ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ

ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ 28.12.2014 23:48

 

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма з дисципліни

 

«ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ»

 

 

 

 

для студентів спеціальності

«Економічна теорія»

 

 

 

Затверджено

вченою радою економічного факультету

протокол  №1 від 28 серпня

 

 

 

 

Укладач:  к.е.н., доц.  І. В. Назаров

                   

 

 

 

 

 

 

Київ-2012

 

 

 

 

 

1. ВСТУП

 

Дисципліна «Економічна історія» викладається для студентів економічного факультету протягом одного семестру 1 курсу навчання в обсязі 5 кредитів, в тому числі 68 годин аудиторних занять, з них  – 34 годин лекцій і 34 годин семінарських занять. Закінчується іспитом.

Економічна історія, або історія народного господарства, посідає важливе місце в системі економічних дисциплін, межуючи з «Економічною теорією» та «Історією економічних вчень».  

Предметом економічної історії є вивчення господарської діяльності провідних країн світу, починаючи із стародавніх часів і закінчуючи сучасністю, дослідження динаміки перетворень господарських форм в суперечливому поєднанні всіх факторів, що впливають на економічне життя: продуктивних сил і економічних відносин, релігійних і культурних традицій людських спільнот, політичних, правничих, демографічних, географічних, природнокліматичних чинників.

На відміну від економічної теорії, що має своїм предметом дослідження економічних законів, об’єктивних і універсальних, справедливих для різних народів світу і різних епох, економічна історія вивчає більш конкретні форми прояву цих закономірностей в реальних економічних процесах, які протікають в окремих країнах в різні періоди їхнього соціально-економічного розвитку при неповторному переплетенні зазначених вище факторів, що впливають на економічне життя. Це зумовлює і більший інтерес економістів-істориків до техніко-технологічних характеристик виробничого процесу, розвитку окремих галузей народного господарства, неекономічних чинників в аспекті їхнього впливу на господарство.

Метою навчальної дисципліни є поглиблене вивчення та творче осмислення майбутніми фахівцями з економічної теорії основних тенденцій розвитку народного господарства провідних країн світу на різних етапах історії  людства з ціллю критичного засвоєння досягнень попередніх поколінь і застосування їхнього позитивного досвіду при аналізі економічних проблем сьогодення, передбачення перспективних напрямків розвитку світової економіки з урахуванням духовних, екологічних і інших вимірів людського буття.

Завданням навчальної дисципліни є забезпечення фундаментальної економічної підготовки, що передбачає засвоєння студентами змісту та особливостей господарської діяльності провідних країн світу, починаючи з стародавніх часів і закінчуючи сучасністю.

По завершенню вивчення курсу студент повинен знати предмет науки, історію народного господарства провідних країн сучасності і минулих епох, основні підходи до її періодизації. Студент, прослухавши цей курс, повинен набути навичок вірно визначати тенденції і оцінювати перспективи економічного розвитку як окремих країн, галузей, так і світової економіки з урахуванням величезного досвіду господарювання, накопиченого людством.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Навчальна дисципліна «Економічна історія» є складовою циклу професійної підготовки студентів економічного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є основою для опанування  спеціальних дисциплін, які присвячені вивченню економічної теорії, фінансів, міжнародної економіки.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна «Економічна історія» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів.

Об’єктом контролю є знання студентом ключових понять та категорій, матеріалу курсу у вигляді етапів економічного розвитку людства та його особливостей у провідних країнах світу. Підсумкова оцінка розраховується як сума наступних показників: суми балів, отриманих за 2 модулі, кожний з яких включає активність на семінарах (максимально 15 балів)  і модульну контрольну роботу(максимально 10 балів)  (загалом максимально 50 балів); суми балів, отриманих за самостійну роботу (максимально 10 балів); суми балів, отриманих за іспит (максимально 40 балів).

Модульна контрольна робота містить 10 тестових завдань.

Підсумкова оцінка виставляється як за національною шкалою, так і за 100 бальною шкалою.

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	5	відмінно
85 – 89	4	добре
75 – 84
65 – 74	3	задовільно
60 – 64
35 – 59	2	незадовільно
1 – 34

Поточний контроль знань студентів відбувається за результатами активності їх на семінарах, виконання ними модульної роботи, завдань для самостійного опрацювання. Підсумковий контроль проводиться у формі іспиту.

 

 

Завдання для самостійної роботи студентів

 

Форми самостійної роботи	Форми контролю
Підготовка до семінарських занять	Усне опитування під час семінарських занять
Опрацювання матеріалу, самостійне вивчення питань не охоплених лекціями	Опитування під час співбесіди на індивідуальних консультаціях
Аналіз проблемних питань	Тестування
Підготовка фіксованих виступів	Оцінка рефератів на семінарах
Підготовка до самостійних, а також модульних контрольних робіт	Розв’язання тестових завдань
Робота із науковою періодичною та монографічною літературою.	Заслуховування фіксованих виступів під час семінарських занять та в наукових гуртках
Підготовка до вирішення окремих тестових завдань	Проведення підсумкового контролю – іспиту або заліку
Підготовка доповідей на студентських наукових конференціях
Підготовка до іспиту

 

 

ПРОГРАМА КУРСУ

Тема 1.

Вступ ДО КУРСУ «ЕКОНОМІЧНА ІСТОРІЯ»

Предмет, методи та завдання курсу. Його місце в системі економічних дисциплін. Методологія історико-економічних досліджень. Періодизація економічної історії: огляд концепцій.

ТЕМА 2.

Основні риси соціально-економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу та античного світу

Загальна характеристика рабовласницького ладу.

Характерні риси економічного устрою рабовласницьких держав Стародавнього Сходу. Особливості формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу. Роль природних факторів. Особливості агрокультури. Економічна роль держави на Стародавньому Сході. Характерні риси “азіатського” способу виробництва.

Економіка Стародавньої Греції. Передумови швидкого економічного піднесення Еллади. Економіка крітомікенського світу. Гомерівський період. Крах сільської общини (архаїчний період). Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу (класичний період). Особливості соціально-економічного устрою афінського і спартанського полісів.

Основні етапи соціально-економічного розвитку Стародавнього Риму. Царський період в римській історії. Економічний розвиток Римської республіки в VI – V ст.ст. до Р.Х. Економічні наслідки римських завоювань. Розквіт рабовласницької системи в Стародавньому Римі в II – I ст.ст. до Р.Х. Господарський лад Ранньої Римської імперії (I ст. до Р.Х. – II ст. Р.Х.). Виникнення колонату. Криза рабовласницького режиму в III ст. Р.Х. Розпад Пізньої Римської імперії. Процеси феодалізації. Причини падіння Римської імперії.

Тема 3.

Становлення та розвиток  феодальної

системи господарства (V–XVIстст.)

Загальна характеристика феодалізму і його періодизація.

Феодалізм у Візантії. Економічний устрій ранньої Візантії (V – VI ст.ст.). Наслідки слов’янської колонізації. Фемний устрій. Еволюція феодальної земельної власності у IX – X ст.ст. Категорії залежного населення. Роль сільської громади. Закріплення залежних селян за маєтками феодалів. Розвиток товарно-грошових відносин і процес розшарування візантійського селянства. Падіння Візантійської імперії.

Рання феодальна Франція. Господарський лад давніх германців. Економіка франків часів «Саллічної правди». Романо-германський синтез. Виникнення аллоду. Аграрний переворот VIII ст. Бенефіціальна система у франкській державі. Формування спадкового землеволодіння і закріпачення селянства в період Священної Римської імперії. Соціально-економічні передумови її розпаду. Формування феодального імунітету.

Особливості генезису феодалізму в Англії. Генезис феодальних відносин в англо-сакський період. Економічні наслідки норманського завоювання. Закріпачення селянства. Феодальне законодавство XII – XIII ст.ст. Розквіт маноріальної системи (XIII ст.). Еволюція форм феодальної ренти в XIV – XV ст.ст.  Роль повстання Уота Тайлера. Криза кріпосницької системи господарства в XIV –XV ст.ст.

Розвиток феодалізму в Німеччині. Причини пізньої феодалізації німецького села. Закріпачення селянства в IX – XI ст.ст. Роль церкви в системі феодальних відносин. Територіальна експансія німецького феодалізму. Наслідки захоплення слов’янських земель. Феодальне помістя в Німеччині в XII – XIII ст.ст. Форми експлуатації селянства у різних регіонах Німеччини (XIV – XV ст.ст.). Перехід до оброчної системи. Економіка німецьких міст. Соціально-економічні наслідки селянської війни 1525 року. «Друге видання» кріпосництва.

Соціально-економічний устрій європейського міста за доби середньовіччя. Соціально-економічні передумови відродження старих і виникнення нових міст в середньовічній Європі. Поглиблення суспільного поділу праці. Технічні зрушення. Протиріччя феодального маєтку і подолання натурального характеру господарства. Цеховий лад міського ремесла. Внутрішня і зовнішня торгівля європейських міст.

Тема 4.

Генезис капіталізму та мануфактурний

період його розвитку (XVI–XVIIIстст.)

Великі географічні відкриття. Передумови Великих географічних відкриттів. Основні відкриття. Наслідки Великих географічних відкриттів.

Англія в ХVI ст. як приклад первісного нагромадження капіталу. Передумови та умови аграрного перевороту в Англії. Огороджування та конверсії. Секуляризація. Наслідки аграрного перевороту. “Криваве” законодавство. Становлення мануфактурного виробництва. Початок колоніальної експансії.

Особливості процесу первісного нагромадження капіталу в Голандії. Розвиток мануфактурного капіталізму. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської буржуазної революції. Голландія – «показова» капіталістична країна  XVII сторіччя. Причини економічного спаду Голландії у другій половині XVII – XVIII ст.ст.

Тема 5.

Епоха переходу до індустріального

 суспільства (кінецьXVIII –

перша половинаXIX стст.)

Промисловий переворот в Англії: соціально-економічні передумови і наслідки. Передумови промислового перевороту. Розвиток промислового перевороту. Соціально-економічні наслідки промислової революції в Англії. Перетворення Англії в “фабрику світу”. Завершення аграрного перевороту. Зникнення селянства. Зміна зовнішньоторгової політики. Становище промислових робітників. Чартизм.

Розвиток народного господарства Франції в другій половині XVIII– першій половині ХІХ стст.) Особливості генези капіталізму у Франції та передумови антифеодальної революції 1789–1794 рр. Економічні перетворення за часів Великої французької буржуазної революції. Промисловий переворот. Розвиток сільського господарства.

Особливості капіталістично-індустріальної трансформації економіки Німеччини. Причини економічної відсталості Німеччини на рубежі XVIII-XIX століть. Аграрні реформи в Прусії. Створення Митного союзу і початок промислового перевороту.

Економічний розвиток США від війни за незалежність (1756–1763рр.) до громадянської війни. Господарство північноамериканських  колоній Англії до війни за незалежність (1776-1783). Причини й наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність. Колонізація північноамериканського континенту США в XIX столітті. Нерівномірність розвитку Півночі й Півдня США. Причини й наслідки Громадянської війни  в США (1861–1865).

Тема 6.

Господарство провідних країн світу

періоду монополістичного капіталізму (остання третина XIX – початок XX стст.)

Економічний підйом США в останній третині XIX – на початку XX ст. Причини економічного підйому Америки Формування монополій у США. Перші фінансові групи в США. Розвиток сільського господарства в США.

Промисловий «ривок» Німеччини і фактори, що його зумовили. Причини промислового підйому в Німеччині. Залізничне будівництво. Грюндерство в будівництві. Концентрація виробництва та створення монополій. Концентрація банківської справи. Формування фінансового капіталу.

Втрата Англією промислової монополії. Зміни в структурі англійської  промисловості. Колоніальна експансія Англії. Виникнення монополій в промисловості і банківській справі. Аграрні проблеми Англії.

Економічне відставання Франції. Причини промислового відставання Франції. Концентрація виробництва та утворення монополій. Темпи концентрації і централізації банківської справи у Франції. Роль Французького банку. Географія вивозу та сфери впливу французького капіталу. «Парцелярна» система в сільському господарстві.

Перетворення Мейдзі і економічний розвиток Японії наприкінці ХІХ – початку ХХст. Економічна відсталість Японії в період сегунату. Соціально-економічні наслідки «відкриття» Японії західними державами. Капіталістична модернізація Японії і її основні напрямки: політична реформа, аграрна реформа, «казенна» індустріалізація.

Тема 7.

Основні тенденції ЕКОНОМІЧНОГО

РОЗВИТКУ США І ЄВРОПИ

у міжвоєнний період (1918–1939 рр.).

Зміцнення позицій США у світовому капіталістичному господарстві і посилення державно-монополістичних тенденцій в американській економіці. Економічні наслідки Першої світової війни для США. Розвиток американської економіки в 1920-х роках. Криза 1929–1933 рр. і «новий курс» Ф.Рузвельта.

Економічний розвиток Німеччини в міжвоєнний період. Економічні наслідки Першої світової війни для Німеччини. Роль іноземних капіталів у відновленні німецької економіки в 1920-і роки. Криза 1929–1939 рр. в Німеччині. Економічна політика фашизму.

Економічний застій в Англії в 1918–1939 рр. Послаблення економічних позицій Великобританії внаслідок першої світової війни. Економічний застій в 1919–1929 рр. Криза 1930-1933 рр. в Англії і її економічний стан напередодні Другої світової війни.

Розвиток французької економіки в 1918–1939 рр. Економічні наслідки Першої світової війни Промисловий підйом 1920-х років. Економічна криза 1930-1935 рр. Соціально-економічні заходи уряду Народного фронту.

Економіка Японії між Першою та Другою світовими війнами. Економічні наслідки першої світової війни. Розвиток економіки Японії в 1920-х рр. Світова економічна криза і мілітаризація економіки Японії в 1930-ті роки. Експансія Японії в Манчжурії та Південно-Східній Азії.

Тема 8.

Економічний розвиток провідних центрів світового капіталістичного господарства після другої світової війни

Розвиток економіки США після Другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни для США Післявоєнна конверсія й циклічний розвиток економіки США в 1945–1960 роках. Стабілізація економіки США в 1960-х роках. Структурні кризи у світовому капіталістичному господарстві й циклічний розвиток економіки США в 1970–1990 рр. Основні напрямки «рейганоміки». Економічна політика демократичної адміністрації Б. Клінтона.

Перетворення Японії на один із центрів світового господарства. Відновлення японської економіки після Другої світової війни і повоєнні реформи. Японське «економічне диво». 1952–1970 рр. і фактори, що його обумовили. Вплив національних традицій господарювання. Особливості економічного розвитку Японії в 1970–1990-х роках.

Економіка Німеччини в повоєнний період. Економічні наслідки Другої світової війни. Повоєнна реконструкція народного господарства ФРН і реалізація курсу Л. Ерхарда на створення соціального ринкового господарства. Західнонімецьке «економічне диво» 1950-х років. Економічний розвиток ФРН в 1960-х роках. Посилення нерівномірності розвитку і структурні зрушення в народному господарстві ФРН в 1970-х-1980-х роках. Економічні наслідки об’єднання ФРГ і НДР.

Економічний розвиток Франції у другій половині ХХ ст. Економічні наслідки другої світової війни і повоєнна націоналізація. Модернізація французької економіки в 1950-ті роки і основні напрямки економічної політики голлізму. Перегляд стратегії економічного розвитку Франції в 1970-ті роки. Економічний розвиток в 1980–1990-ті рр.

Економіка Англії після Другої світової війни. Розвиток економіки Великобританії в 1945–1960рр. Нерівномірність розвитку економіки  Великобританії в 1960–1970-х роках. Неоконсервативна економічна політика урядів М. Тетчер і Дж. Мейджора в 1980–1990-ті рр.

 

 

 Список рекомендованої літератури

Основна

1. Березин И. Краткая история экономического развития. Учебное пособие. – М., 1988.
2. Блок М. Феодальне суспільство. – К., 2001.
3. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм., Т. 1. Структури повседневности: возможное и невозможное. – М.: Прогресс, 1986.
4. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм. Т. 2. Игры обмена: - М.: Прогресс, 1988.
5. Бродель Ф. Время мира. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV – XVIII в.в. – М.: Прогресс, 1992, Т.3.
6. Ван дер Вее Г. История мировой экономики 1945–1990. – М., 1994.
7. Економічна історія: Лекції / Томочко Н.О., Пучко О. А., Рудомьоткіна Л. М. та ін. – К., 2000.
8. Економічна історія: Навчально-методичний посібник / Томочко Н.О., Пучко О. А., Рудомьоткіна Л. М. та ін. – К., 2001.
9. История мировой экономики: Учебник / Под ред. Поляка Г. Б. и Марковой Г. М. – М., 1999.
10. История мировой экономики / Под ред. Конотопова М. В., Сметанина С. И. – М., 1997.
11. История народного хозяйства. Словарь-справочник / Под ред. Марковой А. Н. – М., 1995.
12. Лановик Б.Д. та ін. Економічна історія світу і України: Підручник. – К., 1999.
13. Осипов Ю. М. Философия хозяйства. Тезисы. – М., 2006.
14. Пантин В. И. Циклы и ритмы истории. – Рязань, 1996.
15. Паршаков Е. А. Экономическое развитие общества: Историческое исследование. – К., 1992.
16. Смирнов І.Г. Економічна історія. Етапи світового ринково-індустріального розвитку: Конспект лекції. – К., 1995.
17. Сурин А.И. История экономики и экономических учений. – М., 1998
18. Тицкий С.И. Всемирная история денег, кредита и банков. – К., 1997.
19. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1992.
20. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. – М., 1993,  Т.1.
21. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории. – М., 1998,  Т.2.
22. Экономическая история зарубежных стран: Курс лекций/ Н.И.Полетаева, В.И.Голубович, Л.Ф.Пашкевич и др.; В.И. Голубович и др. – Минск, 2000.
23. Экономическая история: исследования, историография, полемика. – М., 1992.
24. Экономическая история капиталистических стран/ Под ред. Ф.Я.Полянского, В.А.Жамина – М., 1986.
25. Экономическая история капиталистических стран: учебное пособие для экономических специальностей вузов / Под ред. Чунтулова В. Т., Сарычева В. Г. – М.,1985.
26. Юхименко П. І., Леоненко П. М., Ільєнко А. А. Економічна історія: навчальний посібник. – Біла Церква, 2002.

Додаткова

1. Авдеева К.Д. Внутренняя колонизация и развитие феодализма в Англии. – Л., 1973.
2. Аграрные преобразования в годы революции Мейдзи (XIX в.) // Япония: Экономика, политика, история. – М.,1989. – С.239-246.
3. Бедняк И.Я. Япония в период перехода к империализму (становление японского капитализма на рубеже XIX – XX в.в.) – М., 1962.
4. Бессмертный Ю.Л. Сеньория и крестьянско-сеньориальные отношения в Западной Европе (XI – XV в.) // Экономическая история: Проблемы и исследования. – М., 1987.
5. Бессмертный Ю.Л. Формирование феодально-зависимого крестьянства на территории Северной Франции (VI – X в.в.)// История крестьянства в Европе: Эпоха феодализма.– М., 1985, Т. 1.
6. Бодров В. Г. Современный экономический консерватизм: переоцінка цінностей или повторение прошлого? – К.,1990.
7. Васильев Л.С, История Востока. – В 2 Т. – М., 1994. – Т. 1.
8. Васильев Л.С. Что такое “азиатский способ” производства// Народы Азии и Африки – 1988. – №3. – С.65-75.
9. Виноградов В.А. Состояние и перспективы историко-экономических исследований// Вопросы истории – 1988 – №4. – С.3-12.
10. Государство и экономика развитых капиталистических стран в 80-х годах. – М., 1989.
11. Грох М. От кризиса феодального общества к буржуазной революции// Новая и новейшая история – 1987. – № 6. – С.104-116.
12. Гуревич А.Я. Категории средневековой культури. – М., 1984.
13. Гуревич А.Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. М., 1970.
14. Гуревич А.Я. Средневековый купец// Одиссей. – 1990. – С.96-131.
15. Далин С.А. Экономические проблемы войны за независимость и их актуальное значение// США. Экономика, политика, идеология. – 1976.- №6. – С.52-65.
16. Джинчарадзе В.З. Экономическая история США. – М., 1973.
17. Економіка зарубіжних країн: Підручник / А. Філіпенко, В. Вергун, І. Бураковський та ін. – К., 1996.
18. Ерофеев Н.А. Промышленный переворот и проблема
19.  рабочей силы в Англии.// Проблемы британской истории. – 1987 – М., 1987. – С.106-118.
20. Ерофеев Н.А. Промышленный переворот: содержание и границы понятия.// Новая и новейшая история. – 1984. – № 6. – С.78-87.
21. Ерофеев Н.А. Промышленная революция в Англии. – М., 1963.
22. Западная Европа – эволюция экономической структуры. – М., 1988.
23. История древнего мира.Учебное пособие / Под ред. Бокшанина А. Г. – Ч. 2. Греция и Рим. – М., 1981.
24. История США: В 4-х тт. – М., 1983.
25. История Франции: В 3-х тт. – М., 1972.
26. Камерон Р. Краткая экономическая история мира. От палеолита до наших дней / Пер. с англ. – М., 2001.
27. Козенко Б.Д., Садовая Г.М. О периодизации новой и новейшей истории в свете новейших трактовок// Новая и новейшая история. – 1993. – №4. – С.87-96.
28. Кочергин А.М. Проблемы методологии исследования общества как целостной системы. – Новосибирск, 1988. – С.182-192.
29. Кузищин В.И. Античное классическое рабство как экономическая система. – М., 1990.
30. Курбатов Г.Л, История Византии (от античности к феодализму). – М., 1984.
31. Лебедева Г.Е. Социальная структура ранневизантийского общества: По данным кодексов Феодосия и Юстиниана/ Отв. ред. Г.Л. Курбатов. – Л., 1980.
32. Лебек С. Происхождение франков. – М., 1992.
33. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.
34. Лермер К. Основные черты промышленного переворота в Германии (конец  XVIII – 40-е годы XIX века) // Ежегодник германской истории. – 1987. – М., 1988. – С.38-48.
35. Манукян А.А. Проблемы послевоенного развития экономики капиталистических стран. – М., 1996.
36. Назаров И. В. Свобода против закона: цивилизация на весах Спасения. – К., 2008.
37. Новикова Л. И., Сиземская И. Н. Русская философия истории. Курс лекций. – М., 1999.
38. Осипов Ю. М. Философия хозяйства: per aspera ad   astra! // Философия хозяйства. – 2005. – № 3(39). – С. 9–23.
39. Полянский Ф.Я. Товарное производство в условиях феодализма. – М., 1969.
40. Попов В.А. Формирование социально-экономической структуры японской деревни. – М., 1987.
41. Семенов И. Экономические аспекты Великой французcкой революции: к 200-летию Великой французcкой революции// Вопросы экономики. – 1989. – № 7. – С.111-120.
42. Солодкова Л.И. Ранний Кельн: социально-экономическое развитие и освободительная борьба горожан в XI – XIII в.в. – Саратов, 1991.
43. Франция. – М., 1982.
44. Хвостова К.В. Особенности аграрно-правовых отношений в поздней Византии (XIV – XV в.в.) (Ист.-соц. очерк). – М., 1968
45. Хвостова К.В. Социально-экономические процессы в Византии и их понимание византийцами-современниками (XIV – XV в.в.). – М., 1992.
46. Шардонне Ж. Экономика Франции. – М.,1961. – Т.2
47. Эрхард Л. Полвека размышлений. – М., 1993.
48. Япония: экономика, политика, история. – М., 1989.