|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ФІЛОСОФІЯ НУХТ
ФІЛОСОФІЯ НУХТ« Назад
ФІЛОСОФІЯ НУХТ 08.03.2015 08:26
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ФІЛОСОФІЯ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИдо вивчення дисциплінита виконання контрольних робіт
СХВАЛЕНО на засіданні кафедри філософії Протокол № 1 від 30. 08. 2008 р.
Київ НУХТ 2008 ФІЛОСОФІЯ: Метод: вказівки до вивч. дисципліни та виконання контрольних робіт для студ. спеціальностей ден. та заоч. форм навч./ Уклад.: М.Г. Кітов. – К.: НУХТ, 2008. – 24 с.
Рецензент: проф. Скуратівський В.А.
Укладачі: М.Г.Кітов, канд. філос. наук, доцент
Відповідальний за випуск: М.Г. Кітов к. філос. н., доцент
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІБудучи самокритикуючою рефлексією духовності філософія реалізує себе в різних проявах: як самоусвідомлення міфології, науки, релігії, мистецтва, моралі, права, політики. Самоусвідомлення духовності відбувається в різних формах: теоретичній, художньо-образній, релігійно-містичній, афористичній тощо. Це зумовлює багатовимірність філософської свідомості. Програма з дисципліни “Філософія” розрахована на лінгвістичних університетів. Її мета – за мінімального обсягу загальнофілософських знань, що потребують запам’ятовування, надати студентові можливість опанувати логіку розвитку методологічної та світоглядної культури людства і тим самим сприяти розвиткові гнучкості мислення студентів, їх здатності застосовувати все багатство мисленевих форм, засвоєних з курсу філософії. Актуалізація особистості, здійснювана в процесі опанування засадами аналітичного й синтетичного мислення під час вивчення дисципліни “Філософія”, забезпечує ефективну професійну діяльність в сучасних умовах, зокрема й у такій сфері, як лінгвістика. Опанування філософії означає актуалізацію особистості, здатної до прийняття самостійних рішень і успішного самовиявлення у майбутній професійній сфері. Усе зазначене зумовлює недогматичну структуру дисципліни, наголос на висвітленні різноманітності підходів до наскрізних методологічних та світоглядних філософських питань, що виявилися в історико-культурному процесі. Це, в свою чергу, передбачає збільшенння уваги до історії філософії, адже саме на історико-філософському грунті уможливлюється висвітлення поліфонічності методологічного змісту, можливостей неординарного підходу до проблемної ситуації, творчого осмислення здавалося б стандартних проблем. Пропонований курс філософії зорієнтований на зосередження уваги студентів передусім на проблемних “вузлах” філософського процесу, що потребує розуміння специфіки основних етапів розвитку філософської думки в історико-культурному контексті, та ролі філософії щодо конкретного наукового знання, зокрема взаємозв’язку найновітніших технологій і технічних новацій та суспільних і світоглядних трансформацій сучасної людини, а також специфіки його вияву в розвиткові українського суспільства. Філософування може виникати в результаті самоусвідомлення науки. Історично це виникає в моменти революційних змін в науці (математиці, механіці, фізиці, хімії, біології, мікробіології тощо). Тому вивчення філософії студентами базується на історії розвитку фундаментальних наук. Водночас філософія є методологічною основою соціології, соціальної психології і педагогіки, економічної і соціально-політичної теорії, культурології, етики, естетики, логіки, релігієзнавства та інших дисциплін. Після курсу філософії студенти повинні: - орієнтуватись у загальній логіці й закономірностях розвитку філософії у всіх її вимірах та їх взаємозв’язках; - знати основні підходи щодо розв’язання наскрізних методологічних та світоглядних проблем фіілософії у тому чи іншому історико-культурному середовищі й уміти відстежити зв’язок домінування тих чи тих підходів з ознаками того суспільства, в якому вони поширені; - сформувати для себе загальне бачення історико-філософського процесу з погляду його цілісності, наявності в ньому тяглості провідних методолого-світоглядних проблем та їх історичних трансформацій і особливостей їх постановки й розв’язання в сучасному світі; - випрацювати навичку бачити стандартну ситуацію з несподіваної, проблемної точки зору, вміти окреслити творчі шляхи її розвитку; - набути культури змістовного діалогу в ситуації зіткнення носіїв різних ціннісних і світоглядних координат. У програмі подано головні питання дисципліни і рекомендовано основну й додаткову літературу з кожної теми.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомостіДо питання визначення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії. Філософія та інші форми суспільної свідомості. Синкретичний, практично-духовний, релігійний, містичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи відношення людини до світу та їх специфіка. Типи філософування: теоретичний, релігійно-містичний, есеїсько-афористичний, художньо-образний. Відношення мислення до буття, як один з історично можливих принципів теоретичної філософії. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії. Основні етапи розвитку теоретичної філософії.
Тема 2. Антична філософія та її специфіка Взаємозв’язок філософії Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Демокріта з наукою. Геракліт – засновник античної діалектики. Історичні форми античної діалектики: стихійна (наївна) діалектика (Геракліт, Кратіл); художня форма діалектики (Сократ, Платон); логічна форма діалектики (Парменід, Зенон, софісти, Арістотель) Логіка розвитку античної діалектики. Логіка Арістотеля – перша історична форма теоретичної філософії. Арістотель і його місце в історії філософії. Епікурейство, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.
Тема 3. Філософія європейського СередньовіччяХристиянство як основа і джерело середньовічної філософії. Загальна характеристика середньовічної філософії. Етапи розвитку європейської середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика. Східна й західна гілки християнської філософії. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Філософія – служниця богослів’я.
Тема 4. Філософія епохи ВідродженняВідродження як феномен європейської історії й культури. Загальна характеристика Ренесансної філософської парадигми. Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження. Пантеїстична діалектика Миколи Кузанського. Протестантизм, його світоглядне підгрунтя та релігійно-філософські наслідки. Світогляд Лютера; Кальвіна Тема 5. Філософія Нового часуХарактеристика епохи Нового часу. Зв’язок філософії з наукою. Емпіризм (Бекон), сенсуалізм (Локк), раціоналізм (Декарт, Спіноза, Лейбніц). Розробка методів пізнання. Основний принцип філософії Декарта “Я мислю, отже існую”
Тема 6. Німецька філософія Нового часуАктивно-діяльнісне розуміння людини в німецькому ідеалізмі. Сутність “копернікіанського” перевороту Канта в філософії. Внутрішня суперечливість філософії Канта. Розвиток кантівських ідей у філософії Фіхте й Шеллінга. Принцип Фіхте “Я” є “Я”. Принцип абсолютної тотожності мислення і буття у філософії Шеллінга. Принцип тотожності мислення і буття у філософії Гегеля. Єдність теорії пізнання, логіки й діалектики у філософії Гегеля. Філософія як система наук про дух. Абсолютний ідеалізм Гегеля – вершина, підсумок і завершення філософії як науки. Післягегелівська криза філософії. Переорієнтація філософії: людина як основна філософська проблема. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Феномен філософії як науки у філософії марксизму. Матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму.
Тема 7. Ірраціональна філософія XIX - XX cт Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя. Абсолютний волюнтаризм філософії А. Шопенгауера. Воля до влади та феномен Надлюдини у філософії Ніцше. Життя як онтологічний принцип. Ірраціональні компоненти духовного світу людини у філософії життя. Проблема часу у філософії життя. Фрейдизм та неофрейдизм про проблему людини.
Тема 8. Руська національна філософія та її специфікаСпіввідношення понять “філософія в Росії” і “руська національна філософія”. Витоки та джерельна база руської національної філософії. Етапи розвитку руської національної самосвідомості. Зачатки філософування періоду формування руської держави і їх зв’язок з мораллю. Становлення руської національної філософії в період розбудови Святої Русі. Ідеологема Філофея “Москва – Третій Рим”. Філософія месіанізму періоду секуляризації суспільної свідомості і побудови Великої Русі. Філософія П.Я. Чаадаєва. Слов’янофіли і західники. Філософя Вол. Соловйова. Руська національна філософія радянського періоду. Руська емігрантська філософія радянського періоду: М.О. Лоський, М.О. Бердяєв, С.Л. Франк. Сучасна руська національна філософія і проблема вибору шляхів облаштування Росії. Специфічні ознаки руської національної філософії. Тема 9. Українська національна філософія та її специфіка Витоки та основні періоди становлення української національної самосвідомості: дохристиянський та христи-янський. Основні етапи розвитку української національної філософії: докласичний та класичний. “Філософія серця” в працях Г. Сковороди та П. Юркевича. Д. Чижевський як історик філософії. Загальна характеристика філософської думки в Україні від радянської доби до сьогодення. Антеїзм, кордоцентризм та екзистенційна спрямованість,як специфічні ознаки української національної філософії Тема 10. Основи філософського аналізу суспільстваЗагально методологічні підходи до вивчення суспільства: формаційний, соціокультурний, цивілізаційний. Погляди на суспільство в історії філософії: античність, середньовіччя. Натуралістично-механістичні погляди на суспільство в Новий час. Ідеалістичне розуміння історії у німецькій філософії Нового часу. Матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму. Філософія історії О. Шпенглера. Цивілізація та культура. Проблема стратифікації суспільства. Співвідношення понять “етнос”, “національність”, “нація”
Тема 11. Проблема людини у філософії ХХ ст Основні загальнометодологічні підходи до витлумачення проблеми походження людини та визначення її сутності. Людина, як носій розуму. Людина, як духовна істота. Людина як біосоціальна істота. Сцієнтистські вчення про людину: фізикалістські, біхевіористські. Філософська антропологія. Людина як істота, що не має власної сутності. Людина як культуротворча й міфотворча істота (Е. Кассірер). Людина як істота, що грається (Й. Хезінга). Людина у філософії персоналізму. Людина й Боголюдина. Свобода й детермінізм у житті людини. Парадокси свободи. Життя як цінність. Людство на шляху до нової цивілізації.
Тема 13. Філософський аналіз науки Наука як об’єкт філософського дослідження. Філософія як рефлексія над наукою. Структура та основні компоненти науки. Закономірності розвитку науки. Проблема якісної та кількісної нескінченності Весвіту. Структура Універсуму та антропний принцип. Поняття матерії, руху, часу, простору в сучасній науці. Феномен життя з погляду природознавства. Системний характер Універсуму. Діалектика й синергетика. Наукова картина світу. Проблема пізнаваності світу. Наука як соціальний феномен. Основні концепції філософської методології науки: позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, неокантіанство, структуралізм, герменевтика. Філософські проблеми розвитку техніки й технології.
Тема 14. Структура наукового дослідження Наукове знання і науковий метод, їх структура. Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження (факт, гіпотеза, концепція, теорія, наука). Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, опис, експеримент, пояснення). Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Форми і методи емпіричного рівня пізнання. Форми і методи теоретичного рівня пізнання. Філософія і наукова творчість. Стиль мислення і філософія. Зв’язок гносеологічного, соціального, онтологічного, методологічного та психологічного аспектів наукового пошуку. Проблема етики наукової діяльності
Семінарські заняття
Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості 1. До питання визначення філософії. 2. Виникнення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії. 3. Типи філософування. 4. Відношення “мислення до буття” як один з історично можливих принципів теоретичної філософії.
Тема 2. Антична філософія та її специфіка.1. Пошук першооснови: від мілетців до елеатів. 2. Історичні форми античної діалектики: а) наївна, стихійна діалектика (Геракліт, Кратіл); б) логічна форма діалектики (Парменід, Зенон, софісти, Арістотель); в) художньо-образна форма діалектики (Сократ, Платон); 3. Логіка розвитку античної діалектики. 4. Арістотель і його місце в історії філософії. 5. Епікурейство, стоїцизм та неоплатонізм.
Тема 3. Філософія європейського Середньовіччя. 1. Специфіка середньовічної філософії й основні етапи її розвитку: апологетика, патристика, схоластика. 2. Номіналізм і реалізм про природу загальних понять (універсалій).
Тема 4. Філософія епохи Відродження. 1. Антропоцентричний характер філософії епохи Відродження. 2. Гуманізм як світоглядний феномен епохи Ренесансу. 3. Протестантизм як ренесансний феномен.
Тема 5. Філософія Нового часу. 1. Філософія Нового часу та її зв’язок з наукою: 2. Емпіризм та раціоналізм як філософські напрямки. 3. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу. Тема 6.Німецька філософія Нового часу. 1. Загальна характеристика німецької філософії Нового часу. 2. Філософія І. Канта та її дуалістичний характер. 3. Філософія І.Г. Фіхте. 4. Філософія тотожності В.Ф.Й. Шеллінга. 5. Філософська система Г.В.Ф.Гегеля. 6. Принцип єдності теорії пізння, логіки і діалектики у філософії Гегеля. 7. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. 8. Філософія марксизму.
Тема 7.Зміна парадигм філософування у XIX – початку XX ст. 1. Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя. 2 . Волюнтаристична філософія (А. Шопенгаур, Ф. Ніцше). 3. Проблема соціального часу в філософії життя (Дільтей, Бергсон). 4. Неокантіанство, неогегельянство, неотомізм. 5. Фрейдизм та неофрейдизм. 6. Прагматизм.
Тема 8.Руська філософія: витоки, джерельна база та специфіка. 1. Співвідношення понять “філософія в Росії”, “російська філософія” і “руська національна філософія”. 2. Етапи становлення руської національної самосвідомості. 3. Руська національна філософія періоду формування Святої Русі. 4. Філософія періоду формування Великої Русі: а) філософські погляди П.Я. Чаадаєва; б) слов’янофіли і західники; в) філософська концепція М.Ф. Федорова; г) філософська система В.С. Соловйова; 5. Руська національна філософія періоду побудови Всесвітньої країни Рад: а) руська емігрантська філософія; б) руська радянська філософія; 6. Сучасна руська національна філософія. 7. Специфічні ознаки руської національної філософії.
Тема 9.Українська національна філософя:витоки, джерельна база та специфіка. 1. Періоди розвитку української національної самосвідомості: дохристиянський та християнський. 2. Етапи розвитку української національної філософії: докласичний та класичний. 3. “Філософія серця” в працях Г. Сковороди та П. Юркевича. 4.Особливості української національної філософії.
Тема 10.Методологічні функції філософії в науковому пізнанні. 1. Філософія і наука. 2. Основні концепції філософської методології науки: а) позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм; б) неокантіанство; в) структуралізм; г) герменевтика
Тема 11. Структуранаукового пізнання. 1. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. 2. Форми і методи емпіричного рівня пізнання. 3. Форми і методи теоретичного рівня пізнання. 4. Проблема етики наукової діяльності
ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗМЕНУ.
24. Філософія скептицизму.
31. Апологетика, патристика та схоластика Середньовічної філософії.
5. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ТА РЕФЕРАТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.
Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. 1. До питання визначення філософії. 2. Виникнення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії. 3. Синкретичний, практично-духовний, релігійний, містичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи відношення людини до світу та їх специфіка. 4. Філософія та інші форми суспільної свідомості. Література: (3, 10, 11, 13, 31, 33, 42, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 71)
Тема 2. Типи філософування та їх спеціфіка.
Література: (3, 10, 11, 13, 15, 25, 27, 31, 33, 40, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 71)
Тема 3. Становлення і розвиток теоретичної філософії.
Література: (3, 6, 10-12, 14, 15, 17, 25, 27, 31, 33, 40, 55, 59, 66-68, 69, 71)
Тема 4. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії.
2. Основні принципи критики теоретичної системи філософії. Література: (10, 11, 12, 14, 15, 17, 25, 27, 33, 36, , 55, 67, 68, 69, 71)
Тема 5. Антична філософія та її специфіка.
Література: (3, 10, 11, 12, 14, 25, 27, 33, 39, 41, 55, 59, 67, 68, 69, 71, 72, 73)
Тема 6. Історичні форми античної діалектики. 1. Наївна, стихійна діалектика (Геракліт, Кратіл).
3. Художньо-образна форма діалектики (Сократ, Платон). 4. Логіка розвитку античної діалектики. Література: (3, 6, 10-12, 14, 25, 27, 33, 39, 41, 55, 56, 59, 66-69, 71-73, 76)
Тема 7. Арістотель і його місце в історії філософії.
2. Вчення Арістотеля про категорії. 3. Арістотель – систематизатор античної філософії. Література: (3, 10, 11, 12, 14, 25, 27, 33, 39, 41, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 71, 72, 76) Тема 8. Філософія європейського Середньовіччя та її специфіка.
