
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Економіка підприємств транспорту
Економіка підприємств транспорту« Назад
Економіка підприємств транспорту 03.01.2015 12:41
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ
Кафедра «Економіка підприємств транспорту»
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо виконання магістерських робіт для студентів напряму підготовки 0501 «Економіка та підприємництво» зі спеціальності 8.050107 «Економіка підприємства»
Київ – 2010 УДК 65.012.2(075)
Методичні рекомендації щодо виконання магістерських робіт для студентів напряму підготовки 0501 «Економіка та підприємництво» зі спеціальності 8.050107 «Економіка підприємства» / Є. М. Сич, Н. І. Богомолова, О. Р. Приймук, О. В. Пилипенко. – К.: Вид-во ДЕТУТ, 2010. – 66 с.
Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, етапи виконання магістерської роботи, визначення напряму дослідження, умови виконання і написання роботи, структуру, зміст і обсяг роботи, вимоги до її оформлення, порядок підготовки до захисту магістерської роботи та її захист, критерії оцінювання та додатки.
Методичні вказівки розглянуто та затверджено на засіданні кафедри економіки підприємств транспорту (протокол № 9 від 17 березня 2010 року) та на засіданні методичної комісії факультету економіки і менеджменту (протокол № від 2009 року).
Призначені для студентів спеціальності 8.050107 денної та заочної форм навчання.
Укладачі: Є. М. Сич, д. е. н., проф.; Н. І. Богомолова, к. е. н., доц.; О. Р. Приймук, к. е. н., доц.; О. В. Пилипенко, к. е. н., доц.
Рецензенти: Н. М. Колесникова, д. е. н., проф.; О. І. Панченко, к. е. н., доц.
ЗМІСТ
ВСТУП.. 4 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ. 5 2. ЕТАПИ І ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.. 6 3. РЕКОМЕНДОВАНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ. 6 4. СТРУКТУРА І ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ. 10 5. ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ.. 18 5.1. Вимоги до структурних елементів вступної частини. 18 5.2. Вимоги до структурних елементів основної частини. 19 5.3. Нумерація сторінок, розділів, пунктів, ілюстрацій, таблиць, формул…………....22 5.4. Оформлення джерел літератури і додатків. 31 5.5. Оформлення графічної частини. 33 6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУгш МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 33 7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ.. 35 ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 38 ДОДАТКИ. 443
ВСТУП
У сучасних умовах розвитку держави економіка підприємства набуває особливої актуальності, оскільки саме підприємство є основним суб’єктом господарської діяльності країни. Як самостійні ланки економіки підприємства виробляють продукцію, надають різноманітні послуги як з метою задоволення потреб населення, так і для власного виробництва. Сучасне підприємство – це складана система, що об’єднує та використовує різноманітні ресурси: людські, матеріальні, фінансові, інформаційні тощо. З ростом масштабів виробництва, розширенням асортименту продукції підвищується складність управління економікою. Трансформаційні процеси розвитку економіки України обумовили потребу в спеціалістах більш високого теоретичного і практичного рівня підготовки, а саме – магістрах з економіки підприємства. Завдання економістів зводяться до організації виробництва і його інтенсифікації відповідно до змінного попиту та зросту вимог до продукції, що випускається. Дипломне проектування завершує підготовку магістрів і відіграє важливу роль у їхньому формуванні як спеціалістів вищої категорії, спроможних вирішувати практичні завдання підвищення ефективності виробництва. Магістерська підготовка повинна забезпечити фахівцю можливість у майбутньому очолювати науково-дослідницькі програми, а також займати керівні посади в транспортних галузях економіки. Відповідно до цього магістерські роботи передбачають наявність теоретичних розроблень проблеми за вибраною тематикою, що повинні підтвердити здібності авторів до здійснення наукових досліджень та їх упровадження. Поряд із цим окремі магістерські роботи можуть мати прикладний характер і виконуватися за замовленням підприємств залізничного транспорту для розв’язання практичних завдань сучасного виробництва.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Магістерська робота (МР) – це самостійне дослідження, яке студенти виконують на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Вона є кваліфікаційним документом, на підставі якого Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретичної підготовки випускників, їхню готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації. Як теоретико-прикладне дослідження МР повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної організаційно-управлінської або соціально-економічної проблеми розвитку транспортної галузі, а також обґрунтований проект її практичного вирішення, виконаний на основі ретельного аналізу діяльності конкретного підприємства (бази практики). Мета виконання магістерської роботи – підготовка фахівців із поглибленими теоретичними і спеціальними знаннями та навичками, які володіють методами і засобами наукових досліджень, здатні самостійно на високому рівні здійснювати наукову, педагогічну й управлінську діяльність, розв’язувати складні практичні завдання у сфері економіки підприємств транспорту. Працюючи над МР, студент повинен виявити вміння правильного встановлення проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану та оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінювання різних аспектів діяльності організації, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій. Завдання магістерської роботи: - використовувати наукові підходи до виявлення, формулювання та розв’язання актуальних економічних проблем транспортної галузі, що не отримали достатнього висвітлення в науковій літературі; - уміти логічно і послідовно викладати рішення окремих поставлених задач, синтезувати розв’язання локальних проблем для досягнення кінцевого результату відповідно до мети магістерської роботи; - показати рівень теоретичної підготовки та вміння застосувати здобуті знання для розв’язання конкретних практичних завдань; - уміти використовувати під час виконання магістерської роботи методи науково-економічного і математичного обґрунтування; - уміти на підставі отриманих результатів надати рекомендації щодо поліпшення економічної ситуації, котра склалася на транспортних підприємствах, з розробленням конкретного комплексу відповідних заходів. Повнота та особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, сфери діяльності підприємства та його специфічних рис. До основних належать такі критерії оцінювання МР: • сутнісні аспекти роботи; • розвиненість мови викладу матеріалу, загальне оформлення роботи; • якість захисту роботи. 2. ЕТАПИ І ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
Увесь процес підготовки, виконання та захисту магістерської дипломної роботи складається з таких етапів.
Графік виконання МР затверджується на початку останнього триместру, контролюється науковим керівником (консультантом) і кафедрою. У разі порушення графіка студент може бути недопущений до захисту МР. Напрям дослідження студент вибирає згідно з власними науковими інтересами, тематикою наукових досліджень кафедри та проблемами підприємства, на якому проходить переддипломну практику або працює, пов’язаними з напрямом спеціальності. При виборі напряму дослідження студент може скористатися наведеним переліком тем або запропонувати власний, узгодивши його з науковим керівником МР.
3. РЕКОМЕНДОВАНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Тематика магістерських досліджень не є постійною та підлягає періодичному перегляду й уточненню. Вона може розширюватися та доповнюватися новими темами, пов’язаними із новими досягненнями науки і техніки або висунутих практикою; виключенню тем, що втратили свою актуальність або викликають труднощі в розробці. Основні напрями тематики магістерського дослідження, що рекомендується, пов’язані з виявленням і мобілізацією внутрішньо-виробничих резервів і підвищенням ефективності виробництва. Тема МР повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку економічної науки і господарської практики, мати теоретичне і прикладне значення. Тему роботи необхідно узгодити як із завідувачем кафедри, так і з організацією, з урахуванням корисності та практичної цінності для організації. Для розкриття теми студент повинен використовувати відповідні матеріали, отримані на практиці (планові, звітні, статистичні), здійснювати власні спостереження, розрахунки, експерименти, власні доробки. Забороняється виконувати МР на абстрактну тему без використання та аналізу матеріалів, що характеризують діяльність конкретної організації. Рекомендується наступна тематика магістерських робіт.
1.1. Формування моделі корпоративного управління в умовах реструктуризації підприємств залізничного транспорту. 1.2. Обґрунтування доцільності створення механізму організаційно-економічного управління на залізничному транспорті. 1.3. Економічне обґрунтування впровадження нових моделей корпоративного управління. 1.4. Упровадження системи антикризового управління підприємством. 1.5. Проблеми розвитку підприємництва у сфері надання основних і додаткових послуг на залізничному транспорті. 1.6. Розробка стратегії розвитку підприємства в умовах економічної кризи. 1.7. Побудова системи контролінгу на підприємстві. 1.8. Економіко-правові аспекти функціонування та розвитку підприємницької діяльності в Україні. 1.9. Напрями удосконалення організації економічних зв’язків підприємства. 1.10. Бюджетування діяльності підприємства.
2.1. Оцінка структурних зрушень у економіці транспортних підприємств. 2.2. Удосконалення виробничо-господарської діяльності підприємств залізничного транспорту. 2.3. Забезпечення ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства. 2.4. Напрями і шляхи поліпшення господарсько-виробничоїдіяльності транспортних підприємств. 2.5. Підвищення ефективності функціонування підприємств транспорту на основі використання маркетингових підходів. 2.6. Підвищення ефективності організації вантажної роботи станції. 2.7. Ефективність функціонування пасажирського господарства залізниць України. 2.8. Підвищення ефективності вантажних перевезень Південно-Західної залізниці. 2.9. Ефективність надання додаткових послуг на вокзалі. 2.10. Економічні засади вдосконалення обслуговування пасажирів на залізничному транспорті. 2.11. Загальноекономічні аспекти оцінки якості управління експлуатаційною роботою залізниць. 2.12. Економічна доцільність упровадження системи управління якістю послуг на вокзалі. 2.13. Забезпечення конкурентоспроможності транспортно-експедиторської діяльності підприємств. 2.14. Ефективне відтворення і використання основних фондів підприємств залізничного транспорту. 2.15. Забезпечення ефективності використання оборотних засобів підприємства. 2.16. Управління оборотними активами підприємства. 2.17. Підвищення ефективності матеріально-технічного постачання підприємства. 2.18. Управління виробничим потенціалом підприємства. 2.19. Ефективність використання інформаційних технологій на залізничному транспорті. 2.20. Організація фінансово-економічних відносин транспортного підприємства з банками та основні напрями їх удосконалення. 2.21. Фінансовий стан транспортного підприємства та управління його активами. 2.22. Діагностика фінансового стану та підвищення рентабельності підприємства.
3.1. Економічне зростання транспортного підприємства в сучасних умовах. 3.2. Рівновага і стійкість як основа економічного розвитку підприємств залізничного транспорту. 3.3. Оцінка конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах. 3.4. Розвиток диверсифікаційних процесів на підприємстві. 3.5. Організація основної діяльності та удосконалення планування в локомотивному депо. 3.6. Економічний стан і стратегія розвитку транспортного підприємства. 3.7. Перспективи розвитку сфери реалізації продукції та послуг підприємств залізничного транспорту. 3.8. Планування та прогнозування основних показників діяльності підприємств.
4.1. Удосконалення соціально-економічних процесів на підприємстві. 4.2. Дослідження мотиваційного механізму підприємства. 4.3. Удосконалення системи мотивації та оплати праці. 4.4. Організаційно-економічні засади управління трудовими ресурсами. 4.5. Формування та ефективне використання трудового потенціалу. 4.6. Урегулювання соціально-трудових відносин на підприємствах залізничного транспорту.
5.1. Концептуальні основи інноваційного розвитку транспортного підприємства. 5.2. Удосконалення амортизаційної політики підприємства. 5.3. Оцінка економіко-правового середовища інноваційних процесів на залізничному транспорті. 5.4. Розвиток інноваційних процесів підприємств залізничного транспорту. 5.5. Економічне обґрунтування впровадження інновацій на підприємствах залізничного транспорту. 5.6. Формування мотиваційного механізму інноваційної діяльності підприємства транспорту.
6.1. Управління витратами на підприємстві. 6.2. Формування цінової політики транспортного підприємства. 6.3. Підвищення ефективності ціноутворення на вантажні залізничні перевезення. 6.4. Удосконалення принципів формування витрат у локомотивному депо. 6.5. Обґрунтування системи управління витратами. 6.6. Удосконалення системи розрахунків за вантажні залізничні перевезення.
7.1. Стратегія і тактика реальних інвестицій транспортного підприємства. 7.2. Стратегія і тактика фінансових інвестицій підприємств залізничного транспорту. 7.3. Диверсифікація капіталу підприємства й формування портфельних інвестицій. 7.4. Формування інвестиційної політики підприємства в умовах трансформаційних перетворень його економіки.
4. СТРУКТУРА І ЗМІСТ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ
Магістерська робота як науково-практичне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Рекомендується така структура МР:
Загальний обсяг магістерської дипломної роботи 100 – 120 сторінок (5 – 6 авторських аркушів) друкованого тексту на одній стороні аркуша без списку літератури і додатків на стандартних аркушах паперу формату А4 (210х297). У змісті МР (1–1,5 сторінки) записуються назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Зміст роботи повинен відображати суть проблеми, її складність і логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів мають бути стислі та зрозумілі, літературно грамотні, тісно пов’язані з назвою роботи, але не повторювати її. У вступі (3–5 сторінок) наводиться наукове обґрунтування актуальності та значення обраної теми, коротка характеристика стану проблеми; формулюються мета, завдання, предмет і об’єкт дослідження; перелічуються застосовані методи дослідження; особливості постановки і вирішення питань про конкретні умови дослідження; повідомляється, чи було апробовано роботу, якщо так, то де і коли і який спосіб апробації; вказуються її структура та кількість використаних літературних джерел. Перший розділ (25–30 сторінок), що є теоретико-методологічним структурно складається з трьох - чотирьох підрозділів. У ньому розкривається суть досліджуваної проблеми і рівень її сучасної розробки, подається аналіз і узагальнення існуючих концепцій, виділяються дискусійні аспекти і невирішені проблеми, розглядаються еволюція підходів до їхнього вирішення, викладаються теоретичні й методологічні засади розробки вибраної теми. Рекомендується в цей розділ включити підрозділ, присвячений вивченню сучасної наукової літератури з питань, що підлягають дослідженню. Перший розділ є основою розроблення аналітичної та прикладної частини, що розглядаються в наступних розділах. Розділ обов’язково завершується висновками. Другий розділ (30–35 сторінок) є аналітико-дослідницьким. Ґрунтовно аналізується фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретної організації. Варто подати коротку організаційно-економічну характеристику об’єкта дослідження; зазначити форму власності та напрями діяльності підприємства; охарактеризувати умови господарювання, сучасні проблеми та перспективи розвитку; виконати аналіз виробничої, маркетингової, збутової і фінансової діяльності підприємства. На основі опрацювання й узагальнення аналітичних матеріалів магістрант повинен виявити і відобразити в дипломній роботі сучасні тенденції та характер впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на зміну режиму функціонування виробничої системи, визначити можливі причини і наслідки проблем, що виникають у процесі поточної виробничої діяльності, оцінити можливості підприємства щодо вдосконалення окремих елементів виробничої системи і виробництва в цілому. Розділ повинен бути максимально насичений фактичною інформацією (таблицями, графіками, діаграмами, схемами), що відображають відповідні результати діяльності підприємства за останні три-п’ять років. Треба чітко розмежувати джерела походження використаної в аналізі інформації: які дані запозичені з літератури, з документів організації, а також здобуто шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів і висновками до нього. Третій розділ (30–35 сторінок) має прикладний характер і повинен містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети роботи. Структурно цей розділ може містити два-три підрозділи. Характер і зміст запропонованих заходів мають базуватися на аналізі, виконаному у другому розділі роботи. Невіддільною складовою обґрунтування пропонованих студентом заходів повинен бути розрахунок економічної ефективності, вплив реалізації цих заходів на показники діяльності підприємства. За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальний студент – автор магістерської роботи. Однією з ознак високої якості МР є застосування економіко-математичних методів і комп’ютерних технологій як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів, прогнозуванні наслідків їх реалізації для діяльності підприємства. Третій розділ повинен містити порівняльну таблицю, в якій має бути показаний вплив запропонованих заходів на основні показники діяльності підприємства. Для обґрунтування наслідків і ефекту запропонованих заходів доцільно застосовувати відомі магістру методи прогнозування і техніко-економічного обґрунтування, дисконтування, методи оцінки ефективності проектних рішень, методику вибору оптимального варіанта розвитку підприємства тощо. Третій розділ магістерської роботи повинен містити техніко-економічне обґрунтування та розрахунок ефективності впровадження того чи іншого запропонованого заходу, проекту, пропозиції, направленого на вдосконалення діяльності підприємства, обраного в якості бази дослідження. Техніко-економічне обґрунтування передбачає визначення капітальних витрат (інвестицій) на впровадження заходу, розрахунок поточних витрат, прогнозування майбутніх доходів від реалізації проекту на основі проведених маркетингових досліджень, потенційної місткості ринку, передбачених обсягів реалізації та прогнозованих цін на продукцію. Оцінка ефективності інвестиційних проектів здійснюється за допомогою дисконтованих критеріїв ефективності NPV, PI, дисконованого періоду окупності тощо, відомих магістрантам з курсу «Управління проектами». Орієнтовний порядок розрахунку ефективності проекту (заходу) поданий нижче. Розрахунок техніко-економічної ефективності проекту (заходу). Зазвичай для оцінки впливу проекту (заходу) на показники діяльності підприємства прийнято оцінювати стан «До проекту» і «Після проекту». Як равило, оцінюють такі показники, зведені в таблицю:
ТаблицяВплив реалізації запропонованого заходу на показники діяльності підприємства
Дані «До проекту» як правило, передбачають фактичні показники останнього звітного року. Проектовані показники доходу від реалізації можуть бути визначені як обсяг виробництва у вартісних одиницях виміру з урахуванням даних маркетингових досліджень щодо потенційної місткості ринку. За необхідності і можливості можуть бути також визначені: • за умови пропозиції впровадження заходів щодо покращення організації праці: - коефіцієнт використання виробничих потужностей та його зміна, - коефіцієнт змінності, - економія фонду оплати праці, - фондоозброєність праці. • для проектів, що передбачають впровадження або модернізацію основних фондів, виробничих чи пропускних потужностей: - вартість основних фондів, - показники фондовіддачі, - показники фондоозброєності праці, - вплив фондоозброєності праці на ріст продуктивності праці тощо. • якщо пропоновані заходи (інновації) стосуються оборотних коштів чи пов’язані з ними, варто визначити зміну таких показників: - коефіцієнт оборотності обігових коштів, - тривалість одного обороту, - вивільнення обігових коштів з обороту, • для проектів, що стосуються економії чи підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, палива, електроенергії: - матеріаловіддача, - матеріаломісткість продукції, - економію матеріальних витрат. Проект (захід) для визнання успішності та прийняття рішення про реалізацію, повинен задовольняти ряду критеріїв: 1. Забезпечувати фінансову привабливість і фінансовий результат – підвищення розрахункового прибутку або (за неможливості встановлення і розрахунку прибутку) – зменшення (економію) витрат. Якщо доходи залишаються незмінними, то зростання прибутку оцінюється як економія витрат: Δ Приб. = - Δ Витр.
У випадку розрахунку впливу на прибуток економії на одиниці продукції сумарний вплив розраховують:
Δ Приб. = Q′ · (-Δ С1-ці)
де Q′ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях після впровадження запропонованого проекту (заходу), ΔС1-ці – зниження (приріст) собівартості одиниці продукції після впровадження запропонованого заходу (проекту), грн.
На залізничному транспорті економію експлуатаційних витрат або їх перевитрати в результаті зниження (підвищення) собівартості перевезень визначають розрахунком: , ±ΔЕ = (±Δе10) · åPL′ /10,
де ΔЕ – економія (зі знаком «-») або перевитрати (зі знаком «+») експлуатаційних витрат, тис. грн., Δе10 – зміна собівартості 10 приведених тонно-кілометрів, грн., åPL′ – обсяг перевезень у розрахунковому періоді (після реалізації проекту), приведені тонно-кілометри. Вплив зміни фондовіддачі на продуктивність праці розраховують, виходячи із залежності: ПП = Фвід · Фозбр. Звідси, . Цей зв’язок між показниками продуктивності праці, фондовіддачі і фондоозброєності є справедливим як щодо натуральних, так і щодо вартісних показників. Практичний зміст останньої формули такий: якщо в результаті капіталовкладень у технічне переозброєння, придбання нових основних фондів, вдосконалення та модернізацію існуючих, підвищення організаційно-технічного рівня виробництва, продуктивність праці зростатиме швидшими темпами, ніж фондоозброєність праці, то фондовіддача зросте, отже, ефективність використання основних фондів покращиться. Підвищення продуктивності праці дозволяє отримати: 1) Приріст продукції (доходу) за рахунок росту продуктивності праці, %: ΔДПП = (1 – ) · 100 %, або ΔДПП = 100 – · 100 %, де ΔДПП – частка приросту доходу (продукції) за рахунок росту продуктивності праці, %, ІЧ, ІД – відповідно темп росту чисельності працюючих і темп росту доходів від основної діяльності, %.
2) Економію живої праці, тобто вивільнення чисельності працівників (ΔЧ), осіб: ΔЧ = Ч′ – Чдо · ІОП,
де ІОП – індекс росту обсягу продукції (перевезень) після впровадження заходу порівняно з базовим періодом, Ч′, Чдо – чисельність контингенту відповідно після та до впровадження заходу (реалізації проекту), осіб. Вивільнення чисельності можна також визначити на основі показників трудомісткості за допомогою розрахунку:
ΔЧ = (Т′ – Тдо) · Вп · , де Т′ і Тдо – відповідно трудомісткість одиниці продукції у натуральному або вартісному вимірі після та до впровадження заходу, виражена витратами праці на виробництво одиниці продукції, осіб, Вп – випуск продукції в плановому періоді або після впровадження заходу відповідно у натуральних або вартісних вимірниках, М – кількість місяців дії заходу у звітному році.
3) Відносну економію фонду оплати праці у зв’язку з ростом продуктивності праці: ΔФОП = ФОП′ – ФОПдо · ІОП , або: ΔФОП = (Ч′ – Чдо) · , де – середня заробітна плата одного працівника до впровадження заходу (реалізації проекту), грн.
4) Якщо реалізація запропонованого заходу забезпечує вищий ріст продуктивності праці порівняно з ростом середньої заробітної плати, то собівартість виробництва продукції знизиться. Відсоток зниження витрат (ΔВ, % ) розраховується наступним чином:
ΔВ, % =
де ΔТЗП, ΔТПП – відповідно темп приросту заробітної плати і продуктивності праці, %, γЗП – питома вага заробітної плати у собівартості продукції. Зниження показника матеріаломісткості забезпечує економію матеріальних витрат ΔМВ, тис. грн:
ΔМВ = (Мв′ – Мвдо) · ОПп, або: ΔМВ = ΔМм · Д′,
де Мв′, Мвдо – матеріальні витрати на одиницю продукції відповідно після і до впровадження заходу, грн., ΔМм – зниження (зміна) матеріаломісткості в результаті впровадження заходу, грн./ грн., ОПп – обсяг виробництва продукції після впровадження запропонованого заходу (у плановому періоді), одиниць, Д´ – дохід (виручка) від реалізації продукції в плановому періоді (після впровадження заходу), тис. грн.
Загальний рівень підвищення ефективності використання виробничих ресурсів у результаті впровадження пропонованих заходів (реалізації проектів) у відсотках визначається наступним розрахунком:
Δ Е, % = ΔТПП · γЗП + ΔТФвід · γаморт + ΔТМВ · γМВ ,
де ΔТПП, ΔТФвід, ΔТМВ – темпи приросту відповідно продуктивності праці, фондо- і матеріаловіддачі у плановому періоді (після впровадження заходу) порівняно з попереднім (базовим), %, γЗП, γаморт, γМВ – питомі ваги (частки) відповідно витрат на оплату праці, амортизаційних відрахувань і матеріальних витрат у сукупних витратах виробництва після впровадження заходу, %. Кінцевий фінансовий результат – прибуток – є найважливішим, проте економічна ефективність запропонованих заходів не може обмежуватися тільки фінансовими результатами і повинна бути націлена на довгострокову перспективу. До важливих ефектів, що може забезпечувати проект (захід, пропозиція) відносять також: - покращання умов праці, зменшення частки ручної і важкої праці у виробничих та трудових процесах, вивільнення працівників (особливо жінок), зайнятих важкими видами праці та працею в шкідливих умовах виробництва, поліпшення умов праці і покращення ергономічних показників (рівня освітлення, загазованості приміщень тощо), що забезпечує ріст продуктивності праці; - загальну зміну чисельності і зростання показника продуктивності праці в результаті механізації та автоматизації виробничих процесів. Жива праця – одна із найважливіших складових створення собівартості і джерело економії; - ще більш важливі джерела економії в сьогоднішніх умовах та при цінах на енерго- та матеріальні ресурси, це – економія енергетичних, паливних ресурсів (за рахунок впровадження різних заходів, в т.ч. диверсифікації джерел, впровадження енергозберігаючих технологій, лічильників, заходів економії, штрафних санкцій і особистої відповідальності за перевитрату паливно-енергетичних ресурсів тощо); - економію матеріальних витрат (заміна дорогих матеріалів дешевими, пошук нових постачальників і джерел сировини, економія транспортних витрат, впровадження раціональних систем постачання, зниження складських витрат, комплексне використання сировинних ресурсів, впровадження безвідходних та маловідходних технологій тощо); - скорочення адміністративних, операційних витрат (наприклад, витрат на електроенергію в офісних приміщеннях), накладних витрат, навчання та розвиток персоналу, підвищення корпоративної культури тощо; - захист і охорону довкілля (часто підприємствам вигідніше сплачувати фінансові санкції, штрафи, аніж вести реальну роботу щодо охорони навколишнього середовища). Тому в цьому питанні необхідно розрізняти фінансову складову і кінцевий результат. По можливості кожний підрозділ третього розділу повинен бути присвячений викладенню змісту, обґрунтуванню та розрахунку ефективності окремого заходу. Статистичні, довідкові вихідні дані для розрахунків і окремі громіздкі значні за обсягом розрахунки, в т. ч. виконані за допомогою ЕОМ, рекомендується винести в додатки. Четвертий розділ (10 – 15 сторінок) має містити інформацію щодо стану охорони праці на досліджуваному підприємстві, пропозиції його покращання. Завдання отримує студент у консультанта з охорони праці індивідуально, залежно від обраної теми дослідження. Розділ «Висновки і пропозиції» (2 – 3 сторінки) є завершальною частиною МР. Він повинен містити стислий виклад актуальності теми, оцінок та узагальнень, зроблених під час аналізу, пропозицій автора І їх економічної ефективності. Розділ «Перелік використаних джерел» повинен включати складений за відповідними правилами перелік використаних літературних та інших джерел. Перелік використаних джерел повинен бути складений в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, які включено у список, необхідно наводити згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць, місця і року видання. Перелік використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список демонструє самостійну творчу працю магістра і ступінь фундаментальності виконаного дослідження. Перелік використаних джерел МР повинен містити щонайменше 50 літературних джерел. При написанні МР студент повинен наводити посилання на джерела, матеріали або окремі результати. Такі посилання дають змогу відшукати документи й перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію про нього. Посилаючись у тексті МР на літературні джерела, треба зазначити їхні порядкові номери за списком літератури, беручи їх у квадратні дужки, наприклад «[1–7]». У додатки виносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць, первинні форми звітності підприємства, що є базою виконаного аналізу, анкет соціологічного опитування тощо. Додатки повинні бути оформлені як продовження МР у порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь). Ілюстрації, таблиці та формули в додатках нумерують у межах кожного додатка, наприклад «рис. Д. 1.2» – другий рисунок першого розділу додатку Д.
5. ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ 5.1. Вимоги до структурних елементів вступної частини
Оформлення дипломних робіт, водночас з їх написанням, є дуже важливим процесом, нехтувати яким не можна. Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і править за основне джерело інформації стосовно дипломної роботи. На ньому мають бути зазначені: - назва міністерства; - найменування вищого навчального закладу (повна назва); - назва кафедри; - шифр групи; - прізвище, ім’я, по батькові студента; - назва магістерської роботи; - шифр і найменування спеціальності; - посада, прізвище, ініціали наукового керівника; - прізвище, ініціали консультантів; - назва міста і рік виконання. На титульному аркуші дипломної роботи обов’язково зазначається гриф «ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ». Слова «МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА» та її назву друкують прописними напівжирними літерами 14 пунктів посередині рядка. Гриф допущення до захисту складається із слів «ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ», посади, вченого звання особи, яка дала допуск, її підпису, зазначення ініціалів і прізвища, дати погодження. Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються. Підписи осіб оформляють так: праворуч зазначають шифр академічної групи студента, у відповідних рядках уміщують посаду, прізвища та ініціали осіб, які підписали роботу (керівник і консультанти), нижче особистих підписів проставляють дати підписання. Місто і рік захисту роботи вміщують посередині рядка в нижній частині титульного аркуша (без вживання слова «рік» або «р»). Приклад оформлення титульного аркуша надається в дод. А. Завдання на роботу оформляється, як правило, на стандартному бланку, виконаному на двох сторінках аркуша, і розміщується після титульного аркуша. Зразок завдання на магістерську дипломну роботу наведено у дод. Б. Реферат (анотація) розміщують безпосередньо після завдання на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Реферат на дипломну магістерську роботу повинен бути написаний трьома мовами: українською, російською та англійською. Він призначений для ознайомлення з роботою в цілому; має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи.
Реферат (анотація) має включати дані про: - назву дипломної магістерської роботи; - обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, додатків, кількість - текст реферату; - перелік ключових слів. Текст реферату повинен послідовно відображати таку інформацію: об’єкт і предмет дослідження; мета роботи; задачі, що вирішуються для досягнення поставленої мети; методи дослідження; отримані результати; наукова і практична значимість роботи. Ключові слова – це основні поняття, терміни, що характеризують суть магістерської роботи, вони обов’язково згадуються в анотації, їх перелік має складатися з 5 – 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми. Обсяг реферату (анотації) повинен становити не більше однієї сторінки. Приклад складання реферату наведено в дод. В. Після реферату, починаючи з нової сторінки на бланку з рамкою, розміщують зміст на магістерську роботу. Зміст подають з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, переліку використаних джерел та ін. Приклад оформлення змісту наведено у дод. Г. Якщо в магістерській роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їхній перелік може бути поданий у роботі окремим списком, який розміщують після змісту з назвою «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ». Перелік друкують двома колонками: у лівій за алфавітом наводять скорочення, у правій – їхню докладну розшифровку. Якщо в дипломній роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому згадуванні.
5.2. Вимоги до структурних елементів основної частини
Основна частина дипломної роботи складається зі «Вступу», «Основного тексту», «Висновків і пропозицій», «Переліку використаних джерел». У «ВСТУПІ», насамперед, треба розкрити сутність і стан дослідження наукової проблематики дипломної магістерської роботи, після чого навести її загальну характеристику. Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з уже існуючими підходами до розв’язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтувати актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Мета і завдання дослідження. Формулюють головну мету роботи, яка може мати кілька складових, і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення. Не вартопочинати формулювання мети зі слів «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на неї саму. Мета роботи, як правило, тісно узгоджується з назвою роботи і повинна чітко вказувати, що саме прагне вирішити автор. Методи дослідження. Наводять перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Указані методи повинні мати тісний зв’язок зі змістом роботи, тобто nht,f коротко, але по суті, визначити, які саме проблеми досліджувалися за допомогою того чи іншого методу. Наукова новизна одержаних результатів. Коротко викладають нові наукові положення (рішення), запропоновані автором особисто. Необхідно показати, у чому полягає відмінність отриманих результатів від уже відомих, охарактеризувати ступінь новизни («вперше отримано», «удосконалено», «дістало подальший розвиток» тощо). Кожне наукове положення чітко формулюють, виокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без надмірної деталізації, що може затінити його сутність, а то й спотворити її). Ні в якому разі не можна робити викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено, а сутність і новизна фактично залишаються незрозумілими. Це одна з найбільш поширених помилок авторів при викладенні загальної характеристики роботи, і її варто уникати. Усі наукові положення з урахуванням рівня їхньої новизни є теоретичною основою (фундаментом) розв’язання в роботі наукових завдань і проблем. При формулюванні наукової новизни можна, зокрема, вживати такі вирази: «вперше формалізовано..», «розроблено метод..., який відрізняється від...», «доведена залежність між...», «досліджена поведінка... і показано...», «доопрацьовано (відомий) метод... в частині... і розповсюджено на новий клас систем...», «створена концепція, що узагальнює... і розвиває...», «досліджено новий ефект...», «розроблено нову систему... з використанням відомого принципу...». Обґрунтованість і достовірність положень, висновків і пропозицій. Тут необхідно конкретно довести, що положення, висновки і пропозиції, наведені в роботі, є обґрунтованими і достовірними, тобто реально (об’єктивно) існуючими в теоретичній і (або) в практичній галузях. Тільки вагомі докази дають підставу довіряти дослідженням автора, можуть підтвердити правильність сформульованих ним висновків. Методи доведення достовірності можна об’єднати у три групи: аналітичні, експериментальні, підтверджені практикою. Аналітичні методи є найбільш результативними їхня сутність – доведення результату (теореми, формули, закону) через математичні перетворення. Ці методи використовуються тоді, коли автору вдалося побудувати математичну модель досліджуваного явища, наприклад, ринковий механізм, соціальний конфлікт тощо. Сутність експериментальних методів перевірки достовірності полягає у відтворенні на фізичній, цифровій або аналоговій моделі досліджуваного явища і порівнянні теоретичних та експериментальних результатів. При підтвердженні наукового результату практикою необхідно, щоб виведені теоретичні положення збігалися з явищами, що спостерігаються у практичних ситуаціях. Наукове значення роботи. У цьому пункті загальної характеристики роботи автори здебільшого роблять одну й ту саму помилку: вдаються до простого переліку отриманих ними наукових положень. Насправді ж, якщо в дипломній магістерській роботі дійсно отримано нові наукові результати, підтверджено їхню обґрунтованість і достовірність, то автору треба великим планом показати й оцінити те значення, яке ці наукові положення мають з точки зору розвитку (доповнення) наукових знань, для вирішення того чи іншого наукового завдання або проблеми. Практичне значення отриманих результатів. У дипломній магістерській роботі, котра має теоретичний характер, подають відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі з прикладним значенням – висвітлюють результати практичного застосування отриманих результатів або рекомендації щодо їх використання. Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши структури, де здійснена їхня реалізація та її форми, реквізити документів, у яких це підтверджується. Як правило, впровадження оформляється актом, підписаним керівником чи іншою відповідальною особою установи, де таке впровадження здійснено. Апробація результатів магістерської роботи. Зазначається, на яких наукових конференціях чи в інших формах висвітлено результати досліджень, включених до магістерської роботи. Основний текст роботи – це виклад відомостей про об’єкт і предмет дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи та її результатів. Основний текст роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів дослідження. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальних висновків незначними подробицями. У розділах подають: - огляд літератури за темою і вибір конкретних напрямів досліджень; - експериментальну частину і методику досліджень; - проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження; - аналіз і узагальнення результатів досліджень. В огляді дослідницької літератури автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітливши роботи попередників, автор повинен вказати ті питання, котрі залишилися не вирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямів досліджень, конкретизують методи вирішення завдань та їхні порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень і проводять економічний аналіз суб’єкта господарювання. Наступний третій розділ присвячують вичерпному і повному викладу результатів власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених ним завдань, достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів), навести порівняння з аналогічними результатами інших дослідників, обґрунтувати потребу у подальших дослідженнях. Виклад цього матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Висновки і пропозиції вміщують безпосередньо після викладення основного тексту роботи, починаючи з нової сторінки. У «Висновках і пропозиціях» узагальнюють і викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в дипломній магістерській роботі, із формулюванням розв’язаного наукового завдання та значення його для науки і практики. Далі подають рекомендації щодо наукового та практичного використання отриманих результатів. Список джерел, на які є посилання в тексті роботи, наводять у «Переліку використаних джерел» і розміщують у роботі після «Висновків і пропозицій». Джерела у «Переліку використаних джерел» треба розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису.
5.3. Нумерація сторінок, розділів, пунктів, ілюстрацій, таблиць, формул
Роботу, як правило, друкують на комп’ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервала, використовуючи шрифти текстового редактора Word розміру 14. Магістерська робота виконується українською мовою, але, за бажанням студента, після узгодження з проректором з навчальної роботи, дозволяється виконання роботи та її захист іноземною мовою. Обсяг магістерської роботи визначається відповідною кафедрою з урахуванням повного розкриття обраної теми (100 – 120 сторінок). До визначеного загального обсягу магістерської роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають нумерації на загальних підставах. Текст магістерської роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: ліве – 30 мм, верхнє, нижнє і праве – 20 мм. Друкарські помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі написання дипломної магістерської роботи, можна виправляти шляхом підчищення або затушовування спеціальним білилом («коректором»), зверху якого на тому ж місці вписується правильний текст або окремі знаки. На одній сторінці допускається не більше п'яти таких виправлень. Абзацний відступ має бути однаковим по всьому тексту в межах 5 – 10 мм. Заголовки структурних частин дипломної магістерської роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» і заголовки розділів друкують прописними напівжирними літерами по центру, без крапок у кінці, не підкреслюючи. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою дипломної роботи є титульна (титульний аркуш), яку включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерують. Наступні сторінки нумерують у правому нижньому куті сторінки без крапки в кінці. Такі структурні частини дипломної роботи, як «зміст», «перелік умовних позначень», «вступ», «ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати «1. Вступ», або «6. Висновки». Цифру, що вказує на порядковий номер розділу, ставлять після слова «РОЗДІЛ», після неї крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу також має стояти крапка, наприклад: «2.3» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів, пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Інтервал між назвою розділу та заголовком підрозділу складає один вільний рядок. Відстань між заголовком підрозділу і текстом зверху і знизу має становити два вільних рядки. Кожну структурну частину дипломної магістерської роботи починають з нової сторінки. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, також після номера, ставлять крапку, наприклад: «1.3.2» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту, хоча такого заголовка пункт може й не мати. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, що й пункти. Переліки, що використовуються при написанні основної частини, оформляються однаково по всій роботі. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку треба ставити не нумеруючи – тире, крапку тощо (перший рівень деталізації – маркування), або малу літеру української абетки з дужкою. Перелік починається з малої літери і після кожного ставиться крапка з комою. Приклад: Господарськими заходами можуть вважатися: • упровадження нової техніки; • інвестиційний проект; • укладення комерційної угоди. або: а) здійснення природоохоронних заходів; б) реалізація будь-якого господарського рішення. Ілюструють дипломну магістерську роботу, виходячи із загального задуму дослідження, за ретельно продуманим тематичним планом, що дає змогу уникнути ілюстрацій випадкових, другорядних і навпаки, включити ілюстрації, вкрай необхідні стосовно найважливіших тем. Зміст кожної ілюстрації має бути узгоджений з текстом, а зміст тексту – з ілюстрацією. Ілюстрації (схеми, графіки, карти) необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації, розміщені на окремих сторінках дипломної магістерської роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Рисунок або креслення за розміром, більшим формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують після згадування в тексті або додатках. Ілюстрації позначають словом «Рисунок» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими і після якого ставиться крапка. Приклад: Рисунок 1.2. (другий рисунок першого розділу). Якщо в роботі вміщено лише одну ілюстрацію, то її нумерують згідно з вимогами. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. За необхідності ілюстрації доповнюють експлікацією – пояснювальними даними. Отже, загальний підпис під ілюстрацією, як правило, містить чотири елементи: - скорочене слово «Рисунок»; - порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами; - тематичний заголовок ілюстрації – текст із якомога стислою характеристикою зображеного; - експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його. Підпис до ілюстрації робиться з абзацного відступу. Приклад:
Рисунок 1.1. Прибуток і витрати підприємства за 2006 – 2009 рр.
Інтервали між текстом та ілюстрацією, ілюстрацією та назвою рисунка становлять один вільний рядок. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, то при їх поданні необхідно посилатися на джерело, з якого вони взяті. Основними видами ілюстративного матеріалу в роботах є: схема, діаграма, графік. Схема – це зображення, котре передає за допомогою умовних позначень і без збереження масштабу основну ідею якогось процесу, пристрою або споруди та показує взаємозв’язок між їхніми головними елементами. На схемах обов’язково витримують товщину ліній зображення основних і допоміжних, відкритих і закритих від спостереження деталей і товщину ліній їхнього зв’язку. Діаграма – один із способів графічного зображення залежності між величинами. У діаграмах наочно відбивають і аналізують масові дані. Відповідно до форми побудови розрізняють діаграми площинні, лінійні й об’ємні. Найбільшого розповсюдження набули лінійні діаграми, а з площинних – стовпчикові (стрічкові) і секторні. Результати опрацювання числових даних можна подати у вигляді графіків, тобто умовних зображень величин та їхні співвідношень через геометричні фігури, точки і лінії. Графіки використовують як для аналізу, так і для більшої наочності ілюстративного матеріалу. Посилання на ілюстрації у тексті дипломної роботи оформляють у вигляді круглих дужок, наприклад: (рис. 3.1) або як зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1», чи «... як це показано нарис. 3.1». Цифровий матеріал, коли його багато або є необхідність у зіставленні певних показників, як правило, оформляють у вигляді таблиці. Таблиці варто розміщувати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблиці, розміщені на окремих сторінках дипломної роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, розміри якої більше формату А4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування в тексті або в додатках. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі наведено лише одну таблицю, то її нумерують згідно з вимогами. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту (по центру). Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Інтервал між словом «Таблиця» і текстом, назвою таблиці та самою таблицею, а також нижнім краєм таблиці і основним текстом становить один вільний рядок. Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи (вертикальні колонки), відокремлені одна від одної відповідно горизонтальними чи вертикальними лініями. За змістом таблиці поділяються на аналітичні й неаналітичні. Аналітичні таблиці є результатом опрацювання й аналізу цифрових показників. Як правило, після таких таблиць робиться узагальнення про нове (виведене) знання, яке вводиться до тексту словами: «Табл. 1.3 дає змогу зробити висновок, що...», «Із табл. 2.4 видно, що...» і т.ін. Часто такі таблиці сприяють виявленню і формулюванню певних закономірностей. До неаналітичних таблиць уміщують здебільшого неопрацьовані статистичні дані, необхідні лише для подання інформації або констатації певного стану речей. Як правило, таблиця складається з таких елементів: порядкового номера і тематичного заголовка (назви), заголовків вертикальних граф (головки), горизонтальних рядків та вертикальних граф (основної частини – графи). Приклад побудови таблиці
Таблиця (номер) Назва таблиці
(заголовки рядків) Графи (колонки, стовпчики)
За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у рядку, головці, чи в них обох, а не у графі; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується підмет), – у графі, а не в головці чи в рядку. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в головці – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути якомога коротшим. Треба уникати повторів тематичного заголовка в заголовках окремих граф, не варто одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Рядок, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять у об’єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків рядка слова розміщують у заголовку над ним. У цифрових таблицях числа, що містять більше як чотири знаки, мають розділятися інтервалом в один знак на класи по три цифри в кожному (за винятком чисел, що позначають номери та календарні роки). Класи цифр у графах мають бути вирівняні вертикально. Примітки та виноски до таблиць друкують безпосередньо під відповідною таблицею. Виноски до цифр у таблиці мають позначатися лише зірочкою. Заголовки граф пишуть з великої літери, підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійними. Заголовки (як підпорядковані, так і головні) мають бути максимально точними і простими. У них не повинно бути слів або розмірностей, що повторюються. Висота рядків – не менше 8 мм. Варто визначитися, чи доцільно включати в таблицю графу «Примітки». Вона потрібна лише тоді, коли містить дані, що стосуються більшості рядків таблиці. Таблицю розміщують у тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступний аркуш. При цьому слово «Таблиця», її номер і назву вказують один раз над першою частиною таблиці, а над іншими (перенесеними) пишуть слова «Продовження табл.» і вказують її номер, наприклад: «Продовження табл. 1.2.». Головку не повторюють, а пронумеровують графи і переносять цю нумерацію на наступну сторінку. Заголовок таблиці не повторюють. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її рядки. Якщо той самий текст у графі таблиці вживається кілька разів і складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Сказане не стосується повторень цифр, математичних символів тощо. Коли якийсь із рядків не містить тексту, цифрових або інших даних, в ньому ставлять прочерк. Усі наведені в таблицях дані мають бути достовірними, однорідними і порівнянними, в основу їх групування покладають лише суттєві ознаки. Посилання на таблицю у тексті дипломної роботи оформляють у вигляді круглих дужок, наприклад: (табл. 3.1) або як зворот типу: «...як це видно з табл. 3.1». Для нумерації рядків графи «№ з/п» не вводять, а нумерують показники в першій графі «Показник» або аналогічній за винятком випадків, коли графа «№ з/п», «Код рядка» чи подібна є необхідною з вимог автоматизації обробки інформації, затвердженої форми таблиці тощо. Графа «Одиниці вимірювання» не вводиться, а одиниці вимірювання зазначаються в першій графі «Показник» або аналогічній за винятком випадків, коли графа «Одиниці вимірювання» є обґрунтовано необхідною. Одиниці вимірювання зазначаються в назві таблиці лише у випадку, коли всі показники або переважна їхня більшість мають саме такі одиниці вимірювання.
Приклад
Таблиця 1.1 Витрати комерційної служби підприємства у 2009 р., тис. грн
Формули в дипломній магістерській роботі вводяться за допомогою редактора формул «Equation editor» для «Windows». Формули та рівняння розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки, відділяючи їх від тексту зверху і знизу, а також одне від одного інтервалом один рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять у наступній після знаків рівності (=), плюс (+), мінус (–), множення (х), ділення (:). При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі й нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують безпосередньо в рядках тексту. Розшифрування значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони у формулі зазначені. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки, потім вказують символ, ставлять тире і записують пояснення з маленької літери. Пояснення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка за допомогою редактора формул «Equation editor» для «Windows» (безпосередньо символ); кожний рядок завершують крапкою з комою, а останній – крапкою. Формули в магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Розрахунки проводять після формули, між формулою та розрахунком ставиться крапка.
(1.1)
де – величина умовного економічного ефекту; – величина умовного економічного результату; – повні витрати на реалізацію заходу, який викликав ефект.
Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша в одному рядку з відповідною формулою в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Нумерувати рекомендується лише ті формули, на які у подальшому є посилання у тексті. Номер, який не вміщується в одному рядку з формулою, переносять у наступний, нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула в рамці, то номер такої формули записують ззовні рамки з правого боку напроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться посередині групи формул і звернене в бік номера. Необхідно знати і правила пунктуації в тексті з формулами. Загальне правило тут таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою, що ставляться безпосередньо за формулою перед її номером. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять посередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, розділові знаки можна не ставити. Формули та рівняння набирають курсивом. Примітки вміщують у роботі за необхідністю пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації. Примітки розташовують безпосередньо після (нижче) тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Якщо примітка одна, то її не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюючи. Після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. При цьому рекомендується використовувати шрифт меншого розміру, ніж той, яким надруковано основний текст. Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або в таблиці, допускається оформляти виносками, їх нумерують окремо для кожної сторінки арабськими цифрами у вигляді верхнього індексу. Якщо виноска на сторінці одна, то її допускається позначати символом у вигляді зірки (*). Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу, речення, до якого дають пояснення. Текст виноски вміщують під таблицею або внизу сторінки і відокремлюють від таблиці чи основного тексту лінією завдовжки 40 – 50 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Лапки по всьому тексту роботи повинні бути однакового вигляду, не допускається розрив шляхом перенесення на іншу сторінку ініціалів, одиниць вимірювання (наприклад, тис. грн), посилань на рисунки і таблиці (наприклад, рис. 1.1). Крім письмово оформленої роботи, на кафедру також здається робота в електронному вигляді на електронному носієві CD-R, вкладеному до конверту, приклеєного до обкладинки в кінці магістерської роботи.
5.4. Оформлення джерел літератури і додатків
Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору варто наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Допускається пропуск слів, речень, абзаців за умови, якщо це не спотворює авторського тексту; такі пропуски позначаються трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, в середині, в кінці). Якщо перед вилученим текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, варто бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів. Посилатися при цьому треба на джерело непрямого цитування, наприклад: (цит. за: ...); д) цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім, бо в обох випадках це може вплинути на рівень магістерської роботи: надмірне цитування створює враження її компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу; є) якщо необхідно виявити власне ставлення до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; є) якщо виникає необхідність виділити в цитаті деякі слова, зробити якесь застереження, то одразу після цього ставиться крапка, потім тире і вказуються ініціали автора дипломної магістерської роботи, а весь текст застереження береться у круглі дужки. Наприклад: (курсив наш. – Г. С.), (підкреслено нами. – Г. С.). Посилання, в бібліографічному розумінні цього слова, означає вказівку на джерело інформації (книгу, статтю, документ тощо). Воно є обов'язковим, якщо в роботі наведено цитату чи якісь важливі або оригінальні фактичні (цифрові) дані, принципові положення або точки зору різних авторів. Посилення в роботах треба оформляти у вигляді квадратних дужок безпосередньо в тексті роботи одразу після цитати чи даних, що погребують такого посилання. Спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела інформації, під яким воно внесено у «Перелік використаних джерел», а потім (через кому) – номер сторінки (чи сторінок), на яких вміщено саме ту інформацію, на яку робиться посилання, наприклад, «... текст цитати ... [25, с. 235 – 237]». Якщо в роботі просто згадується якесь видання (джерело інформації), то посилання на нього не передбачає вказівки конкретних сторінок, наприклад, «... у працях [1 – 7]», «... як зазначається в роботі [12]». При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, додатки дипломної магістерської роботи зазначають їхні номери, наприклад «... у розділі 4 ...» , «... дивись 2Л» , «... за 3.4.4. ..», «... відповідно до 2.3.4.3. ...», «... у додатку Б ...». Посилання на ілюстрації та формули дипломної магістерської роботи вказують порядковим номером ілюстрації чи формули – останній беруть у дужки, наприклад, «рис. 1.2», у формулі (2.1). На всі таблиці дипломної магістерської роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2». У повторних посиланнях вживають скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3». Список використаних джерел – це обов’язкова складова частина, важливий елемент наукового апарата дипломної роботи, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний апарат є своєрідним ключем до використаних автором джерел, ознакою наукової етики і культури наукової праці. Крім того, він є показником рівня обізнаності автора з наявною дослідницькою літературою за темою його роботи. Описи джерел у «Переліку використаних джерел» мають бути повними і точними з дотриманням встановленої послідовності розміщення окремих бібліографічних відомостей. Орієнтуватися тут потрібно насамперед на бібліографічні каталоги та покажчики. Однак якщо виникає необхідність самостійно описати джерело, то варто звертатися до чинних державних стандартів: ГОСТ 7.1 - 84 «Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582-97 „Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила». Джерела у «Переліку використаних джерел» варто розміщувати в порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті або в алфавітному порядку початкових букв бібліографічного опису. В останньому випадку можливе виділення окремих видів джерел за їхнім походженням або змістовими особливостями. Усі джерела (з першого до останнього) мають бути пронумеровані за принципом суцільної нумерації арабськими цифрами. Якщо використано дві чи більше праць одного автора, то вони вказуються у хронологічній послідовності їхньої публікації. Найбільш типові випадки бібліографічних описів наведені в додатку Д. Додатки оформляють як продовження дипломної роботи, її окрему частину, розміщуючи після «Переліку використаних джерел» у порядку появи на них посилань у тексті дипломної роботи. Кожен додаток починають з нової сторінки. Додаток має заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Праворуч над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток _ ” і велика літера, що позначає конкретний додаток. Додатки треба позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А. Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, «А.2» – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.
5.5. Оформлення графічної частини
Магістерська робота повинна мати графічну частину, яка відображає основні розділи магістерської роботи і складається з 7 - 8 стандартних аркушів паперу формату А1. При цьому, серед наочного матеріалу має бути не менше 3 аркушів за 3 розділом магістерської роботи, що розкривають основні результати проведеного дослідження. Зміст, повнота, склад та обсяги демонстраційних плакатів визначаються й погоджуються з керівником і консультантами. Кожний плакат повинен виконуватися на окремому аркуші з рамкою, містити назву, яка точно розкриває зміст поданої інформації та складатися з таблиць, графіків, діаграм, результатів запропонованих заходів. Графічна частина роботи виконується відповідно до нормативних вимог стандартів і університету.
6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Завершена і оформлена робота повинна бути подана на кафедру для її розгляду за 10 днів до початку роботи Державної екзаменаційної комісії. Магістерська робота підписується керівником і разом з відзивом передається на розгляд рецензентам. Магістерська робота повинна мати 2 рецензії. Одна –доктора чи кандидата наук суміжних кафедр, інших вузів за спорідненою спеціальністю, а друга – спеціаліста з виробництва, який має вищу освіту і стаж практичної роботи з відповідної спеціальності. У рецензії повинна бути вказана тема роботи і її актуальність, дана оцінка структури роботи, ступінь розробки теми в цілому і окремих її розділів, питань, наявність у магістерській дипломній роботі самостійних оригінальних рішень або власних методик дослідження, рівень теоретичної підготовки випускника та його вміння використовувати свої знання для вирішення практичних завдань, недоліки магістерської роботи, якість оформлення ілюстративного матеріалу (таблиць, рисунків), реальна практична цінність роботи для виробництва, загальна бальна оцінка роботи, указано на ступінь її відповідності вимогам вищої школи і місце роботи рецензента, прізвище, ім’я та по батькові, учений ступінь, учене звання (якщо є), спеціальність за дипломом, підпис рецензента, дату рецензування. Якщо рецензент працює в іншій організації, то рецензія завіряється підписом і печаткою даної організації (додаток Е). У рецензії необхідно вказати посаду, науковий ступінь і вчене звання рецензента. За бажанням студента до магістерської роботи може додаватися довідка про впровадження у виробництво, засвідчена підписом керівника і печаткою організації, на матеріалах якої виконана робота. У доповіді повинні бути вказані конкретні пропозиції випускника, які впроваджено у виробництво (або буде впроваджено) і одержаний (або очікуваний) економічний (соціальний, екологічний тощо) ефект. Кафедра проводить попередній захист магістерської роботи у присутності наукового керівника. Завідувач кафедри, на підставі поданих матеріалів і документів, визначає ступінь відповідності роботи вимогам вищої школи, якість її оформлення і вирішує питання про її допуск до захисту на засіданні ДЕК, про що робить відповідну позначку на титульному аркуші роботи за своїм підписом. Одночасно деканат (навчальний відділ) готує і подає ДЕК інформацію про виконання випускником навчального плану і одержані оцінки з теоретичних курсів, курсових робіт, практик, державних іспитів (навчальна карта студента або відомість успішності). Студент готує до захисту доповідь іграфічний матеріал у вигляді таблиць, графіків, рисунків, які відображають результати досліджень, основні висновки, узагальнення та пропозиції, що містяться в магістерській роботі. Не можна використовувати як ілюстративний матеріал таблиці, схеми, діаграми, рисунки, які відсутні у самій роботі, або ж подавати ілюстрації, перекопійовані з інших джерел (книг, статей, інструкцій, рекомендації, проектів тощо). Для повідомлення змісту магістерської роботи випускнику дається 10 – 15 хвилин. У своїй доповіді він повинен коротко викласти методику дослідження, зміст роботи, основні висновки, пропозиції та рекомендацій на базовому підприємстві, на матеріалах якого виконувалася робота. У доповіді не варто переказувати змісту підручників, монографій, інструкцій, законодавчих та інших нормативних актів, довідкових даних, відомих (загальноприйнятих) методик і формул розрахунків. У процесі доповіді випускник повинен використовувати ілюстративний матеріал, поданий для ознайомлення членів ДЕК і присутніх. Після закінчення доповіді випускнику ставлять запитання в усній формі члени ДЕК і бажаючі з присутніх у залі. Відповідаючи на запитання, випускник може користуватися своєю магістерською роботою, називати цифрові дані з неї, цитувати окремі місця, посилатися на відповідні розрахунки, таблиці тощо. Відповіді на запитання повинні бути чіткими, конкретними, переконливими, теоретично обґрунтованими, а в разі необхідності – підкріплені цифровими даними. Кількість запитань, що задаються випускнику під час захисту, не регламентується. Після відповіді на запитання технічний секретар ДЕК оголошує відзив та рецензію. Після цього надається слово членам ДЕК і присутнім для зауважень по роботі, її оцінки, схвалення (за бажанням). На закінчення надається слово випускнику для відповіді на зауваження керівника, рецензента, членів ДЕК і присутніх. У своєму заключному слові він може погодитися з указаними зауваженнями, пояснити причину допущених недоробок, помилок, а може аргументовано спростувати їх, відстоюючи свою точку зору і свої висновки.
7. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Рішення ДЕК про оцінку магістерської роботи, присвоєння кваліфікації і видачу диплома приймається на закритому засіданні Державної екзаменаційної комісії відкритим голосуванням простою більшістю голосів. При рівному числі голосів оцінка голови ДЕК є вирішальною. Рішення ДЕК оголошується в той же день після оформлення і підписання протоколів роботи ДЕК та залікових книжок студентів. Рішення ДЕК є остаточним і оскарженню не підлягає. Оцінюючи дипломну магістерську роботу, ДЕК ураховує: • актуальність обраної теми; • чіткість формулювання мети і завдання магістерського дослідження; • структура і логіка побудови плану роботи, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням; • якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми; • якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки; • широта і адекватність методологічного та діагностичного апарату; • системність і глибина аналізу практичних матеріалів організації (підприємства); • наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу; • спрямованість роботи на розробку реальних практичних рекомендацій; • актуальність і обґрунтованість заходів, що пропонуються для підвищення економічної ефективності діяльності підприємства; • наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем; • рівень обґрунтування запропонованих рішень; • ступінь самостійності дослідження; • якість оформлення МР; • уміння стисло, послідовно і чітко викладати сутність і результати дослідження; • здатність аргументовано захищати власні пропозиції, думки, погляди; • загальний рівень підготовки студента; • володіння культурою презентації розробки; • наявність і якість ілюстративних матеріалів для захисту МР; • повнота і ґрунтовність відповідей на запитання членів ДЕК; • зауваження і пропозиції, що містяться у відгуках наукового керівника та рецензента. Оцінка дипломної роботи визначається у балах: «відмінно», «добре» «задовільно», «незадовільно». Відмінно. Магістерську роботу виконано бездоганно; вона містить елементи новизни, має практичне значення, доповідь логічна і стисла, проголошена вільно, впевнено, відгуки наукового керівника та рецензента позитивні, відповіді на запитання членів ДЕК правильні, обґрунтовані та стислі. Добре. Тему роботи розкрито, проте наявні окремі недоліки непринципового характеру: у теоретичній частині поверхово проаналізовано літературні джерела, елементи новизни чітко не окреслено, недостатньо використано інформаційні матеріали підприємства, на базі якого підготовлено роботу, зроблено окремі зауваження у відгуках, доповідь логічна, проголошена вільно, відповіді на запитання членів ДЕК здебільшого правильні, роботу оформлено відповідно до вимог. Задовільно. Тему МР здебільшого розкрито, проте наявні недоліки змістовного характеру: нечітко сформульовано мету роботи; теоретичний розділ має виражений компілятивний характер; недостатньо посилань на літературні джерела, наукова полеміка відсутня; аналітична частина містить забагато елементів описовості; добір інформаційних матеріалів (таблиць, графіків, схем) не завжди обґрунтований; мало посилань на аналітичний матеріал, заходи і пропозиції, що містяться у третьому розділі, обґрунтовано непереконливо; відгуки містять зауваження; доповідь прочитано за текстом; не всі відповіді на запитання членів ДЕК правильні або повні; є зауваження щодо оформлення роботи. Незадовільно. Нечітко сформульовано мету МР. Розділи слабо взаємопов’язані. Відсутній критичний огляд сучасних літературних джерел. Аналіз виконано поверхово, переважає описовість на шкоду системності та глибині дослідження. Заходи, що пропонуються, з аналізу не випливають, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи далеке від зразкового. Доповідь прочитано за текстом. Відповіді на запитання членів ДЕК неточні або неповні. У тих випадках, коли захист дипломної роботи визнаний незадовільним, комісія вирішує, чи може студент подати повторно цю ж роботу після її доопрацювання і усунення недоліків, чи йому необхідно розробляти іншу тему. Повторний захист дипломної роботи дозволяється протягом трьох років після закінчення вузу. Магістерська робота до захисту не допускається. Роботу подано науковому керівникові на перевірку з порушенням термінів, встановлених регламентом, або її написано на тему, своєчасно не затверджену завідувачем кафедри. Виявляється несамостійність виконання роботи. Структура роботи не відповідає встановленим вимогам. Немає економічного обґрунтування пропонованих заходів. Магістерську роботу не оправлено у тверду палітурку, недбало оформлено, літературні джерела не оформлені у відповідний спосіб, відсутні посилання на джерела, зазначені у списку використаної літератури. Випускникам, які успішно захистили дипломну роботу, рішенням ДЕК присвоюється кваліфікація відповідно до одержаної спеціальності. Після закінчення роботи ДЕК її голова складає письмовий звіт і подає його ректору вищого навчального закладу.
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додаток А
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО - ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ
Кафедра «Економіка підприємств транспорту»
ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ Завідувач кафедри «Економіка підприємств транспорту» _________ __________________ підпис посада, прізвище, ініціали
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА _________________________________________________________________ _________________________________________________________________ тема
Розробив студент___ курсу спеціальності 8.050107 «Економіка підприємства» _________ _________________________ підпис прізвище, ім.’я, по-батькові
Керівник роботи _________ _________________________ підпис посада, прізвище, ініціали
Консультанти _________ _________________________ підпис посада, прізвище, ініціали _________ _________________________ підпис посада, прізвище, ініціали _________ _________________________ підпис посада, прізвище, ініціали
Київ – 2010 ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТРАНСПОРТУ
Факультет Економіки і менеджменту Кафедра «Економіка підприємств транспорту»
Спеціальність 8.050107 «Економіка підприємства»
ЗАТВЕРДЖУЮЗавідувач кафедри__________(вчене звання) .__________ _________________(підпис) (прізвище, ім’я та по батькові) .«____»_______________20___р.
ЗАВДАННЯна магістерську роботу студенту_______________________________________________________________прізвище, ім’я та по батькові1. Тема роботи____________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________
Затверджена наказом по ДЕТУТ від «____»______________________20___ р. 2. Строк здачі студентом закінченого проекту роботи ____________ 3. Вихідні дані до роботи ______________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці)_______________________________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Перелік обов’язкового графічного матеріалу _________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Консультанти окремих розділів проекту (роботи)
7. Дата видачі завдання «____»_____________________200____р. Керівник __________________________ (посада, вчене звання) . _________ __________________________ (підпис) (прізвище, ім’я та по батькові) .
Завдання одержав студент _________ __________________________ (підпис) (прізвище, ім’я та по батькові) .
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Керівник проекту (роботи) _________________________________ Студент-дипломник________________________________________
Додаток В АНОТАЦІЯ ДИПЛОМНОЇ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ _____________________________________________________________________________________тема
с., рис., табл., додатків, джерел. Об’єктом вивчення є __________________________________________ __________________________________________________________________ Предмет дослідження – ________________________________________ Мета магістерської роботи – ____________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________
Для досягнення цієї мети в роботі вирішені такі задачі: - ________________________________________________________; - ________________________________________________________; - ________________________________________________________; - ________________________________________________________; Серед методів аналізу економічної інформації головними були: __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ Отримані результати___________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________ Наукове і практичне значення полягає в __________________________ ____________________________________________________________________________________________________________________________________
Ключові слова: ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ФОНД ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ТРУДОМІСТКІСТЬ, ПРОМИСЛОВО-ВИРОБНИЧИЙ ПЕРСОНАЛ.
Додаток Г
Додаток Д
Приклади оформлення бібліографічних описів джерел, використаних у роботі
Додаток Е
РЕЦЕНЗІЯ на магістерську роботу студента групи ______ спеціальності 8.050107 – Економіка підприємства _________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові студента) _________________________________________________________________ (тема магістерської дипломної роботи)
Актуальність роботи. Оцінка структури роботи, ступінь розробки теми в цілому, наявність самостійних рішень, власних методик дослідження, рівень теоретичної підготовки, вміння студента використовувати свої знання для вирішення практичних завдань. Тема магістерської роботи розкрита, основні положення та висновки достатньо обґрунтовані. Недоліки та зауваження магістерської роботи. Магістерська робота на тему __________________________ заслуговує оцінки «відмінно». Вона може бути рекомендована до захисту відповідно до визначених вимог.
Кандидат економічних наук, доцент, кафедри ___________________________ Запорізького національного університету Карпенко А.В.
Навчально - методичне видання
Євген Миколайович Сич Надія Іванівна Богомолова Ольга Романівна Приймук Олена Віталіївна Пилипенко
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо виконання магістерських робіт для студентів напряму підготовки 0501 «Економіка та підприємництво» зі спеціальності 8.050107 «Економіка підприємства»
Відповідальна за випуск О. Р.Приймук
Головний редактор О. В. Ємець Верстка В.О. Андрієнка
Підписано до друку 10 р. Формат паперу 60х84/16, папір офсетний, друк – на ризографі. Замовлення № 36 – 2/10, тираж 50.
Надруковано в Редакційно-видавничому центрі Державного економіко-технологічного університету транспорту, 03049, м. Київ - 49, вул. Миколи Лукашевича, 19
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||