|
|
Главная \ Методичні вказівки \ БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА« Назад
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА 22.01.2016 17:22
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра фінансів та банківської справи
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління» Протокол № 5 від 30.08. 2013 р.
Укладач: Браславець Олексій Юрійович, ст..викладач
Рецензенти: Бурлака Григорій Григорович, д.е.н., професор
Бюджетна система: Навчально-методичний комплекс // О.Ю.Браславець – К.: Національна академія управління, 2013. – 81 с.
Запропонований навчально-методичний комплекс "Бюджетна система" являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу "Бюджетна система".
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013
1. ПЕРЕДМОВА
Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Бюджетна система” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу “Бюджетна система”. Комплекс включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями), плани семінарських занять з дисципліни (побудовані за змістовними модулями), завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положеня з впровадження рейтингово-модульної системи оцнювння студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу. Серцевиною процесу освіти, професійного становлення студента є завоєння ним відповідної сукупнсті знань, вмінь і навичок. Як свідчать наукові дослідження і досвід підготовки фахівців, вміня і навички набуваються значно повільніше, ніж знання. У цьому плані ми надаємо серйозного значенння цьому навчально-методичному комплексу, основне завдання якого ми бачимо в тому, щоб навчити студентів прикладенню теоретичних знань з теорії оподаткування до практичної роботи, сформувати уміння і навчити використання теоретичних знань практичній фінасновій діяльності. Природно, що тим самим не заперечується, а, навпаки, наголошується той факт, що відправним і дуже важливим моментом є знання студентами теорії оподаткування. Це той фундамент, який робить продуктивним послідуючі етапи навчання. Таким чином, автори навчально-методичного комплексу пропонують особі, що навчається, йти від знання основних положень фінансової теорії та норм Бюджетного Кодексу України до аналізу конкретного випадку; від рішення конкретного випадку до повторення і поглиблення знань теорії, нормативних актів. Тим самим забезпечується системний характер отримання знань і набуття необхідних умінь і навичок застосування норм закону; відбувається розумне поєднання методів дедукції, що пропонує рух знання від більш загального до меньш загального, одиничного, і індукції, де приорітет має перше з них. Додаткова література надається з метою поглибленного вивчення фінансових дисциплін та для підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт.
Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.
ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
ВНЗ «Національна академія управління»
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
3. ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Галузь знань 0305 "Економіка і підприємництво" Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит", 6.030509 "Облік і аудит", Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр» Факультет економіки та інформаційних технологій (Шифр за ОПП________)ЗАНЯТЬ
Київ-2013
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми з дисципліни «Бюджетна система»: Бурлака. Г.Г., д.е.н., професор Браславець О.Ю., ст..викл.
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Бюджетна система» складена відповідно до освітньої-професійної програми підготовки «бакалавра» напряму 0305 "Економіка і підприємництво". Предметом вивчення навчальної дисципліни є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із створенням та використанням централізованих та децентралізованих публічних фінансових фондів (бюджетів та державних цільових фондів), а також організація та функціонування бюджетної системи і бюджетної політики України. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів: 7-й семестр 1. Змістовний модуль 1. Бюджетний устрій та бюджетна система 2. Змістовний модуль 2. Структура бюджетів
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
1.1. Метою дисципліни є: надати знання з організації та функціонування бюджетної системи і бюджетної політики;м розкрити основи організації і функціонування бюджетної системи, теоретичні та практичні засади бюджетного фінансування підприємств, установ і організацій, а також головні засади фінансової діяльності держави. 1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Бюджетна система» є: вивчення теоретичних основ формування і використання бюджету держави, бюджетного устрою і принципів побудови бюджетної системи, державного кредиту та управління державним боргом; методів і джерел формування доходів бюджету, напрямів і форм фінансування видатків, оволодіння методикою визначення обсягів бюджетних видатків на реалізацію функцій держави; набуття теоретичних і практичних знань стосовно методів і джерел формування доходів бюджету, напрямів і форм фінансування видатків; оволодіння методикою обчислення обсягів доходів і видатків бюджету для реалізації функцій держави та окремих бюджетних установ; формування практичних навичок з питань бюджетного контролю, бюджетного планування, прогнозування та іншої бюджетної роботи, вивчення сутності бюджетних відносин, які виникають між державою, з одного боку, та підприємствами всіх форма власності, установами, громадськими організаціями, населенням, регіонами, урядами інших держав та міжнародними фінансово-кредитними організаціями – з іншого 1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: • теоретичні основи формування і використання бюджетних коштів; • конкретні форми і методи використання коштів бюджетних установ; • структуру та принципи побудови бюджетної системи, особливості функціонування бюджетного механізму; • основи кошторисного фінансування бюджетних установ; • проблеми формування і використання фінансових ресурсів Державного і місцевих бюджетів та шляхи їх вирішення. вміти: • користуватися методами бюджетного планування; • складати планові кошториси підприємств різних форм власності; • користуватися методикою визначення обсягів бюджетних видатків, які забезпечують реалізацію функцій держави. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 годин 4 кредити ЕСТS
3. ПРОГРАМА КУРСУ 2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ ТА БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
ТЕМА 1. СУТНІСТЬ, ПРИЗНАЧЕННЯ І РОЛЬ БЮДЖЕТУ ДЕРЖАВИ
1. Зведений бюджет, як ланка державних фінансів. Суть та призначення. Поняття та склад зведеного бюджету. Місце зведеного бюджету в системі державних фінансів України. Бюджетна політика – суть, мета та основні напрямки в умовах ринку. Напрямки бюджетної політики на середньострокову та довгострокову перспективу. 2. Роль бюджету в макроекономічних процесах держави. Бюджет - як кошторис. Бюджет – як закон. Перелік показників, що визначаються законом про державний бюджет України. Бюджет – як фінансовий план. Бюджет – як метод регулювання соціально – економічного розвитку держави. 3. Розвиток бюджетного законодавства в Україні. Конституція України. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Закон України “Про бюджетну систему”. Програма економічного і соціального розвитку України. Послання Президента України до Верховної Ради України. Бюджетний кодекс України. Порядок прийняття законів, які впливають на доходну та видаткову частини бюджету. Доступність інформації про бюджет. 4. Бюджетний кодекс України – законодавча база щодо складання бюджетів. Структура основних розділів Бюджетного кодексу України. Особливості принципів та правових норм формування бюджетів згідно з цим Кодексом. Характеристика основних показників та розділів Закону України “Про Державний бюджет України” на поточний рік в контексті положень Бюджетного кодексу України. 5. Бюджетні методи впливу в системі фінансового механізму: суть та особливості формування в умовах ринкової економіки. Бюджетні норми і нормативи. Бюджетні та податкові стимули. Бюджетні резерви. Бюджетні санкції. Бюджетне планування і прогнозування в системі бюджетного механізму.
ТЕМА 2. БЮДЖЕТ ЯК ОСНОВНИЙ ФІНАНСОВИЙ ПЛАН ДЕРЖАВИ
1. Бюджетне планування в Україні: економічний зміст та основні етапи. Суть бюджетного планування. Зведене бюджетна планування. Адресне бюджетне планування. Основні етапи бюджетного планування. Складання проекту Державного бюджету України. Розгляд та затвердження проекту Державного бюджету України. 2. Бюджет – основний фінансовий план держави: суть та основні складові. Характеристика бюджету як планового документу за основними складовими. Склад проекту Державного бюджету та схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України. 3. Бюджетна політика: суть, основні методи та принципи побудови. 4. Технологія розробки бюджетної політики. 5. Визначення основних напрямків бюджетної політики на наступний період. Перелік основних показників та інформація, що включається до Постанови Верховної Ради України “ Про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний рік”. Порядок розробки та затвердження даної Постанови Верховною Радою України. 6.Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України. Інструкції з підготовки бюджетних запитів. Розроблення бюджетного запиту. Аналіз бюджетних запитів і розробка пропозицій до проекту Державного бюджету України. 7. Розгляд та прийняття Державного бюджету України. Представлення проекту закону про Державний бюджет Верховній Раді України. Підготовка проекту закону про Державний бюджет до першого читання. Розгляд проекту закону про Державний бюджет у першому читанні. Підготовка проекту закону про Державний бюджет на друге читання. Розгляд проекту закону про Державний бюджет у третьому читанні. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет. Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття Закону України “Про Державний бюджет України”. 8. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів. Порядок складання проектів місцевих бюджетів. Складання проекту місцевого бюджету. Затвердження місцевих бюджетів. 9. Методи бюджетного планування. Достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету на наступний рік та на середньостроковий період. Оптимальний розподіл коштів за окремими групами, галузями, розпорядниками бюджетних коштів. Збалансування бюджету. Балансовий метод. Нормативний метод. Аналітичний метод. Метод екстраполяції. Програмно-цільовий метод.
ТЕМА 3. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ І ДЖЕРЕЛА ЙОГО ФІНАНСУВАННЯ
1. Бюджетний дефіцит та профіцит - показники, що визначають збалансованість бюджету. Дефіцит бюджету: суть причини та наслідки. Джерела фінансування дефіциту бюджету. Зовнішні джерела. Внутрішні джерела. Профіцит бюджету: поняття та призначення. 2. Дефіцит Державного бюджету, Автономної Республіки Крим та міських бюджетів та джерела їх покриття. Державні внутрішні та зовнішні запозичення. Внутрішні та зовнішні запозичення органів влади АР Крим. Внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. 3. Здійснення запозичень до Державного бюджету, бюджету АР Крим та міських бюджетів. Право на здійснення запозичень до місцевих бюджетів. Гарантії щодо виконання бюджетних зобов’язань. 4. Формування показника дефіциту бюджету в системі бюджетного планування. Зведений баланс фінансових ресурсів. Програма економічного і соціального розвитку України на відповідний рік. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний період”. Закон України “Про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік”.
ТЕМА 4. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
1. Поняття та структура бюджетної системи України. Сутність бюджетної системи. Державний бюджет. Місцеві бюджети: склад та структура за основними рівнями бюджетної системи. 2. Основні принципи побудови бюджетної системи, їх суть і призначення. Зміст основних принципів побудови бюджетної системи. Єдність – як основа забезпечення дієвої бюджетної системи. Самостійність – необхідна умова формування бюджетів на всіх рівнях бюджетної системи. Зміст та роль інших принципів у побудові бюджетної системи України. 3. Бюджетна класифікація: поняття та структурна характеристика. Суть бюджетної класифікації та основні її складові. Структура класифікації доходів. Класифікація видатків бюджету за окремими видами. Особливості класифікації фінансування бюджету та класифікації боргу. Складові частини бюджету. 4. Бюджетний процес та його учасники. Стадії бюджетного процесу. Бюджетний період. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження. Аудит та фінансовий контроль, що здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу. 5. Розпорядники бюджетних коштів, їх функції. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх основні функції. Бюджетні призначення. Бюджетний розпис. Бюджетні програми окремих головних розпорядників. 6. Казначейська система виконання бюджету. Бюджетний облік – як основа забезпечення інформаційної бази в органах Державного казначейства. Методологія формування звітів за доходами та видатками бюджету. Звітність про виконання зобов’язань з державного боргу.
ТЕМА 5. МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ І СИСТЕМА БЮДЖЕТНОГО ВИРІВНЮВАННЯ
1. Міжбюджетні відносини – сутність та мета регулювання. Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин. Види видатків на здійснення повноважень, джерела та відповідальність за їх здійснення. 2. Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами. Види видатків за принципом субсидіарності та повноти надання послуги з наближенням її до безпосереднього споживача. Передача державою права на здіснення видатків. 3. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості як базовий показник щодо визначення розподілу міжбюджетних трансфертів. Розрахунок фінансового нормативу бюджетної забезпеченості. Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. 4. Види міжбюджетних трансфертів. Міжбюджетні трансферти, що надаються з Державного бюджету місцевим бюджетам. Дотації вирівнювання. Дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам. Субвенції. Субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту. Субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів. Кошти, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів. Кошти, що передаються до місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів. Порядок надання міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. 5. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами. Субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок наданих державою податкових пільг. Субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування. Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Субвенції на виконання інвестиційних проектів з місцевих бюджетів.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II. СТРУКТУРА БЮДЖЕТІВ
ТЕМА 6. СИСТЕМА ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ
1. Зміст та характеристика доходів бюджету. Структура доходів Державного бюджету України Види доходів бюджету. Розподіл доходів бюджетів за загальним та спеціальним фондами згідно з Законами України “Про Державний бюджет України” на 2000-2003рр. Податкові надходження в системі доходів бюджету. Види непрямих податків і їх роль у доходах бюджету. Пряме оподаткування у формуванні доходів бюджету: види прямих податків, що справляються до бюджету. Неподаткові надходження: суть та основні види. Плата за транзит нафти і газу, а також рентні платежі в структурі неподаткових надходжень бюджету. Динаміка доходів зведеного та Державного бюджету України. 2. Методи та джерела формування доходів бюджету. Суть основних методів формування доходів бюджету. Податковий метод. Трансфертний метод. Економічна характеристика та види основних джерел формування доходів бюджетів. 3. Фактори, що впливають на формування доходів бюджету в сучасних умовах. Перелік основних факторів впливу щодо доходів бюджету. Економічна та фінансова політика як основні важелі впливу у формуванні доходів бюджету. Роль державних соціальних стандартів у формуванні доходів бюджету. 4. Формування кошика доходів місцевих бюджетів відповідно до бюджетного законодавства. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Розрахунок кошика доходів адміністративно–територіальної одиниці. Нормативи відрахувань від прибуткового податку з громадян до бюджетів місцевого самоврядування Індекс відносної податкоспроможності адміністративно – територіальної одиниці. Динаміка доходів місцевих бюджетів. 5. Цільові фонди в системі доходів бюджету. Характеристика та склад основних цільових фондів в зведеному бюджеті України. Місце та роль цільових фондів в структурі доходів зведеного бюджету України. 6. Виконання зведеного бюджету України за доходами. Динаміка показників фактичного виконання доходів зведеного та Державного та місцевих бюджетів у співставленні з плановими показниками, затвердженими Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік
ТЕМА 7. СИСТЕМА ВИДАТКІВ БЮДЖЕТУ
1. Видатки бюджету: економічна суть, склад та структура. Поняття видатків бюджету, їх класифікація та роль у фінансовому забезпеченні потреб соціально – економічного розвитку. Види видатків на здійснення повноважень. Джерела здіснення видатків бюджетів та відповідальність за їх реалізацію. Передача державою права на здійснення видатків. Динаміка видатків зведеного бюджету України. 2. Захищені статті в системі видатків бюджету: склад та практика застосування. Поняття захищених видатків згідно з ст.55 Бюджетного кодексу України. Законодавче визначення переліку захищених статей видатків загального фонду Державного бюджету України. 3. Видатки Державного бюджету. Перелік видатків, що здійснюються з Державного бюджету згідно із ст.87 Бюджетного кодексу України. Таємні видатки з Державного бюджету. Формування резервного фонду у видатках Державного бюджету. 4. Видатки місцевих бюджетів: суспільне призначення та особливості формульних розрахунків. Видатки, що здійснюються з місцевих бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Бюджет розвитку місцевих бюджетів. Динаміка видатків місцевих бюджетів. 5. Бюджетне фінансування: форми і принципи. Поняття бюджетного фінансування. Основні принципи бюджетного фінансування. Форми бюджетного фінансування: кошторисне фінансування, позики з бюджету державним підприємствам, державні дотації, державне фінансування інвестицій. Методи бюджетного фінансування: метод єдиного казначейського рахунку, метод перерахування бюджетних коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників коштів. 6. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи: склад статей та особливості формування. Поняття кошторису. Показники щодо визначення обсягів фінансування за кошторисом. Оперативно – сітьові показники ( виробничі, загальні ). Норми витрат в розрахунку на кількісний показник. Види кошторисів. Індивідуальний кошторис. Зведений кошторис. Загальний кошторис. 7. Виконання зведеного бюджету України за видатками. Динаміка фактичного виконання видатків зведеного, Державного та місцевих бюджетів у співставленні з плановими показниками, затвердженими Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.
ТЕМА 8. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ЕКОНОМІНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВИ ТА НАУКУ
1. Бюджетні інвестиції: суть, економічна характеристики та роль в реалізації завдань інвестиційної політики держави. Інвестиційна та іноваційна модель розвитку економіки України. Інвестиції: економічний зміст та основні види. Динаміка показників інвестиційної діяльності за джерелами фінансування. Державні капітальні вкладення. Фактори, що впливають на розвиток вітчизняного та іноземного інвестування в економіку України. 2. Склад видатків на розвиток економіки та форми їх фінансування. Видатки на розвиток економіки: суть та структура за функціональною та економічною класифікацією. Капітальні вкладення: технологічна і відтворювальна структура. Операційні витрати: склад та відображення у бюджеті розвитку. Види державної підтримки державних підприємств. Державна підтримка вугледобувних підприємств та підприємств АПК. Форми фінансування видатків на розвиток економіки: державні цільові програми; бюджетні дотації. Динаміка видатків бюджету на розвиток економіки. 3. Склад видатків на науку та джерела і особливості їх фінансування в сучасних економічних умовах. Видатки бюджету на фінансування фундаментальних та прикладних досліджень. Способи бюджетного фінансування науки. Особливості положень Закону України “ Про наукову і науково – технічну діяльність” щодо фінансування науки та їх реалізація в Законах України “Про Державний бюджет України”. Динаміка видатків бюджету на науку. 4. Видатки на розвиток комунальної власності та місцевої інфраструктури. Комунальна власність: економічний зміст та показники розвитку в Україні. Правові основи передачі державної форми власності у комунальну. Фінансові методи підтримки комунальної власності та місцевої інфраструктури. 5. Державна фінансова підтримка малого бізнесу в сучасних економічних умовах. Правові засади державної підтримки розвитку малого підприємництва в Україні. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва за єдиним податком. Державна підтримка інфраструктури малого підприємництва. Сфери розвитку малого підприємництва в Україні.
ТЕМА 9. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І СОЦІАЛЬНУ СФЕРУ
1. Соціальна політика України, суть та основні напрямки. Правові основи сучасної соціальної політики України. 2. Система соціальних гарантій України згідно з чинним законодавством України. Необхідність, суть і види соціального захисту населення. Суть соціальних гарантій в контексті Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Соціальний захист, соціальне забезпечення. Соціальний захист як вид соціальних гарантій. Соціальне забезпечення і соціальне страхування в системі соціального захисту населення. Програмно-цільовий метод планування видатків бюджету на соціальний захист. 3. Система пенсійного забезпечення та основні напрямки пенсійної реформи в Україні. Джерела формування та напрямки використання Пенсійного фонду. Види пенсій: а/ трудові; за віком; за інвалідністю; у разі втрати годувальника; за вислугу років; б/ соціальні пенсії. Солідарна та накопичувальна система формування коштів пенсійного фонду. Види та ставки нарахувань на фонд заробітної плати юридичних та фізичних осіб. Додаткові збори на виплату пенсій з бюджету. Напрямки використання Пенсійного фонду в сучасних умовах. Необхідність проведення пенсійної реформи в Україні. Правові та економічні засади формування солідарного та накопичувальних фондів в системі пенсійного забезпечення громадян. Основні положення пенсійного законодавства щодо напрямків пенсійного реформування в Україні 4. Система соціального страхування в Україні: види страхових фондів, особливості їх формування та напрямки використання. Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності. Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. 5. Форми і методи фінансування соціальної сфери. Кошторисне фінансування закладів соціальної сфери. Державні соціальні програми як форма фінансування соціальної сфери. Нормативний метод в системі фінансування соціальної сфери: узагальненні та постатейні нормативи. Нормативи: за методом обчислення; за характером використання; факультативні. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості. Метод коефіцієнтів в розрахунках витрат на соціальну сферу. Корегуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Програмно-цільовий метод у фінансовому забезпеченні соціальної сфери. 6.Видатки бюджетів на освіту та підготовку кадрів. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості одного учня загальноосвітньої школи. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на освіту. Застосування коефіцієнтів приведення кількості учнів щодо учнів спеціальних шкіл-інтернатів. Врахування видатків на підготовку робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою у вищих навчальних закладах при розрахунку видатків на освіту. Кошторисне фінансування закладів освіти. Динаміка видатків бюджету на освіту. 7. Видатки бюджетів на охорону здоров’я. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на охорону здоров’я: фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на охорону здоров’я; коефіцієнти коригування; чисельність наявного населення. Кошторисне фінансування закладів охорони здоров’я. Динаміка видатків бюджету на охорону здоров’я. 8. Видатки бюджетів на культуру та мистецтво, а також на фізичну культуру і спорт. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на культуру та мистецтво: фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на культуру і мистецтво на одного жителя регіону; чисельність наявного населення регіону. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на фізичну культуру і спорт: фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на фізичну культуру і спорт; чисельність наявного населення регіону. Розрахунок показника обсягу нерозподіленого резерву коштів бюджету регіону. Динаміка видатків бюджету на культуру та мистецтво, фізичну культуру і спорт.
ТЕМА 10. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ОБОРОНУ ТА УПРАВЛІННЯ
1. Видатки бюджету на управління: структура та динаміка. Основні види видатків на управління згідно з бюджетною класифікацією. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на управління, виходячи з фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на утримання органів управління відповідного рівня та чисельності працівників управління. Динаміка видатків бюджету на державне управління. Фінансування органів державного управління в умовах адміністративної реформи. 2. Видатки бюджету на судову владу в умовах реформування судової системи. Склад видатків на судову владу та їх структура. Структура видатків на судову владу у ВВП та динаміка розвитку таких видатків в умовах реформування судової влади в Україні. 3. Видатки на національну оборону та правоохоронну діяльність. Політичні та економічні аспекти видатків на оборону. Воєнна доктрина України і її вплив на рівень видатків на оборону. Склад видатків на оборону, порядок їх планування і фінансування. Кошторис на фінансування видатків на оборону. Динаміка видатків бюджету на оборону в Україні. Видатки на правоохоронні органи: склад, структура у ВВП та динаміка. Кошторисне фінансування видатків на правоохоронну діяльність.
ТЕМА 11. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ
1. Державний кредит: економічний зміст та місце в системі державних фінансів. Поняття державного кредиту. Державний кредит як ланка державних фінансів. Право на здійснення державою внутрішніх та зовнішніх запозичень. Державні позики як форма державного кредиту. Види державних позик. Види державних боргових зобов’язань. Гарантії щодо виконання боргових зобов’язань держави. 2. Державний борг: суть та особливості формування. Поняття державного боргу. Взаємозв’язок державного боргу та державного дефіциту. Право на здійснення запозичень. Гарантії щодо виконання боргових зобов’язань. 3. Показники, що характеризують стан та сплату державного боргу. Бюджетна класифікація боргу. Граничний обсяг державного внутрішнього і зовнішнього боргів України. 4. Особливості формування внутрішнього державного боргу в Україні. Стан внутрішнього державного боргу в Україні. Етапи формування внутрішнього державного боргу. Внутрішній державний борг в частині ОВДП. Динаміка внутрішнього державного боргу в Україні. 5. Зовнішній державний борг України. Особливості формування та напрямки використання зовнішніх запозичень. Країни та організації позичальники коштів. Динаміка зовнішнього боргу України.
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
ВНЗ «Національна академія управління» Кафедра фінансів та банківської справи
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
Галузь знань 0305 "Економіка і підприємництво" Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит", 6.030509 "Облік і аудит" Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр» Факультет економіки та інформаційних технологій
Київ-2013
Робоча програма з дисципліни «Бюджетна система» для студентів за напрямом підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит", 6.030509 "Облік і аудит"
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінасів та банківскьої справи, протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми: Бурлака Г.Г.. д.е.н., професор Браславець О.Ю., ст.викл.
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
ДИСЦИПЛІНА: «БЮДЖЕТНА СИСТЕМА»
"Бюджетнаа система" є однією з профілюючих дисциплін, які вивчають у вищих навчальних закладах України. Викладання дисицпліни передбачає розкриття соціальної суті і економічного змісту оподаткування, взаємозв’язку його норм, оволодіння вмінням їх наукового та практичного застосування. Курс “Бюджетна система” має своїм завданням формувати у студентів глибокі теоретичні і практичні знання щодо використання їх у своїй професійній діяльності. Вивчення курсу повинно сприяти вихованню у студентів поважного ставлення до бюджету та бюджетної системи як складової частини державного регулювання економіки, формування та використання цільових бюджетних та позабюджетних, централізованих та децентралізованих публічних фінансових фондів, що перебувають в управлінні державою. Даний курс дає можливість поглибленого вивчення загальних базових положень фінансової теорії. Зокрема, йдеться про досконале знання законодавчих та теоретичних питань, які стосуються фіскальної сфери. Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в бюджетній, податковій та фінансовій теорії, розвиток вміння критично обмірковувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргументовану думку, а також розвиток аналітичного мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в матеріалі. У зв'язку з цим метою курсу також є не лише детальне вивчення студентами конспектів лекцій та чинного законодавства, підручників і навчальних посібників, а й необхідність вивчення додаткових джерел, що буде сприятиме правильному вмінню аналізувати та тлумачити податкові норми чинного законодавства. Вивчення курсу "Бюджетна система" нерозривно пов'язане з такими дисицплінами, як "Теорія фінансів", "Фінанси підприємств", "Податкова система", "Бухгалтерський облік" і знанням положень інших загальних та спеціальних дисциплін.
Мета: надати знання з організації та функціонування бюджетної системи і бюджетної політики;м розкрити основи організації і функціонування бюджетної системи, теоретичні та практичні засади бюджетного фінансування підприємств, установ і організацій, а також головні засади фінансової діяльності держави.
Завданням є: вивчення теоретичних основ формування і використання бюджету держави, бюджетного устрою і принципів побудови бюджетної системи, державного кредиту та управління державним боргом; методів і джерел формування доходів бюджету, напрямів і форм фінансування видатків, оволодіння методикою визначення обсягів бюджетних видатків на реалізацію функцій держави; набуття теоретичних і практичних знань стосовно методів і джерел формування доходів бюджету, напрямів і форм фінансування видатків; оволодіння методикою обчислення обсягів доходів і видатків бюджету для реалізації функцій держави та окремих бюджетних установ; формування практичних навичок з питань бюджетного контролю, бюджетного планування, прогнозування та іншої бюджетної роботи, вивчення сутності бюджетних відносин, які виникають між державою, з одного боку, та підприємствами всіх форма власності, установами, громадськими організаціями, населенням, регіонами, урядами інших держав та міжнародними фінансово-кредитними організаціями – з іншого.
Студенти повинні знати: • теоретичні основи формування і використання бюджетних коштів; • конкретні форми і методи використання коштів бюджетних установ; • структуру та принципи побудови бюджетної системи, особливості функціонування бюджетного механізму; • основи кошторисного фінансування бюджетних установ; • проблеми формування і використання фінансових ресурсів Державного і місцевих бюджетів та шляхи їх вирішення.
Студенти повинні вміти: • користуватися методами бюджетного планування; • складати планові кошториси підприємств різних форм власності; • користуватися методикою визначення обсягів бюджетних видатків, які забезпечують реалізацію функцій держави.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовний модуль 1.БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ ТА БЮДЖЕТНА СИСТЕМА Тема 1. Сутність, призначення і роль бюджету держави Тема 2. Бюджет як основний фінансовий план держави Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування Тема 4. Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України Тема 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання 6. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль1. Змістовний модуль1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ
Змістовний модуль 2. СТРУКТУРА БЮДЖЕТІВ Тема 6. Система доходів бюджету Тема 7. Система видатків бюджету Тема 8. Видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління. Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
Змістовний модуль 2. СТРУКТУРА БЮДЖЕТІВ
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
САМОСТІЙНА РОБОТА
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Бюджетна система» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища, закону. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці. Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, під час рольових або ділових ігор тощо). Практична робота спрямована на використання набутих знаньу вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіни пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленневий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак. Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого. Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного. Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань); Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуаціюі і пропонує студентам її розв'язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного законодавства і рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу -пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі: - формування конкретних (окремих) навичок і умінь;
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так: Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”. Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків; - розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня; - формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути: - підготовка до самостійного виконання практичних завдань; - підготовка студентів до контрольних робіт; - набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці; - підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття можуть проходити у таких формах: 1 . Аудиторні практичні заняття;
Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття. Найбільш розповсюдженими методами є: 1. Вправи (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються : - різні практичні дії; - професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень; - службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності; - службові документи. - формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей. 2 етап - розробка практичного заняття: - визначення методу (методів) - проведення; планування - об'єму задач для відпрацювання; - уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків. 3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги: - реальність і вірогідність матеріалів; - різноманітність матеріалів, їх новизна; - дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність; - посильність засвоєння на високому рівні складності; - юридична правомірність. 4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття: - розробка завдань для студентів; - розробка методичних рекомендацій для викладача; - розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів. 5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з 6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження. Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне: - у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим; - вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань; - вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації; - навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації; - використання за можливістю доступних технічних засобів Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи: - повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції; - пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач); - організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно); - розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленн підсумкової оцінки з даної дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є: 1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності; 2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги;
10.Недосягнення поставленої мети.
9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
ТЕМА 1. Сутність, призначення і роль бюджету держави.
ПЛАН
1. Зведений бюджет, як ланка державних фінансів. 2. Роль бюджету в макроекономічних процесах держави. 3. Розвиток бюджетного законодавства в Україні. 4. Бюджетний кодекс України – законодавча база щодо складання бюджетів. 5. Бюджетні методи впливу в системі фінансового механізму: суть та особливості формування в умовах ринкової економіки.
ТЕМА 2. Бюджет як основний фінансовий план держави.
ПЛАН
1. Бюджет – основний фінансовий план держави: суть та основні складові 2. Бюджетне планування в Україні: економічний зміст та основні етапи. 3. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України. 4. Розгляд та прийняття Державного бюджету України. 5. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів. 6. Методи бюджетного планування.
ТЕМА 3. Бюджетна політика: сутність, методи, принципи та технологія розробки бюджетів.
ПЛАН 1. Бюджетна політика: економічний зміст та нормативно-правова база щодо формування основних напрямків 2. Метода та принципи побудови бюджетної політики держави. 3. Технологія розробки бюджетної політики. 4. Визначення основних напрямків бюджетної політики на перспективу.
ТЕМА 4. Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України.
ПЛАН
1. Поняття та структура бюджетної системи України. 2. Основні принципи побудови бюджетної системи, їх суть і призначення. 3. Бюджетна класифікація: поняття та структурна характеристика. 4. Бюджетний процес та його учасники. 5. Розпорядники бюджетних коштів, їх функції.
ТЕМА 5. Міжбюджетні відносини і система бюджетного вирівнювання.
ПЛАН
1. Міжбюджетні відносини – сутність та мета регулювання. 2. Критерії розмежуванні видатків між місцевими бюджетами. 3. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості як базовий показник щодо визначення розподілу міжбюджетних трансфертів. 4. Види міжбюджетних трансфертів. міжбюджетні трансферти, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам. 5. міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
ТЕМА 6. Система доходів бюджету
ПЛАН
1. Зміст та характеристика доходів бюджету. Структура доходів Державного бюджету України 2. Методи та джерела формування доходів бюджету. 3. Фактори, що впливають на формування доходів бюджету в сучасних умовах. 4. Формування кошика доходів місцевих бюджетів відповідно до бюджетного законодавства. 5. Цільові фонди в системі доходів бюджету. 6. Виконання зведеного бюджету України за доходами
ТЕМА 7. Система видатків бюджету.
ПЛАН
1. Видатки бюджету: економічна суть, склад та структура. 2. Захищені статті в системі видатків бюджету: склад та практика застосування. 3. Видатки Державного бюджету. 4. Видатки місцевих бюджетів: суспільне призначення та особливості формульних розрахунків. 5. Бюджетне фінансування: форми і принципи. 6. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи: склад статей та особливості формування. 7. Виконання зведеного бюджету України за видатками
ТЕМА 8. Видатки бюджету на економіну діяльність держави та науку.
ПЛАН 1. Бюджетні інвестиції: суть, економічна характеристики та роль в реалізації завдань інвестиційної політики держави. 2. Склад видатків на розвиток економіки та форми їх фінансування. 3. Склад видатків на науку та джерела і особливості їх фінансування в сучасних економічних умовах. 4. Видатки на розвиток комунальної власності та місцевої інфраструктури. 5. Державна фінансова підтримка малого бізнесу в сучасних економічних умовах.
ТЕМА 9.Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу.
ПЛАН 1. Соціальна політика України, суть та основні напрямки. 2. Система соціальних гарантій України згідно з чинним законодавством України. Необхідність, суть і види соціального захисту населення. 3. Система пенсійного забезпечення та основні напрямки пенсійної реформи в Україні. 4. Система соціального страхування в Україні: види страхових фондів, особливості їх формування та напрямки використання. 5. Форми і методи фінансування соціальної сфери. 6.Видатки бюджетів на освіту та підготовку кадрів. 7. Видатки бюджетів на охорону здоров’я. 8. Видатки бюджетів на культуру та мистецтво, а також на фізичну культуру і спорт
ТЕМА 10. Видатки бюджету на оборону та управління.
ПЛАН 1. Видатки бюджету на управління: структура та динаміка. 2. Видатки бюджету на судову владу в умовах реформування судової системи. 3. Видатки на національну оборону та правоохоронну діяльність.
ТЕМА 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу. ПЛАН 1. Державний кредит: економічний зміст та місце в системі державних фінансів. 2. Державний борг: суть та особливості формування. 3. Показники, що характеризують стан та сплату державного боргу. 4. Особливості формування внутрішнього державного боргу в Україні. 5. Зовнішній державний борг України.
10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Самостійна робота студента передбачає:
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу, вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень науки в практичній діяльності. Досягнення цієї мети потребує від студентів навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. Самостійна робота студентів має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних та курсових робіт, доповідей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються: вивчення відповідних положень законів, підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, конс-пектів лекцій, підбір необхідних додаткових матеріалів. При підготовці до семінарських та практичних занять результати само-стійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами. Опрацювавши рекомендовану літературу і доку-менти, студент повинен з’ясувати задачі по боротьбі із злочинністю (окремими видами злочинів), сформульовані вимоги, що з них витікають. Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників доку-ментів. Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відпо-відні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журналь-них статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Вивчаючи в складній дискусії проблеми, усвідомлюючи їх, порівнюючи спірні питання, оцінюючи надійність і ефективність їх аргументації, студент, по-перше, отримує глибокі теоре-тичні знання, необхідні для юриста вищої кваліфікації, по-друге, вчиться формулювати свою позицію по теоретичним питанням, обгрунтовуючи її. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що “найблідіше горнило, краще від найсвітлішої пам’яті”. Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань. Рішення викладається письмово, в робочому зошиті без переписування умови задачі. Воно повинно бути аргументованим, посилатись на джерела. Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, як вивчати дисципліну, яку основну та додаткову літературу, законодавчі акти, потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до наукового пошуку, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання терії, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування знань у майбутній практичній діяльності.
11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень
Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю правоохоронних органів; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність: – закони та інші нормативні акти; – навчальна, монографічна та інша література. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал та практика застосування закону. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Методологічною основою роботи повинні бути праці по філософії та соціології науки. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд: – спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питання яке розглядається, його практичне значення; – аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відомчі накази, інструкції), літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Структурно-описувальна частина курсової роботи повинна бути представлена таким чином: 1) Спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається; 2) Розкривається його практична значимість; 3) Аналізується нормативний матеріал (закон і підзаконні акти), літературні джерела; 4) Приводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що розглядається, або його згода з одним із суджень, що приведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обгрунтована. Це значить, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику (з вказанням джерела інформації) або шляхом логічного висновку, повинен показати “Життєвість”, приорітет своєї позиції в дискусії. Оформлення курсової роботи. Текст повинен бути виконаний розбірливим почерком. Якщо робота написана на окремих листках, вони повинні бути підшиті і понумеровані. На першому (титульному) листі вказують найменування роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництва, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи 25-30 сторінок тексту набраних на комп’ютері, формату А – 4. В кінці роботи дається список використаної літератури. При цьому джерела в списку приводяться в такій послідовності: 1) Методологічні матеріали; 2) Закони та інші нормативні акти; 3) Навчальна, монографічна та інша література. При перевірці курсових робіт та в ході їх захисту, здійснюється контроль знань студентів, виявляються ті х них, хто схильний до наукової роботи. Останні можуть залучатись, за їх бажанням, до НДР, готуватись до вступу в аспірантуру. Результати рецензування курсових робіт показують, що більшість студентів сумлінно відносяться до цього навчального завдання, дотримуються вказівок викладачів і рекомендацій, що містяться в навчально-методичній літературі. Але деякі студенти виконують роботу недоброякісно, допускають серйозні помилки. Найбільш характерними з них є: 1. В роботах не використовуються, або використовуються недостатньо нормативні матеріали, судова практика, літературні джерела. 2. Роботи виконуються без урахування змін, внесених в діюче законодавство. 3. В роботах студенти посилаються на документи, які втратили юридичну силу. 4. Мають місце випадки, коли студенти не проявляють необхідної самостійності і творчого відношення до виконання курсових робіт, а дослівно переписують текст із того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому, творчому вивченню і засвоєнню програмного матеріалу. Тому такі роботи до захисту не допускаються. Проте студенти мають право опиратися в своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу по даній проблемі. Якщо при цьому він приводить цитату або запозичує із літературного джерела якісь теоретичні положення (наприклад: визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики. думку автора літературного джерела з того чи іншого приводу і т.п.), то в обов’язковому порядку належить робити посилання на літературне джерело. По діючому зараз ГОСТу дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а в підряднику – прізвище і ініціали автора названої роботи, місце видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінок, на яких в джерелі вміщений текст. У випадку коли запозичений текст (думка, ідея і т.п.) перефразується, в виносці перед прізвищем автора ставиться "Див." Якщо ж робота, із якої запозичений текст, опублікована в журналі, збірнику праць, матеріалів науково-практичної конференції і т.п. в виносці після прізвища автора (авторів) і назви роботи ставляться дві косі риски і далі назва журналу (збірника праць і т.п.), рік видання, номер і сторінка, із якої взято текст для курсової роботи. Так оформлюються і виноски при посиланнях на закони, укази і постанови верховних органів влади і управління нашої держави, постанови Пленуму Верховного суду України і інші матеріали, що опубліковані в періодичній пресі. Виноски на кодекси не потрібні, крім випадків запозичення тексту із коментаря до деякої статті чи необхідності звернути увагу.
13. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
Студенти можуть запропонувати свою тему роботи, попередньо узгодивши її з викладачем.
14. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки: непарна цифра – перший варіант; парна - другий варіант.
І. Тести
Для першого варіанту
Тест 1 Структура бюджетної система визначається як питома вага: 1.Видатків державного бюджету і видатків місцевих бюджетів у видатках зведеного бюджету; 2.Доходів державного бюджету і доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету; 3.Видатків бюджету АР Крим у видатках місцевих бюджетів;
Тест 2 Кошторис може застосовуватись як :
Тест 3 Річний розпис асигнувань державного бюджету це:
Тест 4 Витрати бюджету це:
Тест 5 Лімітна довідка про бюджетні асигнування це документ що містить: 1. Затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл; 2. Планові показники фінансування бюджетної установи за загальним і спеціальним фондами ; 3. Затверджені показники бюджетних асигнувань головних розпорядників бюджетних коштів на півроку; 4. Затверджені показники бюджетних асигнувань головних розпорядників бюджетних коштів на рік з помісячним їх розподілом.
Тест 6 Форма лімітної довідки затверджується :
Тест 7 План асигнувань затверджується разом з :
Тест 8 Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених :
Для другого варіанту
Тест 1. Видатки бюджету класифікуються за : 1. Функціональною ознакою; 2. Одержувачами бюджетних коштів; 3. Бюджетними програмами; 4. Економічною ознакою; 5. Головними розпорядниками бюджетних коштів; 6. Бюджетними призначеннями ; 7. Всі відповіді правильні.
Тест 2 До форм бюджетного фінансування відносяться : 1. Кошторисне ; 2. Проектне ; 3. Дотування державних підприємств; 4. Надання пільгових кредитів підприємствам АПК; 5. Надання дотацій вирівнювання місцевим бюджетам; 6. Правильні 1, 2, 3 відповіді. 7. Правильні 1, 2, 3, 5 відповіді.
Тест 3. Одержувачі бюджетних коштів отримують їх : 1. Безпосередньо з відповідного бюджету; 2. Через головних розпорядників бюджетних коштів ; 3. Через розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня ; 4. Правильна 2, 3 відповіді; 5. Правильна 1 відповідь.
Тест 4. Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до : 1. Кошторису бюджетної установи; 2. Плану асигнувань; 3. Плану використання бюджетних коштів; 4. Лімітної довідки.
Тест 5. План асигнувань складається: 1. Поквартально за загальним і спеціальним фондом кошторису; 2. Помісячно за загальним і спеціальним фондом кошторису ; 3. Помісячно за загальним фондом кошторису; 4. Поквартально за загальним фондом кошторису;
Тест 6 Кошторис бюджетної установи формується за : 1. Доходами, видатками та кредитуванням за вирахуванням погашення; 2. Доходами поточними і капітальними видатками ; 3. Доходами, розподіленими і нерозподіленими видатками.
Тест 7. Для складання проекту державного бюджету використовуються такі фінансові документи: 1. Зведений баланс фінансових ресурсів держави ; 2. Баланс доходів і витрат населення ; 3. Платіжний баланс; 4. Валютний план; 5. Державна програма економічного і соціального розвитку України на кожний рік.
Тест 8. Що служить джерелом покриття бюджетного дефіциту : 1. Внутрішні запозичення ; 2. Зовнішні запозичення; 3. Емісія грошей; 4. Все разом.
ІІ. Практичні завдання
Для першого варіанту
1. За даними таблиці 1 визначити рівень виконання плану видатків та структуру фактичного виконаня Державного бюджету у 200Х р. за функціональною класифікацією та побудувати відповідні діаграми.
Таблиця 1 Видатки Державного бюджету України у 2009 році у розрізі функціональної класифікації
Для другого варіанту
1. За даними таблиці 2 визначити: рівень виконання плану та структуру видатків Державного бюджету у 200Х р. за економічною класифікацією та побудувати відповідні діаграми. Таблиця 2 Видатки Державного бюджету України за економічною класифікацією
ІІІ. Ситуаційні завдання
Для першого варіанту Завдання 1.1. Основні стадії бюджетного процесу (пронумерувати по порядку та вказати період)
2. Дати визначення поняття "бюджетне планування" і вказати, які етапи бюджетного процесу воно охоплює.
Завдання 1.2.
Як Ви вважаєте, що повинно бути визначальним при збалансуванні бюджету – доходи чи видатки? Яку роль, на Вашу думку, слід відводити дефіциту бюджету? Дайте пояснення поняттю "прихований дефіцит".
Завдання 1.3. Дайте визначення поняттю "бюджетна система", охарактеризуйте її структуру, вкажіть на базовий підхід щодо її побудови.
Дайте свою оцінку сучасній бюджетній системі та бачення щодо напрямків її удосконалення.
Завдання 1.4. Дайте своє пояснення поняттю "видатки розвитку" та вкажіть на характер зв’язку між розмірами таких видатків та обсягами надходжень від приватизації державного майна. Чи повинні доходи від приватизації включатися до доходів бюджету?
Завдання 1.5. Дайте обґрунтування поняттю "бюджетне фінансування" та вкажіть, які основні методи застосовуються при визначенні обсягів бюджетного фінансування. Яку роль слід відводити трансфертам при формуванні доходів місцевих бюджетів? Вкажіть, які основні види трансфертів застосовуються згідно з чинним законодавством?
Для другого варіанту
Завдання 2.1 Дайте оцінку сучасного стану малого підприємництва в Україні та вкажіть основні напрямки його розвитку через систему заходів щодо державної підтримки малого бізнесу. Обґрунтуйте, на якій стадії свого розвитку мале підприємство потребує найбільшої підтримки з боку держави. Охарактеризуйте ситуацію щодо розвитку інфраструктури малого бізнесу в Україні.
Завдання 2.2 Дайте визначення поняттю "комунальна власність", вкажіть основні складові, що входять до цієї категорії власності. Обґрунтуйте можливість застосування об’єктів комунальної власності для отримання прибутку. Дайте визначення таких понять: "кошик доходів місцевих бюджетів", "видатки місцевих бюджетів".
Завдання 2.3 За допомогою яких критеріїв розподіляються місцеві бюджети між різними ланками бюджетної системи? Вкажіть які види доходів є закріпленими за місцевими бюджетами. Дайте визначення поняттю "доходи бюджету", вкажіть на особливості їх розподілу за загальним і спеціальним фондами.
Завдання 2.4 Дайте визначення поняттю "Державні фінанси" та вкажіть місце і роль зведеного бюджету. Дайте свою оцінку щодо динаміки видатків бюджету на державне управління в контексті з основними напрямками адміністративної реформи. Дайте визначення поняттю "бюджетне прогнозування" і вкажіть, виходячи з яких законів та програмних документів держави повинні формуватися основні прогнозні показники бюджету.
Завдання 2.5 Як Ви вважаєте, чи буде застосовуватися державний кредит, якщо бюджет наступного року буде бездефіцитним? Обґрунтуйте свою відповідь. Дайте пояснення таких категорій: "державний борг" (вкажіть види), "облігація" (вкажіть види), "казначейське зобов’язання
16. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
МОДУЛЬ І. Бюджетний устрій та бюджетна система.
Тема 1. Сутність, призначення і роль бюджету у розвитку держави Зведений бюджет, як ланка державних фінансів. Суть та призначення. Поняття та склад зведеного бюджету. Місце зведеного бюджету в системі державних фінансів України. Роль бюджету в макроекономічних процесах держави. Бюджет - як кошторис. Бюджет – як закон. Перелік показників, що визначаються законом про державний бюджет України. Бюджет – як фінансовий план. Бюджет – як метод регулювання соціально – економічного розвитку держави. Розвиток бюджетного законодавства в Україні. Конституція України. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Закон України “Про бюджетну систему”. Програма економічного і соціального розвитку України. Послання Президента України до Верховної Ради України. Бюджетний кодекс України. Порядок прийняття законів, які впливають на доходну та видаткову частини бюджету. Доступність інформації про бюджет. Бюджетний кодекс України – законодавча база щодо складання бюджетів. Структура основних розділів Бюджетного кодексу України. Особливості принципів та правових норм формування бюджетів згідно з цим Кодексом. Характеристика основних показників та розділів Закону України “Про Державний бюджет України” в контексті положень Бюджетного кодексу України. Бюджетні методи впливу в системі фінансового механізму: суть та особливості формування в умовах ринкової економіки. Бюджетні норми і нормативи. Бюджетні та податкові стимули. Бюджетні резерви. Бюджетні санкції. Бюджетне планування і прогнозування в системі бюджетного механізму. Рекомендовані джерела: 1-4, 5(с.7-24); 6-8. 14-23; 47; 57; 63-66; 76-78; 94; 95; 97; 107; 109-120.
Тема 2.Бюджет як основний фінансовий план держави Бюджетне планування в Україні: економічний зміст та основні етапи. Суть бюджетного планування. Зведене бюджетна планування. Адресне бюджетне планування. Основні етапи бюджетного планування. Складання проекту Державного бюджету України. Розгляд та затвердження проекту Державного бюджету України. Бюджет – основний фінансовий план держави: суть та основні складові. Характеристика бюджету як планового документу за основними складовими. Склад проекту Державного бюджету та схвалення Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет України. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України. Інструкції з підготовки бюджетних запитів. Розроблення бюджетного запиту. Аналіз бюджетних запитів і розробка пропозицій до проекту Державного бюджету України. Розгляд та прийняття Державного бюджету України. Представлення проекту закону про Державний бюджет Верховній Раді України. Підготовка проекту закону про Державний бюджет до першого читання. Розгляд проекту закону про Державний бюджет у першому читанні. Підготовка проекту закону про Державний бюджет на друге читання. Розгляд проекту закону про Державний бюджет у третьому читанні. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет. Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття Закону України “Про Державний бюджет України”. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів. Порядок складання проектів місцевих бюджетів. Складання проекту місцевого бюджету. Затвердження місцевих бюджетів. Методи бюджетного планування. Достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету на наступний рік та на середньостроковий період. Оптимальний розподіл коштів за окремими групами, галузями, розпорядниками бюджетних коштів. Збалансування бюджету. Балансовий метод. Нормативний метод. Аналітичний метод. Метод екстраполяції. Програмно-цільовий метод. Рекомендовані джерела: 1-8; 16-23; 30-34; 45-47; 50; 51; 57; 71(с.228-241); 73-79; 86; 99; 111-120.
Тема 3. Бюджетна політика: сутність, методи, принципи та технологія розробки
Бюджетна політика: суть та нормативно-правова база щодо формування. Методи та принципи побудови бюджетної політики. Технологія розробки бюджетної політики. Напрямки бюджетної політики на середньострокову та довгострокову перспективу. Визначення основних напрямків бюджетної політики на наступний період. Перелік основних показників та інформація, що включається до Постанови Верховної Ради України “ Про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний рік”. Порядок розробки та затвердження даної Постанови Верховною Радою України. Рекомендовані джерела: 1-7; 16-23; 30; 33; 34; 36; 48-51; 54; 56; 64; 71(с.177-179; с.201-205); 84; 86; 103; 107; 111-120.
Тема 4. Бюджетний устрій і побудова бюджетної системи України Поняття та структура бюджетної системи України. Сутність бюджетної системи. Державний бюджет. Місцеві бюджети: склад та структура за основними рівнями бюджетної системи. Основні принципи побудови бюджетної системи, їх суть і призначення. Зміст основних принципів побудови бюджетної системи. Єдність – як основа забезпечення дієвої бюджетної системи. Самостійність – необхідна умова формування бюджетів на всіх рівнях бюджетної системи. Зміст та роль інших принципів у побудові бюджетної системи України. Бюджетна класифікація: поняття та структурна характеристика. Суть бюджетної класифікації та основні її складові. Структура класифікації доходів. Класифікація видатків бюджету за окремими видами. Особливості класифікації фінансування бюджету та класифікації боргу. Складові частини бюджету. Бюджетний процес та його учасники. Стадії бюджетного процесу. Бюджетний період. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження. Аудит та фінансовий контроль, що здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу. Розпорядники бюджетних коштів, їх функції. Головні розпорядники бюджетних коштів та їх основні функції. Бюджетні призначення. Бюджетний розпис. Бюджетні програми окремих головних розпорядників. Рекомендовані джерела: 1; 2; 3(с.241-248); 4; 5(с.25-35); 6-8; 26-29; 49; 53; 59; 61; 85; 86; 93; 98; 102; 105; 109; 112-120.
Тема 5. Міжбюджетні відносини в системі бюджетного регулювання та збалансування бюджетів
Бюджетний дефіцит та профіцит – як інструмент збалансування державного бюджету. Дефіцит бюджету: суть причини та наслідки. Джерела фінансування дефіциту бюджету. Зовнішні джерела. Внутрішні джерела. Профіцит бюджету: поняття та призначення. Дефіцит Державного бюджету, Автономної Республіки Крим та міських бюджетів та джерела їх покриття. Державні внутрішні та зовнішні запозичення. Внутрішні та зовнішні запозичення органів влади АР Крим. Внутрішні та зовнішні запозичення органів місцевого самоврядування. Здійснення запозичень до Державного бюджету, бюджету АР Крим та міських бюджетів. Право на здійснення запозичень до місцевих бюджетів. Гарантії щодо виконання бюджетних зобов’язань. Формування показника дефіциту бюджету в системі бюджетного планування. Зведений баланс фінансових ресурсів. Програма економічного і соціального розвитку України на відповідний рік. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний період”. Закон України “Про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік” Міжбюджетні відносини – сутність та мета регулювання. Поняття та мета регулювання міжбюджетних відносин. Види видатків на здійснення повноважень, джерела та відповідальність за їх здійснення. Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами. Види видатків за принципом субсидіарності та повноти надання послуги з наближенням її до безпосереднього споживача. Передача державою права на здіснення видатків. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості як базовий показник щодо визначення розподілу міжбюджетних трансфертів. Розрахунок фінансового нормативу бюджетної забезпеченості. Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Види міжбюджетних трансфертів. Міжбюджетні трансферти, що надаються з Державного бюджету місцевим бюджетам. Дотації вирівнювання. Дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим та обласним бюджетам. Субвенції. Субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на здійснення програм соціального захисту. Субвенції з Державного бюджету України на виконання інвестиційних проектів. Кошти, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів. Кошти, що передаються до місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів. Порядок надання міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами. Субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок наданих державою податкових пільг. Субвенції на утримання об’єктів спільного користування чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об’єктів спільного користування. Субвенції на виконання власних повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Субвенції на виконання інвестиційних проектів з місцевих бюджетів.
Рекомендовані джерела: 1-4; 5(с.111-119); 6-8; 16-23; 30-36; 38; 39; 45-51; 53-55; 61-83; 89; 90; 93-103; 109-120.
МОДУЛЬ ІІ. Структура бюджетів.
Тема 6. Система доходів бюджету
Зміст та характеристика доходів бюджету. Структура доходів Державного бюджету України Види доходів бюджету. Розподіл доходів бюджетів за загальним та спеціальним фондами згідно з Законами України “Про Державний бюджет України” на 2000-2003рр. Податкові надходження в системі доходів бюджету. Види непрямих податків і їх роль у доходах бюджету. Пряме оподаткування у формуванні доходів бюджету: види прямих податків, що справляються до бюджету. Неподаткові надходження: суть та основні види. Плата за транзит нафти і газу, а також рентні платежі в структурі неподаткових надходжень бюджету. Динаміка доходів зведеного та Державного бюджету України. Методи та джерела формування доходів бюджету. Суть основних методів формування доходів бюджету. Податковий метод. Трансфертний метод. Економічна характеристика та види основних джерел формування доходів бюджетів. Фактори, що впливають на формування доходів бюджету в сучасних умовах. Перелік основних факторів впливу щодо доходів бюджету. Економічна та фінансова політика як основні важелі впливу у формуванні доходів бюджету. Роль державних соціальних стандартів у формуванні доходів бюджету. Формування кошика доходів місцевих бюджетів відповідно до бюджетного законодавства. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Склад доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Розрахунок кошика доходів адміністративно–територіальної одиниці. Нормативи відрахувань від прибуткового податку з громадян до бюджетів місцевого самоврядування Індекс відносної податкоспроможності адміністративно – територіальної одиниці. Динаміка доходів місцевих бюджетів. Цільові фонди в системі доходів бюджету. Характеристика та склад основних цільових фондів в зведеному бюджеті України. Місце та роль цільових фондів в структурі доходів зведеного бюджету України. Виконання зведеного бюджету України за доходами. Динаміка показників фактичного виконання доходів зведеного та Державного та місцевих бюджетів у співставленні з плановими показниками, затвердженими Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік Рекомендовані джерела: 1; 2; 3(с.157-173); 4; 5(с.39-50); 6-8; 10; 11; 15-23; 27-29; 30-36; 38; 39; 45-47; 51; 55; 58; 86; 91; 92; 97; 107-120.
Тема 7. Система видатків бюджету
Видатки бюджету: економічна суть, склад та структура. Поняття видатків бюджету, їх класифікація та роль у фінансовому забезпеченні потреб соціально – економічного розвитку. Види видатків на здійснення повноважень. Джерела здіснення видатків бюджетів та відповідальність за їх реалізацію. Передача державою права на здійснення видатків. Динаміка видатків зведеного бюджету України. Захищені статті в системі видатків бюджету: склад та практика застосування. Поняття захищених видатків згідно з ст.55 Бюджетного кодексу України. Законодавче визначення переліку захищених статей видатків загального фонду Державного Бюджетне фінансування: форми і принципи. Поняття бюджетного фінансування. Основні принципи бюджетного фінансування. Форми бюджетного фінансування: кошторисне фінансування бюджету України. Видатки Державного бюджету. Перелік видатків, що здійснюються з Державного бюджету згідно із ст.87 Бюджетного кодексу України. Таємні видатки з Державного бюджету. Формування резервного фонду у видатках Державного бюджету. Видатки місцевих бюджетів: суспільне призначення та особливості формульних розрахунків. Видатки, що здійснюються з місцевих бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів. Бюджет розвитку місцевих бюджетів. Динаміка видатків місцевих бюджетів., позики з бюджету державним підприємствам, державні дотації, державне фінансування інвестицій. Методи бюджетного фінансування: метод єдиного казначейського рахунку, метод перерахування бюджетних коштів з поточних рахунків місцевих бюджетів на рахунки головних розпорядників коштів. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи: склад статей та особливості формування. Поняття кошторису. Показники щодо визначення обсягів фінансування за кошторисом. Оперативно – сітьові показники ( виробничі, загальні ). Норми витрат в розрахунку на кількісний показник. Види кошторисів. Індивідуальний кошторис. Зведений кошторис. Загальний кошторис. Виконання зведеного бюджету України за видатками. Динаміка фактичного виконання видатків зведеного, Державного та місцевих бюджетів у співставленні з плановими показниками, затвердженими Законом України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.
Рекомендовані джерела: 1-4; 5(с.50-60); 6-9; 14-23; 26-37; 44-51; 79-90; 96-104; 109-120.
Тема 8. Видатки бюджету на економіну діяльність держави та науку
Бюджетні інвестиції: суть, економічна характеристики та роль в реалізації завдань інвестиційної політики держави. Інвестиційна та іноваційна модель розвитку економіки України. Інвестиції: економічний зміст та основні види. Динаміка показників інвестиційної діяльності за джерелами фінансування. Державні капітальні вкладення. Фактори, що впливають на розвиток вітчизняного та іноземного інвестування в економіку України. Склад видатків на розвиток економіки та форми їх фінансування. Видатки на розвиток економіки: суть та структура за функціональною та економічною класифікацією. Капітальні вкладення: технологічна і відтворювальна структура. Операційні витрати: склад та відображення у бюджеті розвитку. Види державної підтримки державних підприємств. Державна підтримка вугледобувних підприємств та підприємств АПК. Форми фінансування видатків на розвиток економіки: державні цільові програми; бюджетні дотації. Динаміка видатків бюджету на розвиток економіки. Склад видатків на науку та джерела і особливості їх фінансування в сучасних економічних умовах. Видатки бюджету на фінансування фундаментальних та прикладних досліджень. Способи бюджетного фінансування науки. Особливості положень Закону України “ Про наукову і науково – технічну діяльність” щодо фінансування науки та їх реалізація в Законах України “Про Державний бюджет України”. Динаміка видатків бюджету на науку. Видатки на розвиток комунальної власності та місцевої інфраструктури. Комунальна власність: економічний зміст та показники розвитку в Україні. Правові основи передачі державної форми власності у комунальну. Фінансові методи підтримки комунальної власності та місцевої інфраструктури. Державна фінансова підтримка малого бізнесу в сучасних економічних умовах. Правові засади державної підтримки розвитку малого підприємництва в Україні. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва за єдиним податком. Державна підтримка інфраструктури малого підприємництва. Сфери розвитку малого підприємництва в Україні. Рекомендовані джерела: 1; 2; 4-7; 16-25; 40-57; 61-83; 89-100; 109-120.
Тема 9. Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
Соціальна політика України, суть та основні напрямки. Правові основи сучасної соціальної політики України. Система соціальних гарантій України згідно з чинним законодавством України. Необхідність, суть і види соціального захисту населення. Суть соціальних гарантій в контексті Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Соціальний захист, соціальне забезпечення. Соціальний захист як вид соціальних гарантій. Соціальне забезпечення і соціальне страхування в системі соціального захисту населення. Програмно-цільовий метод планування видатків бюджету на соціальний захист. Система пенсійного забезпечення та основні напрямки пенсійної реформи в Україні. Джерела формування та напрямки використання Пенсійного фонду. Види пенсій: а/ трудові; за віком; за інвалідністю; у разі втрати годувальника; за вислугу років; б/ соціальні пенсії. Солідарна та накопичувальна система формування коштів пенсійного фонду. Види та ставки нарахувань на фонд заробітної плати юридичних та фізичних осіб. Додаткові збори на виплату пенсій з бюджету. Напрямки використання Пенсійного фонду в сучасних умовах. Необхідність проведення пенсійної реформи в Україні. Правові та економічні засади формування солідарного та накопичувальних фондів в системі пенсійного забезпечення громадян. Основні положення пенсійного законодавства щодо напрямків пенсійного реформування в Україні Система соціального страхування в Україні: види страхових фондів, особливості їх формування та напрямки використання. Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності. Фонд соціального страхування на випадок безробіття. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Форми і методи фінансування соціальної сфери. Кошторисне фінансування закладів соціальної сфери. Державні соціальні програми як форма фінансування соціальної сфери. Нормативний метод в системі фінансування соціальної сфери: узагальненні та постатейні нормативи. Нормативи: за методом обчислення; за характером використання; факультативні. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості. Метод коефіцієнтів в розрахунках витрат на соціальну сферу. Корегуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості. Програмно-цільовий метод у фінансовому забезпеченні соціальної сфери. Видатки бюджетів на освіту та підготовку кадрів. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості одного учня загальноосвітньої школи. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на освіту. Застосування коефіцієнтів приведення кількості учнів щодо учнів спеціальних шкіл-інтернатів. Врахування видатків на підготовку робітничих кадрів та фахівців з вищою освітою у вищих навчальних закладах при розрахунку видатків на освіту. Кошторисне фінансування закладів освіти. Динаміка видатків бюджету на освіту. Видатки бюджетів на охорону здоров’я. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на охорону здоров’я: фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на охорону здоров’я; коефіцієнти коригування; чисельність наявного населення. Кошторисне фінансування закладів охорони здоров’я. Динаміка видатків бюджету на охорону здоров’я. Видатки бюджетів на культуру та мистецтво, а також на фізичну культуру і спорт. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на культуру та мистецтво: фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на культуру і мистецтво на одного жителя регіону; чисельність наявного населення регіону. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на фізичну культуру і спорт: фінансовий норматив бюджетної забезпеченості видатків на фізичну культуру і спорт; чисельність наявного населення регіону. Розрахунок показника обсягу нерозподіленого резерву коштів бюджету регіону. Динаміка видатків бюджету на культуру та мистецтво, фізичну культуру і спорт. Рекомендовані джерела: 1; 2; 4; 5(с.148-176); 6-9; 11-13; 16-23; 30-37; 41-47; 48-54; 85-94; 96-103; 109-120.
Тема 10. Видатки бюджету на оборону та управління.
Видатки бюджету на управління: структура та динаміка. Основні види видатків на управління згідно з бюджетною класифікацією. Розрахунок показника обсягу видатків бюджету області, району на управління, виходячи з фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на утримання органів управління відповідного рівня та чисельності працівників управління. Динаміка видатків бюджету на державне управління. Фінансування органів державного управління в умовах адміністративної реформи. Видатки бюджету на судову владу в умовах реформування судової системи. Склад видатків на судову владу та їх структура. Структура видатків на судову владу у ВВП та динаміка розвитку таких видатків в умовах реформування судової влади в Україні. 3. Видатки на національну оборону та правоохоронну діяльність. Політичні та економічні аспекти видатків на оборону. Воєнна доктрина України і її вплив на рівень видатків на оборону. Склад видатків на оборону, порядок їх планування і фінансування. Кошторис на фінансування видатків на оборону. Динаміка видатків бюджету на оборону в Україні. Видатки на правоохоронні органи: склад, структура у ВВП та динаміка. Кошторисне фінансування видатків на правоохоронну діяльність. Рекомендовані джерела: 1; 2; 4-8; 16-23; 29; 31; 37; 41; 44-48; 60-80; 97-104; 109-120.
Тема 11. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу
Державний кредит: економічний зміст та місце в системі державних фінансів. Поняття державного кредиту. Державний кредит як ланка державних фінансів. Право на здійснення державою внутрішніх та зовнішніх запозичень. Державні позики як форма державного кредиту. Види державних позик. Види державних боргових зобов’язань. Гарантії щодо виконання боргових зобов’язань держави. Державний борг: суть та особливості формування. Поняття державного боргу. Взаємозв’язок державного боргу та державного дефіциту. Право на здійснення запозичень. Гарантії щодо виконання боргових зобов’язань. Показники, що характеризують стан та сплату державного боргу. Бюджетна класифікація боргу. Граничний обсяг державного внутрішнього і зовнішнього боргів України. Особливості формування внутрішнього державного боргу в Україні. Стан внутрішнього державного боргу в Україні. Етапи формування внутрішнього державного боргу. Внутрішній державний борг в частині ОВДП. Динаміка внутрішнього державного боргу в Україні. Зовнішній державний борг України. Особливості формування та напрямки використання зовнішніх запозичень. Країни та організації позичальники коштів. Динаміка зовнішнього боргу України. Рекомендовані джерела: 1; 2; 4; 5(с.176-190); 6-8; 16-23; 31; 37; 45-49; 79-90; 93-95; 103; 109-120.
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ
10. Механізм взаємодії головних розпорядників бюджетних коштів 11. Сучасна бюджетна політика: проблеми та напрями розвитку 12. Бюджетне планування як основа бюдетного процесу 13. Бюджетна класифікація: особливості становлення та напрямки розвитку. 14. Основні етапи та особливості бюджетного процесу в Україні. 15. Організація касового виконання Державного бюджету України. 16. Формування доходів Державного бюджету України. 17. Доходи бюджету: структура та фактори, що впливають на їх формування. 18. Місцеві бюджети: склад та особливості формування. 19. Особливості реформування міжбюджетних відносин в Україні. 20. Місцеві бюджети та міжбюджетні відносини в контексті Бюджетного кодексу України. 21. Науково-правові засади формування кошика доходів місцевого бюджету. 22. Міжбюджетні відносини в системі міжбюджетного регулювання. 23. Міжбюджетні трансферти та їх роль у формуванні доходів місцевих бюджетів. 24. Бюджетне регулювання економіки регіонів. 25. Управління державним боргом України в сучасних економічних умовах. 26. Особливості державного соціального страхування та напрями його удосконалення. 27. Управління бюджетним дефіцитом в сучасних економічних умовах. 28. Удосконалення оподаткування малого та середнього бізнесу. 29. Фінансовий аспект розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. 30. Проблеми збалансованості зведеного бюджету України. 31. Державні фінанси як суб'єкт управління в умовах переходу до ринкових відносин. 32. Сучасна бюджетна політика щодо формування джерел фінансування дефіциту бюджету. 33. Моделювання доходів і видатків зведеного бюджету України. 34. Неподаткові надходження в системі доходів бюджету: склад на напрями розвитку. 35. Проблеми та напрями щодо формування власних доходів місцевих бюджетів. 36. Програмно-цільове планування бюджетних видатків на соціальну сферу. 37. Особливості формування державного боргу України. 38. Фінансові аспекти реалізації державної інноваційної політики в Україні. 39. Іноземне інвестування в умовах інтеграції України в світову економіку. 40. Фінансово-бюджетний механізм інноваційної моделі розвитку економіки. 41. Еволюція фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні. 42. Сучасний механізм фінансування охорони здоров'я та напрямки його удосконалення. 43. Механізм бюджетного фінансування науки: проблеми та напрями їх вирішення. 44. Механізм фінансування закладів освіти та напрями його удосконалення 45. Видатки бюджету на управління: стан та перспективи розвитку. 46. Видатки бюджету на судову владу в умовах судової реформи. 47. Основні напрями реформування видатків бюджету. 48. Бюджетний механізм та проблеми збалансованості бюджетів. 49. Науково-правові основи формування видатків на національну оборону. 50. Проблеми та перспективи формування державного боргу в Україні. 51. Форми та методи управління бюджетною системою. 52. Науково-правові засади казначейського обслуговування бюджетів. 53. Система пенсійного забезпечення та напрямки її реформування. 54. Проблеми бюджетного фінансування наукових досліджень в Україні 55. Оцінка адекватності соціальних видатків бюджету соціальним стандартам України.
17. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Тести для самоконтролю до МОДУЛЮ №1
Тест 1. Бюджет держави є складова ланка: 1) державних фінансів; 2) міжнародних фінансів; 3) державного кредиту; 4) фінансової системи.
Тест 2. Дефіцит державного бюджету приймається в обов’язковому порядку: 1) при визначенні загальних сум доходів та видатків фінансування бюджету; 2) при розгляді проекту державного бюджету у першому читанні; 3) при розгляді проекту державного бюджету у другому читанні; 4) при прийнятті Верховною Радою України закону про державний бюджет України;
Тест 3. Наявність дефіциту бюджету допускається для: 1) Державного бюджету, Бюджету Автономної Республіки Крим та міських бюджетів. 2) бюджетів сіл та селищ: 3) бюджетів районів у містах. 4) Зведених бюджетів областей.
Тест 4. Дефіцит для місцевих бюджетів допускається в частині: 1). загального фонду; 2). спеціального фонду; 3). податкових надходжень; 4). бюджету розвитку. Тест 5. Зведений бюджет України складається з 1) доходів і видатків державного сектора економіки; 2) доходів і видатків державного і місцевих бюджетів; 3) доходів і видатків державного і місцевих бюджетів з урахуванням ресурсів усіх фондів соціального страхування. 4) доходів і видатків державного і місцевих бюджетів, а також бюджету автономної республіки Крим
Тест 6. Місцеві бюджети поділяються на ... 1) Обласні, міські, районні, селищ і сіл. 2) Обласні, районні, міські, районів у містах, селищ і сіл. 3) Централізовані та децентралізовані. 4) Республіканський АР Крим, мм. Києва та Севастополя, обласні, міст обласного значення, районні, міст районного значення, районів у містах, селищ і сіл та територіальних громад.
Тест 7. За якими групами класифікуються доходи бюджету? 1) Податкові та неподаткові надходження. 2) Податкові і неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти. 3) Закріплені і власні доходи. 4) Загальнодержавні та місцеві податки і збори.
Тест 8. Доходи бюджетів формуються за такими методами ... 1) вилучення доходів з державного сектора економіки, одержання доходів від державних угідь; 2) отримання доходів від державних угідь, майна і послуг; перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків; залучення позик; 3) прямого вилучення доходів з державного сектора; отримання доходів від державних угідь, майна і послуг; перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків та зборів; 4) прямого вилучення доходів з державного сектора; отримання доходів від державних угідь, майна і послуг; перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою податків та зборів; залучення позик.
Тест 9. Бюджетна класифікація неподаткових надходжень включає такі групи ... 1) Доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні штрафи та санкції; плата за навчання іноземних громадян у навчальних закладах; інші надходження. 2) Надходження від штрафів та фінансових санкцій; доходи від власності та підприємницької діяльності; інші неподаткові надходження. 3) Доходи від власності та підприємницької діяльності; доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від сплати штрафних санкцій; інші неподаткові надходження. 4) Доходи від власності та підприємницької діяльності; адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; надходження від штрафів та фінансових санкцій; інші неподаткові надходження.
Тест 10. Бюджетна класифікація доходів від операцій з капіталом включає такі групи ... 1) надходження коштів від реалізації безхазяйного майна; доходи Державного комітету України по матеріальних резервах; надходження від продажу землі; 2) надходження коштів від реалізації майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави; надходження від продажу державних запасів товарів; надходження від продажу землі; 3) надходження від продажу державних запасів товарів; надходження від реалізації безхазяйного майна і майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів; 4) надходження від продажу державних запасів товарів; надходження від реалізації безхазяйного майна і майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави, та скарбів; надходження від продажу землі та нематеріальних активів. Тест 11. Бюджетна класифікація застосовується з метою... 1) проведення постатейного аналізу доходів та видатків бюджету; 2) забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників; 3) згрупування доходів видатків бюджету, а також бюджетного кредитування; 4) забезпечення цілісності бюджетних категорій.
Тест 12. Збалансованість бюджету визначається такими показниками: 1). рівновага доходів і видатків; 2). дефіцит бюджету; 3). профіцит бюджету; 4). сальдо балансу.
Тест 13. Дефіцит бюджету - це показник, що характеризує: 1). перевищення видатків бюджету над його доходами; 2). частку величини щодо перевищення доходів над видатками бюджету у загальній сумі видатків бюджету; 3). частку величини щодо перевищення видатків бюджету над його доходами у ВВП; 4).частку величини, щодо перевищення видатків бюджету над його доходами у загальній сумі видатків.
Тест 14. Джерелами покриття дефіциту державного бюджету є: 1). зовнішні і внутрішні запозичення; 2). емісія грошей; 3). золотий запас держави, 4) доходи від приватизації державного майна.
Тест 15. Для покриття дефіциту місцевого бюджету розвитку можуть використовуватися: 1). місцеві запозичення; 2). емісія грошей; 3). кошти державного бюджету; 4) позички фінансово-кредитних установ.
Тест 16. Які бюджети відносяться до 2-го рівня місцевих бюджетів України? 1) Обласні, міські, районні, селищ і сіл. 2) Обласні, районні, міські, районів у містах, міст, селищ і сіл. 3) Міст обласного значення, зведених бюджетів районів. 4) Республіканський бюджет АР Крим, обласні, районні, міські, районів у містах, міст, селищ і сіл.
Тест 17. Хто є учасниками бюджетного процесу? 1) Верховна Рада України. 2) Національний банк України. 3) Державне казначейство України. 4) Міністерство фінансів України.
Тест 18. Етапами бюджетного процесу є: 1) Складання проекту бюджету. 2) Розгляд та затвердження проекту бюджету. 3) Виконання та контроль за виконанням бюджету; 4) Підготовка звіту щодо виконання бюджету.
Тест 19. Джерелами формування доходів бюджету є ... 1) доходи від операції з капіталом; 2) валовий внутрішній продукт і національне багатство; 3) валовий внутрішній продукт, державний кредит; 4) податкові та неподаткові надходження.
Тест 20. Структура бюджетної системи України визначається: 1). Адміністративно-територіальним устроєм. 2). Сукупністю державних фінансових інститутів. 3). Системою економічних відносин, державним та адміністративно-територіальним устроями. 4). Адміністративно-територіальним устроєм і побудовою системи органів влади в Україні.
Тести для самоконтролю до МОДУЛЮ №2
Тест 1. Видатки бюджету класифікують за такими видами як: 1) економічна; 2) правова; 3) відомча; 4) програмна;
Тест 2. Видатки бюджету за формами бюджетного фінансування включають ... 1) проектне та кошторисне фінансування; 2) бюджетні кредити та бюджетні трансферти; 3) проектне і кошторисне фінансування, бюджетні трансферти; 4) бюджетні кредити, бюджетні трансферти, проектне і кошторисне фінансування.
Тест 3. За суспільним призначенням видатки бюджету відображають такі функції держави ... 1) виробничу і невиробничу; 2) економічну, соціальну, управлінську; 3) обслуговування державного боргу, економічну, соціальну, управлінську, оборонну; 4) соціальну, управлінську, економічну, оборонну.
Тест 4. Поточні видатки – це ... 1) видатки бюджету на фінансування бюджетних установ та заходів соціального захисту населення; 2) видатки бюджетів на фінансування інвестиційної діяльності; 3) між бюджетні трансферти; 4) видатки на обслуговування державного боргу.
Тест 5. Кошторис – це ... 1) бюджетні асигнування, розділені поквартально і постатейно; 2) документ, в якому затверджується обсяг бюджетних асигнувань за постатейним і поквартальним розподілом на загальний і спеціальний фонди; 3) плановий документ з переліком бажаних виплат і можливих надходжень певної бюджетної установи, їх постатейний і поквартальний розподіли. 4) документ для збалансування доходів і видатків бюджетної установи.
Тест 6. Які існують види кошторисів? 1) Поточний, капітальний, зведений, загальний. 2) Особовий, загальний, поквартальний. 3) Індивідуальний, зведений, загальний. 4) Постатейний та поквартальний.
Тест 7. Обсяги фінансування кошторису визначаються: 1) загальними потребами бюджетної установи та її доходами; 2) оперативно-сітьовими показниками та нормативами видатків; 3) кількістю одиниць та штатним розписом; 4) фізіологічними потребами і статистичними спостереженнями.
Тест 8. Які показники покладені в основу складання кошторису видатків лікарень: 1) рівень захворюваності в районі; 2) число лікарських посад; 3) кількість ліжок і ліжкоднів; 4) структура штатного персоналу.
Тест 9. Бюджети розвитку місцевих бюджетів формуються з метою 1) фінансування соціальної сфери; 2) погашення основної суми боргу АР Крим та органів місцевого самоврядування; 3) здійснення капіталовкладень; 4) здійснення внесків органів влади АР Крим та Органів місцевого самоврядування у статутні фонди суб’єктів підприємницької діяльності.
Тест 10. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості визначається в розрахунку .... 1) на кожного споживача окремого виду соціальних послуг; 2) на кожного споживача послуг соціальної сфери; 3) на окремі категорії споживачів послуг соціальної сфери; 4) на кожного споживача окремого виду соціальних послуг в окремому регіоні. Тест 11. Індекси відносної податкоспроможності відповідних бюджетів ... 1) можуть змінюватися кожного року; 2) не можуть змінюватися і переглядатися частіше, ніж раз за 3 роки; 3) можуть змінюватися, але не можуть переглядатися частіше, ніж раз за 3 роки; 4) можуть змінюватися і переглядатися щороку.
Тест 12. Індекс відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці це показник, що характеризує: 1)рівень забезпечення всіма податковими надходженнями до окремого місцевого бюджету у розрахунку на одного мешканця України; 2)рівень забезпечення кошика доходів місцевого бюджету в розрахунку на одного мешканця відповідної території у порівнянні з аналогічним середнім показником в Україні; 3)рівень забезпечення надходженнями місцевого бюджету закріплених податків в розрахунку на одного мешканця відповідної території у відповідності з аналогічним середнім показником в Україні; 4)рівень забезпечення кошика доходів місцевого бюджету в розрахунку на одного мешканця відповідної території у порівнянні з аналогічним середнім показником у Києві.
Тест 13. Дотація вирівнювання це .... 11) профіцит бюджету; 12) показник збалансування бюджету; 13) міжбюджетний трансферт; 14) бюджетне асигнування.
Тест 14. Дотація вирівнювання визначається як різниця між .. 1) обсягом прогнозованих доходів та обсягом прогнозованих видатків місцевого бюджету; 2) обсягом прогнозованих видатків та прогнозованих доходів Державного бюджету України; 3) обсягом прогнозованих видатків і обсягом прогнозованих доходів місцевого бюджету; 4) обсягом прогнозованих видатків та обсягом прогнозованого кошика доходів місцевого бюджету.
Тест 15. Кошик доходів місцевих бюджетів це ... 1) сума коштів доходної частини місцевого бюджету .... 2) податкові надходження у структурі доходів місцевого бюджету..... 3) доходи підприємств комунальної власності в системі доходів місцевих бюджетів..... 4) податки і збори, що закріплені Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів..... .
Тест 16. Коригуючі коефіцієнти застосовуються з метою коригування 1) фінансового нормативу бюджетної забезпеченості; 2) індексу відносної податкоспроможності; 3) кошика доходів місцевого бюджету; 4) дотації вирівнювання.
Тест 17. Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості це показник, що застосовується для визначення ...... 1) видатків місцевих бюджетів; 2) розподілу міжбюджетних трансфертів; 3) доходів місцевих бюджетів; 4) дотацій вирівнювання.
Тест 18. Відносна величина витрат на обслуговування державного боргу вимірюється: 1) відношенням суми процентних виплат за боргом до обсягу ВВП; 2) відношенням суми процентних виплат за боргом до видатків бюджету; 3) граничною величиною державного боргу у Державному бюджеті на відповідний бюджетний період; 4) відношенням розміру державного боргу до ВВП;
Тест 19. Реальною проблему зовнішнього державного боргу є: 1) збільшення сукупних державних витрат; 2) перерозподіл національного багатства між членами суспільства; 3) відтік частини валового внутрішнього продукту за межі країни; 4) перенесення тягаря розрахунків за боргові зобов’язання країни на наступні покоління.
Тест 20. "Ефект витіснення" це: 1) зменшення обсягів заощаджень резидентів на інвестиційну діяльність; 2) зменшення фінансових ресурсів держави на покриття заборгованості перед резидентами; 3) зменшення обсягів фінансування бюджету на розвиток економіки; 4) зменшення видатків бюджетів на соціальну сферу.
18.ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
1. Зведений бюджет, як ланка державних фінансів. 2. Роль бюджету в макроекономічних процесах держави. 3. Розвиток бюджетного законодавства в Україні. 4. Бюджетний кодекс України – законодавча база щодо складання бюджетів. 5. Бюджетні методи впливу в системі фінансового механізму: суть та особливості формування в умовах ринкової економіки. 6. Бюджет – основний фінансовий план держави: суть та основні складові 7. Бюджетне планування: економічний зміст та основні етапи. 8. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету. 9. Формування основних напрямків бюджетної політики на наступний період. 10. Розгляд та прийняття Державного бюджету України. 11. Складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів. 12. Завдання та методи бюджетного планування. 13. Бюджетний дефіцит та профіцит - показники, що визначають збалансованість бюджету. 14. Дефіцит Державного бюджету, Автономної Республіки Крим та міських бюджетів та джерела їх покриття. 15. Здійснення запозичень до Державного бюджету, бюджету АР Крим та міських бюджетів. 16. Формування показника дефіциту бюджету в системі бюджетного планування. 17. Поняття та структура бюджетної системи України. 18. Основні принципи побудови бюджетної системи, їх суть і призначення. 19. Бюджетна класифікація: поняття та структурна характеристика. 20. Бюджетний процес та його учасники. 21. Розпорядники бюджетних коштів, їх функції. 22. Казначейська система виконання бюджету. 23. Міжбюджетні відносини – сутність та мета регулювання. 24. Критерії розмежуванні видатків між місцевими бюджетами. 25. Характеристика фінансового нормативу бюджетної забезпеченості як базового показника щодо визначення розподілу міжбюджетних трансфертів. 26. Міжбюджетні трансферти, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам. 27. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами – види та характеристика. 28. Зміст та характеристика доходів Державного бюджету України 29. Методи та джерела формування доходів бюджету. 30. Фактори, що впливають на формування доходів бюджету в сучасних умовах. 31. Формування кошика доходів місцевих бюджетів відповідно до бюджетного законодавства. 32. Цільові фонди в системі доходів бюджету. 33. Виконання зведеного бюджету України за доходами. 34. Видатки бюджету: економічна суть, склад та структура. 35. Захищені статті в системі видатків бюджету: склад та практика застосування. 36. Видатки Державного бюджету – види та характеристика. 37. Видатки місцевих бюджетів: суспільне призначення та особливості формульних розрахунків. 38. Бюджетне фінансування: форми і принципи. 39. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи: склад статей та особливості формування. 40. Виконання зведеного бюджету України за видатками. 41. Бюджетні інвестиції: суть, економічна характеристики та роль в реалізації завдань інвестиційної політики держави. 42. Склад видатків на розвиток економіки та форми їх фінансування. 43. Склад видатків на науку та джерела і особливості їх фінансування в сучасних економічних умовах. 44. Видатки на розвиток комунальної власності та місцевої інфраструктури. 45. Державна фінансова підтримка малого бізнесу в сучасних економічних умовах. 46. Соціальна політика України, суть та основні напрямки. 47. Система соціальних гарантій України згідно з чинним законодавством України. 48. Необхідність, суть і види соціального захисту населення. 49. Система пенсійного забезпечення та основні напрямки пенсійної реформи в Україні. 50. Система соціального страхування в Україні: види страхових фондів, особливості їх формування та напрямки використання. 51. Форми і методи фінансування соціальної сфери. 52. Видатки бюджетів на освіту та підготовку кадрів. 53. Видатки бюджетів на охорону здоров’я. 54. Видатки бюджету на управління: структура та динаміка. 55. Видатки бюджету на судову владу в умовах реформування судової системи. 56. Видатки на національну оборону та правоохоронну діяльність. 57. Державний кредит: економічний зміст та місце в системі державних фінансів. 58. Державний борг: суть та особливості формування. 59. Показники, що характеризують стан та сплату державного боргу. 60. Особливості формування внутрішнього та зовнішнього державного боргу в Україні.
20. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Структурними частинами навчально-методичного комплексу є: 1. Програма навчальної дисципліни. 2. Робоча програма, до якої входять: 2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка); 2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.4. Тестові завдання; 2.5. Екзаменаційні та залікови білети (окрема папка); 2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка); 2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка); 2.8. Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів ( окрема папка та електроний віріант); 2.9. Методичні вказівки та тематика науково-дослідних робіт студентів (НДРС) (окрема папка); 2.10. Методичні рекомендації та тематика з написання курсових робіт; 2.11. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.
20. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Базова (нормативна література, наявні в бібліотеці підручники, навчальні посібники, задачники за погодженням з бібліотекою) Базова література
Законодавчі і нормативно-правові акти
10. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" N334/94-ВР від 28.12.1994p., // Відомості Верховної Ради, 1995, №4,ст.28 11. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21 грудня 2000р. 12. Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування", №2213-ІІІ від 11 січня 2001р. 13. Закон України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", № 2272-ІІІ від 22.02.2001р. //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 17, ст.80 ) 14. Закон України “Про бюджетну систему України” // Відомості Верховної ради України. – 1995. - №26. – ст.195. 15. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств" N283/97-ВР від 22.05.1997p.// Відомості Верховної Ради,1997,№27,ст.181// 16. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №25. – ст.195. 17. Закон України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" № 3235-ІV від 20 грудня 2005 року 18. Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” // Відомості Верховної Ради України. – 2006.. 19. Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” // Відомості Верховної Ради України. – 2007.. 20. Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” // Відомості Верховної Ради України. – 2008.. 21. Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” // Відомості Верховної Ради України. – 2009.. 22. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” // Урядовий кур’єр. – 1997. – 14 червня. - № 107-108. – с.11-20., остання редакція від 13.01.2006р. 23. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №20-21. - ст.190 24. Закон України “Про інноваційну діяльність” №40-IV від 4 липня 2002р. 25. Закон України “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” № 433- IV 2003р. 26. Наказ Міністерства фінансів України “Про запровадження нової бюджетної класифікації України” № 265 від 03.12.1997 р. із змінами та доповненнями 27. Наказ Міністерства фінансів України “Про класифікацію доходів і видатків Державного та місцевих бюджетів України”, № 35 від 16.07.1992 р. із змінами та доповненнями 28. Наказ Міністерства фінансів України “Про бюджетну класифікацію та її запровадження” №604 від 27.12.2001р. 29. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету”, №57 від 28.01.2002р. // Офіційний вісник України. – 2002. - №6 – С.203-228 30. Декларація цілей та завдань бюджету на 2011 рік (Бюджетна декларація) див.методичку с.55-66 31. Порядок розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків та зборів на 2001 рік. Затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2000 р. №1932 // Бюджет-2001 та розвиток міжбюджетних відносин. - К.: Парламентське видавництво, 2001. – с. 105-157. 32. Постанова КМ України “Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”, №228 від 28.02.2002р.// Збірник урядових нормативних актів України, 2002. - №18 - С.4-15 33. Постанова Верховної Ради України “Про Основні напрями бюджетної політики на 2005 рік” N1854-IV від 24 червня 2004 року 34. Постанова Верховної Ради України “Про Основні напрями бюджетної політики на 2006 рік” N2678-IV від 21 червня 2005 року 35. Постанова КМ України “Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами”, №1195 від 5 вересня 2001р. // Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики, № 39 (325), вересень 2001р. 36. Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік Послання Президента, Збірник поточного законодавства, нормативних актів, арбітражної та судової практики, №25(311)червень 2001р., с.15-19 37. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ” № 228 від 28 лютого 2002р. 38. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами” від 09.09.2003 року № 1426 39. Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами” від 12.11.2003 року № 1761 40. Указ Президента “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні”, №512 від 12 липня 2001 р. // 41. Указ Президента “Про Концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні”, №1375/2000 від 25 грудня 2000р. // 42. Указ Президента “Про Положення про Пенсійний фонд України”, № 121/2001 від 1.03.2001р. // Офіційний Вісник України 2001,9 від 16.03.2001 43. Указ Президента “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 3 липня 2001 року “Про невідкладні заходи щодо виводу з кризового стану науково-технологічної сфери України і створення реальних умов для переходу економіки на інноваційну модель розвитку””, №640/2001 від 20 серпня 2001 р. 44. Указ Президента України “Про стратегію подолання бідності”, № 637/2001 від 15 серпня 2001 р. // Урядовий кур’єр, № 149 (2076) від 18 серпня 2001 р. – С.10-11 45. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр. Послання Президента України до Верховної Ради України 2000 року, / Урядовий кур’єр №16 від 28.01.2000р. 46. Послання Президента України до ВР України “Європейський вибір” Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки. 47. Послання Президента України до ВР України у 2009р. – www.niss.gov.ua
Додаткова література
WEB-РЕСУРСИ 74. Міністерство фінансів України www.minfin.gov.ua 75. Міжнародний валютний фонд (МВФ) (The International Monetary Fund) www.imf.org 76. Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development) www.worldbank.org/ibrd
Періодичні видання Журнал «Актуальні проблеми економіки»", Урядовий кур'єр", "Голос України", "Інвестиційна газета", "Ділова Україна", "Бізнес" з тематичними додатками, "Галицькі контракти" з тематичними додатками, "Баланс" з тематичними додатками, "Бухгалтерський облік і аудит" з тематичними додатками, "Фінанси України", "Економіка України", "Економіст", «Вісник» КНУТД.
15. Інформаційні ресурси (електронні джерела вільного доступу з адресами (режимом доступу))
1. Нормативно-правові акти з бази Верховної ради України: www.rada.gov.ua
Навчально-методичне видання
Кафедра фінансів та банківської справи
БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
Навчально-методичний комплекс
Відповідальний технічний редактор:
Підп.до друку. ХХ.ХХ.2013. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79. Тираж 300 пр.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||