|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Безпека інформаційних і комунікаційних систем
Безпека інформаційних і комунікаційних систем« Назад
Безпека інформаційних і комунікаційних систем 22.04.2015 09:01
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до дипломного проектування для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” 7.17010101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем усіх форм навчання
Черкаси 2014
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до дипломного проектування для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” 7.17010101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем усіх форм навчання
ЧЕРКАСИ ЧДТУ 2014
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до дипломного проектування для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” 7.17010101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем усіх форм навчання / Укл.: Захарова М.В., Савельєва Т.В., Пригодюк О.М, Намофілова О.О., Рисак Н.А. – ЧДТУ, 2014. – 36 с.
Укладачі: М.В. Захарова, к.т.н., доцент Т.В. Савельєва, к.т.н., доцент О.М. Пригодюк, асистент О.О. Намофілова, асистент Н.А. Рисак, інженер-програміст І категорії
Рецензент: Панаско О.М., к.т.н., доцент
ЗМІСТ
ВСТУП.. 5 1. ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА.. 6 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА.. 6 2.1. Керівництво дипломною роботою спеціаліста. 8 2.2. Організація роботи студентів. 8 3. ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.. 10 3.1. Структура та зміст пояснювальної записки. 10 3.2. Правила оформлення пояснювальної записки. 13 4. ЗАХИСТ І ОЦІНКА ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.. 21 4.1. Порядок подання роботи до захисту. 21 4.2. Підготовка виступу на захисті af0 22 Використана література. 25 Додатки. 26
ВСТУП
Випускник кафедри інформатики та інформаційної безпеки Черкаського державного технологічного університету – це студент денної або заочної форми навчання, який у повному обсязі виконав розроблений університетом, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, навчальний план, як теоретичної так і практичної підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” за спеціальністю 7.17010101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем, і допущений до проходження державної атестації. Спеціаліст – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад, у певній галузі народного господарства. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів – це встановлення відповідності рівня отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти. Державна атестація здійснюється державною екзаменаційною комісією (ДЕК) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні. Студенти Черкаського державного технологічного університету, приступаючи до виконання дипломних робіт, стикаються з труднощами, які, здебільшого, полягають в організації самостійної роботи над дипломною роботою, написанні та упорядкуванні пояснювальної записки, оформленні результатів, підготовці до захисту роботи перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК). Методичні вказівки містять вимоги до дипломної роботи та поради до її виконання, мета яких – допомогти студентові правильно організувати працю над дипломною роботою – найбільш відповідальним, комплексним завданням, що визначає підготовленість майбутнього спеціаліста до самостійної професійної діяльності, підготуватися до захисту роботи. Дипломна робота (ДР) – це вид кваліфікаційної роботи випускника певного освітньо-кваліфікаційного рівня головним змістом якої є розв’язання актуальної наукової, науково-технічної, виробничої, науково-методичної або навчально-методичної проблеми (задачі). Вона пов’язана з аналізом (синтезом), теоретичною розробкою актуальних питань, моделюванням (фізичним або математичним), дослідженням процесів, об’єктів, систем у певній галузі науки і техніки. Основними завданнями дипломної роботи (ДР) спеціаліста є: - систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста; - висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі; - виявлення і введення у науковий обіг нових джерел повідомлення на цій основі нових фактів; - встановлення нових зв’язків між відомими явищами; - самостійні висновки, рекомендація про використання запропонованих матеріалів і висновків у науці та практиці; - набуття досвіду представлення та публічного захисту результатів своєї діяльності. Головна мета підготовки дипломних робіт – визначення рівня теоретичної та практичної підготовки випускника факультету електронних технологій Черкаського державного технологічного університету, його відповідності вимогам кваліфікаційної характеристики фахівця. Для освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” дипломна робота має бути закінченим дослідженням певного аспекту наукової (науково-технічної, виробничої, науково-методичної або навчально-методичної) проблеми. До написання дипломів допускаються студенти, які здали іспити і заліки з усіх навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом підготовки фахівця, а також залік із переддипломної практики.
Дипломна робота спеціаліста – це самостійна логічно завершена теоретична або експериментальна науково-дослідна робота, пов’язана з вирішенням актуальної науково-технічної проблеми, відповідно до спеціальності 7.17010101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем. Дипломна робота спеціаліста виконується на базі знань, умінь та практичних навичок (компетенцій), набутих випускником протягом усього терміну навчання в університеті. Дипломна робота спеціаліста денної форми навчання виконується в 10 семестрі на базі освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста. Обсяг часу, що відводиться на виконання дипломної роботи, визначається освітньо-професійною програмою підготовки фахівця спеціальності 7.17010101 – Безпека інформаційних і комунікаційних систем. У процесі підготовки та захисту дипломної роботи спеціаліста випускник повинен продемонструвати: - здатність до самостійного творчого мислення; - володіння методами та методиками наукових досліджень; - здатність до наукового аналізу отриманих результатів, формулювання положень та висновків; - уміння оцінювати можливість використання отриманих результатів в науковій, викладацькій та практичній діяльності. Рекомендований обсяг дипломної роботи: - пояснювальна записка – 80–100 сторінок тексту, за винятком додатків; - обов’язковий ілюстративний матеріал – слайди, виконані у MS PowerPoint, та роздатковий матеріал для членів комісії.
