|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ« Назад
ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 23.01.2016 03:17
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра цивільного та господарського права
ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013
УДК 347.73(477)(075.8) ББК 67.9(4Укр)
Обговорено і схвалено на засіданні Протокол № 1 від 19.09.2013 р.
Рецензенти: Севрюкова Інна Феліксівна – кандидат юридичних наук, доцент Нескороджена Лариса Леонідівна – кандидат юридичних наук, доцент
Укладач: Ісаєва Наталія Карлівна – кандидат юридичних наук, доцент Фінансове право України:Навчально-методичний комплекс // Укл. Н.К. Ісаєва. – К.: Національна академія управління, 2013. –124 с.
Навчально–методичний комплекс “Фінансове право України” включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями, плани семінарських занять, завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положеня з впровадження рейтингово-модульної системи оцнювння студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу.
УДК 347.73(477)(075.8) ББК 67.9(4Укр) © Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013
1. ПЕРЕДМОВА
Фінансова політика держави провадиться в життя через фінансове законодавство. Правові норми, що регулюють фінансові відносини, містяться як у загальних, так і у спеціальних, присвячених регулюванню тільки фінансових відносин, нормативних актах. В них знаходить своє відбиття політика, скерована на використання фінансів в інтересах держави. Фінансове право, яке є сукупністю правових норм, що регулюють суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави, в останнє десятиріччя докорінно змінилося. Динамічний та суперечливий розвиток законодавства, зумовлений кардинальними змінами в політиці та економіці нашої держави, вимагає його осмислення, послідовного аналізу і глибокого вивчення. Це необхідно для успішного застосування його в практичній діяльності фахівців як юридичних так і економічних спеціальностей, а також спеціалістів управлінського профілю. Кожна галузь права має свій предмет регулювання. Фінансове право регулює специфічний вид відносин, які виникають в процесі фінансової діяльності, тобто в процесі формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів, необхідних для виконання функцій органами держави і органами місцевого самоврядування. У фінансовій діяльності беруть участь усі без винятку органи держави, органи місцевого самоврядування, юридичні особи всіх форм власності і організаційно-правових видів діяльності, громадяни, які відповідно до ст. 67 Конституції України зобов'язані сплачувати податки і збори. Фінансове законодавство є розгалуженим, мобільним, необхідно постійно слідкувати за його змінами, вивчати його, оскільки різновидів відносин, що мають грошовий характер, багато, але виникають вони не з фінансової діяльності і регулюються нормами цивільного, адміністративного та господарського права. Для правильного вибору актів, норми яких регулюють грошові відносини, що виникають з фінансової діяльності, необхідно знати специфіку цих відносин і норм, що їх регулюють. Знання фінансового права, сутності, особливостей фінансово-правових інститутів необхідно для студентів-юристів, економістів, аспірантів, практикам для вірного застосування фінансово-правових актів. Навчально–методичний комплекс “Фінансове право України” включає опис дисциплін, програму курсу (побудовану за змістовними модулями, плани семінарських занять, завданнями для самостійної роботи до змістовних модулів, список рекомендованих джерел, перелік тем курсових робіт та методичні рекомендації з їх написання, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю. Тимчасове положеня з впровадження рейтингово-модульної системи оцнювння студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально–методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу.
Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__
2. Порядок оцінювання знань студентів
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів.
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.
ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» д.ю.н., професор Матвійчук В.К. __________________ « 19 » вересня 2013
ВНЗ «Національна академія управління»
3.
Фінансове право
ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки бакалавра
Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Освітньо – кваліфікаційний рівень «бакалавр»
Київ-2013 протокол № 1 від 09 вересня 2013 р.
Розробники програми:
Ісаєва Наталія Карлівна – кандидат юридичних наук, доцент
Завідувач кафедри д. юрид. наук, професор Матвійчук В.К.
Затверджено та схвалено радою юридичного факультету до друку, протокол № 1 від12 вересня 2013 р.
Декан юридичного факультету канд.. юрид. наук, доцент Нікітін Ю.В.
3. ПРОГРАМА КУРСУ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І.
Тема 1. Предмет, метод і система фінансового права. Фінансово – правові норми та фінансово-правові відносини. Фінансова діяльність держави Поняття, предмет і метод фінансового права. Особливості методу регулювання фінансово-правових відносин. Місце фінансового права в системі права держави. Зв'язок фінансового права з іншими галузями права. Система та джерела фінансового права. Фінансово-правові інститути. Наука фінансового права і фінансове право. Фінансово – правові норми, їх види, особливості та зміст. Структура фінансово – правових норм: гіпотеза, диспозиція, санкція. Зобовязуючі, забороняючі та уповноважуючі фінансово – правові норми. Фінансово – правові відносини, їх матеріальний і юридичний зміст. Субєкти фінансово – правових відносин. Характерні риси фінансово – правових відносин. Матеріальні і процесуальні фінансово – правові відносини. Фінанси як економічна і юридична категорія. Поняття, методи і форми здійснення фінансової діяльності держави. Фінансова система України. Правові форми фінансової діяльності держави. Фінансово-правові та фінансово-планові акти Органи, що здійснюють керівництво фінансовою діяльністю держави: органи загальної компетенції і спеціальної компетенції.
Тема 2. Правові засади фінансового контролю в Україні. Повноваження в сфері фінансового контролю органів загальної компетенції. Правовий статус Рахункової палати. Поняття фінансового контролю і його роль в державі. Законодавство України, що регулює діяльність контрольних органів та здійснення фінансового контролю. Органи, які здійснюють фінансовий контроль. Повсякденний внутрігосподарський фінансовий контроль. Відомчий фінансовий контроль. Позавідомчий фінансовий контроль. Недержавний фінансовий контроль. Види фінансового контролю: попередній, оперативний та наступний фінансовий контроль. Методи фінансового контролю. Юридичне значення акту ревізії. Повноваження в сфері фінансового контролю Верховної Ради України. Повноваження комітетів Верховної Ради України. Тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України. Слідчі комісії Верховної Ради України. Повноваження Президента України в сфері фінансового контролю. Повноваження Кабінету Міністрів України в сфері фінансового контролю. Повноваження органів місцевого самоврядування в сфері фінансового контролю. Повноваження місцевих державних адміністрацій в сфері фінансового контролю. Місце Рахункової палати в системі державних органів. Порядок призначення посадових осіб Рахункової палати. Функції Рахункової палати. Повноваження Рахункової палати. Особливості діяльності Рахункової палати.
Тема 3. Повноваження в сфері фінансового контролю Міністерства фінансів України та Державного казначейства України. Повноваження Державної фінансової інспекції та Державної податкової служби. Недержавний фінансовий контроль: правові засади аудиторської діяльності Правовий статус Міністерства фінансів України: завдання, функції, повноваження. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України Державне казначейство України: завдання, функції, повноваження. Завдання Державної податкової служби України. Функції Державної податкової служби України. Повноваження Державної податкової служби України. Завдання і функції Державної контрольно – ревізійної служби України. Повноваження контрольно – ревізійної служби України. Поняття та значення аудиторської діяльності. Підстави для здійснення аудиторських перевірок. Аудиторські фірми та аудитори. Аудиторська палата та її функції. Обовязковий аудит відповідно до Закону. Права аудиторів при здійсненні аудиторських перевірок. Стандарти аудиту.
Тема 4. Правове регулювання бюджетних відносин в Україні. Бюджетна система України. Правові засади розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи України. Бюджетний процес в Україні. Поняття бюджету та його роль в державі. Бюджет як економічна категорія. Поняття бюджету як юридичної категорії. Особливості Закону про Державний бюджет України. Бюджетний період. Бюджетний цикл. Бюджетне законодавство України: склад та особливості. Бюджетне право і бюджетні правовідносини. Поняття бюджетного права як особливого фінансово-правового інституту. Поняття та особливості бюджетних правовідносин. Учасники бюджетних правовідносин. Поняття бюджетної системи України Склад бюджетної системи України. Державний бюджет України. Місцеві бюджети України. Бюджети місцевого самоврядування. Зведений бюджет. Принципи бюджетної системи України та механізм їх реалізації в бюджетному законодавстві України. Бюджетна класифікація та її призначення. Порядок затвердження бюджетної класифікації. Класифікація доходів бюджету. Класифікація видатків бюджету. Класифікація фінансування та боргу. Загальний та спеціальний фонд бюджету. Правові засади розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи України. Доходи і видатки Державного бюджету України. Класифікація доходів і видатків бюджету за Бюджетним кодексом України. Загальний і спеціальний фонд бюджету. Доходи і видатки місцевих бюджетів України. Правовий режим таємних видатків. Правова регламентація складу доходів Державного бюджету. Головні джерела доходів Державного бюджету. Склад видатків Державного бюджету України. Правовий режим таємних видатків. Поняття та види міжбюджетних трансфертів. Порядок надання міжбюджетних трансфертів. Дотації, субвенції, субсидії, їх поняття та особливості. Доходи місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів та їх особливості. Видатки місцевих бюджетів. Міжбюджетні відносини. Правові засади бюджетного регулювання. Поняття та методи бюджетного регулювання. Дотації, субвенції, субсидії та їх поняття і особливості. Механізм бюджетного регулювання, закріплений в Бюджетному кодексі України. Правова регламентація розрахунку обсягу видатків для визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коефіцієнти для їх корегування за Бюджетним кодексом України. Бюджетний процес в Україні Поняття і зміст бюджетного процесу. Бюджетний цикл і бюджетний період. Порядок складання проекту бюджету: розробка бюджетної резолюції Верховною Радою України, розробка попереднього зведеного проекту бюджету, робота міністерств і відомств над зведеним проектом, підготовка проектів зведеного та Державного бюджетів. Порядок розгляду проекту бюджету: розгляд проекту бюджету центральними та місцевими органами виконавчої влади, розгляд проекту бюджету Верховною Радою та місцевими радами. Порядок затвердження бюджету. Зміст правових актів про бюджет. Порядок виконання бюджету. Виконання доходної частини. Виконання видаткової частини. Функції Державного казначейства. Система єдиного казначейського рахунку. Контроль за виконанням. Звітність про виконання бюджетів. Державний кредит як джерело доходу Державного бюджету. Правові засади державного кредиту, форми, види позик.
Тема 5. Відповідальність в бюджетній сфері Поняття та склад бюджетного правопорушення. Класифікація бюджетних правопорушень. Види відповідальності за бюджетні правопорушення. Особливості застосування відповідальності за бюджетні правопорушення. Санкції за бюджетні правопорушення, передбачені Бюджетним кодексом України: види, порядок застосування та порядок оскарження рішень про застосування санкцій за бюджетні правопорушення. Відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення бюджетного планування. Відповідальність органів Державного казначейства України.
Тема 6. Правові засади бюджетного фінансування. Бюджетне фінансування: поняття, принципи. Особливості кошторисно-бюджетного фінансування. Фінансування державних видатків; суб’єкти фінансування та принципи. Поняття та принципи бюджетного фінансування. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування: принципи та об’єкти фінансування. Порядок кошторисно-бюджетного фінансування. Порядок фінансування соціально-культурних заходів. Порядок фінансування охорони здоров'я та фізичної культури. Порядок фінансування видатків на оборону. Правове регулювання видатків на утримання законодавчої, виконавчої влади та правоохоронних органів Кошторис витрат бюджетної установи та його правовий режим. Поняття кошторису витрат бюджетної установи. Види кошторисів витрат бюджетної установи. Форма кошторису та його складові частини. Порядок складання кошторису. Порядок затвердження кошторису. Внесення змін до кошторису Виконання кошторисів.
