ІДПЗК (робоча навчальна програма) 28.12.2014 05:49

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

юридичний факультет

кафедра історії права і держави

 

Укладач:  доцент Н. Є. Толкачова

 

 

 

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

 

для студентів спеціальності 6.030401 «Право»

 

 

Затверджено: 

на засіданні кафедри

історії права і держави

Протокол № ___________

від «_______» ________________2012 р.

 

Декан юридичного факультету

д.ю.н. І. С. Гриценко

__________________________

 

 

Київ - 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни

 

«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»

 

 

Історія держави і права зарубіжних країн. Робоча навчальна програма // Н. Є. Толкачова. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, юрид. ф-т. – К., 2012. - 64 с.

 

Укладач:

к.філос.н., доцент Наталія Євгенівна Толкачова

 

Лектор:

к.філос.н., доцент Н. Є. Толкачова

 

 

Рецензент:

доцент Ю. В. Цвєткова

 

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2012 р.

 

__________________________

 

© Н. Толкачова, 2012

 

ЗМІСТ

 

 

 

вступ ______________________________________________________4

 

 

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ _________________________________________________6

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ________________9

 

 

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ

ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ (ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ) _________ 11

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ ________________________________________________43

 

 

ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ _______________________47

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ___________________________50

 

 

СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ __________________________55

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА

ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ _________________________________58

 

 

 

вступ

 

Навчальна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» (ІДПЗК) є нормативним курсом, обов’язковим для студентів усіх форм навчання на юридичному факультеті і становить методологічну основу подальшої фахової підготовки юристів з інших правових дисциплін. Історія держави і права зарубіжних країн покликана ознайомити студентів із закономірностями розвитку держави і права як явищ соціальних, а також юридичних, та виявити найбільш характерні тенденції їх розвитку. 

Головне завдання курсу в системі юридичної освіти – сприяти підготовці фахівців високої кваліфікації, здатних брати участь у забезпеченні та охороні прав людини і громадянина, у розбудові правової держави України.

 

Навчальна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» («Загальна історія держави і права») вивчає історію зарубіжних країн із стародавніх часів до сучасності та має на меті підготувати студентів до вивчення основних юридичних й спеціально-юридичних дисциплін, розширити їх знання світової історії як елементу загальної культури.

 

Історія держави і права зарубіжних країн належить до суспільно-політичних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають безпосередній зв’язок з науками історичними та з науками про державу та право. Історія вивчає загальні закономірності та специфічні риси виникнення, розвитку і функціонування держави і права у різних народів з найдавніших часів до наших днів.

Історія держави і права зарубіжних країн розкриває конкретні процеси розвитку державно-правових інститутів та явищ, що минають у хронологічній послідовності й проявляються у певному історичному просторі. А це означає, що при вивченні цієї дисципліни доводиться мати справу з величезним обсягом інформації, яка стосується державно-правового розвитку багатьох зарубіжних країн і охоплює проміжок часу приблизно у п’ять-шість тисячоліть.

Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дисципліна вивчається студентами першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом першого та другого семестрів й завершується складання іспиту наприкінці навчального року. Планом навчального процесу для вивчення ІДПЗК для студентів денної форми навчання передбачено 216 годин учбових занять та складання іспиту у другому семестрі навчального року. З них на лекції відведено - 68 годин, на практичні заняття – 34 години, на самостійну роботу – 114 годин. Дисципліна вивчається із застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з чотирьох змістовних модулів.

З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення до основної доповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання тощо. Протягом семінарських занять студенти повинні самостійно визначити тенденції розвитку держав світу та права, виявити чинники, що вплинули на їхню еволюцію, ознайомитися й проаналізувати відомі пам'ятки права. Рівень знань, підготовленість, ерудиція, активність студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.

Завершується вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» проведенням іспиту. До іспиту допускаються всі студенти, які виконали учбовий план протягом навчального року, набрали мінімальну кількість балів та успішно склали змістовні модулі.

 

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

 

Навчальна нормативна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань,  зокрема:

-         підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, формування системних та стійких знань;

-         відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

-         відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

-         розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

ІДПЗК вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню вивчення курсу ІДПЗК студенти наприкінці другого семестру складають іспит.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (ЗМ 1, ЗМ 2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовних модулів студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

У першому семестрі студент отримує за перших два модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на заліку. За другий семестр студент отримує за третій та четвертий модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на іспиті.

 

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

-         доповідь (виступ на задану тему) – до 3 балів;

-         доповнення доповіді – до 2 балів;

-         експрес опитування – до 2 балів;

-         колоквіум – до 4 балів;

-         самостійна робота – до 3 балів;

-         домашня робота – до 3 балів;

-         есе (творчі короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

-         тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

-         реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 5 балів;

-         участь у дискусії – до 2 балів;

-         підсумкова контрольна робота - до 5 балів. 

 

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він можевідпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються невиконаними і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії відпрацювання невиконаних занять припиняються.

Таким чином, за навчальну дисципліну ІДПЗК студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

 

 

Шкала оцінювання:

 

За шкалою університету 100-бальн. система	Оцінка за національною шкалою та шкалою університету
90 – 100	відмінно	5
75 – 89	добре	4
60 – 74	задовільно	3
0 – 59	незадовільно	2

 

 

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ₁ + 15 балів ЗМ₂ + 49 балів КПМ = 76 бал – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.  

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

 

№№	Назва теми	Кількість навчальних годин (денна ф.н.)
		Всього	Лекції		Семінари		Самост. робота
Модуль 1
	Предмет, метод дослідження та історіографія Історії держави і права зарубіжних країн. Походження держави та права.	4	2		–		2
	Становлення та розвиток держави і права у країнах Стародавнього світу. Держава і право Стародавнього Вавилону	6	2		2		2
	Держава і право Стародавньої Індії	8	2		2		2
	Загальна характеристика античних держав. Держава і право Стародавньої Греції	6	2		2		4
	Державний та суспільний устрій Стародавнього Риму	12	4		2		6
Модуль 2
6.	Загальна характеристика держави і права феодального періоду	8	4		-		4
7.	Становлення держави і права франків. Держава і право Франції періоду Середньовіччя	8	2		2		4
8.	Держава і право Візантії	6	2		-		4
9.	Держава і право Англії у Середньовіччі	8	2		2		4
10.	Держава і право Німеччини у Середньовіччі	6	2		–		4
11.	Держава і право Арабського Халіфату.	8	2		2		4
12.	Держава і право Московії у Середньовіччі	6	2		-		4
	За І семестр	86	28		14		44
Модуль 3
13.	Загальна характеристика держави і права буржуазного періоду	4	2		-		2
14.	Держава і право Англії нового періоду	8	2		2		4
15.	Держава і право США нового періоду	10	2		2		6
16.	Держава і право Франції нового періоду	8	2		2		4
17.	Держава і право Німеччини нового періоду	6	2		-		4
18.	Держава і право Японії нового періоду	8	2		2		4
Модуль 4
19	Загальна характеристика держави і права новітнього періоду. Революція 1917 року в Росії та виникнення й розвиток Радянської держави і права	6		2		-	4
20	Держава та право Німеччини новітнього періоду	8		2		2	4
21	Держава та право США новітнього періоду	10		4		2	4
22	Держава та право Англії новітнього періоду	6		2		-	4
23	Держава та право Франції новітнього періоду	8		2		2	4
	За ІІ семестр	82		24		14	44
	Разом	168		52		28	88
Форма контролю: іспит – семестр 2

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ

ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ (ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ)

 

МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДОЛОГІЯ ВИВЧЕННЯ ТА ІСТОРІОГРАФІЯ  ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА.

 

Лекційне заняття (2 години).

Предмет науки історії держави і права зарубіжних країн та її місце у системі юридичних наук. Історичні закономірності розвитку держави і права. Методологія науки та курсу історії держави і права. Концепції походження та еволюції держави і права. Суть цивілізаційного, історичного та формаційного підходів у розвитку суспільства та держави. Азійський спосіб виробництва. Періодизація історії держави і права. Історіографія.

Поняття Східної та Західної традиції розвитку держави і права. Характерні особливості зародження та розвитку держави та права Стародавнього Сходу. Характеристика рабовласницького устрою.

Військова демократія як форма правління у ранньокласових державних утвореннях. Східна деспотія як форма організації влади. Двірцево-вотчинна система управління.

Характерні риси давньосхідного права та його джерел. Формування звичаєвого права.

Завдання для самостійної роботи студентів  (2 години).

Наука історії держави і права зарубіжних країн. Історико-правові школи вивчення історії держави права зарубіжних країн у Західній Європі та США, у Німеччині (Г. Пухта, Ф. Савиньї), Франції (Е. Лабуле, Р. Дарест), Англії (Г. Мен, Г. Спенсер), США (Г. Дж. Берман). Методологія дослідження історії держави і права зарубіжних країн. Періодизація історії держави і права. Східна та західна традиції права.

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

1. 1.     Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с. 
2. 2.     Кашанина Т. В. Происхождение государства и права: учебное пособие. - М.: Высшее образование, 2009. – 358 с.
3. 3.     Котюк В. О. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.
4. 4.     Кучма В. В. Государство и право Древнего мира и Средних веков: В двух частях. – Волгоград: Издательство Волгоградского гос. ун-та, 2001. – 548 с.
5. 5.     Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – М.: Издательство «Зерцало», 1998.
6. 6.     Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.
7. 7.     Ударцев С. Ф. История политических и правовіх учений. Древний Восток: Академический курс. – СПБ.: Издательский Дом С.-Петерб. гос. ун-та. – СПбГУ, 2007. – 664 с.
8. 8.     Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. – О.: Юридична література, 2000. – 260 с.

 

ТЕМА 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ І ПРАВА У КРАЇНАХ    СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ.

                  ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО  ВАВИЛОНУ.

 

Лекційне заняття (2 години).

Особливості становлення та еволюції державності у Стародавньому Єгипті. Суспільний та державний лад Стародавнього Єгипту, правове становище населення, вплив релігії та інших чинників на їх розвиток. Характеристика влади фараонів та інших посадових осіб (візир, управитель палацу, хранитель державної скарбниці тощо), а також апарату управління державою.

Характеристика правової системи Стародавнього Єгипту. Форми власності та інші інститути за єгипетським правом. Джерела – пам’ятки права Стародавнього Єгипту.

Період Шан (Інь) (XV – XI ст. до н.е.) у Китаї. Період Чжоу (XI - III ст. до н.е.). Розвиток права власності на землю. Соціальні верстви населення в шань-інському (XV – XII ст. до н.е.) та ранньочжоуському (XI – X ст. до н.е.) суспільстві. Формування китайського права в період династії Хань (III ст. до н.е. – III ст. н.е.). Конфуціанство та його вплив на розвиток права.

Соціально-економічний та політичний розвиток Межиріччя наприкінці III тис. до н.е. Вплив суспільно-культурних чинників на розвиток держави. Розвиток землеробства, іригаційна система. Майнове розшарування.

Періодизація розвитку держави і права у Месопотамії. Фомування органів державної влади, їх характеристика. Специфічні риси політичної організації. Державний лад. Формування поняття «східна деспотія». Судова влада у Вавилоні. Характеристика правової системи. Джерела – пам’ятки права Межиріччя. Поняття та види таліону. Правовий статус авілумів, мушкенумів, воїнів, селян та рабів. Характеристика органів державної влади.

Характеристика Законнику царя Хаммурапі. Інститути речового права. Види договорів за Законами Хаммурапі. Інститути шлюбно-сімейного права. Злочини та покарання. Суд і судовий процес у Законах Хаммурапі.

Семінарське заняття: Держава і право Стародавнього Вавилону (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Періодизація розвитку держави і права Месопотамії.

2. Джерела – пам’ятки права Межиріччя.

3. Виникнення держави і права у Стародавньому Вавилоні. Загальна характеристика законів царя Хаммурапі.

4. Суспільний і державний лад Вавилону у період правління Хаммурапі.

5. Цивільне право:

а) право власності;

б) право купівлі-продажу;

в) право найму, позики, оренди.

6. Шлюбно-сімейне право.

7. Кримінальне право і процес.

Завдання для самостійної роботи студентів (2 години).

Форма контролю: усне опитування, реферат.

Монографічна література до теми:

1. 1.     Авдиев В. И. История Древнего Востока. Учебник для студентов исторических факультетов. - 3-е изд., перераб. - М.: Высш. шк.,1970. - 608 с.
2. 2.     Васильев Л. С. История Востока. В 2-х томах: Учебник для вузов. – М. 2001.  – Т. 1. – 512 с. - Т. 2. 559 с.
3. 3.     Волков И. М. Законы вавилонского царя Хаммураби. – М., 1914. – 82 с.
4. 4.     Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства / Предисловие, перевод и комментарий под редакцией И. М. Дьяконова // Вестник древней истории, 1952, № 3 – 4.   
5. 5.     История Востока: В шести томах. Том 1. Восток в древности. – М.: Восточная литература, 2000. – 688 с.
6. 6.     Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.
7. 7.     Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу. – Львів: Світ, 2001.  – 384 с.
8. 8.     Якобсон В. А. Возникновение писаного права в древней Месопотамии // Вестник древней истории, 1981, № 4.
9. 9.     Якобсон В. А. «Кража» и «грабеж» по законам Хаммурапи // Палестинский сборник. Вып. 26. – М., 1978.

 

ТЕМА 3.  ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ

Лекційне заняття (2 години).

Виникнення держави у Стародавній Індії. Харапська цивілізація. Періодизація розвитку держави і права. Держава Маур’їв. Правління царя Ашоки. Суспільний лад та правове становише основних груп населення, система варн. Організація державного ладу, структура влади та система управління. Центральне і місцеве управління.

Суд і судочинство Стародавньої Індії.

Джерела і основні риси права. Роль релігійної ідеології та суспільної психології у регулюванні суспільних відносин. Релігійні норми, мораль та звичаєве право. Дхармашастри та Артхашастра - пам’ятки права Стародавньої Індії, їх характеристика. Закони Ману, Нарада тощо.

Семінарське заняття: Держава і право Стародавньої Індії (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Виникнення та розвиток держави у Індії.

2. Періодизація розвитку держави і права в Індії.

3. Суспільний та державний лад Стародавньої Індії.

4. Джерела права Стародавньої Індії

5. Основні риси права:

а) цивільного;

б) сімейно-шлюбного;

в) кримінального.

г) адміністративного.

Завдання для самостійної роботи студентів (2 години).

Імперія Маур’їв (IV – II ст. до н.е.). Система варн і каст. Органи державної влади і державного управління, їх функції. Адміністративний поділ та система місцевого управління. Суд у Стародавній Індії (царські суди, общинні суди). Джерела права (дхармашастри, дхарми, артхашастри). Закони Ману.

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

1. 1.     Авдиев В. И. История Древнего Востока. Учебник для студентов исторических факультетов. - 3-е изд., перераб. - М.: Высш. шк.,1970. - 608 с.
2. 2.     Бонгард-Левин Г. М. Индия эпохи Маурьев. – М., 1973.
3. 3.     Васильев Л. С. История Востока. В 2-х томах: Учебник для вузов. – М. 2001.  – Т. 1. – 512 с. - Т. 2. 559 с.
4. 4.     Вигасин А. А., Самозванцев А М. «Артхашастра». Проблемы социальной структуры и права. – М., 1984. М. : Наука,1984. - 255 с.
5. 5.     Дхармашастра Нарады / Пер. с санскрита А. А. Вигасина, А. М. Самозванцева. - М. : Восточная литература,1998. - 256 с.
6. 6.     Крашенинникова Н. А. Индусское право: история и современность. – М., 1982. – 192 с.
7. 7.     Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу. – Львів: Світ, 2001.  – 384 с.
8. 8.     Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.
9. 9.     Самозванцев А. М. Правовой текст дхармашастры. – М., 1991.

 

 

 

ТЕМА 4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИЧНИХ ДЕРЖАВ.

                         ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ.

 

Лекційне занятття (2 години).

Характеристика поняття античності. Історичні, соціальні, культурі передумови виникнення античних держав. Особливості розвитку. Полісна система політичного устрою. Ранньокласові додержавні утворення VIII - V ст. до н.е.

Особливості виникнення держави у Стародавній Греції. Періодизація держави і права в Греції. Поняття, структура та особливості полісу. Реформи Тезея, Солона і Клісфена в Афінах. Суспільний лад Афін. Афінська демократія та державний лад Афін. Органи влади та посадові особи в класичний період розвитку державності Стародавньої Греції. Суд і судочинство. Суд присяжних – геліея.

Особливості суспільного і державного ладу Спарти. Реформи Лікурга.

Джерела права Афін та Спарти – порівняльна характеристика. Основні інститути старогрецького права.

Семінарське заняття: Держава і право Стародавньої Греції (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Особливості зародження та періодизації держави і права Стародавньої Греції. Полісна модель.
2. Утворення і розвиток Афінської держави. Реформи Тезея, Солона та Клісфена.
3. Суспільний і державний лад Афін.
4. Джерела афінського права, його характеристика.
5. Суспільний і державний лад Спарти за законами Лікурга та їх особливості.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Виникнення держави. Мінойська та Мікенська держави. Архонти і ареопаг. Греко-персидські війни. Рабовласницька демократія в Афінах у V ст. до н.е. Організація влади в Спарті та криза її політичної системи. Імперія Олександра Македонського.

Форма контролю: співбесіда,реферат

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Аристотель. Сочинения в 4-х т. Политика. – Т. 4. – М., 1984.
3. Бузескул В. П. История афинской демократии. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 480 с.
4. Громаков Б. С. История рабовладельческого государства и права (Афины и Рим). – М., 1986.
5. Зюбанов О. Н., Попов В.М. Далекое прошлое Рима и Афин: правовые основы глубинной старины. – Воронеж, 2000.
6. История Древней Греции / Под ред. В. И. Кузищина. – М.: Академия, 2006. – 380 с.
7. Катрич В. М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969. – 80 с.
8. Кечекьян С. Ф. Государство и право Древней Греции. – М., 1963. – 72 с.
9. Разумович Н. Н. Политическая и правовая культура: Идеи и институты Древней Греции / Отв. ред. В. Е. Гулиев. – М., 1989.
10.  Сергеев В. С. История Древней Греции / В. С. Сергеев; под общ. ред. Э. Д. Фролова. – СПб., 2002.
11.  Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавніх Греції та Риму. – Львів, 2001.
12.  Шишова И. А. Раннее законодательство и становление рабства в античной Греции. – Л., 1991. – 399 с.

 

ТЕМА 5. ДЕРЖАВНИЙ ТА СУСПІЛЬНИЙ УСТРІЙ

СТАРОДАВНЬОГО РИМУ.

Лекційне заняття (4 години).

Закономірності формування держави у Стародавньому Римі. Періодизація розвитку держави і права в Римі. Царський період історичного розвитку Стародавнього Риму. Боротьба патриціїв і плебеїв. Реформи Сервія Туллія. Правове становище окремих груп населення. Органи общинного управління. Структура й повноваження Сенату. Розвиток суспільного та державного ладу в період Республіки. Римська магістратура. Державний лад і право Стародавнього Риму в період імперії. Принципат. Домінат. Причини занепаду Стародавнього Риму.

Становлення та розвиток римського права, його періодизація. Джерела та види римського права. Закони XII таблиць – звід законів звичаєвого права. Квіритське право. Основні інститути класичного римського права. Цивільне та карне право, кримінальний процес. Основні форми цивільного процесу. Кодифікація римського права. Історичне значення римського права.

Семінарське заняття: Державний і суспільний устрій

Стародавнього Риму (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Виникнення і розвиток держави у Стародавньому Римі.
2. Періодизація держави і права в Стародавньому Римі.
3. Суспільний та державний лад Риму царського періоду.
4. Державний устрій у період Республіки.
5. Державний устрій і управління у період Імперії:

а) принципат;

б) домінат.

4. Суспільний устрій у період Республіки.

5. Суспільний устрій у період Імперії.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Роль Сенату у період Республіки. Магістратури. Розвиток рабовласницького суспільства (II – I ст. до н.е.). Падінняеспубліки і перехід до Імперії. Особливості державного ладу у період Імперії.

Роль римських юристів в розвитку права. Сервітути. Делікти. Шлюб і сім’я за Законами XII таблиць. Римське право класичного періоду. Публічне і приватне право; речове право; зобов’язальне право. Цивільний процес. Кримінальне право і процес.

Форма проведення: контрольна робота. реферат.

Монографічна література до теми

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Зюбанов О. Н., Попов В. М. Далекое прошлое Рима и Афин: правовые основы глубинной старины. – Воронеж, 2000.
3. История Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М.: Академия, 2005. – 448 с.
4. История древнего Рима / Под ред. В. И. Авдиева. – М., 1962. – 502 с.
5. Кадеев В. И. История Древней Греции и Рима. – Х.: Колорит, 2006. – 327 с.
6. Катрич В. М. Держава і право Стародавнього Риму. – К., 1972. – 113 с.
7. Ковалев С. И. История Рима / С. И. Ковалев; под общ. ред. Э. Д. Фролова. – СПб., 2003.
8. Петрушевский Д. М. Очерки из истории средневекового общества и государства. – СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 448 с.
9. Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавніх Греції та Риму. – Львів, 2001.
10. Утченко С. Л. Юлий Цезарь. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1998. – 624 с.
11. Чеканова Н. В. Римская диктатура последнего века Республики. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2005. – 480 с.

 

Контрольна робота - МОДУЛЬ 1

Форма проведення: письмово.

Статус: обов`язковий.

Час проведення: 20 хв.

МОДУЛЬ  2

ТЕМА 6. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ І ПРАВА

ФЕОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ.

 

Лекційне заняття (4 години).

Становлення феодального типу держави та права. Основні риси феодального суспільства, його економічна основа, відносини сюзеренітету-васалітету. Формування основи феодального господарства – манора. Основні етапи розвитку феодальних держав. Суспільний лад у феодальних державах.

Роль церкви у формуванні держави і права. Державно-церковні відносини. Папська революція, її зміст та роль в розвитку й формуванні західної традиції права та держави.

Розвиток форм державного правління в епоху Середньовіччя від ранньофеодальної до абсолютизму.

Характерні особливості розвитку середньовічного права. Джерела феодального права. Варварські правді – пам’ятки звичаєвого права. Характеристика звичаєвого та канонічного права. Види середньовічного права: королівське, феодальне, маноріальне, міське, торговельне, цехово-гільдійське, церковне. Виникнення університетів та рецепція римського права.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Розвиток державності у варварських королівствах.

Вплив християнства та церкви на суспільний та державний розвиток. Юридичний характер відносин васалітету-сюзеренітету. Процедура омажу.

Звичаєве право – середньовічна система права. Джерела маноріального, торговельного, гільдійського звичаєвого права. 

Канонічне право – середньовічна система права. Джерела канонічного права.

Форма проведення: контрольна робота. реферат.

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.
3. Блок Марк Феодальне суспільство. Пер. з фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.
4. Политичекие структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI - XVII вв.) Под ред. В. И. Рутенбурга. – Л., 1990.
5. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с франц. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 560 с.
6. Мюссе Л. Варварские нашествия на Западную Европу. Вторая волна / Пер. с франц. – СПб.: Евразия, 2001. – 352 с.
7. Петрушевский Д. М. Очерки из истории средневекового общества и государства. – СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 448 с.
8. Сословно-представительские монархии: государственность-право-идеология: Сб. научных трудов /Отв. ред. В. А. Рогов, И. А. Исаев. – М.: ВЮЗИ, 1987.
9.  Хачатурян Н. А. Власть и общество в Западной Европе в Средние века. – М.: Наука, 2008. – 213 с.  

 

ТЕМА 7. СТАНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ФРАНКІВ. ДЕРЖАВА І ПРАВО ФРАНЦІЇ ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ.

 

Лекційне заняття (2 години).

Основні етапи виникнення і розвитку франкської держави і права.  Формування державного апарату. Влада франкських королів. Основні положення реформи Карла Мартелла (715 – 741 рр.). Утворення Франкської імперії. Суспільний лад франкської держави. Джерела права. Перехід від варварських до феодальних правових звичаїв. Вплив римського права. Основні риси права.

Розпад імперії Карла Великого та формування держави і права у Франції. Періодизація середньовічної держави і права у Франції. Суспільний лад Франції. Формування правових засад станового ладу. Форми земельної власності.

Механізм влади в період сеньйоральної монархії (IX – XIII ст.). Станово-представницька монархія та виникнення Генеральних штатів, їх структура, функції, повноваження. Реформи короля Людовіка IX (1226 – 1270 рр.).

Організація фінансової системи у середньовічній Франції.

Посилення королівської влади та розвиток абсолютизму (XVI – XVIII ст.). Характеристика правової системи. Характеристика основних джерел права: «Кутюми Бовезі» (1283 р.), Конкордат короля Франциска І, Нантський едикт, «Про відправлення правосуддя» (1539 р.), «Чорний кодекс» (1685 р.). Характеристика цивільного, сімейно-шлюбного, кримінального і процесуального права середньовічної Франції.

Семінарське заняття: Держава і право франків (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Походження та періодизація франкської держави і права. Характерні риси феодальної держави і права.

2. Суспільний і державний лад франків.

3. Джерела – пам’ятки права франків.

4. Право власності за «Салічною правдою».

5. Сімейне право франків.

6. Кримінальне право франків.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години)

Походження франкської держави і права. Період «лінивих» королів. Реформи Карла Мартелла. Судочинство у франкській державі. Цивільний та кримінальний процес.

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.
3. Блок Марк Феодальне суспільство. Пер. з фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.
4. Галанза П. Н. Феодальное государство и право Франции – М., 1963.
5. Дюби Ж. История Франции. Средние века. От Гуго Капета до Жанны д'Арк. 987 – 1460 / Пер. с франц. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 416 с.
6. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с фр. Под общ. ред. В. А. Бабинцева; Послесл. А. Я. Гуревича. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 560 с.
7. Мюссе Л. Варварские нашествия на Западную Европу. Вторая волна / Пер. с франц. – СПб.: Евразия, 2001. – 352 с.
8. Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI - XVII вв.) Под ред. В.И. Рутенбурга. – Л., 1990.
9. Серовайский Я. Д. Развитие прав феодальной собственности на леса и пастбища на территории Франции. – Алма-Ата, 1978.
10.  Сословно-представительские монархии: государственность-право-идеология: Сб. научных трудов / Отв. ред. В. А. Рогов, И. А. Исаев. – М.: ВЮЗИ, 1987.

 

ТЕМА 8. ДЕРЖАВА І ПРАВО ВІЗАНТІЇ.

Лекційне завдання (2 години).

Розлад рабовласницького ладу та зародження феодальних відносин у Візантії. Періодизація розвитку Візантійської держави.  Правління імператора Юстиніана, його зовнішня політика.

Організація влади і управління у Східній  Римській імперії.  Особливості політичного устрою Візантійської держави. Державний механізм Візантії. Імператор, сенат, консисторія, місцеве управління.

Стратифікація візантійського суспільства, створення феодальної соціальної системи, характеритсика форм земельної власності.

Роль православної церкви у суспільно-політичному житті Візантії. Взаємовідносини держави та церкви в історії Візантії.

Характеристика візантійської правової системи. Візантійське законодавство після імператора Юстиніана. Основні риси системи візантійського права.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Форма контролю: доповідь, реферат.

Монографічна література до теми:

1. Вальденберг В. Е. Государственное устройство Византии до конца VII века. – СПб.: Издательство Санкт-Петербургского ун-та, 2008. – 224 с. 
2. Васильев А. А. История Византийской империи. Время до Крестовых походов (до 1081 г.). – СПб.: Алетейя, 1998. – 512 с.
3. Васильев А. А. История Византийской империи. От начала Крестовых походов до падения Константинополя. – СПб. : Алетейя, 2000. – 591 с.
4. Каждая А. П., Литаврин Г. Г. Очерки истории Византии и южных славян. - М., 1958.
5. Липшиц Е. Э. Право и суд в Византии в IV – VIII вв. – Л., 1976.
6. Литаврин Г. Г. Византийское общество и государство в X – XI вв. – М., 1977.
7. Медведев И. П. Правовая культура Византийской империи. – СПб.: Алетейя, 2001. – 576 с.
8. Острогорський Г. Історія Візантії. Пер. з нім.  – Львів: Літопис, 2002. – 588 с.
9. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.
10.  Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традиція.- Од.: Юридична література, 2000. – 260 с.
11.  Хачатуров Р. Л. Византия и Русь: государственно-правовые отношения. – Тольятти, 1995.

 

ТЕМА 9. ДЕРЖАВА І ПРАВО АНГЛІЇ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ.

Лекційне заняття (2 години).

Формування ранньофеодальних англосаксонських держав. Становлення та періодизація феодальної держави і права в Англії. Суспільний та державний лад Англії англосаксонського періоду. Організація влади в королівствах та роль уітенагемоту. Зміни суспільного та державного ладу після Норманського завоювання. Формування основи феодального господарства – манора. Вільне селянство. Зміцнення королівської влади й формування централізованої середньовічної монархії. Органи державного управління. Взаємовідносини королівської влади з англійською церквою. Прийняття «Великої Хартії Вольностей» (1215 р.). Виникнення англійського парламенту, його структура, функції, повноваження. Органи влади в період станово-представницької монархії та зміни в їх структурі в період абсолютизму. Судова система, суд присяжних та основні форми судочинства.

Виникнення англосаксонського звичаєвого права. Реформи короля Генріха II Плантагенета та формування «загального» англійського права. Право справедливості. Судовий прецедент – основне джерело права Англії. «Велика хартія Вольностей» (1215 р.) – конституційний документ англійського права. Королівські ордонанси, статути, хартії, асизи, прокламації – джерела феодального права. Матеріальне та процесуальне право, основні інститути англійського права. Особливості правової системи.

Семінарське заняття: Велика  Хартія  Вольностей – джерело права Англії періоду Середньовіччя (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Джерела і основні риси права феодальної Англії.
2. Історичні умови походження і прийняття Великої Хартії Вольностей.
3. Загальна характеристика Великої Хартії Вольностей, структура, основні положення.
4. Правове становище окремих груп населення за Великою хартією Вольностей:

а) баронів;

б) рицарів, міського населення, селян.

1. Характеристика основних положень Великої Хартії Вольностей, спрямованих на обмеження свавілля королівської влади.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Вплив релігії на формування держави і права в Англії (XI – XVI ст.). Адміністративно-судові функції шерифів (XII ст.). Правове становище віланів у XIII ст. Особливості становлення англійського права.

Особливості розвитку феодальної держави і права в Німеччині. Правове становище окремих груп населення. Cтаново-представницька монархія. Закріплення політичної роздробленості у «Золотій булі». Функції рейхстагу та імперського суду в XIII – XIV ст. Органи імперського і місцевого управління державою у період абсолютної монархії. Правовий статус міст. Загальна характеристика джерел права: «Саксонське зерцало», «Кароліна».

Форма контролю: реферат, усне опитування.

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.
3. Бромхед П. Эволюция Британской конституции. – М., 1978.
4. Горелов М. М. Датское и нормандское завоевания Англии в XI веке. – СПб.: Алетейя, 2007. – 176 с.
5. Гутнова Е. В. Возникновение английского парламента. – М., 1960.
6. Дженкс Э. Английское право – М., 1947.
7. История права: Англия и Россия. – М., 1996.
8. Крашенинникова Н. А. Великая хартия вольностей 1215 г. (современная интерпретация) // Вестник Московского университета им. М. В. Ломоносова. Серия 11. 2002. - С. 86 – 108.
9. Проблемы истории государства и права. Сборник научных трудов в честь юбилея профессора Н. А. Крашенинниковой / Ответ. ред. В. А. Томсинов. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2009. – 320 с.
10.  Романов А. К. Правовая система Англии. – М.: Дело, 2000. – 344 с.
11.  Селезнев Н. А. Всеобщая история государства и права. Феодальное государство и право Англии. – М., 1963.
12.  Страхов Н. Н. Государство и право феодальной Англии. – Харьков, 1969.

 

ТЕМА 10. ДЕРЖАВА І ПРАВО НІМЕЧЧИНИ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ.

Лекційне заняття (2 години).

Особливості утворення і розвитку феодальної держави і права у германців та основні тенденції їх розвитку. Періодизація розвитку Священної Римської імперії германської нації. Вплив феодальної територіальної роздробленості на розвиток держави. Формування абсолютизму в автономних німецьких князівствах-державах (XIII – кінець XVІІІ ст.). Особливості князівського абсолютизму. Виникнення рейхстагу.

Становий уклад німецького суспільства, правове становище населення.

Формування феодального германського права. Звичаєве право та партикуляризм права – характерна особливість правової системи Німеччини. Регулювання поземельних, майнових, шлюбно-сімейних відносин. Земське та ленне право. Джерела права феодальної Німеччини, їх характеристика, «Саксонське зерцало», «Золота була», «Кароліна». Рецепція римського права та створення загальноімперського пандектного права. Міське право. Німецька Ганза.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Форма контролю: реферат, усне опитування.

Монографічна література до теми:

1. 1.     Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. 2.     Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.
3. Вопросы истории государства и права Германии и Швейцарии. – М., 1985.
4. Галанза П. Н. Феодальное государство и право Германии. – М., 1963.
5. Ивонин Ю. Е. Становление европейской системы государств: Англия и Габсбурги на рубеже двух эпох. – Минск, 1989.
6. Колесницкий Н. Ф. Исследования по истории феодального государства в Германии. – М., 1959.
7.  Петрушевский Д. М. Очерки из истории средневекового общества и государства. – СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 448 с.
8.  Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI – XVII вв.). Под ред. В. И. Рутенбурга. – Л., 1990.
9.  Саксонское зерцало. – М.: Наука, 1985.
10.  Средневековое городское право XII – XIII веков / Под ред. С. М. Стама. – Саратов, 1989.
11.  Толкачова Н. Є. «Золота була 1356 р. і королівська влада в Германії» // Стаття // Вісник КУ імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 61, 2004. - С. 57 - 62.

 

ТЕМА 11. ДЕРЖАВА І ПРАВО АРАБСЬКОГО ХАЛІФАТУ.

Лекційне заняття (2 години).

Розпад родоплемінних відносин та виникнення Арабського Халіфату. Періодизація розвитку держави Арабського Халіфату. Особливості суспільного і державного ладу. Роль державної власності на землю. Теократична форма правління та організація влади в Халіфаті. Судова система. Джерела мусульманського права. Система мусульманського права.

Іслам та формування мусульманського права, його джерела (Коран, Суна, іджма, кияс). Основні інститути системи мусульманського права – норми, що визначають правовий статус мусульман, норми цивільного права, земельного права, шлюбно-сімейного права, міжнародного права.

Семінарське заняття: Держава і право Арабського Халіфату (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Походження і розвиток Арабського Халіфату.

2. Суспільний і державний устрій та управління Арабського Халіфату.

3. Суд і судочинство.

4. Система мусульманського права:

- правовий статус особи за мусульманським правом;

- цивільне право;

- міжнародне право;

- кримінальне право.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Джерела мусульманського права. Види злочинів і система покарань. Судова система. Органи державного управління.

Форма контролю: усне опитування.

Монографічна література до теми

1. Беляев Е. А. Арабы, ислам и арабский Халифат в раннее Средневековье. – М., 1965.
2. Коран. – М., 1963.
3. Лубський В. І., Борис В. Д. Мусульманське право. – К., 1997.
4. Надирадзе Л. И. Хрестоматия по истории Халифата. – М., 1968.
5. Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Харьков, 1988.
6. Садагдар М. И. Основы мусульманского права. – М., 1968. – 155 с.

 

ТЕМА 12. ДЕРЖАВА І ПРАВО МОСКОВІЇ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ

Лекційне заняття (2 години).

Подолання феодальної роздробленості та утворення Московської держави.  Особливості утворення і розвитку Московської держави і права. Соціальна структура суспільства. Особливості станово-представницької монархії. Склад Земських соборів. Центральні органи державної влади, компетенція та функції Боярської Думи, феодальні з’їзди.  Особливості утвердження абсолютизму в Росії.

Феодальне право Росії, його джерела та характерні риси. Уставні грамоти, судні грамоти, Судебник 1497 р. та правове оформлення кріпацтва. «Стоглав» 1551 р., «Соборне Уложення» 1649 р. Характеристика цивільного та карного законодавства Московії.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Феодальна ієрархія суспільства у Московській державі. Правове становище дворянства. Намісництво і козацтво. Опричнина і земщина. Вотчина і помістя. Кріпосне право.

Статус Руської Православної церкви. Взаємовідносини держави і церкви. 

Форма контролю: усне опитування, реферат.

Монографічна література до теми

1. Алексеев Ю. Г. Судебник Ивана ІІІ. Традиция и реформа. – СПб., 2001.
2. Беляев И. Д. История русского законодательства. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 640 с.
3. Вернадский Г. В. История права. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 176 с.
4. Государственные учреждения России ХVІ – ХVІІІ вв. – М., 1991.
5. Государство и общество в России XV – начала XX века: Сборник статей памяти Николая Евгеньевича Носова. – СПб.: Наука, 2007. – 603 с.
6. Исаев И. А. История государства и права России: Учебник. – М.: Юристъ, 2001. – 768 с.
7. Карамзин Н. М.  История государства Российского. – М.: ЭКСМО, 2003. – 1024 с.
8. Проценко Ю. Л. Государство и право Руси в период феодальной раздробленности (ХІІ – ХІV вв.). – Волгоград, 2001.
9. Развитие русского права в ХV – первой половине ХVІІ в. – М., 1986.
10. Софроненко К. А. Соборное Уложение 1649 г. // Кодекс русского феодального права. – М., 1958.
11.  Судебник Ивана III. Становление самодержавного государства на Руси: Сб. статей / Под ред. И. Я. Фроянова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. –460 с.
12.  Титкова С. С. Сословно-представительная монархия в России. – М.: ВЮЗИ, 1987. – 76 с.

Контрольна робота - МОДУЛЬ 2

Форма проведення: письмово.

Статус: обов`язковий.

Час проведення: 20 хв.

МОДУЛЬ 3

 

ТЕМА 13. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ І ПРАВА БУРЖУАЗНОГО ПЕРІОДУ.

                       ДЕРЖАВА І ПРАВО АНГЛІЇ НОВОГО ЧАСУ.

 

Лекційне заняття (2 години).

Криза феодального ладу та основні причини буржуазних революцій. Зміни в державному та суспільному ладі держав нового періоду. Буржуазні республіки та просвітницький абсолютизм. Колоніалізм та створення колоніальних імперій. Принцип формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду.

Вплив Просвітництва на формування буржуазних республік. Конституціоналізм та парламентаризм – основні політико-правові явища буржуазного періоду. Проголошення та юридичне закріплення прав і свобод людини і громадянина.

Принципи формування та тенденції розвитку права буржуазного періоду. Виникнення національних правових систем. Розвиток джерел права, його кодифікація, формування міжнародного права.

Передумови, головні етапи англійської буржуазної революції середини ХVІІ ст. та формування парламентської монархії в Англії. Основні державно-правові зміни періоду революції. Протекторат Олівера Кромвеля, «Інструмент управління». Реставрація монархії. «Славетна революція» та встановлення парламентської монархії в Англії.

Джерела та основні риси права Англії середини XVII–ХІХ ст. Основні правові акти періоду революції: «Петиція про права», «Інструмент управління», «Habeas Corpus Act», «Білль про права», «Акт про престолонаслідування» та інші.

Державний устрій Великобританії у ХІХ ст. Соціальна структура англійського суспільства у новий період. Діяльність парламенту та парламентські реформи. Формування виборчого права.

 

Семінарське заняття:  Держава і право Англії нового часу (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Передумови, головні етапи розвитку і особливості англійської буржуазної революції середини ХVІІ ст.

2. Класи і партії в англійській буржуазній революції.

3. Головні законодавчі акти, спрямовані на ліквідацію монархічного ладу і встановлення Республіки. «Інструмент управління».

4. Навеаs Соrриs Асt.

5. Джерела та основні риси права Англії періоду буржуазної революції ХVІІ ст.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Формування парламентської монархії в Англії. «Славетна революція». Державний устрій Великобританії у ХІХ ст. Реформи парламенту. Англійське суспільство у XVII – XІХ ст. Білль про права.

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Англия в эпоху абсолютизма. – М., 1984. – 199 с.
3. История буржуазного конституционализма ХVII - ХVIII вв. / Нерсесянц В. С. – М., 1983. – 296 с.
4. Левина М. И. Парламентское право Великобритании XVII – начала XIX в. – М.: Издательство «Зерцало», 2000. – 170 с. 
5. Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1988.
6. Романов А. К. Правовая система Англии. – М.: Дело, 2000. – 344 с.
7. Эйлмер Дж. Восстание или революция? Англия 1640 – 1660 гг. / Пер. с англ. – Спб.: Алетейя, 2004. – 264 с.
8. Юдовская А. Я. Эволюция права в государствах Европы и Америки (XVII – XIX вв.). – СПб.: Спец. лит., 1996. – 164 с.

 

ТЕМА 14. ДЕРЖАВА І ПРАВО США НОВОГО ЧАСУ

Лекційне заняття (2 години).

Утворення колоній у Північній Америці. Види колоній та особливості їхнього управління. Причини війни за незалежність англійських колоній та її наслідки. “Декларація незалежності” 1776 р., “Статті конфедерації” 1781 р.

Державний лад США за Конституцією 1787 р. Структура та основні принципи Конституції США 1787 р. Правовий статус президента, повноваження та структура Конгресу, судова влада. «Біль про права» - конституційні поправки.

Справа Мербері проти Медісон. Доктрина Монро. Взаємовідносини між гілками державної влади у ХІХ – на початку ХХ ст. Громадянська війна у США у середині ХІХ ст. та її наслідки. Демократизація американського суспільства, ліквідація рабства.

Характеристика правової системи США ХVIIІ – ХIХ ст.cт. Роль Конституції в структурі джерел права. Характеристика основних інститутів права.

Семінарське заняття: Держава і право США нового часу (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Причини війни за незалежність американських колоній та їїнаслідки.

2. «Декларація незалежності» 1776 р.

3. «Статті конфедерації» 1781 р.

4. Основні риси та принципи Конституції США 1787 р.

5. Формування судової влади у США. Справа Мербері проти Медисон

6. Роль доктрини Монро у політичній системі США.

7. Загальна характеристика американської правової системи.

Завдання для самостійної роботи студентів (6 годин).

Взаємовідносини між гілками державної влади у ХІХ – на початку ХХ ст. Громадянська війна у США у середині ХІХ ст. та її наслідки. Демократизація американського суспільства. Суд і судочинство. Види договорів у США в XVIII –XIX ст. Кримінальне право і процес.

Форма контролю: усне опитування.

Монографічна література до теми

1. Бельсон Я. М., Ливанцев К. Е. История государства и права США. – Л., 1982.
2. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Видавництво «Україна», 1999. – 554 с.
3. История буржуазного конституционализма ХVII - ХVIII вв. / Нерсесянц В. С. – М., 1983. – 296 с.
4. Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1988.
5. Мишин А. А., Языков Е. Ф. Конституция США: история и современность. – М., 1988.
6. Согрин В. В. Политическая история США. XVII – XX  вв. – М.: Издательство «Весь Мир», 2001 – 400 с.
7. Токвіль А. Про демократію в Америці. У двох томах. Пер. з франц. – К.: Видавничий дім «Всесвіт», 1999. - 588 с.  
8. Юдовская А. Я. Эволюция права в государствах Европы и Америки (XVII – XIX вв.). – СПб.: Спец. лит., 1996. – 164 с.

 

ТЕМА 15. ДЕРЖАВА І ПРАВО ФРАНЦІЇ НОВОГО ЧАСУ

Лекційне заняття (2 години).

Соціально-економічний розвиток Франції наприкінці XVIII ст. Французька буржуазна революція кінця ХVІІІ ст.: її причини та наслідки. „Декларація прав людини і громадянина”, 1789 р. Ліквідація монархії і виникнення республіки.

Буржуазно-демократичні зміни у Франції у ХVІІІ - ХІХ ст. Органи державної влади в період директорії, консульства та імперії Наполеона. Конституційне законодавство 90-х рр. ХVІІІ ст. Реставрація монархії. ІІ імперія. Причини виникнення Паризької комуни. Паризька комуна як форма органів самоврядування. Судова система. Соціально-економічні перетворення. Утворення Третьої республіки. Державний лад періоду Третьої республіки.

Джерела права, кодифікація законодавства у період І імперії. Цивільний Кодекс Французів (Кодекс Наполеона). Структура та основні положення Кодексу. Вплив римського права на зміст Кодексу. Сімейне право за Кодексом Наполеона.  Основні риси права Франції наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

       Семінарське заняття: Держава і право Франції нового періоду (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Причини, основні етапи і особливості французької буржуазної революції (кінець ХVІІІ ст.).

2. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р., її характерні риси.

3. Основні положення Конституції 1791 р.

4. Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.

5. Переворот 9 термідора 1794 р. Конституція 1795 р. та її суть.

6. Загальна характеристика цивільного і кримінального права Франції періоду революції.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Органи державної влади в період Директорії, консульства та імперії Наполеона. Реставрація монархії. Друга імперія. Причини виникнення Паризької комуни. Паризька комуна як форма органів самоврядування. Судова система. Соціально-економічні перетворення. Утворення Третьої республіки. Державний лад періоду Третьої республіки.

Джерела права, кодифікація законодавства у період Першої імперії. Основні риси права Франції наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

Форма контролю: реферат, усне опитування.

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Батыр К. И. История государства и права Франции периода буржуазной революции 1789 – 1794 гг. – М., 1984.
3. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / Пер. с франц. Ответ. ред А. Довгерт. – К.: Истина, 2006. – 1008 с.
4. История буржуазного конституционализма ХVII - ХVIII вв. / Нерсесянц В. С. – М., 1983. – 296 с.
5. Карлейль Т. Французская революция. – М.: Мысль, 1991. – 575 с.
6. Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986. – 286 с.
7. Манфред А. З. Великая французская революция конца XVIII в. // А. З. Манфред; АН СССР. Ин-т всеобщей истории. – М.: Наука, 1983. – 429 с.

 

ТЕМА 16. ДЕРЖАВА І ПРАВО НІМЕЧЧИНИ НОВОГО ЧАСУ

Лекційне заняття (2 години).

Особливості розвитку Німеччини у першій половині XIX ст. Реформи в Пруссії. Вплив революції 1848 р. на розвиток німецьких держав. Північнонімецький союз. Конституційна Хартія Пруссії 1850 р. Діяльність канцлера Бісмарка та утворення імперії. Утворення імперії. Конституція 1871 р. Державний лад Німеччини у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Федеративний устрій Німеччини.

Джерела та основні риси права Німеччини Нового часу. Рецепція римського права та кодифікаційні роботи по створенню загального німецького законодавства. 

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години)..

Форма контролю: усне опитування.

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. Бабанцев Н. Ф. Актуальные проблемы историографии государства и права ГДР. – Л, 1983. – 94 с.
3. Бабанцев Н. Ф., Прокопьев В. П. Германская империя 1871–1918 гг.: Историко-правовое исследование. – Красноярск, 1984. – 181 с.
4. Гайраметов А. Г., Юдин А. И. Западно-европейский и русский утопический социализм нового времени. – М., 1991.
5. История буржуазного конституционализма ХVII - ХVIII вв. / Нерсесянц В. С. – М., 1983. – 296 с.
6. Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986. – 286 с.
7. Прокофьев В. П. История германской государственности ХIХ - ХХ вв. - Калининград, 1988.
8. Тищик Б. Й. Історія держави і права Німеччини (1918 – 1945 рр.). – Львів, 1973. – 198 с.

 

ТЕМА 17. ДЕРЖАВА І ПРАВО ЯПОНІЇ НОВОГО ПЕРІОДУ.

Лекційне заняття (2 години).

Особливості розвитку Японії в Середньовіччі. Суспільний та державний лад у період «Закритої Японії». Передумови революції в Японії. Соціально-економічна та політична криза в Японії середини ХІX ст. Революція Мейдзи – державна, земельна, освітня та інші реформи 70 – 80-х рр. ХІХ ст. Формування державного механізму влади.

Характеристика правової системи Японії. Конституція Японії 1889 р. Кодифікація права та особливості формування основних інститутів права. Вестернізація європейського права.

Семінарське заняття: Держава і право Японії нового періоду (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Суспільний та державний лад Японії епохи Середньовіччя.
2. Революція Мейдзи. Реформи державного управління, аграрна, правова, освітня.
3. Механізм державної влади реформованої Японії.
4. Характерні риси японського права. Джерела права.
5. Конституція Японії 1889 р.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Форма контролю: реферат

Монографічна література до теми:

1. Бикс Г.  Хирохито и создание современной Японии. – М.: А.С.Т., 2002. – 576 с.
2. Галкин И. С. Япония (1870–1914 гг.). – М., 1950.
3. Жуков Е. М. Япония в 1868 – 1914 годах. – М., 1941. – 22 с.
4. Квигли Г. Правительство и политическая жизнь Японии. – М., 1934. – 319 с.
5. Конституция Японской империи // Конституции буржуазных стран. – М., 1935. – Т. 1.
6. Латышев И. А. Государственный строй Японии. – М.: Госюриздат, 1956. – 94 с.
7. Мацуока Х. Особенности японского феодализма. – М., 1970. 13 с.
8. Мещеряков А. Н. Император Мэйдзи и его Япония. – М.: Наталис: Рипол Классик, 2006. – 736 с.
9. Норман Г. Становление капиталистической Японии. Экономические и политические проблемы периода Мейдзи – М., 1952
10.  Попов К. А. Законодательный акты средневековой Японии. – М., 1984.
11.  Селезнев Н. А. Всеобщая история государства и права зарубежных стран. Государство и право Японии 1868 – 1918 гг. – М., 1960.
12.  Тояма С. Мейдзи исин. – М., 1959. – 354 с.
13.  Эйдус Х. Т. Мейдзи исин как незавершенная буржуазная революция в Японии. – М., 1960.
14.  Эйдус Х. Т. История Японии с древнейших времен до наших дней. – М., 1968. – 224 с.
15.  Эйдус Х. Т. Очерки новой и новейшей истории Японии. – М., 1955. - 336 с.

 

Контрольна робота - МОДУЛЬ 3

Форма проведення: письмово.

Статус: обов`язковий.

Час проведення: 20 хв.

 

МОДУЛЬ  4

ТЕМА 18. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ. РЕВОЛЮЦІЯ 1917 РОКУ В РОСІЇ ТА ВИНИКНЕННЯ Й РОЗВИТОК РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА.

 

Лекційне заняття (2 години).

Загальні тенденції розвитку суспільства, держави та права у ХХ – на початку ХХІ ст. Формування демократичних інститутів влади. Розвиток конституціоналізму та парламентаризму, зміни в структурі політичної влади європейських монархій та республік у Новітній період. Розпад колоніальної системи. Особливості монархічної та республіканської влади у Новітній період. Об'єднання Європи та утворення ЄС.

Розвиток публічного та приватного права новітнього періоду. Зростання впливу міжнародного права на національні правові системи. Формування права Європейського Союзу.

Ліквідація монархії і виникнення республіки у Росії. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. Виникнення радянської держави і права. Суть держави диктатури пролетаріату. Перехід до НЕПу. Організація державного репресивного апарату. Тоталітарний та авторитарно-бюрократичний режим у СРСР. Формування панівного класу в СРСР – партійної номенклатури. Головні причини та наслідки розпаду СРСР. Джерела радянського права та його суть. Конституції СРСР (1924, 1936, 1977 рр.).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Повалення самодержавства і виникнення республіки в Росії (лютий–жовтень 1917 р.). ІІ з’їзд Рад. Декрети про мир, про землю та інші державно-правові акти. Характеристика Конституції РРФСР 1918 р. Суть держави диктатури пролетаріату. Зміст та наслідки політики військового комунізму. Сутність НЕПу. Конституції СРСР 1924, 1936 та 1977 рр. Порівняльна характеристика. Причини зародження тоталітарної та авторитарно-бюрократичної системи. Головні причини та наслідки розпаду СРСР.

Джерела радянського права та його суть.

Форма контролю: усне опитування.

Монографічна література до теми:

1. Боффа Д. История Советского Союза: В двух томах. - М.: Междунар.
   отношения, 1990. - Т. 1. - 629 с.
2. Бовыкин В. И. Росия накануне великих свершений. Россия накануне великих свершений: К изучению социально-экономических предпосылок Великой Октябрьской социалистической революции / Отв. ред. И. Д. Ковальченко; М.: Наука, 1988. - 152 с.
3. Верт Н. История советского государства. 1990 – 1991 / Пер. с франц. – М.: Прогресс-Академия, 1992. – 480 с.
4. Захаров А. С. Советское государство и право в период иностранной военной интервенции и гражданской войны. – Казань, 1962.
5. История буржуазного конституционализма XIX в. / Нерсесянц С. – М., 1986. – 279 с.
6. Мироненко В. М. Штурм века (от февраля к октябрю 1917 г.). – М., 1988.–253 с.
7. Троцкий Л. Д.  К истории русской революции: сб. / Л. Д. Троцкий. – М., 1990. – 446с.

 

ТЕМА 19. ДЕРЖАВА І ПРАВО НІМЕЧЧИНИ НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ

Лекційне заняття (2 години).

Причини буржуазно-демократичної революції 1918 р. у Німеччині. Утворення Веймарської республіки. Веймарська конституція 1919 р. Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері у кінці 20-х – на початку 30-х рр. Причини приходу до влади німецького фашизму. Державний та суспільний лад фашистської Німеччини. Законодавство фашистської Німеччини. Утворення ФРН і НДР. Конституція ФРН 1949 р. Державний лад ФРН у другій половині ХХ ст. Соціальна структура суспільства. Соціальне законодавство ФРН. Об`єднання Німеччини у 1990 р. Основні напрями державно-правового розвитку Німеччини у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Семінарське заняття: Держава і право Німеччини новітнього періоду (2 год).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Революція 1918 р. у Німеччині і утворення республіки.

2. Характеристика Конституції Веймарської республіки.

3. Причини приходу до влади фашистів у Німеччині. Механізм влади німецького фашизму.

4. Суспільний лад фашистської Німеччини.

5. Утворення ФРН та НДР. Характеристика Конституції ФРН 1949 р.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Законодавство фашистської Німеччини. Державний лад ФРН у другій половині ХХ ст. Соціальна структура суспільства. Соціальне законодавство ФРН. Об`єднання Німеччини у 1990 р. Основні напрями державно-правового розвитку Німеччини у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Форма контролю: усне опитування.

Монографічна література до теми:

1. Бабанцев Н. Ф. Актуальные проблемы историографии государства и права ГДР. – Л, 1983. – 94 с.
2. Бабанцев Н. Ф., Прокопьев В. П. Германская империя 1871–1918 гг.: Историко-правовое исследование. – Красноярск, 1984. – 181 с.
3. Гайраметов А. Г., Юдин А. И. Западно-европейский и русский утопический социализм нового времени. – М., 1991.
4. Давид Рене. Основные правовые системы современности / Пер. с франц. В. А Туманова. – М., 1997.
5. История буржуазного конституционализма XIX в. / Нерсесянц С. – М., 1986. – 279 с.
6. Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1986.
7. Мельников Д., Черная Л. Империя смерти. Аппарат насилия в нацистской Германии. – М., 1988.
8.  Прокофьев В. П. История германской государственности ХIХ - ХХ вв. - Калининград, 1988.
9. Тищик Б. Й. Історія держави і права Німеччини (1918 – 1945 рр.). – Львів, 1973. – 198 с.

 

ТЕМА 20. ДЕРЖАВА І ПРАВО США НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ

Лекційне заняття (2 години).

Особливості соціально-економічного розвитку США новітнього періоду. Причини «Великої депресії». «Новий курс» Ф. Рузвельта. Взаємовідносини трьох гілок державної влади у другій половині ХХ ст. Зміни у соціальній структурі США протягом другої половини ХХ ст.

Додатки до Конституції США у XX ст. Федеральний закон та закони штатів. Цивільне, трудове та кримінальне право США. Основні напрями державно-правового розвитку США наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

    Семінарське заняття: Держава і право США новітнього періоду (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Соціально-економічний та політичний розвиток США початку ХХ ст. Причини «Великої депресії».

2. «Новий курс» президента Ф. Рузвельта.

3. Взаємовідносини трьох гілок державної влади у другій половині ХХ ст.

4. Додатки до Конституції США у XX ст.

5. Основні риси права США Новітнього періоду.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Особливості соціально-економічного розвитку США новітнього періоду. Зміни у соціальній структурі США протягом другої половини ХХ ст. Федеральний закон та закони штатів. Цивільне, трудове та кримінальне право США. Основні напрями державно-правового розвитку США наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми

1. Бельсон Я. М., Ливанцев К. Е. История государства и права США. – Л., 1982.
2. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Видавництво «Україна», 1999. – 554 с.
3. Даниленко В. Г. Условия и развитие источников права США в послевоенный период. – К., 1991.
4. Жидков О. А. Верховный суд США: право и политика. – М., 1985.
5. Жилін О. Американська доктрина Монро та її сучасна роль в міжнародному праві. – К., 1998.
6. История буржуазного конституционализма XIX в. / Нерсесянц С. – М., 1986. – 279 с.
7. Кравчук М. В. Правовая система США. – К., 2004.
8. Крылов Б. С. США: федерализм, штаты и местное управление. – М., 1968.
9. Мишин А. А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. – М., 1984.
10. Селезнев Л. И. Политические системы современности: сравнительный анализ. – СПб., 1995.
11.  Согрин В. В. Политическая история США. XVII – XX  вв. – М.: Издательство «Весь Мир», 2001 – 400 с.
12.  Токвіль А. Про демократію в Америці. У двох томах. Пер. з франц. – К.: Видавничий дім «Всесвіт», 1999. - 588 с.  
13.  Фридман Л. Введение в американское право. – М., 1993.
14.  Шевченко А. А. Внешняя политика США: процесс формирования и механизм осуществления. – К., 1989.
15.  Шумилов В. М. Правовая система США. – М.: Междунар. отношения, 2006. – 408 с.

 

ТЕМА 21. ДЕРЖАВА І ПРАВО АНГЛІЇ НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ

Лекційне заняття (2 години).

Особливості державного розвитку Англії у міжвоєнний період. Вестмінстерський статут 1931 р. Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії протягом другої половини ХХ ст. Характерні риси англійської парламентської демократії. Джерела та основні риси права Англії. Соціальне законодавство. Основні напрями державно-правового розвитку Англії у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Форма контролю: усне опитування.

Монографічна література до теми:

1. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
2. История буржуазного конституционализма XIX в. / Нерсесянц С. – М., 1986. – 279 с.
3. Лисневский Э. В. История государства и права Великобритании (1870–1917 гг.). – Ростов, 1975.
4. Малишев Б. В. Судовий прецедент у правовій системі Англії. – К.: Праксіс, 2008. – 344 с.
5. Романов А. К. Правовая система Англии. – М.: Дело, 2000. – 344 с.
6. Селезнев Л. И. Политические системы современности: сравнительный анализ. – СПб., 1995.

 

 

ТЕМА 22. ДЕРЖАВА І ПРАВО ФРАНЦІЇ НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ.

Лекційне заняття (2 години).

Державний лад Третьої республіки у міжвоєнний період. Конституція 1946 р. Державний лад Четвертої республіки. Причини її ліквідації і прийняття Конституції 1958 р. Державний устрій П`ятої республіки. Зростання соціального напруження в 60-х роках. Зміни у соціальній структурі Франції. Французька правова система у другій половині XX ст. Основні напрями державно-правового розвитку Франції у кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

Семінарське заняття: Держава і право Франції новітнього періоду (2 години).

Форма проведення: дискусія.

Питання для обговорення:

1. Зміни політичного ладу Франції у повоєнні роки XX ст.
2. Державний лад Франції Пятої республіки. Конституція Франції 1958 р.
3. Характеристика правової системи Франції у другій половині XX ст.
4. Правове регулювання основних галузей права.

Завдання для самостійної роботи студентів (4 години).

Форма контролю: реферат.

Монографічна література до теми:

1. Ардан Ф. Франция: государственная система / Л.М. Энтин (отв.ред.), Л. С. Филиппова (пер.). - М.: Юрид. лит., 1994. - 176 с.
2. История буржуазного конституционализма XIX в. / Нерсесянц С. – М., 1986. – 279 с.
3. История Франции. – М., 1973. – Т. 3.
4. Крутоголов М. А. Государственний строй Франции. - М.1960 г.
5. Прело М. Конституционное право Франции. –М. 1957.
6. Ратиани Г. М. Франция: судьба двух республик. - М.1980.
7. Селезнев Л. И. Политические системы современности: сравнительный анализ. – СПб., 1995.

 

Контрольна робота - МОДУЛЬ 4

Форма проведення: письмово.

Статус: обов`язковий.

Час проведення: 20 хв.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ

(денна форма навчання)

 

Модуль  I

 

1. Предмет, метод та періодизація Історії держави і права зарубіжних країн.
2. Державний лад країн з азійським способом виробництва.
3. Виникнення і розвиток держави у Стародавньому Єгипті.
4. Виникнення та розвиток держави і права у Стародавньому Вавилоні.
5. Суспільний і державний лад Стародавнього Вавилону.
6. Зобов’язальне право за Законами Хаммурапі.
7. Утворення і розвиток держави і права у Стародавній Індії.
8. Суспільний і державний лад Стародавньої Індії.
9.  Джерела та основні риси права Стародавньої Індії.
10.  Виникнення і розвиток держави і права у Стародавньому Китаї.
11.  Реформи Шан-Яна у Стародавньому Китаї.
12.  Джерела та основні риси права Стародавнього Китаю.
13.  Історичні умови виникнення і розвитку держави в Афінах.
14.  Суспільний і державний лад Афін. Полісна модель.
15.  Загальна характеристика права в Афінах.
16.  Суспільний і державний лад Спарти. Реформи Лікурга.
17.  Виникнення та періодизація держави і права у Стародавньому Римі.
18.  Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період республіки.
19.  Суспільний і державний лад Стародавнього Риму в період імперії.
20.  Джерела римського права.
21.  Кодифікація римського права. Римське право класичного періоду.

Модуль  II

1.  Загальна характеристика держави феодального типу.
2.  Загальна характеристика права феодального типу.
3.  Види феодального права.
4.  Державний та суспільний лад Візантії.
5.  Джерела та риси права Візантії.
6.  Виникнення і розвиток франкської держави.
7.  Суспільний і державний лад франків.
8.  Характеристика «Салічної правди» як джерела права франків.
9.  Суспільний і державний лад феодальної Франції.
10.  Джерела права феодальної Франції.
11.  Утворення і розвиток держави та права в Англії.
12.  Особливості станово-представницької монархії в Англії.
13.  Джерела і основні риси права феодальної Англії.
14.  Особливості станово-представницької та абсолютної монархії в Німеччині.
15.  Джерела і основні риси права феодальної Німеччини.
16.  Папська революція та її вплив на розвиток держави і права феодальної Європи.
17.  Виникнення і розвиток Арабського Халіфату.
18.  Суспільний і державний лад Арабського Халіфату.
19.  Джерела, основні риси і система мусульманського права.
20.  Утворення і розвиток Московської централізованої держави (ХІV–ХVII ст.).
21.  Особливості станово-представницької монархії у Московії.
22.  Загальна характеристика феодального права у Московії.
23.  Характеристика Судебнику 1497 р.
24.  «Соборне Уложення» 1649 р.

Модуль  III

1.  Передумови і основні етапи Англійської буржуазної революції середини ХVІІ ст.
2.  Протекторат Кромвеля. «Інструмент управління».
3.  Формування і розвиток англійського буржуазного права.
4.  «Навеаs Соrриs Асt» - джерело права Англії.
5.  «Славетна революція» в Англії та її значення.
6.  Війна за незалежність американського народу. Причини і наслідки.
7.  Декларація незалежності США.
8.  «Статті конфедерації».
9.  Конституція США.
10.  Громадянська війна Півдня і Півночі в США. Скасування рабства.
11.  Вищі органи виконавчої і законодавчої влади за Конституцією США.
12.  Правова система США наприкінці XVIII – початку ХХ ст.
13.  Передумови, особливості та основні етапи революції у Франції кінця ХVІІІ ст.
14.  «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р.
15.  Суть державно-правових змін у період Французької буржуазної революції кінця ХVІІІ ст.
16.  Еволюція державного ладу у Франції з кінця ХVІІІ до кінця ХІХ ст.
17.  Державний лад періоду Третьої республіки у Франції.
18. Джерела права, кодифікація французького законодавства у період Першої імперії.
19.  Етапи формування імперії в Німеччині у XIX ст.
20.  Конституція Німеччини 1871 р.
21. Джерела та основні риси права Німеччини Нового періоду.
22.  Реформи Мейдзи в Японії.
23.  Конституція Японії 1889 р.
24. Особливості формування японського права.
25.  Буржуазна революція в Росії 1917 р. та виникнення республіки.
26.  Суспільний та державний лад СРСР за Конституцією 1936 р.
27.  Головні причини та наслідки розпаду СРСР.

Модуль  IV

1.  Німеччина наприкінці XIX - початку XX ст. Утворення Веймарської республіки.
2.  Конституція Веймарської республіки 1919 р.
3.  Механізм влади націонал-соціалізму у Німеччині. Суспільний та державний лад фашистської Німеччини.
4.  Конституція ФРН 1949 р. Державний лад ФРН у другій половині ХХ ст.
5.  Соціальне законодавство ФРН.
6.  Основні напрями державно-правового розвитку Німеччини наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.
7.  Суть «Нового курсу» Рузвельта в США.
8.  Основні права і свободи громадян за конституційним правом США.
9.  Принцип розподілу влади за Конституцією США. Взаємовідносини президента і Конгресу США після Другої світової війни.
10.  Основні напрями державно-правового розвитку США наприкінці ХХ -  початку ХХІ ст.
11.   Зміни у суспільному і державному ладі Англії у Новітній період.
12. «Конституція» Британської імперії 1931 р.
    1.  Розвиток трудового та соціального законодавства Великобританії у ХХ ст.
    2.  Основні напрями державно-правового розвитку Англії наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.
    3.  Характеристика Конституції Франції 1946 р.
    4.  Державний механізм влади та конституційний устрій П`ятої республіки.
    5.  Французька правова система у другій половині XX ст.
    6.  Основні напрями державно-правового розвитку Франції наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.

 

 

 ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ

Увага!

Цитати та інформація з використаної літератури подаються тільки з посиланнями на відповідне джерело.  У посиланні зазначається ім'я автора, назва роботи, рік та місце її видання, сторінка, з якої взята цитата. Наприклад: Берман Г. Дж. Западная традиция права – М.: «Инфра», 1998 – С. 25-27.

При написанні реферату чи наукової доповіді студенту рекомендується використовувати не підручники та навчальні посібники, а монографії, статті та першоджерела. Робота повинна мати творчий характер, продемонструвати аналітичні навички студента, його вміння працювати з бібліографією тощо.

 

1. Суспільний та державний лад Хетської держави
2. Договори Хетської держави та Стародавнього Єгипту
3. Суспільний та державний лад стародавніх індійських держав Мохенджо-Даро та Хараппи.
4. Кодекс Ашурбанапала
5. Держава і право Мінойського царства
6. Держава і право Мікенського царства
7. Державний лад та право Фінікії
8. Державний лад Карфагену
   1. Правова система Карфагену
   2.  «Родосський морський закон» - збірка звичаєвого права.
   3.  Суспільний та державний лад майя
   4.  Суспільний та державний лад інків
   5.  Суспільний та державний лад ацтеків
   6.  Суспільний та державний лад Вестготського королівства
   7.  Бревіарій Аларіха
   8.  Кодекс Леовегільда, Либер Юдисиорум та Ервігіана
      1.  Суспільний та державний лад королівства Теодоріха
      2.  Право держави остготів
      3.  Суспільний та державний лад королівства бургундів
      4.  Право Бургундського королівства
      5.  Суспільний та державний лад королівства лангобардів
      6. Лангобардське право
      7.  Суспільний та державний лад королівства вандалів
      8.  Право вандалів
      9.  Суспільний та державний лад королівств британських держав саксів (Уессекс, Ессекс, Суссекс)
      10.  Право держав саксів
      11.  Суспільний та державний лад королівств англів (Мерсія, Нортумбрія, Східна Англія)
      12.  Право держав англів
      13.  Суспільний та державний лад королівств Шотландії та Уельсу
      14.  Право держав Шотландії та Уельсу
      15.  Суспільний, державний лад та право королівства британської держави ютів (Кент)
      16.  Суспільний та державний лад ірландських королівств
      17.  Право ірландських королівств
      18.  Суспільний та державний лад країн Скандинавії X - XIV століть
      19.  Право країн Скандинавії X – XIV століть
      20.  Суспільний та державний лад Болгарського царства
      21.  Право Болгарського царства
      22.  Характерні риси патримоніальної монархії Польщі до ХІІІ ст.
      23.  Суспільний та державний лад великоморавської та чеської держав ІХ – ХІІ ст.
      24.  Право великоморавської та чеської держав ІХ – ХІІ ст.
      25.  Держава та право королівства Угорщина ІХ – ХІІІ ст.
      26.  Суспільний та державний лад держави Сасанідів
      27.  Право держави Сасанідів
      28.  Суспільний та політичний лад держав Індії V – ХІІ ст.
      29.  Право держав Індії V – ХІІ ст.
      30.  Держава і право Китаю V – ХІІ ст.
      31.  Держава і право Японії епохи Хєйянь
      32.  Держава і право Японії VІІ – ХІІ ст.
      33.  Держава і право країн Південно – східної Азії V – ХІІ ст.
      34.  Нормативно-правові акти періоду боротьби за незалежність та буржуазної революції Нідерландів
      35.  Нормативне забезпечення «розподілу світу» між колоніальними державами.
      36.  Тридентський собор. Правові заходи щодо зміцнення авторитету Католицької церкви.
      37.  Державний лад та право Неаполітанського королівства та Королівства обох Сицилій
      38.  Державний лад та право Швейцарського Союзу.
      39.  Державний лад Держави Великих Моголів
      40.  Еволюція державних органів Тевтонського ордену та його перетворення на королівство Пруссія
      41.   Державний лад та право Савойського герцогства та Сардинського королівства
      42.  Державний лад та право північно-італійських середньовічних торговельних республік
      43.  Державний лад та право республіки Венеція
      44.  Еволюція територіального устрою та системи управління Австрійської монархії Габсбургів
      45.  Державний лад та право Персії у ХVІ - ХVІІІ ст.
      46.  Держава і право країн Південно-Східної Азії у ХVІ – ХVІІІ ст.
      47.  Королівство Греція ХІХ ст. Утворення, державний лад та особливості права
      48.  Державний лад Італійського королівства другої половини ХІХ ст.
      49.  Проголошення незалежності Сербії 1878 р.
      50.  Нормативне забезпечення приєднання Техасу до США
      51.  Утворення незалежних держав у Центральній та Латинській Америці.
      52.  Нормативно-правове забезпечення «відкриття» Китаю у 1842 р.
      53.  Державний лад та право Кубинської республіки 1902 р.
      54.  Державний лад та право Китайської республіки 1912 р.
      55.  Молодотурецька революція. Турецька конституція.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Підручники та навчальні посібники

 

1. Бостан Л. М., Бостан С. К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672 с.
2. Всеобщая история государства и права: Учебник / Авт. кол.: К. И. Батыр, И. А. Исаев, Г. С. Кнопов и др.; Под ред. К. И. Батыра. - М.: Проспект, 2001. - 496 с.
3. Глиняный В. П. История государства и права зарубежных стран: Учебное пособие. Ч. 1.  – Х: «Одиссей», 2000. – 832 с.
4. Графский В. Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. - М.: Норма, 2008. - 752 с.
5. Жидков О. А. История государства и права Древнего Востока. М., 1963.
6. Исаев И. А. История государства и права России: Учебник. – М.: Юристь, 2001. – 768 с.
7. История государства и права зарубежных стран. - 2-е изд., - М.: Норма -
   Инфра-М,1999. - Часть 1 /Авт. кол.: О. А. Жидков Н. А. Крашенинникова,
   В. А. Савельев и др.; Под. общ. ред. О. А. Жидкова, Н. А.
   Крашенинниковой. - 1999. - 610 с.
8. История государства и права зарубежных стран. - 2-е изд., - М.: Норма -
   Инфра-М,1999. - Часть 2 /Авт. кол.: Л. М. Гудошников, О. А. Жидков, Н.
   А. Крашенниникова; Под общ. ред. О. А. Жидкова, Н. А. Крашенинниковой. - 1999. - 704 с.
9. История государства и права СССР. – М., 1968. – Ч. 1.
10. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібник / За ред. проф. Б. Й. Тищика. – Львів: Світ, 2006. – 696 с.
11.  Історія західноєвропейського Середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М. О. Рудь. – К.: Либідь, 2005. – 656 с.
12. Кашанина Т. В. Происхождение государства и права: учебное пособие. - М.: Высшее образование, 2009. – 358 с.
13.  Кучма В. В. Государство и право Древнего мира и Средних веков: В
    двух частях. - Волгоград: Изд-во Волгоградского государственного университета, 2001. - 548 с.
14.  Ливанцев К. Е. История буржуазного государства и права. – Л., 1988.
15.  Ливанцев К. Е. История государства и права средних веков. – СПб., 2003.
16.  Макарчук В. С. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 2001.
17. Рубель В. А. Історія середньовічного сходу: Підручник. – К.: «Либідь», 2002. – 735 с.
18.  Страхов М. М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 2003.
19.  Тищик Б. Й. Історія держави і права Стародавнього світу: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001.  – 384 с.
20.  Федоров К. Г. Історія держави і права зарубіжних країн. – К., 1994.
21.  Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. - М.: Юристъ,1995. - 576 с.
22.  Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. / Олександр Оксентійович Шевченко. – Київ : Олан, 2008. – 351с.

 

Першоджерела та хрестоматії

 

1.  Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / Пер. с франц. Ответ. ред А. Довгерт. – К.: Истина, 2006. – 1008 с.
2. Законодательные акты английской буржуазной революции 1640 – 1664 гг. – М.; Л. – 1946.
3. История государства и права СССР. – М., 1969. – Ч. 1.
4. Конституции буржуазных государств. – М., 1982.
5. Конституции зарубежных государств: США, Великобритании, Франции, Италии, Германии, Японии, Канады. – М., 1996.
6. Российское законодательство X - XX веков: Тексты и комментарии: в 9 т. / О. И. Чистяков (ред.). - Т. 1. - М.: Юрид. лит., 1984. – 430 с.
7. Саксонское зерцало. – М.: Наука, 1985.
8. Сборник документов по истории государства и права СССР. – М., 1968. – Ч. 1.
9. Сборник документов по всеобщей истории государства и права. – Л., 1977.
10. Соборное уложение 1649 г. // Российское законодательство. – М., 1988. – Т. 3.
11.  Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн /За ред. В. Д. Гончаренка. – Т. 1. – К., 1998.
12.  Хрестоматия по Всеобщей истории государства и права. Под. ред. З. М. Черниловского. - М., 1996.
13.  Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.
14.  Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн : Хрестоматія / О.О. Шевченко. – Київ : Вентурі, 1998. – 255 с.
15.  Эклога. Византийский законодательный свод VIII века. Византийская Книга Эпарха. – Рязань: Александрия, 2006. – 592 с.

 

Монографії та статті

 

1.  Авдиев В. И. История древнего Востока – М., 1948.
2. Алаев Л. Б. Средневековая Индия. – СПб.: Алетейя, 2003. – 304 с.
3. Алексеев Н. А. Палата Лордов Британского Парламента: от Суда Короля Эгберта до революции Премьера Т. Блэра (825 – 2003 гг.). – М.: Издательство БЕК, 2003. – 432 с.
4. Алексеев Ю.Г. Судебник Ивана ІІІ. Традиция и реформа. – СПб., 2001.
5. Аннерс Э. История европейского права (пер. со швед.) / Ин-т Европы. - М.: Наука, 1996. – 395 с.
6.  Аристотель. Сочинения в 4-х т. Политика – т. 4 – М., 1984
7. Бабанцев Н. Ф., Прокопьев В. П. Германская империя 1871–1918 гг.: Историко-правовое исследование. – Красноярск, 1984.
8. Батыр К. И. История государства и права Франции периода буржуазной революции 1789–1794 гг. – М., 1984.
9. Бельсон Я. М., Ливанцев К. Е. История государства и права США. – Л., 1982.
10.  Беляев И. Д. История русского законодательства. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 640 с.
11.  Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Изд-во МГУ: Издательская группа ИНФРА-М - НОРМА, 1998. – 624 с.
12.  Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: Видавництво «Україна», 1999. – 554 с.
13.  Бисмарк Отто фон. Воспоминания, мемуары: Т. 1. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2002. – 592 с.
14.  Бисмарк Отто фон. Воспоминания, мемуары: Т. 2. – М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2002. – 560 с.
15.  Блок М. Феодальне суспільство / Пер. с фр. – К.: Вид. дім «Всесвіт», 2001. – 528 с.
16.  Бриггс Э., Клэвин П. Европа нового и новейшего времени. С 1789 года и до наших дней / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь Мир», 2006. – 600 с.
17.  Бромхед П. Эволюция Британской конституции. – М., 1978
18.  Бузескул В. П. История афинской демократии. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 480 с.
19. Васильев А. А. История Византийской империи. Время до Крестовых походов (до 1081 г.). – СПб. : Алетейя, 1998. – 512 с.
20. Васильев А. А. История Византийской империи. От начала Крестовых походов до падения Константинополя. – СПб. : Алетейя, 2000. – 591 с.
21.  Васильев А. А. История Востока. – СПб., 1998. – В 2-х т.
22. Вернадский Г. В. История права. – СПб.: Издательство «Лань», 1999. – 176 с.
23.  Верт Н. История советского государства. 1990 – 1991 / Пер. с франц. – М.: Прогресс-Академия, 1992. – 480 с.
24.  Гайраметов А. Г., Юдин А. И. Западно-европейский и русский утопический социализм нового времени. – М., 1991.
25.  Галанза П. Н. Феодальное государство и право Франции. – М., 1963.
26.  Галкин И. С. Создание Германской империи. – М., 1987.
27.  Горелов М. М. Датское и нормандское завоевания Англии в XI веке. – СПб.: Алетейя, 2007. – 176 с.
28.  Государственные учреждения России ХVІ – ХVІІІ вв. – М., 1991.
29. Государство и общество в России XV – начала XX века: Сборник статей памяти Николая Евгеньевича Носова. – СПб.: Наука, 2007. – 603 с.
30.  Гутнова Е. В. Возникновение английского парламента. – М., 1960
31.  Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с фр. В. А. Туманова. – М.: Междунар. Отношения, 1998. – 400 с.
32.  Дюби Ж. История Франции. Средние века. От Гуго Капета до Жанны д'Арк. 987 – 1460 / Пер. с франц. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 416 с.
33.  Егер О. Всемирная история. Средние века. – М.: АСТ, 2006. – 607 с.
34.  Жидков О. А. История государства и права Древнего Востока. - М., 1963.
35.  Жидков О. А. Верховный суд США: право и политика. – М., 1985.

 

1.  Ивакян Э. А. История США: Пособие для вузов. – М.: Дрофа, 2004. – 576 с.
2.  История буржуазного конституционализма 13 – 18 вв. – М., 1983
3.  История германской государственности ХІХ–ХХ вв. – Калининград, 1985.
4.  История Древней Греции / Под ред. В.И. Кузищина. – М., 1996.
5. Карамзин Н. М.  История государства Российского. – М.: ЭКСМО, 2003. – 1024 с.
6.  Катрич В. М. Історія рабовласницької держави та права Стародавньої Греції. – К., 1969.
7.  Квигли Г. Правительство и политическая жизнь Японии. – М., 1984.
8.  Кечекьян С. Ф. Государство и право Древней Греции. – М., 1963.
9.  Левина М. И. Парламентское право Великобритании XVII – начала XIX в. – М.: Издательство «Зерцало», 2000. – 170 с. 
10.  Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с фр. Под общ. ред. В. А. Бабинцева; Послесл. А. Я. Гуревича. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 560 с.
11.  Ли Г. Ч. История инквизиции в Средние века / Пер. с франц. – Смоленск: Русич, 2001. – 640 с.
12.  Ливанцев К. Е. История государства и права средних веков. – СПб., 2003.
13.  Лубський В. І., Борис В. Д. Мусульманське право. – К., 1997.
14.  Манфред А. З. Великая французская революция конца XVIII в. – М., 1983.
15.  Малишев Б. В. Судовий прецедент у правовій системі Англії. – К.: Праксіс, 2008. – 344 с.
16. Медведев И. П. Правовая культура Византийской империи. – СПб.: Алетейя, 2001. – 576 с.
17.  Менахем Элон. Еврейское право / Под общо ред. д.ю.н., проф. И. Ю. Козлихина. – СПб.: издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 611 с.
18.  Мещеряков А. Н. Император Мэйдзи и его Япония. – М.: Наталис: Рипол Классик, 2006. – 736 с.
19.  Мишин А. А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. – М., 1984.
20.  Новгородцев П. И.  Историческая школа юристов. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 192 с.
21.  Норман Г. Становление капиталистической Японии. Экономические и политические проблемы периода Мейдзи – М., 1952.
22.  Острогорський Г. Історія Візантії. Пер. з нім.  – Львів: Літопис, 2002. – 588 с.
23.  Петрушевский Д. М. Очерки из истории средневекового общества и государства. – СПб: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2003. – 448 с.
24.  Подитичекие структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VI – XVII вв.) Под ред. В. И. Рутенбурга. – Л., 1990.
25.  Проблемы истории государства и права. Сборник научных трудов в честь юбилея профессора Н. А. Крашенинниковой / Ответ. ред. В. А. Томсинов. – М.: ИКД «Зерцало-М», 2009. – 320 с.
26.  Проценко Ю. Л. Государство и право Руси в период феодальной раздробленности (ХІІ – ХІV вв.). – Волгоград, 2001.
27.  Рабовладельческое и феодальное государство и право стран Азии и Африки / Под ред. А. Й. Рогожина, Н. Н. Страхова. – Х.: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 216 с.
28.  Развитие русского права в ХV – первой половине ХVІІ в. – М., 1986.
29.  Розин В. М. Генезис права: методологический и культурологический анализ. – М.: NOTA BENE, 2003. – 336 с.
30.  Рулан Н. Историческое введение в право: Учебное пособие для вузов. – М.: NOTA BENE, 2005. – 672 с.
31.  Сапронова М. А. Арабский Восток: власть и конституции. – М.: РОССПЭН, 2001. – 216.
32.  Селезнев Л. И. Политические системы современности: сравнительный анализ. – СПб., 1995.
33.  Селезнев Н. А. Всеобщая история государства и права. Феодальное государство и право Англии. – М., 1963.
34.  Селезнев Н. А. Всеобщая история государства и права зарубежных стран. Государство и право Японии 1868 – 1918 гг. – М., 1960
35.  Сергеев В. С. История Древней Греции / В. С. Сергеев; Под общ. ред. Э. Д. Фролова. – СПб., 2002.
36.  Сословно-представительские монархии: государственность-право-идеология: Сб. научных трудов / Отв. ред. В. А. Рогов, И. А. Исаев. – М.: ВЮЗИ, 1987..
37.  Судебник Ивана III. Становление самодержавного государства на Руси: Сб. статей / Под ред. И. Я. Фроянова. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. –460 с.
38.  Титкова С. С. Сословно-представительная монархия в России. – М., 1987.
39.  Тихомиров Л. А. Монархическая государственность. – М.: Айрис-пресс, 2006. – 624 с.
40.  Токвіль А. Про демократію в Америці. У двох томах. Пер. з франц. – К.: Видавничий дім «Всесвіт», 1999. - 588 с.  
41.  Трошин Ю. А. История стран Азии и Африки в новейшее время (1918 – 2000). – М.: Издательство «Весь Мир», 2004. – 608 с.
42.  Трубецкой Е. Н. Энциклопедия права. – СПб.: Изд-во «Лань», 1999. – 224 с.
43.  Утченко С. Л. Юлий Цезарь. Цицерон и его время. – М.: Мысль, 1998. – 624 с.
44.  Фридман Л. Введение в американское право. – М., 1993.
45.  Харитонов Є. О. Історія приватного права Європи: Східна традиція. – О.: Юридична література, 2000. – 260 с.
46.  Чеканова Н. В. Римская диктатура последнего века Республики. – СПб.: ИЦ «Гуманитарная Академия», 2005. – 480 с.
47.  Шумилов В. М. Правовая система США. – М.: Междунар. отношения, 2006. – 408 с.
48.  Эйлмер Дж. Восстание или революция? Англия 1640 – 1660 гг. / Пер. с англ. – Спб.: Алетейя, 2004. – 264 с.
49.  Юдовская А. Я. Эволюция права в государствах Европы и Америки (XVII–XIX вв.). – СПб., 1996.

 

СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ

 

Увага! Зауважимо, що перелік статей для анотацій не є вичерпним. Предметом вивчення, аналізу та анотації може бути будь-яка наукова стаття з тематики історії держави і права зарубіжних країн, надрукована у вітизняних та зарубіжних періодичних виданнях, збірках наукових праць, бюлетенях тощо.

 

1. 1.     Александрова С. П. Усиление королевской власти после реставрации Стюартов // Правоведение, 2008, № 6. – С. 138 – 150.
2. 2.     Баев В. Г. Политические и правовые взгляды канцлера Германии Бисмарка // Правовая, политическая и религиозная мысль, 2008, № 8. – С. 88 – 94.
3. 3.     Берлявский Л. Г. Конституционное право Государства Израиль // Государство и право, 2009, № 4. - С. 56 – 62.
4. 4.     Буткевич О. В. Міжнародне морське право у добу Середньовіччя // Держава і право / Інститут держави і права ім. Корецького В. М. НАН України. - Київ, 2008. Вип. 39. - С. 579 - 586.
5. 5.     Володина Н. В. Иудейская государственно-правовая система // Современное право, 2006, № 12. - С. 106.
6. 6.     Гельфенбуйм И. Судоустройство Государства Израиль // Российская юстиция, 2002, № 3. - С. 63 – 65.
7. 7.     Глушаченко С. Б., Сальников В. П., Макаров Д. А.  Особенности института императорской власти в Византийской империи // История государства и права, 2004, № 4. – С. 40 – 43.
8. 8.     Гутнова Е. В. Сословная монархия и крестьянство в Западной Европе XIII – XV веков //  Вопросы истории, 1987, № 8. – С. 57 – 71.
9. 9.     Домрин А. Н. Конституционная процедура импечмента в США // Журнал российского права, 2004, № 7. – С. 146 – 156.
10. 10.           Егоров В. С. История уголовного наказания в период становления российского права // Государство и право, 2006, № 5. – С. 114 – 117.
11. 11.            Зайналов М. Ш. Понятие квартирной кражи и ответственность за ее совершение по мусульманскому праву (историко-правовая ретроспектива) // История государства и права, 2003, № 5.  – С. 57 – 60.
12. 12.            Кірєєва І. В. Феодальне право в системі світських правових систем Західної Європи // бюлетень Міністерства юстиції України № 10 (48), 2005. – С. 90 – 96.
13. 13.            Кобилецький М. Магдебурзьке право як джерело рецепції римського права в Україні // Право України, 2007, № 8. – С. 121 – 125.
14. 14.            Кодан С. В.  М. М. Сперанский и систематизация законодательства в России // Советское государство и право, 1989, № 6. – С. 103 – 111.
15. 15.            Колесницкий Н. Ф. Особенности вассально-ленных отношений в Германии X – XIII вв. // Средние века, 1969, № 32. – С. 108 – 122.
16. 16.            Косарев А. И. Этапы рецепции римского права // Советское государство и право, 1983, № 7. – С. 123 – 128.
17. 17.            Лубська М. В. Коран як головне джерело мусульманського права // Наука. Релігія. Суспільство. 2006, № 2. – С. 170 – 177.
18. 18.            Лузин В. В. Место и роль конституционных соглашений в системе источников права Англии // Правоведение, 1999, № 2. – С. 103 – 106.
19. 19.            Львова О. Л. Виникнення та розвиток мусульманського права // Часопис Київського університету права, 2008, № 2. – С. 9 – 15.
20. 20.            Макаров И. И. Правовое регулирование организации местного самоуправления в Норвегии // Государство и право, 2009, № 3. – С. 72 – 76.
21. 21.            Марченко М. Н. Разнообразие взглядов на судейское право в современной романо-германской правовой семье // Правоведение, 2007, № 3. – С. 17 – 27.
22. 22.            Михеев А. В. Институт мировых судей в уголовном судопроизводстве дореволюционной России // История государства и права, 2007, № 7. - С. 31 – 32.
23. 23.           Момотов В. В. Символизм в средневековом праве как первоначальный этап формирования права  // История государства и права, 2003, № 2.  - С. 14 – 19.
24. 24.            Момотов В. В. К вопросу о характерных чертах русского средневекового права // Юридическая мысль, 2002, № 5 (11). - С. 5 – 11 с.
25. 25.            Носырева Е. Суды мелких исков в американской правовой системе // Российская юстиция, 2000, № 6. – С. 52 – 54.
26. 26.            Перякина М. П. Институт очной ставки: история развития и современное состояние // История государства и права, 2007, № 13. – С. 5 – 7.
27. 27.            Примак Т. К., Старостина С. А. Договор в мусульманской политико-правовой доктрине // Государство и право, 2008, № 9. – С. 73 – 76.
28. 28.            Розин В. М. Становление права в культуре средних веков // Право и политика, 2003, № 9 (45). - С. 126 – 136.
29. 29.            Саидов А. Х. Кодексу Наполеона – 200 лет // Право и политика, 2004, № 6. – С. 110 – 113.
30. 30.            Сікач В. Правове регулювання шлюбу у мусульманській сім'ї // Аналітика, 2009, № 2 (80). – С. 33 – 37.
31. 31.            Ситар І. М. Онтологічні функції права Стародавнього світу у працях давніх мислителів (Єгипту, Месопотамії, Ассирії, Хетської держави, Ірану, Палестини, Індії) // Держава і право, Вип. 17. – С. 37 – 42.
32. 32.            Сметанникова Т. А. Становление городского правопорядка в Средневековье // История государства и права, 2007, № 14. - С. 30 – 33.
33. 33.           Смолярчук В. И.  К. Д. Кавелин: историк русского права, правовед // Советское государство и право, 1984, № 7. – С. 113 – 121.
34. 34.           Стародубский Б. А. Уникальная система правления в Израиле // Государство и право, 2000, № 2. - С. 86 – 91.
35. 35.            Толкачова Н. Є. Середньовічне звичаєве міське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 48, 2002. - С. 253 – 260 с.
36. 36.            Толкачова Н.Є. Середньовічне королівське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 52, 2003. - С. 28 – 33 с.
37. 37.            Толкачова Н. Є. Правовий звичай і система скандинавського права // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 56, 2004. – С. 11 – 15 с.
38. 38.            Толкачова Н. Є. Правовий звичай і система скандинавського права (продовження) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 57, 2004. - С. 58 – 62 с.
39. 39.            Толкачова Н. Є. Гільдії та гільдійське право // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 58, 2004. – с. 116 – 120 с.
40. 40.           Томсинов В. А. Юридические аспекты «Славной революции» 1688 года в Англии // Правоведение, 2007: № 5 (135 - 152), № 6 (с. 178 - 192); 2008: № 1 (189 - 207); № 5 (с. 64 - 85); № 6 (с. 151 – 170).
41. 41.            Тищик Б., Правосудько Л. Нантський едикт 1598 року – перша спроба правового захисту релігійної свободи у Франції // Вісник Львівського університету. Серія юридична, 2003, Вип. 38. – С. 40 – 47. 
42. 42.            Удальцова З. В. Осипова К. А. Особенности феодализма в Византии // Вопросы истории, 1974, № 10. – с. 98 – 117.
43. 43.            Чекунов С. А. Юридическая система Швеции // Закон и право, 2004, № 5. – С. 76 – 78.
44. 44.           Шаляпин С. О. Монастырское заточение в Византии // История государства и права, 2003, № 2. - С. 29 – 30.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ

 

Реферат (з латини refere  – «доповідати», «повідомляти») являє собою творчу наукову письмову роботу на певну тему, яка включає огляд відповідних наукових та літературних джерел, або викладення суті книги, статті, дослідження, а також доповідь з таким викладенням.

Розрізняють два види рефератів: продуктивні і репродуктивні. Продуктивний реферат містить творче чи критичне осмислення джерела, що вивчається. Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту.

Серед продуктивних рефератів виділяють реферат-доповідь і реферат-огляд. У рефераті-доповіді, поряд з аналізом інформації першоджерела, міститься об’єктивна оцінка проблеми. Цей реферат має розгорнутий характер. У рефераті-огляді вивчаються декілька джерел і співставляються різні точки зору по даному питанню.

Репродуктивні реферати у свою чергу поділяють ще на два види: реферат-конспект і реферат-резюме. Реферат-конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрованний матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження і можливості їх застосування. Реферат-резюме містить тільки основні положення даної теми.

Зміст реферату повністю залежить від змісту джерела, що вивчається. Він повинен містити точне викладення основної інформації без спотворень і суб’єктивних оцінок і мати певну композицію, яка включає:

-         Вступ містить обґрунтування вибору теми, проблематику обраної теми, мету дослідження, висхідні дані про автора тощо.

-         Основна частина розкриває зміст тексту, наводяться основні тези, вони аргументуються.

-         Висновки викладають положення, який дійшов автор при дослідженні проблематики, що заявлена в рефераті.

Реферати зазвичай пишуться стандартною, клішованою мовою з використанням типологізованих мовних виразів на зразок «важливе значення має», «приділяється велика увага», «робимо наступні висновки», «досліджувана проблема». До мовних і стилістичних особливостей рефератів належать слова і мовні вирази, що мають узагальнюючий характер. Їм, як правило, властиві невизначено-особові речення, специфічні і наукові терміни, властиві досліджуваній проблемі.

Завершений реферат отримує відповідну рецензію з оцінкою, яка визначає рівень оволодіння автором теми (сучасність, актуальність, новизна, ступінь розробки, повноту рецензованих джерел, логічність, грамотність, правильне оформлення, відповідність стандартам).

Написання реферату практикується в учбовому процесі з метою набуття студентом необхідної професійної підготовки, формування навичок самостійного наукового пошуку, вивчення літератури по даній тематиці, аналіз різних точок зору, узагальнення матеріалу, формулювання висновків тощо. З допомогою рефератів студент глибоко осягає найбільш складні проблеми курсу історії держави і права, вчиться лаконічно викладати свої думки, доповідати результати дослідження. Підготовка реферату сприяє формуванню правової культури у майбутнього фахівця, закріпленню у нього юридичних знань, розвиток самостійно аналізувати багатоманітні суспільно-політичні явища, вести науково обґрунтовану дискусію по питанням історії держави і права.

Процес написання реферату включає:

-                вибір теми та погодження її з керівником;

-                пошук необхідної літератури та інших джерел, їх вивчення;

-                складання плану, пункти якого розкривають зміст тема;

-                написання тексту роботи та її оформлення;

-                усне викладення реферату.

Реферати пишуться по найбільш актуальним темам. В них на основі аналізу і узагальнення наукового матеріалу співставляються різні точки зору авторів і визначається власна позиція студента з викладенням відповідних аргументів. Наприкінці кожного параграфу чи розділу мають бути викладені висновки та робиться загальний висновок наприкінці реферату. Важливою умовою при використанні літератури та першоджерел є їх критичне осмислення.

Обсяг реферату – від 10 до 15 друкованих сторінок, або 10 – 15 сторінок написаного від руки тексту. На титульній сторінці зазначаються: назва навчального закладу, факультет, тема роботи,  прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, потік, група, прізвище та ініціали викладача, який керує виконанням роботи. Нумерація сторінок реферату починається з другої сторінки.

Особливу увагу слід приділити оформленню науково-довідникового матеріалу, цитат та зносок на джерела.

Посилання на авторські слова з джерел робляться у вигляді цитати, яка має бути належним чином оформлена. Цитуватися матеріал з джерела може у переказі або дослівно, у такому разі текст береться в лапки.

Зноска повинна бути повною із зазначенням прізвища, ініціалів автора, назви книги, місця її видання, року видання, сторінок, з яких взята цитата. Якщо в рефераті робиться посилання на статтю з журналу чи газети, то має бути зазначено: прізвище та ініціали автора, назва статті, потім після нахиленої риски назва журналу чи газети із зазначенням року видання, номеру (випуску) журналу чи газети; для газетної статті зазначають ще дату. Наприклад:

1. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 624 с.
2. Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т. – К.: Наукова думка, 1993. – Т. 4. – С. 100.
3. Жидков О. А., Крашенинникова Н. А. История государства и права зарубежных стран. – М.: Издательская група ИНФРА-М-НОРМА,, 1996. – Ч. 1. – 480 с.
4. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посібник / За ред. В. Д. Гончаренка. - 3-тє вид., перероб. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.
5. Толкачова Н. Є. Середньовічне королівське право // Вісн. Київ. ун-ту. Юридичні науки. – 2003. – Вип. 52. – С. 28 - 33.

Реферат захищається на семінарі, у співбесіді з викладачем чи на науково-теоретичній конференції. Тези доповіді готуються заздалегідь, які студент повинен викласти протягом 7 – 10 хвилин. Вільне викладення матеріалу значно покращує сприйняття матеріалу слухачами.