|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Економіка підприємства
Економіка підприємства« Назад
Економіка підприємства 24.05.2014 17:48
Методичні вказівки до виконання домашньої практичної роботи
Мета роботи – поглибити теоретичні знання, набуті студентами в процесі вивчення курсу «Економіка підприємства» і виробити уміння застосовувати їх у практичному вирішенні питань економіки конкретного підприємства. У процесі виконання практичної роботи студент повинен самостійно виконати економічні розрахунки, виявити резерви виробництва і на цій основі обґрунтувати заходи щодо підвищення ефективності діяльності первинної ланки виробництва. В процесі виконання практичної роботи студент повинен: ü Показати вміння вирішувати економічні завдання; ü Застосовувати теоретичні положення у вирішенні конкретних питань економіки, планування та організації роботи підприємства. Студенти обирають номер варіанта згідно порядковому номеру в списках або за останньою цифрою залікової книжки. Практична робота виконується в окремому зошиті або на аркушах формату А-4 чорнилами чорного або синього кольору. Можливе виконання роботи в друкованому вигляді. Практична робота надається на перевірку не пізніше ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії. Практична робота зараховується після усного захисту викладачеві.Студенти допускаються до складання екзамену тільки після зарахування практичної роботи.
І етап Оцінка виробничої програми підрозділу підприємства
Одним з важливих кроків в процесі економічної діяльності підприємства є розробка та ресурсне обґрунтування виробничої програми. Для того, щоб оцінити відповідність виробничої програми наявним на підприємстві потужностям по виготовленню обумовленого виду продукції, необхідно віднайти останню за показниками роботи підприємства, наведеними в додатку А, за формулою (1): Пв = N x P x Tp (шт), (1), де N - кількість верстатів, які беруть участь у виготовленні цільової продукції, одиниць; Р – паспортна продуктивність одиниці обладнання, яка бере участь у виготовленні цільової продукції, год. Тр – річний фонд робочого часу одиниці обладнання, яка бере участь у виготовленні цільової продукції
Тр = Nзм , (2) Де Nзм – кількість змін; Тд – кількість робочих днів на рік, дн; Тзм – тривалість зміни, год; Ттп - % технологічних перерв; Тпр - % планових ремонтів. Для оцінки ефективності використання виробничого обладнання при виготовленні певного виду продукції необхідно обчислити коефіціент екстенсивного використання обладнання, коефіціент інтенсивного використання обладнання, інтегральний коефіціент та резерв потужності, який розраховується за формулою: R = 1 – k інтегр. (3) На основі отриманих показників слід зробити висновок щодо ефекивності сформованої за ринковими потребами виробничої програми підприємства .
ІІ етап. Забезпеченість трудовими ресурсами
Ступінь забезпеченості трудовими ресурсами оцінюється шляхом розрахунку чисельності персоналу, для чого попередньо складається баланс робочого часу одного облікового працівника, виходячи з графіка його роботи, тобто розраховують ефективний фонд роботи одного облікового працівника (Теф), використовуючи при цьому завдання індивідуального варіанта (Додаток Б). Баланс робочого часу оформлюється у вигляді таблиці Таблиця 1 Баланс робочого часу одного працівника
Розрахунок облікової чисельності основних виробничих робітників (Чпр), їх заробітної плати (ЗПпр) та загального річного фонду зарплати виконуються за вихідними даними, наведеними в додатку В. За формулою (7) обчислюється штат основних виробничих робітників (їх облікова чисельність): Чпр = , осіб (4) де ТМ – повна трудомісткість виробничої програми, н/год; K в.н. – коефіціент виконання норм виробітку. Обчисливши потрібну чисельність основних виробничих робітників, їх необхідно розподілити на погодинників, відрядників та розрахувати чисельність допоміжних робітників (у % від чисельності основних робітників) за даними, наведеними в додатку В. Заробіток виробничих робітників з погодинною оплатою слід розраховувати за формулою (5): ЗПпог.= Теф х Тст, грн. (5) де Тст - годинна тарифна ставка за виконану роботу, грн/год; Теф – річний ефективний фонд роботи робітника, годин. Заробіток виробничих працівників-відрядників розраховується за формулою (6): ЗП відр.= N x R, грн (6) де N – виробнича програма, шт R – відрядна розцінка за одиницю продукції, грн. Допоміжні робітники оплачуються за погодинною формою оплати. Річний фонд зарплати за категоріями працівників обчислюється за методикою, наведеною в таблиці 2 Таблиця 2 Розрахунок річного фонду заробітної плати основних та допоміжних робітників
Для розрахунку загальної чисельності керівників, спеціалістів і службовців (Чк) необхідно скористатись формулою (7): Чк = 0,33 х Чр, осіб (7) де Чр – загальна чисельність основних та допоміжних робітників. Обчисливши загальну чисельність керівників, спеціалістів і службовців, їх необхідно розподілити на відповідні категорії, скориставшись даними, наведеними в додатку Г. Заробітну плату керівників, спеціалістів і службовців розраховують виходячи з даних, наведених в додатку Г. Результати розрахунків занести до таблиці 3. Таблиця 3 Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців
ІІІ етап Забезпеченість основними фондами Наявність основних виробничих фондів підприємства досліджується шляхом розрахунку середньорічної вартості основних виробничих фондів на підставі додатку Д за формулою (8): Фср = Фпр + Фвв (8) де Фпр – вартість основних виробничих фондів підприємства на початок року по групах; Фвв – вартість введених у виробництво протягом року основних фондів по групах, грн; Фвиб – вартість вилучених з виробництва протягом року основних виробничих фондів по групах, грн; Тзал – строк залучення основних виробничих фондів по групах у виробництво, місяців; Твил – строк вилучення основних виробничих фондів по групах з виробництва, місяців. IV етап Оцінка витрат підприємства
Ресурсне обґрунтування виробничої програми підприємства також включає оцінку ступеня витратності виробництва за показниками собівартості виготовленої продукції. Розрахунки виробничої собівартості обсягу товарної продукції та одиниці продукції здійснюється сумуванням всіх витрат, які виникають в ході її виготовлення і заносяться до таблиці 4 на основі інформації, що міститься в додатку Ж.
Таблиця 4 Калькуляція собівартості продукції Обсяг виробництва за рік______________
Для того, щоб знайти загальні витрати на основні, допоміжні матеріали та напівфабрикати в собівартості продукції, необхідно скористатись даними, наведеними в додатку Ж. Величину додаткової зарплати розраховують, виходячи з 12 %. Для розрахунку статті «Відрахування від заробітної плати основних робітників» необхідно обчислити всі передбачені виплати до фондів соціального страхування, зайнятості та пенсійного фонду, тобто сума відрахувань складе 37,5% від нарахованої суми їх зарплати (основна зарплата+додаткова). Калькуляційна стаття «Витрати на підготовку та освоєння виробництва» містить низку витрат на проектування виробів, на розробку і документальне оформлення нормативів з праці, норм витрат сировини і матеріалів (сума наведена в Додатку З). Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» включає заробітну плату допоміжного персоналу підприємства з відрахуваннями; амортизаційні відрахування (Аі) по нормах від середньорічної вартості обладнання, транспортних засобів та інструменту (тобто по ІІ та ІІІ групах основних виробничих фондів), які обчислюються за формулою 9 за даними Додатку Д; витрати на поточний ремонт обладнання (ІІ та ІІІ груп основних фондів), які в роботі дорівнюють 5% від їх середньорічної вартості, обчисленої за даними Додатку Д. Аі = Фсрі х Ні, грн (9) де Ні – норма амортизаційних відрахувань відповідної групи основних виробничих фондів підприємства (дані додатку Д). При розрахунку статті «Цехові витрати» підсумовують витрати на заробітну плату керівників, спеціалістів та службовців з відрахуваннями у відповідні фонди за ставкою 37,5% від суми нарахованої заробітної плати; амортизаційні відрахування від вартості будівель і споруд (тобто І групи основних фондів), обчислені за формулою (9) за даними Додатку Д; витрати на ремонт будівель та споруд, які в цій роботі приймаються в сумі 2% від їх середньорічної вартості, обчисленої за даними Додатку Д, а також витрати на охорону праці всіх категорій працівників підприємства, наведені в Додатку З. Сума всіх наведених вище витрат складає цехову собівартість продукції. До складу статті «Загальновиробничі витрати» відносять витрати на науково-дослідні та випробувальні роботи. Їх сума наведена в Додатку З. Цехова собівартість продукції з урахуванням загальновиробничих витрат утворює виробничу собівартість виготовленої продукції. На підставі внесеної до табл.4 інформації здійснюються аналітичні розрахунки головних витратних показників роботи підприємства: а) наводиться перелік та обчислюється сума змінних витрат у собівартості продукції. До них відносять витрати на основні та допоміжні матеріали, напівфабрикати, стисле повітря тощо, заробітну плату основних виробничих робітників з відрахуваннями; б) наводиться перелік та обчислюється сума постійних витрат у собівартості продукції. До них відносять витрати на утримання та експлуатацію устаткування, на освоєння виробництва, цехові та інші загальновиробничі витрати. Після розрахунку суми змінних та постійних витрат на виробництво продукції слід обчислити їх питому вагу в загальній виробничій собівартості виробництва продукції. Перед тим, як зробити висновок щодо ефективності виробничої програми підприємства, слід обчислити внутрішню ціну виготовленої підприємством продукції, виходячи із запланованого нормативного рівня рентабельності продукції. Цод = Сод х (1+Rн) (10) де Сод – виробнича собівартість одиниці виготовленої продукції. Rн – нормативний рівень рентабельності продукції (коефіцієнт) (Додаток З). На основі обчислених показників робиться висновок щодо матеріаломісткості, зарплатомісткості досліджуваного виробництва. Матеріаломісткість визначається як відношення сукупних витрат на матеріали, напівфабрикати до обсягу товарної продукції. Зарплатомісткість показує питому вагу заробітної плати в обсязі товарної продукції. На підставі одержаної калькуляції розраховується беззбитковий обсяг виробництва (Q) для умов дійсного економічного стану підприємства за формулою: Q = (11) де Сп – сума постійних витрат на виробництво річного обсягу продукції, грн; Сзм – сума змінних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції, грн/шт. Ефективний обсяг виробництва продукції (Qеф) необхідно розрахувати, виходячи із суми планового прибутку Ппл, що його одержує підприємство при заданому нормативному рівні рентабельності, тобто за формулою: Qеф= (12) Значення планового прибутку наведені разом із показниками нормативної рентабельності продукції в Додатку З. Після винайдення беззбиткового та ефективного обсягів виготовлення продукції необхідно порівняти їх з фактичними обсягами виробництва, заданими в кожному окремому варіанті індивідуального завдання і зробити висновки. V етап Моніторинг діяльності підприємства. Для того, щоб зробити остаточні висновки щодо ефективності господарювання підприємства у внутрішньовиробничому середовищі, слід визначитися із системою критеріальних показників, за якими буде здійснюватися цей аналіз. В нашому випадку доцільно буде зупинитись на наступному переліку показників, що визначають ефективність чинного внутрішнього економічного механізму: 1) обсяг виготовленої продукції в натуральному вираженні (виробнича програма підприємства); 2) обсяг товарної продукції підприємства; 3) фондовіддача; 4) фондомісткість; 5) собівартість обсягу виготовленої продукції; 6) собівартість одиниці виготовленої продукції; 7) витрати на 1 грн товарної продукції; 8) продуктивність праці виробничих працівників та промислово-виробничого персоналу; 9) фондоозброєність праці; 10) фактичний прибуток від господарської діяльності підприємства, у порівнянні із запланованим прибутком; 11) фактична рентабельність виготовленої продукції, яка порівнюється з нормативним рівнем рентабельності. Згідно з отриманими результатами студенту належить зробити висновок щодо ефективності функціонування підприємства, визначивши можливі напрямки поліпшення існуючої ситуації. Результати виконання розрахунків представити у вигляді таблиці.
Додаток А
Вихідні дані для обчислення потужності та ступеня збалансованості виробничої програми підприємства
Додаток Б Вихідні дані для розрахунку балансу робочого часу
Додаток В Вихідні дані для розрахунку чисельності та заробітної плати виробничих працівників
Додаток Г
Вихідні дані для розрахунку фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців
Додаток Д
Вихідні дані для обчислення середньорічної вартості основних виробничих фондів
Додаток Ж
Вихідні дані по матеріалах для обчислення собівартості продукції
Додаток З
Вихідні дані для розрахунку постійних витрат собівартості продукції та ефективного обсягу її виготовлення
ЛітератураОсновна література:
Додаткова література:
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||