Дипломна робота – другий досвід самостійної творчої розробки студентом комплексу аналітичних, проектних, програмно-інформаційних та технічних питань, в результаті розв’язання яких виявляється не тільки рівень знань загальних і спеціальних дисциплін, але й уміння застосовувати отримані знання, навички для вирішення конкретних практичних задач. Робота повинна містити елементи новизни, спрямовані на підвищення ефективності виконуваних розробок. Дипломні роботи виконуються на більш високому рівні по відношенню до інших самостійних робіт студента, передбачених навчальним планом, містять елементи науково-практичних досліджень, інженерно-технічних рішень, а також пропозиції студента щодо впровадження виконаних розробок. В обов’язковому порядку робота повинна містити розроблені дипломником алгоритми, моделі, програми, схеми організації баз даних та знань, функціональні та структурні схеми, інші види технічного опису особистих інженерних рішень. Дипломник повинен визначити місце та роль проектованого об’єкту при вирішенні питань управління та прийняття рішень. В дипломній роботі повинна бути відображена структура власної розробки, чітко визначені її задачі, наведений інтерфейс з оточуючими системами. У дипломній роботі, крім основної теми, повинні бути освітлені питання безпеки, надійності роботи програмного забезпечення та програмно-апаратних обчислювальних комплексів. Робота повинна мати розділи, присвячені питанням економічного обґрунтування, охорони праці. Консультації з даних розділів проводять викладачі відповідних дисциплін. Науково-дослідні розробки, що були проведені під час роботи над дипломом, повинні бути спрямовані на рішення актуальних задач, містити нові факти, що підкріплюють відомі положення, або давати нове трактування уже відомих фактів, узагальнювати і систематизувати матеріали по розглянутому питанню тощо. Результати наукових досліджень повинні бути коротко викладені в окремому розділі дипломної роботи. Ознайомлення студентів з тематикою дипломних робіт розпочинається на IV курсі, що дозволяє завчасно визначити інтерес студента до тієї або іншої теми, стимулювати глибоке вивчення її окремих аспектів за літературними джерелами, орієнтувати студента на проведення конкретного дослідження при виконанні курсових робіт, вивчати можливості розробки такої теми на базі практики. Орієнтовна тема дипломної роботи вибирається студентом перед проходженням ним переддипломної практики. Під час пропонування тем дипломних робіт обов’язково приймається до уваги особисті пропозиції студента, загальний рівень його знань, виробничий досвід і ступінь підготовленості до роботи над темою, обраної для диплому. Приклади тематики та змісту дипломних робіт наведені в додатку А. При виборі теми дипломної роботи студент повинен, насамперед, вивчити тематику проблем, що стоять перед тим підприємством, фірмою, установою тощо, де він збирається працювати після закінчення вузу. Затвердження тем дипломних робіт, виданих студентам факультету, та керівників дипломних робіт оформляється наказом ректора університету за представленням декана факультету. У наказі вказуються прізвище та ініціали студента, назва теми дипломної роботи, а також прізвище й ініціали керівника дипломної роботи, його посада, вчене звання й вчена ступінь.
2.1. Керівництво дипломною роботою спеціаліста
Керівниками можуть бути професори, доценти та інші, найбільш досвідчені викладачі університету, які призначаються завідувачем кафедри та мають відповідне навчальне навантаження, а також наукові співробітники і висококваліфіковані фахівці установ і підприємств. Проект наказу про затвердження керівників дипломних робіт готується деканом факультету. Відповідно до затвердженої теми керівник дипломної роботи видає студентові затверджене завідувачем кафедри завдання на дипломну роботу та складає разом зі студентом календарний план роботи (додаток В). У цих документах указуються тема дипломної роботи, номер наказу про затвердження теми та дата затвердження, вихідні дані, необхідні для самостійного виконання роботи, консультанти, терміни виконання розділів і всього роботи в цілому, тощо. При видачі завдання на дипломну роботу керівник зобов’язаний провести зі студентом змістовну бесіду на тему організації роботи над дипломною роботою. До обов’язків керівника дипломної роботи входить: - видача завдання на дипломну роботу; - надання студентові допомоги в розробці календарного графіка роботи на весь період написання диплому, підборі необхідної основної літератури, довідкових даних та інших матеріалів; - проведення систематичних, передбачених розкладом, консультацій; - перевірка виконаної роботи (частинами і в цілому); - складання письмового відгуку на дипломну роботу. Контроль керівника дипломної роботи не звільняє студента від повної відповідальності за обґрунтованість прийнятих рішень, дотримання стандартів і термінів виконання календарного плану. На засіданнях кафедри регулярно заслуховуються повідомлення керівників дипломних робіт про хід виконання календарних планів. Студенти, що не виконали завдання відповідно графіку дипломної роботи або значно відстали в його виконанні, запрошуються для звіту на засідання кафедри.
