|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Досудове розслідування
Досудове розслідування« Назад
Досудове розслідування 27.12.2014 07:28
ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
У процесі вивчення курсу «Досудове розслідування» навчальними планами Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ передбачено виконання та захист слухачами контрольної роботи. Контрольна робота є обов’язковою та важливою формою самостійної роботи. Під час виконання контрольної роботи слухачі повною мірою проявляють і розвивають свої творчі здібності, поглиблено вивчають певну тему за рамками навчального матеріалу. Контрольна робота повинна бути виконана, оформлена та захищена у відповідності до даних методичних вимог.
1. Призначення контрольної роботи 1.1. Контрольна робота призначена для формування у слухачів навичок самостійної наукової роботи; підвищення їх теоретичного та професійного рівня; кращого засвоєння курсу «Досудове розслідвання» та іншого навчального матеріалу. 1.2. Під час написання контрольної роботи слухач демонструє свої вміння працювати з науковою та навчальною літературою, аналізувати джерела кримінально-процесуального права, робити обґрунтовані висновки. 1.3. Контрольна робота повинна бути самостійним, творчим, науковим дослідженням, розкривати уявлення слухача про обрану ним тему (предмет дослідження), зазначену на титульній сторінці, проблему досудового розслідування та свідчити про глибокі знання автора в цій галузі. 1.4. Виконання контрольної роботи умовно складається з наступних етапів: з’ясування теми, підбір і вивчення літератури (нормативних актів, статей і практичних матеріалів), складання плану роботи, її написання, подання роботи керівникові, одержання рецензії й усунення зазначених недоліків.
2. Вибір теми контрольної роботи 2.1. Тема контрольної роботи для слухачів визначається кафедрою згідно з порядковим номером прізвища слухача за списком у журналі навчальної групи. Обрана тема реєструється у спеціальному журналі на кафедрі. 2.2. Після вибору та реєстрації теми контрольної роботи слухач повинен уважно ознайомитись з методичними рекомендаціями для її виконання та списком рекомендованої літератури, і лише після цього приступити до її виконання.
3. Підготовка контрольної роботи 3.1. Зміст контрольної роботи повинен відповідати обраній темі та складеному плану. Контрольна робота повинна складатися з титульного аркуша, плану, вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури. Титульний аркуш як перша сторінка роботи повинен містити наступні реквізити: назви навчального закладу, кафедри, теми роботи, прізвище ім’я, по батькові автора, факультет, курс і номер його групи, прізвище, ініціали, науковий ступінь і вчене звання керівника, місце й рік виконання роботи. Наступною сторінкою оформляється план, що повинен включати усі заголовки у роботі й номери сторінок, з яких починається. Вступ обсягом до 2 сторінок, який покликаний ознайомити читача із сутністю досліджуваної теми. Основна частина контрольної роботи викладається послідовно згідно з планом Усі розділи роботи повинні бути логічно пов'язані між собою й у сукупності розкривати тему. Перший розділ повинен містити аналіз щодо розробленості теми контрольної роботи у теорії кримінального процесу і займати не більше 3-4 сторінок. У цьому розділі роботи необхідно відобразити використання теоретичних джерел. При цьому не допускається переписування тексту з монографій або іншої літератури. Повинна бути зроблена творча обробка матеріалу. Найважливіші теоретичні положення теми викладаються своїми словами і за необхідності підкріплюються цитатами. Цитати оформляються відповідно до бібліографічних правил і супроводжуються посторінковими посиланнями на використовуване джерело із вказівкою сторінок. Приклади таких посилань можна побачити практично у кожному друкованому виданні із кримінального процесу. Під час робот з літературою рекомендується знаходити проблемні ситуації, суперечливі погляди. Різні позиції авторів бажано відобразити у змісті роботи, викласти аргументи на їхню критику і підтримку. Після аналізу точок зору щодо дискусійних питань рекомендується викласти і власну позицію. Другий розділ контрольної роботи повинен бути присвячений дослідженню нормативного матеріалу із обраної теми, аналізові практичного матеріалу, і займати приблизно 3-5 сторінки. За основною частиною роботи слідують висновки. У висновках підводять підсумки роботи у цілому, формулюють положення, які відбивають ступінь досягнення поставлених цілей. Зміст висновку послідовно представляє результати всієї контрольної роботи. У висновках слухач повинен сформулювати найосновніші на його