Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов
Новости все
  • Не нашли подходящий заказ?
    Заказать в 1 клик:  /contactus
  •  
Главная \ Методичні вказівки \ Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду (робоча навчальна програма)

Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду (робоча навчальна програма)

« Назад

Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду (робоча навчальна програма) 28.12.2014 06:31

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

Юридичний факультет

кафедра трудового, земельного і екологічного права

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цивільно-правова відповідальність

за ядерну шкоду

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

 

для студентів спеціальності 6.060100 "Правознавство"

освітньо-кваліфікаційний рівень "Спеціаліст права"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2009

 


Робоча програма спецкурсу " Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду" для студентів спеціалізації „Земельне і екологічне право" освітньо-кваліфікаційний рівень "Спеціаліст права"

 

 

Укладач: д.ю.н., проф. Балюк Г.І.

 

Лектор: д.ю.н., проф. Балюк Г.І.

 

 

 

Рецензенти:

 

к.ю.н., доц. Мірошниченко А.М.

к.ю.н., доц. Позняк Е.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

трудового, земельного і екологічного права

протоколом № 14

від 30 червня 2009 року

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2009р.

 

___________________________

Підпис голови НМК факультету

 

Декан юридичного факультету

 

Гриценко І.С._____________

             

 

 

 

 

ВСТУП.

Спецкурс "Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду" розрахований для студентів юридичного факультету освітньо-кваліфікаційний рівень "Спеціаліст права" спеціалізації"Земельне і екологічне право" з метою засвоєння ними наукових положень, чинного законодавства, набуття навичок його застосування у правореалізуючій, правоохоронній, правозахисній діяльності, науково-педагогічній та інших видах діяльності майбутніх юристів-професіоналів.

Спецкурс "Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду" викладається у 1 семестрі 5 року навчаня; загальний обсяг викладання – 36 години, з них лекцій – 18 год., самостійної роботи – 18 год. Форма підсумкового контролю – залік (2 год.).

Мета і завдання навчальної дисципліни. Підготовка юристів-спеціалістів спеціалізації "Земельне і екологічне право" передбачає наявність у них знань про правове регулювання відносин у сфері використання ядерної енергії в Україні. При вивченні даного спецкурсу ставиться завдання дослідити юридичну природу правового інституту цивільної відповідальності за ядерну шкоду, спираючись на концептуальні основи загальної теорії права, ядерного права, екологічного права, цивільного права та деліктології, застосовуючи при цьому конкретно-історичний, логічний та інші загально-наукові методи пізнання соціальних явищ.

Предмет навчальної дисципліни. Предмет навчальної дисципліни становить комплексний, міжгалузевий інститут цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду, який наповнюють норми ядерного, цивільного, екологічного права України.

Вимоги до знань та вмінь. Студент повинен знати: положення Конституції України, основних міжнародних актів: Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії від 29 липня 1960 р., Брюссельської конвенції про відповідальність операторів ядерних суден від 25 травня 1962 р., Брюссельської додаткової конвенції від 31 січня 1963р., Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 25 травня 1963р., Брюссельської конвенції про цивільну відповідальність у сфері морських перевезень ядерних матеріалів від 17 грудня 1971р., Спільного протоколу про застосування Віденської конвенції та Паризької конвенції від 21 вересня 1988 р., Протоколу про внесення поправок до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1997р.), Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.) і Протоколу про внесення поправок до Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії(2004); систему та зміст законодавства України у сфері використання ядерної енергії, зокрема, положення Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 року, "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення" від 13 грудня 2001 року, "Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему" від 15 січня 2009 року та інших, підзаконних актів – постанов Кабінету Міністрів України, наказів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади, які спрямовані на регулювання правовідносин щодо забезпечення та реалізації конституційного права громадян України на радіаційно безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище, відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, відшкодування ядерної шкоди тощо.

Студент повинен вміти: застосовувати одержані теоретичні знання щодо правового регулювання комплексного, міжгалузевого інституту цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду, самостійно вирішувати практичні завдання, використовуючи положення відповідних нормативно-правових актів, правильно визначати межі відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, характеризувати договір страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду, визначати правовий механізм відшкодування ядерної шкоди.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки. Спецкурс"Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Спеціаліст права" за спеціальністю "Земельне і екологічне право" напряму підготовки "Право" на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Для успішного вивчення даного спецкурсу студентам необхідна наявність знань з правознавства, розуміння основних правових понять і категорій, а також наявність основ знань з загальної теорії права та окремих галузей права, зокрема конституційного, екологічного, ядерного, цивільного, міжнародного та інших.

 

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Система оцінювання знань студентів за спецкурсом "Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду" включає поточний, модульний та підсумковий семестровий контроль знань (залік). Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Максимальна кількість балів, яку має можливість набрати студент за змістовний модуль, складає 60 балів. Підсумкова оцінка (залік) визначається як сума балів, набраних студентом за змістовний модуль (максимальна кількість балів 60) та кількість балів отриманих на заліку (максимальна кількість балів 40) у сумі максимальна100 балів.

 

Порядок розрахунку підсумкової оцінки за семестр

 

Змістовий

модуль

Залік

Підсумкова оцінка

(залік)

 

Максимальна кількість балів

 

 

60 балів

 

40 балів

 

100 (60 + 40) балів

 

 

 

 

  1. 1.                     ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Поточний контроль здійснюється лектором у відповідності з даною програмою. Видами поточного контролю можуть бути опитування, контрольні роботи, реферати, тести, доповіді, повідомлення, колоквіуми.

При поточному контролі під час лекційних занять оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях, активність при обговоренні питань, систематичність роботи на заняттях, результати виконання домашніх завдань, експрес-контроль у формі тестів, письмові контрольні роботи, в тому числі модульні підсумкові, результати виконання індивідуальних завдань.

 

Співвідношення складових оцінювання при поточному контролі:

 

Форми контролю знань при поточному контролі

 Оцінка ( у балах)

експрес-опитування

 до 5 балів

самостійна робота

 до 5 балів

тестування

 до 5 балів

індивідуальні завдання

(в т.ч. реферат, есе, доповідь на гурток, підготовка тез на конференцію )

 до 5 балів

модульнаконтрольна робота

 до 40 балів

 

  1. 2.                     МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Модульний контроль проводиться на пратичному занятті після вивчення відповідних тем. Підсумкова кількість балів визначається як сума балів за всіма формами поточного контролю плюс оцінка за модульну контрольну роботу.

 

3. ПІДСУМКОВИЙ СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ

Підсумковий семестровий контроль у формі заліку передбачає, що підсумкова оцінка з даної дисципліни визначається як сума (проста) оцінок за заліковим модулем та поточними оцінками. Залік зараховується, якщо студент набрав суму балів, яка не менше встановленого мінімуму залікових балів, а саме:

 

Приклад розрахунку підсумкової оцінки знань студента

за результатами вивчення курсу "Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду"

 

 

ЗМ

Оцінка отримана на заліку

Підсумкова оцінка

Поточні оцінки у балах

 

10

 

 

Оцінка замодульну контрольну роботу у балах

 

40

 

 

40

 

50+40=90

Всього у балах

10+40=50

 

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Тема

Лекції

Самостійна робота
Тема 1. Походження концепції цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

4

4
Тема 2. Поняття, підстави та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

4

4
Тема 3. Проблеми удосконалення (модернізації) режиму цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

2

2
Тема 4. Міжнародна схема додаткового фінансування відшкодування ядерної шкоди

2

2
Модульна контрольна робота

1

 
Тема 5. Правове регулювання відшкодування ядерної шкоди за законодавством України.

3

4
Тема 6. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди

2

2

Всього

18

18

Тема 1. Походження концепції цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду(4 год.)

Лекція 1. Походження концепції цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

  1. Соціально-економічні, політичні, міжародні, правові передумови формування і розвитку особливих систем відповідальності за ядерну шкоду.
  2. Теоретико-правові засади спеціального режиму відшкодування ядерної шкоди.
  3. Роль МАГАТЕ та інших міжнародних організацій у створенні системи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

  1. Розглянути передумови формування і розвитку особливих систем цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
  2. Визначити роль міжнародних організацій у створенні системи відповідальності за ядерну шкоду.
  3. Назвати характерні особливості спеціального режиму відшкодування ядерної шкоди.
  4. Розкрити основні положення законодавства зарубіжних країн щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
  5. Охарактеризувати Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960 р.) та встановити її недоліки.
  6. Розглянути Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963р.) та встановити її недоліки.
  7. Система Париж-Брюссель.

Рекомендована література:

Основні джерела: 12, 13, 16, 17, 18, 19, 30, 32, 34, 39, 40, 42-48, 59, 63, 65, 70, 71, 86, 95.

Додаткові джерела: 1, 2, 3, 7, 23, 31, 33, 64, 73, 74, 75, 77, 81, 84, 98, 99, 101, 106, 107, 113-115.

Нормативно-правові акти: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10,18, 19, 20, 21, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 44, 59.

 

Тема 2. Поняття, підстави та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду (4 год.)

Лекція 1. Поняття, підстави та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

  1. Підстави, в силу яких необхідне запровадження спеціального режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
  2. Ядерний ризик.
  3. Ядерний інцидент.
  4. Поняття ядерної шкоди.
  5. Причинний зв'язок між ядерним інцидентом і ядерною шкодою.
  6. Суб'єкти цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
  7. Поняття та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

  1. Встановити підстави, в силу яких необхідне запровадження спеціального режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
  2. Визначити особливості та склад ядерного делікту як підставу цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
  3. Навести визначення та харатерні особливості поняття "ядерний інцидент" та "ядерна шкода".
  4. Розглянути юридичну природу ядерного ризику.
  5. Теорія відповідальності за ризик і концепція справедливості.
  6. Розкрити основні теорії встановлення причинного зв’язку між ядерним інцидентом і ядерною шкодою.
  7. Охарактеризувати принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.

Рекомендована література:

Основні джерела: 13, 14, 17, 18, 20, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 57, 59, 62, 63, 68, 70, 76, 82, 90, 95.

Додаткові джерела: 5, 6, 24, 25, 26, 27, 31, 36, 37, 49, 51, 53, 54, 64, 67, 78, 79, 80, 88, 100, 103, 104, 107, 108, 109, 111, 113.

Нормативно-правові акти: 1, 4, 7, 8, 20, 21, 28, 35, 37, 38, 45, 48, 49, 50, 54.

 

Тема 3. Проблеми удосконалення (модернізації) режиму цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду (2 год.)

Лекція 1. Проблеми реформування міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах

  1. Передумови реформування міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах.
  2. Спільний протокол (1991р.) з приводу застосування Паризької і Віденської конвенцій.
  3. Аварійне реагування та його значення в зв'язку з цивільною відповідальністю за ядерну шкоду.
  4. Ревізія Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 р.).
  5. Ревізія Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960) і Брюссельської додаткової конвенції (1963).

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

  1. Розглянути проблеми удосконалення міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах.
  2. Здійснити порівняльну характеристику Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 р.) та Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960) і Брюссельської додаткової конвенції (1963).
  3. Визначити проблеми функціонування Спільного протоколу (1991р.) з приводу застосування Паризької і Віденської конвенцій.
  4. Розглянути правові засади аварійного реагування та його значення в зв'язку з цивільною відповідальністю за ядерну шкоду.

Рекомендована література:

Основні джерела: 9, 17, 19, 32, 34, 58, 59, 60, 63, 65, 113.

Додаткові джерела: 103, 107, 113, 114, 115.

Нормативно-правові акти: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13, 14, 28, 29, 31.

 

Тема 4. Міжнародна схема додаткового фінансування відшкодування ядерної шкоди (2 год.)

Лекція 1. Міжнародна схема додаткового фінансування відшкодування ядерної шкоди

  1. Проблеми забезпечення достатньої компенсації ядерної шкоди.
  2. Аналіз Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997 р.).
  3. Джерела фінансування відшкодування ядерної шкоди.
  4. Стан міжнародних переговорів з проблем удосконалення цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду на сучасному стані.
  5. Поняття та підстави відповідальності за транскордонну ядерну шкоду.
  6. Відповідальність за ядерну шкоду, заподіяну під час міжнародних перевезень ядерного матеріалу.

Завдання для самостійної роботи ( 2 год.)

  1. Охарактеризувати проблеми фінансування відшкодування ядерної шкоди.
  2. Виділити етап формування фондів відшкодування ядерної шкоди відповідно до Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997 р.)
  3. Проаналізувати порядок розподілу величини внесків держави-учасниці Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди.
  4. Визначити дискусійні питання міжнародних переговорів з проблем удосконалення цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду на сучасному етапі.