Змістовий модуль II.
Тема 7. Податкове право і податкові правовідносини. Податок як економіко-правова категорія. Податкове законодавство України. Податок, як економіко-правова категорія. Становлення та розвиток оподаткування. Поняття оподаткування, його значення. Сутність оподаткування. Принципи оподаткування. Поняття податку в широкому та вузькому розумінні. Специфічні юридичні ознаки податку. Поняття "податок", "збір", "мито". Відмінність податку від інших загальнообов'язкових внесків до бюджетів та державних цільових фондів. Поняття функцій податку. Класифікація податків за формою оподаткування, за критерієм платника податків, за характером використання, за строком стягнення, за економічним змістом, за спрямованістю, за порядком введення та територією справляння, за джерелами сплати податку.
Структура (елементи) податку, її правове регулювання. Значення елементів податку їх види. Основні та додаткові елементи податку. Поняття суб'єкта оподаткування, платника податків, їх види. Поняття представництва у податковому праві та його види. Поняття предмета, об'єкта оподаткування, джерела сплати податку. Види об'єктів оподаткування. Податкова база. Поняття масштабу податку, одиниці оподаткування, податкової бази. Методи обчислення та способи визначення податкової бази. Поняття ставки податку та її види. Класифікація ставок податку за ступенем податкового тиску на платника, за методом встановлення, за змістом, за формою стимулювання платника. Поняття методу оподаткування та його види. Поняття податкових пільг та їх значення. Види податкових пільг: вилучення, знижки, податковий кредит. Форми податкових пільг. Поняття обчислення податку. Способи обчислення податку. Поняття сплати податку та порядку сплати податку. Способи сплати податків. Поняття податкового періоду та його види. Поняття строку сплати податку. Порядок надання органами державної податкової служби України відстрочок і розстрочок сплати податків.
Податкове право та податкове законодавство. Предмет та метод правового регулювання. Співвідношення податкового права з іншими галузями права. Принципи податкового права. Поняття системи податкового права та системи податкового законодавства. Поняття податкового закону та його види. Поняття джерел податкового права. Класифікація джерел податкового права за владно-територіальним принципом, за характером правових норм, за особливостями правового регулювання. Поняття Податкового кодексу його структура. Поняття подвійного оподаткування та його види. Методи усунення подвійного оподаткування. Характеристика методів усунення подвійного оподаткування в Україні. Поняття та види податкових міжнародно-правових договорів. Поняття міжнародного податкового права та його цілі. Поняття міжнародних договорів з питань оподаткування та їх види.
Тема 8. Правове регулювання податків з фізичних осіб Платники податку на доходи фізичних осіб та податкові агенти. Об'єкт оподаткування. Поняття податкового кредиту при оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб та порядок його застосування. Витрати, що включаються до податкового кредиту. Поняття податкової соціальної пільги, її види та порядок застосування платниками податку на доходи фізичних осіб. Ставки податку на доходи фізичних осіб. Порядок нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Оподаткування доходів фізичних осіб-СПД. Особливості оподаткування виграшів та призів податком на доходи фізичних осіб. Порядок та умови оподаткування доходів отриманих від операцій з майном. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб спадщини та подарунків. Оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум надміру витрачених коштів отриманих платником на відрядження чи під звіт та не повернених у встановлений строк. Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб іноземних доходів.
Тема 9. Оподаткування прибутку підприємств. Поняття прибутку, доходу, собівартості, амортизаційних відрахувань. Структура доходу та собівартості. Загальні та спеціальні платники. Загальна та спеціальні ставки. Податкові періоди. Строки сплати податку. Порядок подання декларацій з податку на прибуток. Визначення безнадійної заборгованості. Порядок врегулювання безнадійної заборгованості. Товарообміні (бартерні) операції. Страхова діяльність. Операції із розрахунками в іноземній валюті. Операції з пов'язаними особами. Операції з торгівлі цінними паперами та деривативами. Спільна діяльність на території України без створення юридичної особи. Оподаткування дивідендів. Оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями. Оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань. Оподаткування неприбуткових установ і організацій. Оподаткування підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Оподаткування окремих платників податку Оподаткування інноваційної діяльності інноваційних центрів, внесених до державного реєстру. Оподаткування "Укрзалізниці". Оподаткування прибутку, отриманого від виконання угоди про розподіл продукції. Пільги при оподаткуванні податком на прибуток підприємств. Тема 10. Правовий режим податку на додану вартість. Поняття непрямих податків. Види непрямого оподаткування. Поняття доданої вартості та порядок її утворення. Поняття та сутність ПДВ. Переваги та недоліки ПДВ. Платники ПДВ, їх реєстрація в органах державної податкової служби. Операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ. Ставки податку. Податкові періоди. Податкове зобов'язання та податковий кредит. Строки сплати податку та подання декларацій. Порядок бюджетного відшкодування платникам сум ПДВ. Поняття та значення податкової накладної. Поняття акцизного збору. Види товарів, що підлягають оподаткуванню акцизним збором. Відмінність акцизного збору і ПДВ. Платники акцизного збору та об'єкт оподаткування. Ставки акцизного збору. Порядок нарахування акцизного збору. Порядок сплати акцизного збору. Реєстрація платників ПДВ в органах державної податкової служби. Порядок застосування "0" ставки при оподаткуванні ПДВ.
Тема 11. Правовий режим акцизного податку Особливості оподаткування акцизним податком. Платники акцизного податку. Об'єкти оподаткування акцизним податком. База оподаткування. Підакцизні товари та ставки податку. Дата виникнення податкових зобов'язань. Порядок обчислення податку з товарів, вироблених на митній території України. Порядок обчислення податку з товарів, які ввозяться на митну територію України.Порядок обчислення податку в разі тимчасового ввезення на митну територію України та переміщення через митну територію України транзитом підакцизних товарів. Особливості обчислення податку за адвалорними ставками. Особливості обчислення податку з тютюнових виробів. Порядок і строки сплати податку. Складення та подання декларації з акцизного податку. Контроль за сплатою податку. Особливості оподаткування алкогольних напоїв. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Ввезення на митну територію України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Контроль за надходженням податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Особливості оподаткування деяких підакцизних товарів залежно від напряму його використання. Акцизні склади.
Тема 12. Правовий режим плати за землю Платники податку. Об'єкти оподаткування. База оподаткування. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження). Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження). Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Особливості встановлення ставок земельного податку. Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів. Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставки податку за земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб. Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню. Особливості застосування пільгового оподаткування. Податковий період. Порядок обчислення плати за землю. Строк сплати плати за землю. Орендна плата. Індексація нормативної грошової оцінки земель. Порядок зарахування до бюджетів плати за землю
Тема 13. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Поняття відповідальності, її види та підстави застосування. Поняття податкового правопорушення. Ознаки податкових правопорушень: суспільна небезпека; протиправність; винність; караність. Склад податкових правопорушень: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Класифікація податкових правопорушень залежно від: характеру санкцій та галузей права, що регулюють податкові правовідносини; ступеня суспільної небезпеки; суб'єкта відповідальності; об'єкта правопорушення. Поняття фінансово-правової відповідальності у податковому праві її особливості. Види фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства. Порядок застосування фінансової відповідальності органами ДПС. Поняття адміністративної відповідальності за податкові правопорушення та її правове регулювання. Види проступків та адміністративних стягнень у сфері оподаткування. Повноваження та порядок органів ДПС щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Поняття кримінальної відповідальності у сфері оподаткування. Види податкових злочинів. Компетенція слідчих податкової міліції щодо проведення досудового слідства.
Тема 14. Фінансово–правові відносини, які виникають з діяльності банків Правовий статус банків в Україні. Банківська система України. Національний банк України: його роль у проведенні грошово-кредитної політики та банківського нагляду. Функції і повноваження Національного банку України. Види банків. Порядок створення банків. Фінансово–правові відносини, які виникають з діяльності банків. Правова природа взаємовідносин банку і клієнта.
Затверджено: Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» д.ю.н., професор Матвійчук В.К. __________________ ВНЗ «Національна академія управління» Кафедра цивільного та господарського права
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ФІНАНСОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Галузь знань 0304 “Право” Напрям підготовки 6.030401 “Правознавство” Юридичний факультет
Київ-2013
Розроблено та внесено: на засідання кафедри цивільного та господарського права, протокол № 1 від 09 вересня 2013 р.
Розробники програми: Ісаєва Н.К., канд. юрид.наук, доцент.
Завідувач кафедри докт. юрид. наук, професор Матвійчук В.К.
Затверджено та схвалено радою юридичного факультету, протокол № 1 від 12 вересня 2013 р.
Декан юридичного факультету канд. юрид. наук, доцент Нікітін Ю.В.
5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ Дисципліна: «Фінансове право України.»
Фінансове право є базовою дисципліною, яка передбачає вивчення основних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють сферу фінансових відносин в державі, враховуючи надзвичайно великий обсяг чинного фінансового законодавства та дуже широку і розгалужену фінансову сферу. Необхідний обсяг знань, отриманих в курсі фінансового права є базою для більш поглибленого та детального вивчення бюджетного права, податкового права, банківського права. Головною метою дисципліни надати студенту базові знання великого масиву фінансового законодавства України у поєднанні з теорією фінансового права в цілому та його основних правових інститутів: правових засад фінансового контролю, бюджетного права, податкового права, банківського права. Навчальний процес обумовлений особливістю предмету регулювання фінансового права, яке найбільш тісно пов’язане з такими галузями права, як конституційне, адміністративне, господарське право та іншими, а також проблемами практики застосування фінансового законодавства України. Завдання курсу фінансового права як1 навчальної дисципліни полягає у формуванні професійного підходу до аналізу законодавства України, що регулює сферу фінансових відносин, його вивчення та застосування цих знань в професійній діяльності з використанням наукової методології. Студенти повинні глибоко засвоїти теоретичні засади фінансового права та фінансово-правових відносин, чинне законодавство України, що регулює діяльність органів органів держави, які мають повноваження в фінансовій сфері, бюджетне, податкове, банківське законодавство, а також головні підзаконні нормативно-правові акти. Важливо навчитися застосовувати теоретичні знання при роботі з законами України та іншими нормативно – правовими актами, детально аналізувати положення законів та застосовувати їх при вирішенні конкретних ситуацій на прфесійному рівні, що виникають у сфері фінансових відносин.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль 1.
Змістовний модуль 1. Предмет, метод і система фінансового права. Правові засади фінансового контролю в Україні. Правове регулювання бюджетних відносин в Україні.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Змістовний модуль 2.
Правові засади оподаткування в Україні. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Фінансово–правові відносини, які виникають з діяльності банків.
