|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Аудит
Аудит« Назад
Аудит 15.05.2014 07:23
1. Яку мету переслідує аудитор при застосуванні МСА під час аудиту фінансової звітності? 1. Прийняття завдання; 2. Планування і використання цього завдання; 3. Формування думки та звіту щодо фінансової звітності; 4. Усі відповіді вірні.
2.Що повинен розуміти аудитор під час аудиту фінансової звітності спеціального призначення? 1. Призначення цієї фінансової звітності 2. Визначених користувачів 3. Заходів,вжитих управлінським персоналом для визначення того,що застосована основа фінансової звітності прийнята за цих обставин 4. Усі відповіді вірні.
3. Які принципи професійної етики ви знаєте? 1.Незалежність, чесність, об’єктивність 2.Конфіденційність, професійна компетентність та належна ретельність 3.Чесність, об’єктивність, професійна поведінка 4.Правильні відповіді п.2 і п.3.
4. Хто несе відповідальність за завдання з аудиту? 1. Партнер із завдання 2. Експерт 3. Належно кваліфікована зовнішня особа 4. Працівник фірми.
5. Дії партнера із завдання та відповідні повідомлення іншим членам аудиторської групи із завдання, якщо він бере на себе відповідальність за загальну якість по кожному завданню з аудиту, підкреслюють: 1. Той факт, що якість надзвичайно важлива під час виконання завдань з аудиту 2. Професійну поведінку партнера із завдання 3. Професійну компетентність та належну ретельність 4. Чесність.
6. Партнер із завдання повинен брати на себе відповідальність за: 1. Аудиторські звіти 2.Керівництво, нагляд і виконання завдання з аудиту відповідно до професійних стандартів та застосовних законодавчих та нормативних вимог та за аудиторські звіти 3. За складання фінансової звітності на підприємстві, що перевіряється; 4. Правильної відповіді немає.
7.Ціль аудитора щодо подальших подій, після виявлення впливу на фінансову звітність: 1.Сформувати звіт, абстрагуючись від будь-яких обставин; 2.Залишити без змін ситуацію; 3.Вжити належних дій у відповідь щодо фактів, які стали відомі аудитору після звіту; 4.Домогтись гласності щодо виявленого факту.
8. Відповідно вимог МСА «подальші події» це: 1. Події, що відбуваються у період між датою аудиторського звіту та наданням інформації третім сторонам 2. Події, що відбуваються у період між датою створення підприємства та датою першої звітності 3.Події, що відбуваються у період від 1 до 3 років після аудиторського звіту 4.Події, що відбуваються у період між датою фінансової звітності , та датою аудиторського звіту.
9. Аудиторський звіт не може бути датований раніше за дату: 1.На яку аудитор отримав достатні та прийнятні аудиторські докази; 2.На яку припадає його складання за планом аудиту 3.На яку аудитор в змозі його надати 4.На яку визнаються прибутки підприємства.
10. Щодо подій, які відбуваються після дати фінансової звітності, та вимагають розкриття, аудитор повинен: 1.Застосувати окремий контроль та проаналізувати 2.Зробити запити до управлінського персоналу 3.Запросити юридичну консультацію 4.Вірні відповіді п.1 та п.2.
11. Якщо управлінський персонал не вносить змін до звітності, не зважаючи на повідомлення аудитора, йому слід : 1.В подальшому відмовитись від надання послуг цьому підприємству 2.Звернутися до юридичної консультації 3.Вжити заходи, щоб застерегти від довіри до аудиторського звіту 4.Вірні відповіді п.1 та п.3
12. Здійснювати запити до управлінського персоналу аудитор може щодо таких питань: 1.Чи з’явилися нові зобов’язання, позики, гарантії 2.Чи здійснювалось/планується продаж/придбання активів 3.Чи були будь-які події, що стосуються непередбачених зобов’язань 4.Усі відповіді вірні.
13. Якщо управлінський персонал оприлюднив фінансову звітність, незважаючи на прохання аудитора цього не робити, то спосіб дій аудитора з метою застерегти від довіри до звіту обираються: 1.Особисто аудитором 2.За допомогою юридичної консультації 3.Аудиторською фірмою 4.Аудитором спільно з адміністративним персоналом.
14. Аудиторська документація це…? 1.Одна або декілька тек або інші носії інформації у фізичній або електронній формі 2.Запис виконаних аудиторських процедур, отриманих доречних аудиторських доказів і висновків, який дійшов аудитор 3.Достатній і відповідний запис основі для аудиторського звіту 4.Зберігання записів, питань що мають постійну значущість для майбутніх аудиторів.
15. Аудиторський файл це…? 1.Запис виконаних аудиторських процедур, отриманих доречних аудиторських доказів і висновків, який дійшов аудитор 2.Адміністративний процес, не пов'язаний із виконанням нових аудиторських процедур або формування нових висновків 3.Одна або декілька тек або інші носії інформації у фізичній або електронній формі, що містять записи, які становлять аудиторську документацію для конкретного завдання 4.Зберігання записів, питань що мають постійну значущість для майбутніх аудиторів.
16. Метою аудитора є підготовка документації, яка надає… 1.Можливість проведення зовнішніх перевірок відповідно до застосованих законодавчих, нормативних або інших вимог 2.Можливість проводити огляди та перевірки контролю якості відповідно до МСА або національних вимог, які принаймні є такими самими суровими 3.Змогу аудиторській групі із завданням звітувати про свою роботу 4.Достатній і відповідний запис основи для аудиторського звіту, докази того, що аудит планувався та виконувався відповідно до МСА і застосованих законодавчих і нормативних вимог.
17. Аудиторська документація може бути записана… 1.На папері чи електронних або інших носіях інформації 2.На листах – підтвердженнях 3.Лише в електронному вигляді 4.На листах запевнення
18. Аудитор повинен задокументувати обговорення значущих питань з… 1.Головним бухгалтером 2.Особою яка надає професійні консультації 3. З управлінським персоналом, тими кого наділено найвищими повноваженнями, та іншими особами 4.З адміністративним персоналом.
19. Що враховує аудитор під час проведення аудиту фінансової звітності згідно МСА 250: 1.Відповідальність аудитора 2.Застосовну законодавчу та нормативну бази 3.Розкриття інформації у фінансовій звітності 4.Немає вірної відповіді.
20. Що повинен зробити аудитор, якщо доходить висновку, що недотримання вимог має суттєвий вплив на фінансову звітність і не було достатньо відображено у фінансовій звітності: 1.Висловити умовно-позитивну думку або негативну думку про фін.звітність 2.Відмовитись від висловлення думки про фінансову звітність 3.Обговорити це питання з управлінським персоналом і за потреби з тими, кого наділено найвищими повноваженнями 4.Надати негативний висновок.
21. Згідно з МСА 320, що є метою аудитора при плануванні та проведенні аудиту фінансової звітності? 1.Проведення процедур з вивчення суб’єкта господарювання 2.Застосування різноманітних тестів з оцінки ризиків 3.Застосування концепції суттєвості 4.Оформлення робочої документації
22. При плануванні аудиту аудитор застосовує судження щодо розміру викривлень, який вважатиметься суттєвим. Таке судження є основою для: 1.Визначення характеру, часу та обсягу процедур оцінки ризиків 2.Ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення 3.Визначення характеру, часу і обсягу подальших аудиторських процедур 4.Всі відповіді вірні.
23. На чому ґрунтується визначення аудитором суттєвості? 1.На професійному судженні 2.На конкретно встановлених та законодавчо закріплених показниках 3.На розумінні аудитором потреб користувачів фінансової звітності у фінансовій інформації 4.Вірні відповіді п.1 та п.3.
24. Що необхідно зробити, якщо при проведенні аудиту стала відома інформація, яка призвела б до визначення аудитором іншої величини суттєвості із самого початку? 1.Аудитор повинен переглянути суттєвість 2.Аудитору не слід приймати це до уваги 3.Аудитору слід приховати це від користувачів фінансової звітності 4.Вірні відповіді п.2 та п.3.
25. Викривлення фінансової звітності можуть виникати внаслідок: 1.Пропуску суми або розкриття інформації 2.Шахрайства 3.Неточності в зборі чи обробці даних 4.Всі відповіді вірні.
26. Аудитор повинен визначити необхідність перегляду загальної стратегії аудиту, якщо : 1.Характер ідентифікованих викривлень вказує на можливість існування інших викривлень 2.Взяті разом викривлення, накопичені під час аудиту, наближаються до рівня суттєвості 3.Обставини виникнення ідентифікованих викривлень вказують на існування інших викривлень, які можуть виявитися суттєвими 4.Всі відповіді вірні.
27. Аудитор повинен накопичити викривлення під час аудиту, крім: 1.Тих, що є явно незначними 2.Тих, що є значними викривленнями 3.Аудитор не повинен накопичувати викривлення 4.Правильної відповіді немає.
28. Викривлення внаслідок судження – це : 1.Найкраща можлива для аудитора оцінка викривлень у генеральних сукупностях 2.Різниці, що виникають внаслідок судження управлінського персоналу 3.Викривлення, які аудитор накопичив під час аудиту і які не було виправлено 4.Вірної відповіді немає.
29. Згідно вимог МСА управлінський персонал це : 1.Ті,кого наділено найвищими повноваженнями 2.Особа( особи) чи організація, які відповідають за нагляд за стратегією суб’єкта господарювання і зобов’язаними, пов’язаними із підзвітністю 3.Особа( особи), які несуть адміністративну відповідальність за ведення діяльності суб’єкта господарювання 4.Аудитор.
30. Аудитор може повідомляти інформацію : 1.Конкретній особі, яка наділена найвищими повноваженнями 2.Певній групі осіб, які наділені найвищими повноваженнями 3.Органу управління 4.Всі відповіді вірні.
31. Аудитор повинен повідомляти таку інформацію, тим кого наділено найвищими повноваженнями : 1.Свою думку щодо значних якісних аспектів облікових практик суб’єкта господарювання 2.Значні труднощі,якщо вони є 3.Значні питання,що виникають унаслідок аудиту 4.Всі відповіді вірні.
32. Навіщо потрібна загальна інформація про час та обсяг аудиту? 1.Це може допомогти тим, кого наділено найвищими повноваженнями, краще зрозуміти наслідки роботи аудитора; 2.Така інформація взагалі не потрібна 3.Це може допомогти тим,кого не наділено найвищими повноваженнями обговорити з аудитором питання ризиків 4.Вірні відповіді п.1 і п.3.
