
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Економіка праці та соціально-трудові відносини
Економіка праці та соціально-трудові відносини« Назад
Економіка праці та соціально-трудові відносини 13.05.2014 16:56
ВСТУП
Початок ХХІ-го століття в Україні обумовлений стратегічною потребою в здійсненні ринкової трансформації економічної системи на рівних рівнях. Водночас, ситуація ускладнюється через накладання об”єктивних та суб”єктивних чинників в економіці праці й соціально-трудових відносинах, які в своїй сукупності сприяли та проявились у доволі різкому падінні обсягів виробництва (до рівня 70-х років ХХ-го століття), національного доходу й сукупного соціального продукту, зниження рівня життя переважної частини населення, зокрема пенсіонерів, багатодітних сімей, інвалідів, ветеранів війни. Останнє посилює увагу до розуміння процесів, що відбуваються на ринку праці, вироблення механізмів їх управління, виходячи з конкретних ситуацій динамічності та залежності стану розвитку від вкладеної праці.Сучасний стан розвитку економіки України вимагає трансформації підходів до вивчення дисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини”, розглядаючи працю і взаємини людей у процесі роботи в розвитку і динаміці. Вивчення та аналіз закономірностей організації, функціонування і результатів діяльності ринків праці, поводження роботодавців і працівників у результатів впливу стимулів у вигляді заробітної плати, цін, прибутку, впливу негрошових факторів і державної політики на соціально-трудові відносини, дозволяє сформувати концепцію поводження в сфері праці й об”єктивно правильний світогляд фахівця.Праця є основою існування людини, визначає її місце в суспільстві, служить однієї з найважливіших форм самовираження і самоактуалізації, тому вона повинна бути організована таким чином, щоб адекватно відображати ці особливості людини, забезпечувати відповідну за розміром винагороди.В умовах корінних змін у системі суспільних відносин найбільш істотні перетворення відбуваються в соціально-трудовій сфері, викликаючи закономірне в таких випадках протистояння основних суб”єктів цих відносин. Ймовірно, саме тому жодна зі сфер економічного життя нашої держави не критикується так жорстко, як соціально-трудові відносини, Цьому сприяв ряд факторів, серед яких можна виділити довгі роки пануючих традицій державного патерналізму в цій сфері і спрощену систему оцінки стану соціально-трудової сфери тощо. Тому, необхідність формування нової системи соціально-трудових відносин, що повинно знайти відображення в сучасному розумінні особливостей праці як об”єкта дослідження і вивчення, а також у трактуванні предмета і методу сучасної економіки праці та соціально-трудових відносин як науки.
І. ЗМІСТ ТЕМ КУРСУ
Тема 1. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. ТРУДОВІ РЕСУРСИ І ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУСПІЛЬСТВА
Особливості праці як об’єкта дослідження і вивчення. Роль праці в розвитку людини і суспільства. Фактори функціонування організації. Система соціально-трудових відносин. Завдання дисципліни в сучасних умовах та її проблеми. Цілі курсу і його структура. Стан і розвиток суспільства. Трудові ресурси. Характеристика населення. Відтворення населення. Економічне неактивне населення. Варіанти класифікації населення в економіці праці. Визначення середньорічної чисельності населення. Структура населення. Економічно активне населення. Чисельність і структура різних показників людських ресурсів в Україні. Середня тривалість життя і вік виходу на пенсію в окремих країнах. Вимір трудових ресурсів. Демографічні аспекти трудових ресурсів. Освітні і професійно-кваліфікаційні аспекти трудових ресурсів. Трудовий потенціал (поняття структура і показників). Трудовий потенціал працівника, підприємства і суспільства. Якість населення країни і персоналу підприємства. Динаміка змін у структурі населення України. Методика виміру коефіцієнта життєздатності нації. Вплив факторів природного міграційного та економічного руху на динаміку працеактивного населення.
Тема 2. ПРАЦЯ, ЯК СФЕРА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІТА ОСНОВНИЙ ФАКТОР ВИРОБНИЦТВА
Сутність і характер праці, її соціальні аспекти. Робоча сила, засоби праці. Процес праці. Роль праці в розвитку людини і суспільства. Цілі трудової діяльності. Соціальна і психофізіологічна характеристика праці. Значення праці в розвитку людини. Зміст і характер праці. Характеристика категорій праці. Виробний фактор праці. Поділ праці залежно від види діяльності. Виробничий, технологічний і трудовий процеси. Робоче місце і структура виробничої інформації. Показники, що характеризують задоволеність працею. Якість трудового життя населення. Модель мотивації поводження через потреби. Показники рівня якості трудового життя.
Тема 3. СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЯК СИСТЕМА. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН. СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО
Характеристика соціально-трудових відносин і форми. Структура системи соціально-трудових відносин. Типи соціально-трудових відносин. Формування і розвиток соціально-трудових відносин у суспільстві. Соціальна політика. Глобалізація економіки. Розвиток суспільної праці і виробництва. Поняття соціального захисту та його основні напрямки в сфері праці. Соціальні інститути і механізм соціального захисту працівника. Соціальні гарантії. Поняття соціального партнерства. Суб’єкти соціального партнерства. Профспілки і колективні переговори. Наслідки діяльності профспілок. Законодавчо-гарантовані права найманих робітників на захист. Система колективно-договірного регулювання в Україні. Сутність, показники, типи і соціальна структура трудового конфлікту. Причини трудових конфліктів. Основні форми вирішення трудового конфлікту.
Тема 4. РИНОК ПРАЦІ ТА ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ.СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ
Ринок праці як підсистема ринкової економіки, його взаємозалежність з ринком капіталів, товарів та послуг, житла, інформації, землі, цінних паперів тощо. Структура ринку праці. Система відносин на ринку праці. Сегменти ринку праці. Попит та пропозиція на ринку праці. Класична модель ринку праці. Крива попиту на працю. Пропозиція індивідом своєї праці. Регулювання ринку праці. Основні конвенції Міжнародної організації праці з питань регулювання ринку праці. Стан відтворення робочої сили на ринку праці України. Форми і види зайнятості. Статуси зайнятості і види. Класифікація форм зайнятості за різними критеріями. Критерії та показники ефективної і раціональної зайнятості. Типи безробіття і їх причини. Регулювання зайнятості і державна політика в цій сфері. Принципи і система заходів державного регулювання ринку робочої сили. Органи державної влади на ринку праці України. Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
Тема 5. ПЛАНУВАННЯ ПРАЦІ
Завдання, зміст і показники плану по праці, порядок його розробки. Методика планування праці. Планування зростання продуктивності праці. Планування чисельності і структури кадрів. Планування заробітної плати і середньої заробітної плати.
Тема 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ
Поняття і основні напрямки організації праці. Мета і завдання організації праці на підприємстві. Основні характеристики організації праці. Поділ і кооперування праці. Нормування праці. Трудовий процес і його раціоналізація. Організація робочих місць. Умови праці і фактори їх формування. Психофізіологія в організації праці. Сукупність факторів, що характеризують умови праці.
Тема 7. ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ
Ефективність і методи виміру продуктивності праці. Показники ефективності. Продуктивність праці, її поняття і методи обчислення. Визначення продуктивності праці на водному транспорті. Сукупність факторів, що впливають на рівень продуктивності праці. Концепція ефективності праці і теорія вартості (цінності). Резерви підвищення продуктивності праці. Продуктивність і рівень оплати. Ефективна заробітна плата і її вплив на продуктивність. Зміна складових оплати праці в залежності від досягнутих результатів. Посилення мотивації працівників шляхом упровадження системи послідовної винагороди (світовий досвід).
Тема 8. ПОЛІТИКА ДОХОДІВ І ОПЛАТА ПРАЦІ
Рівень життя і доходів населення. Основні цілі і пріоритети соціальної політики на сучасному етапі розвитку економіки України. Структура доходів населення. Трудові і нетрудові доходи. Методичні основи спостереження за динамікою рівня життя населення. Прожитковий мінімум і методи його розрахунку. Мінімальні соціальні стандарти рівня життя населення. Соціальні трансферти як елементи формування рівня життя і доходів. Принципи формування доходів у ринковій економіці. Заробітна плата в економічній системі. Принципи організації заробітної плати, її функції і елементи. Форми і системи заробітної плати на водному транспорті. Оплата праці плавскладу. Оплата праці портових робітників, зайнятих на перевантажувальних роботах. Причини розходжень у заробітній платі. Необхідність і форми державного регулювання заробітної плати в економічній системі.
Тема 9. АНАЛІЗ, ЗВІТНІСТЬ ТА АУДИТ У СФЕРІ ПРАЦІ
Система трудових показників і взаємозв’язок їхніх елементів. Основні трудові показники підприємства. Аналіз чисельності, структури і руху кадрів. Аналіз продуктивності праці. Аналіз зростання продуктивності праці за факторами. Аналіз заробітної плати. Звітність та аудит у сфері праці. Сутність і мета аудиту в трудовій сфері. Підготовчий етап аудиторської перевірки. Збір інформації. Обробка і аналіз інформації. Ефективність аудиту в трудовій сфері.
Тема 10. МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ,ЯК ІНСТРУМЕНТ РЕГУЛЮВАННЯ ЙУДОСКОНАЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Специфіка досліджень проблем трудової організації в умовах ринку. Сутність, цілі і задачі соціологічних досліджень у сфері праці. Розробка програм соціологічного дослідження. Регулювання й удосконалювання соціально-трудових відносин. Трудове законодавство України: відповідність міжнародним нормам.
Тема 11. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ І ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Міжнародна організація праці, її структура, історія виникнення. Основні тенденції розвитку міжнародного ринку праці. Роль Міжнародного Бюро Праці. Ситуація на ринку праці Японії. Характерні риси ринку праці Німеччини. Голландська Інспекція праці. Сутність упровадження Міжнародних Інформаційних Листків Небезпек за Професіями. Трудова міграція населення. Причини виникнення й усунення міжнародної трудової міграції.
Тема 12. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ ПРОГРАМ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
Методи роботи Міжнародної організації праці. Розробка конвенцій і рекомендацій та контроль за їхнім застосуванням. Основні сфери використання різних програм регулювання соціально-трудових відносин у міжнародній практиці.
ІІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
У процесі вивчення курсу “Економіка праці та соціально-трудові відносини” студентами заочної форми навчання спеціальності 6.050100 “Облік і аудит” виконується контрольна робота, яка повинна бути оформлена в зошиті, або на аркушах паперу формату А 4 і здана на кафедру за два тижні до початку сесії. Контрольна робота виконується по одному із 20-ти нищенаведених варіантів, який вибирається відповідно першої літери прізвища і останньої цифри шифру.
ВИЗНАЧЕННЯ ВАРІАНТІВ
ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
ВАРІАНТ 1
Дослідіть зайнятість населення в економіці за галузями та визначіть:
Обчислені показники зведіть до таблиць і проаналізуйте.
5. Задача. Визначити поточну чисельність робітників, якщо поточна трудомісткість по ремонту флоту 510 тис. нормо-годин, корисний фронт часу одного робітника 1860 годин, а поточний коефіцієнт виконання норми – 1,1.
ВАРІАНТ 2
Дослідіть процес вивільнення працівників (робітників і службовців) у І-му півріччі першого і другого років і визначіть:
Обчислені показники зведіть до таблиць і проаналізуйте.
5. Задача. Визначити рівень продуктивності праці, якщо відомі наступні дані: витрати робочого часу на вироблення продукції визначені на поточний рік за нормативами попереднього року в 1500 тис.чол.-г, в результаті проведення різного роду заходів трудомісткість робіт в поточному періоді повинна зменшитися на 120 тис.чол.-г.
ВАРІАНТ 3
Визначіть:
Обчислені показники проаналізуйте.
5. Задача. Визначити процент росту продуктивності праці за наступними даними: загальна кількість робітників, передбачена планом праці на перевезеннях, складала в базисному періоді 11 тис.чол., в тому числі берегового персоналу – 3 тис.чол.; обсяг перевезень збільшується на 6%, а абсолютна чисельність робітників берегового персоналу – на 1,5 %.
ВАРІАНТ 4
Дослідіть статевий склад безробітних і проаналізуйте:
Зробіть висновки.
5. Задача. Визначити процент приросту продуктивності праці за рахунок збільшення обсягу виробництва, якщо відомі наступні дані: загальна кількість робітників підприємства в базисному періоді – 1000 чол., в тому числі обслуговуючого персоналу – 300 чол., обсяг виробництва збільшиться в поточному періоді на 8%, а абсолютна чисельність обслуговуючого персоналу – на 2%.
ВАРІАНТ 5
Визначіть:
Зробіть висновки.
ВАРІАНТ 6
4. Задача Смертність населення за рік характеризується даними :
Визначіть:
ВАРІАНТ 7
Визначіть:
Зробіть висновки.
ВАРІАНТ 8
Визначіть:
ВАРІАНТ 9
Проаналізуйте динаміку рівня безробіття за країнами, використовуючи абсолютні та відносні показники.
ВАРІАНТ 10
Визначіть:
Зробіть висновки.
ВАРІАНТ 11
Визначіть:
Зробіть висновки.
Визначіть:
Зробіть висновки.
ВАРІАНТ 12
Визначіть:
Зробіть висновки.
ВАРІАНТ 13
Дослідіть зайнятість населення в економіці за галузями та визначіть:
Обчислені показники зведіть до таблиць і проаналізуйте.
5. Задача. Визначити рівень продуктивності праці, якщо загальна чисельність в базисному періоді 8000 чоловік, обсяг перевезень збільшується в поточному періоді на 6%, а валова продуктивність роботи флоту на 5%.
ВАРІАНТ 14
Трудова міграція населення.
Визначіть:
Зробіть висновки.
ВАРІАНТ 15
Визначіть:
Обчислені показники проаналізуйте.
ВАРІАНТ 16
Визначить:
Обчислені показники проаналізуйте.
ВАРІАНТ 17
Визначіть:
Зробіть висновки.
Середньорічна численність населення регіону становила 3798 тис. осіб., у тому числі шлюбноздатного віку – 3572 тис. осіб. Визначіть:
ВАРІАНТ 18
Визначіть:
Обчислені показники зведіть до окремих таблиць і проаналізуйте.
ВАРІАНТ 19
Прибуло на постійне місце проживання 12 у тому числі отримали статус біженців 3 Вибуло на термін до 6 міс. 4 Народилось немовлят 36,8 У тому числі живими 36,4 Померло людей 43,0 Одружилось пар 32,0 Розлучилось пар 11,0 На початок року численність населення становила 487,0
Визначити середньорічну численність наявного населення.
5. Задача. Визначити поточну чисельність робітників транспортного флоту, якщо відомі наступні дані: загальна чисельність робітників флоту в базисному періоді – 7 тис. чол.; кількість тнж-діб, затрачених флотом при перевезенні вантажів в базисному періоді – 790 млн., а в поточному періоді – 850 млн.; продуктивність праці робітників флоту збільшується у поточному періоді на 8%.
ВАРІАНТ 20
Проаналізуйте динаміку рівня безробіття за країнами, використовуючи абсолютні та відносні показники.
КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
А
Адаптованість працівника-це його конкретна здатність пристосовуватися до змісту та умов трудової діяльності безпосереднього соціального середовища, вдосконалювати свої ділові і особисті якості. Під професійною адаптованістю мається на увазі здатність працівника пристосовуватися до особливостей конкретної професії через активне освоєння характерних для неї операцій, дій, рухів у відповідності з технологічним процесом (посадовими обов'язками), нормами витрат праці, а також готовність до прийняття рішень і дій в стандартних виробничих ситуаціях. Абсентеїзм (А) - цілеспрямоване ухилення від роботи без поважних причин. Найчастіше А. виявляється в одноденній відсутності на роботі через хворобу без відвідування і виклику лікаря. А. досить поширений у великих організаціях, де значно легше приховати відсутність на роботі протягом одного дня. Абсолютна додаткова вартість (А. д. в.) - додаткова вартість, отримана внаслідок продовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. Найманий працівник конкретною працею переносить більшу частину вартості засобів виробництва на новостворений продукт; створює більшу масу споживчих вартостей (благ), кожна з яких є вартісноутворюючим фактором, але якість яких (а отже, корисність), особливо послуг, через зростаючу втомлюваність працівників може знижуватися; формує більший синергічний ефект, що виникає в процесі взаємодії особистісного фактора та засобів праці, передусім техніки. Абсолютне погіршення становище працівників - зниження життєвого рівня працівників однієї або кількох країн упродовж певного періоду. Абстрактна праця- специфічна соціально-економічна форма праці за товарного виробництва й розвинутого суспільного поділу праці, в якій виражається суспільний характер праці. А.п. є тим спільним, однорідним, що існує в багатьох видах конкретної праці, тобто в праці токаря, агронома, лікаря, водія тощо, які використовують специфічні засоби і предмети праці, здійснюють неоднакові трудові операції, отримують різні результати, різновиди готової продукції. А.п. - це витрати людської робочої сили у фізіологічному розумінні, тобто витрати мускульної, розумової, психічної енергії людини, витрати її робочого часу, врахування при цьому умов праці, безпеки праці тощо. Автоматизація виробництва - вищий етап розвитку техніки, коли машини створюють нові машини, а керують роботою машин автоматичні пристрої. Автоматизоване робоче місце (АРМ) - комплекс технічних і програмних засобів індивідуального користування, зорієнтований на виконання певних функцій. АРМ утворюється на базі міні- та мікрокомп'ютерів, технічне і програмне забезпечення яких дає можливість здійснювати режим обробки інформації, введення локальних баз даних.
Адміністративно-управлінський персонал - керівники, працівники апарату управління, спеціалісти організацій, підприємств та їх структурних підрозділів. Адміністратор- керівник, менеджер, управляючий. Акордна оплата, акорд- відрядна, разова оплата виконаної роботи, одноразова виплата організацією, фірмою працівникам за весь обсяг повністю виконаних робіт за заздалегідь встановленою ставкою оплати. Використовується у тому разі, коли роботу необхідно виконати терміново і замовник готовий оплатити її за підвищеним тарифом. Акордна оплата праці- різновид відрядної системи оплати праці, що полягає у завчасному визначені працівникові, виробничому підрозділові обсягів, термінів виконання робіт та розмірів їх оплати на підставі норм виробітку та відрядних розцінок. Акордний податок- податок, який встановлює держава і який не залежить від розмірів доходів і витрат.
Б
Безробітні у визначенні МОП - це особи у віці 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів. До цієї категорії належать також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють. Безробітні за українським законодавством - це громадяни, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити. Безробіття - така соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості та активності працюючого населення, однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все в жодній країні не вдається ліквідувати його повністю. Основними видами безробіття вважаються структурне, фрикційне і циклічне безробіття. Безробіття структурне - таке, що виникає внаслідок якісної (професійно-кваліфікаційної) невідповідності структури пропозиції праці структурі попиту на працю. До цього виду належить також безробіття, пов'язане з територіальною відірваністю робочого місця і працівника, що міг би на ньому працювати. Шляхи вирішення проблем структурного безробіття полягають у розвитку системи перепідготовки працівників, у орієнтації професійної підготовки на майбутні потреби ринку праці, у сприянні професійній та територіальній мобільності робочої сили. Безробіття фрикційне - виникає внаслідок того, що в кожен певний момент частина працівників знаходяться в стані зміни роботи: вони або добровільно міняють роботу на таку, яка більше їм підходить, або вперше обирають роботу, зважуючи це важливе рішення, або підшукують роботу в зв'язку із закінченням терміну контракту на попередній роботі тощо. Фрикційне безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним, оскільки більшість працівників шукають і знаходять вищеоплачувану і продуктивнішу роботу, що і підвищує їхній добробут, і збільшує користь для суспільства. Безробіття циклічне або кон'юнктурне - це безробіття, зумовлене кількісною нестачею робочих місць для всіх бажаючих працювати. Воно викликане зміною економічної кон'юнктури, кризовою фазою економічного циклу, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, виробництво згортається, похідний від сукупного попит на працю різко скорочується, а пропозиція праці значно зростає в результаті падіння рівня життя населення. Зменшення циклічного безробіття можливе лише при покращанні економічної кон'юнктури. Баланс робочого часу - система показників, які характеризують рівень використання персоналом підприємства, організації, об'єднання робочого часу відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку за певний календарний період. Це сума всіх виходів і невиходів на роботу незалежно від причин. Біржа робочої сили - установи, які здійснюють посередницькі функції між працівниками і підприємцями, збирають і надають інформацію про наявність вакансій, сприяють підготовці й перепідготовці кадрів, створенню робочих місць, швидкому переміщенню робочої сили, забезпеченню ефективної зайнятості працездатного населення, частково регулюють процес зайнятості. Благо - матеріальні та нематеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість тощо. Бригадна організація праці - форма організації та стимулювання колективної праці, що ґрунтується на матеріальній зацікавленості то відповідальності всіх членів колективу за кінцеві результати роботи.
В
Виробіток- це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виробленою одним працівником за одиницю робочого часу. На підприємстві виробіток може визначатися різними способами залежно від того, якими одиницями вимірюється обсяг продукції (натуральними, умовно-натуральними, вартісними, трудовими). Відповідальність працівника - важлива характеристика якості робочої сили, що визначається добросовісністю, надійністю, ретельністю, які необхідні для виконання різних виробничих завдань без шкоди для людей і матеріальних збитків, а також світоглядом, достатнім для того, щоб не допустити виникнення перешкод та порушень у виробничому процесі та структурній організації. Відтворення населення - це історично і соціально-економічно обумовлений процес постійного і безперервного поновлення людських поколінь. Відтворення ресурсів для праці- це процес постійного і безперервного поновлення кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Вакансія - наявність незайнятого робочого місця, посади, на яку може бути прийнятий новий працівник. Вакантні робочі місця - незадоволений попит на робочу силу з боку підприємців та інших суб'єктів господарювання. Вартість мінімального споживчого кошика - показник який характеризує мінімальний рівень задоволення фізіологічних соціальних потреб. Визначає допустимий рівень бідності в суспільстві, що передбачає визначення критеріїв та показників бідності й. вироблення конкретних шляхів соціального захисту цих верств населення.
Д
Дисконтування майбутніх доходів - метод, що використовується при оцінці інвестицій в людський капітал для визначення сьогоднішньої цінності майбутніх доходів. Враховується, що майбутні надходження мають меншу цінність, ніж такі самі за розміром сьогоднішні доходи, оскільки на сьогоднішні надходження можна отримувати доход у вигляді банківського проценту. Див. також чиста приведена вартість. Дисципліна праці-це об'єктивно необхідна форма зв'язку між працівниками її основна вимога полягає в тому, щоб люди, які беруть участь у спільних або пов'язаних між собою процесах праці, дотримувалися певного чітко визначеного порядку трудової поведінки. У широкому розумінні дисципліна праці об'єднує трудову, технологічну і виробничу дисципліни і передбачає добросовісне виконання працівниками всіх своїх службових обов'язків. Державне регулювання ринку робочої сили - сукупність основних напрямів, форм та методів цілеспрямованого впливу держави на умови продажу й використання робочої сили. Дискримінація на ринку праці - небажання підприємця приймати на роботу представників певної групи (національної, расової та ін.) або зниження її заробітної плати порівняно з недискримінаційними групами. Договір трудовий – договір між власником підприємства або адміністраторами та найманим працівником про умови праці й оплату робочої сили.
Е
Економічно активне населення, або робоча сила - у відповідності з методикою МОП це частина населення обох статей, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг. Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних. Економічно неактивне населення-за методикою МОП це особи, які не можуть бути класифіковані як "зайняті" або "безробітні". До складу цієї категорії належать: учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання; особи, що одержують пенсії за віком або на пільгових умовах; особи, що одержують пенсії за інвалідністю; особи, які зайняті в домашньому господарстві, вихованням дітей та доглядом за хворими; особи, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання; інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати, та ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом.
Є
Єдині тарифні сітки (ЄТС) - це сукупність нормативних матеріалів, що містять тарифні коефіцієнти для всіх категорій персоналу підприємства. Перевага ЄТС полягає в тому, що вони побудовані на єдиній методичній основі, а тому забезпечують єдиний підхід до оцінки відмінностей у праці всіх працівників підприємства. З Зайняті економічною діяльністю - у визначенні МОП це особи у віці 15-70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або у окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві, безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі. Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий дохід). Зайнятість нетоварна - означає всі види неоплачуваної роботи, результати якої споживаються самими працівниками або членами їхніх сімей. Передусім це робота в особистому підсобному та домашньому господарстві, а також перенесення в сім'ю тієї роботи, яка при нормальній платоспроможності є платними послугами. Чим нижчі грошові доходи сім'ї, тим більшу частку засобів існування вона отримує з нетоварного сектору. Зайнятість неформальна - трудова діяльність людей в неформальному секторі економіки; характеризується такими рисами: відсутність офіційної реєстрації діяльності; переважання самозайнятості; низька капітало-озброєність праці; застарілі й шкідливі технології; легкий доступ для працівників; відсутність перешкод; низький рівень доходів; безправ'я працівників; нерідко "контроль" діяльності з боку кримінальних структур. Зайнятість повна - в ринковій економіці означає достатність робочих місць для всіх добровільно бажаючих працювати. Повна зайнятість є важливою характеристикою соціального захисту населення у трудовій сфері. Разом з тим вона є основою ефективного використання трудового потенціалу суспільства. Однак сама собою повна зайнятість ще не означає найраціональніше, найдоцільніше використання ресурсів для праці. Зайнятість продуктивна або ефективна - це повна зайнятість, що в той же час відповідає вимогам раціональності. Вона відображає стан кількісної та якісної збалансованості між потребою населення в роботі й робочими місцями, за якої створюються сприятливі умови для соціально-економічного прогресу і дотримуються інтереси як окремих працівників, так і суспільства в цілому. Зайнятість раціональна - означає ефективність трудової діяльності в найширшому розумінні цього поняття: суспільну корисність результатів праці; оптимальність суспільного поділу праці; кількісну і якісну відповідність робіт і працівників; економічну доцільність робочих місць, що без шкоди для здоров'я дозволяє працівникам досягти високої продуктивності праці й мати заробіток, який забезпечує нормальне життя. Закон Оукена: щорічний приріст реального валового національного продукту (ВНП) приблизно на 2,7% утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2% приросту реального ВНП зменшують кількість безробітних на 1 процентний пункт. Аналогічно скорочення реального ВНП на 2 процентних пункти збільшує кількість безробітних на 1 процентний пункт. Закон Оукена можна трактувати і так: зростання рівня безробіття на 1 процентний пункт над природним рівнем дає 2-2,5% втрати ВНП порівняно з потенційним. Заробітна плата - це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано. Заробітна плата додаткова - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Заробітна плата основна - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Здоров'я - важлива характеристика якості робочої сили. Стан здоров'я - це певний рівень досконалості саморегуляції організму, фізичної і соціальної адаптації людини, недопущення і швидкості подолання хвороб. Він проявляється у комфортності фізичного, розумового і соціального самопочуття людини і відображається на її працездатності.
І
Інвестиції в людський капітал - це витрати на створення або збільшення запасу здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій працівника заради підвищення ефективності його використання в трудовій сфері суспільного виробництва і зростання доходів (заробітків) його власника. Інноваційність - важлива характеристика якості робочої сили. Це готовність працівника до інновацій, тобто здатність до розробки нових ідей, нових технологій і нових виробів, до їх впровадження. Вона передбачає розвиток наукової творчості в процесі праці, досягнення певних значимих результатів. Для формування інноваційності в процесі праці вкрай важливий інноваційний потенціал конкретної організації, підприємства, на якому працює людина, готовність керівництва до сприйняття нових ідей. Інтенсивність праці - характеризує міру її напруженості та визначається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці має свої межі, а саме фізіологічні та психічні можливості людського організму. Нормальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії людини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до початку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людини якості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо. Інфраструктура ринку праці- включає державні і недержавні заклади сприяння зайнятості, кадрові служби підприємств і фірм, громадські організації і фонди, норма Іивно-правове середовище, що забезпечують взаємодію між попитом і пропозицією праці. Основною функцією інфраструктури ринку праці є регулювання відносин між роботодавцями і працівниками з приводу оплати праці, її умов, вирішення соціально-трудових конфліктів.
К
Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів і службовців – є нормативним документом, який вміщує загальногалузеві кваліфікаційні характеристики. В них зазначаються посадові обов'язки, вимоги до знань і стажу роботи за спеціальністю, рівня і профілю професійної підготовки керівників, спеціалістів і службовців. Кваліфікаційна характеристика працівника кожної посади в цьому довіднику складається з таких трьох розділів: "Посадові обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги". Цей довідник призначений для застосування на підприємствах з метою забезпечення раціонального поділу обов'язків, найдоцільнішої розстановки і використання кадрів керівників, спеціалістів і службовців, для визначення їхніх посадових обов'язків, обґрунтування кваліфікаційних вимог при доборі кадрів, створення резерву та професійного навчання кадрів, і для встановлення посадових окладів. Кваліфікація, працівника - це сукупність його загальної і спеціальної професійної освіти, необхідних знань, умінь, професійних навичок та виробничого досвіду для виконання в даних організаційно-технічних умовах певних видів робіт певної складності. Компетентність працівника (професіоналізм) - це рівень його загальної та професійної підготовки, а також широта професійного світогляду, що дозволяє йому адекватно реагувати на вимоги конкретного робочого місця чи виконуваної роботи, які постійно змінюються. Компетентність людини залежить від її відношення до своєї роботи, досвіду, старання та вміння поповнювати знання. Компетентність може змінюватися яку бік підвищення, так і у бік зниження. Кон'юнктура ринку праці- це співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці. Вона обумовлена багатьма чинниками, серед яких основними є загальний стан економіки; галузева структура народного господарства; рівень науково-технічного розвитку країни; рівень життя населення; загальна міра розвитку ринкових відносин (багатоукладність економіки, розвиненість ринків житла, послуг, цінних паперів тощо); стан соціальної та виробничої інфраструктури та ін. Залежно від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон'юнктури ринку праці: 1) трудодефіцитна - якщо попит перевищує пропозицію; 2) трудонадлиш-кова - якщо пропозиція перевищує попит; 3) рівноважна - коли попит відповідає пропозиції. Кооперування праці- означає досягнення раціональних пропорцій в затратах праці різних видів і передбачає встановлення раціональних соціально-трудових взаємовідносин між учасниками трудового процесу, узгодження інтересів людей і цілей виробництва.
Л
Людський капітал - це сформований або розвинений в результаті інвестицій і накопичений людьми (людиною) певний запас здоров'я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері суспільного виробництва, сприяє зростанню продуктивності праці й завдяки цьому впливає на зростання доходів (заробітків) його власника.
М
Міжнародна організація праці (МОП) - спеціалізована установа (нині працює при Організації Об'єднаних Націй), утворена в 1919 р, що проголосила своєю метою вивчення і покращення умов праці та життя трудящих шляхом вироблення конвенцій і рекомендацій з питань трудового законодавства. Місце перебування – Женева. Мінімальна заробітна плата - це законодавче встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Мобільність - важлива характеристика якості робочої сили Це здатність і готовність працівника до професійних і територіальних переміщень Професійна мобільність передбачає готовність працівника при необхідності змінити місце роботи і навіть освоїти нову для себе професію Територіальна мобільність - готовність і можливість змінити місце проживання у пошуках новою місця роботи. Додаткові витрати, що здійснюються при цьому, розглядаються як інвестиції в людський капітал.
Н
Норма виробітку- це кількість продукції в натуральних показниках, яку необхідно виробити за одиницю часу в конкретних організаційно-технічних умовах. Норма обслуговування - це кількість виробничих об'єктів (машин, механізмів, робочих місць, виробничої площі тощо), які повинен якісно обслуговувати працівник або бригада за одиницю робочого часу. Норма підлеглості- це розраховані для конкретних організаційно-технічних умов величини, що визначають оптимальну кількість безпосередньо підпорядкованих одному керівникові працівників. Норма часу - це кількість робочою часу, об'єктивно необхідна для виконання конкретної роботи (трудової операції) в певних організаційно-технічних умовах. Розрізняють норми підготовчо-завершального часу, часу обслуговування робочого місця, оперативного, штучного, штучно-калькуляційного часу, часу на відпочинок та особисті потреби, часу на партію виробів. Норма часу обслуговування - це час, встановлений на обслуговування одного конкретного об'єкту. Між нормою обслуговування і нормою часу обслуговування існує обернено пропорційна залежність. Норма чисельності- це розрахована дія конкретних організаційно-технічних умов кількість працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для якісною виконання одиниці або певною обсягу роботи за визначений період часу. Нормативні матеріали (нормативи) - це розроблений науково-дослідними організаціями комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці для конкретних трудових процесів аналітично-розрахунковим методом. Для розуміння змісту нормативних матеріалів найсуттєвіше значення має їх класифікація за видами: нормативи режимів роботи устаткування, нормативи часу, нормативи обслуговування, нормативи чисельності та нормативи підлеглості. Норми праці- це складова частина організації праці на підприємстві це активний засіб забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та мірою и оплати, що відповідає вимогам соціальної справедливості у розподілі фонду споживання. Встановлення точних, рівнонапружених норм праці для кожного робочого місця дає можливість об'єктивно визначити розмір трудового внеску окремих колективів та виконавців у загальний результат діяльності підприємства. Це означає, що науково обґрунтовані норми є ефективним засобом позитивної мотивації праці, спрямованої на активізацію трудової віддачі працівників. Нормовані завдання - це розрахований для конкретних умов асортимент і обсяг роботи, який повинен виконати працівник (колектив) за певний робочий період (зміну, місяць, рік). На відміну від норм виробітку нормовані завдання можуть встановлюватися не лише в натуральних одиницях, але і у нормо-годииах. Нормування праці - це основа її організації па підприємстві, це вид діяльності по управлінню підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання. Основними об'єктами нормування праці є робочий час, обсяг роботи, зона обслуговування, витрати енергії працівників.
О
Організація праці- це, по-перше, система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та один з одним, що утворює певний порядок трудового процесу, який включає: поділ праці та її кооперування, організацію робочих місць та їх обслуговування, впровадження раціональних прийомів та методів праці, науково обґрунтованих норм праці, її мотивацію, планування і облік; і по-друге - систематична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність із досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і технології. Організація робочих місць - це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх в певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі. Освіта - це цілеспрямований процес виховання і навчання в інтересах людини, суспільства, держави, що супроводжується констатацією досягнення громадянином встановлених державою освітньо-кваліфікаційних рівнів. Охорона праці - це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.
П
Поділ праці - це диференціація видів трудової діяльності між різними групами працівників. Поділ праці на підприємстві полягає у закріпленні за кожним працівником і за кожним підрозділом їхніх обов'язків, (функцій, видів робіт, технологічних операцій. Розрізняють такі основні види поділу праці всередині підприємства: функціональний, технологічний, професійний, кваліфікаційний. Попит на працю поточний - визначається потребою на працівників для заповнення вакантних робочих місць на умовах основної діяльності, сумісництва або для виконання разових робіт. Попит на працю сукупний - визначається кількістю і структурою робочих місць, що існують в економіці країни. Сукупний попит охоплює всю сферу суспільної праці й включає як укомплектовані працівниками, так і вільні (вакантні) робочі місця. Слід розрізняти ефективний попит, який визначається кількістю економічно доцільних робочих місць, і сукупний попит, що включає також зайняті неефективні робочі місця. Різниця між сукупним і ефективним попитом являє собою надлишкову зайнятість, складовою частиною якої є приховане безробіття. Праця - свідома цілеспрямована створююча діяльність; прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату в задоволенні своїх матеріальних та духовних потреб; процес перетворення ресурсів природи в цінності й блага, що здійснюється і керується людиною під дією як зовнішніх стимулів (економічних та адміністративних), так і внутрішніх спонукань. Природний рівень безробіття - це рівень структурного і фрикційного безробіття разом. Фрикційне безробіття є результатом динамічності ринку праці, структурне виникає з причин територіальної або професійної невідповідності попиту та пропозиції на ринку праці. Таким чином, природний рівень безробіття - це той мінімальний рівень безробіття в цьому суспільстві, який неможливо зменшити і який відповідає поняттю повної зайнятості. Продуктивність праці - це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одною боку, та кількісно праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку В залежності від прямого чи оберненого співвідношення цих величин ми маємо два показники рівня продуктивності праці виробіток і трудомісткість. Пропозиція праці поточна - складається з таких основних груп: безробітні, що активно шукають роботу і готові до неї приступити; працівники, що намагаються змінити місце роботи; особи, що бажають працювати у вільний від роботи або навчання час. Пропозиція праці сукупна - включає всі категорії економічно активного населення, тобто всіх, хто працює або бажає працювати. Професійна придатність - важлива характеристика якості робочої сили, що виражається сукупністю і структурою психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних для досягнення певного рівня ефективності в професійній праці. Професійна придатність розвивається в процесі праці на основі природних даних людини за наявності позитивної професійної мотивації. Профорієнтованість - вагома характеристика якості робочої сили. Це здатність і стійкий інтерес людини до певного виду трудової діяльності, вміння обирати найдоцільніші для себе професію і місце роботи з урахуванням своїх психофізіологічних характеристик, інтересів, здібностей а також потреб ринку праці у працівниках відповідних професій на даний момент часу.
Р
Резерви зростання продуктивності праці- такі можливості її підвищення які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані. Резерви використовуються і знову виникають під впливом науково-технічного прогресу. Кількісно резерви можна визначити як різницю між максимально можливим і реально досягнутим рівнем продуктивності праці в даний період. Рентабельність праці (рентабельність витрат на персонал) - важливий показник ефективності праці, що визначається як співвідношення прибутку від даного виду трудової діяльності та відповідних витрат праці. Ринок праці - система суспільних відносин, пов'язаних з наймом і пропозицією праці, тобто з її купівлею і продажем, це також економічний простір – сфера працевлаштування, в якій взаємодіють покупці й продавці праці, і це механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит та пропозицію. Ринок праці вторинний - це та частина ринку праці, яка об'єднує "непрестижні" роботи, і характеризується такими рисами: висока плинність кадрів і нестабільна зайнятість, негарантована і невисока оплата праці, безперспективність службового становища, примітивні трудомісткі технології тощо. Ринок праці первинний - це та частина ринку праці, яка об'єднує "престижні" роботи, що характеризуються стабільністю зайнятості та надійністю положення працівника, високим рівнем оплати праці, можливістю професійного зростання, використанням прогресивних технологій, що вимагає високої кваліфікації і здатності до навчання від працівників. Робоче місце - це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одною або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на основі трудових й інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності.
С
Сегментація ринку праці- це поділ робочих місць і працівників за об'єднуючими ознаками на відносно стійкі й замкнуті сектори, які обмежують мобільність робочої сили своїми кордонами. Дослідження сегментованості ринку праці призвело до виникнення теорії двоїстості ринку праці, згідно з якою він поділяється на дві частини: первинний і вторинний. Системи заробітної плати – характеризують взаємозв'язок елементів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій. Найпоширенішими на вітчизняних промислових підприємствах є такі системи заробітної плати: проста; почасова; почасово-преміальна; за місячними окладами; проста відрядна; відрядно-преміальна; відрядно-прогресивна; непряма відрядна; акордна; акордно-преміальна; відсоткова та ін. Схеми посадових окладів - сукупність нормативних матеріалів, що використовуються для організації оплати праці керівників, спеціалістів і службовців залежно від посад, які вони займають, їхньої кваліфікації, умов праці, масштабів і складності виробництва, обсягів, складності й важливості робіт. Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів е розробка штатного розпису.
Т
Тарифна система - є основою організації оплати праці. Вона являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої кваліфікації, складності робіт, умов праці. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, надбавки і доплати до тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їхньої кваліфікації та відповідальності за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плата. Тарифна сітка - це шкала кваліфікаційних розрядів і тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких встановлюється безпосередня залежність розміру заробітної плати працівників від їхньої кваліфікації. Кожному кваліфікаційному розряду відповідає тарифний коефіцієнт, що показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду. Тарифний коефіцієнт першого розряду завжди дорівнює одиниці. Кількість кваліфікаційних розрядів і коефіцієнтів визначається складністю виробництва і робіт, що виконуються, і обумовлюється в колективному договорі. Тарифна ставка - це виражений у грошовій формі абсолютний розмір оплати праці за одиницю робочого часу. Тарифна ставка робітника першого розряду обумовлюється в колективному договорі й залежить від фінансових можливостей підприємства і від умов оплати, встановлених галузевою та генеральною тарифними угодами. В будь-якому випадку вона не може бути меншою законодавче встановленого розміру мінімальної заробітної плати. На основі тарифної сітки і тарифної ставки робітника першого розряду розраховуються тарифні ставки кожного наступного розряду. Тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників, об'єднані в єдиний тарифно-кваліфікаційний довідник (ЄТКД) - це збірники нормативних документів, які вміщують кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані в розділи за виробництвами і видами робіт. За допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників проводиться тарифікація робіт (встановлюється розряд роботи), присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам, формуються програми підготовки і підвищення кваліфікації робітників. Кваліфікаційна характеристика роботи і професії робітника складається з трьох розділів: "Характеристика робіт", "Повинен знати" і "Приклади робіт". Трудовий потенціал - це інтегральна оцінка і кількісних, і якісних характеристик економічно активного населення. Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров'я; освіта; професіоналізм; моральність; мотивованість; вміння працювати в колективі; творчий потенціал; активність; організованість; ресурси робочого часу та ін. Трудовий процес – це матеріально і технічно обумовлений, організований пк^ч-с прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисною результату. Раціоналізація трудового процесу передбачає послідовне проведення таких етапів виявлення вивчення, аналіз, узагальнення, проектування га освоєння раціональних прийомів та методів праці. Трудові ресурси - це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві Кількісно вони складаються з населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів та пільгових пенсіонерів, і працюючих в економіці країни осіб молодших та старших працездатного віку. Трудомісткість - це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг). Для планування і аналізу праці на підприємстві розраховуються різні види трудомісткості. Трудомісткість виробнича - складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування, тобто показує витрати праці основних і допоміжних робітників на виконання одиниці роботи. Трудомісткість обслуговування-визначається витратами праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва, на виготовлення одиниці кожною виробу. Трудомісткість продукції повна- відображає всі витрати праці на виготовлення одиниці кожною виробу. Трудомісткість технологічна - визначається витратами праці основних робітників на виготовлення одиниці кожного виробу. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів. Трудомісткість управління - визначається витратами праці керівників спеціалістів, технічних виконавців на виготовлення одиниці кожною виробу.
У
Умови праці- це сукупність факторів виробничою середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться передусім для їх покращання, а якщо це неможливо, - для компенсації працівникам шкідливого впливу умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі.
Ф
Фактори зростання продуктивності праці - це вся сукупність рушійних сил і причин, що призводять до збільшення продуктивності праці. Оскільки праця є процесом взаємодії робочої сили із засобами виробництва, фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на три і групи соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили; матеріально-технічні, що визначають якість засобів виробництва; організаційно-економічні, що визначають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва. Форма заробітної плати відрядна - це механізм встановлення розміру заробітку, при якому мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт). Розмір заробітку прямо пропорційно залежить від кількості та якості продукції, виходячи із встановленої відрядної розцінки. Форма заробітної плати почасова - це механізм встановлення розміру заробітку, при якому мірою праці виступає відпрацьований час. Заробіток працівнику нараховується згідно з його тарифною ставкою чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час. Форми і системи заробітної плати - це механізм встановлення розміру заробітку в залежності від кількості та якості праці і її результатів. Обираючи певну форму заробітної плати і конкретну систему формування заробітку, роботодавець управляє інтенсивністю і якістю праці конкретних працівників. Розрізняють дві основні форми заробітної плати почасову і відрядну. Функція заробітної плати відтворювальна - полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, із встановленням на державному рівні такого її мінімального розміру, який би забезпечував відтворення робочої сили. Функція заробітної плати регулююча, або ресурсно-розміщувальна -полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарства, підприємствами з урахуванням ринкової кон'юнктури. В ринкових умовах вища заробітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюди працівників з неефективних робочих місць. Функція заробітної плати соціальна, або розподільча – відображає міру живої праці при розподілі фонду споживання між найманими працівниками і власниками засобів виробництва. Заробітна плата виступає індивідуальною часткою працівника в новоствореному доході. Соціальне значення цієї функції заробітної плати полягає у забезпеченні соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками у відповідності з результатами їх трудового внеску. Функція заробітної плати стимулююча - полягає у встановленні залежності її розміру від кількості і якості праці конкретного працівника, його трудового внеску у результати роботи підприємства. Ця залежність повинна бути такою, щоб заохочувати до постійного покращання результатів праці. Функція формування платоспроможного попиту населення - призначена узгоджувати платоспроможний попит населення, з одного боку, і виробництво споживчих товарів - з іншого. Оскільки платоспроможний попит формується під дією двох основних факторів - потреб та доходів населення, то за допомогою заробітної плати в ринкових умовах встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом, що врегульовує рух товарів від виробника до споживача.
Ч
Чиста приведена вартість - економічна вартість проекту інвестицій (зокрема інвестицій в людський капітал), що розраховується на основі різниці між загальною сумою очікуваних доходів від проекту і загальною сумою витрат на нього. Об'єктивно, що майбутні доходи і майбутні витрати повинні дисконтуватися, тобто їх (майбутня) вартість повинна приводитися до сьогоднішньої. Якщо чиста приведена вартість проекту більша нуля, то проект можна вважати доцільним, тобто він повинен принести прибуток у очікуваний проміжок часу.
Ш
Штатний розпис - внутрішній нормативний документ підприємства із зазначенням переліку посад, що є на цьому підприємстві, чисельності працівників за кожною з них і розмірів їхніх місячних посадових окладів.
Я
Якість робочої сили - сукупність людських характеристик, що проявляються в процесі праці та включають в себе кваліфікацію й особисті якості працівника: стан здоров'я, розумові (інтелектуальні) здібності, здатність адаптуватися, гнучкість, мобільність, мотивованість, інноваційність, професійну придатність, моральність, ініціативність, рівень конфліктності тощо.
ДОДАТОК
Приклади кваліфікаційних характеристик для різних категорій персоналу
А. Головний бухгалтер
Призначення на посаду: наказом генерального директора. Підзвітність: виконавчому директору. Мета діяльності: забезпечувати організацію бухгалтерського обліку на підставі встановлених правил його ведення; контроль за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів та за збереженням власності підприємства. Посадові обов'язки: • здійснювати, виходячи з державного Положення про головних бухгалтерів, організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства і контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства; • забезпечувати раціональну організацію обліку і звітності на підприємстві та в його підрозділах на основі максимальної централізації і механізації обліково-обчислювальних робіт, прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку і контролю; • організовувати облік грошових коштів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, що пов'язані з їх рухом, облік витрат виробництва, комерційної діяльності, виконання кошторису витрат, реалізації продукції, виконання робіт (послуг), результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій; • контролювати законність, своєчасність і правильність оформлення, складання економічно обґрунтованих звітних калькуляцій собівартості продукції, робіт (послуг), розрахунки із заробітної плати з працівниками підприємства, правильне нарахування і перерахування платежів до державного бюджету, внесків на державне соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладень, сплачення у встановлені терміни заборгованості банку по позиках, відрахування коштів у фонди і резерви підприємства; • здійснювати контроль за додержанням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань, витрачання фонду заробітної плати, проведенням інвентаризацій грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, перевірок організації /\ бухгалтерського обліку і звітності, а також документальних ревізій в підрозділах підприємства; • брати участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів, ліквідації збитків і невиробничих витрат; • здійснювати заходи щодо запобігання нестач, незаконного використання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушення фінансового і господарського законодавства; • брати участь в оформленні матеріалів з нестач і розкрадання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, контролювати передачу в необхідних випадках матеріалів до слідчих та судових установ; • вести роботу із забезпечення суворого дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, кошторисів адміністративно-господарських та інших витрат, законності списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості та інших збитків, збереження бухгалтерських документів, оформлення і здавання їх у встановленому порядку до архіву; • забезпечувати своєчасне складання бухгалтерської звітності на основі даних первинних документів, бухгалтерських записів і надання її у встановленому порядку у відповідні органи; • керувати працівниками бухгалтерії; • надавати методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу. Права: • здійснювати підбір та розміщення кадрів, вносити пропозиції генеральному директору про призначення та звільнення спеціалістів бухгалтерії; • встановлювати службові обов'язки для підлеглих йому працівників; • отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх службових обов'язків, в підрозділах підприємства; • перевіряти в структурних підрозділах і службах дотримання встановленого порядку приймання, оприбуткування, зберігання та використання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей; • підписувати документи, що є підставою для приймання та видання грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, кредитних та розрахункових зобов'язань. Зазначені документи без підпису бухгалтера чи осіб, ним на те вповноважених, вважаються недійсними і не приймаються матеріально відповідальними особами, працівниками бухгалтерії, а також установами банку; • не приймати до виконання і оформлення документи на операції, що суперечать законодавству і встановленому порядку приймання, збереження і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей. Відповідальність: • за організацію та ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності фірми згідно з діючим законодавством; • за складання вірогідної бухгалтерської звітності на основі первинних документів і бухгалтерських записів, надання звітності у відповідні державні установи у встановлені терміни. Повинен знати: • постанови, розпорядження, накази вищих органів методичні, нормативні та інші керівні матеріали фінансових та контрольно-ревізійних органів з організації бухгалтерського обліку і складання звітності, а також ті, що стосуються господарсько-фінансової діяльності підприємства; • структуру підприємства і перспективи його розвитку, основи технології виробництва його продукції; • положення та інструкції з організації бухгалтерського обліку на підприємствах, правила його ведення; • порядок оформлення операцій та організацію документообігу на ділянках обліку, форми і порядок фінансових розрахунків; • методи аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємств та виявлення внутрішньогосподарських резервів; • порядок приймання, оприбуткування, збереження і використання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей; • правила розрахунків з дебіторами і кредиторами; • порядок списання з бухгалтерських балансів нестач, дебіторської заборгованості та інших збитків; • правила проведення інвентаризації грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків і платіжних зобов'язань; • порядок і терміни складання бухгалтерських балансів та звітності, правила проведення перевірок та документальних ревізій; • економіку, організацію комерційної діяльності, виробництва, праці та управління; • цивільне право, трудове, фінансове і господарське законодавство; • правила і норми охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Кваліфікаційні вимоги: Вища економічна освіта, стаж фінансово-бухгалтерської роботи на керівних посадах не менше 5 років або на посаді головного бухгалтера не менше 3 років.
Б. Економіст із праці
Завдання та обов'язки. Розробляє програми зростання продуктивності праці та соціального розвитку. Розраховує фонди заробітної плати і чисельності працівників з урахуванням необхідності найбільш раціонального використання трудових ресурсів, бере участь у визначенні потреби в робочій силі, плануванні підготовки кваліфікованих кадрів, доводить установлені показники до підрозділів підприємства. Вивчає ефективність застосування чинних форм і систем заробітної плати, матеріального і морального заохочення, готує пропозиції щодо їх удосконалення. Розробляє положення про преміювання працівників, умови матеріального стимулювання багатоверстатного обслуговування, суміщення професій і посад, збільшення зон обслуговування й обсяг виконуваних робіт з метою поліпшення використання устаткування, трудових ресурсів і робочого часу. Бере участь у складанні програм соціального розвитку підприємства, в розробленні та здійсненні заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, скорочення плинності кадрів, посилення контролю за використанням робочого часу і додержанням правил внутрішнього трудового розпорядку. Складає штатні розклади згідно із затвердженою структурою управління, схемами посадових окладів, фондами заробітної плати і чинними нормативами. Визначає на основі діючих положень розміри премій. Здійснює контроль за додержанням штатної дисципліни, витрачанням фонду заробітної плати, за правильністю встановлення найменувань професій, застосуванням тарифних ставок, розцінок, посадових окладів, доплат, надбавок і коефіцієнтів до заробітної плати, за тарифікацією робіт і встановленням відповідно до кваліфікаційних довідників розрядів і категорій, а також за додержанням режимів праці та відпочинку, норм трудового законодавства. Бере участь у підготовці проекту колективного договору і контролює виконання прийнятих зобов'язань. Веде облік показників з праці і заробітної плати, аналізує їх і складає звітність у зазначені строки і за встановленими формами. Повинен знати: постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації праці і заробітної плати, трудове законодавство; економіку праці; економіку й організацію виробництва; порядок розроблення програм. зростання продуктивності праці, соціального розвитку, кошторисів використання фондів економічного стимулювання; форми і системи заробітної плати і матеріального стимулювання; методи визначення чисельності робітників; відповідні випуски Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників; порядок тарифікації робіт і робітників та встановлення посадових окладів керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям, доплат, надбавок і коефіцієнтів до заробітної плати, розрахунку премій; методи обліку й аналізу показників з праці і заробітної плати; основи технології виробництва; правила експлуатації обчислювальної техніки. Кваліфікаційні вимоги: Провідний економіст з праці: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією економіста з праці І категорії не менше двох років. Економіст з праці І категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією економіста з праці II категорії не менше двох років, для бакалавра - не менше трьох років. Економіст з праці II категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста - без вимог до стажу роботи, для бакалавра стаж роботи за професією економіста з праці не менше двох років. Економіст з праці: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||