Економічна історія та історія економічних учень 18.11.2014 12:49

Зміст завдання дО виконання
контрольної роботи

Варіант 0

Теоретичні питання

1.  Значення економічної історії та історії економічних учень для оволодіння культурою економічного мислення.
2. Еволюція розвитку і типи організації  суспільства.
3. Початок індустріалізації та створення матеріально-технічних передумов для розвитку економіки в Україні у другій половині XIX ст.
4. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду.

Розкрити зміст категорій і понять

Промисловий переворот; індустріалізація; “закон народонаселення” Т. Мальтуса; “закон Сея”; теорія “послуг” та “економічних гармоній” Ф.Бастіа; фінансовий капітал; промисловий капітал; інституціоналізм; теорія соціальних конфліктів; індустріальне суспільство; інформаційне суспільство.

Тести

1.  Основною історичною передумовою формування марксизму було:

а) завершення промислового перевороту;

б) встановлення класичної форми фабричної системи;

в) вдосконалення розвитку продуктивних сил;

г) капіталізм показав суперечливий характер свого розвитку.

1.  За визнанням К. Маркса, як вчений він методологічно сфор-мувався із трьох наукових джерел:

а) теорії меркантилізму;

б) англійської політичної економії;

в) німецької історичної школи;

г) німецької класичної філософії;

д) французького утопічного соціалізму;

е) неокласичної економічної теорії.

1.  У методології дослідження К. Маркса центральне місце посідає концепція про:

а) додаткову вартість;

б) становище робітничого класу;

в) суспільну власність;

г) базис і надбудову.

1.  Якими із перелічених варіантів положень керується
   К. Маркс якщо припустити, що додаткова вартість створюється:

а) працею, капіталом і землею;

б) постійним капіталом;

в) неоплаченою працею продуктивних робітників;

г) працею додатково найманих працівників;

д) всім авансованим капіталом.

1.  Виходячи із теоретичного надбання К. Маркса проаналізуйте, що створює конкретна праця?

а) вартість;

б) споживну вартість;

в) переносить вартість засобів виробництва на готовий продукт;

г) додаткову вартість;

д) прибуток;

е) підприємницький дохід;

є) корисність.

6. Що, на вашу думку, є характерною ознакою нинішнього економічного становища України?

а) істотне зростання темпів приватизації;

б) створення відповідних законодавчих засад для ліквідації державної монополії щодо власності на землю;

в) відносна фінансова стабілізація;

г) впровадження монетаристських методів керівництва економікою.

7. На початку 90-х років ряд українських учених Ю. Пахомов, І. Лукінов та ін. наполягали на зміні підходів до визначення ролі політекономії в соціально-економічних перетвореннях. Визначити у чому їх суть?

а) повинна досліджувати виробничі відносини у взаємозв’язку з продуктивними силами та з надбудовою;

б) повинна вказувати на негативні наслідки адміністративного впливу на ціни;

в) повинна звертати увагу на можливість кризи збуту за умов монополізації торгівлі;

г) повинна розробити теоретичні підходи до використання ринкових форм господарювання за умов соціалізму.

8. Виділіть найважливіші проблеми сучасного розвитку України:

а) вибір правильного напряму соціально-економічного розвитку;

б) реструктуризація економіки;

в) вибір пріоритетів на шляху до втілення обраної моделі ринкової економіки;

г) створення нових інститутів ринку;

д) все вище вказане вірно.

9. Що, на вашу думку, є основним завданням в умовах переходу до соціально-орієнтованої економіки?

а) добитися поєднання мікроефективності з макростабілізацією;

б) реформування грошово-кредитної системи;

в) збільшення темпів економічного розвитку;

г) регулювання ціноутворення.

10. Для підтримки соціальних програм в Україні необхідно:

а) розширити соціальне забезпечення за місцем роботи;

б) координувати стратегічні економічні рішення;

в) проводити антиінфляційну індексацію соціальних витрат;

г) сковувати пропозицію робочої сили.

Література: [1, c. 54-84, 122-130, 218-233]; [2, с. 15-24, 86-94, 107-114, 125-137]; [3, с. 23-29, 149-268]; [4]; [5, с. 3-4, 14-18, 56-112, 163-168]; [6, с. 4-49, 444-491]; [7, с. 9-13, 52-171, 463-574, 697-720]; [8, с. 11-37, 211-226, 281-310, 337-352, 481-564, 661-707]; [9, с. 7-27, 75-94, 110-137, 312-329, 653-687]; [10, с. 5-11, 86-96, 107-119, 279-292, 302-382]; [11, с. 90-103, 197-232]; [12, с. 4-10, 75-84, 107-112, 163-170]; [13, с. 15-41, 269-290, 362-397, 605-633, 1067-1240]; [14, с. 3-13, 89-139, 175-215, 293-337, 454-497]; [15, с. 5-9, 74-86, 121-140, 173-202, 259-285, 301-305]; [16, с. 3-10, 73-87, 88-172, 188-206]; [17, c. 15-18, 60-78, 94-107, 151-171, 217-235]; [18, с. 5-6, 44-78, 158-186]; [19, с. 9-14, 164-236, 303-317, 431-462]; [20, с. 9-21, 104-129, 161-183, 280-308, 389-395, 399-422]; [21, с. 3-20, 107-208, 439-446]; [22, с. 5-6, 151-206, 292-307]; [23, с. 1-12, 80-118, 127-136, 214-261, 300-321]; [24, с. 8-16, 99-118, 121-138, 145-154, 350-421, 457-466]; [25, с. 7-12, 76-110, 190-198].

Варіант 1

Теоретичні питання

1. Періодизація, умови, форми господарювання та основні риси господарств первісної доби.
2. Особливості розвитку меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII -  початку XVIIІ ст.
3. Завершення формування світового господарства та його вплив на економіку провідних країн Європи і США у першій третині XX ст.
4. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Посткейнсіанствто.

Розкрити зміст категорій і понять

Акціонерне товариство; економічна криза; додаткова вартість; капітал; теорія відтворення; теорія цінності; економічна система; соціально справедливе суспільство; трансформація капіталізму; картелізована економіка; теорія “ультраімперіалізму”; демократичний соціалізм.

Тести

1.  Що є предметом дослідження дисципліни “Економічна
   історія та історія економічних учень”?

а) історичний процес виникнення, розвитку та зміни економічних ідей і концепцій, що домінують у суспільстві в певний історичний період характерних для різних економічних систем;

б) дослідження особливостей розвитку світової економічної науки;

в) аналіз і висвітлення теоретичної спадщини економічної науки і моделей ринкової економіки;

г) зародження економічної думки і розвиток національних господарств.

1. 2.  Практичне значення “Економічної історії та історії економічних учень” полягає у тому, що:

а) сучасна економічна теорія як певний симбіоз різних еконо-мічних концепцій становить основу економічної політики;

б) можна визначити модуль побудови ринкової економіки;

в) допомагає вирішити проблеми, що виникають в економіці;

г) координує діяльність різних суб’єктів економіки.

3. Який підхід до періодизації дисципліни використовується при її вивченні у навчальних закладах?

а) оснований на вивченні розвитку відносин обміну діяльністю і її результатами;

б) оснований на технологічному підході до можливостей задоволення потреб;

в) оснований на аналізі зміни формацій;

г) цивілізаційний, оснований на поступальному розвитку суспільства.