33. Якщо існує ризик того, що аудитор може не отримати достатні та прийнятні аудиторські докази для формулювання думки про фінансову звітність, то цю ситуацію можна усунути таким чином : 1.Аудитор повинен письмово повідомити про це тих, кого наділено найвищими повноваженнями 2.Аудитор повинен повідомити про це управлінський персонал 3.Модифікувати свою думку на основі обмеження часу і отримати консультацію юриста 4.Всі відповіді вірні.
34. Що визначає Міжнародний стандарт контролю якості: 1.Стандарти, якими керується аудитор, опис висновків та звітів, що надаються клієнту 2.Відповідальність аудитора за застосування оцінки ризиків під час планування та проведення аудиту фінансової звітності 3.Використання аудитором процедур зовнішнього підтвердження для отримання аудиторських доказів 4.Відповідальність фірми за її систему контролю якості аудиту та огляду історичної фінансової інформації.
35. Процес постійного розгляду і оцінки системи контролю якості фірми з метою отримання розумної впевненості в тому, що її система контролю якості працює ефективно – це: 1.Моніторинг 2.Інспектування 3.Стратифікація 4.Контрольний огляд.
36. Що не включається до елементів системи контролю якості? 1.Етичні вимоги 2.Людські ресурси 3.Зовнішнє підтвердження 4.Виконання угоди.
37. Згідно МСКЯ, аудиторська фірма та її персонал повинні дотримуватись наступних етичних принципів: 1.Порядність і об'єктивність 2.Професійна компетентність і належна ретельність 3.Конфіденційність і професійна поведінка 4.Усі відповіді вірні.
38. Згідно МСКЯ, аудиторська фірма повинна розглянути такі питання, які стосуються порядності клієнта: 1.Ідентифікаційні дані та ділову репутацію основних власників, ключового керівного складу, пов'язаних сторін та осіб, наділених керівними повноваженнями 2.Характер діяльності клієнта, включаючи його ділову практику 3.Вірні відповіді п.1та п.2 39. Аудиторська фірма повинна розробити політику та процедури, які розглядають наступні питання щодо персоналу: 1.Оцінка результатів роботи 2.Професійна компетентність та професійне зростання 3.Підвищення на посаді 4.Усі відповіді вірні.
40. Контрольний огляд якості виконання угоди з аудиту фінансової звітності суб'єктів не повинен включати в себе: 1.Оцінку командою за проектом незалежності фірми щодо певної угоди 2.Вивчення порядності клієнта 3.Вивчення зроблених суджень, зокрема, щодо суттєвості і значних ризиків 4.Вивчення отримання відповідних консультацій з питань, по яких були розбіжності в думці, чи іншим важким і спірних питань, а також вивчення висновків, зроблених на основі отриманих консультацій.
41. Який термін після дати аудиторського висновку зазвичай є достатнім строком для завершення формування остаточного аудиторського файлу відповідно вимог МСКЯ: 1. 30 днів 2. 60 днів 3. 90 днів 4. 120 днів
42. Мета проведення моніторингу відповідності політики та процедур контролю якості полягає у проведенні оцінки: 1.Виконання професійних стандартів, вимог регулюючих органів і законодавства 2.Того, що система контролю якості є адекватною і ефективно функціонуючою 3.Того, що політика і процедури контролю якості в фірм застосовувалися належним чином для того, щоб надати впевненість у тому, що звіти, які випускаються фірмою, відповідають обставинам 4.Усі відповіді вірні.
43. Коли аудитор має розробити та виконати аналітичні процедури, які допоможуть йому при формулюванні загального висновку про те, чи відповідає фінансова звітність розумінню аудитором суб’єкта господарювання? 1.Наприкінці аудиту 2.При плануванні аудиту 3.На розсуд аудитора 4.Не має значення.
44. Що повинен зробити аудитор, якщо управлінський персонал встановлюють такі обмеження обсягу роботи аудитора в умовах запропонованого завдання з аудиту, які, як вважає аудитор, призведуть до відмови аудитора від думки щодо фінансової звітності? 1.Аудитор не повинен приймати таке обмежене завдання як завдання з аудиту, якщо цього не вимагає законодавчий або нормативний акт 2.У любому випадку відмовитися від завдання з аудиту 3.Прийняти завдання з аудиту 4.Прийняти або відмовитися, покладаючись на аудиторську думку.
45. В якому документі записуються узгоджені умови завдання з аудиту? 1.Листі - зобов’язанні 2.Аудиторському висновку 3.У кожному робочому документі аудитора 4.У «Пояснювальному параграфі».
46. Що міститься у листі - зобов’язанні ? 1.Відповідальність управлінського персоналу та аудита 2.Мета та обсяг аудиту фінансової звітності 3.Вірні відповіді п.1 та п.2 4.Аудиторська думка щодо правильності та правдивості фінансової звітності.
47. До якого виду джерел аудиторських доказів належить нагляд аудитора за інвентаризацією запасів підприємства? 1.Перевірка матеріальних активів 2.Зовнішнє підтвердження 3.Спостереження 4.Повторне виконання.
48. Що впливає на якість усіх аудиторських доказів? 1.Кваліфікація аудитора та досвід його роботи 2.Фінансовий стан суб’єкта господарювання 3.Доречність та достовірність інформації 4.Кількість джерел аудиторських доказів.
49. Що є мірою кількості аудиторських доказів? 1.Прийнятність аудиторських доказів 2.Достовірність аудиторських доказів 3.Достатність аудиторських доказів 4.Доречність аудиторських доказів.
50. Що є мірою якості аудиторських доказів? 1.Прийнятність аудиторських доказів 2.Достовірність аудиторських доказів 3.Достатність аудиторських доказів 4.Доречність аудиторських доказів.
51. Який метод вибору елементів для тестування доцільно вибрати у випадку, коли сукупність складається з невеликої кількості елементів, кожен з яких має велику вартість? 1.Вибір окремих елементів 2.Вибір усіх елементів 3.Аудиторську вибірку 4.На вибір аудитора, будь-який з методів.
52. До якого виду джерел аудиторських доказів належить перевірка математичної правильності документів чи записів? 1.Арифметична перевірка 2.Повторне обчислення 3.Метод співставлення показників 4.Логічна перевірка.
53. Запити під час аудиту можуть бути представлені: 1.Лише у письмовому виді 2.Лише в усному виді 3.Лише в електронному виді 4.Як у письмовому, так і усному.
54. Аудиторськийдоказ -це: 1.Вся інформація, яка використовується аудитором у процесі формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторський висновок 4.Вірні відповіді п.1 та п.2.
55. Якщо у аудитора немає можливості бути присутнім на інвентаризації фактичних залишків запасів в силу непередбачених обставин, то аудитор повинен: 4.Всі відповіді правильні.
56. Що має на увазі присутність аудитора при інвентаризації фактичних залишків запасів: 1.Інспектування запасів, щоб встановити факт їх існування й оцінити стан, а також виконання контрольних підрахунків 2.Спостереження за дотриманням інструкцій керівництва суб'єкта та виконанням процедур, які використовуються для запису і контролю результатів інвентаризації фактичних залишків запасів 3.Отримання аудиторського доказу щодо надійності процедур проведення інвентаризації, встановлених керівництвом суб'єкта 4.Всі відповіді правильні.
57. Питання, обговорення яких доречно при розробці аудиторських процедур, щоб отримати аудиторський доказ щодо того, чи були належним чином відображені зміни у величині запасів, які відбулися між датою інвентаризації та остаточними записами кількості запасів, включають: 2.Надійність записів системи безперервного обліку запасів суб'єкта 3.Причини значних розбіжностей між інформацією, отриманої в ході інвентаризації фактичних запасів і записами системи безперервного обліку запасів 4.Всі відповіді правильні.
58. МСА 570 «Безперервність» розглядає відповідальність аудитора під час аудиту фінансової звітності,пов’язану з: 1.Використанням управлінським персоналом припущення про безперервність діяльності при складанні фінансової звітності. 2.Проханням клієнта змінити умови угоди. 3.Відмовою аудитора від надання послуг. 4.Правильної відповіді немає.
59. Відсутність будь-якого посилання на невизначеність безперервності діяльності в аудиторському звіті: 1.Не можна розглядати як гарантію здатності суб’єкта господарювання безперервно продовжувати свою діяльність. 2.Все одно є гарантією здатності суб’єкта господарювання безперервно продовжувати свою діяльність. 3.Неможлива,тому що таке посилання є обов’язковою частиною в аудиторському звіті. 4.Правильні відповіді.2 та п.3.
60. Якщо аудитор доходить висновку про те,що використання припущення про безперервність діяльності є прийнятним за певних обставин,але існує суттєва невизначеність, він повинен визначити,чи фінансові звіти: 1.Достатньо описують основні події або умови,які можуть поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність та плани управлінського персоналу з розгляду цих подій або умов. 2.Чітко розкривають інформацію про те,що існує суттєва невизначеність,пов’язана з подіями або умовами,які можуть поставити під значний сумнів здатність суб’єкта господарювання безперервно продовжувати діяльність,і,отже,він може бути нездатний реалізувати свої активи та погасити зобов’язання в звичайному ході бізнесу. 3.Правильні відповіді п.1 і п.2. 4.Правильної відповіді немає.
61. До прикладів подій або умов, які окремо або в сукупності можуть поставити під значний сумнів припущення про безперервність діяльності відносять: 1.Негативні основні фінансові коефіцієнти. 2.Наміри управлінського персоналу ліквідувати суб’єкт господарювання або припинити операції. 3.Борги або припинення виплати дивідендів. 4.Всі відповіді правильні.
62. Якими повинні бути дії аудитора, якщо існують суперечності між стандартами фінансової звітності та вимогами законодавства? 1. Аудитор повинен відмовитися від проведення аудиту.
63. Аудитор не повинен приймати запропоноване завдання з аудиту, якщо:
2. Якщо воно відрізняється від вимог МСА. 3. Якщо не надається достатньої інформації, яку вимагає аудитор. 4. За власним бажанням аудитора.
64. Лист-зобов'язання, в якому записуються узгоджені умови завдання з аудиту, містить: 1. Інформацію про відповідальність управлінського персоналу. 2. Інформацію про мету та обсяг аудиту фінансової звітності. 3. Інформацію про відповідальність аудитора. 4. Усі відповіді правильні.
65. В яких випадках аудиторська думка щодо фінансової звітності не міститиме формулювання «подана достовірно в усіх суттєвих аспектах» або «надає правдиву та достовірну інформацію»? 1. Аудитор може їх використовувати за власним бажанням. 2. Якщо цього вимагає лист-зобов’язань. 3. Якщо аудитор визначив, що концептуальна основа фінансової звітності встановлена законодавчим або нормативним актом, буде неприйнятною 4. Якщо аудитору не надається повна інформація про фінансовий стан об’єкта перевірки.
