|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Екологічне право Європейського Союзу (навчально-методичний комплекс)
Екологічне право Європейського Союзу (навчально-методичний комплекс)« Назад
Екологічне право Європейського Союзу (навчально-методичний комплекс) 28.12.2014 06:12
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Юридичний факультет
Кафедра трудового, земельного та екологічного права
Навчально-методичний комплекс з спецкурсу : “Екологічне право Європейського Союзу”
Для спеціалістів і магістрівспеціалізації “Земельне та екологічне право”.
Київ 2007
Програма спецкурсу “Екологічне право Європейського Союзу” для спеціалістів і магістрів спеціалізації “Земельне і екологічне право”.
Упорядник: ст. викладач Шомпол О.А. Київ: КНУ 2007
Рецензент:___________________ _____________________________
Затверджено Кафедрою трудового, земельного та екологічного права: Протокол №___ від __________2007 р.
Схвалено Методичною комісієююридичного факультету “__”____________2007 р.
Рекомендовано до друку Рішенням Вченої Ради юридичного факультету від “___”__________2007 р.
Авторські права застережені Ó Шомпол О.А. ЗМІСТ
а) Угоди між Україною та Європейським Союзом (перелік)…...22 б) законодавчі та нормативно-правові акти Європейського Союзу та України……………………………………………………..23 в) навчальна література…………………………………………...26 г) інтернет-ресурси………………………………………………..28 7.Запитання на залік…………………………………………………..29
ПередмоваСтворення та функціонування Європейського Союзу є одним із вагомих здобутків інтеграційних процесів між державами у другій половині ХХ століття. Нині до складу Європейського Союзу входить 25 високорозвинених європейських країн. Таке глобальне розширення ЄС, після прийняття 10 нових країн Східної Європи та Балтії ( з 1 травня 2004 року), значно зміцнює положення ЄС як на міжнародно-політичній арені, так і на міжнародному та фінансовому ринках. Європейський Союз не тільки має власну територію із спільним візовим режимом, громадянством, системою власних органів та інститутів з досить широкою компетенцією та предметом відання, значними фінансовими ресурсами, погоджену внутрішню і зовнішню політику в різних сферах, але і досить усталену та розгалуджену законодавчу базу, яка регулює відносини різного галузевого спрямування, в тому числі і в екологічній сфері. Оскільки, саме екологічні загрози, погіршення екологічної ситуації в окремих регіонах Європейського Союзу, можуть значно позначитися і на загальному економічному розвитку держав-членів Європейського Союзу, в екологічній сфері запроваджено комплексний підхід до вирішення цих проблем. Правову основу співробітництва України із Європейським Союзом складає Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами від 14 червня 1994 року[1] (далі Угода). Здійснення такого співробітництва та реалізація положень Угоди вимагає прийняття заходів із гармонізації законодавства України до законодавства ЄС, що передбачено пунктами 1 і 2 статті 51 Угоди та частиною 1 статті 9 Конституції України, де визначено, що “чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України”[2]. Європейський Союз підтримав процес економічних перетворень в Україні та поступового наближення законодавства України до законодавства ЄС у визначених сферах, у схваленій Європейською радою на Гельсінському саміті 11 грудня 1999 р. - Спільній стратегії Європейського Союзу щодо України. Україна активно адаптує національне законодавство до законодавства Європейського Союзу, про що свідчить прийняття цілої низки законодавчих та нормативно-правових актів, спрямованих забезпечити даний процес у всих пріорітетних сферах. Так, Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженою Указом Президента України від 11 червня 1998р.,співробітництво у галузі охорони довкілля визнано пріорітетом даржавної політики та предметом підвищеної уваги громадськості в європеських державах, одним з головних напрямів діяльності ЄС і актуальною проблемою для У країни, зумовленою не лише наслідками аварії на ЧАЕС, а й загальним станом довкілля в Україні. Правовою основою співробітництва у галузі охорони довкілля визнано, крім Угоди про партнерство і співробітництво, також міжнародні договори та угоди щодо безпеки навколишнього природного середовища, сторонами яких є Україна та ЄС. Метою такого співробітництва в галузі охорони довкілля має стати створення безпечного і сприятливого для людини загальноєвропейського екологічного простору. Програмою інтеграції України до Європейського Союзу, схваленою Указом Президента України від 14 вересня 2000р., визначено шляхи і темпи реалізації окремих пріорітетів на шляху наближення України до Європейського Союзу. Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Єврейського Союзу» від 18 березня 2004 року № 1629-VI, передбачено здійснення системи організаційно-правових заходів щодо здійснення процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, зокрема, за одним із пріоритетних напрямків – охорона довкілля. Здійснення процесу адаптації, в свою чергу, вимагає підготовки фахівців – юристів в сфері права Європейського Союзу, зокрема, в сфері екологічного права Європейського Союзу. Саме з цією метою запропоновано, розроблено та запроваджено навчальний спецкурс “Екологічне право Європейського Союзу”. Програма передбачає оволодіння студентами заннями із історії формування та становлення екологічного права ЄС, ознайомлення із системою екологічного законодавства Європейського Союзу (зокрема, із законодавством acguis communautaire) із основними пріорітетами екологічної політики та механізмом її реалізації, правовими способами захисту екологічних прав громадян в Європейському Союзі.
Тематичний план лекцій та семінарських занять із спецкурсу “Екологічне право Європейського Союзу.”
ПРОГРАМА СПЕЦКУРСУ І ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ. І. Загальна частина. Тема 1. Поняття та система екологічного права ЄС. Історичні передумови формування права ЄС. Етапи формування екологічного права Європейського Союзу. Підходи до визначення европейського права та його співвідношення із поняттями “право Європейського союзу”, “право Європейського співтовариства” та “право Європейських Співтовариств”. Поняття екологічного права ЄС. Структура та система права Європейського Союзу. Місце екологічного права в системі права ЄС. Система екологічного права ЄС. Співвідношення екологічного права Європейського Союзу із національним та міжнародним екологічним правом. Особливості екстратериторіальної дії норм екологічного права Європейського Союзу у внутрішньому правопорядку України. Сфера дії права Європейського Союзу. Загальний механізм формування права ЄС. Юрисдикційні засоби захисту права ЄС.
Тема 2. Джерела та принципи екологічного права Європейського Союзу. Джерела екологічного права ЄС- поняття та види. Первинні джерела екологічного права ЄС. Регламенти, директиви, рішення як вторинні джерела екологічного права ЄС: загальна характелистика та основні риси. Конституція Європейського Союзу та її місце в системі джерел екологічного права ЄС. Принципи екологічного права ЄС. Застосування принципу субсидіарності в екологічному праві ЄС. Особливості нормотворчих процедур щодо прийняття еколого-правових норм. Сфера дії екологічного права ЄС. Принцип прямої дії законодавчих та нормативно-правових екологічних актів ЄС. Рамкове законодавство. Екологічний блок законодавства “Білої книги” – загальна характеристика. Етапи формування та розвитку екологічної політики ЄС. Законодавче забезпечення екологічної політики ЄС. Основні цілі, приорітети та принципи екологічної політики ЄС. Екологічні програми ЄС.
Тема 3. Інституційний механізм ЄС та його роль у розвитку та застосуванні екологічного права ЄС. Компетенція органів ЄС у сфері охорони навколишнього середовища. Рада Європейського Союзу. Європейський Парламент. Європейська Комісія. Суд Європейських Співтовариств. Уповноважений з прав людини Європейського Союзу. Європейський інвестиційний банк. Спеціальні органи ЄС у сфері охорони навколишнього середовища. Європейське агенство з навколишнього середовища. Консультативні органи у сфері охорони навколишнього середовища.
Тема 4. Екологічні права та їх захист в межах ЄС. Історія формування та закріплення екологічних прав у праві ЄС. Взаємозв’язок невід’ємних прав людини із станом довкілля. Право на сприятливе навколишнє середовище: невід’ємне право людини та принцип екологічного права ЄС. Класифікація екологічних прав людини. Процесуальні екологічні права. Право на доступ до інформації. Право на участь у прийнятті рішень. Доступ до правосуддя. Механізм захисту екологічних прав громадян ЄС як елемент механізму забезпечення екологічної політики ЄС. Роль Європейського суду з прав людини у захисті екологічних прав громадян ЄС.
Тема 5. Проблеми відповідальності за порушення екологічного законодавства ЄС. Підходи до визначення відповідальності за порушення екологічного законодавства ЄС. Поняття екологічного правопорушення за законодавством ЄС. Види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства ЄС. Правові засади відповідальності держав-членів за недотримання та невиконання вимог екологічного законодавства ЄС. Еколого-правова відповідальність як засіб попередження та захисту від екологічної шкоди. Кримінальна відповідальність за екологічні злочини у законодавстві ЄС. Система юрисдикційного захисту екологічного права ЄС. Повноваження судових органів Європейських Співтовариств.
Тема 6. Україна та Європейський Союз: правові засади співробітництва в сфері охорони навколишнього середовища та інтеграції . Принципи та форми співробітництва Європейського Союзу із державами, що не є членами ЄС. Угода про співробітництво та партнерство між Україною та Європейськими Співтовариствами: загальна характеристика. Основні напрямки та пріорітети інтеграції України у ЄС. Екологічні пріорітети в процесі гармонізації законодавства України до законодавства ЄС. Правові засади адаптації екологічного законодавства України до законодавства ЄС. ІІ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ. ІІ. Особлива частина. Розділ 1. Правове регулювання використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Тема 7. Правова охорона земельних ресурсів в межах ЄС . Земельні ресурси як об’єкт правової охорони в межах Європейського Союзу. Принципи та пріоритети екологічної політики ЄС щодо охорони та забезпечення якості грунтів. Співвідношення національного земельного законодавства та законодавства ЄС. Тема 8. Правовий режим використання та охорони вод. Правові принципи використання та охорони водних ресурсів в межах Європейського Союзу. Система водного законодавства ЄС -загальна характеристика. Основні принципи водної політики ЄС. Правовий режим використання та охорони поверхневих вод від забруднення. Правовий режим використання та охорони грунтових вод від забруднення. Екологічні нормативи щодо якості вод, що використовуються: - для питних потреб; - для купання ; - для промислових потреб (в т. ч., для рибогосподарських потреб, та вирощування молюсків).
Тема 9. Правовий режим використання і охорони атмосферного повітря від забруднення та акустичного впливу. Система законодавства ЄС щодо охорони та використання атмосферного повітря, щодо оцінки якості та управління якістю атмосферного повітря. Нормативно-правові стандарти якості атмосферного повітря. Правове регулювання діяльності, пов”язаної із викидами забруднюючих речовин із стаціонарних джерел. Правове регулювання діяльності, пов”язаної із викидами забруднюючих речовин із мобільних джерел. Вимоги щодо охорони атмосферного повітря від акустичного впливу. Вимоги законодавства ЄС щодо обмеження акустичного впливу з різних джерел. Правове регулювання діяльності, що негативно може впливати на кліматичну систему та озоновий шар.
Тема 10. Правовий режим використання та охорони об¢єктів флори і фауни. Правові засади використання та охорони об”єктів дикої флори та фауни. Система та загальна характеристика законодавства ЄС про охорону об¢єктів флори і фауни . Правова охорона видів диких птахів. Вимоги та обмеження щодо торгівлі зникаючими видами дикої фауни. Вимоги європейського законодавства щодо охорони морських біологічних ресурсів Антарктики. Правові засади охорони лісів від атмосферного забруднення. Охорона лісів від пожеж. Співвідношення правових норм щодо охорони об'єктів дикої флори і фауни прийнятих в межах ЄС та в межах Ради Європи.
Розділ 2. Правова охорона навколишнього природного середовища. Тема 11. Правовий режим охорони навколишнього середовища, територій та об”єктів, що потребують особливої охорони. Правові засади охорони навколишнього середовища в Європейському Союзі. Правові засади охорони природних місць існування об”єктів дикої флори та фауни. Правові засади охорони природних місць існування диких птахів, що важливі для підтримки їх популяції.
Розділ 3. Правове забезпечення екологічної безпеки в межах Європейського Союзу. Тема 12. Правове регулювання діяльності об”єктів підвищенної небезпеки та створення системи запобігання великих промислових аварій в Європейському Союзі. Поняття екологічно небезпечної діяльності за законодавством ЄС. Вимоги щодо здійснення екологічно небезпечної діяльності та експлуатації екологічно небезпечних об”єктів. Правові засади формування системи запобігання великих промислових аварій.
Тема 13. Правове регулювання діяльності щодо поводження з відходами. Принципи поводження з відходами встановлені в Рамковій Директиві ЄС. Поняття відходів та їх класифікація. Система законодавства ЄС про поводження з відходами – загальна характеристика. Правове регулювання поводження із небезпечними відходами. Особливості правового регулювання діяльності, пов”язаної з окремими категоріями відходів (зокрема, поліхлорованими біфенілами (ПХБ) та поліхлорованими трифенілами (ПХТ); використання активованого мулу; батарей та акумуляторів; відходів упаковки ). Вимоги щодо діяльності підприємств, що здійснюють утилізацію відходів, в тому числі їх захоронення. Особливості транспортування, імпорту та експорту відходів в межах ЄС.
Тема 14. Правове регулювання діяльності, пов”язаної із небезпечними хімічними речовинами та генетично модифікованими організмами. Класифікація хімічних речовин за законодавством ЄС. Система контролю за поводженням із хімічними речовинами.Тестування та інформування про нові хімічні речовини - як основні інструменти контролю за діяльністю пов¢язоною із хімічними речовинами. Вимоги до пакування та маркування небезпечних хімічних речовин. Вимоги щодо оцінки екологічного ризиру діяльності, пов¢язаної із небезпечними хімічними речовинами. Принципи стандартної практики лабораторних робіт та перевірка їх застосування до аналізу хімічних речовин. Обмеження збуту та використання деяких небезпечних речовин. Вимоги до перевезення, експорту та імпорту хімічних та небезпечних речовин. Система контролю за використванням генетичномодифікованих організмів. Вимоги щодо здійснення діяльності пов¢язаної із використанням генетичномодифікованих організмів. Обмеження та заборони щодо використання генетичномодифікованих організмів, що діють в Європейському Союзі.
Плани семінарських занять. І ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ Тема 1. Поняття та система екологічного права ЄС.
12.Джерела екологічного права ЄС- поняття та класифікація. 13.Система джерел екологічного права ЄС. 14.Принципи екологічного права ЄС.
Тема 2. Інституційний механізм Європейського Союзу та його роль у формуванні і застосуванні екологічного права ЄС. 1.Система та функції органів ЄС у сфері охорони навколишнього середовища. Рада Європейського Союзу; Європейський Парламент; Європейська Комісія; Суд Європейських Співтовариств; Омбудсмен Європейського Союзу; Європейський інвестиційний банк. 2.Спеціальні органи ЄС у сфері охорони навколишнього середовища. Європейське агентство з навколишнього середовища.3.Консультативні органи у сфері охорони навколишнього середовища на рівні ЄС. Мережа Європейського Союзу для імплементації та застосування права навколишнього середовища (IMPEL). Європейський консультативний форум з навколишнього середовища і сталого розвитку (ECFESD). Європейська консультативна рада з навколишнього середовища (EEAC).
Тема 3. Екологічні права та їх захист в межах ЄС.
Тема 4. Проблеми відповідальності за порушення екологічного законодавства ЄС. 1.Підходи до визначення відповідальності за порушення екологічного законодавства ЄС. 2.Поняття екологічного правопорушення за законодавством ЄС. 3.Види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства ЄС. 4.Правові засади відповідальності держав-членів за недотримання та невиконання вимог екологічного законодавства ЄС. 5.Еколого-правова відповідальність як засіб попередження та захисту від екологічної шкоди. 6.Кримінальна відповідальність за екологічні злочини у законодавстві ЄС. 7.Система юрисдикційного захисту екологічного права ЄС. 8.Повноваження судових органів Європейських Співтовариств.
Тема 5. Україна та Європейський Союз: правові засади співробітництва та інтеграції .
ІІ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ. Тема 6. Правове регулювання та охорони природних ресурсів в межах ЄС.
Тема 7. Правовий режим охорони навколишнього середовища, територій та об”єктів, що потребують особливої охорони.
Тема 8. Правове регулювання діяльності об”єктів підвищенної небезпеки та створення системи запобігання великих промислових аварій в Європейському Союзі.
Тема 9. Правове регулювання екологічно небезпечної діяльності
Теми для реферативних робіт та самостійної роботи. 1.Правові засади адаптації екологічного законодавства України до законодавства Європейського Союзу. 2.Правові засади співробітництва України та Європейського Союзу в сфері забезпечення екологічної безпеки. 3.Екологічні пріорітети у внутрішній та зовнішній політиці Європейського Союзу. 4.Правове забезпечення екологічної політики Європейського Союзу. 5.Особливості фінансування заходів щодо охорони навколищнього природного середовища із бюджету Європейського Союзу. 6.Специфічний фінансовий інструмент забезпечення екологічної політики Європейського Союзу –програма “LIFE.” 7.Пріорітети політики Європейського Союзу в галузі використання водних ресурсів. 8.Особливості правового регулювання здійснення екологічно небезпечної діяльності в межах Європейського Союзу. 9.Особливості правового регулювання діяльності, що впливає на клімат за екологічним законодавством Європейського Союзу. 10.Проблеми реалізації юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства Європейського Союзу. 11.Правове регулювання діяльності пов”язаної із поводженням з відходами в Європейському Союзі. 12.Правові засади здійснення діяльності із використанням генетично модифікованих організмів. 13.Пріорітети та напрямки вдосконалення та розвитку екологічного законодавства Європейського Союзу. 14.Особливості фінансового механізму реалізації екологічної політики Європейського Союзу. 15.Способи захисту екологічних прав громадян в Європейському Союзі. 16.Проблеми застосування екологічного законодавства Європейського Союзу.
Угоди між Україною і Європейським Союзом. У відносинах між Україною і Європейським Союзом діють такі угоди:
Законодавчі та нормативно-правові акти Європейського Союзу та України. 1.Директива Ради ЄС щодо комплексного контролю та попередження забруднення 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 р. 2.Директива Ради ЄС щодо охорони вод від забрудненя, спричиненного нітратами з сільськогосподарських джерел 91/676/ ЄЕС від 12 грудня 1991 р. 3.Директива Ради ЄС стосовно якості прісних вод, які потребують захисту чи поліпшення для підтримання сприятливих умов для життя риби 78/659/ЄЕС від 18 липня 1978р. 4.Директива Ради ЄС стосовно якості води, призначеної для споживання населенням 80/778/ЄЕС від 15 липня 1980р. 5.Директива Ради ЄС стосовно охорони підземних вод від забруднення, спричиненого окремими небезпечними речовинами 80/68/ЄЕС від 17 грудня 1979 р. 6.Директива Ради ЄС стосовно забруднення , спричиненого окремими небезпечними речовинами , що скидаються у водне середовище Співтовариства (із змінами) 76/464/ЄЕС від 4 травня 1976р. 7.Директива Ради ЄС стосовно вимог до якості поверхневих вод, призначених для забору питної води в країнах-членах Співтовариства (із змінами) 75/440/ЄЕС від 16 червня 1975 р. 8.Директива Ради ЄС стосовно якості води, що використовується для купання (із змінами) 76/160/ЄЕС від 8 грудня 1975р. 9.Директива Ради ЄС щодо очистки стічних міських вод 91/271/ЄЕС від 21 травня 1991 року. 10.Директива Ради ЄС стосовно оцінки наслідків громадських та приватних проектів на навколишнє середовище 85/337/ЄЕС від 27 червня 1985 р. 11.Директива Ради ЄС про стримування великих аварій, пов”язаних із небезпечними речовинами 96/82/ЄЕС від 21 травня 1996 р. 12.Закон України від 21 листопада 2002 року № 228 – ІV “Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС// Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №3. -Ст.12. 14.Указ Президента України “Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) від 24 лютого 1998 р. № 148/98 //Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2001. -№3.-С.55-57. 15.Указ Президента України “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу “ № 615/98 від 11 червня 1998 року// Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2001. -№3.-С.58-67. 16.Постанова Кабінету Міністрів України “Питання діяльності Української частини Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)” № 1074 від 13 липня 1998 року //Урядовий кур”єр.- 1998.- 23 липня. 17.Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міжвідомчу координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”№1773 від 12 листопада 1998 року // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001.- №3.- С.92-94. 18.Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади” № 145/99 від 9 лютого 1999 року //Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2001. -№3.- С.68-69. 19.Розпорядження Президента України “Про Перелік центральних органів виконавчої влади, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу” №151/99-рп від 27 червня 1999 року (із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням Президента № 240/2000-рп (240/2000-рп) від 06.04.2000) //www.rada.kiev.ua/laws/pravo 20.Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” № 1496 від 16 серпня 1999 року// Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001.-№3.- С.96-100. 21.Указ Президента України “Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу” від 14 вересня 2000 року № 1072/2000 // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001.- № 3. - С. 74. 22.Наказ Мінюсту України № 53/5 від 01 листопада 2000 року “Про затвердження Положення про Центр порівняльного права при Міністерстві юстиції України” //www.rada.kiev.ua/laws/pravo 23.Постанова Кабінету Міністрів України ” Про затвердження плану дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу у 2001 році” № 345 від 10 квітня 2001 року// Офіційний вісник України. – 2001.№15. –Ст.650. 24.Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України” № 39 від 10 січня 2002 року//www.rada.kiev.ua/laws/pravo 25.Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України. Робочий план головуючої// Дорога в майбутнє – дорога в Європу. – К., 2000. С.53-58. 26. Резолюція Європейського Парламенту щодо спільної стратегії Європейського Союзу по відношенню до України від 15 березня 2001 року. 27. Указ Президента України “Питання Уповноваженого України з питань європейської інтеграції”від 26 листопада 2001 року №1147/2001 //Урядовий кур”єр. – 2001. - 5 грудня. 28. Указ Президента України ”Про Національну Радуз питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу”від 30 серпня 2000 року №1033/2000 // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001.- № 3. - С. 70-73.
Рекомендована література: 1.Право Європейського Союзу. Загальна частина. Підр. Для студ. Вищих навч . закл. /Опришко В.Ф. Омельченко, Фастовець. –Київ, Нац. Екон. Ун-т. – 2002.-С. 2. Європейський Союз. Консолідовані договори. –Київ, Вид-во “Port-Royal”.1999.- 206с. 3.Европейское право . Учебник для вузов (Под общ. ред. д.ю.н., проф. Л.М.Энтина.) - М.: Изд. НОРМА, 2001. – 720с. 4. Топорнин Б.Н. Европейское право: Учебник . – М.: Юристъ, 1998. – 456с. 5.Служити Європі. Популярно про установи Європейського Союзу. Пер. з англ. – К.: К.І.С., 2000. 6. Ильин Ю.Д. Лекции по истории и праву Европейского Союза. – Харьков: Фирма «Консум», 1998. – 156с. 7.Путівник по зближенню з природоохоронним законодавством Європейського Союзу. - Робочий документ Європейської Комісії. Серпень, 1998р. –114с. 8. Довідник з Європейської екологічної політики. Автори: Нейл Еммотт Саллі Муллард, Хлое Нейлд. Інститут Європейської екологічної політики, Лондон. (Видано в рамках реалізації гранту Фонду Інституційного Розвитку Світового Банку 28281 – UA при сприянні Know-How Fund.), Червень 1997. – 68с. 9.Європейський Союз. Директиви Європейського Союзу: Довідник/Укл. Олесова І.Г. та ін. Пер. Головачова І.В., Латківський. За ред. Іванова. Львів: Леонорм,1998. 10.Основы права Европейського Союза: схемы и комментарии: учебн. Пособие /Под ред. д.ю.н.., проф. С.Ю.Кашкина. – М.: ИНФРА-М. 2002. 11.Татам Алан. Право Європейського Союзу: Підручник для студентів вищих навч. закладів / Пер.з англ. –К.: «Абрис», 1998. – 424с. 12.Андрейцев В.І. Концептуальні засади гармонізації екологічного законодавства України та Європейського Союзу.// Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. Матеріали науково-практичної конференції. Жовтень 1998р. - С. 82-87. 13.Малишева Н.Р. Гармонизация экологического законодательства в Европе. - Киев, 1996.-233с. 14. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право. Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – С. 472-531. 15. Андрусевич Н. Огляд екологічного права Європейського Союзу// Вісник екологічної адвокатури.№21, 2003. 16. Право Европейского Союза: Учебник для вузов / Под ред. д.ю.н., проф.С.Ю. Кашкина. - М.: Юристъ, 2003. – 925с. 17. Суд Европейских сообществ. Избранные решения / Отв. ред. докт. юрид. наук, проф. Л.М. Энтин. - М.: Издательство НОРМА, 2001. –400с. 18. Матвеевский Ю.А. Отношения России с Европейским Союзом и проблемы экологии // Материалы международного семинара “Преподавание права Европейского Союза в российских вузах” состоявшегося в Москве 8 – 15 ноября 1999 г. - М.: NOTA BENE, 2000. – С. 37-41. 19. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская Конвенция Оправах человека и Европейская социальная хартия: право и практика. – М.:Изд-во МНИМП, 1998.- С.5-486. 20. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади. Навч. посібник / За ред. д-ра іст. наук, проф. Я.Й.Малика, д-ра екон. Наук, проф. М.З.Мальського.- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – 402с. 21. Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Європейське право навколишнього середовища. Навчальний посібник.- Львів. 2004. – 256с. 22. М. Сенсі. Екологічне право ЄС. Л.Г.Заблоцька. Захист екологічних прав особи в праві ЄС. – Навчальний посібник . (Виданий в межах програми Tacis Європейського Союзу, проект “Правничі студії в Україні: Київ та окремі регіони.” Серія “Право ЄС.”Книга 15.) – К.: ІМВ КНУімені Тараса Шевченка, 2004.- 58с. 23. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С.298-385.
Інтернет-ресурси: eulaw.edu.ru – кафедра “Права Європейського Союзу” Московської державної юридичної академії. www.europa.eu.int – сайт Європейського Союзу. europa.eu.int/eur-lex/en – інтернет-сторінка по праву Європейського Союзу. europa.eu.int/pjl/index-en.htm – опис основних напрямків діяльності (політики) Європейського Союзу. europa.eu.int/comm/index_en.htm – сторінтка Комісії ЄС. eur-op.eu.int – Європейське агентство офіційних публікацій. www.europarl.eu.int/sg/tree.en – Парламент Європейського Союзу. ue.eu.int/en/summ.htm – Рада Європейського Союзу. curia.eu.int/en – Суд Європейських Співтовариств. www.ecb.int – Європейський Центральний Банк. europa.eu.int/eur-lex/en/OJ. - сторінка з останніми номерами Офіційного журналу Європейських Співтовариств. www.edc.spb.ru – Європейський документаційний центр. www.aes.org.ru – Асоціація Європейських досліджень. www.law.warwick.uk – Правова база “CELEX”. scad.utdallas.edu – Сайт інформаційно-правової системи “SCAD”.
Запитання на залік із курсу “Екологічне право Європейського Союзу”
[1] Угода про співробітництво та партнерство між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (Ратифікована Законом України №237/94-ВР від 10 листопада 1994 року)
[2] Коментар до Конституції України. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України. – 1997. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||