1. Якщо економічні узагальнення основуються на фактах, то такий метод аналізу називається:

а) основним;

б) гіпотетичним;

в) логічним;

г) наукової абстракції;

д) аналітичним;

е) дедуктивним;

є) індуктивним.

1. Економічна модель є:

а) інструментом для економічних прогнозів;

б) комплексом економічних принципів;

в) відображенням того, як функціонує економіка і її конкретні сфери;

г) тим конкретним якісним і кількісним рівнем розвитку економіки, до якого слід прямувати.

1. Важливу роль у підготовці промислового перевороту у Німеччині відіграла:

а) реформа по звільненню селян в сільському господарстві від кріпосної залежності і перехід на капіталістичний шлях розвитку;

б) будівництво залізничних доріг;

в) часткова ліквідація економічної роздробленості шляхом створення Митного союзу;

г) кредитна система і мобілізація капіталів.

1. У своїх працях Ф. Ліст стверджував, що система А. Сміта і його послідовників була:

а) “системою національної економіки”;

б) “системою приватної економіки”;

в) “системою державної економіки”;

г) “системою індустріальної економіки”.

1. На якій стадії економічного розвитку за Ф. Лістом треба застосовувати політику протекціонізму?

а) скотарській;

б) аграрно-землеробський;

в) аграрно-промисловій;

г) найвищого розвитку промисловості і індустріалізації.

1. Яка з нижче вказаних цих фаз в історії господарського розвитку за Б. Гільдебрандом, є зайвою?

а) натуральне господарство;

б) грошове господарство;

в) товарне господарство;

г) кредитне господарство.

1. Історична школа Німеччини розглядає в якості предмету економічного аналізу:

а) сферу виробництва;

б) сферу виробництва і сферу обігу;

в) економічні і неекономічні фактори;

г) сільське господарство;

д) економічні закони і продуктивні сили.

Література: [1, с. 9-30, 63-66, 113-121, 172-184]; [2, с. 15-57, 96-105, 116-119, 261-273, 293-305]; [3, с. 23-29 546-559, 584-624,]; [4]; [5, с. 14-74, 103-111]; [6, с. 40-132]; [7, с. 9-12, 14-171, 183-207]; [8, с. 11-157, 277-281, 332-337, 353-373, 572-615]; [9, с. 12-41, 138-159, 359-383, 479-566]; [10, с. 11-40,120-128, 176-223]; [11, с. 15-58, 234-249]; [12, с. 11-33, 81-85, 105-107, 147-161, 225-254]; [13, с. 19-165, 308-322, 407-483, 823-934]; [14, с. 30-54, 140-152, 216-237, 338-370, 498-529]; [15, с. 5-46, 98-103, 114-115, 203-226]; [16, с. 3-84, 138-145, 207-253]; [17, с. 15-42, 79-86, 108-120, 180-195, 236-245]; [18, с. 5-14, 47-51, 110-129]; [19, с. 9-148, 168-236, 247-287]; [20, с. 9-49, 131-137, 184-202, 250-279]; [21, с. 3-144, 222-308]; [22, с. 5-129]; [23, с. 9-40, 119-126, 178-196]; [24, с. 8-56, 119-120, 139-144, 247-290]; [25, с. 7-29, 112-133, 143-149, 213-224].

Варіант 2

Теоретичні питання

1. Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства (XVI – XVIIІ ст.). Зрушення у розвитку продуктивних сил Європи.
2. Дослідження основних проблем функціонування ринкового господарства у працях А.Сміта, Д.Рікардо, Дж.Мілля, Т.Мальтуса та Ж.Б.Сея.
3. Особливості розвитку змішаних ринкових систем та корпоративних форм господарювання провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)
4. Монетарна концепція чиказької школи монетаризму та її зв'язок з висновками М.Фрідмена та «конструкцією кривої Філліпса»

Розкрити зміст категорій і понять

Фабричне виробництво; промисловий переворот; централізація капіталу; циклічна криза; „християнський комунізм”; суспільство справедливості; фаланга; центрально-керована економіка; політика “воєнного комунізму”; нова економічна політика; технологічний уклад; державний соціалізм; “дирижизм”.

Тести

1.  Центральною ідеєю канонічної доктрини Середньовіччя було:

а) вчення про “справедливу ціну”, як встановлену Богом;

б) впровадження ідеї “справедливої ціни”, під якою розуміли ціну, що дорівнювала витратам праці, а привласнення торгівельного прибутку і відсотку розглядалось як порушення обміну по “справедливій ціні”;

в) дотримання античної традиції, пов’язаної з поглядами
Арістотеля;

г) спрямування діяльності людей на отримання прибутку та нагромадження багатства у формі грошей.

2. На думку меркантилістів основним джерелом багатства країни є:

а) сільськогосподарське виробництво;

б) промислове виробництво;

в) зовнішня торгівля;

г) внутрішня торгівля.

3. Позитивна оцінка змісту та економічних наслідків політики меркантилізму була дана:

а) А. Смітом;

б) представниками класичної школи;

в) представниками утопічної школи;

г) Дж. М. Кейнсом.

4. Що з нижче перерахованого не відповідає принципам меркантилізму:

а) заохочення експорту готових товарів;

б) заборона вивозу золота та срібла;

в) заборона імпорту сировини;

г) заохочення пріоритетного розвитку виробничих галузей.

5. Суть економічної політики пізнього меркантилізму зводилась до:

а) активного “торгового балансу”;

б) активного “грошового балансу”;

в) обмеження імпорту;

г) обмеження експорту готової продукції.

6. Представниками віденської школи граничної корисності були

а) К. Менгер, Е. Бем-Баверк, Ф. Візер;

б) Ф. Візер, Е. Бем-Баверк, В. Зомбарт;

в) А. Маршалл, В. Парето, Дж. Б. Кларк;

г) К. Менгер, Г. Шмоллер, Е. Дюринг.

7. На думку економістів віденської школи, вартість засобів виробництва визначається:

а) граничними витратами факторів виробництва;

б) граничною корисністю граничного продукту виробництва;

в) витратами праці у виробництві;

г) суб’єктивною оцінкою їх корисності у споживанні.

8. А. Маршалла вважають засновником неокласичної традиції в її сучасному вигляді тому, що він:

а) поєднав теорії граничної корисності та факторів виробництва в моделі попиту і пропозиції;

б) запровадив граничний аналіз економічних змінних;

в) створив теорію загальної ринкової рівноваги;

г) впровадив в економічний аналіз оцінку еластичності попиту.

9. Спільним для засновників всіх шкіл неокласичного нап-рямку було:

а) визнання трудової теорії вартості;

б) пояснення вартості товарів витратами факторів виробництва;

в) застосування методу граничного аналізу змінних;

г) використання економіко-математичні теорії економічної поведінки споживача.

10. Автором теорії економічної статики та динаміки є:

а) Дж. М. Кейнс;

б) Дж. Б. Кларк;

в) Р. Харрод;

г) Дж. Хікс.

Література: [1, с. 9-53, 85-112, 131-145, 185-217,]; [2, с. 25-84, 119-123, 139-194, 217-228, 276-291, 309-336, 407-412]; [3, с. 30-146, 270-543, 560-570]; [4]; [5, с. 21-78, 103-111, 152-162]; [6, с. 49-133, 354-443]; [7, с. 19-171, 208-290, 596-696]; [8, с. 38-194, 226-250, 313-331, 393-473, 548-564, 606-614, 616-651]; [9, с. 28-74, 176-271, 410-426, 479-565]; [10, с. 12-85, 97-106, 129-158, 223-278, 352-381]; [11, с. 75-89, 111-173, 275-287, 533-612]; [12, с. 11-74, 113-146, 255-299, 308-330]; [13, с. 47-250, 326-358, 487-600, 708-723, 936-1059]; [14, с. 14-88, 153-174, 238-265, 371-453, 530-556]; [15, с. 10-73, 87-97, 116-120, 140-172, 227-245, 298-301]; [16, с. 73-87, 117-186, 257-328]; [17, с. 19-60, 87-93, 121-138, 196-216, 246-254]; [18, с. 7-34, 51-60, 78-109, 130-157, 183-200]; [19, с. 15-148, 164-295, 303-365]; [20, с. 22-103, 138-160, 203-249, 309-388, 395-399]; [21, с. 21-308]; [22, с. 7-150, 207-291]; [23, с. 13-57, 149-177, 233-250]; [24, с. 18-98, 156-228, 230-246, 291-323, 421-456]; [25, с. 13-40, 134-142, 150-189, 200-211, 226-244].

Варіант 3

Теоретичні питання

1. Нові тенденції господарського розвитку держав Європейської цивілізації наприкінці XVIIІ – початку XIX ст.
2. Трансформація класичної буржуазної політекономії на межі XVIIІ – XIX ст.
3. Науково-технічна революція і науково-технічний прогрес та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік у першій половині ХХ ст.
4. Концепції «індустріального», «нового індустріального» та «постіндустріального суспільства».

Розкрити зміст категорій і понять

Первісне нагромадження капіталу; робоча сила як товар; постійний та змінний капітал; вартість і споживча вартість; органічна будова капіталу; оборот капіталу; держава загального добробуту; ортодоксальна програма стабілізації; гетеродоксальна програма стабілізації; відкрита економіка; соціально-орієнтована економіка.

Тести

1. Назвіть головні засади класичної школи політичної економії:

а) державне регулювання економіки;

б) дослідження сфери обігу;

в) визнання дії об’єктивних економічних законів;

г) проголошення економічного лібералізму;

д) дослідження сфери виробництва;

е) визнання сфери обігу джерелом багатства;

ж) розгляд проблеми цінності переважно з позицій трудової теорії.

1. Назвіть прихильників фізіократизму:

а) В. Петті;

б) Дюпон де Немур;

в) маркіз Мірабо;

г) А. Сміт;

д) Ф. Кене;

е) Ж. Тюрго;

ж) П. Буагільбер;

з) Мерсьє де Ла Рів’єр.

1. Назвіть теоретичні засади економічних поглядів А. Сміта:

а) егоїзм людини;

б) споживча вартість як мета виробництва;

в) схильність людей до обміну;

г) обіг як джерело багатства;

д) низький рівень заробітної плати;

е) поділ праці;

ж) економічний лібералізм;

з) дія об’єктивних економічних законів;

і) визначення цінності речі її корисністю.

1. Назвіть, яку працю А. Сміт визнає за продуктивну:

а) працю в сільському господарстві;

б) працю у сфері матеріального виробництва;

в) працю, що створює цінність;

г) працю у сфері обігу;

д) працю у сфері нематеріального виробництва;

е) працю, що закріплюється в матеріальних цінностях.

1. Назвіть проблеми, що перебували в центрі економічних досліджень Д. Рікардо:

а) аналіз обмеженості ресурсів;

б) теорія цінності;

в) дослідження потреб людини;

г) розподіл багатства;

д) аналіз якісних характеристик капіталізму.

1. В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель покладав:

а) ідею створення двох форм власності на землю;

б) розвиток промисловості та торгівлі;

в) знищення кріпацтва й усунення самодержавства;

г) аграрні перетворення.

1. Критикуючи буржуазну політичну економію, Герцен і Огарьов проголошують необхідність створення нової економічної науки, яка б:

а) досліджувала виробничі відносини;

б) вивчала економічні закони;

в) вивчала проблеми селянства;

г) виступила проти основ капіталізму та за обґрунтування ідей соціалізму.

1. На думку В. Дмитрієва, головна мета його економічних досліджень:

а) показати плодотворність застосування математичного методу до вивчення економічних явищ;

б) дати аналіз теорії прибутку і теорії ренти;

в) довести сумісність трудової теорії вартості і теорії граничної корисності;

г) за допомогою математичних методів розв’язати теоретичні соціально-економічні проблеми.

1. Високий ступінь відокремлення землі від общини мала:

а) азіатська форма земельної власності;

б) германо-слов’янська форма земельної власності;

в) антична форма земельної власності;

г) жодна з відповідей не вірна.

1. Нова економічна політика в Росії передбачала:

а) розширення сфери обміну між господарськими суб’єктами;

б) сполучення державних і громадських засад в управлінні;

в) масовий державний примус (конфіскація, націоналізація, трудові армії);

г) всі відповіді правильні.

Література: [1, с. 31-53, 63-66, 73-84, 122-130, 218-293]; [2, с. 52-93, 107-114, 125-137, 196-205, 239-255]; [3, с. 30-211, 214-267]; [4]; [5, с. 39-78, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-182, 691-720]; [8, с. 129-250, 281-302, 337-345, 661-690]; [9, с. 42-93, 110-135, 312-329, 384-477, 653-687]; [10, с. 65-98, 107-119, 315-351]; [11, с. 90-103, 197-232]; [12, с. 48-85, 107-112, 179-200, 290-307]; [13, с. 171-308, 362-403, 1067-1243]; [14, с. 55-139, 175-215, 266-292, 454-497]; [15, с. 47-97, 121-139, 173-202]; [16, с. 73-87, 117-206]; [17, с. 43-78, 94-107, 139-150, 217-235]; [18, с. 15-44, 61-77, 158-182]; [19, с. 164-288, 437-462]; [20, с. 50-183, 280-308, 399-422]; [21, с. 107-221, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-118, 224-232, 306-321]; [24, с. 58-118, 121-138, 350-420, 457-466]; [25, с. 30-110, 140-148].

Варіант 4

Теоретичні питання

1. Особливості формування ринкового господарства у країнах Європейської цивілізації на початку XIX ст.
2. Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва.
3. Поглиблення криз національних економік у 70-80-х роках ХХ ст.: причини і наслідки.
4. Історія формування і загальна характеристика еволюції теорії соціал-демократії.

Розкрити зміст категорій і понять

Емпіричні дослідження; економічні концепції; економічні явища; економічні закони; методи дослідження; функції предмету; економічна роздробленість; функціональний капітал; “романтичний рух”; кредитне господарство; “виховний протекціонізм”.

Тести

1. Перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва – це:

а) науково-технічний прогрес;

б) науково-технічна революція;

в) промисловий переворот;

г) індустріалізація.

2. Ф. Бастіа вважав предметом політичної економії:

а) закони виробництва і розподілу багатства;

б) суспільні формації і економічні закони, що регулюють виробництво і процеси обміну благами у суспільстві;

в) сукупність приватних інтересів та їх узгодження у суспільстві;

г) способи виробництва.

3. Хто є автором “закону спадної родючості ґрунту”?

а) Т. Мальтус;

б) Р. Мак-Куллох;

в) В. Сеніор;

г) Дж. Мілль.

4. Що за Ж.-Б. Сеєм є джерелом усіх цін?

а) праця;

б) витрати виробництва;

в) корисність товарів;

г) вартість товарів.

5. Внесок Г.Ч. Кері в економічну теорію визначається:

а) теорією послуг і економічної гармонії;

б) теорією трьох факторів виробництва;

в) теорією протекціонізму;

г) теорією збалансованого розвитку національної економіки;

д) теорією економічного зростання.

6. Зародження капіталістичних відносин у ХІХ ст. в Україні супроводжувалось:

а) зростанням промисловості і торгівлі;

б) впровадженням машинного виробництва у сільське господарство;

в) розвитком фінансової і банківської системи;

г) зростанням суспільного поділу праці.

7. В яких умовах відбувався розвиток політичної економії в Україні у пореформений (1861 р.) період?

а) коли феодальна формація поступалася місцем капіталістичному ладу;

б) при деяких положеннях класичної школи політекономії;

в) при домінуванні теорії К. Маркса та інших шкіл політекономії;

г) бурхливого розвитку продуктивних сил.

8. Аргументація легальних марксистів ґрунтувалась на:

а) вивченні сучасної економічної дійсності;

б) реальних процесах капіталістичного розвитку;

в) критиці доктрини народництва;

г) революційних процесах, що мали місце у Західній Європі.

9. Від якої економічної теорії відмовились ліберальні народники, що групувалися навколо журналу “Основа”?

а) орієнтації на радикальне усунення залишків кріпосництва;

б) селянської соціалістичної революції;

в) дрібнобуржуазних реформістів;

г) селянського землеволодіння.

1. Визначіть, що офіційно пропонували лідери легального марксизму у ХХ ст.?

а) ідеї буржуазного лібералізму;

б) елементи економічного учення марксизму;

в) політичну та ідеологічну позиції марксизму;

г) ревізіонізм.

Література: [1, с. 54-72, 113-121]; [2, с. 15-24, 86-105, 116-119, 207-209, 232-235]; [3, с. 23-29, 149-211, 546-559]; [4]; [5, с. 14-18, 39-56, 68-89]; [6, с. 4-49]; [7, с. 9-12, 19-117, 463-596]; [8, с. 16-37, 213-219, 276-311, 332-388]; [9, с. 7-27, 75-110, 138-159, 359-384]; [10, с. 5-10, 86-96, 120-128, 340-342]; [11, с. 275-287]; [12, с. 4-10, 75-81, 147-162, 171-178]; [13, с. 19-43, 251-323, 407-483, 606-633]; [14, с. 3-10, 89-152, 216-237, 293-337, 498-529]; [15, с. 5-9, 774-86, 99-110, 114-115, 259-292]; [16, с. 3-10, 73-87, 138-145, 235-241]; [17, с. 15-19, 61-86, 108-120, 151-191, 236-245]; [18, с. 5-6, 35-47]; [19, с. 9-14, 164-236]; [20, с. 9-22, 104-137, 184-202, 389-394]; [21, с. 3-20, 107-221]; [22, с. 5-6, 151-206]; [23, с. 9-12, 119-148]; [24, с. 8-16, 99-120, 139-154]; [25, с. 7-12, 76-96, 112-133, 143-149].

 

Варіант 5

Теоретичні питання

1. Промислові революції в країнах Західної Європи: їхня сутність і значення у формуванні матеріально-технічної бази ринкової економіки.
2. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму у Західній Європі  (XVI – XVIIІ ст.) та його загальна характеристика.
3. Господарський розвиток України в період боротьби за державну незалежність (1917 – 1921 р.)
4. Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії в період радянської доби.

Розкрити зміст категорій і понять

Натуральне господарство; цехове виробництво; товарне виробництво; позичковий процент; гроші та їх функції; ринкова ціна; меркантилізм; імперіалізм; монополістичний капіталізм; неокласицизм; маржиналізм; гранична корисність; гранична продуктивність; закони Госсена.

Тести

1.Кому з науковців належить вислів: «…політична економія є неможливою, коли мінова вартість не піддається виміру?»

а) С. Сісмонді;

б) К. Робертусу;

в) П. Прудону;

г) Ф. Лассалю.

2. Представники економічного романтизму висували реформаторські концепції, у відповідності з якими звичайною оголошувалась:

а) економіка вільної конкуренції;

б) економіка дрібних власників;

в) соціалістична економіка;

г) трудова теорія вартості.

3. Хто з науковців є винахідником «залізного» закону заробітної плати?

а) С. Сісмонді;

б) Ф. Лассаль;

в) К. Робертус;

г) Т. Кампанелла.

4. Відомий економіст С. Сісмонді джерелом суспільного багатства вважав:

а) землю;

б) капітал;

в) працю;

г) конкуренцію.

5. П. Прудон у своїх працях наголошував на тому, що на розвиток суспільної економіки негативно впливає:

а) приватна власність;

б) економічна свобода суб’єктів;

в) конкуренція;

г) держава.

6. Вкажіть історичний період, в який у Сполучених Штатах відбулась «велика депресія»:

а) 1941-1945;

б) 1974-1975;

в) 1929-1933;

г) 1789-1791.

7. Який з малюнків відображає  кейнсіанську криву попиту на інвестиції?

 

8. Загальна формула макроекономічного рівняння в економіці з урахуванням зовнішньоекономічного сектора, згідно теорії
Дж. Кейнса, має вигляд:

а) C+IN=ЧНП

б) I+G+X=S+T+M

в) ВНП=С+I+G+XN

г) X-M=XN

9. Теоретичні підходи Дж. Кейнса до економічного аналізу з врахуванням психології людей знайшли своє відображення у використанні:

а) схильності людини до споживання та зберігання;

б) методу «робінзонади»;

в) підходу до позицій «раціональної людини»;

г) врахування економічних інтересів різних верств суспільства.

10. У 1936 р. вийшла головна книга Дж. М. Кейнса, в якій були викладені загальні базові принципи наукової «кейнсіанської революції». Вона мала назву:

а) «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей»;

б) «Теорія економічної динаміки»;

в) «Загальна теорія споживання та інвестицій»;

г) «Теорія мультиплікатора та економічна рівновага».

Література: [1, с. 9-30, 63-66, 85-112, 131-140, 172-184]; [2, с. 25-57, 116-123, 139-144, 239-255,  261-272, 293-306, 407-414]; [3, с. 270-543, 584-622]; [4]; [5, с. 18-55, 68-77, 152-162]; [6, с. 49-133, 354-443]; [7, с. 19-171, 194-207, 596-690]; [8, с. 38-140, 276-280, 313-337, 393-473, 543-564, 572-595]; [9, с. 28-41, 95-109, 175-298, 384-566]; [10, с. 11-47, 97-106, 129-158, 176-222,  352-381]; [11, с. 13-58, 234-257]; [12, с. 11-48, 81-84, 105-106, 113-146, 225-254, 308-326]; [13,с. 47-167, 308-358, 487-600,  708-726, 823-934]; [14, с. 14-54, 140-174, 238-266, 338-370, 530-556]; [15,с. 10-46, 99-120, 140-172, 203-226, 298-305]; [16, с. 25-87, 117-172, 207-322]; [17, с. 19-42, 79-93, 121-138, 180-195, 246-254]; [18, с. 7-14, 51-60, 78-129, 183-200]; [19, с. 15-223, 278-317, 375-396]; [20, с. 22-49, 131-160, 203-279, 395-398]; [21, с. 21-106, 168-308]; [22, с. 7-129, 207-291]; [23, с. 13-57, 149-206, 262-286]; [24, с. 18-56, 119-120, 156-228, 247-290, 421-456]; [25, с. 13-29, 112-142, 150-189, 213-224].

Варіант 6

Теоретичні питання

1. Процес індустріалізації наприкінці ХІХ ст. та його вплив на структурні зрушення у національних господарствах Європи.
2. К.Маркс про матеріальну основу економічних криз та особливості їх прояву у ХХ - ХХІ ст.
3. Сутність та основні шляхи структурної перебудови економіки України у 90-х роках ХХ – на початку ХХІ ст.
4. Формування економічної теорії у незалежній Україні та її спорідненість із інституціональною та неоліберальною школами.

Розкрити зміст категорій і понять

Мануфактура; національний дохід; «природна ціна»; додаткова вартість; система оподаткування; економічний лібералізм; трудова теорія вартості; феодально-кріпосницький лад; соціально-економічна перебудова; феодальна монополія; боргове господарство; робочий соціалізм; «перехідний час» до соціалізму.

Тести

1. Що, на Вашу думку, здійснив промисловий переворот у Франції та Німеччині у ХІХ ст.?

а) остаточно знищив залишки феодальних відносин;

б) завершив формування промислового пролетаріату;

в) сприяв вибуху циклічної кризи, яка охопила майже всі галузі економіки;

г) сприяв перетворенню їх на основну паливно-металургійну базу Західної Європи.

1. Усі соціалістичні концепції об’єднувала різка критика капіталістичного ладу і не сприйняття його основи:

а) експлуатації людини людиною;

б) найманої праці;

в) приватної власності;

г) поділу суспільства на багатих і бідних.

1. Прибутки С.А. Сен-Сімон визначав як:

а) відрахування від прибутку праці робітника;

б) отримуваний дохід відносно до праці і вкладеного капіталу;

в) винагороду за утримання від споживання;

г) дохід, який продавець отримав від усіх товарів за мінусом видатків.

1. Ш. Фур’є вважав, що для успіху нового суспільства необхідно:

а) зростання та розвиток економіки;

б) зростання продуктивності праці яка збільшує успіх для всіх;

в) створити велике виробництво;

г) планомірно застосувати досягнення науки і техніки.

1. Виділіть сформульований Р. Оуеном основний принцип соціалізму:

а) «від кожного – за здібностями, кожному - за його внеском»;

б) «від кожного – за здібностями, кожному – за потребою»;

в) «від кожного за здібностями, кожному - за працею»;

г) «від кожного за здібностями, кожному – за рівнем освіти».

1. Сутність соціального ринкового господарства проявляється в:

а) поєднанні ринкових принципів організації господарства;

б) розвинутій системі соціальних гарантій;

в) утворені нових форм господарювання;

г) «поєднанні банківського капіталу і промислового».

1. Неолібералізм на відміну від кейнсіанства передбачає:

а) державні заходи пов’язані з інвестуванням збиткових і низькорентабельних галузей економіки;

б) лібералізацію економіки;

в) зростання об’ємів держаних закупок і позик;

г) вільне ціноутворення;

д) переваги приватної власності.

1. Фрайбурзька школа неолібералізму в концепції соціального ринкового господарства дотримується принципів:

а) конкуренція скрізь де можливо, регулювання там, де необхідно;

б) автоматичне функціонування вільного ринкового господарства;

в) синтез між вільним і соціально обов’язковим суспільним ладом;

г) концентрація влади і колективізм;

д) соціальне вирівнювання за допомогою справедливого розподілу.

 

1. Для сприяння ринкової стабілізації держава, на думку М. Фрідмена, може скористатися лише одним інструментом впливу на економіку:

а) грошовою емісією;

б) процентною ставкою;

в) рівнем заробітної плати;

г) валютним курсом;

д) обліковою ставкою;

є) державним регулюванням.

1. Методологічною основою вчення німецького неолібералізму стала концепція:

а) економічної системи як сукупності виробничих відносин і продуктивних сил;

б) економічного (природного) порядку;

в) ідеальних типів господарських систем;

г) сформованого суспільства;

д) природного рівня безробіття.

Література: [1, с. 31-53, 73-84, 185-202]; [2, с. 58-94, 119-134, 196-214, 276-291, 320-334]; [3, с. 30-146, 214-267]; [4]; [5, с. 39-77, 103-111, 163-167]; [6, с. 444-491]; [7, с. 99-117, 124-171, 183-207, 697-720]; [8, с. 147-153, 158-172, 194-210, 226-250, 313-327, 337-344, 616-652]; [9, с. 42-74, 95-135, 567-638]; [10, с. 48-85, 97-119, 223-278,  303-351]; [11, с. 75-89, 111-147]; [12, с. 48-74, 107-112, 179-200, 255-289]; [13, с.  171-250, 325-403, 936-1062]; [14, с. 55-88, 153-215, 266-292, 371-453]; [15, с. 47-73, 87-97, 116-140, 227-251]; [16, с. 88-200, 207-212]; [17, с. 43-60, 87-107, 139-150, 196-216]; [18, с. 15-34, 51-77, 130-157]; [19, с. 164-236, 318-365, 437-462]; [20, с. 50-103, 138-183, 309-389, 399-422]; [21, с. 21-106, 168-308, 439-446]; [22, с. 130-150, 292-307]; [23, с. 58-116, 233-250, 306-321]; [24, с. 58-98, 121-138, 230-246, 291-323, 457-466]; [25, с. 30-75, 97-110, 134-142, 200-211, 226-244].

 

Варіант 7

Теоретичні питання

1. Формування ринкового господарства у Німеччині і першій половині ХІХ ст. та причини відставання від країн Західної Європи. Аграрні реформи.
2. Загальна характеристика історичної школи Німеччини.
3. Умови та напрямки економічних досліджень в економічній історії та історії економічних учень.
4. Місце і роль «економічної історії та історії економічних учень» у системі економічних знань.

Розкрити зміст категорій і понять

Абсолютна конкуренція; фритредерство; протекціонізм; «залізний закон заробітної плати»; «гармонія інтересів»; закони виробництва; закон розподілу; закон Юма; «економічна система» М. Балудянського; прибуток з капіталу; максимізація прибутку.

Тести

1. Основною історичною передумовою у формуванні марксизму було:

а) завершення промислового перевороту;

б) встановлення класичної форми фабричної системи;

в) величезний розвиток продуктивних сил;

г) капіталізм показав суперечливий характер свого розвитку;

1. За визнанням К. Маркса, як вчений він методологічно сформувався із трьох наукових джерел:

а) теорії меркантилізму;

б) англійської політичної економії;

в) німецької історичної школи;

г) німецької класичної філософії;

д) французького утопічного соціалізму;

е) неокласичної економічної теорії.

1. У методології дослідження К. Маркса центральне місце посідає концепція про:

а) додаткову вартість;

б) становище робітничого класу;

в) суспільну власність;

г) базис і надбудову.

1. Якими із перелічених варіантів положень керується К. Маркс, якщо припустити, що додаткова вартість створюється?

а) працею, капіталом і землею;

б) постійним капіталом;

в) неоплаченою працею продуктивних робітників;

г) працею додатково найманих працівників;

д) всім авансованим капіталом.

1. Виходячи із теоретичного надбання К. Маркса проаналізуйте, що створює конкретна праця?

а) вартість;

б) споживчу вартість;

в) переносить вартість засобів виробництва на готовий продукт;

г) додаткову вартість;

д) прибуток;

е) підприємницький дохід;

є) корисність.

1. Що є визначальною рисою теорії інституціоналізму?

а) контроль суспільства над економікою;

б) монополізація ринку;

в) механізм реалізації криз;

г) економічне зростання економіки.

1. Інституціоналізм – це своєрідний напрям в економічній теорії. Що він вивчає?

а) проблеми розвитку суспільства;

б) виробничі відносини суспільства;

в) суспільно економічні закони;

г) економічні, політичні, правові та інші проблеми суспільства.

1. Які рушійні сили виділяє Т. Веблен, що спонукають людину до продуктивної економічної діяльності?

а) матеріальні стимули;

б) особистий інтерес;

в) форма організації суспільного виробництва;

г) напівсвідомий потяг до добре виконаної та ефективної роботи, допитливість.

1. Важливою рисою індустріальної системи Дж. Гелбрейт називає планування. Визначте, що є основою його виникнення?

а) централізоване, тоталітарне управління;

б) економічні кризи, що супроводжують капіталістичну економіку;

в) розвиток науки і техніки, що мають забезпечити здійснення передбачених фірмою результатів;

г) збільшення кількості підприємств і розширення конкурентного середовища.

1. Назвіть обставини, що справили вплив на формування теоретичної і ідеологічної платформи соціал-реформізму?

а) зростання питомої ваги кваліфікованих працівників і службовців;

б) співробітництво робітничого класу з інтелігенцією, що породило його нейтральність і сприяло формуванню психології індивідуалізму;

в) двоїста політика поведінки дрібної буржуазії;

г) зростання соціальних протиріч у суспільстві, бажання трудящих поправити матеріальне становище.

Література: [1, с. 54-84, 113-191]; [2, с. 15-24, 86-94, 125-137, 96-105, 107, 116, 207-209, 337-344]; [3, с. 23-29, 149-267, 546-559]; [4]; [5, с. 3-7, 14-17, 39-77, 132-162]; [6, с. 4-49]; [7, с. 9-12, 127-182, 208-290, 463-595]; [8, с. 16-36, 211-225, 281-310, 337-388, 661-702]; [9, с. 7-27, 75-94, 110-158, 312-329, 653-687]; [10, с. 5-11, 86-96, 107-128, 279-292, 340-342]; [11, с. 90-103, 197-232, 259-272]; [12, с. 4-10, 75-80, 99-104, 107-112, 147-161, 290-307]; [13, с. 19-46, 251-307, 362-403, 438-483, 605-633, 1067-1243]; [14, с. 3-13, 89-139, 175-237, 293-337, 454-497]; [15, с. 5-10, 74-86, 104-108, 114-115, 121-140, 173-202, 239-297]; [16, с. 3-10, 117-206]; [17, с. 15-18, 61-78, 94-120, 151-171, 217-235]; [18, с. 5-6, 35-50, 61-77]; [19, с. 9-14, 164-169]; [20, с. 9-21, 104-130, 161-202, 280-308, 389-394]; [21, с. 20-30, 107-308]; [22, с. 5-6, 151-206]; [23, с. 9-12, 80-148, 224-232]; [24, с. 8-16, 99-118, 121-144, 145-154, 350-420]; [25, с. 7-12, 76-110, 143-149, 190-198].

Варіант 8

Теоретичні питання

1. Маржинальна революція та її зв'язок зі змінами у світовому господарстві. Етапи розвитку маржинальної революції та основні школи.
2. Формування неокласичної традиції у Західній політичній економії. Кембріджська школа.
3. Періодизація, умови, форми господарювання та основні риси первісної доби.
4. Економічна думка Середньовіччя у Західній Європі. Економічні погляди каноністів.

 

Розкрити зміст категорій і понять

Стадії розвитку капіталізму; дрібне виробництво; натуральна форма господарства; просте товарне виробництво; економічний романтизм; форми кооперативів: кредитна, споживча, позичкова; «психологічний закон» Кейнса; гранична схильність до заощаджень; гранична схильність до споживання; мультиплікатор інвестицій; неокейнсіанство.

Тести

1. Предметом політичної економії історичної школи є:

а) сфера виробництва;

б) сфера обігу;

в) економічні закони і продуктивні сили суспільства;

г) історія народного господарства.

1. На думку Ф. Ліста капітал – це:

а) вартість, що самозростає;

б) матеріальне багатство, природні та набуті здібності людей;

в) виробничі запаси;

г) запаси продукції, що приносять прибуток.

1. На думку представників нової історичної школи Г. Шмоллера і Л. Брентано в економічній теорії необхідно аналізувати:

а) економічний розвиток країни;

б) особливості соціально-економічного розвитку на новому етапі;

в) соціальний розвиток країни;

г) систему вільного ринку.

1. На думку Р. Штольцмана вартість складається з двох частин:

а) заробітної плати і прибутку;

б) прибутку і собівартості;

в) собівартості і оптової ціни;

г) оптової ціни і заробітної плати.

1. Представник «соціального напряму» в економічній науці Р. Штаммлер висунув ідею, що політична економія це:

а) моральна наука;

б) точна наука;

в) національна наука;

г) суспільна наука;

д) політична наука.

1. Назвіть основні ознаки соціал-реформізму, що свідчать про їхню незалежність до соціал-демократичного вчення?

а) визначення самоеволюції капіталізму;

б) розвиток державного регулювання економіки;

в) можливості еволюційного здійснення реформ, які б забезпечували прогресивні соціальні перетворення;

г) головною метою економічних програм є зайнятість населення, відтворення і збереження навколишнього середовища.

1. Які обставини, на вашу думку, справили вплив на формування теоретичної та ідеологічної платформи соціал-реформізму?

а) зростання питомої ваги кваліфікованих робітників і службовців;

б) співробітництво робітничого класу з інтелігенцією, що породило його нейтральність;

в) двоїста політика поведінки  дрібної буржуазії;

г) зростання соціальних протиріч у суспільстві, бажання трудящих поправити матеріальне становище.

1. Які розбіжності існують між різними моделями економічного розвитку (змішаної економіки)?

а) поняття «змішана економіка» передбачає різні форми власності;

б) контроль за виробництвом і розподілом;

в) ставлення до планування виробництва;

г) показником соціальних реформ демократичних перетворень у рівень втручання держави в економіку;

д) все вище перераховане вірно.

1. Представники лівого крила виступали за:

а) негайне здійснення революційних перетворень;

б) встановлення абсолютного пролетаріату;

в) державне регулювання економіки;

г) поділ праці для корпоратизації.

 

1. Установіть відповідність:

1	Для свідомого формування “економічної демократії”; теорія “організованого капіталу”	а	К. Лібкнехт, Р. Люксембург, Д. Благоєв
2	Теорія “демократизації капіталу”	б	Р. Гільфердінг
3	Теорія “ультраімперіа-лізму”	в	Теоретична платформа соціалізму
4	Лідери ІІ Інтернаціоналу (ліве крило)	г	К. Каутський
5	Демократичний соціалізм	д	Е. Бернштейн

Література: [1, с. 9-30, 63-66, 85-121, 172-184]; [2, с. 25-57, 96-106, 116-119, 139-144, 261-274, 293-305, 230-236]; [3, с. 270-558, 584-622]; [4]; [5, с. 18-55, 68-77, 103-111, 145-151]; [6, с. 49-133]; [7, с. 19-117, 127-208]; [8, с. 38-156, 277-280, 332-336, 353-473, 572-615]; [9, с. 28-41, 95-109, 138-159, 176-271, 359-383, 481-566]; [10, с. 12-48, 120-149, 176-222]; [11, с. 15-53, 234-248, 275-317]; [12, с. 11-47, 81-84, 105-106, 113-160, 171-178,  255-289]; [13, с. 47-170, 308-322, 407-600, 823-934]; [14, с. 14-54, 140-152, 216-265, 338-370, 498-529]; [15, с. 10-46, 98-110, 114-115, 140-172, 203-226]; [16, с. 25-72, 119-186, 207-253]; [17, с. 19-42, 79-86, 108-138, 180-195, 236-245]; [18, с. 7-14, 47-50, 78-129]; [19, с. 15-156, 168-268]; [20, с. 22-49, 131-137, 184-280]; [21, с. 21-106, 168-187, 222-308]; [22, с. 7-129]; [23, с. 13-57, 119-126, 149-196]; [24, с. 18-56, 119-120, 139-144, 156-228, 247-290]; [25, с. 13-29, 112-153, 143-189, 213-224].

Варіант 9

Теоретичні питання

1. Реформістський шлях переходу до ринкової економіки у Росії та специфіка первісного нагромадження капіталу і промислового перевороту.
2. Економічна думка Росії у першій половині ХІХ ст. (дореформений період) та її вплив на аграрну реформу.
3. Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства (XVI – XVIIІ ст.). Зрушення у розвитку продуктивних сил Європи та США.
4. Економічні погляди У.Петті та П.Буагільбера та їх роль у формуванні трудової теорії вартості та класичної політичної економії.

 

Розкрити зміст категорій і понять

Суспільний устрій; християнський комунізм; «принцип економічної свободи»; «суспільство справедливості»; соціальне партнерство; комуністичне суспільство; фаланга; контрибуція; «економічний порядок»; крива Філліпса; стимулююча роль інновацій; ефект Лаффера; неокласична теорія; неолібералізм; монетаризм.

Тести

1.  Визначіть, на дослідженні яких теорій ґрунтується маржиналізм?

а) граничних економічних величин;

б) сумарних економічних величинах;

в) середніх економічних величинах;

г) раціонального розподілу обмежених ресурсів.

2. На думку О. Бем-Баверка первинними факторами вироб-ництва є:

а) праця і капітал;

б) праця і земля;

в) капітал і підприємницькі здібності;

г) земля і капітал;

д) праця, капітал, природні ресурси.

3. Виберіть, із нижче перерахованих, основні напрямки австрійської школи політичної економії:

а) учення про цінність;

б) теорія еластичності економічних процесів;

в) теорія суб’єктивної економічної цінності;

г) теорія стимулюючої ролі інвестицій;

д) теорія граничної корисності.

4. Що на думку В. Парето, повинна вивчати економічна наука?

а) потреби людини;

б) поведінку людини у виробництві;

в) причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами;

г) відносини між людьми у процесі виробництва.

5. Домінуючим методом економічного аналізу неокласичного напряму економічної думки є:

а) емпіричнй;

б) каузальний;

в) функціональний;

г) абстракції;

д) індукативний.

6. Виділіть основні складові воєнного комунізму:

а) введення продовольчої диктатури;

б) націоналізація всіх підприємств;

в) свобода торгівлі і підтримка політики «фритредерства»;

г) розширення границь грошового обігу;

д) мілітаризація народного господарства.

7. Що було покладено в основу нової економічної політики (НЕП)?

а) концепцію переходу до соціалізму через державний соціалізм;

б) перспективне планування;

в) використання елементів дирижизму;

г) зміна шляхів будівництва соціалізму.

8. Які питання, на вашу думку, потребували теоретичного
вирішення післяреволюційного перевороту 1917 року?

а) аналіз і вибір моделі розвитку;

б) роль особливості розвитку і форми функціонування економіки перехідного періоду;

в) процес трансформації приватної власності у соціалістичну;

г) роль держави у перехідній економіці і в подальшому будівництві соціалізму.

9. Визначіть основні проблеми, які досліджувались і обговорювались в економічній літературі у роки радянської доби?

а) госпрозрахунок промислових підприємств, організація ринку;

б) стимулювання інструментами грошово-кредитного регулювання темпу зростання грошової маси і ліквідації інфляції;

в) повна відповідальність підприємств за результат своєї діяльності;

г) соціальне вирівнювання за допомогою справедливого розподілу;

д) синтез між вільним і «соціально обов’язковим» суспільним ладом.

1. У 60-70 роках ХХ ст. ряд українських вчених І. Лукінов, Ю. Пахомов, І. Ястремський, В. Корнієнко та інші наполягали на зміні підходів до визначення ролі політекономії в соціально-економічних перетвореннях. Визначіть у чому їх суть?

а) повинна досліджувати виробничі відносини у взаємозв’язку з продуктивними силами та з надбудовою;

б) повинна вказувати негативні наслідки адміністративного впливу на ціни;

в) повинна звертати увагу на можливість «кризи збуту» за умов монополізації торгівлі;

г) повинна розробити теоретичні підходи до використання ринкових форм за умов соціалізму.

Література: [1, с. 31-53, 85-112, 185-202]; [2, с. 58-94, 119-123, 139-219, 239-258, 276-291]; [3, с. 30-146, 270-543]; [4]; [5, с. 39-77, 103-162]; [6, с. 354-443]; [7, с. 99-194, 396-696]; [8, с. 147-153, 158-210, 226-250, 313-331, 393-479, 606-659, 702-706]; [9, с. 42-74, 95-106, 175-271, 384-478, 567-620]; [10, с. 49-85, 97-106, 129-158, 223-276, 303-381]; [11, с. 75-89, 111-160, 540-614]; [12, с. 48-74, 113-146, 179-200, 255-289, 308-329]; [13, с. 171-250, 325-361, 487-600, 605-634, 963-1054]; [14, с. 55-88, 153-174, 238-292, 371-453, 530-559]; [15, с. 47-73, 87-97, 116-120, 140-172, 227-248, 298-305]; [16, с. 117-188, 207-322]; [17, с. 43-60, 87-93, 121-150, 196-206, 246-254]; [18, с. 15-34, 51-60, 78-109, 130-157, 183-200]; [19, с. 168-397]; [20, с. 50-103, 138-160, 203-249, 309-388, 395-398]; [21, с. 107-308, 354-373]; [22, с. 130-150, 207-291]; [23, с. 58-79, 149-177, 233-286]; [24, с. 58-98, 156-228, 230-246, 291-323, 421-456]; [25, с. 30-70, 134-142, 150-189, 200-212, 226-244].