2.2. Організація роботи студентів
Безпосередньо виконання дипломної роботи розпочинається з отримання студентом завдання на дипломну роботу і охоплює терміни переддипломної практики та виконання дипломної роботи, які визначаються навчальними планами. Проміжним контрольним етапом виконання дипломної роботи є її попередній захист, що проходить на випускаючій кафедрі, та розпочинається не менш, ніж за два тижні до засідання ДЕК. Випускаючі кафедри забезпечують студентів методичними вказівками і рекомендаціями, іншими методичними матеріалами до початку виконання дипломної роботи. Завідувач випускаючої кафедри на початку виконання дипломних робіт затверджує розклад консультацій з окремих питань роботи (основна частина, економічне обґрунтування, охорона праці, цивільна оборона). Зустрічі дипломників з керівниками і консультантами проводяться згідно розкладу консультацій. Консультації повинні бути використані дипломниками для перевірки правильності прийнятих рішень, обговорення підходів до вирішення питань, з яких виникли ускладнення, для інформування керівника про хід виконання календарного плану дипломної роботи. Дипломник повинний знати, що своєчасна консультація і поради керівника дипломної роботи попереджують витрати часу на виправлення допущених помилкових рішень. Консультації з питань економічного обґрунтування, охорони праці проводяться викладачами відповідних дисциплін. Консультації з питань оформлення графічної частини та пояснювальної записки надає нормоконтролер. В ході написання дипломних робіт повинні строго виконуватися вимоги відповідних наказів про збереження державної таємниці, комерційної таємниці, авторських прав. Дипломник несе повну відповідальність за нерозповсюдження та порядок збереження всіх матеріалів дипломної роботи з грифом обмеженого доступу і правильність їх використання. Робота над дипломною роботою розпочинається з глибокого вивчення теоретичних питань, важливих наукових відкриттів, передових досягнень, перспективних напрямків розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій, що відповідають тематиці дипломної роботи, відповідних керівних документів Міністерства освіти України, методик розрахунку. Це вимагає ознайомлення і використання в ході виконання дипломної роботи значної кількості літературних джерел, праці в бібліотеках та використання INTERNET. Дипломник зобов’язаний провести інформаційний і патентний пошук по розглянутій проблемі, аналіз наявних аналітичних, технічних та алгоритмічних рішень. Інформаційні джерела дипломник добирає самостійно. Значну увагу слід приділяти вивченню новітніх джерел, оскільки вони висвітлюють останні досягнення науки і техніки. Після вивчення сучасного стану проблеми, збору фактичного матеріалу, вибирається й уточнюється спосіб вирішення поставленої задачі. Для оформлення графічної частини роботи в ході роботи відбираються необхідні матеріали для розробки плакатів, схем та креслень, що найбільше повно відбивають обсяг і зміст роботи. Усі принципові положення, розрахунки, проектні рішення, ескізи, креслення узгоджуються з керівником і відповідним консультантом, до того, як вони будуть оформлені остаточно. Вказівки керівника щодо обсягу, правильності розрахунків і якості проведення дипломної роботи є обов’язковими до виконання.
3. ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 3.1. Структура та зміст пояснювальної записки
Результатом виконання дипломної роботи є технічні описи, розрахунки, таблиці, графіки, схеми, плакати, креслення і пояснення до них тощо. Матеріали дипломної роботи подаються українською мовою. У виключних випадках, коли дипломник не має атестації з української мови, йому за дозволом проректора з навчально-методичної роботи надається право написання дипломної роботи іншою мовою. Оформлення пояснювальної записки дипломної роботи здійснюється відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” та інших нормативних документів. Пояснювальна записка виконаної дипломної роботи повинна бути зброшурована і мати тверду палітурку. Не допускається з’єднання її аркушів швидкозшивачем. У пояснювальній записці, з огляду на вимоги нормативних документів, необхідно неухильно дотримуватися встановленого порядку подання текстового матеріалу, таблиць, формул, ілюстрацій тощо. Пояснювальна записка дипломної роботи повинна містити: - титульний аркуш (бланк видається в електронному вигляді); - завдання на виконання дипломної роботи (бланк видається в електронному вигляді); - резюме українською мовою не підшивається в ПЗ (вкладається в особову справу випускника); - реферат; - зміст; - перелік умовних позначень, скорочень, термінів; - вступ; - основну частину; - розділ з економічного обґрунтування; - розділ з охорони праці; - висновки; - список використаних джерел; - додатки (за необхідності). Окремо до пояснювальної записки додаються резюме, відгук керівника, рецензія та інші матеріали. Пояснювальна записка до дипломної роботи повинна розкривати актуальність і практичну значимість тематики роботи, містити обґрунтування вибору інженерних методів та їх опис, розрахунки, опис проведених експериментів, їхній аналіз і висновки, техніко-економічне обґрунтування прийнятих рішень і при необхідності супроводжуватися ілюстраціями, графіками, схемами, діаграмами тощо. Реферат та резюме обсягом до 1 сторінки вміщує основний зміст дипломної роботи його мету, об’єкт і предмет дослідження та задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме розглядалось протягом всієї роботи. Викладає відомості про кількість сторінок, рисунків, формул та таблиць пояснювальної записки (додаток Д). Зміст пояснювальної записки друкується на листочку з великою рамкою (додаток Г), розбивається на розділи, підрозділи, а при необхідності – на пункти і підпункти (параграфи). У вступі (2–4 стор.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення вибраної теми; формулюються мета, завдання та об’єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослідження; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію в організації. Таким чином, вступ – досить відповідальна частина дипломної роботи, що містить необхідні кваліфікаційні характеристики роботи, а також загальні рекомендації для подальшого розкриття теми. Вступ починається з обґрунтування актуальності обраної теми, що повинно продемонструвати вміння автора правильно зрозуміти і оцінити обрану тему з погляду сучасності, соціальної значимості, охарактеризувати його наукову зрілість та професійну підготовленість. Якщо студенту вдається показати глибоке знання предмету дослідження, то йому буде неважко однозначно визначити наукову проблему та сформулювати її суть. На відміну від питання, для розв’язання проблеми необхідно вийти за рамки вже досягнутого знання, традиційних знань виявляється недостатньо. У вступі також бажано вказати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, визначити особистий внесок автора. Після визначення наукової проблеми, студент повинен показати, що тема дипломної роботи не отримала своєї розробки і висвітлення у спеціальній літературі, сформулювати мету дослідження і окреслити конкретні задачі дослідження, що мають бути вирішені відповідно до цієї мети. Визначення задач, як правило, робиться у формі переліку (вивчити, описати, встановити, виявити, вивести залежність тощо). Формулювання задач необхідно проводити дуже ретельно, так як опис їх розв’язання складатиме зміст розділів дипломної роботи. Крім того, від коректного визначення задач залежать і назви розділів даної роботи. Обов’язковими елементами вступу є формулювання об’єкту і предмета дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення. Предмет – це те, що знаходиться в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового аналізу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Предмет дослідження визначає тему дипломної роботи. Наступний обов’язковий елемент вступу – вибір методів дослідження, які є інструментом при відборі фактичного матеріалу та необхідні для досягнення поставленої мети. У вступі описуються й інші елементи наукового процесу, наприклад, посилання на конкретний матеріал стосовно виконаної роботи, характеристика основних джерел отримання інформації (офіційні, наукові, літературні, бібліографічні тощо). В цій частині необхідно подати опис виконаної роботи шляхом аналізу та порівняння з відомими методами вирішення проблеми, обґрунтувати актуальність і доцільність впровадження результатів роботи у практику діяльності підприємств, установ, організацій, економіку галузі або країни. Вступна частина завершується розкриттям структури дипломної роботи, наведенням переліку її структурних елементів і обґрунтуванням послідовності їх розташування. Основний розділ роботи містить теоретичні положення, огляд літератури, опис існуючих методів, моделей, комп’ютерних систем, інформаційно-програмних комплексів, систем управління базами даних та баз знань щодо теми дипломної роботи. Розкривається значення теми роботи. Показуються доцільність їх удосконалення в цілому, або окремих компонентів. Далі проводиться аналіз основного завдання роботи і розробляється ієрархічна багаторівнева проблемна модель роботи: основна мета роботи розкладається на менш вагомі цілі на різних рівнях (аналіз – декомпозиція і деталізація мети роботи). Представлення мети роботи у вигляді структурної схеми допомагає наглядно уявити коло завдань щодо проектування системи, може ефективно використовуватися у доповіді при захисті роботи. Модель містить від 3 до 5 рівнів, наводиться на графічних матеріалах і використовується у докладі. Основний розділ містить також теоретичну модель системи, що проектується. Ця ієрархічна модель пов’язана з проблемною моделлю, містить більш дрібні моделі чи методи для розв’язку завдання дипломної роботи на різних рівнях (аналіз – декомпозиція і деталізація моделей і засобів системи). Також проводиться порівняльний аналіз різноманітних дрібних моделей і методів розв’язку завдань, обґрунтовується чому саме цей метод або модель буде використовуватися у системі. Тому саме у основному розділі розкривається сам процес розробки системи – дипломної роботи. Теоретична модель (як що потрібно, моделі і методи окремо) наводиться на графічних матеріалах і використовується у докладі. В спеціальних розділах, на підставі проведеного аналізу моделей і методів, описуються підходи та способи розв’язку поставлених завдань, проводиться синтез самої системи, подається структура інформаційних потоків, програмних модулів, бази даних системи. Дається обґрунтування вибору системного та прикладного програмного забезпечення. Повинна бути представлена структурна схема інтерфейсу розробленої системи, його детальний опис, опції меню (якщо потрібно), наведені характеристики програмного продукту, вимоги до використання. Тексти програми подаються у додатках. Програмно-інформаційна реалізація записується на магнітних носіях (CD, та ін.) і додається до дипломної роботи. Схеми програмно-інформаційного забезпечення, інтерфейсу системи наводяться в графічних матеріалах і використовується у докладі. У цьому розділі наводиться опис алгоритму (засобів інформаційної та комп’ютерної підтримки), спосіб формування результатів розв’язання зі вказівкою на послідовність етапів розрахунку. Алгоритм подається у вигляді схеми (або окремих схем). Алгоритм має передбачати всі ситуації, які можуть виникнути під час розв’язування задач. Рівень деталізації схеми алгоритму визначає її автор. Метою розділу “Економічне обґрунтування” є аналіз прийнятих технічних рішень з економічної точки зору, їх економічна ефективність. Економічні й організаційні питання повинні бути тісно пов’язані з основною темою роботи. Особливу увагу в цьому розділі варто приділяти питанням ефективності і якості. Питання охорони праці враховуються у всіх розділах роботи. У розділі про охорону праці розглядаються спеціальні питання, передбачені завданням, що видається керівником роботи. Питання охорони праці повинні бути органічно ув’язані з темою і змістом дипломної роботи. Консультації з двох останніх розділів роботи проводять викладачі, що викладають відповідні дисциплін. Такі викладачі призначаються розпорядженням декана факультету. У розділі “Висновки” приводиться короткий виклад результатів, досягнутих у роботи, відображається ступінь виконання поставлених завдань, даються пропозиції дипломника відносно подальших напрямків розробки теми. У список використаної літератури указуються джерела: книги, статті, та ін., на які іде посилання у тексті роботи (посилання на джерело – номер джерела у списку у квадратних дужках: [4]). Додатки містять технічну інформацію – вихідні матеріали, результати розрахунків, тексти програми, макети графічних матеріалів (А4), та ін.