Література: (1, 10-12, 14, 25, 27, 33, 41, 55, 59, 66-72, 76, 82)
Тема 9. Етапи розвитку європейської середньовічної філософії. 1. Виникнення середньовічної філософії. 2. Апологетика, патристика, схоластика. Література: (1, 3, 10-12, 14, 25, 27, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 76, 82)
Тема 10. Філософія епохи Відродження. 1. Антропоцентричний характер філософії епохи Відродження. 2. Гуманізм як світоглядний феномен Ренесансу. 3. Протестантизм як ренесансний феномен. Література: (3, 10-12, 14, 23, 25, 27, 33, 35, 41, 55, 59, 66-72, 76)
Тема 11. Філософія Нового часу. 1. Філософія Нового часу та її зв’язок з наукою: 2. Емпіризм та раціоналізм як філософські напрямки. 3. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу. Література: (3, 10-12, 14, 23, 25, 27, 55, 59, 66-72, 76)
Тема 12. Німецька філософія Нового часу. 1. Загальна характеристика німецької філософії Нового часу. 2. Активно-діяльнісне розуміння людини в німецькому ідеалізмі. Література: (3, 10-12, 14, 21, 22, 23, 25, 27, 33, 55, 59, 66-72, 76)
Тема 13. Філософія І. Канта. 1. Докритичний і критичний період в творчості Канта. 2. Сутність “копернікіанського” перевороту Канта в філософії. 3 Філософія І. Канта та її дуалістичний характер. 4. Критика Канта “зліва” і “справа”. Література: (3, 10, 11, 12, 14, 20, 25, 27, 29, 30, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 14. Філософія І.Г. Фіхте.1. Розвиток кантівських ідей у філософії Фіхте. 2. Основний принцип філософії Фіхте “Я” є “Я”. Література: (3, 10-12, 14, 20, 25, 27, 29, 30, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 15. Філософія тотожності В.Ф.Й. Шеллінга. 1. Натурфілософія Шеллінга. 2 Принцип абсолютної тотожності мислення і буття у філософії Шеллінга. 3. Філософські погляди Шеллінга і Гегеля: тотожність чи відмінність? Література: (3, 10, 11, 12, 14, 20, 25, 27, 29, 30, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 16. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля. 1. Принцип тотожності мислення і буття у філософії Гегеля. 2. Єдність теорії пізння, логіки і діалектики у філософії Гегеля. 3. Філософія як система наук про дух. Література: (10-12, 14, 15, 16, 17, 20, 25, 27, 45, 46, 55, 59, 66-69, 72)
Тема 17. Філософія Л. Фейєрбаха. 1. Постгегелівська криза філософії.
3. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбах. Література: (3, 10-12, 14, 20, 25, 27, 36, 46, 53, 55, 59, 6672) - Тема 18. Філософія марксизму. 1. Феномен філософії як науки у філософії марксизму. 2. Діалектико-матеріалістичне розуміння історії. 3. Принцип практики у філософії марксизму. Література: (10, 11, 12, 25, 27, 36, 45, 46, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 19. Зміна парадигми філософування у XIX ст. 1. Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя. 2. Абсолютний волюнтаризм філософії А. Шопенгауера. 3. Воля до влади та феномен Надлюдини у філософії Ніцше. Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 80)
Тема 20. Філософія життя. 1. Життя як онтологічний принцип.
життя. 3. Проблема соціального часу в філософії життя (Дільтей, Бергсон). Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 74, 80)
Тема 21. Неокласична філософська традиція у XIX ст. 1. Неокантіанство та його основні школи. 2. Неогегельянство та його головна проблематика. 3. Неотомізм і сучасний католицизм.. Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 78,)
Тема 22. Фрейдизм та неофрейдизм. 1. Концепція психоаналітичної антропології. 2. Психоаналіз після З. Фрейда (А.А.Адлер, К.Г. Юнг). 3. Неофрейдизм (Е. Фромм). Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72,74)
Тема 23. Прагматизм. 1. Виникнення філософії прагматизму. 2. Загальна характеристика прагматизму. 3. Філософські погляди Ч.С. Пірса. Література: (10, 11, 12, 25, 27, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 24. Руська національна філософія: загальна характеристика.
2. Етапи становлення руської національної самосвідомості. 3. Специфіка руської національної філософії. Література: (10, 11, 12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 25. Руська національна філософія: витоки та джерельна база. 1. Зачатки філософування періоду формування руської держави. 2. Зв’язок витоків філософування з мораллю.
Література: (10, 11, 12, 25, 27, 32, 34 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 26. Руська національна філософія періоду формування Святої Русі.
2. Новгородсько-московська “ересь”. 3. Теоретична боротьба “іосифлян” та “некористолюбців”. 4. Ідеологема Філофея “Москва – Третій Рим”. Література:(10, 11, 12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 27. Руська національна філософія періоду формування Великої Русі. 1. Філософія месіанізму періоду секуляризації суспільної свідомості. 2. Філософські погляди П.Я. Чаадаєва. 3. Слов’янофіли і західники. 4. Філософська система В.С. Соловйова. Література: (10, 11, 12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 28. Руська національна філософія радянського періоду. 1. Руська ідеалістична філософія (1917-1922 рр.) 2.Руська емігрантська філософія. 3. Руська радянська філософія та її основна проблематика. Література: (10-12, 25, 27, 32, 33, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66-72)
Тема 29. Сучасна руська національна філософія.
2. Реінтеграція імперії - основна практична “проблема” руської філософії. Література: (10-12, 25, 27, 32, 33, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66-72)
Тема 30. Українська національна філософія та основні етапи її розвитку. 1. Періоди розвитку української національної самосвідомості: дохристиянський та християнський.
Література: (11, 12, 18, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59 ,62, 63, 66-71).
Тема 31. “Філософія серця” як складова частина світової філософії. 1. Кордоцентризм і світова філософська думка. 2. “Філософія серця” в працях Г. Сковороди та П. Юркевича. 3. Особливості української національної філософії. Література: (11-12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59,62-63, 66-72, 77)
Тема 32. Філософсько-методологічні підходи до вивчення суспільства: загальна характеристика.1. Формаційний (К. Маркс). 2. Соціокультурний (М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі). 3. Цивілізаційний. Література: (10, 11, 12, 25, 27, 55, 57, 59, 61, 62, 63, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 33. Натуралістично-механістичні погляди на суспільство в Новий час. 1. Натуралізм як філософський напрямок. 2. Наукова парадигма натуралізму при вивчені суспільства. Література: (2, 10-12, 19, 25, 27, 55, 57, 59, 61, 62, 63, 66-72)
Тема 34. Ідеалістичне розуміння історії у німецькій філософії Нового часу 1. Ідеалістичне розуміння праці в німецькій філософії Нового часу.
Література: (10-12, 15, 16, 20, 25, 27, 45, 46, 55, 57, 59, 66-72)
Тема 35. Соціокультурний підхід до вивчення с успільства.
2. Філософія історії О. Шпенглера. 3. Цивілізація та культура. Література: (5, 9, 10-12, 15, 16, 20, 25, 27, 55, 57, 59, 66-72, 78, 79, 81)
Тема 36. Проблема людини у філософії ХХ ст. 1. Основні концепції генези людини. 2. Свобода й детермінізм у житті людини. 3. Людство на шляху до нової цивілізації. Література: (5, 9-12, 15-16, 20, 25, 27, 28, 45-46, 55, 59, 66-72, 79, 81)
Тема 37. Сучасна філософія.
персоналізм, феноменологія,неоструктуралізм, деструктивізм, філософський постмодерн). Література: (5, 9-12, 25, 27-28, 45, 46, 55, 59, 66-72,75, 79) Тема 38. Методологічні функції філософії в науковому пізнанні. 1. Філософія і наука. 2. Основні концепції філософської методології науки: а) позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм; б) неокантіанство; в) структуралізм; г) герменевтика; Література: (2, 5, 9-12,25, 27, 28, 45-46, 55, 59, 66-72,75, 79)
Тема 39. Філософський аналіз науки. 1. Наука як об’єкт філософського дослідження. 2. Структура та основні компоненти науки. 3. Закономірності розвитку науки. 4. Наука як соціальний феномен. 5. Філософські проблеми розвитку техніки й технології. Література: (2, 5, 9-12,25, 27-28, 45-46, 55, 59, 66-72,75, 79)
Тема 40. Природа як об’єкт філософського аналізу. 1. Проблема якісної та кількісної нескінченності Всесвіту. 2. Поняття матерії, руху, часу, простору в сучасній науці. 3. Наукова картина світу. 4. Проблема пізнаваності світу. Література: (2, 5, 9-12,25, 27-28, 45 46, 55, 59, 66-72,75, 79)
Тема 41. Структура наукового пізнання. 1. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. 2. Форми і методи емпіричного рівня пізнання. 3. Форми і методи теоретичного рівня пізнання. 4. Проблема етики наукової діяльності. Література: (2, 5, 9-12,25, 27, 28, 45-46, 55, 59, 66-72,75, 79) 6. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТЗгідно з навчальним планом кафедри з дисципліни “Філософії” студенти заочної форми навчання виконують одну контрольну роботу. Написання контрольної роботи сприяє поглибленому вивченню навчальної дисципліни, подальшій систематизиції, розширенню і зміцненню отриманих знань. Виконання студентом контрольної роботи покликано: поглибити і систематизувати теоретичні знання з дисципліни; напрацювати навики самостійної роботи з літературою; виробити елементи творчого пошуку, вміння узагальнювати;. розвинути навики формування власних висновків, чіткої аргументації. Орієнтовна тематика контрольних робіт та регламент їх виконання встановлюються на початку навчільного семестру. При цьому можливі уточнення теми згідно з науковими та практичними інтересами виконання. Виконання контрольної роботи з одної теми кількома студентами можливе лише як комплексна контрольна робота з чітким виділенням завдань кожного з виконавів або ж як різноаспектне дослідження однієї проблеми, відображається у назві роботи та її змісті. Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до роботи і регламенту її виконання. Позитивний результат захисту контрольної роботи є необхідною умовою допуску студента до екзамену з дисципліни “Філософії”. Процес виконання контрольної роботи поділяється на кілька етапів, а саме: погодження теми роботи; підготовчий етап; оформлення роботи; захист контрольної роботи. Варіант контрольної роботи вибирається за останніми двома цифрами шифру студента (№ залікової книжки). Варіанти 1,2,3,…,41. Якщо число з двох останніх більше за 41, то варіант контрольної роботи вибирають за залишком після ділення числа на 41 (наприклад: 69:41=1+28, отоже, варіант 28). Якщо останні дві цифри становлять 00, або залишок нульовой, то студент виконує варіант № 5. Контрольна робота, виконана за чужим варіантом, не перевіряється і студенту не повертається. У процесі підготовки етапу студент повинен підібрати та вивчити літературні джерела і скласти бібліографію. Особливу увагу слід звернути на першоджерела. Також потрібно вивчити теми з підручників та посібників. У процесі опрацювання літератури звертається увага на ідеї, погляди, пропозиції щодо вирішення проблемних питань обраної теми. При цьому слід обов’язково робити повні бібліографічні записи джерел: автор, назва книги (статті), місто видання, видавництво, рік видання, обсяг книги (№ журналу), номер сторінки. Все це студент подає при підготовці списку використаної літератури та при посиланні на джерело в тексті контрольної роботи. Після попереднього ознайомлення з літературою студент може внести зміни до плану контрольної роботи. Зміни до плану обговорюється і погоджується з викладачем. Зміст контрольної роботи повинен відображати реально підібрані і цілеспрямовано проаналізовані матеріали. У кінці подається список літератури, який включає в себе перелік усіх джерел, використаних у процесі написання роботи. Текст контрольної роботи повинен буи відредагований, стилістично витриманий. Обсяг роботи – не менше 18 листків учнівського зошита. Виконана контрольна робота у встановлений регламентом термін подається на кафедру для реєстрації та передачі викладачу дисципліни для перевірки й оцінки. Вкладач відзначає позитивні сторони і недоліки контрольної роботи. За незадовільної оцінки роботи потрібно переробити з урахуванням зауважень викладача. Захист контрольної роботи здійснюється за встановленим графіком. До захисту студент отримує свою роботу, ознайомлюється з оцінкою та зауваженнями і готується аргументовано відповісти на зауваження та запитання. Особливу увагу слід приділити оформленню контрольної роботи.Контрольну роботу потрібно оформити в такій послідовності: титульний аркуш; тема; план; список літератури; додатки (в разі потреби). Термін подання контрольної роботи встановлюється згідно з графіком навчального поцесу студента. 7. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
40. Лосский О.Н. История русской философии. – М.,1991. 41. Люис Дж. Антична філософія. – Мінск, 1997. 42. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М., 1990. 43. Мамардашвили М.К. Сознаные как филофофская проблема // Вопросы философии. – 1990. - № 5. 44. Маритен Ж. Ответственность художника. – Гл. 1 “Искусство и мораль”; гл. 4 “Поезия и совершенство человеческой жизни” // Самосознание в европейской культуре ХХ века. – М., 1991. 45. Маркс К. Економічно – філософські рукописи 1844 р. // Маркс К., Енгельс Ф. Твори – К., 1973. – Т. 42. – Розділи: “Відчуження праці”, “Гроші”, “Комунізм”. 46. Маркс К.,Енгельс Ф. Німецька ідеологія // твори. – К.: 1973. – Т.З. 47. Марков В.Б. Философская антропология. – СПб., 1997. 48. Мейстер Экхарт. Духовные проповеди и рассуждения. – М., 1991. 49. Мерло-Понти М. Око и дих. – М., 1992. 50. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – М., 1996. 51. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла. – М., 1996. – Гл. З “О религии”. 52. Огієнко І. Українська культура. – К., 1991. 53. Очерки по философии Л.Фейєрбаха / Под ред. М.А. Булатова, В.Г. Табачковского. – К., 1982. 54. Послання оріян хозарам. Рукопис Войнича. 55. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти I-IV рівнів акредитації. –К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000». – 448 с. 56. Платон. Гиппий Больший // Соч. – Т.2. – М., 1986. 57. Поппер К.Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. 58. Пригожин И., Стенгерс И. От хаоса к порядку. – М., 1992. 59. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.М. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Академвидав, 2003. – 576 с. Розвиток філософської думки в Україні: Курс лекцій. – К., 1994. 60. Сартр Ж-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1989. 61. Свідзинський А. Це складне національне питання. – К., 1994. 62. Силенко Лев. Мага віра. 63. Сковорода Г. Вірші. Пісні. Діалоги. Трактика. Притчі. – К., 1983. 64. Современная западная философия: Словарь. ./Сост.: Малахов В.С., Филатов В.П. – М.: Политиздат, 1991. – 414 с. 65. Соловьев В.С. Философия любви. – М., 1991. 66. Спиркин А.Г. Основы философии: Учеб. Пособие для вузов. – М.: Политиздат, 1988. – 592 с. 67. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник / Бичко І.В. , Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – 2-е вид. - К.: Либідь, 1994.- 576 с. 68. Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко, В.М. Сагатовський, І.І. Каль-ний та ін.; За ред. Г.А. Заїченко та ін.). – К.:,: Вища шк., 1995.- 455 с. 69. Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний, В.П. Андрюшен-ко, І.В. Бойченко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999.- 624 c. 70. Філософія. Підручник (Зальною редакцією Горлача М.І., Кременя В.Г., Рибалка В.К.). – Харків: Консум, 2000. 71. Філософія: Світ людини. Курс лекцій: Навч. посібник / В.Г. Табач-ковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с. 72. Философський енциклопедический словарь. – М., 1989. 73. Фрагменты ранних греческих философов. – М., 1989. 74. Фрейд З. Введение в психоанализ. – М., 1989. 75. Хамитов Н. Пределы мудского и женского. – К., 1997. 76. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991. 77. Чижевский Дмитро. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1991. 78. Шарден, ПьерТейяр де. Феномен человека. – М., 1989. 79. Шеллер М. Походження людини в космосі // Читанка з історії філософії. К. VI. – К., 1993. 80. Шопенгауэр А. Понятие воли. О ничтожестве и горестях жизни. Афоризмы житейской мудрости. Смерть и ее отношение к нерушимости нашего существа // Избр. Произведения. – М., 1992. 81. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993. 82. Штекль А. История средневековой философии. – СПб., 1996.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |