|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ« Назад
ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ 13.07.2015 03:31
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
А.Г. Миронов
ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
Навчально-методичний комплекс
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА
А.Г. Миронов
ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕРСОНАЛУ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ
Навчально-методичний комплекс
К И Ї В 2014
УДК........... ББК ............. С....
Рекомендовано до друку методичною радою Інституту (протокол № __ від „ ” _______ 2014 р.)
Миронов А. Г. Діяльність персоналу кримінально-виконавчої служби: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 34 с.
Рецензенти: Р.Г. Пєсцов, кандидат юридичних наук, доцент Косьмій О. М., кандидат політичних наук, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби
Відомості про автора: Миронов А.Г. – викладач кафедри кримінально-виконавчого права Інституту кримінально-виконавчої служби.
© А.Г.Миронов, 2014 © Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014
ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................................................5 ТЕМАТИЧНИЙПЛАН..........................................................................................................7 ПРОГРАМА КУРСУ...............................................................................................................9 ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ.............................................9 СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ....................................................................13 ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..........................................................................................................14 ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ.......................................................................................15 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.............................................................17
ВСТУП Програма вивчення навчальної дисципліни Діяльність персоналу кримінально-виконавчої служби складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста напряму «Правознавство». «Діяльність персоналу кримінально-виконавчої служби» є однією із тих дисциплін, що покликані забезпечити практичну фахову й правову підготовку фахівців пенітенціарної служби України. Вивчення дисципліни спрямовується на формування у курсантів (слухачів) знань, вмінь та навичок, які відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам основних посад працівників та завданням, які ставляться перед державною пенітенціарною службою на конкретному етапі розвитку українського суспільства, що передбачає досягнення такого рівня підготовки. Предмет вивчення навчальної дисципліни складає коло соціально-правових, психологічних та організаційно-технічних аспектів правовідносин, які виникають в процесі професійної діяльності персоналу установ виконання покарання, в першу чергу, під час здійснення виправного процесу, спрямованого на досягнення цілей виконання кримінальних покарань, а також норм права, які регулюють організаційно-правові засади формування та функціонування персоналу кримінально виконавчої служби, а також практика їх застосування. Міждисциплінарні зв’язки: з кримінально-виконавчим правом, адміністративним правом, конституційним правом, цивільним правом, трудовим правом, теорією держави та права, теорією управління, юридичною деонтологією, адміністративним процесом, державним будівництвом і самоврядуванням. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Метою вивчення дисципліни є оволодіння курсантами (слухачами) основними положеннями законодавства України та практики його застосування у сфері діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби, розкрити організаційно-правові засади й особливості формування та функціонування персоналу кримінально-виконавчої служби. Виховання у курсантів (слухачів) поважного ставлення до законів, статутів органів внутрішніх справ, високих етичних норм та етичної культури поведінки. Завдання: комплексне оволодіння теоретичними знаннями, вивчення та вільне орієнтування у нормативно-правовій базі, набуття відповідних навичок та вміння їх використання на практиці у процесі діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти (слухачі) повинні: знати: - визначення персоналу кримінально-виконавчої служби; - основні положення законів, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність персоналу кримінально-виконавчої служби; - основні принципи діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби; - основи класифікації та функціонування персоналу кримінально-виконавчої служби. уміти: - використовувати засвоєні знання у оцінці діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби; - використовувати отримані теоретичні та практичні знання під час практичної діяльності в органах і установах виконання покарань; - застосовувати законодавство щодо практичних аспектів діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби; - використовувати знання в управлінні та організації діяльністю персоналу кримінально-виконавчої служби; - в процесі діяльності організовувати співпрацю з органами місцевого самоврядування та громадськістю. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 72 години / 2 кредити ЕСTS.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
ПРОГРАМА КУРСУ Змістовий модуль 1. Загальні положення діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби.
Тема 1. Поняття персоналу кримінально-виконавчої служби та правове регулювання його діяльності. Система Державної кримінально-виконавчої служби України Поняття персоналу кримінально-виконавчої служби. Нормативно-правове забезпечення діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. Аналіз сучасного стану нормативного регулювання та практичної реалізації щодо поняття, яке виступає узагальнюючим, при розкритті діяльності працівників установ виконання покарання.
Тема 2. Система вимог щодо персоналу кримінально-виконавчої служби Значення та підходи до системи вимог до діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. Система вимог до персоналу кримінально-виконавчої служби. Загальні та посадові вимоги до персоналу кримінально-виконавчої служби. Тема 3. Характеристика сучасного персоналу кримінально-виконавчої служби та його діяльності Зміст сучасної діяльності персоналу установ і органів кримінально-виконавчої служби. Зміст служби у пенітенціарних установах. Адміністративно-правовий статус персоналу кримінально-виконавчої служби. Права та обов’язки посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів. Правовий та соціальний захист персоналу державної кримінально-виконавчої служби. Заходи заохочення та стягнення персоналу державної кримінально-виконавчої служби України. Змістовий модуль 2. Організаційно-правові засади формування персоналу кримінально-виконавчої служби. Тема 4. Основи ефективного функціонування персоналу кримінально-виконавчої служби Значення якісної класифікації персоналу кримінально-виконавчої служби. Загальні підходи до класифікації персоналу кримінально-виконавчої служби. Функціональна класифікація персоналу кримінально-виконавчої служби. Загальні основи формування функцій персоналу кримінально-виконавчої служби. Цілі і завдання персоналу кримінально-виконавчої служби.
Тема 5. Функціональне забезпечення діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби Фінансування і забезпечення діяльності державної кримінально-виконавчої служби україни. Забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби. Контроль і нагляд за діяльністю державної кримінально-виконавчої служби України. Оцінка ефективності діяльності кримінально-виконавчої служби її персоналом.
Тема 6. Організаційно-правові засади формування персоналу кримінально-виконавчої служби Організаційно-правові засади підготовки персоналу установ виконання покарання. Управління підбором персоналу установ виконання покарання. Професійна підготовка персоналу кримінально-виконавчої служби. Підготовка кадрів для Державної кримінально-виконавчої служби України.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬТема 1. Поняттяперсоналу кримінально-виконавчої служби та правове регулювання його діяльності. Система Державної кримінально-виконавчої служби України. Навчальний час 2 години Питання для обговорення 1. Поняття персоналу кримінально-виконавчої служби. 2. Нормативно-правове забезпечення діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. 3. Система Державної кримінально-виконавчої служби України. Література 1, 2, 8, 15, 16, 18, 29, 30
Пропоновані теми рефератів:
Завдання для самостійної роботи: 1. На основі опрацювання додаткової літератури визначити конкретні відмінності у назвах “адміністрація”, “кадри”, “особовий склад”, “персонал”, “працівники”, “службовці”, “співробітники”, “штат”. 2. Дослідити періоди розвитку пенітенціарного персоналу на основі аналізу історичних джерел відповідного напрямку. 3. Проаналізувати нормативно-правові акти, які регулюють сферу діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. 4. Проаналізувати діючі на території України міжнародні нормативно-правові акти, які регулюють сферу діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби.
Тема 2. Система вимог щодо персоналу кримінально-виконавчої служби Навчальний час 2 години Питання для обговорення 1. Значення та підходи до системи вимог до діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. 2. Система вимог до персоналу кримінально-виконавчої служби. Література 7, 17, 21, 22, 23, 24, 25, 29, 30, 32, 33, 34
Пропоновані теми рефератів: 1. Вимоги до тюремного персоналу враховуючи історичний досвід на основі нормативно-правових матеріалів того часу. 2. Аналіз вимог до співробітників місць позбавлення волі згідно Європейських пенітенціарних правил. 3. Аналіз моделі спеціаліста виправно-трудових установ на основі підходу Рязанської та Київських шкіл. 4. Сучасна система вимог до персоналу установ виконання покарання.
Завдання для самостійної роботи:
Тема 3. Характеристика сучасного персоналу кримінально-виконавчої служби та його діяльності Навчальний час 2 години Питання для обговорення 1. Структура та чисельність Державної кримінально-виконавчої служби України 2. Соціально-правове становище персоналу установ кримінально-виконавчої системи. 3. Права та обов'язки посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів 4. Правовий та соціальний захист персоналу державної кримінально-виконавчої служби україни. Література 6, 7, 8, 9, 11, 23, 26, 34, 37, 46, 47, 48
Пропоновані теми рефератів: 1. Штатна чисельність персоналу кримінально-виконавчої служби та порядок її визначення. 2. Порядок утворення та завдання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань відповідно та посиланням на нормативно-правові акти. 3. Керівництво Державною кримінально-виконавчою службою України. 4. Завдання територіального органу управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. 5. Правовий статус та особливості діяльності підприємств установ виконання покарань.
Завдання для самостійної роботи: 1. Правове становище персоналу кримінально-виконавчої служби. 2. Порівняльна характеристика та відмінність у правах категорій персоналу кримінально-виконавчої служби. 3. Правовий статус посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів. . 4.Особливості нормативного закріплення застосування сили персоналом кримінально-виконавчої служби під час виконання завдань з виконання кримінальних покарань. 5. Сутність, підстави та види сприяння органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян виконанню завдань Державною кримінально-виконавчою службою України. 6. Правовий та соціальний захист персоналу державної кримінально-виконавчої служби україни..
Тема 4. Основи ефективного функціонуванняперсоналу кримінально-виконавчої служби Навчальний час 2 години Питання для обговорення
Література 3, 4, 5, 8, 12, 13, 17, 24, 40
Пропоновані теми рефератів: 1. Особливості підходів класифікації персоналу місць позбавлення волі згідно історичних джерел. 2.Сучасна класифікація персоналу кримінально-виконавчої служби з посиланням на нормативно-правові джерела. 3.Категорії персоналу кримінально-виконавчої служби та його диференціація на групи працівників. 4. Проблеми формування функцій діяльності персоналу установ виконання покарання.
Завдання для самостійної роботи:
Тема 5. Функціональне забезпечення діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби Навчальний час 2 години Питання для обговорення
Література 6, 7, 9, 11, 17, 17, 19, 20, 23, 24, 26, 27, 32, 33, 34, 37, 42, 43, 44
Пропоновані теми рефератів: 1. Особливості забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України. 2. Правовий статус майна кримінально-виконавчої служби. 3. Порядок здійснення , види контролю та нагляду за діяльністю органів і установ ДКВС. 4.Особливості та підстави забезпечення речовим майном різних категорій персоналу кримінально-виконавчої служби.
Завдання для самостійної роботи:
Тема 6. Організаційно-правові засади формування персоналу кримінально-виконавчої служби Навчальний час 2 години
Питання для обговорення
Література 10, 14, 28, 35, 36, 38, 39, 42, 45
Пропоновані теми рефератів: 1. Перспективні напрямки розвитку підготовки персоналу установ виконання покарань. 2. Сутність моделі фахівця установ виконання покарання. 3. Аналіз системи підготовки персоналу кримінально-виконавчої служби. 4. Розкрити сутність поняття професіоналізації кадрів в межах вищої освіти. 5. Визначення рівнів підготовки різних категорій персоналу кримінально-виконавчої служби. 6. Розкрити структуру напрямів підготовки фахівців системи виконання покарань.
Завдання для самостійної роботи:
СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ Задача 1. До виправної колонії звернувся 46 – річний громадянин - Росії Іванов, із проханням: «прийняти його на службу на посаду молодшого інспектора». Чи може громадянин Росії бути прийнятий на державну службу України? Особи якого віку можуть бути прийняті на посаду молодшого інспектора? Задача 2. В установу де працює Петров О.О. (інспектор ВНіБ) прибув етапом засуджений Іванов. Під час прибуття оперативними підрозділами було виявлено, що інспектор ВНіБ Петров в минулому однокласники та друзі з засудженим Івановим. Які дії керівництва установи? Задача 3. Інспектора відділу соціально-виховної та психологічної роботи УВП керівництвом установи було звільнено з посади у зв’язку з тим, що він являється членом громадської організації «Право» статутом якої передбачено психологічну допомогу та сприяння у психологічному розвантаженні особам, які постраждали в наслідок ДТП на добровільних підставах. Чи правомірні дії керівництва установи? Задача 4. Молодший інспектор СІЗО заподіяв ув’язненому тілесні ушкодження середньої тяжкості з метою виховних цілей за використання погроз в бік адміністрації та невиконання режиму. Чи буде нести відповідальність мол. інспектор в даній ситуації? Зазначте вимоги до персоналу КВС стосовно відносин з засудженими та особами узятих під варту. Задача 5. З бажанням проходження служби в органах ДКВС звернувся громадянин Р., проведенням спеціальної перевірки встановлено відповідність вимогам, що ставляться до персоналу КВС, але даному громадянину було відмовлено на підставі його членства в складі правлячої політичної партії. Оцініть правомірність дій керівництва. Задача 6. До відділу кадрів ВК звернувся громадянин Іванов з заявою про прийняття на роботу на посаду інспектора ВНіБ при цьому вказавши в анкеті, що його батько працює в цій ВК на посаді начальника установи. Відділ кадрів відмовив громадянину Іванову посилаючись на ЗУ «Про засади запобігання корупції». Оцініть правомірність дій працівників ВКЗ. Задача 7. Громадянин І. звернувся до ВКЗ апарату ДПтСУ з заявою про прийняття його на роботу до відділу зв’язків з громадськістю та міжнародної діяльності, при цьому вказавши в анкеті, що жодною іноземною мовою не володіє. ВКЗ відмовили громадянину обґрунтувавши це тим, що він не володіє іноземною мовою. Оцініть правомірність дій працівників ВКЗ. Задача 8. До територіального органу управління в Дніпропетровській області звернувся кандидат К. на заміщення вакантної посади юрисконсульта. Начальник ВКЗ за результатами спеціальної перевірки відмовив у прийнятті на роботу оскільки на кандидата К. 2 роки назад було накладено адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення. Чи правомірні дії начальника ВКЗ? Задача 9. Молодший інспектор УВП А. одружився з громадянкою О. Після чого подав до сектору по роботі з особовим складом (СРОС) копію свідоцтва про одруження і копії документів дружини. Під час проведення спеціальної перевірки виявлено, що дружина має непогашену судимість. Охарактеризуйте подальші дії начальника СРОС. Як може змінитися вирішення даної умови, якщо дружина відбувала покарання в цій же колонії? Задача 10. Начальник ВК призначив на посаду ЧПНК особу, яка відпрацювала в колонії 2 роки. Оцініть правомірність дій начальника установи. Задача 11. У зв’язку із зміною чисельності осіб, які відбувають покарання в Ізяславській виправній колонії у Хмельницькій області (№ 31), Центральний орган виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері кримінальних покарань зменшив штатну чисельність установи. Чи правомірним є даний наказ? Задача 12. Під час відвідування установи селищним головою, молодший інспектор (ВНІБ), черговий КПП, без спеціального дозволу, пропустив його на територію виправного центру. За вказану дію, через деякий час, був притягнений до дисциплінарної відповідальності. Чи правомірні дії керівництва щодо молодшого інспектора? Задача 13. До Білоцерківського Училища на курсове навчання з підвищення кваліфікації ЧПНУ згідно графіку комплектування прибув громадянин Р., який працює на посаді ЧПНУ 3 місяці. Як має вчинити інспектор-черговий чергової частини БЦ? Задача 14. Інспектор ВНіБ Ізяславської ВК на основі листка непрацездатності попередив старшого інспектора ВНіБ про вихід на роботу на 2 дня пізніше в зв’язку з вихідними днями діючого графіку несення служби. По виходу на роботу на інспектора було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за клопотанням начальника відділу в зв’язку з прогулом двох робочих днів. Дайте оцінку правомірності діям начальника. Задача 15. Молодший інспектор ВНіБ Київського СІЗО подав рапорт на ім’я начальника установи в якому вказав, що до його сина від першого шлюбу обрано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою з подальшим його направлення до Київського СІЗО. Які дії начальника СІЗО в даній ситуації? Задача 16. Лейтенант внутрішньої служби перебуваючи на посаді інспектора КВІ звернувся до відділу кадрового забезпечення з рапортом про надання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з лабораторно-екзаменаційної сесії, пред’явивши виклик з навчального закладу. Інспектор ВКЗ пояснив, що для складання лабораторно-екзаменаційної сесії надається відпустка за власний рахунок. Чи правомірні дії інспектора ВКЗ? На який термін надається відпустка у зв’язку з навчанням? Задача 17. Інспектор КВІ Іванов виконуючи службові обов’язки з ведення справи вшивав всі матеріали по справі, але не вносив дані підшитих документів в опис справи чим порушив порядок ведення особової справи. При плановій перевірці начальником інспекції було оголошено попередження (з записом до особової справи), та повідомлено, що в разі подальшого порушення буде накладено більш суворе дисциплінарне стягнення. Після спливу 3 місяців відбулася раптова перевірка в результаті якої виявлено усунення всіх вищезазначених недоліків. Начальник Інспекції заохотив інспектора Іванова зняттям дисциплінарного стягнення. Дайте оцінку правомірності діям начальника Інспекції. Який встановлено термін дії попередження? Задача18. Начальником виправної колонії було прийняте рішення про тимчасове (під час знаходження працівника у декретній відпустці) призначення на посаду головного бухгалтера установи громадянки Іванової, яка до цього працювала бухгалтером у вказаній установі. Рішення було мотивоване особистими і професійними якостями Іванової. При цьому вказана особа є співмешканкою начальника виправної колонії, вони мають спільну малолітню дитину, але у законному шлюбі вони не перебувають. Обґрунтуйте правомірність дій начальника виправної колонії? Чи є таке призначення правомірним? Задача 19. Інспектор ВК, дізнавшись про організацію Всеукраїнською професійною спілкою страйку стосовно захисту виробничих прав працівників України прийняв у ньому активну участь на підставі письмового дозволу начальника В.К. Чи правомірні дії інспектора установи? Задача 20. За рішенням заступника начальника ВК з ресурсного забезпечення закуплено продовольство за завищеними цінами ніж доведено Центральному органу виконавчої влади. Про даний факт стало відомо при здачі звітів. Начальник управління виніс догану за недостатній контроль в даному напрямку діяльності. Чи мав право начальник управління оголошувати догану? Задача 21. Працівник ДПтС України прийшов до відповідного відділу міської ради з проханням поставити його в чергу на отримання житла. Але в задоволенні прохання йому було відмовлено, так як він не є працівником МВС, а є працівником ДПтС України, на якого не розповсюджується законодавства щодо надання житлових приміщень. Чи правомірно відмовлено працівнику ДПтСУ? Задача 22. У зв’язку зі зміною чисельності засуджених осіб , які відбувають покарання в Ізяславській ВК , Центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань наказом зменшив штатну чисельність установи. Чи правомірний даний Наказ? Задача 23. В УВП з дільниці соціальної реабілітації скоїв втечу засуджений. В зв’язку з цим начальник УВП наказом притягнув до дисциплінарної відповідальності всіх посадових осіб, які зобов’язані не допустити даної події, в тому числі й заступника начальника установи шляхом винесення йому догани та зняття 50 % премії протягом 6 місяців, який на момент скоєння злочину (втечі) був відсутній та перебував у відпустці згідно графіку. Дайте оцінку правомірності діям начальника установи. 1. Виділіть найбільш чітке визначення персоналу кримінально-виконавчої служби: A. особовий склад установи, підприємства чи частина цього складу, що представляє собою групу за професійними чи іншими ознаками; B. основний (штатний) склад робітників установи, підприємства, партійних, професійних і суспільних організацій тієї чи іншої галузі діяльності; C. це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах і їх апараті по практичному виконанню завдань і функцій держави і отримують зарплату за рахунок державних коштів.; D. постійний кадровий склад працівників, що включає в себе різні категорії, які виконують конкретно поставлені функції (завдання), спрямовані на реалізацію цілей державної політики та користується у зв’язку з цим державними гарантіями забезпечення ефективної діяльності.
2. Які з наведених нормативно-правових актів не регулюють діяльність персоналу кримінально-виконавчої служби?: A. Кримінально-виконавчий кодекс України; B. Закон України "Про попереднє ув'язнення"; C. Закон України «Про пенітенціарну систему України»; D. Європейські пенітенціарні правила.
3. Закон України "Про попереднє ув'язнення" прийнятий: A. 30 червня 1993 року; B. 01 жовтня 1996 року; C. 23 червня 2005 року;
4. Згідно Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» організаційна структура ДПтС України має наступний вигляд: A. 1) центральний орган; 2) управління ДПтС обласного рівня; 3) територіальні органи та установи виконання покарань.; B. з центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань зі спеціальним статусом, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України; C. сукупність органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських інституцій, об'єднаних на інтегрально-функціональних засадах навколо центрального органу пенітенціарного управління, на який покладено обов'язки з вироблення та реалізації єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, де всі органи й інституції взаємодіють у напрямі забезпечення безпеки суспільства шляхом ресоціалізації осіб, які відбувають або відбули кримінальні покарання.
5. Діяльність центрального апарату та обласних управлінь можна визначити наступним чином: A. узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністрові юстиції України; B. аналізує результати діяльності органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України, готує на їх основі та подає Міністрові юстиції України пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування таких органів і установ; C. забезпечує виконання державних цільових програм розвитку органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України; D. це управлінська діяльність, а не виконання покарань у вузькому розумінні цього слова..
6. Завдання забезпечення виконання державних цільових програм розвитку органів і установ, що належать до сфери управління ДПтС України покладено на: A. територіальні органи та установи виконання покарань.; B. ДПтС України; C. управління ДПтС обласного рівня; D. усі відповіді вірні.
7. Згідно положень Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавчими установами не являється:: A. кримінально-виконавчі установи відкритого типу; B. виправні колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання; C. кримінально-виконавча інспекція.
8. Яке з наведених покарань не відноситься до компетенції кримінально-виконавчої інспекції?: A. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; B. покарання у виді громадських робіт; C. службове обмеження для військовослужбовців, засуджених за злочинм невеликої тяжкості.
9. Згідно Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» до персоналу ДКВС України належать: A. особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби; B. спеціалісти, які не мають спеціальних звань; C. працівники, які працюють за трудовими договорами в ДКВС України; D. усі відповіді вірні.
10. Згідно історичних джерел, яка группа вимог до тюремного персоналу не ставилася: A. вимоги щодо прийому на роботу.; B. загальні вимоги щодо виконання роботи; C. вимоги щодо поводження з арештантами; D. вимоги стосовно наявної освіти; E. вимоги щодо виконання роботи окремими тюремними службовцями.
11. Згідно аналізу теоретичної літератури, яка група вимог виділяється до персоналу кримінально-виконавчої служби: A. загальні вимоги до працівників установ виконання покарання; B. спеціальні вимоги до окремих категорій та посад персоналу; C. вимоги до прийому на роботу працівників; D. вимоги до виконання роботи Е. усі відповіді вірні.
12. Згідно Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу», яка группа вимог ставиться до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України: A. неухильне виконання законів України; B. додержанняя норм професійної етики; C. гуманне ставлення до засуджених і осіб, узятих під варту; D. не вчинення жорстоких, нелюдських або таких, що принижують людську гідність дій; Е. усі відповіді вірні.
13. Гранична чисельність персоналу центрального апарату центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та його територіальних органів управління визначається: A. Державною кримінально-виконавчою службою України; B. Кабінетом Міністрів України; C. Президентом України; D. Міністром юстиції України.
14. Керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та його заступників призначає: A. Президент України; B. Прем’єр-міністр України з погодженням Президента України; C. Президент України за поданням Прем’єр-міністра України; D. Міністр юстиції України з погодженням Кабінету Міністрів України.
15. Які суб’єкти у межах своїх повноважень сприяють Державній кримінально-виконавчій службі України у виконанні її завдань: A. Органи виконавчої влади; B. органи місцевого самоврядування, їх службові і посадові особи; C. об'єднання громадян; D. усі відповіді вірні.
16. Сутність правового захисту осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби полягає в наступном: A. не допущення розголошення в засобах масової інформації відомостей про місце проживання цих осіб; B. надання відомості про проходження служби особами рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби з дозволу начальників органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів; C. забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби зброєю і спеціальними засобами індивідуального захисту для постійного носіння і зберігання в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; D. усі відповіді вірні.
17. Сутність соціального захисту персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України полягає в наступном: A. надання відомості про проходження служби особами рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби з дозволу начальників органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів; B. не допущення розголошення в засобах масової інформації відомостей про місце проживання цих осіб; C. встановлення пільгового заліку вислуги років для призначення пенсії; D. сприяння органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян виконанню завдань персоналом Державною кримінально-виконавчої служби України. Е. усі відповіді вірні.
18. Забезпечення діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється: A. місцевими органами виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; B. об'єднаннями громадян розташованими відповідно знаходження територіальних управлінь; C. центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. D. Кабінетом Міністрів України за сприянням Президента України.
19. Основні види контролю за діяльністю органів та установ виконання покарань можна виділити наступним чином: A. міжнародний контроль, державний контроль, громадський контроль; B. контроль органів державної влади та місцевого самоврядування; C. відомчий контроль та прокурорський нагляд.
20. Сутність міжнародного контролю полягає в наступном: A. здійснюється уповноваженими органами держави і може бути класифікований на наступні підвиди: контроль органів державної влади та місцевого самоврядування; відомчий контроль та прокурорський нагляд.; B. діяльність прокурора по забезпеченню додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян та іноземців; C. проведення інспекційних перевірок діяльності органів і установ виконання покарань кримінально-виконавчої системи України уповноваженими представниками міжнародних організацій, за результатами яких складаються доповіді, що містять рекомендації по усуненню виявлених порушень та поліпшенню захисту засуджених осіб; D. усі відповіді вірні.
21. Сутність державного контролю полягає в наступному: A. розгляд і вирішення скарг засуджених на порушення їх прав уповноваженими міжнародними інституціями і зокрема – Європейським судом з прав людини, рішення якого за результатами розгляду таких скарг є обов’язковими для України.; B. здійснюється уповноваженими органами держави і може бути класифікований на наступні підвиди: контроль органів державної влади та місцевого самоврядування; відомчий контроль та прокурорський нагляд.; C. створення громадських організацій та спостережних комісій за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань;
22. Сутність громадського контролю полягає в наступному: A. спостережні комісіі, які діють на підставі КВК України та Положення про спостережні комісій, і утворюються виконавчими комітетами міських рад, місцевими держадміністраціями для здійснення контролю за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань; B. контроль посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ виконання покарань, які мають право без спеціального дозволу відвідувати установи виконання покарань; C. полягає у його здійсненні шляхом контролю органів державної влади та місцевого самоврядування; відомчий контроль та прокурорський нагляд.
23. За використанням речове майно поділяеться на: A. майно особистого користування та інвентарне майно; B. речове майно поточного забезпечення; C. усі відповіді вірні.
24. Згідно з Інструкцією про порядок добору, вивчення, оформлення кандидатів на посади рядового і начальницького складу і проведення спеціальної перевірки осіб, прийнятих на службу (роботу) в кримінально-виконавчу систему основними етапами підбору, вивчення і прийому громадян на службу до кримінально-виконавчої системи є: A. світоглядно-гуманістична підготовка; правова підготовка; психолого-педагогічна підготовка; кримінально-виконавча (пенітенціарна) спеціальна підготовка; управлінська підготовка; фізична підготовка; бойова підготовка; B. визначення системи посадових функцій; оцінка кандидатів на посаду; підбір персоналу; C. первинне вивчення кандидата; проходження військово-лікарської комісії; професійно-психологічне тестування, вивчення кандидата на конкретних дорученнях; спеціальна перевірка кандидата і його родичів; ухвалення остаточного рішення.
25. Стосовно осіб, які претендують на службу в ДКВС України, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна перевірка в порядку встановленому: A. ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції»; B. ЗУ «Про ДКВС України»; C. ЗУ «Про міліцію»; D. усі варіанти вірні.
26. Відповідно до якої статті ЗУ «Про ДКВС» особи рядового і начальницького складу та працівники КВС не можуть бути членами політичних партій: A. статті 15; B. статті 28; C. статті 12; D. статті 9.
27. Чи допускається розголошення відомостей про місце проживання працівників кримінально-виконавчої служби України в засобах масової інформації: A. в окремих випадках допускається ; B. допускається, з дозволу начальників органів і установ виконання покарань, СІЗО; C. не допускається;
28. Скільки разів на рік приймається штатна чисельність працівників в органах і устаноновах виконання покарань: A. два рази на рік ; B. один раз на рік; C. в окремих випадках два рази на рік; D. це питання вирішує центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань.
29. Постійний кадровий склад працівників установи виконання покарання, що включає в себе різні категорії, які виконують конкретні поставлені функції - це : A. особовий склад установи виконання покарань ; B. персонал установи виконання покарань; C. співробітники установи виконання покарань.
30. До персоналу ДКВС україни належать: A. спеціалісти, які мають спеціальні звання; B. особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань та інші прцівники, які працюють за трудовими договорами в ДКВС; C. особи рядового і начальницького складу, які приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ
10. Назвіть категорії осіб, які відносяться до персоналу кримінально-виконавчої служби. 11. Умови подачі персоналом декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання майнового характеру. 12. Умови прийняття на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України. 13. Порядок звільнення особи рядового і начальницького складу за корупційні правопорушення. 14. Охарактеризуйте участь у політичній діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. 15. Вимоги до персоналу кримінально-виконавчої служби. 16. Визначте права посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів. 17. Визначте обов’язки посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів. 18. Застосування сили персоналом кримінально-виконавчої служби. 19. Правовий статус персоналу кримінально-виконавчої служби. 20. Правовий захист персоналу кримінально-виконавчої служби. 21. Соціальний захист персоналу кримінально-виконавчої служби. 22. Охарактеризуйте систему вимог до персоналу кримінально-виконавчої служби. 23. Розмістіть за значенням нормативно-правові акти (або головні положення) щодо діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. 24. Дайте характеристику особливостям діяльності персоналу кримінально-виконавчої служби. 25. Визначте критерії оцінки ефективності діяльності персоналу. 26. Визначте основні фактори, що негативно впливають на роботу органів і установ виконання покарань. 27. Характеристика анкетування як методу визначення ефективності діяльності персоналу. 28. Пенсійне забезпечення персоналу кримінально-виконавчої служби. 29. Грошово-матеріальне забезпечення персоналу кримінально-виконавчої служби. 30. Визначте категорії пільг персоналу кримінально-виконавчої служби. 31. Медичне забезпечення персоналу кримінально-виконавчої служби. 32. Визначте механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби. 33. Визначте строки носіння або експлуатації предметів речового майна. Яким нормативним актом регулюється дане питання? 34. За яких умов дозволяється дострокова видача предметів речового майна. 35. Умови забезпечення речовим майном особистого користування осіб рядового і начальницького складу, які прибули для проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі з інших державних органів чи військових формувань. 36. Умови видачи речового майна особистого користування особам рядового чи молодшого начальницького складу у разі присвоєння спеціального звання середнього начальницького складу. 37. Порядок виплати грошової компенсації особам рядового і начальницького складу замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі. 38. Порядок зарахування у строки носіння форменного одягу особам рядового і начальницького складу, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною. 39. Норми забезпечення інвентарним майном. 40. Порядок вибракування та списання речового майна. 41. Мета проведення вибракування майна. 42. Поняття неліквідного майна. Порядок його списання. 43. Порядок обліку речового майна. 44. Порядок проведення звітності речового майна. 45. Призначення територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування. 46. Нормативно-правове регулювання діяльності територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування.
48. Охарактеризуйте основні функції територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування. 49. Порядок організації діяльності територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування. 50. Визначте права територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування. 51. Визначте обов’язки територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування. 52. Порядок проведення спеціальних заходів територіальним (міжрегіональним) воєнізованим формуванням. 53. Визначте права командира територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування. 54. Визначте обов’язки командира територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування. Порядок інформування громадськості про залучення територіального (міжрегіонального) воєнізованого формування.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
10. Бараш Є. Ю. Організаційно-правові засади діяльності установ виконання покарань : дис. канд. юрид. наук : 12.00.07 / Є. Ю. Бараш. - X., 2006. - 232 с. 11. Боднарчук О. Г. Кадрове забезпечення діяльності пенітенціарної системи в Україні: адміністративно- правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. Г. Боднарчук. - Ірпінь, 2009. - 22 с. 12. Брызгалов В.Н., Коломиец В.Т. Некоторые вопросы организации и управления НТК — К.: Наука, 1969,—123 с. 13. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б.Авер'янова.—К.: Видавничий Дім "Ін-Юре", 2002,— 661с. 14. Галай А. До питання класифікації персоналу пенітенціарних установ // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2001.— №6.— С. 163-170. 15. Галай А. Концепція пенітенціарної діяльності в Україні: правовий аспект // Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: Матеріали науково-практичної конференції. ЗО січня2003 p., м.Київ/ За ред. Н.Б.Болотіної.—К.: МП "Леся", 2003.— С. 148-155. 16. Галай А. Проблеми підбору персоналу пенітенціарних установ // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2002.— №7.— С. 65-72. 17. Галай А. Теоретичний аналіз ефективності діяльності персоналу пенітенціарних установ // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Спеціальний випуск: збірник праць молодих вчених, курсантів, студентів, магістрів, ад'юнктів. Бюлетень КІВС.— Київ, 2002,— С.54-57. 18. ЗливкоC.B. Правові та організаційні засади діяльності Державної кримінально- виконавчої служби України в сучасних умовах: дис...кюн: 12.00.07 / Національний університет ДПС України.— Ірпінь, 2010.— 241с. 19. Зубков А.И. Карательная политика России на рубеже тысячелетий (в связи с проэктом федерального закона "О внесении в некоторые законодательные акты Российской Федерации изменений и дополнений по вопросам Уголовно-исполнительной системы").—M.: PRI, 2000,— 84 с. 20. Кадушкин С. Организация исправительного процесса и психологического обеспечения в системе исполнения наказаний в республике Беларусь // Реформирование пенитенциарной системы. Материалы межд. конференции.— Минск: Бел. Хельс. Комитет, 1998,—С. 9-14. 21.Калюжний P.A., Сергеев І.С. Актуальні засади побудови пенітенціарної доктрини та пенітенціарної політики // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС,—2000,—№5,—С. 6-11. 22. Клімов M.В. Персонал установ виконання покарань як предмет науково-педагогічного дослідження // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС.— 2001.-— №6,— С. 340-347. 23. Клюев А.Н. Правовые и организационно-управленческие аспекты деятельности уголовного розыска Украины: дисс...кюн: 12.00.07 / Университет внутренних дел.— X., 1997.—223 л. 24. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. Особая часть / под ред. Скуратова Ю.И., Лебедева В.М. — M.: Инфра-М-Норма, 1996.— 586с. 25. Корблитт Л.Я., Миллер Ф. Что должен знать надзор в местах заключения.— М.: изд. НКВД, 1928,—63с. 26. Лихолоб В.Г. Органи внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю (морально-правовий аспект реалізації закону).—К.: Вища школа, 1993.— 220с. 27. Лихолоб В.Г. Правопорушення: правова та моральна оцінка.— К.: УАВС, 1994.—171с. 28. Лучинский Н.Ф. Основы тюремного дела. — СПб.: издательство журнала "Тюремный вестник", 1904,— 180с. 29. Лучинский Н.Ф. Памятка тюремному надзирателю.—Петроград, Изд. Главного тюремного управления, 1915.—135с. 30. Медведев B.C. Професійна деформація співробітників пенітенціарних установ.— К.: РВВ КІВС при УАВС, 1996,— 80с.
36.Радов Г.О. Доктринальна модель Закону "Про пенітенціарну систему України" // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. — 1997. — №2. — С. 12-53. 37.Радов Г.О. Персонал и взаимодействие тюрьмы и общества // Права людини. Інформаційний бюлетень Харківської правозахисної групи.— 1-15 листопада 2000.— №31,— С. 2-6.
40.Теорія, законодательство, международные стандарты и отечественная практика XX века: уголовно-исполнительное законодательство // М.И.Детков, А.И.Зубков, В.А.Уткин, С.И.Кузьмин.— М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1997,— 614с. 41.Уткин В.А. Наказание и исправительно-трудовое воздействие.— Томск: изд. Томского университета, 1984.— 190 с.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||