|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Демографічна статистика
Демографічна статистика« Назад
Демографічна статистика 14.08.2016 06:58
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛТОГІЙ КАФЕДРА СТАТИСТИКИ
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки «Демографічна статистика» освітній ступінь бакалавр галузі знань0305 «Економіка і підприємництво», спеціальність 6.030506«Прикладна статистика»
ПОГОДЖЕНО:
Завідувач кафедри статистики_______________ І.Г. Манцуров
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т.В. Гуть
Київ 2015р.
Укладач: Ткаченко Л.Г., доцент кафедри статистики, канд. екон. наук Рецензент: Баранік З.П., заступник завідувача кафедри статистики, д.е.н., проф.
Зміст
1. ВСТУП
Метою науки є формування системи теоретичних знань і практичних навичок статистичного дослідження закономірностей відтворення населення, виявлення факторів демографічного розвитку та оцінки вірогідних соціально-економічних наслідків демографічних процесів. Завданням науки є вивчення методів статистичного оцінювання чисельності та складу населення; опанування методів аналізу інтенсивності демографічних процесів та структурних зрушень у складі населення, моделювання демографічних процесів та побудови демографічних таблиць; визначення напряму розвитку та прогнозування чисельності й складу населення; створення інформаційно-статистичної бази для прийняття управлінських рішень щодо планування і провадження демографічної політики; формування уявлення про закономірності та основні проблеми демографічного розвитку в Україні та у світі. Предметом науки є кількісна оцінка демографічних процесів, виявлення закономірностей їх формування і розвитку. Демографічна статистика пов’язана з іншими дисциплінами навчального плану, такими як соціальна статистика, статистика ринку праці, економічна статистика, організація вибіркових обстежень, статистика ринків, статистичне моделювання та прогнозування. Наука «Демографічна статистика» покликана формувати у студентів компетенції, потрібні для виконання фахових завдань за відповідними первинними посадами. Після опанування науки «Демографічна статистика» студент повинен знати: - теоретико-методологічні засади статистичного вимірювання та аналізу відтворення населення та демографічного розвитку; - існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо статистичного вимірювання та аналізу демографічних процесів; - особливості вітчизняної законодавчо-нормативної бази, методів організації і планування статистичного спостереження демографічних процесів; - підходи та методи побудови та аналізу демографічних індикаторів і закономірностей демографічного розвитку; - основні демографічні проблеми в Україні та у світі. Студент повинен уміти: - знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел щодо демографічних процесів; - вільно користуватися існуючими міжнародними, національними, регіональними базами статистичних даних; - розраховувати та інтерпретувати демографічні індикатори; - аналізувати тенденції та фактори демографічного розвитку; - будувати демографічні таблиці; - розробляти пропозиції щодо удосконалення статистичного спостереження процесів відтворення населення, формування напрямів та заходів демографічної політики. Перелік компетенцій відповідно до класів професійних завдань наведено в таблиці.
Перелік компетенцій
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ) Згідно з навчальним планом бюджет навчального часу становить 120 годин, в тому числі підсумковий контроль – 4 год. Форма підсумкового контролю – екзамен (8 годин). Тематичний план наведено у табл. 1. Таблиця 1 Тематичний план
3. ЗМІСТ НАУКИ (ДИСЦИПЛІНИ) ЗА ТЕМАМИ
Тема 1. Предмет, завдання та основні поняття демографічної статистики Предмет, об’єкт, завдання демографічної статистики як навчальної дисципліни, галузі науки та управління. Місце і роль демографічної статистики в системі статистичної і демографічної наук. Основні інформаційні ресурси з демографічної статистики. Основні демографічні поняття (населення, покоління, когорта, демографічна подія, демографічний процес). Відтворення населення: вузьке і широке трактування. Теорія демографічного переходу. Тема 2. Статистика чисельності і складу населення Перепис населення: історія та сучасні стандарти. Організація поточного обліку населення. Вибіркові обстеження як метод статистичного спостереження населення. Наявне та постійне населення. Базове рівняння демографічного балансу. Склад населення: напрями спостереження та аналізу. Старіння населення, поняття та основні статистичні показники. Тема 3. Статистика смертності населення Предмет, об’єкт, завдання статистики смертності. Організація статистичного спостереження смертності в Україні. Напрями статистичного аналізу чисельності і складу померлих. Коефіцієнти смертності, необхідність і методи стандартизації загальних коефіцієнтів смертності. Поняття передчасної смертності та надсмертності, індекси надсмертності. Смертність немовлят, смертність у перинатальному та неонатальному періоді. Материнська смертність. Завдання та методи побудови таблиці смертності. Алгоритм побудови та показники таблиці смертності. Тема 4. Статистика шлюбності та розлучуваності Шлюб як соціальний інститут, форми і типи шлюбів. Предмет, об’єкт, завдання статистики шлюбності. Предмет, об’єкт, завдання статистики розлучуваності. Організація статистичного спостереження шлюбності та розлучуваності в Україні. Напрями статистичного аналізу шлюбного стану населення, кількості шлюбів та структурних характеристик осіб, що укладають шлюб. Напрями статистичного аналізу кількості розлучень та структурних характеристик осіб (шлюбів), що розлучаються. Коефіцієнти шлюбності та розлучуваності. Завдання та методи побудови таблиць шлюбності та розлучуваності. Алгоритм побудови та показники таблиць шлюбності та розлучуваності. Тема 5. Статистика народжуваності та відтворення населення Поняття народжуваності та плідності. Причини зниження народжуваності під час демографічного переходу. Предмет, об’єкт, завдання статистики народжуваності. Організація статистичного спостереження народжуваності в Україні. Напрями статистичного аналізу числа народжених та структурних характеристик матерів і батьків народжених дітей. Коефіцієнти народжуваності. Завдання та методи побудови таблиці народжуваності. Алгоритм побудови та показники таблиці народжуваності. Показники відтворення населення. Теоретичні моделі населення,стаціонарне та стабільне населення. Тема 6. Статистика міграцій та громадянства Поняття та види міграції. Причини та основні напрями міграцій в сучасному світі. Предмет, об’єкт, завдання статистики міграції. Організація статистичного спостереження міграції в Україні. Напрями статистичного аналізу структурних характеристик мігрантів. Статистичний аналіз масштабів і впливу міграцій на склад населення. Основні поняття та показники статистики громадянства. Тема 7. Демографічне прогнозування Необхідність побудови демографічних прогнозів. Перспективні розрахунки населення. Сучасні методи демографічного прогнозування. Основні тенденції перспективних змін в чисельності та структурі населення світу та України.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ
4.1. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Тема 1. Предмет, завдання та основні поняття демографічної статистики (4 год.) Практичне заняття 1 Компетенції - знаходити статистичну інформацію щодо демографічних процесів, визначати переваги та обмеження різних інформаційних джерел - вільно користуватися існуючими міжнародними, національними, регіональними базами статистичних даних - поєднувати інформацію з різних джерел у статистичному спостереженні процесів відтворення населення 1. Питання для обговорення: Роль демографічної статистики в системі державного управління Взаємозв’язок демографічної статистики з іншими науками, дисциплінами Інформаційні ресурси демографічної статистики Міжнародні стандартні класифікації, що застосовуються у демографічній статистиці 2. Аналіз особливостей організації статистичного спостереження демографічних процесів в Україні Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 2 Компетенції - знаходити статистичну інформацію щодо демографічних процесів, визначати переваги та обмеження різних інформаційних джерел - вільно користуватися існуючими міжнародними, національними, регіональними базами статистичних даних - поєднувати інформацію з різних джерел у статистичному спостереженні процесів відтворення населення 1. Питання для обговорення: Основні демографічні поняття (населення, покоління, когорта, демографічна подія, демографічний процес) Відтворення населення: вузьке й широке трактування Теорія демографічного переходу, традиційний та сучасний типи відтворення 2. Аналіз особливостей демографічного переходу в Україні, оцінка його завершеності Інформаційне забезпечення:
Тема 2. Статистика чисельності і складу населення (4 год.) Практичне заняття 3 Компетенції - оцінювати чисельність населення у міжпереписний період - аналізувати динаміку чисельності населення та чинники її формування (вплив природного руху та міграцій) - аналізувати склад населення згідно вузького трактування відтворення населення 1. Питання для обговорення: Програма Всеукраїнського перепису населення 2001 року та пробного перепису 2010 року, особливості схваленої програми другого Всеукраїнського перепису населення Організація поточного обліку демографічних подій як інструмент оцінювання чисельності населення у міжпереписний період Наявне та постійне населення, взаємозв’язок між ними Базове рівняння демографічного балансу 2. Розв’язання задач з використанням базового рівняння демографічного балансу Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 4 Компетенції - застосовувати графічні методи аналізу статевовікового складу населення - аналізувати рівень старіння населення та демографічне навантаження на населення працеактивного віку - визначати чинники та передбачати соціально-економічні наслідки процесу старіння населення - нові методологічні підходи до визначення рівня старіння (фіксація не віку настання старості, а тривалості періоду життя в старому віці) 1. Питання для обговорення: Відносні величини структури та координації у вивченні статевовікового складу населення Правила побудови статевовікової піраміди Фактори та наслідки старіння населення, його взаємозв’язок з демографічним переходом Існуючі підходи до визначення старості та вимірювання рівня старіння населення 2. Побудова статевовікової піраміди населення України 3. Розв’язання задач на розрахунок коефіцієнтів демографічного навантаження та рівня старіння населення 4. Семінар – вирішення ситуаційних вправ «Особливості процесу старіння населення України» Інформаційне забезпечення:
Тема 3. Статистика смертності населення (6 год.) Практичне заняття 5 Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо статистичного вимірювання смертності населення - аналізувати чисельність та структурні характеристики померлих - аналізувати інтенсивність смертності загалом по населенню та окремих групах - застосовувати індексний метод для стандартизації загальних коефіцієнтів смертності 1. Питання для обговорення: Предмет, об’єкт, завдання статистики смертності Організація статистичного спостереження смертності в Україні Напрями статистичного аналізу чисельності і складу померлих Загальний та часткові коефіцієнти смертності Необхідність і методи стандартизації загальних коефіцієнтів смертності 2. Розв’язання задач на аналіз динаміки чисельності померлих, обрахунок загального та повікових коефіцієнтів смертності, елімінування впливу вікової структури населення на загальний коефіцієнт смертності (стандартизація загального коефіцієнту смертності) Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 6 Компетенції - здійснювати порівняльний аналіз рівня смертності різних груп населення - застосовувати індексний метод для визначення рівня надсмертності - виявляти контингенти населення з найвищим ризиком передчасної смерті - аналізувати рівень та фактори смертності немовлят та материнської смертності 1. Питання для обговорення: Поняття передчасної смертності та надсмертності, індекси надсмертності Особливості смертності немовлят, методи обчислення коефіцієнту смертності немовлят Смертність у перинатальному та неонатальному періоді, статистичні індикатори Материнська смертність, прямі та опосередковані акушерські причини материнської смерті, статистичні індикатори 2. Розв’язання задач на порівняльний аналіз повікових коефіцієнтів смертності жінок і чоловіків, обчислення індексу надсмертності чоловіків, обрахунок коефіцієнту смертності немовлят, коефіцієнтів смертності у перинатальному та неонатальному періоді 3. Семінар-конференція «Проблеми вимірювання передчасної смертності» Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 7 Компетенції - будувати таблицю смертності як математично-статистичну модель - аналізувати показники таблиці смертності та взаємозв’язки між ними 1. Питання для обговорення: Таблиці смертності: сутність та види Алгоритм побудови таблиці смертності Показники таблиці смертності Особливості побудови короткої й повної таблиці смертності Особливості обчислення показників таблиці смертності для немовлят і для останньої (найстаршої) вікової групи 2. Розв’язання задачі на побудову короткої таблиці смертності за методом умовного покоління 3. Міні-кейс «Динаміка очікуваної тривалості життя в Україні» Інформаційне забезпечення:
Тема 4. Статистика шлюбності та розлучуваності (4 год.) Практичне заняття 8 Компетенції - аналізувати шлюбно-сімейну ситуацію, чисельність та склад шлюбоздатного населення, - аналізувати чисельність та структурні характеристики осіб, які одружуються та розлучаються - виявляти фактори, що впливають на рівень шлюбності та розлучуваності 1. Питання для обговорення: Шлюб як соціальний інститут, форми і типи шлюбів Предмет, об’єкт, завдання статистики шлюбності та розлучуваності Організація статистичного спостереження шлюбності та розлучуваності в Україні Напрями статистичного аналізу шлюбного стану населення Напрями статистичного аналізу кількості шлюбів та структурних характеристик осіб, що укладають шлюб Напрями статистичного аналізу кількості розлучень та структурних характеристик осіб (шлюбів), що розлучаються 2. Розв’язання задач на розрахунок середніх та структурних показників шлюбного стану населення 3. Семінар – розв’язання проблемних завдань «Вивчення шлюбної ситуації» Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 9 Компетенції - аналізувати рівень шлюбності та розлучуваності, - будувати таблиці шлюбності та розлучуваності як математично-статистичну модель - аналізувати показники таблиць шлюбності та розлучуваності, взаємозв’язки між ними 1. Питання для обговорення: Загальні та часткові коефіцієнти шлюбності та розлучуваності Таблиці шлюбності та розлучуваності: сутність та види Алгоритм побудови таблиць шлюбності та розлучуваності Показники таблиць шлюбності та розлучуваності Особливості побудови чистої й комбінованої таблиці шлюбності та розлучуваності 2. Розв’язання задачі на розрахунок загальних, спеціальних та повікових коефіцієнтів шлюбності та розлучуваності 3. Дискусія з елементами аналізу «Модифікації форм сім’ї» Інформаційне забезпечення:
Тема 5. Статистика народжуваності та відтворення населення (6 год.) Практичне заняття 10 Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо статистичного вимірювання народжуваності - аналізувати чисельність та ознаки новонароджених, структурні характеристики їх матерів та батьків - виявляти фактори, що впливають на рівень народжуваності 1. Питання для обговорення: Поняття народжуваності та плідності Предмет, об’єкт, завдання статистики народжуваності Причини зниження народжуваності під час демографічного переходу Організація статистичного спостереження народжуваності в Україні Напрями статистичного аналізу числа народжених Напрями статистичного аналізу структурних характеристик матерів та батьків новонароджених 2. Розв’язання задач на вивчення динаміки, розрахунок середніх та структурних показників числа народжених 3. Мозковий штурм «Сучасні фактори народжуваності» Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 11 Компетенції - аналізувати рівень народжуваності - застосовувати індексний метод для стандартизації загального коефіцієнта народжуваності при здійсненні порівнянь в динаміці, у просторі та за різними групами населення - опанувати методи вивчення дітородних орієнтацій та настанов населення, виявляти контингенти населення, схильні до багатодітності чи бездітності 1. Питання для обговорення: Коефіцієнти народжуваності, їх види Необхідність і методи стандартизації загальних коефіцієнтів народжуваності Дітородні орієнтації населення та сучасний профіль народжуваності в Україні та країнах ЄС 2. Розв’язання задачі на розрахунок загальних, спеціальних та повікових коефіцієнтів народжуваності 3. Мозковий штурм «Сучасні фактори народжуваності» Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 12 Компетенції - будувати таблицю народжуваності як математично-статистичну модель - аналізувати показники таблиці народжуваності, взаємозв’язки між ними - аналізувати брутто- й нетто-показники відтворення населення 1. Питання для обговорення: Завдання та методи побудови таблиць народжуваності Алгоритм побудови таблиці народжуваності Показники таблиці народжуваності Особливості побудови чистої й комбінованої таблиці народжуваності Показники відтворення населення 2. Розв’язання задачі на розрахунок сумарного коефіцієнту народжуваності, брутто- й нетто-коєфіцієнтів відтворення 3. Дискусія з елементами аналізу «Можливості подолання депопуляції в Україні» Інформаційне забезпечення:
Тема 6. Статистика міграцій та громадянства (6 год.) Практичне заняття 13 Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо статистичного вимірювання міграцій - аналізувати чисельність та структурні характеристики мігрантів - виявляти фактори, що впливають на міграційні потоки 1. Питання для обговорення: Поняття й види міграції Причини та основні напрями міграцій в сучасному світі Предмет, об’єкт, завдання статистики міграції Організація статистичного спостереження міграції в Україні Напрями статистичного аналізу структурних характеристик мігрантів 2. Розв’язання задач на вивчення динаміки міграційних потоків, розрахунок середніх та структурних показників прибулих та вибулих 3. Робота в малих творчих групах «Проблеми спостереження міграцій» Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 14 Компетенції - аналізувати інтенсивність міграційних потоків за напрямами та видами переміщень - опанувати методи вивчення міграційних настроїв та міграційного досвіду населення - аналізувати склад населення за статусом громадянства 1. Питання для обговорення: Міграційні потоки, їх масштаби та інтенсивність Коефіцієнти механічного руху, їх види Міграційні настрої та міграційний досвід населення Основні поняття, пов’язані з визначенням статусу громадянства (корінне населення, громадяни іноземного походження, іноземці, особи без громадянства, вид на проживання, біженці, надання притулку тощо) Сучасний міграційний профіль в Україні та країнах ЄС 2. Розв’язання задач на розрахунок загальних, повікових коефіцієнтів механічного руху та сальдо міграцій, структурні показники населення за статусом громадянства Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 15 Компетенції - аналізувати вплив міграцій на чисельність і склад населення - здійснювати порівняльний аналіз демографічної поведінки корінного населення та мігрантів - виявляти чинники, що полегшують чи ускладнюють процеси адаптації та асиміляції мігрантів 1. Питання для обговорення: Причини, що обумовлюють специфіку демографічної поведінки мігрантів (етнічне походження, релігійні переконання, ін.) Чинники, що обумовлюють перебіг процесів адаптації та асиміляції мігрантів Вплив міграцій на чисельність і склад населення Вплив міграцій на інтенсивність демографічних процесів та відтворення населення 2. Розв’язання задач на розрахунок та зіставлення структурного складу населення та демографічних коефіцієнтів (рівень народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності) територій (країн, регіонів) з різним рівнем мобільності Інформаційне забезпечення:
Тема 7. Демографічне прогнозування (4 год.) Практичне заняття 16 Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо демографічного прогнозування - опанувати основні прийоми сучасних методів демографічного прогнозування - формулювати гіпотези щодо майбутніх змін в інтенсивності демографічних процесів 1. Питання для обговорення: Необхідність побудови демографічних прогнозів, напрями використання прогнозних даних Види демографічних прогнозів Сучасні методи демографічного прогнозування (екстраполяція тренду, пересування вікових груп, ймовірнісний підхід) Формулювання гіпотез щодо перспективної динаміки народжуваності та смертності Особливості моделювання гіпотез щодо міграцій 2. Розв’язання задачі на побудову трендового рівняння для прогнозування чисельності населення України на 10-річну перспективу 3. Ділова гра «Використання даних демографічного прогнозу» Інформаційне забезпечення:
Практичне заняття 17 Компетенції - знаходити та вільно користуватися існуючими міжнародними, національними, регіональними базами прогнозних демографічних даних - аналізувати демографічні перспективи України та світу загалом - контролювати якість прогнозних демографічних даних - розробляти пропозиції щодо напрямів та заходів політики з урахуванням перспектив демографічного розвитку 1. Питання для обговорення: Установи, що розробляють демографічні прогнози в Україні та на міжнародному (глобальному) рівні Основні тенденції демографічного розвитку України Очікувані глобальні зміни у відтворенні населення світу на довгострокову перспективу Необхідність урахування перспектив демографічного розвитку при формуванні державної політики 2. Розв’язання задач на динаміку перспективної чисельності та структурні зрушення в населенні України, Європи та світу загалом 3. Мозковий штурм «Демографічні перспективи України» Інформаційне забезпечення:
4.2. ПЛАНИ КОНТАКТНИХ ЗАНЯТЬ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контактне заняття 1 Тема 1. Предмет, завдання та основні поняття демографічної статистики (2 год.) Практичне заняття 1 Компетенції - знаходити статистичну інформацію щодо демографічних процесів, визначати переваги та обмеження різних інформаційних джерел - вільно користуватися існуючими міжнародними, національними, регіональними базами статистичних даних - поєднувати інформацію з різних джерел у статистичному спостереженні процесів відтворення населення 1. Питання для обговорення: Роль демографічної статистики в системі державного управління Взаємозв’язок демографічної статистики з іншими науками, дисциплінами Інформаційні ресурси демографічної статистики Міжнародні стандартні класифікації, що застосовуються у демографічній статистиці Основні демографічні поняття (населення, покоління, когорта, демографічна подія, демографічний процес) Відтворення населення: вузьке й широке трактування Теорія демографічного переходу, традиційний та сучасний типи відтворення 2. Аналіз особливостей організації статистичного спостереження демографічних процесів в Україні 3. Аналіз особливостей демографічного переходу в Україні, оцінка його завершеності Інформаційне забезпечення:
Контактне заняття 2 Тема 2. Статистика чисельності і складу населення (2 год.) Компетенції - оцінювати чисельність населення у міжпереписний період - аналізувати динаміку чисельності населення та чинники її формування (вплив природного руху та міграцій) - застосовувати графічні методи аналізу статевовікового складу населення - аналізувати рівень старіння населення та демографічне навантаження на населення працеактивного віку - визначати чинники та передбачати соціально-економічні наслідки процесу старіння населення - нові методологічні підходи до визначення рівня старіння (фіксація не віку настання старості, а тривалості періоду життя в старому віці) 1. Питання для обговорення: Організація поточного обліку демографічних подій як інструмент оцінювання чисельності населення у міжпереписний період Наявне та постійне населення, взаємозв’язок між ними Базове рівняння демографічного балансу Відносні величини структури та координації у вивченні статевовікового складу населення Правила побудови статевовікової піраміди Фактори та наслідки старіння населення, його взаємозв’язок з демографічним переходом Різні підходи до визначення старості та вимірювання рівня старіння населення 2. Побудова статевовікової піраміди населення України 3. Розв’язання задач з використанням базового рівняння демографічного балансу та задач на розрахунок коефіцієнтів демографічного навантаження та рівня старіння населення 4. Дискусія на тему «Особливості процесу старіння населення України» Інформаційне забезпечення:
Контактне заняття 3 Тема 3. Статистика смертності (2 год.) Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо статистичного вимірювання смертності населення - аналізувати чисельність та структурні характеристики померлих - аналізувати інтенсивність смертності загалом по населенню та окремих групах - здійснювати порівняльний аналіз рівня смертності різних груп населення - застосовувати індексний метод для визначення рівня надсмертності - виявляти контингенти населення з найвищим ризиком передчасної смерті - аналізувати рівень та фактори смертності немовлят та материнської смертності 1. Питання для обговорення: Предмет, об’єкт, завдання статистики смертності Організація статистичного спостереження смертності в Україні Напрями статистичного аналізу чисельності і складу померлих Загальний та часткові коефіцієнти смертності Поняття передчасної смертності та надсмертності, індекси надсмертності Особливості смертності немовлят, методи обчислення коефіцієнту смертності немовлят Смертність у перинатальному та неонатальному періоді, статистичні індикатори Материнська смертність, прямі та опосередковані акушерські причини материнської смерті, статистичні індикатори Таблиці смертності: сутність та види Алгоритм побудови таблиці смертності 2. Розв’язання задач на розрахунок загального та повікових коефіцієнтів смертності, порівняльний аналіз повікових коефіцієнтів смертності жінок і чоловіків, обчислення індексу надсмертності чоловіків, обрахунок коефіцієнту смертності немовлят, коефіцієнтів смертності у перинатальному та неонатальному періоді 3. Розгорнута бесіда на тему «Проблеми вимірювання передчасної смертності» Інформаційне забезпечення:
Контактне заняття 4 Тема 4. Статистика шлюбності та розлучуваності (2 год.) Компетенції - аналізувати шлюбно-сімейну ситуацію, чисельність та склад шлюбоздатного населення, - аналізувати чисельність та структурні характеристики осіб, які одружуються та розлучаються - виявляти фактори, що впливають на рівень шлюбності та розлучуваності - аналізувати рівень шлюбності та розлучуваності, 1. Питання для обговорення: Шлюб як соціальний інститут, форми і типи шлюбів Предмет, об’єкт, завдання статистики шлюбності та розлучуваності Організація статистичного спостереження шлюбності та розлучуваності в Україні Напрями статистичного аналізу шлюбного стану населення Напрями статистичного аналізу кількості шлюбів та структурних характеристик осіб, що укладають шлюб Напрями статистичного аналізу кількості розлучень та структурних характеристик осіб (шлюбів), що розлучаються 2. Розв’язання задач на розрахунок середніх та структурних показників шлюбного стану населення, загальних, спеціальних та повікових коефіцієнтів шлюбності та розлучуваності 3. Дискусія з елементами аналізу на тему «Модифікації форм сім’ї» Інформаційне забезпечення:
Контактне заняття 5 Тема 5. Статистика народжуваності та відтворення населення (2 год.) Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо статистичного вимірювання народжуваності - аналізувати чисельність та ознаки новонароджених, структурні характеристики їх матерів та батьків - аналізувати рівень народжуваності - виявляти фактори, що впливають на рівень народжуваності - опанувати методи вивчення дітородних орієнтацій та настанов населення, виявляти контингенти населення, схильні до багатодітності чи бездітності - аналізувати брутто- й нетто-показники відтворення населення 1. Питання для обговорення: Поняття народжуваності та плідності Предмет, об’єкт, завдання статистики народжуваності Причини зниження народжуваності під час демографічного переходу Організація статистичного спостереження народжуваності в Україні Напрями статистичного аналізу числа народжених, структурних характеристик матерів та батьків новонароджених Коефіцієнти народжуваності, їх види Необхідність і методи стандартизації загальних коефіцієнтів народжуваності Дітородні орієнтації населення та сучасний профіль народжуваності в Україні та країнах ЄС Показники відтворення населення 2. Розв’язання задач на розрахунок загальних, спеціальних та повікових коефіцієнтів народжуваності, сумарного коефіцієнту народжуваності, брутто- й нетто-коєфіцієнтів відтворення 3. Дискусія на тему «Сучасні фактори народжуваності та можливості подолання депопуляції в Україні» Інформаційне забезпечення:
