|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ДИФЕРЕНЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ
ДИФЕРЕНЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ« Назад
ДИФЕРЕНЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ 13.07.2015 03:20
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки
О.В.БЕЦА
ДИФЕРЕНЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
Кафедра пенітенціарної психології та педагогіки
О.В.БЕЦА
ДИФЕРЕНЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ
Навчально-методичний комплекс
КИЇВ - 2014
УДК
ББС
С
Рекомендовано до друку методичною радоюІнституту кримінально-виконавчої служби (протокол №___ від _______ 2014 р)
Беца О. В. Диференційна психологія: Навчально-методичний комплекс. – К: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. - с.
Рецензенти:
Ніколенко Д.О, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та педагогіки Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ
Відомості про автора:
Беца О.В., доцент кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби, кандидат педагогічних наук, доцент.
С О.В.Беца, 2014
С Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014
ЗМІСТ
1. Вступ........................................................................................................5
2. Тематичний план ..................................................................................6
3. Програма курсу......................................................................................8
4. Плани семінарських і практичних занять.......................................12
5. Ситуативні (практичні) завдання.....................................................25
6. Тестові завдання...................................................................................37
7. Перелік питань для іспиту..................................................................53
8. Список рекомендованої літератури..................................................56
ВСТУП
Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни«Диференційна психологія» є засвоєння сучасних уявлень про індивідуальні, типологічні та групові психологічні відмінності між людьми, ознайомитися з класичними та новітніми їх класифікаціями. Завдання: 1)розглянути психологічні відмінності різних вимірів індивідуальності: формально-динамічні, предметно-змістові та духовно-світоглядні; 2) дослідити їх взаємозв’язок та розвиток. В результаті вивчення даної навчальної дисципліни курсанти повинні знати:
уміти:
Дисципліна “Диференційна психологія” вивчається на першому семестрі третього курсу і відноситься до професійно орієнтованих дисциплін.Диференційна психологія тісно пов’язана з окремими темами таких навчальних дисциплін, як загальна, вікова та соціальна психологія, психологія особистості, психодіагностика, соціологія. Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань, підготовка реферативних доповідей, самостійного вивчення першоджерел), а також підсумкового контролю. Форма контролю – іспит.
2. Тематичний план навчальної дисципліни
3. Навчальна програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Формально-динамічні властивості індивідуальності
Тема 1.1. Диференційна психологія як наука: її предмет, специфіка, історія, методи Предмет диференційної психології. Становлення диференційної психології як науки. Передісторія диференційної психології. Перші наукові дослідження індивідуальних відмінностей (Ф. Бессель, В. Вундт, Ф. Гальтон). Три світові традиції у розвитку диференційної психології: європейська, американська, російська. В. Штерн про предмет і завдання диференційної психології. Диференційна психофізіологія як галузь диференційної психології. Специфіка диференційної психології, її зв’язок з іншими науками. Напрями диференційно-психологічних досліджень за В. Штерном. Індивідуальні, типологічні та групові відмінності. Індивідуальність як інтегральне поняття диференційної психології. Методи диференційної психології. Роль спадковості та середовища у формуванні індивідуальності.
Тема 1.2. Індивідуальність як цілісна багаторівнева система Поняття організм, індивід, особистість, індивідуальність, їх співвідношення. Структура індивідуальності за Б.Г.Ананьєвим Концепція інтегральної індивідуальності В.С.Мерліна. Уточнення структури індивідуальності в сучасних дослідженнях. Механізми функціонування індивідуальності. Принципи, що регулюють цілісність функціонування індивідуальності. Індивідуальний стиль як системоутворюючий чинник індивідуальності. Середовищні та генетичні детермінанти індивідуальних відмінностей. Біологічні засади природи індивідуальності. Еволюційна точка зору щодо виникнення індивідуальності. Соціальні умови як фактор індивідуального розвитку особистості: вплив сімейного середовища, суспільства, соціокультурного контексту життя людини. Генотип-середовищні співвідношення в індивідуальному розвитку.
Тема 1.3. Диференційна психологія про темперамент Історія вчення про темперамент – пошук біологічних основ темпераменту (Гіппократ – Галлен, П. Лесгафт, А. Фульє, П. Блонський, Б. Завадовський та ін). Формальний опис класичної типології І. Кантом: темпераменти діяльності та темпераменти почуттів. Енергетична теорія темпераменту В. Вундта. Конституційні теорії темпераменту К. Сіго, Е. Кречмера, У. Шелдона. Типи будови тіла та темпераменту за Е. Кречмером. Психологія конституціональних відмінностей за У. Шелдоном. Аналіз конституціональних відмінностей за біографічними даними. Факторні дослідження темпераменту. Дослідження Г. Хейманса і Е. Вірсми. Фактори темпераменту за Дж. Гілфордом, К. Лоуелл, Л. Терстоном, А. Бассом і Р. Пломіним. Ознаки темпераменту за А. Бассом і Р. Пломіним. Факторне дослідження темпераменту Г. Ю. Айзенком. Співставлення моделей Е. Кречмера та К. Г. Юнга.
Тема 1.4. Психофізіологічні дослідження темпераменту Загальна характеристика диференційно-психофізіологічних досліджень. Темперамент і вища нервова діяльність за І.П. Павловим. Вивчення темпераменту у психофізіологічній школі Б. М. Теплова та В. Д. Небиліцина. Структура темпераментних властивостей та 12-мірна класифікація властивостей нервової системи за В. Д. Небиліциним. Первинні і вторинні властивості нервової системи. Психофізіологічна школа В. С. Мерліна: біологічна основа, ознаки, властивості і типи темпераменту. Структура формально-динамічних властивостей за В. М. Русаловим. Дослідження взаємозв’язку властивостей темпераменту з властивостями нервової системи (В. Мерлін, Г. Айзенк, Е. Ільїн, В. Небиліцин). Вивчення темпераменту у школі Яна Стреляу. Реактивність і активність як характеристики енергетичного рівня поведінки. Властивості темпераменту та особистісні якості. Модифікуючий вплив темпераменту на виховання особистості.
Змістовний модуль 2. Особистісні властивості індивідуальності
Тема 2.1. Класифікації особистості і характеру Теоретичні та емпіричні класифікації особистості і характеру. Особливості типологічного підходу у вивченні особистості. Класифікація особистостей О. Ф. Лазурського. Поняття про ендопсихіку та екзопсихіку. Поділ особистостей за психічним рівнем, ознаки підвищення психічного рівня. Співвідношення між ендо- та екзопсихікою на різних рівнях. Характеристика чистих типів нижчого, середнього та вищого психічних рівнів. Психологічні типи за К. Г. Юнгом. Поняття про екстраверсію та інтроверсію. Характеристика психологічних типів: мисленнєвих, почуттєвих, відчуттєвих, інтуїтивних. Теорія акцентуйованих особистостей К.Леонгарда. Типи акцентуацій характеру за К. Леонгардом. Змішані типи акцентуацій. Психоаналітична класифікація характерів Н. Мак-Вільямс. Поняття характеру у психоаналітичній традиції. Механізм психологічного захисту як найважливіший критерій психоаналітичної діагностики. Типи організації характерів (нарцисичний, обсесивно-компульсивний, депресивний, маніакальний, шизоїдний, параноїдний, істеричний, мазохистичний, асоціальний).
Тема 2.2. Диференційна психологія здібностей Два підходи у вивченні здібностей: особистісно-діяльнісний та функціонально-генетичний. Здібності, обдарованість, талант, геніальність. Співвідношення понять «здібності» та «якості». Загальні та спеціальні здібності. Уявлення про інтелект, його структуру та індивідуальні відмінності в інтелекті. Дослідження взаємозв’язку показників загальних здібностей (пам’яті, інтелекту), академічної успішності із загальними властивостями ВНД та із спеціально людськими типами ВНД (мислительним, художнім, середнім). Музичні здібності, їх структура. Типологія музичного сприйняття. Функціональна симетрія-асиметрія півкуль у музикантів. Особистісні особливості музикантів. Математичні здібності. Структура математичних здібностей. Дослідження взаємозв’язку показників математичних здібностей із загальними властивостями ВНД із спеціально людськими типами ВНД. Два типи математичних здібностей – геометрична інтуїція та абстрактно-алгебраїчна конструкція. Мовні здібності. Типи мовних здібностей: комунікативно-мовний та когнітивно-лінгвістичний. Ознаки мовних здібностей.
Тема 2.3. Ментальні характеристики індивідуальності Спрямованість особистості в структурі індивідуальності. Типи особистості та соціальні ролі. Індивідуальні відмінності в спрямованості особистості. Типологічні засади вивчення ціннісних орієнтацій людини. Соціально значуща діяльність та її варіації. Варіативність асоціальної поведінки та поведінки, що відхиляється. Чинники варіативності цінностей і моральних норм. Вплив соціокультурного контексту.
Тема 2.4. Стиль як вимір індивідуальності Поняття стилю в психології. Історія дослідження стилю в психології. Теоретичні підходи до визначення природи стилю в диференціальній психології. Поняття індивідуального стилю діяльності та його компоненти. Поняття когнітивного стилю. Види когнітивних стилів. Стиль життя. Стиль діяльності та її ефективність. Стилі керівництва, зв'язок з особистісними якостями. Стилі спілкування. Стилі самопрезентації. Стилі виховання. Стилі любові. Змістовний модуль 3. Диференційно-психологічний аспект професійної діяльності та групових відмінностей
Тема 3.1. Соціальні групи в диференціально-психологічному контексті Критерії відмінностей між соціальними групами. Поняття соціальної стратифікації., її вплив на сімейне середовище. Соціоекономічний статус індивідуальності. Детермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп. Диференціально-психологічні характеристики груп та розвиток індивідуальності. Класові відмінності в поведінці. Класові відміності та діяльність. Показники соціально-психологічних характеристик людей з різних класів.
Тема 3.2. Статеві відмінності Біологічна та психологічна стать. Теорії розвитку статтєвої ідентичності. Еволюційна теорія статті В.О.Геодакяна. Етологія статі. Фактор статі та психіка. Полорольова поведінка особистості. Стать в структурі індивідуальності. Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту. Статеві відмінності в емоційні сфері. Відмінності у здібностях чоловіків і жінок. Особистісні відмінності чоловіків і жінок. Гендерні особливості поведінки.
Тема 3.3. Культурні відмінності Культурні відмінності та їх вияви. Раси та етноси. Кросс-культурні дослідження фізичного розвитку, психічних процесів та особистості. Виховання в контексті культури. Етнічна самосвідомість та етнічні переваги індивідуальності. Етнічні сім’ї та виховання дітей. Громадська діяльність та класові відмінності. Класові відмінності та соціальна адаптація. Інтереси та установки різних людей.
Тема 3.4. Диференціально-психологічний підхід до вивчення професійної діяльності . Професійна орієнтація як вимір ментальних характеристик індивідуальності: проблема вибору професії. Професійна адаптація осіб з різними типологічними особливостями. Принципи прогнозування ефективності діяльності по типологічним особливостям. Професійно важливі якості та здібності. Характеристика стилів професійної діяльності. Професійна самореалізація чоловіків та жінок. Професійна деформація особистості як диференціально-психологічна проблема. Дослідження ефективності виконання різних видів діяльності в залежності від типологічних особливостей ВНД: ефективність монотонної діяльності, діяльності в екстремальних ситуаціях, управлінської діяльності, артистичної, професійної інтелектуальної діяльності, групової діяльності. 4. Плани семінарських і практичних занять
Тема 1.1. “Історія розвитку диференційної психології”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Література до теми: [1, 2, 3, 6, 11, 12].
Реферативні повідомлення на теми: 1). Історія виникнення диференційної психології. 2).Теорія спадковості таланту Ф.Гальтона. 3).Типологічні відмінності та сутність типологічного методу у диференційній психології.
Завдання для самостійної роботи: 1). Опишіть ранні дослідження індивідуальних відмінностей в період античності. 2). Який вплив спричинила біологія на розвиток диференційної психології? 3). Які проблемидиференційної психології розглядав Уільям Штерн у книзі “Психологія індивідуальних відмінностей”? 4). Охарактеризуйте загальні принципи диференціально-психологічного аналізу. 5). Назвіть методики тестування, які використовуються у диференційній психології для вимірювання індивідуальних відмінностей особистості.
Тема 1.2. “Соціально-психологічні детермінанти індивідуальності”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті
1.Поняття організм, індивід, особистість, індивідуальність, їх співвідношення у диференційній психології. 2.Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини. 3.Диференціально-психофізіологічний вимір детермінації індивідуальних відмінностей. 4.Середовищні та генетичні детермінанти індивідуальних відмінностей.
Література до теми: [1, 2, 3, 6, 9, 11, 12, 34].
Реферативні повідомлення на теми: 1).Індивідуальність - інтегральна біопсихосоціальна характеристика людини”. 2).Принципи, на яких будували дослідження представники школи Теплова – Небилицина і які сьогодні є основою диференціально-фізіологічних досліджень. 3).Теорії про вплив середовища і спадковості на індивідуальність.
Практичне завдання: розгляд та обговорення практичного завдання 1 “Поняття організм, індивід, особистість, індивідуальність, їх співвідношення у диференційній психології” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”).
Завдання для самостійної роботи:
1). Охарактеризуйте якісні відмінності психіки людини та тварини. 2). Розкрийте структуру індивідуальності в концепціях Б. Ананьєва, В. Мерліна, Є. Голубєвої. 3). Намалюйте схематично структуру індивідуальності та поясніть її. 4).У чому полягає зміст вивчення біологічних основ індивідуально- психологічних відмінностей, пов'язаний із дослідженнями російського фізіолога І. Павлова. 5). Охарактеризуйте спеціальну теорію індивідуальності В. Русалова. 6). Як сьогодні трактується спадковість та середовище у диференційній психології.
Тема 1.3. “Теорії темпераменту”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
1. Темперамент як формальна інтеграційна основа індивідуальності. 2. Історико-психологічний аналіз трактування темпераменту. 3. Конституційні теорії темпераменту: 3.1. Організмічна типологія К.Сіго. 3.2.Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії Е. Кречмера. 3.3. Конституційна типологія особистостей В. Шелдона. 4. Описова теорія темпераменту Г. Хейманса і Е. Вірсми. 5. Типологія психічних відмінностей К.-Г. Юнга. 6. Уявлення про темперамент Г.-Ю. Айзенка. 7. Факторні теорії темпераменту. Література до теми: [2, 3, 9, 11, 12].
Реферативні повідомлення на теми: 1). Конституційна теорія темпераменту. 2). Типологія психічних відмінностей К.-Г. Юнга. 3).Факторні теорії темпераменту.
Практичне завдання: розгляд та обговорення практичного завдання 2 “Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії Ернста Кречмера” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”).
Завдання для самостійної роботи: 1). Поясніть, чому диференційна психологія зосереджується на дослідженні темпераменту? 2). Назвіть найдавніші дослідження та класифікації темпераменту. 3). Дайте характеристику типам темпераменту, які виділив В.Шелдон. 4). Розкрийте типологію темпераментів за Г. Хеймансом та Е. Вірсмою. 5). У чому полягає типологія психічних відмінностей К.-Г. Юнга?
Тема 1.3. “Факторне дослідження темпераменту за методикою Г. Ю. Айзенка.”
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
1. Концепція та типологія “темпераменту особистості” Г. Айзенка. 2. Новизна підходу Г.Айзенка до дослідження темпераменту. 3.Практична частина: відпрацювання опитувальника Г. Айзенка на визначення типу темпераменту з урахуванням інтроверсії та екстраверсії особистості, а також емоційної стійкості чи нестабільності. Визначення кола Айзенка: поєднання емоційної стійкості з екстраверсією Г.-Ю. Айзенк ототожнював із типом сангвініка, емоційної лабільності й екстраверсії - холерика, емоційної стійкості з інтроверсією - флегматика, а емоційної лабільності з інтроверсією - меланхоліка. 4. Як враховувати особливості темпераменту людини (засудженого) у діяльності психолога.
Література до теми: [2, 3, 9, 11, 12, 15].
Практичне завдання: розгляд та обговорення практичного завдання 3 “Типологія психічних відмінностей Карла-Ганса Юнга” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”).
Завдання для самостійної роботи: 1). Ознайомитися з опитувальником Г.Айзенка, його шкалами, методикою проведення та обробки отриманих результатів. 2). Кожному курсанту провести самостійне заповнення анкети та обробити отримані результати. 3). Визначити коло Айзенка. 4). Узагальнити інформацію про психологічні особливості кожного типу темпераменту.
Тема 1.4. “Психофізіологічні дослідження темпераменту”
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
1. Вчення І.П.Павлова про типи вищої нервової діяльності як фізіологічне підгрунтя темпераменту. 2. В.Д.Небиліцин про психофізіологічні основи індивідуальних відмінностей. 3. Властивості темпераменту за В.С.Мерліним, В.М.Русаловим. 4. Типологія темпераменту за Яном Стреляу. 5. Відпрацювання методики ”Питальник формально-динамічних властивостей індивідуальності В.Русалова.
Практичне завдання: 1). Розгляд та обговорення практичного завдання 4 “Вчення І.П.Павлова про типи вищої нервової діяльності як фізіологічне підгрунтя темпераменту” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”). 2). Відпрацювання методики ”Питальник формально-динамічних властивостей індивідуальності В.Русалова. Визначення психомоторної, інтелектуальної та комунікативної сфер особистості.
Література до теми: [12, 13, 17, 28, 34, 35, 37].
Завдання для самостійної роботи: 1). Поясність спадкову обумовленість темпераменту. 2). У чому полягає регулятивна функція темпераменту? 3). Визначте підвалини темпераменту за І.Павловим (властивості нервової системи). 4). Дайте характеристику спеціальним типам темпераменту, які виділив І.Павлов. 5). Охарактеризуйте загальні властивості нервової системи. 6). Назвіть 12-ти мірну класифікацію властивостей нервової системи людини за Володимиром Небиліциним. 7). Розкрийте два основні компоненти темпераменту – активність та емоційність. 8). Опишіть теорію темпераменту Вольфа Мерліна; які основні параметри темпераменту були визначені його школою; 9). У чому полягає зміст сучасної концепції темпераменту В. Русалова? 10). Назвіть основні положення теорії темпераменту Яна Стреляу.
Тема 2.1. “Класифікації особистості і характеру”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
3. Класифікація психологічних типів за К.Г Юнгом.акцентуацій особистості.”
Реферативні повідомлення на теми: 1). Класифікація особистостей О. Ф. Лазурського. 2). Теорія акцентуйованих особистостей А.Личка 3). Психоаналітична класифікація характерів Ненсі Мак-Вільямс.
Практичне завдання: 1). Розгляд та обговорення практичного завдання 5 “Психологічні типи за К.-Г. Юнгом” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”). 2). Виконання практичного завдання 6. “Акцентуація характеру”. 3). Відпрацювання методики ”Опитувальник для визначення акцентуацій особистості.” (див. посібник “Сборник тестовых методик диагностики личности осужденного к лишению свободы», Киев, 1991).
Література до теми: [2, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 24, 33].
Завдання для самостійної роботи:
підходів до дослідження типологій характеру.
Тема 2.2. “Здібності та інтелект у структурі індивідуальності.”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
1. Поняття здібностей та два підходи у вивченні здібностей: особистісно-діяльнісний та функціонально-генетичний. 2. Структура і види здібностей. 3. Музичні здібності. 4. Математичні здібності. 5. Мовні здібності.
Реферативні повідомлення на теми: 1).Здібності як прогностичний критерій відмінностей між людьми за ефективністю діяльності. 2). Здібності та обдарованість. 3). Загальна схема математичних здібностей, визначена В.Крутецьким.
Практична частина заняття Ознайомлення з опитувальниками для діагностики здібностей: “Тест на організаторські та комунікативні здібності” та “Чи творча ви особистість?”
Література до теми: [4, 5, 9, 11, 12, 15, 22, 25, 29, 31, 36, 40, 41].
Завдання для самостійної роботи: 1. Опишіть рівні розвитку здібностей та охарактеризуйте від чого вони (рівні) залежать. 2). Перерахуйте, які здібності входять до системи педагогічних здібностей. проведіть зв’язок здібностей з властивостями нервової системи; 3). Поясніть відмінність між музичними здібностями, музичністю та музичною обдарованістю; 4). Назвіть обов’язкові задатки, які необхідні для розвитку музичних здібностей; 5). Опишіть психологічну структуру музичних здібностей; 6). У чому полягає функціональна симетрія-асиметрія півкуль у музикантів? 7). Які найбільш важливі проблеми у дослідженні математичних здібностей Ви можете назвати? 8). Охарактеризуйте два типиматематичних здібностей – геометричну інтуїцію та абстрактно-алгебраїчну конструкцію. 9).Опишіть мовно-комунікативний та когнітивно-лінгвістичний типи мовних здібностей.
Тема 2.3. “Ментальні характеристики індивідуальності”
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
Практична частина заняття 1). Ознайомлення з методикою діагностики спрямованості особистості: Для визначення особистісної спрямованості використовується анкета, вперше опублікована Б. Бассом у 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, за кожним з яких можливі три варіанти відповідей, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен вибрати одну відповідь, що найбільшою мірою виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, котрий, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. За допомогою методики виявляються наступні види спрямованості: 2). “Розгляд та обговорення практичного завдання 7 “Спрямованість особистості” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”).
Література до теми: [5, 9, 11, 12, 32, 39]. Завдання для самостійної роботи:
і спрямованістю соціальних установок;
результатами психологічних експериментальних досліджень.
Тема 2.4. “Стиль людини як спосіб взаємодії зі світом”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
3. Стильові характеристики індивідуальності:3.1.Індивідуальний життєвий стиль3.2.Когнітивні стилі як детермінанти індивідуальних відмінностей3.3. Стилі спілкування 3.4. Психологічні особливості стилів керівництва 3.5. Стилі виховання дітей.
Реферативні повідомлення на теми: 1). Зміст життєвого стилю за А.Адлером. 2). Когнітивні стилі як детермінантам індивідуальних відмінностей.
Практична частина заняття 1).“Розгляд та обговорення практичного завдання 8 “Стилі виховання” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”). 2). Опрацювання методики визначення стилю керівництва. 3). Опрацювання методики визначення стилю виховання
Література до теми: [ 1, 2, 12, 30, 42, 44].
Завдання для самостійної роботи: 1). Співвідношення переважаючого типу мислення з когнітивними стилями особистості 2). Назвіть формальні ознаки індивідуального стилю діяльності. 3). Покажіть на прикладах зв’язок між індивідуальним стилем діяльності та професійною придатністю людини. 4). Опишіть класифікацію людей з різним життєвим стилем, яку дав Адлер. 5). Назвіть зразки поведінки, виділені сучасними психологами, які будуть визначатися життєвою позицією, а значить, формувати стиль життя. 6). Назвіть, відомі Вам стилі спілкування; охарактеризуйте їх. 7). Які своєрідні образні моделі спілкування педагогів з учнями виділяють психологи і чому важливо їх знати. 8). Розкрийте психологічні особливості стилів керівництва. 9). Охарактеризуйте відомі Вам стилі виховання дітей та наведіть приклади, які ілюструють наслідки застосування цих стилів.
Тема 3.1. “Соціальні групи в диференціально-психологічному контексті”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
3. Детермінанти міжгрупових відмінностей:Соціо-економічний статус індивідуальностіВплив суспільної стратифікації на сімейне середовищеВплив статусного рівня на інтелектДетермінація індивідуальних відмінностей якістю життя соціальних груп4. Класові відмінності у діяльності та поведінці.
1). Психологія етнічних спільностей України. 2). Розкрийте особливості психічного складу українців за підсумками проведених досліджень. 3). Громадська діяльність та класові відмінності.
Література до теми: [1, 2, 5, 6, 9, 11, 12].
Завдання для самостійної роботи: 1).Дайте визначення різним видам соціальних спільнот (соціальна множина, соціальне коло, соціальне середовище, соціальна група). Наведіть приклади приналежності людей до кожної з цих спільнот. 2). Які Ви знаєте класифікації соціальних груп та охарактеризуйте їх (малі, великі, первинні, вторинні, реальні, референтні); 3).Охарактеризуйте моделі класової структури Уотсона та Римашевського. 4). Розкрийте психологічні особливості соціальних класів. 5). Назвіть, у чому полягає нерівність соціальних класів. 7). Поясніть, як суспільна стратифікація впливає на сімейне середовище. 8). Як Ви вважаєте, чи залежить інтелект від статусного рівня людини? Наведіть аргументи на користь свого твердження. 9). Проілюструйте, як індивідуальні відмінності детермінуються якістю життя соціальних груп. 10). Як проявляються класові відмінності у діяльності та поведінці?
Тема 3.2. “Статеві відмінності”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
2.1. Еволюційна теорія статі Вігена Геодакяна. 2.2. Етологія статі. 2.3. Нейроандрогенетична теорія Л. Елліна. 3. Міжстатеві відмінності у психологічних якостях. 3.1. Статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту. 3.2. Статеві відмінності в емоційні сфері. 3.3. Відмінності у здібностях чоловіків і жінок. 3.4. Особистісні відмінності чоловіків і жінок.
Реферативні повідомлення на теми: 1). Статеворольові типи (виділені Сандрою Бем). 2). Еволюційна теорія статі Вігена Геодакяна. 3). Нейроандрогенетична теорія Л. Елліна.
Література до теми: [1, 2, 5, 9, 11, 12, 20, 27, 41].
Завдання для самостійної роботи: 1). Поясніть відмінність між поняттями “стать” та “гендер”. 2). Які істотні характеристики має процес статеворольової соціалізації дітей? 3). Назвіть структурні компоненти статеворольової соціалізації. 4). Розкрийте зміст понять “статева ідентичність”, “статева роль”, “статева ідентифікація”, “статеворольові стереотипи. 5). Коротко опишіть теорії і концепції розвитку статевої ідентичності (3. Фрейда, К.-Г. Юнга, біхевіоризму, соціального научіння, когнітивної теорії, стадіальної теорії, мовної теорії). 6). Поясніть, у чому Ви вбачаєте новаційність еволюційної теорії статі Вігена Геодакяна. 7). Проілюструйте міжстатеві відмінності у психологічних якостях. 8). Назвіть статеві відмінності у прояві властивостей нервової системи і темпераменту. 9). Наведіть приклади відмінностей у здібностях чоловіків і жінок. 10). Покажіть, як саме проявляються особистісні відмінності чоловіків і жінок.
Тема 3.2 “Діагностики диференційних відмінностей в емоційних проявах чоловіків та жінок”
Питання, які розглядаються на практичному занятті:
1. Статеві відмінності в емоційні сфері. 2. Методики виявлення міжстатевих відмінностей
Література до теми: [1, 2, 5, 9, 11, 12, 20, 27, 41].
Практична частина заняття: 1).“Розгляд та обговорення практичного завдання 9 “Міжстатеві відмінності у психологічних якостях” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”). 2). Опрацювання методики “Пізнай свій гендер” (опитувальник Сандри Бем). 3). Виконання тесту “Чоловічий чи жіночий характер?”. 4). Виконання тесту “Чи розбираєшся ти у протилежній статі?”. 5).Тест-анкета: “Виявлення емоційної спрямованості особистості” (методика Бориса Додонова “Емоції, яким надаються переваги”).
Завдання для самостійної роботи: 1). У чому полягають особливості моральної свідомості чоловіків і жінок? 2). Назвіть відомі Вам гендерні особливості поведінки. 3). Систематизуйте статеві відмінності у домінуванні базових емоцій: радості, гніву, тривоги, печалі, депресії, страху. 4). Ознайомтеся с тестом Розенцвейга та методикою дослідження емоцій Бориса Додонова). Самостійно заповніть анкету з дослідження емоцій та визначте, емоції якого виду переважають у Вас. 5). Опишіть за результатами діагностики диференційні відмінності в емоційних проявах чоловіків та жінок.
Тема 3.3. “Культурні відмінності”
Питання, які розглядаються на семінарському занятті:
Питання для практичного обговорення: 1). Які загрози існують для представника будь-якого народу під час тривалої географічної мандрівки? 2). Чому люди поділяють інших людей за ознакою “свої” – “чужі”? З якою метою? 3). Наявність стереотипів та забобонів щодо певних етносів є підґрунтям для маніпуляції громадською думкою. Чому так вважають? 4). Прокоментуйте усталені стереотипи та забобони щодо євреїв, ромів та інших етнічних груп. 5) На основі чого формуються стереотипи? На що наражається людина, яка керується етнічними стереотипами? 6). Що можуть відчувати люди, стосовно яких керуються (мислять) готовими етнічними стереотипами? 7). Як впливають етнічні стереотипи на наше життя?
Література до теми: [1, 2, 5, 6, 9, 11, 12].
Завдання для самостійної роботи: 1). Поясніть відмінність між поняттями “раса”, “етнос”, “етнічна група”. Назвіть чинники формування етносу та наведіть приклади. 2). Розкрийте зміст етнічної самосвідомості, структуру та функції етнічної самосвідомості. 3). Дайте характеристику деяких етнічних традицій (наприклад, виховання дітей в етнічних сім’ях, міжособистісні стосунки представників різних етносів). 4) Опишіть міжособистісні стосунки представників різних етносів. 5). Покажіть, як саме здійснюється психологічний захист від травмуючих переживань у міжетнічних шлюбах. 6). Наведіть погляди психологів різних шкіл та течій на культуру і її вплив на особистість. 7). У чому полягає специфіка крос-культурних досліджень; наведіть приклади культурних відмінностей та їх виявів. 8). Поясніть, у яких випадках люди відчувають сильний культурний шок. 9). Спираючись на які ознаки можна розпізнати проблеми, спричинені культурним шоком? 10). Дайте класифікацію національно-культурних чинників спілкування.11). Які існують етнічні відмінності у мовленнєвому спілкуванні? 12). Розкрийте особливості психічного складу українців.
Тема 3.4. “Диференціально-психологічний підхід до вивчення професійної діяльності”
Питання, які розглядаються на практичному занятті: 1. Психологічні типи професій та їх діагностика. 2. Професійно важливі якості та здібності. 3. Професійна деформація особистості та синдром „емоційного вигорання” в професії. 4. Дослідження ефективності виконання різних видів діяльності в залежності від індивідуально- типологічних особливостей
Реферативні повідомлення на теми: 1).Особливості діяльності в екстремальних умовах (індивідуальні відмінності). 2). Прояви професійної деформації працівників кримінально-виконавчих установ.
Література до теми: [1, 2, 5, 9, 11, 12, 26].
Практична частина заняття: 1).“Розгляд та обговорення практичного завдання 10 “Професійна деформація працівника установи виконання покарань” (Збірник ситуативних та практичних завдань з “Диференційної психології”). 2). Опрацювання методик діагностики професійно важливих якостей: “Опитувальні листи Отто Ліпмана” та “Модифікована карта особистості" К. Платонова. 3). Визначення структури професійно важливих якостей професії працівника установи виконання покарань.
Завдання для самостійної роботи: 1). Які психологічні типи професій були виділені психологами? 2). Назвіть методики діагностики схильності людини до певного типу професії. 3). Розкрийте наскільки ефективність виконання різних видів діяльності залежить від типологічних особливостей вищої нервової діяльності. 4).Особливості діяльності в напружених умовах 5). Професійна деформація працівників Державної пенітенціарної служби. 6).Проаналізуйте роль психологічних особливостей в адаптації та становленні професіонала (на прикладі майбутніх працівників ДПтС).
5. СИТУАТИВНІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ з дисципліни “Диференційна психологія”
Тема 1.2 « Індивідуальність як цілісна багаторівнева система »
Практичне завдання 1. “Поняття організм, індивід, особистість, індивідуальність, їх співвідношення у диференційній психології”
Фабула 1. У 2013 року працівниками прокуратури Личаківського району міста Львова в одній з квартир міста було виявлено двох голодних та недоглянутих дітей. Одному з хлопчиків було 6 років, іншому – 14. Занедбаних дітей виявили цілком випадково, коли працівники прокуратури розшукували тих дітей, хто не ходить до школи. Знайдені діти, незважаючи на свій вік, не вміють говорити і ходити. Молодший хлопчик взагалі ніколи не був на вулиці. Діти були немиті, з довгим волоссям, проживали у брудному приміщенні, яке не нагадує квартиру. На свіжому повітрі вони ніколи не бували. Також було встановлено, що умови проживання у будинку є загрозливими для життя та здоров’я дітей. Так, у шестирічного хлопчика Юрка практично відсутнє мовлення, а 14-річний Любомир - виснажений, з явно вираженими ознаками дитячого церебрального паралічу. В обох дітей виявлені ознаки гіпотрофії та глибоке відставання у фізичному та психомоторному розвитку За обстеженням медиків діти дуже слабкі, внаслідок атрофії м’язів не можуть пересуватися на ногах, стояти, тому лише трохи повзають, не можуть вони й самостійно їсти. Зараз дітей лікують у психіатричній лікарні та відгодовують, проте вони ще не навчилися ходити, а молодший навіть не може сидіти. Медики сумніваються у тому, що діти коли-небудь стануть нормальними і кажуть, що батьки зробили з них інвалідів.
Фабула 2. У світі відомо багато випадків, коли маленькі діти губилися в лісі і виховувалися тваринами. Як приклад, наведемо випадок з дівчинкою з індійського села. Коли їй було 8 років дівчинка загубилася у джунглях. До цього вона ходила в школу, закінчила два класи, вміла говорити, читати і рахувати. Дівчинка вижила у цих умовах, але ідентифікувала себе з тваринами за ознаками поведінки. Через 9 місяців дівчинку випадково знайшли люди у лісі і повернули її до батьків.
Завдання: 1). Проаналізуйте і порівняйте ці два випадки. Дайте відповідь на питання: “До якого з понять психології ми можемо віднести дітей у кожному з цих окремих випадків – до людини, до індивіда, до індивідуальності та особистості. Обґрунтуйте свою думку. 2). Поясніть, у чому полягає відмінність у психіці тварин і людини.
Тема 1.3 « Диференційна психологія про темперамент »
Практичне завдання 2. “Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії Ернста Кречмера”.
Як Ви знаєте з літератури, у 19 столітті основним джерелом спостережень за зв'язком статури, темпераменту і характеру була психіатрична практика. Ідеологом конституційної типології став німецький психіатр Ернст Кречмер (1888-1964), який 1921 р. опублікував працю "Будова тіла і характер". Він звернув увагу, що маніакально-депресивному психозу і шизофренії відповідають певні типи статури. Кречмер стверджував, що тип статури визначає психічні особливості людей і схильність їх до відповідних психічних захворювань. Оскільки багато душевних хвороб можна трактувати як надмірні, патологічні посилення певної риси особистості, то, згідно його вчення, можна вловити зв'язок тілесних і психологічних особливостей і в здорових людей. За морфологією Кречмер виокремив декілька психосоматичних типів і відповідні їм темпераменти.
Подивіться уважно на ці малюнки
Завдання курсантам: 1). Визначте, до якого конкретного анатомо-морфологічного типу ми можемо віднести кожного чоловіка та жінку. 2). Дайте психологічну характеристику цим типам та вкажіть, якому типу темпераменту, за Е.Кречмером, він відповідає.
Практичне завдання 3. “Типологія психічних відмінностей Карла-Ганса Юнга”
У шкільні роки, поза усяким сумнівом, Ви читали книжку іспанського класика світової літератури Мігеля Сервантеса “Дон Кіхот”, а потім, напевне, й переглядали художній фільм за мотивами книги. Як майбутнім психологам Вам, безперечно, цікаво було б дати психологічну характеристику ключовим героям книги Дон Кіхоту та його вірному другові Санчо-Панса. Подивіться, будь ласка, на цей малюнок.
Дон Кіхот постійно зосереджений, глибоко занурений у свої уявлення, що не тільки забуває про дійсність, а просто її ігнорує. Коли уява малює йому велетнів, замки, прекрасну даму Дульсинею, то він не здатен зрозуміти, що мова йде усього про вітряки, сільську корму та дівчину-селянку. Там, де його фантазія призводить до занадто різких зіткнень, він ладен повірити у чаклунство, аби лиш залишитися у світі своїх напівмаячних ідей. Його душевне захворювання постійно кидається у вічі своїм контрастом з антиподом Дон Кіхота – його вірним слугою Санчо-Панса. Той є повною протилежністю своєму господарю. Він веселий, життєрадісний, уособлює практичний підхід до речей, здоровий глузд, який протистоїть відірваності Дон-Кіхота від життя. Санчо-Панса бачить перед собою об’єктивну реальність та переконується у маячності ідей свого господаря своїми очима. Проте в силу відсутності критичного мислення він беззастережно та наївно вірить словам – розповідям та обіцянкам оточуючих, сприймає все, що йому розповідають та обіцяють, за чисту монету.
Завдання: 1). Визначте, до яких двох загальних типів, згідно класифікації Карла Юнга, ми можемо віднести кожного героя. 2). Дайте характеристику цим двом типам, виходячи з психологічних відмінностей, які К.Юнг вважав вродженими.
Тема 1.4. « Психофізіологічні дослідження темпераменту »
Практичне завдання 4. “Вчення І.П.Павлова про типи вищої нервової діяльності як фізіологічне підгрунття темпераменту”.
Сучасне пояснення темпераменту запропонував І.П.Павлов, який в якості його підвалин вбачав наступні властивості нервової системи, як сила, урівноваженість, рухливість та лабільність нервових процесів.
1). На підставі даного малюнку визначте, які типи темпераменту можна віднести до сильних та слабких, врівноважених та неврівноважених, рухливих та інертних.
2). Кого з героїв цього малюнку ми можемо віднести до певного типу темпераменту. 3). Дайте психологічну характеристику визначеним типам темпераменту за цим малюнком:
Тема 2.1. « Класифікації особистості і характеру »
Практичне завдання 5. “Психологічні типи за К.-Г. Юнгом”
Найвідомішою емпіричною класифікацією типів особистості є систематика, запропонована Карлом Гансом Юнгом. В основі типології – екстраверсія, як зверненість до об'єктів навколишнього чи внутрішнього світу, та інтроверсія, як рефлексія, перешкода контакту з об'єктами, сумнів і недовіра до об'єктів Екстраверсія - інтроверсія як ставлення до об'єктів - не єдина підстава для визначення типів. Залежно від способу формування цього відношення можна виокремити ряд інших психологічних типів. Людина, яка у своєму досвіді насамперед спирається на відчуття (сенситив), довіряє своїм органам чуття. Якщо в людини переважає мислення (інтелектуал), то вона прагне отримати відповідь на питання, що таке реальність. Люди третього типу (емоціонали) спираються на почуття, завдяки чому вони передусім визначають, подобається їм об'єкт (явище) чи ні, а питання про те, що він собою становить, для них другорядне. Представники четвертого типу (інтуїтивісти) здатні робити висновки і приймати рішення, зважаючи не тільки на наявну інформацію, а й заповнюючи її брак особливим внутрішнім чуттям, яке Юнг визначав як здатність бачити те, що відбувається "за рогом".
Звідси випливає й завдання курсантам: 1). Дати відповіді на запропоновані запитання трьох частин практичного завдання (кожна частина містить одну пару протилежних психологічних типів). Відповіді можуть бути – “так” чи “ні”. Визначити, до якого психологічного типу за кожною частиною завдання Ви себе можете віднести. 2). Охарактеризувати основні особливості кожного з 6 психологічних типів, запропонованих Карлом Юнгом.
І частина завдання.
Варіант перший Варіант другий
ІІ частина завдання.
Варіант перший Варіант другий
ІІІ частина завдання.
Варіант перший Варіант другий
Практичне завдання 6. “Акцентуація характеру”.
У художній літературі ми можемо знайти багато цікавих психологічних типів. Письменники нерідко відображують у своїх творах акцентуйованих особистостей і роблять це дуже майстерно, талановито та переконливо.
Приклад 1. У своєму романі «Quo vadis&» польський письменник Генрик Сенкевич, лауреат Нобелівської премії з літератури 1905 року, автор всесвітньо відомої історичної трилогії «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський» та роману «Хрестоносці» (які були екранізовані) створив яскравий образ імператора Нерона. У Нерона - поета, Нерона - співака у Г.Сенкевича усюди відчувається афективність та театральність. Нерон поводить себе так, ніби-то він не є злочинцем на римському троні, а господарем, повним благородства та любові до народу. Коли він відмовляється від однієї зі своїх подорожей через погані передчуття, він лицемірно заявляє, що відмовився “через любов до своїх співвітчизників, бо побачив смуток на їх обличчі; тому він бажає залишитися з ними, як батько зі своїми дітьми, щоб разом з ними ділити радість та горе”. Навіть справжні щирі почуття самого Нерона нам постійно видаються чимось театралізованими. Коли помирає його донька, до якої він був дуже прив’язаний, то Нерон тримає себе надзвичайно афективно. Сенкевич зображає це таким чином: “Нерон прислуховувався до слів утіхи сенаторів, його погляд був спрямований у пустоту, лице скам’яніле. Так, напевне він дуже страждав, але одночасно він думав про те, яке враження справляє його страждання на присутніх. Він розігрував сцену вбитого горем батька, й жоден актор театру не зміг би краще розіграти цю сцену замість нього”...
Приклад 2. Усі Ви, напевне, знайомі з романом французького письменника Віктора Гюго “Знедолені”, принаймні чули про одного з героїв роману Гавроша. Це був типовий паризький вуличний хлопчина 11-12 років. Хоча він й виглядав хворобливо, проте був досить гамірним, завжди на ногах, співав, грав, при цьому не цурався поцупити те, що погано лежало. У нього відома не було ні крихти хліба, ні тепла, ні любові, але веселощі так й вихлюпують з нього, тому що він – вільна людина. У романі Гюго зображує хлопчина завжди пожвавленим, схильним до жартів та витівок, дотепним, винахідливим та обов’язково життєрадісним – навіть у хвилини великої небезпеки він співає пісні. Гаврош ніколи не сердиться і не дратується, навіть підсміюючись над дорослими, він робить це незлобно. Понад усе він готовий приносити радість іншим людям.
Приклад 3. У своєму оповіданні “Шинель” Михайло Гоголь зобразив основного героя Акакія Акакійовича наступним чином. Він пише, що навряд чи можна було б десь знайти таку людину, яка б жила у своїй посаді так, як його герой. Робота чиновника полягала у переписуванні паперів. Часто він брав їх переписувати додому. Він був настільки важким на підйом, що не міг пристосуватися до іншої роботи. Доручена йому робота не вимагала якихось особливих здібностей, тому перепоною для зайняття іншою роботою міг бути лише його сумнів та острах: чи здатен він з нею справитися. Він повністю занурювався у свою роботу, служив їй ревниво і з любов’ю. Так, у цьому переписуванні паперів йому вважався особливо приємний світ. Насолода спостерігалася на його обличчі: деякі букви були фаворитами у нього, і коли він підходив до їх написання, то він собі і підморгував, і чмокав губами, здавалося, що на його обличчі можна було б прочитати кожну букву, яку виводило його перо. Навіть, якщо у нього не було чого переписувати, то він, для власної насолоди, знімав копію для себе, особливо якщо цей лист був адресований якійсь важливій особі. Відповідно, Акакій Акакійович часто займався копіюванням паперів просто так, без спеціальної мети, для власної втіхи. І вдосталь написавшись, він лягав спати, наперед посміхаючись від думки про завтрашній день: може щось бог надішле йому переписувати завтра.
Завдання: 1). Прочитайте уважно усі три приклади. Визначте, за відомими Вам ознаками з лекційного матеріалу та самостійного вивчення, до якого виду акцентуацій ми можемо віднести кожного з трьох типажів. 2). Охарактеризуйте, які психологічні відмінності притаманні кожному із трьох зазначених типів.
Тема 2.3. «Ментальні характеристики індивідуальності »
Практичне завдання 7. “Спрямованість особистості”.
Курсанти психологічного факультету інституту в порядку надання психологічної допомоги юридичному факультету провели опитування курсантів І курсу на предмет визначення їх особистісної спрямованості. Для цього була використана анкета, вперше опублікована Б. Бассом у 1967 р.
За підсумками опитування виявилося, що половина групи курсантів: v уникають прямого вирішення проблеми; v поступаються тиску групи; v не висловлюють оригінальних ідей і не легко зрозуміти, що така людина хоче висловити; v не приймають на себе керівництво, коли мова йде про вибір завдань;
30 відсотків опитаних: v допомагають окремим членам групи висловлювати свої думки; v підтримують групу, щоб вона досягла поставленої мети; v легко і доступно викладають свої думки та міркування; v беруть в свої руки керівництво, коли мова йде про вибір завдання; v не ухиляються від безпосереднього вирішення проблеми.
20 відсотків опитуваних: v більше зайняті собою і своїми почуттями, проблемами; v роблять необгрунтовані і поспішні висновки і припущення про інших людей; v намагаються нав'язати свою волю групі; v навколишні в їх присутності не почуваються вільно.
Завдання: 1). Визначте, до якого виду спрямованості відноситься кожна група курсантів. 2). Дайте характеристику кожного виду спрямованості.
Тема 2.4. « Стиль як вимір індивідуальності »
Практичне завдання 8. “Стилі виховання”.
Фабула 1.
Дівчинка Олеся навчається у шостому класі. Ось що вона розповідає про свою сім’ю: "Мама постійно все вирішувала за мене. У садочку малювала за мене малюнки, у школі – писала твори і робила рівняння. Купувала мені усе, що я забажаю. Тато не мав на мене часу за роботою, а мама вкладала у мене всю душу. Спочатку мені це подобалось: мама не заставляла мене прибирати у домі, сама прала і прасувала мої речі, готувала сніданки, виряджала у школу". "Я здружилася з дівчиною Ірою, а мамі вона не подобалась. Вона мені день і ніч торочила, що я неправильно роблю, що з Ірою зв'язалась. Почала нав'язувати мені доньок своїх подруг. Але я не хотіла, аби мама вибирала за мене друзів. Це мене почало дратувати, але я не хотіла сваритися з мамою".
Фабула 2. Миколка навчається у сьомому класі. Його батьки вимагають від дитини порядку, дисципліни, чіткого виконання всіх обов’язків. Хоч вони й дуже люблячі та ніжні, але у стосунках з дитиною на перше місце ставлять свою потребу бути поруч, контролювати життя дитини, приймати за неї рішення. Батьки вважають, що дитина майже в усьому повинна підкорятися їх волі, авторитету. У хлопчика змалку виховують почуття відповідальності, уміння долати труднощі. Він досить розумний, займається спортом, але до нього ставлять надто високі вимоги, виконання яких потребує максимальної мобілізації всіх розумових і фізичних здібностей. Від дитини вимагають досягнення успіху в різних сферах діяльності.
Завдання: 1). Які стилі виховання використовують батьки у кожному випадку? 2). Які можуть бути негативні наслідки від такого виховання дітей?
Тема 3.2. « Статеві відмінності »
Практичне завдання 9. “Міжстатеві відмінності у психологічних якостях”. Курсантам пропонується систематизувати відмінності між чоловіками та жінками наступним чином, заповнивши відповідні розділи таблиці. Завдання виконується невеликими групами курсантів з наступною презентацією узагальнень та груповим обговоренням результатів:
Міжстатеві відмінності у психологічних якостях
Тема 3.4. « Диференціально-психологічний підхід до вивчення професійної діяльності »
Практичне завдання 10. “Професійна деформація працівника установи виконання покарань”
Старший інспектор служби нагляду і безпеки К. працює у установі середнього рівня безпеки 6 років. Постійне спілкування з кримінально зараженими особами, несприятливе середовище призвели до певних змін у його психіці та поведінці: працівник дедалі частіше почав використовувати у мові нецензурних виразів у спілкуванні з колегами і засудженими, йому легше спілкуватися із засудженими на жаргоні; він не цурається використовувати лайливі слова до них. Загалом його поведінка все частіше виражається у зневажливому, принизливому, ворожому ставленні до осіб, позбавлених волі. Ці зміни позначилися і на його формальному ставленні до роботи, нетерпимості до критики. Свій інтелектуальний рівень зовсім не підвищує, практично нічого не читає. Вдома у вільний від роботи час він почав зловживати спиртними напоями, з’явилася грубість і нетерпимість по відношенню до дружини та сина-школяра.
Завдання: 1). Чи можемо ми говорити про професійну деформацію даного співробітника? До якого виду та рівня деформації ми можемо віднести зміни у його психіці та поведінці? 2). Визначте, які типові ознаки притаманні професійній деформації співробітників Державної пенітенціарної служби.
6. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з дисципліни «Диференційна психологія
1. Диференційна психологія вивчає:
А) індивідуальну своєрідність людини Б) психічні відмінності між окремими індивідами та групами, їх види, прояви, кількісні характеристики, причини, наслідки тощо В) індивідуальні властивості нервової системи, темпераменту та характеру
2. Предметом диференційної психології є:
А) індивідуальні, типологічні та групові відмінності між людьми Б) вивчення темпераменту і характеру особистості В) різноманітні психологічні прояви з їх індивідуальними варіаціями
3. Термін "диференціальна психологія" вперше ввів у науковий обіг:
А) Альфред Біне Б) Віктор Анрі В) Вільям Штерн
4. Передумови виникнення диференціальної психології:
А) експериментальна психологія та біологія Б) типологічна психологія В) психофізіологія
5. Принципи диференціальної психології:
А) принцип інтегрального аналізу Б) принцип комплексного підходу до вивчення індивідуальності В) принцип формального підходу
6. Спеціальні методи диференціальної психології:
А) методи теоретичного аналізу Б) експеримент В) спостереження
7. Індивідуальність це:
А) сукупність різних властивостей особистості (від біохімічних і нейрофізіологічних до особливостей творчого самовираження) Б) своєрідність психологічних властивостей людини, що виявляється в різних сферах (інтелекті, темпераменті, характері) В) унікальне поєднання всіх властивостей людини як індивіда і особистості
8. До індивідуальних відмінностей належать:
А) індивідуально-психологічні особливості особистості Б) базальні і програмувальні властивості особистості, що визначають динаміку і зміст поведінки В) властивості нервової системи, темпераменту, характеру
9. У вивченні індивідуальних відмінностей між людьми історично окреслилося такі підходи:
А) змістово-смисловий підхід Б) оцінювальний (реєстрації психофізіологічних проявів поведінки) В) інтегрального аналізу
10. І.П. Павлов стверджував, що основою індивідуальних відмінностей є :
А) сила нервових процесів Б) рухливість нервових процесів В) збудження і гальмування нервових процесів
11. Хто з відомих учених уперше використав термін "диференціальна психофізіологія":
А) Б.Теплов Б) В.Небилицин В) В.Мерлін
12. Властивості, що належать до процесів збудження і гальмування:
А) сила, динамічність. рухливість лабільність нервової системи Б) витривалість нервової системи В) швидкість зміни збудження гальмуванням і гальмування збудженням.
13. Хто з відомих психологів є автором інтегральної теорії індивідуальності:
А) В.Ананьєв Б) В.Русалов В) В.Мерлін.
14. Що з перерахованого відноситься до формально-динамічних характеристик особистості:
А) спрямованість особистості Б) темперамент В) характер
15. Яка із зазначених теорій розглядає вплив середовища і спадковості на людину:
А) двофакторна теорія Б) біогенетична теорія В) соціогенетична теорія
16. Хто вперше запропонував розгорнуту класифікацію темпераментів, що ґрунтувалася на гуморальних ідеях:
А) Гіппократ Б) Клавдій Гален В) Альфред Фулльє
17. Конституційна типологія особистостей Е.Кречмера включає такі типи:
А) ендоморфний, мезоморфний і ектоморфний Б) дихальний, травний, мускульний і церебральний (мозковий) В) лептосоматик, пікнік, атлетик і диспластик
18. Типи темпераменту за В. Шелдоном:
А) аморфний, апатичний, нервовий, сентиментальний, пристрасний Б) вісцеротонія, соматотонія, церебротонія В)шизотимічний, циклотимічний, істеричний, епілептичний, параноїдальний
19. Яка з поданих нижче характеристик відповідає екстравертному інтуїтивному типу (за К.Юнгом):
А) породжує фантастів і художників, а при відхиленні від норми - містиків Б) характеризується мисленням, яке не відтворює реальної дійсності, а доводить її неясний образ до зрозумілої і чітко сформульованої ідеї В) чутливий до нового і незвичайного, легко і бурхливо захоплюється новим об'єктом, може заразити своїм ентузіазмом і надихнути інших
20. Яка з поданих нижче характеристик відповідає інтровертному сенсорному типу (за К.Юнгом):
А) орієнтується не на об'єкти, що викликають інтенсивні відчуття, а на інтенсивність відчуттів, спричинених об'єктами Б) властивий людям, які визначають цінність об'єктів за силою відчуття: що воно сильніше, то більша цінність об'єкта; вони шукають насолоди і задоволення В) виглядає зовні спокійним, навіть індиферентним, його емоції часто непомітні, хоча всередині може все кипіти; емоційну стриманість сприймають як прояв холодності
21. Хто є автором 13-ти факторної теорії темпераменту
А) Сіріл-Людовік Берт Б) Джой-Пауль Гілфорд В) А. Басе і Р. Пломін
22. Який темперамент утворює сильний, урівноважений, інертний, низьколабільний тип нервової системи:
А) сангвінік Б) флегматик В) меланхолік
23. Який темперамент утворює слабкий, неурівноважений, інертний, високолабільний тип нервової системи:
А) меланхолік Б) сангвінік В) холерик
24. Які властивості входять до 12-мірної класифікації властивостей нервової системи людини В.Небилицина:
А) сила, рухливість, динамічність і лабільність по відношенню до збудження Б) сила, рухливість, динамічність і лабільність по відношенню до збудження і гальмування В) врівноваженість сили, рухливості, динамічності і лабільності 25. В. Небиліцин і В. Русалов виокремили такі підструктури темпераменту:
А) сенситивність і активність Б) реактивність і активність В) загальна активність і емоційність
26. Визначіть, які наступні характеристики відповідають такому компоненту особистості як характер:
А) сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особистості та відносно незалежні від ситуації Б) сукупність стійких індивідуальних властивостей особистості, що виявляються в типових способах діяльності та спілкування В) індивідуально стійкі властивості людини, що визначають її успіхи у різних видах діяльності
27. Хто з психологів вперше запропонував класифікацію типів характеру:
А) Ернст Кречмер Б) Вільям Шелдон В) Олександр Мазурський
28. Згідно класифікації О.Лазурського до яких типів належать розсудливі, афективні, активні особистості:
А) чисті типи Б) комбіновані В) перехідні
29. До якого психічного рівня, згідно класифікації О.Лазурського, належать розважливі егоїсти та афективні спотворені особистості:
А) до нижчого Б) до середнього В) до вищого
30. Яку характеристику давав К.Юнг інтровертному ірраціональному типу:
А) розумна думка ґрунтується не на об'єктивному, а на суб'єктивному чиннику, що оточення може сприймати як прояв егоїзму Б) об'єктивні події і явища переживають як закономірні; їм властиве прагнення до згоди, навіть якщо це суперечить розумним аргументам В) некомунікабельні, упереджені, з раціонального погляду найменше користі приносять у практичному житті, але в контексті історичного розвитку - двигуни культури
31. Акцентуація характеру– це:
А) риси характеру, які виходять за межі нормативної поведінки Б) надзвичайне підсилення окремих рис характеру В) патологічні зміни окремих рис характеру
32. Першу класифікацію акцентуацій характеру зробив:
А) Карл Леонгард Б) Андрій Личко В) Зиґмунд Фрейд
33. Виберіть ознаки, які є властивими для прояву акцентуацій характеру:
А) тотальність прояву характеру в усіх ситуаціях Б) вразливість особистості при певних психотравмуючих ситуаціях В) соціальна дезадаптація
34. Визначіть, для якого типу акцентуація характеру є властива зміна настрою від піднесеного до пригніченого:
А) шизоїдного Б) сенситивного В) циклоїдного
35. Підкорення будь-яким авторитетам, схильність до моралізаторства, консерватизму, готовність заради власних інтересів зрадити товариша є характерними для акцентуйованого характеру якого типу:
А) епілептоїдного Б) конформного В) істероїдного
36. Якому типу характеру властива відгородженість, замкнутість, інтроверсія, емоційна холодність, брак інтуїції в процесі спілкування, що проявляються у відсутності співпереживання, труднощах у встановленні емоційних контактів (за А.Личко):
А) шизоїдному Б) істероїдному В) астеноневротичному
37. Які характеристики властиві гіпертимному типові:
А) схильність легко піддаватися впливу оточення, постійний пошук нових вражень, компаній, уміння легко встановлювати контакти, як правило, поверхових Б) постійно піднятий настрій, підвищена психічна активність із бажанням діяльності й тенденцією не доводити справу до кінця В) надмірна підпорядкованість і залежність від думки інших, брак критичності й ініціативності, схильність до консерватизму
38. Скільки типів акцентуації виділяє Карл Леонгард у своїй класифікації:
А) 8 типів Б) 10 типів В) 12 типів
39. Карл Леонгард відносив інтровертованість - екстравертованість:
А) до темпераменту Б) до характеру В) до особистісного рівня
40. До характеру, як соціально-зумовленого утворення, Леонгардом були віднесені типи:
А) демонстративний, педантичний, застрягаючий, збудливий Б)гіпертимний, дістимичний, афективно-лабільний, афективно-екзальтований, тривожний, емотивний В) інтровертованість – екстравертованість
41. Для якого типу акцентуацій характерна підвищена підозрілість і хвороблива вразливість, стійкість негативних афектів, прагнення до домінування, неприйняття думки інших і, як наслідок, висока конфліктність:
А) збудливого Б) застрягаючого В) демонстративного
42. Люди з істеричною структурою особистості характеризуються:
А) високим рівнем тривоги, напруженості і реактивності, особливо в міжособистісному плані Б) вирізняються зайвою суєтою, метушнею, рекламуванням своєї роботи В) вони стурбовані необхідністю уникнути небезпеки, навколишній світ відчувається як простір, повний споживаючих, спотворюючих, руйнуючих сил, які загрожують безпеці й індивідуальності
43. Кому з психологів належить психоаналітична класифікація характерів:
А) Зиґмунду Фрейду Б) Джойсу МакДугалл В) Ненсі Мак-Вільямс
44. Якому структурному компоненту особистості відповідає наступна характеристика : індивідуальні стійкі властивості, які визначають її успіхи у різних видах діяльності:
А) характер Б) здібності В) спрямованість
45. Вкажіть поняття, яке характеризується такими властивостями, як ригідність, пластичність, лабільність, резистентність:
А) психічні процеси Б) характер В) темперамент
46. Здібності людини, які забезпечують відносну легкість в оволодінні знаннями, навичками, уміннями та ефективність у різних видах діяльності називають:
А) загальними Б) спеціальними В) пізнавальними
47. Знання, уміння, навички є показниками підструктури особистості:
А) підструктури спрямованості особистості Б) підструктури біопсихічних властивостей В) підструктури досвіду
48. Показниками спрямованості особистості є:
А) потреби, знання, ідеали, навички Б) потреби, ідеали, бажання, переконання В) переконання, мрії, ейфорія, уміння
49. Як називається високий рівень розвитку спеціальних здібностей, що дають змогу одержати продукт діяльності, який вирізняється новизною, високим рівнем досконалості і суспільною значимістю:
А) талант Б) обдарованість В) геніальність
50. Як називаються здібності, що виражають здатність вчителя до безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів:
А) перцептивні Б) сугестивні В) конструктивні
51. Абстрактно-алгебраїчна конструкція, як тип математичних здібностей, це:
А) спроможність до просторових уявлень Б) обчислювальні здібності В)спроможність наочно уявити математичні співвідношення
52. Індивідуально-психологічні особливості людини, які забезпечують ефективну взаємодію й адекватне взаєморозуміння між людьми у процесі спілкування чи виконання спільної дії, це:
А) когнітивні здібності Б) мовно-комунікативні здібності В) лінгвістичні здібності
53. Спрямованість особистості – це
А) сукупність стійких мотивів, поглядів, переконань, потреб та устремлінь, орієнтуючих людину на певні поведінку і діяльність Б) особливості інтересів особистості В) вибіркове відношення людини до дійсності
54. До якого виду мотивів відносять інтереси та ідеали:
А) випадкові Б) ) прості В) ) складні
55. Усвідомлена потреба діяти у відповідності зі своїми ціннісними орієнтаціями на тлі емоційних переживань і вольових устремлінь – це:
А) Світогляд Б) Переконання В) Установка
56. До якого виду спрямованості можна віднести людей, вчинки яких визначається потребою в спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами по роботі, навчанні:
А) Спрямованість на взаємні дії Б) Особиста спрямованість В) Ділова спрямованість
57. Засуджені з нестійкою спрямованістю:
А) мають низький освітній рівень; не проявляють активності у трудовій, учбовій та суспільно корисній діяльності; у них у внутрішньому світі спустошеність, емоційна тупість, байдужість до оточення та водночас грубість, жорстокість, зневага до закону Б) намагаються будь-якими шляхами увійти в довіру до працівників установи, придбати ті чи інші пільги В) мають слабку волю, недостатню самостійність при прийняті та виконанні рішень, безініціативні, нецілеспрямовані, безпринципні, легко піддаються сторонньому впливу
58. До якої кваліфікаційної групи можна віднести засуджених, які мають прагнення до організаторської діяльності, високий рівень мотивації, спрямованої на досягнення чітких цілей, виражене прагнення маніпулювати іншими, незалежність суджень, рішучість, схильність до ризику:
А) засуджені, які мають асоціальні установки, слабкий конформний тип особистості, без чітко виражених задатків лідерства. Б) засуджених, які мають асоціальні установки, сильний тип особистості з об'єктивними задатками лідерських якостей та прагнення до заняття високого соціального статусу в неформальних групах. В) засуджені з асоціальними установками, сильним типом особистості, стійкою схильністю до порушення вимог, низькою соціальною чуйністю
59. Індивідуальний стиль діяльності — це:
А) зумовлена типологічними особливостями нервової системи стійка система способів оптимального здійснення діяльності. Б) система повторюваних особливостей поведінки особистості, яка вироблена з метою найкращого її пристосування до умов діяльності В) властива індивіду система навичок, методів, прийомів, способів розв'язання завдань певної діяльності
60. Типи життєвих стилів особистості за А.Адлером:
А)«переможці», «новатори», «ретрогради», «традиціоналісти», «істеблішмент» Б) життєвий стиль «реальна компенсація», життєвий стиль «непотрібні, нікчемні», життєвий стиль «псевдокомпенсації» В) керуючий тип, беручий тип, уникаючий тип, соціально-корисний тип.
61. Хто з психологів запропонував термін “когнітивний стиль":
А) Дж. Клейн Б) Генрі Уткін В) Р . Гарднер.
62. Як називається когнітивний стиль (схильність приймати рішення швидко або поволі), який найяскравіше проявляється за невизначеності, коли потрібно здійснити правильний вибір з безлічі альтернатив:
А) ригідний - лабільний (гнучкий) пізнавальний контроль Б) імпульсивність - рефлективність В) вузький - широкий діапазон еквівалентності
63. Який із зазначених стилів спілкування ґрунтується на байдужому ставленні педагога як до позитивних, так і до негативних дій вихованців, характеризується потуранням будь-яким їхнім діям, не втручанням в життєдіяльність колективу:
А) ліберальний стиль спілкування Б) демократичний стиль В) авторитарний стиль
64. Який стиль управління (керівництва) базується на колегіальності прийняття рішень, врахуванні думок і, за можливості, побажань підлеглих, передачі частини повноважень підлеглим:
А) ліберальний Б) демократичний В) директивний
65. Соціальна спільність – це:
А) сукупність осіб, які постійно зустрічаються і підтримують особисті контакти; вони не характеризуються певною організацією, структурою Б) сукупність індивідів, груп, інших спільностей, предметів, процесів, явищ, з котрими особа спілкується протягом життя і котрі впливають на її поведінку В) об'єднання людей, яке характеризується загальною ознакою (стать, вік, освіта, статус, професія, роль), в котрих створений і збережений протягом певного періоду більш-менш міцний певний соціальний зв'язок, спільний тип поведінки, світогляду, цілеспрямованості
66. Що з перерахованого не належить до соціально-психологічних ознак класів:
А) соціальний статус Б) система класових потреб та інтересів В) визначене місце проживання
67. Що таке статеворольові стереотипи:
А) цінності, мотиви, типи поведінки, які вважають прийнятнішими для представників однієї статі, ніж для іншої Б) система середовищних стандартів, приписів, нормативів, очікувань, якою повинна бути дитина (людина), щоб її визнавали як хлопчика (чоловіка) чи дівчинку (жінку) В) аспект статевої свідомості, який описує суб'єктивне переживання людиною себе як представника статі
68. Хто є автором еволюційної теорії статевого диморфізму:
А) Жан Піаже Б) Віген Геодакян В) Лі Елліс
69. Що із перерахованого говорить про статеві відмінності у когнітивному розвитку чоловіків:
А) ставлення чоловіків до роботи є більш прогнозоване, а професійний статус відіграє центральну роль у чоловічій самоідентифікації Б) чоловікам притаманний вищий рівень вияву ознак агресивності і домінантності В) чоловіки краще справляються із завданнями просторової візуалізації
70. Яка галузь психології вивчає закономірності розвитку і функціонування психіки в контексті обумовленості формування соціокультурними чинниками:
А) крос-культурна психологія Б) когнітивна психологія В) соціально біхевіористичний напрям у психології
71. Етнічна самосвідомість - це:
А) сукупність уявлень, знань, установок і схильностей, виявлених та засвоєних у процесі онтогенезу, накопичених за допомогою життєвого досвіду людини й етнічної групи Б) уявлення індивіда чи цілої групи людей про себе чи образ свого етносу, які відображають знання про власну етнічну групу та ставлення до цієї групи В) система поглядів, уявлень, ідей етнічної групи, що виникають на основі взаємодії з іншими етнічними групами та відображають знання про них
72. Професійна орієнтація – це:
А) заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва чи діяльності Б) система засобів накопичення та збереження даних про зміст і перспективи сучасних професій, а також вимоги, що висуваються до особистості, яка бажає оволодіти цими професіями; В) визначення міри професійної придатності людини до праці за конкретною професією
73. Дж. Холланд є автором наступної класифікації професій:
А) діяльність на відкритому повітрі, технічні, обчислювальні, просвітительські, художні, літературні, музичні, соціальні й канцелярські види професійної діяльності Б) професії типу «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакова система», «людина-художній образ» В)реалiстичний, iнтелектуальний, соцiальний, конвенцiйний, пiдприємливий, артистичний типи професій
74. Під професійно важливими якостями та здібностями ми розуміємо:
А) індивідуально-типологічні властивості (сила, рухливість, динамічність, лабільність нервової системи), які у випадку несприятливих дій професії можуть компенсуватися через вироблення індивідуального стилю діяльності Б) інтегральні психологічні та психофізіологічні утворення, які в процесі конкретної професійної діяльності формуються в спеціальні (професійні) здібності В) сенсорно-перцептивні, психо-моторні властивості, мнемічні якості, особливості уяви та розумові й вольові якості
75. Для якого виду професійної деформації характерне: почуття необмеженості владних повноважень, прагненні до приниження гідності іншої людини, нетерпимість до думки інших та до критики:
Б) деприваційній деформації В) власне-професійній деформації
76. Сукупність осіб, які постійно зустрічаються і підтримують особисті контакти; вони не характеризуються певною організацією, структурою – це:
А) соціальна множина Б) соціальне коло В) соціальне середовище
77. Сукупність індивідів, груп, інших спільностей, предметів, процесів, явищ, з котрими особа спілкується протягом життя і котрі впливають на її поведінку – це:
А) соціальна спільність Б) соціальна група В) соціальне середовище
78. Що з перерахованого не відноситься до етнічних груп:
А) класи Б) раси В) нації
79. Чільне місце в емоційній сфері класової психології посідають:
Б) класові інтереси В) класовий ідеал
80. Екстравертність, як одна з ключових особливостей психічного складу українців:
А) зумовлює відчутно сильніший вияв колективізму, товариськості Б) налаштовує на відповідальне ставлення до результатів своєї праці В) орієнтує на критичне ставлення до себе, своїх дій
81. Спрямованість на засвоєння притаманних статі ролей, цінностей, форм поведінки – це:
А) статеворольова поведінка Б) статеві ролі В) статеворольова орієнтація
82. Як називається (за Сандрою Бем) статеворольовий тип, коли чоловіки поєднують у собі продуктивність і чутливість, нерідко обираючи гуманні професії лікаря, педагога :
А) фемінні чоловіки Б) андрогінні чоловіки В) маскулінні чоловіки
83. Яка психологічна теорія розглядає прийняття статевої ролі як наслідок набування навичок, підкріплюваних заохоченням, наслідуванням, вибором моделі поведінки:
А) стадіальна теорія Б) біхевіоризм В) соціального научіння
84. У структурі темпераменту спостерігаються відмінності між чоловіками та жінками, у жінок вищі показники:
А) ергійності Б) пластичності В) соціальної пластичності, емоційності
85. Етнічна група – це:
А) будь-яка група із загальними культурними традиціями і відчуттям ідентичності, її можуть об'єднувати історія і традиція, мова, географія, раса, релігія тощо Б) група людей, об'єднана спільними ознаками, об'єктивними або суб'єктивними, у ці ознаки включають походження, мову, культуру, територію проживання, самосвідомість та інше В) культурне утворення, яке склалося історично і усвідомлює себе як окреме ціле
86. Етнічне "Я" чи етнічний "Я-образ" на особистісному рівні як складова етнічної самосвідомості містить такі компоненти:
А) - уявлення про власні психологічні риси і способи поведінки; Б) почуття спільності та позитивної психічної ідентифікації з цієї спільністю, що зумовлює появу емпатії до її членів, почуття спорідненості з ними В) уявлення про власне походження
87. Міжкультурні відмінності можуть спричинити культурний шок, тобто викликати:
А) зміну значення звичних орієнтирів поведінки, очікуваної від людини Б) втрату цінностей, які людина вважала справжніми, бажаними, привабливими і важливими В) втрату відчуття того, що, коли і як потрібно робити в новому для особистості культурному середовищі, тривогу, депресію, ворожість, що змінюється від легкого неспокою до люті
88. Що таке етнічний стереотип:
А) узагальнений, емоційно-насичений образ етнічної групи або її представників, який сформувався історично у контексті розвитку міжетнічних стосунків Б) стійке упередження з приводу якогось окремого представника чи представників окремих етнічних груп В) викривлене уявлення про характер, поведінку, спосіб життя інших етнічних спільнот, які зумовлюються етнічними стереотипами
89. Професійна деформація особистості – це:
А) зміна якостей особистості (стереотипів сприйняття, ціннісних орієнтацій, характеру, способів спілкування та поведінки), яке наступає під впливом виконання професійної діяльності. Б) відчуттях емоційного перенавантаження та у відчутті спустошеності, вичерпності своїх емоційних ресурсів В) виникненням байдужого та навіть негативного ставлення до людей за місцем роботи
90. Професійній деформації працівників кримінально-виконавчих установ притаманні такі ознаки:
А) постійне вживання жаргону як ефективного, на думку співробітників, засобу виховного впливу на засуджених Б) зневажливе, принизливе, вороже ставлення до засуджених, прояв грубості, морального і фізичного приниження людської гідності осіб, позбавлених волі, відсутність критичного ставлення до себе В) втрата чутливості до людського горя, біди, переживань
7. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
8. Рекомендована література Базова
1. Анастази А. Дифференциальная психология. – М.: ЭКСМО-Пресс,2001. – 752с. 2. Ильин Е. П.Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004. – 271 с. 3. Ильин Е. П. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – 464 с. 4. Голубева Э. А. Способности. Личность. Индивидуальность. – Дубна: Феникс, 2005. – 512 с. 5. Психология индивидуальных различий / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я.Романова. – М.: АСТ: Астрель, 2008. – 720 с. 6. Либин А. В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. – М.: Смысл, 2000. – 549 с. 7. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. – Л.: Медицина, 1983. 8. Леонгард К. Акцентуированные личности. – К.: Вища школа, 1989. 9. Машков В.Н.Дифференциальная психология человека. – СПб.: Питер, 2008. – 288 с. 10. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия. – Самара: «Бахрах», 1998. 11. Нартова-Бочавер С.К. Дифференциальная психология: Учебн. пособ. – М: Флинта, Московский психолого-социальный институт, 2006. – 280 с. 12. Палій А.А. Диференціальна психологія : навч. посіб. / А.А.Палій. – К. : Академвидав, 2010. – 432 с. 13. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. – М. :Прогресс, 1982. – 230 с. 14. Мак-Вильямс Н. Психоаналитическая диагностика: понимание структуры личности в клиническом процессе. – М.: Класс, 1998. – 480 с.
Допоміжна
15. Айзенк Г. Проверьте свои способности. – М., 1972. 16. Александров А.А. Психогенетика : Учебн. пособ.. – СПб.: Питер, 2007. – 192с. 17. Ахвердова О.А., Волоскова Н.Н., Белых Т.В. Дифференциальная психология: теоретические и прикладные аспекты исследования интегральной индивидуальности. – СПб.: Речь, 2004. – 168 с. 18.Ананьєв Б. Г. О проблеммах современного человекознания. – М.: Наука, 1977. 19.Белоус В.В., Боязитова И.В. Детерминанты развития интегральной индивидуальности // Психол. журнал. – 2004. - т.25. - №6. – С.40 – 52. 20. Бендас Т.В. Гендерная психология: Учебн. пособ.. – СПб.: Питер, 2006. – 431 с. 21. Богданов Н. Типология индивидуальности. – М.: Ин-т общегуманитарных исследований, 2004. – 384 с. 22. Васько Е.В. Развиваем музыкальные способности. - М.: Мой мир, 2007. 23. Ганнушкин П. Б. Особенности интеллектуальной деятельности при некоторых формах психопатий // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. В. Петухова. – М.: Изд. МГУ, 1981. 24. Ганнушки П.Б.. Клиника психопатий: их статика, динамика, систематика // Ганнушки П. Б. Избранные труды. – М.,1964. 25. Дружинин В.П. Психология общих способностей. – СПб.: Питер, 1999. 26. Ильин Е.П. Дифференциальная психология профессиональной деятельности. – СПб.: Питер, 2008. – 432 с. 27. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология мужчины и женщины. – СПб.: Питер, 2006. – 544 с. 28. Интегральная индивидуальность, Я-концепция, личность / Под ред.. Л.Я.Дорфмана. – М.: Смисл, 2004. – 319 с. 29. Кирнарская Д.К. Музыкальные способности. - М., 2007 30. Климов Е. Л. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы, Казань: КГУ, 1969. 31. Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьника. М., 1968. 32. Купер К. Индивидуальные различия / Пер. с англ. Т.М. Марютиной под ред. И.В. Равич-Щербо. – М.: Аспект Пресс, 2000. – с. 527. 33. Левенталь Е. Характеры и роли. – М.: Бослен, 2007. – 336 с. 34. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. – М., 1986. 35. Небылицын В.Д. Проблемы психологии индивидуальности / Под ред. А.В.Брушлинского и Т.Н.Ушаковой. – М.: Изд-во МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2000. – 688 с. 36. Психология одаренности детей и подростков / Под ред. Н. С. Лейтеса. – М.: Академия, 1996. – 416 с. 37. Русалов В.М. Теоретические проблемы построения специальной теории индивидуальности человека // Психол. журнал. – 1986. – т. 7. - № 4. – С.23 – 35. 38. Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности. - Одесса: Хорс, 1995. – 334 с. 39. Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. – СПб.: Изд-во «Речь», 2003. – 624 с. 40. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей. - М.: Наука, 2003. 41. Ткалич М.Г. Гендерна психологія. – К: Академвидав, 2001. – 248 с. 42. Толочек В. Л. Стили деятельности: Модель стилей с изменчивыми условиями деятельности. М., 1992. 43.Холодная М.А. Психология интеллекта. – СПб.: Питер, 2002. 44. Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума. 2-е изд., перераб. — СПб. «Питер», 2004. 45. Шарп. Д. Типы личности. Юнговская типологическая модель. – Воронеж: МОДЭК, 1994 – 128 с.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||