|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ« Назад
Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 09.02.2015 22:50
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з навчально-виховної роботи _________М.М. Касьяненко «___»______________ 2013р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ з дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень»
для підготовки фахівців за ОКР «магістр» денної та заочної форм навчання галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво» спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит» за магістерською програмою «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю»
Ірпінь 2013
Методичні вказівки і тематика курсових робіт з дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень» для студентів V курсу денної та заочної форми навчання спеціальності 8.03050901 «Облік і аудит» за магістерською програмою «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю» складені на основі навчального плану, затвердженого у 20__ році.
Автори: Є.Ю. Шара, к.е.н., професор Т.М . Сторожук, к.е.н., професор Л.І. Жидєєва, к.е.н., доцент Т.С. Іванова, доцент О.М. Герасименко, ст. викладач
Рецензент: Т.І. Тесленко, к.е.н., доцент
Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку, протокол № __ від «__» ____________ 20__ р. Завідувач кафедри Є.Ю. Шара, к.е.н., професор
Розглянуто і схвалено на засіданні Вченої ради обліково-економічного факультету, протокол № __від «__»________20__р. Голова вченої ради обліково- Економічного факультету Н.П. Мацелюх, к.е.н., доцент
Завідувач навчально- методичного відділу О.О. Бойко-Слобожан
РЕЦЕНЗІЯ на методичні вказівки та тематику курсових робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень” для підготовки магістрів спеціальності 8.03050901 “Облік і аудит” магістерської програми “Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю”
Реформування економічної системи України в цілому і бухгалтерського обліку зокрема спонукає сучасного бухгалтера здобувати нові знання та вдосконалювати вміння оперативно приймати рішення щодо управління як обліковим процесом, так і діяльністю бюджетної установи в цілому. З огляду на це дедалі, підвищується роль засобів і методів ведення бухгалтерського обліку в бюджетній установі для підготовки інформаційного забезпечення керівництва. Використовуючи інформацію зібрану, оброблену та узагальнену в процесі облікових робіт, керівники зможуть оперувати інструментарієм для прийняття управлінських рішень. А тому, Методичні вказівки та тематика курсових робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень”, підготовлені к.е.н., доцентами Шарою Є.Ю., Жидєєвою Л.І., Сторожук Т.М., Івановою Т.С, ст.. викладачем Герасименко О.М., надають студентам можливість опанування ґрунтовними знаннями з бухгалтерського обліку та проводити оцінку діяльності бюджетної установи, набуття навиків критичного мислення, а також усвідомлення необхідності постійної самоосвіти та можливості приймати своєчасні управлінські рішення у процесі діяльності бюджетної установи. Методичні вказівки для написання курсових робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень” надають рекомендації студентам щодо порядку вивчення, збору матеріалу, оформлення курсової роботи. У методичних вказівках детально подаються рекомендації щодо викладення матеріалу курсової роботи за кожним питанням курсової, складанням списку використаної літератури. Методичні вказівки та тематика курсових робіт з дисципліни “Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень” відповідають вимогам вищої школи та може бути рекомендована до практичного застосування у навчальному процесі для підготовки магістрів галузі знань “Економіка і підприємство” спеціальності 8.03050901“Облік і аудит”.
