Цивільна оборона

Друга частина – це індивідуальне контрольне розрахункове завдання, зміст якого такий.

Місцевість, що показана на схемі (див. додаток 2) може опинитися у зоні надзвичайної ситуації, викликаної землетрусом.

В залежності від варіанту завдання треба оцінити збитки на підприємстві, підрозділи якого розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, САДИ і ДАЧІ.

У зв’язку з тим, що вони можуть опинитися в зонах дії первинних та вторинних факторів ураження: землетрусу, радіаційного або хімічного забруднення, катастрофічного затоплення та в осередку ураження вибуху пропано-повітряної суміші, необхідно спочатку здійснити ризик-аналіз з визначенням ступені ураження персоналу в умовах, що прогнозовані. В подальшому, користуючись отриманими даними та існуючими методиками   [ 1 – 7 ] провести розрахунки збитків.

Звіт з домашнього розрахункового завдання завершується пропозиціями щодо зниження величини ризику, збитків та інших наслідків можливої надзвичайної ситуації. Форма звіту надана у навчальному посібнику „Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черевко Д.Р. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Ч. І. Виявлення та оцінка обстановки в зоні надзвичайної ситуації. Для студентів усіх спеціальностей та спеціалізацій університету / Під ред. О.В.Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2011. – 147 с.”, який вийшов в електронній версії і знаходиться у бібліотеці КНЕУ.

Вихідні дані:

Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ (див. додаток до завдання). Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.

Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку 2 до завдання.

Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N·10 т, запаси води у водосховищі – N·10 млн. м³, а висоти верхнього й нижнього б’єфів відповідно становлять – 190 і [190 –        ( 5+N)]  м, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.

Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:

• напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер прізвища студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи прізвища студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170^о;
• швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;
• температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;
• температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;
• ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику [Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.–К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.];
• відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%.

За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни.

Методика виявлення та оцінки обстановки у надзвичайній ситуації наведена у „Методичних матеріалах щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності», що розміщені на внутрішньому сайті інтернету КНЕУ кафедри регіональної економіки.

Результати виконання індивідуального розрахункового завдання студенти оформляють у вигляді звіту (дивись „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «Безпека життєдіяльності») до якого додають карту (схему) місцевості з нанесеними на неї зоною надзвичайної ситуації, а саме: зонами зараження, осередком ураження, метеорологічною ситуацією, параметрами хвилі прориву та зоною можливого затоплення (підтоплення), маршрутами евакуації та іншими даними.

З метою поглиблення знань з дисципліни „Цивільний захист” та отримання більш високої підсумкової оцінки студентам надається можливість виконати вибіркове завдання. Тему цієї роботи студент вибирає самостійно з переліку питань змісту дисципліни (див. розділ І завдання).

На практичних заняттях та в часи індивідуально-консультативної роботи студенти захищають свої напрацювання, отримуючи таким чином оцінку поточної та підсумкової успішності.