|
|
Главная \ Методичні вказівки \ «ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»
«ФІЛОСОФІЯ ПРАВА»« Назад
«ФІЛОСОФІЯ ПРАВА» 11.10.2016 08:15
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА» ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра теорії та історії держави і права
ЗАТВЕРДЖУЮ: Проректор з науково- педагогічної роботи ____________ А.М. Колот
«16» червня 2016 р.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з вибіркової навчальної дисципліни «ФІЛОСОФІЯ ПРАВА» освітній ступінь бакалавр галузь знань 0304 «Право» спеціальність 6.030401 «Правознавство» спеціалізація «Господарсько-правова»
ПОГОДЖЕНО:
Завідувач кафедри
Начальник навчально- методичного відділу ______________Т. В. Гуть
Київ 2016
Автори-укладачі: д. політ. н., завідувач кафедри теорії та історії держави і права, професор Шульженко Ф. П.; к.ю.н., доцент кафедри теорії та історії держави і права Макаренко А.В.
ЗМІСТ
1. ВСТУП
«Філософія права» – це фундаментальна професійно орієнтована правознавча навчальна дисципліна, яка закладає світоглядний фундамент вивчення усіх інших теоретичних та галузевих юридичних дисциплін, що спрямовані на засвоєння знань, вмінь та навичок необхідних для професійної діяльності випускників юридичного факультету, забезпечує формування правової культури юриста на рівні сучасних вимог юриспруденції. Зміст навчальної дисципліни «Філософія права» оновлює, корегує та узагальнює правознавчі знання та уміння студента, отримані на попередньому рівні юридичної освіти, і створює логіко-пізнавальні та ціннісно-орієнтаційні передумови для засвоєння нових знань та вмінь на якісно новому рівні вищої освіти. Мета вивчення курсу «Філософія права»: ознайомити студентів із специфікою предмету; основними теоретико-правовими ідеями і поглядами, що склалися у сучасній теорії та філософії права; створити умови, щоб студенти оволоділи основними теоретико-філософсько-правовими поняттями та категоріями, що відіграють основоположну роль у системі юридичних знань. У першу чергу, це пов’язано з розглядом питань, що стосуються предмету, структури, функцій теоретичного осмислення державно-правової дійсності, методології права; основних напрямів сучасної філософії права, концепцій праворозуміння, основних аспектів застосування юридичних норм тощо. У програмі реалізується раціональне поєднання загальноосвітнього та професійного навчання студентів, максимальне наближення курсу до специфіки правознавчого фаху. Її доповнено теоретичним матеріалом, значимим із точки зору інтенсифікації діяльності в різних галузях юридичної практики. Увага у вивченні дисципліни повинна приділятись світоглядним та духовно-практичним аспектам відношення людини до світу. У курсі «Філософія права» суттєва увага приділяється проблемам історичного становлення філософсько-правового знання, що дозволяє прослідити становлення філософії права не тільки в світоглядному аспекті, а й у методологічному. Знання методології пізнавального процесу є необхідним для юриста-правознавця. Особлива увага в програмі приділяється зв’язку філософії права та права як форм суспільної свідомості. Матеріал дозволяє досліджувати фундаментальні категорії права (закон, права людини, свобода, відповідальність та ін.), враховуючи їх філософське підґрунтя. Вивчення предмету «Філософія права» дає можливість поєднати філософський та правовий підходи щодо актуальних проблем правової сучасності. Завдання дисципліни «Філософія права»: - забезпечити усвідомлення студентами сутності, змісту й особливостей філософії права як світоглядної і методологічної науки, основних типів філософсько-правової рефлексії, ролі філософії права в діяльності юриста та в житті суспільства в цілому; - розвинути у студентів сучасне системне правове мислення; - ознайомити студентів з внеском мислителів різних філософських шкіл та напрямів, у тому числі й вітчизняних філософів – у розвиток філософсько-правової думки; - забезпечити оволодіння студентами системою філософсько-правових знань, які виступають методологічними засобами для аналізу правової реальності; - сформувати у студентів високі моральні якості й навички поведінки, які засновані на загальновизнаних правових цінностях, розвинену правосвідомість і почуття відповідальності за виконання професійного обов’язку; - надати можливість студентам, шляхом вивчення, у своїй навчальній і науковій діяльності застосовувати методологію і теоретичні надбання сучасної філософії права у процесі осмислення різноманітних суспільно-політичних, правових і культурологічних проблем, як минулого, так і теперішнього часу. Предмет вибіркової дисципліни: світоглядна (ідеальна) форма пізнання права, розуміння і затвердження його сенсу, цінності і значення в житті окремої особи і суспільства в цілому, співвідношення філософсько-правового осмислення права з іншими підходами до його осягнення. Знання та вміння (професійні компетенції), що формуються при вивченні вибіркової дисципліни: Знати: - головні проблеми сучасної світової й вітчизняної філософії права, основні способи осмислення правової реальності; - історію становлення, основні етапи й особливості розвитку філософії права; - основні категорії, поняття й концепції правової онтології, правової антропології, аксіології права та правової гносеології, особливості їх виявлення в житті суспільства і юридичній практиці; - філософські проблеми права у сучасному суспільстві; - умови формування особистості як суб’єкта права, її правосвідомості.
Уміти: - використовувати філософсько-правовий аналіз у практичній діяльності; - орієнтуватися у початкових онтологічних, антропологічних, аксіологічних засадах сутності, походження та цивілізаційного призначення права; - спираючись на основні філософсько-правові підходи, аналізувати джерела права; - визначати базові філософсько-правові підходи, на основі яких здійснюється тлумачення та застосування норм і принципів права; - на основі філософсько-правових знань прогнозувати розвиток суспільно-політичних змін, правосвідомості та правового життя в Україні.
Програмою передбачається подання у кожній темі як теоретичного матеріалу, так і прикладів, які враховують потреби обраної спеціальності. Вибіркова дисципліна викладається: при стаціонарній формі навчання у третьому семестрі (18 тижнів в середньому по 2 години на тиждень), при заочній формі навчання – у 2 та 3 триместрі. 2.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
3. ЗМІСТ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА: ЗМІСТ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ ПРАВА Тема 1. Предмет, завдання та методологія філософії права Філософія права в системі юридичних дисциплін. Необхідність філософського осмислення права. Сутність і особливості філософського підходу до права. Філософське осмислення права і наукове пізнання права: відмінності предмета та методу. Філософсько-правова рефлексія. Філософія права в системі соціально-гуманітарного знання. Проблема дисциплінарного статусу філософії права. Філософія і філософія права. Філософія права, загальна теорія права, соціологія права. Філософія права і галузеві юридичні дисципліни. Головні питання та завдання філософії права. Основні розділи. Функції філософії права. Значення філософії права для формування світогляду юристів. Методологія права та її рівні: філософський, загально-науковий, юридичний. Філософія права як загальна методологія праворозуміння. Типи праворозуміння як способи здійснення філософсько-правової рефлексії. Розумовий експеримент. Критерії класифікації та світоглядно-методологічний потенціал основних способів осмислення правової реальності: позитивістське та природно-правове мислення; способи обґрунтування права: правовий об’єктивізм, правовий суб’єктивізм, правова інтерсуб’єктивність.
Тема 2. Філософія права античності та середньовіччя Виникнення та розвиток філософсько-правових поглядів в античний період. Софісти. Філософське обґрунтування права Платоном. Особливості поглядів на право Аристотеля. Стоїки. Марк Туллій Цицерон. Римські легісти. Загальна характеристика філософсько-правової думки в епоху Середньовіччя. Августиин «Блаженний» Аврелій. Фома Аквінський. Загальна характеристика філософії права Нового часу та епохи Просвітництва. Особливості філософсько-правових поглядів Гуго Гроція, Томаса Гоббса, Джона Локка, Бенедикта Спінози, Шарля Луї Монтеск’є, Жан-Жака Руссо, Клода Адріана Гельвеція, Поля Анрі Гольбаха.
Тема 3. Філософсько-правові вчення в Західній Європі XV–XVIIIстоліття та середини XIX століття Основи вчення Іммануїла Канта про право. Категоричний імператив Іммануїла Канта. Філософія права Георга Гегеля. Класифікація права у Г. Гегеля. Теорії «громадянського суспільства» та «правової держави» у філософсько-правових спадщинах І. Канта та Г. Гегеля. Історична школа права. Марксистська філософія прав.
Тема 4. Філософія права ХХ століття Формування філософсько-правових шкіл. Неокантіанські концепції філософії права. Неогегельянські концепції філософії права. Чисте вчення про право Ганса Кельзена. Концепції «відродженого» природного права. Екзистенціальна філософія права. Онтологія лібералізму в ХХ ст. Основні ідеї видатних російських філософів права та їх вплив на збагачення світоглядно-методологічного потенціалу української філософсько правової думки (В. Соловйов, П. Новгородцев, Л. Петражицький, М. Алексєєв, І. Ільїн). Філософсько-правова думка радянських часів.
Тема 5. Філософсько-правова думка України: традиції, світоглядно-методологічні підстави, ідеї Екзистенційно-романтичне обґрунтування ідеї права (Г. Сковорода, П. Юркевич) та національної ідеї (М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко) у “філософії серця”. Проблема співвідношення особистості, нації та держави в творах М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського. Академічна філософія права кінця ХІХ – початку ХХ ст. Соціокультурна філософсько-правова концепція Б. Кістяківського. Наукові дослідження сучасних українських філософів права.
СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ПРАВА Тема 6. Правова онтологія: природа і структура права Онтологічні основи права. Поняття правової реальності. Право як особлива реальність. Нормативно-деонтологічна природа права. Співвідношення належного і сущого у праві. Багатогранність феномену права. Онтологічна структура права: природне і позитивне право, їх смисл і співвідношення. Сутність та існування права. Зміст і форма, можливість і дійсність у праві. Форми буття права: ідея права, закон, правове життя та їх динаміка. Абстрактне й конкретне у праві. Дискусія про співвідношення права і закону. Поняття й умови здійснення права.
Тема 7. Правова антропологія: гуманістична природи права Поняття і проблеми правової антропології. Образ людини у праві. Типи правової антропології. Поняття “правова людина”. Право як спосіб людського співіснування. Антропологічні основи права. Конфліктно-коопераційна природа людини як основа антропологічного обґрунтування права. Права людини як вираження особистісної цінності права. Статус інституту прав людини в сучасному суспільстві. Філософське обґрунтування прав людини. Право на гідне існування. Проблема універсальності прав людини. Позитивування основних прав людини. Права громадян України. Особистість і право. Автономія особистості. Особистість як суб’єкт права. Гуманістична природа права. Сенс морального і правового гуманізму. Тенденція гуманізації права
Тема 8. Правова аксіологія: ціннісні основи права Роль цінностей у праві. Правові цінності: свобода, рівність, справедливість. Відносна і абсолютна цінність права. Права людини як абсолютна цінність. Правовий ідеал. Свобода як визначальна характеристика людського буття та вища цінність. Ідея права як ідея свободи. Негативна та позитивна свобода. Умови можливості свободи. Свобода і порядок. Правова свобода. Свобода волі. Свобода і відповідальність. Свобода і рівність. Право як формальна рівність. Соціальна рівність. Справедливість як головна правова цінність та провідне поняття сучасної філософії права. Критерії справедливості та право. Зрівнююча й розподільча справедливість. Формальна й змістовна справедливість. Сучасні теорії справедливості.
Тема 9. Правосвідомість як проблема філософії права Універсальне та культурно-особливе в ціннісному змісті права. Правосвідомість як ціннісна форма світогляду, її форми і рівні. Правосвідомість і право. Універсальне у правосвідомості. Смисли та аксіоми правосвідомості. Культурно-специфічне у правосвідомості. Правовий менталітет. Особливості українського правового менталітету. Деформації правового менталітету. Правова культура. Право і мораль. Етичні основи права. Єдність, протилежність та взаємодоповнюваність права і моралі. Філософсько-етичний зміст принципу толерантності. Релігійні витоки ідеї права.
Тема 10. Інституційний вимір права Поняття соціального інституту і його ролі у здійсненні права. Відносини держави і людини. Держава і право. Співвідношення влади і права. Поняття легітимності і легітимації. Процедура легітимації. Види легітимації. Поняття правової держави. Громадянське суспільство. Поділ влади. Верховенство права (правового закону). Реальність прав і свобод громадян. Поняття правового суспільства і перспективи його формування в Україні.
4. ПЛАНИ ЗАНЯТЬ 4.1. Плани семінарських занять очної форми навчанняЗа своїм змістом кожне семінарське заняття націлене на закріплення знань, отриманих на лекціях, і формування навичок правового аналізу відповідних питань. Допоміжною метою семінарського заняття є контроль за ступенем засвоєння певного навчального матеріалу. Семінарські заняття спрямовані на формування наступних загальних компетентностей: здатність до аналізу і синтезу, навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел), усне і письмове спілкування державною мовою, здатність до критики та самокритики, взаємодія (робота в команді), міжособистісні навики та уміння, здатність застосовувати знання на практиці, дослідницькі навики і уміння, здатність до навчання, здатність пристосовуватись до нових ситуацій, здатність породжувати нові ідеї (креативність), лідерські якості. Семінарські заняття спрямовані на формування наступних глобальних компетентностей: вміння проводити дослідження, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі із застосуванням філософсько-правових знань. Спеціальні (фахові) компетентності зазначені безпосередньо в планах до семінарських занять. Заняття 1. Предмет, завдання та методологія філософії права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: відповідні базові поняття та принципи; місце філософії права в системі наук, джерела правового регулювання предмета лекції, основні типи правоврозуміння. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія. Заняття 2. Філософія права античності та середньовіччя Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: основні підстави виникнення філософсько-правових поглядів в епоху античності та середньовіччя; основні школи та представників, які формували філософсько-правові погляди відповідних епох. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія.
Заняття 3. Філософсько-правові вчення в Західній Європі XV–XVIII століття та середини XIX століття Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: відмінності у формуванні філософсько-правових думок у різні епохи; основні філософсько-правові ідеї відомих вчених Західної Європи ХV-XIX століть. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія.
Заняття 4. Філософія права ХХ століття та філософсько-правова думка України Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: особливості розвитку філософії права у ХХ столітті; процес оновлення позитивізму та природного права у ХХ столітті; підстави та етапи виникнення філософії права в Україні; відмінності у формуванні філософсько-правових думок в Україні та інших країнах. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія.
Заняття 5. Правова онтологія: природа і структура права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: онтологічну природу права; основні форми буття права: ідею права, закон та правове життя. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія.
Заняття 6. Правова антропологія: гуманістична природи права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: антропологічні основи права; філософський зміст прав людини та їх види; гуманістичну складову права. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія.
Заняття 7. Правова аксіологія: ціннісні основи права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: особливості цінностей у праві; співвідношення права та справедливості. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія.
Заняття 8. Правосвідомість як проблема філософії права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками заняття студенти повинні знати: поняття, форми та рівна правосвідомості; відмінності права і моралі. Питання для обговорення:
Метод: Семінар-дискусія. 4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми навчання
Контактне заняття1. Предмет, завдання та методологія філософії права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками контактного заняття студенти повинні знати: відповідні базові поняття та принципи; місце філософії права в системі наук, джерела правового регулювання предмета лекції, основні типи правоврозуміння. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Контактне заняття 2. Філософія права античності та середньовіччя Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: основні підстави виникнення філософсько-правових поглядів в епоху античності та середньовіччя; основні школи та представників, які формували філософсько-правові погляди відповідних епох. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Контактне заняття 3. Філософсько-правові вчення в Західній Європі XV–XVIIIстоліття та середини XIX століття Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: відмінності у формуванні філософсько-правових думок у різні епохи; основні філософсько-правові ідеї відомих вчених Західної Європи ХV-XIX століть. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій: 1. Філософсько-правова думка епохи Відродження та Реформації. 2. Філософія права Нового часу та епохи Просвітництва.
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Контактне заняття 4. Філософія права ХХ століття Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: особливості розвитку філософії права у ХХ столітті; процес оновлення позитивізму та природного права у ХХ столітті. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Контактне заняття 5. Філософсько-правова думка України: традиції, світоглядно-методологічні підстави, ідеї Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: підстави та етапи виникнення філософії права в Україні; відмінності у формуванні філософсько-правових думок в Україні та інших країнах. План контактного заняття:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Контактне заняття 6. Правова онтологія: природа і структура права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: онтологічну природу права; основні форми буття права: ідею права, закон та правове життя. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Контактне заняття 7. Правова антропологія: гуманістична природи права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: антропологічні основи права; філософський зміст прав людини та їх види; гуманістичну складову права. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Контактне заняття 8. Правова аксіологія: ціннісні основи права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: особливості цінностей у праві; співвідношення права та справедливості. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Тема 9. Правосвідомість як проблема філософії права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: поняття, форми та рівна правосвідомості; відмінності права і моралі. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
Тема 10. Інституційний вимір права Спеціальні (фахові) компетентності: за підсумками лекції студенти повинні знати: різновиди політико-правових інститутів та їх значення при реалізації права; основні філософські проблеми права і влади. План контактного заняття: 1. Питання міні-лекції з обговоренням проблемних ситуацій:
2. Експрес-тестування по матеріалах міні-лекції. Метод: Проблемна лекція з елементами дискусії. Інноваційні технології навчання: мультимедійна презентація; евристична дискусія; обговорення проблемних ситуацій, експрес-тестування.
4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний періодЗа місяць до початку третього триместру студенти повинні самостійно виконати 2 індивідуальних завдання за нижчезазначеними темами, які студенти обирають самостійно. Роботи подаються на кафедру, де вони реєструються у становленому порядку. Роботи, подані несвоєчасно (без поважних причин), викладачем не розглядаються.
Тематика індивідуальних завдань: 1.Генеза предмета філософії права в європейській культурі та цивілізації. 2. Філософсько-світоглядний сенс філософії права та роль юридичного світогляду у формуванні особистості юриста. 3. Філософія права і політика: зміст взаємодії. 4. Значення філософії права в підготовці майбутніх юристів. 5. Співвідношення основних методологічних підходів до визначення поняття права. 6. Методологія та інструментарій побудови сучасної філософії права. 7. Методологічна функція філософії права в системі правової науки. 8. Зміст і сутність сучасних концепцій правової реальності. 9. Проблема блага в історії світової культури. Право як елемент всезагального блага. 10. Суще та належне в моралі та праві. 11. Сутність та існування, зміст і форма, можливість і дійсність права. 12. Часове та просторове буття права. Єдність минулого, сучасного та майбутнього в праві. 13. Структура правової реальності. 14. Філософські константи правового пізнання. 15. Гносеологічний аспект правотворчості. 16. Істина як мета правореалізаційної діяльності. 17. Категорія істини як підсистема правової гносеології. 18. Генеза ідеї співвідношення рівності та справедливості. 19. Право як загальна міра свободи індивідів. 20. Інструментальна і власна цінність права. 21. Суспільні цільові цінності та ідеали. 22. Особистісні, екзистенційні цінності в системі природного права. 23. Сучасні теорії справедливості. 24.Генеза ідеї громадянського суспільства в культурі. 25. Базові стереотипи та ментальність у правосвідомості. 26. Філософські та правові проблеми «права на смерть». 27. «Образ людини» і «образ права»: особливості взаємодії. 28. Конкретно-історичний механізм об’єктивної обумовленості права та законодавства. 29. Розкрийте механізм впливу правових ціннісних установок на соціальну активність особистості. 30. Дайте лаконічну характеристику вищих цінностей людини. Відповідь аргументуйте.
Перелік першоджерел, суджень для підготовки есе 1. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство. 2. Рікер П. Право і справедливість. 3. Ролз Дж. Теорія справедливості. 4. Фуллер Л. Мораль права. 5. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие. 6. Харт Х. Л.А. Понятие права. 7. Хеффе О. Политика, право, справедливость. Основоположения критической философии права и государства. 8. Юркевич П.Д. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник: Рукописна спадщина. 9. Як Ви розумієте таке твердження А.А.Козловського: «Пізнання є самою суттю права, найглибшою його характеристикою»? 10. Дайте інтерпретацію судження: «Право є формою суспільного буття, що виникає з конфлікту різних соціальних груп нерівної сили. Його мета встановити і підтримувати панування більш сильної групи над слабшою шляхом використання юридичних норм державною владою. Тому головне завдання права полягає в увічнені соціальної та економічної нерівності». 11. Порівняйте такі висловлювання Сенеки і Цицерона: «Несправедливий закон не створює права» і «Своєю силою закони зобов’язані праву». 12. Дайте власне бачення судження Т. Гоббса «Правова сила закону полягає лише в тому, що він являється наказом суверена». 13. Як Ви розумієте таке твердження Канта: «Нехай запанує справедливість, навіть, якщо загине світ»? 14. Дайте власне бачення судження Ж.Ж. Руссо: «Як тільки служіння суспільству перестає бути головною справою громадян і вони надають перевагу служити йому своїми гаманцями, а не особисто, — держава вже близька до зруйнування». 15. «Правовий фетишизм» у працях Є. Пашуканіса. 16. Уявлення про справедливість і право у творчості «семи мудреців». 17. Дайте власну інтерпретацію судження Демокріта: «Те, що вважається справедливим – не є справедливим; несправедливим є те, що суперечить природі». 18. Чи погоджуєтесь з думкою Платона, що «із усіх наук найбільше вдосконалює людину наука про закони»? 19. Охарактеризуйте «правду Арістостеля» за його працею «Етика» (V, 14). 20. Дайте власне бачення класифікації законів, яку надає Фома Аквінський у праці «Сума теології». 21. Розкрийте проблему «всезагальної справедливості» у працях Ф. Бекона. 22. Дайте власне бачення думок Р. Циппеліуса про право. 23. Як Ви розумієте таке твердження Г. Кельзена: «Основна норма визначає основний фактор правотворчості, тому її можна назвати конституцією у сенсі правової логіки, на відміну від конституції у сенсі позитивного права». 24. Онтологічний підхід до права в філософії права Р. Марчича. 25. Дайте власне бачення думок Ч. Беккаріа у його праці «Про злочини і покарання». 26. Уявлення про право у вченнях школи Конфуція. 27. Трактування державно-правової ідеології в арабських країнах. 28. Міркування про справедливість у працях Н. Макіавеллі. 29. «Право» і «закон» у працях Г. Гроція. 30. Закон у політико-правовому вченні П. Могили. 5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Окрім аудиторних занять навчальним планом передбачено навчальний час для самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента (СРС) – це форма організації навчального процесу, за якої заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. СРС є важливою складовою навчального процесу, яка позитивно впливає на глибину засвоєння знань і вмінь, що є передумовою творчого застосування їх у майбутній професійній діяльності. Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчального матеріалу, передбаченого програмою та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. Під час самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, свідомо ставитися до оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної науки. Поточне оцінювання результатів самостійної роботи студентів здійснюється відповідно до чинного Порядку оцінювання знань студентів, за такими об’єктами контролю: а) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях; б) виконання завдань для самостійної (пошуково-аналітичної) роботи; в) виконання модульних контрольних робіт. З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання різних форм СРС, можна виділити наступні види самостійної роботи: І – підготовка до аудиторних занять; ІІ – пошуково-аналітична робота; ІІІ – наукова робота тощо. Зокрема:
ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВПРИ ВИВЧЕННІ ТЕОРЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ВИБІРКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИТема 1. Предмет, завдання та методологія філософії права
Тема 2. Філософія права античності та середньовіччя
Тема 3. Філософсько-правові вчення в Західній Європі XV–XVIIIстоліття та середини XIX століття
Тема 4. Філософія права ХХ століття
Тема 5. Філософсько-правова думка України: традиції, світоглядно-методологічні підстави, ідеї
Тема 6. Правова онтологія: природа і структура права
3. Абстрактне й конкретне у праві.
Тема 7. Правова антропологія: гуманістична природи права
Тема 8. Правова аксіологія: ціннісні основи права
Тема 9. Правосвідомість як проблема філософії права
Тема 10. Інституційний вимір права
6. ПОТОЧНИЙ І ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ6.1. Очна форма навчання:Карта самостійної роботи студента
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни
1.Поточний контроль вивчення дисципліни здійснюється у таких формах: - Виступи, опитування, вправи та інші форми участі в проведенні семінарських занять – до 7 балів за семінарські заняття № 1 та № 8 та до 6 балів за семінарські заняття № 2,3,4,5,6,7, але не більше 50 балів за всі семінарські заняття; - Модульне завдання – до 10 балів. - Індивідуальні завдання – до 15 балів; Оцінювання участі в проведенні семнірських занять є основною формою поточного контролю і здійснюється за накопичувальною системою протягом семестру. За кожне семінарське заняття кожен студент може отримати до 7 балів за семінарські заняття № 1 та № 8, та до 6 балів за семінарські заняття № 2,3,4,5,6,7, але за підсумком - не більше 50. Оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття (у тому числі доповнення до виступів, уточнення та виправлення озвучених відповідей інших студентів); результати експрес-опитування, відповіді на індивідуальні завдання, відповіді на тестові завдання та інші форми роботи. Викладач, який проводить семінарське заняття може на свій розсуд застосувати різні форми оперативного контролю знань по темі, винесеної для обговорення, у формі усного або письмового опитування (тестування) всієї групи. Кількість усних або тестових питань залежно від їх складності не може бути менше 10 і перевищувати 20. За результати такого опитування студент може отримати до 2 або до 3 балів, залежно від виду завдання. При визначенні оцінки таких завдань застосується наступні критерії: до 50 % правильних відповідей – 0 балів; від 50% до 75% правильних відповідей – 1 бал; від 75% до 100% правильних відповідей – 2 бали; Студент, який був присутній на відповідному занятті, отримує 0 балів, якщо не брав жодної участі в обговоренні питань семінарського заняття або не зміг відповісти на жодне запитання викладача. Якщо застосовуються письмове чи усне (співбесіда) опитування, то викладач оцінює виконання окремо кожного завдання і тому виходить з того, що кількість таких завдань має бути кратною 3. Загальна оцінка такого звітування за пропущену тему, незалежно від форми контролю, не може перевищувати 7 балів. Виконання модульних завдань належить до обов’язкових форм поточного контролю знань. За загальним правилом таке тестування відбувається на 4 та 8 заняттях. Тести для модульного тестування з урахуванням складності завдань містять 20 запитань закритого типу (запитання з 4 варіантами відповіді – правильний варіант лише один), що оцінюються по 0,5 балу за кожну вірну відповідь. Час на проведення кожного модульного тестування не має перевищувати 20 хвилин. Виконання індивідуальних завдань – в межах 30 балів. Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать: підготовка есе, опрацювання першоджерел, підготовка реферативних матеріалів з фахових публікацій тощо. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладача. Оцінюючи якість виконання індивідуальних завдань, викладач звертає увагу на продемонстрований рівень знань, на те, наскільки студент вільно викладає матеріал в усній формі. Оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо. Види індивідуальних завдань включаються до карти самостійної роботи студентів (карта СРС). Студент обирає не більше 2-х індивідуальних завдань упродовж семестру. Кожне індивідуальне завдання оцінюється в 15, 10, 5, 0 балів відповідно до приведених нижче критеріїв. Максимальна кількість балів, що може отримати студент за виконання одного індивідуального завдання, становить 15 балів. Всього за виконання двох індивідуальних занять на протязі семестру студент може набрати до 30 балів. Підсумковий контроль знань по даній дисципліні проводиться за результатами поточної успішності. Отже, підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами оцінювання поточної роботи студента (в діапазоні від 0 до 100 балів). Результати вивчення дисципліни оцінюються за 100-бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему та систему EСTS. Умови переведення даних 100-бальної шкали оцінювання у 4-бальну та шкалу ECTS
6.2. Заочна форма навчання:Карта самостійної роботи студента
Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з вибіркової дисципліни1.Поточний контроль вивчення дисципліни за заочною формою навчання здійснюється у таких формах: - Доповіді, виступи, опитування, поточне тестування та інші форми участі в проведенні контактних занять – до 5 балів за кожне заняття, але не більше 50 балів за всі контактні заняття; - Модульне завдання - до 20 балів. - Індивідуальне завдання (виконання індивідуальних завдань № 1 та № 2 на міжсесійний період) – до 30 балів; Оцінювання участі в проведенні контактних занять є основною формою поточного контролю і здійснюється за накопичувальною системою за весь семестр. За кожне контактне заняття кожен студент може отримати до 5 балів, але за підсумком - не більше 50. Викладач, який проводить контактне заняття може на свій розсуд застосувати різні форми оперативного контролю знань по темі, винесеної для обговорення, у формі усного або письмового опитування (тестування) всієї групи. Кількість тестових питань залежно від їх складності не може бути менше 10 і перевищувати 20. За результати такого опитування студент може отримати до 2 балів. При визначенні оцінки таких тестових завдань застосується наступні критерії: до 50 % правильних відповідей – 0 балів; від 50% до 75% правильних відповідей – 1 бал; від 75% до 100% правильних відповідей – 2 бали; Студент, який був присутній на відповідному занятті, отримує 0 балів, якщо не брав жодної участі в обговоренні питань практичного заняття або не зміг відповісти на жодне запитання викладача. Виконання модульних завдань належіть до обов’язкових форм поточного контролю знань. За загальним правилом таке тестування відбувається на останньому контактному занятті і має на меті перевірку знань студентів з усього курсу філософії права. Тести для модульного тестування з урахуванням складності завдань містять від 20 до 40 запитань закритого типу (запитання з 4 варіантами відповіді – правильний варіант лише один). Час на проведення кожного модульного тестування не має перевищувати 25 хвилин. Підсумкова оцінка за модуль визначається наступним чином: до 50 % правильних відповідей – 0 балів; від 50% до 55% правильних відповідей –2 бал; від 55% до 60% правильних відповідей –4 бали; від 60% до 65% правильних відповідей –6 балів; від 65% до 70% правильних відповідей – 8 балів; від 70% до 75% правильних відповідей – 10 балів; від 75% до 80% правильних відповідей – 12 балів; від 80% до 85% правильних відповідей – 14 балів; від 85% до 90% правильних відповідей – 16 балів; від 90% до 95% правильних відповідей – 18 балів; від 95% до 100% правильних – 20 балів. За виконання індивідуальних завдань на міжсесійний період відповідний студент може отримати до 30 балів (але не більше 15 балів за одне індивідуальне завдання), які виставляються за такими критеріями: - повнота (показники: повністю розкрита тема доповіді або есе реалізована її мета) –5 балів; - обґрунтованість (показники: наявне чітке обґрунтування власних думок, посилання на першоджерела) – 5 балів; - логічність (показники: структура доповіді або есе логічна немає формально-логічних помилок) – 5 балів ; Загальна оцінка за виконання індивідуальних завдань не може перевищувати 30 балів. 4. Основною формою поточного контролю вивчення тем та питань, що відводяться на самостійне опрацювання є усне опитування під час індивідуально-консультативної роботи та контактних занять, а також модульне тестування. 2. Підсумковий контроль знань на заочній формі навчання здійснюється таким саме чином, як і на очній формі.
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРАОсновна література:
1. Алексеев Н.Н. Основы философии права. – СПб., 1998, – 216 с. 2. Алексеев С.С. Философия права. – М., 1998. – 336 с. 3. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій/ В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко. – Київ: Генеза, 1996. – 368 с. 4. Антология современной философии: Хрестоматия / Сост. В.И. Чуешов и др. – Минск, 1998. – 704 с. 5. Антологія української юридичної думки. Том 1. Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права / Редкол.: Шемшученко Ю.С. (голова) та ін. Упорядники: Бабкін В. Д., Усенко І. Б., Пархоменко Н. М. — К.: Видавничий Дім: «Юридична книга», 2002. — 568с. 6. Атарщикова Е.Н. Герменевтика в праве: история и современность: Монография. – Спб., 1998. – 295 с. 7. Бабушкин В.У. Феноменологическая философия науки: критический анализ. – М., Наука, 1985. – 189 с. 8. Барулин В.С. Социальная философия: Учебник. В 2-х кн.Кн.1. – Москва: Изд-во МГУ, 1993. – 336 с. 9. Барулин В.С. Социальная философия: Учебник. В 2-х кн.Кн.2. – Москва: Изд-во МГУ, 1993. – 240 с. 10. Бачинін В.А., Журавський В.С., Панов М.І. Філософія права: Підручник для юрид. спец-тей вищих навч. закладів. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 472 с. 11. Берман Г. Дж. Вера и закон: примирение права и религии: Пер. с англ. – М.: Ad Margines, 1999. — 431 с. 12. Берман Г.Дж. «Западная традиция права: эпоха формирования». – М.: Изд-во МГУ, 1998. – 624 с. 13. Біленчук П.Д. та ін. Філософія права: Навч. посібник /Біленчук П.Д., Гвоздецький В.Д., Сливка С.С. – К.: Атіка, 1999. – 208 с. 14. Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. – Київ: Знання, 2000. – 723 с. 15. Бродский Б.Е. Категория истины в контексте современного структурализма // Общественные науки и современность. – 1998. – № 4. – С. 113-123 16. Варьяс М.Ю. Правопонимание: опыт интегративного подхода. – М., 1999. – 142 с. 17. Вступ до філософії: історико-філософська пропедевтика: Підручник/ За ред.Г.І.Волинки. – Київ: Вища школа, 1999. – 624 с. 18. Гадамер Г.-Г. Истина в науках о духе // Топос. – № 1. – Минск, 2000. – С. 7-15 19. Гадамер X. Г. Истина и метод. Основы (философской герменевтики / Пер. с нем.; Общ. ред. Р. Н. Бессонова. – М.: Прогресс, 1988. – 699 с. 20. Гаджиев К.С. Политическая философия. – М., 1999. – 606 с. 21. Гегель Г. В. Ф Философия права. Пер. с нем.: Ред. и сост. Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц; Авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц. – М.: Мысль, 1990. – 524 с. 22. Горелов А.А. Концепции современного естествознания. – М., 1998. – 208 с. 23. Графский В.Г. Общая теория права П.А.Сорокина: на пути к интегральному (синтезированному) правосознанию // Государство и право. – 2000. – № 1. – С. 111-120 24. Гурвич Г.Д. Философия и социология права: Изб. соч. / Пер. М.В.Антонова, Л.В. Ворониной. – СПб.: Изд. Дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 848с. 25. Гусев С.С. Проблема понимания. Философско-гносеологический анализ — М., 1985. – 191 с. 26. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.: Курс лекцій. – Київ: Либідь, 1994. – 256 с. 27. Гуссерль Э. Кризис европейских наук и трансцендентальная феноменология // Вопросы философии. — 1992. — № 7. — С. 136-176. 28. Дворецкая Е. В. Англо-американская философия последней четверти XX столетия: персоналистические тенденции. — СПб.: Лань, 2001. — 299 с. 29. Знаков В.В. Понимание в познании и общении. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Из-во Ин-та психологии, 1999. – 232 с. 30. Ильин В.В. Философия науки: учебник. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 360 с. 31. Ильин И. П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. – М., 1998. – 256 с. 32. Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. –М.: Интрада, 1996. – 255 с. 33. Історія філософії України: Хрестоматія: Навч. посібник / Упорядн. М.Ф. Тарасенко та ін. – К., 1993. – 560 с. 34. Канке В.А. Философия: исторический и систематический курс: Учебник. – М.: Логос, 1996. – 320 с. 35. Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки. Итоги XX столетия . – М.: Логос, 2000. – 320 с. 36. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство и право. – 2000. – № 3. – С. 5-11 37. Кюнг Г. Онтология и логический анализ языка. Никифоров А.Л. (пер. с нем. и англ. ). – М.: Дом интеллект. книги, 1999. – 240 с. 38. Лэйси Х. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание / Пер. с англ. — М.: Логос, 2001. — 360 с. 39. Луман, Н. Социальные системы. Очерк общей теории / Пер. с нем. И. Д. Газиева; под ред. Н. А. Головина. — Спб.: Наука, 2007. — 648 c. 40. Мальцев Г.В. Понимание права. Подходы и проблемы. – М., Прометей, 1999. – 419 с. 41. Мамардашвили М.К. Классический и неклассический идеалы рациональности. – М.,1994. – 90 с. 42. Микешина Л.А. Витгенштейн: проблема веры и достоверности в познании // Философские идеи Людвига Витгенштейна. – М., 1996. – С. 54-67. 43. Нерсесян В. С. Философия права. Учебник для вузов. – М.: Норма, 2004. – 656 с. 44. Никифоров А.Л. Философия науки: история и методология. Уч. пос. – М., 1998. – 280 с. 45. Нишанов В.К. Феномен понимания: когнитивный анализ / Нишанов В.К. – Фрунзе: Илим , 1990. – 228 с. 46. Огородник І.В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій : Навчальний посібник. – Київ: Вища школа: Т-во «Знання», 1999. – 543 с. 47. Остин Дж. Определение области юриспруденции // Антология мировой правовой мысли. – М., 1999. Т. 3. – 829 c. 48. Перевезенцев С.В. Практикум по истории западноевропейской философии. Античность. Средневековье. Эпоха Возрождения: Пособие для изучающих историю философии. – М., 1997. – 480 с. 49. Поляков А.В. Общая теория права: Феноменолого-коммуника-тивный подход. Курс лекций. — СПб.: Изд. «Юридический центр Пресс», 2003. — 808 с. 50. Поляков А.В., Тимошина Е.В. Общая теория права: Учебник. – СПб.: Изд-во юрид. ф- та СПбГУ, 2005. – 472 с. 51. Рассел Б. Проблемы философии / Б. Рассел; пер. с англ. В.В. Целищева. – Новосибирск: Наука, 2001. – 111 с. 52. Рикёр П. История и истина. – СПб.: Алетейя, 2002. – 397 с. 53. Сучасна зарубіжна філософія: Течії та напрями: Хрестоматія: Навчальний посібник / Упоряд .В.В. Лях, В.С. Пазенок. – Київ: Ваклер, 1996. – 428 с. 54. Силичев Д.А. Постмодернизм: экономика, политика, культура. Уч. пос. – М., 1998. – 196 с. 55. Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада: Учебная хрестоматия. – М.: «Логос», 1996. – 400 с. 56. Суслов В. А. Герменевтика права // Известия вузов. Правоведение. - 2001. – № 5. – С. 4-12. 57. Трубецкой Е.Н. Философия права профессора Л.И. Петражицкого. – СПб., Изд-во Рус. хр. гум. ин-та, 2001. – 485 c. 58. Философия истории: Учеб. Пособие / Под ред. проф. А.С. Панарина. –М.: Гардарики, 1999. – 432 с. 59. Философия о предмете и субъекте научного познания / Под ред. Э.Ф. Караваева, Д.Н . Разеева. – СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002. – 208 c. 60. Філософія права: Навч. посіб. / За ред. О.Г. Данільяна ; Мін-во освіти і науки України. – К.: Юрінком Інтер, 2002. - 272 с. 61. Філософія права: Навч. посібник / За заг. ред. М.В. Костицького, Б.Ф. Чміля. – К., 2000. – 336 с. 62. Філософія: Навч. посібн. / Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П. та ін.; За ред. Надольного І.Ф. – Вид. 4, стереотип. – К.: Вікар, 2004. – 516 с. 63. Філософія права: проблеми і підходи. Навчальний посібник для студентів спеціальності «Правознавство» / П. М. Рабінович, С. П. Добрянський, Д. А. Гудима, О. В. Грищук, Т. І. Дудаш, Т. І. Пашук, С. П. Рабінович, Л. В. Ярмол, Ю. І. Анохін. За загальною редакцією П. М. Рабіновича. – Львів: Львівський національний універси-тет імені Івана Франка, юридичний факультет, Лабораторія дослідження теоретичних проблем прав людини, 2005. – 332 с. 64. Хрестоматия по философии: Уч. пособие / Под ред. А.А. Радугина. – М., 1998. – 432 с. 65. Циппеліус Р. Філософія права: Підручник: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000. – 300 с. 66. Циппеліус Райнгольд. Юридична методологія / Роман Корнута (пер., адапт., прикл. з права України і список термінів). – К.: Реферат, 2004. – 176 с. 67. Честное И. Л. Правопонимание в эпоху постмодерна. – СПб., 2002.—272 c. 68. Швырев В. С. Судьбы рациональности в современной философии // Субъект, познание, деятельность. – М., 2002. – С. 186-206. 69. Шкода В.В. Вступ до правової філософії. – Х., 1997. – 223 с.
Додаткова література:
1. Августин Блаженный. Творения. – СПб.: Алетейя, 1998. — 742 с. 2. Августин А. Исповедь / Пер. с лат. М.Е. Сергеенко. Вступит. статья А. А. Столярова. — М.: «Ренессанс», СП ИВО — СиД, 1991. — 488 с. 3. Аквинский Фома. Сумма теологии. — М.: Элькор - МК, 2002. — 559 с. 4. Аквинский Фома. Сочинения. – М.: УРСС, 2002. – 230 с. 5. Аристотель. Политика. Метафизика. Аналитика / Пер. з древнегреч. – М.: Эксмо; СПб.: Мидгар, 2008. – 960 с. 6. Аристотель. «Политика. Афинская полития». Серия: «Из классического наследия». – М.: Мысль, 1997. — 343 с. 7. Аристотель. Этика. – М.: Изд-во ACT, 2002. – 492 с. 8. Аристотель. Политика. Афинская полития. – М.:Мысль, 1997. – 458 с. 9. Вольтер. Философские трактаты и диалоги. – М:, ЭКСМО, 2006. – 432 с. 10. Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права або природне право і державознавство. – К.: Юніверс, 2000. – 336 с. 11. Гегель Г. В.Ф. Феноменологія духу. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. – 552 с. 12. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М.: Мысль, 1990. – 524 с. 13. Гегель Г. В.Ф. Лекции по истории философии. В 3 кн. – СПб.: Наука, 2001. (Т.1– 349 с., Т.2 – 412 с., Т.3 – 582 с.) 14. Гобс Томас. Философское основания учения о гражданине. – М:, АСТ, 2001. – 304 с. 15. Гобс Т. Левиафан. Сочинения в 2 томах. – М.: Мысль, 1991. – 731 с. 16. Гоббс Т. О гражданине. – Минск.: Попурри, 2001. – 400 с. 17. Дени Дидро. Сочинения в двух томах. Том 2. — М., 1991. – 607 с. 18. Кант І. Критика практичного розуму. – К.:Юніверс, 2004. – 240 с. 19. Кант И. Собрание починений в 8 томах. – М.: Чоро, 1994. ( Т. 1 – 544 с., Т. 2 – 429 с., Т.3 –741 с., Т.4 – 630 с., Т.5 – 414 с., Т.6 – 613 с., Т.7 – 495 с., Т.8 – 718 с.) 20. Кант И. Сочинения на русском и немецком языке. В 4-х томах. – М.: Наука, 2006. (Т.1 – 586 с., Т.2.1 – 1081 с., Т.2.2 – 936 с., Т.3 – 784 с., Т.4 – 1120 с.) 21. Кант И. Лекции по этике. – М.: Республика, 2000. – 431 с. 22. Кант И. Основы метафизики нравственности. Критика практического разума. Метафизика нравов. – СПб., 1995. – 284 с. 23. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей возникнуть в смысле науки. – М:, Академический проект, 2008. – 176 с. 24. Кроче Б. Антология сочинений по философии: История. Экономика. Право. Этика. Поэзия / Пер., сост. и коммент. С. Мальцевой. — СПб. : Пневма, 1999.— 480 с. 25. Кроче Б. Эстетика как наука о выражении и как общая лингвистика: [перевод с итал.] / Кроче Б., Яковенко В., Махов А. – М. : Интрада, 2000. – 160 с. 26. Монтескье Ш. О духе законов. – М.: Мысль, 1999. – 672 с. 27. Монтескье Ш. Л. О духе законов // Антология мировой философии: Сб. фил ос. текстов. – К., 1991. – Т. 1. – Ч. 2. – С. 109–151. 28. Парсонс Т. Система современных обществ / Пер. с англ. Л.А. Седова и А.Д. Ковалева. Под ред. М.С. Ковалевой. — М.: Аспект Пресс, 1998. – 266 с. 29. Петражицкий Л. И. Теория права и государства в связи с теорией нравственности. – СПб., 2000. – 608 c. 30. Платон. Собрание сочинений в четырёх томах. Том 1. — М., 1990. – 864 с.; Том 2. — М., 1993. – 528 с.; Том 3. — М., 1994. – 656 с.; Том 4. — М., 1994. – 832 с. 31. Платон. Держава / Пер. З давньогрец. та комент. Коваль Д. – К.: Основи, 2000. – 354 с. 32. Платон. Законы / Общ. ред. Лосева А.Ф. и др.; Пер. з древнегреч. Егунова А.Н. и др. – М.: Мысль, 1999. – 830 с. 33. Спиноза Бенедикт. Этика. – М:, Азбука, 2007. –352 с. 34. Спиноза Бенедикт. Этика. – М:, Академический проект, 2008. – 336 с. 35. Спиноза Бенедикт. Сочинения. В 2-х томах. – Москва: Наука, 2006. (Т.2 -632 с., Т.1-570 с.) 36. Спіноза Б. Теологічно-політичний трактат. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2005. – 240 с. 37. Спиноза Б. Об усовершенствовании разума. – М.:-Харьков: Эксмо-пресс, Фолио, 1998. – 863 с. 38. Руссо Жан-Жак. Исповедь. – М:, Захаров, 2004. – 704 с. 39. Руссо Жан-Жак. Про суспільну угоду, або принципи політичного права / Укр. пер. з фр. та ком. О. Хома. — К: Port-Royal, 2001. — 349 с. 40. Чистое учение о праве Ганса Кельзена. Сборник переводов. Вып. 2 / Отв. ред.: Кудрявцев В. Н., Разумович Н. Н.; Пер.: Лезов С. В. — М.: Изд-во ИНИОН РАН, 1988. — 213 c. 41. Юркевич Памфіл. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник. – Вид. друге. – К.: Ред. журн. «Український Світ», 2000. – 756 с. КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||