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «фінансове право» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці. Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, у роботі «Юридичної кліники», під час рольових або ділових ігор тощо. Практична робота спрямована на використання набутих знаньу вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіни пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленневий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак (наприклад, склад злочину, елемени складу злочину тощо). Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого (наприклад, ознак злочину для розуміння поняття злочину). Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного (наприклад, загальний об'єкт злочину, потім родовий і нарешті безпосередній об'єкт злочину тощо). Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань). Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуаціюі і пропонує студентам її розв''язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом фінансового права згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного фінансового законодавства і рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу -пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
Перелік тем практичного заняття визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення ґрунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тестах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті. Під час проведення практичного заняття група може бути поділена на підгрупи. Структура практичного заняття:
Різновиди занять залежать саме від практичної частини. Це може бути вирішення задач, виконання вправ, спостереження, експерименти. Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи студента.
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Загальна підготовка до практичних занять передбачає визначення їх тематики, розробку планів занять, визначення мінімуму обов'язкової для вивчення літератури, методичних рекомендацій. Проведення практичних занять базується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; комплекти завдань різної складності для роботи з ними на занятті. Підготовка до практичного заняття проводиться поетапно: 1 етап - визначення цілі: - формування конкретних (окремих) навичок і умінь;
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так: Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Практичне заняття проводиться на підставі методичних рекомендацій по проведенню практичних і лабораторних занять, згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року ;за №.1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління”. Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгяд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання фахівців, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям. Основними цілями практичних занять є: - формування у студентів умінь і навичок практичних дій, необхідних спеціалістам для грамотного виконання функціональних обов'язків; - розвиток у студентів професійно-ділових якостей, що передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою випускника певного освітнього рівня; - формування у студентів інтересу до майбутньої спеціальності. Головна мета набуття практичних умінь і навичок, повинна бути зрозумілою як викладачу, так і студентам. Його завданнями можуть бути: - підготовка до самостійного виконання практичних завдань; - підготовка студентів до контрольних робіт; - набуття вмінь застосування теоретичних знань на практиці; - підготовка студентів до майбутньої практичної діяльності тощо. На цих заняттях викладач організовує розгляд – слухачами студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, а головне - формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття можуть проходити у таких формах: 1 . Аудиторні практичні заняття;
Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів якості їх підготовленості до заняття. Найбільш розповсюдженими методами є: 1. Вправи (групові і індивідуальні), в ході яких аналізується і відпрацьовуються : - різні практичні дії; - професійні ввідні з прийняттям по них конкретних рішень; - службові задачі, що відображають поведінку спеціалістів в різних умовах професійної діяльності; - службові документи. - формування базових (складних) навичок і умінь, розвиток професійно-ділових якостей. 2 етап - розробка практичного заняття: - визначення методу (методів) - проведення; планування - об'єму задач для відпрацювання; - уявне конструювання практичного заняття, його частин, блоків. 3 етап - збір матеріалів для практичного заняття. На цьому етапі викладач повинен враховувати такі вимоги: - реальність і вірогідність матеріалів; - різноманітність матеріалів, їх новизна; - дидактична доцільність і прийнятність матеріалів, їх повчальність; - посильність засвоєння на високому рівні складності; - юридична правомірність. 4 етап - підготовка методичних матеріалів до практичного заняття: - розробка завдань для студентів; - розробка методичних рекомендацій для викладача; - розробка засобів наочності і дидактичних матеріалів. 5 етап (факультативний) - обговорення матеріалів практичного заняття з 6 етап - доопрацювання матеріалів і їх затвердження. Тож, підготовка викладача до проведення практичного заняття передбачає: відвідування лекції по темі або ознайомлення з нею; вивчення методичних матеріалів; ознайомлення з літературою і нормативними документами; обмін думками з викладачами; підготовку необхідних дидактичних засобів. Умовами ефективного проведення практичних занять є наступне: - у розкладі практичні заняття повинні йти за лекціями з необхідним інтервалом, що дає можливість підготуватися до них, і який не повинен бути надто великим; - вибір завдань, які забезпечують зв'язок теорії з практикою, значення теорії для вирішення соціально-професійних завдань; - вибір завдань проблемного характеру та пошуку не тільки рішень, але й джерела отримання недостатньої інформації; - навчання студентів прийомам роботи з джерелами отримання необхідної інформації; - використання за можливістю доступних технічних засобів Для проведення практичного заняття викладачем готуються відповідні методичні матеріали: тести для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями; набір практичних завдань різної складності для розвязування їх студентами на занятті та необхідні дидактичні засоби. Викладач повинен самостійно знаходити та вибирати вправи, задачі, завдання творчого характеру, які взаємозв'язані з практикою професійної діяльності студента профілем його спеціальності. Більш поширеним набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича (службова, практична) ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», відображують службових осіб, що задіяні у вказаних обставинах.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Традиційно до складових елементів практичного заняття належать наступні етапи роботи: - повторення базового теоретичного матеріалу шляхом фронтальної бесіди у вигляді питань студентам з певною послідовністю або відповіді викладача на незрозумілі питання лекції; - пояснення нового типу задач з демонстрацією як загальних шляхів та правил рішення, так і розробки алгоритму їх рішення (для великої групи задач); - організація рішення задач біля дошки (окремі студенти) повністю або самостійно); - розбір їх рішення із опорою на теоретичний матеріал: пояснення На практичному занятті студенти під керівництвом викладача глибоко і всебічно обговорюють питання теми. Для посилення активності і закріплення знань викладач повинен залучати до участі в обговоренні теоретичних і практичних питань якомога більшу кількість студентів. Це досягається постановкою додаткових питань, спрямованих на розкриття, деталізацію різних аспектів основного питання, особливо практичного досвіду, складних ситуацій. Після обговорення кожного питання викладачу доцільно дати оцінку виступів, акцентувати увагу на найбільш суттєвих положеннях, проблемах і можливих варіантах їх вирішення. Велику користь на практичних заняттях дають розв'язування задач за методом конкретних ситуацій на основі первинних матеріалів. У кінці заняття викладач виставляє студентам оцінки за ступінь активності при обговоренні питань, за глибину засвоєння матеріалу, а також за належне виконання індивідуальних завдань і вміння використовувати отриманий матеріал. Оцінки, одержані студентом на практичних заняттях, враховуються при виставленн підсумкової оцінки з даної дисципліни. Якщо студент пропустив заняття або під час занять не показав відповідних знань, йому призначається індивідуальна співбесіда як одна з форм контролю за засвоєнням навчального курсу. Методика проведення практичних занять може бути різноманітною, вона залежить від авторської індивідуальності викладача, важливо, щоб різноманітними методами досягалася загальна дидактична мета. Тобто на практичному занятті викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.
Найбільш типовими помилками при проведенні відкритих практичних занять є:
1. Робота лише з тими студентами, які мають високі показники успішності; 2. Низький рівень активності групи, відсутність співробітництва і взаємодопомоги;
10.Недосягнення поставленої мети.
9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Змістовий модуль І.
Тема 1. Предмет, метод і система фінансового права Самостійна робота – 2 години.
Теми рефератів, доповідей 1. Фінансова діяльність держави: зміст, методи, форми та органи, які нею керують. 2. Фінансове право: предмет і метод. 3. Система фінансового права. 4. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини. 5. виконати практичне завдання: торгівельне підприємство в грудні 2012р. перерахувало такі платежі : 1. податок на додану вартість; 2. податок з прибутку підприємств; 3. податок з доходів фізичних осіб; 4. акцизний податок; 5. штраф за порушення санітарних норм; 6. плату за електроенергію та за воду. Які правовідносини виникли при сплаті цих платежів?
Література до теми [1; 2; 3, с. 5-72; 4; 7;]
Тема 2. Правові засади фінансового контролю в Україні. Повноваження в сфері фінансового контролю органів загальної компетенції. Семінарське заняття - 2 години 1. Суть і призначення фінансового контролю. 2. Фінансовий контроль органів загальної компетенції. 3. Повноваження Верховної Ради України в сфері фінансового контролю та фінансової діяльності. 4. Повноваження Президента України та Кабінету Міністрів України в сфері фінансового контролю та фінансової діяльності. 5. Повноваження місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в сфері фінансового контролю та фінансової діяльності. 6. Повноваження Рахункової палати при здійсненні фінансового контролю.
Самостійна робота – 6 годин. Теми рефератів, доповідей
Література до теми [3, с. 55-72; 9; 14; 17; 18; 19]
Тема 3. Повноваження в сфері фінансового контролю органів спеціальної компетенції: повноваження Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної фінансової інспекції, Державної податкової служби, Національного банку України, Державної пробірної палати, органів страхування. Семінарське заняття - 2 години 1. Повноваження Міністерства фінансів України. 2. Повноваження Державного казначейства України. 3. Повноваження Державної фінансової інспекції. 4. Повноваження органів Державної податкової служби України. 5. Повноваження органів пробірного контролю. 6. Фінансовий контроль недержавних організацій. 7. Види і методи фінансового контролю.
Самостійна робота – 10 годин
Теми рефератів, доповідей
Література до теми [4, с. 77-110; 1; 2; 3; 8; 9; 22; 24; 25; 26]
Тема 4. Правове регулювання бюджетних відносин
Семінарське заняття - 4 години
1. Поняття бюджету як економічної та юридичної категорії. 2. Бюджетна система України, поняття і принципи. 3. Правові засади доходів і видатків Державного бюджету. 4. Доходи і видатки місцевих бюджетів. 5. Механізм бюджетного регулювання за Бюджетним кодексом України. 6. Правові засади бюджетного процесу.
Самостійна робота – 8 годин Теми рефератів, доповідей 1. Роль Державного бюджету України. Закон про Державний бюджет України, його зміст та особливості. 2. Реалізація принципів бюджетної системи в Бюджетному кодексі України. 3. Правові засади розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи. 4. Правова регламентація бюджетної процедури. 5. Виконання бюджету – центральна стадія бюджетної процедури. 6. Виконати практичне завдання: Голова облдержадміністрації своїм розпорядженням спрямував 500 тис. грн., які рішенням про обласний бюджет на поточний період були виділені обласному управлінню охорони здоров’я на придбання ліків, на купівлю 3-х іномарок для облдержадміністрації. Через 2 тижні він вніс проект змін щодо цієї суми для рішення про обласний бюджет на поточний рік. Облрада внесла зміни до обласного бюджету на цю суму. Дайте правовий аналіз ситуації. Література до теми [3, с. 110-208; 1; 2; 4; 9] Тема 5. Відповідальність в бюджетній сфері
Самостійна робота – 4 години Теми рефератів, доповідей 1. Поняття та склад бюджетного правопорушення. 2. Класифікація бюджетних правопорушень. 3. Види відповідальності за бюджетні правопорушення. 4. Особливості застосування відповідальності за бюджетні правопорушення. 5. Стягнення за бюджетні правопорушення; види, порядок накладання та оскарження рішень про накладання стягнень за бюджетні правопорушення. 6. Відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення бюджетного планування. 7. Відповідальність органів Державного казначейства України. Література до теми [1; 2; 3; 9; 4]
Тема 6. Правові засади бюджетного фінансування. Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Поняття та принципи бюджетного фінансування. 2. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування, принципи та об’єкт фінансування. 3. Кошторис – як індивідуально-правовий акт. Види кошторисів. 4. Порядок складання і затвердження кошторисів. 5. Порядок фінансування народного господарства в Україні. 6. Виконати практичне завдання: Ректор університету дав розпорядження своєму бухгалтеру 3 січня оплатити витрати на виробничу практику студентів за статтею 4 кошторису і підписав видатковий розпис. Касир університету, який подав чек у кредитну установу, де був відкритий рахунок, одержав відповідь, що кошти видані не будуть, оскільки невірно оформлені документи. Які порушення були допущені?
