|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Договірне право: теорія та юридична практика
Договірне право: теорія та юридична практика« Назад
Договірне право: теорія та юридична практика 28.12.2014 05:15
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА
«ЗАТВЕРДЖУЮ» Заступник декана юридичного факультету з навчальної роботи ___________________Лотюк О.С. «____»____________20__ року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ«Договірне право: теорія та юридична практика»
для студентів
для студентів галузь знань – 0304 «Право» напрям підготовки – 8.03040101 «Правознавство» спеціалізація – «Інтелектуальна власність» «Цивільне право» «Правовий бізнес консалтинг»
КИЇВ – 2013
Робоча програма навчальної дисципліни «Договірне право: теорія та юридична практика» для студентів галузі знань «Право», напряму підготовки 8.03040101 «Правознавство», спеціальності 12.00.03. – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. 12 червня 2013 року - 115 с. Розробники: доктор юридичних наук, професор Боднар Тетяна Валеріївна, кандидат юридичних наук, доцент Цюра Вадим Васильович.
Робоча програма навчальної дисципліни «Договірне право: теорія та юридична практика» затверджена на засіданні кафедри цивільного права Протокол № 14 від 21 червня 2013 року
Завідувач кафедри цивільного права ____________ Майданик Р.А. «21» червня 2013 року
Схвалено науково - методичною комісією юридичного факультету
Протокол №1/01 від 18 вересня 2013 року Голова науково-методичної комісії _____________ Безклубий І.А. « 18 » вересня 2013 року
Схвалено предметною комісію з економічних та юридичних наук при Науково-методичній раді Університету
Протокол №___ від «___» __________ 20___ року
Голова предметної комісії _____________ Луцишин З.О. «___» __________ 20___ року
© Боднар Т.В. 2013 рік © Цюра В.В. 2013 рік
ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................... 4
СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ........................................................................ 5
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ………………………………. 7
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ ........................................................ 10
ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ........................ 11
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ПРАВОВА КУЛЬТУРА РИМУ ТА СИСТЕМА ПРИВАТНОГО ПРАВА ................................................................. 11
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ І ................... 23
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. РЕЧОВЕ ПРАВО ТА ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ......... 25
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ ІІ .................. 33
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА …………………………………………. 35
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ .................................................................................. 36
ВСТУП Навчальна дисципліна «Договірне право: теорія та юридична практика» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр права» галузі знань право з напряму підготовки 8.03040101 «правознавство», спеціальності – 12.00.03 (цивільне право та цивільний процес; міжнародне приватне право; сімейне право. Дана дисципліна є нормативною; за спеціальністю (спеціалізацією) 12.00.03 (цивільне право та цивільний процес; міжнародне приватне право; сімейне право). Викладається у першому семестрі 2-го курсу магістратури в обсязі – 216 год. (6.0 кредитів ЕСТS), зокрема: лекції - 68 год., семінарські заняття - 34 год., самостійна робота - 114 год. У курсі передбачено 3 змістовних модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна – іспитом. Мета дисципліни – полягає в набутті студентами поглиблених теоретичних знань із питань правового регулювання договірних зобов’язань, а також навичок практичного застосування цих знань у різних видах договірних зобов’язань Завдання – належним чином засвоїти основні засади законодавчого регулювання договірних зобов’язань, визначити проблемні питання, які постають як в теоретичному плані, так і під час правозастосування, навчитися вирішувати, пропонувати альтернативні варіанти вирішення цих чи інших питань, у разі відсутності законодавчого регулювання. Крім цього, належним чином засвоїти основниі засади регулювання правочинів з нерухлмістю, особливості укладення, зміни, припинення, розірвання та державної реєстрації таких правочинів. Структура курсу В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: систему договірних зобов’язань в цивільному праві України, процедуру виконання договірних зобов’язань, принципи зобов’язального права, основні способи забезпечення виконання зобов’язань, правові наслідки порушенн зобов’язань, відповідальність за порушення договірних зобов’язань; припинення договірних зобов’язань, теоретико-прикладні аспекти окремих видів зобов’язань, основні види правочинів з нерухомістю, особливості визначення нерухомості, систему, принципи та порядок дердівної реєстрації правочинів з нерухомістю. вміти: застосовувати набуті теоретичні навички практично Місце дисципліни: дисципліназаймає провідне місце у системі навчальних дисциплін з підготовки магістрів права за спеціальністю 12.00.03 (цивільне право, цивільний процес, міжнародне приватне право, сімейне право) Зв’язок з іншими дисциплінами: дисципліна перебуває у системно-логічних зв’язках із іншими навчальними дисциплінами, зокрема як з тими, які викладаються студентам, що здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», так і з тими, що викладаються студентам, які здобувають освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр».
Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 6, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 7 – 10, у змістовний модуль 3 (ЗМ3) – теми 11 - 18. Обов’язковим для іспиту/заліку є отримання за результатами семінарських занять не менше 40 (сорок) балів.
Навчальна нормативна дисципліна «Договірне право» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП). Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS). Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти в другому семестрі складають іспит. На екзамен виносяться вузлові питання, типові і комплексні задачі, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань. Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль. Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання ЗМ студентам виставляються бали. Максимальна кількість балів, що може набрати студент у другому семестрі за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів, що одержуються ним за іспит (КПМ). Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
Мінімальний бал, який може бути отриманий студентом за відповідними формами контролю складає один бал. У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті з поважних причин, він може відпрацювати пропущене заняття в поза аудиторний час (час консультацій викладача), шляхом усного опитування, написання реферату на тему, задану викладачем тощо. Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії викладач припиняє приймати відпрацювання. Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу. Шкала оцінювання:
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ДОГОВІРНОГО ПРАВА
Тема 1. Загальна характеристика договірних зобов’язань (16 год.)
Поняття і система цивільно-правових зобов’язань. Договірне зобов’язання як категорія цивільного права: поняття і зміст. Сторони в договірному зобов’язанні. Динаміка договірного зобов’язання. Поняття, зміст та стадії динаміки договірного зобов'язання. Вплив істотної зміни обставин на динаміку договірного зобов'язання. Зміни в суб’єктному складі зобов'язання. Новація як спосіб заміни зобов'язання.
Тема 2. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення договірних зобов’язань ( 16 год.) Поняття та функції договору в цивільному праві. Принцип договірної свободи в цивільному праві. Види цивільно-правових договорів. Зміст договору і тлумачення його умов. Укладення, зміна і розірвання договору.
Тема 3. Виконання договірних зобов’язань ( 16 год.) Виконання договірного зобов’язання як стадія його існування. Підтвердження виконання договірного зобов’язання. Загальні умови виконання договірного зобов’язання. Принципи виконання договірного зобов’язання. Реалізація загальних принципів цивільного законодавства при виконанні договірного зобов'язання. Добросовісність, розумність та справедливість як принципи виконання договірного зобов'язання. Спеціальні (інституційні) принципи виконання договірного зобов’язання. Елементи належного виконання договірного зобов’язання. Суб’єкти виконання договірного зобов’язання. Предмет і спосіб виконання договірного зобов’язання. Місце виконання договірного зобов’язання. Строк (термін) виконання договірного зобов’язання. Особливості виконання грошових зобов'язань. Особливості виконання зобов'язань за цінним папером. Особливості виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами. Особливості виконання альтернативних і факультативних зобов'язань. Особливості виконання забезпечувальних зобов’язань.
Тема 4. Забезпечення виконання договірних зобов’язань ( 16 год.) Поняття та види забезпечення виконання договірних зобов’язань. Неустойка як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Порука як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Завдаток як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
Тема 5. Правові наслідки порушення зобов’язань. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань ( 16 год.) Поняття і види порушень договірних зобов’язань. Правові наслідки порушення договірних зобов’язань Відповідальність за порушення договірних зобов’язань: поняття, види та форми. Умови відповідальності за порушення договірних зобов’язань. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань.
Тема 6. Припинення договірних зобов’язань ( 16 год.) Поняття та підстави припинення договірних зобов’язань. Підстави припинення договірних зобов’язань по волі сторін. Підстави припинення договірних зобов’язань незалежно від волі сторін.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ОКРЕМИХ ВИДІВ ДОГОВОРІВ
Тема 7. Теорія і практика договірних зобов’язань про передачу майна у власність та у користування ( 14 год.)
Загальні положення про договори про передачу майна у власність: поняття та особливості. Класифікація договорів про передачу майна у власність. Поняття, предмет та зміст договору купівлі продажу. Проблемні аспекти визначення прав та обов’язків сторін договору купівлі-продажу. Виконання зобов’язання за договором купівлі-продажу та його підтвердження. Проблемні аспекти укладення та виконання договору роздрібної купівлі-продажу. Особливості договору поставки: теорія і практика.
Поняття «користування». Класифікація договорів про передачу майна у користування. Поняття, предмет та зміст оренди (найму). Проблемні аспекти визначення прав та обов’язків сторін договору оренди. Виконання зобов’язання за договором оренди та особливості його підтвердження. Проблемні аспекти укладення та виконання договору оренди нерухомого майна. Особливості господарського договору оренди: теорія і практика. Проблеми правового регулювання договору позички.
Тема 8. Теорія і практика договірних зобов’язань про виконання робіт ( 16 год.)
Загальні положення про договори підряду: поняття та особливості. Класифікація договорів про виконання робіт. Поняття, предмет та зміст договору підряду. Проблемні аспекти визначення прав та обов’язків сторін договору підряду. Особливості формування ціни договору та замовлення на виконання робіт. Виконання підрядного зобов’язання та його підтвердження. Порядок приймання-передачі результату робіт. Проблемні аспекти укладення та виконання договору будівельного підряду.
Тема 9. Теорія і практика договірних зобов’язань про надання послуг ( 12 год.)
Поняття договору про надання послуг та відмежування його від договору на виконання робіт. Сторони договору про надання послуг. Істотні умови договору про надання послуг. Відповідальність сторін за договором про надання послуг. Види договорів про надання послуг. Цивільно-правова характеристика договорів перевезення. Поняття та види договорів про перевезення за законодавством України Сторони у договорі про перевезення (пасажирів, вантажу). Істотні умови договорів про перевезення. Відповідальність сторін за договором про перевезення (пасажирів, багажу, вантажу). Цивільно-правова характеристика договору про транспортне експедирування. Поняття договору про транспортне експедирування. Сторони у договорі про транспортне експедирування. Істотні умови договору про транспортне експедирування. Відповідальність сторін за договором про транспортне експедирування. Цивільно-правова характеристика договору зберігання. Поняття договору зберігання, відмежування його від суміжних договірних конструкцій (договору найму (оренди), договору позички, договору позики, договору охорони тощо) та види договорів зберігання. Сторони договору зберігання. Істотні умови договору зберігання. Відповідальність сторін за договором зберігання.
Тема 10. Договори у сфері банківської діяльності ( 15 год.)
Цивільно-правова характеристика договору банківського кредиту. Цивільно-правова характеристика договору банківського вкладу (депозиту). Цивільно-правова характеристика договору банківського рахунку. Цивільно-правова характеристика договору факторингу.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. ПРАВОЧИНИ З НЕРУХОМІСТЮ.
Тема 11 Загальні положення про правочини з нерухомістю. ( 10 год.)
Місце правочинів з нерухомістю в системі цивільно-правових угод. Загальні вимоги до правочинів з нерухомістю. Поняття нерухомого майна і його ознаки. Характеристика окремих видів нерухомого майна. Поняття, види і загальна характеристика земельної ділянки як об'єкта нерухомого майна. Склад земель. Цільове призначення земельної ділянки. Оборотоздатність земельної ділянки. Кадастровий облік земельних ділянок. Поняття й характеристика ділянок надр. Користування ділянками надр, їх види. Права на загальнопоширені корисні копалини, що перебувають у надрах. Державна реєстрація користування ділянками надр. Механізм укладення правочинів щодо користування ділянками надр. Об’єкти водного фонду як нерухоме майно. Права на об’єкти водного фонду. Водокористування, його види й строки. Оборотоздатність водних об’єктів. Державна реєстрація користування водними об’єктами. Оренда водних об’єктів. Загальна характеристика лісового фонду, поняття лісу, лісового фонду, ділянки лісового фонду. Землі лісового фонду. Види договорів на підставі яких ділянки лісового фонду надаються в користування. Оборотоздатність об’єктів лісових відносин. Види й строки лісокористування. Багаторічні насадження й деревинно-чагарникова рослинність. Правовий режим користування, володіння й розпорядження рослинністю. Загальна характеристика житлових приміщень, у т.ч. квартир, комунальних квартир, кімнат в комунальних квартирах; індивідуальних житлових будинків. Житлові приміщення в житлових, житлово-будівельних кооперативах. Житловий фонд і його види. Правовий режим житлового приміщення. Перехід приміщень із житлових у житлові. Права членів родини власників житлового приміщення. Поняття й загальні положення про товариства співвласників житла. Загальне майно власників квартир у багатоквартирному будинку. Кондомініум. Нежилі приміщення. Будинки й споруди. Ознаки й відмітні риси. Незавершені будівництвом об’єкти. Підприємство як єдиний майновий комплекс у цілому або його частина. Склад підприємства.
Тема 12 Купівля-продаж і міна нерухомості ( 10 год.)
Основні положення про купівлю-продаж нерухомості за цивільним законодавством. Поняття договору купівлі-продажу нерухомості і його істотних умов. Вимоги законодавства до ступеня визначеності предмета купівлі-продажу (міни) нерухомості. Визначення ціни й порядку виплати ціни договору в договорі купівлі-продажу. Інвентаризаційна оцінка нерухомого майна. Форма договору й порядок його укладення. Продаж нерухомості з розстрочкою платежу, у кредит. Реєстрація обмеження права власності покупця заставою на користь продавця. Правове становище осіб, не власників житлових приміщень, права неповнолітніх при продажі (міні) житлових приміщень. Особливості купівлі-продажу (міни) земельних ділянок. Вимоги до правовстановлюючих документів. Правове значення державного кадастрового обліку земельних ділянок. Правовий режим земельних ділянок і житлових приміщень. Нормативна, кадастрова й ринкова вартість земельних ділянок. Специфіка продажу земельних ділянок, розташованих на територіях міських та сільських рад. Купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Особливості купівлі-продажу (міни) підприємства як єдиного майнового комплексу. Ціна й предмет договору. Склад підприємства. Порядок повідомлення кредиторів й одержання їхньої згоди на продаж підприємства. Набрання договором купівлі-продажу (міни) нерухомості чинності. Виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна. Правове значення акту прийому-передачі. Підстави й наслідки розірвання договору купівлі-продажу (міни) нерухомості. Обмін житловими приміщеннями і їх правова природа. Підстави й умови укладення договору обміну. Форма договору, порядок укладення і набрання чинності. Виконання договору. Особливості визнання договорів купівлі-продажу (міни) недійсними.
Тема 13 Приватизація об’єктів нерухомого майна ( 8 год.)
Поняття й принципи приватизації житлових приміщень. Приватизаційна угода і її істотні умови. Документи необхідні для приватизації житлового приміщення. Права неповнолітніх, дітей сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків та їх захист в приватизаційних відносинах. Часткова власність осіб, які беруть участь у приватизації. Обмеження на приватизацію окремих об’єктів нерухомості житлового призначення. Поняття приватизації державного і комунального майна та законодавство про приватизацію. Форма й істотні умови приватизаційної угоди. Визначення ціни і складу предмета приватизації. Рішення про приватизацію та його виконання. Умови й принципи приватизації земельних ділянок. Реалізація прав землевласників і землекористувачів стосовно земельних ділянок, які належать їм на праві постійного безстрокового користування. Особливості приватизації і обороту садових, городніх і дачних земельних ділянок.
Тема 14 Оренда об’єктів нерухомого майна ( 10 год.)
Поняття договору оренди і його істотних умов. Строк договору оренди нерухомого майна. Переважне право орендаря на укладання договору оренди на новий строк. Форма й державна реєстрація договору оренди нерухомості. Правовий статус орендодавця у відношенні здаваного в оренду нерухомого майна. Відповідальність орендодавця за недоліки зданого в оренду майна. Порядок користування орендованим нерухомим майном. Дострокове розірвання договору на вимогу сторін. Викуп орендованого майна. Оренда будинків і споруд. Форма договору оренди будинків і споруджень. Права на земельну ділянку при оренді будинку та споруди, яка перебуває на ньому. Розмір орендної плати. Найм й оренда в житловій сфері. Відмінні риси соціального і комерційного найму житла. Піднайм житлового приміщення. Договір оренди житлового приміщення і його реєстрація. Оренда підприємств. Зміст договору. Права кредиторів при оренді підприємства. Форма й державна реєстрація договору оренди підприємства. Користування майном орендованого підприємства. Доля поліпшень в орендованому підприємстві. Повернення орендованого підприємства. Оренда земельних ділянок. Передача орендарем прав за договором оренди земельної ділянки третім особам. Суборенда земельної ділянки. Правове становище орендаря при оренді земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності. Специфіка оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Особливості оренди ділянок лісового фонду і його істотні умови. Поняття договору оренди ділянки лісового фонду. Правовий статус орендодавця стосовно здаваної в оренду ділянки лісового фонду. Порядок надання ділянок лісового фонду в оренду. Підстава виникнення права на укладання договору оренди. Форма й державна реєстрації договору. Строк договору та інші істотні умови. Види і підстави лісокористування. Відповідальність орендодавця за недоліки зданої в оренду ділянки лісового фонду. Порядок користування ділянкою лісового фонду. Обов’язки сторін в частині змісту договору та щодо повернення ділянки лісового фонду. Переважне право орендаря на укладання договору оренди на новий строк. Дострокове розірвання договору на вимогу сторін.
Тема 15 Заставні правовідносини у сфері нерухомості ( 6 год.)
Поняття, підстава виникнення і особливості застави як способу забезпечення виконання зобов’язання. Правова природа застави. Види застави. Застава без передачі закладеного майна заставоодержувачеві. Застава з передачею майна заставоодержувачеві. Предмет застави. Види нерухомого майна, які не можуть бути предметом іпотеки. Обсяг вимог, забезпечуваних іпотекою. Особливості правового регулювання нерухомості як предмета іпотеки. Наступна іпотека нерухомого майна. Порядок укладання договору. Вимоги до змісту, форми договору і його реєстрація. Реєстрація іпотеки. Виникнення права застави. Виникнення іпотеки для третіх осіб. Документи, необхідні для реєстрації договору іпотеки. Сторони заставних правовідносин. Їх права і обов’язки. Уступка прав за основним зобов’язанням, забезпеченим іпотекою, уступка прав за договором про іпотеку. Підстави й порядок звернення стягнення на заставлене майно. Реалізація заставленого майна. Припинення застави. Особливості іпотеки підприємств, будинків і споруд. Правове регулювання іпотеки житлових будинків, квартир і земельних ділянок. Права членів родини власника (у тому числі колишніх) на заставлене житло. Особливості іпотеки житла придбаного або побудованого за рахунок кредитних коштів банків, інших кредитних організацій або за рахунок позикових коштів юридичних осіб. Принцип єдності долі земельної ділянки й розташованої на ньому нерухомості стосовно до договору іпотеки.
Тема 16 Рентні договори ( 6 год.)
Поняття і зміст рентного договору. Види рентних договорів. Види відчуження майна під виплату ренти. Застосування до рентних договорів правил про купівлю-продаж і дарування. Правові наслідки обтяження рентою нерухомого майна. Забезпечення виплати ренти і відповідальність за прострочення виплати ренти. Форма й реєстрація договору. Постійна рента. Одержувач постійної ренти. Форма, розмір і строк виплати постійної ренти. Право платника на викуп постійної ренти. Викуп постійної ренти на вимогу одержувача ренти. Визначення викупної вартості. Ризик випадкової загибелі майна, відданого під виплату постійної ренти. Довічна рента. Одержувач довічної ренти. Розмір довічної ренти і строки її виплати. Розірвання договору довічної ренти на вимогу одержувача ренти. Ризик випадкової загибелі майна, переданого під виплату довічної ренти. Довічне утримання. Зміст обов’язку по наданню утримання. Відчуження й використання майна, переданого для забезпечення довічного утримання. Припинення догляду. Даруваня і довічне утримання: практика застосування.
Тема 17 Довірче управління нерухомим майном ( 8 год.)
Розвиток інституту управління майном. Правова природа довірчого управління. Співвідношення договору доручення, комісії, агентського договору й договору довірчого управління майном. Договірні і законні підстави виникнення довірчого управління. Поняття й загальна характеристика договору. Сторони договору довірчого управління нерухомістю. Правовий статус вигодонабувача. Форма договору і його істотні умови. Реєстрація передачі майна в довірче управління. Відокремлення майна, що перебуває в довірчому управлінні. Правові наслідку передачі в довірче управління майна, обтяженого заставою. Правове регулювання загальної власності на предмет договору
Тема 18 Особливості державної реєстрації прав на нерухомість та правочинів з нерухомістю ( 6 год.)
Поняття й класифікація речових прав. Види речових прав у сучасному цивільному законодавстві. Державна реєстрація виникнення, зміни, обмеження (обтяження), переходу і припинення, речових прав на нерухоме майно. Свідоцтво про державну реєстрацію права на нерухоме майно. Правочини з нерухомим майном. Поняття й види правочинів. Форми угод. Договір і його істотні умови. Основні положення про укладення, зміну і припинення договору. Види правочинів, що підлягають державній реєстрації. Відмінність реєстрації права на нерухомість від реєстрації правочинів з нерухомістю. Документи, необхідні для державної реєстрації прав і вимоги до них. Порядок прийому документів. Правова експертиза документів і перевірка законності угоди. Перевірка змісту документів. Встановлення особистості громадянина, його дієздатності. Перевірка правоздатності юридичної особи. Встановлення конфлікту між зареєстрованими правами і правами що заявляються. Перевірка документів на відповідність вимогам законодавства. Підстави, порядок, терміни для призупинення державної реєстрації прав. Підстави відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно. Процедура відмови в реєстрації.
Методичні рекомендації до окремих тем змістового модуля I «Загальні положення теорії договірного права» спецкурсу «Договірне право: теорія та юридична практика»
Тема 1. Загальна характеристика договірних зобов’язань
Легальне визначення поняття цивільно-правового зобов’язання встановлене в ЦК України, який визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509). Студенти мають знати, що до головних особливостей зобов'язання як правовідношення, що дозволяють відрізнити його від інших цивільних правовідносин (передусім, речового правовідношення), загалом відносяться: а) майновий характер правовідношення на відміну від немайнових цивільних правовідносин; б) протиставлення управненій особі (кредитору) конкретної зобов’язаної особи (осіб), що обумовлює відносний характер зобов’язального правовідношення на відміну від речових прав, передусім, права власності, в якому управненій особі протистоїть невизначене коло зобов’язаних осіб (абсолютний характер правовідношення); в) зобов'язання закріплює (опосередковує) переміщення матеріальних благ (майна, майнових благ), тоді як речові правовідносини закріплюють присвоєння матеріальних благ; г) зобов'язанню притаманний здебільшого активний характер поведінки зобов’язаних осіб (обов'язок боржника вчинити певні дії на користь кредитора), тоді як для речових правовідносин характерною є пасивна поведінка (обов'язок утриматися від порушення речових прав); д) зміст і характер суб’єктивних прав у зобов'язанні обумовлений підставами його виникнення, видом зобов'язання, тоді як у речових правовідносинах суб’єктивні права спираються лише на норми законодавства, якими прямо передбачено види і зміст цих прав. Різноманітність цивільно-правових зобов’язань дозволяє класифікувати їх за певними критеріями. Так, за підставами виникнення зобов’язання поділяються на договірні і недоговірні. За змістом і співвідношенням прав і обов’язків сторін виділяють такі види зобов’язань як: а) односторонні і взаємні (двосторонні), серед яких вирізняють зустрічні зобов’язання; б) прості (сторони зв’язані лише одним обов’язком і одним правом) і складні (кожна із сторін має кілька обов’язків і кілька прав); в) змішані (комплексні), що складаються з кількох різноманітних договірних зобов’язань. За характером (визначеністю) предмету виконання зобов’язання поділяються на альтернативні і факультативні, основні і додаткові (акцесорні). Окремо виділяються грошові зобов’язання, предметом яких є дії щодо сплати грошей. Особливості виконання зазначених видів зобов’язань встановлюються цивільним законодавством. За суб’єктним складом розрізняють зобов’язання з множинністю осіб (боржників або кредиторів), зобов’язання з участю третіх осіб та зобов’язання з переміною осіб. Договірне зобов’язання можна визначити як правовий зв'язок між боржником і кредитором, що виник на підставі договору, який полягає в обов’язку боржника вчинити певну дію (дії) або утриматися від неї, і у відповідному (кореспондуючому) йому праві кредитора вимагати від боржника виконання його обов’язку, поєднаному з обов’язком кредитора прийняти і підтвердити виконання. Зміст договірного зобов’язання складають права і обов’язки його учасників. Учасниками договірного зобов’язання, які іменуються в ЦК України сторонами, є: управнена сторона, яка називається кредитором (від лат. сredo – вірю), і зобов’язана сторона, яка називається боржником або дебітором (від лат. debitor – боржник). Динаміку договірного зобов'язання можна визначити як процес виникнення, розвитку та зміни правовідношення, що відбувається під впливом різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників від моменту виникнення зобов’язального правовідношення до моменту остаточного його припинення. Динаміка договірного зобов'язання може мати такі (різні за тривалістю) стадії: а) стадія виникнення зобов’язального правовідношення; б) стадія існування договірного зобов’язання, на якій зобов’язальне правовідношення може зазнавати змін; в) стадія виконання (здійснення, реалізації) договірного зобов’язання, у процесі якого правовідношення також може зазнавати певних змін; г) стадія припинення договірного зобов’язання (зобов’язального правовідношення), в тому числі внаслідок його виконання (погашення). В науковій літературі виділяється, як можлива стадія цивільно-правового договору, стадія невиконання договору (порушення зобов’язального правовідношення), проте така оцінка аномального розвитку зобов’язального правовідношення потребує додаткової аргументації з позиції визнання її стадією динаміки договірного зобов’язання. Тема 2. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення договірних зобов’язань
Договір є однією з підстав (найпоширенішою) виникнення цивільних прав і обов’язків, які складають один із елементів договірного зобов’язання як правовідношення. Чинний ЦК України (ч. 1 ст. 626) визначає поняття договору як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Значення договору, його роль в організації і упорядкуванні суспільних відносин виявляється через функції договору, тобто регулятивні властивості договору як юридичного акта, завдяки яким здійснюється певний вплив на суспільні відносини. Загальновизнаними в теорії цивільного права є наступні функції цивільно-правового договору: ініціативна, програмно-координаційну, інформаційна, гарантійна та захисна. Студенти повинні знати зміст зазначених функцій. Новелою цивільного законодавства, на яку слід звернути особливу увагу є принцип свободи договору. Студенти повинні знати не лише зміст свободи договору, але і встановлені чинним законодавством України обмеження дії цього принципу. Зміст свободи договору як загальної засади цивільного законодавства розкривається в ст. 627 ЦК України, яка з посиланням на ст. 6 ЦК України, що встановлює співвідношення актів цивільного законодавства і договору, визначає ті елементи принципу свободи договору, щодо яких сторони є вільними. Це: а) укладення договору; б) вибір контрагента; в) визначення умов договору, що проявляється, зокрема у праві укладати договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 6 ЦК); у праві врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами (ч. 2 ст. 6 ЦК), а також у праві укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір) – ч. 2 ст. 628 ЦК України, та у свободі застосування санкцій. Узагальнено обмеження свободи договору (вільного волевиявлення – ч. 1 ст. 1 ЦК) встановлене ст. 627 ЦК України, відповідно до якої вільне вчинення суб'єктами зобов'язання зазначених у цій статті дій має здійснюватися з урахуванням вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Класифікація договорів на види проводиться в науковій та навчальній літературі за різними критеріями. При цьому розрізняють класифікацію договорів як правочинів (загальна класифікація) і як договірних зобов’язань (спеціальна класифікація). Виходячи з цього, щодо договорів як правочинів цілком прийнятним є їх поділ способом дихотомії на односторонні і двосторонні (багатосторонні), реальні і консенсуальні, оплатні (в свою чергу поділяються на мінові і ризикові (алеаторні) і безоплатні, каузальні і абстрактні. Як окремі види договорів (правочинів), виділяються умовні, строкові, фідуціарні та біржові договори, хоч іноді і стосовно цих договорів застосовується дихотомічний спосіб класифікації шляхом поділу їх на умовні – безумовні, строкові – безстрокові, фідуціарні – комерційні тощо. Спеціальна класифікація власне договорів (договірних зобов’язань) також здійснюється з використанням різноманітних класифікаційних критеріїв. Так, залежно від юридичної спрямованості на певний результат в цивілістичній літературі виділяють чотири типи договорів: 1) договори, спрямовані на передання майна у власність (або в інше речове право); 2) договори, спрямовані на передання майна у користування; 3) договори, спрямовані на виконання робіт; 4) договори, спрямовані на надання послуг. Наведена чотиричленна класифікація є найпоширенішою, хоч окремі автори виділяють шість і навіть дев’ять типів договорів. Типи договорів, в свою чергу, поділяються на види і підвиди. З кодифікацією цивільного законодавства, що викликала появу нових договорів, їх класифікація доповнилася, зокрема поділом договорів на поіменовані і непоіменовані, попередні і основні, основні і додаткові (акцесорні), підприємницькі і договори споживання, взаємоузгоджені і договори приєднання, вільні і обов’язкові тощо. Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти): а) визначені на розсуд сторін і погоджені ними; б) які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Очевидно, що умови є змістом договору як усної домовленості (правочину), а пункти, в яких викладені умови договору, складають зміст договору як документа (тобто договору, вчиненого в письмовій формі). Крім такого поділу, умови договору традиційно поділяють також на істотні, звичайні і випадкові. Істотними умовами договору є: а) умови про предмет договору, б) умови, що визначені законом як істотні або в) є необхідними для договорів даного виду, г) усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. До тлумачення умов договору вдаються тоді, коли окремі умови (пункти) письмового договору формулюються сторонами нечітко чи неповно, внаслідок чого між ними можуть виникнути розбіжності і суперечності. Під порядком укладення цивільно-правового договору розуміють передбачену правовими нормами юридично-логічну послідовність стадій встановлення цивільних прав і обов’язків, що заснована на звернених назустріч діях осіб, які виражені в різноманітних способах узгодження змісту договору шляхом їх вільного волевиявлення. При вивченні питання щодо укладення зміни і розірвання договору студентам необхідно звернути увагу на такі питання як: форма договору, момент укладення договору, місце укладення договору, особливості укладення окремих видів договорів, підстави для зміни або розірвання договору та правові наслідки зміни або розірвання договору.
Тема 3. Виконання договірних зобов’язань
Виконання договірного зобов’язання можна визначити як сукупність фактичних та/або юридичних дій (у певних випадках – утримання від дії) сторін зобов’язання, спрямованих на реалізацію (здійснення) передбачених договором або законом їх суб’єктивних прав і обов’язків задля досягнення економічної і юридичної мети зобов’язання. Виконання зобов’язання можна поділити на 3 стадії: 1) підготовчу (організаційну), на якій боржник вчиняє підготовчі (організаційні) дії, спрямовані на безпосереднє передання виконаного (наприклад, підготовка продукції до відвантаження, навантаження її на транспортний засіб, оформлення товаросупровідних документів); 2) основну (матеріальну), яка включає 2 етапи – а) передання виконаного боржником (наприклад, передання продукції транспортній організації-перевізнику) і б) прийняття виконаного кредитором (наприклад, прийняття продукції за кількістю і якістю); 3) заключну (техніко-юридичну), на якій відбувається підтвердження виконання зобов’язання (пред’явлення вимоги до кредитора про підтвердження виконання і виконання кредиторського обов’язку). Згідно з ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Загальні умови виконання зобов'язання ,що встановлені ст. 526 ЦК України, передбачають наявність п’яти видів стандартів поведінки, з якими має бути узгоджена поведінка суб'єктів виконання. Це: умови договору; вимоги Цивільного кодексу; вимоги інших актів цивільного законодавства; звичаї ділового обороту; інші вимоги, що звичайно ставляться. Студенти повинні знати зміст кожної із зазначених умов. Виконання договірних зобов'язань ґрунтується на певних принципах, які можна класифікувати наступним чином: а) загальноцивілістичні (галузеві) принципи (свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу); б) принципи зобов’язального права (справедливість; добросовісність; розумність); в) спеціальні (інституційні) принципи виконання зобов'язань (принцип належного виконання; принцип обов’язковості договору; принцип співробітництва). Елементами належного виконання договірних зобов’язань є сторони, предмет і спосіб, місце і строк (термін) виконання. Крім сторін зобов’язання до суб'єктів виконання договірного зобов'язання відносяться також інші особи на стороні боржника або кредитора (“співборжники” і “співкредитори” у зобов'язанні з множинністю осіб), а також треті особи у зобов'язанні. Останні, будучи суб'єктами виконання зобов'язання, не є його сторонами. Що стосується предмету зобов’язання, то його не можна ототожнювати з предметом договору, оскільки зобов'язання і договір – явища, хоч і близькі (ця обставина дає підстави кваліфікувати договір як договірне зобов'язання), проте не тотожні. Договір – це домовленість щодо встановлення, зміни або припинення зобов'язання (згідно з ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України – одна з підстав виникнення зобов'язання), форма (документ), в якій ці зобов'язання фіксуються, тому предмет зобов'язання (сукупності зобов'язань), яке виникає з договору, не є предметом договору. Звідси випливає, що предметом договору є зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої стороні (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку; предметом зобов'язання – обов'язок боржника вчинити зазначену дію (утриматись від неї), якому кореспондує право кредитора вимагати виконання боржником його обов’язку. До способів виконання договірних зобов’язань можна, зокрема, віднести: виконання зобов’язання одноразово або частинами; виконання зобов’язання з множинністю осіб на стороні боржника та/або кредитора; виконання часткових і солідарних зобов’язань; зустрічне виконання; виконання внесенням боргу в депозит нотаріуса. Місцем виконання зобов'язання вважається місце, в якому мають бути вчинені дії боржника, яких вправі вимагати від нього кредитор. Загальне правило щодо місця виконання встановлене абз. 1 ч. 1 ст. 532 ЦК України, згідно з якою сторони зобов’язання можуть встановити місце його виконання в договорі. У тих випадках, коли місце виконання зобов’язання в договорі не визначено, виконання зобов’язання проводиться в місцях, встановлених абз. 2 ч. 1 ст. 532 ЦК України. При цьому критерієм визначення місця виконання законодавець обрав вид зобов'язання, обумовлений його предметом. Значення строку (терміну) як елементу належного виконання договірного зобов'язання, на нашу думку, проявляється в його функціях, а саме: а) дотримання умови щодо строку (терміну) виконання зобов'язання є підставою для визнання виконання у цій частині належним; б) строк (термін) є тим мірилом відліку часу, зі спливом (настанням) якого виникає (припиняється) зобов'язання, а це означає, що до спливу строку (настання терміну) кредитор не має права вимагати виконання, а боржник не зобов'язаний виконувати, тоді як по настанні часу виконання боржник зобов'язаний виконати, а кредитор не має права відмовитись від прийняття належного виконання; в) строк (термін) є критерієм, за яким розрізняють зобов’язання з визначеним строком виконання і зобов’язання з невизначеним строком виконання; г) як прострочення виконання, так і дострокове виконання (за загальним правилом) вважаються неналежним виконанням; д) строк є критерієм оцінки правомірності поведінки суб’єктів зобов’язання з точки зору її своєчасності; е) за допомогою категорії “строк (термін) виконання” можна з’ясувати: чи мало місце в конкретному випадку прострочення виконання зобов'язання (неналежне виконання), чи його невиконання. Таким чином, належним виконанням буде таке виконання, яке здійснене: а) належними суб’єктами, б) належним предметом і способом, в) у належному місці і г) в належний строк. Студентам слід звернути увагу на встановлені цивільним законодавством особливості виконання окремих видів зобов’язань: грошових зобов'язань, зобов'язань за цінним папером, зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами, альтернативних і факультативних зобов'язань, а також забезпечувальних зобов’язань.
Тема 4. Забезпечення виконання договірних зобов’язань
Забезпечувальним зобов’язанням є правовідношення, що виникло на підставі правової норми (договору чи закону) внаслідок порушення основного забезпечуваного зобов’язання його стороною, виконання якого, залежно від виду забезпечення, спрямоване на стимулювання боржника до належного виконання обов’язків та/або на захист інтересів кредитора. Видами забезпечення виконання договірного зобов’язання, встановленими ЦК України, є неустойка, порука, гарантія, завдаток, застава і притримання. Разом з тим договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання. Легальне визначення поняття неустойки містить ч. 1 ст. 549 ЦК України, згідно з якою неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Перша особливість неустойки полягає в тому, що її предметом може бути не лише грошова сума, але й рухоме і нерухоме майно. Другою особливістю визначення поняття неустойки в ЦК України є зазначення на підстави застосування і особливості обчислення її видів – штрафу і пені (ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України). Третя особливість визначення поняття неустойки за ЦК України (абз. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України) полягає у своєрідному поділі неустойки у грошовій формі на законну (її розмір встановлюється актом цивільного законодавства) і договірну (її розмір встановлюється договором). Крім того, особливість неустойки, як виду забезпечення виконання договірних зобов’язань, полягає в її нерозривному зв’язку зі сплатою неустойки як формою відповідальності. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Однією з особливостей виконання забезпечувального зобов’язання, що виникає із поруки, є комплексний характер обов’язку поручителя, який проявляється в тому, що поручитель: а) поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку і у разі невиконання його боржником сам здійснює виконання; б) відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником (мається на увазі відповідальність у її вузькому розумінні). Згідно з ст. 559 ЦК України якою порука припиняється: а) з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; б) якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; в) у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; г) після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Ці підстави можна кваліфікувати як спеціальні підстави припинення договірного зобов’язання поруки, що встановлені законом. Разом з тим, зобов’язання поруки припиняються і на загальних підставах, встановлених Главою 50 ЦК України. Гарантія, як і порука, відноситься до видів забезпечення виконання зобов’язання, спрямованих на захист інтересів кредитора при порушенні зобов’язання боржником. Такий висновок можна зробити зі змісту абз. 2 ст. 560 ЦК України, згідно з яким гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У відносинах, що виникають з приводу гарантії, беруть участь три суб’єкти – гарант, принципал (боржник) і бенефіціар (кредитор). На відміну від гарантії, встановленої ЦК УРСР (ст. 196), яка могла видаватися одними організаціями в забезпечення погашення заборгованості інших (тобто з досить обмеженим колом учасників гарантії), ч. 1 ст. 560 ЦК України звузила коло суб'єктів, які можуть бути гарантами, обмеживши їх банками, іншими фінансовими установами, страховими організаціями. Забезпечувальний характер гарантії знаходить свій вияв у тому, що уразі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вчиняючи таку дію, гарант, по суті, виконує грошове зобов’язання принципала перед бенефіціаром повністю або в певній частині (але не більше суми, зазначеної в гарантії) відповідно до умов гарантії. Завдатком згідно з ч. 1 ст. 570 ЦК України є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Отже, як спосіб забезпечення виконання зобов’язання, завдаток може бути застосований лише в оплатних договорах. Завдатком згідно з ч. 1 ст. 570 ЦК України є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Таким чином, особливість завдатку, як випливає з його визначення, полягає в тому, що передання боржником кредиторові предмета завдатку (грошової суми або рухомого майна) виконує три функції: по-перше, видача завдатку здійснюється боржником у рахунок належних з нього за договором платежів; це частина платежу, що підлягає сплаті за основним зобов’язанням; по-друге, завдаток видається на підтвердження основного зобов’язання; по-третє, завдаток видається на забезпечення виконання основного зобов’язання. Натомість, аванс виконує лише функцію часткової оплати в рахунок майбутніх платежів. Він не виконує доказової і забезпечувальної функцій. Сутність застави як виду забезпечення виконання зобов'язання полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦК України). Крім норм ЦК України (ст. 572-593), відносини застави регулюються Законом України від 2 жовтня 1992 р. “Про заставу” (в частині, що не суперечить ЦК України), Законом України від 5 червня 2003 р. “Про іпотеку”, а також іншими актами цивільного законодавства. Серед найважливіших ознак застави виділяють наступні: права заставодержателя (право застави) є правом на чуже майно; право застави слідує за річчю (перехід права власності від заставодавця до іншої особи не припиняє заставних правовідносин); застава є похідною від основного зобов'язання. Заставне правовідношення виникає в силу існування основного зобов'язання; застава залежить від основного зобов'язання. Можна виділити наступні види застав: 1) іпотеку, 2) заставу товарів в обороті або переробці, 3) заклад, 4) заставу майнових прав і 5) заставу цінних паперів. Застава може бути поділена на види залежно від того, залишається предмет застави у заставодавця чи передається заставодержателю. Заставлене майно залишається у заставодавця у випадках: 1) іпотеки, 2) застави товарів в обороті чи переробці. Застава з переданням закладеного майна заставодержателю (або за його наказом – у володіння третій особі) має місце у разі: 1) закладу, 2) застави цінних паперів, 3) застави майнових прав. Умови і підстава застосування притримання (в сукупності вони складають право притримання) встановлені ч. 1 ст. 594 ЦК України. Притримання може бути застосоване за таких умов: а) володіння річчю кредитором має бути правомірним; б) річ підлягає передачі боржникові або інші особі, вказаній ним; в) строк притримання речі кредитором – до виконання зобов'язання боржником. Притримання, як спосіб забезпечення виконання окремих видів зобов’язання, безпосередньо встановлене рядом статей ЦК України. Наприклад, притримання забезпечує зобов'язання замовника за договором підряду сплатити встановлену ціну роботи або іншу суму, належну підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду (ст. 856 ЦК); зобов'язання комітента за договором комісії задовольнити вимоги комісіонера (ч. 1 ст. 1019 ЦК); зобов'язання відправника за договором перевезення внести провізну плату та інші платежі (ч. 4 ст. 916 ЦК) тощо.
Тема 5. Правові наслідки порушення зобов’язань. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань
Стаття 610 ЦК України вирізняє два види порушення договірного зобов’язання: 1) невиконання і 2) виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Перелік правових наслідків порушення договірного зобов’язання, встановлений ст. 611 ЦК України, не є вичерпним і включає, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Невичерпність цього переліку зумовлена тим, що, по-перше, правові наслідки порушення зобов’язання можуть бути встановлені законом; по-друге, зазначені правові наслідки можуть бути встановлені сторонами в договорі. Для цивільно-правової відповідальності характерними є наступні ознаки: - майновий характер відповідальності (відшкодування збитків; матеріальне відшкодування моральної шкоди; сплата штрафних санкцій – неустойки, штрафу, пені); - це відповідальність однієї сторони договору (правопорушника) перед іншою (потерпілим); - відповідність розміру відповідальності розміру заподіяних збитків; - застосування рівних за обсягом заходів відповідальності до різних учасників майнового обороту за однотипні правопорушення. Залежно від різних критеріїв в теорії цивільного права здійснюється поділ цивільно-правової відповідальності на види. З урахуванням існування в цивільних відносинах двох видів зобов’язань – договірних і недоговірних – і відповідного їх регулювання ЦК України, цілком виправдано поділяти відповідальність на договірну і недоговірну. Договірною відповідальністю є відповідальність за порушення договірних зобов’язань, незалежно від того, передбачена вона договором або законом. Залежно від форми закріплення санкцій можна говорити про законні (встановлені законом), договірні (встановлені сторонами у договорі) і законно-договірні (можливість застосування передбачених законом санкцій має бути зазначена у договорі) санкції. Залежно від підстав настання виділяє відповідальність за заподіяння майнової шкоди (вчинення майнового правопорушення) і відповідальність за заподіяння моральної шкоди (шкоди, заподіяної особі). Саме відповідальність за вчинення майнового правопорушення є переважає в договірних зобов’язаннях, покликаних опосередковувати майновий (економічний) оборот. Залежно від характеру розподілу відповідальності між кількома порушниками розрізняють часткову, солідарну і субсидіарну відповідальність. Можна виділити три форми цивільно-правової відповідальності за порушення договірних зобов’язань: а) відшкодування збитків; б) матеріальне відшкодування моральної шкоди; в) сплата неустойки (штрафу, пені). Для застосування заходів відповідальності до правопорушника необхідні певні умови, сукупність яких в науці цивільного права іменується складом цивільного правопорушення. До умов настання цивільно-правової відповідальності відносять: а) протиправну поведінку порушника; б) наявність збитків у потерпілого; в) наявність причинного зв’язку між поведінкою порушника і збитками, що настали у потерпілого; г) вину порушника в невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язання. Підстави звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань можна умовно поділити на дві групи – прямі (безпосередні) і непрямі (опосередковані). Прямими є підстави, зазначені в ст. 617 ЦК України, згідно з якою особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Непрямими підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання можна вважати відсутність вини у тих випадках, коли вина є підставою відповідальності за порушення зобов’язання (ст. 614 ЦК України), а також неможливість виконання зобов’язання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Тема 6. Припинення договірних зобов’язань
Юридичні факти, з настанням яких закон або договір, пов’язують припинення зобов’язання, називаються підставами припинення зобов’язання. Їх можна класифікувати на загальні і спеціальні підстави. Загальними підставами припинення зобов'язання є: а) підстави, які ведуть до погашення зобов'язання: належне виконання (ст. 599 ЦК України); передання відступного (ст. 600 ЦК України); зарахування (ст. 601, 603 ЦК України); б) підстави, в основі яких лежить відмова від зобов'язання: вимога однієї з сторін (ч. 2 ст. 598 ЦК України); домовленість сторін (ч. 1 ст. 604 ЦК України); новація (ч. 2-4 ст. 604 ЦК України); прощення боргу (ст. 605 ЦК України); в) підстави, в основу яких покладено неможливість виконання: поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України); неможливість виконання (ст. 607 ЦК України); смерть фізичної особи (ст. 608 ЦК України); ліквідація юридичної особи (ст. 609 ЦК України). Спеціальні підстави припинення зобов'язання можна поділити на: а) підстави, що застосовуються як санкції за порушення зобов'язання у випадках, передбачених договором або законом. До них відносяться: відмова від прийняття виконання (ч. 3 ст. 612 ЦК України); одностороння відмова від зобов'язання (ст. 615 ЦК України). Приклади такої відмови містять, наприклад, ч. 4 ст. 690, ч. 1 ст. 565, п. 2 ст. 766 ЦК України. В той же час, відмова від зобов'язання може мати місце і за відсутності порушення його однією із сторін (наприклад, відмова від договору про надання права користування чужою земельною ділянкою – ч. 2 ст. 408 ЦК України; відмова продавця від договору купівлі-продажу – ч. 1 ст. 665 ЦК України; відмова від договору комерційної концесії – ч. 1 ст. 1126 ЦК України тощо). б) інші підстави, передбачені договором або законом: закінчення строку довіреності (ч. 1 ст. 248 ЦК України); припинення поруки (ст. 559 ЦК України); припинення гарантії (ст. 568 ЦК України); припинення права застави (ст. 593 ЦК України); неукладення основного договору (ч. 3 ст. 635 ЦК України); розірвання договору (ч. 2 ст. 653 ЦК України); інші випадки. Існує й інша класифікація, за якою розрізняють підстави припинення зобов’язання з волі сторін і незалежно від волі сторін. Підстави припинення зобов’язання з волі сторін за своєю юридичною природою відносяться до правочинів, оскільки є діями, спрямованими на припинення цивільних прав та обов’язків. До підстав цієї групи відносяться: належне виконання зобов’язання, передання відступного, зарахування зустрічних однорідних вимог, домовленість сторін і прощення боргу. Припинення зобов'язання виконанням (ст. 599 ЦК України), є найбільш поширеним і нормальним способом його припинення, способом досягнення мети, заради якої воно створювалося. Як встановлено ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Передання відступного – це така підстава припинення зобов’язання, яка полягає в переданні майна, грошей, робіт, послуг, інших благ взамін його виконання, заснована на домовленості сторін зобов’язання, відповідно до якої встановлюється розмір, строки і порядок такої заміни. Зарахування – це така підстава припинення зобов’язання, за якої припиняються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав (не зазначений, визначений моментом витребування). Припинення зобов'язання за домовленістю сторін передбачене ст. 604 ЦК України. Особливою підставою, видом припинення зобов’язання за домовленістю сторін є новація (від лат. novatio – оновлення). Новація – це угода про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими самими сторонами. Припинення зобов'язання прощенням боргу (ст. 605 ЦК України) передбачає, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Одностороння відмова від зобов'язання, як підстава припинення зобов’язання, допускається, якщо це встановлено договором або законом. Крім того зобов’язання може бути припинено шляхом розірвання договору. У вигляді загального правила ці підстави закріплені у п. 1 ст. 611 ЦК України, із назви якої стає зрозумілим, що в ній ідеться про припинення зобов’язання як один із правових наслідків його порушення. Групу підстав припинення зобов’язання незалежно від волі сторін складають підстави, що не відносяться до правочинів і припиняють зобов’язання незалежно від досягнення його мети. До цієї групи входять: поєднання боржника і кредитора в одній особі; неможливість виконання; смерть фізичної особи і ліквідація юридичної особи. Поєднання (збіг) боржника і кредитора в одній особі має місце у разі, якщо до сторони, яка є боржником, переходить відповідно до будь-якої зазначеної в законі підстави зобов'язання іншої особи, за яким ця особа є кредитором по відношенню до боржника, і навпаки. Припинення зобов'язання неможливістю його виконання має місце у разі якщо неможливість виконання зобов'язання настала після його виникнення. Така неможливість може бути як юридичною (наприклад, у разі заборони проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України), так і фактичною (наприклад, загибель в результаті пожежі індивідуально визначеної речі, яку боржник зобов'язаний передати кредиторові). Припинення зобов'язання смертю фізичної особи, як підстава припинення зобов’язання, встановлене ст. 608 ЦК України. При цьому в законі йдеться не просто про смерть фізичної особи, як підставу припинення зобов'язання, а про смерть фізичної особи, яка є стороною в зобов'язанні, – боржником (ч. 1 ст. 608 ЦК України) або кредитором (ч. 2 ст. 608 ЦК України). Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи є загальним правилом, встановленим ст. 609 ЦК України, що застосовується як щодо боржника, так і щодо кредитора. Змістовний модуль 2.
Теоретико-прикладні аспекти окремих видів договорів Тема 7. Договори про передачу майна.
Договори про передачу майна є однією із найчисленніших груп договорів, які врегульовані спеціальною частиною договірного права ЦК України. Договори про передачу майна варто поділити на дві великі групи: договори, предметом за якими є передача майна у власність, та договори, предметом за якими є передача майна у користування. Аналіз окремих проблемних моментів, які можуть виникати на стадії укладання договору, його виконання варто здійснювати з огляду на вище визначені групи договорів.
Тема 8. Договори про виконання робіт.
Договори про виконання робіт варто відмежовувати від договорів про надання послуг. Класичним прикладом договору про виконання робіт є договір підряду. У процесі укладання, зміни, виконання, припинення або розірвання таких видів договорів сторони можуть зіткнутися із рядом проблем. Найчастіше такі проблеми можуть виникати щодо визначення прав та обов’язків сторін, особливостей формування ціни договору тощо.
Тема 9. Договори про надання послуг.
Основним проблемним моментом цієї категорії договорів є відмежування предмету такого договору (надання послуги) від виконання роботи. Визначальною характеристикою цієї групи договорів є значна видова різноманітність. До договорів про надання послуг, зокрема належать: договори про зберігання, договори перевезення (пасажирів та вантажів), договори транспортного експедирування тощо.
Тема 10. Договори у сфері банківської діяльності.
Величезне практичне значення цієї групи договорів можна простежити, аналізуючи численну судову практику щодо вирішення кредитних спорів. Правильне формулювання прав і обов’язків сторін у цих видах договорів, однією із сторін за якими обов’язково є банк (інша фінансова установа), дозволить в майбутньому уникнути спірних питань, пов’язаних із виконанням таких договорів та відповідальності щодо невиконання (неналежного) виконання.
Плани семінарських занять
Тема 1. Загальна характеристика договірних зобов’язань (2 год.)
1. Поняття і система цивільно-правових зобов’язань. 2. Договірне зобов’язання як категорія цивільного права: поняття і зміст. 3. Сторони в договірному зобов’язанні. 3. Динаміка договірного зобов’язання: поняття, зміст та стадії.
Завдання для самостійної роботи
Первісний кредитор передав новому кредитору право вимоги за договором в обсязі, що існував на момент передачі такого права вимоги. Чи має право новий кредитор вимагати з боржника штрафні санкції передбачені договором, але нараховані після передачі права вимоги? Чи може кредитор передати новому кредитору частину права вимоги (основного боргу, штрафних санкцій тощо)? Відповідь поясніть.
Література Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т. І. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2002. – 490 с. Белов В.А. Денежные обязательства. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2001. – 237 с. Белов В.А. К вопросу о соотношении понятий обязательства и договора // Cделки: проблемы теории и практики: Сборник статей / Рук. авт. кол. и отв. ред. М.А. Рожкова. – М.: Статут, 2008. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Венедиктов А.В. Договорная дисциплина в промышленности // Венедиктов А.В. Избранные труды по гражданскому праву. В 2 т. Т. 1. – М.: “Статут”, 2004. – С. 394-460. Вільнянський С.Й. Загальне вчення про зобов’язання // Антологія української юридичної думки. Том 9. Юридична наука радянської доби. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”. – 2004. – С. 464-485. Габов А. Некоторые вопросы уступки права // Хозяйство и право. – 1999. - № 4. - С. 53-60. Гавзе Ф.И. Обязательственное право (общие положения). – Минск: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1968. – 128 с. Годэмэ Е. Общая теория обязательств // Ученые записки ВИЮН. Вып. ХІІІ. – М.: Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 503 с. Гражданский кодекс. Часть первая. Модель. Рекомендательный законодательный акт Содружества Независимых Государств. Принят на пятом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств – участников Содружества независимых Государств 29 октября 1994 г. – М., 1995. – 194 с. Дернбург Г. Пандекты. Том второй. Обязательственное право. Третье русское издание. – М., 1911. – 496 с. Джигарджян Е.О. Гражданско-правовое понятие обязательства // http://www.studunion.msu.ru/lomonosov/Pdf/Jury.pdf Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Дудин А.П. Объект правоотношения (вопросы теории). - Саратов: Издательство Саратовского университета, 1980. – 81 с. Ігнатенко В. Договірні та позадоговірні зобов’язання // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 11. – С. 7- 9. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Кот О.О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 160 c. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с. Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения // Советское государство и право. – 1966. - № 10. – С. 50-57. Кротов М.В. Обязательство по оказанию услуг в советском гражданском праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Л., 1989. – 16 с. Кротов М.В. О некоторых проблемах перемены лиц в обязательстве // Очерки по торговому праву. Выпуск 6 / Сб. научн. трудов под ред Е.А.Крашенинникова. – Ярославль, 1999. Кузнецова Н.С. Проблемы формирования нового гражданского и торгового законодательства Украины и обязательственные правоотношения // Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско-правовых дисциплин: Сб. материалов науч.-практ. семинара. – Харьков: ХИВД, 1993. – С. 34-38. Кутателадзе О.Д. Підстави виникнення зобов’язань за римським приватним правом і сучасним цивільним законодавством України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2006. – 19 с. Лавров Д.Г. Денежные обязательства в российском гражданском праве. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2001. – 250 с. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: “Статут”, 1999. – 352 с. Луць В.В. Сучасна кодифікація договірного права в Україні: здобутки і проблеми // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 2 (33) - №3(34). – С. 424-437. Май К.С. Очерк общей части буржуазного обязательственного права. – М: Внешторгиздат, 1953. – 220 с. Майданик Р. Місце зобов’язання в праві України // Право України. – 2006. – № 4. – С. 3–6. Майданик Р. Поняття зобов’язання в цивільному праві України // Право України. – 2006. – № 3. – С. 67–71. Максоцкий Р.А. Возмездность и безвозмездность в современном гражданском праве: Учебное пособие / Р.А. Максоцкий; Науч. Ред. М.В. Кротов. – учеб. изд. – М.: Проспект, 2002. – 176 с. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902 . Изд. 2-е, испр. – М.: “Статут”, 2000. – 831 с. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с. Печений О. Поняття та класифікація грошових зобов’язань у контексті положень нового Цивільного кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 4. – С. 35-39. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под ред. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2003. – 608 с. Погрібний С.О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України: монографія. – К.: Правова єдність, 2009. – 304 с. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. – М.: “Статут”, 2001. – 354 с. Покровский И.А. История римского права. – Вступит. статья, перевод с лат., научн. ред. и коммент. А.Д.Рудокваса. – СПб.: Издательско-торговый дом “Летний сад”, 1998. – 560 с. Попондопуло В.Ф. Динамика обязательственного правоотношения и гражданско-правовая ответственность. Монография. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1985. – 112 с. Райхер В.К. Абсолютные и относительные права // Известия экономического факультета Ленинградского политехнического института. Л., 1928. Вып. 1. Рожкова М.А. Судебный акт и динамика обязательства. – М.: “Статут”, 2003. – 140 с. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Сарбаш С.В. Обязательства с множественностью лиц и особенности их исполнения. – М.: “Статут”, 2004. – 112 с. Сібільов М. М. Структура та основний зміст загальних положень про зобов'язання у проекті нового Цивільного кодексу України // Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А.Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – С. 218-223. Сібільов М. Договірне зобов’язання та його виконання // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 2 (33)-№ 3 (34). – С. 414-424. Сібільов М. Динаміка договірних зобов’язань після їх виникнення Вісник Академії правових наук України. – 2005. - № 1 (40). – С. 79-88. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: “Статут”, 2002. – 638 с. Тархов В.А. Курс гражданского права. Гражданское правоотношение. — Уфа, 1993. – 122 с. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 192 с. Хайн Кётц. Франк Лорман. Введение в обязательственное право // Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии. / Пер. с нем. – М.: Изд-во БЕК, 2001. – С.37-74. Шапп Я. Основы гражданского права Германии. Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 304 с. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. – Тула: Автограф, 2001. – 720 с. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) / Вступительная статья Е.А.Суханов. – М.: Фирма “Спарк”, 1995. – 556 с.
Тема 2. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення договірних зобов’язань (2 год.)
Завдання для самостійної роботи
Література: Агарков М.М. Понятие сделки по советскому гражданскому праву. // Советское государство и право. – 1946. - № 3 – 4, с. 41– 55. Ансон В. Договорное право. Пер. с англ. / Под общ. ред. и с предисл. О.Н. Садикова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 464 с. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006. – 204 с. Белов В.А. Учение о сделке в российской доктрине гражданского права (литературный обзор) // Cделки: проблемы теории и практики: Сборник статей / Рук. авт. кол. и отв. ред. М.А. Рожкова. – М.: Статут, 2008. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Бєляєва А. Межі дії принципу свободи договору в сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 8 – С. 45-47. Бєляєва А.П. Принцип свободи договору в правовому регулюванні зовнішньоекономічного контракту: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2005. – 20 с. Гавзе Ф.И. Обязательственное право (общие положения). – Минск: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1968. – 128 с. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с. Годэмэ Е. Общая теория обязательств // Ученые записки ВИЮН. Вып. ХІІІ. – М.: Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 503 с. Горєв О.В. Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 20 с. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1988. – 176 с. Елисеев И.В. Кротов М.В. Предварительный договор в российском гражданском праве // Очерки по торговому праву. Выпуск 7 / Сб.нучн. трудов под ред. Е.А.Крашенинникова. Ярославль. 2000. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Казанцев М.Ф. Гражданско-правовое договорное регулирование: исходные положения концепции // Правоведение. – 2003. - № 2. – С. 90-102. Карабань В.Я. Тлумачення актів цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2007. – 20 с. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / Отв. ред. засл. деят. науки РФ, докт. юрид. наук, проф., акад. РАЕН П.П.Баранов. – СПб.: Изд-во "Юридический Центр Пресс", 2001. – 211 с. Корецкий А.Д. Договорное право России. Основы теории и практики реализации. – М.: ИКЦ "МарТ", Ростов н/Д: Издательский Центр "МарТ", 2004. – 528 с. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Сборник статей. – М.: «Статут», 2001. – С. 166–182. Красавчиков О.А. Теория юридических фактов в советском гражданском праве. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Свердловск, 1950. – 10 c. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с. Кузнєцова Н. Принципи сучасного зобов’язального права України // Українське комерційне право. – 2003. - № 4. - С. 9-15. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України // Автореф. дис… канд. юрид. наук:12.00.04. – К. – 2001. – 18 с. Лідовець Р.А. Змішані договори в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Л., 2005. – 19 с. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902 . Изд. 2-е, испр. – М.: “Статут”, 2000. – 831 с. Михайлов С. Принцип добросовестности в договорных правоотношениях // Хозяйство и право. – 2004. - № 6. Мілаш В.С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов: Монографія. – Харків: Видавець ФО-П-Вапнярчук Н.М., 2007. – 440 с. Новікова В.В. Правова природа безвідплатних договорів у цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2007. – 20 с. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2003. – 20 с. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под ред. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2003. – 608 с. Подцерковний О. Недоліки норм про свободу договору в новому Цивільному кодексі України // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - № 3 (38). – С. 77-90. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. – М.: “Статут”, 2001. – 354 с. Поротиков А.И. Обычай в гражданском обороте // Обычай в праве: Сборник. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. – С. 197-380. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Самонд и Вильямс. Основы договорного права. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. – 704 с. Сібільов М. Цивільно-правовий договір в механізмі правового регулювання суспільних відносин в сфері приватного права // Юридический вестник. – 2002. - № 3. Сібільов М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права // Вісник Академії правових наук. – 2002. - № 4 (31). – С. 87-93. Сібільов М. Зміст цивільно-правового договору // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 1 (32). – С. 93-99. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: “Статут”, 2002. – 638 с. Танага А.Н. Принцип свободы договора в гражданском праве России. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2003. – 211 с. Телестакова А.А. Система договорів про надання послуг в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К., 2008. — 16 с. Терьохін С.Є. Цивільно-правове регулювання комерційних контрактів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2007. — 16 с. Тімуш І.С. Цивільно-правове регулювання ризикових (алеаторних) договорів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 192 с. Халфина Р. О. Договор в английском праве. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — 319
Тема 3. Виконання договірних зобов’язань (4 год.)
Заняття 1.
Заняття 2.
У п. 8.1. Договору сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір «діє та є чинним до 01 січня 2010 року». Однак за період з 4 січня по 31 грудня 2009 року покупець переданий йому у власність продавцем товар не реалізував. Можливість повернення товару постачальнику Договором не передбачена. Використайте існуючі підходи до понять «строк договору», «строк зобов’язання» та «строк виконання зобов’язання», проаналізуйте положення ст.ст. 530, 631 ЦК України, ч. 7 ст. 180 ГК України. Чи існують у постачальника в даній ситуації (після спливу строку договору) правові підстави вимагати від покупця оплати переданого за Договором товару? Обгрунтуйте свою відповідь.
5) Якими є правова природа кредиторських обов’язків та їх місце у змісті договірного зобов’язання? Сформулюйте власне визначення категорії «кредиторський обов’язок». Чи можна говорити про те, що виконання зобов’язання здійснюється як боржником, так і кредитором – у вигляді прийняття виконання, підтвердження виконання тощо? Аргументуйте власну позицію.
Література: Алексеев С.С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового регулирования // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Сборник статей. – М.: «Статут», 2001. – С. 54–68. Белов В.А. Денежные обязательства. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2001. – 237 с. Белов В.А. Добросовестность, разумность, справедливость как принципы гражданского права // Законодательство. – 1998. - № 8. – С. 49-52. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Боднар Т.В. Підтвердження виконання договірного зобов'язання // Юридична Україна – 2004. – № 12. – С. 37–42. Боднар Т.В. Строк (термін) виконання договірного зобов’язання в цивільному праві України. // Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 2. – С. 207-212. Боднар Т.В. Суб’єкти виконання договірного зобов'язання // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. – С. 28-31. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Гавзе Ф.И. Обязательственное право (общие положения). – Минск: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1968. – 128 с. Годэмэ Е. Общая теория обязательств // Ученые записки ВИЮН. Вып. ХІІІ. – М.: Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 503 с. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: «Статут», 2000. – 411с. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Доренкова Ю.М. Исполнение договорного обязательства в гражданском праве России: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.03. – Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. – М., 2002. – 160 с. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с. Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения // Советское государство и право. – 1966. - № 10. – С. 50-57. Краснов Н.И. Реальное исполнение договорных обязательств между социалистическими организациями. – М.: Госюриздат, 1959. – 192 с. Лавров Д.Г. Денежные обязательства в российском гражданском праве. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2001. – 250 с. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: “Статут”, 1999. – 352 с. Марьянкова Н.В. Уступка права требования. Проблемы и решения. СПб., 2002. Михайлов С. Принцип добросовестности в договорных правоотношениях // Хозяйство и право. – 2004. - № 6. Нечаев А.С. Принцип добросовестного выполнения обязательств // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2004. № 6. – С. 122-126. Новицкий И. Б. Участие кредитора в исполнении договорного обязательства // Советское государство и право. – 1947. - № 7. – С. 24-33. Паліюк В.П. Щодо справедливості, добросовісності та розумності в чинному законодавстві України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – 2002. - № 2. – С. 42-45. Пацурківський Ю.П. Поняття принципів добросовісності, розумності та справедливості в цивільному праві // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 212: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 44-48. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под ред. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2003. – 608 с. Подцерковний О.П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики. – Видання перше. – К.: «Юстініан», 2006. – 424 с. Подцерковный О.П. Денежные обязательства и расчетные правоотношения в Украине. – Одесса: "Студия "Негоциант", 2005. – 308 с. Рахимов М.З. Исполнение хозяйственных обязательств: Встречное исполнение. Учеб. пособие. – Душанбе: Тадж. гос. ун-т, 1990. – 127 с. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Сарбаш С.В. Исполнение обязательства по частям // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации, 2003, № 12, С. 99-107; 2004, № 1. – С. 135-146. Сарбаш С.В. Исполнение взаимных обязательств. – М.: “Статут”, 2004. – 96 с. Сарбаш С.В. Обязательства с множественностью лиц и особенности их исполнения. – М.: “Статут”, 2004. – 112 с. Сарбаш С.В. Исполнение договорного обязательства. – М.: Статут, 2005. – 636 с. Сафонов М.Н. Исполнение обязательств и способы обеспечения их исполнения // Журнал российского права. – 2003. - № 7. – С. 57-61. Сейтмустафа А. Понятие исполнения обязательства // Актуальные проблемы частного права. Материалы международной научно-практической конференции (в рамках ежегодных цивилистических чтений). – Алматы, 23-24 мая 2002 г. / Отв. ред. М.К.Сулейменов. – Алматы: КазГЮУ, 2003. – С. 285-288. Сидоров І.Ф. Виконання вексельних зобов'язань: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2003. — 18 с. Сібільов М. Договірне зобов’язання та його виконання // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 2 (33)-№ 3 (34). – С. 414-424. Толстой В.С. Исполнение обязательств. – М.: Юрид. лит., 1973. – 208 с. Утєхін І. Дії з виконання договору // Юридична Україна. – 2005. – № 1. – С. 30-32.
Тема 4. Забезпечення виконання договірних зобов’язань (2 год.)
Література: Андріанов М.В. Засоби та правовий режим забезпечення кредитних зобов’язань: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2006. – 17 с. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Вавилин Е.В. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 225 с. Гонгало Б.М. Учение об обеспечении обязательств. – М.: “Статут”, 2002. – 222 с. Диденко А.Г. Обеспечение исполнения договоров. Научное издание. – Астана: ЗАО Институт законодательства Республики Казахстан, 2002. – 184 с. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Єсіпова Л.О. Гарантія у цивільному праві: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2006. – 20 с. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Карнаух Т.М. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язань: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2008. — 19 с. Латынцев А.В. Обеспечение исполнения договорных обязательств. – М.: “Лекс-Книга”, 2002. – 285 с. Мальцев Д.О. Застава як спосіб забезпечення банківського кредиту за цивільним законодавством України: 12.00.03. – О., 2005. – 20 с. Михальнюк О.В. Порука у цивільному праві: теорія та практика: Монографія. – К.: КНТ 2008. – 268 с. Михальнюк О.В. Цивільно-правове регулювання поруки: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2006. – 20 с. Молодико К.Ю. Гарантії фінансових установ як засіб цивільно-правового захисту прав та інтересів учасників цивільних відносин: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 19 с. Нижний С.В. Застава майнових прав як спосіб забезпечення виконання зобов’язань: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 16 с. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. Проценко І.О. Види забезпечення належного виконання зобов’язань у цивільному праві України: єдність та диференціація: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2007. – 18 с. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Сарбаш С.В. Удержание как способ обеспечения исполнения обязательств. – М.: “Статут”, 2003. - 251 с. Сафонов М.Н. Исполнение обязательств и способы обеспечения их исполнения // Журнал российского права. – 2003. - № 7. – С. 57-61. Слома В.М.Оновлена гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань // Вісник прокуратури. – 2003. - № 10. – С. 57-59. Слома В.М. Незалежність та безвідкличність гарантії за Цивільним кодексом України // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. – 2004. – Вип. 39. – С. 329-333. Слома В.М. Розвиток інституту забезпечення виконання зобов’язань у цивільному законодавстві // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006. – Вип. 1. – С. 103-107. Слома В.М. Правова природа домовленості про видачу гарантії // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. – 2006. – Вип. 42. – С.203-208. Слома В.М. Суб’єкти гарантійного зобов’язання // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 2006. – Випуск XVI. – С. 95-101. Федосєєв П.М. Інститут поруки за римським правом та його рецепція у цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 19 с. Шаповалова О.І. Проценти у грошових зобов’язаннях (цивілістичні аспекти): Автореф. дис…канд. юрид. наук. – 12.00.03. – Одеса, 2005. – 20 с.
Тема 5. Правові наслідки порушення зобов’язань. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань (2 год.)
Література: Амбарцумян К. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 144–162. Андрійцьо В.Д. Примусове виконання обов'язку в натурі як спосіб захисту цивільних прав: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2004. — 18 с. Антимонов Б.С. Основания договорной ответственности социалистических организаций. – М.: Юрид. лит., 1962. – 175 с. Антонюк О.І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Х., 2004. – 22 с. Антонюк О. Право на односторонню відмову від зобов’язання та односторонню зміну його умов // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2. – С. 15-18. Балашова Э.Г. Неисполнение как стадия существования обязательственного правоотношения. Автореф… дис. к.ю.н. 12.00.03. – Казань, 2004. – 28 с. Баранова Л.М. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному праві. Автореф… дис. к.ю.н. 12.00.03. – Х., 1998. – 19 с. Баринова Е.В. Понятие, виды и формы гражданско-правовой ответственности за нарушение договорного обязательства // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 6 / Под ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: Издательство НОРМА, 2003. – С. 274-310. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Боднар Т.В. Категорії “невиконання”, “неналежне виконання” і “неможливість виконання” у зобов’язальному праві України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. - № 3 (частина 1). – С. 20-28. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с. Бугера І. Непереборна сила як підстава звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 119–144. Вавилин Е.В. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 225 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Верховець А.А. Про сплату процентів за ст. 625 ЦК України // Вісник господарського судочинства. – 2005. - № 2. – С. 30-34. Витрянский В.В. Проценты по займу // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 3. К 80-летию С.С.Алексеева. – М.: “Статут”; Екатеринбург: Институт частного права, 2004. – С. 155-189. Граве К.А. Договорная неустойка в советском праве. – М.: Госюриздат, 1960. - 117 с. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: «Статут», 2000. – 411с. Гришко О. Порушення договірного зобов’язання як цивільно-правова категорія. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 187–210. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Егорова М.А. Односторонний отказ от исполнения гражданско-правового договора. – М.: Статут, 2008. – 508 с. Захарова О.Н. Непреодолимая сила и гражданско-правовая ответственность. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 2005. – 22 с. Зверева Е.А. Ответственность предпринимателя за нарушение договорных обязательств: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04. — М., 1997. — 216 с. Иоффе О.С. Вина как условие ответственности за нарушение обязательства. // Советская юстиция. – 1965. - № 5. – С. 24 - 27. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Канзафарова І.С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 36 с. Канзафарова І.С. Теорія цивільно-правової відповідальності / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – О. : Астропринт, 2006. – 261с. Карапетов А.Г. Иск о присуждении к исполнению обязательства в натуре. – М.: «Статут», 2003. – 175 с. Карапетов А.Г. Проценты годовые за просрочку платежа: сравнительно-правовой анализ, правовая природа, соотношение с другими мерами защиты // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2004. – № 8. – С.174-185; № 9. – С.156-168. Карапетов А.Г. Расторжение нарушенного договора в российском и зарубежном праве. – М.: Статут, 2007. – 876 с. Карпов М.С. Гражданско-правовые меры оперативного воздействия. – М.: “Статут”, 2004. – 141 с. Комаров А.С. Ответственность в коммерческом обороте. – М.: Юрид. лит., 1991. – 206 с. Коновалов С.А. Основание гражданско-правовой ответственности. Дис… канд. юрид. наук. – М., 2006. – 246 с. Коршунова Н.П. Обстоятельства, освобождающие от ответственности за нарушение договора. Автореф… к.ю.н. – М., 2007. – 30 с. Крисань Т.Є. Збитки як категорія цивільного права України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2008. — 19 с. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. – М.: Наука, 1968. – 208 с. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. М.: Юрид. лит., 1985. – 192 с. Матвеев Г.К. Вина в советском гражданском праве. – К.: Издательство Киевского государственного университета им. Т.Г. Шевченко, 1955. – 308 с. Матвеев Г.К. Основания гражданскоправовой ответственности. – М.: «Юридическая литература», 1970. – 312 с. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902 . Изд. 2-е, испр. – М.: “Статут”, 2000. – 831 с. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с. Новоселова Л.А. Проценты по денежным обязательствам. Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: “Статут”, 2003. – 192 с. Параскевова С.А. Понятие и социальная сущность гражданского правонарушения (теоретические проблемы). Автореф… д.ю.н. – М., 2007. – 63 с. Пергамент М.Я. Договорная неустойка и интерес. – 2-е изд., пересмотр. и доп. – М.: Изд. кн. магазина И.К. Голубева под фирмою "Правоведение", 1905. – 368 с. Подцерковний О.П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики. – Видання перше. – К.: «Юстініан», 2006. – 424 с. Подцерковный О.П. Денежные обязательства и расчетные правоотношения в Украине. – Одесса: "Студия "Негоциант", 2005. – 308 с. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. – М.: “Статут”, 2001. – 354 с. Попондопуло В.Ф. Динамика обязательственного правоотношения и гражданско-правовая ответственность. Монография. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1985. – 112 с. Примак В.Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2005. – 16 с. Ромащенко І. Цивільно-правові аспекти відмови від договірного зобов’язання. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 163–187. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Самощенко И.С. Понятие правонарушения по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит., 1963. – 286 с. Самощенко И.С. Правонарушения и юридическая ответственность. – М., 1966. – 32 с. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: “Статут”, 2002. – 638 с. Сулейменов М.К. Ответственность за нарушение сроков исполнения договорных обязательств. – Алма-Ата: «Наука», 1971. – 179 с. Тарасенко Л.В. Цивільно-правова відповідальність за порушення грошових зобов'язань: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2006. — 20 с. Тархов В.А. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Саратов: Издательство Саратовского государственного университета, 1973. – 456 с. Ткачук А.Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов’язань. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2002. – 24 с. Убытки и практика их возмещения: Сборник статей / Отв. ред. М.А Рожкова. – М.: "Статут", 2006. – 622 с. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 192 с. Шаповалова О.І. Проценти у грошових зобов’язаннях (цивілістичні аспекти): Автореф. дис…канд. юрид. наук. – 12.00.03. – Одеса, 2005. – 20 с.
Тема 6. Припинення договірних зобов’язань (2 год.)
Література: Бациев В.В. Обязательство, осложненное условием об отступном (замене исполнения). – М.: “Статут”, 2003. – 109 с. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Блащук А.М. Відмова від виконання договору як підстава припинення зобов’язання // Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 43–47. Блащук А.М. Поняття та правова природа припинення цивільно-правових зобов’язань // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – 2004. – № 4. – С. 93–98. Блащук А.М. Правові наслідки припинення договірного зобов’язання внаслідок виконання або розірвання договору // Юридична Україна. – 2005. – № 9. – С. 38– 45. Блащук А.М. Припинення договірних зобов'язань у цивільному праві України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Генкин Д.М. К вопросу о влиянии на обязательство невозможности исполнения // Сборник памяти Г.Ф.Шершеневича. – М., 1915. – С. 115-118. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Запорожец А.М. К проблеме невозможности исполнения обязательств // Журнал российского права. – 2003. - № 12. - С. 40-48. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Камалитдинова Р.А. Развитие доктрины невозможности исполнения обязательств в различных правовых системах // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 4 / Под ред. проф. М.И.Брагинского. – М.: Изд-во НОРМА, 2002. – С. 111-167. Міхно О.І. Припинення договору за цивільним законодавством України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 23 с. Міхно О. Припинення договору через неможливість його виконання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 11. – С. 92-95. Мурзин Д.В., Мурзина Н.Ю. Новация в российском договорном праве // Актуальные проблемы гражданского права / Под ред. С.С.Алексеева; Исследовательский центр частного права. Уральский филиал. Российская школа частного права. Уральское отделение. – М.: “Статут”, 2000. – С. 148-192. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с. Печений О.П. Прострочення виконання договірного зобов’язання: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2002. – 20 с. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под ред. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2003. – 608 с. Примак В.Д. Неможливість виконання зобов’язання крізь призму цивільно-правової відповідальності // Вісник господарського судочинства. – 2002. - № 1. – С. 196-201. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Сарбаш С. Прекращение обязательств зачетом в арбитражной практике // Хозяйство и право. – 2001. - № 10. – С. 80-91. Шилохвост О.Ю. Отступное в гражданском праве России. – М.: “Статут”, 1999. – 251с.
Підсумкова модульна контрольна робота по першому модулю: «Загальні положення теорії договірного права»
Примірний перелік питань, які виносяться на модульну контрольну роботу
Питання: Варіант-1:
1.Проаналізувати можливість застосування переддоговірної відповідальності у договірних зобов’язаннях у цивільному праві. 2. Проаналізувати можливість виникнення, зміни та припинення договірного зобовязання тільки на підставі судового рішення. 3. Висловити власну думку з приводу поняття «ризик невиконання (неналежного виконання) договірного зобовязання» та найефективнішого способу управління цим видом ризику.
Варіант-2:
Модуль-2 «Теоретико-прикладні аспекти окремих видів договорів»
Тема 7. Теорія і практика договірних зобов’язань про передачу майна у власність та у користування (2 год.)
Завдання для самостійної роботи
У п. 8.1. Договору сторони дійшли взаємної згоди про те, що Договір «діє та є чинним до 01 січня 2010 року». Однак за період з 4 січня по 31 грудня 2009 року покупець переданий йому у власність продавцем товар не реалізував. Можливість повернення товару постачальнику Договором не передбачена. Використайте існуючі підходи до понять «строк договору», «строк зобов’язання» та «строк виконання зобов’язання», проаналізуйте положення ст.ст. 530, 631 ЦК України, ч. 7 ст. 180 ГК України. Чи існують у постачальника в даній ситуації (після спливу строку договору) правові підстави вимагати від покупця оплати переданого за Договором товару? Обґрунтуйте свою відповідь з посиланням на акти цивільного законодавства.
«Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов’язку, що не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується». Натомість, на думку Вищого господарського суду України, «підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов’язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України». Проаналізуйте положення ст. 530, ч. 1 ст. 692 ЦК України, дайте власну правову оцінку вищенаведеного роз’яснення та обґрунтуйте порядок обчислення строків виконання грошового зобов’язання з оплати товару.
Література: Агарков М.М. Понятие сделки по советскому гражданскому праву. // Советское государство и право. – 1946. - № 3 – 4, с. 41– 55. Ансон В. Договорное право. Пер. с англ. / Под общ. ред. и с предисл. О.Н. Садикова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 464 с. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006. – 204 с. Белов В.А. Учение о сделке в российской доктрине гражданского права (литературный обзор) // Cделки: проблемы теории и практики: Сборник статей / Рук. авт. кол. и отв. ред. М.А. Рожкова. – М.: Статут, 2008. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: договоры о передаче имущества. – Изд. 4-е, стереотипное. – М.: Статут, 2002. – 800 с. Бєляєва А. Межі дії принципу свободи договору в сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 8 – С. 45-47. Бєляєва А.П. Принцип свободи договору в правовому регулюванні зовнішньоекономічного контракту: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2005. – 20 с. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров: Комментарий. М., 1994. Гавзе Ф.И. Обязательственное право (общие положения). – Минск: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1968. – 128 с. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с. Годэмэ Е. Общая теория обязательств // Ученые записки ВИЮН. Вып. ХІІІ. – М.: Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 503 с. Горєв О.В. Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 20 с. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1988. – 176 с. Елисеев И.В. Кротов М.В. Предварительный договор в российском гражданском праве // Очерки по торговому праву. Выпуск 7 / Сб.нучн. трудов под ред. Е.А.Крашенинникова. Ярославль. 2000. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Казанцев М.Ф. Гражданско-правовое договорное регулирование: исходные положения концепции // Правоведение. – 2003. - № 2. – С. 90-102. Карабань В.Я. Тлумачення актів цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2007. – 20 с. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / Отв. ред. засл. деят. науки РФ, докт. юрид. наук, проф., акад. РАЕН П.П.Баранов. – СПб.: Изд-во "Юридический Центр Пресс", 2001. – 211 с. Корецкий А.Д. Договорное право России. Основы теории и практики реализации. – М.: ИКЦ "МарТ", Ростов н/Д: Издательский Центр "МарТ", 2004. – 528 с. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Сборник статей. – М.: «Статут», 2001. – С. 166–182. Красавчиков О.А. Теория юридических фактов в советском гражданском праве. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Свердловск, 1950. – 10 c. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с. Кузнєцова Н. Принципи сучасного зобов’язального права України // Українське комерційне право. – 2003. - № 4. - С. 9-15. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України // Автореф. дис… канд. юрид. наук:12.00.04. – К. – 2001. – 18 с. Лідовець Р.А. Змішані договори в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Л., 2005. – 19 с. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902 . Изд. 2-е, испр. – М.: “Статут”, 2000. – 831 с. Михайлов С. Принцип добросовестности в договорных правоотношениях // Хозяйство и право. – 2004. - № 6. Мілаш В.С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов: Монографія. – Харків: Видавець ФО-П-Вапнярчук Н.М., 2007. – 440 с. Новікова В.В. Правова природа безвідплатних договорів у цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2007. – 20 с. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2003. – 20 с. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под ред. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2003. – 608 с. Подцерковний О. Недоліки норм про свободу договору в новому Цивільному кодексі України // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - № 3 (38). – С. 77-90. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. – М.: “Статут”, 2001. – 354 с. Поротиков А.И. Обычай в гражданском обороте // Обычай в праве: Сборник. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. – С. 197-380. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Самонд и Вильямс. Основы договорного права. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. – 704 с. Сібільов М. Цивільно-правовий договір в механізмі правового регулювання суспільних відносин в сфері приватного права // Юридический вестник. – 2002. - № 3. Сібільов М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права // Вісник Академії правових наук. – 2002. - № 4 (31). – С. 87-93. Сібільов М. Зміст цивільно-правового договору // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 1 (32). – С. 93-99. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: “Статут”, 2002. – 638 с. Танага А.Н. Принцип свободы договора в гражданском праве России. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2003. – 211 с. Телестакова А.А. Система договорів про надання послуг в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К., 2008. — 16 с. Терьохін С.Є. Цивільно-правове регулювання комерційних контрактів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2007. — 16 с. Тімуш І.С. Цивільно-правове регулювання ризикових (алеаторних) договорів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 192 с. Халфина Р. О. Договор в английском праве. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — 319
Тема 8. Теорія і практика договірних зобов’язань про виконання робіт (2 год.)
1.Загальні положення про договори підряду: поняття та особливості.
Завдання для самостійної роботи
Література: Агарков М.М. Понятие сделки по советскому гражданскому праву. // Советское государство и право. – 1946. - № 3 – 4, с. 41– 55. Ансон В. Договорное право. Пер. с англ. / Под общ. ред. и с предисл. О.Н. Садикова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 464 с. Баринов Н.А. Права граждан по договору бытового заказа и их защита. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та.-1973.- 161 с. Бараш Я.Б. Договоры на выполнения научно-исследовательских и конструкторских работ. – М.: Госюриздат. – 1962. – 91 с. Басин Ю.Г. Договор подряда в капитальном строительстве. – Алма-Ата, 1961. – 42 с. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006. – 204 с. Белов В.А. Учение о сделке в российской доктрине гражданского права (литературный обзор) // Cделки: проблемы теории и практики: Сборник статей / Рук. авт. кол. и отв. ред. М.А. Рожкова. – М.: Статут, 2008. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Брагинский Н.И. Договор подряда и подобные ему договоры. – М.: Статут: - 1999. – 254 с. Брауде И.Л. Договоры по капитальному строительству в СССР. – М.: Госюриздат. – 1952. - 253 с. Вильнянский С.И. Положение о государственных подрядах и поставках. – Харьков. – 1926. -203 с. Гавзе Ф.И. Обязательственное право (общие положения). – Минск: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1968. – 128 с. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с. Гаврилов Э. Когда заказчик становится собственником предмета договора подряда? // Российская юстиция. – 1999. - № 11. –с.14. Годэмэ Е. Общая теория обязательств // Ученые записки ВИЮН. Вып. ХІІІ. – М.: Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 503 с. Горєв О.В. Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 20 с. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1988. – 176 с. Елисеев И.В. Кротов М.В. Предварительный договор в российском гражданском праве // Очерки по торговому праву. Выпуск 7 / Сб.нучн. трудов под ред. Е.А.Крашенинникова. Ярославль. 2000. Єрмолаєв А. Договір підряду: нарахування та утримання // Податки та бухгалтерський облік. – 2002. - № 19. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Кабалкин А.Ю. Договор бытового проката. // Российская юстиция. – 1998. - № 8. – с. 16.18. Казанцев М.Ф. Гражданско-правовое договорное регулирование: исходные положения концепции // Правоведение. – 2003. - № 2. – С. 90-102. Камберянов С. Відповідальність привиконанні роботи з матеріалів замовника за договором підряду між юридичними особами // Економіка, фінанси, право. – 2001. - № 4. – с. 28-29. Карабань В.Я. Тлумачення актів цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2007. – 20 с. Катанян Н.Г. Договор подряда с организациями бытового обслуживания. – М.: Юрид. Лит-ра. – 1964.- 76 с. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / Отв. ред. засл. деят. науки РФ, докт. юрид. наук, проф., акад. РАЕН П.П.Баранов. – СПб.: Изд-во "Юридический Центр Пресс", 2001. – 211 с. Корецкий А.Д. Договорное право России. Основы теории и практики реализации. – М.: ИКЦ "МарТ", Ростов н/Д: Издательский Центр "МарТ", 2004. – 528 с. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Сборник статей. – М.: «Статут», 2001. – С. 166–182. Красавчиков О.А. Теория юридических фактов в советском гражданском праве. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Свердловск, 1950. – 10 c. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве. – К.: Наукова думка, 1993. – 160 с. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України // Автореф. дис… канд. юрид. наук:12.00.04. – К. – 2001. – 18 с. Лідовець Р.А. Змішані договори в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Л., 2005. – 19 с. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902 . Изд. 2-е, испр. – М.: “Статут”, 2000. – 831 с. Михайлов С. Принцип добросовестности в договорных правоотношениях // Хозяйство и право. – 2004. - № 6. Мілаш В.С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов: Монографія. – Харків: Видавець ФО-П-Вапнярчук Н.М., 2007. – 440 с. Новікова В.В. Правова природа безвідплатних договорів у цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2007. – 20 с. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2003. – 20 с. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под ред. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2003. – 608 с. Подцерковний О. Недоліки норм про свободу договору в новому Цивільному кодексі України // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - № 3 (38). – С. 77-90. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. – М.: “Статут”, 2001. – 354 с. Поротиков А.И. Обычай в гражданском обороте // Обычай в праве: Сборник. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. – С. 197-380. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Савцов В. Договор бытового заказа // Бизнес. – 2000. – 10 июля (№ 28). – с. 48-49. Самонд и Вильямс. Основы договорного права. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. – 704 с. Сібільов М. Цивільно-правовий договір в механізмі правового регулювання суспільних відносин в сфері приватного права // Юридический вестник. – 2002. - № 3. Сібільов М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права // Вісник Академії правових наук. – 2002. - № 4 (31). – С. 87-93. Сібільов М. Зміст цивільно-правового договору // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 1 (32). – С. 93-99. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: “Статут”, 2002. – 638 с. Синицкая М.Е. Защита интересов граждан по договору бытового подряда. – М., 1973. – 48 с. Танага А.Н. Принцип свободы договора в гражданском праве России. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2003. – 211 с. Телестакова А.А. Система договорів про надання послуг в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К., 2008. — 16 с. Терьохін С.Є. Цивільно-правове регулювання комерційних контрактів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2007. — 16 с. Тімуш І.С. Цивільно-правове регулювання ризикових (алеаторних) договорів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 192 с. Халфина Р. О. Договор в английском праве. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — 319 с.
Тема 9. Теорія і практика договірних зобов’язань про надання послуг (- год.)
1.1. Поняття договору про надання послуг та відмежування його від договору на виконання робіт. 1.2. Сторони договору про надання послуг 1.3. Істотні умови договору про надання послуг 1.4. Відповідальність сторін за договором про надання послуг 2. Види договорів про надання послуг 2.1 Цивільно-правова характеристика договорів перевезення. 2.1.1. Поняття та види договорів про перевезення за законодавством України 2.1.2. Сторони у договорі про перевезення (пасажирів, вантажу) 2.1.3.Істотні умови договорів про перевезення 2.1.3.Відповідальність сторін за договором про перевезення (пасажирів, багажу, вантажу) 2.2. Цивільно-правова характеристика договору про транспортне експедирування 2.2.1.Поняття договору про транспортне експедирування. 2.2.2. Сторони у договорі про транспортне експедирування 2.2.3.Істотні умови договору про транспортне експедирування 2.2.4. Відповідальність сторін за договором про транспортне експедирування. 2.3. Цивільно-правова характеристика договору зберігання 2.3.1 Поняття договору зберігання, відмежування його від суміжних договірних конструкцій (договору найму (оренди), договору позички, договору позики, договору охорони тощо) та види договорів зберігання. 2.3.2. Сторони договору зберігання 2.3.3. Істотні умови договору зберігання. 2.3.4. Відповідальність сторін за договором зберігання
Завдання для самостійної роботи
З врахуванням сформованої вище позиції сформуйте власне бачення доцільності та підстав розмежування договорів про виконання робіт та договорів про надання послуг.
Громадянин придбав електронний квиток у ПАТ «КИЙ АВІА» (далі - перевізник), для здійснення перельоту у прямому та зворотному напрямі: «Київ – Прага – Прага – Рим – Рим – Триполі – Триполі - Уагадугу», на запитання обов’язковості Шенгенської візи для здійснення перельоту за вищевказаним маршрутом, перевізник відповів відмовою та зазначив, що така віза йому потрібна лише у разі, коли він не буде виходити за межі аеропорту. В день вильоту Громадянин не зміг скористатися придбаним електронним квитком, оскільки не був допущений на літак чеських авіаліній через відсутність у нього Шенгенської візи. Громадянин стверджує, що саме через дії співробітників перевізника, які не надали повної та достовірної інформації при продажі авіаквитка про необхідність візи, він не зміг скористатися авіаквитком і поніс відповідні матеріальні втрати. Громадянин звертається до суду з позовом про відшкодування йому моральної та матеріальної шкоди перевізником у зв’язку із ненаданням повної та достовірної інформації, яку б він міг використати при здійсненні авіа перельоту, з посиланням на порушення перевізником Закону України «Про захист прав споживачів».
3) Позивачі звернулися з позовом до відповідачів (ТОВ «Географія» (туристична компанія) та Авіа компанії «Роза вітрів» (перевізник)) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв'язку порушенням їх прав як споживачів. Свої вимоги обґрунтовують тим, що 29 квітня 2011 року уклали договір №42 на туристичне обслуговування, згідно якого оплатили туристичний продукт - туристичну поїздку до АР Єгипет, вартість якого склала 11282, 00 грн. на період з 01.05.2011 року по 08.05.2011 року. Відповідно до умов договору – ТОВ «Географія» забезпечує надання туристам (позивачам) комплексу туристичних послуг. Згідно заявки на бронювання і дані туриста до складу туристичних послуг входило проживання в готелі, авіа переліт у дві сторони, трансфери та страхування на період з 01.05.2011 року по 08.05.2011 року 01.05.2011 року виліт у місце відпочинку не відбувся у зв'язку із поломкою літака. До місця відпочинку вони дісталися лише 02.05.2011 року і відпочивали на одну добу менше, ніж це було передбачено договором, яку, завдяки непрофесійним діям відповідачів, провели у залі очікування та зоні митного контролю без сну та харчування, в жахливих умовах. У зв'язку з тим, що між сторонами не вдалось досягти домовленості щодо розміру відшкодування шкоди просили суд стягнути з відповідачів як із солідарних боржників на їх користь 3 223, 42 грн. завданої матеріальної шкоди, 3223, 42 грн. за завдану моральну шкоду, а всього на загальну суму 6446,84 грн. З пояснень сторін та інформації Державної авіаційної служби України встановлено, що чартерний рейс №7V 7785 від 01.05.2011року за маршрутом Київ (Бориспіль) - Шарм-Ель-Шейх (Єгипет) планувалося здійснити згідно розкладу, але 30.04.2011 року під час підготовки повітряного судна до виконання перевезення було виявлено технічні проблеми, які фактично загрожували безпечному виконанню польоту, а саме протікання масла в двигуні. Переліт позивачів до місця відпочинку був забезпечений відповідачами лише 02.05.2011 року. З врахуванням вищеописаних фактичних обставин вирішіть справу з посиланням на норми чинного законодавства.
Література: Александров-Дальник М.К., Лучанский Ф.М. Грузовые перевозки различными видами транспорта. – М., 1991. Александрова К.И. Практика морской арбитражной комиссии по спорам, вытекающих из перевозки грузив морем.- М.: Транспорт, 1996. Андреев В.К. Транспортное право. Калининградский государственный університет. – Калинин, 1997. Астановский Г.Б. Договорные отношения на эксплуатацию подъездных путей. – М., 1984. Аузан Л., Печорский В. Защита потребительских услуг // Закон. – 1996. - № 6. Брагинский М.И. Договор хранения. – М., 1999. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Статут, 2001. – с.201 -237. Волков М.М. и др. Советское воздушное право: Учебное пособие для вузов гражд. авиации. – Ленинград: Олага, 1984. Діковська І.А. Договір повітряного чартеру у міжнародному приватному праві: дис.. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук за спец. 12.00.03. – КНУ ім. Т. Шевченка, 2002. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву. – М.: Статут , 2000. Кабалкин А.Ю., Услуги в гражданском праве Российской Федерации // Сборник научных трудов, посвященный памяти В.А. Рясеннева. – М., 1995. – с. 29-42. Комков Е. Заключение договора о туристическом обслуживании // Российская юстиция. – 1998. - № 1. Кротов М.В. Обязательства по оказанию услуг в советском гражданском праве. – Ленинград, 1990. Луць В.В. Контракт у підприємницькій діяльності: Навч. Посіб. – К.: Юрінклм Інтер, 1999. Стаснокис В.Ю. Гражданская ответственность перевозчика: Грузовые перевозки. - Вильнюс: Минтис, 1982. Тарасов М.А. Очерки транспортного права. – М.: 1991. Парций Я. Правовое регулирование работ и услуг, оказываемых гражданам // Закон. – 1996. -№ 6. Шешенин Е.Д. Общие проблемы обязательств по оказанию услуг // Антология уральской цивилистики. – 1925-1989. – М., 2001. Шешенин Е.Д. Классификация гражданско-правовых обязательств по оказанию услуг // Антология уральской цивилистики. – 1925-1989. – М., 2001.
Тема 10. Договори у сфері банківської діяльності (1 год.)
Завдання для самостійної роботи:
Література: Агарков М, М. Основы банковского права. Курс лекций. Издание 2-е. - М.: БЕК, 1994. Антонов Н. Г. Денежное обращение. Кредит и банки. - М., 1995. Бакшинскас В. Ю. Договорные обязательства: теория и практика. - М.: АКДИ Экономика и жизнь, 1997. Банковские операции// Под ред. ЛаврушинаО. И. -М.: ИНФРА-М, 1996. Банковское дело// Под ред. Лаврушина О. И. - М.: Банковский научно- консультационный центр, 1992. Белов В. Н. Финансовые договоры. - М.: Финансы и статистика, 1997. Безклубий I. А. Банківські правочини: цивільно-npaвoві проблеми; Моногра-фія. - К.: Київський університет, 2005. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов'язань у цивільному npaві: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2005. Внукова Н. М. Основи факторингу. - К.: Знания, 1998. Гавальда Кристиан, Стуфле Жан. Банковское право. - М.: Финстатинформ, 1996. Дэвид Полфреман, Филип Форд. Основы банковского дела. - М.: ИНФРА-М, 1996. Ефимова Л. Г. Банковское право. -М.: БЕК, 1994. Ефимова Л. Г Банковские сделки. Комментарий законодательства и арбитражной практики. - М.: ИНФРА-М, 2000. Ефимова Л. Г., Новоселова Л. А. Банки: ответственность за нарушения при расчетах.-М.; ИНФРА-М, 1996. Зааидов Б. Д. Договоры кредитно-финансовой сферы. - М.: ФБК - ПРЕСС 1997. Маркова О. М., Сахарова Л. С, Сидорова В. Н. Коммерческие банки и их операции. Учебн. пособие. -М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1995. Міжнародні валютно-кредитні відносини, / За ред. Фшшенка А. С. - К.: Либщь 1997. Миркин Я. М. Банковские операции. Ч. III. Инвестиционные операции банков, Эмиссионно-учредительская деятельность банков. - М.: ИНФРА-М, 1996. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. Изд. 2-е, испр. - М.: Статут, 2004. Новоселова Л. А. Проценты по денежным обязательствам. Изд. 2-е., испр. и доп. - М.: Статут, 2003. Носкова И. Я. Финансовые и валютные операции, - М.: Банки и биржи ЮНИТИ 1996. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений. Учебник /Под ред. проф. Круглова В. В.-М.: ИНФРА-М, 1998. Рене Клаус Грозьеан. Як працювати з банком. - К.: ОСНОВ И, 1998. Фельдман А. А. Вексельное обращение: российская и международная практика. -М.: ИНФРА-М, 19Э5. Третьяков А. С. Международные валютно-кредитные отношения. -3.: Издатель 1998. Уайтинг Д. П. Осваиваем банковское дело. Банки и биржи. - М.: ЮНИТИ, 1996. Хэррш Дж. Мэнвилл. Международные финансы.-М., 1996.
Підсумкова контрольна робота по другому модулю: «Теоретико-прикладні аспекти окремих видів договорів»
Примірний перелік питань, які виносяться на модульну контрольну роботу
Плани семінарських занять до Модулю 3 Правочини з нерухомістю.
Тема 11. Загальні положення про правочини з нерухомістю (4 год).
1. Поняття, ознаки та види нерухомого майна як об’єкта правочинів 2. Поняття правочину та особливості правочинів з нерухомістю 3. Загальна характеристика окремих видів об’єктів нерухомості 3.1.Земельні ділянки як об’єкти правочинів; 3.2. Об’єкти водного та лісового фонду та права щодо них; 3.3. Надра як об’єкти правочинів; 3.4. Жилі та нежилі приміщення як об’єкти правочинів; 3.5.Поняття цілісного майнового комплексу та правочини з ним.
Завдання для самостійної роботи
Тема 12. Купівля-продаж і міна нерухомості (4 год.).
1. Загальні вимоги до договору купівлі-продажу нерухомості. 2. Предмет та ціна як істотні умови договору купівлі-продажу нерухомості. 3. Форма договору купівлі продажу та наслідки її недотримання. 4. Особливості купівлі продажу окремих об’єктів нерухомості 4.1. Особливості купівлі продажу земельних ділянок 4.2. Особливості купівлі-продажу підприємств як ЦМК 5. Підстави розірвання та визнання договору купівлі-продажу недійсним
Завдання для самостійної роботи
Тема 13. Приватизація обєктів нерухомого майна (2 год.).
1. Поняття і принципи приватизації. Джерела правового регулювання праватизації. 2. Приватизація житла. 3. Приватизація обєктів державного та комунального майна та її оформлення. 4. Приватизація земельних ділянок.
Тема 14. Оренда обєктів нерухомого майна (4 год).
1. Поняття договору оренди нерухомості і його істотних умов. 2. Проблеми практики укладення і виконання договорів оренди нерухомості. 3. Проблеми укладення і виконання договорів оренди окремих видів нерухомості: 3.1. оренда будинків і споруд, найм та оренда у житловій сфері; 3.2. оренда підприємств; 3.3. оренда земельних ділянок.
Тема 15. Заставні правовідносини у сфері нерухомості (2 год.).
1. Поняття та ознаки іпотеки. Договір іпотеки. 2. Поняття предмету договору іпотеки та вимоги до нього. 3. Форма, сторони та зміст договору іпотеки. Звернення стягнення на майно.
Тема 16. Рентні договори (2 год).
1. Поняття і зміст рентного договору. 2. Рента нерухомості: особливості укладення, виконання та припинення договору. 3. Проблеми укладення і виконання договорів довічного утримання.
Тема 17. Управління нерухомим майном.
1. Основна характеристика та зміст управління нерухомим майном. 2. Практичні проблеми сплати винагороди за договором управління нерухомістю та її оподаткування. 3. Питання реалізації договорів управління у сфері житлово-комунального господарства.
Тема 18. Види державної реєстрації: реєстрація прав на нерухомість і реєстрація правочинів з нерухомістю
1. Система реєстрації речових прав на нерухомість: сучасний стан та перспективи розвитку 2. Повноваження органів реєстрації та об’єкти щодо яких здійснюється реєстрація 3. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість 4. Особливості реєстрації прав на об’єкти незавершеного будівництва. 5. Проблеми реалізації Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Підсумкова контрольна робота по третьому модулю: «Правочини з нерухомістю»
Примірний перелік питань, які виносяться на модульну контрольну роботу
ТЕСТИ
Тема 1. Загальна характеристика договірних зобов’язань
Тест 1. Боржник – це сторона: а) яка має лише права; б) яка зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії; в) яка не має прав і не несе обов’язків; г) яка має право вимагати від іншої сторони виконання певного обов’язку.
Тест 2. Кредитор – це сторона: а) яка зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії; б) яка має лише обов’язки; в) яка має право вимагати від іншої сторони виконання певного обов’язку; г) яка не має прав і не несе обов’язків.
Тест 3. Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях: а) нерозривно пов’язаних з особою боржника; б) нерозривно пов’язаних з особою кредитора; в) що виникають з договорів, укладених на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов’язкового для сторін договору.
Тест 4. Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою: а) лише за згодою кредитора; б) за розсудом самого боржника; в) за згодою кредитора і іншої особи.
Тест 5. Пасивна множинність осіб у зобов’язанні передбачає участь: а) кількох осіб на стороні кредитора; б) кількох осіб на стороні боржника; в) кількох осіб на стороні кредитора і кількох осіб на стороні боржника; г) двох осіб на стороні кредитора і однієї особи на стороні боржника.
Тест 6. Активна множинність осіб у зобов’язанні передбачає участь: а) кількох осіб на стороні боржника; б) кількох осіб на стороні кредитора; в) кількох осіб на стороні кредитора і кількох осіб на стороні боржника; г) двох осіб на стороні боржника і однієї особи на стороні кредитора.
Тест 7. Змішана множинність осіб у зобов’язанні передбачає участь: а) кількох осіб на стороні кредитора і кількох осіб на стороні боржника; б) кількох осіб лише на стороні боржника; в) кількох осіб лише на стороні кредитора; г) однієї особи на стороні боржника і двох осіб на стороні кредитора.
Тест 8. Договірні зобов’язання – це зобов’язання, що виникають: а) внаслідок завдання майнової шкоди; б) внаслідок завдання шкоди каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю; в) з волі сторін; г) у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Тест 9. Солідарне зобов’язання виникає у випадку: а) переміни осіб у зобов’язанні; б) неподільності предмета зобов’язання; в) виникнення зобов’язання за участю третіх осіб; г) неможливості виконання зобов’язання в натурі.
Тест 10. Регресним називається зобов’язання, за яким: а) кредитор має право вимагати від боржника передання грошової суми, сплаченої ним третій особі за боржника; б) кредитору належить право вимоги, боржнику – відповідний йому обов’язок вчинення однієї або кількох дій на вибір; в) кредитор має право покласти додаткові обов’язки на додаткового боржника; г) кожна сторона зобов’язання має права і несе обов’язки.
Тема 2. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення договірних зобов’язань
Тест 11. Домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, відноситься до поняття: а) угода; б) правочин; в) договір; г) зобов’язання.
Тест 12. Публічний договір може бути укладений стороною: а) яка є суб’єктом підприємницької діяльності; б) будь-якою юридичною особою, якщо це передбачено її установчими документами; в) будь-яким учасником цивільних відносин.
Тест 13. Згідно з Цивільним кодексом України попереднім є договір: а) сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір), на умовах, встановлених попереднім договором; б) сторони якого зобов’язуються у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний договір на умовах, передбачених попереднім договором; в) зміст (умови) якого визначається сторонами з метою укладення на його основі договору в майбутньому (основного договору).
Тест 14. Договором приєднання є договір: а) умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору; б) умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору; в) умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона може запропонувати свої умови договору у разі визнання їх істотними для цього виду договору.
Тест 15. У разі якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається: а) продавцем, виконавцем роботи або послуги; б) покупцем, замовником роботи або послуги; в) за згодою сторін договору; г) виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору; д) виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент прийняття виконання за договором.
Тест 16. При тлумаченні змісту договору суд бере до уваги: а) однакове для всього змісту договору значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів; б) мету правочину, зміст попередніх переговорів, усталену практику відносин між сторонами; в) звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення; г) все, зазначене у пунктах "а" і "в"; д) все, зазначене у пунктах "а", "б" і "в".
Тест 17. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди: а) щодо предмета договору; б) щодо умов, визначених законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; в) стосовно усіх тих умов, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди; г) щодо всього, зазначеного у пунктах "б" і "в"; д) щодо всього, зазначеного у пунктах "а", "б" і "в".
Тест 18. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, є укладеним: а) з моменту нотаріального посвідчення; б) з моменту державної реєстрації; в) з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації.
Тест 19. Згідно з Цивільним кодексом України місцем укладення договору є: а) місце, визначене законом щодо даного виду договору; б) місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір; в) місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи, яка прийняла пропозицію укласти договір; г) місце, встановлене договором між сторонами; д) місце проживання фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.
Тест 20. Зміна або розірвання договору вчиняються: а) лише в письмові формі; б) в будь-якій формі; в) в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається; г) в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Тема 3. Виконання договірних зобов’язань
Тест 21. Спеціальними (інституційними) принципами виконання договірних зобов’язань є: а) справедливість, добросовісність розумність; б) свободи договору і свободи підприємницької діяльності; в) належного виконання, обов’язковості договору, співробітництва.
Тест 22. Принцип співробітництва сторін договору знайшов своє закріплення у: а) Цивільному кодексі України; б) Цивільному кодексі України і Принципах УНІДРУА; в) Цивільному кодексі України і Принципах європейського договірного права; г) Принципах УНІДРУА і Принципах європейського договірного права.
Тест 23. Кредитор повинен видати боржникові розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі: а) після прийняття виконання зобов’язання; б) після прийняття виконання зобов’язання незалежно від вимоги боржника; в) після прийняття виконання зобов’язання на вимогу боржника.
Тест 24. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до: а) умов договору та вимог Цивільного кодексу і інших актів цивільного законодавства; б) умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; в) умов договору, вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства та звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тест 25. Елементами належного виконання договірного зобов’язання є: а) предмет і суб’єкти виконання зобов’язання; б) місце і строк (термін) виконання зобов’язання; в) предмет, місце і строк (термін) виконання зобов’язання; г) предмет, суб’єкти, місце і строк (термін) виконання зобов’язання.
Тест 26. Кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов’язку частинами, якщо: а) інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства; б) інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту; в) інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання; г) інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Тест 27. Боржник має право виконати свій обов’язок достроково, якщо: а) інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту; б) інше не встановлено договором; в) інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Тест 28. Виконання зобов’язання внесенням боргу в депозит нотаріуса можливе: а) щодо будь-якого договірного зобов’язання; б) щодо належних з нього грошей; в) щодо належних з нього грошей або цінних паперів.
Тест 29. У разі солідарної вимоги кредиторів: а) кожний із них має право пред’явити боржникові вимогу у повному обсязі; б) кожний із них має право пред’явити боржникові вимогу частково; в) кожний із них має право пред’явити боржникові вимогу частково або у повному обсязі.
Тест 30. У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі: а) лише від усіх боржників разом; б) як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо; в) від будь-якого з боржників окремо.
Тема 4. Забезпечення виконання договірних зобов’язань
Тест 31. Виконання зобов’язання може забезпечуватися: а) неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком; б) неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком; в) неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами забезпечення, встановленими договором або законом.
Тест 32. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється: а) у такій самій формі, що і основне зобов’язання; б) у нотаріальній формі; в) у письмовій формі; г) в усній формі.
Тест 33. Чи буде недійсним основне зобов’язання у разі недійсності правочину щодо забезпечення виконання цього зобов’язання? а) буде завжди; б) не буде; в) буде, якщо це встановлено договором або законом або випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту; г) буде, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України.
Тест 34. Чи буде недійсним правочин щодо забезпечення виконання основного зобов’язання у разі недійсності останнього? а) буде завжди; б) не буде; в) буде, якщо це встановлено договором або законом або випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту; г) буде, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України.
Тест 35. Предметом неустойки може бути: а) лише грошова сума; б) грошова сума і цінні папери; в) грошова сума і рухоме майно; г) грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Тест 36. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором наступним чином: а) поручитель несе додаткову (субсидіарну) відповідальність; б) як солідарні боржники; в) як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; г) поручитель несе додаткову (субсидіарну) відповідальність, якщо договором поруки не встановлено, що боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники.
Тест 37. Учасниками правовідносин щодо гарантії є: а) кредитор і боржник; б) гарант і бенефіціар; в) гарант, бенефіціар і принципал; г) гарант і принципал.
Тест 38. Завдаток виконує наступні функції: а) платіжну, підтверджувальну і забезпечувальну; б) платіжну і забезпечувальну; б) підтверджувальну і забезпечувальну.
Тест 39. Предметом застави може бути: а) будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення; б) будь-яке рухоме майно і майнові права; в) будь яке рухоме і нерухоме майно і майнові права.
Тест 40. Чи зберігається за кредитором належне йому право притримання речі у разі, якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа? а) не зберігається; б) це право переходить до третьої особи; в) зберігається; г) зберігається за згодою третьої особи.
Тема 5. Правові наслідки порушення зобов’язань. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань
Тест 41. Правовими наслідками порушення зобов’язання можуть бути: а) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; б) сплата неустойки; в) відшкодування збитків та моральної шкоди; г) зміна умов зобов’язання; д) наслідки, зазначені в пунктах "а", "б", "в" і "г"; е) наслідки, зазначені в пунктах "а", "б" і "в".
Тест 42. Одностороння відмова від зобов’язання у разі порушення зобов’язання іншою стороною: а) звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання; б) не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання; в) звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання якщо інше не встановлено договором або законом.
Тест 43. Чи відповідає боржник за порушення зобов’язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (ст. 528 ЦК України)? а) відповідає; б) відповідає, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця; в) не відповідає.
Тест 44. В яких випадках суд має право зменшити розмір збитків, які стягуються з боржника? а) якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання; б) якщо кредитор не вжив заходів щодо зменшення збитків; в) не має права в жодному випадку; г) має право у випадках, зазначених в пунктах "а" і "б".
Тест 45. В яких випадках суд має право зменшити розмір неустойки, яка стягується з боржника? а) якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання; б) якщо кредитор не вжив заходів щодо зменшення збитків; в) не має права в жодному випадку; г) має право у випадках, зазначених в пунктах "а" і "б".
Тест 46. Чи звільняється боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов’язання, від виконання зобов’язання в натурі? а) не звільняється, якщо інше не встановлено договором або законом; б) звільняється у будь-якому разі; в) у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 ЦК України); г) у разі передання відступного (ст. 600 ЦК України); д) у разі відмови кредитора від договору (ст. 615 ЦК України); е) звільняється у випадках, зазначених у пунктах "а", "в", "г" і "д".
Тест 47. Формами цивільно-правової відповідальності є: а) відшкодування збитків; б) матеріальне відшкодування моральної шкоди; в) сплата неустойки (штрафу, пені); г) конфіскація; д) зазначене у пунктах "а", "б" і "в"; е) зазначене у пунктах "а", "в" і "г".
Тест 48. Чи звільняється боржник від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання? а) звільняється у разі відсутності у боржника грошових коштів; б) не звільняється; в) звільняється, якщо це встановлено договором або законом.
Тест 49. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний: а) сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; б) сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; в) сплатити пеню у розмірі, встановленому договором або законом; г) вчинити дії, зазначені в пунктах "а" і "б"; д) вчинити дії, зазначені в пунктах "а" і "б" і "в".
Тест 50. Типовими підставами звільнення особи від цивільно-правової відповідальності є: а) випадок; б) непереборна сила; в) відсутність вини; г) неосудність; д) все, зазначене у пунктах "а", "б" і "в"; е) все, зазначене у пунктах "а", "б", "в" і "г".
Тема 6. Припинення договірних зобов’язань
Тест 51. Чи допускається припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін? а) допускається завжди; б) не допускається ніколи; в) допускається лише у випадках, встановлених законом; г) допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Тест 52. Підставами припинення зобов’язання є: а) належне виконання, зарахування, домовленість сторін; б) прощення боргу, новація; в) поєднання боржника і кредитора в одній особі; г) неможливість виконання; д) смерть фізичної або ліквідація юридичної особи; е) підстави, зазначені у пунктах "а", "б", "в", "г" і "д"; є) підстави, зазначені у пунктах "а", "б", "в" і "д"; ж) підстави, зазначені у пунктах "а", "б", і "д".
Тест 53. До підстав припинення зобов’язання з волі сторін відносяться: а) належне виконання зобов’язання; б) поєднання боржника і кредитора в одній особі; в) смерть фізичної особи-боржника; г) неможливість виконання.
Тест 54. До підстав припинення зобов’язання незалежно від волі сторін відносяться: а) відступне; б) зарахування зустрічних однорідних вимог; в) новація; г) неможливість виконання, поєднання боржника і кредитора в одній особі; д) підстави, зазначені в пунктах "а" і "б".
Тест 55. Припинення зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог можливе: а) щодо вимог, строк виконання яких настав; б) щодо вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги; в) у випадках, зазначених у пунктах "а" і "б".
Тест 56. У разі припинення зобов’язання внаслідок передання боржником кредиторові відступного предметом відступного можуть бути: а) гроші, інше майно, майнові права; б) гроші; в) гроші та інше майно.
Тест 57. Під новацією розуміють таке припинення зобов’язання, при якому: а) змінюється предмет і умови зобов’язання; б) припиняється первісне і, як правило, додаткове зобов’язання; в) відбувається звільнення кредитором боржника від покладеного на нього обов’язку; г) предмет і сторони зобов’язання залишаються тими самими, але змінюється спосіб виконання.
Тест 58. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися; а) за згодою обох сторін зобов’язання; б) за заявою однієї із сторін; в) шляхом одностороннього вчинення відповідних дій.
Тест 59. Не допускається зарахування зустрічних вимог: а) про стягнення аліментів: б) у разі спливу позовної давності; в) щодо грошових зобов’язань; г) у випадках, зазначених у пунктах "а" і "б"; д) у випадках, зазначених у пунктах "а", "б" і "в".
Тест 60. Припинення зобов’язання смертю фізичної особи-боржника може мати місце: а) якщо зобов’язання нерозривно пов’язано з його особою; б) якщо зобов’язання не може бути виконане іншою особою; в) якщо зобов’язання нерозривно пов’язано з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.
НОРМАТИВНІ АКТИ
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 461. Господарський кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 462. Закон України від 16 квітня 1991 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 29. – Ст. 377. Закон України від 12 травня 1991 р. “Про захист прав споживачів” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379. Закон України від 2 жовтня 1992 р. “Про заставу” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 47. – Ст. 642. Закон України від 2 вересня 1993 р. “Про нотаріат” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 39. – Ст. 383. Кодекс торговельного мореплавства України. Прийнятий Верховною Радою України 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 47, 48, 49, 50, 51,52. – Ст. 349. Закон України від 6 липня 1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 28. – Ст. 205. Закон України від 22 листопада 1996 р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 5. – Ст. 28. Закон України від 2 грудня 1997 р. “Про торгово-промислові палати в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 13. – Ст. 52. Закон України від 23 грудня 1998 р. “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 5-6. – Ст. 44. Закон України від 30 червня 1999 р. “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 42-43. – Ст. 378. Закон України від 5 квітня 2001 р. “Про обіг векселів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 24. – Ст. 128. Закон України від 5 квітня 2001 р. “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 29. – Ст. 137. Закон України від 12 липня 2001 р. “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 1. – Ст. 1. Закон України (в редакції від 4 жовтня 2001 р.) “Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 6. – Ст. 40. Закон України від 5 червня 2003 р. “Про іпотеку” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 38. – Ст. 313. Закон України від 19 червня 2003 р. “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 52. – Ст. 377. Закон України від 19 червня 2003 р. “Про іпотечне кредитування, операції з іпотечним консолідованим боргом та іпотечні сертифікати” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 1. – Ст. 1. Закон України від 18 листопада 2003 р. “Про забезпечення прав кредиторів та реєстрацію обтяжень” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 11. – Ст. 140. Закон України (в редакції від 11 грудня 2003 р.) “Про фінансовий лізинг” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 15. – Ст. 231. Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Затверджена Законом України від 18 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 15. – Ст. 1028. Указ Президента України від 4 жовтня 1994 р. “Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” // Урядовий кур’єр. – 1994. - 6 жовтня. Указ Президента України від 21 серпня 2004 р. “Питання організації виконання Закону України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – Ст. 2332. Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21 червня 1995 р. № 444 “Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті” // ЗП України. – 1995. - № 9. – Ст. 243. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2004 р. № 1365 “Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // Офіційний вісник України. – 2004. – № 42. – Ст. 2763. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції 6 вересня 2001 р. № 201 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 39. – Ст. 1784. Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах. Затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 639 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 3. – Ст. 156. Інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.2008 р. № 01-8/211.
ЛІТЕРАТУРА
Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т. І. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2002. – 490 с. Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. Т. II. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 452 с. Агарков М.М. Понятие сделки по советскому гражданскому праву. // Советское государство и право. – 1946. - № 3 – 4, с. 41– 55. Алексеев С.С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового регулирования // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Сборник статей. – М.: «Статут», 2001. – С. 54–68. Амбарцумян К. Підстави та умови цивільно-правової відповідальності. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 144–162. Андріанов М.В. Засоби та правовий режим забезпечення кредитних зобов’язань: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2006. – 17 с. Андрійцьо В.Д. Примусове виконання обов'язку в натурі як спосіб захисту цивільних прав: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2004. — 18 с. Ансон В. Договорное право. Пер. с англ. / Под общ. ред. и с предисл. О.Н.Садикова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 464 с. Антимонов Б.С. Основания договорной ответственности социалистических организаций. – М.: Юрид. лит., 1962. – 175 с. Антонюк О.І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Х., 2004. – 22 с. Антонюк О. Право на односторонню відмову від зобов’язання та односторонню зміну його умов // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2. – С. 15-18. Балашова Э.Г. Неисполнение как стадия существования обязательственного правоотношения. Автореф… дис. к.ю.н. 12.00.03. – Казань, 2004. – 28 с. Баранова Л.М. Обставини, які звільняють від відповідальності в цивільному праві. Автореф… дис. к.ю.н. 12.00.03. – Х., 1998. – 19 с. Баринова Е.В. Понятие, виды и формы гражданско-правовой ответственности за нарушение договорного обязательства // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 6 / Под ред. О.Ю. Шилохвоста. – М.: Издательство НОРМА, 2003. – С. 274-310. Басин Ю.Г. Принципы гражданского законодательства // Гражданское право. Сборник статей. Общая часть. Учебное пособие. – Алматы. – 2003. – С. 86-95. Басин Ю.Г. Избранные труды по гражданскому праву / Составление, вступительная статья И.П. Грешникова. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 591 с. Бациев В.В. Обязательство, осложненное условием об отступном (замене исполнения). – М.: “Статут”, 2003. – 109 с. Безклубий І.А. Банківські правочини: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2005. – 378 с. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и современные тенденции. – М.: Статут, 2006. – 204 с. Белов В.А. Добросовестность, разумность, справедливость как принципы гражданского права // Законодательство. – 1998. - № 8. – С. 49-52. Белов В.А. Денежные обязательства. – М.: АО “Центр ЮрИнфоР”, 2001. – 237 с. Белов В.А. К вопросу о соотношении понятий обязательства и договора // Cделки: проблемы теории и практики: Сборник статей / Рук. авт. кол. и отв. ред. М.А. Рожкова. – М.: Статут, 2008. Белов В.А. Учение о сделке в российской доктрине гражданского права (литературный обзор) // Cделки: проблемы теории и практики: Сборник статей / Рук. авт. кол. и отв. ред. М.А. Рожкова. – М.: Статут, 2008. Бєляєва А. Межі дії принципу свободи договору в сфері зовнішньоекономічної діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 8 – С. 45-47. Бєляєва А.П. Принцип свободи договору в правовому регулюванні зовнішньоекономічного контракту: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2005. – 20 с. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Блащук А.М. Відмова від виконання договору як підстава припинення зобов’язання // Юридична Україна. – 2004. – № 12. – С. 43–47. Блащук А.М. Поняття та правова природа припинення цивільно-правових зобов’язань // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – 2004. – № 4. – С. 93–98. Блащук А.М. Правові наслідки припинення договірного зобов’язання внаслідок виконання або розірвання договору // Юридична Україна. – 2005. – № 9. – С. 38– 45. Блащук А.М. Припинення договірних зобов'язань у цивільному праві України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. Боднар Т.В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві (загальні положення): Навч. посібник. – К.: Юстініан, 2007. – 280 с. Боднар Т.В. Категорії “невиконання”, “неналежне виконання” і “неможливість виконання” у зобов’язальному праві України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. - № 3 (частина 1). – С. 20-28. Боднар Т.В. Підтвердження виконання договірного зобов'язання // Юридична Україна – 2004. – № 12. – С. 37–42. Боднар Т.В. Строк (термін) виконання договірного зобов’язання в цивільному праві України. // Вісник господарського судочинства. – 2004. - № 2. – С. 207-212. Боднар Т.В. Суб’єкти виконання договірного зобов'язання // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. – С. 28-31. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга первая: Общие положения. – 2-е изд. – М.: Статут, 2007. – 847 с. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. – М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с. Бугера І. Непереборна сила як підстава звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов’язань. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 119–144. Вавилин Е.В. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 225 с. Венедиктов А.В. Договорная дисциплина в промышленности // Венедиктов А.В. Избранные труды по гражданскому праву. В 2 т. Т. 1. – М.: “Статут”, 2004. – С. 394-460. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров. Комментарий: М.: Юрид. лит., 1994. – 320 с. Верховець А.А. Про сплату процентів за ст. 625 ЦК України // Вісник господарського судочинства. – 2005. - № 2. – С. 30-34. Вільнянський С.Й. Загальне вчення про зобов’язання // Антологія української юридичної думки. Том 9. Юридична наука радянської доби. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”. – 2004. – С. 464-485. Витрянский В.В. Проценты по займу // Цивилистические записки: Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 3. К 80-летию С.С.Алексеева. – М.: “Статут”; Екатеринбург: Институт частного права, 2004. – С. 155-189. Габов А. Некоторые вопросы уступки права // Хозяйство и право. – 1999. - № 4. - С. 53-60. Гавзе Ф.И. Обязательственное право (обще положения). – Минск: Изд-во БГУ им. В.И.Ленина, 1968. – 128 с. Гавзе Ф.И. Социалистический гражданско-правовой договор. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с. Генкин Д.М. К вопросу о влиянии на обязательство невозможности исполнения // Сборник памяти Г.Ф.Шершеневича. – М., 1915. – С. 115-118. Годэмэ Е. Общая теория обязательств // Ученые записки ВИЮН. Вып. ХІІІ. – М.: Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. – 503 с. Гонгало Б.М. Учение об обеспечении обязательств. – М.: “Статут”, 2002. – 222 с. Горєв О.В. Свобода договору як загальна засада цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 20 с. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 258 с. Граве К.А. Договорная неустойка в советском праве. – М.: Госюриздат, 1960. - 117 с. Гражданский кодекс Республики Казахстан / Ассоциация Юридический центр / Н.Э. Лившиц (науч.ред.и предисл.), И.П. Грешников (вступ.ст.). — СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. — 1027 с. Гражданский кодекс. Часть первая. Модель. Рекомендательный законодательный акт Содружества Независимых Государств. Принят на пятом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств – участников Содружества независимых Государств 29 октября 1994 г. – М., 1995. – 194 с. Гражданское право: В 2 т. Том І: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2000. – 816 с. Гражданское право: В 2 т. Том ІІ. Полутом 1: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А.Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2000. – 704 с. Гражданское право. Том І. Учебник для вузов (академический курс). Отв. ред.: М.К.Сулейменов, Ю.Г.Басин. – Алматы, 2000. – 704 с. Гражданское право. Учебник для вузов. Часть первая. Под общей редакцией доктора юридических наук, профессора Т.И. Илларионовой, кандидата юридических наук, доцента Б.М. Гонгало и кандидата юридических наук, доцента В.А. Плетнева. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА·М, 1998. – 464 с. Гражданское право. Том 1. Учебник. Издание пятое, переработанное и дополненное / Под ред. А.П.Сергеева, Ю.К.Толстого. – М.: “ПБОЮЛ Л.В.Рожников”, 2001. – 632 с. Гражданское уложение: Проект Высочайше учрежденной Редакционной Комиссии по составлению Гражданского Уложения: С объяснениями, извлеченными из трудов Редакционной Комиссии и с приложением законопроекта об авторском праве, одобренного Государственной Думой / Сост. А.Л. Саатчиан; Под ред. И.М. Тютрюмова. Том второй. – С.-Петербург: Издание книжного магазина «Законоведение», 1910. – 1362 с. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: «Статут», 2000. – 411с. Гришко О. Порушення договірного зобов’язання як цивільно-правова категорія. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 187–210. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с фр. В.А.Туманова. – М.: Междунар. отношения, 2003. – 400 с. Дернбург Г. Пандекты. Том второй. Обязательственное право. Третье русское издание. – М., 1911. – 496 с. Джигарджян Е.О. Гражданско-правовое понятие обязательства // http://www.studunion.msu.ru/lomonosov/Pdf/Jury.pdf Диденко А.Г. Обеспечение исполнения договоров. Научное издание. – Астана: ЗАО Институт законодательства Республики Казахстан, 2002. – 184 с. Диденко А. Оценочные понятия в гражданском законодательстве // Гражданское право. Сборник статей. Общая часть. Учебное пособие. – Алматы, 2003. – С. 22-46. Договірне право України. Загальна частина : навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Доренкова Ю.М. Исполнение договорного обязательства в гражданском праве России: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.03. – Дудин А.П. Объект правоотношения (вопросы теории). - Саратов: Издательство Саратовского университета, 1980. – 81 с. Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. – Л.: Изд-во Ленинградского университета, 1988. – 176 с. Егорова М.А. Односторонний отказ от исполнения гражданско-правового договора. – М.: Статут, 2008. – 508 с.
Елисеев И.В. Кротов М.В. Предварительный договор в российском гражданском праве // Очерки по торговому праву. Выпуск 7 / Сб.нучн. трудов под ред. Е.А.Крашенинникова. Ярославль. 2000. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами. – М., 2002. – 160 с. Єсіпова Л.О. Гарантія у цивільному праві: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2006. – 20 с. Жалинский А., Рёрихт А. Введение в немецкое право. – М.: Спарк, 2001. – 767 с. Запорожец А.М. К проблеме невозможности исполнения обязательств // Журнал российского права. – 2003. - № 12. - С. 40-48. Захарова О.Н. Непреодолимая сила и гражданско-правовая ответственность. Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 2005. – 22 с. Зверева Е.А. Ответственность предпринимателя за нарушение договорных обязательств: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04. — М., 1997. — 216 с. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць та інші; За ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с. Ігнатенко В. Договірні та позадоговірні зобов’язання // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 11. – С. 7- 9. Иоффе О.С. Вина как условие ответственности за нарушение обязательства. // Советская юстиция. – 1965. - № 5. – С. 24 - 27. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Т. I. Правоотношение по советскому гражданскому праву. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Спб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 574 с. Иоффе О.С. Избранные труды: В 4 т. Т. III. Обязательственное право. – Спб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 837 с. Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: “Статут”. – 2000. – 777 с. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с. Камалитдинова Р.А. Развитие доктрины невозможности исполнения обязательств в различных правовых системах // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 4 / Под ред. проф. М.И.Брагинского. – М.: Изд-во НОРМА, 2002. – С. 111-167. Казанцев М.Ф. Гражданско-правовое договорное регулирование: исходные положения концепции // Правоведение. – 2003. - № 2. – С. 90-102. Канзафарова І.С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 36 с. Канзафарова І.С. Теорія цивільно-правової відповідальності / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – О. : Астропринт, 2006. – 261с. Карабань В.Я. Тлумачення актів цивільного законодавства України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2007. – 20 с. Карапетов А.Г. Иск о присуждении к исполнению обязательства в натуре. – М.: «Статут», 2003. – 175 с. Карапетов А.Г. Проценты годовые за просрочку платежа: сравнительно-правовой анализ, правовая природа, соотношение с другими мерами защиты // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2004. – № 8. – С.174-185; № 9. – С.156-168. Карапетов А.Г. Расторжение нарушенного договора в российском и зарубежном праве. – М.: Статут, 2007. – 876 с. Карнаух Т.М. Притримання як спосіб забезпечення виконання зобов'язань: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2008. — 19 с. Карпов М.С. Гражданско-правовые меры оперативного воздействия. – М.: “Статут”, 2004. – 141 с. Кисіль В.І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації. – К.: Україна, 2000. – 426 с. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 334 с. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с. Комаров А.С. Ответственность в коммерческом обороте. – М.: Юрид. лит., 1991. – 206 с. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. Часть первая (постатейный) / А.К. Губаева [и др.]; под. ред. Н.Д. Егорова, А.П. Сергеева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 896 с. Коновалов С.А. Основание гражданско-правовой ответственности. Дис… канд. юрид. наук. – М., 2006. – 246 с. Коршунова Н.П. Обстоятельства, освобождающие от ответственности за нарушение договора. Автореф… к.ю.н. – М., 2007. – 30 с. Корецкий А.Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / Отв. ред. засл. деят. науки РФ, докт. юрид. наук, проф., акад. РАЕН П.П.Баранов. – СПб.: Изд-во "Юридический Центр Пресс", 2001. – 211 с. Корецкий А.Д. Договорное право России. Основы теории и практики реализации. – М.: ИКЦ "МарТ", Ростов н/Д: Издательский Центр "МарТ", 2004. – 528 с. Кот О.О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 160 c. Красавчиков О.А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. Сборник статей. – М.: «Статут», 2001. – С. 166–182. Красавчиков О.А. Теория юридических фактов в советском гражданском праве. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Свердловск, 1950. – 10 c. Красавчиков О.А. Юридические факты в советском гражданском праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с. Красавчиков О.А. Гражданские организационно-правовые отношения // Советское государство и право. – 1966. - № 10. – С. 50-57. Краснов Н.И. Реальное исполнение договорных обязательств между социалистическими организациями. – М.: Госюриздат, 1959. – 192 с. Крисань Т.Є. Збитки як категорія цивільного права України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2008. — 19 с. Кротов М.В. Обязательство по оказанию услуг в советском гражданском праве: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Л., 1989. – 16 с. Кротов М.В. О некоторых проблемах перемены лиц в обязательстве // Очерки по торговому праву. Выпуск 6 / Сб. научн. трудов под ред Е.А.Крашенинникова. – Ярославль, 1999. Кузнецова Н.С. Проблемы формирования нового гражданского и торгового законодательства Украины и обязательственные правоотношения // Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданско-правовых дисциплин: Сб. материалов науч.-практ. семинара. – Харьков: ХИВД, 1993. – С. 34–38. Кузнєцова Н. Принципи сучасного зобов’язального права України // Українське комерційне право. – 2003. - № 4. - С. 9–15. Кутателадзе О.Д. Підстави виникнення зобов’язань за римським приватним правом і сучасним цивільним законодавством України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – О., 2006. – 19 с. Лавров Д.Г. Денежные обязательства в российском гражданском праве. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2001. – 250 с. Латынцев А.В. Обеспечение исполнения договорных обязательств. – М.: “Лекс-Книга”, 2002. – 285 с. Лідовець Р.А. Змішані договори в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Л., 2005. – 19 с. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: “Статут”, 1999. – 352 с. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України // Автореф. дис… канд. юрид. наук:12.00.04. – К. – 2001. – 18 с. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. – К., Юрінком Інтер, 1999. – 560 с. Луць В.В. Сучасна кодифікація договірного права в Україні: здобутки і проблеми // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 2 (33) - №3(34). – С. 424-437. Май К.С. Очерк общей части буржуазного обязательственного права. – М: Внешторгиздат, 1953. – 220 с. Майданик Р. Місце зобов’язання в праві України // Право України. – 2006. – № 4. – С. 3–6. Майданик Р. Поняття зобов’язання в цивільному праві України // Право України. – 2006. – № 3. – С. 67–71. Максоцкий Р.А. Возмездность и безвозмездность в современном гражданском праве: Учебное пособие / Р.А. Максоцкий; Науч. Ред. М.В. Кротов. – учеб. изд. – М.: Проспект, 2002. – 176 с. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях. – М.: Наука, 1968. – 208 с. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. М.: Юрид. лит., 1985. – 192 с. Мальцев Д.О. Застава як спосіб забезпечення банківського кредиту за цивільним законодавством України: 12.00.03. – О., 2005. – 20 с. Марьянкова Н.В. Уступка права требования. Проблемы и решения. СПб., 2002. Матвеев Г.К. Вина в советском гражданском праве. – К.: Издательство Киевского государственного университета им. Т.Г. Шевченко, 1955. – 308 с. Матвеев Г.К. Основания гражданскоправовой ответственности. – М.: «Юридическая литература», 1970. – 312 с. Мейер Д.И. Русское гражданское право (в 2 ч.). По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902 . Изд. 2-е, испр. – М.: “Статут”, 2000. – 831 с. Мережко А.А. Lex mercatoria: теория и принципы транснационального торгового права. – К.: Таксон, 1999. – 416 с. Михайлов С. Принцип добросовестности в договорных правоотношениях // Хозяйство и право. – 2004. - № 6. Михальнюк О.В. Порука у цивільному праві: теорія та практика: Монографія. – К.: КНТ 2008. – 268 с. Михальнюк О.В. Цивільно-правове регулювання поруки: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2006. – 20 с. Мілаш В.С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов: Монографія. – Харків: Видавець ФО-П-Вапнярчук Н.М., 2007. – 440 с. Міхно О.І. Припинення договору за цивільним законодавством України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 23 с. Міхно О. Припинення договору через неможливість його виконання // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 11. – С. 92-95. Молодико К.Ю. Гарантії фінансових установ як засіб цивільно-правового захисту прав та інтересів учасників цивільних відносин: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 19 с. Мурзин Д.В., Мурзина Н.Ю. Новация в российском договорном праве // Актуальные проблемы гражданского права / Под ред. С.С.Алексеева; Исследовательский центр частного права. Уральский филиал. Российская школа частного права. Уральское отделение. – М.: “Статут”, 2000. – С. 148-192. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л.Знаменський, В.В.Хахулін, В.С.Щербина та ін.; За заг. ред В.К.Мамутова. – К. – Юрінком Інтер, 2004. – 688 с. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. I. – 832 с. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. II. – 1088 с. Нечаев А.С. Принцип добросовестного выполнения обязательств // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2004. № 6. – С. 122-126. Нижний С.В. Застава майнових прав як спосіб забезпечення виконання зобов’язань: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2007. – 16 с. Новікова В.В. Правова природа безвідплатних договорів у цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2007. – 20 с. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательстве. – М.: Госюриздат, 1950. – 416 с. Новицкий И. Б. Участие кредитора в исполнении договорного обязательства // Советское государство и право. – 1947. - № 7. – С. 24-33. Новоселова Л. Уступка права требования по договору (теория и практика) // Законодательство. – 1997. - № 6. - С. 13-22. Новоселова Л.А. Проценты по денежным обязательствам. Изд. 2-е, испр. и доп. – М.: “Статут”, 2003. – 192 с. Новоселова Л.А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг. – М.: Статут, 2003. – 494 с. Олюха В.Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2003. – 20 с. Отраднова О.О. Неустойка в цивільному праві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 20 с. Паліюк В.П. Щодо справедливості, добросовісності та розумності в чинному законодавстві України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – 2002. - № 2. – С. 42-45. Параскевова С.А. Понятие и социальная сущность гражданского правонарушения (теоретические проблемы). Автореф… д.ю.н. – М., 2007. – 63 с. Пацурківський Ю.П. Поняття принципів добросовісності, розумності та справедливості в цивільному праві // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 212: Правознавство. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 44-48. Пергамент М.Я. Договорная неустойка и интерес. – 2-е изд., пересмотр. и доп. – М.: Изд. кн. магазина И.К. Голубева под фирмою "Правоведение", 1905. – 368 с. Печений О.П. Прострочення виконання договірного зобов’язання: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2002. – 20 с. Печений О. Поняття та класифікація грошових зобов’язань у контексті положень нового Цивільного кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 4. – С. 35-39. Победоносцев К.П. Курс гражданского права: В трех томах. Том 3 / Под ред. В.А.Томсинова. – М.: Изд-во “Зерцало”, 2003. – 608 с. Погрібний С.О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України: монографія. – К.: Правова єдність, 2009. – 304 с. Подцерковний О. Недоліки норм про свободу договору в новому Цивільному кодексі України // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - № 3 (38). – С. 77-90. Подцерковный О.П. Денежные обязательства и расчетные правоотношения в Украине. – Одесса: "Студия "Негоциант", 2005. – 308 с. Подцерковний О.П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики. – Видання перше. – К.: «Юстініан», 2006. – 424 с. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. Изд. 3-е, стереотип. – М.: “Статут”, 2001. – 354 с. Покровский И.А. История римского права. – Вступит. статья, перевод с лат., научн. ред. и коммент. А.Д.Рудокваса. – СПб.: Издательско-торговый дом “Летний сад”, 1998. – 560 с. Попондопуло В.Ф. Динамика обязательственного правоотношения и гражданско-правовая ответственность. Монография. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1985. – 112 с. Поротиков А.И. Обычай в гражданском обороте // Обычай в праве: Сборник. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. – С. 197-380. Примак В.Д. Неможливість виконання зобов’язання крізь призму цивільно-правової відповідальності // Вісник господарського судочинства. – 2002. - № 1. – С. 196-201. Примак В.Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 2005. – 16 с. Принципы европейского договорного права. Подготовлены Комиссией по европейскому договорному праву. Части І и ІІ, 1999 / Пер. на русский язык А.Т.Амиров, Б.И.Пугинский // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации. – 2005. - № 3. – С. 125-177. Принципы международных коммерческих договоров / Международный ин-т унификации частного права (UNIDROIT) / А.С. Комаров (пер.с англ.). — М.: Международные отношения, 2003. — 258 с. Проценко І.О. Види забезпечення належного виконання зобов’язань у цивільному праві України: єдність та диференціація: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – Х., 2007. – 18 с. Пугинский Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях. – М.: Юрид. лит., 1984. – 224 с. Райхер В.К. Абсолютные и относительные права // Известия экономического факультета Ленинградского политехнического института. Л., 1928. Вып. 1. Райхер В. К. Правовые вопросы договорной дисциплины в СССР. — Л.: ЛГУ, 1958. – 270 с. Рахимов М.З. Исполнение хозяйственных обязательств: Встречное исполнение. Учеб. пособие. – Душанбе: Тадж. гос. ун-т, 1990. - 127 с. Рожкова М.А. Судебный акт и динамика обязательства. – М.: “Статут”, 2003. – 140 с. Романец Ю.В. Система договоров в гражданском праве России. – М.: Юристъ, 2001. – 496 с. Ромащенко І. Цивільно-правові аспекти відмови від договірного зобов’язання. // Наукові праці цивілістичного студентського гуртка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: Збірник наукових статей магістрів права. Вип. 4 / За ред. Р.А. Майданика. – К.: Алерта, 2009. – С. 163–187. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. – М.: Изд-во “Прогресс”, 1972. – 438 с. Самонд и Вильямс. Основы договорного права. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. – 704 с. Самощенко И.С. Понятие правонарушения по советскому законодательству. – М.: Юрид. лит., 1963. – 286 с. Самощенко И.С. Правонарушения и юридическая ответственность. – М., 1966. – 32 с. Сарбаш С.В. Удержание как способ обеспечения исполнения обязательств. – М.: “Статут”, 2003. - 251 с. Сарбаш С. Прекращение обязательств зачетом в арбитражной практике // Хозяйство и право. – 2001. - № 10. – С. 80-91. Сарбаш С.В. Исполнение обязательства по частям // Вестник Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации, 2003, № 12, С. 99-107; 2004, № 1. – С. 135-146. Сарбаш С.В. Исполнение взаимных обязательств. – М.: “Статут”, 2004. – 96 с. Сарбаш С.В. Обязательства с множественностью лиц и особенности их исполнения. – М.: “Статут”, 2004. – 112 с. Сарбаш С.В. Исполнение договорного обязательства. – М.: Статут, 2005. – 636 с. Сафонов М.Н. Исполнение обязательств и способы обеспечения их исполнения // Журнал российского права. – 2003. - № 7. – С. 57-61. Сейтмустафа А. Понятие исполнения обязательства // Актуальные проблемы частного права. Материалы международной научно-практической конференции (в рамках ежегодных цивилистических чтений). – Алматы, 23-24 мая 2002 г. / Отв. ред. М.К.Сулейменов. – Алматы: КазГЮУ, 2003. – С. 285-288. Сидоров І.Ф. Виконання вексельних зобов'язань: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2003. — 18 с. Сібільов М. М. Структура та основний зміст загальних положень про зобов'язання у проекті нового Цивільного кодексу України // Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А.Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – С. 218-223. Сібільов М. Цивільно-правовий договір в механізмі правового регулювання суспільних відносин в сфері приватного права // Юридический вестник. – 2002. - № 3. Сібільов М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права // Вісник Академії правових наук. – 2002. - № 4 (31). – С. 87-93. Сібільов М. Зміст цивільно-правового договору // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 1 (32). – С. 93-99. Сібільов М. Договірне зобов’язання та його виконання // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 2 (33)-№ 3 (34). – С. 414-424. Сібільов М. Динаміка договірних зобов’язань після їх виникнення Вісник Академії правових наук України. – 2005. - № 1 (40). – С. 79-88. Синайский В.И. Русское гражданское право. – М.: “Статут”, 2002. – 638 с. Слома В.М.Оновлена гарантія як спосіб забезпечення виконання зобов’язань // Вісник прокуратури. – 2003. - № 10. – С. 57-59. Слома В.М. Незалежність та безвідкличність гарантії за Цивільним кодексом України // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. – 2004. – Вип. 39. – С. 329-333. Слома В.М. Розвиток інституту забезпечення виконання зобов’язань у цивільному законодавстві // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006. – Вип. 1. – С. 103-107. Слома В.М. Правова природа домовленості про видачу гарантії // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. – 2006. – Вип. 42. – С.203-208. Слома В.М. Суб’єкти гарантійного зобов’язання // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. – Івано-Франківськ, 2006. – Випуск XVI. – С. 95-101. Стефанчук М.О. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав: монографія / М.О. Стефанчук. – К.: КНТ, 2008. – 184 с. Сулейменов М.К. Ответственность за нарушение сроков исполнения договорных обязательств. – Алма-Ата: «Наука», 1971. – 179 с. Танага А.Н. Принцип свободы договора в гражданском праве России. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2003. – 211 с. Тарасенко Л.В. Цивільно-правова відповідальність за порушення грошових зобов'язань: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2006. — 20 с. Тархов В.А. Гражданское право. Общая часть. Курс лекций, г. Чебоксары: Чув. кн. изд-во, 1997. – 322 с. Тархов В.А. Курс гражданского права. Гражданское правоотношение. — Уфа, 1993. – 122 с. Тархов В.А. Ответственность по советскому гражданскому праву. – Саратов: Издательство Саратовского государственного университета, 1973. – 456 с. Телестакова А.А. Система договорів про надання послуг в цивільному праві України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К., 2008. — 16 с. Терьохін С.Є. Цивільно-правове регулювання комерційних контрактів в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2007. — 16 с. Тімуш І.С. Цивільно-правове регулювання ризикових (алеаторних) договорів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 18 с. Ткачук А.Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов’язань. Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 2002. – 24 с. Толстой В.С. Исполнение обязательств. – М.: Юрид. лит., 1973. – 208 с. Убытки и практика их возмещения: Сборник статей / Отв. ред. М.А Рожкова. – М.: "Статут", 2006. – 622 с. Утєхін І. Дії з виконання договору // Юридична Україна. – 2005. – № 1. – С. 30-32. Федосєєв П.М. Інститут поруки за римським правом та його рецепція у цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2003. — 19 с. Фогельсон Ю.Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс лекций. – М.: Юристъ, 2001. – 192 с. Хайн Кётц. Франк Лорман. Введение в обязательственное право // Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии. / Пер. с нем. – М.: Изд-во БЕК, 2001. – С.37-74. Халфина Р. О. Договор в английском праве. — М.: Изд-во АН СССР, 1959. — 319 с. Харитонов О.Е., Старцев А.В., Харитонова Е.И. Гражданское право Украины: Учебник. Издание третье, переработанное и дополненноею – Х.: ООО «Одиссей», 2007. – 920 с. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – Т. 1. Загальна частина. – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – 520 с. Цивільне право України: Підручник: У 2 т.; За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л.Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т. 1. – 480 с. Цивільне право України: Підручник: У 2 т.; За заг. ред. В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л.Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т. 2. – 552 с. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М.Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – Ч. 2. – 896 с. Шаповалова О.І. Проценти у грошових зобов’язаннях (цивілістичні аспекти): Автореф. дис…канд. юрид. наук. – 12.00.03. – Одеса, 2005. – 20 с. Шапп Я. Основы гражданского права Германии. Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 304 с. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) / Вступительная статья Е.А.Суханов. – М.: Фирма “Спарк”, 1995. – 556 с. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права. – Тула: Автограф, 2001. – 720 с. Шилохвост О.Ю. Отступное в гражданском праве России. – М.: “Статут”, 1999. – 251с. Principles of European Contract Law, Editor: O. Lando, H. Beal. Part 1: Performance, Non-Performance and Remedies. Dordreсht, 1995.
Орієнтовний перелік джерел з Модулю 3 "Правочини з нерухомістю"
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. 2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – Ст. 461. 3. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – №7. – Ст. 273. 4. Земельний кодекс від 25жовтня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №46. – Ст. 2038. 5. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99. 6. Кодекс України про надра від 27 липня 1994 р. // Відомості Верховної ради України. ― 1994. ― № 36. ― Ст.340. 7. Водний кодекс України від 06 червня 1995 р. // Відомості Верховної ради України. ― 1995. ― № 24. ― Ст. 189. 8. Повітряний кодекс України від 04 травня 1993 р. // Відомості Верховної ради України. ― 1993. ― № 25. ― Ст. 274. 9. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. // ВВРУ. – 2010 р. - № 13-14, 15-16, 17. − Ст.112. 10. Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р. // Відомості Верховної ради України. ― 1995. ― № 47. ― 48, 49, 50, 51,52. ― Ст. 349. 11. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №47. – Ст. 642. 12. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. Відомості Верховної Ради України. ― 1992. ― №34. ― Ст. 502. 13. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 416. 14. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 06 березня 1992 р. // Відомості Верховної ради України. ― 1992. ― № 24. ― Ст. 350. 15. Про приватизацію державного житлового фонду: Закон України від 19 червня 1992 р. // Відомості Верховної ради України. ― 1992. ― № 36. ― Ст. 524. 16. Про приватизацію державного майна: Закон України від 4 березня 1992 р. // Відомості Верховної ради України. ― 1992. ― № 24. ― Ст. 348. 17. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383. 18. Про основи містобудування: Закон України від 16.11.1992 р. // ВВРУ. – 1992. – № 52. – Ст.683. 19. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20.05.1999 р. // ВВРУ. – 1999. – № 31. – Ст.246. 20. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 р. // ВВРУ. – 2003. – № 38. – Ст.313. 21. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 1 липня 2004 р. (зі змінами від 11.02.2010 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553. 22. Про оренду землі: Закон України від 6 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – № 46-47. – Ст. 280. 23. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної ради України. ― 2003. ― № 52. ― Ст. 377. 24. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001 р. // Відомості Верховної ради України. ― 2001. ― № 21. ― Ст.103. 25. Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю): Постанова КМ України від 5 листопада 1991 р. № 311 // Зібрання постанов Уряду України. — 1991. — № 12. — Ст. 124. 26. Про Державний земельний кадастр: Закон України від 7 липня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 8. – Ст. 61. 27. Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі: постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 75. – Ст. 2557. 28. Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав: постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2012 року // Офіційний вісник України. – 2012. – № 15. – Ст. 544. 29. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру: Указ Президента Укарїни від 17 лютого 2003 р. // Урядовий кур'єр. – 2003. — № 33. 30. Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року // Офіційний вісник України. – 2013. – № 96. – Ст. 3549. 31. Про затвердження Порядку передачі документів між органами реєстрації прав: наказ Міністерства юстиції України від 20.01.2012 р. № 111/5 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 9. – Ст. 338. 32. Про затвердження форм рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно: наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2011 р. № 3601/5 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 3. – Ст. 102. 33. Про затвердження форми та опису відмітки державного реєстратора прав на нерухоме майно на заставній: наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3503/5 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 98. – Ст. 3590. 34. Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до запису та заяв про скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 98. – Ст. 3590 35. Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: наказ Міністерства юстиції України від 26.10.2011 р. № 1141 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 86. – Ст. 3145. 36. Витяг з Реєстру прав власності на нерухому майно: роз’яснення Міністерства юстиції України від 06.09.2011 р. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0061323-11 37. Положення про порядок ведення державного земельного кадастру: постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15 // ЗП Уряду України. – 1993. – № 3. – Ст. 55. 38. Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів: постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. № 1619 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 44. – Ст. 1896. 39. Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці: постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749 // Офіційний вісник України – 2010. – № 65. – Ст. 83. 40. Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою: постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 753. 41. Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою: наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 62. – Ст. 2202. 42. Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру: постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1088 // Урядовий кур'єр. – 2003. – № 138. 43. Про впорядкування відносин щодо видачі витягів з Реєстру прав власності на нерухоме майно та оформлення свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна на спеціальних бланках: наказ Міністерства юстиції України від 26.03.2010 р. № 615/5 // Офіційний вісник України. – 2010 – № 24. – Ст. 966. 44. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена наказом Міністерством юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 639 45. Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст.383 46. Державний класифікатор будівель та споруд, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi 47. Інструкція з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах затверджена наказом Державного комітету статистики України від 18.04. 2005 р. № 95 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 19. – Ст. 1021. 48. Державні будівельні норми України Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004, затверджені наказом Державного комітету з буівництва та архітектури України від 20.01.2004 р. № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi 49. Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна: наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 р. № 127 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 28. – Ст. 1290. 50. Про затвердження Національного стандарту. Загальні засади оцінки майна і майнових прав: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. // ОВУ. – 2003. – № 37. – Ст. 1995. 51. Про затвердження Класифікатора державного майна: Наказ Фонду Державного Майна України від 15.03.2006 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1009.4572.2&nobreak=1 52. Про затвердження Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя: розпорядження Державної Комісії з Регулювання Ринків Фінансових Послуг України від 08.10.2009 р. // ОВУ. – 2009. – № 91. – Ст. 3097. 53. Про затвердження Методологічних роз'яснень щодо порядку ведення обліку нерухомого майна нерезидентів у рамках статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності: наказ Державного Комітету Статистики України від 01.04.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0110202-09. 54. Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом: інформаційний лист Вищого Арбітражного Суду України від 31.01.2001 р. №01-8/98. Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2001. – №1. 55. Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. №7 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. – №5. – С. 107-114. 56. Про судову практику в справах про визнання угод недійсними: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. №3 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – №5. – С.29-35. 57. Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. №20 Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – №5. – С.185-192.
Література
1. Абрамова В. Характеристика нерухомості, що може бути предметом іпотеки / Абрамова В. // Право України. ― 2007. ― № 6 ― С. 21-25. 2. Азімов Ч.Н. Сервітути в цивільному праві України / Азімов Ч.Н. // Вісник Академії правових наук України. ― 2000. ― №1(20). ― С. 107-114. 3. Барабаш А. Правові наслідки спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток іноземцями / Барабаш А. // Підприємництво, господарство і право. ― 2007. ― № 3 ― С. 32-37. 4. Безсмертна Н. Межі здійснення права приватної власності / Безсмертна Н. // Підприємництво, господарство і право. — 2001. — №6. — С. 47-49. 5. Болтанова Е. Проблемы определения права на земельный участок при переходе права собственности на здания, строения, сооружения / Болтанова Е.// Хозяйство и право. — 2006. — № 9. — С. 119-126. 6. Венедиктов С. Объекты незавершенного строительства: анализ норм действующего законодательства / Венедиктов С. // Мала енциклопедія нотаріуса. — № 2 (26). — квітень 2006 р. — С. 29-32. 7. Витрянский В. Пути совершенствования законодательства о недвижимом имуществе / Витрянский В. // Хозяйство и право. — 2003. — № 6. — С. 3-9. 8. Власник і право власності / За ред. Я.М.Шевченко. — К.: Бліц-Інформ, 1994. — 163 с. 9. Галіахметов Р. Підприємство як об’єкт купівлі-продажу, оренди / Галіахметов Р. //Підприємництво, господарство і право. ― 2004. ― № 9, 11. ― С. 32-35. 10. Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні / Ірина Олександрівна Дзера — К.: Юринком Інтер, 2001. — 256с. 11. Жилинкова И.В. Правовой режим имущества членов семьи / Ирина Владимирова Жилинкова. — Х.: Ксилон, 2000. — 398 с. 12. Исрафилов И. Правовая природа вещных прав на жилые помещения / Исрафилов И. // Хозяйство и право. — 1999. — № 2. — С. 94-103. 13. Клименко О. Речові права на нерухоме майно за законодавством України / Клименко О. // Право України. — 2005. — № 9. — С. 71-74. 14. Кулинич П. Земля для садівництва: правові питання / Кулинич П. // Юридичний вісник України. ― 2005. ― 16-22 квітня. 15. Лічман Л. Поняття «житло» і його цивільно-правове значення / Лічман Л. // Підприємництво, господарство і право. ― 2004. ― № 11. 16. Ломидзе О. Отказ от права на земельный участок и приобретательная давность: новый взгляд на старые проблемы / Ломидзе О. // Хозяйство и право. — 2004. — № 2. ― С. 116-124. 17. Майданик Р. Забезпечувальне право власності / Майданик Р. // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 1. — С. 29-32. 18. . Договор участия в долевом строительстве / Маковская А // Хозяйство и право. — 2005. — № 5. — С. 24-40. 19. Значение юридической и фактической связи строения с землей при определении признаков недвижимости Маковская А. // Хозяйство и право. — 2004. — № 8. — С. 17-22. 20. Правовые проблемы самовольной постройки / Моргунов С. // Хозяйство и право. — 2004. — № 4. — С. 119-130. 21. Власність в економічному та правовому вимірі / Музика Л. // Право України. ― 2001. ― №12. ― С. 47-51. 22. Павленко Д. Державна реєстрація об’єктів незавершеного будівництва / Павленко Д. // Мала енциклопедія нотаріуса. — № 4. — серпень 2006 р. — С. 53-57. 23. Пейчев В. Правове регулювання державної реєстрації прав на земельні ділянки / Пейчев В. // Підприємництво, господарство і право. ― 2003. ― № 8 ― С. 43-47. 24. Пейчев К. Поняття земельної ділянки як специфічного об’єкта відчуження / Пейчев К. // Підприємництво, господарство і право. ― 2002. ― № 11. 25. Підопригора О.А. Основні новели проекту нового ЦК / Підопригора О.А. // Українське право. — 1997. — Ч.3. — С.29-34. 26. Погрібний С.О. Володіння у цивільному праві: Монографія. / Сергій Олексійович Погрібний. — Одеса: Юридична література, 2002. — 280 с. 27. Сакович В. Земля: целевое и разрешенное использование / Сакович В. // Хозяйство и право. ― 2006. ― № 11 ― С. 54-61. 28. Самійленко А.В. Сутність «підприємства» як економіко-правової категорії / Самійленко А.В. // Вісник господарського судочинства. ― 2006. ― № 1 ― С. 23-27. 29. Слипченко С. О государственной регистрации договора купли — продажи объектов незавершенного строительства / Слипченко С. О // Юридичний радник. — № 3 (5). — червень 2005 р. — С. 35-37. 30. Соколовский К. Режим строения, возведенного на спорном земельном участке / Соколовский К. // Хозяйство и право. — 2007. — № 1. — С. 56-63. 31. Спасибо-Фатеева И. Государственная регистрация в сфере имущественного оборота / Спасибо-Фатеева И. Підприємництво, господарство і право. — 2000. — №7. — С.5-8. 32. Суярко Т. Управління нерухомістю: деякі цивільно-правові аспекти / Суярко Т. // Підприємництво, господарство і право. ― 2004. ― № 7; 33. Сыродоев Н.А. Регистрация прав на землю и другое недвижимое имущество / Сыродоев Н.А. // Государство и право. — 1998. — № 8. — С. 90 — 101. 34. Сыроедов Н.А. Возникновение прав на землю / Сыроедов Н.А. // Государство и право. — 2004. — № 10. — С. 65-72. 35. Теньков С. Визначення об’єктів будівництва у судовій практиці / Теньков С. // Вісник господарського судочинства. ― 2007. ― № 2 ― С. 31-35. 36. Теньков С. Проблемні питання правового регулювання фінансування будівництва житла (огляд судової практики) / Теньков С. // Вісник господарського судочинства. ― 2006. ― № 2. 37. Фишер Н. Единство земельных участков и расположенных на них зданий в немецком праве / Фишер Н. // Государство и право. — 2006. — № 11. — С. 70 -75. 38. Ханатаев Г. Правовое положение застройщика Ханатаев Г. // Хозяйство и право. — 2005. — № 3. — С. 70-78. 39. Чуєва О. Міркування на тему: «Об’єкт незавершеного будівництва — як вирішити проблему?» / Чуєва О. // Мала енциклопедія нотаріуса. — № 2 (26). — квітень 2006 р. — С. 26-28. 40. Шевченко О. Некоторые особенности отношений с недвижимостью: понятие недвижимости и проблемы ее регистрации / Шевченко О. // Підприємництво, господарство і право. ― 2002. ― № 2 ― С. 12-18. 41. Яворська О. Проблеми виникнення права приватної власності за давністю володіння (набувальна давність) / Яворська О. // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 1. — С.33-35. 42. Яковлева С. Правовое положение объекта незавершенного строительства / Яковлева С. // Хозяйство и право. — 2005. — № 8. — С. 123-131. 43. Яніцький В. Набуття права приватної власності на землю: окремі процесуальні аспекти / Яніцький В. // Право України. ― 2007. ― № 3 ― С. 29-32.
Орієнтовний перелік тем для доповідей та письмових робіт з курсу «Договірне право: теорія та юридична практика»
Перелік контрольних питань, що виносяться на іспит, залік
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||