|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Банківська справа КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Банківська справа КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА« Назад
Банківська справа КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 23.05.2015 18:41
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Методичні вказівки
щодо написання і захисту
дипломних робіт спеціаліста студентами напряму підготовки 7.050104 «Фінанси»
Рекомендовано на засіданні навчально-методичної комісії Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка протокол від 11.10.2011р. № 2 Голова комісії Пересєкін В.М.
Київ – 2011
Укладачі: рОЖКО о.д. – заступник директора з навчальної роботи Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат економічних наук, доцент лЮБКІНА о.в. – кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка
РЕЦЕНЗЕНТИ: Тропіна В.Б. - доктор економічних наук, професор кафедри фінансів Київського національного університету імені Тараса Шевченка ВАСИЛЬЧЕНКО З.М. - доктор економічних наук, професор кафедри банківської справи Київського національного університету імені Тараса Шевченка ПРИКАЗЮК Н.В. – кандидат економічних наук, доцент кафедри страхування та ризик-менеджменту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Вступ Підготовка і захист дипломної роботи спеціаліста є завершальним етапом навчання на відповідному курсі, що дає право на здобуття кваліфікації спеціаліста з фінансів за спеціальністю «Фінанси». Дипломна робота виконується після оволодіння студентами основними базовими теоретичними курсами, які формують рівень спеціаліста і є продовженням навчального процесу. У роботі студент повинен показати вміння використовувати одержані під час навчання теоретичні та практичні знання, логічно на основі фактичних і статистичних даних викласти свої погляди по обраній тематиці, зробити обґрунтовані висновки і сформулювати конкретні пропозиції. При виконанні роботи необхідно використовувати загальнонаукові методи теоретичного узагальнення фактів і явищ економічного життя, а також методи аналітичної обробки статистичних даних, з використанням обчислювальної техніки і економіко-математичних моделей. Дипломна робота спеціаліста є самостійним науковим дослідженням студента, яке виконується на завершальному етапі фахової підготовки і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних економічних, соціальних та виробничих завдань. Метою написання дипломної роботи спеціаліста є: - поглиблення й розширення теоретичних і практичних знань у галузі фінансів, банківської справи, страхування, а також уміння застосувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань; - аналіз економічних явищ, фактів, процесів, взаємозв’язків, які мають місце у фінансово-господарській діяльності господарюючих суб’єктів; - пошук та вивчення сучасних наукових досягнень у сфері розбудови системи державного регулювання фінансових відносин у галузі державного бюджету, податкової справи, фінансового ринку, банківського сектору та функціонування окремих категорій суб’єктів господарської діяльності, вміння їх самостійно застосовувати при розв’язанні прикладних проблем. У процесі написання випускної роботи студенти повинні показати вміння: - систематизувати теоретичні положення економічної науки, і зокрема фінансової, які висвітленні у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених; - користуватися науковим категоріально-понятійним апаратом; - використовувати статистичну інформацію, матеріалів бухгалтерської та фінансової звітності, аналітичних звітів підприємств, установ, організацій; - застосовувати сучасні методики, економіко-математичні методи та моделі з метою дослідження фінансових процесів та явищ в умовах ринкової трансформації економіки; - аналізувати проблеми з точки зору факторного впливу та пошуку резервів оптимізації фінансово-господарських процесів; - розв’язувати конкретні науково-економічні, виробничі завдання; - обґрунтовувати висновки та подавати конкретні пропозиції щодо удосконалення фінансово-кредитних відносин, посиленню їх впливу на соціально-економічні процеси в державі. Для написання дипломної роботи студент обирає тему за одним із напрямів функціонування фінансів, банківської справи, страхування та ризик-менеджменту. Випускна робота може бути логічним продовженням дослідження, розпочатого при написанні курсових робіт на попередніх курсах. Захист дипломної роботи заключається в тому, що студент готує доповідь за темою роботи, в якому викладає суть проблеми, напрями удосконалення та функціонування фінансової системи. Захист дипломної дипломної роботи спеціаліста здійснюється на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.
І. ВИБІР ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТЕМИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ спеціаліста
Підготовку до написання дипломної роботи спеціаліста починають з вибору теми. Кафедри щорічно переглядають тематику дипломних робіт спеціаліста, пов’язують їх з основними напрямками наукових досліджень окремих викладачів і погоджують на засіданнях кафедр. Студентам надається право вибору теми дипломної роботи спеціаліста, визначеної кафедрами (Додаток 1). При виборі теми дипломної роботи студент може одержати кваліфіковану консультацію у викладачів кафедр. В окремих випадках студентам, які виявили схильність до науково-дослідницької роботи, надається право запропоновувати свою тему випускної роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки і наданням попереднього плану її написання. Перевага надається темам, які продовжують розробку виконаної студентом напряму наукового дослідження або безпосередньо пов’язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника. Запропонована студентом тема має бути погоджена з науковим керівником і завідувачем кафедри за обраною тематикою дослідження. Для студентів, що навчаються без відриву від виробництва, доцільність розробки теми має бути підтверджена керівниками підрозділу, де студент працює. Назва дипломної роботи спеціаліста повинна бути, за можливістю, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви слід додати невеликий (4-6 слів) підзаголовок. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів “Дослідження питання...”, “Дослідження деяких шляхів...”, “Деякі питання...”, “Матеріали до вивчення...”, “До питання...” тощо, в яких не відбито в достатній мірі суть проблеми. Для затвердження теми дипломної роботи спеціаліста студент звертається на кафедру за обраною тематикою із заявою, в якій вказує тему роботи, а також найменування підприємства, установи чи організації, на матеріалах якого буде виконуватися робота (Додаток 2). Не дозволяється виконувати декільком студентам випускну роботу з однакової теми на базі одного підприємства, фінансово-кредитної установи чи організації. Кафедри затверджують теми і призначають кожному студенту наукового керівника із складу викладачів кафедри чи практичних працівників-спеціалістів відповідного профілю. Теми дипломних робіт спеціаліста і наукові керівники від кафедри закріплюються рішенням кафедри. Після затвердження теми дипломної роботи студент за погодженням з науковим керівником складає індивідуальне завдання та план виконання роботи у двох екземплярах; один екземпляр подає на кафедру, другий залишає у себе (Додаток 3). Крім того, науковий керівник дає рекомендації щодо збору і обробки практичного матеріалу та необхідної літератури, консультує студента, здійснює контроль за ходом виконання дипломної роботи спеціаліста, доповідає на засіданні кафедри про рівень готовності роботи, готує відзив на роботу, має право бути присутнім на захисті випускної дипломної роботи спеціаліста в Державній екзаменаційній комісії.
ІІ. Підбір і вивчення літератури
Успішне написання дипломної роботи спеціаліста багато в чому залежить від того, наскільки продумано, цілеспрямовано проведена підготовча робота. Обравши тему, студент повинен чітко уявити собі мету своєї роботи, послідовність її написання, підібрати відповідну літературу та статистичний матеріал. В цих питаннях він може одержати кваліфіковану допомогу у викладачів кафедр, завідувачів кафедр, працівників бібліотеки. Слід розпочати роботу з опрацювання відповідних Законів України, постанов Кабінету Міністрів України, Указів Президента України. Названі матеріали регулярно публікуються в газетах “Голос України”, “Урядовий кур’єр”, щотижневих виданнях “Бізнес”, “Галицькі контракти”, “Баланс”, “Все про бухгалтерський облік” інших та розміщені в інформаційних системах “Ліга”, “Гроссбух”, “Відомості Верховної Ради” і т.д. Крім того, студент повинен докладно вивчити матеріали підручників і навчальних посібників, ознайомитись з додатковою літературою за обраною темою: монографіями, статтями за останні роки в журналах «Фінанси України», «Финансы», «Деньги и кредит», «Економіка України», «Облік та аудит», «Бухгалтерский учет», «Вісник Національного Банку України», «Банківська справа», «Страхова справа» та інші. Для пошуку необхідного матеріалу студенту доцільно скористатися картотекою бібліотеки університету та предметно-тематичними каталогами публічних бібліотек. При вивченні літератури студент повинен використовувати публікації останніх років. Необхідно здійснювати цілеспрямований пошук за темою дослідження, вести робочі записи. Записи можна здійснювати як у формі стислого викладу (реферату), так і у вигляді окремих цитат. Усі записи незалежно від їх характеру (основні положення тексту, таблиці, статистичні матеріали, цитати) повинні бути підтверджені посиланням на джерела. Якщо виписка зроблена з книги або брошури, то вказується: прізвище та ініціали автора, назва книги, місце і рік її видання та зазначається номер сторінки звідки береться інформація. В посиланнях на журнали (газети) необхідно зазначати рік видання, номер, сторінки. Окремо слід сказати про збір та обробку статистичних і звітних даних, що відображають суть, динаміку досліджуваних питань і явищ. Процес збору цифрового матеріалу дуже складний і трудомісткий, що потребує певного досвіду. З метою економії часу, забезпечення своєчасності і високої якості виконання випускної роботи необхідно скласти програму його збору. Допомогу у розробці цієї програми і у визначенні об’єкта дослідження студенти одержують у наукових керівників кваліфікаційних робіт спеціаліста. Джерелами для одержання цифрового матеріалу можуть бути: статистичні збірники, опубліковані роботи, звітні дані підприємств і організацій, акти ревізійних перевірок, висновки фінансових, податкових, контрольно-ревізійних органів з питань господарської діяльності бюджетних установ. Найбільш популярними статистичними збірниками є офіційні видання Державної служби статистики України «Статистичний щорічник за ... рік» та «Україна в цифрах». Також в якості джерел статистичної інформації можна використовувати офіційні сайти таких установ як НБУ (www.bank.gov.ua), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (www.me.gov.ua), Державна служба статистики України (www.ukrstat.gov.ua), Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (www.dfp.gov.ua) та інші. Зібраний цифровий матеріал повинен бути оброблений з використанням економіко-математичних і статистичних методів та поданий у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків. На основі їх наступного аналізу в дипломній роботі повинні бути показані основні закономірності і тенденції, зроблені науково обґрунтовані висновки, визначені шляхи удосконалення фінансових відносин. Усі опрацьовані літературні джерела включаються до списку використаних джерел. Потрібно мати на увазі, що вивчення літературних джерел, збір та обробка цифрового матеріалу, необхідного для написання випускної роботи, відбувається не тільки в підготовчий період. Поглиблене вивчення спеціальної літератури, додатковий збір деяких цифрових даних здійснюють протягом всього періоду написання дипломної роботи, включаючи її завершальний етап.
ІІІ. Складання і затвердження плану дипломної роботи спеціаліста
Важливим етапом підготовки дипломної роботи спеціаліста є складання плану (змісту) її написання. Зміст розробки теми розкриває її зміст, вказує на напрямок пошуку рішення поставлених завдань. Підготовка до складання змісту розпочинається у процесі ознайомлення з основною літературою за темою дослідження. Якісно складений зміст дипломної роботи спеціаліста сприяє правильному і цілеспрямованому вивченню літературних джерел, орієнтує студента при збиранні і обробці фактичного матеріалу, а також при написанні тексту роботи. При розробці змісту своєї роботи необхідно добре продумати зміст кожного параграфу, скласти коротку їх анотацію. Матеріал повинен бути взаємопов’язаний, розміщений в логічній послідовності. Зміст дипломної роботи залежить від поставленої мети, завдань і об’єкта дослідження. До погодження плану з науковим керівником студент може розробити декілька його варіантів. Складаючи зміст дипломної роботи, студент повинен показати розуміння суті вибраної теми, напрямів її дослідження, постановки і вирішення окремих питань. Погоджений з науковим керівником і затверджений ним зміст є основою для підготовки і написання дипломної роботи спеціаліста. При виконанні дипломної роботи спеціаліста може виникнути необхідність уточнення змісту роботи й змін напрямку дослідження. Такі зміни слід погодити з науковим керівником. Зміст випускної роботи повинен мати вступ, три розділи і висновки. В кожному розділі необхідно виділити окремі параграфи. Назви розділів не повинні співпадати з назвою дипломної роботи спеціаліста, а назви параграфів не повинні повторювати назви розділів.
IV. СТРУКТУРА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ спеціаліста
В кожній дипломній роботі спеціаліста необхідно: - висвітлити теоретичну сторону проблеми, відобразити нове, що з’явилось в науковій літературі і фінансово-економічній практиці з даного питання; - провести всебічний аналіз економічних (фінансових) показників об’єкта, що досліджується, для виявлення напрямків удосконалення його функціонування; - розробити і обґрунтувати пропозиції по удосконаленню форм фінансових відносин, окремих сторін діяльності підприємства, що досліджується, установи, організації чи галузі господарства. Кожна випускна робота має свої особливості. Навіть теми з однаковою назвою, але виконані на різному фактичному матеріалі, відрізняються за своєю структурою. Рекомендується наступна структура випускної дипломної роботи спеціаліста (Додаток 4): 1. Титульний аркуш
2. Зміст
3. Вступ
4. Основна частина:
- перший (теоретичний) розділ; - другий (аналітичний) розділ; - третій (конструктивно-рекомендаційний) розділ. 5. Висновки
6. Додатки
7. Список використаних джерел
Додатково до роботи додається: 1. Відзив наукового керівника
2. Зовнішня рецензія
3. Індивідуальне завдання
V. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ВИПУСКНОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ спеціаліста
5.1. Титульний аркуш На титульному аркуші роботи вказується: - назва вищого навчального закладу, де виконано роботу; - назва Інституту; - назва кафедри, групи; - назва теми роботи; - курс, група, спеціальність, форма навчання; - прізвище, ім’я та по-батькові автора роботи; - вчене звання, посада, прізвище, ім’я та по-батькові наукового керівника; - місто і рік (Додаток 5).
5.2. Зміст Зміст подається на початку роботи та має відображати сутність проблеми, складність та логіку дослідження. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими та зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи.
Приклад оформлення змісту наведено в Додатку 6.
5.3. Вступ (2-3 стор.) Розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтовує необхідність проведення подальших досліджень і містить перелік застосованих методів дослідження. Далі подають загальну характеристику дипломної роботи спеціаліста в рекомендованій нижче послідовності. Актуальність темиШляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, що загалом спрямовано на активізацію економічного та соціального розвитку України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання. Мета і завдання дослідженняФормулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Об’єкт і предмет дослідженняОб'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка зазначається на титульному аркуші як її назва. Методи дослідженняПодають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Інформаційна базадослідження Апробація результатів Обсяг та структура роботи 5.4. Основна частина Основна частина дипломної роботи спеціаліста складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У розділах основної частини подають: У першому розділі (20-22 стор.) досліджуються методологічні та теоретичні аспекти обраної теми роботи, визначаються методи, способи, інструменти дослідження, які використовуватимуться у наступних частинах роботи. У даному розділі студент дає огляд наукової літератури за темою дослідження, окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблематикою, визначає дискусійні питання, здійснює критичний аналіз різних точок зору з теми на основі дослідження даних наукових монографій, наукових періодичних видань, законодавчих та нормативних актів, висловлює свій погляд на розв’язання проблемних дискусійних питань. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. У другому розділі (25-32 стор.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретного підприємства, установи чи організації, або по ринку в цілому. У цьому розділі можна виділити 3-4 відносно самостійних підрозділів, що містять економічну характеристику, аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності об’єкта дослідження. Фінансово-економічний аналіз проводиться на основі даних бухгалтерської та фінансової звітності, статистичних та інших фактичних матеріалів. Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності об’єкта дослідження за останні 3-5 років. Третій розділ (16-20 стор.) повинен містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Цей розділ вміщує 2-3 підрозділи. Характер і зміст рекомендацій, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі роботи. Пропозиції автора повинні базуватись на теоретичних положеннях і аналізі фактичного матеріалу за об’єктом, що досліджується, а також давати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами, викладеними у вітчизняних і зарубіжних працях. Ці пропозиції повинні бути чітко сформульовані, реальні і мати практичне значення. В кожному розділі роботи студент повинен показати реалізацію індивідуального завдання, отриманого від наукового керівника. 5.5. Висновки (3-4 стор.) Містять стислий виклад актуальності теми, найбільш важливі узагальнення, зроблені оцінки, практичні рекомендації до яких дійшов автор в процесі розв’язання обраної наукової проблеми. У висновках можна наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів підсумковими цифрами з власних розрахунків, викласти рекомендації щодо їх використання. Таблиці, графіки, схеми у висновках не наводяться. Також висновки не повинні містити нового матеріалу, який не був викладений в основній частині. 5.6. Додатки Для більш детального розкриття теми дипломної роботи спеціаліста рекомендується використовувати додатки, до яких відносяться: - проміжні математичні доведення, формули і розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - використані форми фінансової звітності; - статистичні таблиці; - графіки та схеми; - інструкції та методики, як використані так і розроблені самостійно автором у процесі виконання роботи; - ілюстрації допоміжного характеру. 5.7. Список використаних джерел Список використаних джерел розміщується після додатків по роботі за наскрізною нумерацією. У списку повинні вказуватись лише джерела, які були безпосередньо використані автором при написанні роботи, а не всі переглянуті за темою роботи джерела. Список джерел можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».
VI. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ВИПУСКНОЇ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ спеціаліста
Написання дипломної роботи відбувається з дотриманням відповідних строків її виконання, для чого розробляється індивідуальне завдання і графік виконання роботи. Починати необхідно з вивчення літературних джерел: монографій, статей в журналах і в періодичних виданнях. Для цього необхідно користуватися каталогом бібліотеки та мережею «Інтернет». Після перегляду каталогу складається список всіх джерел за обраною темою. При опрацюванні літературних джерел студент робить виписки і свої замітки. На основі вивчення літератури здійснюється написання тексту теоретичної частини дипломної роботи спеціаліста. Потім студент приступає до збору статистичного матеріалу. Для цього використовуються статистичні збірники, звітні матеріали підприємств і організацій, а також цифровий матеріал, який був відображений в опрацьованих літературних джерелах. Визначення обсягів статистичних даних, їх переліку і порядку оформлення випускної роботи студент здійснює, використовуючи рекомендації і вказівки свого наукового керівника. Після закінчення збору матеріалу здійснюється його групування і аналіз. При цьому повинні дотримуватись певні вимоги, що висуваються при виконанні випускних робіт. Суть цих вимог полягає в тому, що статистичні дані повинні бути зібрані не менше як за 3-5 років. Повинно бути також дотримане коло об’єктів дослідження. Воно повинно містити не менше 2-3 підприємств, організацій, установ. По закінченні обробки і аналізу статистичних даних на їх базі можуть будуватись графіки, схеми, діаграми. Результати аналізу статистичних даних є основою для написання наступних розділів роботи, а також формулювання висновків і обґрунтування пропозицій. У першому варіанті текст дипломної роботи спеціаліста з таблицями, графіками, рисунками і додатками подається керівникові в не зброшурованому вигляді. Відповідно до зауважень і вказівок керівника студент вносить виправлення і доповнення в текст дипломної роботи спеціаліста. Остаточний варіант роботи зшивається у твердій палітурці та подається керівникові для рецензування. У роботі не допускаються стилістичні, орфографічні та граматичні помилки. Терміни, які застосовуються у тексті, повинні відповідати загальноприйнятим у науковій літературі. Не допускається використання зворотів розмовної мови, техніцизмів та професіоналізмів. Слід уникати слів “я”, “мною”, “краще”, “на мою думку” і т.д.
vii. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ спеціаліста
7.1. Загальні вимоги Випускну роботу друкують машинописним способом або за допомогою принтера на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210 мм х 297 мм), (до 30 рядків на сторінці). Друкований текст виконується шрифтом – Times New Roman, розмір шрифту основного тексту – 14, для назв розділів – 16. Стиль – нормальний, вирівнювання за шириною сторінки. Міжрядковий інтервал – 1,5 (Додаток 7). Загальний обсяг роботи (без додатків) повинен становити: для спеціалістів – 75-85 сторінок. У тексті випускної роботи мають бути чітко виділені абзаци. Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – 2,5 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Заголовки структурних частин дипломної роботи спеціаліста «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу з вирівнюванням по лівому краю, в кінці назви ставиться крапка. Відстань між заголовками (крім заголовку пункту) та попереднім текстом повинна дорівнювати 3-4 машинописним інтервалам. Кожний розділ рекомендується розпочинати з нової сторінки, не дозволяється під назву розділу відводити окрему сторінку. Новий підрозділ починається на тій сторінці, де закінчено попередній.
7.2. Нумерація Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№». Першою сторінкою дипломної роботи спеціаліста є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Рецензія та відзив у загальний рахунок сторінок не включаються. Другою сторінкою слід вважати зміст. На сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини роботи як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають порядкового номера, тобто, не можна друкувати: «1. ВСТУП», або «РОЗДІЛ 5. ВИСНОВКИ». Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
7.3. Ілюстрації Ілюструють випускні роботи, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту, запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Ілюстрації (креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4 розміщують у додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» та нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номеру розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка (Додаток 8). Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розмішують послідовно під ілюстрацією. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. Наприклад: Рис. 1.2 Схема іпотечних ризиків банку-кредитора За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, діаграма і графік. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках: (рис. 3.1) або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «...як це показано на рис. 3.1». Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації виконуються в чорно-білому кольорі.
7.4. Таблиці Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка (Додаток 9). Наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці. Наприклад: Продовження табл. 1.2 Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву наводять жирним шрифтом. Заголовок таблиці повинен відповідати її змісту. Всі елементи таблиці повинні бути логічно підпорядковані, тобто кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Позначення одиниць величин рекомендується приєднувати до попередньої частини заголовка без дужок та без прийменника, наприклад: «млн. грн.». Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Після кожної таблиці повинно бути зазначене джерело, яке використовувалося при побудові таблиці. Посилання на дані робляться одразу під таблицею (додаток 9). Якщо таблиця складена автором на основі використання декількох джерел, то відповідно робиться посилання на це. Наприклад: Джерело: складено автором на основі джерел [2, 14, 25]. Якщо таблиця містить статистичні показники та певні розрахунки, що були зроблені автором, то під таблицею ставиться посилання такого типу: Наприклад: Джерело: складено та розраховано автором на основі даних УНІА. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
7.5. Формули Формули в випускної дипломної роботи спеціаліста (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті, інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
7.6. Загальні правила цитування, примітки та посилання на використані джерела
При написанні випускної дипломної роботи спеціаліста студент повинен посилатися на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в випускної дипломної роботи спеціаліста, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання у випускній кваліфікаційній роботі спеціаліста. Посилання в тексті випускної дипломної роботи спеціаліста на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...». Коли в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у квадратних дужках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Наприклад: цитата в тексті:«...цей сектор грошового обороту істотно відрізняється не тільки від грошового обігу, а й від фіскально-бюджетного сектора і називається він кредитним оборотом» [15, с. 77]. Відповідний опис у переліку посилань: 15. Гроші та кредит: Підручник. – 3-є вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 598 с. Посилання на ілюстрації чи формули вказують порядковим номером ілюстрації чи формули, наприклад: рис. 2.1, формула (2.6). На всі таблиці та ілюстрації, наведені в роботі, повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл.2.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див.табл.1.3».
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Рекомендується точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати повинен бути наведений мовою оригіналу; б) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; в) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; г) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; д) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело; е) якщо необхідно виявити ставлення студента до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; ж) якщо автор роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М. Х.), (підкреслено мною. – М. Х.), (розрядка моя. – М. Х.).
7.7. Додатки
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках випускної роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __ » і велика літера, що позначає додаток (Додаток 10). Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою випускної дипломної роботи спеціаліста друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ». Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.З.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А. 1) – перша формула додатка А.
7.8. Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел подається відповідно до вимог державного стандарту мовою оригіналу, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після додатків роботи. Список використаних джерел повинен містити 60-80 найменувань. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Як зазначалося вище, бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (Додаток 11). Приклад оформлення літературних джерел наведено у Додатку 12.