66. В яких випадках аудитор не повинен включати до складу аудиторського звіту посилання на аудит, проведений відповідно до МСА ? 1. Якщо цього вимагає управлінський персонал або уповноважений ним орган. 2. Якщо управлінський персонал не погоджується на розкриття додаткової інформації у фінансовій звітності. 3. Якщо цього вимагає законодавство. 4. Якщо аудит, проведений згідно із законодавчим чи нормативним актом, не відповідає вимогам МСА.
67. Які повинні бути дії аудитора щодо постійних аудитів? 1. Аудитор повинен відмовитися від проведення аудити у зв’язку з тим, щоб не порушити основні принцип аудиту. 2. Аудитор повинен оцінити, чи вимагають обставини переглядати умови завдання з аудиту та чи є потреба нагадати суб'єкту господарювання про існуючі умови завдання з аудиту. 3. Аудитор повинен проводити аудит згідно застосованого ним в минулому періоді завдання. 4. Аудитор повинен обов’язково змінити завдання з аудиту.
68. Шахрайство може виражатися в наступних діях: 1. Втрата статуту підприємства 2. Зміна облікових записів 3. Втрата документації 4. Маніпуляція, фальсифікація, зміна облікових записів або документів;
69. Якщо аудитор зіткнувся з фактом шахрайства робітниками на підприємстві,він повинен: 1. Проінформувати керівництво. 2. Продовжувати перевірку. 3. Проінформувати аудиторську фірму. 4. Задокументувати випадок шахрайства.
70. Чи повинен аудитор звернутися до контролюючих органів якщо зіткнувся з фактом шахрайства на підприємстві: 1.Так 2.Ні 3.Визначитися після юридичної консультації 4.Визначитися після консультації з іншими аудиторами.
71. Відповідальність за запобігання та виявлення шахрайства покладається на: 1.Тих, кого наділено найвищими повноваженнями 2.Аудитора та\або аудиторську фірму 3.На контролюючі органи 4.На робітників підприємства
72.Чи є обмеження у повідомленні інформації тим, кого наділено найвищими повноваженнями? 1.Жодних обмежень не передбачено 2.Обмеження встановлюються аудитором відповідно до внутрішньо фірмового стандарту аудиторської фірми, до складу якої входить аудитор 3.Повідомляється тільки та інформація, яка запитується у аудитора 4.Законодавчі та нормативні акти можуть прямо забороняти повідомлення інформації або іншу дію, які можуть перешкоджати розслідуванню відповідним органом влади фактичної або підозрюваної протизаконної дії.
73. Застережні заходи, що, як правило, встановлюються професійною організацією, включають такі заходи: 1. Зовнішній огляд системи контролю якості фірми 2. Залучення до огляду виконаної роботи додаткового професійного бухгалтера 3. Виключення особи з групи з надання впевненості, якщо фінансовий інтерес створює загрозу незалежності 4. Обговорення питань незалежності з аудиторським комітетом чи іншим найвищим управлінським персоналом клієнта
74. При виконання аудиту фінансової звітності згідно з МСА 300 «Планування» адекватне планування допомагає аудитору: 1.Відстежувати процес виконання угоди з аудиту. 2.Проводити ефективне тестування системи внутрішнього контролю 3.Своєчасно ідентифікувати та вирішувати потенційні проблеми 4.Дотримуватись політики та процедур контролю якості фірми
75. При розробці плану аудиту згідно з МСА 300 «Планування» аудитор має зробити в ньому опис: 1. Характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків 2. Характеру, часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур на рівні твердження та п.1 3. Характеру, часу та обсягу інших запланованих аудиторських процедур та п.2 4. Характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків та подальших аудиторських процедур на рівні твердження
76 Ризик, що є наслідком значущих умов, подій, обставин, діяльності або бездіяльності, які можуть негативно вплинути на здатність суб'єкта господарювання досягти своїх цілей та реалізувати свої стратегії, а також наслідком встановлення невідповідних цілей і стратегій – це: 1.Бізнес-ризик 2.Значний ризик 3.Незначний ризик 4.Ризик викривлення
77. Ідентифікований та оцінений ризик суттєвого викривлення, що, за судженням аудитора, потребує спеціального розгляду аудитором – це: 1.Бізнес-ризик 2.Значний ризик 3.Незначний ризик 4.Ризик викривлення
78. Попередній досвід роботи аудитора із суб'єктом господарювання аудиторські процедури, виконані під час попередніх аудитів, можуть надати аудитору інформацію про: 1.Попередні викривлення та чи були вони своєчасно виправлені 2.Характер діяльності суб'єкта господарювання та його середовища також його внутрішній контроль та п.1 3.Суттєві зміни, яких зазнав суб'єкт господарювання або його 4.Суттєві зміни, яких зазнав суб'єкт господарювання або його діяльність з попереднього фінансового періоду, які можуть допомогти аудитору отримати достатнє розуміння суб‘єкта господарювання для ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення та п.2
79. Аудиторські процедури, призначені для виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень – це 1.Процедури по суті 2.Тести деталей 3.Аналітичні процедури по суті 4.Тести заходів контролю
80. Аудиторські процедури, призначені для оцінки ефективності функціонування заходів контролю в запобіганні або виявленні суттєвих викривлень на рівні тверджень – це: 1.Процедури по суті 2.Тести деталей 3.Аналітичні процедури по суті 4.Тести заходів контролю
81. Аудиторські докази включають: 1.Лише інформацію, що підтверджує та підкріплює твердження управлінського персоналу 2.Як інформацію, що підтверджує та підкріплює твердження управлінського персоналу, так і інформацію, що суперечить таким твердженням 3.Лише інформацію, що суперечить твердженням управлінського персоналу 4.Інформацію, що підтверджує твердження управлінського персоналу лише стовно суттєвих статей.
82. Прийнятність аудиторських доказів – це: 1.Міра якості аудиторських доказів 2.Міра кількості аудиторських доказів 3.Ступінь надійності аудиторських доказів 4.Міра достовірності аудиторських доказів.
83. Який з висловів відноситься до характеристики зовнішнього аудиту? 1.Традиційно орієнтується на підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства і подіях, які на неї впливають 2.Ефективна система контролю може знизити витрати підприємства на проведення аудиту, хоча і не може його замінити 3.В-першу чергу слугує вимогам персоналу підприємства та п.п.1,2 4. В-першу чергу слугує вимогам користувачів звітності та п.1
84. Під час здійснення аудиторських процедур для виявлення судових справ та претензій, які стосуються суб’єкта господарювання, аудитор не повинен модифікувати думку у звіті аудитора, якщо: 1.Управлінський персонал відмовляється надати дозвіл аудитору безпосередньо звернутися за інформацією або зустрітися із зовнішнім юрисконсультом суб’єкта господарювання 2.Зовнішній юрисконсульт відмовляється надати належну відповідь на письмовий запит 3.Зовнішньому юрисконсульту заборонено надавати належну відповідь на письмовий запит 4.Аудитор отримав достатні та прийнятні аудиторські докази через виконання альтернативних аудиторських процедур.
85. Метод вибору елементів для тестування з метою отримання аудиторських доказів, який передбачає можливість отримати висновки щодо генеральної сукупності на основі тестування вибірки з такої сукупності, - це: 1.Вибір окремих елементів 2.Аудиторська вибірка 3.Вибірка на основі випадкового відбору елементів 4.Диференційована вибірка.
86. Якщо присутність аудитора під час інвентаризації запасів неможлива, аудитор повинен: 1.Провести інвентаризацію (або спостерігати за її проведенням) запасів на іншу дату і виконати аудиторські процедури щодо проміжних операцій 2.Виконати альтернативні аудиторські процедури 3.Призначити іншого аудитора для присутності при інвентаризації 4.Варіант п.1 або п.2. в залежності від обставин.
87. Якому підходу до здійснення вибірки властиві такі характерні риси, як випадковий вибір елементів вибірки та використання теорії ймовірностей для оцінки результатів вибірки? 1.Статистична вибірка 2.Нестатистична вибірка 3.Відбір наздогад 4.Систематична вибірка.
88. Як називається викривлення або відхилення, яке не є репрезентативним для викривлень або відхилень у генеральній сукупності? 1. Допустиме викривлення або відхилення 2. Допустима норма відхилення 3. Несуттєве відхилення 4. Аномалія.
89. Що повинен зробити аудитор при розробці аудиторської вибірки? 1. Врахувати мету аудиторської процедури 2. Врахувати характеристики генеральної сукупності та наведене в п.1 3. Визначити розмір вибірки та наведене в п.2 4. Правильної відповіді немає.
90. Яка існує залежність між ступенем ризику вибірки та обсягом вибірки? 1.Чим нижчий ризик аудитор готовий прийняти, тим меншим має бути обсяг вибірки і навпаки 2.Чим нижчий ризик аудитор готовий прийняти, тим більшим має бути обсяг вибірки 3.Ступінь ризику вибірки дорівнює обсягу вибірки 4.Залежності між ступенем ризику вибірки та обсягом не існує.
91. Як можна визначити обсяг вибірки? 1.Через використання статистичної формули 2.Через використання професійного судження та наведене в п.1 3.Обсяг вибірки визначається міжнародними стандартами аудиту 4.Через виконання аудиторських процедур.
92. Які дії може виконати аудитор при висновку, що аудиторська вибірка не надає достатніх підстав для висновків щодо генеральної сукупності? 1.Відмовитися від аудиторської перевірки 2.Модифікувати характер, час та обсяг подальших процедур для отримання потрібної впевненості 3.Звернутися із запитом до управлінського персоналу щодо вивчення ідентифікованого викривлення та можливості існування інших викривлень та наведене в п.2 4.Провести аудиторські процедури щодо всієї генеральної сукупності.
93. Розуміння чого повинен отримати аудитор для ідентифікації та оцінки ризиків суттєвого викривлення в облікових оцінках згідно з МСА 540 «Аудит облікових оцінок»: 1. Того, як управлінський персонал здійснює облікові оцінки, а також розуміння даних на яких вони ґрунтуються 2.Функціонування системи внутрішнього контролю та її елементів 3.Технологічних особливостей даного підприємства 4.Того, як власники бачать подальшу стратегію підприємства.
94. До питань, які повинен розглянути аудитор під час розуміння припущень , що покладено в основу облікових оцінок згідно з МСА 540 «Аудит облікових оцінок», не включається: 1. Як розподіляються обов’язки між тими хто несе відповідальність за здійснення облікових оцінок 2.Чи належать припущення до питань у межах контролю управлінського персоналу 3.Характер та значимість припущень 4.Те, як управлінський персонал оцінює, чи є припущення достовірними.