Рецензент Т.І. Тесленко, к.е.н., доцент
ЗМІСТ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.. 5 2. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 6 3. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 7 3.1. Загальні вимоги. 7 3.2. Титульний лист, завдання на курсову роботу та зміст. 9 3.3. Вступ. 10 3.4 Основна частина. 11 3.5. Висновки і пропозиції 16 3.6. Список використаних джерел. 16 3.7. Додатки. 17 4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.. 17 4.1. Загальні вимоги. 17 4.2. Нумерація. 19 4.3. Ілюстрації 21 4.4. Таблиці 22 4.5. Формули. 24 4.6. Правила цитування та посилання на використані джерела. 25 4.7. Оформлення списку використаних джерел. 28 4.8. Додатки. 32 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ. ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ.. 33 6. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ. 36 Облік, контроль і аналіз запасів. 37 7. ДОДАТКИ.. 45
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Відповідно до навчальних планів підготовки фахівців з обліку і аудиту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» магістерської програми «Облік і аудит в управлінні підприємницькою діяльністю» студенти повинні виконати курсову роботу з дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень». Курсова робота є результатом самостійного дослідження студентом однієї з обраних теми дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень» та з науково-обґрунтованими висновками для практичного їх використання. Виконання курсової роботи – підготовчий етап до дипломної роботи; її методичні та аналітичні матеріали можуть бути використані при написанні дипломної роботи. Оформлення курсової роботи здійснюється відповідно до ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Тему курсової роботи студент вибирає самостійно або за порадою викладача (наукового керівника) з переліку тем, розроблених і затверджених кафедрою бухгалтерського обліку, наведеного у параграфі 6. Курсову роботу студенти виконують на матеріалах будь-якого конкретного підприємства – суб’єкта підприємницької діяльності за власним вибором. Вибираючи тему, слід зважати на специфіку діяльності підприємства, яке виступає як об’єкт (база) дослідження. Це може бути підприємство будь-якої форми власності або його підрозділ, що здійснює підприємницьку діяльність. При цьому студенти денної форми навчання при виборі теми пов’язують її з напрями їх роботи у студентському науковому товаристві. Студенти заочної форми навчання переважно керуються досвідом і потребами підприємства, на якому вони працюють. Не дозволяється написання курсової роботи з однієї й тієї ж теми двома студентами в одній академічній групі. Студент, який виконує курсову роботу, повинен чітко усвідомлювати основні вимоги, що пред’являються до такого виду письмових робіт. Вони, перш за все, відносяться до науково-теоретичного рівня за її змістом, формою викладання матеріалу і оформленням. При підготовці та захисті курсової роботи студенти повинні показати: знання чинних законодавчо-нормативних документів з досліджуваних питань, а також теоретичних питань з бухгалтерського обліку і прийняття управлінських рішень; вміння використовувати комп’ютерну техніку; володіти методами ведення бухгалтерської і управлінської роботи, вносити конкретні пропозиції щодо вдосконалення практики ведення бухгалтерського обліку і управління діяльністю підприємства. Курсова робота, яка містить пряме списування матеріалу із різних джерел: навчальних підручників, законодавчих документів, методичних рекомендацій, друкованих видань тощо, без практичного матеріалу оцінюється незадовільно.
2. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
При виконанні курсової роботи з дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень» студенти розширюють і поглиблюють теоретичні знання, одержані при вивченні цієї дисципліни та інших дисциплін професійної підготовки; набувають досвіду роботи з першоджерелами, нормативно-законодавчими актами та уміння знаходити в них головні положення, які безпосередньо відносяться до обраної теми курсової роботи; вчаться самостійно знаходити і аналізувати конкретний практичний матеріал, працювати з документами, обліковими регістрами, фінансовою звітністю, за результатами дослідження проводити узагальнення інформації, складати висновки та приймати певні управлінські рішення. Мета курсової роботи: на основі розширення, поглиблення та систематизації отриманих теоретичних знань з дисципліни «Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень» та практичних матеріалів підприємства, оцінки показників його діяльності за проблемою дослідження, розробити конкретні пропозиції для прийняття дієвих управлінських рішень. Основними завданнями курсової роботи є: закріпити та систематизувати теоретичні знання, навчитися використовувати їх у практичній діяльності та науково-дослідній роботі; здобути нові навички самостійної роботи з нормативно-законодавчими матеріалами та матеріалами статистичних довідників, спеціальною літературою з організації та методики ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для зовнішніх користувачів; оцінити методику використання даних первинних документів, облікових регістрів у реальних умовах; привити студентам навички критично оцінювати стан ресурсів, власного капіталу та зобов’язань підприємства; навчити студентів самостійно і правильно подавати матеріал у тісному зв’язку теоретичних знань з практикою ведення обліку і складання звітності та приймати відповідні управлінські рішення на основі проведеного аналізу, узагальнення та оцінки організації та методики обліку. Конкретні завдання курсової роботи – це розкриття пунктів її плану. Орієнтовна структура курсової роботи: вступ; основна частина (параграфи та питання); висновки і пропозиції; список використаних джерел; додатки.
3. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ3.1. Загальні вимоги
Тема курсової роботи розкривається безпосередньо через відображення її в змісті, який складається із вступу, основної частини, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Зміст курсової роботи повинен передбачити послідовне, логічне розкриття теми через викладення результатів дослідження та відображення її суті. Усі частини курсової роботи повинні бути пов’язані між собою, доповнювати та поглиблювати одна одну. Текст курсової роботи повинен викладатися від третьої особи, без вживання займенників «я», «ми». Таких термінів, як «за нашого часу», «тепер», «у цьому році», «в минулому році» слід уникати, необхідно вказувати конкретний рік і місяць. Не допускається скорочення слів, крім загально прийнятних. Не рекомендується перенасичувати текст спеціальними термінами. За зміст курсової роботи, достовірність та об’єктивність усієї інформації відповідає студент – автор роботи. Курсова робота виконується на підставі глибокого вивчення Законів України, Постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства Фінансів України, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів, довідкової та спеціальної літератури, що стосуються обліку і звітності за обраною темою курсової роботи. Крім визначених джерел, студент опрацьовує первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову, статистичну, податкову та іншу звітність підприємства, внутрішні стандарти, що регламентують його фінансово-господарську діяльність. При вивченні основної й додаткової літератури необхідно використовувати літературу останніх років видання, останні публікації в журналах «Бухгалтерський облік і аудит», «Главбух», «Бухгалтер», «Баланс», «Галицькі контракти» тощо, які мають відношення до проблеми дослідження. Окремі положення, думки, факти, які цікавлять студентів, повинні бути викладені своїми словами або приведені у вигляді цитати з обов’язковим посиланням на першоджерела, наприклад, [8, с.12]. Оцінка організації та методики бухгалтерського обліку і стану справ з обраної проблеми та прийняття управлінських рішень викладається на практичному матеріалі підприємства: нормативних та первинних документів підприємства, регістрів, звітності тощо. На її основі формуються обґрунтовані висновки та вносяться конкретні пропозиції щодо доцільності прийняття тих чи інших управлінських рішень для удосконалення діяльності підприємства. При проведенні аналізу, оцінки результатів діяльності, стану підприємства, на підставі яких проводяться розрахунки, використовується інформація як мінімум за два останні звітні періоди. Обробка конкретної інформації повинна здійснюватися з використанням комп’ютерних технологій.
3.2. Титульний лист, завдання на курсову роботу та зміст
Курсова робота починається з титульного листа. На лицевій стороні титульного листа для студентів денної та заочної форм навчання (додаток А.1), міститься назва відомчого органу, вузу, факультету, кафедри, характер роботи (курсова), назва її теми та підприємства, за матеріалами якого виконувалась робота. Нижче вказується група, курс, прізвище, ім’я та по батькові виконавця, керівника теми (науковий ступінь, посада, прізвище, ім’я, по батькові), місто і рік виконання роботи. На зворотній стороні титульного листа вказується реєстраційний номер роботи, результати перевірки та результати захисту. За титульним листом, на окремому бланку оцінювання наводяться результати перевірки керівником та комісією із захисту курсової роботи (дод. А2). Науковий керівник видає студенту завдання на виконання курсової роботи (додаток А.3) і погоджує календарний графік його виконання. Завдання на виконання курсової роботи розміщують після бланку оцінювання. Далі розміщується зміст курсової роботи (додаток А.4). У ньому перелічуються з визначенням початкової сторінки: вступ, параграфи основної частини (4-7 параграфів), висновки, список використаних джерел і додатки. Кожен параграф має свою назву. До параграфу можуть входити окремі питання (2-3 в кожному).
3.3. Вступ
У вступі необхідно: розкрити роль і значення обраної проблеми в сучасних умовах господарювання; обґрунтувати актуальність теми і важливість її для України, галузі та конкретного підприємства; вказати мету та завдання, предмет і об’єкт дослідження курсової роботи; розкрити ступінь вивчення обраної проблеми різними науковцями в науково-економічній літературі; з’ясувати практичне значення обраної теми дослідження; вказати базу дослідження, за матеріалами якої виконується курсова робота, та дати їй коротку економічну характеристику (визначити місце знаходження, основні види діяльності, дати оцінку основних економічних показники діяльності об’єкта дослідження, інформацію про основні показники підприємства подати у таблиці 3.1, провівши їх аналіз за текстом і обґрунтувати висновки. При цьому основну увагу необхідно звернути на показники з обраної проблеми; Таблиця 3.1 Основні показники діяльності ....... за 20_- 20_р.
вказати джерела інформації (нормативно-правові, спеціальну літературу, а також первинні документи, облікові регістри з досліджуваної проблеми, форми звітності підприємства та інші), які використані під час написання курсової роботи. Обсяг вступу – 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом). 3.4 Основна частина
Основна частина курсової роботи розкриває її зміст. Вона складається з окремих параграфів, між якими повинен бути взаємозв’язок. На початку кожного параграфа необхідно вказати, суть питання яке буде розглянуто, а в кінці параграфу – викласти основні висновки. Усі матеріали з обраної теми курсової роботи викладаються у логічній послідовності на прикладі показників діяльності підприємства з використанням результатів проведеного дослідження. У першому параграфі слід дати йому характеристику чи розкрити економічну сутність об’єкта дослідження, якому присвячена курсова робота, використовуючи визначення подані у нормативно-законодавчій, спеціальній літературі, порівнюючи їх з тлумаченнями науковців, при цьому необхідно провести критичне оцінювання певних визначень. Студенту необхідно також розглянути існуючу класифікацію, дослідивши можливі пропозиції різних науковців. Крім того, важливо дослідити цю проблему на макрорівні з використанням цифрового матеріалу по Україні, галузі тощо, а також показати роль і значення цього питання для підприємства на якому проводиться дослідження. Наприклад, при розкритті параграфа «Економічна сутність і класифікація запасів, їх оцінка для визначення забезпеченості ними підприємства» необхідно: визначити економічну сутність запасів, проаналізувавши висловлювання різних науковців, вказавши свої коментарі; навести та проаналізувати визначення поняття «виробничі запаси», що міститься в нормативних актах та інших джерелах інформації; розкрити класифікацію запасів за різними ознаками; вказати, яке значення відіграють виробничі запаси в діяльності базового підприємства; вказати як проводиться оцінка виробничих запасів підприємства та зробити висновок щодо правильності її застосування; навести макроекономічні показники про рух та наявність виробничих запасів; вказати мету управління або проблему, яка потребує вирішення на підприємстві де проводиться дослідження. У другому параграфі необхідно дослідити нормативно-законодавчі акти, що регулюють предмет дослідження та їх вплив на організацію і методику обліку. Всю інформацію розмістити в таблиці (табл. 3.2). Таблиця 3.2 Законодавчо-нормативна інформація і її використання при аналізі і прийнятті рішень щодо забезпеченості підприємства виробничими запасами
У процесі збору інформації важливо враховувати вимоги нормативних актів з бухгалтерського обліку, оподаткування та інших. Крім того, доцільно дослідити використання всіх законодавчо-нормативних актів та визначити яким чином вони впливають на ті чи інші основні аспекти обліку окремих об’єктів. Крім того, доцільно з’ясувати яким чином та чи інша нормативна інформація використовується суб’єктами господарювання для прийняття управлінських рішень. За результатами вивчення нормативно-законодавчих актів необхідно провести їх критичну оцінку. Студент досліджує не тільки зовнішні нормативні стандарти, а і внутрішні стандарти, що впливають на діяльність підприємства та прийняття конкретних управлінських рішень. Студент повинен обґрунтувати прийняте те чи інше рішення управлінським персоналом підприємства на якому проводиться дослідження. Студент крім нормативної інформації, повинен дослідити використання облікової інформації для прийняття конкретних управлінських рішень. При цьому досліджуються джерела отримання інформації, її необхідність та можливість використання для прийняття тих чи інших рішень керівництвом. Разом з тим необхідно звернути увагу на організацію та методику обліку на підприємстві, можливість і своєчасність отримання інформації про стан та рух окремих об’єктів та можливості прийняття управлінських рішень для потреб керівництва. Всю інформацію доцільно розмістити у таблиці 3.3 та подати критичні зауваження якщо на певному підприємстві при проведенні дослідження виявлені ті чи інші відхилення від нормативу та пропозиції щодо використання облікової інформації для прийняття управлінських рішень. Таблиця 3.3 Облікова інформація і її використання при оцінці забезпеченості підприємства виробничими запасами
Оскільки, облікова інформація формується за інформаційними даними підприємства та відповідно до вимог нормативних і законодавчих актів, то при виборі теми курсової роботи слід спочатку з’ясувати чи є для підприємства актуальними ті питання, які будуть досліджуватися в роботі. Студент повинен оцінити різну облікову інформацію щодо суб’єкта дослідження, визначити можливість використання різних альтернатив з обліку тих чи інших об’єктів чи предметів, обґрунтувати прийняття того чи іншого управлінського рішення з використання певної альтернативи. У курсовій роботі необхідно повністю розкрити процес збору інформації з використанням певних альтернатив. При цьому представлена інформація повинна бути релевантною, тому що тільки релевантна інформація може вплинути на рішення керівництва. Облікова інформація не повинна містити помилок або упереджених оцінок. Звичайно, різні типи управлінських рішень потребують різної інформації. У третьому параграфі студент повинен оцінити стан тих чи інших активів, пасивів, витрат чи доходів на підприємстві, використовуючи інформаційні дані обліку і звітності підприємства як мінімум за 2-3 останні роки, щоб дослідити певну тенденцію. При цьому студент повинен порівняти отримані результати із галузевими чи результатами по регіону, області, країні тощо, зробивши критичні зауваження та пропозиції. Зібраний практичний матеріал необхідно належним чином опрацьовувати, щоб його можна було використати в курсовій роботі. Наведений порядок викладення матеріалу дозволяє розкрити процес підготовки і прийняття рішення за наведеною на рисунку 3.1 схемою, а також максимально дослідити порядок формування і використання облікової інформації при прийняті рішення.