3.2. Правила оформлення пояснювальної записки
Пояснювальну записку до дипломної роботи оформляють у відповідності з вимогами ГОСТ 2.105-95 ЄСКД “Загальні вимоги до текстових документів”, ГОСТ 19.105-78 ЄСПД “Общие требования к программным документам” та ГОСТ 19.404-79 ЄСПД “Пояснительная записка. Требования к содержанию и оформлению”. Загальні 15622531 вимоги. Пояснювальна записка друкується в одному примірнику на одній стороні аркушів білого паперу формату А4 (210´297 мм). Основний текст друкується шрифтом Times New Roman розміром 14 пт з полуторним міжрядковим інтервалом. При оформленні пояснювальної записки дипломної роботи використовуються аркуші без рамки з такими полями: ліве, верхнє і нижнє – 20 мм, праве – 10 мм. Абзаци – 1,25 см. Кожний розділ пояснювальної записки дипломної роботи повинен починатися з нового аркушу. Роздруковані на ПК програмні документи повинні відповідати формату А4, вони включаються до загальної нумерації сторінок пояснювальної записки і розміщуються в додатках. Заголовки структурних частин пояснювальної записки РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ тощо, друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу (5 знаків). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Перенесення слів та їх підкреслювання в заголовку не допускається. Заголовки розділів, підрозділів, таблиць, окремі слова та речення в тексті можуть виділятися напівжирним шрифтом за єдиним правилом. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та наступним чи попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків. Розміщення заголовку в нижній частині аркушу, якщо після нього залишається менше двох рядків тексту, не допускається. Матеріал пояснювальної записки повинен бути викладений грамотно, чітко та стисло. У тексті пояснювальної записки не вживаються звороти із займенниками першої особи, наприклад: “Я вважаю…”, “Ми вважаємо…” тощо. Рекомендується вести виклад, не вживаючи займенників, наприклад: “Вважається…”,“…знаходимо…” тощо. В тексті документу не допускається: - застосовувати звороти розмовної мови, техніцизми, професіоналізми; - застосовувати скорочення слів, крім установлених правилами української орфографії, відповідними державними стандартами; - скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в головках і боковинах таблиць, і в розшифровках літерних позначень, що входять в формули і рисунки. Без пояснень дозволяється використовувати лише загальноприйняті скорочення, наприклад: ПЕОМ, ДСТУ тощо. Числа з розмірністю необхідно писати цифрами, а без розмірності – словами, наприклад: “Висота – 600 м”, “…за другим варіантом…” тощо. Порядкові чисельники, які йдуть один за одним, можуть бути подані цифрами з відмінковим закінченням, яке ставлять лише при останній цифрі, наприклад: 1-е; 7,8,9-й тощо. Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул здійснюють арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою пояснювальної записки є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації її сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини пояснювальної записки, як реферат, зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Усі аркуші, на яких розміщені зазначені структурні частини, нумеруються звичайним чином. Структурні елементи “АНОТАЦІІЯ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів. Номер розділу без крапки ставлять після слова “РОЗДІЛ”, потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами (дозволяється оформлювати жирним шрифтом). Розділи повинні мати порядкові номера в межах документа, позначені арабськими цифрами без крапки. Переноси слів у заголовку не допускаються. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: “1.3.2.” (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Приклад:
1) з маленької літери; 2) з маленької літери: а) з маленької літери: – з маленької літери; – з маленької літери; б) з маленької літери; 3) з маленької літери.
Кожний пункт, підпункт переліку записують з абзацу, який зміщений відносно абзацу на 5 символів. Всі рядки переліку крім першого починають з початку рядка без абзацу. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в пояснювальній записці безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках пояснювальної записки, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом “Рис.” І нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу та її порядкового номера, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в пояснювальній записці подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Наприклад:
Зображення
Рис. 7.1 – Структура системи
Рисунки кожного з додатків позначають аналогічно с додаванням перед цифрою позначення додатку.
Наприклад:
Рисунок в додатку В
Рис. В.2 – Результати роботи
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба, вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках “(рис. 7.1)” або зворот типу: “…як це видно з рис. 7.1” або “… як це показано на рис. 7.1”. Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення, зокрема електрографічне копіювання. Ілюстрації виконують за допомоги комп’ютерних технологій. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним, заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Назва таблиці подається посередині над таблицею жирним шрифтом. Якщо в пояснювальній записці одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” І вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”. Наприклад:
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. У таблиці слід обов’язково зазначати одиницю виміру (відповідно до стандартів); числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк “—”. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту зброшурованої пояснювальної записки або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не рекомендується. Формули в пояснювальній записці (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Для написання формул використовувати редактор формул розміром звичайний – 14 пт, великий індекс – 10 пт, дрібний індекс – 7 пт, великий символ – 20 пт, дрібний символ – 10 пт. Формули від тексту відокремлювати пробілом. Наприклад:
(7.1)
де T – момент сили, Нм; – кутова швидкість, рад/с,
Вт.
Формули, що поміщаються в додатку В. Наприклад:
(В.1)
Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, що мають у своєму складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під однією. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (´) і ділення (:). Нумерувати потрібно лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші формули нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в бік номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент, тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити. Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові та пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1. … 2…. Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні пояснювальної записки автор повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в пояснювальній записці, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, дослідженню (проектуванню) яких присвячена дипломна робота (проект). Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити вірогідність наведених відомостей, отримати необхідну інформацію щодо цього. Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці автора. Посилання в тексті пояснювальної записки на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “… у працях [1-7]…”. Посилання на ілюстрації пояснювальної записки вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “рис.1.2”. Посилання на формули пояснювальної записки вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: “…у формулі (2.1)”. На всі таблиці пояснювальної записки повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “…у табл.2”. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “див. табл. 1.3”. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: - текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання; - цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту; пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками, які ставляться у будь-якому місці цитати, причому, якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; - кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням а джерело; - при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним та коректним у викладенні думок автора і давати відповідні посилання на джерело; - якщо необхідно виявити ставлення автора дипломної роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; якщо в наведеній цитаті виділяються деякі слова, то після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора дипломної роботи (проекту), а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел – це елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв тощо. Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні пояснювальної записки), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням необхідних даних (додаток Е). Додатки. Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті пояснювальної записки. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках пояснювальної записки, то кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток” і велика літера, що його позначає. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер ґ, Є, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Один додаток позначається як додаток А. При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші друкують великими літерами слово “ДОДАТКИ”. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи та підрозділи, які нумеруються в межах кожного додатка. У цьому випадку перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу (додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.
4.1. Порядок подання роботи до захисту
Закінчена дипломна робота, матеріали якої підписані студентом і консультантами з відповідних розділів, подається керівнику дипломної роботи. Він остаточно перевіряє відповідність виконаної роботи завданню та вимогам, що висуваються, складає письмовий відгук, у якому дає характеристику роботи студента-дипломника (додаток Ж). Надрукована дипломна робота з підписом керівника у неспалітурованому вигляді подається на кафедру для нормоконтролю. Після проходження нормоконтролю та підпису завідувача кафедри на титульній сторінці роботу слід спалітурувати, використовуючи тверду обкладинку. Потім дипломна робота направляється на зовнішню рецензію. (додаток З). Рецензентом дипломної роботи може бути висококваліфікований науково-педагогічний працівник. Рецензент повинен мати високу компетентність у науково-практичному напрямі, за яким написана робота. Рецензент не повинен працювати в навчальному закладі, в якому навчається дипломник. Відгук керівника, рецензія і резюме не підшиваються, не підклеюються до роботи, а подаються секретарю державної комісії разом з оправленою роботою за 2 дні до захисту роботи в ДЕК. Завідувач кафедри може не допустити студента до захисту дипломної роботи в тому випадку, якщо дипломна робота виконана на дуже низькому рівні, або не враховані всі вимоги до дипломної роботи. В цьому випадку це питання вирішується на терміновому засіданні кафедри, а протокол засідання подається ректорові університету. Рекомендуються такі терміни подання робіт на завершальному етапі дипломного проектування (до дня захисту): - подання роботи на підпис керівникові за 10 днів; - подання роботи на рецензію за 7 днів; - подання роботи на підпис завідувачу кафедри за 5 днів; - подання підписаної завідувачем кафедри роботи в ДЕК за 2 дні. До ДЕК можуть бути подані інші матеріали, які характеризують наукову та практичну цінність виконаної дипломної роботи, а саме: - друковані статті за темою роботи; - документи, які характеризують практичну цінність розробки студента-дипломника; - макети, зразки виробів і т. ін. Нумерація сторінок пояснювальної записки повинна бути наскрізною, першою сторінкою є титульний лист, друга – завдання на дипломну роботу, третя – календарний план дипломної роботи, четверта – список листів графічного матеріалу і т.п. У нумерацію сторінок ПЗ включають графіки, таблиці, схеми, креслення й інші матеріали, виконані на окремих аркушах і вшиті в загальну підшивку. 4.2. Підготовка виступу на захисті
Виступ на захисті дипломної роботи є надзвичайно важливим завершальним етапом роботи, від якого значною мірою залежить її успіх. Тут дипломант має показати вміння щодо публічного виступу, публічної презентації результатів своєї праці та власного внеску в розв’язання проблеми, щодо переконання присутніх у корисності та надійності положень, які винесені на захист. Захист дипломних робіт проводиться в університеті на засіданні ДЕК за участю не менше половини складу комісії при обов’язковій присутності голови комісії. Присутніми на захисті можуть бути усі бажаючі. Рекомендується відвідування захистів студентами молодших курсів, що планують роботу у даному напрямку. Розклад роботи ДЕК, узгоджений з її головою та затверджений проректором з навчальної та методичної роботи, доводиться до загалу не пізніше ніж за місяць до початку захисту дипломних робіт. Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів в університеті. Для успішної презентації необхідно заздалегідь підготувати виступ (доповідь) на захисті. Надійною передумовою для вдалої доповіді є ґрунтовно опрацьовані висновки роботи, належна структура доповіді та наявність ілюстративного матеріалу. У доповіді головна увага повинна приділятися власним дослідженням і розробкам та отриманим результатам. Рекомендована тривалість доповіді – 7–10 хвилин. Рекомендована структура доповіді та зміст її окремих елементів наведені в табл. 4.1. Доповідь студента повинна складатися з трьох основних частин, а саме: вступу, основної частини й висновку. У вступі необхідно зазначити актуальність теми роботи, дати загальний аналіз стану проблеми і сформулювати основні задачі, з вирішенням яких було пов’язане виконання роботи. В основній частині доповіді в стислій формі необхідно навести звіт про зміст виконаних розробок (чітко розмежовуючи відомі та виконані автором), зазначити новизну і показати ефективність прийнятих технічних рішень, навести стислий звіт з отриманих результатів. Основну частину доповіді слід супроводжувати посиланнями на графічні матеріали. У заключній частині доповіді необхідно стисло повідомити про зміст розділів роботи, що не входять у його розрахунково-технічну частину, зазначити можливі області застосування об’єкта проектування, перелічити публікації й авторські посвідчення (якщо вони є) за темою проекту, результати дослідної роботи студента, відомості про впровадження, зробити загальні висновки і дати рекомендації.
Потім студент-дипломник відповідає на запитання членів ДЕК і присутніх на засіданні. Ці відповіді мають бути стислими і не виходити за межі даної проблеми. Секретарем ДЕК зачитуються рецензії і відгук керівника. Студенту надається можливість відповісти на зауваження рецензентів. Якщо студенти виконували дипломну роботу за комплексною темою, то бажано, щоб їх захист відбувався в один день. ДЕК на закритому засіданні приймає відповідне рішення про оцінку знань, виявлених під час захисту дипломної роботи. Успішна доповідь на захисті зумовлюється дотриманням певних правил, зокрема: - упевнено й системно розповідати про свою роботу, користуючись текстом виступу за необхідністю, а не просто читати його, що передбачає належну підготовку до виступу та його репетицію; - не використовувати під час виступу довгі складні фрази й словосполучення, а намагатися застосовувати короткі речення; - не перевантажувати виступ цифрами і фактами; - надавати чіткі та по суті справи відповіді на питання та зауваження; - суворо дотримуватися регламенту. Перевагою під час доповіді вважається наявність ілюстративного матеріалу. Він може бути поданий за бажанням автора у вигляді: - презентації у Power Point; - графослайдів; - плакатів; - роздаткового матеріалу; - схем чи рисунків на дошці. Можливість використання відповідного технічного оснащення має бути узгоджена слухачем заздалегідь з секретарем державної екзаменаційної комісії. Захист дипломної роботи проводиться на відкритому засіданні державної екзаменаційної комісії, тобто процедура захисту є максимально публічною із можливістю присутності всіх бажаючих. Дата захисту визначається згідно з графіком засідань, що затверджується ректором університету і доводиться до відома голів, членів ДЕК і випускників-дипломантів. Процедура захисту містить: - представлення дипломника і його роботи; - виступ автора дипломної роботи; - питання членів ДЕК і присутніх до виступаючого; - відповідь на питання членів ДЕК і присутніх; - оголошення відзиву наукового керівника та рецензії на дипломну роботу; - підведення підсумків захисту дипломної роботи на закритому засіданні ДЕК; - публічне оголошення результатів захисту (здійснюється в день захисту після оформлення протоколу засідання ДЕК).
Використана література
1.ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. “Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT)”. 2.ДСТУ 3582–97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”. 3.ДСТУ 3008–95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”. 4.ГОСТ 2.105–95 “Единая система конструкторской документации. Общие требования к текстовым документам”. 5.ГОСТ 2.106–96 “Единая система конструкторской документации. Текстовые документы”. 6.ГОСТ 19.105–78 “Единая система программной документации. Общие требования к программным документам”. 7.ГОСТ 19.404–79 “Единая система программной документации. Пояснительная записка. Требования к содержанию и оформлению”.
Додатки
Додаток А
ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ РОБІТ 2013 р.
ТЕМАТИКА ДИПМЛОМНИХ РОБІТ 2012 р.
12. Розробка механізму захисту корпоративної мережі на базі роутера Cisco 1841.
Додаток Б
Додаток В
Примітка: Формат бланка А4 (210 297 мм), 2 сторінки.
Додаток Г
РЕЗЮМЕ
Резюме (Abstract, Summary, Synopsis) складається українською, російською та англійською мовами в об’ємі не більше 100 слів (1/4 сторінки машинопису). Резюме – це самостійний текст, який після читання може дати досить повну інформацію щодо змісту всієї роботи. Резюме – це та частина дипломної роботи, яку читають найчастіше, для того щоб зрозуміти, чи має сенс взагалі читати увесь текст. Резюме розкриває зміст роботи. Воно включає назву роботи, її структуру (кількість розділів, додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел, обсягу у сторінках) та головну ідею основного змісту і висновків. Резюме повинне містити: чітко окреслену мету роботи, вказівку на об’єкт дослідження, суть застосованих методів, найважливіші результати та висновки. Не дозволяється цитувати літературу, не повинно бути посилань на певні таблиці та ілюстрації. Типовою помилкою є намагання писати в резюме про те, що і як робилось, але не згадувати про те, що з цього витікає. Варто уникати зайвих слів типу: “Внаслідок проведених досліджень встановлено, що...”; “Проведене нами дослідження довело, що...”; “Було проведено експериментальне дослідження, яке показало, що...”. Починати треба одразу з суті справи: “Серед всього спектру методів захисту даних від небажаного доступу особливе місце займають криптографічні методи...”; “Схема шифрування з відкритим ключем має наступний вид...” і т.і. Можна вживати лише слова “встановлено”, “показано”, “виявлено”, “доведено”. Якщо виведено якусь узагальнюючу формулу, то варто акцентувати увагу на ній: “Доведено, що...”; “Можна представити формулою...” і цього може бути досить для резюме. На підставі резюме зазвичай проводиться автоматична індексація публікації в комп’ютерних базах. Тому важливо, щоб кожне слово резюме несло якнайбільше конкретного змісту. В деяких випадках вимагають, щоб до резюме було додано 5–20 ключових слів (Кеу words), придатних для комп’ютерного індексування та сортування бібліографії. Серед ключових слів перш за все повинна бути латинська назва досліджуваного організму (якщо такий був), а також слова, якими можна описати суть проблем, розглянутих у роботі.
Додаток Д
ЗМІСТ Вступ Мета, постановка задачі Аналіз існуючих об’єктів Актуальність або обґрунтування необхідності (створення системи, …) по темі дипломної роботи Обґрунтування вибору методів та засобів… по темі дипломної роботи Створення системи або етапи розробки системи (підсистеми)… по темі дипломної роботи БЖД Висновки Література Додатки
ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У ДИПЛОМНІЙ РОБОТІ
Законодавчі документи Про вищу освіту [Текст]: [закон України: офіц.текст: за станом на 19 жовтня 2006 року]. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 64 с. – ISBN 966-611-506-9. Про рекомендації парламентських слухань “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування” [Текст]: постанова Верховної Ради України від 27 червня 2007 р. № 1243-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 45. – С. 1992–1996. Книги Один автор Дворкін С.В. Конспект лекцій з дисципліни “Вступ до спеціальності” (для студентів 1 курсу спеціальності 6.050100 “Економіка підприємства”) [Текст] / С.В. Дворкін; Харківська нац. академія міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 43 с. Два автори Бубенко П.Т. Конспект лекцій з дисципліни “Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної та заочної форм навчання спеціальності 7.050107 – “Економіка підприємства”) [Текст] / П.Т. Бубенко, С.В. Дворкін; Харківська нац. академія міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 74 с. Три автори Касимов А.М. Промышленные отходы. Проблемы и решения. Технологии и оборудование [Текст]: учеб.-метод. пособие для студентов экологических специальностей / А.М. Касимов, В.Т. Семенов, А.А. Романовский; Харьковская нац. академия городского хозяйства. – Х.: ХНАГХ, 2007. – 410 с. Чотири автори потрібно описувати під назвою Текст лекцій з дисципліни “Теоретичні основи електротехніки” (для студентів усіх форм навчання напрямків 0906 – “Електротехніка” і 0922 – “Електромеханіка”) [Текст] / Я.Б. Форкун, В.П. Самошкін, Г.В. Капустін, С.М. Юрченко; ред. М.