|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ: аналіз та оцінка
ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ: аналіз та оцінка« Назад
ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ: аналіз та оцінка 07.12.2014 01:15
3. Основні завдання тренінгу Тренінг є засобом активізації навчання студентів, який дає змогу реалізувати основні принципи сучасних концепцій викладання: проблемності, узгодженості та системності, орієнтованості на наявний досвід, цілеспрямованості на самонавчання, професійної орієнтованості, а також зворотного зв’язку. Складається тренінг з основних етапів, проходження яких забезпечує формування у студентів навичок виконання спеціальних функцій, що здійснюють спеціалісти в фінансових органах місцевих органів влади, органах Державної казначейської служби України, органах Державної податкової служби України тощо. За кожним етапом тренінгу потрібно виконати завдання в розрізі загального та спеціального фондів бюджету: склад доходів Державного бюджету України за їх видами відповідно до класифікації доходів бюджету і їх структуру (питому вагу); склад видатків Державного бюджету України за елементами витрат, функціями, головними розпорядниками, програмами, відповідно до функціональної класифікації видатків бюджету, економічної класифікації видатків бюджету, відомчої класифікації видатків бюджету, програмної класифікації видатків бюджету, а також їх структури; фінансування Державного бюджету України за типами кредиторів і боргових зобов’язань; кредитування з Державного бюджету України в розрізі надання і повернення кредитів; стан Державного бюджету України (рівновага бюджету, дефіцит, профіцит) та фактори впливу на цей стан. Правила оформлення тренінгового завдання за кожним етапом тренінгу подано в додатку. Завдання керівників етапів тренінгу:
Завдання студентів-учасників тренінгу:
Етапи тренінгу з Державного бюджету України: 1 етап — загальна характеристика складу і структури бюджетної системи України та дохідної і видаткової частин Державного бюджету України за останні п’ять років; 2 етап — детальний аналіз складу і структури дохідної частини Державного бюджету України за останні п’ять років; 3 етап — детальний аналіз складу і структури видаткової частини Державного бюджету України за останні п’ять років; 4 етап — аналіз кредитування Державного бюджету України та оцінка фінансування Державного бюджету України за останні п’ять років; 5 етап — аналітична оцінка державного боргу за останні п’ять років. Виходячи із зазначеного вище, можна визначити основні завдання кожного з етапів тренінгу:
При цьому, кожен з етапів, як складова тренінгу, переслідує свої цілі: — метою 1-го етапу є оволодіння засадами макрофінансового аналізу загальної характеристики складу і структури бюджетної системи України та дохідної і видаткової частин Державного бюджету України за останні п’ять років; — метою 2-го етапу є формування вмінь і навичок використання методів та інструментів детального аналізу складу і структури дохідної частини Державного бюджету України за останні п’ять років; — метою 3-го етапу є формування системи знань і навичок щодо прийомів і методів, які використовують для детального аналізу складу і структури видаткової частини Державного бюджету України за останні п’ять років; — метою 4-го етапу є формування системи знань і навичок щодо елементів й методів аналізу кредитування Державного бюджету України та оцінки фінансування Державного бюджету України за останні п’ять років; — метою 5-го етапу є формування знань і навичок оволодіння методикою аналітичної оцінки державного боргу за останні п’ять років. ДОДАТок
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТРЕНІНГОВОГО ЗАВДАННЯ
Тренінгове завдання охоплює такі види робіт:
За результатами виконання тренінгового завдання оформляється аналітична записка. Загальний обсяг аналітичної записки не повинен перевищувати 15 сторінок, надрукованих у такому форматі: ü Times New Roman 14; ü інтервал між рядками 1,5; ü поля –з усіх боків 2 см; ü нумерація сторінок – у правому верхньому куті. Структура аналітичної записки: ¾ титул, ¾ текстова частина ¾ додаток (таблиці, рисунки тощо), ¾ висновки і пропозиції, ¾ використані джерела. Додаток (таблиці, рисунки) – це презентація, яку потрібно представити в аудиторії під час етапу тренінгу.
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ, ЯКІ РОЗКРИВАЮТЬ ЗМІСТ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ЗАВДАННЯ Оцінка практики, теорії та законодавства Даний вид роботи присвячується розкриттю сутності об’єкта дослідження, характеристиці основ організації управління ним. Він виконується переважно на основі критичної оцінки й аналізу досліджуваної проблеми, а також з урахуванням положень законодавства. Завдання даного виду роботи: ü визначити сутність об’єкта дослідження, у тому числі розкрити підходи різних авторів та наукових шкіл, ü охарактеризувати функції досліджуваного об’єкта, ü розглянути групування, ü розкрити основи організації управління об’єктом дослідження (принципи організації, інструменти впливу, державні органи та інші управлінські структури, їх основні функції щодо об’єкта дослідження), ü вивчити та оцінити законодавство по даному питанню. Викладаючи текст, студент має проявити вміння систематизувати першоджерела, проводити порівняння, узагальнення, лаконічно та логічно викладати результати своїх досліджень, продемонструвати фінансову грамотність (володіння термінологією, правильне її розуміння). До додатку мають увійти наступні таблиці і рисунки, які систематизують викладений матеріал (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до додатку матеріалів, які не розглядаються в тексті аналітичної записки): 1). таблиця, яка містить основні поняття, які розкривають об’єкт дослідження, за такою формою:
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення понять, які не розкривають об’єкт дослідження. Це є свідченням нерозуміння студентом суті досліджуваної теми і підставою для зниження балів при оцінюванні висновку. 2). схематичне зображення функцій, які розкривають сутність об’єкта дослідження. 3). класифікація, яка характеризує об’єкт дослідження (у вигляді таблиць чи рисунків). 4). основні дискусійні питання щодо характеристики об’єкта дослідження. 5). інші таблиці та рисунки тощо. Аналіз відносних показників та аналіз якісних і кількісних показників Завдання даного виду роботи: ü провести аналіз показників складу і структури, ü виявити тенденції розвитку об’єкта дослідження, ü встановити причини виявлених тенденцій, явищ, процесів, ü дати якісну оцінку виявлених тенденцій, явищ, процесів. Тенденції розвитку мають бути проаналізовані за допомогою розрахованих студентом показників динаміки. Якісна оцінка тенденцій, явищ, процесів передбачає обґрунтування того, чи є вони позитивними / негативними, як вони можуть позначатися на розвитку суспільства тощо. АНАЛІЗ МАЄ ОХОПЛЮВАТИ НЕ МЕНШЕ 5 ОСТАННІХ РОКІВ і проводитися у розрізі усього досліджуваного періоду. Про низьку якість аналізу свідчать такі факти: ̶ аналіз не виходить за рамки простого порівняння показників одного року з іншим (що говорить про нездатність виявити тенденцію розвитку чи обґрунтувати факт відсутності чіткого її напряму), ̶ виклад матеріалу в стилі звіту (констатація фактів без встановлення причин та аргументованих якісних оцінок), ̶ причини тих чи інших явищ або процесів є неконкретними, зводяться до «недосконалого законодавства» чи невідповідності «досвіду інших країн, світовому досвіду, міжнародним стандартам». Для того, щоб робота була виконана на високому рівні, доцільно на початку роботи над ним детально продумати, які саме показники характеризують об’єкт дослідження. До основних бюджетних показників належать: ü усі показники доходів і видатків (заробітна плата, мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум, розмір пенсії та інших трансфертів, обсяги заощаджень, прибуток, бюджетні доходи, податкові надходження, доходи Пенсійного фонду України, бюджетні видатки, бюджетні інвестиції тощо); ü показники стану (рівновага, дефіцит, профіцит, сальдо платіжного балансу, прибуток / збиток тощо); ü показники, які характеризують бюджетні потоки і грошові потоки в національній економіці, на фінансовому і страховому ринках (вхідні та вихідні бюджетні потоки, грошова маса в обігу, обсяги погашених і наданих кредитів тощо); ü показники, які характеризують рух державних цінних паперів (обсяги емісії, зобов’язань, кількість укладених угод, капіталізація тощо); ü показники боргу та заборгованості (державний борг, національний борг, податковий борг, заборгованість з відшкодування ПДВ, дебіторська і кредиторська заборгованість тощо). Ці показники можуть бути порівняні з ВВП (наприклад, частка державного боргу у ВВП) або з іншими показниками (наприклад, обсяг бюджетних видатків на душу населення). Для аналізу й оцінки потрібно провести розрахунки і визначити: ü показники структури (частка в загальному обсязі) (наприклад, питома вага податку на прибуток в загальній сумі податкових надходжень), ü показники динаміки (темпи росту і приросту), ü середні величини, ü відсоток виконання планових показників тощо. Статистичні дані мають бути опрацьовані й упорядковані таким чином, щоб у найкращий спосіб вирішити кожне з поставлених тренінгових завдань. Надання студентом статистичних таблиць як джерела інформації без їхнього описання і характеристики, свідчить про відсутність / низьку якість аналізу. Студент має продемонструвати вміння опрацьовувати фактичні дані, систематизувати їх, узагальнювати, порівнювати, проводити їх аналіз, давати інтерпретацію, пояснення отриманих результатів, оцінки, а також здатність виділяти з окремих випадків типові ситуації, закономірності, окреслювати напрями розвитку. До додатку в частині аналізу показників мають увійти такі таблиці і рисунки: 1). таблиця з переліком показників, які характеризують об’єкт дослідження. При цьому, якщо це потрібно, вказується формула розрахунку. Показники, які характеризують об’єкт дослідження
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до таблиці тих показників, які не характеризують об’єкт дослідження. 2). укладені студентом статистичні таблиці і рисунки (схеми, графіки, діаграми), які розкривають результати проведеного аналізу. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення тих таблиць і рисунків, які виступили першоджерелом (наприклад, Звіт про виконання Державного бюджету тощо). 3). таблиця з результатами проведеного аналізу.
