|
|
Главная \ Методичні вказівки \ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ« Назад
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 02.01.2015 04:33
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ З КУРСУ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
(ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ: 6.050200 – Менеджмент організацій; 6.100400 – Транспортні системи, Організація і регулювання дорожнього руху, Організація перевезень і управління на транспорті напряму «Менеджмент» 0502; 6.092200 – Електричний транспорт, Охорона праці та безпека на електричному транспорті напряму «Електромеханіка» 0922)
Харків - ХНАМГ – 2006 Методичні вказівки до виконання практичних завдань з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів денної форми навчання спеціальностей: 6.050200 – Менеджмент організацій; 6.100400 – Транспортні системи, Організація і регулювання дорожнього руху, Організація перевезень і управління на транспорті напряму «Менеджмент» 0502; 6.092200 – Електричний транспорт, Охорона праці та безпека на електричному транспорті напряму «Електромеханіка» 0922) / Укл. Овчаров О.В., Обухов С.О., Мікуліна І.О. –Харків: ХНАМГ, 2006. – 38.
Укладачі: О.В.Овчаров, С.О. Обухов, І.О. Мікуліна
Рецензент: А.М. Гарьковець
Відповідальний за випуск: Б.М. Коржик
Рекомендовано кафедрою “Безпека життєдіяльності”, протокол № 10 від 21.03.2006 г.
З М І С Т
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ........................................................................…..... 4 1.1. Мета і значення БЖД як навчальної дисципліни...............................…....... 4 1.2. Підстави для проведення практичних занять з БЖД.........................…....... 4 1.3. Порядок підготовки до проведення практичних занять і виконання індивідуальних практичних завдань...............................................................…... 5
2. ПРОГРАМА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”................................................................…... 6 2.1. Загальні вказівки......................................................................................…..... 6 2.2. Модулі й блоки для самопідготовки студентів до виконання практич- них завдань..................................................................................................…......... 6
3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ............................….... 8
4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ЗА НАДАНИМИ ВИКЛАДАЧЕМ ЗАВДАННЯМИ......................................….. 8 4.1. Практичне завдання №1. Ризик як оцінка небезпеки..........................…...... 9 4.2. Практичне завдання №2. Дія шуму і вібрації на організм людини.......….. 13 4.3. Практичне завдання №3. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека.............................................................................................................…..... 14 4.4. Практичне завдання №4. Електромагнітні поля (ЕМП) і випроміню- вання..................................................................................................................…... 18 4.5. Практичне завдання №5. Небезпека електричного струму..............…….... 20 4.6. Практичне завдання №6. Хімічні й біологічні фактори небезпеки..…….... 22 4.7. Практичне завдання №7. Психофізіологічні небезпеки.....................……... 25 4.8. Практичне завдання №8. Надання першої долікарської допомоги потерпілому..............................................................................................……........ 28
5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ЗВІТІВ ПРО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ......................................................................................................……... 35
6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ........................................................................……..... 36
7. ДОДАТОК..................................................................................................…….. 37
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Мета і значення БЖД як навчальної дисципліни
Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її помешкання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини. Мета вивчення дисципліни - забезпечити відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, у першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров'я людини, сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності бакалавра й спеціаліста вміння й навички для запобігання небезпекам та ліквідації їх наслідків, захисту людей і середовища. Студенти, які засвоюють дисципліну "Безпека життєдіяльності", повинні навчитися: • ідентифікувати потенційні небезпеки, тобто розпізнавати їх вид, вивчати просторові й часові координати, величину та ймовірність їх прояву; • визначати небезпечні, шкідливі й вражаючі фактори, що викликаються джерелами цих небезпек; • прогнозувати можливість і наслідки впливу небезпечних та шкідливих факторів на організм людини; • використовувати нормативно-правову базу захисту від дії небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів; • використовувати у практичній діяльності громадсько-політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні й освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі. Вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності" базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх навчальних закладах (природознавство, фізика, хімія, основи безпеки життєдіяльності тощо), а також в академії при вивченні загальноосвітніх дисциплін і на основі набутого життєвого досвіду.
1.2. Підстави для проведення практичних занять з БЖД
Робочою програмою дисципліни „Безпека життєдіяльності”, яка є нормативною дисципліною для студентів денної форми навчання спеціальностей 6.050200 МБО, 6.050200 МОМС, 6.050200 МОМГ, 6.050200 МГКТС, 6.050200 ММТ, 6.100400 ТС, 6.100400 ОР, 6.100400 ОП напряму «Менеджмент» 0502, 6.092200 ЕТ, 6.092200 ОПБЕТ напряму «Електромеханіка» 0922, передбачається проведення практичних занять з БЖД і виконання індивідуального практичного завдання, що видається викладачем у встановленому порядку. Мета практичних занять і виконання індивідуальних практичних завдань – закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів, отримання практичних навичок з класифікації, ідентифікації небезпек, прогнозування їх наслідків, планування заходів з попередження реалізації потенційно існуючих небезпек, підготовка до самостійного вирішення питань безпеки життєдіяльності в повсякденному житті.
1.3. Порядок підготовки до проведення практичних занять і виконання індивідуальних практичних завдань
Першим етапом в підготовці до проведення практичних занять є отримання студентом теоретичних знань на лекціях з БЖД і під час самостійного вивчення відповідної науково-технічної літератури. На лекціях викладач знайомить студентів з програмою курсу, формами поточного й підсумкового контролю з дисципліни, вимогами, що висуваються до якісного вивчення та успішного проходження всіх етапів. На перших лекціях він дає студентам теоретичні знання з приводу наявності, впливу негативних чинників (шуму і вібрації, іонізуючого випромінювання, електромагнітних коливань, хімічних і біологічних факторів, психофізіологічних факторів і т. ін.), ризику реалізації небезпек в техносфері, урбанізованому середовищі в Україні та в світі. Окрім того, викладач повинен висвітлити в лекціях індивідуальні фізіологічні й психологічні особливості людини, які будуть безпосередньо пов’язані з певним ступенем впливу негативних чинників на безпеку життєдіяльності людини, колективу, країни в цілому. Головною запорукою безумовного виконання на високому інтелектуальному рівні індивідуальних практичних завдань є самостійна робота студента. Керуючись програмою курсу „Безпека життєдіяльності”, студент вивчає рекомендовану літературу й чітко закріплює наданий йому лекційний матеріал і матеріал практичних занять.
2. ПРОГРАМА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ „БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”
2.1. Загальні вказівки
Дисципліна „Безпека життєдіяльності” викладається за допомогою модулів та відповідних блоків, як це передбачено положеннями Болонської декларації. Така система передбачає розподіл усього навчального матеріалу дисципліни на окремі модулі, кожний з яких являє собою тематичний напрямок або декілька тем, спрямованих на з’ясування певного питання. Кожний модуль містить блоки, які об’єднують певні питання однієї теми. Поруч з кожним блоком є посилання на літературні джерела, в яких в тій чи іншій мірі висвітлюються питання даної теми.
2.2. Модулі й блоки для самопідготовки студентів до виконання практичних завдань Модуль І. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
Блок 1. 1. Безпека життєдіяльності як категорія
Блок 1.3. Ризик як оцінка небезпеки
Модуль 2. Людина як елемент системи „Людина-життєве середовище"
Блок 2.3. Фізіологічні особливості організму людини
Блок 2.4. Психологічні особливості людини
Модуль 3. Небезпеки життєдіяльності у виробничій сфері та побуті. Засоби їх попередження.
Блок 3.1. Дія шуму і вібрації на організм людини[1-5]
Блок 3.2. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
Блок 3.3. Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання
Блок 3.4. Небезпека електричного струму
Блок 3.5. Хімічні й біологічні фактори небезпеки
Блок 3.6. Психофізіологічні фактори небезпеки
Модуль 4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
4.1. Надання першої долікарської допомоги потерпілому 33. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання[1-5]. 34. Надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності[1-5]. 35. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин[1-5]. 36. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та при переломах кісток[1-5]. 37. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках[1-5]. 38. Допомога при отруєннях[1-5]. 39. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою[1-5]. 40. Надання першої допомоги при утопленні[1-5]. 3. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Відповідно до програми практичні заняття проводяться не більше як з однією групою студентів згідно з розкладом, запропонованим кафедрою БЖД, навчальною частиною та деканатом. На практичних заняттях викладач надає студентам більш детальні відомості щодо негативного впливу небезпечних чинників виробничої сфери та побуту на здоров’я й організм людини. Поряд з цим він роз’яснює студентам приклади виконання тих чи інших практичних завдань, передбачених цими методичними вказівками. Після проведення першої практичної роботи викладач видає кожному з студентів для самостійного виконання індивідуальний варіант практичного завдання згідно з темами практичних занять. Номер варіанта визначається викладачем. Студенти повинні систематично відвідувати всі практичні заняття. Якщо студент з тих чи інших причин не відвідував практичні заняття, він самостійно відпрацьовує практичну роботу за наданою літературою, згідно з цими методичними вказівками і виконує відповідне завдання, отримуючи консультації викладача.
4. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРАКТИЧНИХ РОБІТ ЗА НАДАНИМИ ВИКЛАДАЧЕМ ЗАВДАННЯМИ
Одразу після отримання індивідуального завдання та проведення відповідного практичного заняття викладачем студент самостійно виконує практичну роботу в позанавчальний час згідно з своїм варіантом та цими методичними вказівками. Консультації з виконання практичних робіт надає студентам викладач під час практичних занять, а також у встановлені ним консультаційні години протягом тижня. Практична робота виконується студентами в двотижневий термін, з дня проведення практичного заняття, на комп’ютері, на аркушах паперу формату А-4. Поля сторінок: верхнє, нижнє і праве – 2 см; ліве – 3 см; шрифт – звичайний, Times New Roman; кегель – 14. Титульний аркуш виконують таким чином: зверху посередині робиться напис „Міністерство освіти і науки України”, під ним „Харківська національна академія міського господарства”; нижче на правому боці „Кафедра безпеки життєдіяльності”; в центрі аркуша посередині „Практична робота з курсу „Безпека життєдіяльності” № варіанта”; нижче наводиться повністю група, курс, факультет та П.І.Б. виконавця роботи, а також П.І.Б. викладача, який перевірятиме практичну роботу. Матеріали роботи підшивають в пластиковий прозорий швидкозшивач. Практичні роботи можуть виконуватись також традиційним рукописним способом у зошиті. Кожне завдання виконується за схемою: умова – визначення - рішення – висновки. Під час виконання практичної роботи студент одночасно вивчає й усвідомлює основні визначення та поняття, що стосуються цієї роботи.
4.1. Практичне завдання №1. Ризик як оцінка небезпеки
Користуючись визначеннями категорій серйозності небезпеки та рівнів ймовірності небезпеки (табл. 1а і 1б), класифікувати дві небезпеки (згідно з наданим викладачем варіантом), наведені в табл. 1в. За допомогою матриці оцінки ризику (табл. 1г) класифікувати і оцінити ризик конкретних небезпек за ступенем припустимості[1-5]. Запланувати заходи щодо зменшення ризику реалізації конкретної небезпеки.
Таблиця 1а. Категорії серйозності небезпеки
Таблиця 1б. Рівні ймовірності небезпеки
Таблиця 1в. Перелік небезпек, які необхідно класифікувати
Таблиця 1г. Матриця оцінки ризику
Необхідно:
Вказівки до виконання: До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке ризик, ризиковий баланс, небезпека, безпека, категорії серйозності небезпеки, рівні ймовірності небезпеки, матриця оцінки ризику. Розглядає та усвідомлює основні види ризику за ступенем припустимості - знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний. Вивчає сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику. Класифікацію студент розпочинає з присвоєння небезпеці певної категорії серйозності та визначення її частоти шляхом віднесення небезпеки до відповідного рівня ймовірності. Встановивши буквено-цифровий індекс небезпеки, студент за допомогою матриці оцінки ризику класифікує ризик небезпеки і встановлює його критерій за ступенем припустимості. Після цього він планує заходи щодо зменшення ризику реалізації конкретної небезпеки.
4.2. Практичне завдання №2. Дія шуму і вібрації на організм людини
Користуючись визначеннями термінів шум, інтенсивність звуку, звуковий тиск, звукова потужність, бел, необхідно порівняти різноманітні природні й техногенні звуки, наведені в табл. 2а і 2б за їх інтенсивністю (рівнем або гучністю) й встановити, в скільки разів одні перевищують інші по гучності[1-5].