95. Які з обставин можуть призвести до необхідності нових або перегляду існуючих облікових оцінок згідно з МСА 540 «Аудит облікових оцінок»: 1.Власне бажання управлінського персоналу 2.Неефективність оцінки ризиків 3.Змінилися умови операцій, чи змінилася облікова політика 4.Поява нового бухгалтера на підприємстві
96. Якщо аудитору стає відомо про подальші події, що суттєво впливають на фінансові звіти, йому слід розглянути: 1.Ризики викривлення на рівні тверджень звітності 2.Суттєвість таких подій 3.Свою відповідальність за висновок 4.Адекватність розкриття таких подій у звітності.
97. Які процедури не повинен виконувати аудитор для отримання достатніх і прийнятних аудиторських доказів того, що всі події, які відбуваються у період між датою фінансової звітності та датою аудиторського звіту були ідентифіковані? 1.Здійснення запитів до управлінського персоналу і в разі потреби до тих, кого наділено найвищими повноваженнями, чи відбулися подальші події, які могли б вплинути на фінансову звітність 2.Аналіз і обговорення останніх проміжних фінансових звітів підприємства 3.Запровадження і перевірка функціонування відповідних систем внутрішнього контролю 4.Ознайомлення з протоколами засідань, якщо вони с, за участю власників, управлінського персоналу чи тих. кого наділено найвищими повноваженнями, суб'єкта господарювання, що проводилися після дати фінансової звітності
98. Доказом того, що управлінській персонал визнає свою відповідальність за фінансові звіти, може бути: 1.Усна заява керівництва 2.Посилання на свою відповідальність у листі-пропозиції на аудит 3.Посилання на Статут або законодавство 4.Підпис копій фінансових звітів
99. В чому полягає відповідальність управлінського персоналу перед аудитором стосовно фактів, які стали відомі після дати аудиторського звіту, але до дати оприлюднення фінансової звітності 1.Запровадження і перевірка функціонування відповідних систем внутрішнього контролю 2.Інформувати аудитора про всі факти, що можуть вплинути на фінансову звітність, та про які управлінському персоналу може стати відомо протягом цього періоду 3.Залучення юридичних консультантів для моніторингу змін законодавчих вимог 4.Інформувати аудитора про всі рішення, які були прийняті на засіданнях за участю власників суб’єкта господарювання , що проводились після дати фінансової звітності
100. Якщо у фінансовій звітності зроблено адекватне розкриття інформації щодо факторів, які впливають на можливість функціонування суб’єкта на безперервній основі, аудитор повинен: 1.Висловити безумовно-позитивну думку 2.Висловити негативну думку про таку звітність 3.Висловити умовно-позитивну думку із зазначенням умов і подій, що викликають сумнів щодо функціонування суб’єкта на безперервній основі 4.Висловити немодифіковану думку і включити пояснювальний параграф в аудиторський звіт (висновок).
101. Якщо фінансова звітність не містить адекватного розкриття інформації, аудитор повинен: 1.Висловити думку з застереженнями або негативну думку 2.Безумовно-позитивну думку 3.Відмовитись від виконання завдання 4.Висловити немодифіковану думку і включити пояснювальний параграф.
102. До операційних подій або умов, які можуть зумовити значні сумніви в прийнятності застосування припущення безперервності відноситься: 1) Нездатність виконувати умови договорів позики. 2) Наміри керівництва ліквідувати суб'єкт або припинити його діяльність. 3) Нездатність отримати фінансування для суттєвої розробки нової продукції або інших суттєвих інвестицій. 4) Розташовані на розгляді у судочинстві або регулятивному виробництві позови проти суб'єкта, які, в разі успішного вирішення, можуть призвести до виникнення вимог, які суб'єкт навряд чи зможе задовольнити.
103. Якщо суб'єкт господарювання не може продовжувати свою безперервно свою діяльність, але фінансова звітність готується на альтернативній основі (наприклад, на основі ліквідації), то аудитор може: 1.Висловити безумовно-позитивну думку із внесенням до аудиторського висновку пояснювального параграфа 2.Безумовно-позитивну думку 3.Відмовитись від виконання завдання 4.Висловити думку з застереженнями або негативну думку
104. Згідно з МСА 620 «Використання роботи експерта аудитора», аудитор повинен отримати достатнє розуміння галузі спеціальних знань експерта аудитора, щоб мати змогу: 1.Оцінити імовірні ризики суттєвого викривлення та оцінити достатність цієї роботи для цілей аудитора. 2.Визначити характер, обсяг та мету роботи цього експерта та оцінити достатність цієї роботи для цілей аудитора. 3.Визначити характер, обсяг та мету роботи цього експерта та оцінені імовірні ризики суттєвого викривлення. 4.Визначити характер, обсяг та мету роботи цього експерта.
105. Згідно МСА 705 до одного з видів модифікації думки відносять: 2.Негативна думка 3.Безумовно позитивна 4.Усі відповіді вірні.
106. Згідно МСА 705 на тип модифікації думки впливають такі обставини: 1.Наявність суттєвих викривлень 2.Події, що мали місце після складання фінансової звітності 3.Величина ризику контролю 4.Кваліфікація і досвід аудитора.
107. Аудитор висловлює умовно-позитивну думку, якщо: 1.Не отримавши достатні і прийнятні докази, аудитор припускає ймовірність існування суттєвих викривлень, що істотно вплинуть на фінансову звітність. 2.Отримавши достатні і прийнятні аудиторські докази, аудитор робить висновок, що викривлення є суттєвими, але не всеохоплюючими, для фінансової звітності 3.Отримавши достатні і прийнятні аудиторський доказ, аудитор робить висновок, що викривлення є суттєвими і всеохоплюючими для фінансової звітності. 4.Правильної відповіді не має.
108. Якщо після прийняття завдання аудитору стає відомо про існування обмеження на обсяг аудиту управлінським персоналом, він повинен: 1.Відмовитися від висловлення думки 2.Вимагати від керівництва зняти таке обмеження 3.Не звертати уваги на обмеження; 4.Висловити негативну думку.
109. Де необхідно розмістити параграф, що містить підставу для модифікації: 1.Перед параграфом, що представляє думку в аудиторському висновку 2.Після параграфу, що представляє думку в аудиторському висновку 3.Не треба вносити підставу 4.Параграф з підставою зазначається обов’язково, в незалежності від розташування.
110. Якщо істотне викривлення, що міститься у фінансовій звітності, пов'язане з конкретними сумами у фінансовій звітності (включаючи розкриття кількісного характеру), аудитор повинен включити в параграф, який представляє підставу для модифікації: 1.Опис і розрахунок обсягу фінансового впливу даного викривлення; 2.Пояснення причини таких викривлень 3.Прогноз майбутніх збитків 4.Списки відповідальних осіб.
111. Якщо аудитор планує модифікувати думку в аудиторському висновку, він повинен: 1.Повідомити тих, хто наділений найвищими повноваженнями , про існування обставин, що викличуть модифікацію 2.Повідомити керівнику аудиторської фірми про такі обставини 3.Узгодити свій висновок з керівником аудиторської фірми 4.Нічого повідомляти і узгоджувати не повинен.
112 Що означає термін «невідповідність» згідно МСА 720? 1.Інша інформація, не пов'язана з питаннями, розкритими в перевіреній аудитором фінансовій звітності, що викладена чи подана неправильно 2.Фінансова та нефінансова інформація, що включена за законом або нормативним актом до складу документа, який містить перевірену аудитором фінансову звітність 3.Інша інформація, що суперечить інформації, яка міститься у перевіреній аудитором фінансовій звітності 4.Інша інформація, що викладена неправильно у фінансовій звітності.
113. Аудиторськими доказами є: 1.Аудиторський звіт. 2. Інформація, зібрана в ході перевірки. 3. Аудиторська програма. 4. Стандарти аудиту.
114. Визначити дії аудитора у разі, коли керівництво клієнта видало аудитору письмове підтвердження про достовірність деяких показників і не дозволило зробити перевірку їх достовірності: 1.Аудитор повинен відмовитись від надання висновку 2.Аудитор може дати умовно-позитивний аудиторський висновок 3.Аудитор має дати негативний аудиторський висновок 4.У разі рішення керівництва аудиторської фірми можна дати позитивний висновок.
115. Аудиторські фірми право на здійснення аудиту: 1. Можуть одержати в разі дотримання вимог законодавства. 2.Мають з моменту реєстрації. 3.Можуть мати за умов, викладених у п. 1 або в п. 2. 4.Законодавством це питання неврегульоване.
116. Визначити дії аудитора у разі, коли керівництво клієнта видало аудитору письмове підтвердження про достовірність деяких показників і не дозволило зробити перевірку їх достовірності: 1.Аудитор повинен відмовитись від надання висновку 2.Аудитор може дати умовно-позитивний аудиторський висновок. 3.Аудитор має дати негативний аудиторський висновок. 4.У разі рішення керівництва аудиторської фірми можна дати позитивний висновок.
117. Якщо інвентаризація коштів у касі не проводилась протягом року, то: 1. Аудитор не зобов’язаний організовувати її проведення. 2.Аудитор зобов’язаний під час аудиту організувати її проведення. 3.Достатньо здійснити обстеження стану збереження коштів. 4. Аудитор зобов’язаний доручити головному бухгалтеру підприємства провести інвентаризацію коштів у касі в наступному році.
118. Для перевірки повноти відображення зобов'язань клієнта перед засновниками здійснюється: 1.Спостереження за інвентаризацією зобов'язань. 2.Запит та підтвердження до засновників. 3.Нормативна перевірка установчих документів. 4.Зустрічна перевірка установчих та первинних документів
119. Негативна впевненість у твердженні висловлюється аудитором при здійсненні: 1.Огляду фінансової звітності. 2.Погоджених процедур. 3.Підготовки фінансової інформації. 4.Аудиту фінансової звітності.
120. Аудитори характеризують шахрайство як: 1. Умисне викривлення фінансової інформації. 2. Неправильне відображення фактів господарської діяльності. 3. Наявність умов або подій, які збільшують ризик неправильної оцінки активів, або їх крадіжки. 4.Неправильне відображення даних обліку, яке викривлює смисл господарської операції.
121. Реєстрацію суб'єктів аудиторської діяльності здійснює: 1.Аудиторська палата України. 2.Спілка аудиторів України. 3.Міністерство фінансів України. 4.Міністерство юстиції України.
122. Складання плану аудиту проводиться: 1.До початку аудиторської перевірки. 2.На початку аудиторської перевірки. 3.У міру необхідності у процесі перевірки. 4.У кінці аудиторської перевірки.
123. Для перевірки повноти відображення внесків засновників застосовують: 1.Спостереження за інвентаризацією. 2.Порівняння із плановими показниками. 3.Нормативну перевірку актів прийому-передачі. 4.Перерахунок оцінки майнових внесків.
124. Для перевірки правильності оцінки нематеріальних активів застосовують: 1.Перерахунок оцінки нематеріальних активів. 2.Нормативну перевірку облікової політики. 3.Зустрічну перевірку. 4.Усі процедури, наведені в п.п. 1 – 3.
125. При ініціативному аудиті об'єкт перевірки визначається: 1. Законом про аудиторську діяльність. 2. Чинним законодавством. 3. Відповідними нормативно-правовими актами. 4. Договором між аудиторською фірмою (аудитором) та клієнтом.
126. Аудиторські фірми можуть мати: 1. Організаційно-правову форму повного чи командитного товариства. 2. Організаційно-правову форму будь-якого господарського товариства. 3. Організаційно-правову форму повного товариства. 4.Будь-яку організаційно-правову форму.
127. Зустрічна перевірка, яка здійснюється аудитором, це: 1.Взаємне зіставлення операцій в облікових регістрах. 2.Порівняння документів з обліковими регістрами. 3.Логічне дослідження операцій згідно з документами. 4.Порівняння різних документів, які стосуються однієї і тієї ж господарської операції.
128. Для перевірки прав засновників на частку у статутному капіталі застосовують: 1.Нормативну перевірку установчих документів. 2.Перерахунок сум внесків. 3.Нормативну перевірку актів прийому-передачі. 4.Усі процедури, наведені за п.п. 1 – 3.
129.Аудит нематеріальних активів здійснюється: 1. Усіма учасниками аудиторської групи. 2.Тільки керівником аудиторської групи або іншим сертифікованим аудитором. 3.Асистентами аудитора. 4. Тільки керівником аудиторської групи.
130. Основною процедурою аудиторської перевірки дебіторської заборгованості є: 1. Перевірка графіка виконання договірних зобов'язань. 2.Підтвердження дебіторами розміру та строків заборгованості. 3.Консультації незалежних експертів щодо реальності умов договору. 4.Визначення правильності оборогів по бухгалтерських рахунках.
131. Досягнутий рівень впевненості визначається: 1.Видом наданих послуг, виконаними процедурами та їх результатами. 2.Тільки результатами виконання аудиторських процедур. 3.Виключно кваліфікацією аудитора. 4.Домовленістю між аудитором та клієнтом.
132. Вкажіть основний фактор, який впливає на надійність аналітичних аудиторських процедур: 1.Вид аналітичних процедур. 2.Ступінь суттєвості залишків на бухгалтерським рахунках. 3.Виявлення тенденцій змін фінансових показників. 4.Час виконання аналітичних аудиторських процедур.
133. Для перевірки правильності періодизації розрахунків із формування статутного капіталу застосовують: 1.Зустрічну перевірку первинних документів і звітності. 2.Нормативну перевірку установчих документів. 3.Нормативну перевірку актів прийому-передачі. 4.Перерахунок оцінки майнових внесків.
134. Аудиторськими доказами права власності клієнта на нематеріальні активи є: 1.Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом. 2.Письмове підтвердження, одержане від продавця нематеріальних активів. 3.Бухгалтерська довідка про оцінку нематеріальних активів. 4.Результати інвентаризації нематеріальних активів.
135. Аудитор не висловлює ніякої впевненості при: 1.Аудиті фінансової звітності. 2.Огляді фінансової звітності. 3.Наданні консультаційних послуг. 4.Правильної відповіді немає.
136. Застосування вимог щодо професійної сумлінності та незалежності аудиторів в Україні здійснюється через необхідність дотримання: 1. Закону України «Про аудиторську діяльність в Україні». 2. Кодексу етики МФБ. 3. Вимог Міжнародних стандартів аудиту стосовно впевненості у твердженнях. 4. Нормативних актів, перелік яких наведено в п.п. 1 – 3.
137. Аудит може стати обов'язковим: 1.Тільки на підставі закону. 2.На підставі судово-слідчої постанови. 3.За вимогою КРУ або ПАУ. 4.На підставі домовленості між аудиторською фірмою та клієнтом.
138. Перевірка правильності складання балансу базується на таких основних вимогах: 1. Дані статей балансу на початок періоду повинні відповідати даним на кінець попереднього періоду. 2. Про зміни вступного балансу на початок року в порівнянні зі звітними даними за попередній рік повинні бути відповідні пояснення. 3. Основні вимоги викладено в п.п. 2 і 3 даного тестового завдання. 4. Про ліквідність вступного балансу на початок року в порівнянні зі звітними даними за попередній рік повинні бути відповідні пояснення.
139. Керівництво аудиторськими фірмами в Україні здійснює: 1. Аудиторська Палата України. 2. Аудиторські фірми нікому не підпорядковані. 3. Податкова адміністрація України. 4.Головне контрольно-ревізійне управління України.
140. Обов'язковому аудиту підлягають: 1. Органи державної влади. 2. Підприємства, які офіційно оприлюднюють свою звітність. 3. Органи місцевого самоуправління. 4. Неприбуткові організації.
141. Які заходи вживає аудитор, щоб знизити ризик невиявлення? 1. Урахувати особливості роботи бухгалтерії клієнта. 2.Визначити помилки, які мають одиничний і випадковий характер. 3. Збільшити обсяг аудиторських процедур. 4. Провести опитування і спостереження за здійсненням операцій.
142. Аудиторськими доказами права власності клієнта на транспортні засоби є: 1.Результати інвентаризації транспортних засобів. 2.Усні ствердження продавця транспортних засобів. 3.Документи про реєстрацію транспортних засобів. 4.Документи, що підтверджують їх придбання клієнтом.
143. Сертифікація в аудиті – це: 1.Визначення кваліфікаційної придатності кандидата на здійснення аудиторської діяльності. 2.Визначення здібностей кандидата стосовно самостійного проведення аудиторських перевірок. 3.Визначення наявності у кандидата знань стосовно вимог МСА. 4.Визначення наявності у кандидата знань нормативно-правових актів аудиту.
144. Санаційний аудит проводиться з метою: 1. Підтвердження реальності результатів санації. 2. Підтвердження достовірності звітності банкрута. 3. Визначення фінансового стану санаторів. 4. Визначення ліквідаційного майна.
145. Сертифікацію аудиторів здійснює: 1. Міністерство фінансів України. 2. Спілка аудиторів України. 3. Аудиторська палата України. 4. Міністерство юстиції України.
146. Аудит легітимності створення суб'єктів підприємницької діяльності здійснюють: 1.Керівник аудиторської групи. 2.Керівник аудиторської групи або інший сертифікований аудитор. 3.Асистент аудитора. 4.Будь-які учасники аудиторської групи.
147. Для перевірки ефективності функціонування системи внутрішнього контролю застосовують: 1.Усі види тестів контролю.
3.Тільки тести відповідності. 4.Процедури по суті.
148. Для надання впевненості аудитор: 1.Оцінює накопичені докази. 2.Надає висновок. 3.Підсумовує докази. 4. Мають місце усі процедури, наведені в п.п. 1 – 3.
149. Сертифікат аудитора – це: 1. Документ, який підтверджує рівень професійних знань необхідних для здійснення аудиту підприємств різних форм власності. 2. Документ, який підтверджує освітньо-кваліфікаційний рівень аудитора. 3. Документ, який підтверджує рівень професійних навичок аудитора. 4.Документ, який підтверджує ступені знань та професійних навичок аудитора, котрі наведені в п.п. 1 – 3.
150. Перевірка правильності складання балансу базується на таких основних вимогах: 1. Суми статей балансу по розрахунках із фінансовими органами повинні бути звірені з ними і бути тотожними. 2. Суми статей балансу по розрахунках із податковими органами повинні бути звірені з ними і бути тотожними. 3. Суми статей балансу по розрахунках з установами банків повинні бути звірені з ними і бути тотожними, а також вимоги за п.п. 1 і 2. 4. У рішеннях даного тестового завдання не наведено правильної відповіді.
151. Головна мета обов’язкового аудиту: 1. Виявлення помилок персоналу клієнта. 2. Встановлення загальної достовірності фінансової звітності. 3. Визначення фінансової стабільності підприємства. 4. Виявлення можливих фактів шахрайства.
152. Обов'язковому аудиту не підлягають: 1. Комерційні банки. 2. Холдинги та страхові компанії. 3. Органи місцевого самоуправління. 4. Підприємства, обсяг реалізації яких становить менше ніж 550 неоподатковуваних мінімумів громадян.
153. Визначення бюджету аудиторської перевірки проводиться:
154.Для перевірки реальності існування матеріальних активів застосовують: 1.Спостереження за інвентаризацією матеріальних активів. 2.Порівняння з попередніми періодами. 3.Нормативну перевірку договорів на продаж матеріальних активів. 4.Перерахунок сум договорів та первинних документів.
155. До завдань з надання обґрунтованої впевненості належать: 1.Огляд фінансової звітності. 2.Аудит фінансової звітності. 3.Підготовка фінансової інформації. 4.Консультаційні послуги.
156. Перевірка правильності складання балансу базується на таких основних вимогах: 1. Дані підсумкового балансу повинні відповідати оборотам і залишкам по рахунках Головної книги чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку на кінець звітного року. 2. Дані підсумкового балансу повинні відповідати оборотам по рахунках Головної книги на кінець звітного року. 3. Дані підсумкового балансу повинні відповідати залишкам по рахунках Головної книги на кінець звітного року. 4. Дані підсумкового балансу повинні відповідати оборотам і залишкам усіх регістрів бухгалтерського обліку на кінець звітного року.
157. Ініціативним називають аудит, який проводиться з ініціативи: 1.Клієнта. 2.Державного контролюючого органу чи АІІУ. 3.Аудиторської фірми. 4.Регіонального відділення аудиту.
158. До іспиту на сертифікат аудитора не допускаються особи які: 1. Не мають вищої освіти. 2. Не мають вищої освіти та досвіду роботи на посаді головного бухгалтера понад 5 років. 3. Мають дисциплінарні стягнення Аудиторської палати України. 4. Усе, перелічене в п.п. 1 – 3.
159. При виявленні значної нестачі у процесі інвентаризації каси аудитор повинен: 1.Відмовитись від надання висновку. 2.Дати негативний висновок. 3.Передати матеріали в правоохоронні органи. 4.Оцінити суттєвість статті та зробити висновок.
160. Складання і представлення аудиторського висновку не потребують послуги: 1.Огляд фінансової звітності. 2.Аудит фінансової звітності. 3.Підготовка фінансової інформації. 4.Серед наведених прикладів правильної відповіді немає.
161. Іспит на сертифікат аудитора має гарантувати: 1.Рівень теоретичних знань за спорідненими з аудитом предметами. 2.Здатність застосовувати наявні теоретичні знання на практиці. 3.Іспит повинен гарантувати додержання вимог, викладених у п.п. 1 і 2. 4.Іспит повинен гарантувати знання кандидатом в аудитори вимог МСА стосовно аудиторської етики, а також вимог, викладених у п.п. 1 і 3.
162. Кодекс професійної етики застосовується: 1. До всіх професійних бухгалтерів(аудиторів). 2. До публічно практикуючих професійних бухгалтерів (аудиторів). 3. До найманих бухгалтерів (аудиторів), 4. До сертифікованих аудиторів.
163. Для перевірки правильності оцінки дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта застосовується: 1.Нормативна перевірка договорів. 2.Нормативна перевірка облікової політики. 3.Зустрічна перевірка. 4.Усі прийоми контролю, наведені в п.п. 1 – 3.
164. До завдань з надання обмеженої впевненості належать: 1.Огляд фінансової звітності. 2.Погоджені процедури. 3.Підготовка фінансової інформації. 4.Аудит фінансової звітності.
165. Стандарти аудиторської діяльності – це: 1.Один з інструментів регулювання аудиторської діяльності. 2.Загальні правила, підходи, поняття щодо надання аудиторських послуг. 3.Один з інструментів регулювання аудиторської діяльності у вигляді добірки методичних вказівок і рекомендацій з надання аудиторських послуг. 4.Один з інструментів регулювання аудиторської діяльності у вигляді загальних правил, підходів, понять щодо надання аудиторських послуг.
166. Аудиторські фірми згідно з чинним законодавством мають право: 1.Відмовитись від надання аудиторського висновку у випадку обмеження аудиту з боку клієнта. 2.Вилучати первинні документи і облікові регістри по фактах виявлених порушеньабо зловживань. 3.Вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, винних у виявлених зловживаннях. 4. Повідомити адміністрацію про факти виявлених порушень або зловживань, а також наведене в п.п. 1 – 3.
167. Міжнародні стандарти аудиту визначають: 1. Стратегію аудиторської перевірки. 2. Загальні вимоги до аудиту. 3. Масштаб аудиторської перевірки. 4. Етику аудиту.
168. В обов’язковому порядку аудиторський висновок підписує: 1. Керівник аудиторської фірми. 2. Керівник клієнта. 3. Голова зборів акціонерів клієнта 4. Керівник аудиторської фірми та керівник аудиторської групи.
169.У процесі аудиту власного капіталу слід: 1. Організувати проведення інвентаризації зобов'язань, якщо вона не проводилась протягом року. 2. Не організовувати проведення інвентаризації зобов'язань. 3. Достатньо здійснити необхідні запити до засновників. 4.Необхідно доручити головному бухгалтеру підприємства провести інвентаризацію зобов'язань у наступному році.
170. Перелік видів діяльності, несумісної з аудиторською, визначає, що аудиторам забороняється: 1. Безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю. 2. Отримувати дивіденди від акцій. 3. Отримувати доходи від будь-яких корпоративних прав. 4. Безпосередньо займатися діяльністю та отримувати доходи, перелік яких наведено в п.п. 1 – 3.
171. За допомогою стандартів здійснюється: 1.Державне регулювання аудиторської діяльності (оскільки стандарти враховують всі законодавчі вимоги держави до аудиту). 2.Недержавне регулювання з боку громадських професійних організацій, які визначають рекомендаційні положення стандартів. 3.Як державне, так і недержавне регулювання аудиторської діяльності. 4.Стандарти взагалі не регулюють аудиторську діяльність.
172. Аудитор відмовився надати клієнту проміжний звіт: 1. Це дисциплінарне правопорушення з боку аудитора. 2. Аудитор не має права подавати проміжні звіти. 3. Аудитор повинен надавати звіти щокварталу згідно із стандартами. 4. Аудитор зобов'язаний надавати проміжні звіти, якщо це обумовлено в договорі.
173. Поєднання діяльності аудиторської фірми з бізнесом у сфері нерухомості: 1. Можливе. 2. Не можливе. 3. Можливе тільки за наявності відповідних ліцензій. 4. Можливе тільки з відома АПУ.
174. Елементами ризику невиявлення є: 1.Властивий ризик і ризик контролю. 2.Ризик вибірки і ризик неефективності аудиторських процедур. 3.Аудиторський ризик і господарський ризик аудитора. 4.Властивий ризик і аудиторський ризик.
175. Аудитор не несе матеріальну відповідальність за невиявлення суттєвих відхилень, якщо він: 1.Дотримувався стандартів аудиту та склав усю необхідну робочу документацію. 2.Дотримувався стандартів аудиту та здійснив додаткові процедури перевірки підозрілих операцій клієнта. 3.Здійснив усе зазначене в п.п. 1 – 2. 4.У будь-якому разі аудитор несе матеріальну відповідальність.
176.У відповідності до вимог МСА слід описати процес аудиторської перевірки , зокрема: 1.Тестування перевірки доказів, які підтверджують суми у фінансових звітах і розкриття інформації 2.Оцінку принципів бухгалтерського обліку, що застосовуються при підготовці фінансових звітів і аналіз попередніх суттєвих оцінок, здійснених управлінським персоналом при підготовці фінансових звітів 3.Оцінку загального подання фінансових звітів 4.Відповідно п.п.1,2,3
177. Для перевірки правильності періодизації відображення дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта застосовується: 1.Зустрічна перевірка первинних документів і звітності. 2.Нормативна перевірка договорів. 3.Нормативна перевірка первинних документів. 4.Нормативна перевірка облікової політики.
178. Вимоги щодо обмеження статутної діяльності аудиторських фірм передбачають, що аудиторська фірма може займатися: 1. Будь-якими видами робіт, окрім виробництва продукції та торгівлі. 2. Наданням виключно аудиторських послуг. 3. Складанням аудиторських висновків. 4. Усіма видами робіт, наведених за п.п. 1 – 3.
179. Стандарти аудиту формують: 1.Єдині базові вимоги до якості та надійності аудиту, а також наведене в п.п. 2 та 3. 2.Забезпечують певний рівень гарантії результатів аудиторської перевірки при їх дотриманні. 3.Визначають загальний підхід щодо проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, питання методології та базові принципи. 4.Визначають положення за п.1, окрім рівня гарантії результатів аудиту.
180. У процесі перевірки правильності відображення в балансі основних засобів необхідно: 1. Впевнитись у тому, що відповідні активи підприємства, внесені до складу основних засобів, справді є в наявності. 2. Впевнитися в доцільності вибору методології відображення господарських операцій та оцінки майна клієнта та викладене в п. 1. 3. Перевірити, чи не було протягом аудованого періоду змін у методології обліку основних засобів і викладене в п. 2. 4. Перевірити наявність цінних паперів, їх вартість, власника та відповідність усіх реквізитів, а також викладене в п.п 1 – 3.
181.За своєю сутністю зовнішній аудит слід розглядати як: 1. Окрему форму державного фінансового контролю. 2. Самостійний вид внутрішнього контролю. 3. Самостійний вид фінансового контролю. 4. Окрему форму відомчого фінансового контролю.
182. Єдиний підхід до методики аудита визначають: 1.Внутрішньофірмові аудиторські нормативи. 2.Міжнародні стандарти аудита. 3.Робочі документи аудитора. 4.План і програма аудиту.
183. Аудиторська вибірка не здійснюється: 1. Якщо властивий ризик і ризик контролю високі. 2. Якщо властивий ризик і ризик контролю низькі. 3. Якщо аудиторський ризик високий. 4. Якщо ризик невиявлення низький.
184. Критеріями оцінки доказів в аудиті є: 1. Точність та законність. 2. Повнота та відповідність. 3. Надійність та відповідність. 4. Законність і надійність.
185. При виконанні завдань з огляду аудитор надає: 1.Обґрунтовану впевненість та забезпечує високий її рівень. 2.Обґрунтовану впевненість та забезпечує абсолютний її рівень. 3.Обмежену впевненість та забезпечує високий її рівень. 4.Обмежену впевненість та забезпечує помірний її рівень. 186. На обсяг аудиторських процедур впливає: 1. Ціна аудиту. 2. Кількісний склад аудиторської бригади. 3. Професійний рівень аудиторів. 4. Рівень суттєвості.
187. Аудиторський звіт складається з: 1.Основного і пояснювального параграфів. 2.Звіту і аудиторського висновку. 3.Аналітичної і підсумкової частини. 4.Вступної, аналітичної і заключної частини.
188. У процесі аудиту використовуються: 1. Загальнонауковий метод. 2. Методи економічних наук. 3. Метод фінансового контролю. 4. Методи, перераховані в п.п. 1 – 3.
189. Ознайомлення з бізнесом клієнта проводиться: 1. До початку аудиторської перевірки. 2. На початку аудиторської перевірки. 3. У міру необхідності у процесі перевірки. 4. У кінці аудиторської перевірки.
190. Оцінка системи внутрішнього контролю здійснюється для: 1. Визначення платоспроможності клієнта. 2. Визначення стратегії і планування аудиту. 3. Перевірки безперервності існування клієнта у наступний період. 4. Складання програми аудиту і визначення стабільності фінансового стану клієнта.
191. Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності – це: 1. Офіційний загальнодержавний реєстр аудиторських фірм і аудиторів. 2. Офіційний загальнодержавний реєстр регіональних відділень АПУ. 3. Офіційний загальнодержавний реєстр аудиторських фірм і відділів аудиту КРУ та ПАУ. 4. Офіційний загальнодержавний реєстр відділень, фірм і відділів, перелік яких наведено в п.п. 1 – 3.
192. Наявність основних засобів перевіряється: 1. На підставі інвентаризаційних карток, інвентаризаційних описів і фактичної наявності основних засобів. 2. На підставі фактичної наявності основних засобів. 3. На підставі вибіркової перевірки інвентаризаційних карток, інвентаризаційних описів. 4. На підставі відомостей з нарахування зносу основних засобів та наведене в п. 3.
193. Право перевірити діяльність аудиторські фірми мають: 1.Аудиторська палата України. 2.Спілка аудиторів України. 3.Контрольно-реєстраційна комісія. 4.Міністерство фінансів України.
194. Принципи аудиту вимагають незалежності аудиторів від: 1. Власника аудиторської фірми, де вони працюють. 2. Клієнта. 3. Державних органів і АПУ. 4. Все, перераховане в п.п. 1 – 3.
195. Строк аудиторської перевірки визначається: 1. Міжнародними стандартами аудиту. 2. Договором на аудит. 3. Кодексом професійної етики аудиторів. 4. Рішенням загальних зборів акціонерів клієнта.
196. Контроль якості роботи аудитора полягає у: 1.Перевірці замовниками якості аудиторського звіту. 2.Контролі основного аудитора за роботою своїх асистентів. 3.Контролі державною податковою інспекцією. 4.Контролі державними органами.
197. Тести відповідності здійснюються шляхом: 1.Заповнення анкет середовища, обліку і процедур. 2.Словесного опису. 3.Створення блок-схем. 4.Застосовуються усі прийоми, наведені за п.п. 1 – 3 .
198.Для перевірки повноти відображення дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта застосовується: 1. Спостереження за інвентаризацією зобов'язань. 2.Запит та підтвердження до дебіторів та кредиторів. 3.Нормативна перевірка договорів. 4.Зустрічна перевірка договорів та первинних документів.
199. При здійсненні аудиту фінансової звітності аудитор надає: 1.Обґрунтовану впевненість та забезпечує високий її рівень. 2. Обґрунтовану впевненість та забезпечує абсолютний її рівень. 3.Обмежену впевненість та забезпечує високий її рівень. 4.Обмежену впевненість та забезпечує помірний її рівень.
200. Предметною сферою аудиту фінансових інвестицій є: 1. Інвестиції підприємства в державні цінні папери. 2. Цінні папери і статутні капітали інших підприємств та інвестиції за п. 1 даного тестового завдання. 3. Надання іншим підприємствам позик та інвестиції за п. 2 даного тестового завдання. 4. Облігації та інвестиції за п. 3 даного тестового завдання.
201. Міжнародні стандарти аудиту та етики в Україні впроваджуються: 1. Міністерством фінансів України. 2. Верховною Радою України. 3. Професійною аудиторською організацією. 4. Кабінетом Міністрів України.
202. Згідно з договором аудитор не відповідає за достовірність висновку: 1.Це суперечить законодавству і суті аудиту. 2.Відповідальність сторін визначається договором, отже, це правомірно. 3.Якщо клієнт не заперечує, це правомірно. 4.Правомірним може бути будь-яке із наведених в п.п. 1 – 3 рішень.
203.Нормативні документи міністерств та відомств: 1.Регулюють специфічні особливості аудиту завидами: загальний, банківський, страховий, інвестиційних інститутів тощо; 2.Встановлюють правила організації аудиторської діяльності та проведення аудиту стосовно конкретних галузей, організацій та наведене за п. 1; 3.Встановлюють правила проведення аудиту окремих питань оподаткування, бухгалтерського обліку, фінансів, господарського права та наведене за п. 2; 4.Регулюють специфічні особливості аудиту завидами та наведене за п. 3.
204. Головна мета аудиторської перевірки: 1. Надати аудиторський висновок клієнту. 2. Встановити достовірність звітності клієнта. 3. Виявити порушення в бухгалтерському обліку. 4. Все, перераховане в п.п. 1 – 3.
205. Межа суттєвості в аудиті – це: 1. Гранично припустимий рівень можливого викривлення окремої статті. 2.Гранично припустимий рівень відхилень у звітності. 3.Ступінь неправильного відображення даних обліку. 4.Попередня оцінка ймовірності викривлення звітності.
206. Комп'ютерний аудит здійснюється, якщо: 1. Клієнт дотримується П(С)БО та має розвинену систему внутрішнього контролю. 2. Бухгалтерський облік клієнта повністю автоматизовано. 3. Аудитор володіє навичками роботи в умовах ПЕОМ. 4. Все, перелічене в п.п. 1 – 3.
207. Аудиторський ризик в комп'ютерному середовищі знижує: 1.Розробка довгострокового плану розвитку системи комп'ютерної обробки даних економічного суб'єкта. 2.Відсутність внутрішнього контролю за функціонуванням комп'ютерної обробки даних. 3.Незалежний контроль комп'ютерної обробки даних. 4.Децентралізована комп'ютерна обробка даних.
208. На надійність аудиторських доказів впливають фактори: 1. Джерела одержання аудиторських доказів. 2. Добірка аудиторських процедур. 3. Час одержання аудиторських доказів. 4. Все, перелічене в п.п. 1 – 4.
209. У разі виявлення відсутності майна, переданого клієнту як внесок засновника до статутного капіталу аудитор повинен: 1.Відмовитись від надання висновку. 2.Дати негативний висновок. 3.Передати матеріали до правоохоронних органів. 4.Оцінити суттєвість статті і зробити висновок.
210. Залучення кредитів банку та інших позик на тимчасове поповнення оборотних засобів свідчить про: 1. Кризовий фінансовий стан підприємства. 2. Нестійкий фінансовий стан підприємства. 3. Абсолютну фінансову стійкість. 4. Нормальну фінансову стійкість
211. При аудиті правильності відображення в балансі запасів перевіряють: 1. Відповідність фактичної наявності виробничих запасів обліковим даним і викладене в п.п. 2 та 3 даного тестового завдання. 2. Дотримання порядку зберігання матеріальних цінностей на складах. 3. Правильність оцінки запасів. 4. Відповідність фактичної наявності запасів обліковим даним і викладене в п.п. 2 та 3 даного тестового завдання.
212. Складання програм аудиту проводиться: 1.До початку аудиторської перевірки. 2.На початку аудиторської перевірки. 3.У міру необхідності у процесі перевірки. 4.У кінці аудиторської перевірки.
213.У разі виявлення факту привласнення грошей касиром аудитор повинен: 1. Повідомити керівництво своєї фірми. 2. Усунути касира від роботи. 3. Повідомити про нестачу керівництво клієнта. 4. Повідомити Аудиторську палату України.
214. Предметною сферою аудиту правильності відображення в балансі запасів є: 1.Відповідність фактичної наявності виробничих запасів обліковим даним і викладене в п.п. 2 та 3 даного тестового завдання. 2.Відповідність фактичної наявності МШП обліковим даним. 3.Відповідність фактичної наявності готової продукції обліковим даним. 4.Відповідність фактичної наявності запасів обліковим даним і викладене в п.п. 2 та 3 даного тестового завдання.
215. Аудиторські фірми згідно з чинним законодавством мають право: 1.Самостійно визначати форми і методи аудиторської перевірки. 2.Накладати адміністративні штрафи на керівника і головного бухгалтера підприємства. 3.Повідомляти державну податкову адміністрацію про всі факти порушень і зловживань. 4.Вимагати від керівництва клієнта звільнення з посади осіб, повинних у виявлених зловживаннях.
216.У разі отримання аудитором негативної відповіді на запит до дебітора аудитор повинен: 1.Оцінити суттєвість статті та зробити висновок. 2.Дати негативний висновок. 3.Перевірити обґрунтованість відмови дебітора. 4.Відмовитись від надання висновку.
217. Не є етапом аудиторської вибірки: 1.Визначення методу відбору. 2.Визначення критеріїв відхилення. 3.Стратифікація генеральної сукупності. 4.Оцінка системи внутрішнього контролю клієнта.
218. Аудитор несе відповідальність за: 1.Свій висновок. 2.Достовірність звітності клієнта. 3.Звіти інших спеціалістів, залучених клієнтом до роботи. 4.Результати перевірок клієнта державними органами.
219. Джерелами перевірки правильності відображення в балансі незавершеного виробництва є: 1. Залишки коштів на кінець звітного періоду на рахунку 23 «Виробництво». 2. Залишки коштів на кінець звітного періоду на рахунках 23 «Виробництво» та 26 «Готова продукція». 3. Залишки коштів на кінець звітного періоду на рахунках 23 «Виробництво» та 22 «МШП». 4. Залишки коштів на кінець звітного періоду на рахунку 20 «Виробничі запаси» та на рахунках за п.п. 1 – 3 даного тестового завдання.
220. Визначити правильне ствердження: 1. Якщо ризик контролю високий, то також високий ризик невиявлення. 2. Якщо внутрішній ризик високий, то також високий рівень невиявлення. 3. Ризик контролю не може становити 0%. 4. Ризик невиявлення має один і той самий рівень для всіх ділянок перевірки.
221. До завдань, які не є завданнями з надання впевненості, належать: 1.Складання фінансової та іншої інформації. 2.Складання податкових декларацій, які передбачають висловлення думки. 3.Підтвердження достовірності фінансової звітності. 4.Правильної відповіді немає. 222. Методи аудиту визначає: 1. АПУ. 2. Нормативні акти України. 3. Керівництво аудиторської фірми. 4. Аудитор в межах, встановлених стандартами аудиту.
223. Сутність аудиту полягає в: 1. Зменшенні інформаційного ризику користувачів фінансової 2. Здійсненні допомоги клієнту з фінансових проблем. 3. Здійсненні допомоги клієнту з правових питань. 4. Покращанні фінансового стану клієнта.
224. Найбільш надійними є: 1. Аудиторські докази розміру судових позовів, одержані від адвокатів клієнта. 2. Аудиторські докази розміру дебіторської заборгованості одержані шляхом негативного запиту. 3. Аудиторські докази точності обліку запасів, одержані . в результаті спостереження за інвентаризацією. 4. Аудиторські докази про обсяги незавершеного виробництва, одержані від головного бухгалтера клієнта.
225. До фундаментальних принципів «Кодексу етики професійних бухгалтерів» не відносяться: 2. Зрозумілість та достовірність 3. Професійна компетентність та належна ретельність 4. Конфіденційність та професійна поведінка
226. Згідно Розділу 290 Кодексу етики професійних бухгалтерів на незалежність аудитора не впливають: 1. Загрози власного інтересу 2. Загрози власної оцінки та захисту 3. Загрози особистих та сімейних стосунків 4. Загрози збільшення обсягу аудиторської перевірки
227. Згідно Розділу 100 Кодексу етики професійних бухгалтерів до застережних заходів, що встановлюються професійними організаціями чи регулятивними органами, відносяться: 1. Внутрішні процедури, які забезпечують об'єктивність вибору аудиторів 2. Обговорення питань незалежності з аудиторським комітетом клієнта 3. Вимоги подальшої професійної освіти та зовнішній огляд системи контролю якості аудиторської фірми 4. Все перераховане вище
228. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» забороняється проведення аудиту для замовника: 1. Аудитором, що є консультантом з оподаткування цього замовника 2. Аудитором, який має особисті майнові інтереси у замовника 3. Аудитором, якого запрошено до перевірки спільного підприємства, засновником якого є замовник
229. Чи необхідно аудитору дотримуватися Кодексу етики професійних, бухгалтерів при наданні супутніх послуг? 1. Необхідно тільки за умови, що супутні послуги відносяться до завдання з надання впевненості 2. Безумовно необхідно дотримуватися 3. Необхідно дотримуватися тільки при здійсненні аудиторської перевірки фінансових звітів 4. Це є предметом професійного судження аудитора
230. На чому ґрунтується визначення рівня суттєвості?: 1. На використанні усереднених показників про рівень суттєвості 2. На професійному судженні аудитора 3. На тестах контролю 4. На якості стану внутрішнього контролю
231. До завдання з надання впевненості належить завдання, що має наступні елементи: 1. Предмет, відповідні критерії та письмовий висновок 2. Предмет, відповідні критерії та достатні відповідні докази 3. Предмет, відповідні критерії, достатні відповідні докази та письмовий висновок 4. Тристоронні відносини, предмет, відповідні критерії, достатні відповідні докази та письмовий висновок
232. Згідно МСКЯ 1 при здійсненні перевірка контролю якості виконання завдання фірма повинна впровадити таку політику та процедури, які б передбачали: 1. Характер, час та обсяг перевірки контролю якості виконання завдання 2. Критерії прийнятності осіб, що проводять перевірку контролю якості виконання завдання 3. Вимоги до документування перевірки контролю якості виконання завдання 4. Все наведене вище
233. Згідно Міжнародного стандарту контролю якості (МСКЯ) 1 фірма повинна отримати письмове підтвердження дотримання своєї політики та процедур стосовно незалежності від усього персоналу не рідше: 1. Раз на півроку 2. Раз на рік 3. Раз на три роки 4. Раз на п'ять років
234. Згідно МСКЯ 1 політика та процедури контролю якості виконання завдання повинні вимагати завершення перевірки контролю якості виконання завданий до: 1. Оприлюднення фінансової звітності клієнта 2. Дати балансу 3. Надання висновку за результатами виконання цього завдання 4. До початку виконання нового завдання
235. Згідно МСА 200 «Мета та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів» аудитор повинен планувати і проводити аудиторську перевірку з професійним скептицизмом. При цьому професійний скептицизм означає, що аудитор: 1. Критично оцінює обґрунтованість отриманих аудиторських доказів та очікує на виявлення аудиторських доказів, які ставлять під сумнів достовірність документів чи пояснень управлінського персоналу 2. Повинен проводити аудиторську перевірку згідно МСА 3. Повинен підтримувати на високому рівні свою професійну компетентність 4. Плануючи перевірку, робить попереднє припущення про нечесність управлінського персоналу
236. Абсолютна впевненість в аудиті недосяжна внаслідок дії таких чинників: 1. Недотриманням аудитором етичних принципів 2. Недоліків у плануванні аудиторської перевірки 3. Недостатності зібраних аудитором доказів 4. Обмежень, які властиві будь-яким системам бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю
237. Рівень упевненості, який наводиться у висновку аудитора, відображає: 1. Ступінь довіри управлінського персоналу до професійної компетентності аудитора 2. Ступінь довіри користувача до достовірності предмета перевірки 3. Впевненість аудитора у порядності управлінського персоналу 4. Рівень довіри аудитора до отриманих ним доказів
238. До аудиторських процедур не відноситься: 1. Спостереження 2. Перевірка 3. Запит і підтвердження 4. Оцінка вартості
239. При яких із нижченаведених обставин аудитор, здійснюючи аудит фінансової звітності може відмовитися від висловлення думки: 2. Головний аудитор приймає рішення, посилаючись на звіт іншого аудитора, який проводив аудиторську перевірку дочірньої компанії 3. Між звітними періодами пройшли значні зміни в обліковій політиці підприємства 4. Існують суттєві фактори невизначеності, що впливають на фінансову звітність, по яким аудитор не може отримати достатніх доказів для підтвердження тверджень керівництва підприємства
240. До аудиторських доказів належать: 2. Первинні документи та облікові записи 3. Процедури по суті 4. Усе перелічене
241. Які з наведених нижче доказів є найбільш достовірними? 2. Докази, отримані від підприємства 3. Докази, подані в усній формі 4. Докази, отримані із зовнішніх джерел у формі документів та письмових пояснень
242. Згідно Кодексу етики професійних бухгалтерів до загрози незалежності не відноситься: 1. Загроза власного інтересу та загроза власної оцінки 2. Загроза особистих стосунків 3. Загроза надати помилковий висновок 4. Загроза захисту та загроза тиску
243. Загроза захисту виникає у випадках, коли:: 2. Член групи виконує роль адвоката за дорученням клієнта у судовій справі 3. Має місце неналежна залежність загальної суми винагороди від клієнта 4. Член групи має найближчого родича, який є директором клієнта
244. Загроза особистих стосунків виникає за таких обставин, як: 1. Отримання від клієнта позики або гарантії 2. Загроза заміни фірми клієнтом через незгоду зі застосуванням облікового принципу 3. Прямий фінансовий інтерес до клієнта 4. Наявність тривалих стосунків старшого члена групи з клієнтом
245. Загроза тиску виникає, якщо має місце: 2. Неналежна залежність загальної суми винагороди від клієнта 3. Загроза заміни фірми клієнтом через незгоду із застосуванням облікового принципу 4. Занепокоєння щодо можливості втратити завдання
246. Застережні заходи з метою зменшення загроз незалежності не здійснюються: 2. На підприємстві клієнта 3. В аудиторській фірмі 4. Користувачами фінансової звітності
247. Застережні заходи, що, як правило, встановлюються професійною організацією, включають такі заходи: 1. Зовнішній огляд системи контролю якості фірми 2. Залучення до огляду виконаної роботи додаткового професійного бухгалтера 3. Виключення особи з групи з надання впевненості, якщо фінансовий інтерес створює загрозу незалежності 4. Обговорення питань незалежності з аудиторським комітетом чи іншим найвищим управлінським персоналом клієнта
248. Застережні заходи у клієнта охоплюють наступні заходи: 1. Вимоги подальшої професійної освіти 2. Політики та процедури, які підкреслюють відповідальність клієнта за достовірність фінансових коштів 3. Політики та процедури, які надають можливість визначити стосунки члена групи та клієнта 4. Ротація вищого персоналу фірми, відповідального тривалий час за роботу з клієнтом
249. Політика та процедури аудиторської фірми не можуть включати такі заходи як: 1. Своєчасне повідомлення політики та процедур фірми всім партнерам та фахівцям 2. Механізми розгляду дисциплінарних порушень для покращення дотримання політики та процедур 3. Залучення іншої фірми до повторного виконання послуг, не пов'язаних з наданням впевненості 4. Зовнішній огляд системи контролю якості фірми
250. Позика чи гарантія, отримана фірмою від клієнта, який є банком чи іншою подібною установою, не створює загрозу для незалежності за умови, що: 2. Позика отримана за звичайними процедурами та умовами кредитування і не є суттєвою ні для фірми, ні для клієнта 3. Завжди створює загрозу для незалежності фірми 4. Все наведене вище
251. Якщо позика є суттєвою для клієнта, який є банком чи іншою подібною установою, або для фірми, то для зменшення загрози до прийнятного рівня достатньо вжити таких заходів: 2. Відмовитися від виконання завдання 3. Все наведене вище 4. Залучити додаткового професійного бухгалтера для огляду виконаної роботи
252. Якщо сталося ненавмисне порушення вимог про незалежність щодо особистих стосунків, фірмі достатньо буде вжити таких застережних заходів: 1. Відмови від виконання завдання з надання впевненості 2. Ліквідація особистих стосунків 3. Усунення від будь-яких важливих рішень щодо завдання з надання впевненості цієї особи 4. Все наведене вище
253. Якщо в результаті працевлаштування бувшого члена групи чи партнера фірми у клієнта виникають загрози для незалежності, то фірмі необхідно вжити наступні застережні заходи: 3. Здійснити огляд контролю якості щодо завдання з надання впевненості 4. Всі заходи, наведені вище
254. Надання послуг у сфері оподаткування клієнтам з аудиту приводить до виникнення загрози: 1. Як правило, не створюють загрози для незалежності 2. Загрози власного інтересу 3. Загрози власної оцінки 4. Загрози тиску
255. Згідно з МСКЯ І до елементів системи контролю якості не належать: 2. Перевірка своєчасності оплати клієнтом наданих послуг за договором 3. Людські ресурси 4. Прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом
256. Чи повинен аудитор планувати роботу при виконанні завдання з підготовки інформації? 2. Так, при згоді з цим замовника 3. Так, щоб забезпечити ефективне виконання завдання 4. Це є предметом професійного судження аудитора
257. Аналіз робочих документів на стадії завершення аудиту повинен підтвердити, що: 1. Всі належні процедури виконані 2. Характер та обсяг виконаної роботи відповідним чином зафіксований в робочих документах 3. Вимоги щодо планування аудиторської перевірки дотримані 4. Все перелічене вище
258.Відповідно МСА ризики суттєвого викривлення існують на наступних рівнях: 1.На загальному рівні фінансової звітності 2.На рівні тверджень стосовно класу операцій, залишків на рахунках і розкриття інформації 3. Відповідно п.п.1 та 2 4. Правильної відповіді немає
259. Які з перелічених питань відповідно вимог МСА допомагають підвищити ефективність аудиторської процедури? 1.Відповідне планування та п.3 2.Належне призначення персоналу до аудиторської групи з завдання 3.Застосування професійного скептицизму 4.Нагляд та огляд аудиторської роботи та п.п.1 і п.2
260.Властиві обмеження аудиту є наслідком: 1.Характеру фінансової звітності 2.Характеру аудиторських процедур 3.Потреби, щоб аудит проводився у межах обґрунтованого періоду часу та обґрунтованої вартості та п.1 і п.2 4.Правильної відповіді немає
261.Відповідно до вимог МСА щодо оцінки викривлень, ідентифікованих під час аудиту аудитор повинен включити в аудиторську документацію: 1.Суму, нижче за яку викривлення можливо вважати незначним 2.Усі викривлення, накопичені під час аудиту, та чи було їх виправлено 3.Аудиторський висновок щодо суттєвості невиправлених викривлень, взятих окремо або в сукупності, та основу такого висновку 4. Відповідно п.п.1,2,3 КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |