ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ

 

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ  ПСИХОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

 

для студентів факультету психології

 

 

 

 

 

 

Обговорені та схвалені на засіданні кафедри соціальної психології

Протокол № 1 від «30» серпня  2012 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2013

 

Рекомендації розроблені на кафедрі соціальної психології. Розглянуті положення написання курсової роботи, приведені основні вимоги щодо самостійної розробки студентами основних аспектів та актуальних проблем, а також пошукових та науково-дослідних питань з тем программ, які викладаються на кафедрі.

Висвітлюються питання щодо обсягу, структури і змісту курсової роботи, подаються рекомендації щодо її оформлення і представлення до захисту. У додатках приведені зразки документів, які можуть бути використані при підготовці до захисту курсової роботи.

Посібник розрахований на викладачів кафедри соціальної психології, студентів факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

 

 

Загальна та наукова редакція:

Завідувач кафедри соціальної психології

доктор психологічних наук, професор Коваленко А.Б.

 

За редакцією:

Е.Ю. Грищук, кандидат психологічних наук.

Г.Р. Дубровинський, кандидат психологічних наук, доцент.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………..
Розділ 1. Загальні положення………………………………………………..
Розділ 2. Структура та основний зміст  курсової роботи ..………………
Розділ 3. Правила оформлення курсової роботи………………………......
Розділ 4. Порушення академічних норм та типові помилки при написанні курсових робіт ………………….
Розділ 5. Захист і оцінювання курсової роботи…………………………….
Додаток А ……………………………………………………………………..
Додаток Б ……………………………………………………………………..
Для нотаток …………………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Загальні положення

 

Курсова робота – це навчально-дослідницьке завдання, яке студент виконує на етапі професійної підготовки і є однією з форм реалізації теоретичних та практичних знань.

Згідно з навчальним планом, виконання курсової роботи проводиться на 1 - 3-му курсах навчання студентів на факультеті психології та має за мету:

- поглибити, систематизувати, узагальнити та закріпити теоретичні і практичні знання з дисципліни, формувати вміння застосовувати набуті знання при розв’язанні конкретних наукових та професійних проблем;

- розвинути уміння та навички організації та проведення навчально-дослідницької роботи, оволодіти методами та методиками психологічних досліджень та аналізу отриманих даних;

- з’ясувати рівень професійної підготовленості студентів до самостійної роботи за фахом.

У процесі виконання курсової роботи студент повинен отримати уміння та навички:

• самостійного опрацювання сучасних інформаційних джерел з обраної теми (наукова та періодична література, законодавчо-нормативна база з досліджуваної проблеми, дані статистичної звітності, тощо);
• аналізу конкретних ситуацій;
• застосовувати набутий досвід для розв’язання проблеми дослідження;
• знаходити стандартні та нестандартні рішення досліджуваної проблеми;
• прогнозування та побудови програми дослідження;
• уміння аналізувати та синтезувати наукову інформацію;
• робити узагальнення та висновки.

Отже, підготовка курсової роботи дасть можливість студенту всебічно вивчити проблему дослідження.

У курсовій роботі студент повинен всебічно й глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання керівних документів.

Автор повинен визначити та сформулювати актуальність обраної теми.

Зміст теоретичних розділів курсової роботи має відповідати сучасному рівню розвитку соціальної психології. Рекомендації, пропозиції, прогнози та заходи щодо досліджуваної проблеми можуть бути розроблені студентом як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового науково - практичного досвіду, висвітленого у наукових джерелах. Вони повинні бути обґрунтованими, мати теоретичну та практичну значущість.

Головна вимога до написання курсових  робіт  –  це  самостійність, ініціативність, творчий підхід.

Тематика курсових робіт пов'язується з теоретичними та практичними проблемами, що розглядаються соціальною психологією. Вибір теми дослідження здійснюється разом з науковим керівником відповідно до тематики наукових досліджень кафедри, проблематики дисципліни та наукових інтересів студента. При виборі теми курсової роботи необхідно керуватися такими критеріями:

- актуальність (наукова новизна і практичне значення роботи);

- відповідність теми науковим інтересам студента та керівника, проблематиці досліджень кафедри;

- наявність матеріальної бази для виконання роботи з даної теми.

Виконавець курсової роботи зобов'язаний:

- чітко дотримуватися графіка підготовки курсової роботи; вчасно і старанно виконувати всі завдання наукового керівника;

- оформлювати курсову роботу, керуючись відповідними вимогами кафедри соціальної психології;

- своєчасно подавати завершений рукопис роботи науковому керівникові для перевірки й передачі всіх необхідних матеріалів до захисту;

- аргументовано й етично реагувати на зауваження наукового керівника,

- під час проведення захисту курсової роботи відповідати на запитання членів комісії кафедри соціальної психології та присутніх.

         Студент, який без поважної причини не подав курсову роботу у зазначений термін на кафедру або не захистив її, вважається таким, що має академічну заборгованість.

 

Терміни підготовки курсової роботи студентом

№ з\п	Виконані заходи	Термін виконання
1.	Вибір теми курсової роботи студентом та обговорення її з науковим керівником, (начальником кафедри).	до 1 жовтня
2.	Затвердження теми курсової роботи на засіданні кафедри соціальної психології	до 1 листопада
3.	Виконання курсової роботи з урахуванням методичної допомоги  наукового керівника	грудень - березень
4.	Захист курсової роботи на засіданні кафедри	квітень

 

Представлення на кафедру завершеного варіанту роботи у друкованому та електронному вигляді відбувається не менше ніж за 10 днів до її захисту.

Розділ 2. структура та Основний зміст курсової роботи

 

Курсова робота включає  два завдання:

1. Розкриття науково-практичної проблеми згідно з темою роботи.
2. Виконання індивідуального творчого завдання.

 

Орієнтовна схема курсової роботи:

ВСТУП
Розділ 1 1.1. 1.2. 1.3. Висновки з першого розділу		Розділ 2 2.1. 2.2. 2.3. Висновки з другого розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Курсова робота повинна містити:

-   титульний аркуш;

-   зміст;

-   перелік умовних позначень (у разі потреби);

-   вступ;

-   основну частину, яка складається з розділів і підрозділів;

-   висновки;

-   список використаних джерел;

-   додатки (у разі потреби).

2.1. Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і основним джерелом бібліографічної інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа.

Титульний аркуш повинен мати відомості, які подають у такій послідовності:

- назва міністерства і навчального закладу;

- назва факультету;

- назва профільної кафедри;

- назва курсової роботи;

- група;

- прізвище, ім’я, по батькові автора;

- науковий ступінь, вчене звання, посада, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника курсової роботи;

- місто і рік.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у Додатку А.

2.2.Зміст містить вступ, заголовки розділів і підрозділів (якщо вони є), висновки, список використаних джерел, додатки  (якщо вони є) із зазначенням номера сторінки, з якої починається розділ чи підрозділ.

Назви розділів не повинні повторювати назву роботи, а параграфи збігатися з назвами розділів.

2.3.Перелік умовних позначень. Якщо в курсовій роботі використано специфічну термінологію, маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їхній перелік може бути поданий у курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розташовують перед вступом.

2.4. Вступ курсової роботи займає 3-4 сторінки. У ньому подається загальна характеристика роботи у наступній послідовності: актуальність теми, мета, об’єкт, предмет, гіпотеза (у разі проведення експериментального дослідження) та завдання дослідження, теоретико-методологічні основи дослідження, методи дослідження, емпірична база дослідження (вказується де саме проводилось дослідження, хто брав у ньому участь), наукова новизна, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, апробація (за наявності: відомості про публікації, конференції тощо), структура роботи. 

2.4.1. Актуальність теми обґрунтовують шляхом формулювання фундаментальної та часткових проблем, яким присвячена курсова робота, критичному аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми, коротко викладається історія питання (рівень вивчення теми) за хронологічним чи концептуальним принципом.

2.4.2. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб вказувати на об’єкт та предмет дослідження.

2.4.3. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, яка була обрана для дослідження.

2.4.4. Предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) курсової роботи. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші, як її назва.

2.4.5. Відповідно до мети визначаються основні завдання дослідження. Вони повинні відображати змістові, а не процесуальні аспекти роботи, для чого доцільно використовувати такі їх формулювання, як, наприклад: «Проаналізувати…», «Визначити…», «Охарактеризувати…», «Описати…», «Провести…», «Розробити» і т.д.

2.4.6. В якості теоретико-методологічних основ дослідження зазначаються та коротко перелічуються наукові підходи, теорії, позиції окремих науковців, які були покладені в основу моделі дослідження студента.

2.4.7. Методи наукового дослідження перераховуються та змістовно визначається, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.

2.4.8. Наукова новизна одержаних результатів. Викладаються аргументовано, коротко та чітко наукові положення роботи, зазначаючи відмінності одержаних результатів від відомих раніше та зазначаючи ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

2.4.9. При описі теоретичного та практичного значення отриманих результатів дослідження надаються рекомендації щодо їхнього використання.

2.4.10. При описі структури роботи подається інформація про основні структурні елементи курсової роботи, загальну кількість сторінок, рисунків і таблиць, опрацьованої літератури тощо. Наприклад: Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, 2 додатків, списку використаної літератури (49 найменувань, з них 8 – іноземною мовою). Повний обсяг курсової роботи становить 63 сторінок, основний зміст викладено на 57 сторінках комп’ютерного тексту. Робота містить 2 таблиці, загальним обсягом 5 сторінок; 5 рисунків загальним обсягом 5 сторінок.

 

2.5. Основна частина курсової роботи передбачає виклад відомостей про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними й достатніми для розкриття сутності означеної роботи (опис теорії, методів роботи), та її результати.

Текст курсової роботи викладають поділяючи матеріал на розділи. Розділи можуть поділятися на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену наукову інформацію. Кожен розділ повинен висвітлювати самостійне питання досліджуваної теми, а підрозділи, пункти та підпункти – окремі частини даного питання.

При написанні розділів та підрозділів необхідно зберігати логічний зв'язок між ними, послідовно переходити від одного розділу до іншого, а в межах одного розділу – від одного підрозділу (пункту, підпункту) до іншого.

Зміст розділів та підрозділів повинен відповідати їх назвам, бути обґрунтованим. Кожен розділ завершується коротким висновком до нього (1 – 1,5 сторінки).

В огляді літератури – першому розділі - студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлює роботи науковців, визначає своє місце у розв’язанні проблеми. Окрім короткої історії питання необхідно висвітлити найбільш відомі в Україні та світі точки зору та підходи до постановки та вирішення обраної проблеми, а також сучасний стан досліджень у цій галузі (за останні 3-5 років). Виклад матеріалу повинен здійснюватись не просто у вигляді набору цитат та фактів, але й супроводжуватись авторським аналізом та інтерпретацією цих підходів та фактів, структурувати матеріал виходячи з логіки розкриття проблеми дослідження. У цьому розділі студент повинен продемонструвати своє розуміння історичної логіки розвитку проблеми та довести, тим самим, актуальність, значущість та необхідність саме такої постановки проблеми, яку пропонує автор.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення наукового дослідження. Ця частина курсової роботи повинна логічно слідувати з матеріалів, представлених у попередньому розділі та пояснювати структуру подальшого викладу матеріалу.

При описі програми дослідження обґрунтовується план та методичні особливості емпіричного дослідження, його процедура, можливі результати (гіпотези). Коротко, але вичерпно описуються:

-         вибірка – якомога більш повна характеристика випробуваних (стать, вік, освіта, соціальний стан та інші важливі для конкретного дослідження параметри), їх кількість, принципи відбору тощо;

-         методики – використані тести або методики, їх коротких опис (обрані методики мають відповідати критеріям валідності та надійності);

-         методи обробки та аналізу даних – короткий опис використаних методик математичної обробки та аналізу даних, зазначення використаних з цією метою комп’ютерних програм тощо.

Після цього студентом детально описуються та аналізуються всі отримані дані, виявлені тенденції та закономірності. Показники та дані, які наводяться автором, доцільно узагальнювати у вигляді схем, рисунків і таблиць (опис графіків, таблиць і т.д. повинен подаватися одразу після їх представлення у тексті). Загалом, у другому розділі повинна надавати вичерпна інформація про всі виявлені у цій роботі факти та закономірності та супроводжуватись їх критичним аналізом та співставленням з іншими (на основі аналізу літератури у першому розділі) точками зору та відомими раніше фактами. «Обговорюватись» мають усі головні результати та виявлені тенденції, закономірності, особливо ті, які виносяться автором у висновки. На завершення, студент повинен дати оцінку достовірності отриманих результатів (характеристик, параметрів) та обґрунтувати необхідність подальших досліджень.

 

2.6.Висновки вміщують безпосередньо після викладу тексту основної частини курсової роботи, починаючи з нової сторінки. У висновках викладають найважливіші теоретичні та практичні результати, отримані в курсові роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної проблеми.

У висновках требах наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Висновки повинні містити оцінку повноти вирішення поставлених завдань, тобто кожен окремих висновок констатує ступінь реалізації кожного окремого завдання, зазначеного у вступі роботи (а відтак, загальна кількість висновків має відповідати кількості поставлених завдань або ж бути максимально наближеною до неї). Велика кількість висновків або їх надмірно детальний опис свідчить про невміння автора виділити головне у своїх результатах. В кінці (останній абзац) варто коротко підвести підсумки та намітити перспективи подальшої роботи.

 

2.7. Для складання бібліографії з теми курсової роботи студент може використовувати наявні в бібліотеках каталоги: систематичні (назви творів розташовані за галузями знань), алфавітні (твори та книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів) та предметні каталоги (містять назву творів з конкретних проблем і спеціальностей), а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики з окремих тем і розділів), виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках тощо. Для підбору періодичної літератури слід звертатись до покажчиків статей, опублікованих протягом року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літературних джерел погоджується з науковим керівником, після чого студент приступає до їх опрацювання.

Список використаних джерел, на які є посилання в основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту (після загальних висновків), починаючи з нової сторінки. Його розміщують в алфавітному порядку і складають відповідно до чинних стандартів (див. Додаток  Б).

 

2.8. У додатках вміщують допоміжний матеріал, який:

 - є необхідним для повноти курсової роботи, але включення його до основної частини наукової роботи може змінити впорядковане та логічне уявлення про дослідження.

- не може бути розміщений в основній частині курсової роботи через великий обсяг або способи його відтворення.

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, формули, розрахунки та ін.). Кожен додаток повинен починатися з нового аркуша та мати заголовок великими літерами. У правому верхньому кутку над  заголовком  великими  літерами  пишеться  відповідно:  ДОДАТОК  А, ДОДАТОК Б тощо.

 

Розділ 3. вимоги до оформлення курсової роботи

 

3.1.Загальні вимоги. В основу оформлення курсових робіт покладено Держстандарт України ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Курсова робота виконується державною мовою. Обсяг курсової роботи:

І курс – 30 сторінок машинописного тексту; кількість джерел, що використовуються у курсовій роботі, – не менше 35;

ІІ курс – 40 сторінок; кількість джерел, що використовуються у курсовій роботі, – не менше 50;

ІІІ курс – 50 сторінок; кількість джерел, що використовуються у курсовій роботі, – не менше 65.

Рекомендований обсяг структурних одиниць роботи:

І курс – курсова робота носить науково-теоретичний характер;

ІІ курс - науково-теоретична частина - 60 відсотків, практична частина - 40 відсотків;

ІІІ курс - науково-теоретична частина - 40 відсотків, практична частина - 60 відсотків

Курсову роботу оформляють на аркушах формату А4 (210 × 297 мм), виконують із допомогою комп’ютерної техніки на одному боці аркуша білого паперу.

При машинописному виконанні курсову роботу друкують через півтора інтервала з розрахунку не більш 30 рядків на сторінці за умов рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше, ніж 1,8 мм. (кегль 14).

Допускається окремі частини курсової роботи (титульний   лист, додаток) виконувати іншим способом, ніж основна частина.

Текст слід друкувати, витримуючи параметри сторінок: верхній, нижній , лівий береги –20 мм, правий – 10 мм. Під час виконання роботи необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості тексту.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути такого ж кольору як і основний текст.

Структурні елементи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” не нумерують, а їх назви  слугують заголовками структурних елементів.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів тексту та заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів тексту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками приймають такою як у тексті.

Не допускається розміщення назв розділів, підрозділів, а також пунктів і підпунктів у нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

3.2. Нумерація сторінок. Сторінки курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації впродовж усього

тексту наукового дослідження. Номер сторінки проставляють у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці.

Титульний лист включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. Текст змісту також включають до загальної нумерації сторінок.

Номери сторінок на них не проставляють.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Номери сторінок на них не проставляють.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти курсової роботи слід нумерувати арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладу тексту і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад 1,2,3 і т.д. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою

Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад 1.1, 1.2 і т.д. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад 1.1.1, 1.1.2 тощо.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т.д.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують.

3.3. Ілюстрації. Ілюструють курсову роботу, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом “Рис. ”;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислішою характеристикою зображеного.

Основними видами ілюстративного матеріалу в курсових роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках “(рис. 3.1) ” або зворот типу: “.як це видно з рис. 3.1” або “. як це показано на рис. 3.1”.

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

3.4. Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Таблицю розміщують після першої згадки про неї в тексті.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами  “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки, замість цифр, марок, знаків, математичних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому - небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

3.5. Формули. При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули.

3.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали тощо. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “... у працях [1-7]...”.

Якщо в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис. 1.2"

Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "...у формулі (2.1)".

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: ".в табл. 1.2".

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див. табл. 1.3".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити авторський зміст.

3.7. Оформлення списку використаних джерел. Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю, без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів:

- ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления";

- ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила"

3.8. Додатки. Додатки слід оформлювати як продовження тексту на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично щодо тексту сторінки. У правому верхньому кутку рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер С, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток Б” і т.д.

Один додаток позначається як “Додаток А”.

Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію сторінок. За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка відповідно до вимог. Тоді перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; Б.3.1 – підрозділ 3.1 додатка Б; Д.4.1.2 – пункт 4.1.2 додатка Д.

Ілюстрації, таблиці, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, рисунок Д.3 – третій рисунок додатка Д, таблиця А.3 – третя таблиця додатка А. Якщо в додатку одна ілюстрація, одна таблиця, їх нумерують, наприклад: рисунок А.1, таблиця А.1.

 

Розділ 4. Порушення академічних норм та типові помилки при написанні курсових робіт

 

До грубих порушень академічних норм написання курсових робіт належать: плагіат, підлог, фальсифікація.

Плагіатом називається порушення правил цитування, коли чужий текст або його частина видається автором за свій текст. Іншими словами, у тексті не вказується початок та кінець цитати та посилання на автора (та його роботу) тексту цитати.

Парафраза без посилання на джерело прирівнюється до плагіату.

Підлогом називається здача курсової роботи, написаної іншою людиною або колективом авторів, в якості своєї роботи. Наприклад, здача роботи студентів старших курсів, студентів інших вузів, а також робіт, скачаних з інтернет-ресурсів.

Фальсифікацією називається підробка статистичних даних, як в частині значень показників, так і в якості джерел даних. Фальсифікацією також називається зумисне викривлення отриманих іншими авторами результатів дослідження в якості підтвердження власних висновків, гіпотез тощо. Посилання на неіснуючу роботу також є фальсифікацією.

При написанні курсової роботи необхідно пам’ятати, що головною метою будь-якої наукової роботи є пошук істини та нових знань, а не доказ «будь-якою ціною» висунутих гіпотез. Негативний результат – це також результат. Саме він, частіше за все, свідчить про неупередженість та професійну наукову компетентність автора.

Найпоширеніші «помилки» студентів при написанні та оформленні курсової роботи є наступними:

• зміст роботи не відповідає плану курсової роботи або не розкриває тему;
• сформульовані розділи (підрозділи) не відображають реальну проблемну ситуацію;
• мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відображає специфіки об'єкта і предмета дослідження;
• не зроблено глибокого і всебічного аналізу сучасних нормативних документів, новітньої наукової літератури з теми дослідження;
• аналітичний огляд вітчизняних і зарубіжних публікацій з теми роботи має форму анотованого списку і не відбиває рівня дослідження проблеми;
• не розкрито зміст та організацію емпіричного дослідження (його суть, тривалість, місце проведення, кількість обстежуваних, їхні характеристики), поверхнево висвітлені практичні питання;
• кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням;
• у роботі немає посилань на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичені матеріали;
• бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;
• обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, вона виконана неохайно, з помилками.

Саме на етапі контролю оформлення керівники нерідко «завертають» курсову роботу, а резерву часу в цей період у студента вже немає.

Головна рекомендація – не користуйтесь як прикладом оформлення доступними роботами своїх колег і товаришів по навчанню, слід користуватися тільки нормативними матеріалами або матеріалами, затвердженими профільною кафедрою.

 

Розділ 5. Захист і оцінювання курсової роботи

 

Захист курсової роботи проводиться комісією у складі двох-трьох викладачів профільної кафедри, у тому числі керівника курсової роботи. Склад комісії формується і затверджується завідувачем кафедри.

Не пізніше як за десять днів до призначеного дня захисту  курсова робота подається виконавцем на кафедру у зшитому вигляді.

Курсова робота допускається до захисту за умови її належного оформлення та рекомендації наукового керівника.

Комісія заслуховує виконавця курсової роботи. Для виступу виконавцеві надається 10 хвилин, що відповідає 2-3 сторінкам машинописного тексту.

Виступ виконавця перед комісією з проведення захисту курсових робіт має бути ретельно підготовленим, стислим, посутнім і містити такі компоненти:

- чітко поставлену проблему;

- обґрунтування її актуальності;

- визначення мети й завдань дослідження;

- окреслення методології та методики його проведення;

- відомості про структуру роботи;

- короткий виклад зроблених автором узагальнень, висновків, конкретних рекомендацій.

Рішення про оцінку курсової роботи ухвалюється на закритому засіданні комісії та оголошується в день захисту.

Виконавцям курсової роботи, які отримали на захисті незадовільну оцінку, після доопрацювання курсової роботи призначається повторний захист не пізніше, ніж до початку наступного семестру.

Виконавцям, які з поважної причини не захистили курсову роботу, завідувач кафедри може подовжити термін захисту до початку наступного семестру або, як виняток, встановити граничний термін.

Оцінка за курсову роботу заноситься членами комісії в залікову книжку виконавця й заліково-екзаменаційну відомість у день захисту.

Курсові  роботи після захисту зберігаються на кафедрі протягом одного календарного року, потім списуються в установленому порядку.

Критерії оцінювання курсової роботи.

Курсова робота не допускається до захисту і повертається на доопрацювання, якщо:

− роботу представлено на кафедру (на перевірку) для рецензування з порушенням термінів, установлених кафедрою (викладачем, який викладає дану дисципліну);

− роботу написано на тему, що не включена до переліку тем курсових робіт з даної дисципліни або не погоджена з викладачем;

− роботу виконано не самостійно;

− структура і логіка побудови плану роботи не відповідає вимогам та темі курсової роботи;

− курсову роботу не зброшуровано (тобто аркуші не скріплені).

У процесі оцінювання враховується низка важливих показників якості курсової роботи, а саме:

1. Чіткість формулювання мети і завдання курсової роботи, складність досліджуваних у роботі проблем, відповідність логічної побудови роботи поставленим цілям і завданням.

2. Якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми; широта й адекватність методологічного апарату; якість критичного огляду літературних джерел, наявність наукової полеміки, посилань на літературні джерела та визначення власної думки студента-автора курсової роботи.

3. Системність і глибина аналізу статистичних та фактичних матеріалів, наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, наявність і якість ілюстративних матеріалів у тексті роботи.

4. Наявність та логічний зв'язок заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, що досліджується у роботі, з проведеним у роботі аналізом фактичних матеріалів, їх актуальність, реальність та наукова обґрунтованість, наявність альтернативних підходів до вирішення визначених проблем.

5. Науково-практична обґрунтованість розв’язання індивідуального творчого завдання, виявлені при цьому аналітичні та рефлексивні здібності.

6. Володіння культурою презентації, уміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди; повнота і ґрунтовність відповідей на запитання членів комісії, що приймає захист курсових робіт, на зауваження і пропозиції, що містяться у рецензії на курсову роботу.

Загалом при оцінюванні курсової роботи враховуються наступні показники її змісту, оформлення та захисту:

	1.Текст курсової роботи
1.1	Загальні вимоги до тексту курсової роботи:
1.1.1	Наявність та чіткість формулювання мети і завдання курсової роботи, обґрунтованість актуальності теми
1.1.2	Відповідність логічної побудови роботи назві теми, а також поставленим цілям і завданням, пропорційність структури роботи
1.1.3	Правильність оформлення списку літератури (порядок розміщення, повнота, сучасність, відсутність помилок)
1.1.4	Наявність, якість ілюстративних матеріалів (рисунків, схем, діаграм, графіків, таблиць) у тексті роботи та відповідність їх оформлення встановленим критеріям (вимогам)
1.1.5	Правильність оформлення курсової роботи (нумерація сторінок, оформлення титульного аркуша, дотримання вимог до розміру полів, шрифту, міжрядкового інтервалу та інше), відсутність редакційних помилок
1.1.6	Повнота і відповідність висновків змісту курсової роботи
1.2	Вимоги до змісту курсової роботи:
1.2.1	Якість і глибина теоретико-методологічного аналізу проблеми. Наявність   та   якість   критичного   огляду   літературних   джерел. Наявність наукової полеміки. Етика цитування (наявність посилань на літературні джерела). Самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність  формулювання  власної  думки  курсанта  (студента)  – автора курсової роботи)
1.2.2	Наявність, системність і глибина особистого аналізу проблематики. інженерної  психології,  переконливість  узагальнень  і  висновків  з аналізу
1.2.3	Наявність аналізу зарубіжного досвіду та його використання у курсовій роботі.
	2. Захист курсової роботи (доповідь)
2.1.	Володіння культурою презентації (вільне володіння текстом доповіді, наявність в структурі доповіді всіх належних елементів: вітання, представлення, обґрунтування актуальності, мети, завдань курсової роботи, викладення особисто розроблених теоретичних, проблемних, аналітичних та рекомендаційних аспектів роботи, посилання на роздавальний матеріал)
2.2.	Уміння стисло (в межах регламенту), послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження
2.3.	Повнота і ґрунтовність відповідей на запитання викладачів, на зауваження і пропозиції, що містяться в рецензії на курсову роботу, здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди
2.4.	Наявність і якість роздавального матеріалу для захисту курсової роботи (наявність матеріалів, що відображають теорію, аналіз і пропозиції; ілюстративний матеріал повинен мати аналітичний характер; чітке,  грамотне без будь-яких помилок оформлення; зв’язок доповіді з кожним листком роздавального матеріалу)

 

 

Додаток А

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Факультет психології

 

 

Кафедра соціальної психології

 

 

Ціннісні орієнтації молоді у сфері професійного самовизначення

 

Курсова робота

 

 

Студента/Студентки 2 курсу 3 групи

(спеціальність «Психологія»)

Прізвище  Ім’я  По-батькові

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, професор/

кандидат психологічних наук, доцент /

кандидат психологічних наук/

Прізвище Ім’я По-батькові

 

 

Київ - 2013