Рекомендована література:

Основні джерела: 17, 19, 32, 34, 58, 59, 60, 63, 65,113.

Додаткові джерела: 103,107, 113, 114, 115.

Нормативно-правові акти: 7, 8, 9, 10, 12, 26, 27, 30.

 

Тема 5. Правове регулювання відшкодування ядерної шкоди за законодавством України (3 год.)

Лекція 1. Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду за законодавством України

  1. Законодавство України про відшкодування ядерної шкоди та її фінансове забезпечення.
  2. Відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду перед третіми особами.
  3. Страхування та інше фінансове забезпечення при відшкодуванні ядерної шкоди: проблеми становлення.
  4. Відповідальність держави за ядерну шкоду.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

  1. Охарактеризувати закони та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють питання відшкодування ядерної шкоди в Україні.
  2. Невіддільність ядерної шкоди від неядерної.
  3. Підстави виникнення відповідальності оператора за ядерну шкоду згідно з Законами України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення".
  4. Фінансова гарантія оператора.
  5. Обмеження відповідальності оператора за ядерну шкоду.
  6. Звільнення оператора від відповідальності.
  7. Строк позову щодо справ про відшкодування ядерної шкоди.
  8. Право регресу оператора.
  9. Визначити підстави виникнення та звільнення від відповідальності оператора за ядерну шкоду за національним законодавством.
  10. Розглянути випадки регресу оператора ядерної установки.
  11. Здійснити порівняльний аналіз відповідальності за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою та відповідальністю за ядерну шкоду.       
  12. Охарактеризувати участь держави у відшкодуванні ядерної шкоди.
  13. Участь держави у відшкодуванні ядерної шкоди третім особам.
  14. Визначити фінансове забезпечення відшкодування ядерної шкоди.

Рекомендована література:

Основні джерела: 17, 18, 19, 56, 63, 95.

Додаткові джерела: 23, 30, 33, 34, 40, 69, 80, 81, 84, 85, 91.

Нормативно-правові акти: 20, 21, 25, 26, 27, 33, 34, 36, 37, 41, 42, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 56, 57, 58.

 

Тема 6. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди(2 год.)

Лекція 1. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди

  1. Загальна характеристика ядерного страхування: поняття, ознаки, зміст.
  2. Правове та організаційне забезпечення ядерного страхування за міжнародним правом і національним законодавством зарубіжних країн.
  3. Правові та організаційні основи ядерного страхування в Україні.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Охарактеризувати особливості інституту ядерного страхування.

2. Визначити поняття договору ядерного страхування та його обов’язкові умови.

3. Проаналізувати правове становище страхових організації, які можуть бути наділені правом укладання договорів страхування від ядерної шкоди

4. Розкрити склад Ядерного пулу України.

Рекомендована література:

Основні джерела: 10, 15, 21, 22, 28, 35, 55, 61, 63.

Додаткові джерела: 38, 48, 52,87.

Нормативно-правові акти: 35, 36, 37, 38, 45, 55, 56, 57.

 

Контрольні питання до змістовного модуля.

  1. Соціально-економічні, політичні, правові передумови формування і розвитку особливих систем відповідальності за ядерну шкоду.
  2.  Теоретико-правові засади спеціального режиму відшкодування ядерної шкоди.
  3.  Роль МАГАТЕ та інших міжнародних організацій у створенні системи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
  4. Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960 р.).
  5. Протоколи від 28 січня 1964 р. та 16 листопада 1982 р., які доповнюють Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною у галузі ядерної енергії від 29 липня 1960 року та Брюссельську додаткову конвенцію від 31 січня 1963 року.
  6. Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних суден (1962 р.). Брюссельська конвенція про цивільну відповідальність у сфері морських перевезень ядерних матеріалів (1971 р.).
  7. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963р.).
  8. Спільний протокол про застосування Віденської (1963 р.) та Паризької (1960 р.) конвенцій про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. (1988 р.)
  9. Конвенція про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.).
  10. Підстави запровадження спеціального режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
  11. Ядерний ризик. Теорія відповідальності за ризик і концепція справедливості.
  12. Ядерний інцидент. Поняття ядерної шкоди.
  13. Причинний зв'язок між ядерним інцидентом і ядерною шкодою.
  14. Суб'єкти цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
  15. Поняття та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
  16. Передумови реформування міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах.
  17. Ревізія Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 р.)
  18. Ревізія Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960) і Брюссельської додаткової конвенції (1963).
  19. Аварійне реагування та його значення в зв'язку з цивільною відповідальністю за ядерну шкоду.
  20. Проблеми забезпечення достатньої компенсації ядерної шкоди.
  21. Джерела фінансування відшкодування ядерної шкоди
  22. Стан міжнародних переговорів з проблем удосконалення цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду на сучасному етапі.
  23. Поняття та підстави відповідальності за транскордонну ядерну шкоду.
  24. Відповідальність за ядерну шкоду, заподіяну під час міжнародних перевезень ядерного матеріалу.
  25. Законодавство України про відшкодування ядерної шкоди та її фінансове забезпечення.
  26. Відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду перед третіми особами. Невіддільність ядерної шкоди від неядерної.
  27. Підстави виникнення відповідальності оператора за ядерну шкоду згідно з Законами України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення".
  28. Фінансова гарантія оператора. Обмеження відповідальності оператора за ядерну шкоду. Звільнення оператора від відповідальності.
  29. Строк позову щодо справ про відшкодування ядерної шкоди. Право регресу оператора.
  30. Страхування та інше фінансове забезпечення при відшкодуванні ядерної шкоди: проблеми становлення.
  31. Відповідальність держави за ядерну шкоду. Участь держави у відшкодуванні ядерної шкоди третім особам.
  32. Інститут ядерного страхування, його поняття і зміст за законодавством України.
  33. Поняття договору ядерного страхування.
  34. Правила страхування ядерних ризиків. Права і обов’язки страхувальника. Права і обов’язки страховика.
  35. Страхові організації, які можуть бути наділені правом укладання договорів страхування від ядерної шкоди.
  36. Ядерний пул України.
  37. Умови перестрахування ядерних ризиків.
  38. Проблеми удосконалення інституту ядерного страхування на сучасному етапі.

 

Типове завдання модульної контрольної роботи за змістовим модулем.

Відмітьте правильні, на Вашу думку, відповіді (їх може бути одна або декілька).

1. Перша атомна електростанція була введена в дію:

1) 1954 року в м. Обнінську СРСР;       3) 1951 року в м. Леон у Франції;

2) 1949 року Тримай – Айленд у США;   4) 1957 року Уіндскейл в Шотландії.

2. Міжнародними організаціями в галузі використання ядерної енергії(спеціалізованими) є:

1) МАГАТЕ;                             4) Міжнародна група з радіаційного захисту;

2) Євроатом ;                            5) Агентство з ядерної енергії;

3) ООН; 6) ГРІНПІС.

3. Формування міжнародно-правового режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду було започатковано:

1) у середині 50-х років 20ст;                                  2) у 80-х роках 20ст;

3) в кінці 19 ст;                                                         4) у середині 40-х років 19ст.

4. Які міжнародні джерела режиму цивільно-правовї відповідальності за ядерну шкоду ратифікувала Україна:

1) Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії від 29 липня 1960 року;

2) Брюссельську додаткову конвенція від 31 січня 1963 року;

3) Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 25 травня 1962 року;

4) Спільний протокол про застосування Віденської конвенції та Паризької конвенції від 21 вересня 1988 року;

5) Протокол про внесення поправок до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1997 р.);

6) Конвенцію про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.).

5. Принцип "каналізування" означає:

1) відповідальність за шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, повинна бути покладена на одну особу;

2) відповідальність оператора за шкоду наступає незалежно від вини як її власника, так і вини третіх осіб;

3) необмежена відповідальність оператора за ядерну шкоду;

4) високий рівень цивільної відповідальності оператора, який значно перевищує межу його фінансового покриття.

6. Склад ядерного делікту визначають наступні елементи:

1)наявність ядерного інциденту; заподіяння ядерної шкоди, наявність причинного зв’язку;

2)наявність ядерного інциденту, вина оператора ядерної установки, заподіяння ядерної шкоди, наявність причинного зв’язку;

3)заподіяння ядерної шкоди, вина оператора ядерної установки, наявність причинного зв’язку;

4)заподіяння ядерної шкоди, наявність ядерного інциденту, ядерний ризик, наявність причинного зв’язку.

7. Концепціями причинного зв’язку між ядерним інцидентом та ядерною шкодою, що відстоюють наукова доктрина та судова практика зарубіжних країн є:

1) теорія необхідного спричинення;          4) теорія суттєво впливаючої умови;

2) теорія адекватного спричинення;          5) теорія типового спричинення;

3) теорія визначальної(найближщої) причини; 6)теорія найбільш ймовірної умови.

8. Спільний протокол про застосування Паризької і Віденської конвенцій виконує наступну функцію:

1) дозволяє потерпілим із держави, яка приєдналася до однієї з Конвенцій, одержати компенсацію за шкоду, завдану аварією, що сталася в державі – учасниці другої Конвенції;

2) запобігає колізії юрисдикцій, забезпечуючи застосування лише однієї Конвенції до будь-якої ядерної аварії;

3) підвищує ефективність державного контролю і нагляду за забезпеченням безпеки використання ядерної енергії на ядерних установках;

4)фактичного визнання міжнародної системи гарантованого відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ядерного інциденту, про участь держави, в такому відшкодуванні значною мірою шляхом використання інституту страхування відповідальності за ядерну шкоду.

9. Протоколом про внесення змін до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1997 року передбачено систему відповідальності:

1) 1 рівень – не менш ніж 300 млн. Спз.

2 рівень – не менш як 150 млн. Спз.

3 рівень – не менше 100 млн. Спз;

2) 1 рівень – 300 млн. Спз за рахунок оператора і держави.

2 рівень – за рахунок міжнародного фонду;

3) нижня межа – не менше ніж 5 млн. Спз.

верхня межа - 300 млн. Спз;

4) 1 рівень – за договором страхування або інше фінансове забезпечення.

2 рівень – 15 млн. Спз - 175 млн. Спз.

3 рівень – 175 млн. Спз. - 300 млн. Спз.

 

10. В процесі гармонізації міжнародно-правових норм і норм національного законодавства щодо відшкодування ядерної шкоди мають враховуватись наступні рівні правового регулювання:

1) міжнародний(глобальний);

2) міжнародний(регіональний);

3) міжнародний(блоковий);

4) національний (внутрішньодержавний).

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ.

