ЦІНОУТВОРЕННЯ Методичні вказівки та завдання до виконання контрольної роботи для студентів спеціальності 6.030504 “Економіка підприємства” та 6.030508 “Фінанси і кредит” заочної форми навчання 25.01.2014 07:53

ВСТУП

 

Ціни відіграють визначну роль в економічному розвитку країни. Перехід від централізованої до ринкової економіки зумовив суттєві зміни як у принципах ціноутворення, так і в методах формування ціни.

В умовах конкурентної економіки на рівень цін впливає безліч факторів: співвідношення між попитом і пропозицією, витрати, платоспроможність населення, психологія споживача, ціни світового ринку, міра втручання держави в цінові процеси та багато інших чинників. Ускладнення процесу ціноутворення та відсутність у багатьох випадках у суб’єктів господарювання теоретичних і практичних навичок встановлення ціни призводить до серйозних помилок при їхньому визначення, що негативно відбивається на фінансових результатах діяльності підприємств.

Дисципліна «Ціноутворення» є фаховою для студентів спеціальностей 6.0305045 «Економіка підприємства» та 6.030508 «Фінанси і кредит». Однією з форм вивчення курсу є самостійна робота студентів. Для набуття навичок та осмислення нових знань студенти повинні систематично працювати над першоджерелами та спеціальною літературою. Важливою складовою самостійної роботи студентів заочної форми навчання є написання контрольної роботи.

Методичні вказівки та завдання для контрольної роботи студентів спеціальностей 6.0305045 «Економіка підприємства» та 6.030508 «Фінанси і кредит» є другим виданням по курсу «Ціноутворення» переробленим та доповненим згідно сучасних вимог викладання дисципліни.

 

1           МЕТА ТА ЗАДАЧІ

 

Основна мета виконання контрольної роботи – це набуття навичок самостійного і творчого мислення, вміння аналізувати опрацьований матеріал, робити узагальнення, висновки і приймати по ним відповідні управлінські рішення.

До задач контрольної роботи відносяться:

–      дослідження та узагальнення матеріалу щодо окремих аспектів ціноутворення;

–      набуття навичок по розрахунку ціни та прийняття цінових рішень виробництва продукції.

 

2           ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Контрольна робота повинна бути виконана у відповідності з Методичними вказівками по оформленню текстових і графічних матеріалів дипломної, курсових, розрахунково-графічних, контрольних та лабораторних робіт.

Робота має бути написана чітким розбірливим почерком, грамотно і охайно. Допускається комп’ютерний набір роботи.

Текст пишеться на одній сторінці аркуша, передбачаючи місце для зауважень рецензента. Аркуші повинні бути пронумеровані. На останній сторінці роботи наводиться список використаної літератури, який оформляється згідно правил бібліографії.

Виконану роботу викладач рецензує, визначаючи як позитивні сторони та і недоліки. При позитивній оцінці робота зараховується. Якщо робота не відповідає вимогам, її повертають на доопрацювання. Студенти, які не виконали контрольну роботу, або не доопрацювали, до заліку з дисципліни «Ціноутворення» не допускаються.

При виконанні контрольної роботи необхідно розкрити зміст теоретичного питання, показати глибокі аналітичні знання літератури, законодавчих актів. Викладання теорії має відповідати сучасному рівню розвитку економічної науки.

Розрахункова частина крім розрахунків повинна містити висновки до них. Саме вміння самостійно опрацьовувати матеріал, робити узагальнюючі висновки повинно сприяти формуванню цілісної системи знань майбутніх фахівців.

 

3           ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Робота повинна мати логічну структуру: титульний аркуш, зміст (із вказівками сторінок), вступ, теоретичну частину, розрахункову частину, висновки, список літератури.

Вступ повинен бути змістовний та чіткий. У вступі обґрунтовується актуальність теми теоретичної частини контрольної роботи, розкривається її значення, обговорюються основні завдання розрахункової частини, можливі інформаційні джерела.

Теоретична частина передбачає висвітлення одного питання, яке обирається студентами згідно порядкового номеру в списку групи. Перелік теоретичних питань наведено у відповідному розділі методичних вказівок. Обсяг теоретичної частини 3-5 сторінок.

Розрахункова частина складається з вирішення двох задач:

1. визначення собівартості та ціни виробництва продукції, розрахунок і графічне зображення точки беззбитковості для кожного виду продукції і для підприємства в загалі;
2. визначення складу, структури і розміру елементів ціни.

У вирішенні практичних задач повинні бути приведені необхідні розрахунки і пояснення до них. Розв’язування задач виконується на підставі вихідних даних по варіантах.

Номер варіанта по теоретичній і розрахунковій частині встановлюється по останній цифрі шифру студента. При цьому, якщо курс викладається на потоці питання теоретичної частини розбиваються на групи: кількість питань першої групи варіантів відповідають кількості студентів, що навчаються у першій групі, кількість питань другої групи варіантів – кількості студентів другої групи. Питання теоретичної частини можуть уточнюватися за узгодженням з викладачем.

Висновки повинні вміщувати найважливіші результати, отримані по кожному завданню, а також рекомендації щодо подальшого розвитку розглянутих питань.

Список літератури. Використані літературні джерела слід указати в порядку згадування їх у тексті за наскрізною нумерацією.

Додатки вміщують вихідні дані до розрахункової частини роботи.

 

4           ТЕМАТИКА ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

1. Поняття ціни
2. Функції ціни
3. Види цін
4. Аналіз факторів, які впливають на рівень цін.
5. Етапи ринкової реформи
6. Поняття попиту
7. Поняття пропозиції
8. Ціна попиту: поняття, залежність попиту від ціни.
9. Рівноважна ціна
10. Стійка і хитлива ринкова рівновага
11. Залежність попиту від ціни: типова реакція, нетипова реакція, постійний попит.
12. Еластичність попиту по ціні, еластичність попиту по прибутку і чинники, її визначальні
13. Еластичність пропозиції, еластичність цінових чекань
14. Ціна і корисність товару
15. Ціноутворення на різним типах ринків.
16. Досконала конкуренція
17. Чиста монополія
18. Монополістична конкуренція
19. Олігополія
20. Цінова та нецінова конкуренція.
21. Класифікація цін.
22. Ринковий механізм ціноутворення.
23. Державне регулювання цін.
24. Структура ціни: види витрат, прибуток
25. Собівартість продукції. Поняття та економічний зміст.
26. Класифікація витрат на виробництво та реалізацію продукцію.
27. Види собівартості продукції.
28. Змінні витрати на виробництво: поняття, склад, методи розрахунку.
29. Умовно-постійні витрати виробництва.
30. Аналіз собівартості продукції та методи визначення раціональних обсягів виробництва.
31. Виробнича собівартість продукції (робіт, послуг).
32. Визначення витрат на оплату праці.
33. Адміністративні витрати.
34. Витрати на збут
35. Операційні витрати, не пов’язані з виробничою діяльністю.
36. Витрати підприємства не пов’язані з операційною діяльністю.
37. Формування витрат на придбання та створення необоротних активів.
38. Формування витрат на придбання та створення запасів.
39. Формування витрат підприємства в системі оподаткування.
40. Планування витрат.
41. Відображення витрат у фінансовій та статистичній звітності.
42. Поняття прибутку, економічний зміст.
43. Рентабельність. Економічний зміст. Види.
44. Норма умовно-постійних витрат підприємства: поняття, методика розрахунку, залежність від обсягу завантаження виробничих потужностей.
45. Порядок ціноутворення.
46. Методика розрахунку оптових та роздрібних цін на товар.
47. Цінова політика підприємства.
48. Цілі підприємства на ринку та політика ціноутворення.
49. Типи цінової політики підприємства.
50. Аналіз стану ринку збуту та оперативне регулювання цін.
51. Державні органи по контролю за цінами.
52. Відповідальність за порушення державної дисципліни цін.
53. Торгівельна політика: поняття, методика розрахунку.
54. Методи державного регулювання цін.
55. Встановлення цін реалізації шляхом проведення конкурсів.
56. Ринкова рівновага: ціна і обсяг ринкової рівноваги, графічне зображення.
57. Рівень необхідної рентабельності продукції: поняття, методи визначення.
58. Еластичність попиту по ціні: поняття, коефіцієнт еластичності, графічне зображення.
59. Індекс споживчих цін та інфляції: поняття, тенденції зміни в Україні.
60. Метод встановлення цін реалізації шляхом проведення аукціонів.
61. Взаємозв’язок цін та грошового обігу.
62. Взаємозв’язок цін та кредиту.
63. Ціноутворення та інфляція.
64. Взаємодія цін та податків.
65. Методика розрахунку цін реалізації на основі середніх витрат та нормативного прибутку.
66. Законодавча та нормативна база ціноутворення.

 

1. 5.         ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОЗРАХУНКОВОЇ ЧАСТИНИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

5.1. Визначення собівартості продукції та відпускної ціни виробника

 

Задача 5.1.1. За даними табл. 5.2 і табл. 5.3 визначити собівартість виробництва продукції. Розрахунки зробити за варіантами, обраними на підставі табл. 5.1. Види продукції обираються за першою літерою прізвища студента та останньою цифрою його залікової книжки по матриці варіантів, варіант середньомісячного значення окремих статей умовно-постійних витрат відповідає останній цифрі залікової книжки студента.

 

Таблиця 5.1. Матриця варіантів

 

 

Таблиця 5.2. Вихідні дані для розрахунку змінних витрат

 

 

Таблиця 5.3. Середньомісячне значення умовно-постійних витрат, грн.

 

 

Методичні вказівки до виконання задачі 5.1.1.

 

Вирішення задачі здійснюється у наступній послідовності.

 

1. Визначення питомих змінних витрат.

Розрахунок змінних витрат на виробництво одиниці продукції виконується в табл. 5.4. Таблиця будується для окремо для кожного з трьох видів продукції.

Питомі змінні витрати () визначаються як сума загальної вартості ресурсів, що витрачаються на виробництво одиниці продукції:

,

де  – вартість I-го виду ресурсів на одиницю j-ої продукції, яка в свою чергу розраховується як добуток витрат ресурсів на одиницю продукції () і вартості одиниці ресурсів ().

.

Відрахування на соціальні заходи розраховуються виходячи з визначеного розміру основної та додаткової заробітної плати виробничого персоналу, яка припадає на одиницю продукції, та діючих норм відрахувань в цільові фонди державного страхування.

Виключення складають «зворотні відходи», вартість яких у розрахунку на одиницю продукції вираховуються при визначенні питомих змінних витрат.

 

1. Розрахунок змінних витрат по підприємству.

Змінні витрати по підприємству () визначаються в табл. 5.5. як сума сукупних змінних витрат по j-му виду продукції ().

Таблиця 5.4. Розрахунок питомих змінних витрат по продукції ____

 

 

.