VІІI. Оформлення відзиву, рецензії та захист ВИПУСКНОЇ дипломної роботи спеціаліста
Закінчена й підписана студентом робота здається науковому керівникові для перевірки та підготовки відзиву. У відзиві на випускну роботу відзначається актуальність теми дослідження, характеризується зміст усіх розділів, підкреслюється практичне значення пропозицій. У відзиві також відображається рівень володіння методикою дослідження, професійна підготовка, відзначається відповідність оформлення і змісту роботи вимогам дипломної характеристики та рекомендації щодо направлення роботи на захист. Підписана керівником дипломна робота, разом із відзивом наукового керівника направляється на зовнішню рецензію, яка надається викладачами інших кафедр або установою, організацією або підприємством за напрямом дипломної роботи спеціаліста. У рецензії відзначається актуальність теми, подається короткий, але стислий і змістовний аналіз дипломної роботи спеціаліста з критичними зауваженнями. В заключній частині рецензії дається оцінка (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). Отримавши рецензію, студент знайомиться з її змістом і за результатами зауваження може внести зміни в роботу. Про ці зміни студент може доповісти на захисті дипломної роботи спеціаліста. За 5-10 днів до захисту студент подає дипломну роботу зброшуровану у твердій палітурі на кафедру разом з відзивом наукового керівника, зовнішньою рецензією та індивідуальним завданням, які розміщує в конверті, приклеєному до внутрішньої сторінки обкладинки випускної роботи. За 3-5 днів до захисту проводиться попередній захист роботи, де розглядаються матеріали дипломної роботи спеціаліста і приймається рішення про її допуск до захисту на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії. Захист дипломних робіт, які рекомендовані до захисту, здійснюється згідно з графіком навчального процесу. Загальний порядок захисту дипломної роботи спеціаліста визначається положенням про Державну екзаменаційну комісію. Дипломні роботи студенти захищають на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії після здачі державних іспитів. Студент готує до захисту доповідь та ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, графіків, які відображають результати дослідження, основні висновки, узагальнення та пропозиції, що містяться у випускній роботі. Необхідну кількість та зміст ілюстративного матеріалу студент визначає самостійно, але погоджує його з керівником. Звичайна його кількість – 5-6 ілюстрацій формату А4. Бажано підготувати та провести презентацію підготовленого матеріалу під час захисту роботи з використанням технічних засобів навчання (презентація PowerPoint). Головне призначення такої презентації – наочно проілюструвати ті чи інші твердження автора. Захист дипломної роботи розпочинається з доповіді її автора по основних результатах дослідження у межах 10 хвилин.
Ix. Оцінювання ДИПЛОМНИХ робіт спеціаліста При оцінюванні якості виконання студентом дипломної роботи спеціаліста застосовується 6 критеріїв:
Основними умовами одержання оцінки є такі: Відмінно: Дипломнаробота спеціаліста виконана вчасно, самостійно, забезпечує повне розкриття теми. Вірно визначено предмет, об’єкт дослідження. Мета та завдання чітко окреслені та реалізовані у дослідженні. Автор використовує сучасні аналітичні та методологічні інструментарії. Робота характеризується високою якістю і глибиною теоретико-методологічного аналізу, критичного огляду літературних джерел, наявністю наукової проблематики. Узагальнення і висновки базуються на якісно опрацьованій статистичній інформаційній базі, що дозволяє чітко визначити авторську позицію. Представлені рекомендації автора мають практичну цінність, містять розрахунки показників економічної ефективності. Відгук і рецензія позитивні. Доповідь аргументована, проілюстрована бездоганно оформленими наочними матеріалами, свідчить про формулювання власної думки студента щодо предмету дослідження та є логічною, повною. Відповіді на питання правильні та стислі.
Добре: Дипломна робота спеціаліста виконана вчасно, теоретичні узагальнення та висновки аналітичної частини, в основному, правильні. Проте, існують несуттєві недоліки у виявлені логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблем за допомогою проведеного аналізу статистичних та фактичних матеріалів, обґрунтування та розрахунків ефективності запропонованих рішень, що впливає на глибину особистого аналізу студентом фактичної інформації. Застосування сучасного аналітичного інструментарію обмежено. Відгук і рецензія позитивні, але мають окремі зауваження до роботи. Доповідь насичена фактичною інформацією, що відображає відповідні результати проведеного дослідження. Відповіді на питання правильні, але не завжди повні чи конкретні.
Задовільно: Тема роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру. Теоретико-аналітична частина та пропозиції обґрунтовано непереконливо, відсутні розрахунки, що дозволяють аргументувати зроблені авторські узагальнення та висновки. Є зауваження щодо логічності та послідовності викладеного матеріалу, який носить переважно описовий характер. Робота недбало оформлена. Доповідь прочитана за текстом, студент не володіє окремими питаннями теми, не всі відповіді на запитання правильні або повні. Наочні матеріали не в повній мірі відображають зміст виконаної роботи.
Незадовільно: Відсутня логіка у побудові структури дослідження. В роботі відсутнє розуміннямети, завдань, предмету дослідження. Назви окремих розділів не відповідають їх змісту. Теоретичний аналіз та визначення стану процесів, що є предметом розгляду мають компіляційний характер, відсутні посилання на використані літературні джерела. Представлений статистичний матеріал є застарілим. Оформлення роботи має суттєві недоліки. Доповідь не відображає зміст виконаної роботи, більшість відповідей на питання неправильні, студент не володіє предметом дослідження. Наочні матеріали до захисту роботи відсутні.
Робота до захисту не допускається: Роботу подано з порушенням строків, установлених регламентом. Відгук наукового керівника негативний. Студент не володіє поданим матеріалом, не орієнтується у предметі дослідження. Порушена логіка представленого матеріалу. Назви розділів не відповідають змісту. Змістовне наповнення розділів не пов’язано між собою. Оформлення роботи не відповідає вимогам.
Оцінювання дипломних робіт спеціаліста в системі ECTS має здійснюватися призначеною Державною екзаменаційною комісією на основі консенсусу. Підсумки захисту й оцінка дипломної роботи спеціаліста оголошуються головою Державної екзаменаційної комісії після обговорення оцінок на закритому засіданні комісії. Додаток 1.
Тематика дипломних робіт спеціаліста «Фінанси»
100. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємств (на прикладі підприємства) 101. Джерела формування та використання прибутку підприємств (на прикладі підприємства) 102. Фінансове планування підприємств та напрями його вдосконалення (на прикладі підприємства) 103. Управління оборотним капіталом та оцінка його впливу на фінансовий 104. Бюджетування як метод управління оборотним капіталом підприємства (на прикладі підприємства) 105. Фінансовий контролінг підприємства в системі фінансового менеджменту (на прикладі підприємства) 106. Фінансові аспекти формування основного капіталу підприємства (на прикладі підприємства, регіону) 107. Амортизаційна політика та напрямки її поліпшення на сучасному етапі розвитку економіки 108. Фінансова підтримка підприємств в системі державного регулювання економіки (на прикладі підприємства, регіону) 109. Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності підприємств (на прикладі підприємства) 110. Фінансове оздоровлення підприємства в період банкрутства (на прикладі підприємства) 111. Адміністрування непрямих податків та напрямки його вдосконалення (на прикладі ДПІ) 112. Непрямі податки та їх вплив на доходи зведеного бюджету (на прикладі ДПІ) 113. Прямі податки в системі державного регулювання доходів юридичних осіб (на прикладі підприємства, ДПІ) 114. Адміністрування прямих податків та напрямки його вдосконалення (на прикладі ДПІ) 115. Майнове оподаткування в Україні та перспективи його розвитку (на прикладі підприємства, регіону) 116. Земельне оподаткування в Україні та перспективи його розвитку (на прикладі підприємства, регіону) 117. Податкове регулювання земельних відносин та шляхи його удосконалення (на прикладі суб'єкта господарювання) 118. Роль прибуткових податків у формуванні доходів місцевих бюджетів (на прикладі районного, міського фінансового управління ) 119. Оподаткування малого бізнесу в Україні: стан та перспективи розвитку (на прикладі суб'єктів малого бізнесу) 120. Роль малого підприємництва у формуванні доходів місцевих бюджетів (на прикладі районного, міського фінансового управління) 121. Пряме оподаткування підприємств та напрямки його удосконалення в умовах вступу України до СОТ (на прикладі підприємства, підприємств регіону) 122. Непряме оподаткування підприємств та напрямки його удосконалення в умовах вступу України до СОТ (на прикладі підприємства, підприємств регіону) 123. Спрощена система оподаткування та перспективи її розвитку в Україні (на прикладі суб'єкта малого підприємництва) 124. Адміністрування обов'язкових платежів до бюджетної системи з суб'єктів малого бізнесу 125. Роль податків у формуванні фінансів місцевих бюджетів (на прикладі районного, міського фінансового управління) 126. Податкове регулювання доходів фізичних осіб та шляхи його вдосконалення (на прикладі суб'єктів підприємницької діяльності) 127. Ресурсні платежі в системі фінансового регулювання раціонального природокористування (на прикладі регіону, суб'єкта підприємницької діяльності) 128. Ресурсні платежі та їх роль у формуванні доходів бюджету (на прикладі ДПІ) 129. Становлення системи місцевих податків в Україні та перспективи її розвитку 130. Адміністрування митних платежів при здійсненні експортно-імпортних операцій та перспективи його розвитку 131. 66. Корпоративний податковий менеджмент та шляхи його вдосконалення (на прикладі підприємства) 132. 67. Роль податкового менеджменту в державному регулюванні економіки (на прикладі ДПІ, регіону) 133. Оподаткування банківської діяльності (на прикладі банківської установи) 134. Оподаткування діяльності страхових компаній (на прикладі страхової компанії) 135. Механізм кредитування малого бізнесу та напрями його вдосконалення (на прикладі) 136. Лізинговий кредит та перспективи його розвитку в Україні 137. Кредитування фізичних осіб та перспективи його удосконалення 138. Перспективи розвитку іпотечного кредитування в Україні 139. Фінансове забезпечення розвитку міста (на прикладі міста) 140. Проблеми здійснення та перспективи удосконалення фінансового контролю на прикладі контрольно-ревізійного відділу 141. Казначейське виконання бюджету (на прикладі казначейства). 142. Розвиток системи пенсійного страхування та напрямки удосконалення її фінансування (на прикладі управління) 143. Інвестиційна діяльність недержавного пенсійного фонду (на прикладі НПФ) 144. Фінансові та організаційні засади добровільного медичного страхування (на прикладі страхової організації) 145. Проблеми фінансування закладів соціального забезпечення в Україні (на прикладі управління) 146. Проблеми фінансування видатків на соціальну сферу в Україні (на прикладі управління) 147. Медичне страхування та перспективи його запровадження в Україні 148. Фінансовий механізм соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (на прикладі управління) 149. Фінансовий механізм страхування від нещасних випадків на виробництві (на прикладі управління) 150. Діяльність інвестиційних фондів та напрямки її удосконалення в Україні (на прикладі інвестиційного фонду) 151. Фінансові послуги інститутів спільного інвестування (на прикладі інституту спільного інвестування) 152. Інвестиційна діяльність небанківських фінансових установ (на прикладі пенсійного фонду, страхової компанії, кредитної спілки) 153. Становлення та розвиток фінансового ринку в Україні 154. Управління портфелем цінних паперів (на прикладі компанії з управління активами) 155. Дивідендна політика та напрями її поліпшення (на прикладі акціонерного товариства)
Тематика дипломних робіт спеціаліста «Банківська справа»
Тематика дипломних робіт спеціаліста «Страхування та ризик-менеджмент»
Додаток 2.
Заява
Прошу закріпити за мною тему «назва роботи» для написання дипломної роботи спеціаліста. Науковим керівником прошу призначити (звання, посада, прізвище, ім’я, по-батькові).
Дата Підпис
Додаток 3.
Київський національний університет імені Тараса шевченка
Індивідуальне завдання на ДИПЛОМНУ роботу спеціаліста
___________________________________ ПІП, ___курс, форма навчання
1. Тема роботи: _______________________________________________________ _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2. Тему роботи затверджено на засіданні навчально-методичної комісії Інституту, протокол № ___ від «__» вересня 20__ р. 3. Орієнтовний зміст роботи: Розділ І. _____________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________ Розділ ІІ. _____________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________ Розділ ІІІ. ____________________________________________________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Об’єкт дослідження________________________________________________ _____________________________________________________________________ 5. Предмет дослідження________________________________________________ _____________________________________________________________________ 6. Мета роботи ________________________________________________________ 7. Індивідуальне розрахункове завдання _____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________
8. Консультації по роботі
Календарний план
Завдання підготував __________________________________________________ (Посада, прізвище, ініціали (підпис))
Завдання отримав _____________________________________________________ (Підпис)
Додаток 4.
Структура дипломної роботи спеціаліста
Додаток 5.
Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ДИПЛОМНА РОБОТА спеціаліста
_________________________________________________ (назва ) ______________________________________________________
Роботу допущено до захисту перед ДЕК рішенням навчально-методичної комісії від «____»___________________20__ р., протокол №__
Директор Інституту_________________________________________________ (науковий ступінь, вчене звання, П.І.Б. )
Київ – 20__ р. Додаток 6. ЗМІСТ ВСТУП ……………………………………………………………………………...……3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ………………………………………………………………………6 1.1. Економічна природа та сутність іпотечного кредитування ……………….....6 1.2. Ризики іпотечного кредитування та управління ними ……………………....13 1.3. Страхування як метод мінімізації ризиків іпотечного кредитування...…...20
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ .……..27 2.1. Державна регуляторна політика в сфері іпотечного кредитування та його страхування………………………………………………………….………….27 2.2. Організація системи страхування ризиків іпотечного кредитування........….37 2.3. Методика ціноутворення в страхуванні ризиків іпотечного кредитування…………………...........................................................................46
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ ………………...……………………..………………56 3.1. Перспективи страхування ризиків іпотечного кредитування в Україні …...56 3.2. Модель оптимізації процедури іпотечного страхування ……………….......63 3.3. Іпотечні цінні папери в системі страхування ризиків іпотечного кредитування...…………………………………………………………...…….69
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………………75 ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………...78 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………….……………..85
Додаток 7. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
1.1. Економічна природа та сутність іпотечного кредитування
Іпотечні відносини мають багатовікову історію, вони є невід’ємною і дуже суттєвою рисою сучасних економічних систем. Термін «іпотека» виник ще за часів Стародавньої Греції. Так називали стовпа, якого ставили на земельній ділянці позичальника, що брав гроші у борг під її заставу. На ньому регулярно робилися написи про внесені платежі та про залишок боргу. Пізніше ці записи почали вносити у спеціальну книгу, яку також називали іпотечною [38, c.18-22]. Угода пігнуса обмежила права кредиторів. Згідно з нею вони уже не могли розпоряджатися заставленою нерухомістю як своєю власністю. Більше того, у випадку невиконання боржником зобов'язання кредиторові заборонялося залишати нерухомість у себе.…
1.2. Ризики іпотечного кредитування та управління ними
Іпотечне кредитування відрізняється від звичайного дуже великими обсягами: розміри іпотечного кредиту перевищують розміри інших видів кредитів. Але головна відмінність — це тривалий термін кредитування (від 10 до 30 років), за які можуть відбутися значні зміни в економіці, кредитній і банківській політиці, зміни в системі оподаткування і доходах населення тощо...
Додаток 8.
Рис. 1.2 Схема іпотечних ризиків банку-кредитора
Додаток 9. Таблиця 1.2 Страхові тарифи за видами страхування при іпотечному кредитуванні*
* Джерело: УНІА
Таблиця 1.3 Класифікація ризиків, які пов'язані з емісією іпотечних цінних паперів*
Продовження табл. 1.3
* Джерело: складено автором на основі джерел [2,8,23]
Додаток 10. Додаток А Таблиця А.1 Кредитна звітність - види даних, що рекомендуються до збору
Додаток 11. ПРИКЛАДИ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ЗАПИСУ
Додаток 12.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||