  1. Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії від 29 липня 1960 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
  2. Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних суден від 25 травня 1962 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
  3. Брюссельська додаткова конвенція від 31 січня 1963 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
  4. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 25 травня 1962 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
  5. Брюссельська конвенція про цивільну відповідальність у сфері морських перевезень ядерних матеріалів від 17 грудня 1971 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
  6. Спільний протокол про застосування Віденської конвенції та Паризької конвенції від 21 вересня 1988 року – К., 1991.
  7. Протокол про внесення поправок до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1997 р.) – К., 1997.
  8. Конвенція про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.). – К.,1997.
  9. The Protocol to Amend the Paris Convention on 12 February 2004 // www.iaea.org
  10. The Protocol to Amend the Brussels Supplementary Convention on 12 February 2004 // www.iaea.org
  11. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу від З березня 1980 року //Ядерне законодавство.- К., 1998.- С 261-271.
  12. Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію від 26 вересня 1986 року // Відомості Верховної Ради СРСР.- 1988.-№11.-Ст.168.
  13. Конвенція про допомогу в разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації від 26 вересня 1986 року // Відомості Верховної Ради СРСР.- 1988.-№11.-Ст.169.
  14. Конвенція про ядерну безпеку від 20 вересня 1994 року // Ядерне законодавство.-К., 1998.-С.517-527.
  15. Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами від 5 вересня 1997 року (ратифікована Україною 20 квітня 2000 року) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №31. – Ст.39.
  16. Конституція України прийнята 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради України.- 1996.- № 30.- Ст.141.
  17. Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27 лютого 1991 року //Відомості Верховної Ради України.- 1992.- №37.-Ст.541.
  18. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради України.- 1992.- №37.-Ст.543.
  19. Закон України "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фі­нансове забезпечення" від 13 грудня 2001 року // Відомості Верховної Ради України.- 2002.- № 14.- Ст. 96.
  20. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України.- 1995.- №12.- Ст.81.
  21. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України.- 1995. -№14. –Ст.75.
  22. Закон України "Про видобування і переробку уранових руд " від 19 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України.- 1998. -№ 11-12. - Ст.39.
  23. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" від 14 січня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 22. - Ст.115.
  24. Закон України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" від 8 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України.- 2005.-№51. – Ст.555.
  25. Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" від 24 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України.- 2004.-№46. – Ст.511.
  26. Закон України "Про загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему" від 15 січня 2009 року // Офіційний вісник України - 2009. - №29. – Ст. 207.
  27. Закон України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду" від 12 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №44. - Ст.222.
  28. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з приєднанням України до Віденської конвенції про цивільну відповідаль­ність за ядерну шкоду" від 3 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 11-12. - Ст. 50.
  29. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про ядерну безпеку" від 17 грудня 1997// Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 70.
  30. Закон України "Про приєднання України до Спільного протоколу про за­стосування Віденської конвенції та Паризької конвенції" від 17 листопада 1999 року // Відомості Верховної Ра­ди України. - 1999.-№ 52.-Ст. 468.
  31. Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" від 16 листопада 1994 року // Відомості Верховної Ради України.-1994.- №47.- Ст.421.
  32. Закон України "Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект модернізації після завершення будівництва Енергоблока № 2 Хмельницької атомної електростанції та Енергоблока № 4 Рівненської атомної електростанції) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку" від 7 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України.- .- 2005.-№50. – Ст.534.
  33. Закон України "Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною як Гарантом та Європейським співтовариством з атомної енергії як Кредитором стосовно Угоди про механізм надання позики, розмір якої в євро еквівалентний 83 000 000 (вісімдесят три мільйони) доларів США для підвищення безпеки Енергоблока № 2 Хмельницької атомної електростанції та Енергоблока № 4 Рівненської атомної електростанції між Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" та Європейським співтовариством з атомної енергії" від 29 липня 2004 року // Відомості Верховної Ради України.- 2005.-№50. – Ст.535.
  34. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001.-№15. –Ст.73.
  35. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№18.-Ст.78.
  36. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.
  37. Гражданский кодекс Российской Федерации. – М.: Акалис, 1996. – 448 с.
  38. Постанова Верховної Ради УРСР "Про екологічну обстановку в республіці та заходи по її докорінному поліпшенню" від 17 лютого 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 11. - Ст. 165.
  39. Постанова Верховної Ради України "Про Концепцію державного регулювання безпеки управління ядерною галуззю в Україні" від 25 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України.- 1994.-№18.-Ст.106.
  40. Постанова Верховної Ради України "Про надання Кабінетом Міністрів України гарантій щодо звільнення іноземних юридичних осіб від цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 13 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№19.- Ст.138.
  41. Постанова Кабінету Міністрів України "Про компетентні національні органи у питаннях співробітництва з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ)" від 8 лютого 1994 року(в редакції від 11 травня 2001 року // Офіційний вісник України – 2001. - № 17. – Ст. 739.
  42. Постанова Кабінету Міністрів України "Про Міжвідомчу раду у справах співробітництва з Міжнародним агентством з атомної енергії" від 14 лютого 1994 року( в редакції від 1 березня 2006 року) // Офіційний вісник України. - 2006. - № 7/ № 10. – Ст. 360.
  43. Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" від 27 липня 1995 року // Збірник Постанов Уряду України. - 1995. - № 10. - Ст. 252.
  44. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок надання гарантій щодо звільнення іноземних юридичних осіб від цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 13 вересня 1995 року // Зібр. постанов Уряду України.-1996.- №2.- Ст.36.
  45. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерних установок" від 8 червня 1998 року(зі змінами від 17 листопада 2001 року) // Офіційний вісник України.- êîíåöôîðìûíà÷àëîôîðìû2001 - № 47. – Ст. 2088.
  46. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок" від 11 липня 2007 року // Офіційний вісник України. – 2007. - № 52. – Ст. 2118.
  47. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки щодо дослідницького ядерного реактора ВВР-М" від 30 серпня 2007 року // Офіційний вісник України. –2007 . № 66. – Ст. 2544.
  48. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки" від 18 липня 1998 року // Офіційний вісник України.- 1998. - №29. - Ст.57.
  49. Постанова Кабінету Міністрів України "Про гарантію звільнення учасників реалізації Плану заходів на об'єкті "Укриття" від цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 18 лютого 1999 року // Офіційний вісник України.- 1999.-№8.- Ст.29.
  50. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії" від 6 грудня 2000 року // Офіційний вісник України.- 2000.- №49.- 1 том.-Ст.2127.
  51. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки щодо Чорнобильської атомної електростанції та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 року" від 17 листопада 2001 року // Офіційний вісник України.- 2001.-№47.- Ст.2088.
  52. Постанова Кабінету Міністрів України "Про визначення компетентних національних органів з питань виконання міжнародних конвенцій у галузі використання ядерної енергії" від 2 жовтня 2003 року // Офіційний вісник України.- 2003.-№40.- Ст.2108.
  53. Постанова Кабінету Міністрів України "Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 23 червня 2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - Ст. 1280.
  54. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення тарифів при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 20 серпня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. - № 39. - Ст. 21.
  55. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про затвердження Порядку і правил формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхуван­ня цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 13 листопада 2003 року // Офіційний вісник Украї­ни. – 2003. - № 49. – Ст. 2575.
  56. Наказ державного комітету ядерного регулювання "Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних електричних станцій" вiд 1 грудня 2004 року // Офіційний вісник України - 2004. - № 51. – Ст. 3382.
  57. Наказ Мінприроди України "Про затвердження Положення про реалізацію Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в усій мирній ядерній діяльності України" від 19 листопада 1997 року // Офіційний вісник України – 1998. - № 1. - Ст. 201.

                                                                

СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА.

 

  1. Aнтонов В.П. Радиационная обстановка и ее социально-психологические аспекты.- К.:Знание,1987.-С.48.
  2. Абрамова В.Н., Абрамов А.И. Нужна ли нам ядерная энергетика? М.:Атомиздат, 1992.- С.172.
  3. Алексахин Р.М. Радиоэкологические уроки Чернобыля // Радиобиология. 1993. Т.ЗЗ.- Вьш.1.- С. 10-14.
  4. Алексеев С.С. О составе гражданского правонарушения // Правоведение. – 1958.-№ 1.-С. 48.
  5. Андрейцев В.І. Вдосконалювати правові основи відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому середовищу джерелом підвищеної небезпеки // Радянське право.-1988.- №3.- С.48-51.
  6. Антимонов Б.С. Гражданская ответственность за вред, причиненный ис­точником повышенной опасности. - М: Госюриздат, 1952. - 296 с.
  7. Антонов В.П.Уроки Чернобыля: радиация, жизнь, здоровье.- Киев: Знание, 1989.-112с.
  8. Арндт X., Иффлэндер Г. Использование атомной знергии в мирных целях и защита от ее опасностей - требование времени // Правовые проблемы использования атомной энергии.- М.: ИГП АН СССР, 1985.- С. 64-70
  9. Анцилотти Д. Курс международного права: Пер. с итал. - М: Изд-во иностр. лит., 1961. - Т. - 447с.
  10. Афанасьева Л.А. Ядерное страхование в капиталистических странах: (Сравнительно-правовое исследование). - М.: Наука, 1989.- 112 с.
  11. Бабаев Н.С., Демин В.Ф., Куземин И.И. Проблемы безопасности ядерной энергетики. - М.:Энергоатомиздат,1978.-148с.
  12. Балюк Г.І. Аварія на ЧАЕС і правове регулювання радіаційної безпеки // Теоретичні та практичні проблеми становлення правової держави в Україні. -Чернівці, 1995.- С.183-190.
  13. Балюк Г.І. До поняття цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду // Правова держава. Щорічник наукових праць. Випуск 8. - К.: Інститут держави і права їм. В.М. Корецького НАН України, 1997. - С. 184- 192.
  14. Балюк Г.І. До встановлення причинного зв'язку між ядерним інцидентом та ядерною шкодою // Вісник Київського університету. Серія: Юридичні науки. Випуск 43. - К, 2001.
  15. Балюк Г.І. Еколого-правові проблеми страхування ядерної шкоди // Кон­цепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф. (м. Київ, тра­вень 1996р.).-К., 1996.- С.251-254.
  16. БалюкГ.І. Міжнародно-правові засади співробітництва України у сфері нерозповсюдження ядерної зброї // Вісник Київського університету. Серія: Юридичні науки. Випуск 41. -К.2001.
  17. Балюк Г.І. Правові аспекти забезпечення ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки. - Київ, 1997.- 196 с.
  18. Балюк Г.І. Ядерне право України: стан і перспективи розвитку. Правові аспекти радіоекології. - Київ, 1996.- 140 с.
  19. Балюк Г.І. Проблеми формування та становлення ядерного права Украї­ни: Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.06, 12.00.01 / Київ, нац. ун-т ім Т Шев­ченка.-К., 2000. -33 с.
  20. Балюк Г.І. Ядерний ризик: правові проблеми визначення, оцінювання та компенсації // Держава і право. Зб. наукових праць з юридичних і політичних наук. Випуск 4. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 1999. -С.138-145.
  21. Балюк Г.І., Балюк Ю.О. Правові проблеми формування інституту ядерно­го страхування в нових ринкових відносинах // Проблеми освіти (Наук.-метод.зб.Випуск15): Матеріали Всеукраїнської конф. молодих учених, аспірантів та студентів "Конституцію в життя". -К., 1998. -С. 135-145.
  22. Балюк Ю.О. Правові проблеми формування інституту ядерного страхування в Україні // Проблеми права. Науково-практичний збірник. Випуск 1.- Чернігів.- 1997.- С. 143-155.
  23. Без'ядерний статус і національна безпека України / Г.М. Перепелиця; Нац. ін-т стратег. дослідж. — К., 1998. — 108 с.
  24. Белякова А.М. Возмещения вреда, причиненного источником повышенной опасности. - М.: Изд-во Москов. гос. ун-та, 1967.-169 с.
  25. Белякова А.М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда: Теория и практика.- М.: Изд-во Москов. гос. ун-та, 1986.-149 с.
  26. Боброва Д.В. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки// Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Книга 2 / О.В. Дзера (ке­рівник авт. кол.), Д.В. Боброва, Д.С. Довгерт т ін.: 3а ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової,- К.: Юрінком Інтер, 2002. - 640 с.
  27. Боброва Д.В. Проблемы деликтной ответственности в советском гражданском праве: Автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Харьк. юрид. ин-т им. Ф.З. Дзержинского. - X., 1988. -55 c.
  28. Бойко Б.И. Страхование как способ финансового обеспечения ответст­венности оператора ядерной установки: мировая практика и перспективы внедрения в Украине // Матеріали міжнародного круглого столу на тему: "Ядерне законодавст­во : стан і перспективи", К., 1997.-С.47-49.
  29. Борцевич П.С. Міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. — 17 с.
  30. Бреус О. АЕС: тягар чи надбання держави? // Голос України. 1993.- 19 травня. – С. 3.
  31. Донцов С.Е., Глянцев В.В. Возмещение вреда по советскому законодательству. -М.: Юрид. лит, 1990. – 272 с.
  32. Евроатом: правовые проблемы / Под ред. А.И.Иойрыша.- М.: Наука, 1992.-С.45-48.
  33. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник/ за заг.ред. Ю.С. Шемшученка – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка", 2005. – С. 132-153.
  34. Желєзнов М. Атомна енергетика - об'єктивна необхідність // Київська правда.-1989.- 16 квітня. - С. 2-3.
  35. Жук Н.А. Методологические аспекты ядерного страхования // Вестник Украинского ядерного общества. - 1996. - 11 июля.
  36. Жуковская О.Л. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности: некоторые аспекты проблемы.-К.: Либідь, 1994. - 200 с.                
  37. Жуковська О.Л. Деякі питання відповідальності за шкоду, заподіяну дже­релом підвищеної небезпеки//Сучасні проблеми держави та права.-К.: Либідь, 1990.-С.39 - 42.
  38. Жюллио де ла Морандьер. Л. Гражданское право Франции: В 2 т.: Пер. с франц. - М.: Изд-во иностр. лит., 1960. - т.2. - 728.
  39. Забезпечення в Україні стабільної культури нерозповсюдження ядерної зброї / Р.С. Гюнтер, Д.П. Борайт // Наука та інновації. — 2006. — № 1. — С. 34-39.
  40. Зброя масового ураження: тенденції роззброєння: Моногр. / А.І. Шевцов, В.І. Шумбасов, Є.В. Маляревський; Нац. ін-т стратег. дослідж. Дніпропетр. філ. — Д., 2004. — 112 с.
  41. Землянський В. Зона особливої напруги // Дзеркало тижня. - 2004. - 2 жо­втня.-С.16
  42. Иойрыш А.И. Атом и право.- М.: Междунар. отношения, 1969.- 221с.
  43. Иойрыш А.И. Атомная энергия. Правовые проблемы.- М.: Наука, 1975.-215с.
  44. Иойрыш А.И. Научно-технический прогресс и новые проблемы права. - М.: Междунар.отношения,1981.-167с.
  45. Иойрыш А.И. Правовые проблемы использования атомной энергии. - М.: Знание, 1979.- 64 с.
  46. Иойрыш А.И. Правовые проблемы мирного использования атомной энергии.- М.: Наука,1979. - 222с.
  47. Иойрыш А.И., Мостовец А.Н. Международный режим безопасного развития ядерной энергетики.-М.:Знание,1988.- 62 с.
  48. Иойрыш А.И., Чопорняк А.Б. Атомное законодательство капиталистических стран /сравнительно-правовой анализ/.- М.: Наука 1990.-319 с.
  49. Иоффе О.С. Обязательства по возмещению вреда/– Л.: ЛГУ им. А.А. Жданова. 1951. - 107 с.
  50. Канзафарова І.С. До проблеми цивільно-правової відповідальності без ви­ни//Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. -№ 3-4 (7-8). -2003.-С. 91
  51. Киквидзе О.В. Спорные вопросы гражданской ответственности за вред, причиненный источником повышенной опасности: Автореф. дисс. ... канд. юрид.наук: 12.00.03 / Тбил. гос. ун-т. - Тбилиси, 1980. – 20 с.
  52. Ключенко Л., Супутаева О., Чопорняк А. Некоторые аспекты страхования екологической ответственности // Страховое дело. – 1994. - №4. – С.14
  53. Колосов Ю.М. Ответственность в международном праве – М.: Наука 1975.-с.216.
  54. Красавчиков О.А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве // Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав: Сборник учен. трудов. Вып. 27.- Свердловск, 1973.- 139 с.
  55. Крупка Ю. Поняття ядерного страхування // Право України. — 2005. — № 10. — С. 104-106.
  56. Крупка Ю. Відповідальність держави за транскордонну ядерну шкоду // Право України. — 1999. — N 2. — С. 62-65.
  57. Крупка Ю.М Дискусійні питання визначення поняття ядерної шкоди // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 27. — С. 534-539.
  58. Крупка Ю.М Питання юрисдикції в контексті ревізії міжнародного режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2004. — Вип. 26. — С. 503-510.
  59. Крупка Ю.М Право на відшкодування ядерної шкоди (міжнародно-правовий аспект) // Право України. — 2005. — N 6. — С. 113-116.
  60. Крупка Ю.М Проблеми розвитку міжнародно-правового режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2005. — Вип. 30. — С. 541-548.
  61. Крупка Ю.М Страхування ядерних ризиків (міжнародний аспект) // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2005. — Вип. 28. — С. 548-554.
  62. Крупка Ю.М Ядерний делікт як підстава цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. — 2005. — Вип. 29. — С. 356-361.
  63. Крупка Ю.М. Відшкодування ядерної шкоди (міжнародний і національ­ний аспекти): Монографія. - К.: Фенікс, 1999. - 200 с.
  64. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. - М.: Издательство БЕК, 1996. - 371 с.
  65. МАГАТЭ: политико-правовой статус/ Под ред. А.И.Иойрыша.- М.: Междунар. отношения, 1992.- 67 с.
  66. Малинин С.А., Мишин В.А. Атомная энергия и проблемы страхования в международном иностранном праве // Сов.ежегодник междунар. права.- М., 1974.-С.102-126.
  67. Матвеев Г.К. Основания гражданско-правовой ответственности.- М.: Юрид. лит., 1970.-311 с.
  68. Матвеев Ю.Г. Англо-американское деликтное право.- М.: Междунар. отношения, 1975.-с.195.
  69. Медведєв Ж. Атомна енергетика після Чорнобильської аварії // Ойкумена. Український екологічний вісник,- 1991.-№ 5.-С. 53.
  70. Международное атомное право / Под ред. А.И.Иойрыша, А.М.Петросьянца, В.Ф. Петровского.- М.: Наука,1987.- 398 с.
  71. Международное морское право: Справочник / Г.С. Горшков, Г.А. Глазунов, В.С. Князев и др. - М.: Воениздат, 1985.- с.430.
  72. Международное право / Под ред. Г.В.Игнатенко и Д.Д.Остапенко.- М.: Высшая школа, 1978,-400 с.
  73. Международное право / Под ред. Г.И.Тункина.- М.: Юрид. лит., 1982.- 566 с.
  74. Международное сотрудничество в сфере борьбы с терроризмом с применением бактериологического, химического и ядерного оружия: Материалы науч.-практ. семинара, 11 - 12 окт. 2005 г., Яворов. общевойск. полигон ВС Украины / Ред.: В.А. Тимошенко; Антитеррорист. центр при Службе безопасности Украины, Ин-т операт. деятельности и гос. безопасности. — К.: СБ Украины, 2006. — 116 с.
  75. Международные конвенции, кодексы, рекомендации ИМО и МОТ. Нормативно-правовое обеспечение безопасности мореплавания, защиты окружающей среды и охраны труда на морском транспорте: Моногр. / Л.А. Позолотин, В.Г. Торский, В.И. Любченко; ИКЦ Одес. нац. мор. акад., Рос. мор. регистр судоходства, Отд. Мор. ин-та Великобритании в Украине, Ассоц. мор. капитанов Одессы. — 3-е изд., перераб. и доп.. — О.: Астропринт, 2007. — 146 с.
  76. Муздыбаев К. Риск ядерной энергетики.- Л.: Изд-во Ленингр. гос ун-та, 1988.-247 с.
  77. Начало атомной эры: Моногр. / А.П. Радзиховский, Л.В. Кейсевич; Киев. нац. ун-т им. Т.Шевченко. — К., 2006. — 190 с.
  78. Ойгензихт В.А. Категория риска в советском гражданском праве // Правоведение.-1971. - № 5. – С. 67-71.
  79. Ойгензихт В.А. Проблема риска в гражданском праве (Часть общая). -Душанбе: Ирфон.-1972.-224с.
  80. Пендяга Г.Л. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2008. – 15с.
  81. Поярков В.О. Ядерна енергетика: за і проти. - К.: Знання, 1993. - 68 с.
  82. Радиация. Дозы, эффекты, риск: Пер. с англ. - М: Мир, 1988. - 80 с.
  83. Правовые проблемы использования атомной энергии/ Под ред. А.И.Иойрыша, В.И.Менжинского, А.М.Петросьянца.- М.: ИГП АН СССР, 1985.-147 с.
  84.  Приходько О. Ядерна енергетика: У світлі розширення ЄС і в тіні Чорно­биля // Дзеркало тижня. - 2004. - 15 травня. - С. 16.
  85. Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у міжнародних відносинах: Моногр. / С.П. Галака; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 278 с.
  86. 86.                Проблемы безопасного развития атомной энергетики. - М: Атомиздат, 1990.- 123 с.
  87. Райхер В.К. Общественно-исторические типы страхования. - М, Л.: 1-я тип. Изд.-ва Акад. наук СССР в Ленингр. 1947. - 283 с.
  88. Смирнов В.Т., Собчак А.А. Общее учение о деликтных обязательствах в советском гражданском праве: Учебное пособие. - Л: Изд-во. ЛГУ, 1983.-152 с.
  89. Собчак А.А. Гражданско правовая ответственность за причинение вреда действием источника повышенной опасности: Автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук. -Л,1964.-15 с.   
  90. Стоят ли вигоды от развития ядерной энергетики связанного с этим рис­ка?: Пер. с англ. - М: МИФИ, 1970. - 34 с.;
  91. Таньшина А. Підступні шви ядерної енергетики// Дзеркало тижня.-2004.- 26 червня. –С.16.
  92. Удосконалення державної політики України у сфері запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру та акти ядерного тероризму в контексті європейської і євроатлантичної інтеграції / Ред.: В.П. Горбулін; Держ. п-во "Наук.-вироб. центр "Євроатлантикінформ". — К., 2008. — 192 с.
  93. Фединяк Г.С. Проблеми регулювання деліктних зобов’язань з „іноземним елементом": Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03/Київ.нац.ун-т ім. Т. Г. Шев­ченка. - К., 1995.-22 с.
  94. Чопорняк А.Б. Страхование ядерного ущерба. – М., 1978. – С.156
  95. Шемшученко Ю., Крупка Ю. Про цивільно-правову відповідальність за ядерну шкоду (Концепція Закону України)//Вісник Національної академії наук України. - 1995. - № 5-6.-С.24-25.
  96. Шишко А.А. Предупреждение трансграничного загрязнения (международно-правовые проблемы).- К.: Наукова думка, 1990.- 100 с.
  97. Штейн И.З. Ядерная энергетика, человек и окружающая среда. - Одесса: ОГНБ, 1993.-32 с.
  98. Ядерна стратегія США: від перевершення до нерозповсюдження / В.М. Чумак; Рада нац. безпеки і оборони України, Нац. ін-т стратег. дослідж. — К., 1999. — 302 с.
  99.  Busekist, O., "A Bridge Between Two Conventions on Civil Liability for Nuclear Damage: the Joint Protocol Relaiting to the Application of the Vienna Convention and the Paris Convention", NLB, № 43
  100. Einbeck F.K. Kausalitat im Atomrecht.- Dusseldorf, 1969.
  101. G. Handl. Transboundary Nuclear Accidents: The Post-Chernobyl Multilateral Legislative Agenda // Ecology Law Quarterly, 1988.- Vol. 15.- No. 2. - P. 242-243.
  102. Gioia A. Maritime Zones and The New Provisions on Jurisdiction in the 1997 Vienna Protocol and in the 1997 Convention on Supplementary Compensation // Nuclea Law Bulletin.- 1999. -№ 63. - P. 25-38
  103. Holts, C, "The Concept of Property Damage and Related Issues in Liability Law- Possible Implications for the Paris Conwention on Third Party Liability in the Field of Nuclear Energy", NLB, № 40
  104. Holtz C. The concept of property damage and related issues in liability law possible implications for the Paris Convention on Third Party liability in the Field of Nuclear Energy// Nuclear Law Bulletin. - 1987. - № 40. - P. 94.
  105. La Fayette, L. de, "Nuclear Liability Revisited", 1 Review of European Community and International Environmental Law 443.
  106. La Fayette, L. de, "Towards a New Regime of State Resposibility for Nuclear Activities", NLB, № 50.
  107. Lopuski, Jan, Liability for Nuclear Damage: An International Perspective- Reflections on the Revision of the Vienna Convention, National Atomic Energy, Warsaw, 1993 - P.52.
  108. Moser, B. Das Kausalitatsproblem im osterreichishem Atomhaftungs pflichtrecht, insbesondere auch im Recht der Sozialversichenung, International Nuclear Information System (INIg), AED-Conf-73-365-015, №37. – S 1-6.
  109. Pelzer, N. Atomversicheningsrcehtliche Fragen unter Berucksichtigung der internationalen Konventionen. Cottingen, 1962.
  110. Pelzer, N., "Current Problems-Nuclear Liability Law in the Post-Chernobyl Period", NLB, № 39.
  111. Reyners, P., "Limiting the Liabiliti of the Nuclear Operator", NEA Newsletter, 1986.\
  112. Rowden, M.A., J.R.Kramer and L.M.Cuoco, "The Price- Anderson Amendments Act of 1988: A Case of Better Late Than Never",NLB, № 42
  113. Schwartz Julia A. International Nuclear Third Party Liability Law: The Response to Chernobyl // OECD. – 2006. - P. 37-72.
  114. V. Lamm. The Protocol amending the 1963 Vienna Convention // Nuclear Law Bulletin.- 1998.- № 61.-P. 7-24.
  115. V. Soljan. New Definition of Nuclear Damage in the 1997 Protocol to Amen the 1963 Vienna Convention on Civil Liability for Nuclear Damage // International Sirrposium: Reform of Civil Nuclear Liability, Budapest, Hungary, 31 May - 3 June 1999. P. 59-84.

 

 


Комментарии


Комментариев пока нет

Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий.

Авторизация
Введите Ваш логин или e-mail:

Пароль :
запомнить