4). таблиця з якісною оцінкою результатів аналізу
Узагальнення проблем та розробка рекомендацій. Завдання даного виду роботи: ü охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком і функціонуванням об’єкта дослідження, ü обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем, ü розкрити можливі напрями подальшого розвитку об’єкту дослідження. У роботі мають бути охарактеризовані важливі сучасні проблеми, які ще не вирішені. Рекомендації щодо вирішення виявлених проблем мають бути конкретними. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ їх формулювання в узагальненому вигляді («потрібно вдосконалювати законодавство», «привести у відповідність зі світовими стандартами, міжнародною практикою» тощо). Викладаючи текст, студент повинен продемонструвати вміння чітко формулювати, у чому саме полягає проблема; виділяти найбільш вагомі, ключові проблеми за темою роботи, розглядати їх послідовно, поступово переходячи від більш крупних до дрібніших; показати свою здатність аналізувати і обґрунтовувати шляхи вирішення проблем, грамотно викладати власний погляд і мати аргументовану особисту позицію. До додатку в цій частині мають увійти такі таблиці і рисунки, які узагальнюють проблему і надають рекомендації (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення матеріалів, які не розглядаються в тексті): 1). перелік ключових проблем, виявлених у ході дослідження, які можуть бути систематизовані в таблиці чи подані на рисунку. 2). пропозиції щодо вирішення виявлених проблем. При цьому формулювання постановки проблеми має бути лаконічним, а пропозиції – конкретними й чіткими. Таблиця Пропозиції щодо вирішення проблем
За кожним видом дослідницької роботи має бути сформований висновок, який повинен випливати з проведеного дослідження і мати безпосередній зв’язок з його результатами. У висновках підводяться підсумки щодо всіх висвітлених питань.
Вимоги до оформлення додатків і списку джерел Таблиці і рисунки є обов’язковою складовою кожного виду роботи. Вони готуються зі змісту текстової частини дослідження, його наочного представлення. За своїм оформленням таблиці і рисунки повинні бути компактними та акуратними, при їх укладанні допускається використання меншого ніж стандартний шрифту та одинарного інтервалу між рядками. ТАБЛИЦІ Заголовок таблиці розміщують над нею, він має відображати основний її зміст та вказувати на об’єкт і період, до якого відносяться дані. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Нумерація є послідовною. Наприклад: Таблиця 1 Назва таблиці
Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. При необхідності переносу таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...». Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск «—». Цифри в колонках належить проставляти таким чином, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці. РИСУНКИ Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (структурно-логічні схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття. Заголовки рисунків розміщують під ними. Знизу під графіком, схемою діаграмою тощо з великої літери пишуть слово «Рис.» і його порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Нумерація є послідовною. Наприклад:
Рис. 1. Назва рисунку У графіках обов’язково вказується масштаб. ФОРМУЛИ Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються арабськими цифрами. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. ЦИТАТИ Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів вказувати сторінки не обов’язково. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с.25]. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА До списку використаних джерел ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВКЛЮЧАТИ ЛИШЕ ТІ, ЯКІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО СТОСУЮТЬСЯ ДОСЛІДЖЕННЯ. Список використаних джерел оформляють у такій послідовності: ▪ закони України, ▪ укази Президента, ▪ постанови і декрети уряду України, ▪ інструктивні матеріали (у хронологічному порядку), ▪ спеціальна економічна література (підручники, навчальні посібники, монографії) і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора, ▪ статистичні та інші збірники, ▪ матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані при написанні роботи, ▪ інтернет-ресурси. Всі джерела, включені до списку, нумеруються послідовно. Використані джерела слід записувати з усіма необхідними реквізитами (див. приклади). Приклади оформлення:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |