Методичні  вказівки

 

до написання курсової роботи з дисципліни « Банківські операції »

 

 

Зміст

 

 

1. Загальні положення …..………………………………………………………4

2. Основні етапи роботи ………………………………………………………...6

3. Структура курсової роботи та вимоги до змісту окремих її частин ……...12

4. Правила оформлення курсової роботи ……………………………………...17

     4.1 Загальні вимоги …………………………………………………………..17

     4.2 Нумерація сторінок ………………………………………………………19

     4.3 Ілюстрації …………………………………………………………………20

     4.4 Таблиці, формули та розрахунки ..………………………………………21

     4.5 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела .…23

     4.6 Оформлення списку використаних літературних джерел ..……………24

     4.7 Додатки ……………………………………………………………………24

5. Захист курсової роботи ……………………………………………………….25

6. Критерії оцінювання курсової роботи ……………………………………….26

7. Додатки …………………………………………………………………………28

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Загальні положення

 

З розвитком ринкової економіки виникає проблема в створенні адекватної фінансової інфраструктури, яка включає фінансові ринки та фінансово-кредитні інститути, що обслуговують їхнє функціонування. Центральною ланкою при цьому є банки, які відіграють провідну роль у стабілізації фінансової системи, обслуговуванні грошового обігу, забезпеченні суб’єктів господарювання кредитними ресурсами.

Міжнародний і вітчизняний досвід свідчить про те, що стан банківської системи є  індикатором стану всієї економіки.

Останніми роками в Україні динамічно розвивається банківський ринок, поширюються обсяги і асортимент банківських операцій, з’являються нові форми і методи кредитування, угоди із валютою та дорогоцінними металами. Вимоги часу вимагають адекватних змін у правовому регулюванні банківських операцій, страхуванні банківських ризиків.   

В ринкових умовах з банківською справою стикаються майже всі члени суспільства. Це пов'язано зі здатністю банків управляти системою платежів і розрахунків; більшу частину своїх комерційних угод здійснювати через вклади, інвестиції та кредитні операції, спрямовувати заощадження населення до виробничих структур; згідно з грошово-кредитною політикою дер­жави регулювати рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їхнього обороту, емісію, рівень інфляції і в підсумку визначати ступінь економічного розвитку країни.

Сучасні спеціалісти з фінансування і кредитування повинні, крім усього іншого, знати і вміти:

- теоретичні та практичні основи  становлення і розвитку сучасної банківської системи України;

- сукупність та методику здійснення банківських операцій, пов’язаних із формуванням ресурсів;

- організацію розрахунків клієнтів, кредитування,  емісію та розміщення цінних паперів, вексельний обіг, обслуговування зовнішньоекономічної діяльності клієнтів;

- порядок здійснення купівлі і продажу іноземної валюти;

- нетрадиційні банківські послуги;

- основи фінансового обліку в банках.

- уміти оформляти розрахункові документи, зокрема міжбанків­ські розрахунки;

- уміти здійснювати депозитні, кредитні операції, операції з цінними паперами та  векселями;

- відображати в обліку операції банку.

Навчальним планом Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету передбачено виконання курсової роботи студентами 3 курсу спеціальності напряму підготовки 5.050801 «Фінанси і кредит»  у УІ семестрі по дисципліні «Банківські операції».

Метою написання курсової роботи є закріплення знань методики проведення кредитно-розрахункових банківських операцій, набуття вмінь оперу­ва­ти нормативними правовими документами НБУ, аналізувати стан банківських операцій, розв’язувати питання взаємовідносин між клієн­тами і комерційними банками та між НБУ і комерційними банками.

Курсова робота сприяє закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, умінь і навичок, отриманих у процесі вивчення дисципліни і являє собою самостійно виконану роботу, в якій студент показує своє вміння аргументації теоретичних положень, систематизації та узагальнення матеріалу та проведення аналізу.

Розробка тематики і методики виконання курсової роботи, встановлення строків подання і захисту курсових робіт проводиться у відповідності до навчальних планів Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету та затверджених цикловою комісією облікових і комерційних дисциплін методичних вказівок до написання курсової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2       Основні етапи роботи

 

 

Курсова робота з дисципліни “Банківські операції” виконується на матеріалах річних звітів, планової, статистичної та первинної облікової документації окремої фінансово-кредитної установи, підприємства або їх групи за останні 3 (три) роки.

Виконання курсової роботи студентом складається з таких етапів:

1 вибір теми;

2 пошук, відбір і вивчення літератури;

3 адаптація орієнтовного плану курсової роботи до умов конкретної фінансово-кредитної установи або  підприємства;

4 підбір аналітичних даних та їх обробка і опрацювання, звітних і статистичних даних, а також первинного матеріалу;

5 написання курсової роботи (аналіз та узагальнення одержаних результатів досліджень);

6 подання курсової роботи на рецензію викладачу;

7 внесення уточнень та доповнень відповідно до зауважень, які мають місце у рецензії;               

8 підготовка і захист курсової роботи.

 

2.1  Вибір теми, об’єкта і предмета дослідження.

Написання курсової роботи розпочинається з вибору теми, яку студент обирає за власним бажанням або за рекомендацією викладача. Тематика курсових робіт затверджується цикловою комісією облікових і комерційних дисциплін.

Перелік тем наведений в додатку А. Студенти можуть вибрати й іншу тему, розроблену самостійно у відповідності з обраною ними базою переддипломної практики при узгодженні з керівником курсової роботи і подальшому затвердженні її цикловою комісією облікових і комерційних дисциплін.

Студенти вибирають тему курсової роботи у 6-му семестрі самостійно з тематики, яка рекомендована. Обрана студентом тема повинна бути обґрунтована з урахуванням ситуації і завдань, що склалися на той час перед окремою фінансово-кредитною установою чи підприємством  Миколаївщини.

У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об’єкт» і «предмет» дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідженняміститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього треба спрямувати основну увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи.

Наприклад, об’єкт дослідження – це кредитні операції, предмет – організація споживчого кредитування у фінансово кредитної установі.

Після вибору теми курсової роботи і обов’язкового погодження її викладачем студент починає пошук і вивчення літературних джерел.

 

2.2 Добір і аналіз джерел інформації по обраній темі, включаючи дослідження законодавчої та нормативної бази.

Приступаючи до виконання курсової роботи студент повинен самостійно або з допомогою керівника підібрати матеріал, який буде покладено в її основу, скласти детальний список необхідної літератури (книги, брошури, статті), вивчити літературу і зробити висновки.

Вивчення літератури, перш за все, необхідно розпочинати з опанування основних понять, категорій, термінів шляхом ретельного перегляду відповідних розділів підручників і навчальних посібників, далі студенту необхідно ознайомитися з нормативними та інструктивними матеріалами Міністерства фінансів України, Мінагрополітики України, монографіями, статтями, підручниками та навчальними посібниками.

Необхідну літературу студент повинен підбирати за каталогом або довідковою картотекою бібліотеки, інструктивний матеріал знайти в довідкових і періодичних виданнях та інформаційних бюлетенях.

Під час роботи з літературою пропонується на окремих листках або картках робити визначення окремих понять та категорій, викладати своїми словами точку зору окремих авторів з того чи іншого питання, а також виписувати цитати та нотатки, таблиці з монографій або статей, вказуючи на картках або листках номер розділу, в якому вони будуть використані.

Наприкінці кожної виписки слід відмічати сторінку, а також вихідні данні літературного першоджерела (прізвище та ініціали авторів, назву монографії або статті, найменування видавництва або журналу, чи збірника наукових праць, місце і рік видання, номер збірника або журналу, та інше).

В основному записи з літературних першоджерел повинні використовуватись у першому (теоретичному та методологічному) розділі. Однак посилання на ці матеріали можливі та доцільні і у інших розділах курсової роботи, особливо якщо необхідно обґрунтувати ефективність запропонованого варіанту рішення конкретного питання. Це зміцнює проектну (конструктивну) частину роботи, робить її більш переконливою.

 

2.3  Складання плану курсової   роботи та адаптація орієнтовного плану до умов конкретної фінансово-кредитної установи або підприємства.

Для написання плану курсової роботи потрібно спочатку вивчити матеріал підручників, потім дослідити офіційні матеріали, нормативні документи та інструкції, монографії, статті в періодичних виданнях. Це дасть змогу окреслити питання і скласти попередній план роботи.

План курсової роботи повинен включати найважливіші питання, що відображають її завдання і зміст теми, суть даної проблеми і методику її дослідження, природноекономічні умови досліджуваного об‘єкта та його фінансовий стан, динаміку розвитку та досягнутий рівень економічної ефективності як його діяльності в цілому так і від впровадження окремих банківських продуктів, а також шляхи її підвищення. Якою б не була тема, структура курсової роботи повинна бути наступною: вступ, (3 - 4 розділи основні питання та підпитання), висновки і пропозиції, список використаної літератури та додатки.

Орієнтовний план виконання курсової роботи

Вступ.

1.  Теоретично - методологічні та  законодавчо-нормативні аспекти.

2.  Спеціальна частина.

1. Шляхи вдосконалення фінансово-кредитних  відносин при формуванні та використанні фінансових ресурсів.

Висновки.

Список використаних літературних джерел.

Додатки.

План курсової роботи погоджується з викладачем-консультантом. В процесі виконання роботи він може уточнюватися і коригуватися.

 

2.4  Підбір аналітичних даних та їх обробка і опрацювання, звітних і статистичних даних, а також первинного матеріалу.

Рекомендується студентам самостійно підібрати фактичні дані по темі за допомогою бібліотечного каталогу, офіційних звітів, публікацій періодичних видань. Доцільно даний етап роботи виконувати також під час проходження навчальної і переддипломної практики або на місці роботи (для студентів заочної форми навчання).

 

2.5 Написання тексту і оформлення курсової роботи (аналіз і узагальнення одержаних результатів досліджень).

Даний етап буде плідним у разі ретельного виконання попередніх кроків роботи. Під час написання тексту особливу увагу слід приділити тому, що думки, які висвітлюються, повинні не дублювати матеріали статей, інструкцій тощо, а базуватися на них.

Не допускається в роботі переписування (передрукування) базового матеріалу. Доцільно використовувати фрази типу: «В результаті вивчення теоретичного матеріалу, щодо сутності ...», «Дослідження думок окремих фахівців за питанням, що є предметом вивчення, можна констатувати (зупинитися) ...», «Статистичні дані, наведені в таблиці дають змогу зробити висновки, що ...» і т.д.

Написання роботи проводиться поетапно, студент отримує консультації протягом всього періоду у відповідності до встановленого графіку.

 

            Подання роботи на рецензування.

Виконану і належним чином оформлену курсову роботу студенти в призначений термін здають викладачу на рецензування. Термін подання курсової роботи на рецензування визначається з урахуванням тривалості семестру, але не пізніше двох тижнів до останньої атестації.

Керівник курсової роботи знайомиться з її змістом і готує на неї письмовий відгук. У відгуку відмічаються позитивні й негативні сторони роботи, недоліки її змісту та оформлення.

При необхідності робота повертається студенту на доопрацювання. Повернення роботи на доопрацювання є підставою для зниження загальної оцінки.

Прорецензована робота повертається студенту для підготовки до захисту перед комісією, яку призначає завідувач відділенням.

 

            Внесення уточнень та доповнень відповідно до зауважень,

 які мають місце у рецензії.

Перед захистом студент повинен ретельно ознайомитися із рецензією викладача-консультанта, підготувати доповідь, в якій потрібно вказати актуальність, основний зміст розглянутих питань та виявлених тенденцій, підготувати наочний матеріал за результатами дослідження та у відповідності до матеріалів доповіді. На кожне зауваження викладача-консультанта, вказане в рецензії курсової роботи, студенту потрібно дати обґрунтовані відповіді.

 

2.8 Підготовка і захист курсової роботи.

Студент на протязі 5-8 хв. доповідає про зміст роботи, дає відповіді на критичні зауваження, які вказані в рецензії, а також на питання членів комісії. Комісія, як правило, задає питання по темі роботи студента.

При захисті курсових робіт доцільно використовувати презентації. При створенні презентації потрібно дотримуватися таких основних правил:

-   використовуються ключові слова і фрази, а не речення;

-   на одному слайді виводиться одне ключове поняття;

-   цифрові дані подаються у вигляді діаграм;

-   теоретичний матеріал структурується та подається у схемах та організаційних діаграмах;

-   теоретичний матеріал підкріплюється графічними зображеннями та відео-фрагментами;

-   основний зміст подається логічно та грамотно;

-   діаграми і графічні зображення використовуються відповідно до поставленої мети;

-   ефекти анімації застосовуються для акцентування уваги на визначених моментах, поетапного виведення вмісту слайду на екран, для демонстрації руху або послідовності дій;

-   для подання текстового матеріалу використовується шрифт з мінімальним розміром – 20 пт;

-   фон, колір тексту та діаграм відповідають правилу 3-х кольорів та їх відтінків (у презентації використовувати 3 основні кольори та їх відтінки);

-   презентація носить проблемний характер, не є точною копією друкованого підручника.

 Захищені роботи, підписані головою і членами комісії передають по реєстру завідувачу архіву для зберігання із подальшою ліквідацію на підставі акта про ліквідацію курсових робіт.

 

 

1. 3.     Структура курсової роботи та вимоги до змісту окремих її частин

 

Курсова робота повинна містити:

-       титульний аркуш;

-       бланк рецензії;

-       зміст;

-       вступ;

-       основну частину (складається з трьох розділів);

-       висновки;

-       список використаних джерел;

-       додатки.

Титульний аркуш виготовляється друкарським способом і оформляється за встановленим зразком (див. додаток Б).

Бланк рецензії студент отримує на кафедрі, заповнює основні реквізити та підшиває в готову курсову роботу перед поданням на рецензування.

Зміст подають на початку курсової роботи, після титульного аркуша та бланку рецензії. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів та пунктів, висновків, списку використаних джерел, додатків (див. додаток В).

Зміст повинен бути оформлений у вигляді розгорнутого плану.

Вступ є важливим розділом, в якому стисло обґрунтовується актуальність, важливість та необхідність проведення дослідження з обраної теми розкривається її значення, визначається мета і завдання роботи, об’єкт та предмет дослідження, обґрунтовуються методи та джерела робочого матеріалу, які будуть використовуватися при написанні курсової роботи.

Поняття «актуальність» вміщує корисність і доцільність розгляду чи розробки теми. Обґрунтовуючи актуальність курсової роботи, важливо зазначити, що проблема цікавить багатьох економістів, але в ній містяться ще й недосліджені моменти або існує невивченості певного питання чи різноманітності поглядів на нього. Актуальність дослідження може зумовлюватись також поширеністю певного явища, його типовістю і важливістю для банківської діяльності. Актуальність теми визначає її значення як для конкретного суб’єкта господарювання (банку), так і для економіки в цілому.

Мета курсової роботи – це кінцевий результат, який планується отримати за допомогою наукового дослідження. Вона має формулюватись максимально лаконічно, але змістовно. Наприклад,

метою курсової роботи є виявлення можливостей (вивчення умов) розвитку ринку дорогоцінних металів на Україні;

мета курсової роботи – розробка методики оцінки кредитоспроможності підприємств торгівлі;

мета курсової роботи – визначення основних проблемних (дискусійних) питань на підставі проведеного дослідження.

Завдання курсової роботи, як правило, випливають в складові змісту та характеризують кожен етап дослідження для досягнення кінцевої мети. Сформульовані завдання курсової роботи можуть бути подані з нумерацією і без неї, але бажано кожне положення подавати з абзацу.

Об’єкт та предмет дослідження визначаються на першому етапі підготовки роботи та наводяться у вступі.

Також у вступі необхідно вказати методи, які були використані при написанні курсової роботи. Розрізняють загальнонаукові та конкретно-наукові методи наукового пізнання.

Потрібно вказати ті з нижченаведених методів, які використовувались в ході дослідження та написання курсової роботи:

Загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація.

Конкретно-наукові або емпіричні методи включають теоретичні та емпіричні прийоми досліджень.

1. Теоретичні прийоми - використання існуючих теорій, а також створення нових теорій, притаманних певній науці. До них належать: формалізація, гіпотетичний і аксіоматичний методи, створення теорії.

2. Емпіричні прийоми, за якими проводяться конкретно-наукові дослідження (емпіричні), формуються на основі загальнонаукових методів і відображають особливості тієї науки, завдяки якій вони створені. Це спостереження, експеримент і впровадження результатів дослідження у практичну діяльність.

Останньою складовою вступу є загальна характеристика джерел інформації, які були використані при написанні роботи.

Вступна частина не має назви, її обсяг не повинен перевищувати 1,5-2 сторінки.

Основна частина передбачає безпосередній виклад теми курсової роботи, глибоко і всебічно розкриваючи її основні положення. Вона містить 3 розділи.

Розділ перший – теоретичний і містить огляд джерел інформації по темі, тобто теоретичні основи питання, що досліджується. В ньому студент викладає теоретично - методологічні та законодавчо-нормативні аспекти теми курсової роботи.

Теоретично-методологічні аспекти теми курсової роботи – характеристика існуючих теорій, обзір наукової літератури, статей журналів та газет.

Законодавчо-нормативні аспекти теми курсової роботи - характеристика існуючих нормативних та законодавчих актів (положень, стандартів, інструкцій та Законів України).

Студент вивчає сутність, можливі підходи щодо класифікації, періоду і умов виникнення та розвитку діяльності банків (банківської системи) за темою, щодо конкретної проблеми, порівнюючи вітчизняний та світовий досвід. При розгляді сучасної наукової літератури коротко викладаються існуючі точки зору і пропозиції окремих авторів літературних джерел з питань, що розглядаються в курсовій роботі, а також висвітлюються дані науки і передового досвіду. Тут також висловлюються аргументовані власні думки на ті чи інші точки зору щодо досліджуваної теми, які викладені авторами опублікованих наукових робіт. Різні точки зору по одному і тому ж питанню узагальнюються. 

Обов’язковим є формулювання власних висновків та посилання на те, якого саме підходу дотримується автор при написанні роботи.

Також в даному розділі проводиться дослідження та аналіз забезпечення можливостей проведення банками обраної діяльності (операції). Забезпечення передбачає технічні, кадрові, інформаційні та інші параметри, які впливають на організацію діяльності банку за обраним напрямом.

Обов’язковим є вивчення офіційних законодавчих та нормативних документів, які регламентують обраний вид діяльності банку на Україні. Все це дозволить визначити і сформулювати коло проблемних питань, пов’язаних з предметом дослідження та сформулювати власну точку зору.

Курсова робота в певній мірі має реферативний характер, тому слід звернути увагу на необхідність посилання на використані джерела інформації в цьому та інших розділах курсової роботи.

В кінці розділу (стосується всіх розділів роботи) необхідно формулювати невеликі за обсягом висновки.

 Розділ другий - основний розділ і включає методичні підходи щодо проведення обраного для дослідження напрямку діяльності банків.

За змістом має теоретичну та методологічну основу. У другому розділі після вивчення  літератури  коротко,  але  достатньо повно, розкривається зміст операцій (згідно з темою), правила їх здійснення, порядок оформлення. Дається характеристика, правила та методика заповнення і ведення необхідних банківських документів, порядок здійснення контролю за операціями. В додатку до курсової роботи подаються копії необхідних документів. Документи обов’язково повинні бути заповненими.

В кінці розділу робляться лаконічні висновки.

У третьому розділі висвітлюються аналітичні матеріали дослідження напрямку діяльності банків. Вивчаючи  стан справ з даного питання на прикладі конкретного банку не менш як три останніх роки, подається повне і системне викладення конкретної проблеми на підставі фактичного статистичного матеріалу, який оформлюється в таблицях, схемах, рисунках, графіках. Якщо обсяг матеріалу великий, то його слід помістити в кінці роботи в додатках.

Проводиться аналіз розвитку банківської системи України (якщо подальше висвітлення базується на матеріалах конкретного банку – наводиться аналіз цього банку з точки зору його місця в банківській системі).

Особлива увага повинна приділятися характеристиці умов та періоду виникнення виду діяльності банків, який досліджується. Проводиться дослідження обсягів, тенденцій розвитку у порівнянні або з використанням даних вітчизняної практики та світового досвіду розвитку банківської системи. Аналіз проводиться з використанням даних фінансової звітності мінімум за три роки.

Розділ повинен завершуватись лаконічними висновками.

Основна частина повинна мати обсяг 30-35 сторінок. Розділи роботи мають доповнювати один одного.

Висновки і пропозиції повинні бути стислими і конкретними, відповідати сучасному стану справ з питань плану курсової роботи у досліджуваному підприємстві та галузі, які б, вказували на виявлені недоліки і матеріальні та фінансові втрати за останні три роки, та шляхи їх усунення.

Пропозиції також повинні бути стислими, діловими, і базуватися на зроблених раніше висновках про необхідність конкретних змін. За допомогою цифр розрахунків, виконаних у першому і другому  розділах,  студент повинен довести, що хоча втілення запропонованих заходів і потребує додаткових коштів, але це буде вигідно банку, бо у даному випадку банк отримає додатково певні економічні вигоди, додатковий грошовий дохід та прибуток.

Кожне новий висновок чи пропозицію доречно подавати щоразу з абзацу.

Список використаних джерел логічно доповнює і завершує курсову роботу. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Використаних джерел повинно бути не менше 20 найменувань.

Обсяг роботи не може перевищувати 35-40 сторінок друкованого тексту (відповідно до вимог щодо підготовки молодших спеціалістів). Кожний розділ може включати 2-3 підрозділи, в яких студент послідовно та логічно розглядає зміст досліджуваних питань, а завершується він висновком (резюме), в якому коротко формулюються наслідки вивчення сутності розглянутих в даному розділі питань.

Додатки включають громіздкі таблиці допоміжного характеру, діаграми, схеми, фінансову документацію і нумеруються у тій послідовності, у якій  на них робляться посилання у тексті. Якщо в додатках наводяться зразки банківських документів, то вони повинні бути обов’язково заповнені.

 

4. Правила оформлення курсової роботи

4.1 Загальні вимоги.

Курсова робота має бути виконана машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу. Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 35-40 стандартних (формат А-4 (210x297)) сторінок машинописного тексту (без врахування списку джерел інформації та додатків).

На друкованій сторінці розміщується 28-30 рядків по 70-75 знаків у кожному. Основний шрифт – Times New Roman, розмір основного шрифту – 14 pt, міжстроковий інтервал – 1,5. Текст потрібно друкувати залишаючи поля таких розмірів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Не припускається застосування напівжирного та курсивного шрифту.

Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Підчищення або зафарбування білою фарбою букв або слів в роботі допускається, але не більше трьох на одному аркуші. Помилки та неохайність в оформленні тексту є підставою для зниження загальної оцінки курсової роботи.

Текст основної частини курсової поділяють на розділи, підрозділи, пункти та (за необхідності) підпункти.

Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки (додаток Г).

Заголовок розділу друкується великими літерами з вирівнюванням по центру сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (по ширині сторінки). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. В кінці заголовка, надрукованого по ширині сторінки, крапка не ставиться. Між назвами підрозділів та пунктів вільних рядків не залишають.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам (1,25 см).

Відстань між заголовком (підрозділу, пункту) та текстом повинна дорівнювати двом міжстроковим інтервалам.

Кожну структурну частину («ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ») треба починати з нової сторінки. Підрозділи в межах розділів не починають з нової сторінки. Закінчення попереднього підрозділу та початок наступного відокремлюють двома міжстроковими інтервалами. Аналогічно оформлюються закінчення пунктів в межах підрозділів.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї відсутній текст або розміщено тільки один рядок тексту.

Курсова робота брошурується. На останній сторінці висновків студент власноручно ставить дату закінчення роботи та підпис.

Додаткову інформацію щодо загальних вимог до оформлення наукових робіт також можна знайти в Державному стандарті України «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення» (ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»).

 

4.2 Нумерація сторінок.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака «№».

Відлік аркушів роботи повинен починатися з титульної сторінки і повинен бути послідовним: перша сторінка – титульний лист, друга – зміст і т.д. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому куті, починаючи з другої сторінки вступу (на титульному аркуші, змісті та на першій сторінці вступу номер не ставиться).

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ» арабськими літерами, потім з нового рядка друкується заголовок розділу у відповідності до вимог оформлення.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). В тому ж рядку йде заголовок підрозділу (див. додаток Г).

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера крапка не ставиться, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми), таблиці та формули нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані у додатках. Номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (схеми, графіка, діаграми), таблиці, формули, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рисунок 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Ілюстрації і таблиці, які розміщенні на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок.

 

 

4.3 Ілюстрації.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: схема, діаграма і графік. Їх необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рисунку 3.1» або «... як це показано на рисунку 3.1».

Назву розміщують під ілюстрацією після відповідного номера у підбір до основного тексту. (див. додаток Д) При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається словом «Рисунок»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами, перша з яких означає номер розділу, друга через крапку порядковий номер ілюстації;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад:

Рис. 3.1 − Послідовність здійснення розрахунків платіжними дорученнями:

1 − одержано замовлення та виписано рахунок-фактуру;

2 − оформлене платіжне доручення передається платником банку;

3 − списується з рахунку платника сума сума згідно платіжного доручення;

4 − сума платіжного доручення перерахована  в банк одержувача коштів.

 

 

4.4 Таблиці, формули та розрахунки.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок (що дасть змогу відповісти на питання «що?», «де?», «коли?» стосовно змісту таблиці). Заголовок розміщують під словом «Таблиця 1.» над відповідною таблицею. Назву і слово «Таблиця 1.» починають з великої літери. Назву не підкреслюють (див. додаток Е).

Однотипні розрахунки також по можливості слід оформляти у вигляді таблиці, а в тексті дати лише один розгорнутий приклад розрахунку.

Таблиці повинні бути простими, зрозумілими. Таблиця розміщується після першого посилання на неї. Якщо всі показники таблиці мають однакові виміри, їх виносять у заголовок. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Заголовок кожної графи таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Цифри в графах слід проставляти так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватися однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі. Відсутність даних в графі позначається прочерком. Кожну таблицю необхідно супроводжувати відповідним аналізом змісту і висновками.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки (див. додаток Ж).

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) і ділення (:).

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

 

 

 

 

4.5 Загальні правила цитування та посилання на використані джерела.

Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-3]...». Якщо наводиться цитата, то позначається порядковий номер джерела і номер сторінки, звідки взято цитату (наприклад: [1,c.12]).

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «на рисунку 3.1».

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад «... у формулі (3.1)», «у формулах (3.1) – (3.3)».

На всі таблиці курсової повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть повністю, наприклад: «...в таблиці 3.1».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

 

4.6 Оформлення списку використаних літературних джерел.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні курсової роботи) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів.

При оформленні списку використаних джерел слід додержуватися бібліографічних вимог: вказати прізвище, ініціали автора, повну назву книги (статті), загальне позначення матеріалу, відомості, що відносяться до назви, відомості про відповідальність, місце видання, видавництво, рік видання, кількісну характеристику документа (кількість сторінок), стандартний номер (або його альтернативу). Для статей, що опубліковані в періодичних виданнях, вказують прізвище, ініціали автора, назву статті, загальне позначення матеріалу, відомості про відповідальність, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети, сторінки. Зразок оформлення списку використаних джерел наведено в додатку И. Потрібну інформацію можна також одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання», ДСТУ 7.80:2007 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання».

 

4.7 Додатки.

 

Перед додатками після списку використаних джерел інформації повинен міститися аркуш, на якому посередині великими літерами друкують слово «ДОДАТКИ».

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередні рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Між позначенням додатка та його назвою залишають один вільний міжстроковий інтервал.

Додатки слід позначати послідовно великим літерами українського алфавіту, за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, Додаток А, Додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. Якщо для позначення додатків не вистачає літер абетки, то після їх закінчення використовуються позначення, що складаються з двох літер. Наприклад, Додаток АА, Додаток АБ і т.д.

Нумерація ілюстрацій, таблиць, формул, що є у тексті додатка, здійснюється у межах кожного додатку окремо. Номер у такому випадку складається з букви додатку та порядкового номеру. Наприклад: «А.1» – перший рисунок додатку А; «А.2» –  другий рисунок додатку А і т.д.

Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (В.1).

Зразки оформлення таблиць, рисунків, та формул, що розміщені у додатках, наведені у додатках К-М.

Якщо ілюстрації або таблиці не вміщуються на одній сторінці додатку, то їх розміщують на декількох сторінках, а в правому верхньому куті кожної з них робиться напис «Продовження додатку __» і вказують відповідну літеру, наприклад: «Продовження додатку Б». На останній сторінці додатку робиться напис «Закінчення додатку __» і вказуються відповідна літера. Оформлення в цьому випадку робиться за зразком, наведеним у додатку Н.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію.

 

 

5. Захист курсової роботи

Заключним етапом при виконанні курсової роботи є її захист, який проводиться в присутності членів комісії, призначених завідуючим економічним відділенням з числа членів циклової комісії облікових і комерційних дисциплін.

Перед захистом студент повинен ознайомитися із рецензією викладача-консультанта, підготувати доповідь та презентацію, в яких потрібно вказати актуальність, основний зміст розглянутих питань та виявлених тенденцій, підготувати наочний матеріал за результатами дослідження та у відповідності до матеріалів доповіді. На кожне зауваження викладача-консультанта, вказане в рецензії курсової роботи, студенту потрібно дати обґрунтовані відповіді.

Студент на протязі 10-15 хв., користуючись підготовленою доповіддю та презентацію доповідає про зміст роботи, дає відповіді на критичні зауваження, які вказані в рецензії, а також на питання членів комісії. Комісія, як правило, задає питання по темі роботи студента.

За результатами прилюдного захисту, враховуючи попередню оцінку, вміння доповісти, а також повноту відповідей на зауваження та запитання виставляється остаточна оцінка.

Захищені роботи, підписані головою і членами комісії передають по реєстру завідувачу архіву для зберігання із подальшою ліквідацію на підставі акта про ліквідацію курсових робіт.

6. Критерії оцінювання курсової роботи

Оцінювання курсової роботи здійснюється за 4-бальною шкалою на основі результатів поточного (дотримання графіку виконання та вимог до розкриття теми) та підсумкового (захисту роботи) контролів.

На захисті курсової роботи студент отримує оцінку на основі рецензії керівника і рівня захисту за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”).

При оцінюванні курсової роботи враховуються наступні чинники:

1. Дотримання графіку написання курсової роботи.
2. Повнота, логічність і послідовність розкриття матеріалу теми курсової роботи, наявність зауважень.
3. Дотримання усіх вимог щодо оформлення курсової роботи, зазначених у ДСТУ та даних методичних рекомендаціях.
4. Підготовка на захист доповіді про зміст курсової роботи її обсяг та  наявність наочних матеріалів.
5. Дотримання регламенту на захисті, доступність подання матеріалу, володіння темою, ораторські здібності.

 

Оцінка виставляється в екзаменаційну відомість і залікову книжку.

Студент, який отримав незадовільну оцінку, до повторного захисту допускається через навчальний відділ і дозволу керівника.

1. 6.     Додатки

 

йй

Додаток В

Зразок оформлення змісту курсової роботи

ЗМІСТ

 

 

Додаток Г

Зразок оформлення заголовків, підзаголовків та пунктів

РОЗДІЛ 1

РОЛЬ БАНКІВ В РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИНАХ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1.1   Загальна характеристика міжнародних форм розрахунків

Під міжнародними розрахунками розуміють систему здійснення платежів за грошовими вимогами та зобов’язаннями, які виникають у зв’язку з політичними, економічними, торгівельними, культурними та іншими відносинами між юридичними особами та громадянами різних країн…

1.2 Недокументарні форми розрахунків в міжнародній торгівлі

1.2.1 Відкритий рахунок в зовнішньоекономічній діяльності

Суть розрахунків за відкритим рахунком полягає в тому, що експортер веде рахунок заборгованості імпортера, а імпортер у себе веде рахунок платежу експортерові…

1.2.2 Банківський переказ в системі міжнародних розрахунків

Одним із засобів платежу, який використовується в міжнародній  торгівлі, є банківський переказ. Даний вид операцій полягає в пересиланні  платіжного доручення одного банку іншому, яке є наказом клієнта банку виплатити певну суму грошей переказоотримувачу (бенефіціару)…

Висновки за розділом 1

За результатами першого розділу курсової роботи, можна зробити висновок, що… (…можна зробити наступні висновки: …)

 

Додаток Д

Зразок оформлення ілюстрацій

 

 

 

…Зазначене збільшення відбувалося в основному за рахунок стрімкого зростання кредитного портфеля банку (в середньому на 8,29 млрд. грн. щорічно), залишків коштів в Національному банку і готівкових коштів (в середньому на 0,59 млрд. грн. щорічно) і основних засобів та нематеріальних активів (в середньому на 0,54 млрд. грн. щорічно) (рис 2.3).

 

 

Рисунок 2.3 – Динаміка складових активів та показників ділової активності АКБ «Укрсоцбанк» з 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

Значення більшості показників ділової активності АКБ «Укрсоцбанк» за результатами у 2005-2007 рр. перевищували аналогічні показники в середньому по групі найбільших банків України…

 

 

…Тому дуже важливо знати всі типи ризиків, що виникають у процесі міжнародного товарообміну, а також заходи і засоби хеджування, що дозволяють їх мінімізувати. Руденко Л.В. виділяє таку класифікацію ризиків, що представлена на рисунку 1.1.

 

		Ризики ділових партнерів у зовнішній торгівлі

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 – Ризики ділових партнерів у зовнішній торгівлі

 

Окрім загальних для всіх учасників угоди є специфічні ризики у позиціях експортера та імпортера…

Додаток Е

Зразок оформлення таблиці в тексті

 

…Аналіз даних, наведених у таблиці 2.1, дає можливість зробити висновок про динамічний розвиток банку у 2005-2007 роках.

 

Таблиця 2.1 – Основні показники діяльності АКБ «Укрсоцбанк»                 з 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р.

Показник	Дата			Абсолютний приріст, тис. грн.		Темп росту, %
	01.01.2006	01.01.2007	01.01.2008	2006 р.	2007 р.	2006 р.	2007 р.
Власний капітал, тис. грн.	1027174	1926662	3193795	899488	1267133	187,6	165,8
у т.ч. статутний капітал, тис. грн.	70000	370000	1020000	300000	650000	528,6	275,7
Активи, тис. грн.	10762963	17531455	31226766	6768492	13695311	162,9	178,1
у т.ч. кредити надані, тис. грн.	7048834	12426630	24163803	5377796	11737173	176,3	194,5
Зобов’язання, тис. грн.	9735789	15604793	28032972	5869004	12428179	160,3	179,6
Прибуток звітного року, тис. грн.	101832	287336	362265	185504	749229	282,2	126,1

 

У періоді з 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р. доля власного капіталу в пасивах АКБ «Укрсоцбанк» складала в середньому 10,25% …

Додаток Ж

Зразок оформлення формул

 

Трансфертна ціна BID (ТЦ^bid_і), за якою казначейство купує фінансові ресурси певного типу в центрів фінансової відповідальності розраховується за формулою (3.1):

 

ТЦbidі= БСі + Мкі + Мbidстимі – Мbidдестимі,			(3.1)
де	БСі	– базова ставка для розрахунку трансфертної ціни для
даного типу фінансових ресурсів;
	Мкі	– компенсаційна маржа;
	Мbidстимі	– стимулююча маржа;
	Мbidдестимі	– дестимулююча маржа.

 

Специфіка «мінливих» ресурсів обумовлює використання в якості бази для розрахунку їх трансфертної ціни BID середньої ставки котирувань казначейства на залучення внутрішньобанківських ресурсів овернайт…

Додаток И

Зразок оформлення списку використаних джерел

Книга одного автора	Вітлінський, В.В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику [Текст] / В. В. Вітлінський. – К.: ДЕМІУР, 1996. – 212 с. – ISBN 966-574-569-7
Книга двох авторів	Сало, І.В. Фінансовий менеджмент банку [Текст] : навч. посіб. / І.В.Сало, О.А.Криклій. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 314 с. – ISBN 978-966-680-312-5
Книга трьох авторів	Єпіфанов, А.О. Операції комерційних банків [Текст] : навч. посіб. / А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 523 с. – ISBN 978-966-680-313-2
Книга чотирьох авторів	Бухгалтерский учет [Текст] / Е. П. Козлова, Н. В. Парашутин, Т. Н. Бабченко, Е. Н. Галанина. – М. : Финансы и статистика, 1996. – 431 с. – ISBN 5-279-01935-6.
Книга п’яти і більше авторів (якщо автори вказа-ні на титульній сторінці)	Риск-менеджмент инноваций [Текст] : монография / Т. А. Васильева, О. Н. Диденко, А. А. Епифанов [и др.]. – Сумы : Деловые перспективы, 2005. – 260 с. – ISBN 966-96545-0-5.
Книга п’яти і більше авторів (якщо автори вка-зані на обороті титульної сторінки)	Управління банківськими ризиками [Текст] : навч. посіб. / [Примостка Л. О., Чуб П. М., Карчева Г. Т. та ін.] ; під заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Л. О. Примостки. – К. : КНЕУ, 2002. – 600 с. – ISBN 978-966-483-001-7
Книга видана без автора	Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст] : навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України, Одеський держ. економ. ун-т ; ред. Ю. Г. Козак. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : ЦНЛ, 2006. – 792 с. – ISBN 966-96545-1-3
Тематичний збірник	"Бюджет розвитку" як засіб стимулювання підприємницької активності в Україні [Текст] : збірник наукових статей / ред. Я. А. Жаліло. – К. : Сатсанга, 2001. – 107с. – ISBN 966-96545-2-1.
Словники, довідники	Україна у цифрах у 2007 році [Текст] : статистичний довідник / Держ. комітет статистики України ; ред. О. Г. Осауленко. – К. : Консультант, 2007. – 240 с. – ISBN 966-566-142-6. Інформаційно-пошуковий тезаурус [Текст] : словник / Мін-во культури та мистецтв України; Нац. парламентська біб-ка України; укл. Т. І. Вилегжаніна. – Донецьк : Альфа-Прес, 2004. – 1104 с. – ISBN 966-7952-38-Х.
Багатотомні видання	Багалій, Д.І. Вибрані праці [Текст] : у 6 т. Т. 1 : Автобіографія. Ювілейні матеріали. Бібліографія / Д. І. Багалій. – Х. : ХГІ “НУА” : Золоті сторінки, 1999. – 600 с. – ISBN 8-6334-9215-4 Олійник, Б. Вибрані твори [Текст] : у 2 т. Т. 2 . Переклади. Публіцистика / Б. Олійник ; уклад. А. Я. Слободяник та ін. ; ілюстр. В. Є. Перевальського, М. І. Омельчук. – К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2006. – 605 с. : фотоілюстр. – (Бібліотека Української Літературної Енциклопедії : вершини письменства). – ISBN 9-6674-9235-4.
Законодавчі та нормативні документи	Господарський кодекс України [Текст] : за станом на 20 січня 2007 р. – Х. : Одіссей, 2007. – 240 с. – ISBN 9-3634-5235-4
Дисертації, автореферати	Пластун, О. Л. Розвиток системи фінансової безпеки суб`єктів підприємництва сфери матеріального виробництва : дис. … канд. екон. наук : 08.00.08 / Пластун Олексій Леонідович. – Суми, 2007. – 250 с.
Складова частина книги	Пачома, Л. Перші українські гроші / Л. Пачома // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України: погляд у майбутнє : зб. тез доповідей за матеріалами Восьмої науково-практичної конференції студентів (18-22 квітня 2005 р.) та Дев`ятої науково-практичної конференції студентів (27 квітня 2006 р) / Українська академія банківської справи Національного банку України. – Суми, 2006. – С. 21–24. Бусыгин, А.В. Предпринимательский договор [Текст] / А. В. Бусыгин // Бусыгин А. В. Предпринимательство. – М., 1997. – С.401-457
Стаття з газети чи журналу	Галасюк, В.В. Методика оцінки кредитоспроможності позичальників [Текст] / В. В. Галасюк // Вісник НБУ. – 2002. – №2. – С. 39-46 Кучер, С.Л. Сучасні методи оцінки кредитоспроможності позичальника [Текст] / С. Л. Кучер // Формування ринкових відносин в Україні. – 2003. – №2. – С. 17-20
Електронні ресурси	Про затвердження інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні [Електронний ресурс] : положення від 28.08.2001 р. № 368. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0841-01.– Назва з домашньої сторінки Інтернету Основные         направления         исследований, основанные на семантическом анализе текстов [Электронный ресурс] / С.-Петерб. гос. ун-т, фак. прикладной математики - процессов управления. – Режим доступа : http://www. apcp.apmath.spbu.ru/ru/staff/tuzov/onapr.html/ – 10.12.2004. – Загл. с экрана.

 

 

Розробка системи центрів відповідальності на базі організаційно-функціональної структури банку, визначення фінансової структури й складу центрів фінансового обліку

Визначення порядку рознесення витрат по центрах відповідальності й схеми розподілу доходів між підрозділами

Визначення методології трансфертного ціноутворення, що буде використовуватися в банку

Забезпечення оцінки й аналізу результатів діяльності структурних підрозділів

---