Сукупні змінні витрати по j-тому виду продукції розраховуються як добуток відповідних питомих змінних витрат і річного обсягу виробництва продукції ():

.

Таблиця 5.5. Розрахунок змінних витрат по підприємству

 

 

1. Визначення річного розміру постійних витрат.

Постійні витрати по підприємству розраховуються в табл. 5.6 як добуток середньомісячних постійних витрат і 12 місяців.

1. Розрахунок норми постійних витрат.

Норма постійних витрат () визначається шляхом співвідношення постійних витрат (загальної суми, , і суми по окремих статтях, ) і змінних витрат по підприємству ().

Таблиця 5.6. Розрахунок постійних витрат підприємства

 

 

; ;

.

Розрахунки виконуються в табл. 5.7.

 

Таблиця 5.7. Розрахунок норми постійних витрат

 

 

На підприємствах воно варіюється від 20 до 70%.

 

1. Розрахунок собівартості одиниці продукції.

Собівартість одиниці продукції () визначається в табл. 5.8., як сума питомих змінних () і питомих постійних витрат ():

.

Питомі постійні витрати, взагалі і по статях витрат, розраховуються шляхом помноження питомих змінних витрат на норму постійних витрат, визначено у табл. 5.7:

; ;

.

 

Таблиця 5.8. Розрахунок собівартості одиниці продукції, грн.

 

 

1. Визначення повної собівартості продукції.

Повна собівартість розраховується шляхом складання калькуляції по формі наведеній в табл. 5.9 і повинна дорівнювати собівартості одиниці продукції, отриманої в табл. 5.8.

Калькуляція розробляється для кожного виду продукції окремо. Статті «сировина та матеріали», «купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій», «напівфабрикати і комплектуючі вироби власного виготовлення», «паливо і енергія на технічні цілі», «зворотні відходи», «основна заробітна плата робітників», «додаткова заробітна плата» і «відрахування на соціальні заходи» відповідають статтям табл. 5.4.

Стаття «витрати на утримання та експлуатацію устаткування» у даному випадку враховують тільки амортизацію устаткування (дані табл. 5.8).

Таблиця 5.9.

 

Підприємство ___________________

 

КАЛЬКУЛЯЦІЯ

на (за) _________200_ рік

^{(період)}

Шифр показників ______________________

                              ^{(повне найменування продукції (виробу)}

Діюча оптова ціна ________ грн.	Валовий випуск ___________
Договірна (відпускна) ціна ________ грн.	Товарний випуск ___________

_______________________________________

^{замовник, договір №, дата укладення}

Калькуляційна одиниці ____________________

 

 

Загальновиробничі витрати (до яких належать витрати на управління виробництвом – утримання працівників апарату управління цехами, дільницями, оплату службових відряджень цих працівників, амортизацію основних засобів загально виробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення тощо), інші виробничі витрати (що враховують витрати, пов’язані з епізодичними та періодичними випробуваннями якості виробів), витрати на збут містить табл. 5.8.

Адміністративні витрати складаються з інших статей постійних витрат: «амортизаційні відрахування основних засобів адміністративного призначення», «заробітна плата управлінського персоналу», «заробітна плата обслуговуючого персоналу»”, відповідні «відрахування на соціальні заходи».

У рядку «шифр показників»” вказується найменування (у даному випадку умовна позначка) продукції. Діюча оптова ціна наведена у вихідних даних (табл. 5.2). Договірна (відпускна) ціна приймається рівною діючої оптовій ціні. Валовий і товарний випуск продукції за умовами задачі однаковий відповідає обсягу виробництва, наведеного в табл. 5.2. У якості калькуляційної одиниці вказується – «один виріб».

 

1. Розрахунок собівартості річного обсягу виробництва.

Собівартість річного обсягу виробництва визначається в табл. 5.10.

 

Таблиця 5.10. Розрахунок собівартості річного обсягу виробництва

 

 

1. Висновки.

У висновках узагальнюються результати виконаних розрахунків.

 

 

Задача 5.1.2. Використавши результати розрахунків задачі 5.1.1 визначити загальну суму прибутку і необхідний рівень рентабельності. Додаткові умови:

–      загальна сума прибутку дорівнює 20 % собівартості річного обсягу виробництва,

–      розмір коштів спрямованих на розвиток виробництва, соціальний розвиток, на споживання, виплату дивідендів і формування фінансового резерву складає відповідно 50; 25; 10; 10; 5 % від суми чистого прибутку.

 

Методичні вказівки до виконання задачі 5.1.2.

 

В процесі вирішення задачі необхідно виконати наступні дії.

 

1. Визначити прибуток і рентабельність.

За даними задачі необхідний рівень рентабельності становить 20 %. З врахуванням того, що рентабельність визначається як співвідношення необхідного прибутку (П) і собівартості річного обсягу виробництва (С), тобто

, %,

прибуток розраховується як добуток собівартості і рентабельності (у вигляді коефіцієнту). Податок на прибуток дорівнює 25 % від величини необхідного прибутку. Чистий прибуток визначається за формулою:

5.

Розрахунки виконуються в табл. 5.11.

 

Таблиця 5.11. Розрахунок необхідного рівня рентабельності продукції

 

 

1. Висновки.

Висновки робляться за результатами виконаних розрахунків.

 

 

Задача 5.1.3. За результатами розрахунків задач 5.1.1 та 5.1.2 визначити відпускну ціну виробника, розрахувати точку беззбитковості аналітичним методом і побудувати графік беззбитковості для кожного виду продукції і для підприємства взагалі, використавши обидва способи графічного методу, зробити висновки.

 

 

Методичні вказівки до виконання задачі 5.1.3.

 

Вирішення задачі здійснюється у наступній послідовності.

 

1. Визначення ціни підприємства і відпускної ціни виробника.

Склад відпускної ціни виробника наведено на рис. 5.1. Як видно зі схеми ціна підприємства визначається як сума повної собівартості і необхідного прибутку у розрахунку на одиницю продукції:

, де .

Собівартість	Прибуток	Акцизний збір	Податок на додану вартість
Ціна підприємства
Відпускна ціна виробника

 

Рис. 5.1. Поелементний склад відпускної ціни виробника

 

Отже відпускна ціна виробника відрізняється від ціни підприємства на суму непрямих податків (акцизного збору і податку на додану вартість).

.

Відпускна ціна виробника по кожному виду продукції визначається в табл. 5.12.

 

Таблиця 5.12. Розрахунок ціни виробництва одиниці продукції

 

 

1. Розрахувати точку беззбитковості аналітичним методом.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) характеризує обсяг виробництва (у натуральному або вартісному виразі), при якому підприємство ще не має прибутку але вже не має збитків, отже обсяг отриманого доходу повністю покриває витрати без утворення фінансового результату.

Точка беззбитковості визначається двома методами:

-      аналітичним методом;

-      графічним методом, який має два способи.

Аналітичним методом точка беззбитковості визначається як співвідношення сукупної величини постійних витрат і валової маржі (маржинального доходу) у відносному вимірі.

Валова маржа (маржинальний дохід) – це різниця між загальною сумою доходу від реалізації продукції і величиною змінних витрат, отже сума постійних витрат і утвореного прибутку (збитку):

, .

При визначенні точки беззбитковості у натуральному вимірі валова маржа береться по відношенні до обсягу виробництва або реалізації продукції:

,

де  – ціна;

 – змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції;

 – валова маржа у розрахунку на одиницю продукції.

При визначенні точки беззбитковості у вартісному вимірі валова маржа береться по відношенні до доходу:

,

де  – дохід від реалізації продукції;

 – частка сукупних змінних витрат у доході від реалізації продукції;

 – частка валової маржі у загальній сумі доходу від реалізації продукції.

Формули визначення точки беззбитковості можна трансформувати у формули розрахунку обсягу виробництва або реалізації, який би забезпечував підприємству отримання необхідного сумарного цільового прибутку:

.

В задачі точка беззбитковості визначається у вартісному і натуральному вимірі для кожного з видів продукції та для підприємства взагалі. Розрахунки виконуються по тексту з наведенням необхідних пояснень.

 

1. Побудова графіків визначення точки беззбитковості.

Точка беззбитковості по кожному виду продукції визначається першим способом графічного методу.

Перший спосіб графічного методу засновано на рівності в точці беззбитковості доходу і сукупних витрат.

В системі координат, де вісь абсцис – обсяг виробництва або реалізації продукції у натуральному вимірі, вісь ординат – усі вартісні показники, будуються чотири графіки. Три графіки відображають постійні, змінні і сукупні витрати. Четвертий графік характеризує зміну доходу залежно від зміни обсягу виробництва (реалізації) продукції (рис. 5.2).

Точка перетину графіків доходу і сукупних витрат є точкою беззбитковості. Перпендикуляр, опущений на вісь абсцис характеризує натуральний вимір точки беззбитковості, на вісь ординат – вартісний.

 

Точка беззбитковості по підприємству визначається другим способом графічного методу.

Другий спосіб графічного методу засновано на рівності у точці беззбитковості валової маржі і постійних витрат.

 

 

Рис. 5.2. Визначення точки беззбитковості першим способом графічного методу

 

В системі координат, де по осі абсцис відкладається дохід від реалізації продукції, а по осі ординат – витрати і валова маржа, будуються два графіки. Один графік відображає зміну валової маржі залежно від зміні обсягу реалізації продукції та від доходу. Другий графік – сукупні постійні витрати (рис. 5.3).

 

 

 

Рис. 5.3. Визначення точки беззбитковості другим способом графічного методу

 

Точка перетину двох прямих характеризує баланс постійних витрат і валової маржі, отже визначає точку беззбитковості (поріг рентабельності). Цей спосіб дозволяє визначити точку беззбитковості тільки у вартісному вимірі.

 

1. Висновки.

У висновках узагальнюються результати виконаних розрахунків.

5.2. Розрахунок окремих елементів ціни

 

Задача 5.2.1. Розрахувати прибуток на базі повних і прямих витрат. Дати висновок про доцільність (прибутковість) існуючому асортименту продукції, якщо підприємство випускає 5 видів продукції, сума непрямих витрат підприємства складає 41400 грн., обсяг випуску, ціни і змінні витрати по видах продукції А-Д приведені в табл. 5.13 відповідно до варіантів (останньої цифри залікової книжки).

 

Методичні вказівки до виконання задачі 5.2.1.

 

При визначенні ціни виробництва продукції застосовуються два методи обліку (групування) витрат:

1. Метод обліку повних витрат;
2. Метод обліку прямих витрат.

 

Таблиця 5.13. Вихідні дані для розрахунку прибутку

Вар. 1, 6

 

Вар. 2, 7

 

Вар. 3, 8

 

Вар. 4, 9

 

Вар. 5, 0

Суть методу обліку повних витрат полягає в розрахунку собівартості одиниці продукції, яка містить у собі всі сукупні витрати (прямі і накладні), що пов’язані з її виробництвом.

Недоліком цього методу є умовність розподілу непрямих (накладних) витрат за окремими видами продукції, що може неправильно відображати внесок кожного виробу до доходу підприємства. Загальна сума накладних витрат відноситься на окремі види продукції зо трьома базами розподілу:

-      пропорційно обсягу виробництва;

-      пропорційно прямим витратам;

-      пропорційно заробітній платі.

За умовами задачі розподіл здійснюється за двома базами розподілу – за обсягом виробництва і прямими витратами. Розрахунки виконуються в табл. 5.14.

Таблиця 5.14. Визначення собівартості окремих видів продукції за різними базами розподілу накладних витрат

 

 

Прибутковість існуючого асортименту продукції визначається в табл. 5.15.

 

Таблиця 5.15. Розрахунок прибутковості існуючого асортименту продукції

 

Метод обліку прямих витрат спирається на систему «директ-костінг» і базується на розмежуванні загальних витрат на постійні і змінні та визначенні валової маржі (маржинального доходу). Валова маржа являє собою різницю між доходом та змінними витратами, отже складається з постійних витрат і прибутку. Калькулюванню підлягають тільки змінні витрати, постійні не включаються до собівартості продукції і списуються за рахунок отриманого прибутку, точніше валової маржі. Сума постійних витрат і прибутку (валова маржа) дає приблизне але об’єктивне уявлення про ефективність виробництва продукції.

За умовами задачі приймається, що постійні витрати дорівнюються непрямим витратам, а змінні – прямим. Розрахунки виконуються в табл. 5.18.

 

Таблиця 5.18. Визначення валової маржі (маржинального доходу)

 

 

За результатами всіх розрахунків робляться висновки, які повинні містити не тільки оцінку доцільності (прибутковості) існуючого асортименту продукції але й результати порівняння методів обліку та підходів до розподілу непрямих витрат.

 

 

Задача 5.2.4. Розробити тарифні схеми для визначення плати за перевезення вантажів в універсальних вагонах загального парку залізниць. Вихідні дані наведені у таблицях 5.19 – 5.20.

          Таблиця 5.19

Собівартість перевезення вантажів у напіввагонах загального парку, грн.

Відстань перевезення, км	Завантаження одного вагона, т
	10	20	30	40	50	60
100	446,97	453,82	460,66	467,51	474,36	481,2
200	587,74	601,08	614,42	627,75	641,09	654,43
300	714,39	733,56	752,74	771,92	791,09	810,27
400	834,34	859,04	883,75	908,46	933,17	957,87
500	950,1	980,15	1010,19	1040,24	1070,29	1100,33
600	1063,42	1098,69	1133,96	1169,23	1204,5	1239,77
700	1175,44	1215,88	1256,31	1296,75	1337,18	1377,62
800	1286,96	1332,53	1378,11	1423,69	1469,26	1514,84
900	1398,45	1449,17	1499,88	1550,6	1601,32	1652,04

 

Продовження табл. 5.19

1000	1510,22	1566,09	1621,96	1677,83	1733,71	1789,58
1100	1622,44	1683,49	1744,53	1805,58	1866,62	1927,67
1200	1735,2	1801,44	1867,68	1933,93	2000,17	2066,42
1300	1848,5	1919,97	1991,44	2062,91	2134,37	2205,84
1400	1962,35	2039,06	2115,78	2192,5	2269,21	2345,93
1500	2076,7	2158,69	2240,67	2322,66	2404,65	2486,64
1600	2191,51	2278,79	2366,07	2453,36	2540,64	2627,92
1700	2306,73	2399,32	2491,92	2584,51	2677,11	2769,71
1800	2422,31	2520,23	2618,16	2716,08	2814,01	2911,93
1900	2538,2	2641,47	2744,74	2848,0	2951,27	3054,54
2000	2654,36	2762,98	2871,61	2980,23	3088,85	3197,48
2100	2770,74	2884,73	2998,72	3112,72	3226,71	3340,7
2200	2887,32	3006,69	3126,05	3245,42	3364,78	3484,15

 

          Таблиця 5.20 

 

Собівартість перевезення вантажів у критих вагонах загального парку, грн.

 

Відстань перевезення, км	Завантаження одного вагона, т
	10	20	30	40	50	60
100	452,58	459,43	466,27	473,12	479,97	486,81
200	598,82	612,16	625,49	638,83	652,17	665,51
300	730,38	749,56	768,74	787,91	807,09	826,27
400	854,99	979,7	904,41	929,11	953,82	978,53
500	975,26	1005,3	1035,35	1065,39	1095,44	1125,48
600	1092,97	1128,24	1163,51	1198,78	1234,05	1269,32
700	1209,35	1249,78	1290,22	1330,65	1371,09	1411,52
800	1325,19	1370,77	1416,35	1461,92	1507,5	1553,08
900	1441,02	1491,73	1542,45	1593,17	1643,89	1694,6
1000	1557,13	1613,0	1668,87	1724,74	1780,61	1836,48
1100	1673,71	1734,76	1795,8	1856,85	1917,89	1978,94
1200	1790,84	1857,09	1923,33	1989,57	2055,82	2122,06
1300	1908,55	1980,02	2051,48	2122,95	2194,42	2265,89
1400	2026,82	2103,53	2180,25	2256,97	2333,68	2410,4
1500	2145,61	2227,6	2309,59	2391,58	2473,57	2555,56
1600	2264,88	2352,16	2439,44	2526,73	2614,01	2701,29
1700	2384,57	2477,17	2569,76	2662,36	2754,96	2847,55
1800	2504,64	2602,57	2700,49	2798,42	2896,34	2994,27
1900	2625,04	2728,3	2831,57	2934,84	3038,11	3141,38
2000	2745,71	2854,33	2962,95	3071,58	3180,2	3288,83
2100	2866,61	2980,6	3094,59	3208,58	3322,58	3436,57
2200	2987,72	3107,08	3226,45	3345,82	3465,18	3584,55

 

          Таблиця 5.21

 

Собівартість перевезення вантажів на платформах загального парку, грн.

 

Відстань перевезення, км	Завантаження одного вагона, т
	10	20	30	40	50	60
100	438,43	445,28	452,12	458,97	465,82	472,66
200	575,72	589,05	602,39	615,73	629,07	642,4
300	699,22	718,4	737,58	756,75	775,93	795,11
400	816,2	840,91	865,62	890,33	915,03	939,74
500	929,1	959,15	989,19	1019,24	1049,28	1079,33
600	1039,61	1074,88	1110,15	1145,42	1180,69	1215,96
700	1148,86	1189,3	1229,73	1270,17	1310,6	1351,04
800	1257,61	1303,19	1348,77	1394,34	1439,92	1485,5
900	1366,34	1417,06	1467,78	1518,5	1569,21	1619,93
1000	1475,35	1531,22	1587,09	1642,96	1698,83	1754,7
1100	1584,79	1645,84	1706,88	1767,93	1828,97	1890,02
1200	1694,75	1760,99	1827,24	1893,48	1959,73	2025,97
1300	1805,25	1876,72	1948,19	2019,65	2091,12	2162,59
1400	1916,27	1992,99	2069,71	2146,43	2223,14	2299,86
1500	2027,79	2109,78	2191,77	2273,76	2355,75	2437,74
1600	2139,76	2227,04	2314,33	2401,61	2488,89	2576,18
1700	2252,13	2344,72	2437,32	2529,91	2622,51	2715,11
1800	2364,84	2462,77	2560,69	2658,62	2756,54	2854,47
1900	2477,87	2581,13	2684,4	2787,67	2890,94	2994,21
2000	2591,15	2699,77	2808,4	2917,02	3025,64	3134,27
2100	2704,65	2818,64	2932,63	3046,62	3160,61	3274,6
2200	2818,34	2937,71	3057,07	3176,44	3295,8	3415,17

 

Таблиця 5.22

 

Питома вага обсягів вантажних перевезень за типами вагонів

 

Типи вагонів	Питома вага за варіантами (варіант відповідає останній цифрі шифру залікової книжки)
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
напіввагон	0,56	0,63	0,49	0,52	0,57	0,65	0,59	0,61	0,55	0,6
критий	0,19	0,24	0,27	0,25	0,21	0,17	0,19	0,22	0,27	0,19
платформа	0,25	0,13	0,24	0,23	0,22	0,18	0,22	0,17	0,18	0,21

 

 

 

 

Таблиця 5.23

 

Рентабельність базового тарифу та коефіцієнти до базового тарифу за класами вантажів

 

Показник	Питома вага за варіантами (варіант відповідає передостанній цифрі шифру залікової книжки)
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
рентабельність базового тарифу, %	30	35	37	50	46	40	43	52	70	65
коефіцієнти до базового тарифу за класами вантажів:
- перший клас	0,615	0,666	0,62	0,6	0,616	0,642	0,629	0,559	0,558	0,545
- другий клас	0,923	0,926	0,912	0,867	0,89	0,892	0,874	0,921	0,911	0,909
- третій клас	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0	1,0
- позакласні низьковартісні	0,539	0,593	0,511	0,552	0,547	0,571	0,526	0,493	0,5	0,485

 

Методичні вказівки до виконання задачі 5.2.4.

  На підставі собівартостей перевезення вантажів в універсальних вагонах, що наведені у таблицях 1.1 – 1.3, та питомої ваги обсягів вантажних перевезень за типами вагонів, наданих у таблиці 1.4, розраховується середньозважена собівартість перевезення вантажів  в універсальному вагоні, яка заноситься в таблицю.

          На підставі середньозваженої собівартості перевезення вантажів в універсальних вагонах загального парку залізниць та рентабельності базового тарифу, який надається в таблиці 1.5, визначаються базові тарифи на перевезення вантажів в універсальних вагонах, які також заносяться в таблицю. Результати розрахунків округляються до цілого числа.

          За допомогою коефіцієнтів до базових тарифів, які надаються в таблиці 1.5, розраховуються тарифи на перевезення вантажів першого, другого, третього класу та позакласних низько вартісних. Результати розрахунків округлюються до цілого числа. Для кожного класу вантажів заповнюється окрема таблиця тарифів.

 

 

На підставі тарифів на перевезення пасажирів у звичайних поїздах у внутрішньодержавному сполученні, які наведені у таблиці 4.1, та коефіцієнтів, що встановлюються атестаційною комісією у відповідності до чинного положення про фірмовий поїзд, які наведені у таблиці 4.2, визначити тарифи на перевезення пасажирів у фірмових пасажирських та швидких поїздах.

          Таблиця 2.1

Вартість проїзду пасажира у звичайному поїзді у внутрішньодержавному сполученні, грн.

Відс- тань, км	Частини вартості проїзду	Пасажирський поїзд				Швидкий поїзд
		тип вагона				тип вагона
		загаль ний	плац- карт- ний	купей ний	СВ	загаль ний	плац- карт- ний	купей ний	СВ
450	всього	7,82	11,75	19,13	55,38	8,66	12,79	20,72	59,91
	квиток	5,99	7,16	10,68	30,77	6,83	8,2	12,27	35,3
	плацкарта	1,83	4,59	8,45	24,61	1,83	4,59	8,45	24,61
500	всього	8,47	12,69	20,59	59,62	9,38	13,84	22,31	64,53
	квиток	6,52	7,8	11,65	33,54	7,43	8,95	13,37	38,45
	плацкарта	1,95	4,89	8,94	26,08	1,95	4,89	8,94	26,08
550	всього	9,08	13,60	22,07	63,89	10,1	14,83	23,92	69,17
	квиток	6,99	8,45	12,61	36,34	8,01	9,68	14,46	41,62
	плацкарта	2,09	5,15	9,46	27,55	2,09	5,15	9,46	27,55
600	всього	9,73	14,53	23,57	68,13	10,81	15,84	25,56	73,87
	квиток	7,52	9,1	13,59	39,18	8,6	10,41	15,58	44,92
	плацкарта	2,21	5,43	9,98	28,95	2,21	5,43	9,98	28,95
650	всього	10,33	15,48	25,01	72,33	11,47	16,89	27,12	78,47
	квиток	8,03	9,73	14,54	41,94	9,17	11,14	16,65	48,08
	плацкарта	2,3	5,75	10,47	30,39	2,3	5,75	10,47	30,39

Продовження табл. 2.1

700	всього	10,97	16,44	26,47	76,59	12,2	17,94	28,73	83,09
	квиток	8,55	10,39	15,51	44,74	9,78	11,89	17,77	51,24
	плацкарта	2,42	6,05	10,96	31,85	2,42	6,05	10,96	31,85
800	всього	11,89	17,84	28,73	82,93	13,24	19,51	31,22	90,11
	квиток	9,32	11,37	16,99	48,95	10,67	13,04	19,48	56,13
	плацкарта	2,54	6,47	11,74	33,98	2,54	6,47	11,74	33,98
900	всього	13,19	19,69	31,68	91,41	14,64	21,52	34,43	99,34
	квиток	10,38	12,64	18,94	54,58	11,83	14,47	21,69	62,51
	плацкарта	2,81	7,05	12,74	36,83	2,81	7,05	12,74	36,83
1000	всього	14,46	21,6	34,6	99,89	16,07	23,62	37,64	108,67
	квиток	11,39	13,96	20,85	60,12	13,0	15,98	23,89	68,9
	плацкарта	3,07	7,64	13,75	39,77	3,07	7,64	13,75	39,77

 

          Таблиця 2.2

Коефіцієнти для визначення вартості проїзду у фірмових поїздах

 

Тип поїзда	Коефіцієнти за варіантами (варіант відповідає передостанній цифрі шифру залікової книжки)
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
пасажирський	0,3	0,2	0,1	0,5	0,6	0,4	0,45	0,35	0,45	0,4
швидкий	0,6	0,4	0,45	0,95	0,8	0,6	0,85	0,6	0,7	0,7

 

Розв’язання:

У відповідності до затверджених наказом Міністерства транспорту України тарифів на перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу залізничним транспортом у внутрішньодержавному сполученні вартість квітка у фірмовому поїзді встановлюється на рівні вартості квітка у звичайному поїзді, а вартість плацкарти у фірмовому поїзді визначається за формулою:

 

,

де  - вартість квітка у звичайному поїзді;

          - вартість плацкарти у звичайному поїзді;

k – коефіцієнт, який встановлюється для конкретного фірмового поїзда в залежності від рівня комфорту та послуг, що надаються.

 

  Використовуючи вищенаведене, визначити вартість проїзду пасажирів у фірмовому пасажирському та у фірмовому швидкому поїздах у внутрішньодержавному сполученні. Результати розрахунків надати у таблиці

 

Задача 3.      На підставі вартості проїзду у фірмовому поїзді, визначеної при розв`язанні задачі №2, і даних, наведених у таблиці 3.1, розрахувати додаткові доходні надходження залізниць за один рейс поїзда, якщо замість звичайного поїзда буде курсувати фірмовий.

          Таблиця 3.1

Дані про схему пасажирського поїзда та населеність вагонів

 

Показник	Величина показника за варіантами (варіант відповідає останній цифрі шифру залікової книжки)
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Кількість вагонів у поїзді за типами:
- загальних	1	1	1	1	1	1	1	1	1	1
- плацкартних	7	6	9	8	5	12	10	6	11	10
- купейних	5	8	9	10	9	8	7	9	8	11
- СВ	2	1	3	2	2	1	2	3	1	1
Середня населеність вагонів за типами, %:
- загальний	81	79	80	77	75	78	76	82	74	73
- плацкартний	75	74	75	73	72	73	72	75	69	68
- купейний	73	70	70	69	68	67	67	70	65	64
- СВ	87	90	88	89	85	86	87	90	91	92
Середня відс-тань поїздки одного паса-жира, км	550	620	635	742	564	753	502	497	538	627

 

Розв`язання:

 