Рис 2.
Рис. 3.1. Процес підготовки і прийняття управлінського рішення
Перш за все слід забезпечити наочність і достовірність практичного матеріалу, групуючи та зіставляючи облікову інформацію, проставити номери таблиць і додатків, органічно ув’язати їх з текстом курсової роботи. У четвертому параграфі студент повинен оцінити вплив можливих факторів на стан активів, зобов’язань, витрат, доходів, фінансових результатів чи в цілому на фінансово-майновий стан підприємства. Розрахунки проводяться в таблицях. Разом з тим необхідно провести аналіз показників і зробити висновки для прийняття певних управлінських рішень. Для наочності дослідження у роботі необхідно використовувати графіки, діаграми тощо. У останньому параграфі курсової роботи узагальнюється сформована облікова інформація для прийняття найбільш оптимальних управлінських рішень. При аналізі варіантів альтернативних рішень слід зіставляти доходи та витрати, які отримає підприємство після прийняття рішення. Звичайно, вибір найкращої альтернативи – це найважливіший крок у всьому процесі підготовки і прийняття рішення. Тому в курсовій роботі слід не тільки вказати, якому рішенню надається перевага, а й детально обґрунтувати ті вигоди, які отримає підприємство в порівнянні з наслідками інших рішень. Наприклад, якщо в роботі зроблено висновок про доцільність збільшення запасів чи витрат на їх зберігання чи зменшення їх залишку, то необхідно вказати, чому обрано саме таке рішення, і навести цифрову інформацію щодо переваг того чи іншого варіанту. Наприклад, основною метою управління забезпеченням виробничими запасами є своєчасні поставки виробничих запасів і мінімізація витрат, пов’язаних з їх придбанням та зберіганням; визначити ті варіанти дій, які можуть застосовуватись для досягнення поставленої мети або розв’язання певної проблеми. Наприклад, оцінюючи стан забезпеченості підприємства виробничими запасами, можна прийняти рішення про збільшення або зменшення обсягу поставок, витрат на замовлення, закупку, зберігання тощо. Важливо не тільки навести перелік можливих варіантів дій, а і дати їх характеристику та обґрунтувати доцільність практичного дослідження цих варіантів. У курсовій роботі слід також дати оцінку прийнятим керівництвом управлінських рішень стосовно досліджуваних проблем у попередніх періодах діяльності підприємства. Важливо також вказати на виявлені проблемні питання, які стосуються способів формування облікової інформації, порядку прийняття рішень тощо, а також навести можливі шляхи їх вирішення. При розкритті процесу підготовки і прийняття рішення в усіх параграфах курсової роботи необхідно розкривати вплив на цей процес використання комп’ютерної техніки та відповідного програмного забезпечення. Обсяг основної частини курсової роботи – 25-30 сторінок рукописного тексту (17-20 сторінок при друкуванні курсової роботи з використанням текстового редактору Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом).
3.5. Висновки і пропозиції
Висновки мають складатися з короткого викладення основних підсумків курсової роботи і пропозицій, спрямованих на вдосконалення бухгалтерського обліку і управління на підприємстві та є результатом виконаної студентом дослідної роботи. Висновки містять узагальнені внутрішньогосподарські резерви, пропозиції щодо усунення порушень і зловживань. Крім того, у висновках роботи відображають й інші переваги, пов’язані з реалізацією пропозицій, розроблених автором. Обсяг висновків – 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом).
3.6. Список використаних джерел
Список використаних джерел оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» та наказу ВАК України №63 від 26 січня 2008 року «Про внесення змін у правила оформлення бібліографічного опису у списку джерел». У списку використаних джерел (від 40-50 назв) мають бути вказані лише ті джерела, які дійсно використовувалися, на мові оригіналу. Список літературних джерел обов’язково повинен містити прізвище та ініціали автора, повну назву джерела, місто видавництва, видавництво та рік видання, загальна кількість сторінок, посилання на сторінки тощо. Загальний обсяг в сторінках вказується, якщо посилання на неї проводиться повністю. Сторінки (від... до) відмічаються, якщо посилання відносяться до окремої частини літературного джерела.
3.7. Додатки
Оформленню додатків у курсовій роботі слід приділити увагу, оскільки їх кількість та якість свідчать про те, наскільки глибоко та старанно студент вивчив практичний та теоретичний матеріал з обраної теми, чи в повній мірі підібрав ці матеріали і наскільки ґрунтовно підтвердив свої висновки та пропозиції. Додатки наводяться в кінці курсової роботи у вигляді форм первинних, зведених документів, облікових регістрів, форм звітності. У додатки слід також включати допоміжний матеріал, який в основній частині захаращує текст (проміжні розрахунки; таблиці допоміжних та вихідних цифрових даних; методики, розроблені в процесі виконання роботи; ілюстрації допоміжного характеру; запропоновані форми документів тощо). Документи, що додаються та використовуються у курсовій роботі: облікові реєстри, форми звітності та інші матеріали, повинні бути правильно оформлені (усі реквізити заповнені) та достовірні. Замість підпису на документах вказуються прізвища посадових осіб.
4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ4.1. Загальні вимоги
Курсова робота повинна відповідати певним вимогам щодо оформлення. Текст роботи повинен бути написаний чітким почерком пастою або чорнилом чорного кольору, без скорочень, на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210х297мм) або надрукований з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом до тридцяти рядків на сторінці. Допускається за необхідністю мінімальний розмір шрифту 12 мм. (в ілюстраційному матеріалі). При написанні курсової роботи таблиці, формули й рисунки допускається виконувати тільки чорною пастою або чорнилом. Нумерація та будь-які виділення по тексту не допускаються. Загальний обсяг курсової роботи (без списку використаних джерел та додатків) повинен становити – 35-40 сторінок рукописного тексту та 26-30 сторінок при друкуванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Обсяг вступу – 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні курсової роботи). Обсяг основної частини курсової роботи – 25-30 сторінок рукописного тексту (17-24 сторінок при друкуванні курсової роботи). Обсяг висновків – 5 сторінок рукописного тексту або 3 сторінки друкованого тексту. Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи такі параметри сторінок: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці. Текст основної частини курсової роботи поділяють на параграфи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», назва параграфу, «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. При цьому може бути застосований напівжирний шрифт. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 одинарним інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати після попередньої через 3 одинарних інтервали. До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел. Таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки, доцільно виносити у додатки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах. Ілюстрації і таблиці курсової роботи мають обов’язково містити посилання на джерело в кінці назви. Приклад використання їх з літературного джерела: [25, с. 15]. Якщо таблиця або рисунок є розробкою автора, про це необхідно вказати, наприклад: [запропоновано автором]. Якщо у курсовій роботі наводяться списки (перерахування), які вимагають нумерування або маркірування, їх потрібно оформлювати за єдиним форматом у всієї роботі. Вони можуть бути наведеними всередині пунктів чи підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Перед кожною позицією перерахування першого рівня деталізації слід ставити символ « - », другого рівня – або малу літеру українського алфавіту з дужкою, або нумерувати. Перерахування першого рівня деталізації в курсовій роботі пишуть (друкують) малими літерами з абзацного відступу, встановленого для всієї роботи, другого рівня – с відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня. Приклад перерахувань у курсовій роботі: - споживчий ринок; - ринок організацій: а) ринок продукції виробничо-технічного призначення; б) ринок перепродажів; в) ринок державних установ.
4.2. Нумерація
Нумерацію сторінок, параграфів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул курсової роботи подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «І. ВСТУП» або «6. ВИСНОВКИ». Пункти нумерують у межах кожного параграфу. Номер пункту складається з порядкових номерів параграфу, пункту, між якими та в кінці ставлять крапку, наприклад: «1.2.» (другий пункт першого параграфу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю та ілюстрації розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис. …» і нумерують послідовно в межах параграфу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера параграфу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого параграфу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах параграфу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера параграфу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого параграфу). Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл. …», наприклад: «Продовження табл.1.2». Формули в курсовій роботі нумерують у межах параграфу. Номер формули складається з номера параграфу і порядкового номера формули в ньому, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правої границі аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього параграфу). Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1. ... 2. ... Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.
4.3. Ілюстрації
Ілюструють у курсовій роботі, виходячи із певного загального задуму за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності, ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковим підписом). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи: - найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. …»; - порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами; - тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; - експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Приклад: 1 – Загальне управління. 2 – Управління економічними службами. Основними видами ілюстративного матеріалу у курсовій роботі за напрямом підготовки «Облік і аудит» є рисунок, схема, діаграма і графік. Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1) « або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1». Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.
4.4. Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Зразок побудови таблиці поданий на рис. 4.1. Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним. Таблиця (номер) Назва таблиці
Боковик (заголовки рядків) Графи (колонки)
Рис. 4.1. Зразок побудови таблиці. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
4.5. Формули
При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: якщо у тексті перед формулою є узагальнююче слово, або якщо цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.
4.6. Правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні курсової роботи студент повинен вказувати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться в курсовій роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування, знайти необхідну інформацію щодо нього; допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...», «… у таблиці 2.3 [21, с. 5]...», «… на рис. 1.1 [4, с. 32]...». Якщо в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань. Приклад: Цитата в тексті: «... класифікація власного капіталу за зонами фінансової стійкості в найбільш загальному вигляді дає уяву про фінансовий стан підприємства/6/1)», де 6 – порядковий номер джерела у списку літератури, 1 – номер розділу, в якому наведена цитата. Пояснимо наш приклад: Опис у переліку посилань: - 6. Гаука Д., Лазоришин М. Шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку формування та змін власного капіталу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_AND_2011/Economics/7_89446.doc.htm. Подання у виносці: - Розділ 1. Теоретичні основи власного капіталу, стор.29. Посилання на ілюстрації у курсовій роботі вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2». Посилання на формули у курсовій роботі вказують порядковим номером формули у дужках, наприклад «...у формулі (2.1)». На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3». Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело; д) якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; е) якщо автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора курсової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.), (розрядка моя. – М.Х.).
4.7. Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел у курсовій роботі слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Приклади наведені у таблиці 4.1. Таблиця 4.1 Зразок оформлення списку використаних джерел
Примітки: 1. Усі умовні розділові знаки, котрі відділяють окремі зони чи елементи у межах зон бібліографічного опису (за винятком граматичної пунктуації у назві видання) відділяються проміжками з двох сторін. 2. Якщо видання має лише одного автора, його прізвище все одно повторюється в області відповідальності після скісної лінії. 3. Дані, котрі взяті не з титульного аркуша книжкового видання, беруться у квадратні дужки. Так, у квадратних дужках потрібно писати відомості про упорядників, авторів, вид видання, котрі наведені на звороті титульного аркуша. У квадратні дужки береться також вся інформація, котра взята не безпосередньо з видання, а встановлена самостійно на основі аналізу видання. 4. Усі частини бібліографічного опису, крім перших слів нових зон бібліографічного опису та власних назв, пишуться з малої літери. Таким чином, додаткові відомості про назву (підручник, посібник тощо), інформація про відповідальність (автор-упорядник, редактор) потрібно писати з малої літери. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно надавати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів і джерел: - ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», про що згадувалось у п.4.6; - ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»; - Наказ ВАК України № 63 від 26.01.2008 року, форма 23 «Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел»; - Бюлетень ВАК України, №5, 2009 р. – C.26-30.
4.8. Додатки
Допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття курсової роботи, за необхідності доцільно включати до додатків. Це можуть бути: - проміжні математичні доведення, формули і розрахунки; - таблиці допоміжних цифрових даних; - первинні та регламентовані звітні документи, розрахунки економічного характеру тощо; - інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв’язку задач на ПК, які розроблені або застосовуються в процесі виконання курсової роботи; - ілюстрації допоміжного характеру. Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) – перша формула додатка А. При значній кількості додатків вони можуть бути пронумеровані в межах розділу, до якого вони належать. Наприклад: І.А – перший додаток першого розділу, ІІІ.Б – другій додаток третього розділу.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ. ЇЇ ОЦІНЮВАННЯ
Підготовка до виконання курсової роботи починається з попереднього вивчення літератури. Після цього складається план майбутньої роботи, який узгоджується з науковим керівником. Підбір джерел є самостійною роботою студента, в якій він повинен проявити ініціативу, вміння використовувати каталоги, бібліотечні довідники і тощо. При підборі літератури слід використовувати найпізніші видання й узгоджувати з керівником список підібраних джерел. Вивчення джерел слід починати з підручників та навчальних посібників, а потім необхідно переходити до робіт дослідницького характеру, наукових статей, інструктивних матеріалів тощо. У визначений кафедрою термін повністю закінчена робота студентом подається на кафедру. Після перевірки науковий керівник відмічає у відгуку позитивні сторони і недоліки (якщо вони є), дає рекомендації для їх усунення, підготовки та захисту роботи. За необхідності доопрацювання, робота разом з відгуком повертається студенту для усунення недоліків. Доопрацьований варіант повертається на перевірку разом з попереднім. Після допуску роботи до захисту науковим керівником, курсова робота захищається при комісії, до складу якої входять викладачі кафедри. Керівник курсової роботи при написанні відгуку оцінює роботу від 0 до 50 балів за об’єктами та правилами, наведеними у таблиці 5.1. До захисту не допускається робота студента, яка оцінена керівником менше як на 25 балів. При цьому в примітках керівник рекомендує студентові доопрацювати роботу. Після доопрацювання керівник не заповнює додатковий бланк оцінювання курсової роботи, а плюсує добрані бали в стовпчику «Фактична кількість балів» з вказівкою дати та підпису. Таблиця 5.1 Оцінювання курсової роботи керівником
Робота з позитивною оцінкою керівника захищається перед комісією, яку створюють на кафедрі. Комісія із захисту курсової роботи здійснює оцінювання її від 0 до 50 балів (табл. 5.2). Таблиця 5.2 Оцінювання курсової роботи комісією по захисту
Правила переведення загальної бальної оцінки в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS наведені у наступній таблиці (табл. 5.3). Таблиця 5.3 Правила переведення бальної оцінки в оцінкуза національною шкалою та шкалою ECTS
6. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
7. ДОДАТКИДодаток А.1
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Факультет____________________ Кафедра ______________________
КУРСОВА РОБОТА на тему:___________________________________ ______________________________________ ______________________________________ (за матеріалами ________________________)
Робота виконана студентом(кою) групи________________________ _____________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)
Науковий керівник ___________ _____________________________ (науковий ступінь, посада) _____________________________ (прізвище, ім’я, по батькові
ІРПІНЬ – 20__
Продовження додатку А.1
Реєстраційний №___________ _____________ __________________ (дата) (П.І.П.)
Результати перевірки_________ ____________ ___________________ (до захисту, (дата) (П.І.П.) на доопрацювання)
Результати захисту___________ _________________ _______________ (оцінка) (підпис) (П.І.П.)
_________________ _______________ (підпис) (П.І.П.)
Додаток А.2
БЛАНК ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
ПЕРЕВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ЗА 100-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКАЛИ ТА ШКАЛИ ECTS
*До захисту не допускається робота студента, яка оцінена керівником менше як на 25 балів. При цьому в примітках керівник рекомендує студентові доопрацювати роботу. Після доопрацювання керівник не заповнює додатковий бланк оцінювання курсової роботи, а плюсує добрані бали в стовпчику «Фактична кількість балів» з вказівкою дати та підпису.
Правила переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS
Додаток А.3 НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Кафедра______________________________________ Дисципліна ___________________________________ Спеціальність _________________________________
З А В Д А Н Н Я на курсову роботу __________________________________________________________________ (прізвище, ім’я та по батькові студента) 1.Тема роботи _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 2.Термін здачі закінченої роботи ____________________ 3. Вихідні дані роботи ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці) ____________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 5. Перелік графічного матеріалу (з точним значенням обов’язкових креслень) ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Дата видачі завдання _________________________________________
Продовження додатку А.3
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Студент _______________________ (підпис) Керівник ______________________ ______________________________ (підпис) (прізвище, ім’я та по батькові)
“_______”_____________ р.
Додаток А.4. ПРИКЛАД змісту курсової роботи за темою: «Оцінка виробничих запасів та прийняття управлінських рішень щодо забезпечення ними діяльності підприємства»
З М І С Т
Додаток А.5 Зразок оформлення рисунку
Обсяг закупок, тис. грн.
160
150
140
130
120
110
100
90
80
70
60
50
2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Роки
Рис. 4.2. Обсяг закупок виробничих запасів за 2003-2011 роки
Додаток А6
Зразок оформлення таблиці
Таблиця 1 Основні економічні показники діяльності Акціонерного промислово-комерційного підприємства Бучанського заводу скловиробів за 2010–2011 рік
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||