
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ФІНАНСИ
ФІНАНСИ« Назад
ФІНАНСИ 19.08.2015 07:19
ТЕМАТИКА І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ» для студентів спеціальності 6508 «Фінанси» заочної форми навчання
ЗМІСТ
ЧАСТИНА І. Організаційні питання
ЧАСТИНА ІІ. Вимоги до змісту та оформлення курсової роботи
8.1. Структура та обсяги курсової роботи 8.2. Вимоги до друку 8.3. Оформлення таблиць, рисунків, формул і цитат 8.4. Оформлення списку використаних джерел
9.1. Розділ 1 9.2. Розділ 2 9.3. Розділ 3 9.4. Вступ і висновки
ДОДАТКИ Додаток А. Календарний план виконання курсової роботи Додаток Б. Рекомендована тематика курсових робіт Додаток В. Форма плану курсової роботи Додаток Г. Форма титулу Додаток Д. Рецензія наукового керівника Додаток Е. Критерії оцінювання рукопису і захисту курсової роботи
ЧАСТИНА І. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ
1. ЗАГАЛЬНА СХЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ, ЇЇ МЕТА І ЗАВДАННЯ
Курсова робота як важлива форма навчального процесу покликана навчити майбутнього фахівця самостійному пошуку, систематизації, аналізу й узагальненню інформаційних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, публікацій у періодичних виданнях, статистичних і звітних матеріалів, нормативно-правових актів), що характеризують фінансові процеси на різних рівнях господарювання і в різних сферах діяльності. Курсова робота свідчить, наскільки знання, здобуті студентами в процесі вивчення курсу «Фінанси», є глибокими і фундаментальними; характеризує вміння студентів самостійно дослідити поставлені питання за обраною темою. У курсовій роботі студент має показати: ▪ знання і правильне розуміння закономірностей, що складаються у фінансовій сфері; ▪ уміння працювати з інформаційними джерелами, користуватись законодавчими та інструктивними матеріалами, викладати свою точку зору на проблемні питання та робити обґрунтовані висновки щодо поліпшення фінансових відносин і вдосконалення фінансової системи; ▪ здатність використовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та узагальнення цифрового матеріалу, застосовувати сучасну методику дослідження з використанням таблиць і рисунків (графіків, діаграм, структурно-логічних схем тощо).
КУРСОВА РОБОТА МАЄ БУТИ НАПИСАНА САМОСТІЙНО.
2. КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Календарний план виконання курсової роботи затверджується кафедрою фінансів щорічно й доводиться до відома студентів заочної форми навчання – у V семестрі під час установчої сесії. Календарним планом встановлюються граничні терміни для: (а) ПЛАНУ курсової роботи: ü орієнтовний термін представлення науковому керівнику – на початку сесії в VІ семестрі; ü орієнтовний термін затвердження – до закінчення сесії в VІ семестрі (б) курсової роботи: представлення на кафедру фінансів завершеної курсової роботи в надрукованому вигляді (у перший день сесії в VІІ семестрі) (в) ЗАХИСТУ курсової роботи.
ЗА ПОРУШЕННЯ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ ЗНИЖУЮТЬСЯ БАЛИ ЗА ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ. Зміст календарного плану на поточний навчальний рік – див. ДОДАТОК А.
3. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Студентам надається право самостійно обрати тему із затвердженої кафедрою фінансів рекомендованої тематики курсових робіт (див. Додаток Б). Студент не може обрати тему, яка не затверджена кафедрою фінансів. При цьому має дотримуватися правило: в академічній групі одну тему може розробляти тільки один студент. У ході вибору теми курсової роботи доцільно орієнтуватися на: ü напрями майбутніх досліджень, у тому числі виконання магістерської дипломної роботи, ü тематику виконаних раніше власних наукових робіт студента, ü тематичні напрями проблемних семінарів, студентських наукових конференцій тощо. Обравши тему, потрібно попередньо ознайомитися з навчальною та науковою літературою для того, щоб: 1). отримати більш повне уявлення про сутність об’єкта дослідження, і остаточно впевнитися в тому, що він є цікавим для студента; 2). скласти план курсової роботи
4. ПІДГОТОВКА ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇУ РОБОТИ
План курсової роботи за затвердженою кафедрою фінансів формою укладається студентом (див. Додаток В), після чого затверджується науковим керівником. У ньому вказуються структурні частини курсової роботи, формулюються назви розділів. Правильно побудований план є основою успішного розкриття теми. Він включає питання, які дозволяють розкрити зміст теми, досягти мети та виконати завдання курсової роботи, задає головні напрями дослідження обраної теми, відображає логічний зв’язок між її окремими складовими частинами.
