Доказування у кримінальному судочинстві

Доказування у кримінальному судочинстві 27.12.2014 07:24

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

 

Контрольні роботи – це індивідуальні завдання, які передбачають самостійне виконання слухачами певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Завдання контрольної роботи повинні допомогти слухачеві в оволодінні термінологією, основними положеннями навчальної дисципліни, навичками у вирішенні типових прикладів, ситуацій.

Контрольна робота виконується за одним з чотирьох варіантів у наступному обов'язковому порядку. Слухачи, прізвища яких починаються на букви:

=> "А, Д, І, Н, Т, Ч, Ю" - виконують перший варіант;

=> "Б, Є, Й,О, У, Ш, Я" - виконують другий варіант;

=> "В, Ж, К, М, П, Ф, Щ" - виконують третій варіант;

=>"Г, 3, Е, Л, Р, С, Ц, X" - виконують четвертий варіант.

Роботи, виконані з порушенням зазначеного порядку, на рецензію прийматися не повинні.

СТРУКТУРА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота складається з двох теоретичних питань та трьох практичних завдань, взятих із практики і модифікованих стосовно до потреб навчального процесу.

Контрольна робота повинна містити: титульну сторінку; зміст; вступ; основну частину; висновки і список використаної літератури.

Зміст. У змісті роботи вказуються найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок). Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи списком використаної літератури та додатками (якщо такі є).

Основна частина. В основній частині контрольної роботи необхідно розкрити зміст поставлених теоретичних та практичних завдань, а також обґрунтувати, чому саме така відповідь є вірною.

Висновки. У висновках подається міркування автора роботи щодо проблеми дослідження.

Список використаної літератури. У списку літератури наводяться усі використані літературні джерела вітчизняних і зарубіжних видань.Посилання на певну публікацію у тексті здійснюються шляхом наведення в дужках номера джерела у списку літератури і конкретних  сторінок – [2, C. 5]. На всі літературні джерела у тексті мають бути посилання.

Роботи виконуються власноруч у  зошиті у  клітинку або комп’ютерним набором у формі реферату формату А4 (за рекомендацією викладача).

Орієнтовний обсяг всієї роботи повинен бути в межах 10-15 сторінок. Переписувати теоретичні питання та умови задач обов'язково. Крім того рекомендується обов'язково пронумерувати сторінки зошита і залишити поля для зауважень рецензента.

Поради до написання контрольних робіт.

Перед тим, як приступити до вирішення завдання, необхідно уважно ознайомитися з його умовою, вивчити теоретичний матеріал і нормативні акти. У випадку виникнення труднощів при вирішенні варто звернутися за консультацією до викладачів кафедри, а також ознайомитися із практичною стороною вирішення даної категорії кримінальнихпроваджень.

Роботу необхідно виконувати за такою логічною схемою:

1. Насамперед варто визначити перелік тем курсу і питань, на знання яких розраховане завдання.

2. Зазначити, якими нормами процесуального права врегульовані дані правовідносини і розкрити коротко їх зміст ;

3. Потім провести юридичний аналіз викладених у завданні обставин справи;

4. На підставі вищевикладеного зробити висновки за даними обставинами про права й обов'язки сторін.

Рішення повинно бути розгорнутим, містити достатньо аргументований аналіз обставин, зазначених в умовах. Роботу варто оформляти чітким і розбірливим почерком, грамотною літературною мовою.

Виконана і належним чином оформлена робота повинна бути подана на рецензію у встановлені навчальним планом терміни. При наданні контрольних робіт під час сесії кафедра не може гарантувати своєчасного (до дати складання заліку) їх рецензування .

Робота не може бути зарахована в таких випадках :

1. Відсутність ознак самостійності при її вирішенні, тобто виявлення ідентичних за змістом робіт. При цьому не зараховуються всі тотожні контрольні роботи;

2. Виконання роботи не за своїм варіантом;

3. Неправильне вирішення завдання;

4. Застосування скасованих норм права;

5. Відсутність посилань на норми права;

6. Наявність протиріч і логічної неузгодженості аргументації висновків при вирішенні завдання;

При наявності зазначених недоліків робота повертається на доопрацювання, яка, з урахуванням зроблених у рецензії зауважень варто провести в тому ж зошиті. Після її доопрацювання, роботу разом із рецензією  слід повернути на кафедру для повторної перевірки.

 

Варіант 1 (А, Д, І, Н, Т, Ч, Ю)

 

Теоретичні питання

1. Сутність доказування.

2. Елементи предмету доказування.

 

Практичні завдання

Завдання 1

Громадянин Коцан підозрювався в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині. Під час допиту в лікарні потерпіла заявила слідчому, що вона відмовляється давати показання про обставини заподіяння їй тілесних ушкоджень, тим більше вона у всьому винна. Просила занести до протоколу, що її чоловік - людина позитивна, непитущий, дбає про дітей.

1. Як має діяти слідчий? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Чи стосуються такі відомості предмета доказування у даному кримінальному кримінальному провадженні? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

 

Завдання 1

Двоє неповнолітніх вирвали сумку з рук громадянки Березовської і кинулися тікати. На крики Березовської вискочив з будинку її чоловік, який, наздогнавши хлопців, затримав їх. Завівши грабіжників до своєї квартири, він примусив їх написати на ім’я начальника райвідділу пояснення про обставини вчинення ними злочину, а потім відвів їх до райвідділу і передав черговому затриманих і їх пояснення.

1. Чи можуть ці пояснення мати доказове значення у кримінальному провадженні? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

 

Завдання 1

 

Під час кримінального провадження за підозрою Марченка у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України було проведено психіатричну експертизу відповідно до висновків якої Марченко є неосудним. Отримавши висновок експерта слідчий виніс постанову про визнання всіх доказів отриманих за участю Марченка недопустимими.

1. Оцініть правомірність дій слідчого. Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Який порядок визнання доказів недопустимими у кримінальному провадженні? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

 

 

Варіант 2 (Б, Є, Й, О, У, Ш, Я)

 

Теоретичні питання

1. Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого неповнолітнім, неосудною та обмежено осудною особою.

2. Належність доказів у кримінальному процесі.

 

Практичні завдання

Завдання 1

 

7 квітня 2013 року Раков був затриманий за підозрою у вчиненні розбою. Потерпілий під час допиту повідомив, що Раков погрожував йому ножем і тому заволодів гаманцем з грошима в сумі 2300 гривень і золотою обручкою. Під час обшуку в квартирі Ракова був виявлений саморобний ніж, а також квитанція про здачу до ломбарду золотої обручки від 10 жовтня 2013 року. Сам Раков під час допиту визнав факт заволодіння обручкою, проте заперечував факт використання ножа під час нападу й заволодіння гаманцем з грошима.

1. Оцініть зібрані докази та їх джерела.Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2.Класифікуйте зібрані докази та їх джерела.

 

Завдання 2

 

Заваров, який є потерпілим у кримінальному провадженні про нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень, заявив наступні клопотання:

а) про допит сусідів підозрюваного Тараненка щодо зловживання ним спиртними напоями;

б) про витребування медичних документів з приводу тривалості та вартості лікування;

в) про витребування документів, які б підтвердили відсутність освітлення на тій ділянці вулиці, де був вчинений злочин;

г) про допит членів сім‘ї потерпілого з приводу його позитивної поведінки в побуті.

1. Як слід вирішити заявлені клопотання? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Чи мають доказове значення в цьому кримінальному проваджені обставини, про встановлення яких заявив клопотання потерпілий? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

 

Завдання 3

 

З роздягальні басейну Гунько викрав шкіряну куртку, що належала Семенову. Потерпілий, а також його батьки, допитані як свідки, заявили, що заплатили за неї на речовому базарі 1460 гривень. Висновком товарознавчої експертизи вартість куртки була визначена в розмірі 700 гривень.

