|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ« Назад
ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ 03.08.2015 08:16
Міністерство освіти і науки України Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Інститут обліку і фінансів
Кафедри контролю і аналізу господарської діяльності
Навчально-методичне забезпечення дисципліни «державний фінансовий контроль» з 1-го змістового модулЯ «ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.030509 «ОБЛІК І АУДИТ» ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ, 3 КУРС НА 2014/2015 н.р.
Лектор: Пальцун І.М., к.е.н., доцент
Донецьк - 2014
ЗМІСТ
ТЕМА 1. СУТНІСТЬ І ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Питання лекції: 1.1. Сутність економічного контролю та характеристика його видів у залежності від суб’єктів. 1.2 Мета, задачі і функції державного фінансового контролю. 1.3 Суб’єкти і об’єкти ДФК. 1.4 Класифікація державного фінансового контролю.
1.1 Сутність економічного контролю та характеристика його видів у залежності від суб’єктів
Сучасний словник іншомовних слів надає таке визначення терміна «контроль» (від франц. controle) – перевірка або спостереження з метою перевірки. Разом з тим, французьке controle (count + role) утворилося від латинського префікса contra, що означає проти, і слова role, яке означає виконання якоїсь дії. Отже, слово «контроль», окрім значення перевірки, нагляду з метою перевірки, у своєму змісті має також значення протидії чомусь небажаному. Контроль – це система спостереження та перевірки процесу функціонування об'єкту з метою встановлення відхилень від заданих параметрів в економічних й інших процесах, у використанні наявних ресурсів, в отриманні результатів, і формулюванні додаткових умов для виявлення резервів та прийняття в майбутньому більш ефективних і обґрунтованих управлінських рішень.
Економічний контроль – система контрольно-аналітичних заходів державних та недержавних органів, а також структурних підрозділів підприємств, організацій тощо, наділених контрольними функціями щодо дослідження економічної діяльності господарюючих суб'єктів виробничої та невиробничої сфери, з метою об'єктивної оцінки відповідності їх діяльності встановленим параметрам, виявлення причин і наслідків відхилень і порушень, можливих резервів підвищення ефективності діяльності та (або) зростання доходів державного бюджету через прийняття управлінських рішень. У залежності від суб'єктів контролю можливий поділ економічного контролю на такі види (рис. 1):
Рис. 1.1 Види економічного контролю у залежності від суб’єктів контролю
1.2. Мета, задачі і функції державного фінансового контролю
Державний фінансовий контроль (скор. ДФК) – це система контрольно-аналітичних дій державних органів і спеціальних підрозділів державних установ (організацій, підприємств), що законодавчо регламентовані та спрямовані на попередження, виявлення та ліквідацію правопорушень, відхилень від встановлених параметрів під час використання державного майна (державної власності, бюджетних коштів, позабюджетних коштів тощо), на встановлення резервів підвищення ефективності діяльності та скорочення видатків (підвищення доходів) державного і місцевих бюджетів. Державний фінансовий контроль має багатоаспектний характер: 1) являє собою систему; 2) це функція державного управління, яка також є інструментом реалізації державної політики в різних галузях суспільного життя; 3) є складовою процесу прийняття ефективних управлінських рішень як на мікро- (в межах підконтрольного суб'єкту) так і на макрорівні. Головною метою для системи ДФК є зростання темпів розвитку економіки, забезпечення стабільності фінансової системи, збільшення дохідної частини бюджетів усіх рівнів, економія та раціональність використання коштів видаткової частини. Завданням державного фінансового контролю є:
Якісний бік державного фінансового контролю виражається через реалізацію ним трьох основних функцій:
1.3 Суб’єкти і об’єкти ДФК
Система суб’єктів державного фінансового контролю визначає ієрархію, місце і роль органів державного фінансового контролю відповідно до їх статусу, функцій та повноважень, їх підзвітність та підконтрольність, а також механізм взаємодії між цими органами. Суб’єкт ДФК – це підконтрольні об'єкти, що беруть участь у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні активів, що належать державі. В Україні суб’єктами державного фінансового контролю є: Міністерство фінансів, Рахункова палата, Державна податкова адміністрація, Держфінінспекція (КРУ), Державна митна служба, Міністерство економіки, Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг, Національний банк, Пенсійний фонд, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна, Державний комітет фінансового моніторингу тощо. Основні функції органів ДФК представлено у табл. 1.1:
Таблиця 1.1 Основні функції суб’єктів державного фінансового контролю
Об’єктами системи державного фінансового контролю є:
Предметом ДФК є безпосередньо активи, що належать державі, у формуванні, розподілі, володінні, використанні та відчуженні яких бере участь підконтрольний об’єкт, кошти, що залишаються у розпорядженні підконтрольного об’єкта у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів чи державних позабюджетних фондів, кредити, отримані під гарантії КМУ, а також нормативно-правова діяльність підконтрольних об’єктів.
1.4. Класифікація державного фінансового контролю
У філософському трактуванні видом вважається окремий, відмінний від інших елемент сукупності за однаковим критерієм розподілу, що частково висловлює зміст цілого і в той же час відмінний від інших частин конкретними носіями контрольних функцій (суб'єктами), об'єктами контролю. При цьому категорія «форма» у перекладі з латинської означає «вид, образ», спосіб здійснення і вираження змісту предметів і явищ.
Класифікація видів/форм ДФК за різними ознаками представлена у табл. 1.2: Таблиця 1.2 Класифікація видів/форм ДФК за різними ознаками
За ознакою спрямованості контрольних дій переважна більшість науковців вважає формою контролю “інспектування”, “аудит”, “моніторинг”, “перевірку” різних об'єктів (табл. 1.3). Таблиця 1.3 Характеристика форм державного фінансового контролю за результатами аналізу нормативно-правових актів
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1) Розкрити походження терміну «контроль». 2) У чому полягають задачі державного фінансового контролю? 3) Чи тотожні терміни «державний контроль» і «державний фінансовий контроль»? 4) Що є предметом ДФК? Об’єктом? 5) Які виокремлюють види контролю залежно від характеристики суб’єкта контролю? 6) Які виокремлюють форми контролю за спрямованістю контрольних заходів? 7) Назвіть основні функції Рахункової палати. 8) Назвіть основні функції Державної податкової адміністрації? 9) Перерахуйте суб’єктів ДФК в Україні. 10) Які основні функції ДФК? 11) У яких аспектах проявляється ДФК? 12) Назвіть види економічного контрою у залежності від суб’єктів контролю. 13) У чому полягає специфіка виконання державного фінансового аудиту суб’єктів господарювання? Аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетної установи? Аудиту ефективності виконання бюджетної програми? 14) У яких формах здійснюється інспектування? 15) У яких формах здійснюється перевірка?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ Тест 1.1. Основною метою фінансового контролю є: а) Викриття на підконтрольних об’єктах порушень принципів законності, ефективності, стандартів на ранній стадії; б) Притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків; в) Вжиття заходів з метою запобігання таким порушенням у майбутньому; г) Вірними є всі відповіді.
Тест 1.2 До основних функцій державного фінансового контролю належать: а) Профілактична, інформаційна, мобілізуюча; б) Контролююча, інформаційна, мобілізуюча; в) Профілактична, інформаційна, фіскальна; г) Контролююча, фіскальна, мобілізуюча.
Тест 1.3 ..... функція полягає в тому, що одержана під час проведення контролю інформація є підставою для прийняття адекватних рішень і проведення коригуючих дій, завдяки чому забезпечується нормальне функціонування об'єкта, що перевіряється: а) Профілактична; б) Інформаційна; в) Мобілізуюча; г) Фіскальна.
Тест 1.4 . ... функція полягає у виявленні фактів порушення законодавства та сприяння ліквідації явищ, які породжують безгосподарність з боку підприємств і випадки недотримання ними вимог чинних нормативних документів у майбутньому: а) Профілактична; б) Інформаційна; в) Мобілізуюча; г) Фіскальна.
Тест 1.5 Кошти, що залишаються в розпорядженні підконтрольного об'єкта – це: а) Предмет державного фінансового контролю; б) Об’єкт державного фінансового контролю; в) Суб’єкт державного фінансового контролю; г) Вірної відповіді немає.
Тест 1.6 Нормативно-правова діяльність підконтрольних об'єктів – це: а) Предмет державного фінансового контролю; б) Об’єкт державного фінансового контролю; в) Суб’єкт державного фінансового контролю; г) Вірної відповіді немає.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ Ситуація 1.1 Вписати пропущені слова:
Рахункова палата щорічно не пізніше ………… подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у …………………….. . Рахункова палата свою діяльність здійснює як незалежний орган контролю Верховної Ради України і керується ………………….. і ……………….., виконуючи свої функції і повноваження згідно із статусом, визначеним Законом “Про Рахункову палату”. Кошти на утримання Рахункової палати виділяються безпосередньо з ………………...
Ситуація 1.2За звітними даними роботи ДПС у Донецькій області за 2012 рік, класифікуйте встановлені порушення за такими групами: 1) Порушення законодавства з оплати праці; 2) Незаконне списання коштів та матеріальних цінностей; 3) Зайве виділення (отримання) бюджетних коштів внаслідок завищення розрахунків.
СРС 1.1 Проаналізуйте наведені визначення терміну «державний фінансовий контроль», критично оцініть їх зміст, виділивши переваги та недоліки. Встановіть суб’єкт, об’єкт, предмет, мету, задачі державного фінансового контролю. Таблиця 1 Сутність терміну «державний фінансовий контроль» у роботах вітчизняних та зарубіжних науковців
СРС 1.2 Охарактеризуйте та розкрийте сутність видів контролю за ознакою «контрольні дії» (Дрозд І. К. Державний фінансовий контроль : [навч. посіб.] / І. К. Дрозд, В. О. Шевчук. — К. : ТОВ "Імекс-ЛТД", 2007. — 304 с. – С.36). Критично оцініть наведену класифікацію. Таблиця 1 Класифікація видів контролю за ознакою "контрольні дії"
Література
1) Закон України «Про Рахункову Палату» від 11.07.1996 № 315/96-ВР. 2) Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII (із змінами, внесеними згідно з Законом № 1992-IV від 09.09.2004 ). 3) Наказ «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України» № 547 від 16.07.2008р. 4) Розпорядження КМУ «Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 року (Назва Концепції із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ N 1601-р від 23.12.2009)» від 25.05.2005р. № 158-р. 5) Дмитренко Г. В. Концептуально-методологічні основи та історичні основи організації і здійснення фінансового контролю в Україні : монографія / Г. В. Дмитренко. — К.: АДЕФ-Україна, 2009. — 160 с. 6) Дрозд І. К. Державний фінансовий контроль : [навч. посіб.] / І. К. Дрозд, В. О. Шевчук. — К.: ТОВ "Імекс-ЛТД", 2007. — 304 с. 7) Калюга Є. В. Фінансово-господарський контроль у системі управління: монографія/ Є. В. Калюга. — К.: Ельга: Ніка-Центр, 2002. — 360 с. 8) Шевчук В. О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (проблеми теорії, організації, методології): монографія / В. О. Шевчук. – К: КДТЕУ, 1998. – 371 с. 9) Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів спеціальності „Облік і аудит” вищих навчальних закладів / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. 3-тє вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП „Рута”, 2002. – 544 с. 10) Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с. 11) Стефанюк І. Державний фінансовий контроль: класифікаційні характеристики/ І.Стефанюк// ВІСНИК КНТЕУ. - № 4. – 2011. – с.42-52.
ТЕМА 2. ФІНАНСОВА ІНСПЕКЦІЯ ТА ОСНОВИ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Питання лекції: 2.1 Історія виникнення служби державного фінансового контролю. 2.2 Завдання і функції фінансової інспекції. 2.3 Організаційна структура Держфінінспекції України. 2.4 Права, обов’язки та відповідальність працівників ДФІ – самостійне опрацювання. 2.5 Об’єкти інспектування. 2.6 Взаємодія ДФІ із правоохоронними органами.
2.1 Історія виникнення служби державного фінансового контролю
Входячи до складу Російської імперії Україна не мала власних органів фінансового контролю. Контрольні функції, як і на всій території Росії, виконувало згідно з Положенням про місцеві контрольні установи в імперії від 3 січня 1866 року Управління державного контролю, яке працювало при Міністерстві фінансів. У такому вигляді цей орган фінансового контролю проіснував до 1919 року. Керівники новоствореної Української держави усвідомлювали надзвичайно важливу роль контрольних функцій Міністерства фінансів, Державної скарбниці і банків. Тому за часів Директорії був створений спеціальний апарат Державного контролера з надзвичайними правами і повноваженнями. З цього часу до 1937 року органи фінансового контролю неодноразово реорганізовувались, але функції фінансового контролю залишились незмінними. З 1937 до 1956 року фінансовий контроль в Україні здійснювало Контрольно-ревізійне управління Наркомату, пізніше Міністерство фінансів СРСР. У 1956 році Контрольно-ревізійне управління було створене у складі Мінфіну України. Після здобуття Україною незалежності виникла потреба у підвищенні ролі державного фінансового контролю, і у 1993 році прийнято Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Указом Президента України від 27.08.2000 № 1031 „Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” Головному контрольно-ревізійному управлінню України надано статус центрального органу виконавчої влади. Діяльність ДФІ здійснюється відповідно Положення про Державну фінансову інспекцію України; Указ, Положення від 23.04.2011 № 499/2011. Відповідно до нього Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Саме Держфінінспекція забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
2.2 Завдання і функції фінансової інспекції
Основним завданням Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування. Основні функції ДФІ (додатково див. п. 4 Указу Президента «Про Положення «Про Державну фінансову інспекцію» від 23 квітня 2011 року № 499/2011):
2.3 Організаційна структура Держфінінспекції України
Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Держфінінспекція України та її територіальні органи – це державні фінансові інспекції в областях, районах, містах або міжрайонні, об’єднані в районах та містах державні фінансові інспекції, головні державні фінансові інспектори в районах та містах: Вони є юридичними особами публічного права, мають печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України. Організаційна структура ДФІ в області – рис. 2.1.
Рис. 2.1 – Організаційна структура Держфінінспекції (на прикладі Тернопільської області)
2.4 Права, обов’язки та відповідальність працівників Держфінінспекції
Права – Указ Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 „Про Положення про Державну фінансову інспекцію України” (п.6). Права, обов’язки, відповідальність – Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні Верховна Рада України; Закон від 26.01.1993 № 2939-XII (розділ 3).
2.5 Об’єкти інспектування
Об’єкт контролю - підконтрольна установа, інший суб’єкт господарювання, включаючи його структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, щодо якого контролюючий орган має повноваження та підстави для проведення ревізії відповідно до законодавства. Об’єкти інспектування: - міністерства та інші органи виконавчої влади, - державні фонди, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, - бюджетні установи і суб’єкти господарювання державного сектору економіки, - підприємства, установи і організації, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, - суб’єкти господарської діяльності незалежно від форми власності, які хоча і не віднесені законодавством до підконтрольних установ, але за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи; - господарські організації, у яких корпоративні права держави перевищують 50% статутного капіталу. Питання, які досліджуються органами ДФІ (рис. 2.2).
Рис. 2.2 Питання, які досліджуються органами ДФІ при здійсненні державного фінансового контролю
2.6 Взаємодія ДФІ із правоохоронними органами
При проведенні за зверненнями правоохоронних органів ревізій у підконтрольних установах органи ДФІ перевіряють питання використання і збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Працівники ДФІ можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами у підконтрольних установах (на строк до 10 робочих днів). У разі недопущення працівників ДФІ на територію підприємства, установи, Позапланова виїзна ревізія на об’єкті контролю за зверненням правоохоронного органу проводиться у разі надання ним:
Правоохоронний орган відповідного рівня до 1 листопада, 1 лютого, 1 травня і 1 серпня кожного року надсилає відповідному органу ДФІ пропозиції щодо включення до проектів планів роботи ревізій на об’єктах контролю - підконтрольних установах, із зазначенням конкретних фактів їх фінансово-господарської діяльності, що можуть свідчити про порушення законодавства. При проведенні ревізії за зверненням правоохоронного органу матеріали ревізії не пізніше 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у випадках надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше 3-х робочих днів після направлення висновків на такі заперечення (зауваження), передаються до правоохоронного органу. Інформацію про прийняте рішення за результатами розгляду переданих органом ДФІ матеріалів ревізії правоохоронний орган направляє відповідному органу ДФІ протягом 30 календарних днів з дня надходження таких матеріалів у формі Органи ДФІ проводять з правоохоронними органами щоквартальні звірки результатів розгляду переданих їм у звітному кварталі матеріалів ревізій, у яких зафіксовано факти порушень та про які у органів ДКРС немає інформації. Для цього органом ДФІ складається акт звірки за підписом керівника, два примірники якого до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, направляються до правоохоронного органу.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1) Які завдання державної фінансової інспекції? 2) Як можна охарактеризувати сучасний розвиток ДФІ? 3) Назвіть основні функції ДФІ? 4) Охарактеризуйте організаційну структуру ДФІ в області? Які її основні підрозділи? 5) Охарактеризуйте права працівників ДФІ. 6) Чи можуть працівники ДФІ вилучати у підконтрольних органів оригінали документів? Чи є при цьому порушення законодавства? 7) Охарактеризуйте основні об’єкти інспектування. 8) Які питання досліджуються органами ДФІ при здійсненні державного фінансового контролю? 9) З якими іншими контролюючими органами взаємодіє ДФІ? 10) З якими правоохоронними органами взаємодіє ДФІ? 11) За яких обставин проводиться позапланова виїзна ревізія на об’єкті контролю за зверненням правоохоронного органу? 12) У яких випадках проводиться планова виїзна перевірка? 13) Яка тривалість планової та позапланової виїзних перевірок? 14) У чому полягають обов’язки та відповідальність службових осіб ДФІ? 15) За яких обставин проводяться зустрічні звірки?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Тест 2.1 Внутрішній фінансовий контроль НЕ здійснюється підрозділами Державної фінансової інспекції шляхом проведення: а) інспектування; б) державного фінансового аудиту; в) оцінки; г) перевірки.
Тест 2.2 Для запобігання дублюванню контрольних заходів підрозділи Державної фінансової інспекції координують свою роботу з: а) Державною податковою інспекцією; б) Органами Державної фінансової інспекції; в) Аудиторською палатою України; г) Спілкою аудиторів України.
Тест 2.3 Державна фінансова інспекція контролює: а) збереження і використання державного майна; б) дотримання порядку формування тарифів; в) дотримання встановленого порядку закупівлі товарів за власні кошти; г) результати виконання виробничих планів.
Тест 2.4 Тривалість проведенняпланової виїзної ревізії не повинна перевищувати: а) 15 робочих днів; б) 20 календарних днів; в) 30 робочих днів; г) 35 календарних днів.
Тест 2.5 Фахівців інших державних органів як експертів, до проведення планових виїзних перевірок контролюючі органи залучати: а) не мають право; б) мають право; в) мають право по узгодженню з керівництвом підприємства/ установи; г) мають право по узгодженню з головним бухгалтером.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Ситуація 2.1 Вписати пропущені слова: Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати …… робочих днів. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повинна перевищувати ……. робочих днів. Подовження термінів проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує …. робочих днів для планової виїзної ревізії та ….. робочих днів для позапланової виїзної ревізії. Позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі …………………….. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше ………………………………….
Ситуація 2.2 Зазначте дії інспектора у ситуації, яка виникла в ході ревізії закладу охорони здоров’я. Таблиця 1 Результати інспектування закладу охорони здоров’я
Ситуація 2.3 Визначити суму витрат, проведених підприємством не за цільовим призначенням за таких умов:
ЛІТЕРАТУРА
1) Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI. 2) Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні Верховна Рада України; Закон від 26.01.1993 № 2939-XII 3) Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV. 4) Указ Президента України від 23.04.2011 № 499/2011 „Про Положення про Державну фінансову інспекцію України”, 5) Наказ Міністерства фінансів України від 03.10.2011 № 1236 „Про затвердження положень про територіальні органи Державної фінансової інспекції України та їх підрозділи”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950. 6) Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами» від 20 квітня 2006 р. № 550. 7) Наказ Головної КРС України, МВС України, СБУ, Генпрокуратури України «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України» від 19.10.2006 N 346/1025/685/53.
ТЕМА 3. АУДИТ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТНОЇ ПРОГРАМИ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Питання лекції: 4.1 Сутність, ціль, завдання державного аудиту ефективності виконання бюджетної програми. 4.2 Суб’єкти і об’єкти державного аудиту державного аудиту ефективності виконання бюджетної програми. 4.3 Процес державного аудиту ефективності виконання бюджетної програми та його забезпечення.
4.1 Сутність, ціль, завдання державного аудиту ефективності виконання бюджетної програми
Поява аудиту ефективності як нового виду контролю була зафіксована в «Лімській декларації керівних принципів контролю», прийнятої IX Конгресом Міжнародної організації найвищих контрольних органів (ІНТОСАІ) в 1977 р. У ній підкреслюється, що на додаток до фінансового аудиту, важливість якого незаперечна, є також інший вид контролю, який направлений на перевірку того, наскільки ефективно і економно витрачаються державні кошти. Такий контроль включає не тільки специфічні аспекти управління, але і всю управлінську діяльність, зокрема, організаційну і адміністративну системи. Згідно Стандартів аудиту державних фінансів INTOSAI, сутність аудиту ефективності полягає у перевірці економічності, продуктивності й результативності, з якої організація, що перевіряється, використовує ресурси при виконанні своїх завдань і зобов'язань. Вибір критеріїв для оцінки бюджетної програми неможливо здійснювати без чіткого визначення таких основоположних категорій аудиту ефективності, як економічність, результативність, ефективність. У процесі аудиту ефективності ці три категорії розглядаються в синтезованому вигляді, оскільки досягнення лише умов однієї чи двох із них не є свідченням того, що бюджетна програма виконана ефективно. Аудит ефективності - це форма контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають. Метою аудиту ефективності є здійснення оцінки досягнення запланованих показників (продукту, ефективності, якості), виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання ресурсів держави. Основними завданнями аудиту ефективності є: 1) Оцінка ефективності виконання бюджетних програм шляхом порівняння звітних даних щодо виконання програми (виконання результативних показників) із заданими параметрами, у т.ч. зазначеними в паспорті бюджетної програми, порівняння рівня досягнутих показників з рівнем їх фінансування. 2) Виявлення упущень і недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми. 3) Визначення ступеня впливу виявлених упущень і недоліків на досягнення запланованих показників. 4) Підготовка обґрунтованих пропозицій щодо шляхів (форм, засобів) більш раціонального та ефективного використання ресурсів держави, поліпшення організації виконання бюджетної програми з наголосом на можливостях зменшення витрат, підвищення 5) продуктивності програми та якості послуг, її подальшої реалізації із залученням оптимального (або додаткового) обсягу бюджетних коштів чи її припинення.
4.2 Суб’єкти і об’єкти державного аудиту виконання бюджетної програми
Під суб'єктом аудиту ефективності на макроекономічному рівні слід розуміти контрольний орган (в Україні – це Рахункова палата, ДФІ), на мікроекономічному – державного службовця (саме виконавця), який здійснює контрольні дії під час виконання покладених на нього обов'язків (вони повинні бути регламентовані й закріплені законодавчо). Об'єкт аудиту ефективності - бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту. Предмет дослідження – це ступінь раціональності, ефективності, економічності й результативності використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання бюджетної програми. З огляду аналітичної складової в сутності аудиту ефективності, доцільно предмет аудиту ефективності визначати як причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів. Пропонуємо в основу побудови об'єктної моделі проведення аудиту ефективності в межах процесу виконання бюджетної програми покласти низку критеріїв, які допоможуть оцінити якість використання державних ресурсів і окреслять предмет дослідження або проблему (див. рис. 4.1).
Рис. 4.1 Об'єктна модель проведення аудиту ефективності у відповідності з обраними критеріями в межах процесу виконання бюджетної програми
4.3 Процес державного аудиту ефективності виконання бюджетної програми та його забезпечення
До основних індикаторів, що спонукають розпочати процес аудиту ефективності, можна віднести: - розкрадання матеріальних ресурсів; - низьку якість продукції та недоліки в послугах; - велику кількість скарг або апеляцій від громадськості; - тенденції змін в рівнях ресурсів у порівнянні з робочим навантаженням за кілька періодів; - роботу з відставанням за графіком або роботу поверхнормово; - нераціональність організаційної структури підконтрольного суб'єкту (великий апарат управління, дублювання функцій, введення посад із невизначеними функціями); - застарілу технологію виробництва, надання послуг або управління; - перевитрати бюджетних ресурсів або необґрунтовану їх економію; - не виконання планових показників. Алгоритм проведення аудиту ефективності – рис. 4.2.
Рис. 4.3 Схема організації та проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм
Для проведення аудиту ефективності, як правило, створюється аудиторська група. Аудитор - працівник органу ДКРС, що проводить аудит ефективності виконання бюджетної програми. Проведенню аудиту ефективності передує направлення головному розпоряднику бюджетних коштів повідомлення про проведення аудиту ефективності за досліджуваною програмою не пізніше, ніж за 10 днів до початку проведення. Збір інформації може проводитися як за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим зверненням до нього органів ДФІ. Якщо при проведенні аудиту ефективності планується зосередити увагу на продуктивності бюджетної програми (забезпечення максимального обсягу вироблених товарів (робіт, послуг) за виділений обсяг бюджетних коштів), орієнтовною проблемою аудиту можуть бути питання: Чи існують шляхи підвищення продуктивності програми? Чи можна було досягти кращих результатів при реалізації програми іншими шляхами? Якщо при проведенні аудиту ефективності аудитор приділяє основну увагу економності (зменшення витрат на одиницю виготовлених товарів (робіт, послуг)), проблемою аудиту можуть бути питання: Чи існують шляхи зменшення вартості продукту бюджетної програми? Чому не забезпечено зменшення вартості продукту бюджетної програми? Якщо основна увага приділяється результативності (досягненню визначеного результату), то проблемою аудиту може бути питання: Чому не забезпечено виконання показників продукту програми?
Якщо увага зосереджується на якості виконаних робіт, наданих послуг, вироблених товарів, то проблемою аудиту може бути питання: Чи існують шляхи підвищити вплив бюджетної програми на зменшення негативних тенденцій (збільшення позитивного впливу) у досліджуваній сфері? На підставі аналізу зібраних даних визначаються гіпотези аудиту, які можуть стосуватись кожної стадії проходження бюджетних коштів: - планування; - розподіл; - використання; - контроль. Гіпотези аудиту - припущення аудитора (здогад) щодо причини виникнення та існування проблем, недосконалості певних позицій в організації виконання бюджетної програми.
На всіх етапах і стадіях аудиту ефективності застосовуються такі методи порівняння: - в динаміці показників діяльності галузі, міністерства, підприємства, установи (до і після затвердження програми); - планових і звітних показників; - відповідних показників у одержувачів бюджетних коштів і суб'єктів господарювання, які не приймали участі у виконанні бюджетної програми; - з кращим з вітчизняним та зарубіжним досвідом у сфері реалізації бюджетної програми, технологічними та іншими нормами тощо. За результатами аудитів ефективності програм місцевих бюджетів складається аудиторський звіт. Типовий аудиторський звіт (інформація про участь в аудиті ефективності) має наступну структуру: 1. Резюме (супровідний лист). 2. Вступ. - фонова інформація - причини проведення аудиту 3. Структура аудиту. 4. Опис досліджуваної бюджетної програми. 5. Результати аудиту. 6. Висновки аудиту. 7. Пропозиції. 8. Джерела інформації 9. Додатки. Аудиторський звіт може направлятись Верховній Раді України, Секретаріату Президента України, Кабінету Міністрів України, Мінфіну, відповідним органам державної влади та місцевого самоврядування, які причетні до виконання бюджетних програм, головному розпоряднику бюджетних коштів, а також зацікавленим науковцям, закладам освіти, підприємствам, установам та організаціям тощо.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1) Що розуміється під терміном «аудит ефективності»? 2) Які Ви виділяєте критерії для оцінки бюджетної програми? 3) Що є метою аудиту ефективності? 4) Розкрийте основні завдання аудиту ефективності. 5) Визначте суб’єкт, об’єкт аудита ефективності і предмет дослідження. 6) Розкрийте алгоритм проведення аудиту ефективності. 7) Який інструментарій використовує аудитор під час проведення аудиту ефективності? 8) Чи може змінюватися гіпотеза аудиту, сформована аудитором на початку перевірки? 9) Розкрийте структуру типову структуру аудиторського звіту 9інформація про участь в аудиті ефективності). 10) Що розуміється під термінами «ефективність», «результативність» та «продуктивність»? 11) Що відносять до основних індикаторів, які спонукають розпочати процес аудиту ефективності? 12) Орієнтовна схема дій та джерел інформації аудиту ефективності виконання бюджетних програм?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Тест 3.1 За якими критеріями визначається якість управління бюджетними коштами? а) бюджетна програма виконана раціонально, недостатньо раціонально, нераціонально; б) бюджетна програма виконана ефективно, недостатньо ефективно, неефективно; в) бюджетна програма виконана якісно, недостатньо якісно, неякісно.
Тест 3.2 Який документ формується на основі бюджетного запиту та визначає суму коштів, затверджену в бюджеті для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, результативні показники та інші характеристики? а) кошторис; б) паспорт бюджетної програми; в) бюджет відповідного рівня.
Тест 3.3 Хто є користувачами Методичних рекомендацій щодо проведення аудиту ефективності виконання бюджетної програми? а) органи державної контрольно-ревізійної служби; б) органи державної контрольно-ревізійної служби, податкової служби, органи Державного казначейства та фінансові органи; в) органи державної влади та місцевого самоврядування.
Тест 3.4 Термін „бюджетна програма” має таке визначення: а) систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій; б) систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює головний розпорядник або розпорядник чи одержувач бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій; в) систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює одержувач бюджетних коштів за дорученням головного розпорядника або розпорядника бюджетних коштів.
Тест 3.5 Чи складається органами Держфінінспекції аудиторський звіт за результатами контрольних заходів в одержувачів бюджетних коштів? а) так, складається аудиторський звіт або аудиторський висновок; б) ні, складається акт (довідка) ревізії (перевірки); в) ні, складається акт (довідка) ревізії (перевірки) з елементами аудиту.
Тест 3.6 Що слід розуміти під терміном „тема аудиту ефективності”? а) дослідження ефективності управління коштами державного бюджету під час виконання конкретно визначеної бюджетної програми; б) дослідження ефективності управління державними ресурсами під час виконання конкретно визначеної бюджетної програми; в) дослідження ефективності управління фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами під час виконання конкретно визначеної бюджетної програми.
Тест 3.7 Яка мета аудиту ефективності бюджетної програми? а) виявлення недоліків організаційного, нормативно-правового та фінансового характеру, які перешкоджають своєчасному і повному виконанню бюджетної програми; б) здійснення оцінки досягнення запланованих цілей, виявлення проблем у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних ресурсів; в) визначення рівня впливу виявлених упущень і недоліків на якість виконання бюджетної програми; г) виявлення проблем у фінансово-господарській діяльності бюджетної установи та розробка пропозицій щодо її поліпшення.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Ситуація 3.1 Відповісти „так” або „ні”, чи допущено порушення фінансово-господарської дисципліни в таких ситуаціях:
Ситуація 3.2 Заповніть таблицю відображення в бухгалтерському обліку операцій з надходження сировини для подальшої її переробки та реалізації готової продукції сільськогосподарського підприємства „Х”
ЛІТЕРАТУРА 1) Айгистова В. А. Аудит эффективности государственных предприятий / В. А. Айгистова// Государственный информационный бюллетень о приватизации. – 2008. – № 2. – С. 17–18. 2) Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми, затверджені Наказом ГоловКРУ України від 15.12.2005 р. № 444 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua. 3) Полякова І.М. Теоретичні аспекти аудиту ефективності використання бюджетних коштів/ І.М.Полякова// Управління розвитком. – 2010. - № 2 (78). – С.21-22. 4) Сухарева Л. О. Аудит ефективності використання бюджетних коштів : протиріччя формування понятійного апарату / Л. О. Сухарева // Фінанси України. – 2006. – № 8. – С. 128. 5) Чумакова І. Ю. Аудит ефективності: зарубіжний досвід та українські реалії/ І. Ю. Чумакова // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – № 1. – С. 55–61.
ТЕМА 4. ПОДАТКОВА СЛУЖБА ТА ОСНОВИ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
Питання лекції: 3.1 Податковий контроль та його сутність. 3.2 Права, обов’язки та відповідальність працівників податкової служби. 3.3 Суб’єкти і об’єкти податкової перевірки. 3.4 Види податкових перевірок та їх порівняльна характеристика.
3.1 Податковий контроль та його сутність
Згідно з Податковим Кодексом України, податковий контроль – це система заходів, яких вживають контролюючі органи з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань виконання розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (органи державної податкової служби та митні органи). Податковий контроль здійснюється шляхом (рис. 3.1):
Рис. 3.1 Сфера здійснення податкового контролю
Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, та добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
3.2 Права, обов’язки та відповідальність працівників податкової служби
Податкова служба України, як один із основних фіскальних інститутів, була утворена 1 липня 1990 р. у складі Міністерства фінансів, складалась із Головної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах. У такому вигляді податкова служба в Україні проіснувала майже до кінця 1996 року. У жовтні 1996 року у складі Державної податкової адміністрації України було утворено податкову поліцію, що з лютого 1998 року почала називатися податковою міліцією. У лютому 1998 року Верховна Рада України схвалила нову редакцію Законів України “Про державну податкову службу в Україні”, до складу ДПС увійшли:
Місія ДПС України: адмініструвати податкову систему України, надавати послуги платникам податків і, як наслідок, забезпечити наповнення дохідної частини бюджету.
Рис. 3.3 Права органів Державної податкової служби згідно ст. 20 Податкового кодексу України
Посадові особи контролюючих органів зобов’язані:
За невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.
Рис. 3.4 Обов’язки та відповідальність посадових осіб контролюючих органів
3.3 Суб’єкти і об’єкти податкової перевірки
Суб’єкти перевірок охоплюють коло осіб, наділених як повноваженнями, так і правами й обов’язками у зв’язку із проведенням податкового контролю. Контролюючими органами (суб’єктами) податкової перевірки є:
Органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів. Об’єктом податкової перевірки є фінансово-господарська діяльність контрольованого суб’єкта — платника податків, що відображається у грошових документах, бухгалтерських книгах, звітах, кошторисах, деклараціях, товарно-касових книгах, показниках електронно-касових апаратів і комп’ютерних систем, що використовуються для розрахунків за готівку зі споживачами, та інших документах, незалежно від способу надання інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Об’єктом податкового контролю можуть бути й інші документи, незалежно від способу надання інформації, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (наприклад, патенти, свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи на її здійснення й т.д.).
3.4 Види податкових перевірок та їх порівняльна характеристика
Перевірка — це спосіб здійснення контролю органами ДПС правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.
Рис. 3.5 Види податкових перевірок
І. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. ІІ. Документальні перевірки (див. табл. 3.1 і рис. 3.5). ІІІ. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції Окремим прихованим різновидом перевірок є так звані зустрічні звірки, право на проведення яких закріплюється ст. 73.5 Податкового кодексу. Зустрічна звірка за законом не є перевіркою. Порівняльна характеристика фактичної перевірки і зустрічної звірки – табл. 3.2.
Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика документальних перевірок
Таблиця 3.2 Порівняльна характеристика фактичної перевірки і зустрічної звірки
Рис. 3.7 Підстави для проведення фактичної перевірки
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
1) Які особи несуть відповідальність за складення податкової звітності? 2) Який порядок складання та внесення змін до податкової декларації? 3) Який порядок скасування та оскарження рішень контролюючих органів? 4) Які строки сплати податкового зобов’язання?. 5) Що таке податковий контроль та компетенція органів державної влади щодо його здійснення? 6) Які є способи здійснення податкового контролю? 7) Як здійснюється облік платників податків в органах ДПС України?. 8) Який порядок взяття на облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб? 9) Які вимоги до відкриття та закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах? 10) Які існують види перевірок, що проводяться органами державної податкової служби України? 11) Який порядок проведення документальних позапланових перевірок? 12) Які особливості проведення документальної невиїзної перевірки? 13) Який порядок проведення фактичної перевірки? 14) Які умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок? 15) Які строки проведення виїзних перевірок? 16) Які визначено строки давності та особливості їх застосування? 17) Які визначено загальні умови притягнення до фінансової відповідальності? 18) Які існують види штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) щодо порушення податкового законодавства? 19) Які визначено строки давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)? 20) Як застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі вчинення кількох порушень? 21) Що таке пеня та порядок її розрахунку?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 4.1 Фахівців інших державних органів як експертів, до проведення планових виїзних перевірок контролюючі органи залучати: а) Не мають право; б) Мають право; в) Мають право по узгодженню з керівництвом підприємства; г) Мають право по узгодженню з головним бухгалтером. 4.2 За дотримання плану-графіка проведення планових виїзних перевірок керівник відпо-відного контролюючого органу несе відповідальність: а) Кримінальну; б) Адміністративну; в) Персональну; г) Моральну. 4.3 Про проведення планової виїзної перевірки суб'єкт підприємницької діяльності повідомляється до початку перевірки за: а) 5 днів; б) 10 днів; в) 15 днів; г) 3 дні. 4.4 Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності такої обставини: а) За наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом б) Суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової в) Виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності; г) Проводиться ліквідація підприємства.
4.5 Позапланові виїзні перевірки проводяться та в межах їх повноважень: а) Органами державної податкової служби; б) Правоохоронними органами; в) Органами контрольно-ревізійної служби; г) Центром зайнятості.
4.6 Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись на підставі рішення: а) Мінфіну України; б) Кабміну України; в) Мін’юсту України; г) Міносвіти України. ЗАВДАННЯ ДЛЯ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Ситуація 4.1 Чи мають право працівники податкової міліції здійснювати перевірки СГ щодо наявності ліцензійного комп’ютерного програмного забезпечення?
Ситуація 4.2 Хто має право підписувати акт перевірки від юридичної особи, якщо директор або головний бухгалтер під час проведення планової або позапланової перевірки відсутній (захворів)?
Ситуація 4.3 З якого часу необхідно рахувати "10 днів до дня проведення планової перевірки": з моменту відправлення повідомлення Державною податковою інспекцією чи з моменту отримання такого повідомлення суб’єктом господарювання?
Ситуація 4.4 Які дії працівників органів ДПС, якщо платник податків відмовився від підписання акту перевірки?
Ситуація 345 Чи є підставою для проведення позапланової перевірки, заявлена у декларації з ПДВ до бюджетного відшкодування, сума більше 100 тис. гривень?
Ситуація 4.6 В процесі проведення податкової перевірки виявлено, що підприємство занизило прибуток на 1120 грн. Перевірка показала, що вже вдруге протягом року виявлено, що підприємство занизило суму прибутку. За результатами проведеної перевірки провести донарахування суми податку на прибуток. Вказати, які санкції слід застосувати до підприємства і визначити розмір цих санкцій. Підготувати запис для включення його в акт перевірки. ЛІТЕРАТУРА
1) Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. 2) Закон Української РСР «Про державну податкову службу в Українській РСР» від 4 грудня 1990 р. № 509 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/ laws/main.cgi?nreg=509-12&ed=19901204 – втратив чинність. 3) Реформування податкової системи в умовах впровадження Податкового кодексу України: електронний навчальний посібник// http://tc.nusta.com.ua/dkpku/ 4) Порядок, КМ України, від 27.12.2010 р., №1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок».
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА ДО 1 ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ
На вибір за двома темами модулю 1 скласти логічні лабіринти із 12 запитань за матеріалом лекції, що передбачають відповіді «так» чи «ні». При цьому, на одному аркуші навести власне логічний лабіринт, а на іншому - правильні відповіді. [1] Великий платник податків — юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує п’ятсот мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує дванадцять мільйонів гривень
[2] Згідно із Законом «Про державну підтримку малого підприємництва», суб’єктами малого підприємництва є: — фізичні особи, зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності; — юридичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн грн.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||