
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Банківська статистична звітність
Банківська статистична звітність« Назад
Банківська статистична звітність 10.07.2015 06:06
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Кредитно – економічний факультет Кафедра менеджменту банківської діяльності
ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з науково – педагогічної роботи ___________________ О.І.Олексюк “____”__________________2014 р.
Навчально-методичні матеріали до вивчення дисципліни «Банківська статистична звітність» для студентів V курсу галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво», спеціальність 8.03050802«Банківська справа» магістерські програма 8508/2-3 „Управління банківською діяльністю”;
Завідувач кафедри менеджменту банківської діяльності _____________________Л.О.Примостка “_____”_______________2014 р.
Начальник навчально - методичного відділу ___________________Т.В. Гуть “_____”_______________2014 р.
Київ КНЕУ 2014
Зміст
«Банківська статистична звітність» відноситься до циклу дисциплін професійної підготовки (спеціалізації) магістрів за спеціальністю 8105 — «Банківська справа». Вивчення матеріалу курсу базується на знаннях, здобутих студентами у процесі опанування дисциплін, що вивчались на попередніх навчальних курсах: «Гроші та кредит», «Облік та аудит в банку», «Центральний банк та грошово-кредитна політика», «Банківські операції», «Статистика» та інших дисциплін. Мета навчальної дисципліни «Банківська статистична звітність» — формування знань щодо змісту та ролі банківської статистики і фінансової статистик та основ узагальнення масиву інформації про діяльність банків при формуванні оглядів щодо стану банківської системи України. Завданнями навчальної дисципліни є довести до студентів розуміння цілі та методичних засад банківської статистики та статистичної звітності; ознайомити студентів з основними показниками, що містяться у формах звітності; формування у студентів системи знань з основ банківської статистики та навичок з узагальнення статистичної звітності банків. Предметом курсу є діяльність банків щодо підготовки, подання, узагальнення, консолідування статистичної звітності та підготовки, на цій основі, оглядів діяльності банківської системи України. Компетенціями на формування яких зорієнтована дисципліна «Банківській статистичній звітності» є: ü організовувати процес статистичних спостережень у банку та банківській системі; ü готувати аналітичні записки щодо стану грошово-кредитного ринку; ü проводити статистичні дослідження індикаторів фінансового ринку; ü організовувати процес формування та подання статистичної звітності; ü складати огляди діяльності банків; ü розробляти пропозиції щодо вдосконалення статистичної звітності банків та річної звітності НБУ. Внаслідок вивчення дисципліни студенти повинні знати: — концептуальні підходи щодо побудови грошово-кредитної та фінансової статистики в Україні; — принципи та правила організації банківської статистичної звітності; — структуру, зміст та призначення основних форм банківської статистичної звітності; — зміст та призначення фінансової звітності НБУ; — науково-методичні підходи щодо консолідації показників банківської статистичної звітності в огляди; — розуміти економічну сутність показників статистичної звітності банків, їх місце та роль у розробці грошово-кредитної політики; а також повинні уміти: — заповнювати (складати) будь-які форми банківської статистичної звітності, що їх готують установи комерційних банків та Національного банку України; — використовувати дані форм банківської статистичної звітності для аналізу діяльності комерційного банку за певними напрямками банківського бізнесу та для прийняття відповідних управлінських рішень; — використовувати дані фінансової звітності, що її складають установи НБУ для оцінки їх діяльності; — використовувати дані оглядів для визначення стану банківської системи та реалізації цілей грошово-кредитної політики.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «БАНКІВСЬКА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ»
Л — лекції; С — семінарські заняття; КГ - контактні години (використовуються на контактних заняттях) ІКР — індивідуально-консультаційна робота; СРС — самостійна робота студентів.
3. ПРОГРАММА ДИСЦИПЛІНИ ТА РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Тема 1. Організація банківської статистики і системи статистичної звітності в Україні та її завдання Дворівнева банківська система та організація банківської статистики в Україні. Установи, що займаються зведення статистичної інформації в Україні. Розвиток системи статистичної звітності в Україні Створення бази даних та мета даних. Зміст банківської статистичної звітності. Мета та завдання звітності. Основні ознаки звітності: обов'язковість; документальна обґрунтованість; юридична сила. Характеристика уніфікованих складових форм звітності: заголовна, змістовна та оформлювана частина. Сфера охоплення та площина застосування банківської статистики. Активи та пасиви банків як об’єкти банківської статистики. Методи запасу та потоку. Місце банківської статистики в макроекономічній статистиці держави та її класифікація. Банківська і фінансова статистика. Принципи побудови банківської статистичної звітності. Принцип інституційної належності. Резидентська належність — економічна територія та економічний інтерес. Виділення секторів, їх характеристика. Єдина класифікація активів і пасивів. Вартісна та валютна оцінка статистичних даних. Принцип нарахування. Роль банківської статистичної звітності в розробці грошово-кредитної політики та її реалізації. Основне призначення банківської статистичної звітності. Значення звітності в діяльності комерційного банку. Створення інформаційної системи банку. Поняття «інформації» та «інформаційної системи». Призначення звітності в діяльності центрального банку. Класифікація форм звітності Необхідність та класифікаційні ознаки поділу статистичної звітності банків. Рівні представлення. Ступінь узагальнення та періодичність представлення банківської звітності. Проблеми та шляхи вдосконалення звітності банків Оптимізація звітності для потреб банківського нагляду. Застосування новітніх технологій для формування звітності. Робота Національного банку по оптимізації форм звітності. Тема 2. Загальний огляд методики банківської статистики Рекомендації міжнародних організацій в побудові концепції грошово-кредитної статистики Практика звітування (комунікації), започаткована Європейським центральним банком (ЄЦБ). Критерії ООН, щодо побудови статистичної системи. Стандарти класифікації Євростату. Рекомендацій МВФ щодо побудови грошово-кредитної та фінансової статистики в Україні. Класифікація фінансових активів. Монетарне золото та СДР. Готівка та депозити. Цінні папери (крім акцій). Кредити та позики. Акції й інші форми участі в капіталі. Страхові технічні резерви. Похідні фінансові інструменти. Запаси, потоки і правила обліку. Поняття фінансових запасів (залишків) та потоків. Вартісна оцінка фінансових активів і пасивів. Час відображення в обліку. Агрегування, консолідація та сальдування. Гроші, кредит і борг. Широка грошова маса. Типи фінансових активів. Монетарні агрегати. Кредит. Борг. Напрямки побудови банківської і грошово-кредитної статистики Об’єкт та суб’єкт грошово-кредитної та банківської статистики в Україні.. Характеристика призначення та завдань кожного напряму грошово-кредитної та банківської статистики. Взаємозв'язок банківської і грошово-кредитної статистики з іншими галузями статистики. Статистика платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції України. Принципи та вимоги побудови банківської статистичної звітності. Принципи формування банківської звітності. Вимоги до звітності. Критерії якісних характеристик інформації. Тема 3. Статистична та фінансова звітність НБУ Система статистичної звітності НБУ, її призначення та використання. Характеристика звітності щодо організації готівкового обігу: звіт про касові обороти; звіт про рух готівки; звіт про рух резервних фондів банкнот і монет. Характеристика звітності, що стосується показників платіжного балансу: звіт про рух та залишки коштів на рахунках резидентів за межами України; обороти за рахунками в іноземній валюті; дані про встановлені банками кореспондентські відносини; інформація про зареєстровані договори щодо виконання резидентами перед нерезидентами боргових зобов’язань за залученими від них кредитами за позиками в іноземній валюті. Характеристика звітності стосовно банківського нагляду: звіт НБУ про застосування до банків заходів впливу; інформація про виявлені системою банківського нагляду НБУ порушення банківського законодавства, у тому числі ті, що можуть свідчити про злочинну діяльність, та вжиті щодо них заходи. Річна фінансова звітність НБУ, її структура, призначення та використання. Характеристика фінансової звітності НБУ: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал та примітки.
Тема 4. Основи організації статистичної звітності банків Система статистичної звітності банків в Україні, її призначення та використання. Класифікація статистичної звітності банків за напрямками. Правила організації статистичної звітності банків: перелік та форми звітності; порядок заповнення; періодичність складання; терміни та способи подання. Порядок складання та подання форм статистичної звітності Аналітична база формування банківської статистичної звітності. Параметри аналітичного обліку та їх характеристика. Інформаційне поле. Інформаційно-аналітична служба банку, її завдання та структура. Правила організації статистичної звітності банків: перелік та форми звітності; порядок заповнення; періодичність складання; терміни та способи подання.
Тема 5. Статистична звітність банків за основними банківськими операціями Звітність за депозитними операціями. Характеристика основних форм звітності: звіт про суми і проценти за депозитами; звіти про залишки за депозитними зобов’язаннями; звіт про ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком; довідки про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку; довідка про залучені кошти та перерахування обов’язкових резервів на окремий рахунок у НБУ; дані про операції, здійснені із застосуванням платіжних карток. Призначення та використання звітності. Аналіз звітності за депозитними операціями для прийняття управлінських рішень у комерційному банку. Призначення звітності за депозитними операціями для складання та аналізу грошово-кредитної статистики та статистики грошового обігу. Система показників статистики грошового обігу. показники видів грошей . Показники грошової маси та їх аналіз. Звітність за кредитними операціями. Види звітності про кредитні операції. Напрями надання звітності. Характеристика основних форм звітності: звіт про суми і процентні ставки за кредитами; звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитами; звіт про залишки заборгованості за кредитами, які надані суб’єктам господарської діяльності; звіти про залишки заборгованості за наданими кредитами. Звіт про стан портфеля цінних паперів. Призначення та використання звітності про кредитні операції та операції з цінними паперами. Призначення та загальні засади аналізу статистичної звітності про кредитні операції. Тема 6. Статистична звітність банків, що стосується платіжного балансу держави
Характеристика основних форм звітності: звіт про окремий зовнішній державний борг та приватний борг, гарантований державою; звіт про стан окремого зовнішнього державного боргу та приватного боргу, гарантованого державою; звіт про залучення та обслуговування іноземного гарантованого/негарантованого кредиту; прогноз операцій з одержання та обслуговування іноземного довгострокового гарантованого/негарантованого кредиту; інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України; інформація про курс та обсяги операцій з готівковою іноземною валютою та банківськими металами; дані про рух коштів у гривнях на рахунках іноземних банків, що відкриті в банках України; звіт про оборот готівкової іноземної валюти; звіт про порушників законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями; звіт про ввезення та вивезення банківських металів; звіти про міждержавний рух капіталів; інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнтів банку; розшифровка валютних рахунків; обороти за рахунками в іноземній валюті; звіт про рух коштів на розподільчих рахунках суб’єктів господарської діяльності. Призначення та використання звітності.
Тема 7. Статистична звітність банків щодо дотримання економічних нормативів та інших регулятивних показників Характеристика основних форм звітності: звіти про дотримання економічних нормативів; звіт про активні операції банку; звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями; звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості; звіт про формування банками резерву за простроченими та сумнівними до отримання нарахованими доходами; звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат від операцій з цінними паперами; інформація про врахування субординованого боргу до розрахунку капіталу банку; звіти про двадцять найбільших кредиторів та учасників банку; звіт про структуру активів та пасивів за строками; звіт про афільовані особи банку. Призначення та використання звітності. Тема 8. Огляди діяльності банків Методологічні засади статистичних групувань, як основи формування оглядів. Типи групувань Групувальні ознаки. Консолідація даних. Агрегування поданих банками даних про запаси та потоки в форму балансу за секторами. Принципи побудови балансів за секторами. Особливості відображення окремих показників. Консолідування показників балансів в огляди. Форма огляду. Балансова рівність огляду по банківській системі в цілому та її складові. Використання даних огляду діяльності банку для визначення зобов’язань, що входять в агрегат широкої грошової маси та показники чистих іноземних активів, чистих вимог до уряду та інших показників, що характеризують грошово-кредитну політику. Спеціальний стандарт поширення даних (ССПД). Призначення ССПД. Параметри поширення даних. Показники та періодичність поширення мета даних.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Основна
Додаткова
4. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Замість лекцій та семінарських занять для студентів заочної форми навчання проводяться контактні заняття, що здійснюються у контактні години. Загальні засади проведення контактних занять розміщено у Положеннях КНЕУ «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та використання кредитно-трансферної системи» та «Про порядок проведення Дня заочника в ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Структура контактних занять (заочна форма навчання):
Контактні заняття під час установчої сесії (1-9)
Контактне заняття №1. Тема, винесена на заняття: 1. Організація статистики і системи статистичної звітності в Україні та її завдання Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття №1: - з’ясувати зміст організації банківської статистики в Україні; - ознайомитися з принципами побудови банківської статистичної звітності; - усвідомити роль статистичної звітності в розробці грошово-кредитної політики.
Структура контактного заняття №1 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-розгорнута бесіда 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття №2. Тема, винесена на заняття: 2. Загальний огляд методики банківської статистики Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття №2: - засвоїти рекомендації міжнародних організацій щодо побудови грошово-кредитної статистики, - засвоїти класифікацію фінансових активів, - розібратися в напрямах побудови банківської і грошово-кредитної статистики.
Структура контактного заняття №2 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Тестовий контроль знань 9. Заключне слово викладача 10. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття №3. Тема, винесена на заняття: 3. Статистична та фінансова звітність НБУ Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття №3: - розглянути систему статистичної звітності НБУ, - засвоїти основні напрями звітності НБУ.
Структура контактного заняття №3 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття №4. Тема, винесена на заняття: 4. Основи організації статистичної звітності банків Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття №4: - сформулювати уявлення щодо системи статистичної звітності комерційних банків, - оволодіти знаннями щодо класифікації та правил організації статистичної звітності банків.
Структура контактного заняття №4 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття №5. Тема, винесена на заняття: 5. Статистична звітність банків за основними банківськими операціями Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття №5: - засвоїти особливості статистичної звітності банків за основними банківськими операціями
Структура контактного заняття №5 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-розгорнута бесіда 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Тестовий контроль знань 9. Заключне слово викладача 10. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття № 6. Тема, винесена на заняття: 6. Статистична звітність банків, що стосується платіжного балансу держави Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття № 6: - розглянути основні форми звітності банків, що стосується платіжного балансу держави, - засвоїти призначення та використання звітності.
Структура контактного заняття № 6 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття № 7. Тема, винесена на заняття: 7. Статистична звітність банків щодо дотримання економічних нормативів та інших регулятивних показників Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття № 7: - закріпити знання щодо дотримання банками економічних нормативів, - засвоїти основні форми звітності щодо дотримання економічних нормативів та інших регулятивних показників, їх призначення та використання.
Структура контактного заняття №7 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття № 8. Тема, винесена на заняття: 8. Огляди діяльності банків Перелік компетенцій, на формування яких спрямоване контактне заняття № 8: - оволодіти знаннями про рівні складання та представлення даних для формування грошово-кредитної та фінансової статистики, - сформувати уявлення про вимоги та параметри розповсюдження даних викладені у Спеціальному стандарті розповсюдження даних.
Структура контактного заняття № 8 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Міні-лекція (формулювання тез, обговорення питань, дискусія) 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль.
Контактне заняття №9. Теми, винесені на заняття: Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота (по всім темам курсу) Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване контактне заняття №9: Під час контактного заняття №9 формуються компетенції, що реалізують здатність застосовувати знання та навики розвязання проблем, що сформульовані в навчальних ситуаціях, які винесені на комплексну аудиторну самостійну роботу.
Структура контактного заняття №9 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 4. Мотивація навчальної діяльності 5. Комплексна аудиторна самостійна контрольна робота (по всім темам курсу)
Поточний контроль здійснюється за результатами перевірки контрольної роботи протягом тижня з дня проведення заняття.
Контактні заняття під час екзаменаційної сесії (10-12)
Контактне заняття № 10. Теми, винесені на заняття: 1. Організація статистики і системи статистичної звітності в Україні та її завдання 2. Загальний огляд методики банківської статистики Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване контактне заняття №10: - з’ясувати зміст організації банківської статистики в Україні; - ознайомитися з принципами побудови банківської статистичної звітності; - усвідомити роль статистичної звітності в розробці грошово-кредитної політики; - засвоїти рекомендації міжнародних організацій щодо побудови грошово-кредитної статистики, - засвоїти класифікацію фінансових активів, - розібратися в напрямах побудови банківської і грошово-кредитної статистики.
Структура контактного заняття №10 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття.
Контактне заняття № 11. Теми, винесені на заняття: 3. Статистична та фінансова звітність НБУ 4. Основи організації статистичної звітності банків 5. Статистична звітність банків за основними банківськими операціями Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване контактне заняття №11: - розглянути систему статистичної звітності НБУ, - засвоїти основні напрями звітності НБУ; - сформулювати уявлення щодо системи статистичної звітності комерційних банків, - оволодіти знаннями щодо класифікації та правил організації статистичної звітності банків; - засвоїти особливості статистичної звітності банків за основними банківськими операціями.
Структура контактного заняття №11 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття.
Контактне заняття № 12. Теми, винесені на заняття: 6. Статистична звітність банків, що стосується платіжного балансу держави 7. Статистична звітність банків щодо дотримання економічних нормативів та інших регулятивних показників 8. Огляди діяльності банків Перелік компетентностей, на формування яких спрямоване контактне заняття №12: - розглянути основні форми звітності банків, що стосується платіжного балансу держави, - засвоїти призначення та використання звітності; - закріпити знання щодо дотримання банками економічних нормативів, - засвоїти основні форми звітності щодо дотримання економічних нормативів та інших регулятивних показників, їх призначення та використання; - оволодіти знаннями про рівні складання та представлення даних для формування грошово-кредитної та фінансової статистики, - сформувати уявлення про вимоги та параметри розповсюдження даних викладені у Спеціальному стандарті розповсюдження даних.
Структура контактного заняття №12 1. Організаційна частина 2. Повідомлення теми, мети заняття 3. Актуалізація опорних знань студентів 4. Мотивація навчальної діяльності 6. Семінар-дискусія 7. Зміст основної частини заняття: - відповідає змістовним питанням відповідних тем 8. Заключне слово викладача 9. Підведення підсумків заняття. Поточний контроль (за результатами занять 10-12).
Поточне оцінюваання за результатами занять 10-12 здійснюється за всі заняття разом по 5-бальній шкалі (0–3–4–5 балів) згідно критеріїв оцінки, що наведені окремо.
5. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД
У даному розділі визначається порядок виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання в міжсесійний період. Виконання студентами заочної форми індивідуальних завдань з дисципліни «Банківська статистична звітність» здійснюється відповідно до положень КНЕУ «Про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та використання кредитно-трансферної системи» та «Про порядок проведення Дня заочника в ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Студенти виконують обов’язкові роботи, передбачені картою СРС, та передають їх на кафедру у терміни, що передбачені картою СРС. Також студенти мають право здати академічну заборгованість за контактними заняттями на установчій сесії, що виникла з поважних причин, за графіком, що формується відповідно до положення КНЕУ «Про порядок проведення Дня заочника в ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Картою СРС з дисципліни «Банківська статистична звітність» передбачені наступні види робіт, що виконуються студентами заочної форми у міжсесійний період: Обов’язкове завдання: Обовязковим завданням є домашнє індивідуальне письмове завдання, що виконується саомстійно відповідно до варіанту та передається на кафедру у термін, що визначено у карті СРС. Домашнє індивідуальне завдання оцінюється максимально у 20 балів. У склад оцінки входить: - оцінка за зміст виконаного завдання – максимально 10 балів (2 завдання за шкалою 0–3–4–5 бали); - оцінка за захист виконаного завдання – максимально 10 балів (захищається кожне з 2 завдань за шкалою 0–3–4–5 бали) Викладач оцінює Домашнє індивідуальне завдання протягом тижня з моменту кінцевого строку його реестрації на кафедрі. Захист завдання відбувається відповідно графіку «Дня заочника» особисто викладачу. Критерії оцінки Домашнього індивідуального завдання містяться у відповідному розділі. Вибіркові завдання:
Вибіркові завдання студентам заочної форми перераховані у карті СРС, за вимогами відповідають вибірковим завданням, що виконуються студентами денної форми навчання. Викладач здійснює оцінювання вибіркових завдань виключно у форматі захисту і обговорення результатів виконання завдання з викладачем особисто. Вибіркові завдання кафедрою не реєструється та передаються студентом викладачу особисто за графіком «Дня заочника» в момент захисту.
6. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА 6.1. Перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів прививченні теоретичного матеріалу дисципліни
Обов’язкові види самостійної роботи студентів
Індивідуальне завдання виконується студентами денної форми навчання та представляється студентом за графіком, наведеним у карті СРС студента. Індивідуальні завдання, представлені із запізненням, оцінюються викладачем у половину балів, що можуть бути нарахованими за зміст завдання. Письмове (контрольне або модульне) завдання пишеться студентами денної форми навчання у період між етапами практики (другий тиждень квітня) згідно з розкладом. На написання модульного (контрольного) завдання студентам відводиться одна астрономічна година. Викладач здійснює контроль за самостійним виконанням контрольного завдання в аудиторії. Варіанти завдань для модульного контролю відповідають змісту дисципліни і мають типову структуру. Включають теоретичне питання, проблемне питання та тестові питання. Максимальна сума балів за контрольне завдання – 50 балів. Домашні індивідуальні завдання виконуються студентами заочної форми навчання. Вибираються із переліку відповідно першої літери прізвища студента заочної форми навчання номеру варіанта письмового індивідуального завдання. Строк представлення завдання на кафедру, вимоги до змісту та критерії оцінки наведені окремо. Підготовка до семінарів-дискусій під час екзаменаційної сесії є важливим елементом роботи студента заочної форми навчання. Здійснюється шляхом опрацювання у бібліотеці теоретичних понять курсу, підготовці виступів із обговоренням проблемних питань, реферуванні основної та додаткової літературі, підготовці презентаційних матеріалів, доповідей тощо. Формою контролю за рівнем підготовки студента до контактних занять є його активна участь у ньому. Студент має роботи доповіді протягом заняття, приймати участь у обговорення, дискусіях, роботи аналітичні висновки. Наприкінці кожного заняття викладач оцінює роботу кожного студента та ставить відповідну оцінку (незадовільно, задовільно, позитивно) кожному з присутніх студентів. У зв’язку з обмеженням часу на практичні заняття оцінка за активність виставляється не більше одного разу для кожного студента за підсумком всіх занять за школою 0-3-4-5 балів.
Вибіркові види самостійної роботи студентів та форми контролю за їх виконанням Вибіркові види самостійної роботи студентів складаються із завдань, серед яких студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. Студент заздалегідь (на протязі місяця з початку начитки лекцій) визначається із видами вибіркових самостійних робіт та повідомляє свій вибір викладачу. Викладач, за необхідності, призначає відповідний варіант обраного завдання (тему проблемної лекції, тематику конкурсної роботи чи доповіді на конференції). Аналітичний або критичний огляд наукових публікацій. Для більш поглибленого вивчення матеріалу студент може викласти у формі короткого огляду науково-публіцистичної та періодичної літератури з теми індивідуального завдання. В огляді має бути подано узагальнення основного матеріалу публікації. Це може бути вивчення зарубіжного досвіду з теми дослідження. Підготовлений огляд подається на кафедру згідно з визначеними термінами карти СРС та оцінюється у 0-6-8-10 балів для студентів денної форми навчання та 0-3-4-5 для студентів заочної форми навчання. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій здійснюється у письмовій формі та оформлюється на білих аркушах формату А4 з титульним аркушем. Повинен містити послідовно викладені питання з проблем банківської статистичної звітності, коротку анотацію змісту публікації та коментар студента з приводу теоретичного, практичного значення та наукової новизни публікації. До роботи обов’язково додається фотокопія публікації. Науковими вважаються лише публікації у наукових фахових виданнях, або такі, що за змістом відповідають вимогам до публікацій у наукових фахових виданнях. Допускається здійснення аналітичного (критичного) огляду публікацій, що видані не раніше одного календарного року до дати подання студентом огляду. Участь у конференціях, олімпіадах. Участь у конференціях і олімпіадах може бути оцінена викладачем, якщо зміст доповідей або статей відповідає профілю дисципліни. Для отримання відповідної кількості балів треба надати документи, які підтверджують участь студента в конференції чи олімпіаді. Наприклад, представити програму конференції, де вказано прізвище студента та назва доповіді, показати викладачеві опубліковані тези чи наукову статтю. Участь у студентській Олімпіаді здійснюється в індивідуальному порядку і заохочується керівником курсу особисто Підготовка наукових публікацій представляє собою публікацію студентом наукової публікації з проблематики дисципліни. До розгляду приймаються публікації, здійснені у поточному навчальному році або статті, що прийняті до друку. Участь у конкурсах наукових студентських робіт. Здійснюється студентами денної форми навчання. Робота виконується за проблематикою дисципліни під керівництвом викладача відповідно до вимог відповідного конкурсу. У загальному вигляді робота повинна бути відповідно оформлена та мати зміст, що характеризує наукові роботи (мати ознаки актуальності, новизни, практичного значення, ґрунтовної обробки наукових джерел тощо). Систематизування вивченого матеріалу курсу перед екзаменом та підготовка проблемних лекцій. З метою поглибленого вивчення окремих тем дисципліни, або опрацювання тем, винесених викладачем на самостійне вивчення для студентів пропонується дана форма самостійної роботи. Здійснюється студентом шляхом написання повного тексту лекції на тематику, що узгодження з викладачем, або підготовкою оригінальних матеріалів, що ілюструють зміст лекції (презентації, слайди, розрахунки статистичних даних тощо). Підготовка проблемних лекцій здійснюється студентом шляхом написання повного тексту лекції на тематику, що узгодження з викладачем, або підготовкою оригінальних матеріалів, що ілюструють зміст лекції (презентації, слайди, розрахунки статистичних даних тощо). Повністю виконана проблемна лекція друкується на аркушах формату А4 та повинна містити: титульний аркуш, план із часовою розбивкою, безпосередньо текст лекції, перелік літератури, додатки у вигляді надрукованих сторінок слайдів-презентацій та дискету з електронним варіантом. Рекомендований обсяг – 30 сторінок.
6.2. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ НА БАЗАХ ПРАКТИКИ
Виробнича практика організується виключно для студентів денної форми навчання. Завдання з дисципліни «Банківська статистична звітність» виконуються студентами в рамках виконання програми виробничої практики. Для виконання завдань з дисципліни планується певний час, від одного до трьох робочих тижнів. Вся предметна частина організації та формування статистичної звітності в банку заноситься до відповідного розділу звіту про практику і має бути за обсягом у межах 5—10 сторінок. Заповненні форми звітності, бланки карточки клієнтів, та інші додаткові матеріали виносяться у додатки до звіту. Звіт про виконання завдань включається до звіту про практику і не повинен містити переписані нормативні документи. У ньому необхідно лише зазначити які конкретно документи вивчалися. Оцінка за розділ звіту про практику є частиною комплексної оцінки за проходження практики. Робота практиканта над розділом «Банківська статистична звітність» провадиться за наступними блоками питань:
В процесі розгляду питань кожного розділу студент ознайомлюється з ділянками роботи відповідного підрозділу банку, або різних підрозділів, які фактично відповідають за організацію та здійснення визначених робіт.
6.3. ПЕРЕЛІК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ Індивідуальні (модульні завдання) завдання Метою індивідуального (модульного) завдання є поглиблення і закріплення теоретичних знань; вироблення у студентів уміння використовувати нормативні акти НБУ, методичні рекомендації конкретної установи банку щодо складання відповідних форм статистичної звітності; закріплення методів аналізу звітності і вироблення навиків критичної оцінки існуючої практики підготовки і подання певних форм статистичної звітності. Виконання індивідуального (модульного) завдання передбачає використання фактичного статистичного та нормативно-правового матеріалу, отриманого на базах практики, або за місцем роботи студента. Викладачем доводиться графік виконання індивідуальних завдань за порушення якого студент позбавляється половини балів за кожне таке завдання. Зміст завдання та варіанти завдання (визначаються по першій літері прізвища студента) зазначені у таблиці: Порядок вибору індивідуального (модульного) завдання
З метою виконання індивідуального (модульного) завдання студент повинен вивчити, спираючись на досвід роботи конкретної установи банку: - види (форми) статистичних звітів, які готують за напрямами дослідження; - методика складання та подання певних форм статистичної звітності; - ключеві показники форм статистичної звітності ті їх взаємозв’язок; - надати їх стислий аналіз; - дослідити та узагальнити дані за напрямом дослідження, що надаються або у звітності, або в оглядах по банках; - усвідомити зміст, структуру і призначення економічних показників, в які трансформується звітність про кредитні операції; - на підставі даних Оглядів зіставити загальні тенденції, що притаманні банківській системі в цілому, а також категорії банків, до якої належить установа банку (суб’єкт дослідження), зі станом справ у конкретному банку. Індивідуальні (модульні) завдання виконуються в письмовій формі (друкуються на комп’ютері), містять, крім тексту, титульний аркуш та перелік використаної літератури в довільній формі. Обидва завдання модулю (індивідуального завдання) виконуються в спільній роботі (в спільній папці та під спільним титульним аркушем). Аналітична або оглядова частина (п. 2 завдання) має містити розрахунок певних статистичних показників (або системи статистичних показників) та визначення основних тенденцій та проблем розвитку того чи іншого напряму статистичного дослідження. Обов’язковою умовою виконання завдання є наочне представлення результатів дослідження у вигляді таблиць, графіків, діаграм, тощо. Рекомендований обсяг першої частини модулю – 10-15 сторінок. Основні вимоги до оформлення та змісту індивідуального (модульного) завдання Виконання на аркушах формату A4, стандартні поля і інтервали, листи пронумеровані, на останньому листі — дата виконання і особистий підпис. Титульний лист (найменування навчального закладу, факультету, курсу, номера групи). П. І. Б. магістранта, календарний рік з текстом: Індивідуальне завдання за курсом «Банківська статистична звітність» по темі «...» (на матеріалах банку[1] «...»). (назва теми за бажанням студента узгоджується з керівником курсу) Структура роботи в 2-х частинах: Чіткість і логічність викладення, використання конкретних матеріалів з урахуванням можливої комерційної таємниці в банку. Робота набирається і друкується на комп’ютері. Навести список використаних джерел інформації (в довільній формі). Термін виконання — за картою СРС Шкала оцінок — від 0 до 30 балів. Критерій оцінок визначено окремо.
7. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
7.1. Карти самостійної роботи студента з дисципліни “ Банківська статистична звітність” денна форма навчання
Карта самостійної роботи студента заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
7.2. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
Поточний контроль знань проводиться з метою виявлення якості навчального процесу та його результатів у міжсесійний період під час аудиторних практичних занять, проведення презентацій і захисту індивідуальних робіт. Система поточного контролю знань передбачає оцінювання знань за двома основними напрямами: а) перевірка теоретичних знань; б) перевірка виконання індивідуальних завдань. Схематично зміст організації системи контролю для студентів різних форм навчання наведено у таблиці. СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «БАНКІВСЬКА СТАТИСТИЧНА ЗВІТНІСТЬ»
Критерії оцінювання знань Оцінки контролю для студентів різних форм навчання має своїми об’єктами перевірку теоретичних та практичних знань та характеризуються: а) критеріями оцінки письмових завдань: індивідуальних завдань (для денної та заочної форми), контрольного письмового (модульного) завдання (для денної форми), оглядів наукових публікацій; б) критеріями оцінки аудиторної активності студентів: захисту індивідуальних завдань (для студентів всіх форм навчання), активності під час контактних занять (для студентів заочної форми навчання); в) критеріями оцінки інших видів самостійної роботи студента (участь в олімпіадах та конференціях, наукові публікації); г) критеріями оцінки систематичності на контактних заняттях (лише для студентів заочної форми навчання); д) критеріями оцінки завдань екзаменаційного білету (лише для студентів заочної форми навчання). Виконання індивідуальних завдань для самостійного опрацювання Поточний контроль включає також оцінку якості виконання індивідуальних робіт, що виконуються за індивідуальними планами-графіками у визначені викладачем терміни. Індивідуальні роботи передбачають завдання з виробничих ситуацій і пояснення щодо їх розв’язання. Кожне індивідуальне (модульне) завдання для студентів денної форми навчання складається з двох завдань, що оцінюються за шкалою 0-6-10-15 балів кожне. У 15 балів оцінюється кожна окрема частина індивідуального завдання, якщо робота повністю розкриває зміст поставленого питання. Матеріал викладено логічно та послідовно. Перша частина індивідуального завдання, що має теоретичне спрямування повинна містити викладення основних теоретично-методичних положень та практичного досвіду та навичок з організації статистичного спостереження в комерційному банку стосовно об’єкту конкретного спостереження. Друга частина обов’язково має містити аналіз та оцінку фактичних статистичних даних форм звітності, що досліджується на прикладі конкретного комерційного банку. Матеріал підлягає обов’язковому узагальненню, з наочним представленням (таблиці, схеми, графіки, діаграми, тощо) обробленого матеріалу, виявленням тенденцій, проблем та пропозицій, щодо подальшого регулювання діяльності комерційного банку. Форма звітності, що аналізується додається до індивідуального завдання. Кожна частина індивідуального завдання має містити висновки. Оцінка окремого завдання модулю характеризується у 10 балів при наявності незначних відхилень від вимог оформлення або не більше однієї змістовної незначної помилки. У 6 балів оцінюється завдання, які не мають наочного відображення результатів обробки фактичного матеріалу конкретних форм звітності, матеріал викладено не послідовно, відсутні узагальнення та/або результати і висновки. В інших випадках (недоліки оформлення одночасно з типовою помилкою, більше однієї типової помилки, пряме списування) окреме завдання модулю оцінюються рівнем в «0» балів. Крім того, якщо представлене завдання в цілому співпадає за основними значущими моментами з іншим завданням, виконаним іншим студентом (замінені лише назви банків, цифри) вони також оцінюються у нуль балів. До недоліків також відносяться недоліки оформлення, а саме: відсутність назви завдання, неохайність, використання нестандартного шрифту (замість 14, міжрядковий інтервал 1.5), рукописне виконання завдання. До недоліків оформлення окремого модулю (два завдання) відноситься, крім того, – відсутність подання обох завдань модулю у спільній папці та зі спільним титульним аркушем (де зазначається назва кафедри, дисципліни, прізвище студента та викладача, шифр спеціальності та номер академічної групи, номер варіанту модульного завдання). За недооформлення модулю (недотримання хоч однієї із вказаних вимог), викладач має право зменшити загальну суму балів за модуль по 2 бали. На підсумкову суму балів за індивідуальну роботу впливає своєчасність її подання на кафедру (згідно із вимогами карти самостійної роботи студента). Викладач має право, у випадку несвоєчасного подання письмової роботи, застосувати до остаточної суми балів за цю роботу коефіцієнт 0,5. Вказаний коефіцієнт також використовується при виставлені балів за захист індивідуального завдання (денна та заочна форма навчання), що подане невчасно. Письмове (модульне) завдання, що виконується студентом денної форми в аудиторії під час звітної сесії, складається з оцінки за окремі компоненти такого завдання. Варіант завдання включає чотири теоретичні питання (шкала оцінки 0-6-8-10 балів), одне тестове завдання з трьох тестів. Відповіді на ці питання оцінюються за шкалою 0-6-8-10 балів за кожне (0 – невірна відповідь; 6 – вірна відповідь на один тест; 8 – вірна відповідь на два тести; 10 – вірна відповідь на три тести). Максимальна сума балів за контрольне завдання – 50 балів. Наукова публікація для студентів денної форми навчання оцінюється у 10 балів у випадку публікації у виданні, що визнане фаховим, та 6 балів у нефаховому виданні. Для студентів заочної форми навчання даний вид роботи оцінюється у 5 балів. Викладач може також оцінити, на свій розсуд, проект такої публікації, що готовий до передання до відповідної редакції (за шкалою 0-6-8-10 балів відповідно до якості згідно вимог до фахових наукових публікацій). Студент має право отримати бали за декілька підготовлених публікацій. Для оцінки публікація подається скріпленою у швидкозшивачі у вигляді ксерокопії із титульним аркушем (зазначаються дані про студента, місце та час здійснення публікації, назва дисципліни, до проблематики якої відноситься публікація). Участь у Олімпіаді оцінюється у 10 балів, якщо студент приймав участь у обох етапах, у 5 балів — у одному з двох етапів. Учасник одного етапу отримує 20 балів у разі отримання призового місця або заохочення за підсумками етапу. Участь у конференції оцінюється у 10 балів для студентів денної форми навчання та у 5 балів для студентів заочної форми навчання, незалежно від отриманого призового місця або заохочення по результатах конференції. Матеріали для проблемних лекцій оцінюються у 10 балів, якщо самостійно підготовлений повний текст проблемної лекції. 6 балів студент отримує за підготовку статистичного матеріалу проблемної лекції або за виготовлення слайдів чи окремих файлів презентації до готової лекції. Участь у конкурсах наукових студентських робітзаохочується відповідно до рівня конкурсу, на який представлена робота. Максимальна сума балів нараховується у випадку допущення роботи до конкурсу міжвузівського рівня. Вимоги оголошуються викладачем згідно з вимог відповідного конкурсу. Аналітичний оглядпублікацій з питань банківської статистичної звітності, здійснюється письмово та оформлюється як реферат. Максимальна сума балів для студентів денної форми навчання 10 балів, для студентів заочної форми навчання 5 балів, нараховується у випадку бездоганного оформлення та наявності обґрунтованого коментарю на окремому аркуші. Ця сума балів знижується на 2 балів за кожний недолік оформлення та за кожну змістовну помилку і може становити мінімально 0 балів. Аналітична робота (огляд статистичних оглядів по роботі банківської системи) оцінюється максимально для студентів денної форми навчання у 10 балів, для студентів заочної форми навчання у 5 балів, у випадку належного оформлення (титульний аркуш із необхідними реквізитами, шрифт 14 тощо) та представлення актуальної інформації з переліком функцій відповідних програм. У випадках порушення кожної з вимог до змісту та оформлення бали за роботу знижуються на 2 бали і можуть становити мінімально 0 балів. Захист індивідуальних завданьстудентами заочної форми оцінюється шкалою 0-3-4-5 балів за кожне питання відповідно до рівня, який демонструє студент під час захисту положень власної роботи. Максимальна оцінка у 5 балів знижається викладачем на 1 бал за кожну невірну відповідь, що стосується теоретичних положень, та практичних висновків, що покладені у зміст роботи, яка захищається. Підготовка до семінарів-дискусій в екзаменаційну сесіює важливим елементом роботи студента заочної форми навчання протягом семестру. Здійснюється шляхом опрацювання у бібліотеці теоретичних понять курсу, підготовці виступів із обговоренням проблемних питань, реферуванні основної та додаткової літературі, підготовці презентаційних матеріалів, доповідей тощо. Формою контролю за рівнем підготовки студента до контактних занять є його активна участь у занятті. Студент має роботи доповіді протягом заняття, приймати участь у обговорення, дискусіях, роботи аналітичні висновки. Наприкінці кожного заняття викладач оцінює роботу кожного студента та ставить відповідну оцінку (незадовільно, задовільно, позитивно) кожному з присутніх студентів. Для студентів заочної форми навчання на контактних заняттях у екзаменаційний період оцінка за активність виставляється не більше одного разу для кожного студента за підсумком всіх занять за школою 0-3-4-5 балів. Контроль на міні-лекції для студентів заочної форми навчанняз дійснюється викладачем шляхом перевірки якості конспекту лекції. Максимальна оцінка – 1 бал –виставляється за розбірливий і охайний конспект, що містить всі дефініції, які викладач визнав за потрібне до конспектування на міні-лекції. Відповідно, ця оцінка може бути зниженою на 0,5 балів за кожну змістовну помилку чи факт неохайності конспекту і становити 0,5 або 0 балів.
Всі бали, що отримані студентом під час поточного контролю підсумовуються. Загальна сума балів поточного контролю при цьому не може перевищувати 100 балів для денної форми навчання та 50 балів для заочної форми навчання.
7.3. Порядок підсумкового контролю знань
Підсумковий контроль здійснюється: на денній формі навчання – за результатами Заліку на заочній формі навчання – у формі письмового екзамену. Метою підсумкового оцінювання знань є оцінювання фактичної відповідності рівня знань студентів вимогам робочої програми дисципліни. Підсумковий контроль є обов’язковою формою контролю для всіх студентів будь-якої форми навчання який проводиться у письмовій формі у спеціально визначений час та аудиторії. Для проведення заліку розроблено і затверджено перелік питань, що охоплюють увесь матеріал типової програми курсу «Банківська статистична звітність». Ці питання доводяться до відома студентів на початку вивчення курсу. Порядок проведення письмового заліку 1. Залік проводиться у письмовій формі в визначений та затверджений кафедрою час. 2. Кожен студент отримує окреме завдання, питання якого він переписує в бланк письмової роботи, даючи на них відповіді. 3. Після закінчення заліку роботи здаються викладачу, який їх оцінює.
Критерії оцінювання знань підсумкового контролю
Агреговане оцінювання поточних і підсумкових знань студентів здійснюється за стобальною системою з подальшим переведенням оцінки у традиційну 4-х бальну систему для відображення у нормативних документах. Оцінка за залік складається із суми оцінок за відповіді на модульне завдання. Кожне з питань якого оцінюється за рівнями: 0-6-8-10 балів (критерії наведено окремо). Тестові питання оцінюються за шкалою 0-6-8-10 балів за кожне (0 – невірна відповідь; 6 – вірна відповідь на один тест; 8 – вірна відповідь на два тести; 10 – вірна відповідь на три тести). Максимальна загальна оцінка кількість балів: − за модульне завдання становить - 50 балів; Критерії оцінки знань за теоретичне питання модулю (рівні 0—6—8—10 балів) такі: А.(ВІДМІННО). Повна відповідь на питання (найвища якість письмового завдання), яка оцінюється в 10 балів, повинна відповідати таким вимогам: 1) розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; 2) повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів; 3) вірне розкриття змісту зазначених економічних категорій та законів, механізму їх взаємозв’язку і взаємодії; 4) здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення, знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників; 5) уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; 6) демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; 7) використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання; 8) враховані (для письмових робіт) усі додаткові вимоги, які відносяться до відповідного завдання і мають місце безпосередньо у тексті завдання або у рекомендованих викладачем методичних посібниках та наукових виданнях. Б.(ДОБРЕ). Відповідь на питання оцінюється в 8 балів, якщо: 1) відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання), або якщо: 2) при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час: визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій у галузі маркетингу у банку. В (ЗАДОВІЛЬНО).Відповідь на питання оцінюється в 6 балів, якщо: — відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання), або якщо: — одночасно присутні обидва типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 8 балів, С (НЕЗАДОВІЛЬНО).Відповідь на питання оцінюється в 0 балів, якщо: — висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супротивного аргументами, зазначеними у відповіді; — характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по-суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Під час оцінки відповіді на окреме питання додатково враховуються і впливають на підсумкову суму балів за це питання допущені недоліки та помилки, якими вважаються: — неохайне оформлення роботи (не загальноприйнятні скорочення, незрозумілий почерк, використання олівців замість чітких чорнил) (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8); — неточності у назвах окремих економічних категорій та понять (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8); — порушення логічної послідовності у викладенні тез відповіді на питання (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8); — помилкові статистичні та аналітичні дані, якщо розмір помилки незначний і в цілому не впливає на висновки, які зроблено у відповіді (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8). Під час написання письмового контрольного завдання студенти повинні виконувати його самостійно. У разі, коли викладач має підстави сумніватись у самостійності виконання письмового завдання (використання шпаргалок, підказок, засобів зв’язку тощо), студент позбавляється права подальшого написання роботи з отриманням загальної оцінки за письмову роботу 0 балів. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:
Порядок здійснення повторного вивчення наведений у додатку до робочої програмі дисципліни, що міститься на кафедрі.
Підсумкова форма оцінювання знань з дисципліни “Банківська статистична звітність” для студентів заочної форми навчання – екзамен. Екзамен проводиться у письмовій формі за порядком, єдиним для КНЕУ, за білетами, затвердженими кафедрою менеджменту банківської діяльності. Білети розроблюються на основі типового екзаменаційного білету та на базі питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни. Екзаменаційний білет для студентів заочної форми навчання містить 5 завдань, кожне з яких оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань. Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:
Типовий білет для студентів заочної форми навчання включає п'ять завдань. З них: 4 теоретичних питання. Відповідь на ці питання оцінюються за шкалою 0-6-8-10 балів (згідно із критеріями оцінки, що наведені окремо). Один блок тестових питання. Відповіді на тестові питання оцінюються за шкалою 0-6-8-10 балів за кожне (0 – невірна відповідь; 6 – вірна відповідь на один тест; 8 – вірна відповідь на два тести; 10 – вірна відповідь на три тести). Отже, за кожне із п'яти завдань студент може отримати максимальну кількість 10 балів, а за виконання всіх завдань екзаменаційного білету – 50 балів. Критерії оцінювання знань підсумкового контролю Критерії оцінки знань за теоретичне питання екзамену (рівні 0—6—8—10 балів) такі: А.(ВІДМІННО). Повна відповідь на питання (найвища якість письмового завдання), яка оцінюється в 10 балів, повинна відповідати таким вимогам: - розгорнутий, вичерпний виклад змісту даної у питанні проблеми; - повний перелік необхідних для розкриття змісту питання економічних категорій та законів; - вірне розкриття змісту зазначених економічних категорій та законів, механізму їх взаємозв’язку і взаємодії; - здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів та самостійно робити логічні висновки й узагальнення, знання історії створення таких теорій та еволюції поглядів основних представників; - уміння користуватись методами наукового аналізу економічних явищ, процесів і характеризувати їхні риси та форми виявлення; - демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання; - використання актуальних фактичних та статистичних даних, знань дат та історичних періодів, які підтверджують тези відповіді на питання; - враховані (для письмових робіт) усі додаткові вимоги, які відносяться до відповідного завдання і мають місце безпосередньо у тексті завдання або у рекомендованих викладачем методичних посібниках та наукових виданнях. Б.(ДОБРЕ). Відповідь на питання оцінюється в 8 балів, якщо: - відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття хоча б одного з пунктів, вказаних вище (якщо він явно потрібний для вичерпного розкриття питання), або якщо: - при розкритті змісту питання в цілому правильно за зазначеними вимогами зроблені значні помилки під час: визначення авторства і змісту в цілому правильно зазначених теоретичних концепцій у галузі маркетингу у банку. В (ЗАДОВІЛЬНО).Відповідь на питання оцінюється в 6 балів, якщо: — відносно відповіді на найвищий бал не зроблено розкриття двох чи більше пунктів, зазначених у вимогах до нього (якщо вони явно потрібні для вичерпного розкриття питання), або якщо: — одночасно присутні обидва типи недоліків, які окремо характеризують критерій оцінки питання в 8 балів, С (НЕЗАДОВІЛЬНО).Відповідь на питання оцінюється в 0 балів, якщо: — висновки, зроблені під час відповіді, не відповідають правильним чи загальновизнаним при відсутності доказів супротивного аргументами, зазначеними у відповіді; — характер відповіді дає підставу стверджувати, що особа, яка складає іспит, неправильно зрозуміла зміст питання чи не знає правильної відповіді і тому не відповіла на нього по-суті, допустивши грубі помилки у змісті відповіді. Під час оцінки відповіді на окреме питання додатково враховуються і впливають на підсумкову суму балів за це питання допущені недоліки та помилки, якими вважаються: — неохайне оформлення роботи (не загальноприйнятні скорочення, незрозумілий почерк, використання олівців замість чітких чорнил) (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8); — неточності у назвах окремих економічних категорій та понять (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8); — порушення логічної послідовності у викладенні тез відповіді на питання (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8); — помилкові статистичні та аналітичні дані, якщо розмір помилки незначний і в цілому не впливає на висновки, які зроблено у відповіді (8 балів замість 10 або 6 балів замість 8). Під час написання письмового контрольного завдання студенти повинні виконувати його самостійно. У разі, коли викладач має підстави сумніватись у самостійності виконання письмового завдання (використання шпаргалок, підказок, засобів зв’язку тощо), студент позбавляється права подальшого написання роботи з отриманням загальної оцінки за письмову роботу 0 балів.
Підсумкова оцінка за дисципліною Підсумкова оцінка за дисципліною: - для студентів денної форми навчання складається з оцінок проміжного контролю та оцінки письмової (модульного) завдання; - для студентів заочної форми навчання складається з проміжного контролю та оцінки екзамену. Загальна сума балів за поточний та підсумковий контроль для студентів всіх форм навчання не може перевищувати 100 балів. Якщо на екзамені студент набрав менше 30 балів, то вважається, що на екзамені студент отримав оцінку „незадовільно”. В такому разі загальна кількість балів за екзамен виставляється за результатами проміжного контролю (0 - 50 балів). Оцінка знань, умінь і практичних навичок студента заочної форм навчання з навчальної дисципліни «Банківська статистична звітність» здійснюється за 100-бальною системою з подальшим переведенням її у шкалу ЕСТS та традиційну 4-х бальну для фіксації оцінки у відповідних документах в такому порядку:
Порядок здійснення повторного вивчення наведений у додатку до робочої програмі дисципліни, що міститься на кафедрі.
7.4. Зразки екзаменаційних білетів Зразок письмового (контрольного) завдання для студентів денної форми навчання
Завдання №
Теоретичні питання
Тестові завдання 4.1. Які категорії осіб, перераховані нижче, можна вважати резидентами даної країни: а) усі громадяни даної країни; б) громадяни, що проживають на території даної країни; в) усі фізичні особи й інституційні одиниці, що займаються веденням економічної діяльності, незалежно від термінів перебування в країні; г)усі фізичні й інституційні одиниці, що ведуть економічну діяльність на економічній території країни протягом року чи більше. 4.2. За яким принципом банки складають статистичну звітність:
4.3. У звітності про класифікацію кредитних операцій надається інформація в розрізі: − наданих кредитів, − позабалансових гарантій, поручительств, − фактично надані або пролонговані банками за день кредити − акредитивів та акцептів, що надані банкам; − наданих позабалансових зобов’язань з кредитування − наданих позабалансових зобов’язань з кредитування та розміщених депозитів; − процентні ставки за кредитами. 5.1.. До складу огляду фінансових корпорацій включаються: − Огляд центрального банку − Огляд депозитних корпорацій − Огляд інших депозитних корпорацій − Огляд інших фінансових корпорацій 5.2. До підсектору інші депозитні корпорації (установи) за методологією МВФ включаються: а) комерційні банки
б) страхові компанії
в) фінансові компанії
г) пенсійні фонди
д) всі вищеназвані установи
5.3. Вимоги за кредитами наданими в економіку України, що відображаються у формах звітності включають:
1)тільки залишки заборгованості за наданим кредитом;
2)залишки заборгованості за наданим кредитом з урахуванням нарахованих доходів за кредитами;
3)нараховані доходи за наданими кредитами;
4) власний варіант відповіді.
Зразок екзаменаційного білета для студентів заочної форми навчання Екзаменаційний білет, що пропонується на іспит для заочної форми навчання складається з 5 питань: 4 теоретичні питання та тестового блоку який складається з трьох тестів. Теоретичні питання 1. Принципи організації банківської статистики
Тестові завдання
а) господарську одиницю, що веде повний набір бухгалтерських рахунків, б) господарську одиницю, що може самостійно приймати рішення і в) домашнє господарство; г) все вище перераховане.
5.2. В основу визначення резидентської належності покладено: 1) концепція економічної території; 2) національна належність; 3) центр економічного інтересу; 4) правові критерії 5.3. У «Звіт про суми і вартість депозитів (у процентах річних)» відображаються дані про залученні депозити: 1) протягом місяця; 2) протягом дня; 3) за декаду.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||