
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Фінанси НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ І АУДИТУ
Фінанси НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ І АУДИТУ« Назад
Фінанси НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ І АУДИТУ 09.02.2015 23:24
національна академія статистики, обліку і аудиту
Фінансовий факультет
Кафедра фінансів
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсових робіт
з дисципліни "Фінанси" Галузь знань 0305 "Економіка і підприємництво" Напрями підготовки: 6.030508 "Фінанси і кредит" (для студентів усіх форм навчання)
КИЇВ 2011
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни "Фінанси" для студентів з напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво” за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» для спеціальності 6.030508 "Фінанси і кредит"/ Момотюк Л.Є. – К.: НАСОА, 2011. – 15 с.
Викладено методичні рекомендації з підготовки, структури, оформлення та порядку захисту курсових робіт з дисципліни „Фінанси”.
Рецензенти:
Шевчук В. О. – доктор економічних наук, професор перший проректор Національної академії статистики, обліку та аудиту Пантелеєв В. П. - доктор економічних наук, професор, проректор НАСОА з навчально-методичної та наукової роботи
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри фінансів 29 серпня 2011р., протокол № 1.
Розглянуто та рекомендовано до друку Вченою радою фінансового факультету Національної академії статистики, обліку і аудиту "26" вересня 2011р., протокол № 2
© Момотюк Л.Є. ЗМІСТ1. Тематика курсових робіт 42. Методичні вказівки з написання курсової роботи 62.1. Мета курсової роботи 6 2.2. Виконання курсової роботи 7 2.3. Підготовка до виконання курсової роботи 8 2.4. Структура і зміст курсової роботи 9 2.5. Рецензування та захист курсової роботи 13 3. Додатки 15
1. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ2.1. Мета курсової роботи Курсова робота є однією з найефективніших форм самостійної роботи студентів. Мета курсової роботи — допомогти студентові закріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті у процесі вивчення дисципліни «Фінанси». Курсова робота як важлива форма навчального процесу покликана навчити майбутнього фахівця самостійно узагальнювати й аналізувати інформаційні джерела (монографії, підручники, навчальні посібники, публікації періодичної преси), статистичні і практичні матеріали, що характеризують фінансові процеси на різних рівнях господарювання: у сфері фінансів суб’єктів господарської діяльності, державних фінансів, міжнародних фінансів, страхового й фінансового ринку. Курсова робота свідчить, наскільки знання, здобуті студентами в процесі вивчення курсу «Фінанси», є глибокими і фундаментальними; характеризує вміння студентів самостійно дослідити поставлені питання обраної теми. Загальні вимоги до курсової роботи У курсовій роботі студент має показати: знання і правильне розуміння закономірностей, що складаються у фінансовій сфері; уміння працювати з інформаційними джерелами, користуватись законодавчим та інструктивним матеріалом, викладати свою точку зору на проблемні питання та робити обґрунтовані висновки щодо поліпшення фінансових відносин і вдосконалення фінансової системи; здатність використовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та узагальнення цифрового матеріалу, застосовувати сучасну методику дослідження з використанням таблиць, графіків, схем, діаграм та інших графічних рисунків. У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми, показати розуміння конкретних форм організації фінансів у різних сферах суспільної діяльності. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики фінансових відносин. Якщо в економічній літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їх критичну оцінку та висловити свої міркування з даних питань. Це допоможе більш глибокому засвоєнню матеріалу.
2.2. Виконання курсової роботи Виконання курсової роботи передбачає такі етапи: - вибір теми; - підбір та вивчення літератури; - складання попереднього плану; - консультація з викладачем — керівником й уточнення плану курсової роботи; - написання та оформлення тексту курсової роботи; - передання завершеної курсової роботи на кафедру фінансів для рецензування; - доопрацювання роботи згідно із зауваженнями керівника; - захист курсової роботи.
2.3. Підготовка до виконання курсової роботи Підготовку до написання курсової роботи починають з вибору теми. Студентам надається право самостійно вибрати тему з проблематики, визначеної кафедрою фінансів, а також запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розроблення. У такому випадку вибрана тема і план роботи повинні бути узгоджені з викладачем, який читає дисципліну «Фінанси», та керівником курсової роботи. Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали. Літературні джерела студент підбирає самостійно. Роботу з літературою потрібно починати зі складання повного списку книг, статей, законів та нормативних документів. Найбільша кількість публікацій із фінансових питань міститься в журналах «Фінанси України», «Економіка України», «Фінансова тема», «Економічний часопис», а також у газетах «Голос України», «Урядовий кур’єр», «Бізнес», «Галицькі контракти» та ін. Законодавчі акти публікуються у «Відомостях Верховної Ради України» та інших періодичних виданнях. Статистичну інформацію можна знайти в спеціальних виданнях Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Головної державної податкової адміністрації України. 3 метою прискорення роботи доцільно користуватися повним переліком статей, який друкується в останньому річному номері журналу. На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, статистичних збірників студент складає розгорнутий план курсової роботи (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з викладачем — керівником курсової роботи. План — це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. План повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного плану видно, наскільки студент засвоїв матеріал обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи. Після узгодження плану студент починає писати курсову роботу. Під час її написання план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджуються з керівником.
2.4. Структура і зміст курсової роботи Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими якої є вступ, основна частина та висновки. У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значимість, визначити мету і завдання курсової роботи, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання курсової роботи. У процесі написання основної частини необхідно відповідно до плану розкрити суть вибраної теми. Обов’язково окремим питанням виділяються проблемні й дискусійні аспекти дослідження. При цьому наводяться цифрові матеріали, дається їх аналіз. У висновках курсової роботи підводяться підсумки з усіх висвітлених питань, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду, так і через узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах. До змісту роботи ставляться такі вимоги: - системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу; - виділення в тексті окремих абзаців, адже занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню; - завершеність викладення кожної думки; - виключення повторень. Зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від теми. Текст курсової роботи має бути набраний на комп’ютері. Курсова робота повинна бути написана самостійно. Усі наведені в тексті цитати та цифровий матеріал потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела. Якщо аналізується практичний матеріал, то слід указати об’єкт аналізу. Обов’язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних. Джерелом їх можуть бути статистичні щорічники, спеціальні видання Міністерства фінансів чи Міністерства економіки України, дані податкової адміністрації, а також фактичний матеріал, зібраний за місцем роботи. Цифровий матеріал має бути поданий у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків. Особливу увагу слід приділити їх правильному оформленню. Таблиці, схеми, діаграми тощо повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень. На кожну таблицю та інші ілюстрації треба давати посилання на джерело, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками. Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу — їх наочність. Заголовки (назви) таблиць, схем, графіків, діаграм мають відображати основний зміст ілюстрованого матеріалу та вказувати на об’єкт і період, якого стосуються дані. У таблицях вказуються одиниці виміру. Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття.
Оформлення курсової роботи та її обсяг Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку — 20 мм, з правого — 15 мм, зверху — 20 мм, знизу — 20 мм. Кожне питання, зазначене в плані курсової роботи, слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. Перед назвою питання проставляють його номер. Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку або посередині сторінки зверху чи знизу. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Зразок титульного аркуша курсової роботи наведений у додатку 1. Зміст роботи викладають на другій сторінці. У ньому послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається. Вступ, висновки, список літератури, додатки нумерації не мають. Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 25—30 сторінок стандартного формату А4 . Шрифт — 14, інтервал між рядками — 1,5.
Оформлення таблицьта інших видів графічного матеріалу Заголовки таблиць, графіків, схем, діаграм розміщують над ними. Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», «Схема» тощо, порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера питання та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенесення її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов’язані характеристики об’єкта дослідження. У разі перенесення таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...». Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск — «—». Цифри у графах треба проставляти у такий спосіб, щоб відповідні розряди чисел по всіх графах були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці. Таблицю розміщують по тексту після першого посилання на неї. Громіздкі таблиці та схеми допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки, які нумерують окремо і поміщають після списку літератури. Таблиці й інші ілюстрації повинні мати окрему нумерацію. Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера питання та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він належить. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.
Оформлення списку використаної літератури Список використаної літератури оформляють у такій послідовності: - закони України; - укази Президента; - постанови і декрети Кабінету Міністрів України; - статистичні та інші збірники; - інструктивні матеріали (у хронологічному порядку); - спеціальна економічна література і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора; - матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані під час написання роботи. Усі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі: Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання. Міста Москва, Санкт-Петербург, Київ позначаються першими літерами (М., СПб., К.), а назви інших міст подаються повністю. Наприклад: Василик О. Д. Державні фінанси України. — К.: Вища школа, 1997. Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому — сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с. 10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів із газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с. 25]. Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. Наприкінці роботи (після додатків, якщо вони є) залишаються дві чисті сторінки для рецензії. Строк подання роботи визначає кафедра.
2.5. Рецензування та захист курсової роботи Курсову роботу рецензує викладач — керівник курсової роботи. У рецензії відзначаються позитивні сторони і недоліки роботи, допущена чи не допущена вона до захисту. Роботи, які не відповідають установленим вимогам, повертаються на доопрацювання. Робота з незадовільною оцінкою підлягає переробленню протягом терміну, встановленого кафедрою. Курсова робота, яка має позитивну оцінку, допускається до захисту. На захисті студент повинен розкрити основний зміст роботи, виділити її проблемні аспекти, обґрунтувати свої висновки, відповісти на запитання викладача. За результатами захисту курсової роботи студент отримує оцінку («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), яку викладач виставляє в екзаменаційну відомість. Оцінку «відмінно» отримує студент, у якого акуратно і правильно оформлена курсова робота, вона має цільову спрямованість, містить практичний результат і глибокий аналіз питань обраної теми, висновки про позитивні моменти і недоліки, пропозиції щодо усунення недоліків. Оцінку «добре» одержує студент за роботу, у якій виконані всі зазначені вимоги, але є деякі недоліки методичного характеру, недостатньо аргументовані висновки й пропозиції. Робота має бути виконана правильно й акуратно. Оцінку «задовільно» отримує студент, у якого робота містить недостатньо елементів наукового дослідження, неглибокий аналіз, висновки і пропозиції погано аргументовані, текст оформлений неакуратно. Студент, який отримав незадовільну оцінку, не допускається до іспиту з даної дисципліни.
Додаток Державний комітет статистики України ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
Кафедра фінансів
КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «ФІНАНСИ»
на тему:
Студента (прізвище, ім’я, по батькові) Курс_________Група ________ Спеціальність
Науковий керівник
Київ ДАСОА 200__ КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |