Фінанси підприємств 08.03.2015 22:16

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Мета курсової роботи

Курсова робота є однією з найефективніших форм самостійної роботи студентів. Мета курсової роботи - допомогти студентові закріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті у процесі вивчення дисципліни „Фінанси підприємств”.

Курсова робота як важлива форма навчального процесу покликана навчити майбутнього фахівця самостійно узагальнювати й аналізувати інформаційні джерела (монографії, підручники, навчальні посібники, публікації періодичної преси), статистичні і практичні матеріали.

Курсова робота свідчить, наскільки знання, здобуті студентами в процесі вивчення дисципліни „Фінансовий аналіз”, є глибокими і фундаментальними; характеризує вміння студентів самостійно дослідити поставлені питання обраної теми.

Загальні вимоги до курсової роботи

У курсовій роботі студент має показати:

- знання і правильне розуміння закономірностей, що складаються у даній сфері;

- уміння працювати з інформаційними джерелами, користуватися законодавчим та інструктивним матеріалом, викладати свою точку зору на проблемні питання та робити обґрунтовані висновки;

- здатність використовувати здобуті теоретичні знання у процесі аналізу та узагальнення цифрового матеріалу, застосовувати сучасну методику дослідження з використанням таблиць, графіків, схем, діаграм та інших графічних рисунків.

У курсовій роботі студент повинен глибоко і всебічно розкрити зміст обраної теми. Особливу увагу слід приділити дискусійним питанням теорії і практики. Якщо в науковій літературі відсутня єдина точка зору з питань, які досліджуються, слід навести думки кількох авторів, дати їм критичну оцінку та висловити свої міркування з даних питань. Це допоможе більш глибокому засвоєнню матеріалу.

Виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає такі етапи:

- вибір теми;

- підбір та вивчення літератури;

- складання попереднього плану;

- консультація з викладачем — керівником й уточнення плану курсової роботи;

- написання та оформлення тексту курсової роботи;

- передання завершеної курсової роботи на кафедру для рецензування;

- доопрацювання роботи згідно із зауваженнями керівника;

- захист курсової роботи.

 

Підготовка до виконання курсової роботи

Підготовку до написання курсової роботи починають з вибору теми. Студентам надається право самостійно вибрати тему з проблематики, визначеної кафедрою, а також запропонувати свою тему з обґрунтуванням доцільності її розроблення. У такому випадку вибрана тема і план роботи повинні бути узгоджені з викладачем, який читає дисципліну „Фінанси підприємств”, та керівником курсової роботи.

Обравши тему, студент має чітко визначити мету курсової роботи, підібрати відповідну наукову літературу та нормативно-інструктивні матеріали.

Літературні джерела студент підбирає самостійно. Роботу з літературою потрібно починати зі складання повного списку книг, статей, законів та нормативних документів. Для складання картотеки рекомендується використовувати такі каталоги:

- систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури університетської бібліотеки;

- каталог періодичних видань, довідників і нормативних матеріалів — у читальному залі бібліотеки;

- систематичні каталоги інших бібліотек.

З метою прискорення роботи доцільно користуватися повним переліком статей, який друкується в останньому річному номері журналу.

На основі вивчення спеціальної літератури, нормативних документів, статистичних збірників студент складає розгорнутий план курсової роботи (можливо, в кількох варіантах), який погоджує з викладачем — керівником курсової роботи.

План — це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. План повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв'язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного плану видно, наскільки студент засвоїв матеріал обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Після узгодження плану студент починає писати курсову роботу. Під час її написання план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджуються з керівником.

 

Структура і зміст курсової роботи

Робота повинна мати чітку і логічну структуру, складовими якої є вступ, основна частина (3 основні розділи з  підрозділами), висновки та пропозиції, література та додатки.

У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значимість, визначити мету і завдання курсової роботи, об’єкт та предмет дослідження, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання курсової роботи.

У процесі написання основної частини необхідно відповідно до плану розкрити суть вибраної теми. Обов'язково окремим питанням виділяються проблемні й дискусійні аспекти дослідження. При цьому наводяться цифрові матеріали, дається їх аналіз.

У висновках та пропозиціях курсової роботи підводяться підсумки з усіх висвітлених питань, визначаються шляхи і напрями вирішення проблемних аспектів теми. Рекомендації можуть бути розроблені студентом як самостійно на підставі практичного досвіду, так і через узагальнення пропозицій, що містяться у літературних джерелах.

До змісту роботи ставляться такі вимоги:

- системність, послідовність і конкретність викладення матеріалу;

- виділення в тексті окремих абзаців, адже занадто громіздке речення і великі фрагменти не сприяють його розумінню;

- завершеність викладення кожної думки;

- виключення повторень.

Зміст роботи треба викладати відповідно до плану, стисло, лаконічно, не припускаючи повторень та непотрібних відступів від теми.

Текст курсової роботи має бути написаний чітким, розбірливим почерком без пропусків та скорочень слів або надрукований на машинці чи набраний на комп'ютері.

Курсова робота повинна бути написана самостійно. Усі наведені в тексті цитати та цифровий матеріал потрібно супроводжувати посиланнями на відповідні джерела. Якщо аналізується практичний матеріал, то слід указати об'єкт аналізу. Обов'язковим для розкриття теми курсової роботи є залучення цифрових даних. Джерелом їх можуть бути статистичні щорічники, спеціальні видання Міністерства фінансів чи Міністерства економіки України, дані податкової адміністрації, а також фактичний матеріал, зібраний за місцем роботи.

Цифровий матеріал має бути поданий у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків. Особливу увагу слід приділити їх правильному оформленню. Таблиці, схеми, діаграми тощо повинні бути логічним продовженням викладених теоретичних положень.

На кожну таблицю та інші ілюстрації треба давати посилання на джерело, супроводжувати їх аналізом змісту та висновками.

Одна з головних вимог до графічного і табличного матеріалу — їх наочність. Заголовки (назви) таблиць, схем, графіків, діаграм мають відображати основний зміст ілюстрованого матеріалу та вказувати на об'єкт і період, якого стосуються дані. У таблицях вказуються одиниці виміру, а в графіках та діаграмах — масштаб.

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються «рисунками» (схеми, діаграми, графіки), дає змогу викласти матеріал більш доказово, полегшує його сприйняття.

 

 

Оформлення курсової роботи та її обсяг

Текст роботи слід писати тільки на одній сторінці стандартного аркуша та розміщувати таким чином, щоб залишалися поля: з лівого боку -25 мм, з правого -10 мм, зверху -20 мм, знизу - 20 мм.

Кожен розділ, зазначений в плані курсової роботи, слід виносити у заголовок і починати з нової сторінки. Перед назвою розділу проставляють його номер. Заголовок пишеться великими літерами.

Підрозділи розміщуються в межах розділу з відступом у два інтервали від попереднього тексту. Шрифт використовується звичайний, нумеруються підрозділи у межах розділу – 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2., 2.3, 3.1, 3.2.

Номери сторінок проставляються у верхньому правому кутку або посередині сторінки зверху чи знизу. Титульний аркуш вважається першою сторінкою і номер на ньому не ставиться. Зразок титульного аркуша курсової роботи наведений у додатку 1.

Зміст роботи викладають на другій сторінці. У ньому послідовно записують найменування питання плану (ліворуч), а праворуч визначають номер сторінки, з якої воно починається.

Обсяг текстової частини роботи має бути в межах 35-59 сторінок стандартного формату А4 (210 х 297 мм). Шрифт — 14, інтервал між рядками — 1,5.

 

Оформлення таблиць та інших видів графічного матеріалу

Заголовки таблиць розміщують над ними, а назви рисунків – під рисунком.

Справа над тематичним заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця», порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера питання та порядкового номера таблиці. Наприклад: Таблиця 2.3 (третя таблиця другого питання).

Кожна таблиця повинна, як правило, розміщуватися на одній сторінці. Перенесення її на наступну сторінку допускається, якщо в ній містяться взаємопов'язані характеристики об'єкта дослідження. У разі перенесення таблиці у правому верхньому кутку наступної сторінки слід писати: «Продовження (або закінчення) таблиці...».

Якщо всі показники таблиці мають однакові одиниці виміру, їх виносять у заголовок, якщо різні — вказують у боковику. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Якщо текст у таблиці повторюється і складається з двох або більше слів, при першому повторенні його замінюють словосполученням «те саме», а далі — лапками. Не дозволяється ставити лапки замість повторюваних цифр, знаків, математичних символів. Якщо цифрові дані відсутні, то ставлять пропуск — «—».