З. Аляб’єв; Харківська нац. академія міського господарства. – Х.: ХНАМГ, 2007. – 70 с. П’ять і більше авторів потрібно описувати під назвою Энергетические установки и окружающая среда [Текст]: учеб. пособие для студентов технических вузов / В.А. Маляренко, Г.Б. Варламов, Г.Н. Любчик и др.; под общ. ред. В.А. Маляренко; Харьковская гос. академия городского хозяйства, Нац. технический ун-т Украины “Киевский политехнический ин-т”. – Х.: ХГАГХ, 2002. – 398 с. Конференції Стратегія посилення самостійної роботи студентів у контексті приєднання України до Болонського процесу [Текст]: матеріали Всеукр. наук.-метод. конф., Харків, 14-15 грудня 2004 р.:тези доповідей / [редкол.: Г.В. Стадник (відпов. ред.) та ін.]. – Х.: ХНАМГ, 2004. – 244 с. – В надзаг.: Головне упр. освіти і науки Харківської обл. держ. адміністрації, Харківська нац. акад. міського господарства. Збірник наукових праць Коммунальное хозяйство городов [Текст]: науч.-техн. сб. / Харьковская нац. акад. городского хозяйства; [отв. ред. Л.Н. Шутенко ]. – К.:Техніка, 2007. – Вып. 76. – 474 с. – (Серия “Технические науки и архітектура”). Повышение эффективности и надежности городского хозяйства [Текст]: сб. науч. тр. / Ин-т системных исследований образования, Харьковский ин-т инженеров городского хозяйства; [отв. ред. В.П. Пустовойтов].–К.:ІСДО,1993. – 152 с. Дисертація Горбачова Ю.І. Управління інвестиційним процесом на регіональному рівні [Текст]: дис. канд. екон. наук / Ю.І. Горбачова. – Х., 2007. – 265 с. Автореферат дисертації Комаров К.С. Диференційовано-комплексний підхід до ціноутворення та доходності водопостачальних підприємств України в умовах ринку [Текст]: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Комаров Костянтин Сергійович; Харківська держ. акад. міського господарства. – Х., 2004. – 18 с. Газета Академія міст [Текст]: наук.-попул. газ. / упорядник Харківська нац. акад. міського господарства. – 2007, 15 листопада. – Х., 2007. – 4 смуг. Статті із збірників, якщо Один автор Шутенко Л.Н. Теория и практика обоснования развития отраслей городского хозяйства и их влияние на параметры городского рынка труда [Текст] / Л.Н. Шутенко // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 75. – С. 3–20. – (Серия “Экономические науки”). Два автори Клименко Є.В. Визначення терміну наступного обстеження і паспортизації будівель та споруд з урахуванням технічного стану їх конструкцій (елементів) [Текст] / Є.В. Клименко, М.О. Овсій // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 3–7. – (Серия “Технические науки и архітектура”). Три автори Банах В.А. Особенности формирования расчетных моделей зданий в процессе реконструкции [Текст] / В.А. Банах, А.И. Федченок, Е.Н. Фостащенко // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 7–11. – (Серия “Технические науки и архітектура”). Чотири автори потрібно описувати під назвою Відповідність сучасних просочувальних засобів багатофакторному оцінюванню ефективності вогнезахисту деревини [Текст] / В.М. Жартовський, Ю.В. Цапко, С.В. Жартовський, К.І. Соколенко // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 402–409. – (Серия “Технические науки и архітектура”).
П’ять авторів і більше потрібно описувати під назвою Анализ существующих способов снижения выбросов оксидов азота в дымовых газах топливопотребляющих агрегатов и выбор метода для промышленного внедрения [Текст] / В.Е. Бекетов, М.В. Борисенко, Г.П. Евтухова и др. // Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. сб. – К.: Техніка, 2007. – Вып. 76. – С. 205–213. – (Серия “Технические науки и архітектура”). Статті із журналів, якщо Один автор Петрович Й.М. Методичні підходи щодо економічної оцінки інноваційної діяльності промислових підприємств [Текст] / Й.М. Петрович // Вісник нац. унів. “Львівська політехніка”. – 2007. – № 582: Проблеми економіки та управління. – С. 62. Два автори Загірняк М. Болонський процесс і вища технічна освіта [Текст] / М. Загірняк, В. Мосьпан // Вища школа. – 2007. – № 3. – С. 14. Три автори Адавшева С.Б. Возможности использования источников статистической информации для идентификации группы лиц [Текст]: [к сведениям об участниках товар. рынка] / С.Б. Авдавшева, Т.А. Алимова, Г.Ф. Юсупова // Вопр. статистики. – 2005. – № 5. – С. 9–17. Чотири автори потрібно описувати під назвою Реальны ли перспективы энергетического развития Украины? [Текст] / А.И. Амошина, В.В. Федоренко, Н.Г. Белопольский, Д.К. Турченко // Економіка та держава. – 2007. – № 10. – С. 4. П’ять і більше авторів потрібно описувати під назвою К оценке состояния здоровья детей, посещающих образовательные учреждения [Текст] / Н.Н. Княжева, А.Д. Петрушина, Е.А. Красильникова и др. // Науч. вестн. Тюмен. мед. акад. – 2001. – № 6. – С. 65. Стаття із газети Долженко Г. Вітер має працювати: енергетика [Текст] / Г. Довженко // Урядовий кур’єр. – 2007. – 22 листопада. – С. 17. Електронні ресурси З Інтернету Берн Э. Игры, в которые играют люди (психология человеческих взаимоотношений): [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http: // www.lib.ru/ PHINO/BERN/. СD Егоршин А.П. Управление персоналом [Электрон. ресурс] / А.П. Егоршин; Нижегород. ин-т менеджмента и бизнеса. – Н.: Новгород, 2001. – 1 CD.
Додаток Ж
Додаток З
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |