|
|
Главная \ Методичні вказівки \ БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ« Назад
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 13.07.2015 03:26
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ
Т. В. Іщенко
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Навчально-методичний комплекс
КИЇВ – 2014
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ
Т. В. Іщенко
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Навчально-методичний комплекс
КИЇВ – 2014
Рецензенти: Красіков О. М., кандидат військових наук, старший науковий співробітник, професор кафедри тактико-спеціальної підготовки навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та кримінальної міліції; Свинаренко В. В., кандидат воєнних наук, доцент, доцент кафедри тактико-спеціальної підготовки навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та кримінальної міліції; Приполова Л. І., кандидат юридичних наук, викладач кафедри загально-юридичних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби, капітан внутрішньої служби.
Авторський колектив: Іщенко Т. В., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач кафедри спеціальної підготовки Інституту кримінально-виконавчої служби.
Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту кримінально-виконавчої служби від протокол від“____” _____________ 2014 року (протокол № ____).
Для викладачів, студентів, курсантів вищих навчальних закладів Державної пенітенціарної служби України.
© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014 © Іщенко Т. В., 2014
ЗМІСТ
ВСТУП
Метою викладання навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” є формування у курсанта системи знань, умінь і навичок для щодо організації професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, а також формування у курсантів відповідальності за особисту та колективну безпеку. Основними завданнями вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності”є озброєння курсантів основам знань, вмінь та навичок, які допоможуть їм вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти повинні: знати: ‒ сучасні проблеми і головні завдання безпеки життєдіяльності та вміння визначити коло своїх обов’язків з питань виконання завдань професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання; ‒ оцінку середовища перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, процедуру проведення моніторингу небезпечних ситуацій та обґрунтування головних підходів та засобів збереження життя, здоров’я та захисту працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних і надзвичайних ситуацій; ‒ алгоритм прийняття ефективного рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень; ‒ систему методів та інструментарію для моніторингу надзвичайних ситуацій (НС), побудови моделей (сценаріїв), їх розвитку та оцінювання їх соціально-економічних наслідків; ‒ організаційно-правові заходи забезпечення безпечної життєдіяльності; вміти: ‒ орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки, обґрунтовано вибирати відомі пристрої, системи та методи захисту людини і природного середовища від небезпек; ‒ оцінювати сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення; ‒ обґрунтовувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з попередження виникнення надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх наслідків; ‒ орієнтуватися в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки; ‒ обґрунтовувати та забезпечити виконання у повному обсязі заходів з колективної та особистої безпеки; вміння забезпечити координацію зусиль виробничого колективу в попередженні виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків; ‒ ідентифікувати небезпечні чинники природного та техногенного середовищ і віднайти шляхи відвернення їх уражальної дії, використовуючи імовірнісні структурно-логічні моделі; ‒ оцінювати безпеку технологічних процесів і обладнання та обґрунтувати заходи щодо її підвищення; ‒ обґрунтовувати нормативно-організаційні заходи забезпечення безпечної експлуатації технологічного обладнання та попередження виникнення надзвичайних ситуацій; ‒ надавати допомогу та консультації працівникам та населенню з практичних питань безпеки життєдіяльності та захисту в надзвичайних ситуаціях; ‒ оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і виникнення надзвичайних ситуацій за встановленими критеріями і показниками та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення його рівня; ‒ аналізувати механізми впливу небезпек на людину, визначати характер взаємодії організму людини з небезпеками середовища існування з урахуванням специфіки механізму токсичної дії небезпечних речовин, енергетичного впливу та комбінованої дії уражальних факторів. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 54 години / 1,5 кредити ECTS.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ
Змістовий модуль 1. Організація безпеки життєдіяльності та захист населення
ТЕМА 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек. Модель життєдіяльності людини. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик. Безпека людини, суспільства, національна безпека. Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує захисну функцію людства. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Таксономія, ідентифікація та класифікація небезпек. Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна, гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна. Критерії переходу небезпечної події у НС, одиниці виміру показників класифікаційної ознаки НС та їхні порогові значення в природному середовищі, виробничій, транспортній та інших сферах життєдіяльності. Класифікація НС за причинами походження, територіального поширення й обсягів заподіяних або очікуваних збитків.
ТЕМА 2. Природні загрози, характер їхніх проявів і вплив на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ: землетрус, карст, осідання ґрунтів над гірничими виробками, зсув, обвал, ерозія ґрунту. Уражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів і дій на людей, тварин, рослини, об’єкти економіки та довкілля. Негативний вплив на життєдіяльність людей і функціонування об’єктів економіки в умовах проявів уражаючих факторів небезпечних метеорологічних явищ: сильного вітру, урагану, смерчу, шквалу, зливи, сильної спеки, морозу, снігопаду, граду, ожеледі. Небезпечні гідрологічні процеси й явища: підтоплення, затоплення повеневими або паводковими водами, талими водами і в поєднанні з підняттям ґрунтових вод, підтоплення внаслідок затору льоду, вітрові нагони. Уражаючі фактори, що ними формуються, характер їхніх проявів і наслідки. Пожежі в природних екосистемах (ландшафтна, лісова, степова, торф’яна пожежі). Уражаючи фактори природних пожеж, характер їхніх проявів і наслідки. Біологічні небезпеки. Уражаючі фактори біологічної дії. Характеристика небезпечних патогенних мікроорганізмів: найпростіші, гриби, віруси, рикетсії, бактерії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей. Загальна характеристика особливо небезпечних хвороб (холера, сибірка, чума та ін.). Інфекційні захворювання тварин і рослин.
ТЕМА 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно небезпечних об’єктах: пожежна безпека, радіаційна безпека, хімічна безпека. Техногенні небезпеки та їх уражаючі фактори за генезисом і механізмом впливу. Класифікація, номенклатура й одиниці виміру вражаючих факторів фізичної та хімічної дії джерел техногенних небезпек. Промислові аварії, катастрофи та їхні наслідки. Рівні виробничих аварій залежно від їхнього масштабу. Втрати міцності, деформації, провали та руйнування будівель і споруд. Пошкодження енергосистем, інженерних і технологічних мереж. Небезпечні події на транспорті й аварії на транспортних комунікаціях. Вимоги до транспортування небезпечних речовин. Маркування небезпечних вантажів із небезпечними речовинами. Гідродинамічні об’єкти та їхнє призначення. Причини виникнення гідродинамічних небезпек (аварій). Хвиля прориву та її вражаючі фактори. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів гідродинамічної небезпеки. Загальні поняття про основи теорії розвитку та припинення горіння. Етапи розвитку пожежі. Зони горіння, теплового впливу, задимлення, токсичності. Фактори пожежі, небезпечні для людини. Вибух. Фактори техногенних вибухів, що призводять до ураження людей, руйнування будівель, споруд, технічного устаткування і забруднення довкілля. Класифікація об’єктів за їхньою пожежо- та вибухонебезпекою. Показники пожежо- та вибухонебезпеки речовин і матеріалів. Законодавча база в галузі пожежної безпеки. Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій. Відповідальність за порушення (невиконання) вимог пожежної безпеки. Профілактичні заходи щодо попередження пожеж на території установ виконання покарань, адміністративних та навчальних закладів ДПтС України. Джерела радіації та одиниці її вимірювання. Класифікація радіаційних аварій за характером дії і масштабами. Фази аварій та фактори радіаційного впливу на людину. Механізм дії іонізуючих випромінювань на тканини організму. Ознаки радіаційного ураження. Гостре опромінення. Хронічне опромінення. Нормування радіаційної безпеки. Рівні втручання у випадку радіаційної аварії. Вимоги до розвитку і розміщення об’єктів атомної енергетики. Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. Категорії зон радіоактивно забруднених територій унаслідок аварії на ЧАЕС. Режими захисту населення. Захист приміщень від проникнення радіоактивних речовин. Класифікація небезпечних хімічних речовин за ступенем токсичності, здатності до горіння, впливом на організм людини. Характеристика класів небезпеки згідно зі ступенем їхньої дії на організм людини. Особливості забруднення місцевості, води, продовольства в разі виникнення аварій із викидом небезпечних хімічних речовин. Класифікація суб’єктів господарювання й адміністративно-територіальних одиниць за хімічною небезпекою. Типологія аварій на хімічно небезпечних об’єктах і вимоги до їхнього розміщення і розвитку. Захист приміщень від проникнення токсичних аерозолів. Організація дозиметричного й хімічного контролю.
ТЕМА 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях. Глобальні проблеми людства: глобальна біосферна криза, екологічна криза, ресурсна криза, мирне співіснування, припинення гонки озброєння та відвернення ядерної війни, охорона навколишнього природного середовища, паливно-енергетична, сировинна, продовольча, демографічна, інформаційна, ліквідація небезпечних хвороб. Соціально-політичні конфлікти з використанням звичайної зброї та засобів масового ураження. Види тероризму, його первинні, вторинні та каскадні вражаючі фактори; збройні напади, захоплення й утримання об’єктів державного значення; встановлення вибухового пристрою в багатолюдному місці, установі (організації, підприємстві), викрадання зброї та небезпечних речовин з об’єктів їхнього зберігання, використання, переробки або під час транспортування. Класифікація об’єктів щодо забезпечення захисту від терористичних дій. Аналіз аварійних ситуацій під час технологічного тероризму. Антитерористичні критерії оцінки уразливості та підвищення стійкості роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності людини. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я людини та безпеку суспільства. Соціальні фактори, що впливають на життя та здоров’я людини. Корупція і криміналізація суспільства. Маніпуляція свідомістю. Розрив у рівні забезпечення життя між різними прошарками населення. Шкідливі звички, соціальні хвороби та їхня профілактика. Небезпека вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення. Алкоголізм та наркоманія. Зростання злочинності як фактор небезпеки. Види злочинних посягань на людину. Поняття та різновиди натовпу. Поводження людини в натовпі. Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну ймовірність наразитися на небезпеку. Психологічна надійність людини та її роль у забезпеченні безпеки. Захисні властивості людського організму. Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості. Поняття про психоемоційні напруження (стрес). Види напруження. Психотипи за реакцією людей на небезпеку. Частота змін стресових станів у людей, які знаходяться в районі НС.
Змістовий модуль 2. Державне управління безпекою та захистом населення в Україні
ТЕМА 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій. Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення), об’єкти техносфери та природне середовище. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику. Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження передач і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.
ТЕМА 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративні територіальні одиниці у надзвичайних ситуаціях. Правові норми, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій. Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у надзвичайних ситуаціях в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади. Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на надзвичайні ситуації на державному рівні. Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків надзвичайної ситуації. Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах надзвичайної ситуації. Компетенційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування. Зонування території за можливою дією вражаючих факторів надзвичайної ситуації. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ, які внесено у Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуації області. Загальні засади моніторингу надзвичайних ситуацій та порядок його здійснення. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно діючого функціонального, природного, комбінованого. Загальні функції управління пов’язані з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем. Управлінське рішення, його сутність, правове, організаційне, інформаційне та документальне забезпечення. Загальна технологія та моделі прийняття управлінських рішень. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення надзвичайної ситуації або реагування на надзвичайну ситуацію та організації ліквідування її наслідків. Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій діям та способам захисту в разі виникнення надзвичайної ситуації та аварій. Система інструктажів. Програми підготовки населення до дій у надзвичайній ситуації. Спеціальні об’єктові навчання і тренування. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту. Критерії та показники оцінки ефективності функціонування системи безпеки та захисту в надзвичайній ситуації об’єкту господарювання.
ТЕМА 7. Управління силами та засобами об’єкту господарювання під час надзвичайної ситуації. Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення надзвичайної ситуації, правил поведінки та способів дій в цих умовах. Сутність і особливості оперативного управління за умов виникнення надзвичайної ситуації. Міські, заміські, запасні та пересувні пункти управління в надзвичайних ситуаціях. Спеціально уповноважений керівник та штаб з ліквідації надзвичайної ситуації. Сили і засоби постійної готовності. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Розрахунок сил та їх ешелоноване угрупування. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні надзвичайної ситуації. Здійснення карантинних та інших санітарно-протиепідемічних заходів. Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації та дезінфекції території, техніки, транспорту, будівель, приміщень, одягу, взуття і засобів захисту, продовольства, води, продовольчої сировини і фуражу. Дезактивуючи, дегазуючи та дезінфікуючі розчини.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМА 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик, як кількісна оцінка небезпек.
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Список літератури до теми:
ТЕМА 2. Природні загрози характер їх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Список літератури до теми:
ТЕМА 3. Техногенні небезпеки та їх наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах: пожежна безпека, радіаційна безпека, хімічна безпека
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Питання, які розглядаються на семінарі:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Список літератури до теми:
ТЕМА 4. Соціально-політичні небезпеки, їх види та особливості. Соціальні та психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у надзвичайних ситуаціях
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Питання, які розглядаються на семінарі:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Список літератури до теми:
ТЕМА 5. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Список літератури до теми:
ТЕМА 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративної територіальної одиниці у надзвичайній ситуації
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Питання, які розглядаються на семінарі:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Список літератури до теми:
ТЕМА 7. Управління силами та засобами об’єкту господарювання під час надзвичайної ситуації
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Завдання для самостійної роботи: Опанувати знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпечних умов праці.
Список літератури до теми:
СИТУАТИВНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Призначення й види первинних засобів пожежогасіння.
Завдання 2. Які існують категорії аварій? Чи є план ліквідації аварій на Вашому підприємстві? Назвіть основні його розділи.
Завдання 3. Види протипожежних інструктажів і терміни їх проведення.
Завдання 4. Послідовність надання першої допомоги потерпілому від електричного струму.
Завдання 5. Як проводиться розслідування профзахворювань і отруєнь?
Завдання 6. Надання першої допомоги при укусах (змій, отруйн. комах, тварин).
Завдання 7. Надання першої допомоги при отруєннях (гази, кислоти, луги).
Завдання 8. Надання першої допомоги при переломах, вивихах, забитих місцях і розтяганнях зв'язок.
Завдання 9. Вимоги пожежної безпеки й організація проведення вогневих робіт.
Завдання 10. Надання первинної медичної допомоги при пораненнях.
Завдання 11. Яка комісія проводить розслідування групового нещасного випадку або випадку зі смертельним результатом?
Завдання 12. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
Завдання 13. Як здійснюється повідомлення про нещасний випадок, а також про пожежі з нещасними випадками?
Завдання 14. Як діляться захисні засоби в електроустановках до 1000 В?
Завдання 15. Які нещасні випадки не беруться на облік і акт за формою H-l на них не складається?
Завдання 16. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню?
Завдання 17. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки.
Завдання 18. У яких місцях забороняється паління?
Завдання 19. Види протипожежних тренувань і терміни їх проведення.
Завдання 20. Що таке електричний удар?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
До модулю № 1
1. ДИСЦИПЛІНУ «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ» ЯК НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ ПОЧАЛИ ВИКЛАДАТИ: A. 1982 р.; B. 1989 р.; C. 1995 р.; D. 2005 р.
2. ДИСЦИПЛІНА «БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ» ВИКЛАДАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ З: A. 1991 р.; B. 1995 р.; C. 1999 р.; D. 2007 р.
3. ЩО ТАКЕ НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ? A. порушення нормальних умов життя і діяльності людей; B. замкнутість суспільства та керівництва держави; C. велика кількість загиблих тварин; D. бездіяльність людей або матеріальної втрати.
4. СКІЛЬКИ ІСНУЄ АКСІОМ (ОСНОВНИХ) БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ? A. 8; B. 5; C. 4; D. 3.
5. ЩО ТАКЕ ТАКСОНОМІЯ? A. наука про захворювання дихальних шляхів; B. перелік ознак та класифікації професії; C. величина системи, підсистеми, масштабу; D. класифікація та систематизація явищ, процесів.
6. КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ЗА ПРИЧИНАМИ ПОХОДЖЕННЯ: A. за сферою виникнення, галузевою ознакою, масштабами наслідків; B. за характером походження подій, пожежею; C. збройний напад, аварії на греблях; D. катастрофи та стихійні лиха. 7. ЗАКОН “ПРО ЦИВІЛЬНУ ОБОРОНУ” ПРИЙНЯТИЙ: A. 03.02.1993 р.; B. 03.02.1995 р.; C. 09.06.1997 р.; D. 09.06.1998 р.
8. СИГНАЛ “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА” ТРИВАЄ: A. 1–2 хв.; B. 2–3 хв.; C. 3–4 хв.; D. 4–5 хв.
9. НА СКІЛЬКИ КЛАСІВ ПОДІЛЯЮТЬСЯ СХОВИЩА? A. 10; B. 8; C. 5; D. 3.
10. НОРМАТИВНІ ПОКАЗНИКИ ТЕМПЕРАТУРИ ТА ВОЛОГОСТІ У СХОВИЩАХ? A. 25°С; 80 %; B. 30°С; 90 %; C. 23°С; 70 %; D. 21°С; 65 %;
11. ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТЕХНОГЕННОГО ТА ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ” ПРИЙНЯТО: A. 08 серпня 2003 року; B. 13 квітня 2001 року; C. 08 червня 2000 року; D. 15 січня 1999 року.
12. ЩО ТАКЕ КАТАСТРОФА? A. велика за масштабами аварія; B. порушення виробничого процесу; C. надзвичайна ситуація внаслідок стихійного лиха. D. втрата матеріальних та культурних цінностей.
13. СИЛИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ – ЦЕ: A. військові формування; B. невійськові службі та формування; C. пожежні та рятувальні розрахунки; D. військові рятувальні команди.
14. ЯКА КІЛЬКІСТЬ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ В УКРАЇНІ? A. 24; B. 25; C. 26; D. 27.
15. ЩО ТАКЕ ЗОНА МОЖЛИВОГО УРАЖЕННЯ? A. окрема територія; B. закрита територія; C. пересічна територія; D. суцільна територія;
16. ЗАГАЛЬНА ЕВАКУАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ ПРОВОДИТЬСЯ ЗА РІШЕННЯМ: A. Верховної Ради України; B. Конституційного Суду України; C. Кабінету Міністрів України; D. Президента України.
17. УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ – ЦЕ: A. розробка та обґрунтування оптимальних програм діяльності; B. оцінка збитків та прогнозу діяльності; C. розуміння можливості небажаних наслідків; D. явище ефективності у сфері безпеки.
18. ЩО ТАКЕ ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ? A. реалізація державної політики, форм власності; B. система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів; C. аварійно-рятувальна техніка, сили та засоби; D. система спланованих загальних методів боротьби.
19. ЗАГАЛЬНА ЕВАКУАЦІЯ – ЦЕ: A. звільнення частини приміщення, населеного пункту; B. терміновий захід для збереження життя населення; C. повне звільнення будівлі або населеного пункту; D. упорядковане введення рятувально-пожежних команд.
20. ОСНОВНИМ ДОКУМЕНТОМ, ЯКИЙ ВИЗНАЧАЄ ОБСЯГ, ЗМІСТ, ТЕРМІН ПРОВЕДЕННЯ ЕВАКУАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ Є: A. інструкція при виникнення надзвичайних ситуацій; B. наказ Міністра надзвичайних ситуацій; C. директива Кабінету Міністрів України; D. план цивільного захисту.
21. В ЯКОМУ РОЦІ ТЕРМІН «БЕЗПЕКА» ПОЧАВ ВЖИВАТИСЯ? A. 1945 р.; B. 1190 р.; C. 1985 р.; D. 1997 р.
22. ЩО ТАКЕ «КВАНТИФІКАЦІЯ»? A. наука про захворювання шкіри; B. перелік ознак та класифікація професії; C. характеристика для оцінки ступеня небезпеки; D. величина системи підсистеми, масштабу.
23. КЛАСИФІКАЦІЯ ПОТУЖНОСТЕЙ СЕЛІВ. A. катастрофічні, середні та малі потужності; B. великі, середні, малі потужності; C. оцінюються за шкалою Ріхтера; D. за об’ємом, швидкістю руху і масою.
24. НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ, ХАРАКТЕРНІ ДЛЯ УКРАЇНИ. A. піщані, буревії, цунамі, селі, потоки; B. землетруси, обвали, осипи, абразія; C. сніжні лавини, буревії, обвали, осипи, цунамі; D. сели, вулканізм, обвали, осип, абразія, потопи.
25. НА ЯКІ КАТЕГОРІЇ ДІЛИТЬСЯ РАДІАЦІЙНА БЕЗПЕКА ДЛЯ ЛЮДЕЙ, ЩО ЗАЗНАЮТЬ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ОПРОМІНЮВАННЯ? A. А, В, Г, Д; B. А, Б, В; C. В, Г, Д, Ж; D. В, Г, Д.
26. ЯКІ СИЛЬНОДІЮЧІ ОТРУЙНІ РЕЧОВИНИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ НАЙБІЛЬШЕ У ПРОМИСЛОВОСТІ? A. аміак, хлор; B. синильна кислота, зарин; C. калійна селітра, миш’як; D. фтор, фосфор. 27. ЯКІ ІСНУЮТЬ БЕЗПЕЧНІ МІСЦЯ ВІД ДІЇ АМІАЧНИХ ПАРІВ? A. відкриті ділянки місцевості; B. низини, підвали, тунелі; C. у лісі, біля відкритих водоймищ; D. підвали та закриті приміщення.
28. ЯКІ ІСНУЮТЬ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ВІД ХЛОРУ? A. низини, підвали, тунелі; B. підвали та закриті приміщення; C. ізолюючий протигаз, спеціальна захисні костюми, гумові чоботи, рукавиці; D. відкриті ділянки місцевості.
29. В ЯКОМУ РОЦІ БУВ СТВОРЕНИЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ МІЖНАРОДНОГО ТЕРОРИЗМУ? A. 1992 р.; B. 1987 р.; C. 1953 р.; D. 1972 р.
30. ЯКІ СОЦІАЛЬНІ НЕБЕЗПЕКИ У СВІТІ НАЙБІЛЬШЕ РОЗПОВСЮДЖЕНІ? A. алкоголізм, тютюнокуріння; B. тероризм, війна; C. наркоманія, проституція; D. шахрайство, самогубство.
До модулю № 2
1. ЯКІ Є ВИДИ РИЗИКІВ? A. виправданий, невиправданий, політичний, фізичний, енергетичний; B. виправданий, невиправданий, фізичний, політичний; C. виправданий, невиправданий, політичний, фізичний, екологічний; D. виправданий, невиправданий, фізичний, екологічний.
2. РИЗИК – ЦЕ… A. ступінь неймовірності певної негативної події; B. ступінь ймовірності певної негативної події; C. ступінь ймовірності непевної негативної події; D. ступінь ймовірності певної позитивної події.
3. КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ: A. природні, техногенні, енергетичні; B. природні, технічні, енергетичні; C. природні, технічні, екологічні; D. природні, техногенні, екологічні.
4. КОНЦЕПЦІЯ РИЗИКУ ВКЛЮЧАЄ: A. оцінку ризику і управління ризиком; B. оцінку ризику і розрахунок небезпеки; C. оцінку ризику і визначення джерела ризику; D. оцінку ризику і визначення об’єкту ризику.
5. ЕТАПИ ОЦІНКИ РИЗИКУ: A. аналіз, оцінка експозицій, оцінка дефектів, характеристика ризику; B. аналіз, оцінка позицій, оцінка дефектів, характеристика ризику; C. аналіз, оцінка експозиції, оцінка ефектів, характеристика ризику; D. аналіз, оцінка експозиції, оцінка дефектів, характеристика ефектів.
6. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ РИЗИКУ: A. інженерний, статистичний, експертний, соціологічний, комбінований; B. інженерний, статистичний, модельний, експертний, соціологічний, комбінований; C. інженерний, статистичний, модельний, експериментальний, соціологічний, комбінований; D. інженерний, модельний, експертний, соціологічний, комбінований.
7. ПРИНЦИПИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ОЗНАКАМИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ A. законодавчі, управлінські, технічні, організаційні, орієнтуючі; B. управлінські, технічні, організаційні, орієнтуючі; C. законодавчі, управлінські, організаційні, орієнтуючі; D. законодавчі, управлінські, технологічні, організаційні, орієнтуючі.
8. ДО УПРАВЛІНСЬКИХ ПРИНЦИПІВ: A. плановість, контроль, управління, зворотний зв’язок, підбір кадрів, відповідальність; B. плановість, контроль, зворотний зв’язок, підбір кадрів, відповідальність; C. плановість, управління, зворотний зв’язок, підбір кадрів, відповідальність; D. плановість, контроль, управління, підбір кадрів, відповідальність.
9. КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ РИЗИКУ ЗАГИБЕЛІ : A. індивідуальний, колективний, соціальний; B. індивідуальний, територіальний, колективний; C. індивідуальний, територіальний; D. індивідуальний, територіальний, соціальний.
10. АБСОЛЮТНО ПРИЙНЯТНИМ ВВАЖАЄТЬСЯ РИЗИК: A. значення якого більше за граничнодопустиме; B. значення якого менше або дорівнює мінімальному; C. значення якого більше мінімального; D. значення якого більше мінімального, але менше граничнодопустимого.
11. ЯКА З ФУНКЦІЙ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ НЕ СТОСУЄТЬСЯ БЖД? A. визначає функції міністерств з питань безпеки життєдіяльності населення України; B. затверджує національні програми щодо поліпшення стану безпеки; C. визначає порядок створення і використання фондів; D. визначає порядок застосування засобів пожежогасіння на конкретному об’єкті.
12. ЯКА З ФУНКЦІЇ МІСЦЕВОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ МІСЦЕВИХ РАД НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ НЕ Є ЇЇ КОМПЕТЕНЦІЄЮ В ГАЛУЗІ БЖД? A. забезпечують реалізацію державної політики в галузі безпеки; B. формують заходи з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; C. здійснюють контроль за додержанням нормативних актів щодо безпеки; D. затверджує національні програми щодо поліпшення стану безпеки.
13. ЯК ВПЛИВАЄ РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ НА ПОДАТКОВУ СТАВКУ НА ПРИБУТОК? A. прибуток зменшується зі зростанням рівня безпеки; B. податкова ставка не впливає; C. податкова ставка збільшується; D. зростає премія керівника підприємств.
14. ЯКІ З ПЕРЕРАХОВАНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕЗЕРВУВАННЯ ЗАСОБІВ НЕ МАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО ВИПАДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. A. механізми створення резервів трудових ресурсів; B. механізми створення матеріальних ресурсів; C. механізми створення потужностей для швидкої організації виробництва продукції, необхідної для ліквідації; D. механізми створення природних умов та криміногенної ситуації на підприємстві.
15. З ЯКИХ ЧАСТИН СКЛАДАЄТЬСЯ ПЛАС? A. з аналітичної та оперативної частин; B. з аналітичної та мотиваційної частин; C. з аналітичної, діагностичної та прогностичної частин; D. з операційно-діяльнісної та стимулюючої частин.
16. ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ЗМІСТ ОПЕРАТИВНОЇ ЧАСТИНИ ПЛАС? A. від рівня аварії; B. від кількості робітників підприємства; C. від фінансових потужностей підприємства; D. від криміногенної ситуації в районі розташування підприємств.
17. ЯКИЙ НАЙВИЩИЙ ОРГАН В УКРАЇНІ ОПІКУЄТЬСЯ ПРОБЛЕМОЮ БЖД? A. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення; B. Мерія міста, на території якого знаходиться підприємство; C. Міністерство охорони здоров’я України; D. Міністерство освіти України.
18. ЯКІ ІСНУЮТЬ РІВНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ПОДІЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗАДАЧ, ЩО ВИРІШУЮТЬСЯ? A. локальний і місцевий, регіональний, національний і глобальний; B. селищного типу та міського рівня; C. районний та місцевий; D. районний та обласний.
19. ЯКА ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПАСПОРТИЗАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ? A. 1 раз на 6 місяців; B. 1 раз на 5 років; C. 1 раз на 3 роки; D. 1 раз на рік.
20. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ….. A. персоналізації, утримання, прогнозування; B. запобігання, фінансування, розвитку; C. ідентифікації, запобігання, обмеження і реагування; D. реагування, утримання, консолідації, фінансування. 21. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА: A. засоби індивідуального захисту органів дихання; B. засоби індивідуального захисту шкіри; C. засоби індивідуального захисту органів дихання та засоби індивідуального захисту шкіри; D. засоби індивідуального захисту всіх органів дихання.
22. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ МАЮТЬ НАСТУПНІ РОЗМІРИ: A. з 0 по 4; B. з 1 по 5; C. з 0 по 7; D. з 1 по 6.
23. ПІД ЯКИМИ МАРКАМИ ВИПУСКАЮТЬСЯ ФІЛЬТРУЮЧІ ПАТРОНИ ДО РЕСПІРАТОРІВ? A. А, В, Г, КВ; B. В, Г, КЖ; C. В, КВ, КД, КЖ; D. А, В, КД, Г.
24. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ШКІРИ МАЮТЬ ТАКІ РОЗМІРИ: A. з 0 по 4; B. з 1 по 4; C. з 0 по 5; D. з 1 по 5.
25. ЯКІ ПІДРОЗДІЛИ ЗАЛУЧАЮТЬСЯ ДО РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ АВАРІЙНИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ? A. невоєнізовані формування ЦО, військові частини і підрозділи медичних організацій; B. військові частини та медичні установи; C. підрозділи МЧС, пожежні частини та медичні організації; D. воєнізовані формування ЦО та військові частини.
26. НА СКІЛЬКИ ЕТАПІВ ПОДІЛЯЮТЬСЯ РЯТУВАЛЬНІ ТА НЕВІДКЛАДНІ АВАРІЙНІ РОБОТИ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ? A. 2; B. 3; C. 4; D. 5.
27. ЩО ТАКЕ ДЕЗАКТИВАЦІЯ? A. видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речовин; B. знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токсинів; C. видалення радіоактивних речовин; D. санітарна обробка.
28. ЩО ТАКЕ ДЕГАЗАЦІЯ? A. видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речовин; B. знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токсинів; C. видалення радіоактивних речовин; D. санітарна обробка.
29. ЩО ТАКЕ ДЕЗІНФЕКЦІЯ? A. видалення та нейтралізація отруйних та сильнодіючих речовин; B. знищення хвороботворних мікробів та нейтралізація токсинів; C. видалення радіоактивних речовин; D. санітарна обробка.
30. СКІЛЬКИ ІСНУЄ СПОСОБІВ ПРОВЕДЕННЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ? A. 1; B. 2; C. 3; D. 4.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Базова
Допоміжна
Інформаційні ресурси
Навчально-методичне видання
Тарас Васильович ІЩЕНКО
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Навчально-методичний комплекс
________________________________________________________
Підписано до друку до друку 2014 р. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Обл.-вид. 3,5 Ум. друк. арк. 3,25. Тираж 100 прим. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||