ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ 25.07.2015 07:45
Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та
природокористування
В.І. Павлов
О.В. Заячківська
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
Навчальний посібник
Європейська кредитно-трансферна система навчального процесу
Для студентів, які навчаються за напрямом 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»
Рівне 2010
УДК 658.1(075)
ББК 65.9(2)26я7
П12
Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування
(Протокол № 7 від 27 березня 2009 р.)
Рецензенти:
Левицька С.О., доктор економічних наук, професор НУВГП;
Римар М.В., доктор економічних наук, професор НУВГП.
Павлов В.І., Заячківська О.В.
П12 Фінанси підприємства. Навч. посібник. – Рівне: НУВГП, 2010. – 109 с.
Навчальний посібник «Фінанси підприємств» містить типову програму, вказівки щодо вивчення окремих тем, плани практичних занять, тематики самостійної та індивідуальної роботи, тренінгову тестову програму, завдання до виконання контрольної роботи та список рекомендованої літератури та може бути корисним при самостійному вивченні дисципліни в умовах Європейсько-трансферної системи навчального процесу студентами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр напряму підготовки 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» вищих навчальних закладів.
УДК 658.1(075)
ББК 65.9(2)26я7
© Павлов В.І., Заячківська О.В., 2010
© Національний університет водного
господарства та
природокористування, 2010
ВСТУП
Приєднання України до Болонського процесу передбачає впро-вадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), яка є українським варіантом ЕCТS.
Для завершення економічних реформ у країні, інтеграції української економіки в Європу необхідні знання основ та закономірностей функціонування ціни та цінової політики.
Основними завданнями навчальної дисципліни є:
- вивчення основних понять, категорій ціноутворення;
- набуття практичних навичок розв'язання конкретних ситуацій (кейсів);
- формування вмінь творчого пошуку шляхів регулювання цін та ці-ноутворення в країні.
Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки бакалаврів, а також для слухачів факультетів підвищення кваліфікації, інститутів післядипломної освіти.
Програма побудована за вимогами КМСОНП та узгоджена з орієнтовною структурою змісту навчальної дисципліни, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ECTS).
1. СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ»
1.1. Опис навчальної дисципліни
Найменування показників Напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS – 1,5 Напрям 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» Вибіркова
Рік підготовки:
денна – 4-й;
заочна – 5-й.
Модулів – 1
Змістових модулів – 2 Семестр:
денна – 7;
заочна – 9.
За професійним спрямуванням: «Автоматизоване управління технологічними процесами»
Загальна кількість годин – 54
Лекції:
денна – 14 год.;
заочна – 4 год.
Тижневих годин для денної форми навчання:
аудиторних – 1
СРС – 2
Практичні:
денна – 8 год.;
заочна – 2 год.
Освітньо-кваліфікаційний
рівень: бакалавр
Самостійна робота –
32 год.
Вид контролю – залік
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
денна форма 40 % до 60 %;
заочна форма 15 % до 85 %.
1.2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою вивчення навчальної дисципліни є формування системи базових знань з питань теорії та практики фінансових відносин, які виникають між підприємствами.
У результаті вивчення даного курсу студент повинен:
знати: сутність фінансових ресурсів підприємств, методів і дже-рел формування, організації фінансової діяльності підприємств; сут-ність та види розрахунків, які проводяться підприємствами; поняття доходів, витрат, прибутку підприємств; структуру оподаткування, яке проводиться підприємствами; сутність та потребу в основних та обігових коштах, джерел фінансування відтворення основних ви-робничих фондів; методи оцінки фінансового стану, фінансового планування, санації підприємств.
вміти: здійснювати розрахунки грошових надходжень, прибутку і його розподілу, впливу оподаткування на використання прибутку; визначати потребу в основних та обігових коштах, джерел фі-нансування відтворення основних виробничих фондів; проводити оцінку фінансового стану за показниками ліквідності, плато-спроможності, рентабельності; запобігати банкрутству підприємств.
1.3. Розподіл балів, які присвоюються студентам
Модуль 1: Поточне тестування Сума
Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
50 50 100
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9
12,5 12,5 12,5 12,5 10 10 10 10 10 100
Т1-Т9 – теми змістових модулів
Шкала оцінювання в КМСОНП та ECTS
Сума балів за всі форми навчальної діяльності Оцінка в ECTS Для заліку
90-100 А
зараховано
82-89 В
74-81 С
64-73 D
60-63 E
35-59 FX не зараховано з можливістю повторного складання
0-34 F не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
2.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
Відповідно до «Освітньо-професійної програми підготовки ба-калавра» за напрямом підготовки 6.050202 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології» за професійним спрямуванням «Автоматизоване управління технологічними процесами» на вив-чення дисципліни «Фінанси підприємств» передбачено 54 години. З врахуванням зменшення аудиторного навантаження на студентів і збільшення обсягу самостійної роботи під керівництвом викладача, тематичний план та розподіл навчального часу для денної форми навчання наведений у табл. 1.1, для заочної – у табл. 1.2. У табл. 1.3 наведені завдання для самостійної роботи студентів.
Таблиця 1.1
Тематичний план та розподіл робочого часу для студентів денної форми навчання за професійним спрямуванням «Автоматизоване управління технологічними процесами»
Назви змістових модулів і тем Кількість годин
Денна форма
Усього у т.числі
л п ср
1 2 3 4 5
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Сутність, функції, організація фінансів підприємств та їх кредитування
Тема 1. Фінанси підприємств, сутність, функції, організація 4 1 - 3
Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств 4 1 - 3
Тема 3. Доходи, витрати, фінансові результати підприємств 7 2 2 3
Тема 4. Кредитування підприємств 5 1 - 4
Разом змістовий модуль 1 20 5 2 13
Змістовий модуль 2. Формування і використання активів та капіталу підприємства та оцінка його фінансового стану
продовження табл. 1.1
1 2 3 4 5
Тема 5. Сутність та джерела формування і використання оборотних коштів підприємств 8 2 2 4
Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів 8 2 2 4
Тема 7. Капітал підприємства: формування і оптимізація структури 7 2 1 4
Тема 8. Показники фінансового стану підприємства та їх оцінка в умовах ринку 7 2 1 4
Тема 9. Фінансова санація та методи запобігання банкрутству на підприємстві 4 1 - 3
Разом змістовий модуль 2 34 9 6 19
Усього годин 54 14 8 32
Таблиця 1.2
Тематичний план та розподіл робочого часу для студентів заочної форми навчання за професійним спрямуванням «Автоматизоване управління технологічними процесами»
Назви змістових модулів і тем Кількість годин
Заочна форма
Усього у т.числі
л п ср
1 2 3 4 5
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Сутність, функції, організація фінансів підприємств та їх кредитування
Тема 1. Фінанси підприємств, сутність, функції, організація 5 - - 5
Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств 5 - - 5
Тема 3. Доходи, витрати, фінансові результати підприємств 6 1 1 4
Тема 4. Кредитування підприємств 5 1 - 4
Разом змістовий модуль 1 21 2 1 18
продовження табл. 1.2
1 2 3 4 5
Змістовий модуль 2. Формування і використання активів та капіталу підприємства та оцінка його фінансового стану
Тема 5. Сутність та джерела формування і використання оборотних коштів підприємств 7 1 - 6
Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів 6 1 - 5
Тема 7. Капітал підприємства: формування і оптимізація структури 6 - - 6
Тема 8. Показники фінансового стану підприємства та їх оцінка в умовах ринку 7 - - 7
Тема 9. Фінансова санація та методи запобігання банкрутству на підприємстві 7 - 1 6
Разом змістовий модуль 2 33 2 1 30
Усього годин 54 4 2 48
2.2. Самостійна робота студентів
Під час самостійної роботи студенти поглиблюють отримані знання та самостійно вивчають матеріали окремих тем шляхом опрацювання відповідної літератури, інтерактивного комплексу, здійснюють підготовку до практичних занять та залікових модулів.
Таблиця 1.3
Завдання для самостійної роботи
№ з/п Назва теми Кількість годин
Денна форма Заочна форма
1 2 3 4
1 Фінансові ресурси підприємств та їх роль у фінансовій системі держави. 1 3
2 Податки підприємства та їх класифікація. 1 3
3 Види та типи кредитних відносин. 1 3
продовження табл. 1.3
1 2 3 4
4 Склад та зміст грошових надходжень підприємств. 1 3
5 Форми та організація безготівкових розрахунків. 1 3
6 Платіжна дисципліна на підприємстві. 1 3
7 Чистий прибуток: формування і розподіл. 1 3
8 Сутність оборотних коштів підприємства. 1 3
9 Амортизаційний фонд на підприємстві та його структура. 1 3
10 Кредитний план підприємства. 1 3
11 Основні показники фінансового стану підприємства та шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства. 1 3
12 Фінансова санація та методи запобігання банкрутству підприємств в умовах ринку. 1 3
Разом 12 36
Розподіл годин самостійної роботи для студентів денної форми навчання:
11 годин – підготовка до аудиторних занять;
9 годин – підготовка до контрольних заходів;
12 годин – підготовка питань, які не розглядаються під час ауди-торних занять.
Підсумком самостійної роботи над вивченням дисципліни «Фі-нанси підприємств» є складання письмового звіту за темами вка-заними у табл. 1.3.
Загальний обсяг звіту визначається з розрахунку 0,25 сторінки на 1 год. самостійної роботи. Звіт включає план, вступ, основну час-тину, висновки, список використаної літератури та додатки.
Звіт оформлюється на стандартному папері формату А4 (210х297) з одного боку. Поля: верхнє, нижнє, ліве – 20 мм, праве – 10 мм. Звіт може бути рукописним або друкованим і виконується українською мовою.
Захист звіту про самостійну роботу відбувається у терміни, спільно обумовлені студентом і викладачем.
2.3. Програмний матеріал блоків змістовних модулів
Змістовий модуль 1. Сутність, функції, організація фінансів підприємств та їх кредитування
Тема 1. Фінанси підприємств, сутність, функції, організація
Поняття і сутність фінансів підприємств. Функції фінансів під-приємств. Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси під-приємств. Організація та регулювання фінансової діяльності під-приємств.
Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств
Грошові розрахунки в діяльності підприємств. Безготівкові опе-рації та розрахунки підприємств. Загальні принципи ведення касо-вих операцій підприємством. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства.
Тема 3. Доходи, витрати, фінансові результати підприємств
Доходи і фінансові результати. Прибуток як важливий показник фінансових результатів підприємства. Система оподаткування підприємств. Пряме і непряме оподаткування підприємств.
Тема 4. Кредитування підприємств
Поняття, принципи та основні форми кредитування. Класи-фікація та форми кредитів. Порядок надання банківського кредиту. Оцінювання кредитоспроможності підприємства.
Змістовий модуль 2. Формування і використання активів та капіталу підприємства та оцінка його фінансового стану
Тема 5. Сутність та джерела формування і використання оборотних коштів підприємств
Сутність оборотних коштів та їх організація. Класифікація оборотних коштів. Методи визначення потреб в оборотних коштах.
Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів
Склад і структура основних засобів підприємства. Показники стану та використання основних засобів. Оцінка основних засобів. Амор-тизація і знос основних засобів. Поняття капітальних вкладень, джере-ла і порядок їх фінансування.
Тема 7. Капітал підприємства: формування і оптимізація структури
Капітал підприємства, сутність і склад. Політика і етапи форму-вання фінансової структури капіталу. Визначення загальної потреби в капіталі. Оптимізація фінансової структури капіталу.
Тема 8. Показники фінансового стану підприємства та їх оцінка в умовах ринку
Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і зна-чення. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану під-приємства. Ліквідність підприємства. Платоспроможність підпри-ємства. Показники рентабельності підприємства.
Тема 9. Фінансова санація та методи запобігання банкрутству на підприємстві
Фінансова криза на підприємстві та причини її виникнення. Фі-нансова санація підприємств, її економічний зміст та порядок про-ведення. Розробка програми санації. Банкрутство підприємства: причини та наслідки.
3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ МОДУЛІВ ТА ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
3.1. Конспект лекцій
Змістовий модуль 1. Сутність, функції, організація фінансів підприємств та їх кредитування
Тема 1. Фінанси підприємств, сутність, функції, організація
План.
1. Поняття і сутність фінансів підприємств.
2. Функції фінансів підприємств.
3. Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси підприємств.
4. Організація та регулювання фінансової діяльності підприємств.
1. Поняття і сутність фінансів підприємств
Фінанси організацій (підприємств) — це відносно самос-тійна сфера системи державних фінансів, яка охоплює широке коло грошових відносин, пов'язаних із формуванням і використанням капіталу, доходів, грошових фондів у процесі їх кругообігу.
Фінансам підприємств властиві певні загальні та специфічні оз-наки.
Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони ви-ражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту.
Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають гро-шові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості ва-лового внутрішнього продукту, формування і використання гро-шових доходів і децентралізованих фондів.
Виходячи із загальної та специфічних ознак, можна сфор-мулювати таке основне визначення фінансів підприємств.
Фінанси підприємств — це економічні відносини, які відо-бражають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання у процесі відтворення.
До фінансів підприємств належать такі групи фінансових від-носин:
внутрішні: між окремими структурними підрозділами; із зас-новниками підприємства; із персоналом;
зовнішні: із державною; з установами фінансової інфраструк-тури; з органами виробничої інфраструктури; з іншими господ-дарюючими суб’єктами (продавцями і покупцями продукції.)
Об'єктами фінансів підприємств є: економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням гро-шових фондів.
Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства, орга-нізації, банківські установи та страхові компанії, позабюд-жетні та інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'-єкти господарювання.
Для всіх видів відносин загальним є те, що всі вони мають вартісне вираження і виникають за ініціативою самого підпри-ємства або контрагента.
За допомогою фінансів у суспільному виробництві відбува-ється рух грошових коштів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються у суб'єктів господарюван-ня та держави.
2. Функції фінансів підприємств
У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються і виражають свою сутність через такі фун-кції:
формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-госпо-дарської діяльності;
розподіл та використання фінансових ресурсів для за без-печення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською сис-темою та для соціально-економічного розвитку підприємств;
контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.
Формування фінансових ресурсів на підприємстві відбува-ється під час формування статутного фонду, у процесі розподілу грошових надходжень до основних та оборотних коштів, а також під час використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду нагромадження. У зв'язку з цим по-няття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єди-ний процес у суспільному виробництві.
Фінансам характерна контрольна функція, яка реалізується че-рез внутрішній і зовнішній контроль.
Зовнішній контроль здійснюється державними органами — Казначейством, Податковою адміністрацією і поліцією, конт-рольно-ревізійним управлінням. Окремі види фінансового конт-ролю здійснюються НБУ, комерційними банками, аудиторами.
Внутрішньофірмовий контроль здійснюється контрольно-аналітичними підприємствами, бухгалтерією, внутрішніми ауди-торами з метою підвищення ефективності роботи.
Обов'язковими передумовами ефективного функціону-вання фінансів є: різноманітність форм власності; свобода під-приємництва та самостійність у прийнятті рішень; вільне рин-кове ціноутворення та конкуренція; фінансування підприєм-ства; правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності; обмеження і регла-ментація державного втручання в діяльність підприємств.
3. Грошові доходи, грошові фонди, фінансові ресурси підприємств
Грошові кошти на підприємстві спочатку формуються в процесі утворення статутного фонду. У подальшому вони інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва. Саме так підприємства дістають мож-ливість виробляти та збувати продукцію, одержувати доходи. Кош-ти підприємств зберігаються в касах, а також на поточному, валют-ному та інших рахунках у банківських установах.
У процесі реалізації продукції, робіт, послуг на рахунки підпри-ємств постійно надходять грошові кошти у вигляді виручки від реа-лізації. Кошти надходять також від фінансово-інвестиційної діяль-ності підприємств. Однак підприємство розпоряджається не всіма грошовими коштами, які воно одержує. Так, у складі виручки від реалізації продукції на підприємство надходять суми акцизного збору, податку на додану вартість, які підлягають внесенню в бюд-жет. Реальним платником цих податків є споживач, а перераховує їх у бюджет підприємство, яке реалізує продукцію. Частина гро-шових надходжень, що залишилася після відрахувань спрямову-ється на заміщення коштів, авансованих в оборотні та основні фонди, на виконання фінансових зобов'язань перед бюдже-том, позабюджетними фондами, банками, страховими органі-заціями та іншими суб'єктами господарювання. Частина гро-шових надходжень, яка залишилась, формує валовий та чистий дохід, прибуток.
Грошові фонди – це частина грошових коштів, які ма-ють цільове спрямування.
Однією з найважливіших сторін фінансової діяльності підпри-ємств є формування і використання різноманітних грошових фон-дів, які можна розбити на групи:
Фонди власних коштів – це статутний капітал, додатковий капі-тал, резервний фонд, спеціальні фонди та ін.
Фонди позичених коштів – кредити банків, комерційні кредити, факторинг, лізинг та ін.
Фонди залучених коштів – фонди споживання, розрахунки по дивідендах, доходи майбутніх періодів, резерви майбутніх витрат і платежів.
Під фінансовими ресурсами слід розуміти грошові нагро-мадження та доходи, що є в розпорядженні підприємств.
Основними джерелами формування фінансових ресурсів під-приємств є власні та залучені кошти.
До власних належать: статутний фонд, амортизаційні від-рахування, валовий дохід та прибуток.
До залучених – отримані кредити, пайові та інші внески, кошти мобілізовані на фінансовому ринку.
Формування фінансових ресурсів підприємств:
1. Формуються під час заснування підприємств: внески заснов-ників у статутні фонди.
2. Формуються за рахунок власних та прирівняних до них кош-тів:
а) доходи; валовий і чистий дохід, прибуток від основної діяль-ності; прибуток від іншої операційної діяльності; прибуток від фі-нансових операцій; прибуток від іншої звичайної діяльності і над-звичайних подій.
б) надходження; амортизаційні відрахування; цільові надход-ження; стійкі пасиви; цільові внески членів трудового колективу.
3. Мобілізуються на фінансовому ринку: надходження коштів від емісій акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; кредит-ні інвестиції.
4. Поступають у порядку розподілу грошових надходжень: фі-нансові ресурси, які надійшли від галузевих структур, кон-цернів, асоціацій; страхові відшкодування; бюджетні субсидії; інші види ресурсів.
4. Організація та регулювання фінансової діяльності підприємств
Перехід до ринкової економіки зумовлює посилення ролі фінан-сів підприємств у системі господарювання. Конкурентоспро-можність та платоспроможність підприємств визначаються раці-ональною організацією фінансів. Організація фінансової діяльності підприємства має бути побудована так, щоб це сприяло підвищенню ефективності виробництва.
Функціонування фінансів підприємств здійснюються не автома-тично, а за допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організа-цією фінансів підприємств розуміють форми, методи, споро-би формування та використання ресурсів, контроль за їх круго-обігом для досягнення економічних цілей згідно з чинними зако-нодавчими актами.
В основу організації фінансів підприємств покладено комер-ційний розрахунок тобто метод ведення господарювання, що полягає в постійному порівнянні (у грошовому вираженні) вит-рат та результатів діяльності. Його метою є одержання макси-мального прибутку за мінімальних витрат капіталу та міні-мально можливого ризику. Він справляє значний вплив на органі-зацію фінансів підприємств та передбачає, що фінансові від-носини підприємств регламентуються державою в основно-му економічними методами. За ринкової економіки господ-дарський механізм саморозвитку базується на таких основних принципах: саморегулювання, самоокупність та самофінансу-вання.
На організацію фінансів впливають організаційно-правові, форми господарювання, сфера та характер діяльності підпри-ємств.
Процес управління фінансовою діяльністю підприємства базуєть-ся на певному механізмі, який включає елементи зовнішнього та внутрішнього регулювання. До зовнішнього регулювання нале-жить: державне, правове та нормативне регулювання; ринковий ме-ханізм. До внутрішнього регулювання належить: регулювання ок-ремих аспектів діяльності; інформаційне забезпечення; система мето-дів фінансового управління; система фінансових важелів.
Запитання для самоконтролю
1. Розкрийте сутність поняття «фінанси».
2. Склад фінансовох системи держави.
3. Сформулюйте визначення фінансів підприємств.
4. Охарактеризуйте поняття «авансування» та «інвестування».
5. Охарактеризуйте поняття «грошових коштів», «грошових фон-дів» і «фінансових ресурсів».
6. Назвіть джерела формування фінансових ресурсів підприємств.
7. Розкрийте склад зовнішніх та внутрішніх відносин господдарю-ючого суб’єкта.
8. Джерела формування фондів власних засобів.
Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств
План.
1. Грошові розрахунки в діяльності підприємств.
2. Безготівкові операції та розрахунки підприємств.
3. Загальні принципи ведення касових операцій підприємством.
4. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-гос-подарську діяльність підприємства.
1. Грошові розрахунки в діяльності підприємств
Грошові розрахунки (підприємства) — система грошових від-носин, що виникають в процесі господарської діяльності підприєм-ства.
3 точки зору фінансів підприємства будь-який актив чи госпо-дарська операція оцінюються з огляду величини і спрямованості грошових потоків, що породжуються ними.
Грошові потоки — рух грошових коштів, які одержує і витрачає підприємство у готівковій і безготівковій формі (рис. 1).
Грошові потоки
За джерелами виникнення За метою управління ліквідністю
внутрішні зовнішні вхідні вихідні
За періодом виникнення За видами діяльності
минулі майбутні операційні інвестиційні фінансові
За напрямком
позитивні негативні
Рис. 1. Основні класифікаційні ознаки грошових потоків
Усі грошові потоки підприємства поєднуються в три основні гру-пи: потоки від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами всіх форм власності, можуть здійснюватись у двох формах: готівковій та безготівковій.
У сукупності грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств (рис. 2).
Доходи (виручка) від продажу продукції визначаються двома методами (табл. 1.4).
Грошові розрахунки
у готівковій формі
у безготівковій формі
Пов’язані з процесом виробництва За результатами діяльності Внутрішньо-господарські
Рис. 2. Грошовий оборот підприємства
Таблиця 1.4
Методи визнання доходів від продажу продукції
Касовий метод Метод нарахувань
надходження від продажу визначають за коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей надходження від продажу продукції визначають за вартістю відвантажених товарів на відповідну дату
2. Безготівкові операції та розрахунки підприємств
Безготівкові розрахунки — це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші списуються з рахунка платника і переказу-ються на рахунок отримувача коштів.
Переважна кількість міжгосподарських розрахунків здійснються безготівковим шляхом. Використовують два методи безготівкових платежів — це запис на рахунках і залік взаємних боргів, які в результаті завершуються за-писами на рахунках.
За інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті вони здійснюються в різних формах, що пов’язано з використанням різних видів розрахунко-вих документів (рис. 3).
Система безготівкових розрахунків включає:
класифікацію розрахунків: розрахунки за товарними операціями; розрахунки за нетоварними операціями;
організацію розрахунків – здійснюється за принципами організації безготівкових розрахунків;
форми відповідних документів;
взаємовідносини платників з банками.
Види розрахункових документів
Платіжне доручення
Платіжна вимога-доручення акцептовані;
не акцептовані;
з лімітованих і не лімітованих книжок
Розрахунковий чек
Акредитив
покритий;
непокритий відзивний;
безвідзивний
Вексель
за емітентом: казначейські, приватні;
за угодами, що обслуговують: фінансовий, товарний (комерційний);
Платіжна вимога за суб’єктом, який здійснює оплату: простий (соло-вексель); переказний (тратта);
за наявністю застави: забезпечений і незабезпечений;
Інкасове доручення за порядком платежу: на пред’явника, строковий;
за місцем платежу: доміцильований, недоміцильований,
за формою існування: паперовий, безпаперовий.
Рис. 3. Види розрахункових документів
Платіжне доручення – це письмове доручення власника ра-хунка банку перерахувати (переказати) певну суму коштів зі свого поточного рахунка на рахунок постачальника або іншого одержу-вача. Строк дії платіжного доручення 10 днів (день заповнення до роз-рахунку не приймається). Механізм здійснення розрахунків пла-тіжними дорученнями відображено на рис. 4.
Покупець
(платник коштів)
1 Постачальник
(отримувач коштів)
2
3
5
8
Банк покупця
4
6 Банк постачальника
7
Рис. 4. Механізм здійснення розрахунків платіжними дорученнями
Схема розрахунку платіжними дорученнями:
1 – постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги);
2 – постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію;
3 – покупець подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення;
4 – банк покупця списує з його рахунка кошти;
5 – банк покупця повідомляє покупця про списання коштів;
6 – банк покупця передає електронним зв’язком або надси-лає платіжне доручення на відповідну суму до банку поста-чальника;
7 – банк постачальника (отримувача коштів) зараховує кош-ти на рахунок постачальника;
8 – банк постачальника повідомляє постачальника про над-ходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розра-хункового рахунку.
Платіжна вимога – це розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з плат-ником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на раху-нок отримувача.
Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунко-вий документ, який складається з двох частин. Механізм здій-нення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями від об-ражено на рис. 5.
Верхня частина — вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг.
Нижня частина — доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунка на рахунок постачальника.
Покупець
(платник коштів)
1 Постачальник
(отримувач коштів)
2
3
5
8
Банк покупця
4
6 Банк постачальника
7
Рис. 5. Механізм здійснення розрахунків платіжними вимогами-дорученнями
Схема розрахунку платіжними вимогами–дорученнями:
1 – постачальник відвантажує продукцію покупцеві;
2 – разом із документами на відвантажену продукцію поста-чальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату;
3 – покупець передає вимогу-доручення до банку, що його обслуговує, для переказу коштів;
4 – банк покупця списує з його рахунка кошти;
5 – банк покупця повідомляє випискою покупця – власника рахунку про списання коштів із його розрахункового рахунку;
6 – банк покупця передає в банк постачальника платіжну ви-могу-доручення;
7 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок поста-чальника;
8 – банк постачальника повідомляє постачальника про над-ходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розра-хункового рахунку.
Розрахунковий чек – це документ стандартної форми з дору-ченням чекодавця своєму банкові переказати кошти на рахунок пред'явника чека (отримувача коштів). Чек може бути пред’явлений в установу банку протягом 10 днів з дати його виписки. Механізм здійснення розрахунків чеками відображено на рис. 6.
Схема розрахунку чеками:
1 – постачальник передає товар покупцеві;
2 – покупець передає чек постачальнику;
Покупець
(платник коштів)
2 Постачальник
(отримувач коштів)
1
6
3
9
Банк покупця
5
4
7 Банк постачальника
8
Рис. 6. Механізм здійснення розрахунків чеками
3 – постачальник передає чек до свого банку;
4 – банк постачальника направляє чек для оплати в банк по-купця;
5 – банк покупця списує кошти з рахунку покупця товару;
6 – банк покупця повідомляє його про списання коштів;
7 – банк покупця (платника коштів) переказує відповідні кошти банку постачальника;
8 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок поста-чальника;
9 – банк постачальника повідомляє постачальника про зара-хування коштів на його рахунок.
Інкасове доручення – це розрахунковий документ, що засто-совується у разі стягнення в безспірному порядку сум фінансових санкцій, недоїмки в бюджет з податків, штрафів, які нараховані державними податковими органами.
Вексель – цінний папір, письмове безумовне зобов'язання, бор-гова розписка стандартної форми, що дає право її власнику (вексе-ледержателю) вимагати сплати визначеної у векселі суми від осо-би, яка видала вексель, (векселедавця) у відповідний строк і у від-повідному місці. Механізм здійснення розрахунків векселями відображено на рис. 7.
Покупець
(платник коштів)
1
3
Постачальник
(отримувач коштів)
2 5 4
Банк покупця
6
7 Банк постачальника
Рис. 7. Механізм здійснення розрахунків векселями
Схема розрахунку векселями:
1 – постачання товару;
2 – акцепт векселя в банку, який обслуговує покупця;
3 – передача векселя;
4 – платіжне доручення банку постачальника на оплату цьо-го векселя;
5 – облік векселя постачальника у межах облікової ставки;
6 – пред’явлення векселя до оплати у встановлений строк;
7 – отримання платежу.
Акредитив – грошове зобов'язання банку, яке видається ним за дорученням клієнта (заявника акредитива) на користь його контра-гента виконати платіж третій особі (бенсфіціару) за поставлені това-ри (виконані роботи, надані послуги), або надати повноваження ін-шому виконуючому банку здійснити це платіж на умовах пред’-явлення документів, передбачених відповідно до договору між конт-рагентами. Механізм здійснення розрахунків акредитивами зображено на рис. 8.
Покупець
(платник коштів)
6 Постачальник
(отримувач коштів)
1
3 7
5
10
Банк покупця
2
4
8 Банк постачальника
9
Рис. 8. Механізм здійснення розрахунків акредитивами
Схема розрахунку акредитивами:
1 – покупець, доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив;
2 – банк покупця відкриває акредитив;
3 – банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредити-ва;
4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відк-риття акредитива постачальнику на конкретну суму;
5 – банк постачальника сповіщає постачальника про відк-риття акредитива;
6 – відвантаження товару;
7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акриди-тиву;
8 – банк покупця переказує банку постачальника суму кош-тів з акредитива;
9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок поста-чальника;
10 – банк постачальника повідомляє постачальника про зара-хування коштів на його рахунок.
3. Загальні принципи ведення касових операцій підприємством
Підприємства для зберігання коштів і здійснення всіх видів бан-ківських операцій відкривають рахунки в банках. Кожне підпри-ємство може відкривати два і більше поточних (табл. 1.5.).
Таблиця 1.5
Види банківських рахунків підприємства
У національній валюті В іноземній валюті
1 2
поточні рахунки – для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;
бюджетні рахунки – відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання;
кредитні рахунки – відкриваються в будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити;
депозитні рахунки – відкриваються між власником рахунка та установою банку на визначений строк поточні;
розподільчі;
кредитні;
депозитні.
Касові операції підприємства пов'язані як із прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ та поширюється на всі підприємства незалежно від форм влас-ності і виду діяльності, а також на фізичних осіб — суб'єктів під-приємницької діяльності (крім банків і підприємств зв'язку).
Ліміти залишку готівки в касі — гранична сума грошових акти-вів (або їх норматив у днях до обороту), яка може знаходитися на підприємстві у формі готівки; визначається для кожного підпри-ємства комерційними банками за місцем відкриття рахунка з ура-хуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передавання готівки в банк.
Звіт про рух грошових коштів містить інформацію про над-ходження та вибуття грошових коштів і їх еквівалентів підприєм-ства за звітний період (за видами діяльності), і передбачає викорис-тання непрямого методу подання інформації про рух коштів.
4. Розрахунково-платіжна дисципліна та її вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства
Розрахункова дисципліна передбачає зобов'язання суб'єктів господарювання щодо дотримання встановлених правил проведен-ня розрахункових операцій.
Платіжна дисципліна передбачає здійснення підприємствами платежів за фінансовими зобов'язаннями в повному обсязі та у встановле-ні строки.
За порушення підприємствами розрахунково-платіжної дисципліни до них можуть бути вжиті відповідні санкції.
Договірні санкції спрямовані на забезпечення повного й беззапе-речного виконання господарських угод. Такі санкції застосовуються у вигляді сплати неустойки, яка визначається у відсотках до суми не-виконаного зобов'язання.
Банківські (кредитні) санкції застосовуються до підприємств за порушення ними кредитної дисципліни; за незадовільний стан обліку і звітності; нецільове використання кредитних ресурсів; за несвоє-часне повернення отриманих кредитів.
Фінансові санкції застосовуються за порушення суб'єктами госпо-дарювання фінансової дисципліни. Вони застосовуються державними органами, податковими адміністраціями.
Запитання для самоконтролю
1. Розкрийте поняття «грошового обороту».
2. Назвіть, які види грошових потоків відносяться до:
- операційної діяльності;
- інвестиційної діяльності;
- фінансової діяльності.
3. Дайте характеристику формам безготівкових розрахунків (пла-тіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, ак-редитив, вексель, інкасове доручення).
4. У яких випадках виникають готівкові розрахунки.
Тема 3. Доходи, витрати, фінансові результати підприємств
План.
1. Доходи і фінансові результати.
2. Прибуток як важливий показник фінансових результатів підпри-ємства.
2.1. Економічний зміст прибутку та його склад.
2.2. Формування прибутку від реалізації продукції.
2.3. Розподіл і використання чистого прибутку.
3. Система оподаткування підприємств.
4. Непряме оподаткування підприємств.
1. Доходи і фінансові результати
Доходи — збільшення економічних вигод унаслідок господ-дарських операцій у вигляді надходження активів (грошових кош-тів, іншого майна) і (або) зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).
Підприємство може отримувати доходи і здійснювати свої вит-рати від таких видів діяльності підприємства (рис. 9).
Діяльність підприємства
Звичайна
Надзвичайна
Операційна Інша
Інвестиційна Фінансова
Рис. 9. Види діяльності підприємства
Фінансовий результат від операційної діяльності визначаєть-ся як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого опе-раційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподатку-вання визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від опе-раційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.
Різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподат-кування та сумою податку на прибуток дає кінцевий фінансовий результат — прибуток від звичайної діяльності.
Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності ві-дображаються відповідно: невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо).
Остаточний фінансовий результат діяльності підприємства за П(С)БО розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку.
Для розуміння сутності доходів підприємства та підвищення ефективності управління ними велике значення має їх класифікація за різними ознаками:
1. За видами господарських операцій: доходи від реалізації това-рів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепродажу (крім інвестицій у цінні папери); доходи від реалізації послуг; дохо-ди від використання активів підприємства іншими фізичними і юри-дичними особами, результатом яких є отримання процентів, диві-дендів, роялті;
2. За видами діяльності, внаслідок якої вони виникають: доходи від звичайної діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової); до-ходи від надзвичайної діяльності;
3. За місцем виникнення доходу: доходи центрів інвестицій; дохо-ди центрів доходів; доходи центрів прибутку; загальний дохід під-приємства.
Підвищення ефективності роботи підприємства вимагає вияв-лення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості, зростання прибутку. Визначення основних напрямків пошуку резервів збільшення фінансових результатів передбачає кла-сифікацію факторів, що впливають на них (табл. 1.6).
2. Прибуток як важливий показник фінансових результатів підприємства
2.1. Економічний зміст прибутку
Прибуток є однією з основних категорій товарного вироб-ництва. Прибуток – це та частина додаткової вартості про-
Вплив факторів на фінансові результати підприємства Фактори, що впливають на фінансові результати підприємства
внутрішні
дукту, що реалізуються підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва.
Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає у грошовому виразі, як собівартість продукції.
Додатковий продукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість необхідного продукту.
Прибуток – це частина додаткової вартості, виробленої і реалі-зованої, готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток піс-ля того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми. Отже, об'єктивна основа існування при-бутку пов'язана з необхідністю первинного розподілу додатко-вого продукту.
2.2. Формування прибутку від реалізації продукції
Прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування виливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу ВВП.
Прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-гос-подарської діяльності підприємств, як суб'єктів господарювання. Тому прибуток відбиває їх результати і зазнає впливу багатьох чинників.
Прибуток від реалізованої продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізованої продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізованої продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції (рентабельність продукції).
Прибуток від реалізації продукції = обсяг реалізованої продукції – с/в продукції,
яка включає такі витрати: матеріальні, на оплату праці, відрахуван-ня на соціальні заходи, амортизаційні відрахування, інші витрати.
Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства.
Скорочення витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим фактором збільшення прибутку від реа-лізації.
Не включаються до виробничої собівартості реалізованої про-
Таблиця 1.6
Вплив факторів на фінансові результати підприємства
Фактори, що впливають на фінансові результати підприємства
внутрішні зовнішні
виробничі невиробничі рівень інфляції ціни на виробничі ресурси і супутні товари
екстенсивні інтенсивні умови транспортування
обсяг необоротних і оборотних активів рівень фондовіддачі основних фондів постачальницько-збутова діяльність
соціально-економічні умови державне регулювання цін, тарифів
соціальні умови праці
рівень продуктивності праці робітників
обсяг власних і позикових фінансових ресурсів облікова політика підприємства фаза економічного циклу держави рівень насичення ринків товарами податкова політика держави
рівень оборотності оборотних активів стадія життєвого циклу підприємства та продукції
фінансово-кредитна політика держави
час роботи устаткування рівень конкуренції в галузі
чисельність персоналу підприємства кваліфікація персоналу підприємства фактори, що ведуть до штрафів, економічних санкцій природні умови
рівень розвитку зовнішньо-економічних зв’язків
фонд робочого часу застосування прогресивних видів сировини і матеріалів
дукції: адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.
На підприємствах виробничої сфери можуть бути використа-ні три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: метод прямого рахунку, за показником витрат на 1 грн. продукції; економічний (аналітичний) метод.
2.3. Розподіл і використання чистого прибутку
Об'єктом розподілу є прибуток підприємства. Під розподілом розуміють направлення прибутку в бюджет і використання на під-приємстві та за його межами. Законодавчо розподіл прибутку регулюється в тій його частині, яка надходить до бюджетів різних рівнів у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Виз-начення напрямків витрачання прибутку, що залишається у роз-порядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції підприємства.
На підприємстві розподілу підлягає чистий прибуток, тобто прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства після спла-ти податків та інших обов'язкових платежів.
Розподіл чистого прибутку — один із напрямів внутрішньо-фірмового планування, значення якого в ринкових умовах зростає. Порядок розподілу і використання чистого прибутку на підприєм-стві фіксується в статуті підприємства.
Розподіл чистого прибутку підприємства відбувається таким чином: відрахування на благодійні цілі; сплата в бюджет еко-номічних санкцій; фонди цільового призначення: фонд накопи-чення (виробничо-технічний розвиток, створення резервного фонду); виплата дивідендів; фонди споживання (соціальний розвиток, матеріальне заохочення працівників, пенсійне стра-хування, позичковий фонд для працівників).
3. Система оподаткування підприємств
Податок є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою дер-жави. Податки – це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізова-них фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.
Система оподаткування – це сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до дер-жавних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.
У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподат-кування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.
Всі податки, збори та інші обов’язкові платежі поділяються за джерелами сплати:
на собівартість продукції: відрахування на обов’язкове державне пенсійне страхування, відрахування на обов’язкове соціальне стра-хування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, відрахуван-ня на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття, від-рахування на обов’язкове соціальне страхування від нещасного ви-падку на виробництві, відрахування до Державного фонду зайня-тості, збір за спеціальне використання природних ресурсів, деякі місцеві податки і збори;
до ціни продукції: ПДВ, акцизний збір, мито;
на фінансові результати: податок на прибуток.
Підприємства – суб'єкти господарювання повинні сплачувати за-гальнодержавні, а також місцеві податки і збори.
Загальнодержавні податки і збори включають: прямі податки (податок на прибуток, плата за землю, податок з власників транс-портних засобів, податок на нерухомість); непрямі податки; збори.
Місцеві податки і збори включають: два податки (комунальний податок і податок з реклами); різні збори (ринковий, готельний, ін.).
4. Непряме оподаткування підприємств
Непрямі податки – податки, які включаються в ціну товарів (ро-біт, послуг), що реалізуються (виконуються, надаються), виконуючи роль ціноутворюючого елемента, і суттєво впливають на загальний рівень цін.
Види непрямих податків: ПДВ, акцизний збір, мито.
Формування ціни реалізації продукції відбувається таким чином (рис. 10).
Податок на додану вартість (ПДВ) – непрямий податок, який спла-чується до державного бюджету на кожному етапі виробництва про-дукції, товарів, виконання робіт, надання послуг, при імпорті товарів до або під час митного оформлення. Він домінує серед непрямих податків, що надходять до бюджету.
Собівартість продукції Прибуток Акцизний збір ПДВ Націнки ПЗО ТН
Ціна продукції виробника
Відпускна ціна продукції виробником
Ціна придбання товару
Ціна реалізації товару кінцевому споживачеві
Рис. 10. Формування ціни реалізації продукції
Платниками податку в бюджет є суб'єкти господарської діяль-ності і громадяни які здійснюють підприємницьку діяльність на те-риторії України. При цьому податок сплачується, якщо обсяг оподат-кованих операцій платника з продажу товарів (робіт, послуг) за останні 12 календарних місяців перевищував 300 тис. грн.
Об'єктом оподаткування є операції, зв'язані з продажем товарів (робіт, послуг) усередині держави, їхнім імпортом чи експортом. Про-даж товарів – це будь-які операції, що здійснюються з договорами купівлі-продажу, іншими цивільно-правовими договорами та передба-чають права власності на товари за компенсацію, а також операції з без-оплатного надання товарів.
База оподаткування з продажу товарів (робіт, послуг) визнача-ється, виходячи з договірної вартості цих товарів (робіт, послуг), роз-рахованої за вільними або регульованими цінами (тарифами). У базу для розрахунку ПДВ включається АЗ та інші загальнодержавні подат-ки і збори.
Деякі операції звільнені від ПДВ:
операції з продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами;
товари спеціального призначення для інвалідів;
лікарські засоби і вироби медичного призначення та ін. згідно з чинним законодавством.
Для платників податку, у котрих обсягах операцій, що оподат-ковуються, за попередній календарний рік перевищує 1200 неопо-даткованих мінімумів доходів громадян, оподатковуваний (звітний) період дорівнює календарному місяцю. При цьому сплата ПДВ має здійснюватись не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним пе-ріодом. Платники податку, у яких обсяг операцій менший, самі виз-начають податковий період. Він може дорівнювати календарному мі-сяцю або кварталу.
Суттєвий вплив ПДВ на фінансову діяльність підприємств пов’я-заний з наданням і погашенням податкового кредиту.
Податкове зобов’язання – загальна сума податку, отримана (на-рахована) платником ПДВ у звітному періоді.
Податковий кредит – сума ПДВ, сплаченого платником у звіт-ному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), основ-них фондів і нематеріальних активів.
Податкове зобов’язання > податковий кредит – ПДВ до сплати в бюджет
Податкове зобов’язання < податковий кредит – ПДВ до відшкодовування з бюджету
Акцизний збір (АЗ) – це непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари, та включається в їхню ціну. Вплив АЗ на фі-нансово-господарську діяльність підприємств здійснюється через ставки АЗ, методики розрахунку, строки і джерела сплати для суб’єкта господарювання.
До підакцизних товарів віднесено: бензини моторні, дизельне па-ливо, автомобілі, тютюнові вироби, ювелірні вироби, спирт етило-вий та алкогольні напої, пиво солодове.
АЗ обчислюється за ставками, що визначаються у двох варіан-тах:
у твердих сумах з одиниці реалізованого товару;
за ставками у відсотках до обороту з пролажу товарів.
Строки сплати АЗ в бюджет залежать від виду підакцизних това-рів, суми податку.
Мито – вид непрямих податків, який стягується з товарів, що пе-реміщуються через митний кордон країни. На фінансову діяльність підприємств-імпортерів впливає визначення об’єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, строки сплати податку.
Запитання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте доходи підприємства за видами діяльності.
2. Дайте характеристику прибутку підприємства.
3. Які види податків відносяться:
- на собівартість продукції;
- до ціни продукції;
- на фінансовий результат.
4. Які види податків і зборів відносяться до місцевих податків і зборів.
5. Які види податків і зборів відносяться до загальнодержавних.
6. Дайте визначення «ПДВ».
7. Назвіть об’єкт оподаткування акцизного збору.
8. Які фактори впливають на встановлення розміру ставки по-датку на землю.
9. Які фактори впливають на встановлення розміру ставки по-датку із власників транспортних засобів.
Тема 4. Кредитування підприємств
План.
1. Поняття, принципи та основні форми кредитування.
2. Класифікація та форми кредитів.
3. Порядок надання банківського кредиту.
4. Оцінювання кредитоспроможності підприємства.
1. Поняття, принципи та основні форми кредитування
Кредитування — відповідні економічні відносини, які пов'язані з видачею підприємству коштів у тимчасове користування, на строго визначені цілі, за певну плату та на умовах повернення.
Принципи кредитування підприємства:
терміновість – погашення кредиту у визначений строк;
повернення – кредит має бути повернений у термін, визначений кредитною угодою;
цільовий характер – кредит надається підприємству на строго виз-начені цілі;
платність – сплата підприємством відсотків за користування кредитом;
забезпечення кредиту – наявність у підприємства юридично оформлених документів, які гарантують його своєчасне повернен-ня.
Причини виникнення та функціонування кредитних відносин бу-вають двох видів:
загальноекономічні: товарне виробництво; рух вартості у сфері товарного обміну; необхідність забезпечення безперервного проце-су відтворення; функціонування підприємств на засадах комерцій-ного рахунка;
специфічні: сезонний характер окремих виробництв; розбіжність між нагромадженням і витрачанням коштів на підприємстві; від-хилення фактичного використання оборотних коштів від їх нор-мативу в процесі індивідуального кругообігу оборотних фондів підприємства.
Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки не можлива без періодичного використання різноманітних форм кредитування:
за джерелами формування: банківське кредитування; комерційне кредитування; державне цільове кредитування; інвестиційне подат-кове кредитування; облігаційне кредитування; лізингове кредитуван-ня;
за об’єктом кредитних відносин: кредитування у товарній формі; кредитування у грошовій формі.
2. Класифікація та форми кредитів
Кредит — форма позикового капіталу, яка обумовлює виник-нення кредитних відносин між суб'єктами господарювання з при-воду надання у тимчасове користування певної вартості з метою її ці-льового використання на умовах добровільності, платності, забезпе-ченості для отримання економічних вигод.
Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:
1. За кредиторами: банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути; підприємства; держава; міжнародні фінансово-кредитні ус-танови.
2. За формами та видами:
За формами: товарна; грошова. У товарній формі кредиту виника-ють кредитні відносини між продавцями та покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу — комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит тощо. Комерційний кредит надається постачальником покупцеві тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати вироблений товар, але у покупця немає грошей для його придбання.
Сфера товарної форми кредиту є незначною, оскільки переважна йо-го частина надається (погашається) в грошовій формі.
Грошовий кредит виступає передусім як банківський кредит. Банківський кредит обслуговує не тільки обіг товарів, а й накопичення капіталу.
За видами:
банківський — це економічні відносини між кредитором і поста-чальником з приводу надання коштів банком підприємству на умо-вах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення;
комерційний — це економічні, кредитні відносини, які вини-кають між окремими підприємствами;
державний — це економічні кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання;
лізинговий — це стосунки між суб'єктами господарювання, які виникають за орендування майна.
Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі; лізинговий та комерційний — у товарній.
3. За метою використання: Спрямовані на фінансування: обо-ротних коштів; основних засобів.
4. За терміном надання: короткострокові (не більше 1 року); се-редньострокові (від 1 до 3 років); довгострокові (понад 3 роки).
5. Залежно від забезпечення:
забезпечений — гарантуються певними видами активів: не-рухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними ціннос-тями, дебіторською заборгованістю, правами на інтелектуальну власність, землю, гарантіями, полісами страхових компаній;
бланковий — отримують тільки фінансово стійкі підпри-ємства на короткий термін (1 —10 днів).
6. За порядком надання:
прямі — передбачає кредитування підприємства безпосеред-ньо одним кредитором;
консорціальні — надається, коли потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому разі кілька кредиторів об'єднуються і кожен надає частину за-гального кредиту.
7. Залежно від цільового спрямування: виробничий; спожив-чий;
8. За строками користування:
строкові, тобто кредити, надані на визначений у договорі строк. У свою чергу, вони бувають короткострокові (до 1 року), се-редньострокові (від 1 до 3 років), довгострокові (понад 3 роки);
до запитання — це кредити, що видаються на невизначений строк і які на вимогу кредитора повинні бути повернені у визначе-ний ним час. Якщо кредитор не вимагає повернення, то кредит по-гашається позичальником у строк, визначений ним самостійно;
прострочені кредити — це кредити, щодо яких строк по-гашення, встановлений кредитним договором, минув;
відстрочені кредити — це кредити, щодо яких на підставі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній строк.
3. Порядок надання банківського кредиту
Процедура отримання кредиту підприємством:
попередні переговори підприємства з банком щодо надання кредиту;
подання в банк заяви та інших документів на отримання креди-ту (кредитна заява, копії засновницьких документів, бізнес-план проектту, баланси та звіти про фінансові результати, перелік та розрахунок вартості майна, що передається в заставу та інші до-кументи);
оцінювання банком ефективності комерційної угоди (інвести-ційного проекту) підприємства;
згода банку на надання кредиту;
підписання кредитного договору між підприємством і банком;
надання кредиту;
контроль банку за виконанням підприємством умов кредиту-вання.
Після того, як характеристики кредиту чітко визначено, а за договором досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов, склада-ється кредитний договір. Кредитний договір є юридичним доку-ментом, що визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом із приводу одержання останнім кредиту.
Кредити надаються підприємствам: у безготівковій формі з оплатою платіжних документів із позикового рахунка як у націо-нальній, так і в іноземній валюті, переказуванням коштів на по-точний рахунок підприємства, у готівковій формі.
За невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зо-бов'язань винна сторона відшкодовує іншій стороні всі заподіяні останній у зв'язку з цим збитки, а також сплачує штрафи, пеню, не-устойки, передбачені кредитним договором.
Останнім етапом процесу банківського кредитування є повернення кредиту разом з відсотками.
4. Оцінювання кредитоспроможності підприємства
Кредитоспроможність підприємства оцінюється перед наданням по-зики, а далі щоквартально на основі показників, які відображають роз-міщення і джерела обігових коштів, результати фінансової діяль-ності, а також наявність чи відсутність у минулому році кредитних відносин підприємства з банком, розмір і строки надання позик.
Для оцінювання фінансового стану підприємства враховуються показ-ники його діяльності: обсяг реалізації продукції; прибутки і збитки; рента-бельність; ліквідність; грошові потоки (рух коштів на рахунках клієн-тів); склад і динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості.
А також: ефективність управління підприємством; наявність державних замовлень і державної підтримки підприємства; ринкова позиція підприємства.
Для підприємства, що отримує кредит, важливо знати, на які по-казники банк звертатиме особливу увагу. До них належать такі:
1. Фінансові коефіцієнти — дають можливість оцінити фінан-совий стан і ефективність роботи підприємства.
Коефіцієнт заборгованості показує, наскільки діяльність підприєм-ства фінансується за рахунок позичених коштів, дає уявлення про кредитоспроможність підприємства та рівень фінансового ризику, якого можуть зазнати кредитори. Він розраховується діленням загаль-ної заборгованості підприємства на його власний капітал:
(1)
Коефіцієнт ліквідності свідчить про здатність підприємства виконати короткострокові зобов'язання.
Коефіцієнт оборотності свідчить на скільки ефективно підприємство використовує свої активи.
Коефіцієнт прибутковості показує загальну ефективність (резуль-тативність) діяльності підприємства.
Коефіцієнт витрат показує прибутковість підприємства щодо об-сягів реалізації продукції, його зниження може вказувати на зниження цін на продукцію або на меншу ефективність виробництва. Він розра-ховується діленням прибутку від операційної діяльності на чисту ви-ручку від реалізації продукції:
,
(2)
де — прибуток від операційної діяльності; — чиста виручка від реалізації продукції.
ЧВ = Виручка від реалізації – Податок на додану вартість – Акцизний збір;
Поп.д = ЧВ – Собівартість реалізованої продукції – Адміністративні витрати – Витрати на збут, інвентар.
Окупність інвестицій або активів свідчить про ефективність отримання прибутку за допомогою активів. Він розраховується ді-ленням прибутку після сплати податків (чистий прибуток) на загальні ак-тиви:
(3)
Окупність власного капіталу показує загальну ефектність отри-мання прибутку за допомогою капіталу, вкладеного акціонерами у підприємство. Він розраховується прибуток після сплати податків ді-лять на акціонерний капітал:
(4)
2. Рух грошових коштів — аналіз цього фактора дає змогу виявити сезонну потребу підприємства у грошових коштах. Звіт про рух грошових коштів відображає надходження або відплив коштів підприємства за певний період за видами діяльності.
Негативний рух грошових коштів означає, що підприєм-ству необхідний кредит у межах отриманого негативного зна-чення.
Позитивний рух грошових коштів означає, що підпри-ємство зможе зменшити існуючу заборгованість.
Отже, надання кредиту залежить від того, наскільки банк дові-ряє підприємству та наскільки він задоволений прогнозом.
3. Оцінка ділового середовища підприємства — здійснюється за допомогою таких показників: форма власності; вид діяльнос-ті; постачальники; конкуренція; виробничі потужності; керів-ництво й організація; сильні й слабкі сторони клієнта — пози-чальника.
На підставі оцінки кредитоспроможності підприємства й ефективності комерційної угоди банк приймає рішення про мож-ливість видачі підприємству кредиту й укладає з ним кредитний договір.
Запитання для самоконтролю
1. Який документ регулює кредитні відносини.
2. Назвіть та охарактеризуйте види банківського кредиту.
3. Назвіть та охарактеризуйте види небанківського кредиту.
4. Який вид кредиту можна одержати під заставу основних засобів.
5. На які цілі видаються довгострокові та короткострокові кредити.
6. Для яких заходів не передбачено надання кредиту.
Змістовий модуль 2. Формування і використання активів та капіталу підприємства та оцінка його фінансового стану
Тема 5. Сутність та джерела формування і використання оборотних коштів підприємств
План.
1. Сутність оборотних коштів та їх організація.
2. Класифікація оборотних коштів.
3. Методи визначення потреб в оборотних коштах.
1. Сутність оборотних коштів та їх організація
Діяльність суб'єктів господарювання щодо створення та реалі-зації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробни-чих фондів, оборотних фондів і самої праці. Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвесту-вання коштів у ці елементи для здійснення розширеного їхнього від-творення.
Оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладають в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервного ви-робництва та реалізації виготовленої продукції.
Оборотний капітал проходить три стадії кругообігу: грошову, ви-робничу і товарну. На першій стадії здійснюється придбання й наг-ромадження необхідних виробничих запасів. У виробничому процесі авансується вартість для створення продукції у розмірі вартості ви-користання виробничих запасів, перенесеної вартості основних фондів, витрат на саму працю (зарплата та пов'язані з нею витрати). Виробнича стадія кругообігу оборотного капіталу завершується ви-пуском готової продукції, після чого настає стадія реалізації. На третій стадії авансування коштів триває доти, доки товарна фор-ма вартості не перетвориться на грошову. Грошова форма, якої на-бирає оборотний капітал на третій стадії кругообігу, одночасно є і початковою стадією наступного обороту капіталу.
Склад оборотних коштів – це сукупність окремих елементів обо-ротних виробничих фондів і фондів обігу.
Структура оборотних коштів – це питома вага вартості окремих статей оборотних виробничих фондів і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів.
2. Класифікація оборотних коштів
Оборотні кошти підприємства класифікуються за такими оз-наками:
1. залежно від участі їх у кругообігу коштів: оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди; оборотні кошти, авансовані у фонди обігу;
2. за методами планування, принципами організації та регулю-вання: нормовані; ненормовані;
3. за джерелами формування: власні та прирівнені до власних; за-лучені; інші;
4. залежно від ліквідності: абсолютно ліквідні кошти; швидко реалі-зовані оборотні кошти; повільно реалізовані оборотні кошти;
5. залежно від ступеня ризику вкладання капіталу: оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладень; оборотний капітал з середнім ризиком вкладень; оборотний капітал з високим ризиком вкладень;
6. залежно від стандартів обліку і відбиття в балансі підприєм-ства: оборотні кошти в запасах; кошти; розрахунки; інші активи;
7. залежно від матеріально-речовинного утримання: предмети праці; готова продукція і товари; гроші і кошти в розрахунках.
Класифікація оборотних коштів має важливе значення, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і струк-туру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.
3. Методи визначення потреб в оборотних коштах
У практиці використовуються два методи визначення потреби в оборотних коштах: прямий і економічний.
Метод прямого розрахунку забезпечує розробку обґрунтованих норм і нормативів на кожному підприємстві з урахуванням багатьох факторів, які пов'язані з особливостями постачання, виробництва та реалізації продукції. Визначення потреби в оборотних коштах здій-нюється через їх нормування.
Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств. Це: умови постачання підприємств товарно-матеріальними ціннос-тями; організація процесу виробництва; умови реалізації продукції.
Визначення планової потреби в оборотних коштів передбачає роз-робку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний пері-од – рік, півріччя, квартал.
Норма оборотних коштів – це відносний показник, який обчис-люється в днях, відсотках чи гривнях.
1. Нормування оборотних коштів у виробничих запасах. У складі виробничих запасів нормуються такі групи оборотних активів: сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети. Здійс-ненню розрахунків передує визначення повного переліку видів пе-релічених матеріальних цінностей, що використовуються, а також кола постачальників вихідних матеріальних ресурсів.
Норматив оборотних коштів щодо сировини, мате-ріалів і покупних напівфабрикатів визначається за фор-мулою:
,
(5)
де — норматив оборотних коштів для сировини, матері-алів, напівфабрикатів (тис. грн.); — одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис. грн.); — нор-ма оборотних коштів (днів).
Норматив оборотних коштів щодо допоміжних ма-теріалів розраховується множенням норми на величину од-ноденного їх в рачання за кошторисом витрат на виробницт-во. Норми за видами і групами допоміжних матеріалів роз-раховуються в такому самому порядку як і для основних матеріалів.
Норматив оборотних коштів на паливо встановлю-ється для всіх видів палива (крім газу), що використову-ється як для технологічних цілей, так і для господарських потреб виробництва. Величина нормативу оборотних коштів визначається за методом, аналогічним методу розрахунку нормативу оборотних коштів на основні матеріали.
Норматив оборотних коштів щодо тари визначаєть-ся множенням норми, вираженої в гривнях, на обсяг товар-ної продукції в оптових цінах підприємства у плановому ро-ці. Норма оборотних коштів на тару визначається в гривнях на 1000 грн товарної продукції (діленням потреби в оборотних коштах на тару в плановому році на товарну продукцію в цінах реалізації).
Норматив на запасні частини для ремонтів машин визначається з урахуванням їхньої вартості за початковою оцінкою і норми оборотних коштів.
Норматив для малоцінних та швидкозношуваних предметів визначається окремо для кожної групи неза-лежно від характеру їх використання у виробництві: гос-подарський інвентар, спеціальний одяг і взуття, спеціаль-ний інструмент і пристосування і т.д.
2. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві і витратах майбутніх періодів.
Норматив оборотних активів у незавершеному вироб-ництві повинен забезпечувати ритмічний процес вироб-ництва і рівномірне надходження готової продукції на склад. Норматив виражає вартість початих, але не завер-шених виробництвом виробів, які знаходяться на різних етапах виробничого процесу.
Норматив оборотних коштів для витрат майбутніх періодів включає виробничі витрати, здійснені в певному плановому періоді, і віднесені на собівартість продукції, котра випускатиметься в наступні періоди.
Норматив оборотних коштів для незавершеного виробництва визначається за формулою:
,
(6)
де – одноденні витрати за планом IV кварталу (тис. грн.); — тривалість виробничого циклу (днів); — коефіцієнт зростання витрат.
Обчислення коефіцієнта зростання витрат залежить від роз-поділу витрат протягом виробничого циклу. За рівномірного роз-поділу витрат коефіцієнт зростання витрат визначається за фор-мулою:
,
(7)
де — витрати, які здійснюються одноразово на початку вироб-ничого циклу; — наступні витрати, які включаються до собівар-тості продукції.
Норматив оборотних коштів для витрат майбутніх періодів визначається за формулою:
,
(8)
де — сума коштів, вкладених у ці витрати на початок запла-нованого періоду, за відрахуванням отриманих банківських креди-тів; — витрати, що проводяться у плановому році, передба-чені відповідними кошторисами; — витрати, які включа-ються до собівартості продукції з планованого року та передба-чені кошторисом виробництва.
3. Нормування оборотних коштів для створення запасів готової продукції. До готової продукції належать вироби, вироб-ництво яких завершено.
Норматив оборотних коштів для готової продукції визнача-ється за формулою:
,
(9)
де — одноденний випуск продукції в IV кварталі планового ро-ку за виробничою собівартістю (грн); — норма запасу оборотних коштів для готової продукції (днів).
Ефективність використання оборотних активів визначається за допомогою системи показників:
1. Швидкість обертання. Цей показник обчислюється у днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот:
,
(10)
де — термін обертання оборотних коштів (днів); — середні залишки нормованих оборотних коштів (грн.); — тривалість періоду, за який обчислюється обертання (днів); — обсяг реа-лізованої продукції (грн.).
2. Коефіцієнт обертання. Він характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період:
(11)
3. Коефіцієнт завантаження. Він характеризує величину обо-ротних коштів на 1 грн. реалізованої продукції:
(12)
4. Коефіцієнт ефективності. Він характеризує скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів.
,
(12)
де — прибуток від реалізованої продукції (грн.).
Визначення потреби в оборотних коштах прямим методом перед-бачає виконання розрахунків для кожного елемента оборотних кош-тів. Вони здійснюються на тривалий період, якщо раптово не змі-нюється асортимент продукції, технологія виробництва, умови пос-тачання та збуту продукції. Обчислений методом прямого розра-хунку норматив щорічно коригується підприємством з урахуванням змін виробничої програми і швидкості обертання оборотних коштів. Для корекції використовується економічний метод розрахунку.
Метод прямого розрахунку застосовується на нових підпри-ємствах, а також тоді, коли необхідно проаналізувати стан оборот-них коштів з метою виявлення непотрібних, надлишкових, нелік-відних виробничих запасів та ін. Економічний метод застосовують на діючих підприємствах.
Запитання для самоконтролю
1. Визначте сутність та розкрийте зміст класифікації оборот-них коштів підприємства.
2. Які обігові засоби належать до фондів обігу.
3. Які обігові кошти належать до нормованих коштів.
4. Які обігові кошти належать до ненормованих коштів.
5. Розкрийте механізми нормування оборотних коштів:
- у виробничих запасах;
- у незавершеному виробництві та витратах майбутніх періо-дів;
- для створення запасів готової продукції.
6. Визначте, які засоби виробництва належать до оборотних (обігових) коштів підприємства.
7. Охарактеризуйте основні показники стану та ефективності використання оборотних коштів підприємства.
Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів
План.
1. Склад і структура основних засобів підприємства.
2. Показники стану та використання основних засобів.
3. Оцінка основних засобів. Амортизація і знос основних засобів.
1. Склад і структура основних засобів підприємства
Підвищення ефективності використання основних засобів підпри-ємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відно-син. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підпри-ємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби – мате-ріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше 1 року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Основні засоби включають: основні виробничі засоби і невиробничі основні засоби. Виробничі основні засоби є частиною основних засо-бів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру ви-користання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції. Невиробничі основні засоби — це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового призначення, які не вико-ристовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі під-приємства. На відміну від виробничих основних засобів вони не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироб-лений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.
Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничого призначення поділяються на такі групи: будівлі і споруди; передавальні пристрої; машини та устаткування, в тому числі: робочі машини та ус-таткування; вимірювальні та регулюючі прилади; лабораторне устат-кування; обчислювальна техніка; транспортні засоби; виробничий і гос-подарський інвентар; інші основні засоби.
Активну частину основних виробничих засобів складають: робочі машини і устаткування; транспортні засоби; вимірювальні й регулюючі прилади; обчислювальна техніка; лабораторне устаткування.
Пасивна частина основних виробничих засобів включає: будівлі, споруди, господарський інвентар.
Основними факторами, які впливають на структуру основних ви-робничих засобів підприємств є: рівень автоматизації і механізації; рі-вень спеціалізації і кооперування; кліматичні та географічні умови роз-ташування підприємств.
2. Показники стану та використання основних засобів
Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важ-ливе значення має вивчення їхнього стану та використання, що є важ-ливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства. По-казники стану й ефективності використанню основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують:
забезпечення підприємства основними засобами (фондомісткість, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних фондів у май-ні підприємства);
стан основних засобів (коефіцієнти: зносу основних фондів, при-датності, оновлення, вибуття (приросту) основних фондів);
ефективність використання основних засобів (фондовіддача, рента-бельність).
Основні формули розрахунку названих віище показників відобра-жено у табл. 1.7.
Таблиця 1.7
Основні формули для розрахунку показників забезпечення стану й ефективності використання основних засобів
Показник Формула Характеристика
1 2 3
1. Фондомісткість
Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами
2 .Фондоозброєність
Показує величину основних засобів на одного працівника
3. Коефіцієнт реальної вартості основних фондів у майні підприємства
Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства
4. Коефіцієнт зносу основних фондів
Показує ступінь зносу основних засобів
5. Коефіцієнт придатності основних фондів
Відображає частину основних фондів придатну для експлуатації
6. Коефіцієнт оновлення основних фондів
Показує частину введених нових основних засобів у загальній вартості основних засобів
7. Коефіцієнт вибуття основних фондів
Характеризує інтенсивність вибуття основних фондів
8. Коефіцієнт приросту основних фондів
Показує ступінь збільшення основних фондів у звітному періоді проти минулого періоду
продовження табл. 1.7
1 2 3
9. Фондовіддача
Характеризує ефективність використання основних фондів.
10. Рентабельність основних фондів
Визначає ступінь використання основних фондів
– середньорічнавартість основних фондів; — вартість виробленої продукції; – балансова вартість основних фондів на кінець періоду; – балансова вартість основних фондів на початок періоду; – залишкова вартість основних фондів; – вартість майна підприємства; – сума зносу основних фондів; – середньооблікова чисельність працівників; – вартість введених основних фондів; – вартість виведених основних фондів; – коефіцієнт зносу основних фондів; – балансовий прибуток підприємства.
3. Оцінка основних засобів. Амортизація і знос основних засобів
П(С)БО 7 «Основні засоби» визначають такі види оцінок основних засобів: первісна; переоцінена; чиста балансова вартість; вартість, яка амортизується; ліквідаційна вартість; справедлива вартість; чиста вар-тість реалізації.
Розрізняють два види зносу основних засобів – фізичний і мораль-ний.
Фізичний знос – це поступова втрата основними засобами спожив-ної вартості в процесі експлуатації.
Моральний знос – це знос основних засобів внаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устат-кування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною про-дуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних за-собів ще до фізичного їх зносу.
Знос основних засобів – сума амортизації об'єкта основних засобів, накопичена з початку строку його корисного використання.
Сума нарахованого зносу характеризує стан основних фондів, за її допомогою можна визначити залишкову вартість основних фондів.
Сума нарахованого зносу визначається за формулою:
,
(13)
де – залишкова вартість основних виробничих фондів; – від-новлювальна (первісна) вартість основних виробничих фондів; – ступінь зносу основних виробничих фондів (%).
Амортизація – це систематичний розподіл вартості, яка аморти-зується, протягом строку корисного використання активу.
За податковим обліком основні фонди поділяються на групи:
група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в т.ч. житлові будівлі та їх частини (квартири), вартість капітального покращення землі. Норма амортизації на податковий квартал – 2 %;
група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні час-тини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електро-механічні пристрої та інструменти, інше офісне обладнання. Норма амортизації на податковий квартал – 10 %;
група 3 — інші основні фонди, не включені до груп 1, 2, 4. Норма амортизації на податковий квартал – 6 %;
група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші ма-шини для автоматичної обробки інформації, їх програмне за-безпечення, інші інформаційні системи, телефони (в т.ч. стіль-никові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів. Норма амортизації на податковий квартал – 15 %.
Норми амортизаційних відрахувань встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду.
Основні засоби, які введені до 01.01.2004 року амортизуються за та-кими нормами (на квартал): група 1 – 1,25 %; група 2 – 6,25 %; група 3 – 3,75 %.
Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат, що беруться до обчислення оподатковуваного прибутку.
За податковим обліком сума амортизаційних відрахувань визнача-ється за формулою:
,
(14)
де – сума амортизаційних відрахувань (грн.); – балансова вар-тість відповідної групи основних виробничих фондів на початок звіт-ного періоду (грн.); – норма амортизаційних відрахувань до балан-сової вартості кожної з груп основних виробничих фондів (%).
Балансова вартість груп основних фондів на початок звітного пері-оду розраховується за формулою:
,
(15)
де — балансова вартість основних фондів на початок звітного періоду; — балансова вартість основних фондів на початок періоду, що передував звітному; — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення калітального ремон-ту, реконструкцію та інші поліпшення основних фондів протягом періоду, що передував звітному; — вартість виведеної з екс-плуатації відповідної групи основних фондів протягом періоду, що передував звітному; — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період, що передував звітному.
Індексація балансової вартості основних фондів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
,
(16)
де — коефіцієнт індексації балансової вартості основних фон-дів на початок звітного року; — індекс інфляції року, за ре-зультатами якого проводиться індексація.
Розмір амортизаційних відрахувань залежить від обраного підпри-ємством метода нарахування амортизації. П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачено такі методи нарахування амортизації основних засобів: прямолінійний; зменшення залишкової вартості; прискореного змен-шення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.
Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодав-ством.
Запитання для самоконтролю
1. Розкрийте сутність, склад і структуру основних фондів підпри-ємства.
2. Розкрийте сутність поняття «витрати майбутніх періодів».
3. Розкрийте сутність та значення понять «амортизаційні відра-хування» та «знос основних засобів».
Тема 7. Капітал підприємства: формування і оптимізація структури
План.
1. Капітал підприємства, сутність і склад.
2. Політика і етапи формування фінансової структури капіталу.
3. Визначення загальної потреби в капіталі.
4. Оптимізація фінансової структури капіталу.
1. Капітал підприємства, сутність і склад
Капітал – матеріальні, грошові та нематеріальні ресурси, що авансовані у формування активів підприємства, необхідних для здійснення його господарської діяльності з метою отримання дохо-ду та прибутку.
Класифікація капіталу згідно П(С)БО 2 «Баланс», П(С)БО 4 «Власний капітал», П(С)БО 11 «Зобов’язання» така:
власний капітал – фінансові кошти підприємства, що належать йому на правах власності та використовуються для формування пев-ної частини його активів – «чистих» активів;
забезпечення наступних витрат і платежів – нараховані у звіт-ному періоді майбутні витрати і платежі, розмір яких може бути визначений лише шляхом прогнозних оцінок, а також залишки кош-тів цільового фінансування та цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел;
довгострокові зобов'язання – усі форми залученого позикового капіталу зі строком його використання (погашення) більше одного року;
поточні зобов'язання – усі форми залученого позикового капіталу зі строком його використання (погашення) до одного року;
доходи майбутніх періодів.
2. Політика і етапи формування фінансової структури капіталу
Фінансова структура капіталу – співвідношення власного і позикового капіталу, що використовується підприємством у про-цесі своєї господарської діяльності; спосіб фінансування діяльності підприємства в цілому.
Для забезпечення ефективної діяльності процес формування фі-нансової структури капіталу підприємства повинен бути підпорядко-ваний певній політиці.
Політика формування фінансової структури капіталу час-тина фінансової стратегії підприємства, яка полягає в забезпеченні такого сполучення використання власного й позикового капіталу, яке оптимізує співвідношення прийнятного ризику фінансової стій-кості, високої рентабельності власних фінансових коштів і міні-мальної вартості капіталу.
Процес формування фінансової структури капіталу підприємства відповідно до обраної фінансової політики проходить низку етапів:
1. визначення загальної потреби в капіталі в тому або іншому пе-ріоді розвитку підприємства (відповідно до необхідної суми активів підприємства, які формуються);
2. оцінка вартості залучення капіталу з різних джерел;
3. оптимізація співвідношення власного й позикового капіталу та визначення його фінансової структури.
3. Визначення загальної потреби в капіталі
Основна мета визначення потреби в капіталі – це забезпе-чення залучення певних фінансових ресурсів у необхідних обсягах для формування активів підприємства.
Загальна потреба в капіталі новостворюваного підприємства виз-начається за такою формулою:
,
(17)
де — загальна потреба в капіталі для створення нового під-приємства; — показник капіталомісткості продукції (середньо-галузевий або аналоговий); — планований середньорічний об-сяг виробництва продукції; — передстартові витрати та інші одноразові витрати капіталу, пов'язані зі створенням нового під-приємства.
Однією з найважливіших передумов оптимізації фінансової структури капіталу підприємства є оцінка його вартості.
Вартість капіталу — середньозважена ціна, яку підприємство сплатило за використання певного обсягу фінансових ресурсів, що були задіяні при формуванні капіталу. Вартість капіталу виража-ється через показник, що характеризує відносний рівень загальної суми витрат на підтримку оптимальної структури між власним і по-зиковим капіталом, і являє собою вартість капіталу, авансованого в господарську діяльність підприємства, який має назву середньо-зваженої вартості капіталу.
Оцінка вартості капіталу за рахунок окремих джерел:
1. Оцінка вартості залучення власного капіталу: за рахунок при-бутку, який залишається в розпорядженні підприємства; за рахунок додаткової емісії акцій; за рахунок інших внутрішніх джерел;
2. Оцінка вартості залучення позикового капіталу: за рахунок кре-дитів банку; за рахунок випуску облігації; за рахунок фінансового лі-зингу; за рахунок товарного (комерційного) кредиту; за рахунок ін-ших джерел.
4. Оптимізація фінансової структури капіталу
Оптимальна структура капіталу – співвідношення його влас-них і позикових джерел, при якому забезпечується оптимальне спів-відношення між трьома складовими: рівнем рентабельності власно-го капіталу, рівнем фінансової стійкості та рівнем середньозваженої вартості капіталу.
Остаточне рішення, прийняте за результатами оптимізації фінан-сової структури капіталу, дозволяє сформувати його цільову струк-туру.
Цільова фінансова структура капіталу — структура капіталу, відповідно до якої буде здійснюватися його наступне формування на підприємстві.
Формування цільової структури капіталу має задовольняти принципам:
самоокупності — основний принцип комерційної діяльності, який передбачає відшкодування витрат підприємства виручкою та іншими грошовими доходами, проведення у встановленому порядку платежів в бюджет, забезпечення повернення позик банку і сплату відсотків за їх користування, проведення матеріального стимулю-вання, утримання соціальної інфраструктури, підтримання діяль-ності невиробничих галузей;
самофінансування — фінансування розвитку підприємства виключно за рахунок власних фінансових ресурсів.
Запитання для самоконтролю
1. Дайте характеристику поняття «капітал підприємства».
2. У чому сутність власного капіталу?
3. У чому сутність позичкового капіталу?
4. Склад позикового капіталу.
5. Які методи розрахунків використовуються при визначенні за-гальної потреби в капіталі підприємства?
6. Що являє собою вартість капіталу?
7. Яким чином здійснюються оцінка середньозваженої вартості капіталу?
8. Які переваги та недоліки притаманні власному та позиковому капіталу підприємства?
Тема 8. Показники фінансового стану підприємства та їх оцінка в умовах ринку
План.
1. Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення.
2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підпри-ємства.
3. Ліквідність підприємства.
4. Платоспроможність підприємства.
5. Показники рентабельності підприємства.
1. Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення
Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відобра-жають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан залежить від результатів його виробничої, комер-ційної та фінансово-господарської діяльності.
Передусім на фінансовому стані підприємства позитивно позна-чаються ритмічність та рентабельність його роботи.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на за-безпечення систематичного надходження й ефективного викорис-тання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функ-ціонування підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій нале-жить суттєва роль у забезпеченні його стабільності.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резер-вів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комер-ційного розрахунку, як основи стабільної роботи підприємства і ви-конання ним зобов’язань перед бюджетом, банком і іншими контр-агентами.
Коефіцієнт фінансової стійкості – показує частку власних джерел та залучених на тривалий строк у загальних витратах підприємства, які можна використати у своїй поточній діяльності без втрат для кредито-рів:
(18)
Теоретичне значення не менше 0,6.
Коефіцієнт фінансової автономії – показує частку залучених кош-тів із розрахунку на 1 грн. власних коштів позичальника:
,
(19)
де — залучені кошти (довгострокові та поточні зобов’язання); — власний капітал.
Оптимальне теоретичне значення не більше 1,0.
Коефіцієнт оборотності балансу:
(20)
Коефіцієнт маневреності власних коштів – характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:
,
(21)
— необоротні активи.
2. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства
Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану під-приємства є дані фінансової звітності: балансу (ф. 1); звіту про фі-нансові результати (ф. 2); звіту про рух грошових коштів (ф. 3); зві-ту про власний капітал (ф. 4); приміток до річної фінансової звіт-ності (ф. 5)
Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю можна поділити на: відкриту і закриту.
Відкрита — інформація, яка міститься в бухгалтерській та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, же, є відк-ритою.
Закрита — планові та прогнозні показники підприємства, нор-ми, нормативи, ліміти і тарифи, система їх оцінювання та регулю-вання фінансової діяльності.
Фінансовий аналіз — це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі його бухгалтерської фі-нансової звітності і оперативних даних.
У сучасних умовах застосовується декілька методів аналізу фінан-сового стану підприємства і кожний об'єкт господарювання обирає свою систему показників, враховуючи цілі, задачі та користувачів ін.-формації, що аналізується, та будує свою програму аналізу фінан-сово-господарської діяльності.
3. Ліквідність підприємства
Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Результат розраховується як коефіцієнт ліквідності за інформацією з відповід-ної фінансової звітності.
Коефіцієнт абсолютної або миттєвої ліквідності визначається формулою:
,
(22)
де — коефіцієнт абсолютної ліквідності; — активи високо-ліквідні, до яких відносять грошові кошти, які знаходяться в безпосе-редній готовності до обігу (кошти в касі, на поточному та інших рахун-ках); — зобов’язання поточні.
Коефіцієнт поточної ліквідності визначається формулою:
,
(23)
де — коефіцієнт поточної ліквідності; — активи ліквідні, до яких відносять кошти, які можуть бути швидко перетворені в грошові (відвантажена продукція, дебіторська заборгованість придбані акції, векселя).
Коефіцієнт загальної ліквідності визначається формулою:
,
(24)
де — коефіцієнт загальної ліквідності; — відносять кошти, які можуть бути перетворені в грошові з деякою затримкою (готова продукція на складі).
4. Платоспроможність підприємства
Аналіз платоспроможності здійснюється шляхом порівняння на-явності і надходження коштів із платежами першої необхідності. Платоспроможність виражається коефіцієнтом платоспроможності.
(25)
Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за поточний, так і на прогнозований період. Поточну платоспромож-ність доцільно оцінювати на підставі звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов'язаннями з використанням пла-тіжного календаря.
5. Показники рентабельності підприємств
Рентабельність – якісний вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступінь використання наявних ресурсів у процесі виробництва і реалізації товарів (робіт, послуг).
Рентабельність виявляється у функціях: виступає оціночним по-казником ефективності використання ресурсів і надає узагальнену оцінку роботи підприємства в цілому; є показником, що відображає приріст вартості всього капіталу; стимулює робітників до ефектив-ної праці; є важливим регулятором темпів розширеного відтворення основних засобів і т.д.
Коефіцієнт рентабельності, який характеризує рентабельність продажів:
,
(26)
— коефіцієнт рентабельності реалізації продукції; — прибуток; — обсяг реалізації.
Коефіцієнт рентабельності, який характеризує рентабельність активів підприємства:
,
(27)
— коефіцієнт рентабельності реалізації продукції; — середня сума активів.
показники, які |
характеризують І
дохідність капіталу |
Коефіцієнт рентабельності, який характеризує дохідність ка-піталу та його частин:
,
(28)
— коефіцієнт рентабельності власного капіталу; — серед-ній розмір власного капіталу.
Запитання для самоконтролю
1. Розкрийте сутність, необхідність і значення оцінювання фінан-сового стану підприємства.
2. Які показники найбільш повно характеризують фінансовий стан підприємства?
3. Як називається здатність підприємства швидко продавати ак-тиви?
4. До якої групи показників належить показник маневреності власного капіталу?
Тема 9. Фінансова санація та методи запобігання банкрутству підприємства
План.
1. Фінансова криза на підприємстві та причини її виникнення.
2. Фінансова санація підприємств, її економічний зміст та порядок проведення.
3. Розробка програми санації.
4. Банкрутство підприємства: причини та наслідки.
1. Фінансова криза на підприємстві та причини її виникнення
Наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчиз-няних підприємств стало катастрофічне збільшення їхньої креди-торської та дебіторської заборгованості.
Під фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяль-ності підприємства та обмежених можливостей впливу його керів-ництва на фінансові відносини. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома параметрами: джерела (фактори) ви-никнення; вид кризи; стадія розвитку кризи.
Фактори, які можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві поділяються на:
зовнішні, які не залежать від діяльності підприємства;
внутрішні, що залежать від підприємства (недоліки у виробничій сфері, низька якість менеджменту, дефіцити в організаційній струк-турі, дефіцити у фінансуванні та ін.).
2. Фінансова санація підприємств, її економічний зміст та порядок проведення
Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банк-рутству підприємства є фінансова санація.
Термін «санація» походить від латинського «sanare» – оздоров-лення або видужання.
За економічним словником санація – система заходів, що здій-нюються для запобігання банкрутством промислових, торгових, банківських монополій.
Санація може відбуватися способом: об’єднання підприємства, яке перебуває на межі банкрутства з потужнішою компанією; з до-помогою випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошо-вого капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; перетворення короткострокової заборгованості у довгос-трокову; повної або часткової купівлі державою акцій підприєм-ства, що перебуває на межі банкрутства.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усу-нення причин їхнього виникнення, поновлення або збереження лік-відності та платоспроможності підприємства, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та фор-мування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
3. Розробка програми санації
У системі проведення фінансової санації розрізняють три основ-ні функціональні блоки: розробка плану санації; санаційний аудит; менеджмент санації.
Окремим аналітичним блоком є формування стратегічних цілей та тактики проведення санації. За визначення цілей санації слід вра-ховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси, обмежені можливості збуту продукції та мусить провадити свою діяльність у рамках правового поля відповідної держави. Головною стратегіч-ною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприєм-ства в довгостроковому періоді. Кінцева мета санаційної стратегії полягає в досягненні довгострокових конкурентних вигод, які б за-безпечили компанії високу рентабельність.
Відповідно до вибраної стратегії розробляється програма са-нації – це система запрогнозованих, взаємозв’язаних заходів, спря-мованих на виведення підприємства з кризи.
4. Банкрутство підприємства: причини та наслідки
Банкрутство підприємств – це наслідок глибокої фінансової кризи. Справа про банкрутство порушується арбітражним судом як-що безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів зарплати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для пога-шення строку.
Порушення справи про банкрутство здійснюється за наявності формальних ознак фінансової неспроможності боржника. Після виз-нання боржника банкрутом, з рішення арбітражного суду від-кривається ліквідаційна процедура, яка проводиться ліквідаційною комісією.
Ліквідаційна процедура – це задоволення вимог кредиторів че-рез продаж майна та ліквідацію юридичної особи боржника.
Кошти, вилучені від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів. Претензії, не задоволені за бра-ком майна, вважаються погашеними. Якщо майна банкрута виста-чило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, надалі його вважа-ють вільним від боргів і він може продовжити свою підприєм-ницьку діяльність.
Запитання для самоконтролю
1. Визначте сутність поняття «фінансова санація підприємства».
2. Визначте сутність поняття «банкрутство підприємства».
3. Вкажіть, які показники впливають на фінансову стабілізацію підприємства.
4. Вкажіть, які показники впливають на економічне зростання підприємства.
5. Визначте сутність поняття «ліквідація підприємства».
3.2. Завдання до практичних занять
Змістовий модуль 1. Сутність, функції, організаціяґ фінансів підприємства та їх кредитування
Тема 1. Доходи, витрати, фінансові результати підприємств
Завдання для розрахунків
Задача 1. Розрахувати обсяг виручки від реалізації продукції за оптовими цінами (в т.ч. ПДВ) за такими даними:
Назва виробів Залишки на початок року, шт. Очікуваний обсяг продукції Залишки на кінець року, шт. Собівартість продукції, грн Рентабель-ність про-дукції, %
1 2 3 4 5 6
А В В 120 170 250 1700 2000 3000 100 80 190 250 290 350 10 17 15
Задача 2. Підприємство впродовж року реалізувало продукції на суму 38717,9 тис. грн., в т.ч. ПДВ — 6344,2 тис. грн. Акцизний збір за звітний період становив 101,5 тис. грн., собівартість реалізованої продукції — 30373,7 тис. грн. Визначити суму чистого доходу та ва-лового прибутку підприємства за звітний період.
Задача 3. Визначити величину валового і чистого доходів підприємства за податковим обліком за такими даними:
Показники Сума
1 2
Виручка від реалізації продукції без ПДВ, тис. грн. 1200
Матеріальні витрати на виготовлення продукції, тис. грн. 690
Амортизація у складі собівартості реал. прод., тис. грн. 90
Витрати на заробітну плату, тис. грн. 120
Задача 4. Визначити загальну величину доходу підприємства, величину грошових надходжень, чистий дохід, прибуток від реалізації продукції, рентабельність реалізованої продукції за такими даними:
Показники Сума
1 2
Обсяг реалізованої продукції у вільних відпускних ці-нах з ПДВ, тис. грн. 12600
Собівартість реалізованої продукції, у т.ч.:
виплати на оплату праці, тис. грн.
матеріальні та прирівняні до них витрати, тис. грн. 8200
1700
6000
Дохід від реалізації цінних паперів, тис. грн. 35
Дохід від здачі майна в оренду, тис. грн. 19
Позареалізаційні витрати (штрафи, пені), тис. грн. 20
Задача 5. Дохід від продажу товарів (без ПДВ) становить 2000,0 тис. грн. Прибуток від операцій з цінними паперами — 60,0 тис. грн. Скориговані валові витрати — 2050,0 тис. грн. Амортиза-ційні відрахування — 80,0 тис. грн. За інших рівних умов визначити прибуток, що підлягає оподаткуванню.
Задача 6. Визначити оптову ціну виробу, відпускну ціну, су-му акцизного збору для сплати в бюджет, виручку від реалізації товару та рентабельність виробу за такими даними:
Показники Сума
1 2
Собівартість підакцизного виробу, грн. 380
Прибуток, грн. 80
Ставка акцизного збору, % 12
Ставка податку на додану вартість, % 20
Кількість реалізованих виробів, шт. 700
Задача 7. Визначити приріст рентабельності від зни-ження собівартості продукції і зміни середньорічної вар-тості основних виробничих фондів, якщо в базисному році маємо такі дані:
Назва виробу Річний обсяг виробництва, шт. Оптова ціна, тис. грн. Собівартість, тис. грн.
1 2 3 4
А Б 850 1240 0,80 0,75 0,60 0,69
Середньорічна вартість основних виробничих фондів – 1100 тис. грн.; cередньорічна вартість оборотних коштів – 380 тис. грн.
У звітному періоді собівартість одиниці продукції стано-вить з виробу: А – 0,59 тис. грн.; Б – 0,67 тис. грн.
Введено основних виробничих фондів у травні на 90 тис. грн.
Вибуло основних виробничих фондів у вересні на 50 тис. грн.
Задача 8. Розрахувати прибуток на основі показника витрат на 1 грн. продукції за такими даними:
Показники Сума
1 2
Обсяг реалізації продукції в оптових цінах у базовому періоді, тис. грн. 320
Повна собівартість продукції, тис. грн. 260
Планується зниження витрат на 1 грн. продукції, що буде реалізована, грн. 0,04
Обсяг реалізації продукції в плановому періоді в оптових цінах, тис. грн. 365
Задача 9. Визначити величину децентралізованих фінансових ре-сурсів підприємства, якщо виручка від реалізації продукції підпри-ємства становить 157000 грн. (в т.ч. ПДВ), вартість сировини ста-новить 145000 грн. (в т.ч. ПДВ), витрати на заробітну плату 28000 грн. Інші операційні доходи 17000 грн., інші операційні витрати 8000 грн.
Задача 10. Визначити величину децентралізованих фінансових ресурсів підприємства, використовуючи наступні дані:
Показники Сума
1 2
1. Виручка від реалізації продукції, грн. 75320
2. ПДВ, грн. ?
3. Собівартість продукції, грн. 67780,1
4. Інші операційні доходи, грн. 19970
5. Адміністративні витрати, грн. 1660,4
6. Витрати на збут, грн. 236,5
7. Інші операційні витрати, грн. 1819,23
Задача 11. Підприємство придбало матеріали за 39 тис. грн. (в т.ч. ПДВ) Витрати на заробітну плату становлять 40 тис. грн. Вар-тість основних засобів на початок року 260 тис. грн. Річна норма амортизації 8 %. Від реалізації продукції підприємство отримало 650 тис. грн. (в т.ч. ПДВ). Визначити величину фінансових ресурсів у вигляді чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.
Завдання для самостійного опрацювання
Задача 1. Визначити суму податку на прибуток підприємства за такими даними:
Показники Сума
1 2
Доходи від реалізації продукції, тис. грн. 250
Доходи від операцій з цінними паперами, тис. грн. 30
Доходи від здійснення операцій лізингу, тис. грн. 14
Валові витрати, тис. грн. 170
Амортизаційні відрахування, тис. грн. 39
Задача 2. Визначити митну вартість підакцизного товару з подат-ками і зборами та суму акцизного збору для сплати до бюджету за таки-ми даними:
Показники Сума
1 2
Митна вартість товару, тис. грн. 520
Митні та комісійні збори, тис. грн. 54
Ставка ввізного мита, % 20
Ставка акцизного збору, % 12
Задача 3. Визначити вільну відпускну ціну продукції підприєм-ства, а також суму ПДВ, що має сплатити підприємство до бюджету за такими даними:
Показники Сума
1 2
Витрати підприємства на сировину та матеріали, тис. грн. 540
Інші витрати на виробництво продукції, тис. грн. 310
Рентабельність виробництва, % 18
Тема 2. Сутність та джерела формування і використання оборотних коштів підприємств
Завдання для розрахунків
Задача 1. Визначити величину скорочення тривалості одного обороту та коефіцієнт ефективності використання оборотних коштів за такими даними:
Показники Сума
1 2
Собівартість реалізованої продукції в базовому році, грн. 490
Рентабельність продукції, % 24
Середні залишки оборотних коштів у базовому році, грн. 12
Збільшення реалізованої продукції у звітному році, % 10
Збільшення прибутку у звітному році, % 12
Задача 2. Розрахувати норматив оборотних коштів із сировини та матеріалів з урахуванням змін, приріст (нестачу) нормативу оборотних коштів за такими даними:
Показники Сума
1 2
Витрати на сировину і матеріали за рік, тис. грн. 350
Частка цих витрат у IV кварталі, % 30
Норма запасу, днів 28
Передбачається зменшити норму запасу оборотних коштів на, дні 2
Передбачається збільшити денні витрати на оборотні кошти на, тис. грн. 1,5
Задача 3. Визначити норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві за такими даними:
Показники Сума
1 2
Виробнича собівартість виробу, грн. 480
Одноразові витрати в перший день виробництва, % 75
Одноденні витрати з незавершеного виробництва, тис. грн. 16
Тривалість виробничого циклу, дні 25
Задача 4. Визначити економічним методом норматив оборот-них коштів на підприємстві за такими даними:
Показники Сума
1 2
Норматив оборотних коштів на поч. планового року, тис. грн. 5300
Невиробничий норматив, тис. грн. 750
Передбачається збільшення виробничої програми на, % 8
Передбачається прискорення обертання оборотних коштів на, % 2
Завдання для розрахунків
Задача 1. Визначити потребу торговельного підприємства в обо-ротних активах за таких умов: а) норми запасів становлять: по товар-них запасах — 35 днів; по грошових коштах — 2 дні; б) одноденний оборот у роздрібних цінах — 7,9 тис. грн., за собівартістю — 6,8 тис. грн.; в) потреба в інших оборотних активах становить 8,3 тис. грн.
Задача 2. Визначити потребу промислового підприємства в обо-ротних активах за таких умов: а) витрати сировини та матеріалів за квартал становитимуть 2110,0 тис. грн.; б) випуск продукції за квартал передбачено у розмірі 2640,0 тис. грн.; в) норма запасу сировини та матеріалів — 37 днів; г) норма запасу готової продукції — 5 днів; д) потреба в інших оборотних активах становить 82,1 тис. грн.
Тема 3. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів
Завдання для розрахунків
Задача 1. Визначити показники, які характеризують структуру ос-новних виробничих фондів за такими даними:
Показники Сума
1 2
Вартість основних виробничих фондів на початок року, тис. грн. 4000
У жовтні введено в дію основних фондів на суму, тис. грн. 50
У листопаді списано з балансу основних фондів на суму, тис. грн. 28
Задача 2. Визначити фондовіддачу, фондомісткість, фондоозброє-ність за такими даними:
Показники Сума
1 2
Вартість валової продукції на кінець року, млн. грн. 10
Частка матеріальних витрат з урахуванням амортизації 0,7
Вартість основних виробничих фондів на початок року, млн. грн. 9
У травні введено в дію основних фондів на суму, млн. грн. 1
3 1 листопада вибуло основних фондів на суму, млн. грн. 0,5
Середньоспискова чисельність працівників, осіб 250
Задача 3. Визначити коефіцієнт реальної вартості основних ви-робничих фондів за такими даними:
Показники Сума
1 2
Вартість основних виробничих фондів на початок року, тис. грн. 159
У травні введено в дію основних фондів на суму, тис. грн. 28
У жовтні виведені основні фонди на суму, тис. грн. 15
Сума зносу основних фондів, тис. грн. 31,8
Вартість майна, тис. грн. 190
Задача 4. Визначити суму амортизаційних відрахувань на IV квар-тал поточного року за такими даними:
Показники Сума
1 2
Вартість основних фондів 1 групи на 1 липня, тис. грн. 15200
Вартість придбаних основних фондів у Ш кварталі, тис. грн. 180
Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у III кварталі, тис. грн. 180
Норма амортизації 1 групи основних фондів, % 2
Задача 5. Визначити загальну балансову вартість основних фон-дів, амортизаційні відрахування на І квартал планового року, якщо індекс інфляції за попередній рік становив 112,3%.
Склад основних виробничих фондів Вартість
основних
виробничих фондів станом на
01.10. п.р.
тис. грн. Вартість
придбаних
основних виробничих фондів
у IV кв. п.р.
тис. грн. Вартість
виведених
основних виробничих фондів
у IV кв. п.р
тис. грн. Сума амортизаційних
відрахувань у IV кв. п.р.
тис. грн.
1 2 3 4 5
1. Будівлі та споруди 670,3 42,5 12,0 6,6
2. Автотранспорт, меблі, прилади 160,0 18,4 5,6 10,7
3. Інші основні засоби групи 3 321,2 67,1 22,6 10,3
Завдання для самостійного опрацювання
Задача 1. Визначити (у вартісному вимірі) потребу підприємства в механічному обладнанні для цеху з виробництва овочевих напівфаб-рикатів за таких умов:
а) проектна потужність цеху становить 1271,0 т сировини на рік;
б) режим роботи цеху— двозмінний, 353 дні на рік;
в) експлуатаційна продуктивність одиниці обладнання — 50 кг си-ровини/годину;
г) ринкова вартість одиниці обладнання — 7,0 тис. грн.;
д) витрати з транспортування та установки — 10 % загальної вар-тості обладнання.
Задача 2. Визначити розмір чистих активів підприємства на основі даних балансу: необоротні активи за первісною вартістю — 100,0 тис. грн.; знос необоротних активів — 20,0 тис. грн.; запаси за вартістю придбання — 60,0 тис. грн.; інші активи — 12,0 тис. грн.; власний капітал — 90,0 тис. грн.; довгострокові пасиви — 22,0 тис. грн.; короткострокові фінансові зобов’язання — 40,0 тис. грн.
Задача 3. Визначити сукупну вартість активів підприємства методом оцінки за капіталізацією прибутку. Середньорічна сума прибутку — 100,0 тис. грн., розмір депозитного відсотка— 18%. Період дисконтування — 5 років.
Тема 4. Капітал підприємства: формування і оптимізація структури
Завдання для розрахунків
Задача 1. Визначити вартість залучення власного капіталу за ра-хунок додаткової емісії акцій. Передбачається розмістити 500,0 тис. простих акцій номінальною вартістю 25,0 грн. кожна. Розмір диві-дендів, у розрахунку на одну просту акцію становить 6,0 грн. Вит-рати з емісії оцінюються на рівні 5,0 % від обсягу емісії. Ставка відсотка по депозитних вкладах становить 12,0 % річних.
Задача 2. Як зміниться рентабельність власного капіталу підпри-ємства, якщо його частка в загальній сумі капіталу підвищиться з 50,0 % до 70,0 %. При цьому ціна позикового капіталу знизиться з 12,0 % до 10,0 %. Рентабельність всіх активів підприємства — 20,0 %. Податок на прибуток 25,0 %.
Задача 3. Визначити середньозважену вартість капіталу, що залу-чається за рахунок випуску цінних паперів.
Показники Сума залучення, тис. грн. Вартість залучення, %
1 2 3
Акції 200,0 12,0
Облігації 100,0 10,0
Завдання для самостійного опрацювання
Задача 1. Для залучення капіталу керівництвом акціонерного то-вариства прийнято рішення щодо емісії облігацій. Загальний обсяг емісії має становити 300,0 тис. грн., фіксовану купонну ставку прий-нято на рівні 14,0 %, витрати з емісії облігації передбачено у розмірі 7,0 % від суми емісії. Визначити вартість залучення позикового капі-талу за рахунок емісії облігацій.
Задача 2. Як зміниться рентабельність власного капіталу підпри-ємства, якщо його частка знизиться з 60,0 % до 50,0 %, за умов, що ставка відсотка не зміниться і складе — 18,0 %. Рентабельність акти-вів підприємства — 22,0 %.
Задача 3. Визначити рентабельність власного капіталу.
Показники Підприємство
А Б
1 2 3
Середній розмір капіталу, всього, тис. грн. 384,0 420,0
у т.ч.: власний капітал, тис. грн. 119,4 287,7
позиковий капітал (кредит), тис. грн. 264,6 132,3
Прибуток, тис. грн 69,1 75,6
Середній рівень відсотків за кредит, % 14,0 14,0
Задача 4. Підприємство має намір залучити капітал у розмірі 590,0 тис. грн. Визначити чи цей варіант залучення коштів є прий-нятним.
Показники Загальна сума залучення, тис. грн. Вартість залучення %
1 2 3
Нерозподілений прибуток 120,0 18,4
Емісія акцій 90,0 12,1
Кредити банків 250,0 20,5
Позиковий капітал, що за-лучений з інших джерел 130,0 15,7
Задача 5. Визначити середньозважену вартість капіталу підприємства за такими даними:
Показники Питома вага в загальній сумі залученого капіталу, % Вартість залучення, %
1 2 3
Акціонерний капітал 60,0 12,0
Довгостроковий капітал 20,0 18,0
Короткостроковий капітал 20,0 14,0
Яким чином зміниться показник середньозваженої вартості капіталу за умов зниження питомої ваги акціонерного капіталу до 40,0 % та, відповідно, зростання довгострокового і короткострокового капіта-лів до 30,0 %?
Тема 5. Показники фінансового стану підприємства та їх оцінка в умовах ринку
Завдання для розрахунків:
Задача 1. Визначити фінансовий стан підприємства на основі даних балансу підприємства:
№ з/п
Показник Сума
1 2 3
1 Оборотні активи, в т.ч.: 4500
грошові кошти та їх еквіваленти, тис. грн.; 1020
ліквідні цінні папери, тис. грн. 80
2 Довгострокові зобов'язання, тис. грн. 1560
3 Поточні короткострокові зобов'язання, тис. грн. 2300
4 Власний капітал, тис. грн. 3750
Задача 2. Визначити коефіцієнт автономії оборотних активів власним капіталом за такими даними балансу підприємства:
Показники Сума
1 2
Обсяг власного капіталу, тис. грн. 5165
Фактична вартість основних засобів та інших по-заоборотних активів, тис. грн. 3900
Фактична вартість виробничих запасів, тис. грн. 800
Незавершене виробництво, тис. грн. 300
Готова продукція, тис. грн. 1500
Дебіторська заборгованість за товари, тис. грн. 250
Грошові кошти, тис. грн. 300
Інші оборотні активи, тис. грн. 450
Завдання для самостійного опрацювання
Задача 1. Визначити коефіцієнт забезпеченості боргів, якщо за даними балансу підприємства на 1 січня поточного року сума власного капіталу становить 540 тис. грн. Довгострокові зо-бов'язання — 340 тис. грн., поточні зобов'язання — 260 тис. грн.
Задача 2. Визначити, яким чином зміниться рентабельність ак-тивів підприємства, якщо швидкість обороту активів підприємства підвищилась з 10 оборотів до 12 оборотів, а рентабельність продажу залишилася незмінною та склала 10,0 %.
4. КОНТРОЛЬНО-ТЕСТОВА ПРОГРАМА
Контрольно-тестова програма, яка наведена нижче застосову-ється при проведенні підсумкового контролю у студентів. Під-сумковий контроль знань відбувається на заліку у письмовій формі у вигляді комплексних контрольних робіт (ККР), які включають 10 тестів (одна правильна відповідь із чотирьох запропонованих) та од-на задача. Кожне тестове завдання оцінюється в 3 бали, а задача – в 10 балів.
1. Фінанси являють собою систему економічних відносин, що пов’я-зані з:
а) формуванням та розподілом грошових коштів;
б) розподілом і використанням грошових коштів;
в) формуванням та використанням грошових коштів;
г) формуванням, розподілом та використанням грошових коштів.
2. Фінансова система держави вміщує:
а) сферу державних фінансів;
б) сферу державних фінансів та фінансів підприємств;
в) сферу державних фінансів та домашніх господарств;
г) сферу державних фінансів, фінансів підприємств та домашніх гос-подарств.
3. До внутрішніх фінансових відносин господарюючо-го суб'єкта не належать відносини з:
а) окремими структурними підрозділами;
б) акціонерами;
в) персоналом;
г) партнерами по операційній діяльності.
4. Який із наведених видів контролю здійснюється після завершення господарських операцій з метою ви-явлення негативних і позитивних сторін діяльності під-приємства?
а) попередній;
б) поточний;
в) послідовний;
г) основний.
5. Які джерела формування фінансових ресурсів підприємства належать до фондів власних засобів?
а) статутний фонд;
б) комерційний кредит;
в) собівартість продукції;
г) прибуток.
6. Дайте правильне визначення грошових фондів:
а) гроші у русі;
б) частина грошових коштів, які мають цільове спрямування;
в) грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств;
г) фінансовий результат діяльності підприємств.
7. Що не можна віднести до суб'єктів фінансових відносин?
а) підприємства та організації;
б) грошові фонди;
в) банківські установи;
г) страхові компанії.
8. Активи підприємства, фінансові зобов'язання, інвестиції, грошові потоки, фінансові ризики є:
а) елементами механізму управління фінансовою діяльністю підпри-ємства;
б) елементами державного правового та нормативного регулювання фінансової діяльності підприємства;
в) об'єктом фінансових відносин;
г) суб'єктом фінансових відносин.
9. До потоку грошових коштів, що формується в про-цесі операційної діяльності, не слід відносити:
а) грошові платежі постачальникам за товари та послуги;
б) кошти, що надходять від продажу товарів і надання послуг;
в) грошові надходження від емісії акцій;
г) грошові платежі працівникам підприємства.
10. До потоку грошових коштів, що формується в про-цесі інвестиційної діяльності, слід відносити:
а) кошти, що надійшли в результаті утворення боргових зобов'язань;
б) кошти, що направлені на погашення отриманих позик;
в) кошти, що надійшли від продажу товарів і надання послуг;
г) кошти, що надійшли від реалізації необоротних активів.
11. До потоку грошових коштів, що формується в ре-зультаті фінансової діяльності, не слід відносити:
а) грошові кошти, що надійшли від реалізації необоротних активів;
б) надходження грошових коштів від емісії акцій;
в) кошти, що направлені на погашення отриманих позик;
г) кошти, що надійшли в результаті утворення боргових зобов'язань.
12. До зовнішніх факторів, що виливають на формуван-ня грошових потоків підприємства, не належать:
а) кон'юнктура товарного ринку;
б) система оподаткування підприємств;
в) життєвий цикл підприємства;
г) кон'юнктура фінансового ринку.
13. Якщо платежі здійснено шляхом проведення відпо-відних записів за рахунками учасників, мають місце:
а) готівкові розрахунки;
б) безготівкові розрахунки.
14. До безготівкових форм розрахунків належать:
а) розрахунки гривнями;
б) розрахунки в іноземній валюті;
в) розрахунки за допомогою кредитних карток;
г) розрахунки платіжними дорученнями.
15. Платіжний документ, який використовується для здійснення примусового списання коштів із рахунків плат-ників:
а) платіжна вимога-доручення;
б) платіжна вимога;
в) платіжне доручення;
г) вексель.
16. Форма безготівкових розрахунків на ринку через до-ручення про виплату банком певної суми контрагенту, який виконав умови договору:
а) платіжна вимога;
б) платіжна вимога-доручення;
в) акредитив;
г) розрахунковий чек.
17. Письмове зобов'язання чітко встановленої форми, за яким боржник (документодавець) зобов'язується спла-тити кредитору (доументодержателю) зазначену в доку-менті суму до певного строку:
а) вексель;
б) платіжна вимога;
в) акредитив;
г) платіжна вимога-доручення.
18. Що є наказом підприємства з перерахування пев-ної суми коштів зі свого розрахункового рахунка на раху-нок постачальника або іншого одержувача?
а) платіжне доручення;
б) платіжна вимога-доручення;
в) акредитив;
г) вексель.
19. Дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) слід від-нести до доходу від:
а) операційної діяльності;
б) інвестиційної діяльності;
в) фінансової діяльності;
г) надзвичайних подій.
20. Дохід від оренди активів слід віднести до доходу від:
а) операційної діяльності;
б) інвестиційної діяльності;
в) фінансової діяльності;
г) надзвичайних подій.
21. Дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, до-чірні або спільні підприємства слід віднести до доходу від:
а) операційної діяльності;
б) інвестиційної діяльності;
в) фінансової діяльності;
г) надзвичайних подій.
22. Відповідно до чинного законодавства прибуток під-приємства характеризується як:
а) кошти, що надійшли від продажу товарів і надання послуг;
б) дохід підприємства за вирахуванням податків, зборів, знижок;
в) загальний дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;
г) сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
23. Прибуток, що залишається в розпорядженні підпри-ємства, не може бути використано, на:
а) розвиток виробництва;
б) стимулювання праці робітника;
в) оплату оренди приміщень;
г) виплату дивідендів по випущених акціях.
24. Податок на додану вартість, акцизний збір, мито відно-сяться:
а) до ціни продукції;
б) до собівартості продукції;
в) до результатів інвестиційної діяльності;
г) до фінансових результатів.
25. Відрахування на обов'язкове соціальне страхування, обов'язкове пенсійне страхування відносяться:
а) до ціни продукції;
б) до собівартості продукції;
в) на фінансові результати;
г) до результатів інвестиційної діяльності.
26. До загальнодержавних податків та інших обов'яз-кових платежів не відноситься:
а) плата за землю;
б) акцизний збір;
в) податок на прибуток;
г) ринковий збір.
27. До місцевих податків та зборів не відноситься:
а) ринковий збір;
б) податок на рекламу;
в) акцизний збір;
г) комунальний податок.
28. Податок на додану вартість — це:
а) податок на виробника продукції;
б) податок на посередницькі структури;
в) податок на торговельне підприємство;
г) податок на споживача.
29. Назвіть принципи побудови системи оподаткування:
а) обов'язковість;
б) єдиний підхід;
в) економічна обґрунтованість;
г) простота.
30. Який податок нараховують від фонду оплати праці?
а) податок на додану вартість;
б) податок з доходів фізичних осіб;
в) податок на прибуток;
г) плата за землю.
31. Назвіть об'єкт оподаткування для обчислення акцизного збо-ру за використання відсоткової ставки:
а) собівартість продукції;
б) ціна виробника (оптова ціна);
в) ціна виробника + акцизний збір;
г) ціна виробника + ПДВ.
32. Назвіть фактори, що впливають на встановлення роз-міру ставки податку на землю в населеному пункті (ставка з оди-ниці земельної площі):
а) кількість населення в місті;
б) призначення земельної ділянки (її використання);
в) розмір земельної ділянки;
г) розміщення земельної ділянки в межах міста.
33. Які оборотні кошти належать до нормованих?
а) грошові кошти в розрахунках;
б) виробничі запаси, незавершене виробництво;
в) готова продукція;
г) дебіторська заборгованість.
34. Які фактори впливають на розмір ставки податку із власни-ків транспортних засобів (автомобілів)?
а) потужність двигуна автомобілів;
б) пробіг автомобіля;
в) екологічний стан автомобіля;
г) час випуску (виробництва) автомобіля.
35. Які з наведених засобів належать до фондів обігу підпри-ємства?
а) прибуток;
б) амортизаційні відрахування;
в) довгостроковий кредит;
г) кошти на поточному рахунку.
36. Які оборотні кошти належать до ненормованих коштів?
а) виробничі запаси;
б) незавершене виробництво;
в) готова продукція на складі;
г) готова продукція відвантажена.
37. За допомогою яких показників можна визначити потребу підприємства в оборотних коштах із готової про-дукції?
а) кількість продукції, чисельність працівників;
б) денні витрати на виробництво товарної продукції і норма запа-су в днях;
в) денні витрати на сировину і норма запасу в днях;
г) собівартість одиниці продукції.
38. Які засоби виробництва належать до оборотних фон-дів?
а) будівлі та споруди;
б) сировина й основні матеріали;
в) силові машини;
г) транспортні засоби.
39. Оборотні кошти підприємства — це:
а) гроші в касі підприємства, на розрахункових і валютних ра-хунках, у розрахунках;
б) кошти, авансовані у виробничі оборотні фонди та фонди обігу;
в) оборотні активи;
г) предмети праці.
40. Оборотні виробничі фонди — це:
а) оборотні кошти у виробництві;
б) оборотні кошти у виробництві та готовій продукції;
в) оборотні кошти у виробничих запасах;
г) оборотні кошти у виробничих запасах та у виробництві.
41. Яка частина оборотних коштів обслуговує сферу обігу?
а) готова продукція на складі;
б) готова продукція, грошові кошти й кошти у розрахунках;
в) кошти на рахунках у банках і касі, у розрахунках, дебі-торська заборгованість;
г) готова продукція, що відвантажена.
42. Які джерела формування оборотних коштів можна від-нести до власних і прирівняних до них?
а) сума статутного капіталу;
б) кредиторська прострочена заборгованість;
в) сума статутного капіталу, що зменшена на суму залишкової вартості основних фондів і збільшена на суму нерозподіленого при-бутку;
г) сума сталих пасивів.
43. Показники ефективності використання оборотних коштів — це:
а) фондовіддача;
б) фондомісткість;
в) коефіцієнт обертання;
г) коефіцієнт ефективності.
44. Що таке амортизаційні відрахування?
а) метод поступового перенесення вартості основних фондів на со-бівартість продукції;
б) непрямий податок;
в) сума власних оборотних коштів, необхідна підприємству для створення мінімальних запасів оборотних активів;
г) фінансові ресурси, які вкладаються в оборотні фонди і фонди обігу.
45. Основні фонди — це…
а) частина матеріальних цінностей, які перебувають у розпоряд-женні підприємства;
б) матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства протягом понад одного року і для вве-дення їх в експлуатацію, а також предмети, вартістю за 1 понад 500 грн.;
в) матеріальні цінності, які протягом тривалого часу зберігають натуральну форму;
г) матеріальні цінності, які поступово переносять свою вартість на вироблений продукт.
46. Відтворення основних фондів — це…
а) процес безперервного поновлення основних виробничих фондів;
б) заміна окремих зношених частин основних фондів;
в) придбання нових основних фондів;
г) заміна зношеного устаткування на нове.
47. Знос основних фондів — це…
а) процес здійснення капітального ремонту основних фондів;
б) заміна зношених основних фондів через капітальне будівницт-во;
в) матеріальне зношування окремих елементів основних фондів та заміна їх через капітальне будівництво або капітальний ремонт;
г) заміна основних фондів унаслідок запровадження нового, більш прогресивного обладнання.
48. Капітальні вкладення — це…
а) витрати на створення нових, реконструкцію й технічне пере-озброєння діючих основних фондів;
б) витрати на придбання нових основних фондів і капітальний ремонт діючих основних фондів;
в) витрати на розширення та реконструкцію діючих виробництв;
г) витрати на розширене відтворення основних фондів.
49. Основні фонди підприємства рахуються на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування за:
а) первісною вартістю;
б) відновною вартістю;
в) повною (відновною і первісною) вартістю;
г) залишковою вартістю.
50. Витрати майбутніх періодів — це:
а) майбутні грошові витрати;
б) грошові витрати, що матимуть місце у наступному періоді, ер виплачуються сьогодні;
в) грошові витрати, що мають місце у цьому періоді, ер відш-кодовуються за рахунок собівартості продукції в наступному періоді;
г) грошові витрати, які мають бути погашені покупцями продукції.
51. До складу необоротних активів не входять:
а) нематеріальні активи;
б) запаси товарно-матеріальних цінностей;
в) довгострокові фінансові інвестиції;
г) основні засоби.
52. Господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг):
а) підприємство;
б) цілісний майновий комплекс;
в) підрозділ;
г) філія.
53. Яка ознака лежить в основі поділу основних фондів на активну і пасивну частини?
а) цільове призначення;
б) рівень прибутковості;
в) ступінь спрацьованості;
г) характер участі у виробничих процесах.
54. Капітал — це фінансові ресурси, спрямовані на:
а) споживання;
б) розвиток суб'єктів невиробничої сфери;
в) створення резервного фонду;
г) розвиток виробничо-торговельного процессу.
55. Фінансові ресурси підприємства, що спрямовані на форму-вання його активів — це:
а) власний капітал;
б) позиковий капітал;
в) інвестований капітал;
г) пайовий капітал.
56. Фінансові ресурси, що залучаються підприємствами для формування певної частини активів із зобов'язаннями повернути їх власнику в обумовлені терміни:
а) інвестиційний капітал;
б) власний капітал;
в) статутний капітал;
г) позиковий капітал.
57. Первісна сума власного капіталу підприємства, що формується для початку здійснення господарської ді-яльності:
а) основний капітал;
б) статутний капітал;
в) оборотний капітал;
г) резервний капітал.
58. Власний капітал підприємства не може бути предс-тавлений у формі:
а) статутного капіталу;
б) довгострокових кредитів банків;
в) резервного капіталу;
г) пайового капіталу.
59. До складу позикового капіталу не належать:
а) поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці;
б) кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
в) пайовий капітал;
г) довгострокові кредити банків.
60. Вартість капіталу являє собою ціну, яку підпри-ємство платить за його залучення з різних джерел.
а) мінімальну;
б) максимальну;
в) середню;
г) правильна відповідь а і б.
61. Власний капітал має таку позитивну особливість, як:
а) простота залучення;
б) широка можливість залучення коштів;
в) зростання ризику втрати фінансової стійкості;
г) обмеженість темпів розвитку господарюючого суб'єкта.
62. Позиковий капітал має такий недолік, як:
а) можливість збільшення обсягів господарської діяльності;
б) широкі можливості щодо залучення коштів;
в) зростання ризику втрати фінансової стійкості.
г) можливість щодо підвищення рентабельності власного капі-талу.
63. Надання позикодавцю коштів у грошовій або іншій формі на встановлений термін за визначених умов є:
а) консигнація;
б) кредит;
в) аваль;
г) франшиза.
64. Який з наведених видів кредитів не належить до бан-ківського кредиту:
а) іпотечний;
б) кредитна лінія;
в) роловерний кредит;
г) консигнація.
65. Цей вид кредиту можна одержати під заставу вексе-лів, державних короткострокових облігацій:
а) іпотечний;
б) кредитна лінія;
в) ломбардний;
г) роловерний.
66. Цей вид кредиту можна одержати під заставу основ-них засобів або майнового комплексу:
а) роловерний;
б) іпотечний;
в) кредитна лінія;
г) ломбардний.
67. Основний документ, що регулює кредитні відносини між підприємством та банком:
а) кредитна заява;
б) кредитний договір;
в) кредитні умови;
г) кредитні зобов'язання.
68. Для якого заходу придбання кредиту не передбачено:
а) фінансування сезонних запасів;
б) придбання основних засобів;
в) реалізація інвестиційного проекту;
г) покриття збитків.
69. Цей вексель містить обіцянку векселедавця сплати-ти безпосередньо своєму кредитору-векселедержателю су-му боргу:
а) простий вексель;
б) переказний вексель;
в) трата;
г) аваль.
70. Цей вексель містить наказ боржнику про сплату в зазна-чений строк вказаної суми третій особі:
а) простий вексель;
б) переказний вексель;
в) аваль;
г) акцепт.
71. На які цілі видаються довгострокові кредити банків?
а) на виробничу діяльність;
б) на формування оборотних коштів;
в) на субсидії;
г) на технічне переоснащення підприємства.
72. Назвіть кредит, що видається під заставу нерухомого майна?
а) комерційний кредит;
б) лізинговий кредит;
в) іпотечний кредит;
г) бланковий кредит.
73. На які цілі видаються короткострокові кредити бан-ків?
а) на технічне переоснащення виробництва;
б) на модернізацію виробництва;
в) на виробничу діяльність;
г) на реконструкцію виробництва.
74. Назвіть загальноекономічні причини виникнення кредитних відносин:
а) товарне виробництво;
б) сезонний характер окремих виробництв;
в) рух вартості у сфері товарного обміну;
г) функціонування підприємств на засадах комерційного розра-хунку.
75. Період користування кредитом визначає:
а) комерційний банк;
б) підприємство;
в) національний банк;
г) комерційний банк разом з підприємством.
76. Види кредиту, що оформляються векселем:
а) державний;
б) комерційний;
в) банківський;
г) споживчий.
77. Контроль за цільовим використанням кредиту здійс-нюється:
а) Національним банком;
б) комерційними банками;
в) підприємствами;
г) контрольно-ревізійними управліннями.
78. Комерційний кредит — економічні відносини, які вини-кають між:
а) підприємствами;
б) комерційними банками;
в) комерційними банками й підприємствами;
г) державою та комерційними банками.
79. Хто встановлює розміри відсоткових ставок за видачі кредиту комерційними банками?
а) Верховна Рада України;
б) Національний банк України;
в) комерційні банки самостійно;
г) позичальники, виходячи зі своїх інтересів.
80. Що таке кредитоспроможність?
а) здатність позичальника в повному обсязі і в узгоджений строк розрахуватися за борговими зобов'язаннями;
б) здатність кредитора в повному обсязі в узгоджений строк на-дати кредит позичальнику;
в) здатність кредитора в повному обсязі погасити свої зобо-в'язання перед клієнтами;
г) правильної відповіді немає.
81. З якого моменту нараховуються відсотки за корис-тування кредитом?
а) з моменту підписання кредитної угоди;
б) з моменту надходження кредиту на рахунок позичальника;
в) з моменту погашення першої частини кредиту позичальника;
г) з моменту отримання доходу за рахунок кредиту.
82. Які з наведених показників, не належать до показників ліквідності та платоспроможності?
а) коефіцієнт покриття загальний;
б) коефіцієнт швидкої ліквідності;
в) рентабельність акції;
г) коефіцієнт автономії.
83. Які показники найбільш повно характеризують фі-нансовий стан підприємства?
а) оподаткований прибуток, фондомісткість;
б) фондовіддача, коефіцієнт фінансування;
в) коефіцієнт автономії;
г) показники ліквідності, платоспроможності, прибутковості, ефективного використання активів.
84. Як називається здатність підприємства швидко про-давати активи й одержувати гроші для своїх зобов'язань?
а) ліквідність підприємства;
б) платоспроможність;
в) конкурентоспроможність;
г) фінансова стійкість підприємства.
85. Фінансовий аналіз є складовою...
а) аналізу господарської діяльності підприємства;
б) аналізу фінансової діяльності підприємства;
в) аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;
г) аналізу виробничого обліку.
86. До якої групи показників належить показник маневре-ності власного капіталу?
а) до показників прибутковості;
б) до показників фінансової стійкості;
в) до показників ліквідності;
г) до показників майнового стану.
87. Які показники характеризують майновий стан підпри-ємства?
а) коефіцієнт зносу основних засобів;
б) головний показник прибутковості;
в) коефіцієнт покриття запасів;
г) коефіцієнт критичної оцінки.
88. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається як відно-шення:
а) позикових і власних коштів;
б) продажу і матеріальних запасів;
в) власних оборотних коштів і майна підприємства;
г) поточних пасивів і зобов'язань перед акціонерами.
89. Рентабельність продажів буде тим вищою, чим:
а) більшим буде обсяг продажів;
б) вища буде собівартість продукції;
в) нижча буде ставка податку на прибуток;
г) нижчий буде рівень сукупних витрат із виробництва та реалізації продукції.
90. Характеристикою стабільності фінансового стану підпри-ємства є:
а) фінансова структура;
б) фінансова гнучкість;
в) фінансова стійкість;
г) фінансова активність.
91. Здатність підприємства своєчасно розраховуватися за свої-ми фінансовими зобов'язаннями за рахунок грошових коштів та інших ліквідних активів:
а) кредитоспроможність;
б) платоспроможність;
в) ліквідність;
г) фінансова активність.
92. Для оцінки ліквідності балансу необхідно зіставити активи та пасиви підприємства, що згруповані за такими ознаками:
а) активи за ознакою оборотності, а пасиви — за джерелами фор-мування;
б) активи за ознакою ліквідності, а пасиви — за терміновістю зо-бов’язань;
в) активи за ознакою оборотності, а пасиви — за вартістю залучення;
г) активи за ознакою ліквідності, а пасиви — за вартістю залучення.
93. До внутрішніх чинників, що впливають на фінан-сову стійкість підприємства, належить:
а) платоспроможний попит населення;
б) рівень інфляції;
в) кон'юнктура фінансового ринку;
г) розмір і склад витрат, їх динаміка порівняно з надходженнями грошових коштів.
94. Цей метод фінансового аналізу базується на вивченні ди-наміки окремих фінансових показників протягом тривалого часу:
а) структурний;
б) трендовий;
в) порівняльний;
г) інтегральний.
95. Цей метод фінансового аналізу базується на вив-ченні питомої ваги окремих складових активів, капіталу, грошових потоків, тощо:
а) інтегральний аналіз;
б) структурний аналіз;
в) трендовий аналіз;
г) порівняльний аналіз.
96. Цей метод фінансового аналізу базується на вивченні абсолютних та відносних відхилень показників, що порівню-ють:
а) структурний аналіз;
б) аналіз коефіцієнтів;
в) порівняльний аналіз;
г) інтегральний аналіз.
97. Банкрутство підприємства визначається як:
а) неспроможність господарюючого суб'єкта сформувати оборот-ні активи за рахунок власних коштів;
б) неспроможність господарюючого суб'єкта забезпечити зростан-ня рентабельності активів підприємства;
в) неспроможність господарюючого суб'єкта забезпечити зростан-ня ділової активності підприємства;
г) неспроможність господарюючого суб'єкта задовольнити у виз-начений термін вимоги кредиторів та виконати зобов'язання пе-ред бюджетом.
98. Фінансовій стабілізації підприємства в поточному періоді сприятиме:
а) збільшення суми грошових активів у поточному періоді;
б) скорочення суми грошових активів у поточному періоді;
в) зростання поточних фінансових зобов'язань;
г) зростання довгострокових фінансових зобов'язань.
99. Економічному зростанню підприємства сприятиме:
а) зниження рівня рентабельності продажів;
б) зростання питомої ваги чистого прибутку, що спрямований на виробниче споживання;
в) уповільнення оборотності активів;
г) зменшення ефекту фінансового леверіджу.
100. Якщо кризовий стан підприємства визначено як тимчасове явище, застосовують санацію без зміни статусу юридичної особи господарюючого суб'єкта, що передбачає:
а) поглинання підприємства-боржника іншим господарюючим суб'єк-том;
б) перетворення господарюючого суб'єкта на відкрите акціонерне товариство;
в) передачу підприємства-боржника в оренду;
г) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок коштів бюд-жету.
101. За умов глибокого кризового стану підприємства засто-совують санацію зі зміною статусу юридичної особи господа-рюючого суб'єкта, що передбачає:
а) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок коштів бюд-жету;
б) погашення боргу підприємства-боржника за рахунок цільового банківського кредиту;
в) перетворення господарюючого суб'єкта на відкрите акціонерне товариство;
г) випуск облігацій та інших боргових цінних паперів під гарантію санатора.
102. Ліквідація підприємства передбачає:
а) припинення діяльності та продаж майна господарюючого суб'єкта;
б) перетворення господарюючого суб'єкта на відкрите акці-онерне товариство;
в) поглинання підприємства-боржника іншим господарюючим суб'єктом.
г) передачу підприємства-боржника в оренду.
103. Що таке санація?
а) ліквідаційна процедура;
б) реорганізаційна процедура;
в) зовнішнє управління;
г) світова угода.
5. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Контрольна робота – це важлива форма навчального про-цесу, покликана навчити студентів-заочників самостійному узагаль-ненню і викладенню інформаційних джерел, статистичних і практич-них матеріалів.
Контрольна робота виконується студентом за відповідним варіан-том, який визначається за двома останніми цифрами залікової книжки. Перелік теоретичної частини наведено в табл. 1.8., а практичної – у табл. 1.9. Теоретична частина складається з двох питань, які в табл. 1.8. показані числами (номери завдань 1 та 2). Практична частина складається з п'яти задач, які в табл. 1.9. показані буквами (номери завдань 1, 2, 3, 4 та 5).
Виконана контрольна робота з обов'язковим вказанням номера варіанту, наведеним змістом, де вказуються, зі збереженням нумера-ції питання теоретичної та практичної частин. Титульна сторін-ка оформлюється згідно зразка наведеного в додатку 1.
Контрольна робота має бути здана в установлені строки на кафед-ру фінансів і економіки природокористування.
Таблиця 1.8
Завдання теоретичної частини контрольної роботи за варіантами
Номер варіанту (останні дві цифри) Номер завдання Номер варіанту (останні дві цифри) Номер завдання Номер варіанту (останні дві цифри) Номер завдання
1 2 1 2 1 2
1 2 3 4 5 6 7 8 9
01 1 36 35 35 70 69 35 36
02 2 37 36 2 69 70 2 40
03 3 38 37 3 68 71 3 41
04 4 39 38 4 67 72 4 42
05 5 40 39 5 66 73 5 43
06 6 41 40 6 65 74 6 44
07 7 42 41 7 64 75 7 45
08 8 43 42 8 63 76 8 46
продовження табл. 1.8
1 2 3 4 5 6 7 8 9
09 9 44 43 9 62 77 9 47
10 10 45 44 10 61 78 10 48
11 11 46 45 11 60 79 11 49
12 12 47 46 12 59 80 12 50
13 13 48 47 13 58 81 13 51
14 14 49 48 14 57 82 14 52
15 15 50 49 15 56 83 15 53
16 16 51 50 16 55 84 16 54
17 17 52 51 17 54 85 17 55
18 18 53 52 18 53 86 18 56
19 19 54 53 19 52 87 19 57
20 20 55 54 20 51 88 20 58
21 21 56 55 21 50 89 21 59
22 22 57 56 22 49 90 22 60
23 23 58 57 23 48 91 23 61
24 24 59 58 24 47 92 24 62
25 25 60 59 25 46 93 25 63
26 26 61 60 26 45 94 26 64
27 27 62 61 27 44 95 27 65
28 28 63 62 28 43 96 28 66
29 29 64 63 29 42 97 29 67
30 30 65 64 30 41 98 30 68
31 31 66 65 31 40 99 31 69
32 32 67 66 32 39 00 32 70
33 33 68 67 33 38
34 34 69 68 34 37
5.1. Теоретичні питання
1. Суть і місце фінансів підприємств у фінансовій системі. Функції фінансів підприємств.
2. Поняття фінансової діяльності підприємства та її організація. Зміст і завдання фінансової роботи па підприємствах.
3. Суть і значення грошових розрахунків в організації виробничо-господарської діяльності підприємства. Способи та форми розрахунків.
4. Розрахунково-платіжна дисципліна, її зміст, значення для за безпе-чення господарської діяльності.
5. Економічна характеристика, склад і класифікація грошових надход-жень підприємств.
6. Грошовий оборот: сутність та напрямки його застосування.
7. Основні принципи організації розрахунків підприємства.
8. Вексель та його види.
9. Касові операції підприємства.
10. Безготівкові розрахунки та порядок їх здійснення.
11. Призначення та структура звіту про рух грошових коштів.
12. Види рахунків в національній валюті та порядок їх відкриття.
13. Форми розрахункових документів які застосовують підприємства в фінансово-господарській діяльності.
14. Економічний зміст прибутку. Формування прибутку.
15. Методи розрахунку прибутку від реалізації.
16. Принципи розподілу прибутку.
17. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг.
18. Фактори, які впливають на обсяг виручки від реалізації продукції робіт та послуг.
19. Власні та залучені обігові кошти.
20. Методи розрахунків виручки від реалізації продукції, робіт та пос-луг.
21. Прибуток підприємства та порядок його використання.
22. Розподіл прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств.
23. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) та його форму-вання на підприємстві.
24. Сутність та складові системи оподаткування підприємства.
25. Сутність податків та їх функції. Система оподаткування підпри-ємств.
26. Сутність і призначення оподаткування суб"єктів господарювання.
27. Податок (плата) за ресурси.
28. Зміст та необхідність використання комерційного (товарного) кре-диту.
29. Плата (податок) на землю.
30. Податок з власників транспортних засобів.
31. Податок на нерухоме майно (нерухомість).
32. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.
33. Непрямі податки.
34. Капітальні вкладення підприємства.
35. Мито. Об'єкти оподаткування. Ставки оподаткування.
36. Акцизний збір.
37. Податок на додану вартість.
38. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
39. Порядок обчислення та стягнення місцевих податків і зборів.
40. Сутність, склад і структура оборотних коштів. Методи визна-чення потреб в оборотних коштах.
41. Показники використання обігових коштів па підприємствах.
42. Основні напрямки поліпшення використання обігових коштів на підприємстві.
43. Зміст та особливості кругообігу коштів підприємств.
44. Складі розміщення обігових коштів підприємства.
45. Сутність і склад капітальних вкладень. Джерела їх фінансування.
46. Знос і амортизація основних фондів підприємства.
47. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань.
48. Фінансове забезпечення ремонту основних фондів підприємств.
49. Обіг основних виробничих фондів.
50. Визначення потреб підприємства в обігових коштах.
51. Сутність і основи організації та джерела формування обігових коштів на підприємстві.
52. Розрахунки нормативів обігових коштів на підприємствах.
53. Види штрафних санкцій, які застосовуються до підприємства.
54. Необхідність та сутність кредитування підприємств.
55. Класифікація кредитів. Банківське кредитування, його характеристика.
56. Комерційний кредит, форма та зміст кредитної угоди.
57. Банківський кредит як основна форма залучення підприємствами додаткових коштів.
58. Класифікація кредитів та принципи кредитування підприємств.
59. Переваги та недоліки лізингового кредиту.
60. Зміст, завдання та методи фінансового планування.
61. Фінансовий план підприємства та порядок його складання.
62. Значення і зміст оперативного фінансового плану підприємства.
63. Етапи формування фінансової структури капіталу.
64. Капітал підприємства, сутність і склад.
65. Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і зна-чення. Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підпри-ємства.
66. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства.
67. Економічна сутність санації підприємств та порядок її проведення.
68. Фінансова криза підприємства, її симптоми і фактори виникнення.
69. Внутрішні та зовнішні джерела фінансової стабілізації підприємств.
70. Розробка проекту фінансового оздоровлення підприємств.
Таблиця 1.9
Завдання практичної частини контрольної роботи за варіантами
Номер варіанту (останні дві цифри) Номер завдання Номер варіанту (останні дві цифри) Номер завдання Номер варіанту (останні дві цифри) Номер завдання
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
01 а б в г д 35 е й і л а 69 й ж в г е
02 б в г д е 36 є і й м б 70 і 6 г д є
03 в г д е є 37 ж и к а в 71 й г д е ж
04 г д е є ж 38 з к л б г 72 к д е є з
05 д е є ж з 39 и л м м в 73 л е є ж и
06 е є ж з и 40 і м а г е 74 м є ж з і
07 є ж з и і 41 й а б д є 75 а ж з и й
08 ж з и і й 42 к б в е ж 76 б з и і к
09 з и і й к 43 л в г є з 77 в и і й л
10 и і й к л 44 м г д ж й 78 г і й к м
11 і й к л м 45 а д є з і 79 і й з л б
12 й к л м а 46 б е ж й й 80 е к л м в
13 к л м а б 47 в є з і к 81 є л м а г
14 л м а б в 48 г ж и й л 82 ж м е б д
15 м а б в г 49 д з і к м 83 з а є в є
16 б г е ж й 50 е й й л а 84 и з а з і
17 в д є з і 51 є і к м б 85 і в ж й а
18 г е ж й й 52 ж й л а в 86 й г з и б
продовження табл. 1.9
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
19 д є з і к 53 з к м б г 87 к д и і в
20 е ж й й л 54 й л а в д 88 л е і й г
21 є з і к м 55 і м б г д 89 м ж й к д
22 ж и й л а 56 й й в д є 90 в з к л е
23 з і к м б 57 к б г е ж 91 г и л м є
24 и й л а в 58 л в д є з 92 д і м а ж
25 і к м б г 59 м д е ж и 93 а й з б з
26 й л а в д 60 а е є з і 94 е л і в и
27 к м б г е 61 б ж в і к 95 ж м д г 1
28 л а в д є 62 в з й й л 96 з а б д й
29 м б г е ж 63 г й і к м 97 и б а е к
30 а д д є з 64 д і й л а 98 і в и є л
31 б в а ж и 65 е б к м б 99 й д є ж м
32 в є ж з і 66 є к л а в 00 к ж в з б
33 г ж з й й 67 ж л а б г
34 д з и к к 68 з м б в д
5.2. Завдання для розрахунків
Після виконання теоретичної частини студент-заочник виконує розрахункову частину відповідно до вибраного варіанту і умови завдання.
5.2.1. Задача 1
Розрахувати обсяг виручки від реалізації виробу А за оптовими цінами (з ПДВ) за такими даними.
Таблиця 1.10
Варіанти а б в г д е є ж
Залишок на початок року, шт. 120 170 250 132 187 204 216 144
Очікуваний обсяг продукції, шт. 1700 2000 3000 1870 2200 2890 3060 2040
Залишок на кінець року, шт. 100 80 190 110 88 170 180 190
Собівартість продукції, грн. 250 290 350 275 319 425 450 300
Рентабельність продукції, % 10 17 15 11 18 17 18 12
продовження табл. 1.10
Варіанти з и і й к л м
Залишок на початок року, шт. 156 204 221 350 224 243 346
Очікуваний обсяг продукції, шт. 2210 2400 2600 4200 2640 2860 4080
Залишок на кінець року, шт. 130 96 104 266 105 114 163
Собівартість продукції, грн. 325 348 377 490 382 414 591
Рентабельність продукції, % 13 20 22 21 22 18 34
5.2.2. Задача 2
Визначити загальний прибуток, чистий прибуток і розподілити його, рентабельність реалізованої продукції за такими даними.
Таблиця 1.11
Варіанти а б в г д е є ж
Виручка від реалізації продукції (з ПДВ), тис. грн. 1860 3720 2325 2418 2790 2976 3162 3348
Собівартість реалізованої продукції тис. грн. 1100 2200 1375 1430 1650 1760 1870 1980
Прибуток від інших операцій, тис. гри. 85 170 106 110 127 136 144 153
Прибуток від інвестиційних операцій, тис. грн. 54 108 67,5 70 81 86 91 97
Збитки від надзвичайних ситуацій, тис. грн. 18 36 22 23 27 28 30 32
Витрати на збут, тис. грн. 16 32 20 20 24 25 27 28
Податок на прибуток, % 25 25 25 25 25 25 25 25
Відрахування від чистого прибутку:
на виплату засновникам, % 25 45 31 32 37 40 42 25
у резервний фонд, % 15 30 18 19 22 24 25 27
інші виплати, % 60 5 7 8 9 10 10 11
продовження табл. 1.11
Варіанти з и і й к л м
Виручка від реалізації продукції (з ПДВ), тис. грн. 930 1860 1163 1209 1395 1488 1581
Собівартість реалізованої продукції тис. грн. 550 1100 687 715 825 880 935
Прибуток від інших операцій, тис. грн. 42 84 52 54 63 67 71
Прибуток від інвестиційних операцій, тис. грн. 27 54 33 35 40 43 45
продовження табл. 1.11
Збитки від надзвичайних ситуацій тис. грн. 9 18 11 11 13 14 15
Витрати на збут, тис. грн. 8 16 10 10 12 13 13
Податок на прибуток, % 25 25 25 25 25 25 25
Відрахування від чистого прибутку:
на виплату засновникам, % 12 24 15 15 18 19 20
у резервний фонд, % 8 16 10 10 12 13 13
інші виплати, % 30 55 37 39 45 48 51
5.2.3. Задача 3
Визначити нарахування на фонд заробітної плати.
Таблиця 1.12
Варіанти а б в г д е є ж
Основна заробітна плата, тис. грн. 120 170 250 132 187 204 216 144
Додаткова заробітна плата, тис. грн. 12 17 25 13,2 18,7 20,4 21,6 14,4
продовження табл. 1.12
Варіанти з и і й к л м
Основна заробітна плата, тис. грн. 156 204 221 350 224 243 346
Додаткова заробітна плата, тис. грн. 15,6 20,4 22,1 35 22,4 24,3 34,7
5.2.4. Задача 4
Визначити основні показники ліквідності та платоспроможності підприємства за такими даними, тис. грн.
Таблиця 1.13
Варіанти а б в г д е є ж
1. Оборотні активи, у тому числі: 4760 5236 5712 6188 6664 8092 8568 7140
грошові кошти та їх еквіваленти 1532 1685 1838 1992 2145 2604 2758 2298
розрахунки з дебіторами 2100 2310 2520 2730 2940 3570 3780 3150
2. Залучені кошти, у т. числі: 2460 2706 2952 3198 3444 4182 4428 3690
довгострокові кредити 800 880 960 1040 1120 1360 1440 1200
короткострокові кредити 380 418 456 494 532 646 684 570
розрахунки з кредиторами 1280 1408 1536 1664 1792 2176 2304 1920
3. Власний капітал 3100 3410 3720 4030 4340 5270 5580 4650
продовження табл. 1.13
Варіанти з и і й к л м
1. Оборотні активи, у тому числі: 7616 2380 2618 2856 3094 3332 4046
грошові кошти та їх еквіваленти 2451 766 842,6 919,2 995,8 1072 1302
розрахунки з дебіторами 3360 1050 1155 1260 1365 1470 1785
2. Залучені кошти, у т. числі: 3936 1230 1353 1476 1599 1722 2091
довгострокові кредити 1280 400 440 480 520 560 680
короткострокові кредити 608 190 209 228 247 266 323
розрахунки з кредиторами 2048 640 704 768 832 896 1088
3. Власний капітал 4960 1550 1705 1860 2015 2170 2635
5.2.5. Задача 5
Визначити показники, які характеризують структуру основних виробничих фондів за такими даними.
Таблиця 1.14
Варіанти а б в г д е є
Вартість ОВФ на початок року, тис. грн. 4000 4400 4800 5200 5600 6800 7200
У жовтні введено в дію ОВФ на суму, тис. грн. 50 55 60 65 70 85 90
У листопаді списано з балансу ОВФ на суму, тис. грн. 28 30,8 33,6 36,4 39,2 47,6 50,4
продовження табл. 1.14
Варіанти ж з и і й к л м
Вартість ОВФ на початок року, тис. грн. 2200 2400 2600 2800 3400 3600 3000 3200
У жовтні введено в дію ОВФ на суму, тис. грн. 27,5 30 32,5 35 42,5 45 37,5 40
У листопаді списано з балансу ОВФ на суму, тис. грн. 15,4 16,8 18,2 19,6 23,8 25,2 21 22,4
6. ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
Акредитив, 23 - відстрочений, 37
Акцизний збір, 33 - грошовий, 36
Амортизація, 50 - державний, 36
Банкрутство, 61 - до запитання, 37
Вартість капіталу, 54 - забезпечений, 36
Вексель, 22 - комерційний, 36
Види оцінок основних засобів, 49 - консорціальний, 36
- прострочений, 37
Грошові потоки, 17 - прямий, 36
Доходи, 26 - строковий, 37
Знос: Кредитний договір, 37
- моральний, 49 Кредитування, 34
- фізичний, 48 Ліквідаційна процедура, 62
Знос основних засобів, 49 Ліквідність підприємства, 57
Інкасове доручення, 22 Ліміт залишку готівки в касі, 24
Касові операції, 24 Мито, 33
Капітал, 52 Норма оборотних коштів, 42
Коефіцієнти: Об’єкт фінансів, 12
- автономності, 56 Оборотні кошти, 41
- витрат, 39 Окупність:
- заборгованості, 38 - власного капіталу, 39
- ліквідності, 40, 57, 58 - інвестицій, 39
- маневреності, 56 Оптимальна структура капіталу, 54
- оборотності, 40, 56
- платоспроможності, 58 Організація фінансів підприємств, 15
- прибутковості, 40
- рентабельність активів, 59 Основні засоби, 46
- рентабельність капіталу, 59 Оцінка ділового середовища, 40
- рентабельність продажу, 59 ПДВ, 31
- фінансової стійкості, 56 Платіжна вимога, 20
Контроль: Платіжна вимога-доручення, 20
- зовнішній, 13 Платіжне доручення, 20
- внутрішньофірмовий, 13 Податки, 30
Кредит: - непрямі, 31
- банківський, 36 Податкове зобов’язання, 33
- бланковий, 36 Податковий кредит, 33
Прибуток, 27 - банківські, 25
Принципи кредитування, 34 - договірні, 25
Програма санації, 61 - фінансові, 25
Рахунок: Система оподаткування, 31
- бюджетний, 24 Склад оборотних коштів, 41
- депозитний, 24 Структура оборотних коштів, 41
- кредитний, 24 Суб’єкт фінансових відносин, 12
- поточний, 27 Фінанси організацій, 12
Регулювання: Фінанси підприємств, 12
- зовнішнє, 16 Фінансова криза, 60
- внутрішнє, 16 Фінансова структура капіталу, 53
Рентабельність, 59
Ресурси: - цільова, 54
- фінансові, 14 Фінансовий аналіз, 57
Розрахунок: Фінансовий стан підприємства, 55
- безготівковий, 18
- грошовий, 17 Фінансові відносини, 12
- комерційний, 16 Функції фінансів підприємств, 13
Розподіл чистого прибутку, 30
Рух грошових коштів: Фонди:
- негативний, 39 - власних коштів, 14
- позитивний, 40 - грошові, 14
Самоокупність, 54 - залучених коштів, 14
Самофінансування, 54 - позичкових коштів, 14
Санкції: Чек, 21
7. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
7.1. Базова
1. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. посіб. для самост. вивчення дисципліни. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006. – 287 с.
2. Власова Н.О., Круглова О.А., Безгінова Л.І. Фінанси підпри-ємств: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2007. – 271 с.
7.2. Допоміжна література
1. Бюджетний кодекс, 2001.
2. Закон України від 07.12.2000 року, № 2121-ІІІ (із змінами і до-повненнями). Про банки і банківську діяльність.
3. Закон України від 14.05.1992 року, № 2343-XII. Про банк-рутство.
4. Закон України від 16.07.1999 року, № 996-XIV, (із змінами і доповненнями). Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
5. Закон України від 03.04.1997 року, № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями). Про податок на додану вартість.
6. Закон України від 22.05.1997 року, № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями). Про оподаткування прибутку підприємств.
7. Інструкція № 7. Про безготівкові розрахунки.
8. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. – К.: Атака, 2002.
9. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 312 с.
10. Василик О.Д. Теорія фінансів України. – К.: ЦУЛ, 2001.
11. Грушко В.І., Пелипченко О.І. Фінансові ризики. Навчальний посібник. – К.: Знання, 1998. – 188 с.
12. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 4-те вид., випр. та доп. – К.: Знання, КОО; Л.: Львів. банк ін-ту НБУ. – 566 с.
13. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності під-приємств. – К.: Знання, КОО, 2000. – 378 с.
14. Опарин В.М. Фінанси. – К.: КНЕУ, 2004.
15. Романенко О.Р. Фінанси: підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 312 с.
16. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підпри-ємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.
17. О.І. Петровська, Д.В. Кленовий. Фінанси (з елементами ста-тистики фінансів). Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2002. – 300 с.
18. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.
19. Фінанси підприємств: Навч. посібник: Курс лекцій / За ред. д.е.н., проф. Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 268 с.
8. ДОДАТКИ
Приклад оформлення титульної сторінки контрольної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра фінансів і економіки природокористування
Контрольна робота з дисципліни «Фінанси підприємств»
Виконав (ла):
студент (ка) __ курсу __ групи
спеціальності «____________»
шифр залікової книжки ______
Перевірила:
Посада, прізвище та ініціали викладача
Рівне 2010
ЗМІСТ
Вступ 3
1. Структура програми навчальної дисципліни «Фінанси підприємств»
4
1.1. Опис навчальної дисципліни 4
1.2. Мета та завдання навчальної дисципліни 4
1.3. Розподіл балів, які присвоюються студентам 5
2. Програма навчальної дисципліни 6
2.1. Тематичний план та розподіл навчального часу 6
2.2. Самостійна робота студентів 8
2.3. Програмний матеріал блоків змістових модулів 10
3. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
11
3.1. Конспект лекцій 11
Змістовний модуль 1. Сутність, функції, організація фінансів підприємств та їх кредитування
11
Тема 1. Фінанси підприємств, сутність, функції, організація 11
Тема 2. Організація грошових розрахунків підприємств 16
Тема 3. Доходи, витрати, фінансові результати підприємств 25
Тема 4. Кредитування підприємств 34
Змістовий модуль 2. Формування і використання активів та капіталу підприємства та оцінка його фінансового стану
40
Тема 5. Сутність та джерела формування і використання оборотних коштів підприємств
40
Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів 46
Тема 7. Капітал підприємства: формування і оптимізація структури 52
Тема 8. Показники фінансового стану підприємства та їх оцінка в умовах ринку
55
Тема 9. Фінансова санація та методи запобігання банкрутству на підприємстві
59
3.2. Завдання до практичних занять 62
4. Контрольно-тестова програма 73
5. Завдання для виконання контрольних робіт студентами заочної форми навчання
91
5.1. Теоретична частина 92
5.2. Розрахункова частина 98
6. Предметний покажчик 103
7. Рекомендована література 105
8. Додатки 107
Навчально-методичне видання
Павлов Володимир Іванович
Заячківська Оксана Василівна
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
Навчальний посібник
Друкується в авторській редакції
Підписано до друку ___ ___ 2009 р. Формат 60х84 1/16
Папір друкарський № 1. Гарнітура Times. Друк трафаретний
Ум. друк арк. 5. Тираж 100 прим. Зам. № _____
Редакційно-видавничий центр
Національного університету водного господарства та природокористування, 33000, Рівне, вул. Соборна 11.
