Тема 1. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залізничного транспорту

 

План лекцій

-         місце бухгалтерського обліку у системі управління на залізничному транспорті;

-         основні завдання та особливості ведення бухгалтерського обліку на залізниці;

-         методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю на підприємствах залізничного транспорту;

-         облікова політика та її реалізація на залізничному транспорті України;

-         робочий план рахунків бухгалтерського обліку на залізниці.

 

Короткий конспект лекцій

Залізниці, як господарюючі суб’єкти, є споживачами різної економічної інформації, без якої неможливе жодне сучасне виробництво. Одним із джерел цієї інформації є бухгалтерський облік, який у сучасній економіці має особливо велике значення в управлінні підприємствами. Дані обліку дозволяють контролювати господарські дії, аналізувати і на їх основі розробляти управлінські рішення.

Бухгалтерський облік – це система, що виконує дві основні функції: інформаційну і контрольну. Ці функції взаємозв’язані між собою й доповнюють одна одну. За допомогою бухгалтерського обліку одержують інформацію про наявність і рух основних засобів і нематеріальних активів, матеріальних ресурсів і грошових коштів, фондів, кредитів і позик, розрахунків з юридичними й фізичними особами, визначають витрати виробництва й обігу, собівартість перевезень і готової продукції (робіт, послуг), виявляють фінансові результати.

На залізницях об’єктами контролю є:

- витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереження майна, отриманого від держави і яке знаходиться у господарському розпорядженні залізниць;

- своєчасне відображення руху майна, пов'язаного з його використанням, зберіганням та передаванням іншому підприємству;

- прибутки від перевезень та інших видів діяльності, рівень рентабельності виробництва;

- дотримання касової, розрахункової і фінансової дисципліни, здійснення усіх видів платежів у встановлені терміни, своєчасне стягнення дебіторської й погашення кредиторської заборгованості та ін.;

- правова обґрунтованість господарських операцій, відповідність їх чинному законодавству з метою забезпечення високої достовірності облікової інформації.

Облікова інформація повинна володіти сукупністю властивостей, які визначають ступінь її придатності для управління. До таких властивостей відносяться: оперативність, своєчасність, достовірність та аналітичність.

Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-XIV (із змінами і доповненнями), встановлені основні принципи ведення бухгалтерського обліку і звітності підприємствами України.

Облікова політика є сукупністю способів ведення бухгалтерського обліку, які вибирає й реалізує підприємство протягом установленого періоду (року). Під способами, в даному випадку, розуміються відомі з теорії бухгалтерського обліку елементи, такі як первинне спостереження й вартісне вимірювання, поточне групування і підсумкове узагальнення фактів господарської діяльності.

Перехід України до ринкової економіки змушує переводити бухгалтерський облік на міжнародні стандарти, хоча вони й не мають обов’язковості, а носять рекомендаційний характер. Проте вони містять найефективніше розв’язання облікових задач і єдине розуміння фінансової звітності для різних країн. На основі міжнародних стандартів в Україні розроблені національні стандарти, які враховують особливості форм власності й загальний рівень розвитку економіки.

Затвердженої облікової політики, як правило, дотримуються протягом року. Змінювати її можна лише у тому випадку, коли змінюється законодавча база, відбувається реорганізація підприємства, розробляються нові способи бухгалтерського обліку тощо. Будь-яка зміна облікової політики обов’язково відображується у наказі “Про встановлення облікової політики”.

Облікову політику формують керівник із участю головного бухгалтера підприємства та посадові особи. Вона оформляється розпорядчим документом (наказом).

Облікова політика залізниць і вхідних до їхнього складу підприємств розробляється відповідно до рекомендацій Фінансового управління Укрзалізниці. Мета рекомендацій полягає у забезпеченні порівнянності і можливості зведення даних, отриманих із використанням способів, які мають відношення до істотних елементів облікової політики.

 

Питання для самоперевірки

1. Мета та основні завдання бухгалтерського обліку на підприємствах залізничного транспорту.

2. Принципи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємствах залізничного транспорту.

3. Особливості ведення бухгалтерського обліку на підприємствах залізниці.

4. Методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю на підприємствах залізничного транспорту.

5. Порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

6. Наказ про облікову політику підприємства залізниці.

7. Структура та функції облікового апарату підприємств залізниці.

8. Призначення та характеристика робочого плану рахунків.

9. Права та обов’язки головного бухгалтера.

 

 

 

 

Тема 2. Облік основних засобів і нематеріальних активів

 

План лекцій

-         поняття основних засобів, визначення та визнання;

-         класифікація та оцінка основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку;

-         характеристика рахунків, призначених для обліку основних засобів;

-         облік надходження і вибуття основних засобів;

-         поняття амортизації та зносу у бухгалтерському та податковому обліку;

-         методи нарахування амортизації у бухгалтерському та податковому обліку;

-         облік амортизації основних засобів;

-         облік витрат, пов’язаних із виконанням ремонту та інших поліпшень основних засобів;

-         облік операцій, пов’язаних з операційною орендою основних засобів у орендаря і орендодавця;

-         поняття рухомого складу на залізниці, організація його обліку;

-         облік вантажних вагонів та контейнерів на залізниці;

-         облік деповського ремонту вантажних вагонів та контейнерів на залізниці;

-         поняття інших необоротних матеріальних активів, їх визнання, класифікація та оцінка;

-         облік нематеріальних активів.

 

Короткий конспект лекцій

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (далі – П (С) БО 7).

До основних засобів згідно з П (С) БО 7 належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам  або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів – це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями й приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, яка контролюється підприємством.

Для контролю за наявністю та рухом об’єктів основних засобів їх обліковують за відповідними групами.

Група основних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Первісна вартість визначається як історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – це вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Вартість, яка амортизується, є первісною або переоціненою вартістю необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Справедлива вартість – сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації).

У податковому обліку під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, які призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 – будівлі, споруди та їх структурні компоненти і передавальні  пристрої, а також  житлові будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення  землі);

група 2 – автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 – будь-які інші основні фонди, які не ввійшли до груп 1, 2 і 4;

група 4 – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного опрацювання інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи,   телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких  перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Основні фонди оцінюються за залишковою (балансовою) вартістю. Вона визначається як різниця між первісною вартістю та амортизацією.

Для обліку основних засобів Планом рахунків призначені рахунки 10 „Основні засоби” та 11 „Інші необоротні активи”, сальдо якого разом з сальдо рахунку 10 „Основні засоби” відображаються у балансі загальною сумою за статтею „Основні засоби”.

Для бухгалтерського обліку і узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, що належать підприємству, призначений активний, основний, інвентарний рахунок 10 “Основні засоби”, за дебетом якого відображається надходження придбаних, створених, безоплатно отриманих основних засобів на баланс підприємства; також сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, добудова, модифікація, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів; за кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів та сума уцінки вартості основних засобів.

Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їхні техніко-експлуатаційні можливості, як результат зменшується реальна балансова вартість основних засобів.

Згідно із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об’єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співвідношення витрат з доходами.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Вартість, яка амортизується, – первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Знос основних засобів – сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.

Земля та інші основні засоби, які мають необмежений термін корисного використання, не є об’єктом амортизації.

Строк корисної експлуатації об’єкта основних засобів – це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Термін корисного використання активу може бути коротшим, ніж технічний термін його використання.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

Прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів:

 

 

 

Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта, на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість:

 

 

Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, на підставі строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:

 

 

Кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта:

 

 

Кумулятивний коефіцієнт розраховується за допомогою поділу кількості років, які залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання:

 

 

Суму чисел років використання можна визначити за такою формулою:

,

де n – строк корисного використання об’єкта.

Виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів:

 

 

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується прямолінійним та виробничим  методами нарахування амортизації.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об’єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця та наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.

В податковому обліку під терміном “амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі – розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу:

 

 

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 – 2 %;

група 2 – 10 %;

група 3 – 6 %;

група 4 – 15 %.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, які не перевищують визначених норм.

Суми амортизаційних відрахувань вилучення до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) -В(а-1) -А(а-1), де

 

Б(а) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) – балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, який передував розрахунковому;

Б(а-1) – сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:

 

К_і = [І(а-1) -10] :100, де

 

І(а-1) -індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

В процесі виконання робіт з перевезень та інших процесів і робіт основні засоби, поступово зношуючись, потребують усунення виникаючих в їх конструкціях технічних несправностей, наявність яких ускладнює нормальну експлуатацію, знижує їх продуктивність або не забезпечує безпечних умов праці.

Тому, після отримання основних засобів кожне підприємство здійснює витрати, пов’язані з їх утриманням, експлуатацією та ремонтами. Відображення цих витрат у бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди.

Витрати на утримання, експлуатацію та ремонти основних засобів можуть бути спрямовані на:

- поліпшення стану об’єкта для продовження терміну корисної експлуатації та (або) підвищення продуктивності нормативних показників його функціонування;

- підтримання об’єкта в робочому стані для збереження або відновлення майбутніх економічних вигод, на які очікують.

За приклад щодо витрат з покращення стану об’єкта беремо витрати на модернізацію, модифікацію, удосконалення машин і обладнання, а також впровадження нових виробничих процесів, які забезпечують значне скорочення операційних витрат (підвищення продуктивності основних засобів).

Подальші витрати, які ведуть до продовження терміну корисної служби та до підвищення продуктивності об’єкта основних засобів, дозволяють отримувати додаткові економічні вигоди більше одного звітного періоду і включаються до балансової вартості основних засобів. Якщо зазначені умови не забезпечуються, то подальші витрати повинні бути визнані поточними витратами за період, в якому вони були понесені.

Витрати на ремонт, технічне обслуговування основних засобів, інші заходи з підтримання основних засобів в робочому стані, в результаті яких підтримуються на запланованому рівні, встановлюються чи зберігаються майбутні економічні вигоди, що спочатку очікуються від використання об’єкту основних засобів, включаються до складу витрат того періоду, в якому вони були здійснені.

Всі види ремонтів пов’язані з витратами на їх здійснення. Згідно з

П (С) БО 16 “Витрати” витрати визнаються таким чином.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Ремонти основних засобів можна класифікувати таким чином:

I. За видами:

1. Поточні ремонти.

2. Середні ремонти.

3. Капітальні ремонти.

II. За належністю основних засобів:

1. Ремонти власних основних засобів.

2. Ремонти орендованих основних засобів (оперативна оренда).

3. Ремонти орендованих основних засобів (фінансова оренда).

III. За відношенням до господарської діяльності:

1. Ремонти виробничих основних засобів.

2. Ремонти невиробничих основних засобів.

IV. За відношенням до плану:

1. Планово-попереджувальні роботи.

2. Позапланові ремонти.

V.За способом здійснення:

1. Ремонти, що виконуються господарським способом.

2. Ремонти, що виконуються підрядним способом.

3. Ремонти, що виконуються змішаним способом.

Ремонти основних засобів, залежно від обсягу і характеру робіт, бувають поточними і капітальними.

Особливості поточного і капітального ремонтів основних засобів містяться в спеціальних галузевих інструкціях, які визначають правила організації і проведення ремонту локомотивів, вагонів, залізничної колії тощо. За деякими об’єктами поточний і капітальний ремонти мають різновиди. Так, у вантажних вагонах розрізняють поточний ремонт з відцепкою від поїзда і без відцепки, а також деповський ремонт, який виконують періодично відповідно до встановлених міжремонтних термінів для кожного типу вагонів. У локомотивах, залежно від переліку та складності виконуваних робіт, поточний ремонт поділяється на програми – першу, другу та третю (ТР-1, ТР-2, ТР-3), які виконуються в депо, і капітальні (КР-1 і КР-2), що проводять на локомотиворемонтних заводах.

У колійному господарстві, поряд із капітальним ремонтом залізничної колії, розрізняють середній ремонт, облік якого ведеться за методологією капітального ремонту.

Ремонт об’єктів основних засобів виконують такими способами:

1) господарським, коли роботи виконуються власними силами і на нього витрачаються будівельні матеріали підприємства, на балансі якого ці об’єкти обліковуються. Тобто підприємство не користується послугами сторонніх організацій для виконання ремонту своїх об’єктів основних засобів, або інших підприємств, які входять до складу даної залізниці. Тоді розрахунки за виконаний ремонт між цими підприємствами не ведуться, а вартість його як фінансування перевезень сплачує дирекція залізничних перевезень, до складу якої входить підприємство-виконавець або виконавець подає рахунок замовнику, який відшкодовує його суму із доходів від перевезень;

2) підрядним, коли ремонтні роботи виконують сторонні організації або організації даної дороги, що не входять до зведеного балансу дороги з основної діяльності. Підрядним способом на залізницях виконують, крім того, капітальний ремонт локомотивів і пасажирських вагонів у депо їхньої приписки, а також вантажних вагонів і контейнерів загального парку незалежно від дороги приписки;

3) внутрішньопідрядним, коли ремонтні роботи виконують спеціалізовані структурні підрозділи підприємства.

Облік витрат на ремонт основних засобів ведеться на рахунках бухгалтерського обліку 15 “Капітальні інвестиції”, 23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” та 97 “Інші витрати”.

Рахунок 15 “Капітальні інвестиції” – активний, балансовий. На ньому відображається облік витрат на реконструкцію, дообладнання, добудову, модернізацію об’єкта основних засобів.

Він має такі субрахунки, на яких відображаються витрати, пов’язані з ремонтом основних засобів 1523 “Модифікація, модернізація, дообладнання машин і устаткування” і 1524 “Модифікація, модернізація, дообладнання транспортних засобів”. Вони призначені для обліку витрат на удосконалення конструкції, яке забезпечує підвищення продуктивності об’єкта, який уже експлуатувався, сприяє розширенню його можливостей до рівня сучасних технічних і технологічних вимог, досягненню економії ресурсів, а також заходів, які мають привести до зміни якостей об’єкта, внаслідок чого підвищиться ефективність від його експлуатації, а також витрати з окремих видів робіт при капітальному ремонті, які призводять до збільшення майбутніх економічних вигод.

Рахунок 23 “Виробництво” – активний, основний, витратний. На цьому рахунку ведеться облік витрат на підтримання в робочому стані об’єкта, на ремонт незначних неполадок об’єкта основних засобів. За дебетом цього рахунку відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати, з кредиту списуються суми фактичної виробничої собівартості виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 903).

Рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” – активний, витратний, збірно-розподільчий, на якому ведеться облік витрат на ремонт та інші поліпшення основних засобів загальновиробничого призначення.

За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне з відповідним розподілом списання на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.

Рахунок 92 “Адміністративні витрати” – активний, на якому ведеться облік витрат на ремонт та інші поліпшення основних засобів загальногосподарського призначення.

За дебетом рахунку 92 “Адміністративні витрати” відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 93 “Витрати на збут” – активний, на якому ведеться облік витрат на ремонт та інші поліпшення основних засобів, які використовуються для забезпечення збуту продукції.

За дебетом рахунку 93 “Витрати на збут” відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом – списання на рахунок 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 94 “Інші витрати операційної діяльності” є активним рахунком витрат операційної діяльності, призначений для обліку господарських процесів. За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 “Фінансові результати ”.

Рахунок 97 “Інші витрати” – активний, призначений для обліку інших витрат на ремонт основних засобів.

Аналітичний облік витрат на ремонт ведеться за елементами та статтями витрат по кожному об’єкту основних засобів. Перелік і склад статей, а також елементи визначено Номенклатурою витрат основної діяльності підприємств залізничного транспорту України, затвердженою наказом Укрзалізниці від 10.02.2000 року № 57-Ц.

 

Питання для самоперевірки

1. З’ясуйте суть таких понять, як “основні засоби” та “основні фонди”, визначте відмінність цих понять у бухгалтерському і податковому обліку.

2. Дайте визначення таких видів вартостей основних засобів: первісна, залишкова, ліквідаційна, переоцінена, справедлива. Яка вартість основних фондів використовується у податковому обліку?

3. Назвіть відмінні ознаки в класифікації основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку.

4. Як ведеться синтетичний та аналітичний облік окремих об'єктів основних засобів? Що таке інвентарний номер об’єкта основних  засобів? Яке призначення має інвентарна картка обліку основних засобів? Яке призначення оборотної відомості до рахунку 10 “Основні засоби”?

5. Ознайомтесь з усіма формами типової первинної документації з обліку основних засобів на підприємстві. Складіть первинні документи, що підтверджують факти: введення в експлуатацію об'єкта основних засобів (Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, форма № 03-1) та його списання внаслідок непридатності до використання (Акт на списання основних засобів, форма № 03-3).

6. Визначте, чим відрізняється амортизація основних засобів від зносу основних засобів?

7. Назвіть методи нарахування амортизації основних засобів, які ви знаєте? Вкажіть, яким методом при нарахуванні амортизації основних засобів у бухгалтерському обліку користуються підприємства залізничного транспорту?

8. Які норми амортизації основних фондів у податковому обліку діють на сьогоднішній день згідно з чинним законодавством? Як визначити балансову вартість групи основних фондів на початок періоду, що передував розрахунковому?

9. В якій формі податкової звітності відображається сума амортизації основних фондів?

10. Назвіть відмінності між поточним та капітальним ремонтом основних засобів.

11. Якою кореспонденцією рахунків відображаються витрати на ремонт основних засобів господарським і підрядним способом?

12. Чи впливають витрати на ремонт основних засобів на валові витрати підприємства? Як саме?

13. Назвіть відмінні ознаки операційної і фінансової оренди основних засобів.

14. Як ведеться аналітичний облік вантажних вагонів і контейнерів на залізниці?

15. Як відбувається списання рухомого складу з балансу залізниці?

16. Чим переоцінка основних засобів відрізняється від індексації основних фондів?

17. Чи існує певна послідовність проведення інвентаризації основних засобів на виробничо-технологічному підрозділі залізниці?

18. Як можна визначити розмір збитків нанесених підприємству крадіжкою невідомих осіб? За допомогою якої формули розраховують збитки?

19. Які особливості обліку та відображення амортизації нематеріальних активів?

 

Задача № 1 для самостійного виконання

В березні ц.р. вагонне депо придбало для власних виробничих потреб за грошові кошти верстат вартістю 18 000 грн. (з ПДВ), оплатило послуги сторонньої для залізниці організації за встановлення та налагодження верстата на суму 420 грн. (з ПДВ).

Завдання

Скласти кореспонденцію рахунків, зазначених вище господарських операцій. Визначити первісну вартість придбаного верстата.

 

Задача № 2 для самостійного виконання

Локомотивне депо придбало виробниче обладнання, первісна вартість якого складає 420 000 грн. Ліквідаційна вартість дорівнює 0. Запланований обсяг виробництва продукції, за допомогою використання придбаного обладнання, складає 4200000 одиниць продукції. Фактично, за перший місяць використання обладнання виготовлено 4000 одиниць продукції. Визначений термін корисного використання 6 років.

Завдання

Зробити розрахунок амортизації виробничого обладнання за допомогою прямолінійного, виробничого, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного методів, а також методу зменшення залишкової вартості. Скласти відповідну кореспонденцію рахунків.

 

Задача № 3 для самостійного виконання

Вагонне депо виконує ремонт адміністративної будівлі:

1)    власними силами:

-         вартість матеріалів, витрачених на ремонт складає 5 400 грн.;

-         заробітна плата робітникам, які виконували ремонтні роботи – 9 200 грн.;

-         відрахування до фондів соціального страхування – 3 450 грн. 92 коп.;

-         інші витрати (вартість електроенергії, води тощо) – 400 грн. (без ПДВ).

2)    підрядним способом:

- вартість ремонтних робіт, згідно з актом виконаних робіт склала 24 000 грн. (крім того ПДВ 20%).

Завдання

Скласти кореспонденцію рахунків з обліку ремонтних робіт власними силами та підрядним способами та визначити суму витрат, пов’язаних з ремонтом і списати її на фінансовий результат.

 

 

Тема 3. Облік виробничих запасів

План лекцій

-         поняття, класифікація та оцінка надходження і вибуття виробничих запасів на підприємстві залізничного транспорту;

-         характеристика рахунків, призначених для обліку запасів на залізниці;

-         особливості обліку матеріалів верхньої будови колії на залізниці;

-         облік палива в ПРК;

-         організація складського обліку виробничих запасів;

-         транспортно-заготівельні витрати підприємства залізничного транспорту.

 

Короткий конспект лекцій

Запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства. Вони входять до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Запаси визнаються активом, якщо:

- існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їхнім використанням;

- їхня вартість може бути достовірно визначена.

Згідно з Методичними рекомендаціями по застосуванню на залізничному транспорті П(С)БО 9 “Запаси” оцінку запасів за їх окремими видами слід розглядати на таких етапах їх руху: при надходженні запасів; при вибутті запасів; на дату складання звітності.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

Отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків:

ü суми ввізного мита;

ü суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

ü транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць, на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;

ü інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

Первісною вартістю запасів, які виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, що визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті, оцінка здійснюється за одним із таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, методом ФІФО, нормативних затрат, ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Згідно з Методичними рекомендаціями по застосуванню на залізничному транспорті П(С)БО 9 “Запаси” під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

 

Існує наступна класифікація виробничих запасів за такими рахунками:

2010  Сировина і матеріали

2030  Нафтопродукти

2031  Тверде паливо

2032  Мастильні матеріали

2033  Дрова

2040  Тара і тарні матеріали

2041  Матеріали в дорозі

2050  Матеріали на теплотрасу

2059  Транспортні витрати

2070  Запасні частини

2071  Колісні пари

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству виробничих запасів використовується рахунок 20 “Виробничі запаси”. Цей рахунок активний, балансовий, призначений для обліку господарських засобів.

За дебетом цього рахунку відображаються надходження виробничих запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом – витрачання на виробництво, переробка, відпуск на сторону, уцінка.

Для реєстрації транспортних документів, які пов’язані з отриманням вантажів із залізниць використовується Журнал обліку надходження вантажів (Форма М-1).

Для оприбуткування матеріалів, які надійшли на підприємство від постачальників або з переробки, застосовується Прибутковий ордер (Форма М-3).

Оформлення приймання матеріалів здійснюється на основі Акта про приймання матеріалів (Форма М-7).

Лімітно-забірна картка (Форма М-8) призначена для оформлення відпуску матеріалів. При разовому відпуску запасів для виробничих та господарських потреб заповнюється Вимога (Форма М-10).

 

Питання для самоперевірки

1. З яких витрат формується первісна вартість придбаних і самостійно виготовлених запасів виробничо-технологічного підрозділу залізниці?

2. Який метод списання запасів використовується підприємствами залізничного транспорту?

3. Які існують служби на залізниці, що відповідають за централізоване забезпечення підприємств залізничного транспорту товарно-матеріальними цінностями?

4. Яке призначення ПРК на залізниці?

5. Як ведеться аналітичний облік виробничих запасів на виробничо-технологічному підрозділі залізниці?

6. На які цілі на залізниці використовуються матеріали верхньої будови колії?

7. Які особливості організації складського обліку виробничих запасів на виробничо-технологічному підрозділі залізниці?

8. Назвіть випадки, коли існує необхідність проводити інвентаризацію виробничих запасів на підприємстві залізничного транспорту?

9. В яких випадках підприємство залізничного транспорту має право на податковий кредит з податку на додану вартість? Назвіть особливості розрахунків виробничо-технологічного підрозділу залізниці з бюджетом за податком на додану вартість.

 

 

Задача № 1 для самостійного виконання

Залишки в дистанції колії на рахунках синтетичного обліку на 1 березня цього року такі:

 

Шифр	Сума, грн.
201	21000
631	160000
207	1000
661	17000
10	142000
131	25000
233	200000
40	Визначити

 

 

У березні ц. р. у дистанції колії відбулись такі господарські операції:

 

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
	Дт	Кт
1. Надійшли матеріали від постачальників			1000
2. Оприбутковано виготовлені запасні частини за фактичною собівартістю			200
3. Відпущено матеріалів у виробництво			1100
4. Реалізовано (відпущено) матеріалів за договірною вартістю			80

 

Завдання

1. Відкрити рахунки бухгалтерського обліку схематичної форми і відобразити на них залишки на початок місяця.

2. Скласти кореспонденцію рахунків за наведеними операціями.

3. Записати суми господарських операцій на відповідних рахунках схематичної форми, підрахувати обороти за місяць і залишки на рахунках на кінець місяця.

4. Скласти оборотну відомість по синтетичних рахунках на підставі одержаної інформації.

 

Задача № 2 для самостійного виконання

Під час проведення інвентаризації виробничих запасів у коморі була виявлена нестача оліфи – 30 кг. Нестача віднесена на винну матеріально-відповідальну особу – комірника. Облікова ціна за 1 кг – 10 грн.; роздрібна ціна за 1 кг – 12 грн. (без ПДВ).

Завдання: скласти кореспонденцію рахунків за даними господарськими операціями. Визначити суму нестачі, яка підлягає відшкодуванню матеріально-відповідальною особою.

 

Тема 4. Облік праці та її оплати

План лекцій

-         законодавче забезпечення обліку заробітної плати на підприємстві;

-         форми та системи оплати праці на залізниці;

-         облік робочого часу працюючих;

-         поняття “заробітна плата”, структура заробітної плати;

-         облік витрат, які створюють фонд оплати праці;

-         облік виплат, що не входять до фонду оплати праці;

-         характеристика рахунків, призначених для обліку витрат на оплату праці;

-         облік розрахунків з робітниками і службовцями по оплаті праці;

-         облік сум, утриманих із заробітної плати працівника. Нормативне забезпечення утримань.

 

Короткий конспект лекцій

Відповідно до статті 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України, основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається із тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами праці.

Додаткова заробітна плата – винагорода за роботу, виконану понад встановлених норм, за трудові успіхи і винахідництво та особливі умови праці. Вона складається із доплат, надбавок, що передбачені чинним законодавством: премії за виробничі показники; доплата за роботу у святкові дні; доплата за керівництво бригадою; оплата відпусток; доплата за вислугу років.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

Погодинна форма оплати праці – це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину.

Відрядна форма оплати праці має такі системи: пряма відрядна, преміальна, прогресивна, акордна і бригадна.

Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня відпочинку або за угодою сторін у грошовій формі.

З оплати праці членів трудового колективу і осіб, які працюють на підприємстві, відбуваються різні утримання. За своїм характером, вони поділяються на дві групи: обов’язкові та утримання за ініціативою підприємства.

Обов’язкові утримання включають податок з доходів фізичних осіб, утримання до Пенсійного фонду, утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття, утримання за виконавчими листками і приписами нотаріальних контор, на користь юридичних і фізичних осіб.

До утримань за ініціативою підприємства відносять: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, за допущений брак, своєчасно не повернені суми, одержані в підзвіт.

В усіх випадках загальний розмір усіх утримань із заробітної плати не може перевищувати 20 %, а в особливих випадках – 50 % заробітної плати, що належить до виплати працівнику.

На рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства.

За кредитом цього рахунку відображається нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом – виплата заробітної плати, премій, допомоги, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок зарплати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

При прийнятті на роботу працівника оформлюється Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (Форма П-1).

На кожного працівника у відділі кадрів відкривається особова картка (Форма П-2), в якій зазначаються необхідні анкетні дані про працівника і всі зміни, що відбуваються у його роботі.

Для надання працівникові відпустки складається Наказ про надання відпустки (Форма П-6).

На підприємствах залізниці організований табельний облік робочого часу, який базується на складанні Табеля обліку використання робочого часу і розрахунку зарплати.

Для виплати зарплати оформлюються видаткові касові ордери або розрахунково-платіжні відомості.

 

Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняттю “заробітна плата” та назвіть основні завдання обліку заробітної плати.

2. Охарактеризуйте форми та системи оплати праці, що застосовуються на підприємствах залізничного транспорту.

3. Назвіть первинні документи, що є підставою для нарахування заробітної плати працюючим.

4. Яка існує класифікація працівників підприємства?

5. Що таке фонд оплати праці?

6. Які виплати відносяться до основної заробітної плати?

7. Назвіть виплати, що відносяться до додаткової зарплати.

8. Які виплати відносяться до інших заохочувальних і компенсаційних виплат?

9. Назвіть виплати, що не входять до фонду оплати праці.

10. Дайте характеристику рахунків, призначених для обліку витрат на оплату праці.

11. Дайте характеристику субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою".

12. Що таке депонована заробітна плата?

13. Якими законодавчими документами регулюється утримання сум із заробітної плати?

14. Які збори та внески утримують із заробітної плати працюючого? Від чого залежить розмір цих утримань?

15. Як обчислюється середня заробітна плата для нарахування працівникові відпускних?

 

Задача для самостійного виконання

Складіть кореспонденцію рахунків дистанції сигналізації та зв'язку за наступними господарськими операціями, що пов’язані з нарахуванням, виплатою та утриманнями із зарплати:

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Нарахована заробітна плата адміністративним працівникам дистанції
Нараховані суми оплати відпусток працівникам дистанції
Нараховані суми лікарняних
Утримано податок з доходів фізичних осіб із зарплати адміністративних працівників
Утримано із зарплати адміністративних працівників до Пенсійного фонду
Утримано із зарплати адміністративних працівників до Фонду соціального страхування по тимчасовій непрацездатності
Утримано із зарплати адміністративних працівників до Фонду соціального страхування по безробіттю
Видано аванс робітникові
Видана з каси зарплата
Депонована зарплата

 

Завдання: скласти кореспонденцію рахунків за вказаними вище господарськими операціями. Вказати та розрахувати необхідні суми за цими операціями.

 

 

Тема 5 . Облік експлуатаційних витрат

План лекцій

-         поняття експлуатаційних витрат на залізниці;

-         характеристика рахунків, призначених для обліку експлуатаційних витрат;

-         синтетичний та аналітичний облік експлуатаційних витрат;

-         статті та елементи витрат;

-         склад загальновиробничих витрат виробничо-технологічного підрозділу залізниці, порядок їх розподілу та включення до виробничої собівартості послуг;

-         облік загальновиробничих витрат за статтями та елементами витрат;

-         визначення адміністративних витрат виробничо-технологічного підрозділу залізниці, їх облік за статтями та елементами витрат;

-         склад витрат звичайної діяльності підприємств залізничного транспорту;

-         облік інших витрат звичайної діяльності підприємства залізничного транспорту;

-         облік валових витрат підприємства залізничного транспорту, їх відображення у формах звітності.

 

Короткий конспект лекцій

Витрати визнаються відповідно до Методичних рекомендацій із застосування на залізничному транспорті П(С)БО 16 "Витрати".

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або зі збільшенням зобов’язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду, одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються на основі систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Експлуатаційні витрати або витрати на перевезення (витрати на виробництво) – це витрати, які має кожне підприємство залізничного транспорту внаслідок того, що здійснює свою діяльність з надання послуг по перевезеннях. Це грошовий вираз витрат на здійснення перевезень вантажів, пасажирів, багажу та пошти.

Експлуатаційні витрати в повному розмірі включаються до виробничої собівартості послуг.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

Собівартість перевезень – це грошовий вираз витрат на виконання одиниці перевезень. На залізницях та їх відділках собівартістю перевезень вважаються виробничі витрати, які умовно припадають на 10 приведених тонно-км.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) визначено Номенклатурою витрат з основної діяльності підприємств залізничного транспорту України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 10.02.2000 року № 57-Ц. Номенклатура витрат являє собою класифікацію витрат підприємств залізничного транспорту на перевезення та допоміжні виробництва.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво призначений рахунок 23 “Виробництво”, який є активним, основним, витратним.

Узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг ведеться на рахунку 90 “Собівартість реалізації”, який є активним, призначеним для обліку господарських процесів.

Облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування ведеться на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”. Він активний, витратний, збірно-розподільчий, призначений для обліку господарських процесів. По закінченні місяця ці витрати розподіляються за кожним цехом окремо між придатною продукцією і виправним браком.

Облік адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат ведеться відповідно на рахунках 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, які є активними, витратними, призначеними для обліку господарських процесів.

Згідно з Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Облік валових витрат на залізниці ведеться на рахунку 9770, який є активним, витратним.

 

Питання для самоперевірки

1. Що собою представляє стаття витрат?

2. Скільки елементів витрат операційної діяльності на підприємствах залізничного транспорту? Назвіть їх.

3. Яке призначення Номенклатури витрат на залізниці? Із скількох розділів вона складається?

4. В яких формах фінансової звітності відображаються експлуатаційні витрати виробничо-технологічного підрозділу залізниці?

5. Наведіть приклади змінних і постійних загальновиробничих витрат виробничо-технологічного підрозділу залізниці. Як відбувається їх розподіл?

6. Назвіть первинні документи, що підтверджують облік загальновиробничих і адміністративних витрат виробничо-технологічного підрозділу залізниці.

7. Що відноситься до операційної діяльності підприємства? Які витрати виникають в операційній діяльності виробничо-технологічного підрозділу залізниці? Назвіть та охарактеризуйте, на яких рахунках вони відображаються в бухгалтерському обліку?

8. Дайте визначення, що таке звичайна діяльність підприємства?

9. Наведіть приклади витрат, які виникають в інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства залізничного транспорту.

10. На яких рахунках у бухгалтерському обліку відображаються витрати інвестиційної діяльності виробничо-технологічного  підрозділу залізниці? Охарактерихуйте ці рахунки.

11. Назвіть рахунки, які призначені для бухгалтерського обліку витрат фінансової діяльності виробничо-технологічного підрозділу залізниці? Дайте їм характеристику.

 

Задача для самостійного виконання

За лютий цього року в локомотивному депо було списано використані матеріали на поточне утримання рухомого складу на суму 6 700 грн., на поточний ремонт службових приміщень контори на суму 3 000 грн; прийнято рахунок електростанції за використану електроенергію для тяги електровозів на суму 1 500 грн., для освітлення слубових приміщень цеху на суму 850 грн.; нараховано заробітну плату робітникам локомотивних бригад на суму 25 500 грн., робітникам за поточний ремонт локомотивів – 10 600 грн., робітникам за поточний ремонт приміщення контори – 6 300 грн.; списано паливо використане протягом місяця для опалення житлових будинків на суму 2 500 грн., для тяги тепловозів – 1 200 грн., для опалення службових приміщень – 600 грн.; було проведено відрахування до фондів соціального страхування та фонду Пенсійного забезпечення.

Завдання: скласти кореспонденцію рахунків по цих операціях, визначити суму відрахувань до фондів та суму експлуатаційних витрат, що підлягає списанню на рахунок собівартості реалізованих послуг.

 

 

Тема 6. Облік реалізації перевезень

План лекцій

-         поняття виручки, доходних надходжень та доходів по перевезеннях на залізниці;

-         організація обліку виручки та доходних надходжень на залізниці;

-         облік виручки та доходних надходжень у відділі обліку доходних надходжень фінансово-економічної служби залізниці;

-         склад доходів від перевезень на залізниці, їх облік;

-         облік доходів іншої операційної діяльності;

-         облік інших доходів звичайної діяльності;

-         валові доходи підприємства залізничного транспорту, їх облік.

 

Короткий конспект лекцій

Доходними надходженнями називаються платежі, нараховані за перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти і пов’язані з ними послуги, що підлягають розподілу між залізницями, які беруть участь у перевезеннях.

Доходні надходження залізниць та інших учасників перевізного процесу по внутрішніх розрахунках передаються в Укрзалізницю і є доходами від перевезень всіх підрозділів, які брали участь в перевезеннях.

Наявність на залізницях доходних надходжень, що підлягають розподілу, і доходів, що є активами залізниці, вимагають організації окремого їх обліку.

Оскільки доходні надходження не є оборотними коштами залізниці, їх бухгалтерський облік здійснюється відособлено у відділі обліку доходних надходжень фінансово-економічної служби залізниці відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України (далі – План).

В цьому Плані є кілька синтетичних рахунків та субрахунків, які використовуються тільки для обліку виручки та доходних надходжень:

1) облік грошових коштів:

субрах. 3130 “Централізований доходно – розподільчий рахунок Укрзалізниці в національній валюті”;

субрах. 3131 “Доходно – розподільчі субрахунки управлінь залізниць і відокремлених підрозділів Укрзалізниці в національній валюті”;

субрах. 3132 “Доходні субрахунки підрозділів залізниць в національній валюті”;

субрах. 3134 “Депозитні рахунки короткострокові в національній валюті”;

субрах. 3331 “Грошові кошти в дорозі до банку в національній валюті”;

субрах. 3332 „Грошові кошти в дорозі в системі банку в національній валюті”.

2) розрахунки станцій і технологічних центрів з обробки перевізних документів з вітчизняними покупцями по провізних платежах, зборах і штрафах, пов’язаних з перевезенням вантажів і вантажобагажу:

субрах. 3611 „Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками по ТехПД”;

субрах. 3616 „Розрахунки станцій по недовнескам з вітчизняними покупцями”;

субрах. 3617 „Розрахунки станцій по недовнескам з вітчизняними покупцями”;

субрах. 3618 „ Розрахунки станцій по перевнескам з вітчизняними покупцями”.

3) розрахунки за податками й платежами:

рах. 641 „Розрахунки за податками”;

субрах. 6427 „Розрахунки за іншими зборами і платежами”.

4) розрахунки за іншими операціями:

субрах. 6823 „Внутрішні розрахунки по доходних надходженнях”;

субрах. 6831 „Розрахунки фінансово-економічної служби з відділом доходів по місцевих доходах і інших надходженнях у складі виручки”;

субрах. 6832 „Розрахунки фінансово-економічної служби з відділом доходів по дебіторській і кредиторській заборгованості”;

субрах. 6856 „Розрахунки між залізницями за іншими операціями”.

Нараховані доходні надходження відображаються у відділі обліку доходних надходжень залізниці за дебетом субрахунку 6832 “Розрахунки фінансово-економічної служби з відділом доходів по дебіторській і кредиторській заборгованості” і кредитом субрахунку 6823 “Внутрішні розрахунки по доходних надходженнях”, а в балансі основної діяльності – за дебетом рахунку 36 “Розрахунки з постачальниками та замовниками” і кредитом субрахунку 6832 “Розрахунки фінансово-економічної служби з відділом доходів по дебіторській і кредиторській заборгованості”.

Розрахунки за перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти можуть проводитися як готівкою так і в безготівковій формі.

В разі оплати готівкою провізних платежів, зборів і штрафів, пов’язаних з перевезенням вантажів і вантажобагажу, кошти вносяться в касу станцій (товарну, багажну, квиткову) і оформляються квитанціями різних зборів (форма ГУ-57). Безготівкові розрахунки за такі операції здійснюються через технологічні центри з обробки перевізних документів.

Проведення розрахунків у безготівковій формі здійснюються як за попередньою оплатою (авансові платежі), так і за домовленістю сторін, після відправлення (одержання) вантажів.

Розрахунки в безготівковій формі можуть проводитися на підставі:

платіжних доручень – при організації розрахунків через установи банків;

інших видів розрахункових документів (векселі, повідомлення (авізо));

залікових сум, належних за перевезення і послуги, між залізницею і підприємствами їй підпорядкованими та структурними підрозділами;

заліків між залізницею та підприємствами інших галузей народного господарства за придбані товарно-матеріальні цінності та надані послуги (бартерні операції);

оформлення заборгованості вантажовласників за перевезення вантажів вексельними зобов’язаннями.

Грошові кошти за перевезення та інші операції, пов’язані з перевезеннями, через технологічні центри з оброки перевізних документів, каси залізничних станцій та вокзалів надходять на розподільчий рахунок за місцем знаходженням управління залізниці та централізований розподільчій рахунок Укрзалізниці за місцезнаходженням Укрзалізниці.

В свою чергу, грошові кошти щоденно в повній сумі перераховуються на розподільчий рахунок відповідної залізниці з розподільчих рахунків, які відкриті залізницею за місцем інкасації виручки та місцезнаходженням технологічних центрів з обробки перевізних документів.

Крім того, на ці рахунки надходить виручка, яка не входить в доходні надходження за перевезення, а саме:

-         за користування постільною білизною в поїздах;

-         за оренду рухомого складу та нерухомого майна;

-         за страховий збір;

-         за вантажно-розвантажувальні роботи;

-         штрафи за надлишок ручної кладі;

-         штрафи за порушення правил перевезень;

-         штрафи за безбілетний проїзд;

-         за різні види послуг, які надаються підприємствам та населенню тощо.

Під виручкою розуміють всі види грошових надходжень: за перевезення, надані послуги, реалізовані матеріальні цінності та ін.

Кошти від підсобно-допоміжної діяльності перераховуються (або передаються по „авізо”) підприємствам (структурним підрозділам), які надали ці послуги.

Відкриття та функціонування цих рахунків визначено Положенням про порядок зарахування надходжень з розподільчих рахунків залізниць і підприємств Укрзалізниці на централізований розподільчий рахунок Укрзалізниці.

Відділ обліку доходних надходжень, поряд з обліком грошових коштів, що надходять на розподільчі рахунки, веде облік розрахунків з Укрзалізницею по сумах доходних надходжень, що підлягають розподілу. В свою чергу, Укрзалізниця розподіляє доходи між учасниками перевезень, згідно з виконаними обсягами перевезень відповідно до Порядку розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, та Інструкцією про порядок розподілу та формування доходів від перевезень для залізниць України, затвердженої наказом Укрзалізниці від 14.05.1997 р. №109-Ц.

Відділ обліку доходних надходжень також веде облік розрахунків: з фінансово-економічною службою залізниці за сумами, що належать залізниці як доходи від перевезень і сумами коштів, які не відносяться до перевезень; з різними підприємствами і організаціями на вартість реалізованих їм вантажів.

Кожного звітного періоду за своїми операціями відділ обліку доходних надходжень фінансово-економічної служби залізниці складає звітність по доходних надходженнях (форм БОД-1, 2, 3), яка за економічним змістом є грошово-розрахунковою. Дані балансу по доходних надходженнях залізниця надає в Головне фінансово-економічне управління Укрзалізниці, де його дані включаються до зведеного балансу Укрзалізниці по основній діяльності.

На відміну від доходних надходжень, доходи залізниці від перевезень є її активами, облік яких ведеться в бухгалтерії фінансово-економічної служби залізниці і використовуються для визначення фінансового результату шляхом співставлення їх з експлуатаційними витратами в зведеному фінансовому звіті.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають Методичні рекомендації по застосуванню на залізничному транспорті П(С)БО 15 “Дохід”. Відповідно до цього доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів чи зменшення зобов’язань, які сприяють зростанню власного капіталу (крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Для визнання доходу необхідно не тільки надходження активу або зменшення зобов’язання, але і фінансовий наслідок цих подій.

Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципами нарахування та відповідності доходів і витрат.

Дохід може бути визнаний, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Будь-який аванс, вже отриманий за продаж продукції чи товарів, визнається як зобов’язання.

Визначений дохід (прибуток) від реалізації продукції не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості.

Дохід, пов’язаний із наданням послуг, має визнаватися виходячи із ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу.

Дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визнається у вигляді процентів.

Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 “Доходи від реалізації”. Цей рахунок – пасивний. По кредиту 70 рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, по дебету – належна сума непрямих податків (акцизного збору, ПДВ та ін., передбачених законодавством); суми, які отримуються підприємством на користь комітента.

Згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход – загальна сума доходу платника податку від усіх  видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Облік валових доходів на підприємствах залізничного транспорту відображається на рахунку 7480 “Валові доходи”. Сальдо цей рахунок не має. По кредиту цього рахунка відображається збільшення валових доходів, по дебету – їх зменшення.

 

Питання для самоперевірки

1. Призначення та основні завдання ТехПД на залізниці.
2. Яким чином ведеться аналітичний облік розрахунків з клієнтами за перевезення в ТехПД?
3. Яке призначення на залізниці доходно-розподільчих рахунків.
4. Які первинні документи є підставою для нарахування доходів у виробничо-технологічному підрозділі залізниці: по перевезеннях, по допоміжній діяльності, одержаних в результаті здійснення інших видів діяльності?
5. Дайте характеристику рахунків, які використовує виробничо-технологічний підрозділ залізниці для накопичення доходів по перевезеннях та від допоміжної діяльності?
6.  Назвіть рахунок, що призначений для обліку доходів іншої операційної діяльності підприємства.
7. Назвіть рахунки, які призначені для обліку доходів інвестиційної діяльності підприємства. Охарактеризуйте їх.
8. Які рахунки та їх субрахунки використовуються для обліку фінансової діяльності виробничо-технологічного підрозділу залізниці. Охарактеризуйте їх.

6.Дайте визначення, що таке валові доходи підприємства залізничного транспорту. Чи існує різниця між валовими доходами та доходами підприємства?

 

Задача для самостійного виконання

Станом на 1 березня цього року в локомотивному депо були такі залишки на рахунках бухгалтерського обліку:

 

 

Протягом березня в локомотивному депо відбулись такі господарські операції:

 

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, тис. грн.
		Д	К
1.	Зараховано на поточний рахунок аванс, отриманий від вищестоящої організації, як фінансування виконаних робіт по перевезеннях			10000
2.	Подані до оплати рахунки: - за роботу маневрових локомотивів залізничній станції; - дирекції залізничних перевезень (в порядку внутрішньогосподарських розрахунків)			13500   740
3.	Поданий до оплати рахунок через банк іншому депо залізниці за виконаний деповський ремонт локомотивів			2000
4.	В порядку внутрішньогосподарських розрахунків з ДН прийняті витрати, пов'язані з перевезеннями			5300
5.	Вищестоящій організації подано рахунок за виконані в грудні роботи по перевезеннях			17000
6.	Нарахована амортизація із вартості локомотивів, приписаних до депо			2600
7.	В кінці року доходи і витрати по перевезеннях списуються на фінансовий результат			?

 

Завдання

1. Відкрити рахунки бухгалтерського обліку схематичної форми і відобразити в них залишки на початок місяця.

2. В журналі реєстрації господарських операцій визначити кореспонденцію рахунків синтетичного обліку за березень 2006 р. та суму по окремих операціях.

3. Рознести суми по всіх господарських операціях на відповідні рахунки бухгалтерського обліку схематичної форми, підрахувати обороти за місяць і кінцеві сальдо.

4. На підставі відповідних даних скласти оборотну відомість з синтетичних рахунків.

 

Тема 7. Облік доходів і витрат допоміжного виробництва на підприємствах залізничного транспорту

План лекцій

-         облік доходів і витрат господарства станції (вокзалу);

-         облік доходів і витрат у дистанції вантажно-розвантажувальних робіт;

-         облік доходів і витрат у дистанції водопостачання;

-         облік доходів і витрат у житлово-комунальному господарстві;

-         облік операцій, пов’язаних із заготівлею льоду на льодопунктах та льодозаводах.

 

Короткий конспект лекцій

Місцеві доходи залізничної станції – це грошові кошти, які створюються від надходжень населення, підприємств і організацій за надані їм послуги, а також з деяких видів штрафів.

Склад місцевих доходів по пасажирському та вантажному    господарствах передбачений положенням "Про залізничну станцію". До місцевих доходів станції відносяться:

1. Комісійний збір за попередній продаж квитків і оформлення проїзних документів в поїздах.

2. Плата за послуги носіїв, за зберігання ручної поклажі в камерах схову.

3. Орендна плата за приміщення, які здані в оренду під склади зберігання вантажів, ресторани, кіоски, буфети.

4. Надходження від продажу вантажоробітникам бірок та пломб.

5. Доходи від інформації вантажовідправників і вантажоодержувачів про прибуття вантажу на станцію.

6. Штрафні санкції з осіб, які порушують правила користування залізничним транспортом, вилучені на території пасажирської чи вантажної станції начальником станції (не ревізорами, міліцією), тобто на території станції.

7. Штрафи за здавання вантажоотримувачами неочищених вагонів, контейнерів, цистерн.

Витрати залізничної станції: на утримання штату носіїв, штату, що обслуговує кімнати відпочинку, камери схову, відрахування на соціальне страхування цих робітників і на благоустрій території станції, вокзалу.

Місцеві доходи станції обліковуються на рах.7052 “Дохід господарства станцій”, а витрати – 2336 “Господарство станцій”. Рахунок 2336 “Господарство станцій” закривається на рахунок 9031 “Собівартість реалізованих робіт і послуг допоміжної діяльності”.

Вантажно-розвантажувальні роботи займають важливе місце в діяльності залізниць. Вантажно-розвантажувальні роботи є одним із видів допоміжної діяльності залізниць.

Облік цих робіт ведеться в дистанції вантажно-розвантажувальних робіт (МЧ), яка має спеціальні механізми для проведення цих робіт. Вантажно-розвантажувальні роботи класифікуються на обов’язкові і договірні.

Для обліку витрат дистанції вантажно-розвантажувальних робіт застосовується рахунок 2333 “Господарство вантажної та комерційної роботи”, за дебетом цього рахунка відображаються всі витрати пов’язані із цими роботами, а саме заробітна плата робітників, електроенергія, нарахування на заробітну плату, паливо та ін. Потім ці витрати дистанція повинна покрити за рахунок вищестоящої організації, тобто або фінансова служба Укрзалізниці, або комерційна служба дає дистанції доходи, для цього складається бухгалтерське проведення: Д 683 (МЧ) К 705.

У розпорядженні підприємств залізничного транспорту знаходиться розгалуджена система житлово-комунального призначення для створення нормальних побутових умов робітникам залізничного транспорту та їх сім’ям. Це житлові будинки, гуртожитки, пральні, готелі і т.д.

Для обліку витрат і доходів житлово-комунального господарства використовують рахунки 9490 “Витрати житлового господарства”, 9491 “Витрати на утримання гуртожитків”, 9492 “Витрати комунального господарства” та 7190 “Дохід житлового господарства”, 7191 “Дохід гуртожитків”, 7192 “Дохід комунального господарства”.

Витрати на експлуатацію житлового фонду складають:

-         заробітна плата обслуговуючого персоналу;

-         відрахування до фондів соціального страхування та пенсійного забезпечення;

-         витрати на вивіз сміття, снігу;

-         обслуговування ліфтів;

-         технічне обслуговування водопровідних, каналізаційних, теплових та електричних мереж і пристроїв, які розташовані в середині будинків.

До складу доходів від експлуатації житлового фонду входять:

-         плата за проживання в гуртожитку;

-         квартплата нарахована щомісячно;

-         орендна плата за нежитлові приміщення і т. д.

 

Питання для самоперевірки

1. Які рахунки і субрахунки до них, призначені для обліку доходів вокзалу залізничної станції та дистанції вантажно-розвантажувальних робіт. Охарактеризуйте ці рахунки і субрахунки.

2. На підставі яких первинних документів відображаються в обліку доходи вокзалу залізничної станції і дистанції вантажно-розвантажувальних робіт?

3. Назвіть, які рахунки та субрахунки призначені для обліку витрат допоміжної діяльності вокзалу залізничної станції та дистанції вантажно-розвантажувальних робіт? Охарактеризуйте їх.

4. Якими первинними документами підтверджуються відображені в обліку витрати, що стосуються витрат вокзалу залізничної станції та дистанції вантажно-розвантажувальних робіт?

5. В яких розділах "Звіту про доходи і витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту України" відображаються доходи та витрати вокзалу залізничної станції та дистанції вантажно-розвантажувальних робіт?

6. Назвіть рахунки і субрахунки до них, призначені для обліку доходів допоміжної діяльності дистанції водопостачання та житлово-експлуатаційної дільниці дистанції цивільних споруд. Охарактеризуйте ці рахунки і субрахунки.

7. На підставі яких первинних документів відображаються в обліку доходи дистанції водопостачання та житлово-експлуатаційної дільниці дистанції цивільних споруд?

8. На яких рахунках та субрахунках ведеться облік витрат допоміжної діяльності дистанції водопостачання та житлово-експлуатаційної дільниці дистанції цивільних споруд ?

9. Як ведеться аналітичний облік витрат допоміжної діяльності в дистанції водопостачання та в житлово-експлуатаційній дільниці дистанції цивільних споруд? Дайте визначення статті та елементу витрат. Наведіть приклади статей та елементів витрат до них.

 

Задача № 1 для самостійного виконання

Станом на 01 лютого цього року дистанція вантажно-розвантажувальних робіт мала такі залишки на рахунках бухгалтерського обліку:

Рахунок	Сума, тис. грн.
661	2.000
651	300
301	200
683(К)	1.500
311	3.000
361	500
201	300

 

 

№ з/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, тис. грн.
		Д	К
1.	Згідно з відомостями фактичні витрати по вантажно-розвантажувальних роботах за місяць склали: а) заробітна плата; б) нарахування на заробітну плату; в) вартість матеріалів			4500 500   30
2.	МЧ пред'явило клієнтурі рахунки через банк за виконані вантажно-розвантажувальні роботи (договірна сума).			300
3.	МЧ пред'явило рахунок НФ за вантажно-розвантажувальні роботи, оплачені клієнтами разом із тарифом			180
4.	За виконані роботи одержана від клієнтури готівка до каси дистанції			120
5.	Згідно виписки банку на поточний рахунок дистанції надійшли кошти від клієнтури			280
6.	Списані фактичні витрати за вантажно-розвантажувальні роботи			?
7.	Визначити і списати фінансовий результат			?

 

Завдання:

1. Відкрити рахунки бухгалтерського обліку схематичної форми і відобразити в них залишки на початок місяця.

2. Визначити кореспонденцію рахунків по наведених господарських операціях за березень.

3. Рознести суми по господарських операціях на відповідні рахунки схематичної форми, підрахувати обороти за місяць і залишки на кінець місяця.

4. Визначити суму початкового сальдо по рахунках і скласти оборотну відомість.

 

Задача № 2 для самостійного виконання

Станом на 01 січня цього року залізнична станція мала такі залишки на рахунках бухгалтерського обліку:

 

Шифр рахунку	Сума, грн.
311	5000
661	1000
65	1000
685	1000
44	2000

 

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
	Дт	Кт
1. На поточний рахунок залізничної станції зарахована виручка кімнат відпочинку транзитних пасажирів			26000
2. Нарахована з/п робітникам кімнат відпочинку транзитних пасажирів			1000
3. Проведені відрахування на соціальні заходи			визначити
4. Прийнятий рахунок енергоділянки за електроенергію, витрачену на освітлення вокзалу			400
5. Отримана від НФ сума комісійного збору, що належить станції			10000
6. Нараховано премії робітникам-носіям			200
7. Нараховано одноразове заохочення робітникам камер схову ручної поклажі			50

 

 

Завдання

1. Відкрити рахунки бухгалтерського обліку схематичної форми і відобразити на них залишки на початок місяця.
2. Визначити кореспонденцію рахунків по господарських операціях.
3. Записати суми господарських операцій по відповідних бухгалтерських рахунках, підрахувати обороти за місяць і залишки на кінець місяця.
4. Скласти оборотну відомість по синтетичних рахунках.

 

Тема 8. Облік грошових коштів, розрахункових та кредитних операцій

План лекцій

- види та форми розрахунків на підприємствах залізничного транспорту, порядок їх організації;

- готівкові розрахунки, їх облік;

- порядок відкриття рахунків в установі банку;

- організація різних форм безготівкових розрахунків;

- облік вексельних операцій на підприємстві залізниці;

- облік розрахунків з постачальниками при акредитивній формі розрахунків;

- поняття та класифікація дебіторської заборгованості підприємства;

- призначення та облік резерву сумнівних боргів;

- поняття та класифікація кредиторської заборгованості підприємства;

- характеристика рахунків, призначених для обліку дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства;

- облік розрахунків підприємства залізничного транспорту з бюджетом по податку на прибуток;

- облік розрахунків виробничо-технологічного підрозділу залізниці з бюджетом по податках та інших неподаткових платежах;

- облік розрахунків виробничо-технологічного підрозділу залізниці з цільовими державними фондами соціального страхування та фондом пенсійного забезпечення;

- особливості застосування внутрішніх розрахунків у системі залізничного транспорту;

- характеристика субрахунків, призначених для обліку внутрішніх та внутрішньогосподарських розрахунків на підприємствах залізничного транспорту;

- облік внутрішніх та внутрішньогосподарських розрахунків на залізниці.

 

Короткий конспект лекцій

До рахунків, на яких ведеться облік коштів, відносяться рахунки обліку коштів та їхніх еквівалентів.

Рахунки обліку коштів розрізняються в залежності від видів валют, якими володіє підприємство, і місць збереження готівки: каса, розрахунковий рахунок, валютний рахунок, картковий рахунок, лімітна чекова книжка, депозитний рахунок, спеціальний рахунок капітальних вкладень тощо.

Грошові кошти підприємства розрізняють за двома видами:

1) кошти в касі підприємства;

2) кошти на рахунках у банках:

Згідно із Порядком ведення касових операцій у господарстві України всі державні, кооперативні, акціонерні, орендні, колективні, спільні та інші підприємства, об’єднання, організації та установи, незалежно від форм власності та виду діяльності, мають поточні рахунки в банку і зобов’язані зберігати свої кошти в банківських установах.

Поточний рахунок – це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку для зберігання грошових коштів та проведення операцій по розрахунках підприємства.

Правовідносини, які виникають при відкритті клієнтами банків поточних, депозитних (вкладних) рахунків у національній та іноземній валюті, а також поточних бюджетних рахунків у національній валюті України регулює Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті.

Порядок проведення операцій на рахунках у національній та іноземній валюті регулюється чинним законодавством України, нормативними актами Національного банку України та Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті. Операції на рахунках здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм.

Підприємство може мати такі рахунки:

1) поточні рахунки в національній валюті відкриваються юридичним особам в  установах банків для зберігання вільних коштів і ведення безготівкових розрахунків у національній валюті;

2) поточні рахунки в іноземній валюті, призначені для збереження вільних  коштів і здійснення безготівкових розрахунків в іноземній валюті;

3) спеціальні рахунки для безготівкових розрахунків з контрагентами (рахунок акредитива, рахунок лімітованої чекової книжки);

4) спеціальні рахунки для бюджетного фінансування і цільових  надходжень (бюджетні рахунки для цільових заходів);

5) позикові рахунки, що відкриваються для обліку позик шляхом оплати розрахункових документів перерахування позикових коштів на поточні, акредитивний чи інші рахунки відповідно до умов кредитної угоди;

6) депозитні рахунки відкриваються на певний строк для збереження вільних коштів, що перераховуються з поточних рахунків на рахунок депозиту, а після закінчення терміну збереження відповідно до депозитного договору повертаються на той же рахунок із відсотком по депозитних вкладах.

Обслуговуючим банком називають банк, у якому відкрито рахунки підприємств, установ усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, банків та їх установ, фізичних осіб, та який здійснює для них на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України “Про банки та банківську діяльність”.

Порядок організації готівкових розрахунків у національній валюті регламентується Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. № 40/10320. Це положення розроблено відповідно до ст. 33 Закону України «Про Національний банк України», визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Цим Положенням передбачено, що розрахунки підприємств між іншими підприємствами і фізичними особами проводяться як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Згідно з цим положенням, готівка (готівкові кошти) – грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Готівкова виручка (виручка) – сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження.

Для бухгалтерського обліку руху і виявлення облікових залишків готівкових коштів в Плані рахунків передбачений рахунок 30 «Каса» з субрахунками 301 «Каса в національній валюті», 302 «Каса в іноземній валюті”. Цей рахунок активний, розрахунковий, основний. За дебетом рахунка 30 відображається надходження грошових коштів до каси підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів із каси підприємства.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках у банку (у національній та іноземній валюті), які можуть бути використані на поточні операції, призначено рахунок 31 "Рахунки в банках", який має такі субрахунки:

311 "Поточні рахунки в національній валюті";

312 "Поточні рахунки в іноземній валюті";

313 "Інші рахунки в банку в національній валюті";

314 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті".

За дебетом рахунку 31 "Рахунки в банках" відображається надходження грошових коштів, за кредитом – їх використання.

Підприємства, організації та інші юридичні особи, незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) при формуванні та узагальненні у бухгалтерському обліку та звітності інформації про дебіторську заборгованість мають керуватися нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”.

Згідно з П(С)БО 10 дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Під дебіторами слід розуміти юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

З метою складання фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується за такими ознаками:

- зв’язком із нормальним операційним циклом (нормальний операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів, послуг);

- терміном погашення;

- об’єктами, щодо яких виникли зобов’язання дебіторів;

- своєчасності оплати боржником дебіторської заборгованості.

За першими двома ознаками виділяють довгострокову та поточну дебіторську заборгованість.

Довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. Поточною дебіторською заборгованістю вважається також сума дебіторської заборгованості, яка продовжується більш як один рік, але очікується, що вона буде погашена в ході нормального операційного циклу підприємства.

Дебіторська заборгованість за об’єктами, щодо яких виникають зобов’язання дебіторів, класифікується як:

- дебіторська заборгованість, пов’язана з нормальною діяльністю підприємства з реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

- дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, а виникає внаслідок здійснення інших операцій.

П(С)БО 10 дає таке визначення безнадійної дебіторської заборгованості – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України “позовна давність – термін, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу”. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Чинне законодавство передбачає встановлення інших термінів позовної давності скорочених або більш тривалих (6 місяців, 1 рік, 4, 5, 10 років), договірних термінів позовної давності, а також випадки, коли строк позовної давності не застосовується (заборгованість із заробітної плати, страхові виплати).

Сумнівний борг – поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості – сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, не пов’язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Для обліку дебіторської заборгованості використовується рахунок 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.

Рахунок 36 активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків. На ньому відображається узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.

За дебетом рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів і включені до вартості реалізації, за кредитом – сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, в касу та інші види розрахунків. Сальдо рахунку дебетове і відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

В бухгалтерському обліку розрахунки з різними дебіторами враховують на субрахунку 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” рахунку 37 “Розрахунки з різними дебіторами” класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”. На ньому ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків та за іншими операціями, строк сплати яких припадає на поточний або наступний господарський рік.

Рахунок 37 основний, розрахунковий, активний. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору.

Бухгалтерський облік резерву сумнівних боргів ведеться на рахунку 38 “Резерв сумнівних боргів” по кожному дебітору з віднесенням в дебет рахунку 944 “Сумнівні та безнадійні борги”.

Суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості незалежно від видів обліковуються на позабалансовому рахунку 071 “Списана дебіторська заборгованість” протягом не менше 3 років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника.

Суб’єкти підприємницької діяльності, перед якими певне підприємство має зобов’язання по розрахунках (перед постачальниками і підрядниками – за поставлені від них засоби і предмети праці або виконані роботи, перед покупцями – за отриману від них передоплату за продукцію), називаються кредиторами, а сама заборгованість – кредиторською. Така заборгованість широко розповсюджена, оскільки завжди існує розбіжність у датах купівлі або поставок і датах проведення оплати між суб’єктами господарювання.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобов’язання, а також принципи відображення зобов’язань у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання” (далі П(С)БО 11).

Зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Для обліку розрахунків по кредиторській заборгованості використовують рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

По кредиту цього рахунку відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги. По дебету – її погашення, списання тощо.

Внутрішні розрахунки на підприємствах залізничного транспорту обліковуються на рахунку 68 “Розрахунки за іншими операціями”. Рахунок 68 основний, розрахунковий, пасивний. Балансовий субрахунок 6821 “Внутрішні розрахунки Укрзалізниці з підприємствами основної діяльності залізничного транспорту”. Розрахунки між Управлінням справами і Головним фінансово-економічним управлінням Укрзалізниці, Казначейством, залізницями, відділками залізниць є розрахунками одного відомства.

Для забезпечення достовірності записів по внутрішніх розрахунках, сторони, учасники розрахунків, застосовують повідомлення “авізо”. В них вказано: номер авізо, дата, найменування підприємства, з яким ведуться розрахунки, зміст розрахунків по дебету або кредиту балансового субрахунку 6821 “Внутрішні розрахунки Укрзалізниці з підприємствами основної діяльності залізничного транспорту”, наприклад: Дт 685 Кт 6821 – 5200 грн. акцептовано авізо НФ ПЗЗ за комунальні послуги, Дт 6821 Кт 480 – 250000 грн. акцептовано авізо ЦФ на отримання джерела цільового фінансування для утримання апарату Укрзалізниці.

Всі інші розрахунки відображені на субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. Аналітичний облік ведеться по особових рахунках кожного кредитора. Це розрахунки за надані комунальні послуги, охоронно-пожежної сигналізації, послуги зв’язку, оренда легкового автотранспорту, послуги мобільного зв’язку й інші послуги, які необхідні для безперебійної роботи апарату управління залізничним транспортом України.

 

Питання для самоперевірки

1. В чому полягають основні завдання обліку грошових коштів, розрахункових та кредитних операцій?

2. Який порядок організації готівкових розрахунків?

3. Як розраховується і встановлюється на підприємстві залізничного транспорту ліміт каси?

4. Яким нормативним документом передбачена відповідальність керівництва підприємства за перевищення ліміту готівки в касі? В яких розмірах?

5. Назвіть і охарактеризуйте рахунки, призначені для обліку готівки в касі.

6. Який порядок ведення касової книги на підприємстві?

7. Які первинні документи підтверджують операції руху грошей в касі?

8. Який порядок проведення інвентаризації готівкових грошей в касі підприємства залізниці? Якими бухгалтерськими записами відображаються в обліку результати інвентаризації грошей в касі?

9. Який порядок відкриття поточного рахунку в установі банку?

10. Чи існує різниця між рахунками в національній валюті та депозитними рахунками?

11. Які рахунки та їх субрахунки призначені для обліку коштів на поточному рахунку підприємства? Охарактеризуйте їх.

12. Що таке курсова різниця і як вона виникає на валютному рахунку? На яких рахунках відображається в обліку позитивна чи негативна різниця, яка виникла на валютному рахунку?

13. Назвіть всі види безготівкових розрахунків підприємства залізничного транспорту.

14. Який порядок одержання в установі банку чекової книжки для розрахунків з постачальниками та організаціями?

15. Дайте визначення, що таке "вексель", назвіть види векселів.

16. Дайте характеристику рахунків, призначених для обліку довгострокових та поточних векселів виданих і одержаних.

17. Які бухгалтерські записи щодо обліку вексельних операцій у підприємства-продавця і підприємства-покупця? Яким первинними документами вони підтверджуються?

18. Дайте визначення поняття “дебіторська заборгованость” підприємства. Як вона класифікується?

19. Що собою являє резерв сумнівних боргів. До якої дебіторської заборгованості нараховується резерв сумнівних боргів?

20. Який строк позовної давнини існує для несплаченої дебіторської заборгованості?

21. Дайте визначення, що таке зобов'язання підприємства. Яка існує класифікація кредиторської заборгованості?

22. В яких формах фінансової звітності відображаються суми зобов'язань та забезпечень?

23. Дайте характеристику рахунків і субрахунків, призначених для обліку поточної і довгострокової дебіторської заборгованості.

24. В яких формах фінансової звітності відображаються суми дебіторської заборгованості?

25. В чому полягає особливість розрахунків підприємств залізниці з бюджетом по податку на прибуток?

26. В яких формах звітності відображаються:

витрати по податку на прибуток;

відстрочені податкові активи;

відстрочені податкові зобов'язання;

розрахунки з бюджетом по податку на прибуток?

27. Що є об'єктами обліку внутрішніх та внутрішньогосподарських розрахунків?

28. Дайте характеристику рахунків, призначених для обліку внутрішніх та внутрішньогосподарських розрахунків?

 

 

Задача № 1 для самостійного виконання

Станом на перше березня ц. р. у вагонній дільниці були наступні залишки на рахунках бухгалтерського обліку:

 

Шифр рахунку	Сума, грн.
311	55000
301	100
361	800
661	2000
65	500
601	22000
683	4000
372	100
641	500
662	1000
44 (К)	26000

 

ЗЗЗа

 

Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків		Сума, грн.
	Д	К
Одержані в касу гроші з поточного рахунку: а) на виплату заробітної плати; б) на господарські потреби.			15000 800
2. Виданий з каси аванс бригадиру поїзної бригади на господарські потреби			100
3. Надійшли на поточний рахунок підприємства гроші: а) позика банку; б) від ДН у порядку внутрішньогосподарських розрахунків по перевезеннях.			15000 21500
4. Підзвітною особою надано авансовий звіт  на витрати по перевезеннях.			100
5. До каси підприємства внесені робітниками і службовцями доплати за пільгові путівки, видані профспілкою.			200
6. 3 каси видано робітникам і службовцям: а) заробітна плата; б) матеріальна допомога; в) сплачена допомога по тимчасовій непрацездатності			1500 500 120

 

Завдання

1. Відкрити рахунки бухгалтерського обліку схематичної форми і відобразити в них залишки на початок місяця.

2. Визначити кореспонденцію рахунків за наведеними господарськими операціями за березень.

3. Рознести суми по господарських операціях на відповідні рахунки схематичної форми. Підрахувати обороти за місяць і залишки на кінець місяця.

4. Визначити суму початкового сальдо по рахунках і скласти оборотну відомість.

 

Тема 9. Облік власного капіталу

 

План лекцій

- складові власного капіталу підприємства залізничного транспорту;

- характеристика рахунків, призначених для обліку власного капіталу підприємства.

- облік іншого додаткового капіталу виробничо-технологічного підрозділу залізниці;

- порядок формування фінансових результатів діяльності підприємства
залізничного транспорту: від перевезень; від допоміжної діяльності; іншої
операційної діяльності; від інших видів діяльності.

- облік фінансових результатів діяльності виробничо-технологічного підрозділу залізниці.

 

Короткий конспект лекцій

Залізниця – це основне державне підприємство, а вхідні в її склад лінійні підприємства, які являються юридичними особами, виступають в господарському обороті як її нижчестоячі ланки, що здійснюють свою діяльність відповідно до статутів, затверджених підприємством більш високого рівня.

При створенні залізниць та підприємств, які входять до її складу, Укрзалізниця передає на їхній баланс певне майно. Це означає, що право власності на майно залізниць і підприємств, які входять до їх складу, належить Укрзалізниці, яка виконує функцію засновника.

Загальна величина наявних основних та оборотних засобів у грошовому виразі відображається в статуті підприємства і являється його статутним капіталом. У процесі господарської діяльності величина статутного капіталу змінюється при збільшенні або зменшенні основних та оборотних засобів.

Капітал як вартість виявляється у вигляді наявних грошей у банку, рухомого та нерухомого майна, боргів юридичних і фізичних осіб. Речова форма капіталу називається активним капіталом, а вартісна – пасивним. Активний капітал характеризується складом майна підприємства, пасивний – джерелами його створення.

Активний капітал здійснює безперервний кругообіг, у процесі якого капітал з однієї форми переходить в іншу, що відображає й контролює бухгалтерія. Саме в бухгалтерському обліку у будь-який час можна отримати інформацію про величину капіталу в грошовій формі та у формі матеріальних цінностей.

Активний капітал складається з майна підприємства, тобто в нього входить те, чим володіє дане підприємство. По відношенню до швидкості обороту виділяють майно тривалого користування, яке більше року знаходиться в обороті підприємства та оборотне майно призначене для поточного (одноразового) використання в процесі виробництва. Воно знаходиться в обороті підприємства не більше одного року (виробничого циклу).

Пасивний капітал характеризує джерела майна підприємства і включає власний і позиковий капітал. Власний капітал підприємства визначається вартістю майна, що належить підприємству. Він дорівнює різниці між вартістю майна (активним капіталом) і позиковим капіталом. Власний капітал підприємств залізничного транспорту складається із статутного, додаткового та резервного капіталу, нерозподіленого прибутку й інших (цільових і резервних) фондів.

Для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу на підприємствах залізничного транспорту призначений рахунок 40 “Статутний капітал”. За кредитом цього рахунку відображається збільшення статутного капіталу, а за дебетом – його зменшення (вилучення). Сальдо за цим рахунком повинне відповідати розмірові статутного капіталу, який зафіксований в статуті підприємства.

Облік додаткового та резервного капіталів ведеться відповідно на рахунках 42 “Додатковий капітал” та 43 “Резервний капітал”.

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій, а саме стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо.

Остаточний фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

У складі кінцевих фінансових результатів підприємства залізниць відображають прибуток (збиток) від перевезень, навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиційних операцій, реалізації продукції й платних послуг населенню, клієнтурі й пасажирам, від здачі будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт.

Так, отримання прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) залежить від здійснення основної діяльності суб’єктів господарювання. Прибуток входить до складу виручки від реалізації. Однак, на відміну від виручки, надходження якої на розрахунковий рахунок підприємства фіксується регулярно, обсяг отриманого прибутку визначається тільки за певний період (місяць, квартал, рік) на основі даних бухгалтерського обліку.

Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).

Для визначення кінцевого фінансового результату від перевезень, навантажувально-розвантажувальних робіт, транспортно-експедиційних операцій доходи відображають на рахунку 70 “Доходи від реалізації” (на відповідних субрахунках), а фактичні експлуатаційні витрати, враховані на рахунку 23 “Виробництво” (на відповідних субрахунках), перераховуються в кінці місяця на дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”. Кінцевий фінансовий результат визначається на рахунку 79 “Фінансові результати”, для цього виконують такі бухгалтерські записи: Дт 70 Кт 79; Дт 79 Кт 90.

На рахунку 79 зіставляються фактичні доходи з фактичними витратами. Різницю між доходами і витратами щомісячно перераховують на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Доходи від реалізації і ліквідації основних засобів, нематеріальних цінностей заздалегідь відображають на рахунку 71 “Інші доходи”, а собівартість вищезгаданих товарно-матеріальних цінностей збирають на рахунках 94 “Інші витрати операційної діяльності” і 97 “Інші витрати”. Фінансові результати від реалізації й ліквідації основних засобів визначають на рахунку 79 “Фінансові результати”. Кредитовий залишок по рахунку 79 характеризує прибуток, дебетовий – збиток, які списуються на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Збитки від реалізації палива домоуправлінням і персоналу, а також від експлуатації житлово-комунального господарства відносяться на зменшення прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства, тобто на дебет рахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” з кредиту рахунку 791 “Фінансові результати”.

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть складові власного капіталу підприємств залізничного транспорту.

2. Дайте характеристику рахунків, призначених для обліку статутного додаткового резервного капіталу.

3. Який порядок формування фінансових результатів діяльності підприємства залізничного транспорту?

4. Назвіть рахунки і дайте їх характеристику, призначених для обліку фінансових результатів.

 

 

Тема 10. Бухгалтерська звітність підприємств залізничного транспорту

 

План лекцій

- призначення та склад фінансової звітності виробничо-технологічного
підрозділу залізниці;

- Звіт про доходи та витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту.

 

Короткий конспект лекцій

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства.

Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли існує вірогідність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Готуючи фінансову звітність, необхідно дотримуватись таких якісних характеристик:

1) зрозумілість – доступність для користувачів, які мають достатні знання в сфері ділового та економічного життя, бухгалтерського обліку;

2) доречність, – тобто звітність повинна містити тільки доречну інформацію, яка дозволяє належним чином впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій;

3) надійність – в представленій у звітності інформації не повинно бути суттєвих помилок і викривлень.

При складанні звітності необхідно пам’ятати про обов’язкові реквізити, які необхідно зазначити у кожній формі звітності. До них відносяться: дата, станом на яку приведені основні показники діяльності підприємства чи період, який охоплюється, і валюта, в якій відображені елементи звітності. Всі звіти обов’язково підписує керівник і головний бухгалтер підприємства.

Виділяють 5 груп елементів фінансових звітів: активи, зобов’язання та власний капітал, безпосередньо пов’язані з визначенням фінансового стану в балансі підприємства, а доходи і витрати – з оцінкою діяльності в звіті про фінансові результати. Крім того, існують ще Звіт про рух грошових коштів підприємства, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності.

На залізниці існує також Форма № 14-зал “Звіт про доходи і витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту України”, який складається підприємствами основної діяльності залізничного транспорту і подається вищестоячій організації в строки, встановлені для здачі квартальної і річної фінансової звітності, а управліннями залізниць і Укрзалізницею за адресами і в строки, зазначені в адресній частині звіту.

При складанні звіту необхідно користуватися Інструкцією про порядок заповнення форми № 14-зал “Звіт про доходи і витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту України”, Методичними рекомендаціями по застосуванню на залізничному транспорті Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" і 15 "Дохід", Номенклатурою витрат по основній діяльності підприємств залізничного транспорту України, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій основної діяльності залізничного транспорту України та Обліковою політикою Укрзалізниці.

 

Питання для самоперевірки

1. Склад та елементи фінансової звітності.

2. Загальні вимоги до фінансової звітності.

3. Порядок складання та оприлюднення фінансової звітності.

4. Структура та зміст активу і пасиву балансу.

5. Побудова і зміст звіту про фінансові результати.

6. Структура та зміст Звіту про рух грошових коштів.

7. Структура та зміст Звіту про власний капітал.

8. Правила виправлення помилок у фінансовій звітності.

9. Структура та зміст Звіту про доходи і витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік питань на залік

1. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залізничного транспорту.
2. Мета ведення бухгалтерського обліку підприємств залізничного транспорту.
3. Методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю на залізниці.
4. Структура бухгалтерії та функції облікових працівників.
5. Принципи ведення бухгалтерського обліку і складання звітності на залізниці.
6. Предмет та елементи методу бухгалтерського обліку.
7. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку на залізниці.
8. Форми ведення бухгалтерського обліку на залізниці.
9. Облікова політика підприємства залізниці.
10.  Поняття основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку.
11. Класифікація та оцінка основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку.
12. Облік надходження основних засобів на підприємство, документальне підтвердження операцій, які пов’язані з обліком надходження основних засобів.
13. Облік вибуття основних засобів на підприємстві, його документальне підтвердження.
14. Порядок списання основних засобів з балансу підприємства. Документальне оформлення і облік цієї операції.
15. Облік оренди основних засобів (у орендодавці і орендаря). Документальне підтвердження цих операцій.
16. Синтетичний і аналітичний облік основних засобів підприємства.
17. Характеристика рахунків, призначених для обліку основних засобів.
18. Інвентарний об'єкт, як одиниця обліку основних засобів.
19. Облік вантажних вагонів і контейнерів на залізниці.
20. Види та способи виконання ремонту основних засобів підприємства, облік витрат на ремонт основних засобів при цих способах його виконання.
21. Облік витрат на поліпшення основних засобів на підприємстві.
22. Поняття та методи нарахування амортизації (зносу) основних засобів у бухгалтерському та податковому обліку, облік амортизації.
23. Порядок проведення інвентаризації основних засобів, відображення в обліку результатів інвентаризації основних засобів. Документальне підтвердження.
24. Порядок проведення переоцінки та індексації основних засобів.
25. Облік інших необоротних матеріальних активів.
26. Поняття, класифікація та оцінка виробничих запасів.
27. Характеристика рахунків, призначених для обліку виробничих запасів.
28. Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів.
29. Оборотна відомість по синтетичних рахунках, її призначення.

 

1. Облік матеріалів і палива на місцях їх зберігання.
2. Облік надходження виробничих запасів на підприємство. Документальне оформлення.
3. Облік та методи списання виробничих запасів на виробничі потреби підприємства. Документальне підтвердження.
4. Облік продажу товарно-матеріальних цінностей підприємства. Документальне підтвердження. Податкова накладна.
5. Умови виникнення податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ.
6. Особливості обліку на залізниці матеріалів верхньої будови колії.
7. Порядок проведення інвентаризації виробничих запасів підприємства, відображення результатів інвентаризації в обліку.
8. Порядок визначення та облік транспортно-заготівельних витрат підприємства.
9. Оцінка вибуття виробничих запасів підприємства.
10. Призначення номенклатури-цінника товарно-матеріальних цінностей на підприємстві.
11. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів на підприємстві залізниці.
12. Облік надходження та списання палива в локомотивному депо.
13. Склад фонду оплати праці та облік витрат, що його створюють.
14. Поняття "заробітна плата", основні завдання обліку заробітної плати.
15. Тарифна система оплати праці.
16. Форми та системи оплати праці на залізниці.
17. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі.
18. Нарахування заробітної плати за видами оплат. Документальне підтвердження.
19. Облік нарахування основної і додаткової заробітної плати, документальне підтвердження.
20. Облік утримань із заробітної плати працівника. Яка законодавча база застосовується для цього.
21. Облік робочого часу працюючих. Категорії працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання на іспит із дисципліни “Бухгалтерський облік на залізничному транспорті”

 

1. Організація бухгалтерського обліку на підприємствах залізничного транспорту. Облікова політика підприємства.
2. Принципи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства. Наказ про облікову політику підприємства.
3. Методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в Україні та на залізничному транспорті. Структура та функції бухгалтерії.
4. Основні поняття та класифікація основних засобів. Види вартостей основних засобів. Облік надходження основних засобів.
5. Облік списання основних засобів з балансу підприємства. Документальне оформлення цих операцій.
6. Бухгалтерський та податковий облік амортизації та зносу основних засобів.
7. Облік оренди окремих об’єктів основних засобів. Документальне оформлення цих операцій.
8. Облік вантажних вагонів та контейнерів на залізниці, його особливості.
9. Облік витрат на ремонт. Документальне підтвердження.
10.  Види та способи виконання ремонтів основних засобів. Основні завдання їх обліку.
11.  Порядок проведення інвентаризації основних засобів. Документальне оформлення та облік її результатів.
12.  Поняття інших необоротних матеріальних активів, їх визнання, класифікація та облік.
13.  Методи нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів, облік сум амортизації.
14.  Облік нематеріальних активів підприємства.
15. Поняття та визнання запасів. Облік надходження запасів на виробничо-технологічний підрозділ залізниці. Документальне підтвердження.
16.  Класифікація та оцінка запасів. Облік МШП, документальне оформлення цих операцій.
17.  Оцінка вибуття запасів. Документальне підтвердження відображення в обліку витрат матеріалів на виробничі потреби. Облік цих витрат.
18.  Облік матеріалів верхньої будови колії в дистанції колії.
19.  Організація обліку палива в ПРК.
20.  Облік матеріалів і палива на місцях їхнього зберігання.
21.  Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів.
22.  Облік транспортно – заготівельних витрат підприємства.
23.  Документальне оформлення та облік продажу матеріалів на підприємстві.. Порядок списання ТЗВ на собівартість реалізованих матеріалів.
24.  Порядок проведення інвентаризації виробничих запасів підприємства, документальне оформлення, відображення результатів інвентаризації в обліку.
25.  Податок на додану вартість, податковий кредит з ПДВ, податкове зобов’язання з ПДВ, умови їх виникнення, облік.
26.  Облік нарахування основної та додаткової заробітної плати, документальне підтвердження обліку цих операцій.
27.  Склад фонду оплати праці , облік витрат, що їх створюють.
28.  Облік утримань із зарплати працівника. Законодавче забезпечення.
29.  Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з робітниками та службовцями по заробітній платі.
30.  Облік касових та банківських операцій підприємства.
31.  Види розрахунків між суб’єктами підприємницької діяльності. Форми безготівкових розрахунків. Облік розрахунків платіжними дорученнями, чеками, векселями, акредитивом.
32.  Поняття та класифікація дебіторської заборгованості.
33.  Облік розрахунків із покупцями та замовниками. Резерв сумнівних боргів.
34.  Поняття та класифікація зобов’язань підприємства.
35.  Облік розрахунків із постачальниками та підрядниками.
36.  Облік розрахунків із цільовими фондами соціального страхування та забезпечення.
37.  Облік кредитних операцій підприємства.
38.  Облік розрахунків підприємства залізниці з бюджетом по ПДВ, податкова накладна, декларація по ПДВ.
39.  Облік розрахунків підприємства залізниці з бюджетом по податках.
40.  Організація податкового обліку на підприємствах залізничного транспорту.
41.  Поняття, порядок визнання експлуатаційних витрат, їх синтетичний та аналітичний облік.
42.  Статті та елементи експлуатаційних витрат. Номенклатура витрат.
43.  Поняття, порядок визнання загальновиробничих витрат, їх облік.
44.  Розподіл загальновиробничих витрат, їх облік.
45.  Синтетичний та аналітичний облік витрат на виробництво. Документальне оформлення цього обліку.
46.  Порядок визнання та склад витрат звичайної діяльності, їх облік, документальне підтвердження.
47.  Облік витрат від не збережених вантажів на залізниці.
48.  Валові витрати та валові доходи підприємства, їх склад, облік та відображення у формах звітності.
49.  Порядок визнання та склад доходів звичайної діяльності, їх облік, документальне підтвердження цього обліку.
50. Сутність виручки, доходних надходжень та доходів по перевезеннях на залізниці, їх облік.
51.  Призначення ТехПД на залізниці. Організація обліку доходних надходжень в ТехПД.
52.  Організація обліку виручки на залізничній станції.
53.  Облік доходів від перевезеннь, отриманих дирекцією залізничних перевезень від НФ. Склад доходів від перевезень в дирекції залізничних перевезень.

54. Поняття доходів від перевезень на залізниці, їх облік в НФ.

1.  Поняття доходів від перевезень на залізниці, їх облік в ДН і виробничо-технологічному підрозділі залізниці.
2.  Облік доходних надходжень та виручки в відділі обліку доходних надходжень НФ. Призначення доходно-розподільних рахунків на залізниці.
3.  Облік вантажно-розвантажувальних робіт у дистанції вантажно-розвантажувальних робіт.

64. Порядок відкриття рахунків в установі банку. Облік операцій на поточному рахунку виробничо-технологічного підрозділу в національній та іноземній валюті.

65. Облік вексельних операцій на підприємстві залізниці.

66. Особливості застосування внутрішніх розрахунків в системі залізничного транспорту. Облік внутрішніх і внутрішньогосподарських розрахунків на підприємствах залізничного транспорту.

67. Складові власного капіталу підприємства залізничного транспорту. Облік іншого додаткового капіталу виробничо-технологічного підрозділу залізниці.

68. Поняття та облік забезпечень та непередбачених зобов’язань підприємства.

69. Призначення резерву сумнівних боргів, його облік.

70. Поняття валових витрат та відображення їх у формах звітності.

71. Порядок формування фінансових результатів діяльності підприємства залізничного транспорту: від перевезень, від допоміжної діяльності, від іншої операційної діяльності, від інших видів діяльності.

72. Облік фінансових результатів діяльності виробничо-технологічного підрозділу залізниці.

73. Призначення та склад фінансової звітності виробничо-технологічного підрозділу залізниці.

74. Охарактеризуйте Звіт про доходи та витрати підприємств основної діяльності залізничного транспорту.

75. Структура та зміст бухгалтерського балансу.