ДРЕ

ДРЕ 27.07.2015 09:05

Абсолютні переваги у виробництві товарів та послуг — переваги країн, пов'язані з їх спроможністю забезпечува­ти виробництво певних товарів та послуг з більш низькою альтернативною вартістю виробництва.

Автономне споживання — споживання, яке не зале­жить від рівня використовуваного доходу і мало б місце навіть тоді, коли він дорівнював би нулю.

Альтернативна вартість виробництва товару — кіль­кість одиниць інших товарів, від якої потрібно відмовити­ся у разі виробництва одиниці даного товару.

Амортизація — щорічні відрахування частини доходів підприємницького сектору на цілі заміщення спожитого в процесі виробництва капіталу.

Аналіз — мислене розщеплення цілого на окремі його елементи з наступним дослідженням цих елементів.

Безмежність потреб — фундаментальна властивість потреб, яка полягає в тому, що вони у своїй сукупності зав­жди перевершують наявні можливості їх задоволення, не обмежуються останніми.

Безробітні — люди, які не мають оплачуваної роботи, проте активно шукають її.

Валовий внутрішній продукт — сукупна ринкова вар­тість всього обсягу кінцевих товарів та послуг, вироблених у країні за певний період часу.

Валові приватні внутрішні інвестиції — складова су­купних витрат, яка включає: (1) витрати приватних фірм країни на придбання машин, інструментів, обладнання; (2) все будівництво; (3) зміни в товарних запасах фірм.

Валютний (обмінний) курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошах іншої країни.

Валютний ринок — ринок, на якому здійснюються опе­рації з купівлі-продажу грошей різних країн.

Вбудовані стабілізатори економіки — властиві еко­номіці механізми, які забезпечують автоматичне зменшен­ня скорочення сукупних витрат в період економічного спа­ду та автоматичне зменшення зростання сукупних витрат в період економічного підйому і у такий спосіб до певної міри стабілізують розвиток економіки.

Ввізне мито — особливий податок на товари, що імпор­туються.

Величина мультиплікатора витрат — відношення зміни у реальному обсязі виробництва до початкової зміни у пла­нових сукупних витратах.

Використовуваний дохід — дохід, що його отримують домогосподарства у своє кінцеве розпорядження.

Виробнича функція — для економіки в цілому — фун-і;ція, яка показує залежність сукупного випуску від витрат факторів виробництва та ефективності виробничих технологій.

Виробничий потенціал країни — реальний обсяг вироб-иицтва, який може виробити економіка країни за повної іайнятості економічних ресурсів та максимальної віддачі під них; максимально можливий для даної економіки ре­альний обсяг виробництва.

Витрати виробництва — платежі, що їх здійснюють підприємства з метою придбання необхідних для ведення господарської діяльності економічних ресурсів.

Відносні переваги у виробництві товарів та послуг —

Вільна торгівля — режим зовнішньої торгівлі, який характеризується відсутністю будь-яких штучно створених урядами міждержавних перешкод на шляху руху товарів та послуг.

Власність — соціальні відносини щодо володіння, роз­порядження та користування майном.

Галузь — група фірм або одна фірма, що виробляє од­накові чи схожі продукти.

Гіпотеза природного рівня — точка зору, згідно з якою безробіття має тенденцію повертатися врешті-решт до сво­го природного рівня.

Гранична схильність до заощадження — частка зао­щаджень у будь-якому прирості використовуваного ДОХО­ДУ.

Гранична схильність до споживання — частка спожи­вання у будь-якому прирості використовуваного доходу.

Гроші — загальновизнаний засіб оплати товарів та по­слуг, актив, в обмін на який можна придбати будь-які інші активи.

Грошова маса — сума готівки в обігу та резервів.

Грошова пропозиція — кількість грошей в обігу.

Грошово-кредитна політика — управління централь­ним банком грошовою масою з метою забезпечення стійко­го та безінфляційного зростання реального обсягу вироб­ництва.

Девальвація — коригування державою фіксованого курсу національної валюти у бік її знецінення відносно іно­земної валюти.

Дедукція — рух думки від теорії до фактів з метою пе­ревірки наукових гіпотез, тобто попередніх теоретичних припущень.

Демпінг — продаж експортерами товарів у інших краї­нах за демпінговими цінами.

Демпінгові ціни — ціни, нижчі за собівартість продукції або ж за ціни, які існують на внутрішніх ринках експортерів.

Державний борг — загальна сума заборгованості дер­жави перед власниками державних облігацій.

Державний бюджет — річний план доходів та витрат держави.

Державний сектор економіки — у вузькому значенні слова — сукупність господарських об'єктів, які перебувають у повній або частковій власності держави; в широкому зна­ченні слова — поняття, яке охоплює всю економічну діяль­ність держави.

Державні закупівлі — витрати держави на придбання необхідних для здійснення властивих їй функцій товарів та послуг.

Дефіцит державного бюджету — перевищення держав­них витрат над доходами держави.

Дефіцит продукції — в масштабах всієї економіки — перевищення сукупного попиту над сукупною пропози­цією.

Дефлятор ВВП — індекс цін, розрахований щодо ВВП в цілому.

Дефляція — зниження загального рівня цін.

Дисконтні позички — позички, що їх надає централь­ний банк комерційним банкам.

Дискреційна грошово-кредитна політика — впрова­джувана центральним банком залежно від того, в якому стані перебуває економіка, політика дешевих або дорогих грошей.

Дискреційна економічна політика — політика, яка за­лежно від того, в якому стані опиняється економіка, може набувати різних форм, або, інакше кажучи, політика за ситуацією.

 

Добровільні експортні обмеження — обмеження фірма­ми свого експорту в інші країни з метою запобігання запро­вадженню цими країнами більш жорстких протекціоністсь­ких заходів.

Довгостроковий період — у традиційній кейнсіанській моделі — період, достатньо тривалий  для того, аби цінита заробітна плата могли змінюватися під впливом змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції.

Додана вартість — ринкова вартість продукції фірми за мінусом вартості сировини та матеріалів.

Домогосподарство — економічна одиниця, основними функціями якої є постачання економічних ресурсів та спо­живання.

Економічна політика — сукупність заходів, що здій­снюються уповноваженими державними органами для до­сягнення бажаного стану економіки.

Економічна теорія — дисципліна, яка досліджує, як люди використовують обмежені економічні ресурси з ме­тою щонайповнішого задоволення своїх потреб.

Економічне зростання — збільшення за певний період масу або реального обсягу виробництва, або ж реального обсягу виробництва у розрахунку на душу населення.

Економічні ресурси — всі природні, людські та вироб­лені людиною фактори, які використовуються в процесі виробництва товарів та послуг.

Економічні цикли — періодичні коливання рівня діло­вої активності.

Економія, що зумовлена зростанням масштабів вироб­ництва, — зниження середніх витрат виробництва в міру збільшення фірмою обсягів виробництва.

Зайняті — люди, які мають оплачувану роботу.

Збалансований державний бюджет — державний бю­джет, в якому сума державних витрат точно відповідає сумі доходів держави.

Зовнішні ефекти (екстерналії) — ситуації, коли фірми або індивідууми своїми діями завдають шкоди або створю­ють вигоди третім особам без відповідної компенсації з боку тих, хто завдає шкоди або отримує вигоду.

Імпортні квоти — максимальні обсяги товарів, які мо­жуть бути імпортовані на територію країни протягом пев­ного періоду часу.

Індекс цін — помножене на 100 співвідношення між сукупною ціною ринкового кошика у даному році та сукуп­ною ціною цього ж ринкового кошика у базовому році.

Індукція — процес виведення теоретичних узагальнень із фактів.

Інфляція — підвищення загального рівня цін.

Інфляція попиту — підвищення загального рівня цін, викликане більш швидким зростанням сукупного попиту порівняно зі зростанням реального обсягу виробництва.

Інфляція пропозиції — підвищення загального рівня цін, викликане сповільненням зростання або навіть ско­роченням реального обсягу виробництва внаслідок збіль­шення витрат виробництва на одиницю продукції.

Кейнсіанська модель рівноважного обсягу виробни­цтва — модель, яка показує, як взаємодія планових сукуп­них витрат та реального обсягу виробництва призводить до формування рівноважного обсягу виробництва.

Кейнсіанський хрест — графічне зображення кейнсі-анської моделі рівноважного обсягу виробництва.

Кінцеві продукти — продукти, призначені для кінцево­го споживання, а не для перепродажу чи подальшої пере­робки.

Командна (соціалістична) економіка — тип економіч­ної системи, який характеризується (1) переважанням дер­жавної власності на засоби виробництва і (2) провідною роллю централізованого директивного планування в коор­динаційному механізмі господарювання.

Конкуренція — змагання між суб'єктами господар­ської діяльності за найкращі умови господарювання та, зрештою, за найвищі доходи.

Короткостроковий період — у традиційній кейнсі­анській моделі — період, впродовж якого ціни та заробіт­на плата виявляються неспроможними змінюватися у відповідь на зміни у сукупному попиті та сукупній пропо­зиції, тобто є негнучкими.

Крива виробничих можливостей — крива, кожна точ­ка якої характеризує максимально можливий для даної економіки випуск двох продуктів.

Крива сукупного попиту — крива, яка показує, який ре­альний обсяг виробництва готові придбати покупці за різних рівнів цін на продукцію.

Крива сукупної пропозиції — крива, яка показує, який реальний обсяг виробництва готові виробити і запропонува­ти для продажу виробники при різних рівнях цін на продук­цію.

Крива Філіпса — графік, який показує обернений зв'я­зок між рівнем безробіття та темпом інфляції.

Ліберальна модель ринкової економіки — модель рин­кової економіки, яка характеризується відносно незнач­ним втручанням держави у господарські процеси.

Макроекономіка — розділ економічної теорії, предме­том якого є або економіка в цілому, або ж такі її великі складові, як сектор домогосподарств, підприємницький сектор, державний та міжнародний сектори.

Матеріальні потреби — бажання людей мати та вико­ристовувати товари та послуги, які є корисними для них.

Метод наукової абстракції — метод пізнання, який по­лягає у виокремленні суттєвого в явищах та процесах шля­хом відкидання усього другорядного та випадкового в них.

Метод наукової абстракції — метод пізнання, який по­лягає у виокремленні суттєвого в явищах та процесах шля­хом відкидання усього другорядного та випадкового в них.

Механізм координації господарської діяльності — спосіб, у який досягається узгодженність в діяльності різних суб’єктів господарювання.

Мікроекономіка — розділ економічної теорії, предметом якого є діяльність окремої господарської одиниці — домо-господарства, підприємства, галузі.

Модель — спрощене зображення реальності, абстракт­не відтворення зв'язку між кількома змінними.

Мультиплікатор витрат — ефект багаторазової зміни реального обсягу виробництва внаслідок початкової зміни у планових сукупних витратах.

Надлишкові резерви — резерви, що їх мають комерційні банки понад обов'язкові резерви.

Надлишок продукції — в масштабах всієї економіки — перевищення сукупної пропозиції над сукупним попитом.

Національний дохід — показник сукупних факторних доходів, що їх отримують громадяни країни як в ній самій, так і за кордоном.

Нетарифні бар'єри — торгові бар'єри у вигляді особ­ливих стандартів якості продукції, ліцензій, бюрократич­них труднощів у здійсненні митних процедур.

Нецінові фактори сукупного попиту — непов'язані зі змінами у рівні цін на продукцію фактори, які можуть впливати на рішення покупців щодо обсягів її придбання.

Нецінові фактори сукупної пропозиції — непов'язані зі змінами у рівні цін на продукцію фактори, які можуть впливати на рішення виробників щодо обсягів її виробни­цтва.

Номінальний ВВП — ВВП, виражений у цінах, що склалися на момент часу, коли він був вироблений.

Номінальні дохід — дохід у грошовій формі.

Номінальні змінні — змінні, які відображають в тому числі й зміни у рівні цін.

Норма заощаджень — частка заощаджень у ВВП.

Нормативні твердження та судження — оціночні твер­дження та судження стосовно того, що є або ж "має бути".

Об'єкти власності — все те, що перебуває у власності.

Облікова (дисконтна) ставка — процентна ставка, за якою центральний банк надає кредити комерційним бан­кам.

Обмеженість економічних ресурсів — фундаменталь­на властивість економічних ресурсів, яка полягає в їх не­достатності для задоволення всіх існуючих потреб.

Обов'язкові резерви — резерви, які зобов'язані мати комерційні банки відповідно до встановленої центральним банком норми обов'язкових резервів.

Операції на відкритому ринку — операції з купівлі-продажу центральним банком державних цінних паперів на фінансових ринках.

Орієнтована на сукупні витрати стабілізаційна фі­скальна політика — політика маніпулювання державни­ми витратами та податками з метою впливу на рівень пла­нових сукупних витрат, а через них на реальний обсяг виробництва, зайнятість та рівень цін.

Офіційні резерви — запаси іноземної валюти у цент­ральному банку країни.

переваги країн, пов'язані з їх спроможністю виробляти певні товари та послуги з нижчими, ніж в інших країнах, витратами виробництва.

Підприємництво — здійснювана на власний ризик гос­подарська діяльність з метою одержання прибутку.

Підприємство — економічна одиниця, основними фун­кціями якої є залучення економічних ресурсів та вироб­ництво з їх використанням товарів та послуг.

Плаваючий (гнучкий) валютний курс — валютний курс, який формується виключно у ринковий спосіб, без жодного втручання з боку держави.

Платіжний баланс — статистичний документ, який відображає всі економічні операції між резидентами даної країни та резидентами інших країн світу за певний період часу; баланс між усіма надходженнями іноземної валюти в країну та здійснюваними нею виплатами іноземної ва­люти іншим країнам світу.

Повна зайнятість — стан зайнятості, за якого фактич­ний рівень безробіття не перевищує природного рівня без­робіття.

Позитивні твердження та судження — твердження та судження, які або пояснюють, або ж просто констатують наявність певних явищ та процесів, не даючи їм при цьо­му ніякої оцінки.

Політика дешевих грошей — впроваджувана централь­ним банком політика, що ставить за мету збільшення гро­шової маси, зростання сукупного попиту та, зрештою, збільшення реального обсягу виробництва.

Політика дорогих грошей — впроваджувана централь­ним банком політика, що має на меті скорочення грошо­вої маси, сповільнення зростання сукупного попиту та, зрештою, зниження рівня інфляції.

Правове забезпечення господарської діяльності — еко­номічна функція держави, яка полягає в тому, що держа­ва, по-перше, визначає у законодавчому порядку правила "економічної гри" і, по-друге, здійснює контроль за їх до­триманням учасниками процесу господарювання.

Праця — застосування фізичних та розумових здібно­стей людей у процесі виробництва товарів та послуг.

Прибуток — різниця між виручкою від реалізації про­дукції та витратами виробництва.

Принцип порівняльних переваг, застосований до між­народної спеціалізації — принцип, згідно з яким світовий обсяг виробництва буде найбільшим тоді, коли кожна краї­на спеціалізуватиметься на виробництві та експорті лише тих товарів, виробництво яких забезпечується в ній з най­меншою альтернативною вартістю.

Природний (потенційний) обсяг виробництва — обсяг виробництва, який досягається за умов повної зайнятості, тобто за природного рівня безробіття.

Природний рівень безробіття — рівень безробіття, який спостерігається за повної зайнятості і включає фрикційне та структурне безробіття.

Продуктивність праці — середній реальний виробіток одного працюючого за одну годину.

Протекціонізм — державна політика, спрямована на захист національної економіки від конкуренції з боку іно­земних фірм.

Профіцит державного бюджету — перевищення до­ходів держави над її витратами.

Рахунок поточних операцій — частина платіжного ба­лансу країни, в якій відображаються обсяги експорту та імпорту товарів і послуг, чистий дохід від інвестицій та об­сяг чистих трансфертних платежів.

Рахунок руху капіталів — частина платіжного балан­су країни, в якій відображаються обсяги припливу та відпливу капіталів.

Реальний ВВП — ВВП,скоригований з урахуванням змін, що сталися за певний період часу в рівні цін.

Реальний дохід — дохід у вимірі кількості товарів та по­слуг, яку можна на нього придбати.

Реальні змінні — змінні, "очищені" від змін у рівні цін, або змінні, які отримують за припущення, що ціни, почи­наючи з певного моменту часу, залишаються незмінними.

Ревальвація — коригування державою фіксованого курсу національної валюти у бік її подорожчання віднос­но іноземної валюти.

Регульована модель ринкової економіки — модель рин­кової економіки, яка характеризується відносно значним втручанням держави у господарські процеси.

Резерви — депозити, що їх мають комерційні банки у центральному банку, плюс готівка, якою фізично володіють комерційні банки.

Ринкова (капіталістична) економіка — тип економіч­ної системи, який характеризується (1) переважанням при­ватної власності на засоби виробництва і (2) провідною рол­лю ринку в координаційному механізмі господарювання.

Ринок — сфера взаємодії покупців та продавців, попи­ту та пропозиції; інститут, в рамках якого здійснюються операції з купівлі-продажу товарів та послуг.

Рівень безробіття — виражена у відсотках частка без­робітних у складі робочої сили.

Рівноважний обсяг виробництва — в кейнсіанській мо­делі — реальний обсяг виробництва, за якого спостерігається рівновага між ним та обсягом планових сукупних ви­трат.

Рівноважний реальний обсяг виробництва — реальний обсяг виробництва, за якого спостерігається рівновага між сукупним попитом та сукупною пропозицією.

Рівноважний рівень цін — рівень цін, за якого обсяг сукупного попиту точно відповідає обсягу сукупної пропо­зиції.

Робоча сила — частина населення, яка складається з осіб, які можуть і бажають працювати.

Розрахунок ВВП за витратами — метод розрахунку ВВП, в рамках якого ВВП розраховується шляхом складання всіх витрат на придбання виробленої протягом року і! країні кінцевої продукції.

Розрахунок ВВП за доходами — метод розрахунку ВВП, н рамках якого ВВП розраховують шляхом складання всіх доходів, отриманих від виробництва в країні річного обся­гу продукції.

Свобода вибору — право власників економічних ре­сурсів, продуктів та грошових коштів розпоряджатися за­значеними цінностями на свій розсуд та за своїм бажанням.

Свобода підприємницької діяльності — право вироб­ників самостійно вирішувати питання про те, що і в якій кількості виробляти, які для цього використовувати еко­номічні ресурси та на яких ринках продавати вироблену продукцію.

Символічні гроші — штучно створені гроші, вартість яких визначається не їх внутрішньою вартістю, а держа­вою.

Синтез — рух думки у напрямку від розгляду елементів цілого до відтворення картини всього цілого з урахуванням знань про його окремі елементи.

Споживання — складова сукупних витрат, що охоплює всі витрати домогосподарств на придбання споживчих то­варів тривалого та короткочасного користування, а також оплату послуг.

Стимулююча фіскальна політика — стабілізаційна фіскальна політика, яка застосовується в період економіч­ного спаду з метою збільшення сукупних витрат та, зреш­тою, реального обсягу виробництва.

Стримуюча фіскальна політика — стабілізаційна фіскальна політика, яка застосовується в період інфляції попиту з метою обмеження зростання сукупних витрат та, зрештою, зниження рівня інфляції.

Структурне безробіття — безробіття, пов'язане зі зміна­ми у галузевій, регіональній та технологічній структурах виробництва.

Суб'єкти власності — люди, їх групи та організації.

Суверенітет споживача — спроможність споживачів, здійснюючи вільний вибір продукції, яку вони купують, суттєвим чином впливати на натурально-речову структу­ру сукупного продукту.

Сукупна пропозиція — загальний обсяг продукції, або реальний обсяг виробництва, який готові виробити і за­пропонувати для продажу виробники при певному із мож­ливих рівнів цін на продукцію.

Сукупний попит — загальний обсяг продукції, або ре­альний обсяг виробництва, який бажають і в змозі при­дбати покупці при певному із можливих рівнів цін на неї.

Таблиця виробничих можливостей — таблиця, яка містить ряд альтернативних комбінацій максимально мож­ливого для даної економіки випуску двох продуктів.

Теорема Гекшера — Оліна — положення, згідно з яким учасники міжнародної спеціалізації намагатимуться екс­портувати переважно ту продукцію, виробництво якої по­в'язано з використанням факторів виробництва, якими країни-експортери наділені найбільшою мірою.

Теорія адаптивних очікувань — теорія, згідно з якою люди формують свої очікування щодо майбутнього на ос­нові тенденцій, які мали місце у попередньому періоді, та змінюють ці очікування поступово, в міру того, як нові факти вносять корективи у попередній досвід.

Теорія паритету купівельної спроможності — теорія, згідно з якою міжнародна вартість грошей, тобто обмінний курс валют, визначається співвідношенням їх купівельної спроможності.

Технологічний прогрес — впровадження виробництва нових продуктів або вдосконалення методів виробництва традиційних продуктів.

Тіньова економіка — сектор економіки, який включає заборонену, а також хоча й дозволену, але таку, що здій­снюється поза податковим полем, економічну діяльність.

Товарні гроші — гроші, які мали товарне походжен­ня, а відтак, й вартість, яка визначалася їх внутрішньою вартістю.

Торговий баланс — співвідношення між обсягами екс­порту та імпорту товарів.

Трансфертні платежі — безвідшкодувальні виплати з боку держави домогосподарствам.

Фіксований валютний курс — валютний курс, який вста­новлюється та підтримується державою.

Фіскальна політика — державна політика у сфері опо­даткування та державних витрат.

Фрикційне безробіття — безробіття, пов'язане з доб­ровільною зміною робітниками місця роботи або пошука­ми роботи вперше.

Функція планових інвестицій — залежність між вели­чиною доходу та обсягом планових інвестицій.

Функція планових сукупних витрат — залежність між величиною доходу та обсягом планових сукупних витрат.

Функція споживання — залежність між величиною ви­користовуваного доходу та обсягом споживання.

Циклічне безробіття — безробіття, пов'язане з такою фазою економічного циклу, як спад.

Ціна — грошове вираження відносної цінності (вар­тості) товарів та послуг.

Чиста конкуренція — ринкова ситуація, коли, по-пер­ше, на ринку діє достатньо велика кількість незалежних продавців та покупців конкретного товару або послуги і, по-друге, ринок не містить серйозних перешкод для вільно­го вступу і виходу з нього продавців та покупців.

Чиста монополія — ринкова ситуація, коли ринок пев­ного продукту представлений єдиним продавцем.

Чистий внутрішній продукт — ВВП за мінусом суми амортизації.

Чистий експорт — різниця між вартістю експорту то­варів і послуг та вартістю їх імпорту.

Чистий закордонний факторний дохід — різниця між факторними доходами, заробленими іноземцями в країні, та факторними доходами, заробленими громадянами цієї країни за кордоном.

Чисті податки — податки за мінусом субсидій та транс­фертних платежів.

Швидкість обігу грошей — кількість разів, яку кожна грошова одиниця витрачається на придбання товарів та послуг протягом одного року.