Предмет ситуаційної вправи: формування пакета стратегічних і тактичних рішень для інноваційної організації на основі аналізу її діяльності.

Підприємство, на матеріалах якого підготовлено кейс: науково-дослідна лабораторія базальтових волокон Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича Національної Академії Наук України.

Мета застосування ситуаційної вправи: закріплення теоретичних знань, набутих студентами у процесі вивчення курсу «Інноваційний менеджмент», розвиток навичок самостійної роботи з джерелами первинної інформації щодо діяльності досліджуваного підприємства, розвиток умінь самостійно формулювати висновки, розроблювати про­позиції, обґрунтовувати та відстоювати власну точку зору з проблем, що досліджуються.

Дисципліни, при засвоєнні яких може викори-
стовуватися ситуаційна вправа: «Інноваційний менеджмент»

Мінімальна кількість годин, необхідних для розгляду кейсу (за умови позааудиторного ознайомлення з матеріалами ситуаційної вправи) — 4 год.; максимальна — 6 год.

Згідно з дослідженнями американських учених 75 % інновацій з’являються на ринку завдяки потребам споживачів і лише 25 % надходять з лабораторій учених. Проте серед цих 25 % можуть бути базові інновації, які дають поштовх виникненню нових галузей та структурним змінам економіки. Інноваційний процес розпочинається з фундаментальних досліджень і через науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-конструкторські роботи приводить до масового виробництва. Чим живуть, які проб­леми вирішують ті організації, які є розробниками нових ідей, технологій, матеріалів?

Однією з таких організацій, яка своїм завданням вважає не тільки розробку нових ідей, але й їх комерціалізацію, є очолювана Володимиром Петровичем Сергеєвим науково-дослідна лабораторія базальтових волокон (НДЛ БВ) Інституту проблем матеріало­знавства ім. І. М. Францевича Національної Академії наук України.

Введення в багатьох країнах обмежень на застосування азбесту в будівництві та промисловості змусили виробників шукати заміну волокнам природного походження. В НДЛ БВ ІПМ НАН України розроблені технології виробництва різного виду волокон з однокомпонентної сировини — гірських порід типу базальту, які мають перевагу перед мінеральними, скляними, вуглецевими та синтетичними волокнами за показниками ціна—якість. Спеціалісти вважають, що вироби з них є матеріалами не тільки сьогодення, але й майбутнього. Вони обґрунтовують свою думку тим фактом, що майже 98 % поверхневого шару земної кори складають такі елементи, як кисень, кремній, алюміній, залізо, калій, натрій та магній. Отже, склад земної кори вказує, що будівельними матеріалами майбутнього повинні бути силікати, які станов­лять основу гірських порід типу базальту.

Технології, розроблені в НДЛ БВ, вигідно відрізняються від інших не тільки за технічними показниками, але, в першу чергу, сировиною, яка використовується. Адже це — створені природою гірські породи, які зазнали тривалих кліматичних випробувань. Запаси цієї дешевої сировини невичерпні: за аналітичними даними, вивержені гірські породи на 2/3 складаються з граніту та на 1/3 з базальту, причому вміст останнього в земній корі перевищує 30 %. За рахунок унікального мінерального й хімічного складу вихідної сировини базальтові волокна характеризуються вдалим поєднанням високих експлуатаційних властивостей — механічної міцності, температуростійкості, низької теплопровід­ності, вібростійкості, зносостійкості, стійкості до агресивних середовищ. Для одержання волокон із заданими характеристиками існує можливість добору вихідної сировини або коригування наявної.

Завдячуючи праці вчених лабораторії, Україна має світовий пріоритет у галузі створення базальтових волокнистих матеріалів, композитів та виробів на їх основі. НДЛ БВ є єдиною організацією в світі, яка системно і комплексно проводить дослідження гірських порід на придатність для отримання базальтових волокон та вивчення їх властивості. Результати досліджень узагальнені й представлені в публікаціях, технічних умовах, технологічних регламен­тах, патентах і авторських свідотцтвах, що становить 90 % світової інформації про базальтові волокнисті матеріали.

Вченими лабораторії розроблені промислові технології та обладнання для виробництва базальтової луски, ультра-, мікро-, супертонких, тонких, грубих і неперервних базальтових волокон та виробів на їх основі (додаток А). Використовувати базальтові волокна можна при вирішенні таких проблем, як:

• збереження тепла шляхом створення й організації виробництва високоякісних теплоізоляційних матеріалів та виробів;
• реконструкція житлового фонду міста шляхом створення та організації виробництва екологічно чистого (безфенольного) утеп­лювача;
• очищення повітря промислових підприємств від пилу, а води від нафтопродуктів через створення й організацію виробництва спеціальних фільтрів і пристроїв;
• зниження шуму шляхом створення та організації виробни-
  цтва шумопоглинаючих матеріалів і виробів;
• підвищення безпеки експлуатації будинків та споруд через створення й організацію виробництва вогнетривких матеріалів для несучих конструкцій (витримують протягом чотирьох годин 1100^о С);
• створення спеціальної тари (замість дерев’яної) з підвищеним ресурсом експлуатації для потреб як міського господарства, так і спеціального призначення.

В НДЛ БВ ІПМ НАН України розроблені методики досліджень гірських порід для визначення їх придатності для виробництва різного виду базальтових волокон. Спеціалістами досліджено більш ніж 500 родовищ гірських порід у різних регіонах світу. Після аналізу одержаного масиву даних та проведення додаткових досліджень учені зможуть вибрати оптимальні джерела сировини у визначеному замовником регіоні для виробництва всіх видів базальтових волокон.

НДЛ БВ є базовою організацією з питань розробки нормативно-технічної і технологічної документації на базальтові волокнисті матеріали. Лабораторія постійно працює над удосконаленням технологій та модернізацією промислового устаткування, що дозволить зменшити енерговитрати на виробництво продукції та поліпшити її якість.

Отже, оригінальна екологічно чиста технологія, дешева сировина, високі звуко- і теплоізоляційні, електроізоляційні, фільтруючі й інші властивості базальтових волокон і виробів з них надають широкі можливості використання їх в енергетичній, буді­вельній, суднобудівній, нафтохімічній, автомобілебудівній галузях, атомній енергетиці, а також у міських комунальних господарствах та військовій техніці (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Розподіл основних споживачів продукції НДЛ БВ
за сферами використання

Проте сфера наукових інтересів спеціалістів лабораторії значно ширша — вони досліджують вуглецеві волокнисті матеріали і вироби на їх основі технічного та медичного призначення, які можуть застосовуватися як еластичні електронагрівачі, нагромаджувачі енергії, сорбенти й фільтри для очищення газів і рідин, питної води, а також аплікаційної терапії ускладнених ран та опіків, ентеросорбентів для детоксикації організму. Вчені лабораторії розробили технології виготовлення шовних матеріалів та атрав­матичних голок широкого асортименту для хірургічної практики.

НДЛ БВ — структурний підрозділ Інституту проблем матеріалознавства, є юридичною особою, має власний банківський рахунок. Організаційна структура управління — лінійно-функціональ­на (див. додаток Б). Налічує шість відділів, які підпорядковуються директору та виконують різні функції (див. додаток В). Лабораторія має власний Випробувальний центр, акредитований Держ­стандартом України, який проводить комплексне дослідження за низкою напрямів.

Свою продукцію та технології лабораторія представляє на вітчизняних і міжнародних виставках, має сторінку в Інтернеті. Своїх можливих конкурентів учені виявляють, проводячи патент­ний пошук по досліджуваних матеріалах і технологіях.

Перспективні плани наукових досліджень складаються на три — п’ять років. Контроль за їх виконанням здійснюється через звіти керівників на науково-технічній раді та за визначеними планово-економічними показниками. На сьогоднішній день НДЛ БВ проводить наукову роботу за двома темами: «Дослідження механізмів формування структури композиційних матеріалів на неорганічних в’яжучих» і «Створення сорбентів для очистки води від солей важких металів» та здійснюють проекти на замовлення.

Річний бюджет лабораторії формується за рахунок коштів Академії наук (близько 30 %) та за рахунок замовників, яких відшукують самостійно. Це приватні фірми, підприємства комунального господарства, Міністерство будівництва тощо (додаток Г). Замовлення на технологію й обладнання надходять також від організацій, розташованих в інших країнах, зокрема в Росії, Канаді, В’єтнамі. Згідно з діючими нормативними актами на заробітну плату можна витрачати відомчі кошти (30 %), а кошти, що надходять від замовників, використовують на оплату електро­енергії, води, оренду землі, охорону, купівлю обладнання та дого­вори з контрагентами (субпідрядні роботи).

Дані щодо структури джерел і обсягів фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні в динаміці наведені
в додатках Д, Е). Структура джерел фінансування діяльності НДЛ БВ показана в додатку Ж.

В лабораторії працює близько 70 співробітників. У разі необхідності залучають спеціалістів за угодами підряду. Заробітна плата формується так, що максимальна надбавка до посадового окладу може складати 50 %. Співробітники проходять переате-
стацію перед спеціальною комісією, в складі якої — представники Інституту проблем матеріалознавства. Науковці і конструктори, які працюють у лабораторії, — це ті люди, що прийшли в лабораторію з моменту її базування в стінах інституту (приблизно з 1985 р.). Вони формували цей напрям і є патріотами лабораторії. За останні три роки кілька працівників, маючи по 40—50 наукових робіт та солідний вік (більше 50 років), захистили кандидатські дисертації. Низька заробітна плата, відсутність коштів навіть на відрядження на конференції приводять до зменшення привабливості праці вчених, скорочення штатів, збільшення середнього віку працюючих. На сьогодні у лабораторії немає жодного аспіранта, проте протягом останніх двох років прийшли троє здобувачів, керівництво якими здійснюють вчені НДЛ спільно з ученими НТТУ «КПІ» та КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Основні тенденції зміни в складі працюючих відображено в табл. 2.1. Проте, незважаючи на всі негаразди, за період з 1990 до 2005 р. тільки патентів і авторських свідоцтв отримано 78, з них за останні п’ять років — 12. На сайті в Інтернеті можна ознайомитися із солідним списком найважливіших, як вважають самі вчені, публікацій (а за­галом їх кількість перевищує 600).

Таблиця 2.1

Якісний та кількісний склад робітників НДЛ БВ

Україна могла б задовольняти попит на матеріали з базальтових волокон на світовому ринку й отримувати сотні мільйонів доларів річного прибутку. В той же час ринок України заповнено імпортною продукцією — це недовговічні теплоізоляційні матеріали на фенольних в’яжучих, які при найменшому нагріванні виділяють отруйні речовини. Чому? Тому що є фірми, інститути, які схвалюють такі закупки, видають сертифікати якості, не проводять техніко-економічний аналіз придбаної продукції.

«Організація великомасштабного конкурентоздатного виробництва базальтових волокнистих матеріалів, — говорить директор НДЛ БВ, — потребує значних стартових капіталовкладень.
З низки причин ринок не готовий поглинути таку значну кількість продукції. Тому ми знайшли свій варіант і пропонуємо будувати міні-заводи за модульним принципом. Ми готові в кожному регіоні організувати виробництво в масштабах реальних місцевих потреб, причому якщо в майбутньому дані підприємства побажають збільшити обсяги випуску продукції, то зможуть цього досягти завдяки розширенню за модульним принципом. Проте ми зіткнулися з опором, який пояснюється тим, що кожен регіон уже залежить від інтересів крупних бізнес-структур і не бажає неприємностей. Тому такий завод «під ключ» ми побудували не в Україні, а у В’єтнамі і навіть організували підготовку в’єтнамських спеціалістів у київських навчальних закладах».

Останнім часом спостерігається зацікавленість іноземних виробників продукцією та технологіями базальтових волокнистих матеріалів і виробів з них. Це виробники з таких країн, як США, Канада, Японія, Південна Корея, Китай, Німеччина, Іран та наша найближча сусідка — Росія.

Вчені та конструктори лабораторії виконують замовлення на технологічне обладнання власними силами, залучаючи в разі потреби сторонніх працівників за контрактами. Власний досвід і недосконалість законодавства з питань інтелектуальної власності привели до такої практики.

Один з перших інноваційних проектів ІПМ НАН України разом з установами Міністерства охорони здоров’я та Академії наук було реалізовано з метою виробництва атравматичних шовних матеріалів, аплікацій і сорбентів для лікування екологічно залежних захворювань, отруєнь, важких форм алкоголізму та наркоманії. Ось сумна історія інноваційного проекту.

У 1989 р. за рішенням Ради міністрів НДЛ БВ створює держав­не мале підприємство «Десна», яке в 1993 р. у відповідності з декретом Кабміну щодо впорядкування діяльності зі змішаною фор-
мою власності реорганізовано в ЗАТ. Для здійснення проекту сформовано потужну команду, в яку ввійшли працівники лабораторії як розробники технології, створена в інституті фірма для впровадження розробок та головний партнер — Броварський завод порошкової металургії.

Замовником вуглецевих сорбентів було УВС Київської області, оскільки внаслідок проведених разом з Інститутом психіатрії клінічних випробовувань сорбентів зроблено висновок щодо мож­ливості їх застосовування при лікуванні алкоголізму і наркоманії (зокрема, в системі ЛТП, які підпорядковувалися міліції), замовником атравматичних шовних матеріалів — Міністерство охорони здоров’я.

Кошти на будівництво заводу (біля с. Калинівка Броварського району) та на відпрацювання технологій надавалися Державним інноваційним фондом (більше 1 млн дол.) за умови обов’язкового повернення.

Проте, коли продукцію, що була значно дешевша за імпортну, вже випустили, керівництво Міністерства охорони здоров’я заявило, що не в змозі її закупити. Разом з Держінофондом засновники знайшли вихід — запропонували заплатити їх борги в обмін на безкоштовну поставку продукції в усі регіони України. Але переговори тривали ще місяць, і лише після відповідного розпорядження Кабміну міністерство погодилося взяти інноваційну продукцію. Всі ці проблеми виникли лише тому, що в 1996—1997 рр. при Міністерстві охорони здоров’я було організовано ко­мерційні фірми, які на той час уже закупили аналогічну імпортну продукцію і в інноваційній вітчизняній, хоч і дешевшій та якісніші й, не були зацікавлені.

Подальші події нагадують детективну історію: коли підприємство повністю розрахувалося за кредити, чим підтвердило використання об’єктів інтелектуальної власності, сторонні особи зав­дяки певній підтримці вивели розробників технологій із складу засновників, хоч ті мали 49 % акцій. Потім ці особи провели протизаконну перереєстрацію статутних документів, і сьогодні готовий об’єкт, який має очисні споруди, глибинну свердловину, змон­товане обладнання для контролю за мікроорганізмами та стериль­ністю приміщень, що відповідає всім європейським стандартам, функціонує як складське приміщення! Підприємство, яке здатне забезпечити Україну атравматичними голками сучасного рівня, сорбентами, іншою медичною продукцією, нічого не виробляє — воно є залоговим елементом для залучення інвестицій, і загарбники тримаються за нього.

З серпня 1996 р. триває тяганина в судах. В. П. Сергеєв та його колеги не пішли на «контакт» з чиновниками заради чистоти експерименту. Події розвиваються за відомим сценарієм: суд переносять; суддя розглядає ситуацію як звичайний господарчий конфлікт, його мало цікавлять такі поняття, як патенти, інтелектуальна власність, наукові пріоритети. Потім приймається рішення щодо поновлення розробників у правах. Але інша сторона виставляє охорону і не пускає їх у приміщення, і ніхто не бере на себе відповідальність закликати загарбників до порядку. Готуються нові документи, знову відбувається суд.

Однак непереборне бажання бачити результати своїх досліджень утіленими у продукти та технології, покращити позиції України як розробника нових технологій і, врешті, отримати пристойну винагороду за свої багаторічні зусилля змушують працівників створювати нові проекти.

Науковці лабораторії розробили новий інноваційний проект виробництва тари для зберігання та транспортування боєприпасів з базальтових волокнистих композитів. Ресурс дерев’яної тари становить п’ять—сім років. Після цього вона підлягає заміні, що також потребує значних витрат на перевантаження. Ще десять років тому потреба України в першосортній деревині, яка вже тоді була дефіцитом, становила 200 тис. кубометрів. Є два альтернативних варіанти реалізації цього проекту — організація виробництва в спеціальній економічній зоні (зокрема, у Славутичі) або кредитування в Державній інноваційній компанії і реалізація про­екту через технопарк. Замовником проекту виступає Міністерство оборони України.

Проект відповідає пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки в частині «нові речовини та матеріали». Його здійснення сприятиме поліпшенню соціально-економічного розвитку дер­жави завдяки створенню додаткових робочих місць, де вартість одного робочого місця становить 8—100 тис. грн, що значно нижче за середній показник в інших галузях виробництва. Реалізація проекту допоможе у вирішенні проблеми загальнодержавного, регіонального і галузевого рівнів у частині створення конкурентоспроможної продукції та підвищення експортного по­тенціалу України.

Кейс розроблено за матеріалами:

1. http://bazalt.privat-online.net/abouts.htm

2. Газета «Зеркало недели», 2002, 10 августа. — № 30 (405).

3. Журнал «Арсенал». ХХІ век. — 1999. —№ 2.

1. Яким видом діяльності — науково-технічною чи інноваційною займається лабораторія?

2. У чому ви вбачаєте недоліки управління лабораторією?

3. Чому працівники лабораторії прийняли рішення впроваджувати інноваційний проект власними силами, а не продати науково-технічну документацію, патент?

4. Який з відділів лабораторії вивчає середовище (можливих конкурентів, споживачів)?

5. У чому полягає головна причина незавершеного конфлікту із ЗАТ «Десна»? Які фактори зовнішнього середовища зумовлюють це?

6. Дайте класифікацію інноваціям, розробленим і впровадженим лабораторією.

7. У чому полягає мотивація діяльності працівників НДЛ БВ? Які шляхи залучення нових перспективних науковців та кон-
структорів можна запропонувати?

Додаток А

Рис. Вироби, які випускають на основі базальтових волокон

Додаток Б

Організаційна структура управління НДЛ БВ

Додаток В

Функції відділів НДЛ БВ

Додаток Г

Кількість замовлень за видами робіт НДЛ БВ у 2003—2004 рр.

Закінчення дод. І

Додаток Д

Структура джерел та напрямів
фінансування діяльності НДЛ БВ, %

Додаток Е

Структура джерел та обсягів фінансування
науково-технічної та інноваційної діяльності