Перелік питань до екзамену з дисципліни «Економічна історія та історія
економічних учень»

1. Предмет економічної історії та історії економічних учень – процес виникнення, розвитку, зміни економічних систем і поглядів.
2. Історія політичної економії – основний розділ економічної історії та історії економічних учень.
3. Значення економічної історії та історії економічних учень для оволодіння культурою економічного мислення.
4. Основні етапи та особливості економічного розвитку стародавньосхідних країн. Економічна думка Стародавнього Сходу.
5. Економічна думка Античного світу. Економічні причини розквіту та занепаду країн Античного світу.
6. Економічні погляди Арістотеля.
7. Основні риси феодальної системи. Становлення і розвиток феодальних господарств і їх перебудова. Фома Аквінський та його внесок у розвиток економічних учень.
8. Економічна думка Середньовічної Русі. "Руська правда". Особливості господарського розвитку українських земель у другій половині XIV – на початку XV ст.
9. Меркантилізм. Економічна політика меркантилізму і сучасність.
10. Особливості розвитку меркантилізму в українській соціально-економічній думці кінця XVII – початку XVIII ст. Економічна політика Б. Хмельницького.
11. Зародження індустріального суспільства в країнах Західної Європи. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної буржуазної політекономії. Мануфактура і промисловий капітал. У.Петті – основоположник класичної буржуазної політичної економії в Англії.
12. Господарство країн Європи та США у період генези індустріального суспільства. Економічні погляди фізіократів.
13. Структурні аспекти розвитку господарства Західної Європи. Еконо­мічна теорія А.Сміта і його вчення про поділ праці, вартість, прибуток, ренту і капітал.
14. Зміни в розвитку продуктивних сил Західної Європи в XVI – XVII ст. "Механізм ринку" та ідея "невидимої руки" А. Сміта.
15. Теорія виробництва У. Петті.
16. Вчення Д. Рікардо про прибуток, заробітну плату, земельну ренту.
17.  Ф. Кене – основоположник вчення фізіократів.
18. Формування Д. Рікардо основної задачі політекономії.
19. Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях Ж.Ш. Сісмонді.
20. Економічне вчення П. Прудона.
21. Економічні погляди К. Родбертуса. Проблеми розподілу суспільного продукту.
22. Передумови трансформації класичної "буржуазної" політекономії на межі XVIII – XIX ст.
23. Економічні концепції Т. Мальтуса. Теорія народонаселення.
24. Синтез економічних теорій вартості, капіталу, прибутку, ренти в працях Д. Мілля.
25. Політична економія Ж.Б. Сея і його вчення про три фактори виробництва. Закон ринку.
26. Теорія "послуг" та "економічних гармоній" Ф. Бастіа.
27. Теорія національної економіки та протекціоналізму у працях Г. Кері.
28. "Нова історична школа" і її представники: Г. Шмоллєр, К. Бюхер та Л. Брентано.
29. Формування неокласичних традицій у західній політекономії у другій половині XIX – поч. ХХ ст.
30. Виникнення маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності.
31. Політична економія А. Маршалла.
32. Американська школа неокласиків.
33. Розвиток неокласичної традиції у працях А.С. Пігу та Р. Хоутрі.
34. Математична школа в політичній економії. Теоретичні моделі Л.М. Вальраса і В. Парето.
35. Перехід від капіталізму, основаного на вільній конкуренції, до володарювання монополій. Теорії монополій та конкуренції.
36. Теорія суспільного розвитку Й. Шумпетера.
37. Загальні риси та відмінності класичної та неокласичної шкіл.
38. Загальні риси та відмінності теорій "граничної корисності", "граничної продуктивності".
39. Історичні умови виникнення утопічного соціалізму в
    Західній Європі (початок ХІХ ст.).
40. Концепція К.А. Сен-Сімона і його критика капіталізму.
41. Утопічний соціалізм як ідейне джерело марксизму.
42. Р. Оуен про перетворення суспільства.

43. Історична концепція Ш. Фур’є.

44. Соціалісти-рікардіанці про "справедливу" організацію суспільства.

1. Історичні умови зародження і початок формування марксистської політичної економії в 40-50-ті роки ХІХ ст.
2. Промисловий переворот і його наслідки для країн Західної Європи. Розробка К. Марксом і Ф. Енгельсом економічної теорії капіталізму.
3. Теоретичні проблеми "Капіталу" К. Маркса.
4. Розвиток В.І. Леніним марксистського економічного вчення. Основні економічні ознаки форм монополістичних об’єднань.
5. К. Маркс про матеріальну основу економічних криз та особливості їх прояву в ХХ ст.
6. Наукове значення й місце марксизму в теорії економічної думки.
7. К. Маркс про "відкриття економічного закону руху сучасного суспільства".
8. Економічна думка в Росії на початку ХІХ ст.
9. Економічні погляди О.І. Герцена і М.П. Огарьова.
10. Внесок М.Г. Чернишевського в історію російської економічної думки.
11. Вплив народництва на розвиток капіталізму в Росії.
12. Дмитрієв В.К., Слуцький Є.Є. про використання математичних методів в економіці.
13. Політична економія в Росії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
14. Відображення економічного вчення К. Маркса у працях російських економістів.
15. Суспільно-економічна думка в Україні в дореформений період.
16. Пореформені соціал-економічні проблеми в журналі "Основа". Громада.
17. Соціально-економічні ідеї революційного народництва.
18. Розвиток політичної економії в Україні в останній третині ХІХ ст.
19. Економічні ідеї М.П. Драгоманова.
20. Антикріпосницькі ідеї в працях В.Н. Каразіна, А.О. Скаль-ковського, Я.П. Козельського та Д.П. Журавського. Основні положення селянської реформи 1848 р. у Західній Україні та у 1861 р. в Росії.
21. Внесок М.І. Туган-Барановського у розвиток теоретичних проблем політичної економії.
22. Розвиток економічної думки в Галичині (В. Навроцький, О. Терлецький, М. Павлик, І. Франко).
23. Основні напрями розвитку економічної теорії на початку ХХ ст. та їх еволюція.
24. Світова економічна криза 1929-1939 рр.: причини і наслідки. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
25. Неокейнсіанство і його розповсюдження у Західних країнах.
26. Кейнсіанська теорія і економічна політика.
27. Дж. М. Кейнс і неокейнсіанські моделі державного регулювання економіки.

72. Особливості американської і європейської тенденцій у сучасному кейнсіанстві.

73. Загальна характеристика неолібералізму і причини його виникнення.

74. Неолібералізм: лондонська, фрайбурзька, паризька та чиказька школи.

75. В. Ойкен і його концепція "ідеальних типів господарських систем". Економічний розвиток провідних країн світу наприкінці XІХ – на початку ХХ ст.

76. Теорії "соціального ринкового господарства" та "сформованого суспільства".

1. Монетаризм. Монетарна модель циклу М. Фрідмена.
2. Загальна характеристика інституціоналізму та основні етапи його розвитку.
3. Теорія стадій економічного росту У. Ростоу.
4. Концепції "індустріального", "нового індустріального" і "постіндустріального" суспільства.
5. Теорія "суспільного розвитку" Й. Шумпетера.
6. Футурологія та глобальне моделювання.
7. Сутність реформізму і ревізіонізму.
8. Соціал-реформістські моделі "змішаного економічного ладу".
9. Основні етапи становлення й розвитку економічної науки в СРСР.
10. Економічна думка за часів перехідного періоду 20-30-х років ХХ ст.
11. Розвиток радянської економічної думки у повоєнний період.
12. Консервативна неокласика. Неокласичні теорії економічного зростання (Р. Солоу, Я. Тінберген, Дж. Хікс).
13. Проблеми політичної економії капіталізму та соціалізму у працях радянських економістів в 60—90 рр. ХХ ст.
14. Внесок українських економістів у розвиток економічної теорії в період радянської доби і періоду незалежності.