ПОРЯДОК ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Староста групи координує дотримання правила: одну тему може виконувати лише один студент у групі. Під час установчої сесії кожен студент обирає тему курсової роботи, готує план і надсилає його на електронну пошту наукового керівника: план надсилається як електронний лист, а не прикріплений файл. Науковий керівник може вносити зміни до плану. Затверджений план керівник надсилає на електронну пошту студента. Термін затвердження – 10 робочих днів.
5. ПІДГОТОВКА ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Підготовка до виконання курсової роботи за обраною темою включає підбір навчальної та наукової літератури, нормативно-правових актів, довідкових матеріалів, звітних даних. Літературні джерела студент підбирає самостійно, користуючись систематичними каталогами наукової, навчальної, довідкової літератури, а також каталогом періодичних видань університетської та інших бібліотек. Виконуючи цю роботу, потрібно обов’язково виписувати усі необхідні реквізити використаних джерел (див. п. 8.4. Вимоги до оформлення списку використаних джерел). Для розкриття теми курсової роботи на достатньо високому рівні студент має опрацювати широке коло джерел: (а) навчальної літератури, (б) наукових досліджень, опублікованих в монографіях, статтях у наукових періодичних виданнях, збірниках тез доповідей тощо, (в) нормативно-правових актів, (г) статистичних і звітних матеріалів, які широко представлені в статистичних збірниках, на офіційних сайтах органів державного управління тощо. Якщо студент опрацював незначне коло інформаційних джерел за темою курсової роботи, не використав джерела хоча б однієї з чотирьох вищезазначених груп або поверхово та неякісно їх опрацював, це не дозволить розкрити тему на належному рівні і може стати причиною негативної оцінки виконаного дослідження.
6. ЗДАЧА КУРСОВОЇ РОБОТИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ Курсова робота подається на кафедру фінансів у перший день сесії у роздрукованому вигляді у скорозшивачі (без файлів). Перевірені курсові роботи науковий керівник приносить на захист. На захисті студент має надати науковому керівнику курсову роботу в електронному вигляді (як єдиний файл, виконаний у Word). Приклад назви файлу: 6508_01_KovalenkoNM. Структура назви:
7. ОЦІНЮВАННЯ І ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ
ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Курсова робота оцінюється науковим керівником у балах (максимум – 100). Оцінюванню підлягає: (А) виконана курсова робота, у тому числі: ü вступ, ü зміст кожного з розділів, у тому числі додатки, ü висновки, ü дотримання вимог до оформлення курсової роботи, ü дотримання календарного плану виконання курсової роботи; (Б) захист курсової роботи. Критерії оцінювання курсової роботи представлені в додатку Е. ДООПРАЦЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО. Усі питання студенти мають вирішувати на консультаціях наукового керівника в процесі проведення дослідження.
Остаточна оцінка за курсову роботу виставляється за результатами обов’язкового виконання двох позицій: (а) здачі повного варіанту курсової роботи (як в надрукованому, так і в електронному вигляді), (б) захисту курсової роботи.
Умови, за яких студент НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ до захисту курсової роботи: (1) відсутній затверджений науковим керівником план курсової роботи; (2) остатόчна кількість балів за курсову роботу, виставлена науковим керівником до захисту, знаходиться в діапазоні від 0 до 59 балів; (3) студент здав повний варіант курсової роботи менше, ніж за 10 робочих днів до залікового тижня. У разі недопуску студента до захисту, він має академічну заборгованість. Якщо недопуск з причин (1-2), то студент повинен виконати курсову роботу повторно відповідно до строків, визначених навчальною частиною.
ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ Для студентів заочної форми навчання захист проводиться відповідно до розкладу, визначеного навчальною частиною. На захисті студент має показати вміння грамотно і лаконічно викладати результати дослідження, а також обґрунтовувати їх. Крім того, потрібно продемонструвати не лише рівень знань і фінансову грамотність, але й вміння логічно мислити, встановлювати зв’язки, бачити закономірності. Якщо студент, готуючись до захисту, самостійно знайшов помилки в своїй курсовій роботі, зрозумів, які саме необхідні для всебічного розкриття теми питання не були ним розкриті, він може пояснити та обґрунтувати це під час захисту.
ЧАСТИНА ІІ. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
8. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
8.1. СТРУКТУРА ТА ОБСЯГИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів (основної частини роботи), висновків, списку використаних джерел та додатків (вони є обов’язковими): Структура курсової роботи: Титул План, затверджений науковим керівником Зміст Вступ Розділ 1 Розділ 2 Розділ 3 Висновки Список використаних джерел Додаток до розділу 1 Додаток до розділу 2 Додаток до розділу 3 Форма рецензії наукового керівника
Обсяг текстової частини роботи (від вступу – до висновків включно, без урахування списку літератури) має бути в межах 25-32 сторінки стандартного формату А4 (210 х 297 мм), при цьому:
На початку роботи подається її зміст. У змісті (плані) послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається. Кожен розділ, зазначений в індивідуальному завданні на курсову роботу, слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. Таблиці і рисунки доцільно представити у додатках.
УСІ СТОРІНКИ МАЮТЬ БУТИ ПРОНУМЕРОВАНІ (крім затвердженого керівником плану). Титул – це перша сторінка, але номер на ньому не проставляють; затверджений план – це сторінка, яка не нумерується; зміст – це друга сторінка; вступ – третя і т.д.
8.2. ВИМОГИ ДО ДРУКУ
ü Times New Roman 14; ü інтервал між рядками 1,5; ü поля –з усіх боків 2 см, з правого боку – 1 см; ü нумерація сторінок – у правому верхньому куті. При роздрукуванні текст друкується тільки на одній стороні аркуша А4. Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Затверджений науковим керівником план не входить до нумерації сторінок.
8.3. ОФОРМЛЕННЯ ТАБЛИЦЬ, РИСУНКІВ, ФОРМУЛ І ЦИТАТ
Таблиці і рисунки є обов’язковою складовою курсової роботи. Вони розміщуються в ДОДАТКАХ. Усього в курсовій роботі має бути три додатки: додаток до розділу 1, додаток до розділу 2, додаток до розділу 3. Після списку літератури на окремому аркуші вказується «ДОДАТКИ». При оформленні кожного додатку у правому верхньому кутку пишеться слово «Додаток до розділу __». Знак «№» перед номером розділу не ставиться. Нумерація таблиць і рисунків ведеться окремо по кожному додатку. За своїм призначенням таблиці і рисунки покликані в наочній формі представляти лаконічні висновки зі змісту текстової частини розділів курсової роботи, а також результати аналізу фактичних даних. Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу — їх наочність і безпосередній зв’язок з текстом основної частини курсової роботи.
Основні вимоги до додатків: ü таблиці і рисунки в додатках готуються як лаконічний висновок зі змісту текстової частини розділів курсової роботи, їх наочне представлення, а також вони відображають результати аналізу фактичних даних. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення того матеріалу, який не розкривається і не аналізується в тексті роботи; ü у додатки включається матеріал з кожного розділу курсової роботи; ü додатки мають бути лаконічними. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ подавати суцільний текст, абзаци, оформлені як таблиця чи окремий блок в рисунку, – студент має відображати такий матеріал виключно як структурно-логічну схему; ü в якості додатків не можуть бути використані законодавчі та нормативні акти або витяги з них, тексти звітів тощо; ü на всі додатки в тексті курсової роботи повинні бути посилання. Наприклад, (див. таблицю 1.2 у додатку до розділу 1); ü за своїм оформленням таблиці і рисунки повинні бути компактними та акуратними, при їх укладанні допускається використання меншого ніж стандартний шрифту та одинарного інтервалу між строками
ТАБЛИЦІ Заголовок таблиці розміщують над нею, він має відображати основний її зміст та вказувати на об’єкт і період, до якого відносяться дані. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.3 (третя таблиця в другому розділі). Наприклад: Таблиця 2.3 Назва таблиці
Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. При необхідності переносу таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...». Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск «—». Цифри в колонках належить проставляти таким чином, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці.
РИСУНКИ Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (структурно-логічні схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття. Заголовки рисунків розміщують під ними. Знизу під графіком, схемою діаграмою тощо з великої літери пишуть слово «Рис.» і його порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер рисунку складається з номера розділу та порядкового номера рисунку. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок у першому розділі). Наприклад:
Рис. 1.2. Назва рисунку
У графіках обов’язково вказується масштаб.
ФОРМУЛИ Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він відноситься. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.
ЦИТАТИ Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с.10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів з газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів вказувати сторінки не обов’язково. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с.25].
8.4. ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ До списку використаних джерел ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВКЛЮЧАТИ ЛИШЕ ТІ, ЯКІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО СТОСУЮТЬСЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ. Список використаної літератури оформляють у такій послідовності: ▪ закони України, ▪ укази Президента, ▪ постанови і декрети уряду України, ▪ інструктивні матеріали (у хронологічному порядку), ▪ спеціальна економічна література (підручники, навчальні посібники, монографії) і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора, ▪ статистичні та інші збірники, ▪ матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані при написанні роботи, ▪ інтернет-ресурси. Всі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані джерела слід записувати з усіма необхідними реквізитами (див. приклад). Приклад оформлення:
Список літератури за всією курсовою роботою повинен складати не менше 20 джерел (включаючи законодавчу та нормативну базу).
9. ОСОБЛИВОСТІ РОЗКРИТТЯ ОКРЕМИХ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ (ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ, ДОДАТКИ)
До змісту роботи пред’являються такі вимоги: ▪ зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не допускаючи повторень та непотрібних відступів від теми; ▪ науковий стиль написання тексту, потрібно уникати емоційних оцінок і висловів; ▪ логіка і послідовність викладення матеріалу; ▪ виділення в тексті окремих логічних абзаців, недопустимо, щоб кожне речення починалося з нового абзацу; ▪ завершеність кожної думки; ▪ усі таблиці, рисунки, цитати повинні супроводжуватися посиланнями на використані джерела.
У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми, показати розуміння конкретних форм організації фінансів у різних сферах суспільної діяльності. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики фінансових відносин. Якщо в економічній літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їх критичну оцінку та висловити свої міркування з даного приводу.
9.1. РОЗДІЛ 1 Розділ 1 присвячується розкриттю сутності об’єкта дослідження, характеристиці основ організації управління ним. Він виконується переважно на основі реферування навчальної та наукової літератури, а також з урахуванням положень чинного законодавства Розділ 1 може мати наступні назви: ü «Теоретичні основи об’єкта дослідження» ü «Сутність об’єкта дослідження та організація управління об’єктом дослідження» ü «Загальна характеристика сутності та організації об’єкта дослідження» В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи. При необхідності студент може самостійно виділити окремі підпункти в межах розділу. У розділі 1 потрібно вирішити наступні основні завдання: ü визначити сутність об’єкта дослідження, у тому числі розкрити підходи різних авторів та наукових шкіл, ü охарактеризувати функції досліджуваного об’єкта, ü розглянути класифікації, ü розкрити основи організації управління об’єктом дослідження (принципи організації, інструменти впливу, державні органи та інші управлінські структури, їх основні функції щодо об’єкта дослідження) Викладаючи текст, студент має проявити вміння систематизувати першоджерела, проводити порівняння, узагальнення, лаконічно та логічно викладати результати своїх досліджень, продемонструвати фінансову грамотність (володіння термінологією, правильне її розуміння). До додатку мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі 1 матеріал (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до додатку матеріалів, які не розглядаються в тексті розділу): 1). Таблиця, яка містить словник ключових понять і термінів, які розкривають об’єкт дослідження, за такою формою: Таблиця 1.1. Ключові поняття і терміни
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до словника понять і термінів, які не розкривають об’єкт дослідження. Це є свідченням нерозуміння студентом суті досліджуваної теми і підставою для зниження балів при оцінюванні курсової роботи. 2). Схематичне зображення функцій, які розкривають сутність об’єкта дослідження. 3). Класифікації, які характеризують об’єкт дослідження (у вигляді таблиць чи рисунків). Наприклад:
Рис. 1.1. Назва 4). Основні дискусійні питання щодо характеристики сутності та функцій об’єкта дослідження, наприклад, у такій формі:
Рис. 1.2. Назва 5). Інші таблиці та рисунки
9.2. РОЗДІЛ 2 Розділ 2 присвячується аналізу сучасного стану об’єкта дослідження та фінансової практики. Він виконується на основі вивчення статистичних та звітних даних, публікацій в періодичних виданнях, даних, оприлюднених на офіційних сайтах органів державного управління, міжнародних організацій, в аналітичних оглядах тощо. Розділ 2 може мати наступні назви: ü «Дослідження сучасного стану об’єкта дослідження» ü «Аналіз об’єкта дослідження». В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи. При необхідності студент може самостійно виділити окремі підпункти в межах розділу. У розділі 2 потрібно вирішити наступні основні завдання: ü провести аналіз показників складу і структури, ü виявити тенденції розвитку об’єкта дослідження, ü встановити причини виявлених тенденцій, явищ, процесів, ü дати якісну оцінку виявлених тенденцій, явищ, процесів. Тенденції розвитку мають бути проаналізовані за допомогою розрахованих студентом показників динаміки. Якісна оцінка тенденцій, явищ, процесів передбачає обґрунтування того, чи є вони позитивними / негативними, як вони можуть позначатися на сталому розвитку суспільства тощо. АНАЛІЗ МАЄ ОХОПЛЮВАТИ НЕ МЕНШЕ 4 ОСТАННІХ РОКІВ і проводитися у розрізі усього досліджуваного періоду. Про низьку якість розділу 2 свідчать такі факти: аналіз не виходить за рамки простого порівняння показників одного року з іншим (що говорить про нездатність виявити тенденцію розвитку чи обґрунтувати факт відсутності чіткого її напряму), виклад матеріалу в стилі звіту (констатація фактів без встановлення причин та аргументованих якісних оцінок), причини тих чи інших явищ або процесів є неконкретними, зводяться до «недосконалого законодавства» чи невідповідності «досвіду інших країн, світовому досвіду, міжнародним стандартам». Для того, щоб розділ 2 був виконаний на високому рівні, доцільно на початку роботи над ним детально продумати, які саме показники характеризують об’єкт дослідження. До основних видів фінансових показників відносяться: ü усі показники доходів і видатків (розмір заробітної плати, мінімальна заробітна плата, середня заробітна плата, прожитковий мінімум, розмір пенсії та інших трансфертів, обсяги заощаджень, прибуток, бюджетні доходи, податкові надходження, доходи Пенсійного фонду України, бюджетні видатки, бюджетні інвестиції, витрати на продукти харчування, затрати виробництва (собівартість), виплачені дивіденди тощо); ü сальдові показники (бюджетний дефіцит / профіцит, сальдо платіжного балансу, прибуток / збиток); ü показники, які характеризують грошові потоки в національній економіці, на фінансовому і страховому ринках (грошова маса в обігу, обсяги страхових премій / страхових відшкодувань на страховому ринку, обсяги виданих кредитів тощо); ü показники, які характеризують рух цінних паперів (обсяги емісії, обсяги торгів, кількість укладених угод, капіталізація та інші); ü показники боргу та заборгованості (державний борг, національний борг, податковий борг, заборгованість з відшкодування ПДВ, заборгованість із виплати заробітної плати, дебіторська і кредиторська заборгованість і т.д.). Ці показники можуть бути співставлені з ВВП (наприклад, частка державного боргу у ВВП) або з іншими показниками (наприклад, обсяг бюджетних видатків на душу населення). Для аналізу фінансових показників потрібно провести розрахунки і визначити: ü показники структури (частка в загальному обсязі) (наприклад, питома вага податку на прибуток в загальній сумі податкових надходжень), ü показники динаміки (темпи росту і приросту), ü середні величини, ü відсоток виконання планових показників тощо. Статистичні дані мають бути опрацьовані й упорядковані таким чином, щоб у найкращий спосіб вирішити кожне з поставлених дослідницьких завдань. «Набір» неопрацьованих особисто студентом статистичних таблиць, які не вирішують конкретних завдань курсової роботи, виступаючи просто джерелом інформації, свідчить про відсутність / низьку якість аналізу. Зміст розділу 2 має продемонструвати вміння студента опрацьовувати фактичні дані, систематизувати їх, узагальнювати, порівнювати, проводити їх аналіз, давати інтерпретацію, пояснення отриманих результатів, оцінки, а також здатність виділяти з окремих випадків типові ситуації, закономірності, окреслювати напрями розвитку («бачити ліс за деревами»). До додатку мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі 2 матеріал (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до додатку матеріалів, які не розглядаються в тексті розділу): 1). Таблиця, де подається перелік показників, які характеризують об’єкт дослідження. При цьому, якщо це потрібно, вказується формула розрахунку.
Таблиця 2.1. Показники, які характеризують об’єкт дослідження
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до таблиці тих показників, які не характеризують об’єкт дослідження. 2). Укладені студентом статистичні таблиці і рисунки (графіки, діаграми), які розкривають результати проведеного аналізу. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення тих таблиць і рисунків, які виступили першоджерелом (наприклад, Звіт про виконання Державного бюджету, баланс підприємства тощо). 3). Результати проведеного аналізу. Таблиця 2.2. Результати аналізу
4). Якісна оцінка результатів аналізу Таблиця 2.3. Якісна оцінка результатів аналізу
9.3. РОЗДІЛ 3 Розділ 3 присвячується дослідженню проблем фінансової практики та можливим шляхам їх вирішення. Він виконується на основі реферування матеріалів наукових статей та монографій. Розділ 3 може мати наступні назви: ü «Проблеми об’єкта дослідження та шляхи їх вирішення» ü «Напрями вдосконалення об’єкта дослідження». В назві розділу замість слів «об’єкт дослідження» потрібно вписувати конкретний об’єкт відповідно до теми курсової роботи. При необхідності студент може самостійно виділити окремі підпункти в межах розділу. У розділі 3 потрібно вирішити наступні основні завдання: ü охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком і функціонуванням об’єкта дослідження, ü обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем, ü розкрити можливі напрями подальшого розвитку об’єкту дослідження. У курсовій роботі мають бути охарактеризовані важливі сучасні проблеми, які ще не вирішені. Рекомендації щодо вирішення виявлених проблем мають бути конкретними. НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ їх формулювання в узагальненому вигляді чи у формі «цінних вказівок» («потрібно вдосконалювати законодавство», «привести у відповідність зі світовими стандартами, міжнародною практикою»). Викладаючи текст, студент повинен продемонструвати вміння чітко формулювати, у чому саме полягає проблема; виділяти найбільш вагомі, ключові проблеми за темою роботи, розглядати їх послідовно, поступово переходячи від більш крупних до дрібніших; показати свою здатність обґрунтовувати шляхи вирішення проблем, грамотно викладати власний погляд і мати аргументовану особисту позицію. До додатку мають увійти наступні таблиці і рисунки, які узагальнюють викладений в розділі 3 матеріал (НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ включення до додатку матеріалів, які не розглядаються в тексті розділу): 1). Перелік ключових проблем, виявлених у ході дослідження, які можуть бути систематизовані в таблиці чи представлені на рисунку. Наприклад:
Рис. 3.1. Назва
2). Пропозиції щодо вирішення виявлених проблем. При цьому в додатку формулювання постановки проблеми має бути лаконічним, а пропозиції – конкретними й чіткими. Таблиця 3.1. Пропозиції щодо вирішення проблем
9.4. ВСТУП І ВИСНОВКИ
ВСТУП Вступ до курсової роботи має наступні складові. По-перше, необхідно обґрунтувати актуальність дослідження обраної теми курсової роботи. По-друге, має бути сформульований об’єкт дослідження. По-третє, потрібно визначити мету і завдання роботи. По-четверте, доцільно вказати методи дослідження, а також зазначити, при розкритті яких саме питань вони застосовувалися. До основних методів дослідження належать: абстрагування, аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, узагальнення, порівняння, моделювання, формалізація, статистичні методи. По-п’яте, потрібно дати коротку характеристику (у формі анотації) структури виконаного дослідження.
ПОРАДИ ЩОДО НАПИСАННЯ ВСТУПУ Об’єкт дослідження вказує, на вивчення чого саме спрямована увага дослідника. Об’єкт – це те, що досліджується. Він завжди вказаний вже в самій назві теми. Чітке виокремлення об’єкта дослідження дозволяє сконцентрувати увагу саме на ньому і не переключатися на більш широке коло питань і проблем поза межами об’єкта, створює передумови для його всебічного розгляду, задає межі наукового пошуку. Наприклад, у темі «Вплив податкової політики на економічну і соціальну стабільність» об’єкт дослідження (те, на вивчення чого воно спрямоване) – це податкова політика. Мета курсової роботи як наукового дослідження може полягати у визначенні напрямів подальшого розвитку чи шляхів вдосконалення об’єкта дослідження, його впливу на соціально-економічний розвиток тощо. Для того, щоб досягти визначену мету, потрібно вирішити низку дослідницьких завдань, які в індивідуальному завданні згруповані за окремими розділами курсової роботи. Завдання встановлюють, які саме питання потрібно розкрити у відповідному розділі. Щоб правильно сформулювати завдання, див. детальніше вимоги до змісту кожного з розділів курсової роботи (п.п.9.1 – 9.3). Ключові завдання дослідження наступні: ü визначити сутність об’єкта дослідження, у тому числі розкрити підходи різних авторів та наукових шкіл, ü охарактеризувати функції досліджуваного об’єкта, ü розглянути класифікації, ü розкрити основи організації управління об’єктом дослідження, ü провести аналіз показників складу і структури, ü виявити тенденції розвитку об’єкта дослідження, ü встановити причини виявлених тенденцій, явищ, процесів, ü дати якісну оцінку виявлених тенденцій, явищ, процесів, ü охарактеризувати ключові сучасні проблеми, пов’язані з розвитком і функціонуванням об’єкта дослідження, ü обґрунтувати шляхи вирішення виявлених проблем, ü розкрити можливі напрями подальшого розвитку об’єкта дослідження.
ВИСНОВКИ Висновки курсової роботи повинні випливати з проведеного дослідження і мати безпосередній зв’язок з його результатами. У висновках підводяться підсумки щодо всіх висвітлених у курсовій роботі питань.
ДОДАТОК А
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ у 2012/2013 навчальному році
ДОДАТОК Б РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ 1 Фінансові методи державного регулювання ринкової економіки. 2 Роль і місце фінансів в економічній системі. 3 Державний фінансовий аудит у системі державного регулювання економіки. 4 Система державного внутрішнього фінансового контролю в Україні та шляхи її реформування. 5 Фінансовий аудит і його становлення в Україні. 6 Податкова політика України на сучасному етапі. 7 Вплив податкової політики на економічну і соціальну стабільність. 8 Становлення та розвиток податкової системи України. 9 Податок на доходи фізичних осіб у системі фінансового регулювання. 10 Проблеми вдосконалення механізмів непрямого оподаткування в Україні на сучасному етапі. 11 Проблеми вдосконалення механізмів прямого оподаткування в Україні на сучасному етапі. 12 Податкові пільги та їх роль у системі фінансового регулювання. 13 Подвійне оподаткування та шляхи мінімізації податкових витрат. 14 Податковий контроль і його роль в управлінні державними фінансами. 15 Податкове регулювання в системі податкового менеджменту. 16 Податковий механізм стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств. 17 Роль прямих податків у формуванні бюджетних доходів. 18 Роль непрямих податків у формуванні Державного бюджету України. 19 Податкова система: тенденції розвитку і національні особливості в країнах з розвиненою ринковою економікою. 20 Вплив податково-бюджетної політики на макроекономічну рівновагу. 21 Бюджетна політика економічного зростання. 22 Бюджетна політика розвитку та концептуальні підходи до її забезпечення. 23 Бюджетне фінансування економічного зростання. 24 Оптимізація структури бюджетних видатків у контексті забезпечення економічного зростання. 25 Фінансові ресурси держави: проблеми формування та ефективного використання. 26 Державний бюджет як фінансова основа регулювання ринкової економіки. 27 Бюджетна система держави: засади побудови та ефективного функціонування. 28 Бюджетний процес і його організація в умовах удосконалення бюджетних процедур і технологій. 29 Удосконалення планування та прогнозування бюджетних видатків. 30 Соціальний захист населення та його фінансове забезпечення. 31 Фінансовий аспект реформування охорони здоров’я в Україні. 32 Бюджетне планування у системі бюджетного менеджменту. 33 Бюджетний контроль у системі бюджетного менеджменту. 34 Державний фінансовий контроль у бюджетному процесі. 35 Бюджетні пріоритети в розвинених країнах. 36 Управління бюджетним дефіцитом у розвинених країнах. 37 Проблеми подолання бюджетного дефіциту в Україні. 38 Внутрішні і зовнішні запозичення та їх роль у формуванні фінансових ресурсів держави. 39 Державний борг: структура та механізм формування. 40 Державний борг в Україні: управління та обслуговування. 41 Боргова політика України в період трансформації фінансової системи. 42 Державні запозичення та фінансова безпека української держави. 43 Державний борг і його вплив на макрофінансову стабільність. 44 Бюджетне регулювання в системі міжбюджетних відносин. 45 Міжбюджетні відносини в Україні та шляхи їх удосконалення. 46 Проблеми вдосконалення системи міжбюджетних трансфертів в Україні. 47 Фіскальні дисбаланси і методи фінансового вирівнювання. 48 Становлення та розвиток місцевих фінансів України. 49 Роль місцевих бюджетів в економічному і соціальному розвитку територій. 50 Видатки місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації. 51 Проблеми наповнюваності місцевих бюджетів в Україні. 52 Планування доходів місцевих бюджетів у процесі міжбюджетного регулювання. 53 Місцеві податки і збори як складова системи оподаткування в Україні. 54 Фінансова незалежність органів місцевого самоврядування та шляхи її забезпечення. 55 Державне пенсійне забезпечення в Україні. 56 Пенсійні реформи в країнах Східної та Центральної Європи. 57 Роль недержавних пенсійних фондів на фінансовому ринку. 58 Недержавні пенсійні фонди в системі пенсійного забезпечення. 59 Державна підтримка розвитку малого і середнього бізнесу в Україні: фінансовий аспект. 60 Фінансові ресурси суб’єктів господарювання: теоретичні проблеми їх сутнісного визначення та ефективного використання. 61 Фінансова проблематика розвитку реального сектору економіки. 62 Амортизаційна політика та її реформування в Україні. 63 Фінансова політика корпорації. 64 Фінансові аспекти корпоративного управління. 65 Бюджетування і перспективи його розвитку у контексті сучасних технологій фінансового планування. 66 Проблеми формування і використання доходів домогосподарств. 67 Споживче кредитування і його вплив на фінанси домогосподарств. 68 Інвестиційна поведінка домогосподарств на фінансовому ринку. 69 Роль фінансового ринку у ресурсному забезпеченні потреб господарюючих суб’єктів. 70 Пріоритетні напрями розвитку вітчизняного фінансового ринку. 71 Розвиток ринку цінних паперів в Україні. 72 Проблеми та перспективи розвитку ринку корпоративних цінних паперів в Україні. 73 Боргові цінні папери як інструмент залучення фінансових ресурсів. 74 Організація національного нагляду та регулювання фінансового ринку. 75 Фондова і валютна біржі: фінансові аспекти діяльності. 76 Діяльність корпорацій на фінансовому ринку. 77 Міжнародний ринок капіталів: закономірності та тенденції розвитку. 78 Інститути спільного інвестування: сучасний стан і потенціал розвитку в Україні. 79 Фінансові аспекти залучення іноземних інвестицій в економіку Україні. 80 Страховий ринок України: сучасні тенденції та перспективи розвитку. 81 Медичне страхування та страхова медицина: необхідність запровадження та фінансові аспекти організації. 82 Майнове страхування та його розвиток в Україні. 83 Особливості та перспективи розвитку особистого страхування в Україні. 84 Фінансова інфраструктура в провідних країнах світу. 85 Бюджетна політика ЄС. 86 Уніфікація і гармонізація державних фінансів країн-членів ЄС. 87 Співпраця України з міжнародними фінансовими організаціями. 88 Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави. 89 Фінансова безпека держави та шляхи її забезпечення. 90 Податково-бюджетна політика країн-членів ЄС в умовах фінансової нестабільності. 91 Еволюція української фінансової думки середини ХІХ – початку ХХ століття. 92 Дослідження податків та перекладання податкового тягаря в роботах українських учених. 93 Розвиток теорії місцевих фінансів у роботах українських науковців.
ДОДАТОК В ФОРМА ПЛАНУ
ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ З «ФІНАНСІВ»
На тему: ____________________________________________________________ (тема № ____ )
ВСТУП РОЗДІЛ 1. __________________________________________________________ РОЗДІЛ 2. __________________________________________________________ РОЗДІЛ 3. __________________________________________________________ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Дата: представлено науковому керівнику ________ Підпис студента___________________
План затверджено: ____________________ підпис наукового керівника
ДОДАТОК Г ФОРМА ТИТУЛУ Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
КАФЕДРА ФІНАНСІВ
КУРСОВА РОБОТА з «ФІНАНСІВ»
ТЕМА:_________________________________________________________________ ________________________________________________________________________
Київ – КНЕУ – 2013
ДОДАТОК Д РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ З «ФІНАНСІВ» ПІБ студента ____________________________________________ група______ Тема роботи: ____________________________________________________________
Для довідки:
ДОДАТОК Е КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РУКОПИСУ І ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Критерії оцінювання рукопису курсової роботи Курсова робота оцінюється за 100-бальною шкалою шляхом сумування балів. У рецензії викладач відповідно до рівня виконаного дослідження відмічає бали, а потім рахує їх суму. Викладач не приймає курсову роботу на перевірку в таких випадках: ü курсова робота здана на перевірку науковому керівнику в день захисту, ü відсутнє затверджене науковим керівником індивідуальне завдання до курсової роботи, ü в даній групі одну тему виконують два і більше студентів, ü обсяги роботи значно відрізняються від встановлених для курсових робіт, ü робота надрукована з невідповідним шрифтом та інтервалом, ü відсутні додатки до розділів, ü курсова робота не зареєстрована на кафедрі фінансів (лише для студентів заочної форми), ü робота не зшита (лише для студентів заочної форми), ü кожен лист роботи в окремому файлі (лише для студентів заочної форми),
Якісні критерії оцінювання курсової роботи:
Захист курсової роботи Процедура захисту є обов’язковою для всіх студентів. Вона підтверджує самостійну роботу студента та набутий ним рівень знань. На захисті в ході усної співбесіди студент має підтвердити: ü набутий у процесі дослідження рівень знань про об’єкт дослідження, ü розуміння основних теоретичних і практичний закономірностей, ü знання про сучасний стан об’єкта дослідження, тенденції його розвитку, їх причини та можливі наслідки, ü знання та розуміння актуальних проблем і можливі шляхи їх вирішення, ü аргументовану власну позицію.
У ході захисту, якщо студент демонструє рівень знань вищий чи нижчий, ніж у тексті курсової роботи, можлива зміна балів у бік відповідно їх підвищення чи зниження (бали див. у формі рецензії відповідно до рівня знань: відмінного, доброго, задовільного чи незадовільного) за такими розділами: 1) Теоретичні знання. 2) Характеристика сучасного стану об’єкта дослідження. 3) Проблеми та шляхи їх вирішення.
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||