|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ФІНАНСИ
ФІНАНСИ« Назад
ФІНАНСИ 22.01.2016 17:33
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСИ
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013 УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління» Протокол № 5 від 30.08. 2013 р.
Укладач: Бабич Людмила Миколаївна, к.е.н., доцент
Фінанси: Навчально-методичний комплекс // Л.М.Бабич– К.: Національна академія управління, 2013. – 111 с.
Запропонований навчально-методичний комплекс "Фінанси" являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу "Фінанси".
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013
1. ПЕРЕДМОВА
Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Фінанси” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу “Фінанси”. Комплекс включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями), плани семінарських занять з дисципліни (побудовані за змістовними модулями), завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положеня з впровадження рейтингово-модульної системи оцнювння студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу. Серцевиною процесу освіти, професійного становлення студента є завоєння ним відповідної сукупнсті знань, вмінь і навичок. Як свідчать наукові дослідження і досвід підготовки фахівців, вміня і навички набуваються значно повільніше, ніж знання. У цьому плані ми надаємо серйозного значенння цьому навчально–методичному комплексу, основне завдання якого ми бачимо в тому, щоб навчити студентів теоретичних знань з теорії фінансів до практичної роботи, сформувати уміння і навчити використання теоретичних знань практичній фінасновій діяльності. Природно, що тим самим не заперечується, а, навпаки, наголошується той факт, що відправним і дуже важливим моментом є знання студентами теорії фінансів. Це той фундамент, який робить продуктивним послідуючі етапи навчання. Таким чином, автори навчально-методичного комплексу пропонують особі, що навчається, йти від знання основних положень фінансів до аналізу конкретного випадку; від рішення конкретного випадку до повторення і поглиблення знань теорії,практики. Тим самим забезпечується системний характер отримання знань і набуття необхідних умінь і навичок; відбувається розумне поєднання методів дедукції, що пропонує рух знання від більш загального до меньш загального, одиничного, і індукції, де приорітет має перше з них. Додаткова література надається з метою поглибленного вивчення фінансових дисциплін. Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.
ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
ВНЗ «Національна академія управління»
ФІНАНСИ
3. ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво" Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит" Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр» Факультет економіки та інформаційних технологій (Шифр за ОПП________)ЗАНЯТЬ
Київ-2013
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми з дисципліни «Фінанси»: Бабич Л.М., к.е.н., доцент
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Фінанси» складена відповідно до освітньої-професійної програми підготовки «бакалавра» напряму 0305 "Економіка та підприємництво". Предметом вивчення навчальної дисципліни є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із фінансуванням. Програма навчальної дисципліни складається з таких змістовних модулів:
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета курсу «Фінанси» полягає у вивченні сучасної теорії і практики розбудови в Україні фінансової системи ринкового зразка і пов’язаних з цим проблем економічного розвитку та можливих шляхів їх розв’язання. В процесі навчання будуть вирішені наступні завдання:¨ вивчені сучасні моделі фінансових відносин та особливості розподілу в них фінансових ресурсів; ¨ визначені інструменти грошово-кредитного регулювання і умови їх ефективного застосування; ¨ проаналізовані сучасні тенденції розвитку грошово-кредитної системи, показані позитивні і негативні наслідки застосування фінансових інструментів адміністративного і ринкового регулювання; ¨ виявлені механізми і канали вилучення з легальної економіки фінансових ресурсів з визначенням можливих засобів їх обмеження; ¨ сформульовані основні проблеми і напрями сучасного етапу податкового реформування. Ефективній реалізації мети та завдань курсу підпорядкована тематична логіка його викладання, структура та зміст тем лекцій, проблематика семінарських занять та компоновка матеріалу у два навчальні модулі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен: знати: методичні основи щодо формування фінансових відносин різними суб’єктами з метою здійснення розподільчих процесів в усіх сферах та ланках фінансової системи. У результаті вивчення дисципліни студенти отримають базову підготовку з питань формування та напрямів використання фінансових ресурсів на макро та макрорівнях. вміти: - самостійноаналізуватисистему фінансових відносин при формуванні та використанні фондів фінансових ресурсів різними суб’єктами господарювання; - приймати рішення стосовно правильної відповіді при виконанні тестових завдань та вміти орієнтуватися у дослідженні ситуативних завдань; - вміти самостійно складати комплексні криптограми за окремими темами і модулями.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 144 годин 4 кредити ЕСТS
3.ПРОГРАМА КУРСУ Навчально-тематичний план ТА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ ТЕМ КУРСУ “Фінанси” 3.1. Базова структура навчальної дисципліни “Фінанси ” за модульною системою для денної форми навчання
Обсяг кредитів - 4 Аудиторних занять - 48
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
ВСТУП ДО КУРСУ. Поняття, предмет, завдання курсу
Предмет і завдання курсу, його зв’язок з іншими фінансовими дисциплінами. Побудова курсу, зміст окремих розділів та тем. Організація вивчення курсу: лекційні, семінарські заняття та контрольні роботи з курсу, їх дидактична мета. Навчальна література та нормативно-правова база курсу.
Змістовий модуль 1. Сутність фінансів, Фінансова політика, Фінансова система Тема 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ
Рекомендована література: (30, 31, 33, 38, 42, 43, 44)
Тема 2. Фінансова система
¨ Характеристика фінансової системи, структурна побудова її складових елементів, особливості централізованих і децентралізованих ланок фінансової системи ¨ Роль і призначення децентралізованих фінансів, характеристика фінансів комерційних організацій та фінансів населення. ¨ Управління фінансовою системою, функції і завдання органів фінансового управління, характеристика інфраструктури фінансової системи. ¨ Удосконалення системи управління фінансами, характеристика завдань економічного розвитку, розв’язання яких пов’язано з поліпшенням системи управління фінансами. Рекомендована література: (1,6,17,24,31,33,36,43)
Тема 3. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ
Рекомендована література: (1,6, 17, 24, 31, 33, 36) Тема 4. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА УКРАЇНИ
Рекомендована література: (2, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 18, 21, 31, 44)
Тема 5. ФІНАНСИ підприємств
Рекомендована література: (20,31, 33, 38, 42, 43)
Тема 6. Державні фінанси. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА
Рекомендована література: (3, 25, 31, 32, 33, 36, 44) Тема 7. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Рекомендована література: (3, 25, 31, 32, 33, 34, 38) Змістовий модуль 2 Економічний зміст та взаємозв’язок окремих сфер та ланок фінансової системи Тема 8. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ
Рекомендована література: (31, 33, 34, 36) Тема 9. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ та державні цільові фонди
Рекомендована література: (31, 33, 34, 36)
Тема 10. Фінанси населення
Рекомендована література: (24, 33, 41,42,43,44)
Тема 11. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОК
Рекомендована література: (31, 33, 36, 43, 44)
Тема 12. ФІНАНСОВИЙ РИНОК
Рекомендована література: (1, 4,11,16, 22, 26, 27, 31, 36, 39)
Тема 13. Міжнародні фінанси
Рекомендована література: (22, 26, 27, 31, 40, 41, 42, 43)
Тема 14. фінансова безпека
Рекомендована література: (26, 27, 28, 29, 30- 41)
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
ВНЗ «Національна академія управління» Кафедра фінансів та банківської справи
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ФІНАНСИ
Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво" Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит" Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр» Факультет економіки та інформаційних технологій
Київ-2013
Робоча програма з дисципліни «Фінанси» для студентів за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми: Бабич Л.М., к.е.н., доцент
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
5.ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
ДИСЦИПЛІНА: «ФІНАНСИ»
Дисципліна «Фінанси» є обов’язковою за навчальними планами економічних вищих навчальних закладів. «Фінанси» - одна з найважливіших в переліку фінансових дисциплін. Адже вона містить основи таких курсів, як «податкова система», «фінанси підприємств», «державні фінанси», «міжнародні фінанси», «фінансовий ринок», «страхування» та інших. Крім того, дана дисципліна зумовлює розкриття теоретичних положень фінансів взагалі. Це передбачає визначення ролі фінансів і їх призначення, значення фінансового контролю, фінансової політики і фінансового механізму, організаційних основ функціонування фінансової системи, характеристики її складових, вивчення сфер фінансових відносин. Навчально-методичний комплекс «Фінанси» містить всі перелічені положення і розкриває їх зміст. .послідовно і достатньо грунтовно подано матеріал в обсягах, орієнтованих на студентів вищих навчальних закладів. Курс «Фінанси» має на меті сприяти більш поглибленому засвоєнню теоретичних основ фінансових відносин, що виникають між суб’єктами цих відносин: державою, юридичними та фізичними особами. Проблеми фінансового оздоровлення сьогодні турбують всіх, адже те, що відбувається в фінансовій сфері прямо пов’язано з особистим благополуччям кожного. Тому зараз велике значення має підготовка високопрофесійних кадрів в сфері фінансів. Знання економічної природи фінансових відносин, їх місця і ролі дозволяє оцінити фінансову ситуацію, що склалася, передбачити наслідки її розвитку, визначити шляхи впливу фінансів на соціальну сферу та економіку в цілому. За основну мету курсу беруть вивчення сучасної теорії і практики розбудови фінансової системи ринкового зразка і пов’язаних з цим проблем економічного розвитку та можливих шляхів їх розв’язання, дерозкривається об’єктивний характер фінансових відносин, теоретичні аспекти функціонування фінансів, ставлячи акцент на можливості їх цілеспрямованого використання за допомогою фінансової політики, фінансового контролю, системи управління, фінансового механізму. Основні акценти ставляться на вивчення сучасних моделей фінансових відносин, особливості розподілу в них фінансових ресурсів, на проблеми та напрямки податкового реформування, особливості міжбюджетних відносин, характерні відмінності різних сфер фінансової системи.З метою кращого оволодіння навчальним матеріалом після кожної теми наведений перелік тестових завдань для самостійної роботи та питання для дискусій, що має забезпечити успішне оволодіння знаннями. Навчально-методичний комплекс містить перелік тем, передбачених програмою курсу «Фінанси», в ньому послідовно подано матеріал в обсягах, орієнтованих на студентів вищих навчальних закладів. Даний навчально-методичний матеріал заслуговує і рекомендується студентам для вивчення дисципліни «Фінанси». Фінанси являють собою досить складне суспільне явище, основою вивчення фінансової науки є засвоєння її фундаментальних засад. Саме це визначає місце навчальної дисципліни «Фінанси» у системі економічної освіти. Завданнями дисципліни є формування цілісної системи знань про особливості фінансів, їх роль і призначення, удосконалення механізму реалізації фінансових відносин у суспільстві, склад і структуру фінансової системи, роль фінансових інструментів в активізації ринкових перетворень. Навчально-методичний комплекс підготовлено згідно з програмою курсу «Фінанси» вищих навчальних закладів України і достатньо грунтовно подано матеріал в обсягах, орієнтованих на студентів вищих навчальних закладів. В навчально-методичному комплексі розглянуто сутність фінансів, особливості їх функціонування, вплив фінансів на соціально-економічний розвиток суспільства, засади фінансової політики держави, надано характеристику фінансового механізму, фінансового контролю та складових фінансової системи. Особлива увага приділяється вивченню бюджетної та податкової політики, засад формування і функціонування окремих сфер і ланок фінансової системи. В цьому аспекті змістовно розкривається суть державних фінансів, фінансів населення, фінансів суб’єктів господарювання, фінансового ринку і міжнародних фінансів, простежується їх взаємозв’язок при реалізації фінансових відносин. Позитивним слід вважати доповнення теорії схемами, що полегшують сприйняття та засвоєння матеріалу студентами. В дисципліні «Фінанси» поєднано теоретичне викладення матеріалу з практичними завданнями для самостійної роботи студентів. Для формування власної оцінки отриманих знань запропоновано питання для дискусій. Для комплексної оцінки отриманих після вивчення курсу знань наведено перелік завдань для рубіжного контролю, що містять узагальнюючі положення щодо засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Фінанси». Автор у навчально-методичному комплексі поставили собі за мету сприяти активнішому вивченню цієї дисципліни і професійному зростанню студентства. Є всі підстави стверджувати, що вивчення студентами курсу «Фінанси» за створеним в такому напрямку дозволить досягти даної мети.
1. Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання - 50 для заочної форми навчання - 10
Мета курсу «Фінанси» полягає у вивченні сучасної теорії і практики розбудови в Україні фінансової системи ринкового зразка і пов’язаних з цим проблем економічного розвитку та можливих шляхів їх розв’язання. Завдання курсу «Фінанси» полягають у:¨ вивчені сучасні моделі фінансових відносин та особливості розподілу в них фінансових ресурсів; ¨ визначені інструменти грошово-кредитного регулювання і умови їх ефективного застосування; ¨ проаналізовані сучасні тенденції розвитку грошово-кредитної системи, показані позитивні і негативні наслідки застосування фінансових інструментів адміністративного і ринкового регулювання; ¨ виявлені механізми і канали вилучення з легальної економіки фінансових ресурсів з визначенням можливих засобів їх обмеження; ¨ сформульовані основні проблеми і напрями сучасного етапу податкового реформування. Ефективній реалізації мети та завдань курсу підпорядкована тематична логіка його викладання, структура та зміст тем лекцій, проблематика семінарських занять та компоновка матеріалу у два навчальні модулі. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: методичні основи щодо формування фінансових відносин різними суб’єктами з метою здійснення розподільчих процесів в усіх сферах та ланках фінансової системи. У результаті вивчення дисципліни студенти отримають базову підготовку з питань формування та напрямів використання фінансових ресурсів на макро та макрорівнях. вміти: - самостійноаналізуватисистему фінансових відносин при формуванні та використанні фондів фінансових ресурсів різними суб’єктами господарювання; - приймати рішення стосовно правильної відповіді при виконанні тестових завдань та вміти орієнтуватися у дослідженні ситуативних завдань; - вміти самостійно складати комплексні криптограми за окремими темами і модулями.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовний модуль1. Сутність фінансів, Фінансова політика, Фінансова система Тема 1. Сутність фінансів, їх функції і роль Тема 2. Фінансова система Тема 3. Фінансова політика і фінансовий механізм Тема 4. Податки і податкова система Тема 5. Фінанси підприємств Тема 6. Державні фінанси. Бюджет і бюджетна система Тема 7. Доходи і видатки державного бюджету
6. Структура навчальної дисципліни
Модуль1. Змістовий модуль 1. Сутність фінансів, Фінансова політика, Фінансова система
Змістовний модуль 2. Економічний зміст та взаємозв’язок окремих сферта ланок фінансової системи Тема 8. Місцеві фінанси Тема 9. Державний кредит та державні цільові фонди Тема 10. Фінанси населення Тема 11. Страхування і страховий ринок Тема 12. Фінансовий ринок Тема 13. Міжнародні фінанси Тема 14. Фінансова безпека Модуль 2. Змістовий модуль 2. Економічний зміст та взаємозв’язок окремих сфер та ланок фінансової системи
Теми семінарських занять
Теми практичних занять
Самостійна робота
7. Методи навчання
Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Фінанси» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу. Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів. Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, під час рольових або ділових ігор тощо). Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіки пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленнєвий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак. Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого. Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного. Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності: репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань); Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію і пропонує студентам її розв’язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
Розподіл балів, які отримують студенти
Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ
1. Весь програмний матеріал курсу “Фінанси” поділяється на три змістовні модулі, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно з темами модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) семінарські заняття; 3) тести та розв’язання ситуаційних задач; 4) наукові есе; 5) групова творча робота. Лекції та семінарські заняття проводяться в аудиторний час за розкладом згідно з встановленими правилами. Відвідування лекцій та семінарів є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально за 10-ти балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Так, якщо під час семестру було 20 лекцій і 18 семінарів (разом 38), а студент відвідав 8 лекцій і 12 семінарів (разом 20), то його оцінка відвідування складає 5,26 (20:38х10); отриманий результат за арифметичними правилами округляється до цілої одиниці, тобто в наведеному прикладі складає 6 балів. Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 30 балів (по 10 за кожний модуль). Розрахунок цієї оцінки здійснюється на основі показника інтенсивності і якості роботи студента по кожному модулю за формулою 1. Оцінка активності на семінарських заняттях за семестр складається з суми відповідних оцінок по модулях, але не більше 30 балів. (1) Де: Піj – показник інтенсивності і якості роботи студента на семінарських заняттях j – го модуля; ФОj - Загальна сума всіх зароблених на семінарських заняттях j-го модуля оцінок; МОj - Максимально можлива кількість отриманих на семінарах j – го модуля балів (5 Х загальну кількість семінарів j-го модуля); НОj - Нормована кількість балів за активність роботи на семінарах j-го модулю (10 балів). Наприклад, за роботу на семінарах за модулем 2 студент отримав такі оцінки: 5; 3, тобто загальна сума зароблених оцінок склала 8 балів. На трьох семінарах, передбачених навчальною програмою за цим модулем, він максимально міг заробити 15 балів (3 х 5) і отримати за цим видом оцінювання знань нормованих 10 балів. Таким чином з максимально можливих нормованих 10 балів студент за модулем 2 фактично набрав лише 5 балів (8 : 15 х 10). Якщо б студент не брав участь в роботі на семінарських заняттях і не отримав жодної оцінки, то показник інтенсивності роботи за відповідним модулем буде дорівнювати 0. Третьою складовою семестрової комплексної оцінки є тести, які проводяться по завершенню вивчення модулів 1-3. По кожному з них студент може отримати максимально по 10 балів, тобто - 30 загалом. Тести проводяться або у комп’ютерному класі за спеціально розробленою програмою, або письмово по білетах. Час і аудиторія для тестування визначаються додатково. Технологія тестування передбачає наступне: 1) викладач заздалегідь готує 30-50 тестових завдань та 10-15 задач, що охоплюють програмний матеріал тем модулів. Загальну кількість тестів і задач для проведення оцінювання за певним модулем визначає викладач виходячи із специфіки навчального матеріалу, що контролюється. За правильно розв’язану задачу студент отримує 2 бали, за правильну відповідь по тесту 1 бал. Виходячи з того, що максимальна оцінка за цією складовою становить 10 балів, завдання за модулем 1, наприклад, може складатися з 10 тестів (10 х 1), за модулем 2 – з двох задач та шести тестів (2 х 2 + 1 х 6). Можуть бути і інші співвідношення тестів і задач в залежності від навчальних програм за спеціальностями. Під час тестування на основі комп’ютерної програми студент методом випадкової вибірки отримує необхідну кількість завдань. Для обмірковування відповіді на один тест дається 1 хвилина, на розв’язання одної задачі - 5 хвилин. Загальний час виконання тестових завдань та розв’язання задач може перевищити регламент не більше як на 3 резервні хвилини. При письмовій формі проведення тестування складання білетів здійснює викладач на основі випадкової вибірки. Загальна кількість сформованих таким чином білетів має відповідати кількості студентів, які проходять тестування на даний час. Після завершення тестування за комп’ютерною програмою студент безпосередньо на місці отримує оцінку, що відповідає кількості правильних відповідей. Повторне тестування на даному занятті не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку. Четвертий елемент загальної оцінки становлять результати, отримані за наукові есе з тематики Модулів 1 – 3. З представленого переліку тематики студент обирає дві теми з різних модулів. За виконання кожної з них він може максимально отримати по 10 балів, тобто 20 балів (2 х 10) за три модулі. Як форма самостійної роботи наукове есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо. Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядовий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання. Наукове есе подається викладачу через куратора курсу у заздалегідь визначний термін, але не пізніше п’ятниці другого тижня після проведення семінару з останньої теми модуля, тобто строк написання дорівнює не менш ніж два тижні. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. Після 10 днів запізнення есе не приймаються. При подачі есе куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально. Теми есе обираються студентами власноруч після першої лекції кожного з модулів. В межах академічної групи теми не повинні дублюватися, що регулюється старостою академічної групи. Найкращі наукові есе рекомендуються викладачем для доповіді на наукових конференціях, подання на конкурси, гранди, тощо. Останнім п’ятим елементом комплексної оцінки є результат за колективну групову творчу роботу, що виконується впродовж останніх 2-3 тижнів семестру в межах проблематики всього курсу. Максимальна кількість балів – 10, причому кожен з членів групи отримує однакову для всіх оцінку. Таким чином, комплексна оцінка розраховується як сума зазначених вище складових. Потенційно її максимальна величина дорівнює 100 балам, а саме:
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням знань і навичок з економічних дисциплін, Податкового і Бюджетного Кодексу, рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі: - формування конкретних (окремих) навичок і умінь;
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так: 1. Ретельно зважити зміст чергової теми семінарського заняття, її місця в загальній системі занять;
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції студентів; - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так:
Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”. Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків; - розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня; - формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути: - підготовка до самостійного виконання практичних завдань; - підготовка студентів до контрольних робіт; - набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці; - підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття. Найбільш розповсюдженими методами є: 1. вирішення ситуаційних завдань, (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються : - різні практичні дії; - професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень; - службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності; - службові документи. - формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей. 2 етап - розробка практичного заняття: - визначення методу (методів) - проведення; планування - об'єму задач для відпрацювання; - уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків. 3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги: - реальність і вірогідність матеріалів; - різноманітність матеріалів, їх новизна; - дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність; - посильність засвоєння на високому рівні складності; - юридична правомірність. 4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття: - розробка завдань для студентів; - розробка методичних рекомендацій для викладача; - розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів. 5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з 6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження. Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне: - у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим; - вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань; - вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації; - навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації; - використання за можливістю доступних технічних засобів (діапозитиви, перфокарти і т.п.). Розвитку самостійного та творчого мислення сприяє розбір та аналіз і різноманітних методів або способів вирішення, виконання практичних завдань, знаходження більш економного та раціонального рішення, стимулювання винахідливості та кмітливості. Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи: - повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції; - пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач); - організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно); - розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення домашнього завдання - зміст, методика роботи з ним, включаючи посилання на теоретичний матеріал. На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленн підсумкової оцінки з даної дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є: 1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності; 2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги;
10.Недосягнення поставленої мети.
9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Змістовний модуль 1. Сутність фінансів, Фінансова політика, Фінансова система
Тема 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ Практичні заняття - План 1. Сутність фінансів: об’єкти і суб’єкти фінансових відносин, умови залучення фінансів в грошовий обіг. 2. Призначення і роль державних фінансів. 3.Функції фінансів 4. Моделі фінансових відносин. Основні термінифінанси, функції фінансів, фінансові відносини, фінансові ресурси, фінансовий механізм, фінансова робота, фінансова діяльність, державні фінанси, моделі фінансових відносин Самостійна робота 6 Рекомендована література: (30, 31, 33, 38, 42, 43, 44)
Питання для дискусій
Тема 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМАПрактичні заняття 2 План 1. Структурна побудова фінансової системи. 2. Характеристика складових фінансової системи. 3. Управління фінансовою системою. Основні термінифінанси, фінансова система, фінанси підприємств, функції фінансів, фінансові відносини, фінансові ресурси, фінансовий механізм, управління фінансовою системою, Самостійна робота 6 Рекомендована література: (1,6,17,24,31,33,36,43)
Питання для дискусій
Тема 3. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМПрактичні заняття 2 План 1. Характеристика типів і видів фінансової політики. 2. Фінансовий механізм та його складові елементи. 3. Фінансова політика і роль держави в її забезпеченні. 4. Фінансова політика України на сучасному етапі економічного розвитку. Основні термінифінанси, фінансова система, фінансові відносини, фінансові ресурси, фінансовий механізм, фінансова політика, фінансова діяльність, типи фінансової політики Самостійна робота 6 Рекомендована література: (1,6, 17, 24, 31, 33, 36)
Питання для дискусій
Тема 4. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМИ УКРАЇНИПрактичні заняття 2 План 1. Сутність і функції податків, елементи оподаткування. 2. Класифікація податків. 3. Податкова система України. 4. Форми оподаткування. Основні терміниподатки, податкова система України, функції податків, елементи оподаткування, прямі податки, непрямі податки, загальнодержавні, місцеві Самостійна робота 6 Рекомендована література: (2, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 18, 21, 31, 44)
Питання для дискусій
Тема 5. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВПрактичні заняття 2 План 1. Сутність фінансів підприємств і їх функції. 2. Схема функціонування фінансів підприємств. 3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і класифікація. 4. Принципи організації фінансів комерційних організацій і підприємств. 5. Формування і розподіл прибутку. Основні термінифінанси, фінансова система, фінанси підприємств, функції фінансів підприємств, фінансові відносини, фінансові ресурси, фінансовий механізм, фінансова робота, фінансова діяльність, власний капітал, позичковий капітал, активи балансу підприємства, пасиви балансу підприємства, власний капітал, поточні зобов’язання, довгострокові зобов’язання, статутний капітал, резервний капітал, додатково вкладений капітал, нерозподілений прибуток. Самостійна робота 6 Рекомендована література: (20,31, 33, 38, 42, 43)
Питання для дискусій
Тема 6. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМА Практичні заняття 2 План 1. Характеристика і склад державних фінансів. 2. Соціально-економічна сутність і призначення бюджету. 3. Бюджетна система і бюджетний устрій. 4. Процедура складання і прийняття бюджету. 5. Державні цільові фонди як складова державних фінансів. Основні термінидержавні фінанси, бюджет, бюджетна система, бюджетний устрій, сфера, ланка, бюджетний процес, державні цільові фонди Самостійна робота 10 Рекомендована література: (3, 25, 31, 32, 33, 36, 44) Питання для дискусій
Тема 7. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУПрактичні заняття 2 План 1. Характеристика доходів бюджету і джерел їх поповнення. 2. Видатки та кредитування державного бюджету і їх класифікація. 3. Бюджетний дефіцит: проблеми скорочення і джерела покриття. 4. Концепції побудови бюджету. Основні термінибюджет, доходи, видатки, витрати, дефіцит, державний бюджет, видатки та кредитування, Самостійна робота 6 Рекомендована література: (3, 25, 31, 32, 33, 34, 38)
Питання для дискусій
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ10. Податкова система України: стан та перспективи розвитку. 11. Вплив податкової системи на первинні доходів суб`єктів економіки. 12. Роль податкової складової в доходах підприємства як мотиваційний чинник приховування результатів діяльності. 13. Характеристика податкового навантаження на суб`єктів економіки і показники його визначення. 14. Співвідношення прямого і непрямого оподаткування і його вплив на платоспроможний попит і показники виробництва. 15. Місцеві податки і збори, їх роль у формуванні місцевих бюджетів. 16. Податкові системи зарубіжних країн. 17. Еволюція форм оподаткування. 18. Оборотні податки (з реалізації, з продажу, ПДВ), практика їх застосування в різних країнах і наслідки дії. 19. Легальні і нелегальні способи ухилення від сплати податків. 20. Роль законодавства у формуванні схем відмивання грошей. 21. Проблеми наповнення доходної частини бюджету та методи їх розв’язання. 22. Джерела формування доходної частини бюджету України і методи їх розширення. 23. Обґрунтування концепції побудови бюджету на наступний рік. 24. Оцінка використання бюджету поточного року та ефективності використання коштів за статтями витрат. 25. Концепції бюджетної політики та досвід їх застосування в світовій практиці. 26. Бюджетний дефіцит: сутність, умови існування, методи подолання та вплив на розвиток економіки. 27. Об’єктивна необхідність фінансів як системи економічних відносин і етапи їх становлення і розвитку. 28. Реалізація розподільної функції фінансів у формуванні соціально-справедливого суспільства. 29. Можливості фінансів у розв’язанні проблем соціально-економічного розвитку суспільства. 30. Ресурсозбереження як засіб розширеного відтворення фінансових ресурсів і методи його забезпечення.
Змістовний модуль 2. Економічний зміст та взаємозв’язок окремих сферта ланок фінансової системи
Тема 8. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ Практичні заняття - План 1. Поняття місцевих фінансів, їх роль в забезпеченні економічної самостійності адміністративно-територіальних формувань. 2. Доходи і видатки місцевих бюджетів. 3. Міжбюджетні відносини і форми їх реалізації. Основні термінимісцеві фінанси, місцеві бюджети, доходи місцевих бюджетів, видатки місцевих бюджетів, комунальний кредит. місцеві податки і збори, міжбюджетні трансферти Самостійна робота 8 Рекомендована література: (31, 33, 34, 36) Питання для дискусій
Тема 9. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ ТА ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИПрактичні заняття 2 План 1. Сутність державного кредиту і його відмінності від банківського.2. Форми і види державного кредиту. 3. Державний борг. 4. Управління державним боргом. 5. Державні цільові фонди. Основні термінимісцеві фінанси, місцеві бюджети, доходи місцевих бюджетів, видатки місцевих бюджетів, комунальний кредит. місцеві податки і збори, міжбюджетні трансферти, державні цільові фонди Самостійна робота 10 Рекомендована література: (31, 33, 34, 36)
Питання для дискусій
Тема 10. ФІНАНСИ НАСЕЛЕННЯПрактичні заняття - План 1. Сутність фінансів населення. 2. Структура фінансових ресурсів населення. 3. Характеристика доходної частини бюджету домогосподарств. 4. Характеристика витратної частини бюджету домогосподарств. Основні термінифінанси населення, доходи, витрати, домогосподарства, фінансові відносини, фінансові ресурси Самостійна робота 8 Рекомендована література: (24, 33, 41,42,43,44)
Питання для дискусій
Тема 11. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОКПрактичні заняття 2 План 1. Економічна необхідність і роль страхування. 2. Система основних фондів і джерела їх формування. 3. Класифікація страхування. 4. Страховий ринок. Основні термінистрахування, фонди соціального страхування, система соціального страхування, доходи, видатки, страховий ринок, ринок страхових послуг Самостійна робота 6 Рекомендована література: (1, 4,11,16, 22, 26, 27, 31, 36, 39)
Питання для дискусій
Тема 12. ФІНАНСОВИЙ РИНОКПрактичні заняття 2 План 1. Сутність і значення фінансового ринку. 2. Характеристика основних операцій на фінансовому ринку. 3. Ринок цінних паперів і його розвиток в Україні. Основні термінифінансовий ринок, фондовий ринок, ринок цінних паперів, операції фінансового ринку Самостійна робота 6 Рекомендована література: (31, 33, 36, 43, 44)
Питання для дискусій
Тема 13. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ Практичні заняття 2 План 1. Характеристика сфери міжнародних фінансів. 2. Міжнародні фінансові організації та інститути. 3. Передумови виникнення і наслідки глобалізації міжнародних фінансів. Основні терміниміжнародні фінанси, міжнародні фінансові організації, міжнародні фінансові інститути, валютний ринок Самостійна робота 6 Рекомендована література: (22, 26, 27, 31, 40, 41, 42, 43)
Питання для дискусій
Тема 14. фінансова безпека Практичні заняття 2 План
Основні термінифінансова безпека, макроекономічний розвиток, державне управління, показники оцінки фінансової безпеки Самостійна робота 6 Рекомендована література: (26, 27, 28, 29, 30- 41)
Питання для дискусій
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ
10. Оцінка валютного курсу в Україні і прогноз його коливань за різними сценаріями регулювання. 11. Проблеми становлення і розвитку страхового ринку в Україні та методи їх розв’язання. 12. Динаміка прибутковості банківської діяльності та об’єктивні закономірності її зниження. 13. Роль оподаткування в розшаруванні за рівнем доходів населення і зниженні життєвих стандартів. 14. Причини виникнення і закономірності розширення тіньової економіки в Україні. 15. Боротьба з бідністю в Україні і можливості фінансів в її здійсненні. 16. Роль первинних доходів у формуванні доходів і витрат кінцевого споживання і їх вплив на розвиток економіки. 17. Структурна перебудова економіки України і роль фінансів у її забезпеченні. 18. Економічні ознаки і методи забезпечення фінансового оздоровлення економіки України. 19. Уроки реформування фінансової системи України. 20. Державний борг України: причини виникнення, динаміка зростання та можливості подолання.
10. самостійнА роботА СТУДЕНТА
Самостійна робота студента передбачає:
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу фінанси вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень, навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. При підготовці до семінарських та практичних занять результати самостійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Студенту неохідно вивчити конспект лекції по даній темі, навчитись орієнтуватись в різних економічних питаннях. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, яку основну та додаткову літературу потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до дисципліни, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних і практичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання дисципліни, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування в майбутній практичній діяльності. завдання для самостійної роботи студентів
МОДУЛЬ 1. ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ
10. Податкова система України: стан та перспективи розвитку. 11. Вплив податкової системи на первинні доходів суб`єктів економіки. 12. Роль податкової складової в доходах підприємства як мотиваційний чинник приховування результатів діяльності. 13. Характеристика податкового навантаження на суб`єктів економіки і показники його визначення. 14. Співвідношення прямого і непрямого оподаткування і його вплив на платоспроможний попит і показники виробництва. 15. Місцеві податки і збори, їх роль у формуванні місцевих бюджетів. 16. Податкові системи зарубіжних країн. 17. Еволюція форм оподаткування. 18. Оборотні податки (з реалізації, з продажу, ПДВ), практика їх застосування в різних країнах і наслідки дії. 19. Легальні і нелегальні способи ухилення від сплати податків. 20. Роль законодавства у формуванні схем відмивання грошей. 21. Проблеми наповнення доходної частини бюджету та методи їх розв’язання. 22. Джерела формування доходної частини бюджету України і методи їх розширення. 23. Обґрунтування концепції побудови бюджету на наступний рік. 24. Оцінка використання бюджету поточного року та ефективності використання коштів за статтями витрат. 25. Концепції бюджетної політики та досвід їх застосування в світовій практиці. 26. Бюджетний дефіцит: сутність, умови існування, методи подолання та вплив на розвиток економіки. 27. Об’єктивна необхідність фінансів як системи економічних відносин і етапи їх становлення і розвитку. 28. Реалізація розподільної функції фінансів у формуванні соціально-справедливого суспільства. 29. Можливості фінансів у розв’язанні проблем соціально-економічного розвитку суспільства. 30. Ресурсозбереження як засіб розширеного відтворення фінансових ресурсів і методи його забезпечення. МОДУЛЬ 2. ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ
11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень
Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10сторінок рукописного тексту формату А- 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
Теми рефератів, доповідей
10. За рахунок яких факторів забезпечується фінансова стабільність. 11. Роль економічних інтересів суб`єктів економіки у формуванні моделі розподільних відносин. 12. Причини, факти і наслідки формування тіньових потоків в системі первинного і вторинного розподілу фінансових ресурсів. 13. Виходячи з ролі і призначення фінансів дайте відповідь на питання, що є основою забезпечення економічного розвитку країни. 14. В чому полягає дискусійність положення щодо функцій фінансів. Визначте своє ставлення до цього питання. 15. Проаналізуйте умови залучення національного багатства до складу фінансових ресурсів держави. Продумайте відповідь на питання: В яких випадках це є результатом поглиблення економічної кризи. 16. На даних структури фінансових ресурсів України охарактеризуйте в якому стані знаходиться економіка.
¨ Міністерство фінансів ¨ Національний банк ¨ Рахункова палата ¨ Аудиторська палата ¨ Державна казначейська служба ¨ Державна податкова служба ¨ Комісія з цінних паперів ¨ Державна фінансова інспекція 22. В чому полягає призначення податків і який вплив вони справляють на розвиток економіки. 23. Які функції виконують податки. 24. Назвіть основні елементи оподаткування і дайте їх характеристику. 25. Охарактеризуйте діючі в Україні податки з урахуванням класифікаційних ознак. 26. В чому полягає різниця між прями і непрямими податками і як їх використання впливає на розподільні пропорції. 27. Дайте визначення податкової системи і охарактеризуйте її побудову в Україні. 28. В чому полягає суть податкової концепції А.Лафера і як вона використовується в Україні. 29. Назвіть основні етапи формування сучасної моделі оподаткування в Україні. 30. Які основні напрями реформування податкової системи, передбачені новим Податковим кодексом України. 31. Охарактеризуйте механізми реалізації податкової політики. 32. Що таке податкове навантаження і які існують методи його зниження. 33. Охарактеризуйте існуючі в світовій практиці податки з обороту і їх соціально-економічну спрямованість. 34. В чому полягають наслідки дії від застосування в Україні податку на додану вартість. 35. Дайте економічну оцінку існуючого в Україні і за кордоном співвідношення між прямими і непрямими податками. 36. Охарактеризуйте спрямованість дії основних форм оподаткування (податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, акцизного збору, мита). 37. Еволюція форм і методів оподаткування. 38. Податкові системи зарубіжних країн. 39. Поясніть роль податкової системи у формуванні механізму фінансового розподілу ресурсів і реалізації інтересів суб`єктів економіки. 40. Оподаткування як фактор ціноутворення і розвитку інфляції. 41. Продумайте відповідь на питання, чи можна в умовах лібералізації цін і недосконалої конкуренції однозначно стверджувати, що зниження ставок податку і їх кількості призведе до зростання обсягів виробництва. Обґрунтуйте свою відповідь. 42. Охарактеризуйте рух грошових потоків на підприємстві. 43. Що включається до складу фінансових ресурсів підприємства. 44. Назвіть на які цілі використовується виручка від реалізації продукції, робіт і послуг. 45. Який показник характеризує фінансові результати діяльності підприємства. 46. Розкрийте схему утворення і використання прибутку. 47. Назвіть фактори зростання прибутку підприємства. В чому полягають причини утворення збитків на підприємствах України. 48. Назвіть основні принципи організації фінансів комерційних підприємств. 49. Дайте оцінку фінансової забезпеченості підприємств в Україні. 50. Назвіть основні причини скорочення обігових коштів підприємств в Україні. 51. В чому полягають особливості фінансових відносин на підприємствах різних форм власності. 52. Охарактеризуйте роль Закону „Про підприємства” в ставно ленні ринкової економіки. 53. Продумайте, що стримує розвиток виробничої сфери і чи можливе його забезпечення якщо не виконуються такі принципи як: прибутковість, самоокупність, фінансова відповідальність за результати діяльності. 54. Роль ціноутворення у формуванні фінансових результатів підприємства. 55. Обміркуйте ситуацію, що склалася і знайдіть вихід із цього становища. 56. Уявіть, що Ви отримали у спадщину ресторан, але він потребує модернізації. Умовою заповіту є заборона на його продаж. В даний час грошей на реконструкцію ресторану у Вас немає. Але для того, щоб вижити в умовах жорсткої конкуренції необхідні грошові кошти. Які будуть Ваші дії за цих обставин, якщо Ви поставили собі мету збагатитися за рахунок організації ресторанного бізнесу.
73. Основні завдання розвитку регіонів та шляхи їх вирішення. 74. Регіональні потреби у фінансових ресурсах та їх перерозподіл. 75. Міжбюджетні відносини і форми їх реалізації. Охарактеризуйте роль і призначення дотацій, субсидій, субвенцій. 76. Роль місцевих фінансів у комплексному розвитку регіонів.
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з написання і захисту курсових робіт (див.методичку Курсова робота)
Структурно-описувальна частина курсової роботи повинна бути представлена таким чином: 1) Спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається; 2) Розкривається його практична значимість; 3) Аналізується нормативний матеріал (закон і підзаконні акти), літературні джерела; 4) Приводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що розглядається, або його згода з одним із суджень, що приведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обгрунтована. Це значить, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику (з вказанням джерела інформації) або шляхом логічного висновку, повинен показати “Життєвість”, приорітет своєї позиції в дискусії. Оформлення курсової роботи. Текст повинен бути виконаний розбірливим почерком. Якщо робота написана на окремих листках, вони повинні бути підшиті і понумеровані. На першому (титульному) листі вказують найменування роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництва, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи 25-30 сторінок тексту набраних на комп’ютері, формату А – 4. В кінці роботи дається список використаної літератури. При цьому джерела в списку приводяться в такій послідовності: 1) Методологічні матеріали; 2) Закони та інші нормативні акти; 3) Навчальна, монографічна та інша література. При перевірці курсових робіт та в ході їх захисту, здійснюється контроль знань студентів, виявляються ті х них, хто схильний до наукової роботи. Останні можуть залучатись, за їх бажанням, до НДР, готуватись до вступу в аспірантуру. Результати рецензування курсових робіт показують, що більшість студентів сумлінно відносяться до цього навчального завдання, дотримуються вказівок викладачів і рекомендацій, що містяться в навчально-методичній літературі. Але деякі студенти виконують роботу недоброякісно, допускають серйозні помилки. Найбільш характерними з них є: 1. В роботах не використовуються, або використовуються недостатньо нормативні матеріали, судова практика, літературні джерела. 2. Роботи виконуються без урахування змін, внесених в діюче законодавство. 3. В роботах студенти посилаються на документи, які втратили юридичну силу. 4. Мають місце випадки, коли студенти не проявляють необхідної самостійності і творчого відношення до виконання курсових робіт, а дослівно переписують текст із того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому, творчому вивченню і засвоєнню програмного матеріалу. Тому такі роботи до захисту не допускаються. Проте студенти мають право опиратися в своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу по даній проблемі. Якщо при цьому він приводить цитату або запозичує із літературного джерела якісь теоретичні положення (наприклад: визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики. думку автора літературного джерела з того чи іншого приводу і т.п.), то в обов’язковому порядку належить робити посилання на літературне джерело. По діючому зараз ГОСТу дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а в підряднику – прізвище і ініціали автора названої роботи, місце видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінок, на яких в джерелі вміщений текст. У випадку коли запозичений текст (думка, ідея і т.п.) перефразується, в виносці перед прізвищем автора ставиться "Див." Якщо ж робота, із якої запозичений текст, опублікована в журналі, збірнику праць, матеріалів науково-практичної конференції і т.п. в виносці після прізвища автора (авторів) і назви роботи ставляться дві косі риски і далі назва журналу (збірника праць і т.п.), рік видання, номер і сторінка, із якої взято текст для курсової роботи. Так оформлюються і виноски при посиланнях на закони, укази і постанови верховних органів влади і управління нашої держави, постанови Пленуму Верховного суду України і інші матеріали, що опубліковані в періодичній пресі. Виноски на кодекси не потрібні, крім випадків запозичення тексту із коментаря до деякої статті чи необхідності звернути увагу.
13. Тематика КУРСОВИХ РОБІТ
Студенти можуть запропонувати свою тему роботи, попередньо узгодивши її з викладачем.
14. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки. Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. Студентам, при підготовці контрольних робіт, необхідно знати теоретичний матеріал, розв’язувати задачі, виконувати тестові завдання. Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною.
15. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Змістовний модуль1. Сутність фінансів, Фінансова політика, Фінансова система
Тема 1. СУТНІСТЬ ФІНАНСІВ, ЇХ ФУНКЦІЇ І РОЛЬ План семінарського заняття. 1. Сутність фінансів: об’єкти і суб’єкти фінансових відносин, умови залучення фінансів в грошовий обіг. 2. Призначення і роль державних фінансів. 3.Функції фінансів 4. Моделі фінансових відносин. Тема 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМАПлан семінарського заняття 1. Структурна побудова фінансової системи. 2. Характеристика складових фінансової системи. 3. Управління фінансовою системою.
Тема 3. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ План семінарського заняття 1. Суть фінансової політики і її вплив на соціально-економічний розвиток держави. 2. Характеристика типів і видів фінансової політики. 3. Основні завдання фінансової політики і методи їх розв’язання. 4. Фінансовий механізм, його складові елементи та їх призначення. 5. Фінансове планування: сутність, методи, завдання. 6. Система управління фінансами. Об’єкти і суб`єкти управління, функції вищих законодавчих і виконавчих органів державної влади з питань управління фінансами. 7. Фінансовий контроль та його значення, характеристика видів, форм і методів фінансового контролю.
Тема 4. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМИ УКРАЇНИПлан семінарського заняття. 1. Сутність і функції податків, елементи оподаткування. 2. Класифікація податків. 3. Податкова система України. 4. Форми оподаткування.
Тема 5. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВПлан семінарського заняття. 1. Сутність фінансів підприємств і їх функції. 2. Схема функціонування фінансів підприємств. 3. Фінансові ресурси підприємств, їх склад і класифікація. 4. Принципи організації фінансів комерційних організацій і підприємств. 5. Формування і розподіл прибутку.
Тема 6. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТНА СИСТЕМАПлан семінарського заняття. 1. Характеристика і склад державних фінансів. 2. Соціально-економічна сутність і призначення бюджету. 3. Бюджетна система і бюджетний устрій. 4. Процедура складання і прийняття бюджету.
Тема 7. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУПлан семінарського заняття. 1. Характеристика доходів бюджету і джерел їх поповнення. 2. Витрати державного бюджету і їх класифікація. 3. Бюджетний дефіцит: проблеми скорочення і джерела покриття. 4. Концепції побудови бюджету.
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ
10. Податкова система України: стан та перспективи розвитку. 11. Вплив податкової системи на первинні доходів суб`єктів економіки. 12. Роль податкової складової в доходах підприємства як мотиваційний чинник приховування результатів діяльності. 13. Характеристика податкового навантаження на суб`єктів економіки і показники його визначення. 14. Співвідношення прямого і непрямого оподаткування і його вплив на платоспроможний попит і показники виробництва. 15. Місцеві податки і збори, їх роль у формуванні місцевих бюджетів. 16. Податкові системи зарубіжних країн. 17. Еволюція форм оподаткування. 18. Оборотні податки (з реалізації, з продажу, ПДВ), практика їх застосування в різних країнах і наслідки дії. 19. Легальні і нелегальні способи ухилення від сплати податків. 20. Роль законодавства у формуванні схем відмивання грошей. 21. Проблеми наповнення доходної частини бюджету та методи їх розв’язання. 22. Джерела формування доходної частини бюджету України і методи їх розширення. 23. Обґрунтування концепції побудови бюджету на наступний рік. 24. Оцінка використання бюджету поточного року та ефективності використання коштів за статтями витрат. 25. Концепції бюджетної політики та досвід їх застосування в світовій практиці. 26. Бюджетний дефіцит: сутність, умови існування, методи подолання та вплив на розвиток економіки. 27. Об’єктивна необхідність фінансів як системи економічних відносин і етапи їх становлення і розвитку. 28. Реалізація розподільної функції фінансів у формуванні соціально-справедливого суспільства. 29. Можливості фінансів у розв’язанні проблем соціально-економічного розвитку суспільства. 30. Ресурсозбереження як засіб розширеного відтворення фінансових ресурсів і методи його забезпечення.
Змістовний модуль 2. Економічний зміст та взаємозв’язок окремих сферта ланок фінансової системи
Тема 8. Місцеві фінанси План семінарського заняття.
Тема 9. ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ ТА ДЕРЖАВНІ ЦІЛЬОВІ ФОНДИПлан семінарського заняття. 1. Сутність державного кредиту і його відмінності від банківського. 2. Форми і види державного кредиту. 3. Державний борг та його роль у формуванні фінансових ресурсів держави. 4. Управління державним боргом. 5. Державні цільові фонди.
Тема 10. ФІНАНСИ НАСЕЛЕННЯПлан семінарського заняття 1. Сутність фінансів населення. 2. Структура фінансових ресурсів населення. 3. Характеристика доходної частини бюджету домогосподарств. 4. Характеристика витратної частини бюджету домогосподарств. Тема 11. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОКПлан семінарського заняття. 1. Економічна необхідність і роль страхування. 2. Система основних фондів і джерела їх формування. 3. Класифікація страхування. 4. Страховий ринок. Тема 12. ФІНАНСОВИЙ РИНОКПлан семінарського заняття. 1. Сутність і значення фінансового ринку. 2. Характеристика основних операцій на фінансовому ринку. 3. Ринок цінних паперів і його розвиток в Україні.
Тема 13. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ План семінарського заняття 1. Характеристика сфери міжнародних фінансів. 2. Міжнародні фінансові організації та інститути. 3. Передумови виникнення і наслідки глобалізації міжнародних фінансів. Тема 14. фінансова безпека План семінарського заняття
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ
Питання, що потребують власної оцінки
10.Дайте оцінку існуючого в Україні співвідношення прямих та непрямих податків. Як це впливає на розвиток економіки. 11.Охарактеризуйте наслідки збільшення фінансової самостійності регіонів (зростання ролі місцевих фінансів). 12.Як на вашу думку вплине на доходи населення та економіку в цілому сучасна соціальна політика Уряду України. 13.Як на вашу думку підвищити вплив фінансів населення на економіку країни. 14.Які на вашу думку існують недоліки у передбаченій Бюджетним кодексом процедурі прийняття бюджету. 15.Обгрунтуйте вашу пропозицію стосовно того, яку концепцію побудови бюджету необхідно застосовувати в Україні на сучасному етапі.. 16.Охарактеризуйте вплив ПДВ на доходи населення, інфляційні процеси та стан економіки. 17.Які наслідки для суб’єктів фінансових відносин має ревальвація гривні, проведена НБУ 18.Дайте оцінку стану розвитку страхового ринку в Україні та назвіть причини такого стану. 19.Які дії ви вважаєте за необхідно здійснити, якщо бажаєте збільшити прибутковість власного підприємства. 20.Як ви оцінюєте сучасну систему фінансового розподілу та перерозподілу ВВП. Назвіть наслідки такого розподілу. 21.Економіка знаходиться у кризовому стані: спад виробництва, високий рівень безробіття та низькі доходи населення. Які дії стосовно бюджетної політики держави повинет прийняти Уряд? 22.Дайте оцінку ефективності бюджетної політики Уряду України. 23.Охарактеризуйте джерела покриття в Україні бюджетного дефіциту і дайте оцінку ефективності їх застосування. 24.Опишіть які наслідки для економіки країни в цілому та для населення зокрема матиме збільшення державою соціальних виплат населенню за різними сценаріями розвитку. Дайте характеристику позитивних та негативних сторін прямих та непрямих податків
16. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ЗМІСТОВНИЙ Модуль 1. Сутність фінансів, Фінансова політика, Фінансова система
Тема 1. Сутність фінансів, їх функції і роль
1. ВВП включає: а) прибуток, заробітна плата, доходи від особистого господарства, відрахування на соціальні заходи, амортизація, чисті податки; б) прибуток, заробітна плата, доходи від особистого господарства, чисті податки; в) страхові запаси, основні засоби, валютні кошти, відрахування на соціальні заходи, амортизація, чисті податки;
2. За послідовністю розподілу ВВП є такі моделі фінансових відносин: а) модель ринкової економіки, б) модель адміністративної економіки, в) модель з використанням тіньових схем вилучення впливової частки фінансових коштів, г) американська модель, д) скандинавська модель, е) західноєвропейська модель, є) вірні відповіді (а-б), ж) вірні відповіді (а-в), з) вірні відповіді (г-е), и) всі відповіді вірні.
3. Суб`єктами фінансових відносин виступають: а) держава, наймані працівники та підприємці; б) держава, все населення, роботодавці; в) працівники бюджетної сфери, пенсіонери, малозабезпечені верстви населення.
4. В якій моделі фінансових відносин розподіл ВВП посинається на стадії утворення первинних доходів шляхом вилучення на користь суспільства частини створеної вартості: а) модель ринкової економікм, б) модель адміністративної економіки, в) модель з використанням тіньових схем вилучення впливової частки фінансових коштів, г) американська модель, д) скандинавська модель, е) західноєвропейська модель.
5. Сукупність відносно уособлених взаємопов’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП, це: а) фінансові інтереси, б) фінансова система, в) фінанси.
6. Основою для виникнення фінансів слугувало: а) потреби соціального розвитку; б) існування держави; в) виникнення товарно-грошових відносин; г) розвиток товарних відносин; д) поява податків.
7. За рівнем державної централізації моделями фінансових відносин є: а) модель ринкової економіки, б) модель адміністративної економіки, в) модель з використанням тіньових схем вилучення впливової частки фінансових коштів, г) американська модель, д) скандинавська модель, е) західноєвропейська модель, є) вірні відповіді (а-б), ж) вірні відповіді (а-в), з) вірні відповіді (г-е), и) всі відповіді вірні.
8. Збалансування інтересів суб’єктів фінансових відносин досягається шляхом: а) встановлення оптимальних пропорцій розподілу ВВП, б) стимулювання шляхів збільшення доходів, в) стимулювання підвищення ефективності виробництва, г) забезпечення постійного зростання ВВП, д) забезпечення постійного одночасного зростання доходів кожного з суб’єктів, е) вірні відповіді (а-в), є) вірні відповіді (г-д), ж) вірні відповіді (а-д), з) вірні відповіді (а, г, д).
9. Сукупність фінансових відносин, що виникають на різних рівнях господарювання, являє собою: а) предмет фінансової науки; б) об’єкт фінансової науки; в) метод фінансової науки; г) мету фінансової науки.
10. Сферою виникнення та функціонування фінансів є така стадія процесу відтворення: а) виробництво; б) розподіл; в) обмін; г) споживання.
11. Складовими фінансової системи країни виступають: а) фінанси населення; б) фінанси підприємств; в) фінансово-кредитні організації; г) державні фінанси; д) міжнародні фінанси; е) вірні відповіді (а-в); є) вірні відповіді (а-г); ж) вірні відповіді (а-д).
12. Фінансовий контроль, що здійснюється державою має назву: а) державний; б) відомчий; в) внутрішній; г) незалежний; д) суспільний.
13. Розподіл, що відбувається в сфері матеріального виробництва, де створюється вартість, називається: а) первинний; б) вторинний; в) перерозподіл.
14. До складу національного багатства країни включаються: а) основні засоби, страхові запаси, природні ресурси, утворений прибуток, вартість виробленого продукту; б) страхові запаси, золотий запас, природні ресурси, валютні кошти, акціонерний капітал; в) основні засоби, матеріальні ресурси, страхові запаси, золотий запас, природні ресурси.
15. Фінанси як економічна категорія охоплюють: а) сукупність економічних відносин, пов’язаних з перерозподілом у грошовій формі національного багатства; б)сукупність економічних відносин, пов’язаних з обміном, розподілом і перерозподілом у грошовій формі валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства; в) сукупність економічних відносин, пов’язаних із створенням валового внутрішнього продукту.
16. Первинними доходами суб`єктів економіки є: а) заробітна плата, прибуток, непрямі податки, доходи від державного майна; б) прибуток, непрямі податки, тіньові доходи населення; в) заробітна плата, непрямі податки, доходи від державного майна; г) податки та внески до централізованих фондів.
17. Вторинні доходи це: а) заробітна плата, непрямі податки; б) податки і внески до централізованих фондів; в) доходи та прибутки громадян; г) заробітна плата, прибуток, непрямі податки, доходи від державного майна.
18. Фінансові ресурси це: а) сукупність відносно уособлених взаємопов’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу і перерозподілу ВВП; б) грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання валового внутрішнього продукту; в) грошові відносини, пов’язані з обміном, розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту, а в певних умовах і національного багатства; г) сукупність економічних відносин, пов’язаних із створенням валового внутрішнього продукту.
19. Джерелами формування фінансових ресурсів є: а) прибуток; б) прямі і непрямі податки з населення; в) амортизаційні відрахування; г) відрахування на соціальні цілі; д) доходи від зовнішньоекономічної діяльності; е) вірні відповіді (а-в); є) вірні відповіді (а-г); ж) вірні відповіді (а-д).
20. Фінансовий контроль виступає у таких формах: а) внутрішній, зовнішній, аудиторський, суспільний; б) політичний, загальнодержавний, відомчий, соціальний, міжнародний; в) державний, відомчий, внутрішній, незалежний, суспільний; г) нормативний, стратегічний
Питання для дискусій
Тема 2. ФІНАНСОВА СИСТЕМА
1. З наведеного переліку виберіть сфери фінансової системи: а) державні фінанси б) державний кредит в) фінанси підприємств г) фінанси населення д) фінанси комерційних організацій е) фінанси фінансових посередників є) фонди цільового призначення ж) державний бюджет з) міжнародні фінанси
2. За структурною побудовою фінансова система поділяється на: а) ланки б) сфери в) централізовані і децентралізовані фінанси
3. Сукупність різних сфер фінансових відносин, в процесі реалізації яких формуються і використовуються різноманітні грошові фонди, це: а) фінанси б) фінансова система в) фінанси населення г) фінанси підприємств д) державні фінанси
4. За формою організації грошових відносин фінансова система поділяється на: а) ланки б) сфери в) централізовані і децентралізовані фінанси
5. З наведеного переліку виберіть ланки фінансової системи: а) державні фінанси б) державний кредит в) фінанси підприємств г) фінанси населення д) фінанси комерційних організацій е) фінанси фінансових посередників є) фонди цільового призначення ж) державний бюджет з) міжнародні фінанси
6. До децентралізованих фінансів відносяться: а) державні фінанси б) фінанси підприємств в) фінанси населення г) міжнародні фінанси д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (а-г) ж) вірні відповіді (б-в) з) вірні відповіді (б-г)
7. Фінансовими посередниками у фінансовій системі є: а) комерційні банки б) страхові та фінансові компанії в) кредитні спілки г) пенсійні фонди д) ощадні установи е) пайові фонди є) вірні відповіді (а-б) ж) вірні відповіді (б-г) з) вірні відповіді (в-д) и) вірні відповіді (а-е)
8. Функція контролю за своєчасністю і повнотою виконання Державного бюджету покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
9. Функція найвищого контролю за всією фінансовою діяльністю держави покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк 10. Функція розробки основних макроекономічних показників, на основі яких обґрунтовуються розрахунки доходної і видаткової частин бюджету, покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
11. Функція прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та адміністративних штрафів до порушників фінансового законодавства і забезпечення їх стягнення покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
12. Робота по складанню проекту Державного бюджету покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
13. Функція управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
14. Функція розміщення на фінансовому ринку державних цінних паперів покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
15. Вироблення основних напрямків державної фінансової політики покладено на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
16. Функція контролю за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
17. Визначення засад внутрішньої та зовнішньої політики держави, затвердження загальнодержавної програми розвитку покладено на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
18. Здійснення ревізій і перевірок фінансової діяльності, правильності використання державних коштів покладено на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
19. Функція координації роботи міністерств та інших органів виконавчої влади покладена на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
20. Прийняття указів щодо регламентації сфери фінансової діяльності покладено на: а) Верховну Раду б) Міністерство фінансів в) Кабінет Міністрів г) Державну казначейську службу д) Державну фінансову інспекцію е) Державну податкову службу є) Рахункову палату ж) Президента з) Міністерство економічного розвитку і торгівлі и) Національний банк
Питання для дискусій
Тема 3. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА І ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ
1. Цей напрямок фінансової політики грунтується на основі врахування вимог об’єктивних економічних законів, з’ясуванні можливостей розвитку господарської системи та вивченні потреб населення: а) наукове обгрунтування концепцій розвитку фінансів б) визначення основних напрямків використання фінансів у перспективі і поточному періоді в) реалізація практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети
2. На цьому етапі реалізації фінансової політики здійснюється оцінка можливостей зростання фінансових ресурсів: а) наукове обгрунтування концепцій розвитку фінансів б) визначення основних напрямків використання фінансів у перспективі і поточному періоді в) реалізація практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети
3. На цьому етапі реалізації фінансової політики формується програма розвитку фінансової системи: а) наукове обгрунтування концепцій розвитку фінансів б) визначення основних напрямків використання фінансів у перспективі і поточному періоді в) реалізація практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети
4. Основною метою фінансової політики виступає: а) досягнення підвищення суспільного добробуту б) сприяння зростанню ефективності виробництва і підвищенню продуктивності праці в) сприяння впровадженню матеріало- та ресурсозберігаючих технологій г) забезпечення побудови раціональної структури економіки д) мобілізація фінансових ресурсів, необхідних для досягнення політичних цілей та задоволення потреб населення
5. Що з наведеного нижче входить до складу напрямків фінансової політики: а) податкова політика б) бюджетна політика в) інвестиційна політика г) політика в сфері зовнішньо-економічної діяльності д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (в-г) ж) вірні відповіді (а-г)
6. Сукупність заходів, спрямованих на вирішення завдань конкретного етапу розвитку, має назву: а) фінансова стратегія б) фінансова тактика в) фінансовий механізм г) фінансова політика д) фінансове планування е) фінансове прогнозування є) фінансовий контроль
7. Довготривалий курс фінансової політики, який передбачає вирішення великомасштабних завдань, це: а) фінансова стратегія б) фінансова тактика в) фінансовий механізм г) фінансова політика д) фінансове планування е) фінансове прогнозування є) фінансовий контроль
8. Сукупність форм і методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різноманітних потреб державних структур, суб’єктів підприємницької діяльності і населення, це: а) фінансова стратегія б) фінансова тактика в) фінансовий механізм г) фінансова політика д) фінансове планування е) фінансове прогнозування є) фінансовий контроль
9. Сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об’єкта управління з метою оцінки обгрунтованості та ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання, це: а) фінансова стратегія б) фінансова тактика в) фінансовий механізм г) фінансова політика д) фінансове планування е) фінансове прогнозування є) фінансовий контроль
10. Метод фінансового планування повинен включати елементи: а) пошуку можливостей покращення досягнутих показників в прогнозованому проміжку часу б) аналізу досягнутого рівня в) вибору способів для розрахунку показників г) способів і прийомів проведення розрахунків д) вірні відповіді (а-г) е) вірні відповіді (б-г) є) вірні відповіді (в-г)
11. За контроль про дотримання фінансового законодавства відповідає: а) Верховна Рада б) Кабінет Міністрів в) Державна податкова служба г) Державна казначейська служба д) Державна фінансова інспекція е) вірні відповіді (а-б) є) вірні відповіді (г-д) ж) вірні відповіді (а-в)
12. В залежності від ступеня охоплення підконтрольного об’єкта видами фінансового контролю є: а) внутрішній і зовнішній б) державний, муніципальний, незалежний в) комплексний, тематичний, повний, частковий, суцільний, вибірковий г) документальний і фактичний д) стратегічний і тактичний
13. В залежності від взаємовідносин об’єкта і суб’єкта видами фінансового контролю є: а) внутрішній і зовнішній б) державний, муніципальний, незалежний в) комплексний, тематичний, повний, частковий, суцільний, вибірковий г) документальний і фактичний д) стратегічний і тактичний
14. В залежності від джерел інформації видами фінансового контролю є: а) внутрішній і зовнішній б) державний, муніципальний, незалежний в) комплексний, тематичний, повний, частковий, суцільний, вибірковий г) документальний і фактичний д) стратегічний і тактичний
15. В залежності від цільової спрямованості контрольних дій видами фінансового контролю є: а) внутрішній і зовнішній б) державний, муніципальний, незалежний в) комплексний, тематичний, повний, частковий, суцільний, вибірковий г) документальний і фактичний д) стратегічний і тактичний
16. Призначенням якого з складових елементів фінансового механізму є визначення необхідних розмірів формування видатків, постійно діючих та непередбачених витрат фінансових ресурсів: а) фінансове планування й прогнозування б) фінансові показники в) фінансові нормативи та резерви г) система управління фінансами
17. Для оцінки успішності проведення фінансової політики в державі використовують такі показники: а) рівень дефіциту бюджету б) стабільність національної грошової одиниці в) рівень податкового навантаження г) впровадження інноваційних технологій д) продуктивність праці е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (а-г) ж) вірні відповіді (а-д)
18. Складовими елементами фінансового механізму є: а) фінансове планування й прогнозування б) фінансові показники в) нормативи та резерви г) система управління фінансами д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (а-г)
19. Призначенням якого з складових елементів фінансового механізму є визначення можливостей держави щодо фінансового забезпечення розвитку економіки і соціальної сфери: а) фінансове планування й прогнозування б) фінансові показники в) фінансові нормативи та резерви г) система управління фінансами
20. Об’єктом фінансового планування виступає: а) фінансова діяльність держави, господарських структур, окремих громадян б) фінансові ресурси, їх рух при здійсненні відтворювальних процесів в економіці в) створення, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів на всіх етапах від виробництва до споживання ВВП
Питання для дискусій
Тема 4. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА
1. Сукупність встановлених в країні податків та механізмів їх справляння: а) елементи оподаткування, б) податкова система, в) податкове навантаження, г) податкове регулювання.
2. Розподіл і закріплення податків, визначених податковим законодавством, між бюджетами різних рівнів являє собою: а) податкову політику, б) податкове регулювання, в) податкову систему, г) податкове навантаження
3. З наведеного переліку оберіть прямі податки: а) податок на доходи фізичних осіб, б) податок на прибуток підприємств, в) податок на додану вартість, г) акцизний податок, д) податок на дохід, е) податок на майно, є) мито.
4. З наведеного переліку оберіть непрямі податки: а) податок на доходи фізичних осіб, б) податок на прибуток підприємств, в) податок на додану вартість, г) акцизний податок, д) податок на дохід, е) податок на майно, є) мито.
6. Розмір об’єкта оподаткування, в межах якого податок не справляється, називається: а) одиниця оподаткування, б) податкова ставка, в) неоподаткований мінімум, г) податкова квота. 7. Податки, що встановлюються для окремих платників шляхом виділення об’єкта оподаткування і затвердження податкових ставок, називаються: а) окладні, б) розкладні, в) прямі, г) непрямі.
8. Податки, що встановлюються в цінах товарів і послуг і розмір яких для окремого платника не залежить від його доходів, називаються: а) окладні, б) розкладні, в) прямі, г) непрямі
9. Елементами системи оподаткування є: а) суб’єкт та об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування , джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота; б) прямі та непрямі податки, збори, відрахування і внески до бюджету та позабюджетних фондів; в) податки, принципи оподаткування, форми оподаткування, методи оподаткування.
10. Частка окремого податку чи загальної суми податків, сплачених платником, у його доходах, це: а) об’єкт оподаткування, б) одиниця оподаткування, в) податкова ставка, г) податкова квота, д) податкове навантаження.
11. Податки виконують такі функції: а) розподільна, контрольна, б) регулююча, фіскальна, в) регулююча, контрольна, г) фіскальна, стимулююча, д) розподільна, фіскальна.
12. Одиниця оподаткування це: а) чисельна одиниця виміру об’єкта оподаткування, щодо якої встановлюються податкові ставки, б) частка окремого податка чи загальної суми податків, сплачених платником, у його доходах, в) фізична чи вартісна величина, щодо якої нараховується податок, г) питома вага податків в прибутках (доходах) платників податків.
13. Складовими частинами податкової системи є: а) плата, відрахування, податки та неподаткові платежі; б) суб’єкт та об’єкт оподаткування, одиниця оподаткування , джерело сплати податку, податкова ставка, податкова квота; в) податки, принципи оподаткування, форми оподаткування, методи оподаткування.
14. Фізична чи вартісна величина, щодо якої нараховується податок, це: а) об’єкт оподаткування, б) одиниця оподаткування, в) податкова ставка, г) податкова квота, д) джерело сплати податку.
15. Частка податків у структурі ВВП являє собою: а) податкове регулювання, б) податкову політику, в) податкове навантаження, г) податкову квоту.
16. Сукупність державних заходів, спрямованих на удосконалення податкової системи з метою розвитку економіки: а) податкове право; б) податкова система; в) податкова політика; г) податкове регулювання. 17. Податки, які сплачуються з доходів або майна, називаються: а) непрямими; б) прогресивними; в) реальними; г) регресивними.
18. В залежності від об’єкта оподаткування податки класифікуються на: а) прямі і непрямі, б) державні і місцеві, в) загальні і спеціальні.
19. Оподаткування, яке характеризується тим, що ставки податку знижуються по мірі зростання розміру доходу чи майна, називаються: а) пропорційне оподаткування, б) прогресивне оподаткування, в) регресивне оподаткування, г) змішане оподаткування.
Питання для дискусій
Тема 5. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
1. Принципом організації фінансів підприємств, який забезпечує покриття витрат на просте відтворення величиною одержаних доходів, є: а) самоокупність, б) прибутковість, в) самофінансування, г) фінансова відповідальність, д) господарська і юридична обособленість.
2. Фінансові ресурси, що обслуговують певний виробничий процес, мають назву: а) прирощені, б) матеріалізовані, в) в обігу, г) початкові.
3. Фінансові ресурси за кругообігом поділяються на: а) початкові, прирощені, б) матеріалізовані, в обігу, в) власні, залучені, позичені.
4. Самофінансування дає можливість: а) приймати рішення з питань виробничої і фінансової діяльності, б) окупати вкладені кошти, в) формувати джерела для розширеного відтворення і забезпечення соціального розвитку, г) раціонального використання зароблених і залучених фінансових ресурсів, д) визначати ефективного власника і при необхідності його змінити через банкрутство.
5. Прибутковість дає можливість: а) приймати рішення з питань виробничої і фінансової діяльності, б) окупати вкладені кошти, в) формувати джерела для розширеного відтворення і забезпечення соціального розвитку, г) раціонального використання зароблених і залучених фінансових ресурсів, д) визначати ефективного власника і при необхідності його змінити через банкрутство.
6. Основними факторами, які впливають на величину прибутку, є: а) виручка від реалізації, ціна, дебіторська та кредиторська заборгованість, б) обсяги реалізації, ціна, собівартість, в) обсяги виробництва, відшкодуівння матеріальних витрат, витрати на заробітну плату, г) оборотність оборотних фондів, обсяги виробництва, ціна.
7. Грошові відносини, що виникають при здійсненні підприємницької діяльності в процесі формування, розподілу і використання власного капіталу та цільових фондів, це: а) фінансові ресурси, б) фінанси підприємств, в) джерела фінансових ресурсів.
8. Залученими джерелами фінансових ресурсів є: а) внески членів трудового колективу; кошти резервного фонду; позареалізаційні доходи; кошти, отримані на фінансовому ринку; б) внески членів трудового колективу; кошти, отримані на фінансовому ринку; бюджетні асигнування; в) амортизаційні відрахування; прибуток від реалізації; позареалізаційні доходи; кошти резервного фонду; г) амортизаційні відрахування; комерційні кредити; чистий прибуток; кошти резервного фонду. 9. Власними джерелами фінансових ресурсів є: а) прибуток від реалізації; внески членів трудового колективу; кошти резервного фонду; кошти, отримані на фінансовому ринку; б) чистий прибуток; бюджетні асигнування; внески членів трудового колективу; в) амортизаційні відрахування; прибуток від реалізації; позареалізаційні доходи; кошти резервного фонду; г) амортизаційні відрахування; комерційні кредити; чистий прибуток; кошти резервного фонду. 10. Схема руху грошових потоків підприємства має такий вигляд: а) фінансові ресурси – витрати – доходи – фінансові результати, б) витрати – доходи – прибуток або збиток, в) гроші – товар – виробництво – товар’ – гроші’.
11. Некомерційна діяльність засновується на таких принципах: а)самоокупність, фінансова відповідальність, господарська і юридична обособленість; б) самоокупність, самофінансування, плановість, підзвітність, цільовий характер виділення коштів; в) прибутковість, самофінансування, самоокупність, фінансова відповідальність, господарська і юридична обособленість.
12. Метою підприємницької діяльності є: а) виробництво продукції, б) реалізація продукції, в) розширене відтворення, г) отримання прибутку, д) розвиток виробництва.
13. Кошторисне фінансування здійснюється за такими принципами: а) самоокупність, фінансова відповідальність, господарська і юридична обособленість; б) плановість, підзвітність, цільовий характер виділення коштів, самоокупність, господарська і юридична обособленість; в) плановість, підзвітність, цільовий характер виділення коштів, виділення коштів залежно від фактичних показників діяльності підприємств.
14. Перенесена на готову продукцію вартість основних засобів та їх знос в процесі експлуатації, являють собою: а) матеріальні витрати, б) собівартість продукції, в) амортизаційні відрахування, г) фінансовий результат.
15. Частина фінансових ресурсів, що постійно перебувають в обігу, це: а) основні фонди, б) оборотні фрнди, в) власні кошти, г) виробничі запаси.
16. За напрямами фінансування виділяють такі витрати: а) на виробництво і реалізацію продукції, на відтворення основних засобів, на операційні заходи, на соціальні цілі; б) забезпечені власними фінансовими ресурсами, покриті залученими позиковими коштами, здійснені за рахунок наданих коштів; в) витрати, що відносяться на собівартість; прибуток 17. Напрямом використання якого фонду на підприємстві виступає освоєння нових видів продукції: а) фонду нагромадження, б) фонду споживання, в) резервного фонду.
18. Резервні фонди підприємств формуються з: а) балансового прибутку, б) чистого прибутку, в) валового прибутку.
19. Кредиторська заборгованість виступає як джерело таких фінансових ресурсів: а) власні, б) залучені (надані), в) позичені.
Питання для дискусій
Тема 6. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ. БЮДЖЕТ І БЮДЖЕТННА СИСТЕМА
1. Принципом бюджетної системи, який передбачає формування бюджету на реальних макроекономічних показниках розвитку держави, є: а) принцип збалансованості, б) принцип повноти, в) принцип обгрунтованості, г) принцип субсидіарності, д) принцип ефективності.
2. Принципом бюджетної системи, який передбачає необхідність реалізації запланованих цілей при найменших бюджетних витратах з максимальними результатами, є: а) принцип збалансованості, б) принцип повноти, в) принцип обгрунтованості, г) принцип субсидіарності, д) принцип ефективності.
3. Принципом бюджетної системи, який передбачає розподіл видатків між бюджетами з урахуванням максимального наближення суспільних послуг до їх безпосереднього споживача, є: а) принцип обгрунтованості, б) принцип справедливості і неупередженості, в) принцип цільового використання бюджетних коштів, г) принцип збалансованості д) принцип субсидіарності.
4. Принципом бюджетної системи, який передбачає розподіл коштів суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами на недискримінаційній основі з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку, є: а) принцип обгрунтованості, б) принцип справедливості і неупередженості, в) принцип цільового використання бюджетних коштів, г) принцип збалансованості д) принцип субсидіарності.
5. Бюджетний процес це: а) сукупність принципів, форм і методів побудови бюджетної системи та взаємозв’язків між її ланками; б) організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету; в) групування доходів і видатків бюджетів всіх рівнів за однорідними ознаками; г) сукупність конкретних форм і бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів.
6. Бюджетний устрій це: а) сукупність принципів, форм і методів побудови бюджетної системи та взаємозв’язків між її ланками; б) організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету; в) групування доходів і видатків бюджетів всіх рівнів за однорідними ознаками; г) сукупність конкретних форм і бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів.
7. Бюджетний механізм це: а) сукупність принципів, форм і методів побудови бюджетної системи та взаємозв’язків між її ланками; б) організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету; в) групування доходів і видатків бюджетів всіх рівнів за однорідними ознаками; г) сукупність конкретних форм і бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів
8. Бюджетна класифікація це: а) сукупність принципів, форм і методів побудови бюджетної системи та взаємозв’язків між її ланками; б) організація і порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджету; в) групування доходів і видатків бюджетів всіх рівнів за однорідними ознаками; г) сукупність конкретних форм і бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів.
9. Верховна Рада повинна прийняти Закон про Державний бюджет до: а) 1 грудня, б) 31 грудня, в) 25 листопада, г) 1 листопада.
10. Як правова категорія бюджет являє собою: а) сукупність економічних відносин, які виникають при утворенні, розподілі, використанні централізованого фонду грошових коштів держави шляхом розподілу і перерозподілу ВВП; б) основний фінансовий план держави на поточний рік, який має силу закону; в) документ, в якому подаються доходи і видатки, що затверджується у формі закону; г) централізований грошовий фонд держави.
11. План утворення і використання фінансових ресурсів держави та її складових одиниць, який містить розпис грошових доходів і витрат держави та забезпечує можливість виконання відповідними органами влади покладених на них функцій, це: а) бюджет, б) бюджетна резолюція, в) бюджетне регулювання, г) бюджетний механізм, д) бюджетне фінансування.
12. Надання в безповоротному порядку коштів з бюджету господарюючим суб’єктам для повного або часткового покриття їх витрат, це: а) бюджетний процес, б)бюджетне фінансування, в) бюджентне регулювання, г) бюджетний механізм
Питання для дискусій
Тема 7. ДОХОДИ І ВИДАТКИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
1. За економічним призначенням здійснення видатків державні витрати поділяються на: а) державні і місцеві, б) поточні, капітальні і кредитування, в) передбачені Законом про Державний бюджет, передбачені бюджетом АР Крим, передбачені місцевими бюджетами, г)
2. За бюджетними програмами державні видатки поділяються на: а) державні і місцеві, б) поточні, капітальні і кредитування, в) передбачені Законом про Державний бюджет, передбачені бюджетом АР Крим, передбачені місцевими бюджетами, г) видатки на цільові програми.
3. За функціями, з якими пов’язані видатки державні витрати поділяються на: а) державні і місцеві, б) поточні, капітальні і кредитування, в) передбачені Законом про Державний бюджет, передбачені бюджетом АР Крим, передбачені місцевими бюджетами, г) видатки на цільові програми.
4. За ознакою розпорядника бюджетних коштів державні видатки поділяються на: а) державні і місцеві, б) поточні, капітальні і кредитування, в) передбачені Законом про Державний бюджет, передбачені бюджетом АР Крим, передбачені місцевими бюджетами, г) видатки на цільові програми. .
5. Відповідно до рівня розміщення державних доходів видатки бюджету поділяються на: а) централізовані і децентралізовані, б) поточні і видатки на розвиток, в) інвестиції, бюджетні кредити, державні дотації, субсидії і кошторисне фінансування, г) видатки на соціальний захист, оборону, науку, управління.
6. За формами фінансування видатки бюджету поділяються на: а) централізовані і децентралізовані, б) поточні і видатки на розвиток, в) інвестиції, бюджетні кредити, державні дотації, субсидії і кошторисне фінансування, г) видатки на соціальний захист, оборону, науку, управління.
7. За роллю у суспільному виробництві видатки бюджету поділяються на: а) централізовані і децентралізовані, б) поточні і видатки на розвиток, в) інвестиції, бюджетні кредити, державні дотації, субсидії і кошторисне фінансування, г) видатки на соціальний захист, оборону, науку, управління.
8. До неподаткових надходжень бюджету відносяться: а) надходження від штрафів та фінансових санкцій, б) доходи від власності та підприємницької діяльності, в) надходження від приватизації майна, г) адміністративні збори і платежі, д) проценти та дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств, е) податки, є) ) вірні відповіді (а – в), ж) вірні відповіді (а – г), з) вірні відповіді (а – д), и) ) вірні відповіді (а – е).
9. Найбільшу питому вагу в сумі податкових надходжень України займають надходження від: а) податку на прибуток, б) податку на доходи фізичних осіб, в) податок на додану вартість, г) акцизного податку.
10. Найбільшу питому вагу у видатках бюджету України займають: а) видатки на промисловість, енергетику та будівництво, б) видатки на державне управління, в) видатки на соціально-культурну сферу, г) видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення населення, д) видатки на громадський порядок, безпеку, судову владу.
11. Суть якої концепції побудови бюджетної системи полягає у правильному визначенні державою пріоритетів і зосередженні ресурсів на стратегічно важливих напрямках: а) концепція щорічно збалансованого бюджету, б) концепція збалансованості бюджету у фазах економічного циклу, в) концепція функціонального призначення фінансів
12. Виникнення бюджетного дефіциту є результатом: а) надмірних соціальних програм, б) суттєвих оборотів тіньового капіталу, в) необгрунтованої емісії грошей, г) спаду виробництва, д) вірні відповіді (а – в), е) вірні відповіді (б – в), є) вірні відповіді (а – г)
13. Суть якої концепції побудови бюджетної системи полягає у тому, що держава, незважаючи на соціально-економічне становище, забезпечує збалансований за доходами і видатками бюджет: а) концепція щорічно збалансованого бюджету, б) концепція збалансованості бюджету у фазах економічного циклу, в) концепція функціонального призначення фінансів.
14. Профіцитний стан бюджетного фонду – це стан, при якому: а) доходи бюджету перевищують видатки та кредитування, б) видатки та кредитування бюджету перевищують доходи, в) видатки та кредитування дорівнюють доходам.
15. Суть якої концепції побудови бюджетної системи полягає у тому, що в період економічного спаду уряд свідомо знижує податки і збільшує державні видатки, а в період стійкого економічного зростання – підвищує податки і знижує видатки: а) концепція щорічно збалансованого бюджету, б) концепція збалансованості бюджету у фазах економічного циклу, в) концепція функціонального призначення фінансів.
16. Найефективнішим джерелом покриття бюджетного дефіциту є: а) грошова емісія, б) підвищення ставок оподаткування, в) розширення бази оподаткування, г) зовнішні запозичення, д) внутрішні запозичення.
17. Видатки бюджету, які використовуються для здійснення інноваційної та інвестиційної діяльності, називаються: а) поточні, б) капітальні, в) кредитування, г) видатки розвитку.
Питання для дискусій
Змістовий модуль 2. Економічний зміст та взаємозв’язок окремих сфер та ланок фінансової системи Тема 8. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ
1. Кошти, що безповоротно надаються з Державного бюджету місцевим бюджетам або з місцевого бюджету вищого рівня до місцевого бюджету нижчого рівня для збалансування їх доходів і витрат, це: а) регулюючі доходи, б) закріплені доходи, в) дотації, г) субсидії, д) субвенції.
2. Процес передачі фінансових ресурсів від бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою його збалансування, це: а) субсидіювання, б) вилучення коштів, в) взаємні розрахунки, г) бюджетні позички, д) бюджетне регулювання.
3. Передача коштів з бюджетів нижчого рівня до бюджетів вищого рівня, це: а) субсидіювання, б) вилучення коштів, в) взаємні розрахунки, г) бюджетні позички, д) бюджетне регулювання.
4. Місцеві видатки фінансуються з місцевих бюджетів на: а) муніципальне управління, б) організацію житлово-комунального господарства, в) утримання і розвиток закладів освіти, медицини, культури, г) оборону, д) вірні відповіді (а – б), е) вірні відповіді (а – в), ж) вірні відповіді (а – г). 5. Доходи, які повністю або на основі фіксованого відсотка на постійній або довготривалій основі надходять до відповідного місцевого бюджету, називаються: а) регулюючі доходи, б) закріплені доходи, в) дотації, г) субвенції. д) власні доходи
6. Місцеві фінанси забезпечують: а) регіональні потреби у фінансових ресурсах та їх внутрішньо територіальний перерозподіл, б) державні потреби у фінансових ресурсах та їх міжрегіональний перерозподіл, в) потреби підприємств у фінансових ресурсах та їх перерозподіл.
7. Бюджет області складається з: а) бюджету міст обласного підпорядкування, бюджету районів, б) обласного бюджету, бюджету міст обласного підпорядкування, в) обласного бюджету, бюджету міст обласного підпорядкування, бюджету районів.
8. Кошти, які надаються місцевим бюджетам з бюджетів вищого рівня на фінансування цільових витрат за умов наявності дольового фінансування і підлягають поверненню у разі їх нецільового використання, це: а) регулюючі доходи, б) закріплені доходи, в) дотації, г) субсидії, д)субвенції.
Питання для дискусій
Тема 9. Державний кредит та державні цільові фонди
1. Державний борг, який включає загальну суму заборгованості і процентів, що мають бути сплачені за позиками, має назву: а) поточний б) капітальний в) чистий г) внутрішній д) зовнішній
2. Управління державним боргом передбачає: а) заходи по виплаті доходів кредиторам б) заходи по погашенню займів в) заходи щодо визначення умов випуску нових займів г) заходи щодо зміни умов вже випущених займів д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (в-г) є) вірні відповіді (а-г)
3. Державний борг, який включає суму заборгованості без плати по його обслуговуванню, має назву: а) поточний б) капітальний в) чистий г) внутрішній д) зовнішній
4. Сума заборгованості, що підлягає погашенню в даному році, й належних до сплати процентів з усіх випущених на цей момент позик, це: а) поточний борг б) капітальний борг в) чистий борг г) внутрішній борг д) зовнішній борг
5. В процесі відносин, що стосуються державного кредиту, держава може виступати: а) гарантом б) позичальником в) кредитором г) посередником д) спостерігачем е) вірні відповіді (б-в) є) вірні відповіді (а-в) ж) вірні відповіді (б-д)
6. Обслуговування державного боргу здійснює: а) Міністерство фінансів б) Кабінет Міністрів в) Національний банк г) Державна казначейська служба
7. Стан, при якому вся власність, яка знаходиться за межами країни заарештовується і продається для погашення зовнішнього боргу, називається: а) дефолт б) консолідація в) конверсія г) анулювання боргу д) уніфікація боргу
8. В чому полягає відмінність державного кредиту від банківського: а) причинах виникнення б) характері руху фінансових потоків в) принципі оформлення г) принципі поворотності д) принципі платності е) забезпеченості кредиту є) вірні відповіді (а-в) ж) вірні відповіді (а-е) з) вірні відповіді (а-г)
9. В залежності від встановлення забезпеченості державні позики поділяються на: а) внутрішні і зовнішні б) державні і місцеві в) заставні і беззаставні г) з правом і без права довготермінового погашення д) процентні, виграшні, дисконтні
10. В залежності від місця розміщення позик вони поділяються на: а) внутрішні і зовнішні б) державні і місцеві в) заставні і беззаставні г) з правом і без права довготермінового погашення д) процентні, виграшні, дисконтні
11. За правом емісії позики поділяються на: а) внутрішні і зовнішні б) державні і місцеві в) заставні і беззаставні г) з правом і без права довготермінового погашення д) процентні, виграшні, дисконтні
12. За характером виплати доходу державні позики поділяються на: а) внутрішні і зовнішні б) державні і місцеві в) заставні і беззаставні г) з правом і без права довготермінового погашення д) процентні, виграшні, дисконтні
13. В залежності від зобов’язань держави в погашенні боргу розрізняють такі позики: а) внутрішні і зовнішні б) державні і місцеві в) заставні і беззаставні г) з правом і без права довготермінового погашення д) процентні, виграшні, дисконтні
14. Перенесення строків виплати заборгованості за держаними позиками називається: а) уніфікація боргу б) консолідація в) конверсія г) анулювання боргу д) відстрочка погашення 15. Передача зобов’язань за раніше випущеною позикою на нову з метою продовження терміну позики, називається: а) уніфікація боргу б) консолідація в) конверсія г) анулювання боргу д) відстрочка погашення
16. Методом управління державним боргом, при якому здійснюється зміна дохідності позик, виступає: а) конверсія б) консолідація в) уніфікація г) обмін за регресивним співвідношенням д) відстрочка погашення е) анулювання боргу
17. Методом управління державним боргом, при якому здійснюється об’єднання кількох раніше випущених позик в одну облігацію нової позики, виступає: а) конверсія б) консолідація в) уніфікація г) рефінансування д) відстрочка погашення е) анулювання боргу
18. Сукупність економічних відносин, що виникають між державою та її кредиторами з приводу надання фінансової допомоги, це: а) державний кредит б) державний борг в) управління державним боргом г) бюджетний дефіцит
19. Як фінансова категорія державний кредит виконує такі функції: а) фіскальна, регулююча б) розподільна, контрольна в) регулююча, контрольна г) фіскальна, стимулююча
20. Джерелами погашення державних позик виступають: а) доходи від інвестування запозичених коштів у високоефективні проекти б) додаткові надходження від податків в) економія коштів від зменшення видатків г) емісія грошей д) залучені від нових позик кошти (рефінансування) е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (б-д) ж) вірні відповіді (а-д)
Питання для дискусій
Тема 10. ФІНАНСИ НАСЕЛЕННЯ
1.До фінансів населення належать: а) фінанси населення, зайнятого в державному і недержавному секторі економіки на умовах найму б) фінанси населення, зайнятого натуральним господарством в) фінанси населення, зайнятого в приватному секторі г) фінанси іноземних фізичних осіб д) фінанси некомерційних організацій е) фінанси фінансових посередників є) вірні відповіді (а-в) ж) вірні відповіді (а-г) з) вірні відповіді (а-д) и) вірні відповіді (а-е) 2. Фінанси населення відносяться до: а) централізованих фінансів б) децентралізованих фінансів в) сфер фінансової системи г) ланок фінансової системи д) вірні відповіді (а,в) е) вірні відповіді (а,г) є) вірні відповіді (б,в) ж) вірні відповіді (б,г)
3. Для здійснення капітальних витрат населення формує такі фонди грошових коштів: а) накопичувальні б) резервні в) страхові
4. Для підтримки рівня поточного споживання населення формує такі фонди грошових коштів: а) накопичувальні б) резервні в) страхові 5. Сукупність грошових відносин, що виникають з приводу формування і використання населенням цільових грошових фондів для забезпечення своєї життєдіяльності, це: а) фінансові ресурси населення б) фінанси населення в) фінансові резерви населення г) фінансова система
6. Найбільш численною ланкою фінансів населення виступає: а) фінанси населення, зайнятого в державному і недержавному секторі економіки на умовах найму б) фінанси населення, зайнятого натуральним господарством в) фінанси населення, зайнятого в приватному секторі
7. Для подальшого інвестування населення формує такі фонди грошових коштів: а) накопичувальні б) резервні в) страхові
8. Сукупність створених населенням цільових грошових фондів являє собою: а) фінансові ресурси населення б) фінанси населення в) фінансові резерви населення г) фінансова система
9. На рівень доходів населення держава може впливати шляхом встановлення: а) мінімальної заробітної плати б) неоподаткованого мінімуму в) ставок податків г) розмірів соціальних дотацій, субсидій, допомог д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (в-г) ж) вірні відповіді (а-г) 10. Джерелами фінансових ресурсів населення виступають: а) доходи працюючих членів родини б) споживчий кредит в) соціальні трансферти г) непередбачувані доходи д) тіньовий капітал е) первинний капітал є) вірні відповіді (а-в) ж) вірні відповіді (а-е) з) вірні відповіді (а-г) и) вірні відповіді (а-д) 11. Для визначення величини можливого обсягу реального споживання населення використовується показник: а) реальних доходів б) сукупних доходів в) наявних доходів г) номінальних доходів
12. Для визначення частини ВВП, яка використовується населенням для споживання і нагромадження застосовується показник: а) реальних доходів б) сукупних доходів в) наявних доходів г) номінальних доходів
13. Для характеристики доходів населення в грошовій формі використовується показник: а) реальних доходів б) сукупних доходів в) наявних доходів г) номінальних доходів
14. Для визначення суми грошових і натуральних доходів населення за всіма джерелами їх надходження використовується показник: а) реальних доходів б) сукупних доходів в) наявних доходів г) номінальних доходів
15. Суб’єктом фінансових відносин в фінансах населення виступає: а) працездатне населення, об’єднане в сім’ї з метою ведення спільного господарства б) непрацездатне населення, об’єднане в сім’ї з метою ведення спільного господарства в) працююче населення, об’єднане в сім’ї з метою ведення спільного господарства г) все населення, об’єднане в сім’ї з метою ведення спільного господарства
16. Реальні обсяги споживання населенням товарів і послуг визначаються такими факторами: а) рівень цін і наявні доходи б) рівень цін і сукупні доходи в) рівень цін і реальні доходи г) рівень цін і номінальні доходи д) рівень цін і обсяг виробництва
17. Витрати населення на споживання включають: а) купівля товарів б) оплата послуг в) обов’язкові платежі за комунальні послуги г) податки д) придбання цінних паперів та іноземної валюти е) депозитні вклади є) вірні відповіді (а-б) ж) вірні відповіді (а-г) з) вірні відповіді (а-е)
18. Найбільшу питому вагу у витратах населення становлять: а) купівля товарів б) оплата послуг в) обов’язкові платежі за комунальні послуги г) податки д) придбання цінних паперів та іноземної валюти е) депозитні вклади
19. До непрацездатного населення належать: а) інваліди б) неповнолітні діти в) пенсіонери г) тимчасово непрацюючі д) хворі е) ті, що знаходяться у відпустці є) вірні відповіді (а-в) ж) вірні відповіді (а-г) з) вірні відповіді (а-д) и) вірні відповіді (а-е)
20. Який показник розраховується на основі ділення темпів росту наявних доходів населення і споживчих цін: а) реальних доходів б) сукупних доходів в) наявних доходів г) номінальних доходів
Питання для дискусій
Тема 11. СТРАХУВАННЯ І СТРАХОВИЙ РИНОК
1. Способами здійснення страхування виступають: а) самострахування б) взаємне страхування в) централізоване страхове забезпечення г) комерційне (ринкове) страхування д) вірні відповіді (а-в) е) вірні відповіді (б-г) є) вірні відповіді (а-г)
2. Страхові відносини включають: а) страхові платежі б) виплату страхового відшкодування в) перестрахування г) розміщення тимчасово вільних коштів на фінансовому ринку д) отримання доходів від розміщення коштів на фінансовому ринку е) вірні відповіді (а-б) є) вірні відповіді (а-в) ж) вірні відповіді (а-д)
3. Центральним принципом страхування є: а) принцип наявності майнового інтересу б) принцип найвищого ступіня довіри сторін в) принцип першопричини г) принцип відшкодування д) принцип суброгації е) принцип сприяння
4. Суб'єктами страхування можуть виступати: а) страховик б) страхувальник в) застрахований г) отримувач відшкодування д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (а-г)
5. Видами якого страхування є змішане страхування життя, страхування дітей, весільне страхування тощо: а) особового страхування б) майнового страхування в) соціального страхування г) медичного страхування д) страхування відповідальності е) страхування ризиків
6. Працездатність та працевлаштування виступають об’єктом: а) особового страхування б) майнового страхування в) соціального страхування г) медичного страхування д) страхування відповідальності е) страхування ризиків
7. Неотриманий прибуток чи збитки при здійсненні певних фінансових або господарських операцій є об’єктом: а) особового страхування б) майнового страхування в) соціального страхування г) медичного страхування д) страхування відповідальності е) страхування ризиків
8. Об’єктом якого страхування виступає зобов’язання застрахованої особи виплатити відшкодування за завдані збитки третім особам: а) особового страхування б) майнового страхування в) соціального страхування г) медичного страхування д) страхування відповідальності е) страхування ризиків
9. Виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків має назву: а) страхове відшкодування б) страхова сума в) страховий платіж г) страховий збиток д) страхове забезпечення е) страховий випадок
10. Перерахування коштів страхувальником страховику має назву: а) страхове відшкодування б) страхова сума в) страховий платіж г) страховий збиток д) страхове забезпечення е) страховий випадок
11. Вартісна оцінка заподіяних застрахованому втрат називається: а) страхове відшкодування б) страхова сума в) страховий платіж г) страховий збиток д) страхове забезпечення е) страховий випадок
12. Ці посередники страхового ринку діють та укладають угоди від імені страхувальника: а) страхові агенти б) страхові брокери в) страхові компанії г) перестрахові компанії д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (в-г)
13. Формами організації страхування виступають: а) особове, майнове, страхування відповідальності б) добровільне, обов’язкове в) страхування життя, здоров’я, працездатності, пенсійного забезпечення
14. Специфічна форма страхових відносин, коли у страхуванні приймають участь одразу декілька страховиків, називається: а) співстрахування б) система страхування в) перестрахування г) дострахування
15. Форма страхових відносин, коли здійснюється передача договору страхування від одного страховика до іншого, називається: а) співстрахування б) система страхування в) перестрахування г) дострахування
16. До державного обов’язкового страхування відноситься: а) страхування військових б) страхування народних депутатів в) страхування робітників прокуратури г) страхування робітників міліції д) вірні відповіді (а-г) е) вірні відповіді (а-б) є) вірні відповіді (в-г)
17. Ці посередники страхового ринку діють та укладають угоди від імені страховика: а) страхові агенти б) страхові брокери в) страхові компанії г) перестрахові компанії д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (в-г)
18. За галузеваю класифікацією страхування поділяється на: а) особове, майнове, страхування відповідальності б) добровільне, обов’язкове в) страхування життя, здоров’я, працездатності, пенсійного забезпечення
19. Видами страхування, що характеризують деталізацію об’єктів страхування, виступають: а) особове, майнове, страхування відповідальності б) добровільне, обов’язкове в) страхування життя, здоров’я, працездатності, пенсійного забезпечення.
Питання для дискусій
Тема 12. ФІНАНСОВИЙ РИНОК
1. Які операції виконуються на фінансовому ринку: а) кредитування б) купівля та продаж цінних паперів в) валютний ділинг г) факторинг д) формування резервних фондів е) вірні відповіді (а-б) є) вірні відповіді (а-г) ж) вірні відповіді (а-д) з) вірні відповіді (б-г)
2. За стадіями руху фінансових ресурсів фінансовий ринок структурується на: а) ринок грошей і ринок капіталів б) ринок цінних паперів і кредитний ринок в) первинний і вторинний ринок г) біржовий і позабіржовий ринок
3. Фондова біржа виконує такі функції: а) посередницька б) індикативна в) регулятивна г) фіскальна д) стимулююча е) вірні відповіді (а-б) є) вірні відповіді (а-в) ж) вірні відповіді (а-д) з) вірні відповіді (в-д)
4. За формою ресурсів фінансовий ринок поділяється на: а) ринок грошей і ринок капіталів б) ринок цінних паперів і кредитний ринок в) первинний і вторинний ринок г) біржовий і позабіржовий ринок
5. За організацією торгівлі фінансовий ринок поділяється на: а) ринок грошей і ринок капіталів б) ринок цінних паперів та кредитний ринок в) первинний і вторинний ринок г) біржовий і позабіржовий ринок
6. За формами торгівлі цінними паперами розрізняють: а) ринок грошей і ринок капіталів б) ринок цінних паперів і кредитний ринок в) первинний і вторинний ринок г) біржовий і позабіржовий ринок
7. Юридична особа або уповноважений державою орган, що здійснює випуск в обіг цінних паперів, називається: а) інвестор б) емітент в) фінансовий посередник г) ділер д) брокер
8. До похідних цінних паперів відносяться: а) депозитні сертифікати б) казначейські векселі в) комерційні папери г) ф’ючерси д) опціони е) вірні відповіді (а-б) є) вірні відповіді (в-д) ж) вірні відповіді (г-д) з) вірні відповіді (а-д)
9. В залежності від способу виплати доходу облігації поділяються на: а) державні, місцеві, інституційні б) процентні, дисконтні, конвертовані в) короткострокові, середньострокові, довгострокові г) забезпечені, незабезпечені д) з вільним обігом, з обмеженим обігом
10. Цінний папір, який являє собою боргове зобов’язання позичальника перед кредитором та оформлюється купівлею-продажем спеціального цінного паперу, це: а) акція б) облігація в) казначейський вексель г) депозитний сертифікат д) інвестиційний сертифікат
11. Формою боргового зобов’язання комерційного банку виступає: а) акція б) облігація в) казначейський вексель г) депозитний сертифікат д) інвестиційний сертифікат
12. Формою боргового зобов’язання держави, яка випускається, як правило, строком до 1 року під покриття бюджетного дефіциту з виплатою доходу у вигляді дисконту, є: а) акція б) облігація в) казначейський вексель г) депозитний сертифікат д) інвестиційний сертифікат
13. Цінний папір, який випускається фінансовими посередниками для мобілізації коштів з метою їх наступного інвестування в цінні папери, називається: а) акція б) облігація в) казначейський вексель г) депозитний сертифікат д) інвестиційний сертифікат
14. Організаційно оформленим, постійно діючим ринком, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, є: а) фінансовий ринок б) фондова біржа в) грошовий ринок г) кредитний ринок
15. Організаційно-правова структура, в межах якої здійснюються операції з купівлі-продажу фінансових ресурсів, це: а) фінансовий ринок б) фондова біржа в) грошовий ринок г) кредитний ринок
16. Центром концентрації і координації руху грошових потоків на якому ринку виступає фондова біржа: а) кредитному ринку б) ринку цінних паперів в) грошовому ринку
17. Центром концентрації і координації руху грошових потоків на якому ринку виступає комерційний банк: а) кредитному ринку б) ринку цінних паперів в) грошовому ринку
18. Стандартний документ, який закріплює право (але не зобов’язання) його власника на придбання або продаж цінного паперу у призначений термін за фіксованою ціною, це: а) опціон б) ф’ючерс в) дериватив г) ордер
19. Стандартний документ, який закріплює право або зобов’язання на придбання або продаж цінного паперу, валютних цінностей, матеріальних та нематеріальних активів на визначених умовах у майбутньому, це: а) опціон б) ф’ючерс в) дериватив г) ордер
20. Стандартний документ, який закріплює зобов’язання на придбання або продаж відповідної кількості базового активу у визначений час за фіксованою ціною, це: а) опціон б) ф’ючерс в) дериватив г) ордер
Питання для дискусій
Тема 13. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ
1. Діяльність якого фінансового інституту охоплює такі основні напрями, як кредитування, регулювання міжнародних валютних відносин, постійний нагляд за світовою економікою а) Міжнародний валютний фонд б) Міжнародний банк реконструкції та розвитку в) Світовий банк г) Банк міжнародних розрахунків д) Міжнародна асоціація розвитку е) Європейський банк реконструкції та розвитку
2. Втручання центрального банку в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти шляхом купівлі-продажу закордонної валюти має назву: а) валютна інтервенція б) диверсифікація валютних резервів в) регулювання ступеня конвертованості валюти г) регулювання режиму валютного курсу д) валютні обмеження е) девальвація є) ревальвація
3. Діяльність якого фінансового інституту має за мету сприяння розвитку економіки країн шляхом надання довгострокових кредитів та гарантування приватних інвестицій: а) Міжнародний валютний фонд б) Міжнародний банк реконструкції та розвитку в) Світовий банк г) Банк міжнародних розрахунків д) Міжнародна асоціація розвитку е) Європейський банк реконструкції та розвитку
4. Основним завданням якої міжнародної організації є підтримання миру: а) Організація Об’єднаних Націй б) Конференція з торгівлі і розвитку в) Організація промислового розвитку г) Фонд ООН в галузі народонаселення д) Європейський Союз
5. До компетенції якої міжнародної організації відносять економічні, соціальні, гуманітарні проблеми, права людини, охорона навколишнього середовища: а) Організація Об’єднаних Націй б) Конференція з торгівлі і розвитку в) Організація промислового розвитку г) Фонд ООН в галузі народонаселення д) Європейський Союз
6. Метод прямого втручання держави в механізм формування обмінних курсів має назву: а) валютна інтервенція б) диверсифікація валютних резервів в) регулювання ступеня конвертованості валюти г) регулювання режиму валютного курсу д) валютні обмеження е) девальвація є) ревальвація
7. Зниження курсу національної валюти відносно закордонних валют або міжнародних розрахункових одиниць називається: а) валютна інтервенція б) диверсифікація валютних резервів в) регулювання ступеня конвертованості валюти г) регулювання режиму валютного курсу д) валютні обмеження е) девальвація є) ревальвація
8. Політика держав, банків, ТНК, спрямована на регулювання структури валютних резервів шляхом включення в їх склад “твердих” валют та продажу нестабільних валют для забезпеченая міжнародних розрахунків, має назву: а) валютна інтервенція б) диверсифікація валютних резервів в) регулювання ступеня конвертованості валюти г) регулювання режиму валютного курсу д) валютні обмеження е) девальвація є) ревальвація
9. Митну політику нашої держави визначає: а) митні органи б) Національний банк в) Верховна Рада г) Кабінет міністрів д) вірні відповіді (а-г) е) вірні відповіді (в-г)
10. Функціями валютних ринків є: а) забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків б) страхування валютних ризиків в) диверсифікація валютних резервів г) регулювання валютних курсів д) регулювання економіки е) отримання спекулятивного прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют є) вірні відповіді (а-г) ж) вірні відповіді (б-г) з) вірні відповіді (а-е)
11. Суб’єктами міжнародних відносин виступають: а) державні структури б) міжнародні організації в) об’єднання фізичних і юридичних осіб г) фізичні та юридичні особи д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-г) є) вірні відповіді (б-в)
12. Регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій називається: а) валютне регулювання б) валютна інтервенція в) фінансовий механізм міжнародних відносин г) державний контроль міжнародних відносин
13. Сукупність організаційно-економічних та нормативно-правових засобів регулювання міждержавних стосунків суб’єктів економічної діяльності має назву: а) валютне регулювання б) валютна інтервенція в) фінансовий механізм міжнародних відносин г) державний контроль міжнародних відносин
14. Основними завданнями фінансової політики у міжнародному співробітництві є: а) зміцнення економічних позицій держави б) розширення ролі у міжнародній торгівлі та поділі праці в) підвищення авторитету держави та покращення її іміджу г) збільшення частки власного капіталу д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-в) є) вірні відповіді (а-г)
15. Митні тарифні ставки, що розраховуються в відсотках від ціни товару, називаються: а) адвалорні б) специфічні в) змішані
16. Митні тарифні ставки, що розраховуються в певній грошовій сумі, яка береться з ваги, обсягу чи кількості товару, називаються: а) адвалорні б) специфічні в) змішані
17. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання відносяться: а) видача нормативних актів щодо ведення валютних операцій б) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків, що купують або продають валюту в) здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ г) видача та відкливання ліцензій д) вірні відповіді (а-б) е) вірні відповіді (а-г) є) вірні відповіді (б-г)
18. До компетенції Верховної Ради у сфері митного регулювання відносяться: а) затвердження переліку тарифних ставок б) визначення сфери застосування особливих видів мита в) встановлення тарифних пільг і преференцій г) визначення митної політики д) вірні відповіді (а-в) е) вірні відповіді (а-г) є) вірні відповіді (б-г)
19. Мито являє собою: а) прямий податок, який встановлюється державою на товари, що імпортуються, експортуються чи проходять транзитом через митну територію країни б) непрямий податок, який встановлюється державою на товари, що імпортуються, експортуються чи проходять транзитом через митну територію країни в) непрямий податок, який встановлюється державою у вигляді надбавки до ринкової ціни окремих товарів г) податок, який встановлюється державою і є обов’язковим для справляння на всій території країни
Питання для дискусій
Тема 14. ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА
1. Цей напрямок фінансової безпеки грунтується на основі врахування вимог об’єктивних економічних законів, з’ясуванні можливостей розвитку господарської системи: а) наукове обгрунтування концепцій розвитку фінансів б) визначення основних напрямків використання фінансів у перспективі і поточному періоді в) реалізація практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети
2. На цьому етапі реалізації фінансової політики здійснюється оцінка можливостей забезпечення необхідного рівня показників щодо фінансової безпеки: а) наукове обгрунтування концепцій розвитку фінансів б) визначення основних напрямків використання фінансів у перспективі і поточному періоді в) реалізація практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети
3. На цьому етапі реалізації фінансової політики формується програма розвитку фінансової системи з урахуванням вимог фінансової безпеки: а) наукове обгрунтування концепцій розвитку фінансів б) визначення основних напрямків використання фінансів у перспективі і поточному періоді в) реалізація практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети
4. Основною метою фінансової безпеки виступає: а) досягнення підвищення суспільного добробуту б) сприяння зростанню ефективності виробництва і підвищенню продуктивності праці в) сприяння впровадженню матеріало- та ресурсозберігаючих технологій г) забезпечення побудови раціональної структури економіки д) мобілізація фінансових ресурсів, необхідних для досягнення політичних цілей та забезпечення вимог фінансової безпеки населення
8. Сукупність форм і методів створення і використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення необхідних потреб юридичних та фізичних осіб в контексті збереження умов фінансової безпеки це: а) фінансова стратегія б) фінансова тактика в) фінансовий механізм г) фінансова політика д) фінансове планування е) фінансове прогнозування є) фінансовий контроль
Питання для дискусій
17. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВого КОНТРОЛЮ
Змістовний М О Д У Л Ь 1 Сутність фінансів, Фінансова політика, Фінансова система
a) платежі населення; b) валовий внутрішній продукт; c) відрахування частини продукту державних підприємств; d) продаж державою цінних паперів і свого майна.
a) контроль за розподілом ВВП по відповідних фондах і витрачанням грошових коштів за їх цільовим призначенням; b) свідома діяльність людей щодо контролю за розподілом грошових коштів; c) властивість розподільної функції фінансів; d) вірна відповідь відсутня.
a) держава, юридичні та фізичні особи, населення; b) лише підприємства; c) лише громадяни; d) лише банківські установи.
a) дією закону вартості; b) усі відповіді правильні; c) потребами суспільного розвитку; d) наявністю товарно-грошових відносин.
a) система економічних відносин, які виникають у процесі формування, розподілу та використання фондів грошових ресурсів підприємств; b) фонди грошових коштів підприємств; c) доходи підприємств різних форм власності; d) немає вірної відповіді.
a) фонд споживання; b) резервний фонд; c) фонд накопичення; d) амортизаційний фонд.
a) самоокупність підприємства; b) повна самостійність; c) відповідальність за підсумками господарської діяльності; d) всі відповіді вірні.
a) разові, систематичні; b) прямі, непрямі; c) місцеві, загальнодержавні; d) змішані податки.
a) Зведений бюджет України; b) бюджетне планування; c) бюджетний устрій; d) бюджетне регулювання.
10. Міжбюджетні трансферти – це: a) кошти від відчуження майна, яке перебуває у комунальній власності; b) дивіденди, нараховані на акції, що є у власності територіальної громади; c) кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого; d) вірна відповідь відсутня.
11. Бюджетний процес – це: a) система взаємовідносин між окремими ланками бюджетної системи; b) організація і принципи побудови бюджетної системи; c) процес затвердження бюджету відповідного рівня; d) регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів всіх рівнів, а також контролем та затвердженням звітів про виконання бюджетів.
12. Бюджетний устрій – це: a) організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи; b) регламентована нормами права діяльність пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням і виконанням бюджетів усіх рівнів; c) процес планування доходної і видаткової частин бюджету; d) зведений бюджет держави.
13. Який орган займається касовим виконанням Державного бюджету: a) Кабінет Міністрів України; b) Президент України та його апарат; c) Державне казначейство України; d) Державний митний комітет.
14. Поточні бюджетні видатки - це видатки на: a) фінансування структурної перебудови народного господарства; b) фінансування інноваційної та інвестиційної діяльності; c) фінансування мережі підприємств, установ і організацій, які діють на початок бюджетного року; d) фінансування капітальних вкладень.
15. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання відносяться: a) видача нормативних актів щодо ведення валютних операцій b) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків, що купують(продають) валюту c) видача та відкликання ліцензій d) всі відповіді вірні
a) Міністерство фінансів України; b) Національний банк України; c) Фонд державного майна; d) Державна комісія з цинних паперів і фондового ринку.
a) розподільну функцію; b) контрольну функцію; c) фіскальну функцію; d) розподільну і контрольну функцію.
a) позавідомчого контролю за складанням і виконанням бюджету держави; b) контролю у сфері державного кредиту; c) виконання Державного бюджету; d) контролю і регулювання діяльності на фондовому ринку;
a) виявлення резервів, розгляд і затвердження бюджету, виконання бюджету, складання звіту про виконання бюджету; b) бюджетне планування, узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, виконання бюджету; c) складання проекту бюджету, розгляд і затвердження бюджету, виконання бюджету, складання звіту про виконання бюджету і його затвердження; d) складання проекту бюджету, виконання бюджету.
a) принцип збалансованості, b) принцип обґрунтованості, c) принцип субсидіарності, d) принцип ефективності.
ЗМІСТОВНИЙ М О Д У Л Ь 2. Економічний зміст та взаємозв’язок окремих сфер та ланок фінансової системи
a) економічне піднесення; b) профіцит бюджету; c) безробіття; d) зростання бюджетного дефіциту.
a) дефляція; b) бюджетний дефіцит; c) перевищення доходів державного бюджету над його видатками; d) емісія грошей.
a) об’єднання декількох позик в одну з заміною раніше випущених боргових паперів на нові; b) подовження термінів обігу боргових зобов'язань; c) зміну раніше випущених облігацій на облігації нового випуску; d) немає правильної відповіді.
a) лише промислові спілки, біржі, банки; b) лише страхові й трастові компанії; c) лише фізичні та юридичні особи; d) емітенти, інвестори, фінансові посередники.
a) ринок обігу грошей та короткотермінових кредитних операцій; b) ринок обігу цінних паперів; c) ринок середньострокових і довгострокових кредитів; d) ринок обігу іноземної валюти.
a) облікової ставки Національного банку України; b) процента; c) дивіденду; d) немає вірної відповіді.
a) купує цінні папери; b) випускає цінні папери; c) лише продає цінні папери; d) немає вірної відповіді.
a) громадяни, що уклали із страховиками договори щодо страхування власного інтересу або інтересу третьої особи і не сплачують страхові премії; b) юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на право здійснення страхової діяльності; c) юридичні особи та дієздатні громадяни що уклали із страховиками договори страхування власного інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право на отримання компенсації; d) вірна відповідь відсутня.
a) існування первинного і вторинного ринку цінних паперів; b) незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами його задоволення; c) участь іноземних інвесторів на національному ринку; d) наявність різних видів цінних паперів.
a) резервні фонди грошових коштів; b) децентралізовані фонди грошових коштів; c) централізовані фонди грошових коштів, що мають цільове призначення; d) майнові фонди.
a) фонду заробітної плати; b) валового доходу підприємства; c) прибутку; d) собівартості продукції.
a) державні структури b) міжнародні організації c) об’єднання фізичних і юридичних осіб d) всі відповіді вірні
a) особового страхування b) майнового страхування c) страхування відповідальності d) страхування ризиків
a) Міжнародний валютний фонд b) Міжнародний банк реконструкції та розвитку c) Світовий банк d) Банк міжнародних розрахунків
a) ринок грошей і ринок капіталів b) ринок цінних паперів і кредитний ринок c) первинний і вторинний ринок d) біржовий і позабіржовий ринок
a) внутрішній і зовнішній b) державний, муніципальний, незалежний c) комплексний, тематичний, повний, частковий, суцільний, вибірковий d) стратегічний і тактичний
a) внутрішні і зовнішні b) державні і місцеві c) заставні і беззаставні d) з правом і без права довготермінового погашення e) процентні, виграшні, дисконтні
a) регулювання грошового обігу; b) формування централізованих грошових фондів держави; c) фінансування витрат держави; d) підтримка малого бізнесу.
a) фінансові ресурси населення b) фінанси населення c) фінансові резерви населення d) фінансова система
a) фінансове планування й прогнозування b) фінансові показники c) фінансові нормативи та резерви d) система управління фінансами
18. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
До Робочої програми входять: 2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка); 2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.4. Тестові завдання; 2.5. Екзаменаційні та залікови білети (окрема папка); 2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка); 2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка); 2.8. Методичні рекомендації та тематика з написання курсових робіт; 2.9.. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів денної і заочної форми навчання.
20. СПИСОК використаних джерел
Обов’язкові джерела
10. Деркач Н., Гордеева Л. Бюджет и бюджетный процес в Украине.- Днепропетровск, свит,1995 11. До питання використання прожиткового мінімуму у якості базового соціального стандарту // Аналітичні огляди проблем і подій суспільного розвитку. – К.: НІСД, 2006, № 16. 12. Єрмошенко М.М., Гарячева К.С., Ашуєв А.М.. Економічні та організаційні засади забезпечення фінансової безпеки підприємства. Препринт наукової доповіді/За наук.ред. д.е.н., проф. М.М.Єрмошенка. - К.: НАУ, 2005. - 78 с. 13. Єрмошенко М.М., Плужников І.О. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів. Навчальний посібник. – 2-е вид. – К.: НАУ, 2006. – 156 с. 14. Єрохін С.А. Інвестиційний бізнес в Україні. Підручник. К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2009, 250 с. (лист №1.4/18-Г – 2423 від 24.11.2008р)/ 15. Єрохін С.А. Інвестування. Навчальний посібник. К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008, 440 с. (лист №1.4/18-Г – 2423 від 24.11.2008р). 16. Єрохін С.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.. Підручник/ 2 вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 518 с. (лист №14/18.2 - 1659 від 13.07.2004р). 17. Єрохін С.А., Белінська Я.В. Фінансово-економічні розвиток України в умовах глобалазації. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 212 с. 18. Опарін В.М. Фінанси. – К.: КНЕУ, 2005. 19. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2005. – 400 с. 20. Чернелевський Л.М., Редзюк Т.Ю. Податковий облік і контроль. Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Пектораль, 2006 -316 с. 21. Фінанси і основи): Підручник / Під кер-вом і за наук. Ред. М.В. Грідчіної, В.Б. Захожая. - 2-ге вид. випр. і допов. - К.: МАУП, 2004. 22. Фінанси /Підручник / Під кер-вом і за наук. Ред. В.М.Федосова. - 2-ге вид. випр. і допов. - К.: КНЕУ, 2010.
Законодавчі та нормативні акти 23. Бюджетний кодекс України за редакцією станом на вересень 2013 року. 24. Закон України "Про банки та банківську діяльність" від 21.12.2000// Уряд. кур'єр. – 2001. - №8. 25. Бюджетний кодекс України. – 2001 26. Податковий Кодекс України – 2010. 27. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів" від 30.10.96 // ВВР України –1996. – №51 28. Закон України “Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів” від 22.12.1994 // ВВР України. - 1995. - №4 29. Закон України “ Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів” від 10.12.97 // ВВР України. - 1998 - №15 30. Закон України “Про плату за землю” від 19.09.96 // ВВР України. - 1996. - 31. Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” № 378/96-ВР від 3.04.1997 (з наступними змінами та доповненнями // Уряд. кур'єр -1997. - №55-56 32. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.1996 р. № 93/96 - ВР //Відомості Верховної Ради України. -1996.-№19. 33. Про Рахункову палату Верховної Ради України: Закон України від 19.03.1996 р. № 93/96 - ВР //Відомості Верховної Ради У країни.-1996.-№43. 34. Закон України "Про страхування" /від 07.03.96 // ВВР України. – 1996. - №19. 35. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.91// ВВР України. - 1991. № 38 36. Указ Президента України “Про Державне Казначейство України” від//Діло. - 1995. - №43 Додаткові джерела 37. Єрмошенко М.М. Кількісний аналіз операцій на ринку фінансових послуг. Наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 259 с. 38. Єрмошенко М.М. та ін. Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 452 с. 39. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А. та ін. Організаційно-економічні аспекти інноваційного оновлення національного господарства. Наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 216 с. 40. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А., Плужников І.О., Бабич Л.М., Соколовська А.М., Чередніченко Ю.В. Засади формування бюджетної політики держави. Наукова монографія/ за наук.ред. М.М.Єрмошенка. - К.: НАУ, 2004. - 284 с. 41. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А., Стороженко О.А.Фінансовий менеджмент. Курс лекцій. – К.: НАУ, 2004. – 506 с. 42. Єрмошенко М.М., Стороженко О.А. Комерційна діяльність малих підприємств. Навчальний посібник. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2004. - 147 с. 43. Єрохін С.А. Ринок фінансових послуг. Підручник. К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2009, 400 с. (лист №1.4/18-Г – 2425 від 24.11.2008р). 44. Єрохін С.А. та ін. Управління інноваційною діяльністю в економіці України. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 116 с. 45. Єрохін С.А. та ін. Фінансово-економічні механізми інноваційно-інвестиційного розвитку України. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 252 с. 46. Єрохін С.А. Фінансовий менеджмент. Навчальний посібник. К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2005. - 240 с. (лист №14/18.2- 2230 від 14.12.2004р). 47. Жук В. Регіональні та структурні особливості доходів і видатків населення // Аналітичні огляди проблем і подій суспільного розвитку. – К.: НІСД, 2006, № 6. 48. Иванов Ю.Б., Тищенко А.Н. Современные проблемы налоговой политики: Учеб.пособ. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 328 с. 49. Іванов Ю.Б., Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Підручник. – К.: Атіка, 2006. – 920 с. 50. Кізима А.Я. Податковий менеджмент: Навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Астон, 2002.- 166с. 51. Красноносова О.М. Проблеми матеріального стимулювання персоналу промислових підприємств // Фінанси України, 2002, № 10. – С. 48-52. 52. Крисоватий А.І., Десятник О.М. Податкова система: Навч.посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 331с. 53. Маковська І.О. Податкові надходження зведеного бюджету // Фінанси України, 2004, № 5. – С. 118-122. 54. Маслова С.О. Опалов О.А. Фінансовий ринок: Навч. посібник, 3-тє вид., виправлене. – К.:Каравела, 2004. – 344 с. 55. Мочерний С.В., Фомішина В.М., Тищенко О.І. Економічна теорія для менеджерів: Навч. посібник. – Херсон: «Олді-плюс», 2006. – 625 с. 56. Олійник О.В., Філон І.В. Податкова система: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. - 456с. 57. Омелянович Л.О. Податкова система: Навч.посіб. (друге видання перероблене і доповнене)/ Л.О.Омелянович, О.О. Папаїка, В.О. Орлова, О.В.Веретенникова. – Донецьк: Дон дует, 2005. - 276 с. 58. Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. Підручник / За загальною редакцією С.М.Онисько. - Львів: "Магнолія Плюс", 2004. - 312с. 59. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник.—2-ге вид., доп. І перероб. – К.: КНЕУ, 2005.— 240 с. 60. Оцінка громадянами свого соціального статусу та рівня задоволення своїх потреб // Аналітичні огляди проблем і подій суспільного розвитку. – К.: НІСД, 2006, № 19. 61. Райнин И.Л. Современные проблемы развития малого и среднего бизнеса в Украине // Битзнес-информ. -2004. №5-6. с.12-16. 62. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. –К.: Знання-Пресс, 2004.-454 с. 63. Статистичний щорічник України за 2006 рік / Держкомстат України; За ред.О.Г.Осауленка. - К: Техніка, 2007. - 648 с. 64. Тенденції української економіки / Українсько - Європейський консультативний центр з питань законодавства. - Травень 2000. - 28 65. Rose.P. The Financial System in the Economy. Business publications, INC. 1986. Part Eight. The International Financial System. 66. Rose P., Fraser D. Financial Institutions. Piano, Texas: Business Publications Inc.,1988
WEB-РЕСУРСИ
Основні наукові журнали
Навчально-методичне видання
Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСИ
Навчально-методичний комплекс
Відповідальний технічний редактор:
Підп.до друку. ХХ.ХХ.2013. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79. Тираж 300 пр.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||