  Додаткові доходні надходження залізниць від заміни звичайного поїзда на фірмовий розраховуються як різниця між доходами залізниць від курсування фірмового поїзда і доходами залізниць від курсування звичайного поїзда. При визначенні доходів залізниць від перевезення пасажирів слід враховувати, що за один рейс поїзд перевозить пасажирів від пункту формування до пункту обороту та від пункту обороту до пункту формування. При визначенні кількості перевезених пасажирів від пункту формування до пункту обороту (або від пункту обороту до пункту формування) слід виходити з кількості місць у вагоні (а саме у загальному вагоні 81 місце, у плацкартному – 54, у купейному – 36, у СВ – 18) та середньої населеності на вагон. При визначенні плати за проїзд одного пасажира слід користуватися середньою дальністю поїздки одного пасажира, яка надається в таблиці 3.1, та розрахованою при розв`язанні задачі 2 вартістю проїзду пасажирів у фірмовому поїзді.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Закон Украины “О налоге на добавленную стоимость” от 3 апреля 1997 г. // Налоги и бухгалтерский учет. – 1997. - №20 (120). – Май.
2. Закон Украины “О налогообложении прибыли предприятий” от 22 мая 1997 г. // Баланс. – 1997. - № 25(149). – 19 июля.
3. Закон Украины “О ставках акцизного сбора и ввозной пошлины на некоторые товары (продукцию)” от 11 июля 1996 г. // Баланс. – 1996. - № 45(117). – 7 ноября.
4. Закон Украины “О ценах и ценообразовании” от 3 декабря 1990 г. // Рабочая газета. – 1990. – 11 декабря.
5. Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” від 18 лютого 1992 р. // Голос України. – 1992. – 29 квітня.
6. Про ціноутворення в умовах реформування економіки: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1994 р. № 733 // Урядовий кур’єр. – 1994. - № 166-167. – 27 жовтня.
7. Положение о государственном регулировании цен (тарифов) на продукцию производственно-технического назначения, товарі народного потребления, работі и услуги монопольных образований: Утв. постановлением Кабинета Министров Украины от 22 февраля 1995 г. № 135 // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. - № 5. – С. 115-117.
8. Положение об индикативных ценах на товары при осуществлении субъектами внешнеэкономической деятельности Украины экспортно-импортных операций: Утв. Указом Президента Украины от 18 ноября 1994 г. № 691/94 // Бизнес. – 1994. - № 47 (102). – 29 ноября.
9. Типовое положение по планированию, учету и калькулированию себестоимости продукции (работ, услуг) в промышленности:: Утв. постановлением Кабинета Министров Украины от 26.04.96 г. № 473 // Баланс. – 1997. - № 41(113). – 10 октября.
10. Основні положення про склад витрат виробництва (обігу) і формування фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України (із змінами і доповненнями, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 1994 р. № 175): Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993 р. № 764.
11. Положения (стандарты) бухгалтерского учета. // Библиотека бухгалтера: Сборник. – 1999. - № 22 (142). – июль.
12. Інструкція по калькулюванню собівартості перевезень на залізничному транспорті України: Затв. наказом Укрзалізниці від 29 грудня 2000 р. № 635-Ц.
13. Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) у промисловості: Затв. наказом Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001 р. № 47.
14. Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті: Затв. наказом Міністерства транспорту України від 5 лютого 2002 р. № 65.
15. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств: Затв. наказом Міністерства аграрної політики України від 18 лютого 2001 р. № 132.
16. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах житлово-комунального господарства: Затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 6 березня 2002 р. № 47.
17. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порідку їх планування в торгівельній діяльності: Затв. наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 22 травня 2002 р. № 145.
18. Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт: Затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 7 травня 2002 р. № 81.
19. Методичні рекомендації з формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) Бухгалтерського обліку: Затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29 березня 2002 р. № 64.
20. Методичні рекомендації по застосуванню на залізничному транспорті Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Укрзалізниці від 03.07.2000 р. № 254-Ц, від 22.12.2000 р. № 598-Ц): Затв. наказом Укрзалізниці від 24.03.2000 р. № 109-Ц.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Афонин А.С. Ценообразование в бизнесе. – К.: МАУП, 1994.
2. Баркан Д.И. Маркетинг для всех: Беседы для начинающих. – Л.: Ред.-издат. центр “Культинформ-пресс” совместно с социально-коммерческой фирмой “Человек”, 1991. – 256 с.
3. Бень Т.Г. Основи цінової політики і ціноутворення в промисловості: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: Вид-во ДМетАУ, 1997. – 151 с.
4. Бугулов В.М. Ціноутвореня в умовах ринку: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1996. – 52 с.
5. Доценко А.П., Особкина В.В. Рынок и его механизм: Учеб-метод. пособие. – К.: МЗУУП, 1993. – 100 с.
6. Економіка підприємства: Підручник: В 2 т. / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: Вид-во “Хвиля-прес”; Донецьк: МП “Пошук”, т-во книголюбів, 1995. – 280 с.
7. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991.
8. Краткий внешнеэкономический словарь-справочник. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. В.Е.Рыбалкина. – М.: Междунар. Отношения, 1991. – 256 с.
9. Міжнародні правила по тлумаченню термінів “Інкотермс” (редакція 1990 р.) // Урядовий кур’єр. – 1994. - № 177-78. – 17 листопада.
10. Прусова Я.Г. Основи ринкової економіки. – К.: РВО “Поліграфкнига”, 1993. – 304 с.
11. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч. посібник.– К.: ЦУЛ, 2002. – 656 с.
12. Шульга А.М., Смехов Н.Г. Себестоимость железнодорожных перевозок: Учебник для вузов ж.-д. трансп. – М.: Транспорт, 1985. – 279 с.
13. Экономика и статистика фирм: Учебник / В.Е.Адамов, С.Д.Ильенкова, Т.П.Сиротина и др.; Под ред. С.Д.Ильенковой. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 240 с.