Література до теми [1; 2; 3, с. 394-438; 4; 7; 9]
Тема 7. Податкове право і податкові правовідносини
Семінарське заняття - 2 години 1. Поняття податків та їх правова природа. 2. Податкова система України. 3. Податкове право і характерні особливості податкових правовідносин. 4. Податковий закон та його елементи. 5. Податкове законодавство України.
Література до теми [1; 2; 3, с. 247-260; 6; 8]
Тема 8. Правове регулювання податків з фізичних осіб Семінарське заняття - 4 години
1. Правовий режим податків з доходів фізичних осіб. 2. Суб’єкти податку з доходів фізичних осіб. 3. Об’єкти оподаткування. Доходи, які включаються до загального місячного оподатковуваного доходу. Доходи, які не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу. 4. Оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності. 5. Оподаткування нерезидентів. Самостійна робота – 8 годин Теми рефератів, доповідей 1. Особливості оподаткування фізичних осіб : резидентів та нерезидентів. 2. Оподаткування спадщини та подарунків. 3. Оподаткування доходів від операцій з нерухомістю. 4. Оподаткування доходів від оренди. 5. Порядок нарахування та сплати податку. 6. Виконати практичне завдання: Гр. Кравченко, пенсіонер, за грудень місяць отримав: 1445 грн. пенсії, 300 грн. – за продаж овочів на ринку; 350 грн. – за продаж шапки з нутрії, реалізованої через магазин та 140 грн. за реалізацію шкурки нутрії на ринку. Які податки і скільки повинен заплатити гр. Кравченко. Поясніть порядок оподаткування.
Література до теми [1; 2; 3, с. 260-266; 4; 8]
Тема 9. Правове регулювання податку з прибутку підприємств Семінарське заняття - 2 години
1. Податок з прибутку підприємств. Суб’єкти оподаткування. 2. Об’єкт оподаткування. 3. Правила ведення податкового обліку. 4. Ставки податку. 5. Характерні особливості оподаткування окремих видів діяльності і операцій особливого виду. 6. Пільги по податку з прибутку підприємств. Термін сплати та відповідальність платників податку.
Самостійна робота – 4 години Теми рефератів, доповідей 1. Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування. 2. Порядок визнання доходів. 3. Склад витрат та порядок їх визнання. 4. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. 5. Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов’язаннями. 6. Оподаткування неприбуткових установ та організацій. Література до теми [1; 2; 3, с. 268-276; 4; 6; 7; 8]
Тема 10. Правовий режим податку на додану вартість Семінарське заняття - 2 години
1. Суб’єкти податку. 2. Вимоги до реєстрації осіб як платників податку та порядок реєстрації. 3. Об’єкт оподаткування ПДВ. 4. Особливості визначення бази оподаткування. 5. Ставки податку. 6. Податковий кредит. 7. Порядок сплати податку на додану вартість.
Самостійна робота – 6 годин Теми рефератів, доповідей 1. Порядок оподаткування туристичних послуг. 2. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон. 3. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. 4. Спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату. Література до теми [1; 2; 3, с. 276-283; 4; 6; 7; 8]
Тема 11. Правовий режим акцизного податку Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей
1. Особливості оподаткування операцій з підакцизними товарами. 2. Суб’єкти акцизного податку. 3. Об’єкти оподаткування та база. 4. Порядок і строки сплати податку. 5. Особливості оподаткування алкогольних напоїв. Література до теми [1; 2; 3, с. 283-288; 4; 6; 7; 8]
Тема 12. Правовий режим плати за землю та місцевих податків і зборів Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Особливості правового регулювання плати за землю. 2. Пільги по платі за землю. 3. Особливості правового режиму місцевих податків і зборів. 4. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо справляння плати за землю та місцевих податків і зборів. 5. Виконати практичне завдання: громадянка Іванченко В. звернулась до обласної адміністрації зі скаргою на районну податкову інспекцію. В ній вона повідомила, що з нею проживає неповнолітній син, мати- учасниця бойових дій під час другой світової війни в будинку який заявниця отримала у спадщину від батика учасника бойових дій. Заявниця скаржилася, що двічі зверталась до районної податковой інспекції з проханням зменшити на 50 відсотків земельний податок для неї, оскільки вона є дочкою двох учасників війни, але отримала вілмову. У скарзі вона вимагала зменшення земельного податку та скасування пені. Дайте правовий аналіз ситуації. Література до теми [1; 2; 3, с. 291-305; 4; 6; 7; 8]
Тема 13. Відповідальність за порушення податкового законодавства Семінарське заняття - 2 години
1. Поняття податкового правпорушення. Склад податкового правопорушення: суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона. 2. Види відповідальності за податкові правопорушення. 3. Санкції фінансово-правових норм: стягнення донарахованих сум податків, інших обов’язкових платежів; штрафи, пеня, примусове звернення податкової заборгованості на майно боржника (податкова застава). 4. Адміністративна відповідальність. 5. Кримінальна відповідальність. 6. Дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність. 7. Захист прав платника податків.
Самостійна робота – 2 години
Теми рефератів, доповідей 1. Правовий режим податкової застави. 2. Адміністративний арешт активів платника податків. 3. Особливості застосування фінансових санкцій. 4. Особливості застосування кримінальної відповідальності в податковій сфері. Література до теми [1; 2; 3, с. 319-338; 4; 6; 7; 8]
Тема 14. Фінансово-правові відносини, які виникають з діяльності банків Самостійна робота – 2 години
Теми рефератів, доповідей 1. Правовий статус банків в Україні. 2. Банківська система України. 3. Функції і повноваження Національного банку України. 4. Порядок створення банків. 5. Правова природа взаємовідносин банку і клієнта.
Література до теми [1; 2; 3, с. 441-451; 4; 7; 20; 21]
10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Самостійна робота студента передбачає:
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу фінансового права, вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень науки фінансового права в практичній діяльності юристів. Досягнення цієї мети потребує від студентів навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. Самостійна робота студентів при вивченні фінансового права має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних та курсових робіт, доповідей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються: вивчення відповідних положень Конституції України, фінансових законів, підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, постанов пленуму Верховного Суду України, конспектів лекцій. При підготовці до семінарських та практичних занять результати само-стійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами. Опрацювавши рекомендовану літературу і доку-менти, сформульовані вимоги, що з них витікають по зміцненню законності при застосуванні норм фінансового права, по удосконаленню діяльності фінансових органів. В ряді випадків вивчення керівних матеріалів вимагає від студента з’ясування вміщених в них методологічних положень, що служать основою теоретичної розробки інститутів фінансового права і удосконалення діючого фінансового законодавства. Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників документів, що відносяться до проблем фінансового права, що вивчаються. Закінчивши конспектування керівні матеріали студент вивчає рекомен-довані фінансові закони. При цьому потрібно з’ясувати зміст диспозиції фінансово-правової норми. Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відповідні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння практичних аспектів теми потребує від студента вивчення рекомендованих постанов пленуму Верховного Суду України, оскільки в них роз’яснюються важливі фінансово-правові поняття. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Вивчаючи в складній дискусії фінансові проблеми, усвідомлюючи їх, порівнюючи спірні питання, оцінюючи надійність і ефективність їх аргументації, студент, по-перше, отримує глибокі теоретичні знання, необхідні для юриста вищої кваліфікації, по-друге, вчиться формулювати свою позицію по теоретичним питанням, обгрунтовуючи її. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Але студент повинен пам’ятати, що “саме бліде горнило, краще від самої світлої пам’яті”. Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань. Рішення викладається письмово, в робочому зошиті без переписування умови задачі. Воно повинно бути аргументованим, посилатись на фінансові закони і роз’яснення, які є в постановах пленуму Верховного Суду України. Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. В лекціях студентам даються рекомендації методичного характеру про те, як вивчати фінансове право, яку основну та додаткову літературу, законодавчі акти, постанови пленуму Верховного Суду України потрібно опрацювати. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню фінансово-правової літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до фінансового права, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання фінансового законодавства, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування фінансових законів в майбутній практичній діяльності.
11. Методичні рекомендації з підготовки реферативних повідомлень
Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю правоохоронних органів; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність: – закони та інші нормативні акти; – навчальна, монографічна та інша література; – слідча та судова практика. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал та практика застосування кримінального закону. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Методологічною основою роботи повинні бути праці по філософії та соціології права, державні документи питань фінансів в Україні.В зв’язку з тим, що в останні роки в чинне фінансове законодавство України внесено багато змін та доповнень, студентам, які готують реферативні повідомлення, необхідно обов’язково враховувати ці положення. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. В реферативному повідомленні з цього питання повинен знайти соє відображення цілий ряд самостійних положень: – соціально-політична та правова характеристика фінансового права; – розкриття головних ознак фінансового права; – розгляд поняття фінансів. Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд: – спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питання яке розглядається, його практичне значення; – аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відомчі накази, інструкції), керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунто-ваними. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову та слідчу практику (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Структурно-описувальна частина курсової роботи повинна бути представлена таким чином: 1) Спочатку дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається; 2) Розкривається його практична значимість; 3) Аналізується нормативний матеріал (закон і підзаконні акти), керівні роз’яснення пленуму верховного Суду України, літературні джерела; 4) Приводиться думка студента по тій чи іншій позиції з питання, що розглядається, або його згода з одним із суджень, що приведено в літературі. Кожна думка, непогодження з відомими точками зору повинна бути обгрунтована. Це значить, що студент, посилаючись на нормативний матеріал, судову і слідчу практику (з вказанням джерела інформації) або шляхом логічного висновку, повинен показати “Життєвість”, приорітет своєї позиції в дискусії. Оформлення курсової роботи. Текст повинен бути виконаний розбірливим почерком. Якщо робота написана на окремих листках, вони повинні бути підшиті і понумеровані. На першому (титульному) листі вказують найменування роботи, прізвище і ініціали виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу дають в підряднику, вказуючи автора (авторів), повне найменування джерела, видавництва, рік його видання, сторінки, з яких приводяться цитати або інший матеріал. Оптимальний обсяг роботи 25-30 сторінок тексту набраних на комп’ютері, формату А – 4. В кінці роботи дається список використаної літератури. При цьому джерела в списку приводяться в такій послідовності: 1) Методологічні матеріали; 2) Закони та інші нормативні акти; 3) Навчальна, монографічна та інша література. Згідно з Конституцією Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. В Україні визначається і діє принцип верховенства права. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом. Професійний рівень юристів багато в чому визначається вмінням правильно тлумачити закони та інші нормативні акти, своєчасно і правильно приймати правові рішення, юридичного грамотно складати ділові документи. Ці завдання необхідно вирішувати на протязі всього навчального процесу і зокрема, важливе знання в закріпленні знань студентів, вироблені в них творчого підходу в отриманні навичок самостійної професійної діяльності займає курсова робота. Вона покликана сприяти закріпленню теоретичних знань, отриманих в процесі вивчення фінансового права, привиттю практичних навичок та навичок науковог-дослідницької роботи. Крім того, при перевірці курсових робіт та в ході їх захисту, здійснюється контроль знань студентів, виявляються ті х них, хто схильний до наукової роботи. Останні можуть залучатись, за їх бажанням, до НДР, готуватись до вступу в аспірантуру. Результати рецензування курсових робіт показують, що більшість студентів сумлінно відносяться до цього навчального завдання, дотримуються вказівок викладачів і рекомендацій, що містяться в навчально-методичній літературі. Але деякі студенти виконують роботу недоброякісно, допускають серйозні помилки. Найбільш характерними з них є: 1. В роботах не використовуються, або використовуються недостатньо нормативні матеріали, судова практика, літературні джерела. 2. Роботи виконуються без урахування змін, внесених в діюче фінансове законодавство. 3. В роботах студенти посилаються на постанови Пленуму Верховного Суду України або роблять посилання на постанови, які втратили юридичну силу. Тому фінансово-правові питання розкриваються поверхово або неправильно. Щоб не допускати подібних помилок, необхідно користуватись Вісником Верховного суду, постановами вищого судового органу, Збірником постанов Пленуму верховного Суду України. 4. Мають місце випадки, коли студенти не проявляють необхідної самостійності і творчого відношення до виконання курсових робіт, а дослівно переписують текст із того чи іншого джерела. Механічне запозичення не сприяє глибокому, творчому вивченню і засвоєнню програмного матеріалу. Тому такі роботи до захисту не допускаються. Проте студенти мають право опиратися в своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу по даній проблемі. Якщо при цьому він приводить цитату або запозичує із літературного джерела якісь теоретичні положення (наприклад: визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики. думку автора літературного джерела з того чи іншого приводу і т.п.), то в обов’язковому порядку належить робити посилання на літературне джерело. По діючому зараз ГОСТу дослівно запозичений текст береться в лапки, в кінці його ставиться символ, а в підряднику – прізвище і ініціали автора названої роботи, місце видання, назва видавництва, рік видання і номер (номери) сторінок, на яких в джерелі вміщений текст. У випадку коли запозичений текст (думка, ідея і т.п.) перефразується, в виносці перед прізвищем автора ставиться "Див.": Наприклад: "на думку Л.Кривоченко, до злочинів, що не ставлять великої суспільної небезпеки, можна віднести такі необережні злочини, за які передбачено покарання, пов’язане з позбавленням волі, на строк до 5 років, або інакше меньш суворе покарання.* Якщо ж робота, із якої запозичений текст, опублікована в журналі, збірнику праць, матеріалів науково-практичної конференції і т.п. в виносці після прізвища автора (авторів) і назви роботи ставляться дві косі риски і далі назва журналу (збірника праць і т.п.), рік видання, номер і сторінка, із якої взято текст для курсової роботи. Так оформлюються і виноски при посиланнях на закони, укази і постанови верховних органів влади і управління нашої держави, постанови Пленуму Верховного суду України і інші матеріали, що опубліковані в періодичній пресі. Виноски на фінансовий і інший кодекси не потрібні, крім випадків запозичення тексту із коментаря до деякої статті чи необхідності звернути увагу.