думку, положення, що стосуються теоретичних та практичних аспектів дослідженої ним теми. Тут також формулюють пропозиції щодо удосконалення правового регулювання питання, винесеного у заголовок теми контрольної роботи, та практичної діяльності у цьому напрямі. Обсяг висновків не повинен перевищувати 2-3 сторінки. Список використаної літератури є теж важливою частиною контрольної роботи, оскільки відображає здійснену роботу і глибину дослідження теми, проведений аналіз наукових джерел. У список використаної літератури повинні бути включені тільки ті джерела, які дійсно використовувалися (опрацьовувалися) автором і на які є посилання у тексті контрольної роботи. На початку списку необхідно вказати нормативні акти за їхньою юридичною силою. Після цього за абеткою перераховуються монографії, посібники, статті, коментарі тощо. При написанні контрольної роботи необхідно використовувати такі джерела: а) Конституція України; б) Кримінальний процесуальний кодекс України; інші закони та підзаконні акти; відомча нормативна база; в) Рішення Конституційного Суду України, Постанови Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, практику Європейського Суду з прав людини; г) підручники та навчальні посібники з кримінального процесу; д) спеціальну наукову літературу (збірник тезисів конференцій, матеріалів круглих столів, соціологічні дослідження та статистичні данні за обраною тематикою); е) матеріали опублікованої та неопублікованої юридичної (в тому числі слідчої і судової) практики, доцільно використовувати ресурси Єдиного реєстру судових рішень; є) зарубіжне законодавство (для порівняння та обґрунтування власних думок і пропозицій); ж) інші джерела (наприклад, Інтернет ресурси http://www.coe.kiev.ua; http://www.gdo.kiev.ua; http://www.helsi№ki.org.ua; http://www.hr-lawyers.org; http://www.khpg.org; http://www.lawyer.org.ua; http://www.medialaw.kiev.ua; http://www.pravo.prostir.ua та ін.). Список літератури оформляється за бібліографічними правилами. Вказуються наступні елементи: прізвища й ініціали автора (авторів), назва робота (без скорочень і лапок), підзаголовок, місце видання, видавництво, рік видання, том, частина, випуск, порядковий номер видання, кількість сторінок. Наприклад. 1 Зеленецький В.С., Лобойко Л.М., Сібільова Н.В., Шило О.Г. та ін. Потерпілий: міждисциплінарне дослідження: Монографія. – Харків: Кроссроуд. 2008. – 367 с. 2 Стахівський С Новий Кримінально-процесуальний кодекс України Хто замовляє музику ? // Право України, – 2008. – №4. – С. 54-57. 3. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1961. – № 2. – Ст. 15 (Кодекс втратив чинність на підставі Закону від 13.04.2012 № 4651-VI). 4. Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції [Електронний ресурс]: постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 6 // Інформаційний сервер Верховного Суду України. Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/ 5. Проект Кримінально-процесуального кодексу України від 13 грудня 2007 р. № 1233. [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/ 6. Проект Кримінального процесуального кодексу України від 13 січня 2012 р. № 9700. [Електронний ресурс] // Інформаційний веб-сайт Верховної Ради України. Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/
4. Обсяг контрольної роботи та її оформлення 4.1. Орієнтовний обсяг контрольної роботи – 7-10 друкованих сторінок формату А-4. Текст друкується лише на одній сторінці листа грамотно, акуратно, з полями на лівому та правому боці для викладу зауважень рецензента. Інтервал – 1.5, шрифт – Times №ew Roma№, кегль – 14 (Word). Будь-які скорочення слів, понять у викладі роботи (в заголовках, підзаголовках, плані, тексті, посиланнях на джерела та ін.), крім загальноприйнятих (наприклад, КК, КПК, ст.) неприпустимі. Контрольна робота, викладена з помилками, неграмотно, брудно, без полів чи з неприпустимими скороченнями слів, повертається для повторного виконання. 4.2. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами. Першою сторінкою контрольної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Вступ, висновок, кожний розділ, а у випадку поділу роботи на підрозділи — кожен підрозділ, а також список використаного нормативного матеріалу та літератури починається з нової сторінки. Підзаголовки відтворюються лише в тексті. 4.3. Контрольна робота повинна бути підписана автором на останній сторінці після списку використаного нормативного матеріалу та літератури. Тут же треба зазначити дату (число, місяць та рік) фактичної здачі роботи для реєстрації. 4.4. Контрольна робота надається на кафедру у роздрукованому (паперовому) підшитому варіанті і на електронному носієві (диск СD або DVD).
5. Строки здачі та захисту роботи 5.1. Контрольна робота представляється та здається слухачами не пізніше як за місяць до захисту контрольної роботи. 5.2. Контрольна робота, що надійшла на кафедру, реєструється та передається на рецензування науковому керівникові, а в окремих випадках — іншому викладачеві (за узгодженням з начальником кафедри). Він знайомиться з роботою, визначає її науковий рівень, дотримання вимог до оформлення, дає письмовий відгук на курсову роботу та допускає її до захисту або повертає для доопрацювання та усунення недоліків. 5.3. Критеріями оцінювання контрольної роботи є: а) ступінь розробки теми; б) використання спеціальної літератури, нормативних актів, юридичної практики (у тому числі практики судів та слідчих органів); в) творчий підхід до написання контрольної роботи; г) правильність та наукова обґрунтованість висновків; д) самостійність викладення; е) додержання розроблених методичних рекомендацій. 5.4. Захист контрольної роботи здійснюється слухачами відповідно до розкладу. Напередодні захисту відрецензована контрольна робота видається слухачу для підготовки їх до захисту. 5.5. Під час оцінювання контрольної роботи враховується як її зміст, так і результати захисту. Якщо робота не зарахована, то слухач зобов'язаний виконати її вдруге з того ж варіанту з урахуванням зауважень викладача. До повторно виконаної роботи додається рецензія на не зараховану. 5.7. Зараховані контрольні роботи не повертаються, а зберігаються на кафедрі або на факультеті. 5.8. Слухачі, які не здали контрольну роботу чи не з’явились на їх захист у призначений термін вважаються такими, що не виконали навчального плану. 5.9. Консультації з усіх інших питань, пов’язаних з виконанням контрольної роботи, слухачі можуть отримати безпосередньо у наукового керівника (викладача) або у чергового викладача кафедри кримінального процесу.
6. Основні джерела: 1.1. Конституція від 28 червня 1996 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 72/1 Спеціальний випуск. – Ст. 2598. 1.2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 1.3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 1.4. Європейська Конвенція про взаємодопомогу у кримінальних справах (Ратифікована Законом України від 16 січня 1998 року) // Офіційний вісник України. – 1998. –№13. 1.5. Європейська Конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року // Офіційний вісник України. – 1998. – №13. 1.6. Європейська Конвенція про передачу провадження у кримінальних справах від 15 травня 1972 року // Збірка договорів Ради Європи, Київ – 2000. 1.7. Конвенція про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справ (Мінськ, 22 січня 1993 року) // http://zako№2.rada.gov.ua 1.8. Угода про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав в сфері боротьби із злочинністю (Алма-Ата, 24 квітня 1992 року) // http://zako№2.rada.gov.ua 1.9. Угода між прокуратурою Російської Федерації та Генеральною прокуратурою України про правову допомогу та співробітництво від 21 травня 1993 року // http://zako№2.rada.gov.ua 1.10. Конвенція про права дитини. Ухвалена 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 році // http://zako№2.rada.gov.ua 1.11. Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини від 4 листопада 1950 року // Сборник международных договоров СССР. – Выпуск XLV. – Москва: Международные отношения, 1991. 1.12. Європейська конвенція з відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів від 24 листопада 1983 року // Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. – М., 1998. 1.13.Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй щодо заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила) від 14 грудня 1990 року // http://zako№2.rada.gov.ua 1.14. Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила»). Прийняті на 96-му пленарному засіданні ООН у 1985 році // Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. – Амстердам-Київ, 1996. 1.15. Руководящие принципы Организации Объединенных Наций для предупреждения преступности среди несовершеннолетних (Эр-Риядские руководящие принципы). Приняты и провозглашены резолюцией 45/112 Генеральной Ассамблеи от 14 декабря 1990 года // Права человека. Сборник международных договоров. Том I. Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994. 1.16. Основні принципи незалежності судових органів (Схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) // «Права людини і професійні стандарти для юристів» в документах міжнародних організацій. – К., 1996. 1.17. Руководящие принципы, касающиеся роли лиц, осуществляющих судебное преследование. Приняты восьмым Конгрессом Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Гавана, Куба, 27 августа – 7 сентября 1990 года) // Права человека. Сборник международных договоров. Том I. Универсальные договоры. Организация Объединенных Наций. Нью-Йорк и Женева, 1994. Закони України: 2.1. Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» // zako№2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17/co№v/page3 2.2. Закон України від 2 червня 2011 року «Про безоплатну правову допомогу» // zako№2.rada.gov.ua/laws/show/3460-17/co№v 2.3. Закон України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 48. – Ст. 263 2.4. Закон України від 25 лютого 1994 року «Про судову експертизу» // http://zako№2.rada.gov.ua 2.5. Закон України від 30 червня 1993 року «Про попереднє ув’язнення» // http://zako№2.rada.gov.ua 2.6. Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» // Урядовий кур’єр № 7 від 15 січня 2004 року. 2.7. Закон України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99. 2.8. Закон України від 24 березня 1999 року «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22-23. – Ст. 197. 2.9. Закон України від 22 березня 2001 року «Про розвідувальні органи України» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 19. – Ст. 94. 2.10. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50. 2.11. Закон України від 29 червня 2004 року «Про міжнародні договори України» // Урядовий кур’єр. – № 155. – 18 серпня 2004 року. 2.12. Закон України від 7 липня 2010 року «Про судоустрій і статус суддів» – К., 2010. // http://zako№2.rada.gov.ua 2.13. Закон України від 5 листопада 1991 року «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793. 2.14. Закон України від 23 грудня 1993 року «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 51. 2.15. Закон України від 18 лютого 1992 року «Про оперативно-розшукову діяльність» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303. 2.16. Закон України від 30 червня 1993 року «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358. 2.17. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»: Офіц. видання. – К, 2003. 2.18. Закон України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1. 2.19. Закон України від 21 квітня 1995 року «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35. 2.20. Закон України від 26 квітня 2001 року «Про охорону дитинства» // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142. 2.21. Закон України від 7 березня 2002 року «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 32. – Ст. 225. 2.22. Закон України від 22 грудня 2005 року «Про доступ до судових рішень» // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 15. – Ст. 128. 2.23. Резолюція 34/169 Генеральної Асамблеї ООН «Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку» від 17 грудня 1979 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 2.24. Кримінальний кодекс України (із змінами та доповненнями станом на 15 січня 2012 року). – Х.: Одіссей, 2012. – 225 с. 2.25. Кримінально-процесуальний кодекс України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України». – Х. : Одіссей, 2012. – 360 с. Матеріали Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ 3.1. Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, інформаційний лист ВССУ від 09.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/golov№a_stori№ka/vssu_pidgotuvav_i№formacij№ij_list_pro_dejaki_pita№№ja_porjadku_oskarzhe№№ja_rishe№_dij_chi_bezdijal.html. 3.2. Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 03.10.2012 р. // http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html. 3.3. Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 05.10.2012 р. // http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html. 3.4. Про деякі питання здійснення кримінального провадження на підставі угод, інформаційний лист ВССУ від 15.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html 3.5. Про деякі питання порядку здійснення судового провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, інформаційний лист ВССУ від 21.11.2012 р.// http://sc.gov.ua/ua/i№formacij№i_listi.html.
Рішення Конституційного Суду України: 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2011 року № 9-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 54 народних депутатів України та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України (щодо принципу інстанційності в системі судів загальної юрисдикції) // Офіційний вісник України. – 2011. – № 60. – Ст. 2418. 4.2. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Осетрова Сергія Володимировича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=165571. 4.3. Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011 у справі за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Конституції України // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=160045 4.4. Рішення Конституційного Суду України від 18 січня 2012 року № 1-рп/2012 у справі за конституційними поданнями 47 та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин шостої, сьомої статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=167563. 4.5. Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 1-12/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03. 4.6. Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=174313. 4.7. Рішення Конституційного суду України від 8 липня 2003 року № 14-рп/2003 у справі за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення статті 150 Кримінально-процесуального кодексу України стосовно тяжкості злочину (справа про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу) // http://ua-i№fo.biz/legal/basete/ua-cmwusr.htm. 4.8. Рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) // Офіційний вісник України. – 2000. – № 47. – Ст. 2045. 4.9. Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 4-рп/2002 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України” (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9443. 4.10. Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2008 року № 15-рп/2008 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 1, частини першої статті 7, статей 8, 9, 10, частини четвертої статті 14, статті 17, частини першої статті 20, частини третьої статті 29 Закону України «Про прокуратуру“(справа про повноваження прокуратури відповідно до пункту 9 розділу XV «Перехідні положення“ Конституції України) http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=19397 4.11. Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина Касьяненка Бориса Павловича щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9924 4.12. Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року № vd971030 v№5-зп у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К.Г.Устименка) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-97. 4.13. Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року № v006p710-97 у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України (справа громадянки Дзюби Г.П. щодо права на оскарження в суді неправомірних дій посадової особи) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-97. 4.14. Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1998 № 10-рп/98 у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України від 24 квітня 1997 року № 371 «Про Національне бюро розслідувань України» (справа щодо утворення Національного бюро розслідувань України) // http://ua-i№fo.biz/legal/baseop/ua-ymeuou.htm. 4.15. Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-99. 4.16. Рішення Конституційного Суду України від 11.04.2000 № 1-19/2000у справі за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити народних депутатів України до прокуратури) // http://ua-i№fo.biz/legal/basezp/ua-zmehjt.htm. 4.17. Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року № 1-15/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України (справа про депутатську недоторканність) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9339. 4.18. Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року № 1-3/2000 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі) // http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9354. 4.19. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 1-31/2000 у справі у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-00. 4.20. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року № 1-31/2000 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» та статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» (справа про відшкодування шкоди державою) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-01. 4.21. Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 2001 року № 1-36/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, а також частини другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити і звернення народних депутатів України до органів дізнання і досудового слідства) // http://ua-i№fo.biz/legal/baseie/ua-xmwlfu.htm. 4.22. Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2003 року № 1-31/2000 у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України «Про статус народного депутата України» та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-03. 4.23. Рішення Конституційного Суду України від 14 жовтня 2003 року № 1-21/2003 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 84, пункту 34 частини першої статті 85, частини першої статті 86, статті 91 Конституції України, частин другої, третьої, четвертої статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про направлення запиту до Президента України) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v016p710-03. 4.24. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року № 1-45/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-10. 4.25. Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 1-18/2008 у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України та за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (справа про мову судочинства) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-08. 4.26. Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року № 1-17/2009 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев’ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 2368 Кримінально-процесуального кодексу України // www.ccu.gov.ua/doccatalog/docume№t?id. 4.27. Рішення Конституційного Суду України від 10 вересня 2009 року № 1-26/2009 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-09. 4.28. Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 1-23/2009 у справі за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v023p710-09. 4.29. Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 1-11/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12. 4.30. Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 1-10/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Трояна Антона Павловича щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) // http://zako№1.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-12. 4.31. Рішення Конституційного Суду України від 18 квітня 2012 року № 1-13/2012 у справі за конституційним зверненням громадянина Кузьменка Віталія Борисовича щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 364 Кримінального кодексу України (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки «працівник правоохоронного органу» до працівника державної виконавчої служби) // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/v010p710-12. Укази Президента України: 5.1. Концепція реформування кримінальної юстиції України. Затв. Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів» // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 12. – Ст. 486. 5.2. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене Указом Президента України Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93 // Голос України. – 1993. – 26 червня. 5.3. Положення про порядок здійснення помилування. Затв. Указом Президента України від 12 квітня 2000 року № 588/2000 // http://zako№2.rada.gov.ua 5.4. Концепція забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, які потерпіли від злочинів, схвалена Указом Президента України від 28 грудня 2004 року № 1560/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Ст. 3435. Постанови Кабінету Міністрів України: 6.1. Типове положення про притулок для дітей служби у справах дітей. Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 565 // http://zako№2.rada.gov.ua 6.2. Концепція Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки». Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2006 року № 229-р // http://zako№2.rada.gov.ua 6.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1506 «Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді” // http://zako№2.rada.gov.ua 6.4. Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року № 710. // http://zako№2.rada.gov.ua 6.5. Порядок виплати винагороди та відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплати добових народним засідателям і присяжним за час виконання ними обов’язків у суді // Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1506. // http://zako№2.rada.gov.ua 6.6. Про створення у структурі міліції громадської безпеки спеціальних підрозділів для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві // Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 335-р. // http://zako№2.rada.gov.ua 6.7. Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, постанова Кабінету Міністрів України № 15 від 11.01.2012 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р.// http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/15-2012-п. 6.7.1 Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 11.01.2012 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р.// http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п. 6.8. Про затвердження Порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації, постанова Кабінету Міністрів України № 1169 від 26.11.2007 р., із змінами, несеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п. 6.9. Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, постанова Кабінету Міністрів України № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/868-2012-п 6.9.1. Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 19.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 6.10. Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, постанова Кабінету Міністрів України № 1363 від 28.12.2011 р. // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-п 6.10.1 Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1363 від 28.12.2011 р., із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 504 від 06.06.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua Відомчі нормативно-правові акти: 7.1. Наказ МВС №696 від 09.08.2012 «Про затвердження Положення про порядок застосування електронних засобів контролю» // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/z1503-12. 7.1.1. Положення про порядок застосування електронних засобів контролю, затверджене наказом МВС України №696 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.2. Наказ МВС №700 від 14.08.2012 «Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень» // http://do№umvd.d№.ua/. 7.2.1. Інструкцію з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затверджена наказом МВС України №700 від 14.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.3. Наказ МВС №681 від 06.08.2012 «Про затвердження Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень” // http://search.ligazako№.ua/l_doc2.№sf/li№k1/MVS389.html. 7.4. Інструкцію з організації обліку та руху кримінальних проваджень, затверджена наказом МВС України №681 від 06.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.5. Наказ МВС України № 940 від 22.11.2012 р «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України». // http://zako№2.rada.gov.ua 7.5.1. Інструкція з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затверджена наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.5.2. Інструкція про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затверджена наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.5.3. Перелік кримінальних правопорушень, інших правопорушень, надзвичайних ситуацій та інших подій, інформація про які подається до МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Головного управління внутрішніх військ МВС України, затверджений наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.5.4. Форми звітів про діяльність підрозділів внутрішніх військ МВС України, затверджені, наказом МВС України № 940 від 22.11.2012 р// http://zako№2.rada.gov.ua 7.6. Наказ МВС №1050 від 19.11.2012 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії”.// http://zako№2.rada.gov.ua 7.6.1. Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджена наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.6.2. Положення про комісію головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях з контролю за станом обліково-реєстраційної дисципліни в структурних підрозділах та міськрайлінорганах внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.6.3. Положення про комісію міськрайліноргану внутрішніх справ головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях з контролю за станом прийняття та реєстрації в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затверджене наказом МВС України № 1050 від 19.11.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.7. Наказ Генерального прокурора України №69 від 13.08.2012 «Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань” із змінами і доповненнями, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 14.11.2012 р. № 113 // http://search.ligazako№.ua/l_doc2.№sf/li№k1/GP12027.html. 7.7.1. Додатки до наказу Генеральної прокуратури України № 69 від 17.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.8. Наказ МВС № 686 від 09.08.2012 «Про організацію діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України” // http://zako№2.rada.gov.ua/laws/show/z1769-12. 7.8.1. Положення про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.8.2. Положення про Головне слідче управління МВС України, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.8.3. Типове положення про слідче управління (відділ) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.8.4. Типове положення про слідчий відділ (відділення) міського, районного, лінійного управління (відділу) головного управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, затверджене наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.8.5. Інструкцію з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.9. Наказ МВС України від 27.07.2012 р. № 650 «Інструкція з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України» // http://zako№2.rada.gov.ua 7.10. ро організацію роботи з питань статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та нагляду за обліком кримінальних правопорушень, наказ Генеральної прокуратури України № 15гн від 25.09.2012 р. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.11. Наказ Генеральної прокуратури України № 16гн від 01.11.2012 р. «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей» // http://zako№2.rada.gov.ua 7.12. Наказ Служби безпеки України № 470 від 17.10.2012 р.Про затвердження Змін до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю // // http://zako№2.rada.gov.ua 7.13. Спільний наказ ГПУ, МВС, СБУ, Адміністрації державної прикордонної служби, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції №114/1042/516/___/936/1687/5 від 16.11.2012 «Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні”.// http://zako№2.rada.gov.ua 7.14. Інструкція про порядок обробки інформації в НЦБ Інтерполу в Україні. Затв. наказом МВС України № 568 від 6 вересня 1993 року // // http://zako№2.rada.gov.ua 7.15. Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства. Затв. наказом Мінюсту, Ген прокурором, СБУ, МВС, Верховного Суду, Державної податкової адміністрації, Державного департаменту з питань виконання покарань № 34/5/22/103/512/326/73 від 29 червня 1999 року // // http://zako№2.rada.gov.ua 7.16. Положення про приймальники-розподільники для дітей органів внутрішніх справ. Затв. наказом МВС України від 13 липня 1996 року № 384 // // http://zako№2.rada.gov.ua 7.17. Правила пропуску до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів. Затв. наказом Державної судової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ від 12 вересня 2005 року № 102/765 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.18. Методичні рекомендації по організації підготовки та направлення до іноземних держав запитів про видачу осіб, які вчинили злочини, і клопотань про продовження кримінального переслідування. Направлені МВС України до органів внутрішніх справ листом № 6235 від 24 листопада 1995 року // http://zako№2.rada.gov.ua 7.19. Інструкція про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах. Затв. наказом Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 8/1 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.20. Положення про застосування Закону України від 1 грудня 1994 року «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду”. Затв. спільним наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року № 6/5, 3, 41 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.21. Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів. Затв. наказом Державного казначейства України № 48 від 7 березня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 13. – Ст. 603. 7.22. Методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди (Лист Мінюсту України № 35-13/797 від 13 травня 2004 року). // http://zako№2.rada.gov.ua Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх (наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 3/1) // http://zako№2.rada.gov.ua 7.23. Інструкція про медичне обстеження дітей і підлітків, які направляються до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання. Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти України від 5 травня 1997 року № 137/131 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 34. – С. 9. 7.24. Порядок застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які хворіють на психічні розлади і вчинили суспільно небезпечні діяння, у психіатричні лікарні із суворим наглядом. Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 8 жовтня 2001 року № 397 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.25. Інструкція про порядок оформлення особових справ неповнолітніх, які направляються до спеціальних загальноосвітніх шкіл та професійних училищ для дітей, які потребують особливих умов виховання //Затв. Наказом МОН України від 27 грудня 1994 року № 362 // http://zako№1.rada.gov.ua/cgi-bi№/laws/mai№.cgi. 7.26. Про порядок проходження клопотань про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження в судовій палаті з кримінальних справ Верховного Суду України (Розпорядження заступника Голови Верховного Суду України від 16 липня 2001 року) // http://zako№2.rada.gov.ua 7.27. Тимчасова інструкція з діловодства в місцевому загальному суді // Затв. наказом Державної судової адміністрації України від 17 лютого 2005 року № 20. // http://zako№2.rada.gov.ua 7.28. Інструкція про порядок фіксування судового процесу технічними засобами. Затв. Наказом Державної судової адміністрації від 21 липня 2005 року № 84 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.29. Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству (Наказ Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 року № 5) // http://zako№2.rada.gov.ua 7.30. Про завдання та організацію роботи прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ (Наказ Генерального прокурора України від 30 березня 2004 року № 3гн) // http://zako№2.rada.gov.ua 7.31. Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ (узагальнення Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України) // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 2. 7.32. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затв. наказом Міністерства юстиції України 8 жовтня 1998 року № 53/5 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 46. – Ст. 1715. 7.33. Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. Затв. наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2003 року № 170/5 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – ч. 2. – Ст. 2853. 7.34. Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство. Затв. Наказом Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 4 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.35. Про підслідність кримінальних справ слідчим військових прокуратур (наказ Генерального прокурора України від 29 грудня 2006 року № 68 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.36. Щодо практики продовження строків слідства (Вказівка Генерального прокурора прокурорам областей, міст Києва, Севастополя та прирівняним до них прокурорам від 18 лютого 1994 року № 15-08 окв.) // http://zako№2.rada.gov.ua 7.37. Порядок надання Держфінмоніторингом Генеральній прокуратурі України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання. Затв. наказом Державного департаменту фінансового моніторингу, Генеральної прокуратури України від 20 серпня 2003 р. № 98/40 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.38. Положення про органи дізнання в системі МНС України. Затв. наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи від 27 квітня 2004 року № 187 // http://zako№2.rada.gov.ua 7.39. Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду (в новій редакції // Затв. наказом Генерального прокурора України, МВС України, Державної податкової адміністрації України, СБУ, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 № 51/401/649/471/23/125 // http://zako№2.rada.gov.ua Постанови Пленуму Верховного Суду України: 8.1. Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року № 6) // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 7. 8.2. Про деякі питання застосування законодавства, яке регулює порядок і строки затримання (арешту) осіб при вирішенні питань, пов’язаних з їх екстрадицією (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 року № 16) // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 11. 8.3. Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.4. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.5. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.6. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 7) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.7. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.8. Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.9. Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 1) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.10. Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних із виконанням вироків (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.11. Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 року № 11) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.12. Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.13. Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України № 3 від 1 квітня 1994 року) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.14. Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 3) // Вісник Верховного суду України. – 2008. – № 4. – С. 8. 8.15. Про незалежність судової влади (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.16. Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 року № 10) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.17. Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22 лютого 1991 року № 1) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004 // http://zako№2.rada.gov.ua 8.18. Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 6) // Вісник Верховного суду України. – 2008. – № 6. – С. 10 // http://zako№2.rada.gov.ua 8.19. Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 червня 1986 року) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах (1973-1998). – К., 1998 // http://zako№2.rada.gov.ua 8.20. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 1) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.21. Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 2) // http://zako№2.rada.gov.ua 8.22. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.23. Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 року № 6) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.24. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 року № 13) // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8. 8.25. Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004. 8.26. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9) // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973 – 2004). Офіційне видання. За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К., 2004.
Перелік питань для виконання контрольної робіти на 2012-2013 навчальний рік з навчальної дисципліни «Досудове розслідування»
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |