|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ« Назад
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ 22.01.2016 17:28
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління» Протокол № 5 від 30.08. 2013 р.
Укладач: Бабич Людмила Миколаївна, к.е.н., доцент
Фінанси підприємств: Навчально-методичний комплекс // Л.М.Бабич – К.: Національна академія управління, 2013. – 84 с.
Запропонований навчально-методичний комплекс "Фінанси підприємств" являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу "Фінанси підприємств".
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013
ЗМІСТ
1. ПЕРЕДМОВА
Запропонований читачу навчально–методичний комплекс “Фінанси підприємств” являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу “Фінанси підприємств”. Комплекс включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями), плани семінарських занять з дисципліни (побудовані за змістовними модулями), завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положення з впровадження рейтингово-модульної системи оцінювання студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу. Серцевиною процесу освіти, професійного становлення студента є завоєння ним відповідної сукупності знань, вмінь і навичок. Як свідчать наукові дослідження і досвід підготовки фахівців, вміння і навички набуваються значно повільніше, ніж знання. У цьому плані ми надаємо серйозного значення цьому навчально–методичному комплексу, основне завдання якого ми бачимо в тому, щоб навчити студентів прикладенню теоретичних знань з фінансів підприємств до практичної роботи, сформувати уміння і навчити використання теоретичних знань практичній фінасновій діяльності. Природно, що тим самим не заперечується, а, навпаки, наголошується той факт, що відправним і дуже важливим моментом є знання студентами дисципліни «Фінанси підприємств». Це той фундамент, який робить продуктивним послідуючі етапи навчання. Таким чином, автори навчально-методичного комплексу пропонують особі, що навчається, йти від знання основних положень фінансової системи та Законодавчих норм України до аналізу конкретного випадку; від рішення конкретного випадку до повторення і поглиблення знань теорії, нормативних актів. Тим самим забезпечується системний характер отримання знань і набуття необхідних умінь і навичок, які необхідні при вивченні дисципліни. Додаткова література надається з метою поглибленого вивчення фінансових дисциплін та для підготовки курсових, дипломних, магістерських робіт.
Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.
ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
Внз "Національна академія управління Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСИ підприємств
3. ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво" Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит" Освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр" Факультет ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (Шифр за ОПП________)ЗАНЯТЬ
Київ-2013
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми з дисципліни «Фінанси підприємств»: Бабич Л.М., к.е.н., доцент
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
ВСТУП Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни “Фінанси підприємств” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів галузь знань 0305 “Економіка та підприємництво”, напрям підготовки 6.030508 “Фінанси і кредит”. Предметом вивчення навчальної дисципліни є система фінансово-економічних відносин, сучасної теорії і практики розбудови в Україні фінансової системи ринкового зразка і пов’язаних з цим проблем економічного розвитку та можливих шляхів їх розв’язання. Міждисциплінарні зв’язки: Дисципліна тісно пов’язана з іншими дисциплінами фахового спрямування: “Фінанси ”, “Фінансовий ринок» Фінансовий менеджмент”. 1. Мета та завдання навчальної дисципліни Метою вивчення даної дисципліни є набуття студентами комплексних знань з найважливіших теоретичних і практичних аспектів економічних відносин, пов'язаних з формуванням і використанням фінансових ресурсів підприємства через утворення грошових фондів з метою забезпечення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання.
Завдання курсу «Фінанси підприємств»полягають у:
аналізі фінансового стану та проведенні фінансової санації підприємства..
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: методичний інструментарій стосовно виконання розрахунків показників різних видів доходів та пов’язаних з ними витрат, що формуються на підприємстві відповідно до норм чинного законодавства та стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. У результаті вивчення дисципліни студенти отримають базову підготовку з питань оцінки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів на підприємстві. вміти: виконувати самостійнорозрахунки стосовнооцінки ефективності використання основних засобів, оборотних коштів, комплексної оцінки фінансового стану підприємства, визначення обсягів фінансових результатів від різних видів діяльності підприємства, а також кінцевий фінансовий результат у вигляді чистого прибутку.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин 5 кредити ЕСТS
3. ПРОГРАМА КУРСУ
2. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1. Сутність фінансів підприємств та системи грошових надходжень і розрахунків ВСТУП ДО КУРСУ. Поняття, предмет, завдання курсу Предмет і завдання курсу, його зв’язок з іншими фінансовими дисциплінами. Побудова курсу, зміст окремих розділів та тем. Організація вивчення курсу: лекційні, семінарські заняття та контрольні роботи з курсу, їх дидактична мета. Навчальна література та нормативно-правова база курсу.
Тема 1. Основи фінансів підприємств Фінанси підприємств як провідна ланка фінансової системи країни. Сутність фінансових відносин та функції фінансів підприємств. Фінансові ресурси підприємства та джерела їх формування. Основи організації фінансів підприємств Фінансова робота на підприємстві: зміст та основні завдання. Фінансовий механізм як система управління фінансами підприємств. Основні терміни: фінанси, фінансова система, фінанси підприємств, функції фінансів підприємств, фінансові відносини, фінансові ресурси, фінансовий механізм, фінансова робота, фінансова діяльність, власний капітал, позичковий капітал, активи балансу підприємства, пасиви балансу підприємства, власний капітал, поточні зобов’язання, довгострокові зобов’язання, статутний капітал, резервний капітал, додатково вкладений капітал, нерозподілений прибуток.
Рекомендовані джерела: 4-11; 12-13; 17, 55, 66-67; 71(с.133-149), 73, 81, 83, 85(с.5-22),85-97, 98-105. Тема 2. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ Сутність грошового обороту підприємств та його основні напрямки. Безготівкові і готівкові розрахунки підприємства. Касові операції підприємства. Банківські рахунки та порядок їх відкриття. Основні форми безготівкових розрахунків та принципи їх організації. Розрахунки платіжними дорученнями та платіжними вимогами-дорученнями: порядок виконання, загальні ознаки та відмінності. Акредитивна та чекова форми безготівкових розрахунків на підприємстві. Вексельна форма розрахунків на підприємстві. Порядок розрахунків в умовах застосування переказного векселя. Розрахунково-платіжна дисципліна на підприємстві. Основні терміни: готівкові розрахунки, ліміт каси, грошові чеки, акцепт в системі безготівкових розрахунків, платіжні вимоги, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитивна форма розрахунків, банківські платіжні картки, вексельні розрахунки, простий вексель, переказний вексель (тратта), індексація векселя, банківські операції з векселями, розрахункові рахунки, депозитні рахунки, кредитні рахунки Рекомендовані джерела: 7-11; 16-22; 26-30; 35-41; 44-50; 55, 66-67; 83, 85(с.23-57); 86; 95-105. Тема 3. Грошові надходження підприємств Грошові надходження підприємства та їх складові. Доходи підприємства: види, особливості формування та відображення у фінансовій звітності. Формування (планування) виручки від реалізації продукції. Формування ціни реалізації продукції підприємства за складовими. Формування валового та чистого доходу підприємства. Доходи від інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Основні терміни: грошові доходи підприємства, виручка від реалізації продукції, ціна реалізації, оптова ціна виробника, валовий дохід, чистий дохід, доходи від звичайної діяльності, доходи від надзвичайних подій, фінансові інвестиції.
Рекомендована література: 4-10;11, 14-15; 27, 45, 63, 65-67; 69-70; 81-83; 85(с.58-86), 95-105.
Тема 4. Формування і розподіл прибутку підприємств Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства. Фактори, що впливають на формування прибутку підприємства. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції. Формування чистого прибутку у відповідності із фінансовою звітністю підприємства. Чистий прибуток та напрями його використання. Розподілений прибуток підприємства: економічний зміст, джерела формування та напрямки використання. Тезаврований прибуток підприємства: економічний зміст, джерела формування, напрямки використання та відображення у фінансовій звітності. Рентабельність: економічний зміст та особливості розрахунку у відповідності із формами фінансової звітності.
Рекомендована література: 7-10, 11; 24, 45, 81-83; 85(с.87-106), 95, 98-105.
Змістовий модуль 2. Формування основних і оборотних активів підприємства та оцінка їх ефективності Тема 5. Оподаткування підприємств Система оподаткування підприємств в Україні: становлення та основі вимоги щодо побудови. Прямі податки з юридичної особи, їх склад та порядок сплати до бюджету. Непрямі податки: економічний зміст, порядок визначення при формуванні ціни реалізації продукції та відображення у фінансовій звітності. Нарахування на фонд оплати праці: склад, ставки і порядок сплати до централізованих позабюджетних фондів. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва
Рекомендована література: 3-10, 11; 23-26; 31-34; 48, 54, 56, 59, 66, 81-83; 85(с.107-183); 98-105.
Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємств Поняття та склад основних засобів. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів за системою фінансових показників. Суть амортизації та її роль у формуванні власних фінансових ресурсів підприємства. Амортизаційна політика держави в сучасних економічних умовах. Особливості методів і норм економічної амортизації. Економічний зміст, норми нарахувань та порядок визначення у відповідності з чинним законодавством сум податкової амортизації. Капітальні вкладення як джерело розширеного відтворення основних засобів.
Рекомендована література: 4-10, 11; 14,15, 19-22; 36, 38, 45-47; 55-58; 63, 65-70; 73, 78, 81, 85(с.294-328); 98-105.
Тема 7. Оборотні кошти підприємства Сутність, склад і структура оборотних коштів підприємства. Класифікація оборотних коштів підприємств і принципи їх організації. Методи визначення потреби в оборотних коштах підприємства: прямого розрахунку та економічний. Сукупний норматив оборотних коштів: елементи та алгоритм розрахунку. Алгоритм визначення планової потреби в оборотних коштах за економічним методом. Джерела формування оборотних коштів на підприємстві. Показники стану та ефективності використання оборотних коштів підприємства. Показники оборотних коштів щодо оцінки фінансового стану підприємства.
Рекомендована література: 4-10, 11; 44, 49, 52, 55-58; 60, 61, 73, 81, 85(с.185-222); 95-97, 98-105.
Тема 8. Оцінка фінансового стану підприємства Необхідність, значення та інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Методи аналізу фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану: класифікація та порядок розрахунку. Критерії оцінки ліквідності та платоспроможності та основні фактори впливу. Система показників оцінки фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
Рекомендована література: 4-8; 11, 12, 42-45; 51-53; 58, 64, 72, 81-83; 85(с.329-401); 95, 98-105.
Змістовий модуль 3. Механізми забезпечення фінансової стабільності підприємства
Тема 9. Кредитування підприємств Класифікація кредитів, що надаються підприємствам. Умови та порядок надання кредитів підприємству установами банків. Банківське обслуговування підприємств: кредити та кредитно-гарантійні послуги. Комерційний кредит: суть та форми надання. Лізинговий кредит: суть, призначення та механізм надання. Державне кредитування підприємств, види позик на механізм надання. Рекомендована література:4-8; 11, 18, 37, 39, 42, 43, 49, 50, 52, 53, 58, 72, 73, 81-83, 85(с.224-293); 95-96, 98-105. Тема 10. Фінансове планування на підприємствах Фінансова стратегія підприємства. Завдання та методи фінансового планування на підприємстві. Зміст фінансового плану підприємства та порядок його складання. Особливості фінансового планування на державних підприємствах в умовах ринку. Оперативне планування на підприємстві. Рекомендована література: 4-8; 11, 12, 42-45; 51-53; 58, 64, 72, 81-83; 85 (с.403-458), 95-97, 98-105. Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств Фінансова санація підприємства: економічний зміст та порядок проведення. Санаційний аудит: сутність та етапи реалізації. Фінансові джерела санації підприємств. Економіко-правові основи санації та банкрутства підприємств. Рекомендована література: 1-10; 11, 26, 27, 32, 37, 42-55; 58, 60, 61, 73-80; 81-83, 85(с.459-523); 95-96, 98-105.
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
Внз "Національна академія управління Кафедра фінансів та банківської справи
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ФІНАНСИ підприємств
Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво" Напрям підготовки 6.030508 "Фінанси і кредит" Освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр" Факультет ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Київ-2013
Робоча програма з дисципліни «Фінанси підприємств» для студентів за напрямом підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми: Бабич Л.М., к.е.н., доцент
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
5.ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
ДИСЦИПЛІНА: "Фінанси підприємств" є обов’язковою дисципліною за навчальними планами економічних вищих навчальних закладів. «Фінанси підприємств» - одна з найважливіших в переліку фінансових дисциплін. Крім того, дана дисципліна зумовлює розкриття теоретичних положень фінансів фіжприємств взагалі. Це передбачає визначення ролі фінансів підприємств і їх призначення, значення фінансового контролю, фінансової політики і фінансового механізму, організаційних основ функціонування фінансової системи, характеристики її складових, вивчення сфер фінансових відносин. Навчально-методичний комплекс «Фінанси підприємств» містить всі перелічені положення і розкриває їх зміст. .послідовно і достатньо грунтовно подано матеріал в обсягах, орієнтованих на студентів вищих навчальних закладів. Фінанси підприємств відіграють надзвичайно важливу роль у суспільстві. Вони формують його потенціал, забезпечуючи при цьому реалізацію поставлених кожною людиною, кожним підприємством та державою в цілому завдань і цілей. За основну мету курсу беруть вивчення сучасної теорії і практики розбудови фінансової системи ринкового зразка і пов’язаних з цим проблем економічного розвитку та можливих шляхів їх розв’язання, дерозкривається об’єктивний характер фінансових відносин, теоретичні аспекти функціонування фінансів, ставлячи акцент на можливості їх цілеспрямованого використання за допомогою фінансової політики, фінансового контролю, системи управління, фінансового механізму. З метою кращого оволодіння навчальним матеріалом після кожної теми наведений перелік тестових завдань для самостійної роботи та питання для дискусій, що має забезпечити успішне оволодіння знаннями. Навчально-методичний комплекс містить перелік тем, передбачених програмою курсу «Фінанси підприємств», в ньому послідовно подано матеріал в обсягах, орієнтованих на студентів вищих навчальних закладів. Даний навчально-методичний комплекс заслуговує рекомендується студентам для вивчення дисципліни «Фінанси підприємств». Основою вивчення фінансової науки є засвоєння її фундаментальних засад. Саме це визначає місце навчальної дисципліни «Фінанси підпиємств» у системі економічної освіти. Завданнями дисципліни є формування цілісної системи знань про особливості фінансів, їх роль і призначення, удосконалення механізму реалізації фінансових відносин у суспільстві, склад і структуру фінансової системи, роль фінансових інструментів в активізації ринкових перетворень. "Фінанси підприємств" входить до циклу загальноосвітніх економічних дисциплін і спирається на такі раніше засвоєні студентами предмети як "Фінанси", "Мікроекономіка", "Національна економіка" та інші. Курс "Фінанси підприємств» розглядає сутність фінансів підприємств та організація їх фінансової діяльності; формування доходів підприємств з урахуванням механізму ціноутворення; формування і розподіл прибутку; фінансове забезпечення відтворення основних засобів з урахуванням сучасної амортизаційної політики; організація грошових розрахунків і кредитування підприємств; сучасне фінансове планування та оподаткування на підприємстві; нормування оборотних коштів; аналіз фінансового стану та проведення фінансової санації. Навчальний матеріал доповнюється схемами та таблицями. Головна перевага навчально-методичного комплексу в систематизації матеріалу з теоретичних основ та практичних завдань у вигляді тестів та задач для перевірки засвоєних знань. Ефективній реалізації мети та завдань курсу підпорядкована тематична логіка його викладання, структура та зміст тем лекцій, проблематика семінарських занять та компоновка матеріалу у три навчальні модулі. У навчально-методичному комплексі розглянуто сутність фінансів підприємств та організація їх фінансової діяльності; формування доходів підприємств з урахуванням механізму ціноутворення; формування і розподіл прибутку; фінансове забезпечення відтворення основних засобів з урахуванням сучасної амортизаційної політики; організація грошових розрахунків і кредитування підприємств; сучасне фінансове планування та оподаткування на підприємстві; нормування оборотних коштів; аналіз фінансового стану та проведення фінансової санації. Навчальний матеріал доповнюється схемами та таблицями в систематизації матеріалу з теоретичних основ та практичних завдань у вигляді тестів та задач для перевірки засвоєних знань.
1. Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання - 50 для заочної форми навчання - 10
2. Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета вивчення даної дисципліни є набуття студентами комплексних знань з найважливіших теоретичних і практичних аспектів економічних відносин, пов'язаних з формуванням і використанням фінансових ресурсів підприємства через утворення грошових фондів з метою забезпечення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання. Завдання курсу «Фінанси підприємств» полягають у:
аналізі фінансового стану та проведенні фінансової санації підприємства.. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: методичний інструментарій стосовно виконання розрахунків показників різних видів доходів та пов’язаних з ними витрат, що формуються на підприємстві відповідно до норм чинного законодавства та стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. У результаті вивчення дисципліни студенти отримають базову підготовку з питань оцінки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів на підприємстві. вміти: виконувати самостійнорозрахунки стосовнооцінки ефективності використання основних засобів, оборотних коштів, комплексної оцінки фінансового стану підприємства, визначення обсягів фінансових результатів від різних видів діяльності підприємства, а також кінцевий фінансовий результат у вигляді чистого прибутку.
Навчально-тематичний план ТА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН ДЛЯ ВИКЛАДАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ ТЕМ КУРСУ “Фінанси підприємств” Базова структура навчальної дисципліни “Фінанси підприємств” за модульною системою
Обсяг кредитів – 5 Аудиторних занять - 60
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовний модуль 1. Сутність фінансів підприємств та системи грошових надходжень і розрахунків Тема 1. Основи фінансів підприємств Тема 2. Грошові розрахунки підприємств Тема 3 Грошові надходження підприємств Тема 4 Формування і розподіл прибутку підприємств
4. Структура навчальної дисципліни
Змістовний модуль 2. Формування основних і оборотних активів підприємства та оцінка їх ефективності Тема 5. Оподаткування підприємств Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємств Тема 7 Оборотні кошти підприємства Тема 8 Оцінка фінансового стану підприємства
Змістовний модуль 3. Механізми забезпечення фінансової стабільності підприємства Тема 9 Фінансове планування на підприємствах Тема 10 Кредитування підприємств Тема 11 Фінансова санація та банкрутство підприємств
Теми семінарських занять
Теми практичних занять
Самостійна робота
7. Методи навчання
Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Фінанси підприємств» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо). Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, під час рольових або ділових ігор тощо). Практична робота спрямована на використання набутих знань у вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіки пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленнєвий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак. Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого. Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного. Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань); Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуацію і пропонує студентам її розв’язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань). Розподіл балів, які отримують студенти
Т1, Т2 ... Т12 – теми змістових модулів.
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням знань і навичок з економічних дисциплін, Податкового і Бюджетного Кодексу, рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі: - формування конкретних (окремих) навичок і умінь;
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції студентів; - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так: Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
Недотримання розподілу часу, відсутність пропорції часу при розгляді питань
РЕГЛАМЕНТ ВИКЛАДАННЯ ТА КОНТРОЛЮ ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
1. Весь програмний матеріал курсу “Фінанси підприємств” поділяється на три змістовні модулі, які представлені в навчально-тематичному плані дисципліни. Викладання основних питань згідно з темами модулів та опанування їх студентами денної форми навчання включають такі складові: 1) лекції; 2) семінарські заняття; 3) тести та розв’язання ситуаційних задач; 4) наукові есе; 5) групова творча робота. Лекції та семінарські заняття проводяться в аудиторний час за розкладом згідно з встановленими правилами. Відвідування лекцій та семінарів є обов’язковим, що контролюється викладачами та куратором курсу, які по завершенню семестру оцінюють дану складову максимально за 10-ти балами. Якщо студент з будь-яких обставин мав пропуски, його оцінки розраховуються за простою пропорцією, виходячи із сумарної кількості лекцій та семінарських занять. Так, якщо під час семестру було 20 лекцій і 18 семінарів (разом 38), а студент відвідав 8 лекцій і 12 семінарів (разом 20), то його оцінка відвідування складає 5,26 (20:38х10); отриманий результат за арифметичними правилами округляється до цілої одиниці, тобто в наведеному прикладі складає 6 балів. Другою складовою комплексної оцінки студента є його активність на семінарських заняттях, під час яких впродовж семестру він може отримати максимально 30 балів (по 10 за кожний модуль). Розрахунок цієї оцінки здійснюється на основі показника інтенсивності і якості роботи студента по кожному модулю за формулою 1. Оцінка активності на семінарських заняттях за семестр складається з суми відповідних оцінок по модулях, але не більше 30 балів. (1) Де: Піj – показник інтенсивності і якості роботи студента на семінарських заняттях j – го модуля; ФОj - Загальна сума всіх зароблених на семінарських заняттях j-го модуля оцінок; МОj - Максимально можлива кількість отриманих на семінарах j – го модуля балів (5 Х загальну кількість семінарів j-го модуля); НОj - Нормована кількість балів за активність роботи на семінарах j-го модулю (10 балів). Наприклад, за роботу на семінарах за модулем 2 студент отримав такі оцінки: 5; 3, тобто загальна сума зароблених оцінок склала 8 балів. На трьох семінарах, передбачених навчальною програмою за цим модулем, він максимально міг заробити 15 балів (3 х 5) і отримати за цим видом оцінювання знань нормованих 10 балів. Таким чином з максимально можливих нормованих 10 балів студент за модулем 2 фактично набрав лише 5 балів (8 : 15 х 10). Якщо б студент не брав участь в роботі на семінарських заняттях і не отримав жодної оцінки, то показник інтенсивності роботи за відповідним модулем буде дорівнювати 0. Третьою складовою семестрової комплексної оцінки є тести та розв’язання ситуаційних задач, які проводяться по завершенню вивчення модулів 1-3. По кожному з них студент може отримати максимально по 10 балів, тобто - 30 загалом. Тести проводяться або у комп’ютерному класі за спеціально розробленою програмою, або письмово по білетах. Час і аудиторія для тестування визначаються додатково. Технологія тестування передбачає наступне: 1) викладач заздалегідь готує 30-50 тестових завдань та 10-15 задач, що охоплюють програмний матеріал тем модулів. Загальну кількість тестів і задач для проведення оцінювання за певним модулем визначає викладач виходячи із специфіки навчального матеріалу, що контролюється. За правильно розв’язану задачу студент отримує 2 бали, за правильну відповідь по тесту 1 бал. Виходячи з того, що максимальна оцінка за цією складовою становить 10 балів, завдання за модулем 1, наприклад, може складатися з 10 тестів (10 х 1), за модулем 2 – з двох задач та шести тестів (2 х 2 + 1 х 6). Можуть бути і інші співвідношення тестів і задач в залежності від навчальних програм за спеціальностями. Під час тестування на основі комп’ютерної програми студент методом випадкової вибірки отримує необхідну кількість завдань. Для обмірковування відповіді на один тест дається 1 хвилина, на розв’язання одної задачі - 5 хвилин. Загальний час виконання тестових завдань та розв’язання задач може перевищити регламент не більше як на 3 резервні хвилини. При письмовій формі проведення тестування складання білетів здійснює викладач на основі випадкової вибірки. Загальна кількість сформованих таким чином білетів має відповідати кількості студентів, які проходять тестування на даний час. Після завершення тестування за комп’ютерною програмою студент безпосередньо на місці отримує оцінку, що відповідає кількості правильних відповідей. Повторне тестування на даному занятті не проводиться. Якщо деякі студенти не були присутніми на плановому тестуванні з поважних обставин, вони мають можливість пройти тестування у додатково визначений час. Студенти, що не з’явилися на планове тестування без поважних причин, як і ті, що не були присутніми на додатковому, матимуть нульову оцінку. Четвертий елемент загальної оцінки становлять результати, отримані за наукові есе з тематики Модулів 1 – 3. З представленого переліку тематики студент обирає дві теми з різних модулів. За виконання кожної з них він може максимально отримати по 10 балів, тобто 20 балів (2 х 10) за три модулі. Як форма самостійної роботи наукове есе є різновидом індивідуального творчого дослідження, в якому в стислому вигляді висвітлюється сутність проблеми або дається наукова порівняльна характеристика явищ, категорій, теорій тощо. Причому, найважливішим у науковому есе є формулювання власної позиції, оцінки, шляхів вирішення проблеми тощо. Тексту есе передує простий план, що має здебільшого три пункти. В кінці есе подається список літературних джерел (10 найменувань орієнтовно), які були використані для написання роботи. Обсяг наукового есе становить 4,5 – 5,0 аркушів тексту на папері формату А4. В друкованому варіанті на одній сторінці тексту міститься до 30 рядків по 68-70 знаків кожному. Для цього зазвичай використовується шрифт Times New Roman розміру 14 та міжрядовий інтервал значенням 1,5. Якщо текст написаний від руки власноруч, то обсяг роботи збільшується в 1,5 – 2,0 рази в залежності від індивідуальних особливостей написання. Наукове есе подається викладачу через куратора курсу у заздалегідь визначний термін, але не пізніше п’ятниці другого тижня після проведення семінару з останньої теми модуля, тобто строк написання дорівнює не менш ніж два тижні. Якщо есе подане із запізненням, то за кожен день після встановленого строку з оцінки за роботу знімається один бал. Після 10 днів запізнення есе не приймаються. При подачі есе куратору останній проставляє дату на титульній сторінці і засвідчує її своїм підписом. Якщо студент не зміг вчасно підготувати есе з поважних обставин, це питання вирішується викладачем із кожним персонально. Теми есе обираються студентами власноруч після першої лекції кожного з модулів. В межах академічної групи теми не повинні дублюватися, що регулюється старостою академічної групи. Найкращі наукові есе рекомендуються викладачем для доповіді на наукових конференціях, подання на конкурси, гранди, тощо. Останнім п’ятим елементом комплексної оцінки є результат за колективну групову творчу роботу, що виконується впродовж останніх 2-3 тижнів семестру в межах проблематики всього курсу. Максимальна кількість балів – 10, причому кожен з членів групи отримує однакову для всіх оцінку. Таким чином, комплексна оцінка розраховується як сума зазначених вище складових. Потенційно її максимальна величина дорівнює 100 балам, а саме:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”. Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків; - розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня; - формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути: - підготовка до самостійного виконання практичних завдань; - підготовка студентів до контрольних робіт; - набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці; - підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття. Найбільш розповсюдженими методами є: 1. вирішення ситуаційних завдань, (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються : - різні практичні дії; - професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень; - службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності; - службові документи. - формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей. 2 етап - розробка практичного заняття: - визначення методу (методів) - проведення; планування - об'єму задач для відпрацювання; - уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків. 3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги: - реальність і вірогідність матеріалів; - різноманітність матеріалів, їх новизна; - дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність; - посильність засвоєння на високому рівні складності; - юридична правомірність. 4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття: - розробка завдань для студентів; - розробка методичних рекомендацій для викладача; - розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів. 5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з 6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження. Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне: - у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим; - вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань; - вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації; - навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації; - використання за можливістю доступних технічних засобів Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи: - повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції; - пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач); - організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно); - розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленн підсумкової оцінки з даної дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є: 1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності; 2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги;
10.Недосягнення поставленої мети.
9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Змістовний модуль 1. Сутність фінансів підприємств та системи грошових надходжень і розрахунків
Тема 1. Основи фінансів підприємств Семінарські заняття 2 План
Основні термінифінанси, фінансова система, фінанси підприємств, функції фінансів підприємств, фінансові відносини, фінансові ресурси, фінансовий механізм, фінансова робота, фінансова діяльність, власний капітал, позичковий капітал, активи балансу підприємства, пасиви балансу підприємства, власний капітал, поточні зобов’язання, довгострокові зобов’язання, статутний капітал, резервний капітал, додатково вкладений капітал, нерозподілений прибуток. Самостійна робота 6 Рекомендовані джерела: 4-11; 12-13; 17, 55, 66-67; 71(с.133-149), 73, 81, 83, 85(с.5-22),85-97, 98-105.
Тема 2. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ ПІДПРИЄМСТВ Семінарські заняття 2 План
Основні терміниготівкові розрахунки, ліміт каси, грошові чеки, акцепт в системі безготівкових розрахунків, платіжні вимоги, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитивна форма розрахунків, банківські платіжні картки, вексельні розрахунки, простий вексель, переказний вексель (тратта), індексація векселя, банківські операції з векселями, розрахункові рахунки, депозитні рахунки, кредитні рахунки
Самостійна робота 12 Рекомендовані джерела: 7-11; 16-22; 26-30; 35-41; 44-50; 55, 66-67; 83, 85(с.23-57); 86; 95-105.
Тема 3. Грошові надходження підприємств Семінарські заняття 2 План 1. Грошові надходження підприємства та їх складові. 2. Доходи підприємства: види, особливості формування та відображення у фінансовій звітності. 3. Формування (планування) виручки від реалізації продукції. 4. Формування ціни реалізації продукції підприємства за складовими. 5. Формування валового та чистого доходу підприємства. 6. Доходи від інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Основні термінигрошові доходи підприємства, виручка від реалізації продукції, ціна реалізації, оптова ціна виробника, валовий дохід, чистий дохід, доходи від звичайної діяльності, доходи від надзвичайних подій, фінансові інвестиції.
Самостійна робота 10 Рекомендована література: 4-10;11, 14-15; 27, 45, 63, 65-67; 69-70; 81-83; 85(с.58-86), 95-105.
Тема 4. Формування і розподіл прибутку підприємств Семінарські заняття 2 План
Основні терміниприбуток, валовий прибуток, фінансовий результат діяльності підприємства, прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної діяльності, операційні доходи, операційні витрати, чистий прибуток, розподілений прибуток, нерозподілений прибуток, тезаврований прибуток, рентабельність. Самостійна робота 6 Рекомендована література: 7-10, 11; 24, 45, 81-83; 85(с.87-106), 95, 98-105.
Змістовний модуль 2. Формування основних і оборотних активів підприємства та оцінка їх ефективності Тема 5. Оподаткування підприємств Семінарські заняття 2 План
Основні терміни: система оподаткування, податок, загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), місцеві податки і збори, прямі податки, непрямі податки, податковий тиск, податок на прибуток; податок на додану вартість. Самостійна робота 10 Рекомендована література: 3-10, 11; 23-26; 31-34; 48, 54, 56, 59, 66, 81-83; 85(с.107-183); 98
Тема 6. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів підприємств Семінарські заняття 2 План
Основні терміни: основні засоби, знос, амортизація, економічна амортизація, податкова амортизація, метод амортизації, норма амортизації, інвестиційна діяльність підприємства, капітальні вкладення. Самостійна робота 10 Рекомендована література: 4-10, 11; 14,15, 19-22; 36, 38, 45-47; 55-58; 63, 65-70; 73, 78, 81, 85(с.294-328); 98-105.
Тема 7. Оборотні кошти підприємства Семінарські заняття 2 План
Основні терміни: оборотні кошти, оборотний капітал, власні оборотні кошти, виробничі оборотні фонди, фонди обігу, нормування оборотних коштів, норматив оборотних коштів, виробничий норматив оборотних коштів, невиробничий норматив оборотних коштів, сукупний норматив оборотних коштів, склад і структура оборотних коштів, забезпеченість оборотними коштами, ліквідність Самостійна робота 16 Рекомендована література: 4-10, 11; 44, 49, 52, 55-58; 60, 61, 73, 81, 85(с.185-222); 95-97, 98-105.
Тема 8. Оцінка фінансового стану підприємства Семінарські заняття 2 План
Основні терміни: фінансовий стан підприємства, фінансовий аналіз, фінансова звітність, платоспроможність, майновий стан підприємства, фінансова стійкість підприємства, ліквідність активів, комплексна оцінка фінансового стану, рентабельність. Самостійна робота 14 Рекомендована література: 4-8; 11, 12, 42-45; 51-53; 58, 64, 72, 81-83; 85(с.329-401); 95, 98-105.
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ 1. Методи нормування оборотних коштів як інструмент для забезпечення ритмічності виробництва та реалізації продукції 2. Система оцінки фінансового стану підприємства в умовах становлення ринкових відносин 3. Аналіз фінансового стану підприємства як передумова фінансового планування. 4. Аналіз фінансового стану як необхідна умова щодо надання банківських кредитів. 5. Оборотний капітал як один з провідних факторів фінансово-господарської діяльності підприємств. 6. Сучасна інвестиційна політика держави в контексті розвитку інвестиційної діяльності підприємства. 7. Капітальні вкладення на підприємстві: джерела формування та особливості планування на підприємстві. 8. Методи, особливості та проблеми нормування оборотних коштів на підприємстві. 9. Показники стану та ефективності використання оборотних коштів підприємства як необхідна передумова надання банківського кредиту. 10. Сучасна амортизаційна політика в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку. 11. Особливості нарахування амортизаційних відрахувань та їх роль у формуванні фінансових ресурсів підприємства. 12. Нормативно-правові основи формування обсягів оборотних коштів на підприємстві. 13. Сучасна податкова політика: стан, проблеми та перспективи розвитку. 14. Вплив непрямих податків на рівень цін продукції підприємства. 15. Особливості розрахунків підприємством податку на прибуток та порядок його сплати до бюджету. 16. Прямі податки у формуванні валових витрат на підприємстві. 17. Податки в системі грошових потоків на підприємстві.
Змістовний модуль 3. Механізми забезпечення фінансової стабільності підприємства
Тема 9. Фінансове планування на підприємствах Семінарські заняття 2
План
Основні терміни: кредит, кредитування, кредитна лінія, овердрафт, авальний кредит, акцептний кредит, факторинг, кредитоспроможність, кредитний договір, лізинговий кредит, комерційний кредит, державне кредитування Самостійна робота 14 Рекомендована література: 4-8; 11, 12, 42-45; 51-53; 58, 64, 72, 81-83; 85 (с.403-458), 95-97, 98-105. Тема 10. Кредитування підприємств Семінарські заняття 2 План
Основні терміни: фінансова стратегія підприємства, фінансове планування, фінансовий план, баланс доходів і витрат, бізнес-план, оперативне планування, платіжний календар Самостійна робота 10 Рекомендована література:4-8; 11, 18, 37, 39, 42, 43, 49, 50, 52, 53, 58, 72, 73, 81-83, 85(с.224-293); 95-96, 98-105.
Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств Семінарські заняття 2 План
Основні терміни: фінансова криза на підприємстві, фінансова санація підприємства, санаційний аудит, план санації, джерела санації, банкрутство Самостійна робота 12 Рекомендована література: 1-10; 11, 26, 27, 32, 37, 42-55; 58, 60, 61, 73-80; 81-83, 85(с.459-523); 95-96, 98-105.
ТЕМАТИКА НАУКОВИХ ЕСЕ 1. Лізинг як ефективний засіб інвестиційної діяльності підприємства. 2. Фінансове планування на підприємстві: зміст та напрями розвитку в сучасних економічних умовах. 3. Іпотечне кредитування в Україні: стан та напрями розвитку. 4. Становлення та розвиток споживчого кредитування в Україні. 5. Комерційний кредит: особливості відносин та роль у формуванні фінансових ресурсів підприємства. 6. Види банківських кредитів та особливості їх розвитку і застосування вітчизняними підприємствами. 7. Форми державного кредитування підприємств в умовах ринку. 8. Механізм формування та повернення коштів при використанні кредитної лінії та особливості розрахунків з позичальником. 9. Комплексна оцінка фінансового стану як передумова запобігання банкрутству на підприємстві. 10. Удосконалення організаційно-методичного механізму запобігання банкрутству на підприємстві. 11. Нормативно-правові засади проведення фінансової санації підприємства. 12. Антикризове управління фінансовими ресурсами підприємства.
10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА Самостійна робота студента передбачає:
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу фінанси підприємств вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень, навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. При підготовці до семінарських та практичних занять результати самостійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Студенту неохідновивчити конспект лекції по даній темі, навчитись розв’язувати задачі, тести. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування, але вимагає вміння розв’зувати задачі, тощо.. Особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, яку основну та додаткову літературу потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до дисципліни, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних і практичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання дисципліни, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування в майбутній практичній діяльності.
11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
Теми рефератів, доповідей
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Структурно-описувальна частина курсової роботи повинна бути представлена таким чином: 1) Спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається; 2) Розкривається його практична значимість; 3) Аналізується нормативний матеріал (закон і підзаконні акти), літературні джерела; 4) Приводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що розглядається, або його згода з одним із суджень, що приведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обгрунтована. Це значить, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику (з вказанням джерела інформації) або шляхом логічного висновку, повинен показати “Життєвість”, приорітет своєї позиції в дискусії. Оформлення курсової роботи. Текст повинен бути виконаний розбірливим почерком. Якщо робота написана на окремих листках, вони повинні бути підшиті і понумеровані. На першому (титульному) листі вказують найменування роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництва, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи 25-30 сторінок тексту набраних на комп’ютері, формату А – 4. В кінці роботи дається список використаної літератури. При цьому джерела в списку приводяться в такій послідовності: 1) Методологічні матеріали; 2) Закони та інші нормативні акти; 3) Навчальна, монографічна та інша література. При перевірці курсових робіт та в ході їх захисту, здійснюється контроль знань студентів, виявляються ті х них, хто схильний до наукової роботи. Останні можуть залучатись, за їх бажанням, до НДР, готуватись до вступу в аспірантуру. Результати рецензування курсових робіт показують, що більшість студентів сумлінно відносяться до цього навчального завдання, дотримуються вказівок викладачів і рекомендацій, що містяться в навчально-методичній літературі. Але деякі студенти виконують роботу недоброякісно, допускають серйозні помилки. Найбільш характерними з них є: 1. В роботах не використовуються, або використовуються недостатньо нормативні матеріали, судова практика, літературні джерела. 2. Роботи виконуються без урахування змін, внесених в діюче законодавство. 3. В роботах студенти посилаються на документи, які втратили юридичну силу. 4. Мають місце випадки, коли студенти не проявляють необхідної самостійності і творчого відношення до виконання курсових робіт, а дослівно переписують текст із того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому, творчому вивченню і засвоєнню програмного матеріалу. Тому такі роботи до захисту не допускаються. Проте студенти мають право опиратися в своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу по даній проблемі. Якщо при цьому він приводить цитату або запозичує із літературного джерела якісь теоретичні положення (наприклад: визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики. думку автора літературного джерела з того чи іншого приводу і т.п.), то в обов’язковому порядку належить робити посилання на літературне джерело. По діючому зараз ГОСТу дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а в підряднику – прізвище і ініціали автора названої роботи, місце видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінок, на яких в джерелі вміщений текст. У випадку коли запозичений текст (думка, ідея і т.п.) перефразується, в виносці перед прізвищем автора ставиться "Див." Якщо ж робота, із якої запозичений текст, опублікована в журналі, збірнику праць, матеріалів науково-практичної конференції і т.п. в виносці після прізвища автора (авторів) і назви роботи ставляться дві косі риски і далі назва журналу (збірника праць і т.п.), рік видання, номер і сторінка, із якої взято текст для курсової роботи. Так оформлюються і виноски при посиланнях на закони, укази і постанови верховних органів влади і управління нашої держави, постанови Пленуму Верховного суду України і інші матеріали, що опубліковані в періодичній пресі. Виноски на кодекси не потрібні, крім випадків запозичення тексту із коментаря до деякої статті чи необхідності зверну
(див.методичку Курсова робота)
Тематика курсових робіт
10. Основні фонди підприємства: аналіз стану та ефективності використання. 11. Амортизація як інструмент оптимізації інтересів держави та виробника. 12. Сучасна інвестиційна політика: проблеми на напрями розвитку.
Студенти можуть запропонувати свою тему роботи, попередньо узгодивши її з викладачем.
14. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки. Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. Студентам, при підготовці контрольних робіт, необхідно знати теоретичний матеріал, розв’язувати задачі, виконувати тестові завдання. Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною.
15. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ (приклади задач)
Модуль 1.
Задача 1. За даними, наведеними в таблиці, визначити норму прибутку у роздрібній ціні реалізації одиниці продукції, що виробляється у поточному і плановому роках.
Задача 2. За даними таблиці обчислити обсяги та структуру операційних витрат підприємств “А” і “Б” за квартал.
Розв’язок
Задача 3. Обчисліть у 2-му кварталі собівартість реалізованої продукції, виручку від реалізації та валовий прибуток за звітними даними підприємства, представленими у таблиці.
МОДУЛЬ 2. Задача 1. За даними таблиці розрахуйте показники: оборотність оборотних коштів за рік, коефіцієнт обертання, коефіцієнт завантаження, прибутковість оборотних коштів, рентабельність оборотних коштів.
Задача 2. Розрахувати скоригований норматив оборотних коштів на плановий рік за економічним методом на підставі даних поточного року.
Розв’язок
Задача 3. За даними таблиці обчислити суму амортизаційних відрахувань за перший рік експлуатації основних засобів та нематеріальних активів.
Модуль 3. Задача 1. За наведеними у таблиці даними фінансової звітності обчисліть показники оборотних коштів щодо оцінки фінансового стану підприємства та обґрунтуйте отримані результати.
Задача 2. Обчисліть фінансовий результат від звичайної діяльності підприємства за звітний період відповідно до даних, що наведені у таблиці:
Задача 3. Обчисліть фінансовий результат від операційної діяльності підприємства за квартал згідно з такими звітними даними: (тис.грн.)
16. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ЗМІСТОВНИЙ Модуль 1. Тема № 1. Тест 1. Фінанси підприємств – це: (виберіть найбільш повну відповідь) 1. Грошові кошти підприємства. 2. Система грошових фондів. 3. Сума коштів статутного фонду підприємства. 4. Фінансові відносини, які формуються з бюджетом і цільовими фондами. 5. Система внутрішніх і зовнішніх відносин на підприємстві.
Тест 2. Система фінансових відносин – це поєднання: 1.Фінансових відносин між підприємством і бюджетом та між підприємством та банківськими установами. 2. Фінансових відносин між окремими структурними підрозділами та персоналом підприємства. 3. Між підприємством-покупцем і підприємством-постачальником сировини, матеріалів тощо. 4. Зовнішніх і внутрішніх фінансових відносин.
Тест 3.Фінансові ресурси підприємства це: (виберіть найбільш повну відповідь) 1. Грошові кошти поза межами фондів. 2. Статутний фонд. 3. Резервний фонд. 4. Грошові фонди підприємства. 5. Амортизаційні відрахування. 6. Грошові фонди та грошові кошти в не фондовій формі.
Тест 4. До власних джерел формування фінансових ресурсів підприємств відносяться: 1. Валовий і чистий дохід. 2. Амортизаційні відрахування. 3. Нерозподілений прибуток. 4. Виручка від реалізації продукції. 5. Кредиторська заборгованість. 6. Бюджетні дотації. 7. Правильні відповіді 1,2,3,4. 8. Усі відповіді правильні.
Тест 5. Основу організації фінансів підприємств складає: 1. Ринковий механізм. 2. Система фінансових відносин. 3. Організація взаєморозрахунків між підприємством та бюджетом, цільовими фондами і кредитними установами. 4. Комерційний розрахунок.
Тест 6. До видів фінансової діяльності підприємства відносяться: 1. Фінансове прогнозування та планування. 2. Аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності. 3. Виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, банками, цільовими фондами, страховими компаніями тощо. 4. Пошук резервів збільшення доходів та чистого прибутку підприємств. 5. Мобілізація фінансових ресурсів з метою збільшення власного капіталу. 6. Контроль за розподілом та використанням фінансових ресурсів. 7. Правильні відповіді 3-5. 8. Усі відповіді правильні.
Тест 7. В основі організації фінансів підприємств: 1. Організація фінансової роботи на підприємстві. 2. Організація ефективної взаємодії фінансових відносин і грошових фондів за допомогою фінансового механізму. 3. Організація інформаційного забезпечення фондової діяльності підприємства. 4. Комерційний розрахунок.
Тест 8. До елементів фінансового механізму підприємства відносяться: 1. Оподаткування. 2. Планування. 3. Ціна. 4. Амортизаційні відрахування. 5. Постанови Верховної Ради. 6. Інструкції і нормативні акти. 7. Звітні дані підприємства та статистичних збірників. 8. Статут підприємства. 9. Укази президента. 10. Система розрахунків підприємства. 11. Матеріальне стимулювання. 12. Фінансові санкції. 13. Правильні відповіді 1-4,7,8,10-12. 14. Усі відповіді правильні.
Тема № 2. Тест 1. Грошовий оборот це: 1. Виявлення сутності грошей у русі. 2. Маса грошей, що перебуває у русі. 3. Виконання зобов'язань підприємства у грошовій формі. 4. Рух товарів і пов'язаний з ними рух грошей. 5. Правильні відповіді 1-2. 6. Усі відповіді правильні.
Тест 2. Грошовий оборот має форми: 1. Готівкову і безготівкову. 2. Кредитну і страхову. 3. Платіжну і розрахункову.
Тест 3. Грошовий оборот здійснюється за такими напрямками: 1. Забезпечення виробництва такими товарами як сировина матеріали, запчастини тощо. 2. Виплата заробітної плати. 3. Формування доходів та відшкодування витрат в процесі реалізації продукції. 4. Сплата податків та зборів до бюджету та цільових фондів. 5. Отримання кредитів від банківських установ та інших підприємств, а також сплата відсотків за їх користування. 6. Забезпечення спільної діяльності підприємств. 7. Правильні відповіді 1-3. 8. Усі відповіді правильні.
Тест 4. Безготівкові розрахунки здійснюються через: 1. Виплати заробітної плати. 2. Сплату відсотків за кредити. 3. Відрахування до фондів цільового призначення. 4. Записи на рахунках у банках та взаємозаліки.
Тест 5. Правові основи щодо здійснення безготівкових розрахунків в Україні забезпечує: 1. Кабінет Міністрів. 2. Рахункова Палата. 3. Верховна Рада. 4. Національний банк. 5. Казначейство.
Тест 6. Для відкриття поточного рахунка у банку до установ банків необхідно подати такі документи: 1. Заяву на відкриття рахунку встановленого зразка з підписом керівника та головного бухгалтера. 2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади. 3. Копію зареєстрованого статуту. 4. Копію документа про взяття підприємства на податковий облік. 5. Картку із зразками підписів осіб, яким надано право користувачів рахунком. 6. Довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду. 7. Копію довідки про внесення підприємства до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. 8. Документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків. 9. Заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки. 10. Правильні відповіді 1-6. 11. Усі відповіді правильні. Тест 7. Види банківських рахунків у національній валюті за функціональним призначенням: 1 Поточні. 2. Бюджетні. 3. Безготівкові. 4. Готівкові. 5. Кредитні. 6. Депозитні. 7. Розрахункові. 8. Спеціальні. 9. Карткові. 10. Правильні відповіді 1,2,5,6. 6. Усі відповіді правильні.
Тест 8. Розрахунки готівкою підприємства між собою та фізичними особами здійснюють за рахунок коштів: 1. Одержаних з кас банків за грошовими чеками, 2. Одержаних з виручки від реалізації продукції, 3. Кредитів наданих банківською установою, 4. Одержаних з бюджету у вигляді пільгового кредиту. 5. Правильні відповіді 1-2. 6. Усі відповіді правильні.
Тест 9. Розрахунки готівкою з підприємствами та фізичними особами підприємство здійснює за допомогою: 1. Прибуткових та видаткових ордерів. 2. Касових книг. 3. Розрахункових чеків. 4. Товарних чеків. 5. Проїзних документів. 6. Контрактів. 7. Актів закупівлі товарів. 8. Правильні відповіді 1,3-7. 9. Усі відповіді правильні.
Тест 10. Платіжні доручення можуть застосовуватися при розрахунках: 1. За відвантажену продукцію. 2. У порядку передоплати. 3. По завершенню звірки взаємної заборгованості в установлені чинними законодавством строки. 4. Для перерахування сум зарплати фізичним особам на їх рахунки, що відкриті у банках. 5. На відрядження. 6. Для сплати податків і зборів. 7. По виплаті матеріальної допомоги співробітникам. 8. Правильні відповіді 1-4,6. 9. Усі відповіді правильні.
Тест 11. Платіжні вимоги - доручення оформляються: 1. Покупцем. 2. Постачальником. 3. Банком покупця. 4. Банком постачальника. 5. Посередником.
Тест 12. Акцепт це: 1. Відповідальна особа з оформлення вимоги-доручення. 2. Поручительство однієї юридичної особи за сплату іншою особою боргового зобов’язання. 4. Згода за оплату сум, що вказані у вимозі-дорученні. 5. Особа, на користь якої відкрито акредитив.
Тест 13. Для здійснення операцій з розрахунків за чеками до банку подаються: 1. Розрахункові чеки. 2. Касова книга. 3. Чекові книжки. 4. Заява. 5. Договір.
Тест 14. Акредитив – це ... 1. Договір. 2. Розрахунковий документ. 3. Заявка. 4. Форма безготівкових розрахунків. 5. Правильні відповіді 2,4. 6. Усі відповіді правильні.
Тест 15. Акредитив застосовується для розрахунків з: 1. Декількома постачальниками. 2. Одним постачальником. 3. Банком. 4. Державою.
Тест 16. Принципи організації розрахунків: (продовжити визначення) 1. Обов'язковості …. . 2. Права вибору … . 3. Самостійності вибору … . 4. Повідомлення організації … . 5. Наближення подій … . 6. В рамках наявних коштів … . 7. Забезпечення інформацією …. .
ТЕМА № 3
Тест 1. Виручка від реалізації продукції відноситься до доходів від: 1.Основної операційної діяльності. 2. Іншої операційної діяльності. 3. Доходів від іншої звичайної діяльності. 4. Доходів від фінансових операцій. 5. Доходів від надзвичайних подій.
Тест 2. Доходи від фінансових операцій включають доходи від: 1. Реалізації продукції. 2. Реалізації валютної виручки. 3. Спільної діяльності. 4. Інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства. 5. Одержаних дивідендів за акціями та відсотків за облігаціями.
Тест 3. За якими двома основними видами доходів формуються грошові надходження підприємств: 1. Доходів від операційної та іншої звичайної діяльності. 2. Доходів від звичайної діяльності та надзвичайних подій. 3. Виручки від реалізації продукції, робіт, товарів, послуг та від іншої операційної діяльності. 4. Доходів від фінансових операцій та інвестиційної діяльності. 5. Доходів від звичайної та зовнішньої діяльності.
Тест 4. Яка ціна із вказаних є базовою для формування ціни реалізації продукції: 1. Оптова ціна виробника. 2. Оптова ціна виробника з акцизом. 3. Оптова ціна виробника з ПДВ. 4. Ринкова ціна. Тест 5. Виручка від реалізації продукції це: 1. Грошовий вираз вартості продукції. 2. Сума коштів, що надійшла на розрахунковий рахунок чи в касу підприємства за відвантажену продукцію. 3. Сума коштів, що відображена у платіжному документі в момент його складання. 4. Суми коштів, що характеризують обсяги відвантаженої споживачу продукції у відповідності із платіжним документом. Тест 6. Вказати, що можна вважати фінансовими інвестиціями: 1. Купівлю акцій відкритого акціонерного товариства. 2. Продаж акцій свого підприємства на фінансовому ринку. 3. Здачу власних основних активів в оренду. 4. Збільшення коштів на депозитному рахунку підприємства. 5. Одержані дивіденди за акціями.
Тест 7. Валовий дохід – це різниця між виручкою від реалізації продукції та: (вкажіть правильну відповідь) 1. Матеріальними витратами і амортизаційними витратами а також іншими операційними та фінансовими витратами у складі собівартості реалізованої продукції. 2. Матеріальними витратами, амортизаційними відрахуваннями, а також оплатою праці у складі собівартості реалізованої продукції. 3. Матеріальними витратами, амортизаційними відрахуваннями і податками до бюджету у складі собівартості реалізованої продукції. 4. Матеріальними витратами, амортизаційними відрахуваннями, а також адміністративними витратами та витратами на збут у складі собівартості реалізованої продукції.
Тест 8. Чистий дохід підприємства – це: (вкажіть правильну відповідь) 1. Це різниця між валовим доходом та оплатою праці у складі собівартості реалізованої продукції. 2. Це різниця між виручкою та непрямими податками, матеріальними витратами, амортизаційними відрахуваннями, оплатою праці у складі собівартості реалізовуваної продукції. 3. Це одне із джерел формування власних фінансових ресурсів підприємства. 4. Це складова доданої вартості, що формується у складі вартості створеного товару. 5. Усі відповіді правильні.
ТЕМА № 4. Тест 1. Прибуток це: 1. Частина заново створеної вартості. 2. Частина валового доходу підприємства. 3. Частина чистого доходу підприємства. 4. Фінансовий результат діяльності підприємства. 5. Правильна відповідь 4. 6. Усі відповіді правильні.
Тест 2. Факторами прямого впливу на величину прибутку є: 1. Обсяги виручки від реалізації продукції. 2. Собівартість реалізованої продукції. 3. Курс гривні. 4. Метод амортизації, що застосовується при розрахунку операційних витрат. 5. Штатний розпис працюючих на підприємстві. 6. Ціни на бензин та мазут. 7. Вартість проїзду в транспорті. 8. Чинний механізм індексації заробітної плати. 9. Величина прожиткового мінімуму.
Тест 3. Валовий прибуток підприємства це: 1. Частина валового доходу підприємства. 2. Частина чистого доходу підприємства. 3. Частина виручки від реалізації продукції. 4. Правильна відповідь 2. 9. Усі відповіді правильні.
Тест 4. Вкажіть складові, що входять як елементи собівартості продукції: 1. Матеріальні витрати. 2. Витрати на оплату праці. 3. Нарахування на фонд оплати праці. 4. Адміністративні витрати. 5. Витрати на збут. 6. Амортизаційні відрахування. 7. Фінансові витрати, пов’язані із залученням позикового капіталу.
Тест 5. При визначенні фінансового результату від звичайної діяльності підприємства слід враховувати такі показники: 1. доход від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства. 2. прибуток від реалізації фінансових інвестицій. 3. прибуток від реалізації основних засобів. 4. одержані дивіденди. 5. дохід від спільної діяльності. 6. одержані відсотки за облігаціями. 7. дохід від безоплатно отриманих оборотних активів. 8. Фінансовий результат від операційної діяльності.
Тест 6. Яке з наведених нижче визначень характеризує загальний фінансовий результат діяльності підприємства. 1. Прибуток від операційної діяльності 2. Прибуток від звичайної діяльності 3. Прибуток від фінансових операцій 4. Чистий прибуток 5. Прибуток від основної та іншої операційної діяльності 6. Прибуток від операційної діяльності та фінансових операцій 7. Прибуток від операційної діяльності, фінансових операцій та іншої звичайної діяльності 8. Прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій 9. Прибуток від операційної діяльності та надзвичайних подій 10. Прибуток від операційної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та від надзвичайних подій. 11. Правильні відповіді 4,8,10. 12. Усі відповіді правильні.
Тест 7. Назвіть показники, які враховуються при обчисленні валового прибутку підприємства. 1. Дохід (виручка) від реалізації продукції. 2. Дохід (виручка) від реалізації оборотних активів. 3. Податок на додану вартість. 4. Дохід (виручка) від реалізації основних фондів. 5. Акцизний збір. 6. Дохід (виручка) від реалізації необоротних активів. 7. Собівартість реалізованої продукції. 8. Дохід від спільної діяльності. 9. Адміністративні витрати.
Тест 8. Назвіть складові, які враховуються при обчисленні прибутку від операційної діяльності. 1. Інші операційні доходи та інші операційні витрати 2. Податок на прибуток. 3. Дохід (виручка) від реалізації продукції. 4. Податок на додану вартість. 5. Собівартість реалізованої продукції. 6. Акцизні збори. 7. Адміністративні витрати. 8. Витрати на збут. 9. Валовий прибуток
Тест 9. Знайдіть правильне визначення економічної сутності рентабельності. І. Сума отриманого прибутку підприємства 2. Сума прибутку, отриманого від операційної діяльності 3. Рівень дохідності підприємства. 4. Перевищення виручки від реалізації продукції над її собівартістю. 5. Сума фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його виробничо-господарську діяльність. 6. Перевищення прибутку від фінансових операцій над збитками від указаних операцій. 7. Перевищення доходів від іншої звичайної діяльності над збитками від указаної діяльності.
Тест 10. Назвіть показники, які необхідно використати при обчисленні рентабельності продажів І. Валовий прибуток підприємства. 2. Чистий прибуток підприємства. 3. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування. 4. Виручка від реалізованої продукції. 5. Вартість власного капіталу. 6. Вартість основних засобів і оборотних активів.
Тест 11. Знайдіть правильне визначення чистого прибутку підприємства згідно з формою 2 фінансової звітності. 1. Прибуток підприємства після сплати податків на прибуток, за землю і транспортні засоби. 2. Прибуток від реалізації продукції 3. Фінансовий результат від звичайної діяльності, після оподаткування скоригований на суму надзвичайних доходів чи збитків, а також податку від надзвичайного прибутку. 4. Прибуток, що залишився у підприємства після сплати податку на прибуток і сплати дивідендів. 5. Прибуток після відшкодування збитків від операційної діяльності. 6. Прибуток після відшкодування збитків від фінансових операцій. 7. Прибуток після відшкодування збитків від звичайної діяльності. 8. Правильні відповіді 3,4. 9.Усі відповіді правильні.
Тест 12. Чистий прибуток це: 1. прибуток від операційної діяльності; 2. прибуток від фінансової діяльності; 3. фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування; 4. фінансовий результат від звичайної діяльності, скоригований на величину податку на прибуток, величину надзвичайних доходів чи збитків, а також податку з надзвичайного прибутку.
Тест 13. Прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства, це прибуток після сплати: 1. податку на додану вартість та акцизного збору. 2. Обов’язкових платежів до фондів соціального страхування. 3. місцевих податків і зборів. 4. сплати податку на прибуток. 5. сплати всіх податків, зборів, обов’язкових платежів і дивідендів.
Тест 14. Нерозподілений прибуток це: 1. прибуток, що виплачений у вигляді дивідендів. 2. прибуток, що виплачений у вигляді премій та матеріальної допомоги. 3. прибуток, що має застосовуватися на капітальні вкладення та на виробничий розвиток підприємства. 4. прибуток, що спрямовується до резервного фонду.
Тест 15. Розподілений прибуток це такий прибуток, що: 1. залишається в розпорядженні підприємства для забезпечення інвестиційного розвитку підприємства. 2. спрямовується на погашення відсотків за користування кредитними ресурсами. 3. спрямовується на виплату дивідендів.. 4. використовується на надання матеріальної допомоги, премій та на благодійну діяльність. 5. використовується для поповнення резервного фонду.
Тест 16. До методів розрахунку прибутку відносяться: 1. метод прямого рахунку; метод розрахунку витрат на 1 грн. реалізованої продукції; економічний метод. 2. метод процентних відрахувань; метод порівняння доходів і витрат. 3. Балансовий метод; метод коефіцієнтів.
Тест 17. Назвіть складові, що враховуються при визначенні прибутку від фінансових операцій: 1. Отримані дивіденди. 2. Одержані пені, штрафи. 3. Прибуток від реалізації фінансових інвестицій. 4. Прибуток від неопераційних курсових різниць. 5. Відсотки, одержані за облігаціями. 6. Прибуток від операційної оренди.
Тест 18. Назвіть складові, що враховуються при визначенні прибутку від іншої звичайної діяльності: 1. Прибуток від реалізації фінансових інвестицій. 2. Прибуток від реалізації основних засобів та нематеріальних активів. 3. Прибуток від безоплатно отриманих оборотних активів. 4. Прибуток від уцінки та ліквідації необоротних активів. Тест 19. Назвіть показники, які необхідно використати для обчислення показника рентабельності продукції підприємства: 1. Валовий прибуток підприємства 2. Чистий прибуток підприємства 3. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування 4. Собівартість реалізованої продукції. 5. Вартість власного капіталу 6. Вартість основних засобів і оборотних активів.
Тест 20. Знайдіть правильне визначення валового прибутку підприємства 1. Прибуток підприємства після сплати ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань підприємства. 2. Прибуток від реалізації продукції, виконаних робіт, надання послуг. 3. Фінансовий результат від звичайної діяльності, після оподаткування скоригований на суму надзвичайних доходів чи збитків, а також податку від надзвичайного прибутку. 4. Прибуток, що визначається як фінансовий результат від основної операційної діяльності підприємства, після вирахування з чистого доходу собівартості реалізованої продукції. 5. Прибуток після відшкодування з виручки збитків від основної операційної діяльності. 6. Правильна відповідь 2, 4, 5. 7. Всі відповіді правильні.
Тест 21. Назвіть можливі напрямки використання чистого прибутку 1. Сплата відсотків за користування банківськими кредитами. 2. Сплата податку на прибуток. 3. Виплата дивідендів. 4. Створення резервного фонду. 5. Фінансування капітальних вкладень. 6. Виплата матеріальної допомоги працівникам підприємства. 7. Поповнення статутного фонду.
ЗМІСТОВНИЙ Модуль 2.
ТЕМА № 5. Тест 1. До прямих податків і зборів відноситься:
Тест 2. До місцевих податків і зборів відноситься:
Тест 3. Вкажіть, які показники використовуються для визначення величини прибутку, що оподатковується: 1).Скорегований валовий дохід, валові витрати, амортизаційні відрахування. 2). Виручка від реалізації продукції, податок на додану вартість, собівартість реалізованої продукції. 3). Чистий дохід, собівартість реалізованої продукції, акцизний збір.
Тест 4. Вкажіть, які податки і збори включаються до собівартості реалізованої продукції:
Тест 5. При визначенні ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, розраховуються такі вихідні показники:
Тест 6. Спрощена система оподаткування юридичних осіб суб’єктів малого бізнесу застосовується за таких вихідних умов, коли:
ТЕМА № 6. Тест 1. Основні засоби — це ...
Тест 2. Знос основних засобів — це...
Тест 3. Амортизація — це...
Тест 4. До методів нарахування економічної амортизації відносяться: 1. Кумулятивний. 2. Прямолінійний. 3. Виробничий. 4. Зменшення залишкової вартості (залишку). 5. Прискореного зменшення залишкової вартості. 6. Усі відповіді правильні.
Тест 5. До якого виду вартості основних фондів застосовуються норми амортизації для відповідних груп згідно з податковим законодавством
Тест 6. Як визначається залишкова вартість груп основних фондів на початок звітного періоду
Тест 7. Вкажіть, які види амортизації застосовуються на підприємстві
Тест 8. Які з названих показників безпосередньо впливають на розмір амортизації по групах основних фондів?
ТЕМА № 7. Тест 1. Вкажіть, які види оборотних коштів обслуговують сферу обігу? 1. Готова продукція на складі. 2. Грошові кошти на рахунках у банках в іноземній валюті. 3. Витрати майбутніх періодів. 4. Малоцінні та швидкозношувані предмети. 5. Кошти у касі, на рахунках у банках, у розрахунках, дебіторська заборгованість. 6. Готова продукція, що відвантажена.
Тест 2. Принципи організації оборотних коштів — це... 1. Самостійність у розпорядженні та управлінні оборотними коштами. 2. Визначення планової потреби в оборотних коштах та їх розміщення за окремими елементами й підрозділами. 3. Коригування розрахункових і чинних нормативів з урахуванням вимог господарювання, що постійно змінюються. 4. Наявність раціональної системи фінансування оборотних коштів. 5. Контроль за раціональним розміщенням і використанням оборотних коштів. 6. Правильні відповіді 2,3. 7. Всі відповіді правильні. Тест 3. Відповідно до яких документів здійснюється планування оборотних коштів? 1. Кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби. 2. Виробничої програми. 3. Бізнес-плану. 4. Платіжного календаря.
Тест 4. Вкажіть, які оборотні кошти слід віднести до нормованих? 1. Готова продукція на складі. 2. Виробничі запаси. 3. Грошові кошти. 4. Незавершене виробництво. 5. Дебіторська заборгованість. 6. Відвантажена готова продукція. 7. Допоміжні матеріали.
Тест 5. За допомогою яких показників можна визначити потребу підприємства в сировині, матеріалах, покупних напівфабрикатах? 1. Одноденних витрат конкретних видів сировини, матеріалів, розрахованих за виробничою собівартістю IV кв. планового року. 2. Собівартості одиниці продукції. 3. Норм запасу в днях конкретних видів сировини, матеріалів. 4. Обсягу реалізації продукції в плановому році.
Тест 6. За допомогою яких показників можна визначити потребу підприємства в оборотних коштах у незавершеному виробництві? 1. Тривалість виробничого циклу. 2. Кількість продукції, що випускається. 3. Одноденні витрати в незавершеному виробництві за планом IV кв. за виробничою собівартістю. 4. Коефіцієнт зростання витрат.
Тест 7. Які показники необхідні для нормування оборотних коштів у запасах готової продукції? 1. Норма запасу оборотних коштів щодо готової продукції. 2. Одноденний випуск продукції в IV кв. планового року за виробничою собівартістю. 3. Середні залишки оборотних коштів на початок планового року. 4. Випуск товарної продукції в плановому році.
Тест 8. Які показники треба використовувати, визначаючи потребу в оборотних коштах економічним методом? 1. Середні залишки оборотних коштів на початок планового року. 2. Зміни в обсязі виробництва продукції. 3. Розмір «виробничого» нормативу на початок планового року. 4. Розмір «невиробничого» нормативу на початок планового року. 5. Коефіцієнт прискорення обертання оборотних коштів. 6. Одноденний випуск продукції в IV кв. планового року за виробничою собівартістю.
Тест 9. До показників ефективності використання оборотних коштів відносяться ... 1. Фондовіддача. 2. Коефіцієнт обертання. 3. Прибутковість оборотних коштів. 4. Коефіцієнт завантаження. 5. Надлишок фактичної наявності оборотних коштів над нормативом.
Тест 10. Які оборотні кошти можна охарактеризувати як високоліквідні активи? 1. Оборотні кошти у виробничих запасах. 2. Цінні папери. 3. Готова продукція відвантажена. 4. Дебіторська заборгованість. 5. Гроші на банківських рахунках і в касі підприємства. 6. Векселі отримані.
Тест 11. Які оборотні кошти можна охарактеризувати як середньоліквідні активи? 1. Товари відвантажені. 2. Оборотні кошти у незавершеному виробництві. 3. Дебіторська заборгованість. 4. Казначейські векселі. 5. Гроші на банківських рахунках і в касі підприємства. 6. Витрати майбутніх періодів.
Тест 12. Які оборотні кошти можна охарактеризувати як низьколіквідні активи? 1. Дебіторська заборгованість. 2. Гроші на банківських рахунках і в касі підприємства. 3. Товари відвантажені. 4. Цінні папери. 5. Оборотні кошти у незавершеному виробництві. 6. Оборотні кошти у малоцінних та швидкозношуваних предметах. 7. Оборотні кошти у покупних напівфабрикатах. 8. Оборотні кошти у витратах майбутніх періодів.
Тест 13. Які показники оборотних коштів характеризують фінансовий стан підприємства? 1. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами. 2. Коефіцієнт покриття. 3. Рентабельність оборотних коштів. 4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності. 5. Коефіцієнт платоспроможності. 6. Питома вага виробничих оборотних фондів у загальній їх вартості. 7. Рівень інфляції. 8. Коефіцієнт кредитоспроможності. 9. Коефіцієнт реальної вартості оборотних активів.
Тест 14. Які джерела формування оборотних коштів можна віднести до власних і прирівняних до них?
ТЕМА № 8. Тест 1. Основними результатами аналізу фінансового стану є: 1) Дослідження результатів фінансового-господарської діяльності. 2) Аналіз фінансової звітності. 3) Оцінка майнового стану, ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності. 4) Планування фінансової діяльності підприємства.
Тест 2. Які з названих показників характеризують фінансову стійкість підприємства 1) Коефіцієнт оновлення основних засобів. 2) Рентабельність власного капіталу. 3) Коефіцієнт фінансування. 4) Коефіцієнт фінансової автономії. 5) Коефіцієнт маневреності власного капіталу. 6) Коефіцієнт оборотності основних засобів.
Тест 3. Які з названих коефіцієнтів враховуються при розрахунку базового інтегрального показника оцінки фінансового стану підприємства 1) Коефіцієнт покриття. 2) Коефіцієнт оборотності оборотних активів. 3) Коефіцієнт оборотності вкладеного капіталу. 4) Коефіцієнт фінансової автономії. 5) Коефіцієнт абсолютної ліквідності. 6) Коефіцієнт рентабельності операційних продаж за грошовим потоком. 7) Коефіцієнт маневреності власного капіталу. 8) Коефіцієнт рентабельності активів за грошовим потоком. 9) Коефіцієнт швидкої ліквідності. 10) Коефіцієнт відношення чистого позичкового капіталу до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції. Тест 4. Коефіцієнт фінансування дозволяє оцінити 1) Майновий стан. 2) Ліквідність. 3) Фінансову стійкість. 4) Ділову активність. 5) Рентабельність.
ЗМІСТОВНИЙ Модуль 3.
ТЕМА № 9. Тест1. Сутність кредиту полягає втому,що: 1) Кошти надаються позичальнику відповідно до умов кредитування. 2) Кредитор виділяє певну суму коштів під заставу. 3) Держава отримує кошти як позичальника. 4) Усі відповіді правильні.
Тест 2. Кредит може надаватися на основі таких принципів: 1). Терміновості. 2). Повернення. 3). Платності. 4). Цільового використання. 5) Усі відповіді правильні.
Тест 3. Комерційний кредит – це кредитні відносини, які виникають між 1) Комерційним банком та підприємством. 2) НБУ та підприємством. 3) Підприємством та фізичною особою. 4) Підприємствами.
Тест 4. Підприємству забороняється використовувати кредити на: 1) Виплату заробітної плати. 2) Придбання основних засобів. 3) Покриття збитків господарської діяльності. 4) Формування та збільшення статутного фонду.
Тема №10. Тест 1. До етапів фінансового планування відносяться:
Тест 2. Вкажіть, яке найбільш точне визначення фінансового планування? 1) Планування фінансових результатів діяльності підприємства. 2) Планування показників активу та пасиву балансу. 3) Визначення цілей фінансової стратегії. 4) Планування обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямками їх використання.
Тест 3. Яке призначення: перспективного фінансового планування? 1) Контроль за платоспроможністю підприємства. 2) Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності. 3) Фінансове забезпечення загального розвитку підприємства. 4) Фінансове забезпечення досягнення стратегічних цілей.
Тест 4. Бюджетування на підприємстві відноситься до системи 1) Стратегічного фінансового планування. 2) Перспективного фінансового планування. 3)Поточного фінансового планування. 4) Оперативного фінансового планування.
Тест 5. На підприємстві до основних (обов’язкових)відносяться наступні види бюджетів: 1) Бюджет виробництва продукції (робіт, послуг). 2) Бюджет витрат на матеріали. 3) Бюджет витрат на оплату праці. 4) Бюджет адміністративних витрат.
ТЕМА № 11. Тест 1. Санація підприємства це …. 1) Система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання банкрутства та ліквідації боржника, спрямована на йог офінансове оздоровлення. 2) Сукупність усіх заходів, які здатні привести до покращання фінансового стану підприємства. 3) Сукупність заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства. 4) Заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів.
Тест 2. Санація підприємства може відбуватись шляхом: a) Злиття підприємства з потужнішою компанією b) Випуску нових акцій чи облігацій c) Збільшення банківських кредитів d) Всі відповіді вірні Тест 3.Ознаки кризи прибутковості: a) Зайві виробничі потужності b) Надання незабезпечених кредитів c) Висока кредиторська заборгованість d) Незадовільна структура капіталу
Тест 4.Банкрутство пов’язане з: а) Падіння рентабельності; б) Падіння попиту; в) Неконкурентоспроможність продукції г) Всі відповіді вірні.
Тест 5.Неплатоспроможність у змісті банкрутства пов’язана з: д) Короткострокова нездатність погасити борги; е) Порушення ефективної структури капіталу; ж) Довгострокова нездатність погасити борги; з) Вірна відповідь відсутня.
17. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Тести для самоконтролю до МОДУЛЮ №1
Тест 1. Фінанси підприємств – це: (виберіть найбільш повну відповідь) 1. Грошові кошти підприємства. 2. Система грошових фондів. 3. Сума коштів статутного фонду підприємства. 4. Фінансові відносини, які формуються з бюджетом і цільовими фондами. 5. Система внутрішніх і зовнішніх відносин на підприємстві.
Тест 2. В основі організації фінансів підприємств: 1. Організація фінансової роботи на підприємстві. 2. Організація ефективної взаємодії фінансових відносин і грошових фондів за допомогою фінансового механізму. 3. Організація інформаційного забезпечення фондової діяльності підприємства. 4. Комерційний розрахунок.
Тест 3. Грошовий оборот здійснюється за такими напрямками: 1. Забезпечення виробництва такими товарами як сировина матеріали, запчастини тощо. 2. Виплата заробітної плати. 3. Формування доходів та відшкодування витрат в процесі реалізації продукції. 4. Сплата податків та зборів до бюджету та цільових фондів. 5. Отримання кредитів від банківських установ та інших підприємств, а також сплата відсотків за їх користування. 6. Забезпечення спільної діяльності підприємств. 7. Правильні відповіді 1-3. 8. Усі відповіді правильні.
Тест 4. Для відкриття поточного рахунка у банку до установ банків необхідно подати такі документи: 1. Заяву на відкриття рахунку встановленого зразка з підписом керівника та головного бухгалтера. 2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади. 3. Копію зареєстрованого статуту. 4. Копію документа про взяття підприємства на податковий облік. 5. Картку із зразками підписів осіб, яким надано право користувачів рахунком. 6. Довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду. 7. Копію довідки про внесення підприємства до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. 8. Документ, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків. 9. Заявку-розрахунок для встановлення загального ліміту каси, порядку та строків здавання готівкової виручки. 10. Правильні відповіді 1-6. 11. Усі відповіді правильні.
Тест 5. Акцепт це: 1. Відповідальна особа з оформлення вимоги-доручення. 2. Поручительство однієї юридичної особи за сплату іншою особою боргового зобов’язання. 4. Згода за оплату сум, що вказані у вимозі-дорученні. 5. Особа, на користь якої відкрито акредитив.
Тест 6. Принципи організації розрахунків для підприємства: (продовжити визначення) 1. Обов'язковості …. . 2. Права вибору … . 3. Самостійності вибору … . 4. Повідомлення організації … . 5. Наближення подій … . 6. В рамках наявних коштів … . 7. Забезпечення інформацією …. .
Тест 7. За якими видами доходів формуються грошові надходження підприємств: 1. Доходів від операційної та іншої звичайної діяльності. 2. Доходів від звичайної діяльності та надзвичайних подій. 3. Виручки від реалізації продукції, робіт, товарів, послуг та від іншої операційної діяльності. 4. Доходів від фінансових операцій та інвестиційної діяльності. 5. Доходів від звичайної діяльності.
Тест 8. При визначенні фінансового результату від звичайної діяльності підприємства слід враховувати такі показники: 1. доход від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства. 2. прибуток від реалізації фінансових інвестицій. 3. прибуток від реалізації основних засобів. 4. одержані дивіденди. 5. дохід від спільної діяльності. 6. одержані відсотки за облігаціями. 7. дохід від безоплатно отриманих оборотних активів. 8. Фінансовий результат від операційної діяльності.
Тест 9. Готівкові операції на підприємстві проходять через: 1. Касову книгу; 2. Платіжний баланс; 3. Активи; 4. Розрахункові документи; 5. Платіжні доручення.
Тест 10. Граничний розмір коштів, що можуть здійснюватися готівкою, визначаються: 1. Постановою НБУ; 2..Наказом Міністерства Фінансів; 3. Інструкцією Рахункової Палати; 4. Висновками Верховної Ради; 5. Законопроектом Кабміну.
Тести для самоконтролю до МОДУЛЮ №2 Тест 1. Яке з наведених нижче визначень характеризує загальний фінансовий результат діяльності підприємства. 1. Прибуток від операційної діяльності 2. Прибуток від звичайної діяльності 3. Прибуток від фінансових операцій 4. Чистий прибуток 5. Прибуток від основної та іншої операційної діяльності 6. Прибуток від операційної діяльності та фінансових операцій 7. Прибуток від операційної діяльності, фінансових операцій та іншої звичайної діяльності 8. Прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій 9. Прибуток від операційної діяльності та надзвичайних подій 10. Прибуток від операційної діяльності, фінансових операцій, іншої звичайної діяльності та від надзвичайних подій. 11. Правильні відповіді 4,8,10. 12. Усі відповіді правильні.
Тест 2. Назвіть показники, які необхідно використати для обчислення показника рентабельності продукції підприємства: 1. Валовий прибуток підприємства 2. Чистий прибуток підприємства 3. Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування 4. Собівартість реалізованої продукції. 5. Вартість власного капіталу 6. Вартість основних засобів і оборотних активів.
Тест 3. Знайдіть правильне визначення валового прибутку підприємства 1. Прибуток підприємства після сплати ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань підприємства. 2. Прибуток від реалізації продукції, виконаних робіт, надання послуг. 3. Фінансовий результат від звичайної діяльності, після оподаткування скоригований на суму надзвичайних доходів чи збитків, а також податку від надзвичайного прибутку. 4. Прибуток, що визначається як фінансовий результат від основної операційної діяльності підприємства, після вирахування з чистого доходу собівартості реалізованої продукції. 5. Прибуток після відшкодування з виручки збитків від основної операційної діяльності. 6. Правильна відповідь 2, 4, 5. 7. Всі відповіді правильні.
Тест 4. Назвіть можливі напрямки використання чистого прибутку 1. Сплата відсотків за користування банківськими кредитами. 2. Сплата податку на прибуток. 3. Виплата дивідендів. 4. Створення резервного фонду. 5. Фінансування капітальних вкладень. 6. Виплата матеріальної допомоги працівникам підприємства. 7. Поповнення статутного фонду. 8. правильні відповіді 3-7 9. правильні відповіді 1-3 10. всі відповіді правильні Тест 5. До прямих податків і зборів відноситься: 1. ПДВ.
Тест 6. Амортизація — це...
Тест 7. Відповідно до яких документів здійснюється планування оборотних коштів? 1. Кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби. 2. Виробничої програми. 3. Бізнес-плану. 4. Платіжного календаря 5. Фінансового плану
Тест 8. Які показники треба використовувати, визначаючи потребу в оборотних коштах за економічним методом? 1. Середні залишки оборотних коштів на початок планового року. 2. Зміни в обсязі виробництва продукції. 3. Розмір «виробничого» нормативу на початок планового року. 4. Розмір «невиробничого» нормативу на початок планового року. 5. Коефіцієнт прискорення обертання оборотних коштів. 6. Одноденний випуск продукції в IV кв. планового року за виробничою собівартістю.
Тест 9. Які показники оборотних коштів характеризують фінансовий стан підприємства? 1. Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами. 2. Коефіцієнт покриття. 3. Рентабельність оборотних коштів. 4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності. 5. Коефіцієнт платоспроможності. 6. Питома вага виробничих оборотних фондів у загальній їх вартості. 7. Рівень інфляції. 8. Коефіцієнт кредитоспроможності. 9. Коефіцієнт реальної вартості оборотних активів.
Тест 10. Які джерела формування оборотних коштів можна віднести до власних і прирівняних до них? 1.Статутний капітал. 2.Кредиторська прострочена заборгованість. 3.Статутний капітал, що зменшений на суму залишкової вартості основних фондів і збільшений на суму нерозподіленого прибутку. 4.Сталі пасиви. 5.Амортизаційні відрахування 6.Чистий прибуток.
Тести для самоконтролю до МОДУЛЮ №3 Тест 1. Основними результатами аналізу фінансового стану є: 1) Дослідження результатів фінансового-господарської діяльності. 2) Аналіз фінансової звітності. 3) Оцінка майнового стану, ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності. 4) Планування фінансової діяльності підприємства.
Тест 2. Які з названих показників характеризують фінансову стійкість підприємства 1) Коефіцієнт оновлення основних засобів. 2) Рентабельність власного капіталу. 3) Коефіцієнт фінансування. 4) Коефіцієнт фінансової автономії. 5) Коефіцієнт маневреності власного капіталу. 6) Коефіцієнт оборотності основних засобів.
Тест 3. Які з названих коефіцієнтів враховуються при розрахунку базового інтегрального показника оцінки фінансового стану підприємства 1) Коефіцієнт покриття. 2) Коефіцієнт оборотності оборотних активів. 3) Коефіцієнт оборотності вкладеного капіталу. 4) Коефіцієнт фінансової автономії. 5) Коефіцієнт абсолютної ліквідності. 6) Коефіцієнт рентабельності операційних продаж за грошовим потоком. 7) Коефіцієнт маневреності власного капіталу. 8) Коефіцієнт рентабельності активів за грошовим потоком. 9) Коефіцієнт швидкої ліквідності. 10) Коефіцієнт відношення чистого позичкового капіталу до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції. Тест 4. Коефіцієнт покриття дозволяє оцінити 1) Майновий стан. 2) Ліквідність. 3) Фінансову стійкість. 4) Ділову активність. 5) Забезпечення власними оборотними коштами
Тест 5. Кредит може надаватися на основі таких принципів: 1). Терміновості. 2). Повернення. 3). Платності. 4). Цільового використання. 5).Усі відповіді правильні.
Тест 6. Підприємству забороняється використовувати кредити на: 1) Виплату заробітної плати. 2) Придбання основних засобів. 3) Покриття збитків господарської діяльності. 4) Формування та збільшення статутного фонду. 5). Поповнення оборотного капіталу
Тест 7. До етапів фінансового планування відносяться:
Тест 8. Вкажіть найбільш точне визначення фінансового планування? 1) Планування фінансових результатів діяльності підприємства. 2) Планування показників активу та пасиву балансу. 3) Визначення цілей фінансової стратегії. 4) Планування обсягів фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямками їх використання. 5. Визначення шляхів економічного розвитку підприємства
Тест 9. Бюджетування на підприємстві відноситься до системи 1)Макроекономічного фінансового планування. 2) Перспективного фінансового планування. 3)Поточного фінансового планування. 4) Оперативного фінансового планування. 5. Формування фінансової стратегії.
Тест 10. Санація підприємства це (знайдіть найбільш повну відповідь) 1) Система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання банкрутства та ліквідації боржника, спрямована на його фінансове оздоровлення. 2) Сукупність усіх заходів, які здатні привести до покращання фінансового стану підприємства. 3) Сукупність заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства. 4) Заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів. 5.Система заходів для запобігання кризового стану
18.ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ
10. Нерозподілений прибуток підприємства: економічний зміст, формування, використання та відображення у фінансовій звітності. 11. Зміст та завдання управління фінансами підприємств. 12. Особливості виконання розрахунків амортизаційних відрахувань в контексті положень Податкового кодексу України. 13. Сутність та види грошових розрахунків на підприємстві. 14. Аналіз стану та ефективності використання основних засобів за системою фінансових показників. 15. Безготівкові розрахунки підприємства: сутність та особливості класифікації. 16. Амортизаційні відрахування як джерело власних фінансових ресурсів підприємства. 17. Касові операції підприємства: сутність та особливості проведення. 18. Фінансові ресурси підприємства: економічний зміст, джерела формування та напрями використання. 19. Банківські рахунки, їх види та порядок відкриття. 20. Особливості методів і норм амортизації в сучасних економічних умовах. 21. Основні форми безготівкових розрахунків та принципи їх організації. 22. Капітальні вкладення як джерело розширеного відтворення основних засобів. 23. Розрахункова та платіжна дисципліна на підприємстві. 24. Інвестиційної діяльності підприємства: економічний зміст та особливості відображення доходів і витрат у фінансовій звітності. 25. Вексельна форма розрахунків на підприємстві. 26. Фінансова стратегія підприємства: економічний зміст та особливості формування в сучасних економічних умовах. 27. Розрахунки платіжними дорученнями та платіжними вимогами-дорученнями: порядок виконання, загальні ознаки та відмінності. 28. Економічний зміст, види та взаємозв¢язок показників оцінки фінансового стану виробничих фондів підприємства. 29. Акредитивна та чекова форми безготівкових розрахунків на підприємстві. 30. Економічний зміст, норми нарахувань та відображення у фінансовій звітності витрат на амортизацію. 31. Порядок розрахунків в умовах застосування переказного векселя. 32. Завдання та методи фінансового планування на підприємстві. 33. Складові грошових надходжень підприємства в сучасних економічних умовах. 34. Зміст фінансового плану підприємства та порядок його складання. 35. Формування ціни реалізації продукції підприємства за складовими. 36. Фінансове планування та бюджетування на підприємстві. 37. Формування (планування) виручки від реалізації продукції. 38. Сутність, склад і структура оборотних коштів підприємства. 39. Особливості формування доходів від фінансової та інвестиційної діяльності підприємства. 40. Класифікація оборотних коштів підприємств і принципи їх організації. 41. Види доходів підприємства та особливості їх формування в сучасних економічних умовах. 42. Значення нормування оборотних коштів на підприємстві та фактори, що впливають на їх склад, структуру та обсяги. 43. Фінансові результати підприємства: види, особливості формування та відображення у фінансовій звітності. 44. Характеристика та порядок розрахунку основних показників рентабельності. 45. Економічний зміст та взаємозв¢язок фінансових показників підприємства: чистий дохід від реалізації продукції, собівартість, прибуток. 46. Сукупний норматив оборотних коштів: елементи та алгоритм розрахунку. 47. Економічний зміст податків, їх види та особливості визначення податкового навантаження для підприємства. 48. Показники стану та ефективності використання оборотних коштів підприємства. 49. Особливості розрахунку та сплати податку на прибуток для підприємств. 50. Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) підприємства: склад показників, їх призначення та особливості розрахунку. 51. Прибуток як фінансовий результат діяльності підприємства: види та відображення у фінансовій звітності. 52. Кредити, що надаються підприємствам за основними ознаками класифікації. 53. Фактори, що впливають на формування прибутку підприємства. 54. Класифікація та порядок розрахунку основних показників фінансового стану підприємства. 55. Методи розрахунку прибутку від реалізації продукції на підприємстві. 56. Санація підприємства: економічна сутність та випадки, коли приймаються рішення про її проведення. 57. Формування чистого прибутку у відповідності з вимогами складання фінансової звітністї підприємства. 58. Умови та порядок надання кредитів підприємству установами банків.
19. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
До Робочої програми входять: 2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка); 2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.4. Тестові завдання; 2.5. Екзаменаційні та залікови білети (окрема папка); 2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка); 2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка); 2.8. Методичні рекомендації та тематика з написання курсових робіт; 2.9.. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.
20. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Обов’язкові джерела
10. Фінанси. Підручник (за ред..С.І.Юрія, В.М.Федосова –К.: Знання 2008 -611с. 11. Державна політика стабілізації фінансів підприємств. Монографія. За ред..чл.кор.НАН України В.І.Даниленка. НАН України Ін-т екон. та прогнозув. – К.: 2011- 456с. Законодавчі та нормативні акти
Інші додаткові джерела
Джерела з навчальної літератури в Інтернеті
100.Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development) www.worldbank.org/ibrd 101. Податковий кодекс України від 02.12.10 № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua. 102. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати"", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. № 397/3690 зі змінами та доп. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua. 103. Наказ Міністерства фінансів України від 31 листопада 1999 р. № 290 "Про затвердження оложення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доход"", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 р. № 860/4153 зі змінами та доп. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua. 104.Наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. № 318 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 19 січня 2000 р. № 27/4248 зі змінами та доп. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua. 105.Молдован О. Податок на прибуток: на що чекати бізнесу [Електронний ресурс] / О. Молдован // Економічна правда. – Режим доступу : http://www.epravda.com.ua.
Періодичні видання Журнал «Актуальні проблеми економіки»", Урядовий кур'єр", "Голос України", "Інвестиційна газета", "Ділова Україна", "Бізнес" з тематичними додатками, "Галицькі контракти" з тематичними додатками, "Баланс" з тематичними додатками, "Бухгалтерський облік і аудит" з тематичними додатками, "Фінанси України", "Економіка України", "Економіст", «Вісник» КНУТД.
Навчально-методичне видання
Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ
Навчально-методичний комплекс
Відповідальний технічний редактор:
Підп.до друку. ХХ.ХХ.2013. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79. Тираж 300 пр.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||