* Див. Кривоченко Л.Н. Класификация преступлений. – Харьков: Высшая школа, 1983. – С.83. 13. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
1. Правові основи здійснення фінансового контролю органамидержавної виконавчої влади 2. Бюджетний процес в Україні (організаційно-правовий аспект) 3. Правовий режим оподаткування прибутку підприємств 4. Правовий режим податку з доходів фізичних осіб 5. Правове регулювання державного кредиту в Україні. 6. Правові основи взаємовідносин НБУ з комерційними банками Тема 7. Відповідальність за порушення податкового законодавства 8. Правовий режим місцевих податків і зборів 9. Правові основи бюджетного фінансування 10. Податкове право і податкові правовідносини 11. Правові проблеми забезпечення своєчасної та повної сплати податків. 12. Проблеми вдосконалення діючого законодавства в контексті забезпечення розподільної функції фінансів. 13. Проблеми вдосконалення чинного законодавства у забезпеченні регулюючої функції оподаткування. 14. Кримінальна відповідальність за фінансові злочини. 15. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення. 16. Правовий режим податкової застави та проблеми її застосування. 17. Відповідальність за бюджетні правопорушення. 18. Правовий режим єдиного податку. 19. Правовий статус Рахункової палати. 20. Організаційно-правові проблеми забезпечення погашення зобов’язань платників перед бюджетами і державними цільовими фондами. 21. Правові засади аудиторської діяльності в Україні. 22. Функції та повноваження податкової міліції. 23. Проблеми вдосконалення податкового законодавства України. 24. Проблеми вдосконалення бюджетного законодавства України.
Студенти можуть запропонувати свою тему роботи, попередньо узгодивши її з викладачем.
14. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки, . Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. В зв’язку з тим, що прийнято новий Кримінальний кодекс України, студентам, при підготовці контрольних робіт, необхідно вивчити положення, що стосується контрольної роботи. Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною. При аналізі конкретного складу злочину необхідно дати повну його кримінально-правову характеристику: 1) соціально-політичну характеристику злочину; 2) суспільну небезпечність злочину; 3) об’єкт та предмет злочину; 4) об’єктивну сторону складу злочину; 5) суб’єкт і суб’єктивну сторону складу злочину та кваліфікуючі ознаки складу злочину.
15. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Варіант І Перші літери прізвища студента А, Б, Ф, С, Ж, Ч, Я. 1. Теоретичне питання Відповідальність платників податків: підстави застосування та види. 2. Ситуаційне завдання Гр. Кравченко, пенсіонер, за грудень місяць отримав: 1445 грн. пенсії, 300 грн. – за продаж овочів на ринку; 350 грн. – за продаж шапки з нутрії, реалізованої через магазин та 140 грн. за реалізацію шкурки нутрії на ринку. Які податки і скільки повинен заплатити гр. Кравченко. Поясніть порядок оподаткування. Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15].
Варіант II Перші літери прізвища студента К, Є, Р, І, Г, 3. 1. Теоретичне питання Правовий статус банків в Україні. Контроль за діяльністю банків з боку Національного банку України: банківське регулювання і банківський нагляд. 2. Ситуаційне завдання Викладач технікуму, який щомісяця отримує 2180 грн. у травні написав методичні вказівки за спецкурсом і отримав в червні 1000 грн. гонорару. З вересня він почав за сумісництвом (контрактом) викладати свій предмет в коледжі, отримуючи погодинну оплату по 1,5 умовній одиниці за годину по 10 годин на тиждень. Викладач має двох дітей 3 років і дружину, яка ніде не працює. Підрахуйте доходи викладача і поясніть порядок оподаткування цих доходів. Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 20, 21].
Варіант III Перші літери прізвища студента Т, Д, О, Ш, П, Л. 1. Теоретичне питання Обов'язки платників податків і відповідальність за їх невиконання. Права платників податків. 2. Ситуаційне завдання Голова облдержадміністрації своїм розпорядженням спрямував 500 тис. грн., які рішенням про обласний бюджет на поточний період були виділені обласному управлінню охорони здоров’я на придбання ліків, на купівлю 3-х іномарок для облдержадміністрації. Через 2 тижні він вніс проект змін щодо цієї суми для рішення про обласний бюджет на поточний рік. Облрада внесла зміни до обласного бюджету на цю суму. Дайте правовий аналіз ситуації. Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]. Варіант IV Перші літери прізвища студента В, М, У, Ю, Щ, X. 1. Теоретичне питання Податок з доходів фізичних осіб, його правова регламентація. 2. Ситуаційне завдання Ректор університету дав розпорядження своєму бухгалтеру 3 січня оплатити витрати на виробничу практику студентів за статтею 4 кошторису і підписав видатковий розпис. Касир університету, який подав чек у кредитну установу, де був відкритий рахунок, одержав відповідь, що кошти видані не будуть, оскільки невірно оформлені документи. Які порушення були допущені? Література: [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9].
16. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.
Тема 1. Предмет, метод і система фінансового права Самостійна робота – 2 години.
Теми рефератів, доповідей 1. Фінансова діяльність держави: зміст, методи, форми та органи, які нею керують. 2. Фінансове право: предмет і метод. 3. Система фінансового права. 4. Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини. Література до теми [1; 2; 3, с. 5-72; 4; 7;]
Тема 2. Правові засади фінансового контролю в Україні. Повноваження в сфері фінансового контролю органів загальної компетенції. Самостійна робота – 6 годин. Теми рефератів, доповідей
Література до теми [3, с. 55-72; 9; 14; 17; 18; 19]
Тема 3. Повноваження в сфері фінансового контролю органів спеціальної компетенції: повноваження Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної фінансової інспекції, Державної податкової служби, Національного банку України, Державної пробірної палати, органів страхування. .
Самостійна робота – 10 годин
Теми рефератів, доповідей
Література до теми [4, с. 77-110; 1; 2; 3; 8; 9; 22; 24; 25; 26]
Тема 4. Правове регулювання бюджетних відносин
Самостійна робота – 8 годин Теми рефератів, доповідей 1. Роль Державного бюджету України. Закон про Державний бюджет України, його зміст та особливості. 2. Реалізація принципів бюджетної системи в Бюджетному кодексі України. 3. Правові засади розподілу доходів і видатків між ланками бюджетної системи. 4. Правова регламентація бюджетної процедури. 5. Виконання бюджету – центральна стадія бюджетної процедури.
Література до теми [3, с. 110-208; 1; 2; 4; 9]
Тема 5. Відповідальність в бюджетній сфері
Самостійна робота – 4 години Теми рефератів, доповідей 1. Поняття та склад бюджетного правопорушення. 2. Класифікація бюджетних правопорушень. 3. Види відповідальності за бюджетні правопорушення. 4. Особливості застосування відповідальності за бюджетні правопорушення. 5. Стягнення за бюджетні правопорушення; види, порядок накладання та оскарження рішень про накладання стягнень за бюджетні правопорушення. 6. Відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення бюджетного планування. 7. Відповідальність органів Державного казначейства України. Література до теми [1; 2; 3; 9; 4]
Тема 6. Правові засади бюджетного фінансування. Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Поняття та принципи бюджетного фінансування. 2. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування, принципи та об’єкт фінансування. 3. Кошторис – як індивідуально-правовий акт. Види кошторисів. 4. Порядок складання і затвердження кошторисів. 5. Порядок фінансування народного господарства в Україні.
Література до теми [1; 2; 3, с. 394-438; 4; 7; 9]
Тема 8. Правове регулювання податків з фізичних осіб Самостійна робота – 8 годин Теми рефератів, доповідей 1. Особливості оподаткування фізичних осіб : резидентів та нерезидентів. 2. Оподаткування спадщини та подарунків. 3. Оподаткування доходів від операцій з нерухомістю. 4. Оподаткування доходів від оренди. 5. Порядок нарахування та сплати податку. Література до теми [1; 2; 3, с. 260-266; 4; 8]
Тема 9. Правове регулювання податку з прибутку підприємств
Самостійна робота – 4 години Теми рефератів, доповідей 1. Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування. 2. Порядок визнання доходів. 3. Склад витрат та порядок їх визнання. 4. Витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. 5. Особливості визначення складу витрат платника податку в разі сплати процентів за борговими зобов’язаннями. 6. Оподаткування неприбуткових установ та організацій. Література до теми [1; 2; 3, с. 268-276; 4; 6; 7; 8]
Тема 10. Правовий режим податку на додану вартість
Самостійна робота – 6 годин Теми рефератів, доповідей 1. Порядок оподаткування туристичних послуг. 2. Особливості оподаткування операцій при переміщенні товарів через митний кордон. 3. Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. 4. Спеціальний режим оподаткування діяльності щодо виробів мистецтва, предметів колекціонування або антикваріату. Література до теми [1; 2; 3, с. 276-283; 4; 6; 7; 8]
Тема 11. Правовий режим акцизного податку Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Особливості оподаткування операцій з підакцизними товарами. 2. Суб’єкти акцизного податку. 3. Об’єкти оподаткування та база. 4. Порядок і строки сплати податку. 5. Особливості оподаткування алкогольних напоїв. Література до теми [1; 2; 3, с. 283-288; 4; 6; 7; 8]
Тема 12. Правовий режим плати за землю та місцевих податків і зборів Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Особливості правового регулювання плати за землю. 2. Пільги по платі за землю. 3. Особливості правового режиму місцевих податків і зборів. 4. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо справляння плати за землю та місцевих податків і зборів. Література до теми [1; 2; 3, с. 291-305; 4; 6; 7; 8]
Тема 13. Відповідальність за порушення податкового законодавства Самостійна робота – 2 години
Теми рефератів, доповідей 1. Правовий режим податкової застави. 2. Адміністративний арешт активів платника податків. 3. Особливості застосування фінансових санкцій. 4. Особливості застосування кримінальної відповідальності в податковій сфері. Література до теми [1; 2; 3, с. 319-338; 4; 6; 7; 8]
Тема 14. Фінансово-правові відносини, які виникають з діяльності банків Самостійна робота – 2 години
Теми рефератів, доповідей 1. Правовий статус банків в Україні. 2. Банківська система України. 3. Функції і повноваження Національного банку України. 4. Порядок створення банків. 5. Правова природа взаємовідносин банку і клієнта.
Література до теми [1; 2; 3, с. 441-451; 4; 7; 20; 21]
17. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВИХ КОНТРОЛІВ
1. Державні фінанси - це: а) сукупність нормативних актів б) сукупність грошових коштів в) сукупність суспільних правовідносин г) сукупність грошових фондів
2. Грошові фонди поділяють на: а) централізовані та суспільні б) суспільні та муніципальні в) централізовані і децентралізовані г) централізовані і суспільні
3. Фінанси - це: а) завжди грошові відносини б) не завжди грошові кошти в) частково грошові відносини г) тимчасово грошові відносини
4. Фінанси - це правовідносини а) малоеквівалентні б) безеквівалентні в) нееквівалентні г) оберненоеквівалентні
5. Фінансова діяльність держави здійснюється: а) в організаційній формі б) в правовій формі в) в суспільній формі г) в публічній формі
6. Мета фінансової діяльності: а) збирання грошових фондів б) розподіл грошових фондів в) використання грошових фондів г) все вище перераховане
7. Засобами здійснення фінансової діяльності є: а) правові норми б) норми аудиту в) комунікативні засоби г) норми-приписи
8. Метод фінансової діяльності - це: а) метод акумуляції грошових фондів б) метод рівноваги грошових фондів в) метод відшкодування грошових фондів г) методи перестрахування.
9. Фінансова політика - це: а) система нормативних актів б) система законодавства в) система державних заходів г) система державних органів
10. Фінансова система держави - це: а) сукупність фінансових інститутів і фінансових фондів б) сукупність фінансових фондів і фінансових ресурсів в) сукупність фінансових інститутів і державних органів г) сукупність фінансових ланок і фінансових установ
11. Форми фінансової діяльності держави за характером бувають двох типів: а) державними чи недержавними; б) правовими чи неправовими; в) односторонніми чи багатосторонніми; г) постійними чи тимчасовими.
12. Фінансове право - це: а) окрема галузь права б) підгалузь права в) фінансово-правовий інститут г) фінансово-правова система
13. Предметом фінансового права є: а) фінансово-правові норми б) фінансово-правові методи в) фінансово-правові відносини г) фінансово-правові засоби
14. Метод фінансово-правового регулювання - це: а) сукупність правових прийомів і правил б) сукупність правових прийомів і методів в) сукупність правових засобів і способів г) сукупність правових прийомів і форм
15. Хто з вчених ще в 1928 році писав, що всі форми фінансової діяльності держави, діляться на двосторонні чи односторонні: а) Н.І. Хімічева; б) О.М. Горбунова; в) А.І. Худяков; г) Н.Д. Загряцков.
16. Хто із вчених підтримував позицію за якою, фінансово-правові акти держави та її органів перш за все класифікуються, за їх юридичними властивостями та за їх правовою природою, а вже потім на підставі інших критерії: а) А.І. Худяков; б) М.А.Гурвіч; в) Ю.А. Ровинський; г) П.С. Пацурківський.
17. Хто із вчених писав, що форми фінансової діяльності держави, як правило, діляться на правові та неправові: а) Н.Д. Загряцков; б) А.І. Худяков; в) О.М. Горбунова; г) Н.І. Хімічева.
18. Вперше дослідив питання предмету фінансового права: а) професор Воронова б) професор Осокін в) професор Ровінський г) професор Пацурківський
19. Функція науки "фінансове право": а) конструктивна; б) профілактична; в) регулятивна; г) історична.
20. Вперше в сучасному розумінні термін "фінансове право" вжив професор: а) Осокін; б) Ровінський; в) Лебедєв; г) Піскотін.
21. Обсяг прав і обов'язків суб'єктів фінансових правовідносин встановлюється: а)ДПС б) КРУ в) державою г) Рахунковою палатою
22. Для врегулювання фінансових правовідносин застосовується: а) 2 методи правового регулювання б) 3 методи правового регулювання в) 4 методи правового регулювання г) 5 методів правового регулювання
23. Система фінансового права - це: а) розподіл фінансово-правових норм б) розміщення фінансово-правових норм в) суміщення фінансово-правових норм г) викладення фінансово-правових норм
24. Система фінансового оправа складається з: а) загальної і спеціальної частини б) загальної і узагальненої частини в) загальної і особливої частини г) особливої і спеціальної частини
25. Джерела фінансового права - це: а) сукупність правових відносин б) сукупність правових норм в) сукупність суб'єктів відносин г) сукупність об'єктів правовідносин
26. Фінансово-правова норма має: а) необов'язковий характер б) необхідний характер в) обов'язковий характер г) запобіжний характер
27. Фінансово-правова норма складається з: а) 2 частин б) 3 частин в) 4 частин г) 5 частин
28. Рекомендаційні норми уявляють собою: а) накази державних органів б) зауваження державних органів в) пропозиції державних органів г) розпорядження державних органів
29. Фінансово-правові відносини виникають на підставі: а) фінансово-правових ознак б) фінансово-правових методів в) фінансово-правових норм г) фінансово-правових прийомів
30. Фінансові правовідносини с формою реалізації а) особистих інтересів б) приватних інтересів в) виробничих інтересів г) публічних інтересів
31. Фінансові правовідносини є: а) владними б) вільними в) напіввладними г) напіввільними
32. За структурою правових норм проста - це: а) одне право - два обов'язки б) два права - один обов'язок в) одне право - один обов'язок г) два права - два обов'язки
33. В залежності від характеру взаємодії суб'єктів фінансово-правові норми поділяють на: а) вертикальні та фронтальні б) горизонтальні та фронтальні в) вертикальні і горизонтальні г) фронтальні
34. Будь-який закон про податки повинен містити в собі такі обов'язкові елементи: а) суб'єкт, об'єкт, ставку податку, строк сплати податку та пільги щодо його сплати; б) суб'єкт, об'єкт, одиницю обкладання, строк сплати податку та пільги щодо його сплати; в) суб'єкт, об'єкт, ставку податку, одиницю обкладання, строк сплати податку та пільги щодо його сплати; г) суб'єкт, об'єкт, ставку податку, одиницю обкладання, джерело сплати податку, строк сплати податку та пільги щодо його сплати.
35. Односторонні фінансово-правові акти, за своїми юридичними властивостями поділяються на: а) законі та індивідуальні; б) індивідуальні та нормативні; в) законі та нормативні г) законні та процесуальні
36. Органами управління державними фінансами у США є: а) Митне і акцизне управління б) Адміністративно-бюджетне управління при Президенті в) Федеральне відомство з фінансів г) Федеральне управління державним боргом
37. Кабінет Міністрів приймає постанову про схвалення проекту закону про Державний бюджет України і подає його до Верховної Ради України не пізніше: а) 15 серпня; б) 15 вересня; в) 1 вересня; г) 15 жовтня. 38. Ревізія відрізняється від аудиту тим, що: а) ревізія здійснюється на договірних засадах між ревізором і керівником підприємства, а аудит – за планом роботи аудиторської фірми без погодження з керівником підприємства; б) аудит проводиться після закінчення господарських операцій, а ревізія - на будь-якому етапі господарської діяльності підприємства; в) аудит може проводитися на вимогу органів дізнання і попереднього слідства, а в ревізії такого не передбачено; г) ревізія - це форма державного фінансового контролю, а аудит - незалежна форма фінансового контролю.
39. Виділення коштів з резервного фонду Державного бюджету України здійснює: а) Міністерство фінансів України; б) Кабінет Міністрів України; в) Верховна Рада України; г) Президент України.
40. Експертизу законопроектів, що подаються до Верховної Ради України щодо впливу їх на доходну та/або видаткову частину бюджетів здійснює: а) комітети Верховної Ради України; б) Рахункова палата; в) Міністерство фінансів України; г) Комітет Верховної Ради з питань бюджету.
41. Під фінансами розуміють: а) доходи держави; б) бюджет; в) фонди грошових коштів; г) економічні відносини. 42. Кабінет Міністрів України.....виконання Державного бюджету України відповідно до Бюджетного кодексу України. а) контролює; б) гарантує; в) організовує; г) забезпечує.
43. Контроль, що здійснюється за результатами діяльності: а) наступний; б) фактичний; в) перевірка; г) аналіз.
44. Перевірка об'єктів шляхом огляду, обміру, зважування або перерахунку проводиться під час: а) спостереження; б) інвентаризації; в) службового розслідування; г) ревізії.
45. Контроль органів Державної пробірної служби здійснюється шляхом проведення: а) планових перевірок; б) планових і позапланових перевірок; в) обстеження; г) позапланових перевірок.
46. Зміст фінансового контролю полягає в: а) плануванні майбутньої діяльності суб'єктів господарювання; б) аналізі показників внутрішньої звітності; в) порівнянні фактичних показників з плановими і виявлення відхилень, що виникли; г) перевірці суб'єктом управління виконання його вказівок.
47. Для проведення перевірок контролер Державної пробірної служби складає: а) план перевірки; б) план контрольних заходів; в) наказ про проведення перевірок; г) звернення.
48. Парламентський контроль є прерогативою: а) Верховної Ради України; б) Рахункової палати; в) Адміністрації Президента України; г) Конституційного суду України.
49. Відібрання проб для експертно-пробірного контролю оформлюється: а) розпискою; б) актом перевірки; в) квитанцією; г) актом відбору.
50. План ревізії - це: а) документ, в якому вказується перелік контрольно-ревізійних робіт, які необхідно виконати, спосіб проведення ревізії, дата початку і закінчення контролю та виконавці; б) перелік питань, сформульованих згідно програми; в) сума штрафів, яку слід внести підприємству до бюджету; г) документ, в якому зазначена послідовність проведення ревізій діяльності структурних підрозділів підприємства.
51. Для розслідування питань, в тому числі у сфері фінансів, Верховна Рада України створює: а) тимчасові комітети; б) тимчасові слідчі комісії; в) слідчі комісії; г) тимчасові слідчі комітети.
52. Контроль Верховної Ради України за дотриманням бюджетного законодавства здійснюється: а) на стадії розгляду і затвердження Державного бюджету; б) на стадії розгляду звіту про виконання Державного бюджету; в) на всіх стадіях бюджетного процесу; г) на стадії складання проекту Державного бюджету.
53. Питання про створення Рахункової палати виникло в: а) 1991; б) 1995; в) 1997; г) 1993.
54. Річний звіт про виконання Державного бюджету України подається до Верховної Ради України до: а) 15 квітня; б) 1 квітня; в) 1 травня; г) 15 травня.
55. Рахункова палата є: а) вищим органом державного фінансово-економічного контролю; б) постійно діючим органом контролю; в) вищим органом парламентського фінансово-економічного контролю; г) постійно діючим вищим органом контролю.
56. Звіт про використання коштів з резервного фонду бюджетів усіх рівнів подається до відповідної ради: а) щомісячно; б) щоквартально; в) потижнево; г) щорічно.
57. Річний звіт про виконання Державного бюджету України подається: а) Рахунковою палатою; б) Кабінетом Міністрів України; в) Міністерством фінансів України; г) комітетами Верховної Ради України.
58. Незалежний контроль здійснюється: а) бухгалтером-експертом; б) аудитором; в) головним бухгалтером; г) Рахунковою палатою.
59. Акт ревізії підписують: а) керівник ревізійної групи, керівник і головний бухгалтер підприємства; б) матеріально-відповідальна особа, керівник підприємства; в) керівник ревізійної групи, ревізори; г) керівник ревізійної групи, головний бухгалтер. 60. Ціль контролю - це: а) підтримка статуту б) підтримка наказу в) підтримка дисципліни г) підтримка свободи
61. Попередній фінансовий контроль проводиться: а) до здійснення діяльності б) під час здійснення діяльності в) по закінченню здійснення діяльності г) в процесі здійснення діяльності
62. Ревізія оформляється: а) актом б) протоколом в) наказом г) доповідною запискою
63. Правопорушення заподіює шкоду державі, суспільству і кожному громадянину - це: а) протиправність; б) винність; в) суспільна небезпека; г) караність.
64. Бюджетна класифікація складається з наступних частин: а) класифікація доходів; класифікація видатків; класифікація фінансування бюджету; класифікація боргу; б) державні доходи та видатки; місцеві доходи та видатки; джерела фінансування державного боргу; позабюджетні фонди; міжбюждетні трансферти; в) доходи загального та спеціального фондів бюджетів; видатки місцевих та державного бюджетів; державний борг; г) джерела фінансування доходів державного та місцевих бюджетів; бюджетно-кошторисне фінансування; державний борг; зовнішні запозичення.
65. До власних доходів місцевих бюджетів належать: а) податок з доходів фізичних осіб; б) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам; в) плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад; г) податок на прибуток підприємств комунальної форми власності.
66. Плата за торгові патенти належить до: а) податкових платежів; б) доходів з капіталом; в) офіційних трансфертів; г) ліцензійних платежів.
67. За рівнем формування державні доходи поділяються на: а) державні та місцеві; б) постійні та тимчасові; в) централізовані та децентралізовані; г) податкові; неподаткові; від операцій з капіталом; трансферти.
68. Який із названих видів трансфертів належить до офіційних трансфертів, що надходять із-за кордону: а) повернення в Україну валютної виручки суб'єктами ЗЕД; б) залучення СПД коштів на міжнародному валютному ринку під державні гарантії; в) надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту у миротворчих операціях; г) надходження коштів від операцій з реалізації на міжнародному ринку надлишкового озброєння та військової техніки.
69. Яка із названих функцій у сфері формування доходної частини бюджетів виконується Верховною радою України: а) затвердження формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів; б) спрямовання і координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, у сфері формування доходів держави; в) визначення основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період; г) визначення порядку фінансування виконання місцевими бюджетами програм.
70. У галузі організації та управління виконанням доходної частини державного бюджету Міністерство фінансів України виконує функцію: а) складання проекту закону про держбюджет, його подання до Кабміну для розгляду; б) веде бухгалтерський облік касового виконання всіх надходжень; в) організовує та здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами АРК, областей, міст Києва і Севастополя; г) організовує та здійснює прогнозування і касове планування коштів державного бюджету.
71. У сфері формування державних доходів Державна податкова адміністрація України здійснює наступні функції: а) здійсненні контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством; б) контроль за надходженням до бюджету коштів від реалізації конфіскованого; в) контроль за видатковою частиною бюджету; г) розроблення та затвердження бюджетної класифікації.
72. Затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього належить до компетенції: а) Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) Державного Казначейства України; в) Верховної Ради України; г) Кабінету Міністрів України;
73. Бюджетні повноваження України визначені в: а) Бюджетному кодексі України; б) Законі України "Про бюджетну систему України"; в) Конституції України; г) Регламенті Верховної Ради України;
74. Яка із стадій бюджетного процесу є найдовшою: а) складання проекту бюджету; б) затвердження проекту бюджету; в) розгляд проекту бюджету; г) виконання бюджету
75. Державний бюджет України складається із: а) 10 розділів та додатків; б) загального та спеціального фонду; в) 11 розділів та додатків; г) загального фонду та фонду фінансування
76. Безвідплатна, безповоротна допомога з вищестоящого бюджету до нижчестоящого, яка не носить цільового характеру а) дотація; б) субвенція; в) субсидія; г) інвентаризація
77. Особливими обставинами зміни бюджетного періоду є: а) необхідність усунення природних та техногенних катастроф; б) профіцит бюджету; в) дефіцит бюджету; г) державний борг
78. Метод бюджетного регулювання, який використовується для балансування нижчестоячих бюджетів і носить цільовий характер а) субсидія; б) субвенція; в) дотація; г) аванс
79. Принципом побудови бюджетної системи не є: а) принцип ефективності; б) принцип субсидіарності; в) принцип гнучкості; г) принцип обґрунтованості
80. Бюджетний процес в Україні складається з: а) 3 стадій б) 4 стадій в) 5 стадій г) 6 стадій
81. Сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави є: а) Державний бюджет України; б) зведений бюджет; в) бюджетна система; г) бюджетна класифікація;
82. Загальний обсяг дефіциту Державного бюджету України повинен бути обов'язково затверджений: а) в І читанні; б) в II читанні; в) в III читанні; г) в IV читанні;
83. Закон про Державний бюджет України затверджується Верховною Радою України не пізніше: а) 3 листопада; б) 8 листопада; в) 1 грудня; г) 30 грудня;
84. Повний цикл бюджетного процесу (з початку складання проекту бюджету до затвердження звіту про його виконання) триває: а) квартал ; б) півроку; в) рік; г) понад 2 роки;
85. Непрямі податки це: а) податки, що стягується з майна чи доходів платника, визначається розміром об'єкта оподаткування і сплачується власником майна чи доходу; б) податки, що сплачуються з доходу фактично отриманого платником і враховують його платоспроможність; в) податки, що сплачуються із урахуванням не дійсного, а очікуваного середнього доходу платника; г) податки, що стягуються під час використання матеріальних цінностей, визначається розміром споживання і сплачуються продавцем за рахунок покупця.
86. Основна частина доходів Державного бюджету складається з: а) прямих податків; б) неподаткових надходжень; в) податкових надходжень; г) непрямих податків.
87. За порушення норм податкового законодавства можуть застосовуватись наступні види відповідальності: а) податкова, адміністративна, кримінальна; б) фінансова, дисциплінарна, кримінальна; в) економічно-правова, фінансова, юридична; г) кримінальна, фінансова, адміністративна.
88. Залежно від характеру санкцій та галузей права, що їх регулюють, податкові правопорушення поділяються на: а) податкові злочини та податкові проступки; б) кримінальні, адміністративні, фінансові; в) приховування та заниження об'єктів оподаткування; г) деліктні та не деліктні правопорушення. 89. До непрямих податків відносяться: а) рентна плата; б) акцизний збір; в) державне мито; г) комунальний податок.
90. В податковому праві фінансово-правова відповідальність реалізується шляхом застосування: а) майнової відповідальності, стягнення неустойки, штрафу та пені; б) штрафу за порушення податкового зобов'язання, пені, неустойки та адміністративного штрафу; в) стягнення суми недоплаченого податкового зобов'язання, штрафу та пені; г) фінансових (штрафних) санкцій, неустойки, пені, стягнення усієї суми прихованого чи заниженого податкового зобов'язання.
91. Якщо платник податку не скористався правом на податковий кредит за наслідками звітного року, то він: а) може скористатися таким правом на наступний рік; б) не можу скористатись таким правом в наступні періоди; в) може скористатись таким правом протягом наступних 3 років; г) може скористатись таким правом протягом не пізніше наступних 5 років.
92. Підставами виникнення зміни та припинення податкових правовідносин є: а) дії та події; б) доходи платників; в) прибуток та майно платників податків; г) грошові кошти платників, що через податки стягуються в доход держави.
93. Податки в Україні встановлюються: а) Президентом України; б) Кабінетом Міністрів України; в) Верховною Радою України; г) Конституційним Судом України.
94. Податок на прибуток підприємств відноситься до: а) прямих реальних податків; б) прямих особистих податків; в) прямих універсальних податків; г) прямих монопольних податків.
95. Валові витрати - це: а) сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюються як компенсація вартості товарів (робіт, послуг); б) сума матеріальних витрат платника податку; в) витрати на сплату податку на прибуток; г) сума будь-яких витрат понесених платником у звітному податковому періоді у зв'язку із здійсненням таким платником господарської діяльності.
96. Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: а) валові витрати підприємств; б) валовий дохід зменшений на валові витрати; в) скоригований валовий дохід зменшений на валові витрати; г) прибуток платників.
97. Податок на прибуток підприємств належить до: а) загальнодержавних фіскальних зборів; б) загальнодержавних універсальних податків; в) місцевих пропорційних податків; г) загальнодержавних прямих податків.
98. Загальна ставка податку на прибуток підприємств складає: а) 17%; б) 20%; в) 25%; г) 30%.
99. Ставка податку з доходів фізичних осіб в перехідний період (з 2004 до 2007 р.) становить: а) 10%; б) 13%. в) 15%; г) 17%.
100. Базова ставка податку на додану вартість: а) 15%; б) 17%; в) 20%; г) 30%.
101. Формою державного кредиту є: а) державна позика б) державна гарантія в) державне зобов'язання г) державний борг
102. Загальна сума заборгованості держави по непогашених кредитах і невиплачених по них відсотках а) державні доходи б) державні видатки в) державний борг г) державний кредит
103. Цінні папери на пред'явника, які розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення та засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету: а) казначейські векселі б) казначейські зобов'язання в) гарантійні зобов'язання г) ощадні сертифікати
104. Особа, що має державний дозвіл на здійснення страхових операцій: а) страхувальник б) страховик в) страхувальне агентство г) страхувальний агент
105. Кошти, надані вкладником банку на зберігання під відсотки зберігаються: а) на розрахунковому рахунку б) на депозитному рахунку в) на поточному рахунку г) на валютному рахунку
106. Рахунки, які відкриваються для здійснення операцій, що забезпечують комерційну та іншу діяльність підприємств, установ, організацій: а) поточні б) бюджетні в) депозитні г) позичкові
107. Згідно законодавства банки можуть створювати такі банківські об'єднання: а) банківська корпорація, банківська холдінгова група, фінансова холдінгова група; б) банківський кооператив, банківський синдикат; в) банківська корпорація, банківський союз; г) фінансова холдінгова група, банківська концесія;
108. Забезпечення стабільності грошової одиниці є функцією: а) Верховної Ради України б) Президента України в) Кабінету Міністрів України г) Національного банку України
109. Контроль за проведенням грошово-кредитної політики України здійснюється: а) Контрольно-ревізійною службою України б) Державною митною службою України в) Радою Національного банку України г) Верховною радою України
110. Офіційний валютний (обмінний) курс гривні визначається: а) Національним банком України б) Кабінетом Міністрів України в) Президентом України г) Верховною Радою України д) Міністерством фінансів України 111. Що таке валютні цінності? а) це грошові знаки, казначейські білети, монети, дорогоцінні каміння та метали, які перебувають у обігу б) це грошові знаки та цінні папери в) це іноземна валюта
112. Які органи здійснюють валютний контроль на території України? а) Національний банк України; б) Міністерство фінансів України; в) Національний банк України, Міністерство фінансів України, Державна податкова служба України, Державна митна служба; г) Державне казначейство
18. ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ЗАЛІКУ
20. Правовий статус банків в Україні. 21. Правовий статус Національного банку України. 22. Рахункова палата: функції і повноваження. 23. Відповідальність за бюджетні правопорушення. 24. Пробірний контроль. 25. доходи державного бюджету. 26. видатки державного бюджету. 27. види міжбюджетних трансфертів. 28. правові засади регулювання бюджетів. 29. права ревізорів та акт перевірки. 30. Порядок застосування заходів впливу за бюджетні правопорушення.
19. ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ІСПИТУ 1. Зміст, методи і форми здійснення фінансової діяльності держави. 2. Державні органи, які керують фінансовою діяльністю. 3. Правові форми фінансової діяльності держави. 4. Поняття фінансового права, його місце в системі права держави, система та джерела. 5. Фінансово-правові норми, їх види, особливості та зміст. 6. Фінансово-правові відносини, їх зміст і особливості. 7. Фінансовий контроль в Україні та органи, які його здійснюють. 8. Державне казначейство: функції і повноваження. 9. Вили і методи фінансового контролю. 10. Поняття бюджету і його роль у виконанні функцій держави. 11. Бюджетна система України: поняття і принципи. 12. Порядок розподілу доходів і видатків між видами бюджетів. 13. Бюджетний процес: поняття, зміст, стадії. 14. Порядок розгляду і затвердження бюджетів в Україні. 15. Порядок виконання Державного бюджету України. 16. Складання і затвердження звіту про виконання Державного бюджету України. 17. Поняття і види державних доходів. 18. Правові засади аудиторської діяльності. 19. Державна фінансова інспекція України. 20. Поняття податку та особливості податку як юридичної категорії. 21. Податкова система України: поняття та склад. 22. Податкове право і податкові правовідносини. 23. Податковий закон і його елементи. 24. Порядок складання проекту Державного бюджету України. 25. Податок на додану вартість. 26. Акцизний податок. 27. Податок на прибуток підприємств. 28. Податок з доходів фізичних осіб: загальна характеристика. 29. Податкові соціальні пільги по податку з доходів фізичних осіб. 30. Правовий режим податкової застави. 31. Оподаткування фізичних осіб – нерезидентів. 32. Податкові знижки по податку з доходів фізичних осіб. 33. Плата за землю. 34. Місцеві податки і збори. 35. Поняття, принципи і форми державного кредиту. 36. Пробірний контроль. 37. Поняття витрат держави, їх особливості і принципи фінансування. 38. Бюджетне фінансування, поняття і принципи. 39. Кошторисно-бюджетне фінансування: поняття, принципи, об'єкти. 40. Кошторис бюджетної установи, його зміст і правове значення. 41. Функції і повноваження Міністерства фінансів України. 42. Загально місячний оподатковуваний дохід фізичної особи. 43. Правовий статус банків в Україні. 44. Правовий статус Національного банку України. 45. Рахункова палата: функції і повноваження. 46. Оподаткування спадщини та подарунків фізичних осіб. 47. Відповідальність за бюджетні правопорушення. 48. Правовий режим пені. 49. Адміністративний арешт активів платника податків. 50. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення. 51. Правовий статус Державної податкової служби. 52. Кримінальна відповідальність за податкові правопорушення. 53. Контрольні функції Національного банку України. 54. Податкове правопорушення: поняття, склад, види. 55. Обов'язки платників податків. 56. Фінансові санкції за податкові правопорушення (фінансова відповідальність). 57. Відповідальність платників податку: підстави та види. 58. Міжбюджетні трансферти: поняття та види за Бюджетним кодексом України. Розрахунок видатків для визначення обсягів міжбюджетних трансфертів. 59. Ревізія як форма фінансового контролю. Права ревізорів. 60. Права платників податку.
20. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Фінансове право України:Навчально-методичний комплекс // Укл. Н.К. Ісаєва. – К.: Національна академія управління, 2013. –124 с.
Структурними частинами навчально-методичного комплексу є: 1. Програма навчальної дисципліни. 2. Робоча програма, до якої входять: 2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка); 2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.4. Тестові завдання; 2.5. Екзаменаційні та залікови білети (окрема папка); 2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка); 2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка); 2.8. Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів ( окрема папка та електроний віріант); 2.9. Методичні вказівки та тематика науково-дослідних робіт студентів (НДРС) (окрема папка); 2.10. Методичні рекомендації та тематика з написання курсових робіт; 2.11. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.
21. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ОСНОВНА 1. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебное пособие для студентов юрид. вузов и факультетов -X: Легас, 2003. – 360 'с.◊ 2. Воронова Л.К. Фінансове право України: Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга. – 2006 – 448 с.. 3. 0рлюк О.П. Фінансове право: Навчальний посібник - К: Юрінком Інтер, 2003. - 528 с. 4. 0рлюк О.П. Фінансове право:, 2010 6. Кучерявенко Н.П. Налоговое право - X: Консум, 1997. - 432 с. 7. Фінансове право України: Підручник - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 320 с.
НОРМАТИВНО – ПРАВОВІ АКТИ
8. Податковий кодекс України. 9. Бюджетний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 37-38. - Ст. 189. 10. Кодекс України про адміністративні правопорушення (Станом на 2 березня 2004р.) - К: Атіка, 2004. - 240 с. 11. Кодекс законів про працю України: Станом на 20 лют.2006 р. - К.: Видавничий дім "Скіф", 2006. - 112 с. 12. Кримінальний кодекс України: Станом на 10 листопада 2005р. - К: Велес, 2005. - 152 с. 13. Митний кодекс України. Станом на 10 січня 2005р.: Офіційний документ - К: Велес, 2005. - 144с. 14. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 15. Цивільний кодекс України // Відомомсті Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356. 16. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 3 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144. 17. Закон України «Про Рахункову палату» // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 43. - Ст. 212. 18. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості 19. Закон України «Про місцеві державні адміністрації // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 20-21. - Ст. 190. 20. Закон України «Про Національний банк України» // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29. - Ст. 238. 21. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30. 22. Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» 23. Закон України «Про цінні папери і фондовий ринок». 24. Положення про Міністерство фінансів України. 25. Закон України «Про аудиторську діяльність» 26. Положення про Державне казначейство України. Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12. 2005 р. № 1232 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 52. – Ст. 3275.
ДОДАТКОВА
27. Алисов Е.А. Финансовое право: Учебное пособие - Харьков: Эспада, 1999. -235 с.* 28. Бутузов В.М., Марущак А.І. Правові основи інвестиційної діяльності: Навч. посіб. - К.: КНТ, 2007. - 256 с.· 29. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Особлива частина: Навч. посіб. - К.: Алерта, 2007. - 613 с. 30. Додонов В.Н., Крылова М.А., Шестаков А.В. Финансовое и банковское право: Словарь-справочник - М: ИНФРА-М, 1997. - 277 с. 31. Зюнькін А.Г. Фінансове право. Опорний конспект лекцій - К.: МАУП, 2001. -144 с. 32. Лазебник Л.Л. Міжнародне фінансове право: Навч. посіб. - К.: ЦУЛ, 2008. -312 с. 33. Музика О.А. Фінансове право: Навчальний посібник - К.: Видавництво Паливода А.В., 2004. - 220 с. 34. Правове регулювання банкрутства: Підручник / за ред. Л.С.Сміяна - К.: КНТ, 2009. - 464 с. 35. Правове регулювання ринку цінних паперів та інвестиційних фондів в Європейському Союзі та в Україні: Навч.посіб. - К.: ЦУЛ, 2007. - 194 с. 36. Правове регулювання страхування та роздрібних фінансових послуг в Європейському Союзі та в Україні: порівняльно-правовий аналіз: Навч.посіб. - К.: ЦУЛ, 2007. - 196 с. 37. Старинський М.В., Завальна Ж.В. Правове регулювання відносин у сфері випуску та обігу цінних паперів в Україні: Навч. посіб. - Суми: Університетська книга, 2007. - 405 с. 38. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции - М.: Вазар-Ферро, 1994. - 320 с. 39. Финансово-правовой справочник предпринимателя. Толковый словарь и образцы документов - М.: Х.Г.С. АО, 1995. - 301 с. 40. Финансовое право: Учебник - М.: Юристь, 1996. - 400 с. 41. Фінансове право: Навч. посібник в 2-х томах. Том І. - X.: Консум, 1999. – 576 с. 42. Фінансове право: Навч. посібник в 2-х томах. Том II. - X.: Консум, 1999. - 528 с. 43. Фінансове право: Навчальний посібник - К: Вентурі, 1995. - 272 с. 44. Фінансове право: Навчальний посібник для студентів юрид. вузів і факультетів - К: Вентурі, 1998. - 384 с. 45. Фінансове право: Підручник - X.: Консум, 1999. - 496 с. 46. Фінансове право: Підручник - X.: Консум, 1998. - 496 с. 47. Фінансове право: Хрестоматія - К.: Вілбор, 1998. - 640 с.
WEB–Ресурси
Міністерство фінансів України www.minfin.gov.ua Міжнародний валютний фонд (The International Monetary Fund) www.imf.org Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development) www.worldbank.org/ibrd Примітка * Цим шрифтом позначаються видання, що є в бібліотеці НАУ, проте вони не були вказані в навчально-методичних матеріалах з предмета
◊ Таким шрифтом позначені джерела, що знаходяться як в бібліотеці, так і в списках літератури навчально-методичних матеріалів з предметів
_________________________________________________________________
Відповідальний технічний редактор: Цаплюк І.В. Підп.до друку. 26.10.20113. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 2,97. Обл.-вид. арк. 2,86.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||