Цифри у графах треба проставляти у такий спосіб, щоб відповідні розряди чисел по всіх графах були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватись однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній колонці.

Таблицю розміщують по тексту після першого посилання на неї. Громіздкі таблиці та схеми допоміжного чи довідкового характеру слід винести у додатки, які нумерують окремо і поміщають після списку використаної літератури. Таблиці й інші ілюстрації повинні мати окрему нумерацію.

Формули, на які є посилання в тексті, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера питання та порядкового номера формули, розмежованих крапкою. Номер формули слід взяти у дужки і розмістити на правому полі на рівні нижнього ряду формули, до якої він належить. Допускається наскрізна нумерація формул по всій роботі.

 

Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури оформляють у такій послідовності:

- закони України; укази Президента; постанови і декрети Уряду України; статистичні та інші збірники;

- інструктивні матеріали (у хронологічному порядку);

- спеціальна економічна література і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора;

- матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані під час написання роботи.

Усі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Використані книги слід записувати у такій формі:

Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання.

Міста Москва, Санкт-Петербург, Київ позначаються першими літерами (М., СПб., К.), а назви інших міст подаються повністю. Наприклад: Васшик О.Д. Державні фінанси України. — К.: Вища школа, 1997.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому — сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с. 10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів із газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов'язкове. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с. 25].

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. Наприкінці роботи (після додатків, якщо вони є) залишаються дві чисті сторінки для рецензії.

Термін подання роботи визначає кафедра.

 

 

Рекомендована література

1.  Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для самост. вивчення дисципліни / Г.М. Азаренкова, Т.М. Журавель, Р.М. Михайленко – 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Знання-Прес, 2006. - 287 с.

2.  Аранчій В.І. Фінанси підприємств: навч. посіб. / В.І. Аранчій – К.: "Професіонал", 2004. - 304 с.

3.  Біла О. Г. Фінанси підприємств: навч. посіб. / О.Г. Біла – Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 383 с.

4.  Власова Н.О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Н.О. Власова, О.А. Круглова, Л.І. Безгінова – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 271 с.

5.  Гриньова В.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. / В.М. Гриньова, В.О. Коюда – 3-тє вид., стер. - К.: Знання -Прес, 2006. - 423 с.

6.  Онисько С.М. Фінанси підприємств: підруч. для студентів вищих закладів освіти / С.М. Онисько, П.М. Марич – друге видання виправлене і доповнене – Львів: „Магнолія 2006”: 2008. – с. 367.

7.  Партин Т.О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Т.О. Партин, А.Г. Загородній –  2-ге вид., перер. і доп. – К.: Знання, 2006. – 379 с.

8.  Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: навч. посіб. / О.С. Філімоненков - К.: Кондор, 2005. - 400 с.

9.   Фінанси підприємств: підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. A.M.Поддєрьогін. – 7-ме вид.,

10.  Бланк И.А. Финансовый менеджмент: учебный курс / И.А. Бланк - К.: Ника-Центр, Эльга, 2001.-528с.

11.  Бердар М. М.   Бюджетування у системі управління фінансовими ресурсами підприємств / М. М. Бердар // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2008. – №5. – С. 82-88

12.  Богатиренко К. Проблеми існування вітчизняних підприємств в умовах фінансової кризи / К. Богатиренко // Вісник КІБіТ. – 2010. – №1. – С. 34-37

13.   Гнип Н. О.   Організаційно-економічні засади прогнозування фінансового потенціалу підприємств / Н. О. Гнип // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. – №1. – С. 64-67

14.  Дєєва Н. М. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / Н.М. Дєєва, О.І. Дедіков – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 328 с.

15.  Єдинак Т. С.   Проблеми управління дебіторською заборгованістю підприємств в умовах фінансово-економічної кризи / Т. С. Єдинак // Держава та регіони. – 2009. – №3. – С.54-57.

16. Івашківська І. Фінансовий аналіз злиттів та поглинань компаній / І. Івашківська // Фінансовий ринок України. – 2008. - № 2. – С. 29-33.

17.  Каріка І. М.   Покращення фінансового стану підприємства за рахунок розробки механізму поповнення оборотних коштів / І. М. Каріка // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2009. – №6. – С. 106-111

18.  Карпенко Г. В.   Шляхи удосконалення фінансового стану підприємства / Г. В. Карпенко // Економіка та держава. – 2008. – №12. – С. 61-62

19.  Качура А. Є.   Модель формування оптимальної структури джерел фінансових ресурсів сільськогосподарських підприємств / А. Є. Качура // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2009. – №1. – С. 74-81

20.  Кручок Н.   Оцінка фінансового стану підприємства - позичальника банку / Н. Кручок // Вісник Національного банку України. – 2009. – №12. – С. 20-23

21.  Лищенко О. Г.   Управління дебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства / О. Г. Лищенко, І. С. Середа // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. – №3. – С. 84-89

22.  Музиченко А. О.   Рейтингова оцінка фінансового забезпечення розвитку підприємства / А. О. Музиченко // Економіка АПК. – 2009. – №11. – С. 84-87

23.  Назаренко А. С.   Теоретичні підходи до визначення сутності економічної категорії "фінансовий потенціал підприємства" / А. С. Назаренко // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – №8. – С. 22-29

24.  Науменков С. В. Особливості управління фінансами в холдингових компаніях  / С.В. Науменков // Фінанси України. – 2008. - № 1. – С. 93-107.

25.  Онисько С. М.   Фінансова санація і банкрутство підприємств : підруч. / С. М. Онисько. – 2-ге вид., випр. і доп. – Львів : Магнолія-2006, 2009. – 268 с.

26.   Орлов П. Про використання в Україні різних систем амортизації / П. Орлов, С. Орлов //Економіка України. – 2005. – №5, с.38 – 44.

27.  Пилипчук О. В.   Прибуток як узагальнений показник господарсько-фінансової діяльності підприємства / О. В. Пилипчук // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №2. – С. 26-30

28.  Поддєрьогін А. М. Ефективність управління грошовими потоками підприємства / А.М. Поддєрьогін, Я.І. Невмержицький // Фінанси України. – 2007. - № 11. – С. 119-127.

29.  Попович О. В. Сучасні підходи до управління фінансовими взаємовідносинами підприємств / О. В. Попович, В. В. Матвеев // Економіка. Фінанси. Право. – 2009. – №8. – С. 29-31

30.  Роговий А. В. Концептуальні засади розвитку фінансового планування в системі менеджменту акціонерного товариства  / А.В. Роговий // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - № 1.- С.45-50.

31.  Сафронська І. М.   Методичні підходи до комплексної оцінки фінансового стану підприємства / І. М. Сафронська, Г. С. Бєлай // Економіка та держава. – 2009. – №11. – С. 104-105

32.  Семенов А. Г.   Фактори забезпечення фінансовими ресурсами підприємства в період фінансової кризи / А. Г. Семенов, О. І. Павленко // Держава та регіони. Серія: Економіка і підприємництво. – 2010. – №3. – С. 155-158

33.  Ширягіна О. Є. Прибуток підприємства: історичний аспект  / О.Є. Ширягіна // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007 – Випуск 12. – С. 156-159.

34.  www.kmu.gov.ua – урядовий портал Кабінету Міністрів України.

35.  www.bank.gov.ua – Національний банк України

36.  www.me.gov.ua – Міністерство економіки України

37.  www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України

38.  www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України

 

Зразок оформлення Таблиці

Таблиця 2.1

 Склад адміністративних та збутових затрат періоду

Затрати періоду

Склад затрат

Адміністративні затрати

До складу адміністративних затрат входять такі затрати  загальногосподарського характеру, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством, а саме: -    загальні корпоративні затрати (організаційні затрати, затрати на проведення річних зборів, представницькі затрати тощо); -    затрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; -    затрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); -    винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); -    затрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телекс, факс тощо); -    амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; -    затрати на врегулювання спорів у судових органах; -    податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); -    плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків; -    інші затрати загальногосподарського призначення.

 

Зразок оформлення Рисунку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1  Структура витрат ТОВ “Фуршет” за структурними відділами у 2012 р.

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Затрати, які безпосередньо зв’язані з операційним

виробничим процесом діяльності