Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов

Не нашли подходящий заказ?

Заказать в 1 клик: /contactus

Главная \ Методичні вказівки \ ФІЛОСОФІЯ

ФІЛОСОФІЯ

« Назад

ФІЛОСОФІЯ 22.01.2016 17:44

вищий навчальний заклад

«Національна Академія управління»

Кафедра гуманітарних дисциплін

Філософія

Навчально-методичний комплекс

Київ ― 2013

УДК

ББК

Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради

ВНЗ «Національна академія управління»
Протокол № 5 від 30 серпня 2013 р.

Рецензенти:

Осічнюк Юхим Веніамінович ― доктор філософських наук, професор кафедри суспільних наук Національної академії управління

Чугаєнко Юрій Олексійович ― доктор історичних наук, професор кафедри суспільних наук Національної академії управління

Укладач:

Присухін Сергій Іванович ― кандидат філософських наук, професор кафедри суспільних наук Національної академії управління

Філософія: Навчально-методичний комплекс // Укл. С.І. Присухін ― К.: Національна академія управління, 2013. ― 48 с.

Запропонований читачу навчально-методичний комплекс «Філософія» являє собою посібник з нормативної дисципліни «Філософія» і містить матеріали, які розкривають суттєві характеристики філософії як особливого науково-теоретичного різновиду світогляду, що вирізняється найвищим рівнем раціональності, системності, наявності логіки і теоретичного мислення, і може бути використаний студентами як для самоосвіти, так і в процесі підготовки до семінарів, контрольних робіт та складання іспиту.

	ЗМІСТ:
1.	ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………………..	4
2.	ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ…………………………..	5
3.	ОПИС ДИСЦИПЛІНИ………………………………………………………….	8
4.	ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»…………………….	9
5.	ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ…………………………………	10
6.	ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ ………………………………………………………………...	14
7.	ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ …………………………………………	16
8.	САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА…………..……………………………	32
9.	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТІВ.…………..	32
10.	ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ………………………………………………………	33
11.	ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАТИВНА РОБОТА…………………………	35
12.	ІННОВАЦІЙНІ НАВЧАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ…..………………………………	36
13.	ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ………………………………………..	38
14.	ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ІСПИТУ………………………..	41
15.	СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..….	45
16.	ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ…………………..……………………………………..	47

1. передмова

Запропонований читачу навчально-методичний комплекс «Філософія» являє собою посібник, який може бути використаний студентами як для самоосвіти, так і у процесі підготовки до семінарських занять, модульних контрольних робіт і підсумкового контролю ― іспиту з філософії.

Комплекс включає опис дисциплін, програму курсу, плани семінарських занять, завданнями для самостійної роботи, список рекомендованих джерел, перелік тем рефератів та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю, тимчасове положення з впровадження рейтингово-модульної системи оцінювання знань студентів з урахуванням вимог Болонського процесу. Структура навчально-методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу з дисципліни «Філософія».

2. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Ухвалено:

Вченою радою НАУ

від 30 серпня 2012 року, протокол № 4

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

І. Загальні положення

1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:

- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги впродовж усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;

- систематизація знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін;

- подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань;

- розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу;

- оптимізація навчального процесу.

ІІ. Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

2.1. Оцінювання знань студентів із навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX, F).

2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті.

На іспиті оцінюванню підлягають:

- володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни;

- здатність творчо мислити та синтезувати знання;

- уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань.

2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів.

2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є:

- відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій;

- робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно з планами занять;

- виконання модульних контрольних робіт.

Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх тощо.

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій.

Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів).

При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем.

Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань.

2.5. Структура поточної успішності (50 балів).

а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів

б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів;

в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів;

г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів.

д) студентам, які брали участь у поза навчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати за виконання творчих завдань.

2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «Поточна успішність».

2.7. Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.

Шкала оцінювання екзаменаційних завдань

Оцінка за бальною шкалою	Рівень знань
46-50	Відмінний
41-45	Добрий
36-40	Задовільний
0-35	Незадовільний

Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність.

У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту.

2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано».

У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.

ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності		Оцінка за національною шкалою
Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка за шкалою ECTS	для екзамену, курсового проекту (роботи) практики	для заліку
90―100	A	5 (відмінно)	зараховано
82―89	B	4 (добре)	зараховано
74―81	C	4 (добре)	зараховано
64―73	D	3 (задовільно)	зараховано
60―63	E	3 (задовільно)	зараховано
35―59	FX	2 (незадовільно з можливістю повторного складання)	не зараховано (з можливістю повторного складання)
0―34	F	2 (незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)	не зараховано (з обов’язковим повторним вивченням дисципліни)

3. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ

Філософія з погляду відношення «людина — світ» є система щонайбільш узагальнених теоретичних поглядів на світ, місце людини у ньому, а також дослідження різноманітних форм взаємовідносин людини й світу. Вона стає основою осмислення реалій сучасної епохи, сприяє більш активному розумінню суперечливого багатоманіття проявів людського буття.

Загальна мета дисципліни «Філософія»: насамперед надання знань з філософії, що загалом надають можливості людині осмислити саму себе, навколишній світ, суспільну практику, джерела суспільного розвитку й адекватно спланувати своє майбутнє, позитивно переживати «перманентну» кризу особи та суспільства.

Загальні завдання дисципліни «Філософія»: вивчення основних форм ставлення людини до світу і світу до людини (в онтологічному, гносеологічному, антропологічному, соціологічному значенні); сприяти гуманізації освіти через засвоєння студентами досягнень сучасної філософії; дати поштовх до самостійного аналізу ними складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загально філософські проблеми із розв’язанням завдань економічної теорії і практики; вивчення історії всесвітньої філософії та її органічної складової — української філософії.

Предмет дисципліни «Філософія» співпадає з предметом філософії як вищого теоретичного рівня світогляду — світ загалом у щонайбільш узагальнених закономірностях, які характеризуються суб’єктно-об’єктними відношеннями («людина — світ»).

Вивчення дисципліни «Філософія» також сприятиме інтелектуальному розвитку студентства, формуванню філософської культури мислення, наукового світогляду, системи методів і прийомів пошуку істини, враховуючи вимоги гуманітарних цінностей сучасної цивілізації.

4. Тематичний план дисципліни «Філософія»

№№ пп	Назва тем	Кількість годин для різних форм навчання
		Денна форма навчання				Заочна форма навчання
		Л	С	І	СРС	Л	С	І	СРС
1	Філософія: предмет, функції та її значення	2	2	1	2	1	1	2	7
2	Генезис філософського знання: від витоків до сьогодення	4	8	1	6	1	1	2	7
3	Філософська онтологія — проблема буття	2	2	1	4	1	1	2	7
4	Свідомість, її сутність та структура	2	2	1	4	1		2	7
5	Гносеологія. Основний зміст процесу пізнання	2	2	1	4	1		2	7
6	Логіка та методологія наукового пізнання	2	4	1	4	1	1	2	7
7	Філософська антропологія — проблема людини	2	4	1	4	1	1	2	7
8	Соціальна філософія	2	4	1	4	1	1	2	7
9	Філософія історії	2	2	1	4	1		1	7
10	Проблема взаємодії суспільства і природи. Глобальні проблеми сучасності	2	2	1	4	1		1	7
	Разом: 3 кред., 108 год.	22	32	10	40	10	6	18	70

^{Де Л — лекції, С — семінари, СРС — самостійна робота студентів, І — індивідуально-консультаційна робота}

5. ПРОГРАМА навчальної дисципліни

Затверджено

Вченою радою Національної
академії управління
«___»________________2013 р.

Протокол №____

Голова Вченої ради ректор НАУ
_________________С. А. Єрохін

ВНЗ «Національна академія управління»

ПРОГРАМА
нормативної навчальної дисципліни

Філософія

з підготовки бакалавра

ДЛЯ ВСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Київ - 2013

Розроблено та внесено: на засідання кафедри гуманітарних наук,

протокол №7 від 30 серпня 2013 р.

Розробники програми:

Присухін С. І., канд. філософ. наук, професор

Осічнюк Ю. В., докт. філософ. наук, професор

Завідувач кафедри: Чугаєнко Ю. О., д.і.н., професор

Затверджено та схвалено Вченою радою Академії до друку, протокол № 5 від 19 вересня 2013 р.

Вчений секретар: Костюк В. Р., к.ек.н., доцент

Тема 1: Філософія: предмет, функції та її значення

Світогляд як духовно-практичний феномен. Найвідоміші історичні різновиди світогляду — міф, релігія та філософія. Філософія як найвищий теоретичний рівень світогляду. Предмет філософії. Філософія як метод. Головні питання (проблеми) філософії. Функції філософії. Теоретичне та практичне значення філософії.

Тема 2. Генезис філософського знання: від витоків до сьогодення

Історія філософії як серцевина філософського знання. Принцип плюралізму в історії філософії. Головні періоди розвитку і загальні риси філософії Стародавньої Індії, Стародавнього Китаю, античного світу (Стародавньої Греції та Риму), Середньовіччя. Філософія Відродження, Реформації, Нового часу та доби Просвітництва. Німецька класична філософія, марксизм. Філософська думка України. Сучасна світова філософія.

Тема 3: Філософська онтологія — проблема буття

Система філософії (онтологія, гносеологія, антропологія, соціальна філософія). Філософський зміст категорії буття. Субстанція. Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Ноуменальне буття. Феноменальне буття. Небуття.

Матерія (матеріальне буття). Структура матерії. Характерні риси матерії: рух (види, типи руху); властивість матерії до самоорганізації; розміщення матерії у просторі і часі; властивість до віддзеркалення.

Філософія розвитку. Діалектика як теорія розвитку всього сущого. Закони діалектики (закон єдності та боротьби протилежностей, закон переходу кількості в якість, закон заперечення заперечення). Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції діалектики, наукові концепції розвитку).

Тема 4. Свідомість, її сутність та структура

Свідомість та її онтологічний статус. Основні підходи до проблеми свідомості. Визначення поняття «свідомість». Теорія віддзеркалення. Головні властивості людської свідомості (ідеальність, інтенціональність, ідеаторність). Індивідуальна або суспільна свідомість (родова, класова, національна). Структура суспільної свідомості. Два рівні суспільної свідомості (стихійний та усвідомлюваний). Форми суспільної свідомості.

Тема 5: Гносеологія. Основний зміст процесу пізнання

Проблема пізнання в філософії. Основні підходи до проблеми пізнання (гностицизм і агностицизм). Пізнання як процес активного відображення об’єктивної дійсності в свідомості людини. Структура пізнання: суб’єкт пізнання, об’єкт пізнання, істина, омана, оцінка, практика, чуттєве пізнання, раціональне пізнання, інтуїтивне пізнання Принципи пізнання: діалектики, історизму, практики, пізнавальності, об’єктивності, активності і творчого віддзеркалення дійсності, конкретності істини.

Тема 6. Логіка та методологія наукового пізнання

Філософія науки. Елементи наукового пізнання (суб’єкт, об’єкт, предмет, прийоми, логічні форми та мовні засоби, результати, цілі пізнання). Форми наукового пізнання. Проблема, гіпотеза, теорія, практика. Методи наукового пізнання. Метод і методологія. Філософські, загальнонаукові (емпіричні, теоретичні, загально логічні), спеціальні методи. Творчість в науковому пізнанні.

Філософські проблеми економічної науки. Співвідношення філософії, економіки та економічної науки. Специфіка економічних методів дослідження. загальні закономірності розвитку економічної науки. Актуальні проблеми економічного пізнання ХХІ ст.

Тема 7: Філософська антропологія — проблема людини

Людина як предмет філософського осмислення. Проблема сутності людини. Людина, індивід, особистість. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси). Соціальні норми як вимоги до особистості (норми моралі, групові норми,спеціальні, професійні норми). Життєва позиція (конформізм, нонконформізм, сенс життя). Проблема виховання. Свобода і відповідальність.

Тема 8: Соціальна філософія

Соціальна філософія як розділ філософського знання. Проблема суспільства в філософії. Поняття «суспільства». Головні сфери суспільного життя: економічна, соціальна, політична, духовна. Діяльність як спосіб існування соціального. Духовне життя суспільства і культура. Сутність духовного життя суспільства. Культура та багатогранність її виявів. Функції культури. Проблема цінностей в філософії. Сутність цінності. Оцінка. Класифікація цінностей. Ціннісні орієнтації.

Тема 9: Філософія історії

Філософія історії. Проблема історичного процесу в філософії. Сутнісні характеристики історичного процесу. Основні погляди на історичний процес (історія як хаос та історія як закономірний процес). Головні підходи в аналізі історії (формаційний підхід, цивілізаційний підхід). Сенс історії.

Тема 10. Проблема взаємодії суспільства і природи. Глобальні проблеми сучасності

Суперечлива взаємодія суспільства і природи. Антропогенний вплив на природу. Проблема майбутнього в філософії. Передбачення, прогностика. Футурологія. Глобальні проблеми сучасної цивілізації. Причини глобальних проблем сучасної цивілізації. Способи вирішення глобальних проблем сучасності. Коеволюція.

6. Плани лекцій

Тема 1. Філософія: предмет, функції та її значення (2 год.)

План лекції:

Сутність і структура світогляду.
Міфологія, релігія, філософія – історичні типи світогляду.
Особливості філософського знання. Філософія і релігія, філософія і наука.
Роль філософії у житті суспільства і особистості.

Тема 2. Генезис філософського знання (4 год.)

План першої лекції (2 год.):

Історія філософії. Філософія Стародавньої Індії (ортодоксальні та неортодоксальні філософські школи).
Філософія Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм).
Філософія античного світу: Стародавня Греція та Рим.
Середньовічна філософія.

План другої лекції (2 год.):

Філософія Відродження та доби Просвітництва.
Філософія Нового часу. Німецька класична філософія. Марксизм.
Особливості філософської думки в Україні.
Сучасна світова філософія.

Тема 3. Філософська онтологія — проблема буття (2 год.)

План лекції:

Система філософії. Проблема буття в історії філософії.
Структура буття та місце в ній людини.
Співвідношення категорій «буття», «субстанція», «матерія». Спосіб і форми існування матерії.

Тема 4. Свідомість, її сутність та структура (2 год.)

План лекції:

Проблема свідомості в філософії. Визначення поняття «свідомість».
Теорія відображення. Форми відображення. Особливості відображення на рівні свідомості.
Структура та функції свідомості.
Індивідуальна та суспільна свідомість.

Тема 5. Гносеологія. Основний зміст процесу пізнання (2 год.)

План лекції:

Сутність та структура пізнавального процесу.
Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання.
Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.
Види і рівні пізнання. Проблема істини в філософії, основні концепції істини.

Тема 6. Логіка та методологія наукового пізнання (2 год.)

План лекції:

Сутність і структура наукового пізнання.
Критерії наукового пізнання.
Форми і методи наукового пізнання.
Сцієнтизм і антисцієнтизм.

Тема 7. Філософська антропологія — проблема людини (2 год.)

Планлекції:

Людина як предмет філософського осмислення.
Основні теорії, концепції і уявлення про походження та сутність людини.
Індивід, індивідуальність, особа, особистість.
Сутність людини та сенс її життя. Свобода і відповідальність особи. Проблема смерті та безсмертя.

Тема 8. Соціальна філософія (2 год.)

План лекції:

Філософський аналіз суспільства.
Структура і функції суспільства. Основні чинники суспільного розвитку.
Типологія суспільства. Суспільство і особистість.

Тема 9. Філософія історії (2 год.)

План лекції:

Проблема історії в філософії.
Головні підходи в аналізі історії.
Сенс і спрямованість історичного процесу.
Проблема історичного прогресу.

Тема 10. Проблема взаємодії суспільства і природи. Глобальні проблеми сучасності (2 год.)

План лекції:

Особливості взаємодії суспільства і природи.
Негативний антропогенний вплив на природу. Екологічна криза.
Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення. Ідея коеволюції.
Проблема майбутнього в філософії.

7. Плани семінарських занять

Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.1993 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ «Національна академія управління» одним із видів навчальних занять є семінарське заняття.

Семінарські заняття проводяться у відповідності з програмою та тематичним планом дисципліни, згідно з розкладами навчальних занять.

тема 1. Філософія як світогляд, її предмет, структура та функції (2 год.)

План семінару:

Основні історичні різновиди світогляду.
Джерела та особливості філософського знання.
Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки.
Структура, предмет і основні функції філософії.
Роль філософії у житті суспільства і особистості.

Список рекомендованої літератури:

Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1969–1972.

Арцишевский Р. А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. – Львов, 1986.

Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991.

История философии. Учеб. для вузов. – Ростов н/Д., 2002.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К., 2002.

Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 2000.

Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия. – М., 1991.

Осичнюк Е. В. Философия. Краткое пособие для студентов ВУЗов. ― К.: НАУ, 2007.

Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2008.

Саух П. Ю. Філософія: Навч. посібник. – К., 2003.

Философский энциклопедический словарь. — М., 1989.

Філософія (філософія релігієзнавство, логіка): Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Арутюнов В.Х, Бондар С.В., Вільчинський Ю.М. та ін. — КНЕУ, 2008.

Філософія. Навчальний посібник / За заг. ред. Ю. В. Осічнюка. ― К.: Атіка, 2003.

Філософія: Навч. посіб. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2006.

Філософія: Навч. посібник для аспірантів та здобувачів наукового ступеню економічнипх спеціальностей / Арутюнов В.Х., Свінціцький В.М. та ін. — К.:КНЕУ, 2008.

Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій. Навч. посіб. — К., 2004.

Тема 2. Генезис філософського знання: від витоків до сьогодення (8 год.)

План першого заняття (2 год.):

Основні етапи розвитку і характерні риси філософії Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
Головні періоди розвитку античної філософії, філософські школи, їх представники та характерні риси.

Список рекомендованої літератури:

Антология мировой философии в 4-х тт. – Т.1. – Ч.1. – М., 1969.

Аристотель. Сочинения в 4-х томах. – М., 1976–1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000.

Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999.

Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999.

Дао: гармония мира. М.- Харьков, 2000.

Декарт Р. Рассуждение о методе // Избр. произведения: В 2 т. – М., 1989.

Джохадзе Д. В. Основные этапы развития античной философии. – М., 1997.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

Древнеиндийская философия. – М., 1972.

Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. – М., 1972.

Елиаде М. Йога. Свобода и бессмертие. – К., 2000.

Жоль К. К. Индуизм в истории Индии. – К., 2001.

Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998.

Конфуций. – М.–Харьков, 2000.

Лукьянов А. Е. Истоки Дао. – М., 1992.

Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). – М., 1992.

Лысенко В. Г., Терентьев А. А., Шохин В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. – М., 1994.

Материалисты Древней Греции. – М., 1955.

Мифология древнего мира. – М., 1977.

Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992.

Осичнюк Е. В. Философия. Краткое пособие для студентов ВУЗов. ― К.: НАУ, 2007.

Платон. Собрание сочинений в 4-х тт. – М., 1990-1994.

Плотин. Эннеады. В двух книгах. – К., 1995-1996.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

Томас П. Индия. Эпос, легенды, мифы. – СПб., 2000.

Торгинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехника и трансперсональные состояния. – СПб., 1998.

Філософія. Навчальний посібник / За заг. ред. Ю. В. Осічнюка. ― К.: Атіка, 2003.

Чанышев Е. В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Шохин В. К. Брахманистская философия. – М., 1994.

Шуцкий Ю. К. Китайская классическая книга перемен Ицзин. – М.-Харьков, 2000.

План другого заняття (2 год.):

Головні етапи розвитку Середньовічної філософії та їх основні риси.
Основні напрями та характерні риси філософії епохи Відродження та Реформації.
Філософія Нового часу та доби Просвітництва.

Список рекомендованої літератури:

Аврелий Августин. Исповедь блаженного Августина, епископа Гиппонского. – М., 1991.

Английские материалисты XVIII в. Собр. Соч.: В 3-х т. – М., 1967, 1968.

Антология мировой философии в 4-х тт. – Т.1. – Ч.2; Т.2. – М., 1969.

Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1970. – Т. 2.

Бакрадзе К. С. История новой философии // Избр. филос.труды. – Тбилиси, 1977. – Т. 4.

Беркли Дж. Алкифрон. Памятники религиозно-философской мысли Нового Времени. – СПб., 1996.

Беркли Дж. Сочинения. – М., 1978.

Бл. Августин. Энхиридион, или о вере, надежде и любви. – К., 1996.

Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. – М., 1990.

Бэкон Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1971–1972.

Вико Джамбаттиста. Основания науки об общей природе наций. – М.-К., 1994.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.

Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

Гоббс Т. Сочинения: В 2-х т. – М., 1989.

Гоббс Томас. Бегемот. – К., 1996.

Горфункель А. Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.

Грязнов А. Ф. Философия Шотландской школы. – М., 1979.

Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу XVII–XVIII ст. – К., 1998

Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. – К., 1994.

Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV–XVII ст. – К., 1994.

Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1968.

Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.

Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

Декарт Р. Соч.: В 2-х т. – М., 1989–1994.

Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997.

Кентерберийский Ансельм. Сочинения. – М., 1995.

Кондильяк Э. Соч.: В 3-х т. – М., 1980–1982.

Кузнецов Б. Г. Разум и бытие. – М., 1972.

Кузнецов В. Н. Французский материализм XVIII века. – М., 1981.

Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986.

Лейбниц Г. Соч.: В 4-х т. – М., 1982–1989.

Локк Д. Соч.: В 3-х т. – М., 1985–1988.

Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989.

Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.

Момджян Х. Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983.

Монтень М. Опыты. В трех книгах. - М., 1992.

Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

Нарский И. С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.

Николай Кузанский. Сочинения в двух томах. – М., 1979.

О началах: Соч. Оригена учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993.

Осичнюк Е. В. Философия. Краткое пособие для студентов ВУЗов. ― К.: НАУ, 2007.

Петрарка Ф. Избранное. – М., 1974.

Присухін С. І. Філософія: навчю посіб. / С. І. Присухін. ― К.:КНЕУ, 2008. ― 361 с.

Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Ч. 2: Средневековье. – СПб., 1994.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х т. – СПб., 1994–1997.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия. От истоков до наших дней. Кн. 3. – СПб., 1996.

Руссо Ж. Ж. Трактаты. – М., 1969.

Соколов В. В. Европейская философия XV–XVII вв. – М., 1984.

Спиноза Б. Об усовершенствовании разума. – М. – Харьков, 1998.

Спиноза Б. Этика // Избранные произведения в 2-х тт. – М., 1957.

Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.

Философия епохи ранних буржуазных революций. – М., 1983.

Філософія. Навчальний посібник / За заг. ред. Ю. В. Осічнюка. ― К.: Атіка, 2003.

Фома Аквинский. Сумма против язычников. Книга первая. – Долгопрудный, 2000.

План третього заняття (2 год.):

Німецька класична філософія: основні напрями, представники, характерні риси.
Марксизм: історичний та діалектичний матеріалізм.
Розвиток філософської думки в Україні: докласичний і класичний періоди.

Список рекомендованої літератури:

Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992.

Бичко А. К., Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. Спроба екзистенційного аналізу. – К., 1995.

Бычко А. К. народная мудрость Руси. Анализ философа. – К., 1988.

Бычко И. В. Познание и свобода. – М., 1969.

Велесова Книга. – К., 1995.

Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974.

Герасимчук А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. Для вузів. – К., 1999.

Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзьями. – М., 1990.

Горський В. С. Історія української філософії. – К., 1996.

Грабович Г. Шевченко як міфотворець. – К., 1991.

Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода. – К., 1984.

Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності та держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.

Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1992.

Забужко О. Шевченків міф України. – К., 1992.

Залізняк Л. Л. Первісна історія України. – К., 1999.

Захара І. С. Стефан Яворський. – Львів, 1991.

Ісаєвич Я. Б. Братства та їх роль у розвитку української культури XVII–XVIII ст. – К., 1966.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998.

Кант И. Критика чистого разума // Соч.: в 6 т. – М., 1964. – Т. 3.

Кашуба М. В. Георгий Конисский. – М., 1979.

Костомаров М. Две русские народности. – К.–Харьков, 1991.

Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия ХVII века. – М., 1985.

Літопис руський. – К., 1989.

Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 42.

Маркс К. Капітал. Т. 1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23.

Маркс К. Капітал. Т. 3 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 25.

Марксизм: «про» и «контра». – М., 1992.

Махновець Л. Григорій Сковорода: біографія. – К., 1972.

Мицько І. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. – К., 1990.

Нижников С.А. История философии: Курс лекций. – М., 2004.

Ничик В. М. Феофан Прокопович. – М., 1977.

Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України. – К., 1997.

Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

Осичнюк Е. В. Философия. Краткое пособие для студентов ВУЗов. ― К.: НАУ, 2007.

Пам’ятки братських шкіл на Україні. – К., 1988.

Попович М. Микола Гоголь. – К., 1989.

Попович М. Нариси з історії української культури. – К., 1998.

Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. – У 2 . – Ч.І. Історія світової та вітчизняної філософії у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях. Ч. ІІ. Система філософії у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях. – К.: КНЕУ, 2006.

Розвиток філософської думки в Україні. Курс лекцій. – 2-е вид. / Вільчинський Ю. М., Скринник М. А., Скринник З. Е. та ін. — К.: ВІПОЛ, 1994.

Сковорода Г. Твори: У 2 т. – К., 1994.

Спиркин А.Г. Философия: Учеб. для вузов. - М., 1998.

Табачковський В. Г. Ми у філософії та філософія в нас // Філософська думка. – 1998. – № 4–6.

Философия: Учеб. для вузов / Под ред. проф.В.Н.Лавриненко. – М., 1998.

Філософія. Навчальний посібник / За заг. ред. Ю. В. Осічнюка. ― К.: Атіка, 2003.

Філософія: Навч. посіб. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В.Губерський, І. Ф.Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – Київ, 2006.

Ципко А. Противоречия учения К.Маркса // Через тернии. Перестройка: гласность, демократия, социализм. – М., 1990.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії в Україні. – Мюнхен, 1983.

Шинкарук В. І. “Хрущовська відлига” і нові тенденції в публікаціях Інституту філософії АН України в 1960-х роках // Філософська думка. – 1998. – № 4–6.

План четвертого заняття (2 год.):

Соціальні та духовні передумови формування сучасної світової філософії.
Коротка характеристика основних напрямів сучасної філософії: «філософія життя», прагматизм, герменевтика, позитивізм, фрейдизм і неофрейдизм, екзистенціалізм, неотомізм, постмодернізм.

Список рекомендованої літератури:

Больнов О. Ф. Философия экзистенционализма – СПб., 1999.

Бубер М. Два образа веры. – М., 1995.

Головко Б. А. Філософська антропологія. – К., 1997.

Григорьян Б. Г. Философская антропология (Критический очерк). – М., 1982.

Гуревич П. С. Философская антропология. – М., 1997.

Делез Ж. Логика смысла. Фуко М. Theatrum philosophicum. – М., Екатеринбург, 1998.

Делез Ж. Различие и повторение. – С-Пб., 1998.

Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – М., СПб., 1998.

Делез Ж., Гваттарі Ф. Капіталізм і шизофренія. – К., 1996.

Деррида Ж. Голос и феномен (и другие работы по теории знака Гуссерля). – СПб., 1999.

Деррида Ж. Гуссерль Эдмунд. Начало геометрии. – М., 1996.

Деррида Ж. Эссе об имени. – М., СПб., 1998.

Дерріда Ж. Позиції. Бесіди з Анрі Райсом, Юлією Крістєвою, Жаном Луї Удбіном, Гі Скарпетта. – К., 1994.

Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996, С. 457–477.

Леви-Строс К. Мифологики. В 4-х тт. – Т. 1. Сырое и приготовленное. – М., СПб., 1999.

Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1983.

Леві-Строс К. Міт і значення // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 343–356.

Осичнюк Е. В. Философия. Краткое пособие для студентов ВУЗов. ― К.: НАУ, 2007.

Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., 1995.

Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. – М., 1995.

Рікер П. Навколо політики. – К., 1995.

Рікер П. Сам як інший. – К., 2000.

Рорти Р. Философия и будущее // Вопросы философии. – 1994. – № 6. – С. 29–34.

Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск, 1997.

Рорті Р. Прагматизм і філософія // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 21–66.

Рорті Р. Самотворення і пов’язанність: Пруст, Ніцше і Гайдеггер // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С.582–597.

Філософія. Навчальний посібник / За заг. ред. Ю. В. Осічнюка. ― К.: Атіка, 2003.

Фуко М. Археология знания. – К., 1996.

Фуко М. История безумия в классическую эпоху. – СПб., 1997.

Фуко М. История сексуальности – III: Забота о себе. К., М., 1998.

Фуко М. Історія сексуальності. – Т.1: Жага пізнання. – Х., 1997.

Фуко М. Наглядати і карати: Народження в’язниці. – К., 1998.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – М., 1977.

Фуко М. Що таке автор? // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 442–456.

Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.

Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.

Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М., 1997.

Чухина Л. А. Человек и его ценностный мир в религиозной философии. – Рига, 1991.

Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994.

Тема 3. Філософська онтологія — проблема буття (2 год.)

План:

Проблема буття в філософії. Основні форми буття.
Категорія «матерія». Елементи структури матерії. Характерні риси матерії.
Основні концепції руху, простору і часу.
Філософія розвитку. Діалектика. Альтернативи діалектики.

Список рекомендованої літератури:

Авдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: Учеб. пособие. – М., 1994.

Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. – С. 147.

Гегель. Наука логики: В 3 т. – М., 1970. – Т. 1. – С. 123–256.

Гегель. Энциклопедия философских наук: в 3 т. – Т. 1. – С. 107–263.

Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. – М., 1991. – С. 34–72.

Осичнюк Е. В. Философия. Краткое пособие для студентов ВУЗов. ― К.: НАУ, 2007.

Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2008.

Разумный В.П. Драматизм бытия: истоки бесперспективности. – М., 1991. – С. 3–43.

Саух П. Ю. Філософія: Навч. посіб. – К., 2003. – С. 143–159.

Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987. – С. 5–49, 196–254.

Философия: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений. – Ростов н/Д, 2003.

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1993. – Розд. 3.

Філософія. Навчальний посібник / За заг. ред. Ю. В. Осічнюка. ― К.: Атіка, 2003.

Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001. – С. 182–227.

Філософія: Підручник / За ред. Г. А.Заїченка та ін. – К., 1995. – Розд. 5.

Тема 4. Свідомість, її сутність та структура (2 год.)

План семінару:

Поняття свідомості в філософії.
Основні підходи до проблеми свідомості.
Структура свідомості.
Функції свідомості.

Список рекомендованої літератури:

Адорно Т. К логике социальных наук // Вопр. филос. – 1992. – № 10. – С. 76–86.

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. – С. 5–99, 132–167, 185–198, 263–279.

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. – С. 199–214, 230–262, 280–360.

Андрос Е. И. Истина как проблема познания и мировоззрения. – К., 1984. –С. 3–58, 83–136.

Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. – С. 243.

Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. – С. 633–634.

Горский Д. П. О критериях истины. (К диалектике теоретического знания и общественной практики) // Вопр. филос. – 1998. – № 2. – С. 28–39.

Загадка человеческого понимания. – М., 1991. – 352 с.

Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991. – С. 276–307.

Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974. – 568 с.

Критика современных немарксистских концепций философии науки. – М., 1987. – 239 с.

Крымский С. Б., Парахонский Б. А., Мейзерский В. М. Эпистемология культуры.(Введение в обобщенную теорию познания). – К., 1993. – С. 3–83.

Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977. – 300 с.

Лекторский В. А. Объект, субъект, познание. – М., 1980. – 323 с.

Лобастов Г. В. Так что же есть истина? // Филос. науки. – 1991. – № 6. – С. 47–61.

Ойзерман Т. И. К вопросу о практике как критерии истины // Вопр. филос. – 1987. – № 10. – С. 98–112.

Ойзерман Т. И. Принцип познаваемости мира // Филос. науки. – 1990. – № 10. – С. 3–12.

Ойзерман Т. И. Эмпирическое и теоретическое: различие, противоположность, единство // Вопр. филос. – 1985. – № 12. – С. 49–60, 1986. – № 1. – С. 74–86.

Осичнюк Е. В. Философия. Краткое пособие для студентов ВУЗов. ― К.: НАУ, 2007.

Поппер К. Логика социальных наук // Вопр. филос. – 1992. – № 10. – С. 65–75.

Порус В. Л. Системний смисл поняття “наукова раціональність” // Філос. і соціол. думка. – 1992. – № 1. – С. 58–72; № 2. – С. 41–53.

Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2008.

Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К., 1997. – 556 с.

Рижко В. А. Концепція як форма наукового знання. – К., 1995. – 211 с.

Саух П. Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С. 187–196.

Саух П. Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С.169–180.

Філософія. Навчальний посібник / За заг. ред. Ю. В. Осічнюка. ― К.: Атіка, 2003.

Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001. – С. 262–277.

Хабермас Юрген. Познание и интерес // Филос. науки. – 1990. – № 1. – С. 88–99.

Хазиев В. С. Философское понимание истины // Филос. науки. – 1991. – № 9. – С. 54–60.

Хайдеггер М. О сущности истины // Филос. науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104.

Швырев В. С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988. – 176 с.

Шевченко В. І. Концепція пізнання в українській філософії. – К., 1993. – 168 с.

Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996. – 208 с.

Тема 5. Гносеологія. Основний зміст процесу пізнання (2 год.)

План семінару:

Сутність пізнавального процесу.
Основні підходи до проблеми пізнання.
Структура і принципи пізнання.
Проблема істини в філософії. Критерії істини.