1.Визначте характер і розмір завданої злочином шкоди в описаній ситуації. Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Яке значення має правильне встановлення розміру шкоди?

3. Які види шкоди передбачені кримінально-процесуальним законом? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

 

Варіант 3 ( В, Ж, К, М, П, Ф, Щ)

 

Теоретичні питання

1.  Поняття доказів у кримінальному процесі.

2.  Процесуальний порядок зберігання речових доказів і документів, вирішення питання про них.

 

Практичні завдання

Завдання 1

Григорчук підозрювався у вчиненні декількох квартирних крадіжок. Під час обшуку в його квартирі, серед інших предметів, було вилучено чоловічий золотий годинник. Цей годинник впізнав потерпілий Яковлєв як такий, що був у нього викрадений і попросив його повернути. Наступного дня цей же годинник як такий, що належить йому, впізнав потерпілий Носов і теж попросив його повернути.

1. Як повинен діяти слідчий? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Який порядок зберігання речових доказів і прийняття рішення про їхнє повернення? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

 

Завдання 2

У кримінальному провадженні за ч.1 ст.185 КК України до слідчого з клопотанням звернувся громадянин Осіпов і заявив, що він визнає себе винуватим, домовився з потерпілим про примирення, у зв‘язку з чим пропонує не проводити збирання доказів у цьому кримінальному провадженні, а одразу перейти до укладання угоди. Слідчий погодився з таким клопотанням і запропонував Осіпову і потерпілому укласти угоду про примирення.

1. Оцініть правомірність дій слідчого. Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Який порядок доказування у кримінальному провадження щодо застосування угод? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

 

Завдання 3

Бакун вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 296 КК України. Бакун стверджував, що він є неповнолітнім, але при ньому не було виявлено документів, які вказують на його вік.

1. Які повинен діяти слідчий? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.
2. Зазначте обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2.

Варіант 4 (Г, 3, Е, Л, Р, С, Ц, X)

 

Теоретичні питання

1. Сутність доказування у кримінальному провадженні.

2. Кримінально-процесуальний порядок використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні.

 

Практичні завдання

Завдання 1

Потерпіла від зґвалтування Яковлева під час допиту заявила, що вона змогла б впізнати ґвалтівника, якби їй його пред‘явили. Слідчий вирішив пред‘явити їй для впізнання підозрюваного Коряка М. Напередодні проведення цієї слідчої дії слідчий дізнався про те, що у Коряка М. був брат-близнюк Коряк С. Тому він вирішив по черзі пред‘явити їх потерпілій. При пред‘явленні для впізнання Коряка М. потерпіла заявила, що серед пред‘явлених осіб немає того, хто вчинив злочин, а при пред‘явленні другого брата вона впевнено показала на нього як на ґвалтівника.

1. Оцініть дії слідчого. Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Чи матиме доказове значення таке впізнання?

3. Чи змінилася б оцінка дій слідчого, якби він пред’явив потерпілій відразу обох братів серед двох інших чоловіків?

 

Завдання 2

1. У кримінальному провадженні щодо Нестерова за ч. 2 ст. 187 КК України було проведено психіатричну експертизу відповідно до якої Нестеров було визнано неосудним. Слідчим на момент завершення експертизи були встановлені наступні обставини: подія кримінального правопорушення; винуватість Нестерова у вчиненні кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Також слідчий зібрав характеризуючі матеріали на Нестерова.

Отримавши висновок психіатричної експертизи про неосудність Нестерова слідчий за згодою з прокурором виніс постанову про направлення кримінального провадження до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру.

1. Оцініть правомірність дій слідчого.

2. Які обставини підлягають встановленню під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру?

 

Завдання 3

Порубов був затриманий за підозрою у вчиненні розбою й поміщений до ізолятора тимчасового тримання. Звідти він намагався передати записку для свого товариша, в якій просив його зайти до потерпілої й умовити її відмовитись від раніше наданих показань.

1. Чи має ця записка доказове значення? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.

2. Якщо так, то яким джерелом доказу вона може бути використана й для встановлення яких обставин? Відповідь обгрунтуйте з посиланням на норми КПК України.
Основні джерела:

1.1. Конституція від 28 червня 1996 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 72/1 Спеціальний випуск. – Ст. 2598.

1.2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

1.3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

1.4. Європейська Конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах (Ратифікована Законом України від 16 січня 1998 року) // Офіційний вісник України. – 1998. –№13.

1.5. Європейська Конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року // Офіційний вісник України.  – 1998. – №13.

1.6. Європейська Конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року // Збірка договорів Ради Європи, Київ  – 2000.

1.7. Конвенція про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ (Мінськ, 22 січня 1993 року) // http://zako№2.rada.gov.ua

1.8. Угода про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав в сфері боротьби із злочинністю (Алма-Ата, 24 квітня 1992 року) // http://zako№2.rada.gov.ua

1.9. Угода між прокуратурою Російської Федерації та Генеральною прокуратурою України про правову допомогу та співробітництво від 21 травня 1993 року // http://zako№2.rada.gov.ua

1.10. Конвенція про права дитини. Ухвалена 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 році // http://zako№2.rada.gov.ua

1.11. Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року // Сборник международных договоров СССР.  – Выпуск XLV.  – Москва: Международные отношения, 1991.

1.12. Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року // Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью.  – М., 1998.

1.13.Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй щодо заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила) від 14 грудня 1990 року // http://zako№2.rada.gov.ua

1.14. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»). Прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 році // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій.  – Амстердам-Київ, 1996.

1.15. Руководящие принципы Организации Объединенных Наций для предупреждения преступности среди несовершеннолетних (Эр-Риядские руководящие принципы). Приняты и провозглашены резолюцией 45/112 Генеральной Ассамблеи от 14 декабря 1990 года // Права человека. Сборник международных договоров. Том I. Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994.

1.16. Основні принципи незалежності судових органів (Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) // «Права людини і професійні стандарти для юристів» в документах міжнародних організацій.  – К., 1996.

1.17. Руководящие принципы, касающиеся роли лиц, осуществляющих судебное преследование. Приняты восьмым Конгрессом Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Гавана, Куба, 27 августа  – 7 сентября 1990 года) // Права человека. Сборник международных договоров. Том I. Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994.

Закони України:

2.1. Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» // zako№2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/co№v/page3

2.2. Закон України від 2 червня 2011 року «Про безоплатну правову допомогу» // zako№2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/co№v

2.3. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України.  – 1996.  – № 48.  – Ст. 263

2.4. Закон України від 25 лютого 1994 року «Про судову експертизу» // http://zako№2.rada.gov.ua

2.5. Закон України від 30 червня 1993 року «Про попереднє ув’язнення» // http://zako№2.rada.gov.ua

2.6. Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» // Урядовий кур’єр № 7 від 15 січня 2004 року.

2.7. Закон України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» // Відомості Верховної Ради України.  – 1998.  – № 20.  – Ст. 99.

2.8. Закон України від 24 березня 1999 року «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» // Відомості Верховної Ради України.  – 1999.  – № 22-23.  – Ст. 197.

2.9. Закон України від 22 березня 2001 року «Про розвідувальні органи України» // Відомості Верховної Ради України.  – 2001.  – № 19.  – Ст. 94.

2.10. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Відомості Верховної Ради України.  – 1994.  – № 11.  – Ст. 50.

2.11. Закон України від 29 червня 2004 року «Про міжнародні договори України» // Урядовий кур’єр.  – № 155.  – 18 серпня 2004 року.

2.12. Закон України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів»  – К., 2010. // http://zako№2.rada.gov.ua

2.13. Закон України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України.  – 1991.  – № 53.  – Ст. 793.

2.14. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Відомості Верховної Ради України.  – 1994.  – № 11.  – Ст. 51.

2.15. Закон України від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України.  – 1992.  – № 22.  – Ст. 303.

2.16. Закон України від 30 червня 1993 року «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» // Відомості Верховної Ради України.  – 1993.  – № 35.  – Ст. 358.

2.17. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»: Офіц. видання.  – К, 2003.

2.18. Закон України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» // Відомості Верховної Ради України.  – 1995.  – № 1.  – Ст. 1.

2.19. Закон України від 21 квітня 1995 року «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України.  – 1995.  – № 6.  – Ст. 35.

2.20. Закон України від 26 квітня 2001 року «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України.  – 2001.  – № 30.  – Ст. 142.

2.21. Закон України від 7 березня 2002 року «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» // Відомості Верховної Ради України.  – 2002.  – № 32.  – Ст. 225.

2.22. Закон України від 22 грудня 2005 року «Про доступ до судових рішень» // Відомості Верховної Ради України.  – 2006.  – № 15.  – Ст. 128.

2.23. Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН «Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку» від 17 грудня 1979 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

2.24. Кримінальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 15 січня 2012 року). – Х.: Одіссей, 2012. – 225 с.

2.25. Кримінально-процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х. : Одіссей, 2012. – 360 с.

Матеріали Вищого спецiалiзованого суду України

з розгляду цивільних i кримінальних справ

3.1. Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, інформаційний лист ВССУ від 09.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/golov№a_stori№ka/vssu_pidgotuvav_i№formacij№ij_list_pro_dejaki_pita№№ja_porjadku_oskarzhe№№ja_rishe№_dij_chi_bezdijal.html.

3.2. Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 03.10.2012 р. // http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html.

3.3. Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 05.10.2012 р. // http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html.

3.4. Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод, інформаційний лист ВССУ від 15.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html

3.5. Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 21.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html.

 

Рішення Конституційного Суду України:

4.1. Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2011 року № 9-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) // Офіційний вісник України. – 2011.  – № 60. – Ст. 2418.

4.2. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Осетрова Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=165571.

4.3. Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=160045

4.4. Рішення Конституційного Суду України від 18 січня 2012 року № 1-рп/2012 у справі за конституційними поданнями 47 та  50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України  (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=167563.

4.5. Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 1-12/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03.

4.6. Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=174313.

4.7. Рішення Конституційного суду України від 8 липня 2003 року № 14-рп/2003 у справі за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу) // http://ua-i№fo.biz/legal/basete/ua-cmwusr.htm.

4.8. Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) // Офіційний вісник України.  – 2000.  – № 47.  – Ст. 2045.

4.9. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 4-рп/2002 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України” (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9443.

4.10. Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року № 15-рп/2008 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 1, частини першої статті 7, статей 8, 9, 10, частини четвертої статті 14, статті 17, частини першої статті 20, частини третьої статті 29 Закону України «Про прокуратуру“(справа про повноваження прокуратури відповідно до пункту 9 розділу XV «Перехідні положення“ Конституції України) http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=19397

4.11. Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина Касьяненка Бориса Павловича щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9924

4.12. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року № vd971030 v№5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97.

4.13. Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № v006p710-97 у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-97.

4.14. Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1998 № 10-рп/98 у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України від 24 квітня 1997 року № 371 «Про Національне бюро розслідувань України» (справа щодо утворення Національного бюро розслідувань України) // http://ua-i№fo.biz/legal/baseop/ua-ymeuou.htm.

4.15. Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99.

4.16. Рішення Конституційного Суду України від 11.04.2000 № 1-19/2000у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) // http://ua-i№fo.biz/legal/basezp/ua-zmehjt.htm.

4.17. Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року  № 1-15/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9339.

4.18. Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року №  1-3/2000 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9354.

4.19. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 1-31/2000 у справі у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-00.

4.20. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 1-31/2000 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» та статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» (справа про відшкодування шкоди державою) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-01.

4.21. Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 2001 року № 1-36/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини  другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) // http://ua-i№fo.biz/legal/baseie/ua-xmwlfu.htm.

4.22. Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 року № 1-31/2000 у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-03.

4.23. Рішення Конституційного Суду України від 14 жовтня 2003 року № 1-21/2003 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 84, пункту 34 частини першої статті 85, частини першої статті 86, статті 91 Конституції України, частин другої, третьої, четвертої статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про направлення запиту до Президента України) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v016p710-03.

4.24. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 1-45/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-10.

4.25. Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 1-18/2008 у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України та за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (справа про мову судочинства) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-08.

4.26. Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 1-17/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев’ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 2368 Кримінально-процесуального кодексу України // www.ccu.gov.ua/doccatalog/docume№t?id.

4.27.  Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2009 року № 1-26/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-09.

4.28. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 1-23/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-09.

4.29. Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12.

4.30. Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 1-10/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-12.

4.31. Рішення Конституційного Суду України від 18 квітня 2012 року № 1-13/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки «працівник правоохоронного органу» до працівника державної виконавчої служби) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-12.

Укази Президента України:

5.1. Концепція реформування кримінальної юстиції України. Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» // Офіційний вісник Президента України. – 2008.  – № 12. – Ст. 486.

5.2. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене Указом Президента України Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93 // Голос України.  – 1993.  – 26 червня.

5.3. Положення про порядок здійснення помилування. Затв. Указом Президента України від 12 квітня 2000 року № 588/2000 // http://zako№2.rada.gov.ua

5.4. Концепція забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів, схвалена Указом Президента України від 28 грудня 2004 року № 1560/2004 // Офіційний вісник України.  – 2004.  – № 52.  – Ст. 3435.

Постанови Кабінету Міністрів України:

6.1. Типове положення про притулок для дітей служби у справах дітей. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 565 // http://zako№2.rada.gov.ua

6.2. Концепція Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки». Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2006 року № 229-р // http://zako№2.rada.gov.ua

6.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1506 «Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді” // http://zako№2.rada.gov.ua

6.4. Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.5. Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1506. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.6. Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві // Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 335-р. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.7. Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, постанова Кабінету Міністрів України № 15 від 11.01.2012 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р.// http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-п.

6.7.1 Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 11.01.2012 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р.// http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п.

6.8. Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації, постанова Кабінету Міністрів України № 1169 від 26.11.2007 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п.

6.9. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п

6.9.1. Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

6.10. Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, постанова Кабінету Міністрів України № 1363 від 28.12.2011 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-п

6.10.1 Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1363 від 28.12.2011 р., із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 504 від 06.06.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

Відомчі нормативно-правові акти:

7.1. Наказ МВС №696 від 09.08.2012 «Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю» // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/z1503-12.

7.1.1. Положення про порядок застосування електронних засобів контролю, затверджене наказом МВС України №696 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.2. Наказ МВС №700 від 14.08.2012 «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень» // http://do№umvd.d№.ua/.

7.2.1. Інструкцію з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затверджена наказом МВС України №700 від 14.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.3. Наказ МВС №681 від 06.08.2012 «Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень” // http://search.ligazako№.ua/l_doc2.№sf/li№k1/MVS389.html.

7.4. Інструкцію з організації обліку та руху кримінальних проваджень, затверджена наказом МВС України №681 від 06.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5. Наказ МВС України № 940 від 22.11.2012 р «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України». // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.1. Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затверджена наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.2. Інструкція про оперативне інформування в органах і підрозділах  внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затверджена наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.3. Перелік кримінальних правопорушень, інших правопорушень,  надзвичайних ситуацій та інших подій, інформація про які подається до МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Головного управління внутрішніх військ МВС України, затверджений наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.5.4. Форми звітів про діяльність підрозділів внутрішніх військ МВС України, затверджені, наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р// http://zako№2.rada.gov.ua

7.6. Наказ МВС №1050 від 19.11.2012 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії”.// http://zako№2.rada.gov.ua

7.6.1. Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджена наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.6.2. Положення про комісію головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях з контролю за станом обліково-реєстраційної дисципліни в структурних підрозділах та міськрайлінорганах внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.6.3. Положення про комісію міськрайліноргану внутрішніх справ головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях  з контролю за станом прийняття та реєстрації в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджене наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.7. Наказ Генерального прокурора України №69 від 13.08.2012 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань” із змінами і доповненнями, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 14.11.2012 р. № 113 // http://search.ligazako№.ua/l_doc2.№sf/li№k1/GP12027.html.

7.7.1. Додатки до наказу Генеральної прокуратури України № 69 від 17.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8. Наказ МВС № 686 від 09.08.2012 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України” // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/z1769-12.

7.8.1. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.2. Положення про Головне слідче управління МВС України, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.3. Типове положення про слідче управління (відділ) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.4. Типове положення про слідчий відділ (відділення) міського, районного, лінійного управління (відділу) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.8.5. Інструкцію з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.9. Наказ МВС України від 27.07.2012 р. № 650 «Інструкція з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України» // http://zako№2.rada.gov.ua

7.10. ро організацію роботи з питань статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та нагляду за обліком кримінальних правопорушень, наказ Генеральної прокуратури України № 15гн від 25.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.11. Наказ Генеральної прокуратури України № 16гн від 01.11.2012 р. «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей» // http://zako№2.rada.gov.ua

7.12. Наказ Служби безпеки України № 470 від 17.10.2012 р.Про затвердження Змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю // // http://zako№2.rada.gov.ua

7.13. Спільний наказ ГПУ, МВС, СБУ, Адміністрації державної прикордонної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції №114/1042/516/___/936/1687/5 від 16.11.2012 «Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні”.// http://zako№2.rada.gov.ua

7.14. Інструкція про порядок обробки інформації в НЦБ Інтерполу в Україні. Затв. наказом МВС України № 568 від 6 вересня 1993 року // // http://zako№2.rada.gov.ua

7.15. Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затв. наказом Мінюсту, Ген прокурором, СБУ, МВС, Верховного Суду, Державної податкової адміністрації, Державного департаменту з питань виконання покарань № 34/5/22/103/512/326/73 від 29 червня 1999 року // // http://zako№2.rada.gov.ua

7.16. Положення про приймальники-розподільники для дітей органів внутрішніх справ. Затв. наказом МВС України від 13 липня 1996 року № 384 // // http://zako№2.rada.gov.ua

7.17. Правила пропуску до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів. Затв. наказом Державної судової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ від 12 вересня 2005 року № 102/765 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.18. Методичні рекомендації по організації підготовки та направлення до іноземних держав запитів про видачу осіб, які вчинили злочини, і клопотань про продовження кримінального переслідування. Направлені МВС України до органів внутрішніх справ листом № 6235 від 24 листопада 1995 року // http://zako№2.rada.gov.ua

7.19. Інструкція про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах. Затв. наказом Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 8/1 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.20. Положення про застосування Закону України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”. Затв. спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5, 3, 41 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.21. Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів. Затв. наказом Державного казначейства України № 48 від 7 березня 2003 року // Офіційний вісник України.  – 2003.  – № 13.  – Ст. 603.

7.22. Методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди (Лист Мінюсту України № 35-13/797 від 13 травня 2004 року). // http://zako№2.rada.gov.ua

Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх (наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 3/1) // http://zako№2.rada.gov.ua

7.23. Інструкція про медичне обстеження дітей і підлітків, які направляються до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання. Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти України від 5 травня 1997 року № 137/131 // Офіційний вісник України. – 1997.  – № 34.  – С. 9.

7.24. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які хворіють на психічні розлади і вчинили суспільно небезпечні діяння, у психіатричні лікарні із суворим наглядом. Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2001 року № 397 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.25. Інструкція про порядок оформлення особових справ неповнолітніх, які направляються до спеціальних загальноосвітніх шкіл та професійних училищ для дітей, які потребують особливих умов виховання //Затв. Наказом МОН України від 27 грудня 1994 року № 362 // http://zako№1.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi.

7.26. Про порядок проходження клопотань про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження в судовій палаті з кримінальних справ Верховного Суду України (Розпорядження заступника Голови Верховного Суду України від 16 липня 2001 року) // http://zako№2.rada.gov.ua

7.27. Тимчасова інструкція з діловодства в місцевому загальному суді // Затв. наказом Державної судової адміністрації України від 17 лютого 2005 року № 20. // http://zako№2.rada.gov.ua

7.28. Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами. Затв. Наказом Державної судової адміністрації від 21 липня 2005 року № 84 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.29. Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству (Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 5) // http://zako№2.rada.gov.ua

7.30. Про завдання та організацію роботи прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ (Наказ Генерального прокурора України від 30 березня 2004 року № 3гн) // http://zako№2.rada.gov.ua

7.31. Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ (узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України) // Вісник Верховного Суду України.  – 2004.  – № 2.

7.32. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затв. наказом Міністерства юстиції України 8 жовтня 1998 року № 53/5 // Офіційний вісник України.  – 1998.  – № 46.  – Ст. 1715.

7.33. Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Затв. наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003 року № 170/5 // Офіційний вісник України.  – 2003.  – № 52.  – ч. 2.  – Ст. 2853.

7.34. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство. Затв. Наказом Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 4 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.35. Про підслідність кримінальних справ слідчим військових прокуратур (наказ Генерального прокурора України від 29 грудня 2006 року № 68 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.36. Щодо практики продовження строків слідства (Вказівка Генерального прокурора прокурорам областей, міст Києва, Севастополя та прирівняним до них прокурорам від 18 лютого 1994 року № 15-08 окв.) // http://zako№2.rada.gov.ua

7.37. Порядок надання Держфінмоніторингом Генеральній прокуратурі України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання. Затв. наказом Державного департаменту фінансового моніторингу, Генеральної прокуратури України від 20 серпня 2003 р. № 98/40 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.38. Положення про органи дізнання в системі МНС України. Затв. наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи від 27 квітня 2004 року № 187 // http://zako№2.rada.gov.ua

7.39. Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції // Затв. наказом Генерального прокурора України, МВС України, Державної податкової адміністрації України, СБУ, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 // http://zako№2.rada.gov.ua

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

8.1. Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 6) // Вісник Верховного Суду України. – 2010.  – № 7.

8.2. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 16) // Вісник Верховного Суду України.  – 2004.  – № 11.

8.3. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.4. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.5. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.6. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 7) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.7. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.8. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.9. Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 1) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.10. Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних із виконанням вироків (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.11. Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 року № 11) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.12. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.13. Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 1 квітня 1994 року) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.14. Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 3) // Вісник Верховного суду України. – 2008.  – № 4.  – С. 8.

8.15. Про незалежність судової влади (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.16. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 року № 10) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.17. Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 1991 року № 1) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004 // http://zako№2.rada.gov.ua

8.18. Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 6) // Вісник Верховного суду України. – 2008.  – № 6. – С. 10 // http://zako№2.rada.gov.ua

8.19. Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 червня 1986 року) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998).  – К., 1998 // http://zako№2.rada.gov.ua

8.20. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 1) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.21. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 2) // http://zako№2.rada.gov.ua

8.22. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.23. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року № 6) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.24. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 року № 13) // Вісник Верховного Суду України.  – 2004.  – № 8.

8.25. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.

8.26. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973  – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка.  – К., 2004.