Контактне заняття 6 Тема 6. Статистика міграцій та громадянства (2 год.) Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо статистичного вимірювання міграцій - аналізувати чисельність та структурні характеристики мігрантів - аналізувати інтенсивність міграційних потоків за напрямами та видами переміщень - опанувати методи вивчення міграційних настроїв та міграційного досвіду населення - аналізувати склад населення за статусом громадянства - аналізувати вплив міграцій на чисельність і склад населення - здійснювати порівняльний аналіз демографічної поведінки корінного населення та мігрантів - виявляти чинники, що полегшують чи ускладнюють процеси адаптації та асиміляції мігрантів 1. Питання для обговорення: Поняття й види міграції Причини та основні напрями міграцій в сучасному світі Предмет, об’єкт, завдання статистики міграції Організація статистичного спостереження міграції в Україні Напрями статистичного аналізу структурних характеристик мігрантів Міграційні потоки, їх масштаби та інтенсивність Коефіцієнти механічного руху, їх види Міграційні настрої та міграційний досвід населення Основні поняття, пов’язані з визначенням статусу громадянства (корінне населення, громадяни іноземного походження, іноземці, особи без громадянства, вид на проживання, біженці, надання притулку тощо) Сучасний міграційний профіль в Україні та країнах ЄС Вплив міграцій на чисельність і склад населення Вплив міграцій на інтенсивність демографічних процесів та відтворення населення 2. Розв’язання задач на розрахунок загальних, вивчення динаміки міграційних потоків, розрахунок середніх та структурних показників прибулих та вибулих, повікових коефіцієнтів механічного руху та сальдо міграцій, структурні показники населення за статусом громадянства 3. «Мозковий штурм» над проблемами спостереження міграцій Інформаційне забезпечення:
Контактне заняття 7 Тема 7. Демографічне прогнозування (4 год.) Компетенції - застосовувати існуючі міжнародні стандарти та рекомендації щодо демографічного прогнозування - опанувати основні прийоми сучасних методів демографічного прогнозування - формулювати гіпотези щодо майбутніх змін в інтенсивності демографічних процесів 1. Питання для обговорення: Необхідність побудови демографічних прогнозів, напрями використання прогнозних даних Види демографічних прогнозів Сучасні методи демографічного прогнозування (екстраполяція тренду, пересування вікових груп, ймовірнісний підхід) Формулювання гіпотез щодо перспективної динаміки народжуваності та смертності Особливості моделювання гіпотез щодо міграцій 2. Розв’язання задачі на побудову трендового рівняння для прогнозування чисельності населення України на 10-річну перспективу 3. Ділова гра «Використання даних демографічного прогнозу» Інформаційне забезпечення:
Контактне заняття 8 Компетенції - знаходити та вільно користуватися існуючими міжнародними, національними, регіональними базами прогнозних демографічних даних - аналізувати демографічні перспективи України та світу загалом - контролювати якість прогнозних демографічних даних - розробляти пропозиції щодо напрямів та заходів політики з урахуванням перспектив демографічного розвитку 1. Питання для обговорення: Установи, що розробляють демографічні прогнози в Україні та на міжнародному (глобальному) рівні Основні тенденції демографічного розвитку України Очікувані глобальні зміни у відтворенні населення світу на довгострокову перспективу Необхідність урахування перспектив демографічного розвитку при формуванні державної політики 2. Розв’язання задач на динаміку перспективної чисельності та структурні зрушення в населенні України, Європи та світу загалом 3. Мозковий штурм «Демографічні перспективи України» Інформаційне забезпечення:
4.3. ПЛАНИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ В МІЖСЕСІЙНИЙ ПЕРІОД У міжсесійний період студенти заочної форми навчання виконують завдання для самостійної роботи з науки «Демографічна статистика», перелік яких наведено в карті самостійної роботи студента. Виконані завдання студенти пересилають викладачеві засобами електронної пошти. Згідно карти СРС з науки «Організація обліку»студенти повинні виконати 5 індивідуальних завдань. Перед виконанням кожного індивідуального завдання студент повинен опрацювати теоретичний матеріал за відповідною темою. Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно у вільний від навчання час та оформляється письмово як «Звіт про виконання індивідуального завдання». При виконанні індивідуальних завдань студенти мають використовувати оприлюднену статистичну інформацію, яка розміщена на офіційних сайтах України та структур ООН. Якщо індивідуальні завдання вчасно не надіслані викладачеві за допомогою ресурсу Web CT, або якщо «Звіт про виконання індивідуального завдання» студента містить суттєві помилки, студент позбавляється нагоди отримати 5 балів за електронну версію виконаного індивідуального завдання. Але такий студент має можливість захистити виправлений паперовий варіант індивідуального завдання під час ІКР (або в день заочника). Виконані завдання для самостійної роботи з науки «Демографічна статистика» (після їх перевірки викладачем) студенти повинні захистити під час індивідуально-консультаційних занять, або в день заочника. Крім оцінки за «Звіт про виконання індивідуального завдання» студент – заочник може заробити 5 балів за виконання і захист під час ІКР (або в день заочника) одного з наведених в Карті СРС індивідуальних завдань: - аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою; - аналітичний звіт власних наукових досліджень за відповідною тематикою; - пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою; - підготовка презентації (доповіді) за заданою тематикою; - виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету); - переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою.
5. Самостійна робота студентів Самостійна робота студентів – один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних навчальних занять. Головною метою самостійної роботи є закріплення, розширення та поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, умінь та навиків, а також самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою. Самостійна робота студентів містить такі форми: - опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; - вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання; - підготовка до семінарських (практичних) занять; - підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань; - вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру; - відпрацювання завдань тренінгів; - аналіз конкретної ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study); - виконання індивідуальних завдань; - систематика вивченого матеріалу перед іспитом. Перелік завдань для самостійної роботи подані у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до «Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань», що розміщуються на сайті КНЕУ. Після виконання індивідуальних завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність у навчальній роботі.
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ
6.1. Очна форма навчання КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки «Демографічна статистика» для студентів напряму підготовки 0305Економіка та підприємництво спеціальності 6.030506 «Прикладна статистика»
* Види семінарських (практичних, лабораторних занять) затверджуються робочою навчальною програмою науки (дисципліни). ** Кількість модульних (контрольних) робіт з однієї науки (дисципліни) визначає кафедра. За семестр не повинно проводитись більше 2-х модульних (контрольних) робіт. *** За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ з науки (дисципліни) «Демографічна статистика»
Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного контролю і на іспиті. Завданням поточного контролю є перевірка розуміння і засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація). Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). Об’єктами поточного контролю знань студентів є: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. Під час контролю виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських/практичних заняттях; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахунків; переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання або розв’язання практичних завдань тощо. Максимальна кількість балів за активність на практичних заняттях для студентів денної форми навчання – 30 балів. Для студентів денної форми навчання згідно з навчальним планом передбачено 26 год., тобто 13 семінарських (практичних) занять. Таким чином, максимальна кількість балів, яку можуть набрати студенти денної форми навчання на одному занятті, складає 3 бали. Критерії диференціації оцінок роботи на семінарських (практичних) заняттях: - правильність і вичерпність відповідей на теоретичні питання; - знання понятійного апарату і літературних джерел; - уміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, залежностей і явищ; - якість, повнота, самостійність виконаних практичних завдань (задач); - самостійність суджень і висновків під час відповідей; - активність участі в обговоренні дискусійних питань, роботи в малих групах, під час презентації матеріалів іншими студентами; - вміння презентувати матеріал; - уважність під час виступів інших студентів та розв’язання ними практичних завдань (задач). Відповідно до зазначених критеріїв оцінки за роботу на семінарських (практичних) заняттях для студентів денної форми навчання диференціюються за шкалою, наведеною в табл. 4. Таблиця 4 Шкала оцінювання роботи студентів на семінарських заняттях
Ці бали викладач виставляє у свій журнал та до системи електронного обліку поточної успішності студентів. Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному занятті, підсумовується і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні роботи та виконання завдань самостійної роботи. Студенти денної форми навчання виконують два модульних завдання. При виконанні модульного завдання оцінці підлягають теоретичні знання та практичні навики, яких набули студенти після опанування науки. Модульний контроль проводиться у формі відповідей на теоретичні питання та розв’язання практичних завдань. Кожен модуль містить одне теоретичне питання та чотири практичних завдання. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання модульних завдань, складає 10 балів (2 модулі максимум по 5 балів кожен). Критерії оцінювання знань студентів під час виконання модульних завдань наведено в табл. 5. Таблиця 5 Шкала оцінювання виконання модульних завдань
Перелік виконання завдань для самостійної роботи подано у карті самостійної роботи. Максимальна кількість балів за виконання індивідуального завдання для студентів виконання завдань для самостійної роботи – 10 балів. Критерії оцінювання індивідуальних завдань наведено в табл. 6. Таблиця 6 Шкала оцінювання виконання індивідуальних завдань
Граничний термін подання робіт з виконаними індивідуальними завданнями на кафедру – за 2 тижні до останнього практичного заняття за розкладом. Роботи, що надійдуть на кафедру пізніше встановленого терміну, не розглядаються і не оцінюються. Одержані кафедрою завдання студентів оцінюються викладачем у семиденний термін. Про одержану оцінку студент може дізнатись у викладача під час щотижневої консультації на кафедрі або під час практичних занять. Загальна сума балів за поточний контроль складається із балів, які отримав студент за активність роботи на практичних заняттях, виконання самостійної роботи і модульних завдань. Максимальна кількість балів за поточну роботу для студентів денної форми навчання складає 50 балів. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування науки. Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у вигляді письмового екзамену за єдиним зразком білетів. Завданням екзамену є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу загалом, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності систематизації та творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної наукової проблеми. Екзаменаційний білет містить 5 завдань, кожне завдання оцінюється за шкалою від 0 до 10 залежно від рівня знань. Шкала оцінювання екзаменаційних завдань:
Примітка. У разі використання заборонених джерел, підказок, студент повинен залишити аудиторію та одержує нульову оцінку за екзамен. Результати екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно). У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж в 30 балів (0, 5, 10, 15, 20, 25), він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів), а набрані бали не ураховуються у загальній підсумковій оцінці.
Загальна підсумкова оцінка складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на екзамен (за умови, що на екзамені студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, а отже отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю. Загальна підсумкова оцінка не може перевищувати 100 балів. До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту. Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECTS здійснюється у такому порядку:
Оцінка за 4-х бальною шкалою та за шкалою ECTS виставляється у відомості обліку поточної і підсумкової успішності поряд із загальною підсумковою оцінкою за 100-бальною шкалою. Порядок ліквідації академзаборгованості: - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно скласти іспит; - студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення науки перед повторним складанням іспиту.
8.2. ЗАОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА з науки (дисципліни) «Демографічна статистика» для студентів напряму підготовки 0305Економіка та підприємництво спеціальності 6.030506 «Прикладна статистика» Заочна форма навчання
* За рішенням кафедри студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності — участь у конференції, підготовці наукових публікацій тощо — можуть присуджуватись додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.
Довідкова інформація:
ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ Порядок оцінювання знань студентів заочної форми навчання загалом такий самий, як на очній формі навчання, проте є істотні особливості поточного контролю. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання є: — систематична та активна робота на контактних заняттях під час сесії (у тому числі виконання модульних (контрольних) робіт); — виконання індивідуальних завдань у міжсесійний період (у тому числі з використанням дистанційних технологій) і захист таких завдань. Максимальну кількість балів, яку студент може отримати за поточну успішність складає 50 балів і за екзамен — 50 балів. Поточний контроль для студентів заочної форми навчання передбачає: а) під час сесії: - бали за систематичну і активну роботу на контактних заняттях не більше 25 балів; - бали за виконання модульних (контрольних) робіт не більше 10 балів. б) в міжсесійний період: - бали за виконання обов’язкових позааудиторних індивідуальних завдань (в тому числі з використанням дистанційних технологій) не більше 20 балів; - за виконання індивідуальних робіт за вибором (за одне завдання) не більше 5 балів. Поточний контроль студентів заочної форми навчання оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів на підставі виконання таких видів навчальної роботи: - активна та якісна робота студентів на контактних заняттях; - захист домашніх індивідуальних робіт «Розрахункова робота фахового спрямування»; - індивідуальних завдань за дистанційним курсом; - захист індивідуальних завдань за вибором. Оцінювання знань на практичних заняттях Контроль якості та активності роботи по вивченню програмного матеріалу курсу здійснюється за такою шкалою оцінювання: під час контактних занять – всього не більше 25 балів: за активну і систематичну роботу – 1 бал міні – семінар (розгорнута бесіда або дискусія) – 1 бал тестовий контроль знань – 2 бали виконання практичних завдань – 2 бали виконання модульних завдань – 10 балів в міжсесійний період – всього не більше 25 балів за виконання індивідуальних завдань – 2 бали захист індивідуальних завдань – 8 балів за виконання завдань за дистанційним курсом – 10 балів за виконання індивідуальних завдань за вибором – 5 балів.
6.3. ПРИКЛАДИ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЕКЗАМЕН 1. За наведеними даними про рух населення регіону розрахувати: а) природний приріст (скорочення), сальдо та оборот міграцій, б) чисельність населення на кінець року, в) загальні коефіцієнти народжуваності, смертності, сальдо та обороту міграцій.
2. За наведеними даними про віковий склад населення України розрахувати показники старіння.
3. За наведеними даними про народжуваність в регіоні розрахувати середній вік матері при народженні дитини, спеціальний коефіцієнт народжуваності, вікові коефіцієнти народжуваності, сумарний коефіцієнт народжуваності та брутто-коефіцієнт відтворення.
4. Обчислити лаг медіанного віку одружених в регіоні.
5. За даними таблиці смертності населення України число осіб, які доживають до віку 20 років становить 98334, до віку 21 рік – 98245. Розрахувати для 20-річних qx, px, dx, Lx.
6.4. ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТУ ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року № 384 Форма № Н-5.05 ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» Освітньо-кваліфікаційний рівень Бакалавр Галузь економіки Економіка та підприємництво Напрям підготовки 6.030506 «Прикладна статистика» Семестр 8й Навчальна дисципліна «Демографічна статистика»
Екзаменаційний білет №___
1. Теоретичне питання. Необхідність побудови демографічних прогнозів
2. Задача. За наведеними даними про рух населення регіону розрахувати: а) природний приріст (скорочення), сальдо та оборот міграцій, б) чисельність населення на кінець року, в) загальні коефіцієнти народжуваності, смертності, сальдо та обороту міграцій.
3. Задача. За наведеними даними про віковий склад населення України розрахувати показники старіння.
4. Задача. За даними таблиці смертності населення України число осіб, які доживають до віку 20 років становить 98334, до віку 21 рік – 98245. Розрахувати для 20-річних qx, px, dx, Lx.
5. Задача. За наведеними даними про народжуваність в регіоні розрахувати спеціальний та сумарний коефіцієнти народжуваності.
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Монографії, підручники, посібники:
Публікації Державної служби статистики України:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||