Таблиця 2а. Вихідні дані за рівнями природних шумів (звуків),дБ
Таблиця 2б. Вихідні дані за рівнями техногенних шумів (звуків), дБ
Необхідно:
Вказівки до виконання: До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке шум та вібрація, які основні характеристики звуку та параметри вібрації, їх одиниці вимірювання, що таке бел і децибел. Розглядає та усвідомлює, які заходи застосовуються для зменшення негативного впливу шуму і вібрації. Яке явище гучніше студент визначає візуально з двох таблиць (2а і 2б), після чого, користуючись визначенням бела, знаходить, на скільки дБ та у скільки разів одне явище гучніше за інше. Приклад порівняння двох явищ по їх гучності: Тихий шелест листя оцінюється в 1дБ, а голосна розмова в 6,5дБ. Відповідно до бела проводимо розрахунок: 1) lg 106,5/101=5,5дБ; 2) 106,5/101=105,5=316228; і отримуємо, що розмова „голосніша” за шелест листя на 5,5дБ або в 316 228 разів. Після цього студент планує заходи щодо зниження рівнів конкретного шуму на організм людини.
4.3. Практичне завдання №3. Іонізуючі випромінювання, радіаційна безпека
Ґрунтуючись на визначеннях іонізуюче випромінювання, радіаційний фон, штучні джерела іонізуючих випромінювань, радіоактивне випромінювання, період напіврозпаду, активність, експозиційна, поглинута, еквівалентна дози, підрахувати потужність поглинутої та експозиційної доз іонізуючого випромінювання, які створюються точковим джерелом[1-6]. Необхідно:
, де - потужність поглинутої дози, аГр/с (1 аГр=10-18Гр); Г(гамма) – потужність дози в 1 Бк, яку виробляє джерело на відстані в 1м (для 60Co=84,63 ); А – активність, Бк (задана в табл. 3а); r – відстань між точковим джерелом та точкою виміру, м (задана в табл. 3а).
Таблиця 3а. Активність та відстань між точковим джерелом та точкою виміру
, де Р• - потужність експозиційної дози, Р/год; А – активність, Кі (табл. 3б); Г – потужність дози в 1 мКі, яку виробляє джерело на відстані в 1 см (для 137Cs – Г= 3,24 ); r – відстань між точковим джерелом і точкою виміру, см (табл. 3б).
Таблиця 3б. Активність та відстань між точковим джерелом і точкою виміру
Одиниці виміру активності, поглинутої і експозиційної доз та їх похідні: 1Кі=3,7∙109 Бк; 1мКі=3,7∙107 Бк; 1мР=10-3 Р; 1мкР=10-6 Р; 1мкР/год=8.73∙10-3 мкГр/год; 1аГр=10-18Гр; 1мкГр=100мкР; 1мкГр≈1мкЗв. б) Порівняти отриманий результат Р• (Р/год) з природним фоном (складає 10 мкР/год), з нормою в житловому будинку (до 50 мкР/год) та на робочому місці (до 1,1 мР/год). Зробити висновок про відповідність потужності експозиційної дози Р• вищезазначеним нормам. У разі невідповідності, запланувати адекватні заходи щодо зменшення негативного впливу джерела іонізуючого випромінювання. Вказівки до виконання: До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке іонізуюче випромінювання, іонізуюча й проникаюча спроможність, штучні джерела іонізуючих випромінювань, радіоактивне випромінювання, період напіврозпаду, активність, експозиційна, поглинута, еквівалентна дози. Розглядає та усвідомлює системні й позасистемні одиниці вимірювання активності, експозиційної, поглинутої, еквівалентної доз іонізуючого випромінювання та їх похідні (керуючись у тому числі даними Додатку). Визначення потужності поглинутої дози іонізуючого випромінювання студент проводить в системі вимірювань (СВ). Потужність експозиційної дози іонізуючого випромінювання визначається в позасистемних одиницях вимірювання, після чого результат порівнюється з нормами – природним фоном, нормою випромінювання в будинку та на робочому місці. Після цього студент, ґрунтуючись на видах опромінення (зовнішнє або внутрішнє) і типах джерел випромінювання (відкриті й закриті), планує заходи щодо зменшення негативного впливу іонізуючого випромінювання.
4.4. Практичне завдання №4. Електромагнітні поля (ЕМП) і випромінювання
Користуючись визначеннями електричне поле, магнітне поле, природні й антропогенні електромагнітні поля, довжина хвилі, частота коливань, швидкість розповсюдження хвиль, рентгенівське, γ-випромінювання, інфрачервоне та ультрафіолетове електромагнітні випромінювання, підрахувати гранично допустимі рівні електромагнітних полів (ЕМП), які створюють телевізійні радіостанції[1-5,7].
Необхідно:
ЕГДР=21f -0,37 ,
де ЕГДР – гранично допустимий рівень напруженості ЕМП (електричної складової ЕМП), В/м; f - несуча частота оцінюваного каналу (каналу зображення або звукового супроводу), МГц (задана в табл. 4).
Таблиця 4. Довжина хвиль і частота електромагнітних коливань, що генеруються радіопередавальними телевізійними станціями на відповідних каналах
Продовження табл. 4
4. Занотувати до практичної роботи якомога повний перелік засобів і заходів, які традиційно застосовуються для захисту від негативного впливу електромагнітних випромінювань. Вказівки до виконання: До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке електричне й магнітне поле, природні й антропогенні електромагнітні поля, довжина хвилі, частота коливань, швидкість розповсюдження хвиль, рентгенівське, γ-випромінювання, інфрачервоне та ультрафіолетове електромагнітні випромінювання[1-5,7]. Розглядає та усвідомлює одиниці вимірювання довжини хвилі, частоти електромагнітних коливань, напруженості поля, поверхневої густини потоку енергії електромагнітного випромінювання та їх похідні(керуючись у тому числі даними Додатку). Визначення гранично допустимих рівнів(ГДР) ЕМП, які створюють телевізійні радіостанції, проводиться окремо для кожної з двох крайніх частот канального діапазону, наведених у графі 4 табл. 4. Після цього студент самостійно наводить найбільш повний перелік засобів і заходів, які традиційно застосовуються для захисту від негативного впливу електромагнітних випромінювань[1-5,7].
4.5. Практичне завдання №5. Небезпека електричного струму
Базуючись на ознаках електричної енергії та поняттях електрика, електричний струм, термічний вплив струму, електролітична дія, біологічна та механічна дія струму розрахувати тепло, що виділяється в тканинах тіла людини при проходженні через нього електричного струму. Зазначити ефекти, які можуть викликатись вказаним теплом залежно від сили струму та часу проходження струму через організм людини[1-5,8]. Необхідно:
Q = Iл2 * Rл * t, де Q - тепло, що виділяється в тканинах тіла людини при проходженні через нього електричного струму, Дж; Iл – струм, який проходить через тіло людини, А (табл. 5а); Rл – опір тіла людини, Ом (при розрахунках приймають за 1 кОм); t – час проходження струму, с (табл. 5а).
Таблиця 5а. Сила струму, який проходить через тіло людини та час його проходження
Продовження табл. 5а
3. Враховуючи характер струму, його величину, час проходження через тіло, зробити висновок про можливі ураження людини (електричний удар, місцеві електричні травми, зупинка дихання та серця, фібриляція серця, смерть, тощо). При цьому слід використовувати дані табл. 5а і 5б, а також інформацію щодо можливих уражень електричним струмом, наведену в літературі[8].
Таблиця 5б. Вплив постійного і змінного струму на тіло людини
Вказівки до виконання: До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке електрика, електричний струм, термічний вплив струму, електролітична дія, біологічна та механічна дія струму, в чому полягають ознаки електричної енергії, і т.ін.[1-5,8]. Розглядає та усвідомлює одиниці вимірювання струму, напруги, опору, тепла (керуючись у тому числі даними Додатку). Визначає величини струму й напруги, які можуть призвести до певних негативних наслідків у організмі людини. Після цього він самостійно робить (згідно з варіантом) висновок про можливі ураження людини, які можуть реалізовуватись при проходженні певного струму за встановлений час[8].
4.6. Практичне завдання №6. Хімічні і біологічні фактори небезпеки
Користуючись визначеннями термінів шкідлива, токсична речовина, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК), гранично допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу (ГДВ), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах, розрахувати максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини, внаслідок її викиду з точкового джерела, й порівняти її з відповідною ГДК. Зробити висновок про можливість встановлення цього викиду як ГДВ чи ТПВ і необхідність виконання заходів по зменшенню викидів[1-5,9].
Необхідно:
См = ,
де, А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери, приймається для розташованих на Україні джерел висотою менше 200м, у зоні від 50 до 520півн. широти – 180, а південніше 500 півн. широти -200 (міста України, по яких треба проводити розрахунок, наведені в табл. 6); М (г/с) – маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу в одиницю часу (табл. 6); F – безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин в атмосферному повітрі (для газоподібних шкідливих речовин – 1, для аерозолів та пилу – 3); mіn– коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з джерела викиду (згідно табл. 6 m – від 0,4 до 1,5; n– від 0,2 до 2,2); Н (м) – висота джерела викиду над рівнем землі (приймається по табл. 6); ή – безрозмірний коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (дорівнює - 1); ΔТ (0С) – різниця між температурою газоповітряної суміші, що викидається, Тг і температурою навколишнього атмосферного повітря Тв (дані наведені в табл. 6); V1 (м3/с) – витрати газоповітряної суміші (за табл. 6).
Таблиця 6. Вихідні дані для підрахунку максимальної приземної концентрації шкідливої речовини в приземному прошарку атмосферного повітря міст України
Вказівки до виконання: До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке шкідлива, токсична речовина, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК), гранично допустимі викиди шкідливих речовин в атмосферу (ГДВ), тимчасово погоджені викиди (ТПВ) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах. Підрахунок максимального значення приземної концентрації конкретної шкідливої речовини См (мг/м3) в атмосфері території відповідного міста, студент розпочинає з визначення за адміністративною картою України коефіцієнта А для конкретного міста України. Визначає коефіцієнт F залежновід агрегатного стану конкретної шкідливої речовини. Знаходить показник ΔТ (0С) користуючись даними табл. 6 (Тг – Тв). Безрозмірний коефіцієнт - ή, що враховує вплив рельєфу місцевості, приймається рівним 1. Значення всіх інших складових формули беруться відповідно до варіанта, наданого викладачем, з табл. 6. Після знаходження максимальної приземної концентрації її значення порівнюється з відповідною ГДКм.р. (табл. 6) і робиться висновок про її неперевищення і, як наслідок, встановлення первинного секундного викиду відповідної речовини в якості ГДВ. Або робиться висновок про її перевищення та встановлення ТПВ не більше як на 5 років та необхідності виконання відповідних заходів щодо досягнення ГДВ в цей термін. Після цього студент планує заходи щодо зменшення ризику реалізації конкретної небезпеки. 4.7. Практичне завдання №7. Психофізіологічні небезпеки
Використовуючи поняття фізична й розумова діяльність, психофізіологічні фактори небезпеки, статична й динамічна робота, напруження центральної нервової системи, фізичний і психічний елементи будь-якої трудової діяльності, визначення характеристик фізіології праці, добових енерговитрат, факторів, що впливають на продуктивність праці, підрахувати приблизний добовий хронометраж енерговитрат людей певної професії, зайнятих при виконанні конкретної фізичної чи розумової роботи [1-5].
Необхідно:
Таблиця 7а. Енерговитрати людей під час розумової чи фізичної діяльності у виробничій та побутовій сферах
Таблиця 7б. Перелік професій, що пов’язані із здійсненням фізичної або розумової діяльності
Приклад складання приблизного добового хронометражу енерговитрат для студента:
Таблиця 7в. Приблизний добовий хронометраж енерговитрат для студента
Вказівки до виконання: До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке фізична й розумова діяльність, психофізіологічні фактори небезпеки, статична й динамічна робота, напруження центральної нервової системи, фізичний і психічний елементи будь-якої трудової діяльності, характеристика фізіології праці, добові енерговитрати, фактори, що впливають на продуктивність праці. Розглядає та усвідомлює одиниці вимірювання погодинних та добових енерговитрат людини. Після цього він, користуючись прикладом, наведеним у табл. 7в, відповідно до наданого йому варіанта самостійно складає приблизний добовий хронометраж енерговитрат людини певної професії[1-5].
4.8. Практичне завдання №8. Надання першої долікарської допомоги потерпілому
Керуючись правилами надання першої долікарської допомоги та загальними принципами надання першої допомоги при враженні діяльності мозку, зупинці дихання й серцевої діяльності, при кровотечах та ушкодженнях м’яких тканин, при вивихах, розтягуваннях і розривах зв’язок та переломах кісток, при термічних впливах та хімічних опіках, при отруєннях, при ураженнях електричним струмом та блискавкою, при утопленні, назвати рятувальні й реанімаційні дії студента в конкретній ситуації при заданому ураженні потерпілого [1-5].
Необхідно:
Таблиця 8. Перелік конкретних уражень, завданих потерпілому тим чи іншим фактором у тій чи іншій ситуації
Продовження табл. 8
Продовження табл. 8
Продовження табл. 8
Продовження табл. 8
8. При захисті роботи у викладача вміти практично виконати своє завдання, а також виконати штучне дихання та зовнішній непрямий масаж серця на тренажері.
Вказівки до виконання:
До початку виконання завдання студент самостійно засвоює, що таке перша долікарська допомога та загальні принципи й прийоми надання першої допомоги. Усвідомлює та запам’ятовує послідовність надання долікарської допомоги. Вивчає основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини. Треба запам’ятати набір медикаментів і засобів аптечки швидкої медичної допомоги та де вона повинна бути в обов’язковому порядку. Знати, в яких випадках на підприємствах, в установах, організаціях передбачається фельдшерський пункт або лікарський медичний пункт. Самостійно набути практичні навички й вміння надання першої допомоги потерпілому в усіх випадках, передбачених у літературі[1-5]. Після цього студент, використовуючи дані літературного джерела[1-5] самостійно письмово зазначає свої послідовні правильні рятувальні й реанімаційні дії в конкретній ситуації при заданому ураженні потерпілого, згідно з наданим викладачем варіантом за табл. 8.
5. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ЗВІТІВ ПРО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
Після виконання індивідуального практичного завдання та оформлення практичної роботи студент через два тижні з дня проведення конкретного практичного заняття захищає виконану практичну роботу. Захист проводиться окремо по кожній роботі на кафедрі БЖД в позанавчальний час, у день проведення наступного практичного заняття або в день і час додаткових консультацій, призначених викладачем. При цьому студент розповідає та пояснює викладачеві хід виконання практичного завдання і роботи, відповідає на поставлені викладачем питання, обґрунтовуючи знання матеріалу та вміння практично застосовувати свої знання. При правильному виконанні роботи та успішному захисті на титульному аркуші звіту викладачем ставиться відповідна оцінка. Якщо робота виконана невірно або якщо студент має виконану роботу, але не може її захистити і не розуміє матеріалу, викладач повертає роботу для доопрацювання, про що робить відповідний запис на титульному аркуші роботи. Після додаткового опрацювання студент знову приходить до викладача на захист роботи з доопрацьованим варіантом та його зауваженнями. Термін захисту практичних робіт закінчується за тиждень до початку екзаменаційної сесії. До іспиту та заліку допускаються тільки ті студенти, які виконали й захистили всі практичні роботи, а також успішно пройшли курс практичних занять. При наявності студентів, які не пройшли курс практичних занять, не виконали та не захистили роботи, викладач складає про це рапорт і подає його в навчальну частину і відповідний деканат для вжиття заходів реагування.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник – К.: Каравела, 2005. -327с. 2. Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М., Ачкасов А.Є., Ніколаєнко Л.Ф. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Житомир, 2001. -671с. 3. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник –К.: Кондор, 2003. -421с. 4. Джигирей В.С., Жидецький В.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів:Афіша, 2000. -255с. 5. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Суми, 1999. -301с 6. Отраслевые методические указания по расчету предельно допустимых выбросов загрязняющих атмосферу радиоактивных и химических веществ (ПДВ-83). –Минатомэнерго СССР, 1985. -256с. 7. Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. –Міністерство охорони здоров’я України, -К., 1996. -28с. 8. Князевский Б.А. Охрана труда в електроустановках. –М.: Энергоатомиздат, 1983. -336с. 9. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий (ОНД-86). –Л.: Гидрометеоиздат, 1987. -94с.
Додаток
Множники і префікси для утворення десяткових кратних та часткових одиниць і їх найменувань
Навчальне видання
Методичні вказівки до виконання практичних завдань з курсу „Безпека життєдіяльності” (для студентів денної форми навчання спеціальностей: 6.050200 – Менеджмент організацій; 6.100400 – Транспортні системи, Організація і регулювання дорожнього руху, Організація перевезень і управління на транспорті напряму «Менеджмент» 0502; 6.092200 – Електричний транспорт, Охорона праці та безпека на електричному транспорті напряму «Електромеханіка» 0922)
Укладачі: Овчаров Олександр Володимирович, Обухов Станіслав Олексійович, Мікуліна Ірина Олексіївна
Редактор: М. З. Аляб’єв
Коректор: З.І. Зайцева
План 2006, поз. 321 Підп. до друку 24.03.06 Формат 60х84 1/16 Папір офісний Друк на ризографі. Умовн.-друк. арк. 1,2 Обл.-вид. арк. 2,0 Замовл. №___________ Тираж 540 прим.
61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12 Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ 61002, Харків, вул. Революції,12 КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||