
|
|
Главная \ Методичні вказівки \ Фінансовий аналіз
Фінансовий аналіз« Назад
Фінансовий аналіз 30.08.2016 13:34
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи з дисципліни “Фінансовий аналіз” для студентів напряму підготовки «Економіка підприємства», «Фінанси і кредит» та «Облік та аудит»
ПРОГРАМУ РЕКОМЕНДОВАНО кафедрою фінансів на кредиту Протокол № ____ від ___________ 20__ р. Зав. каф. ___________ _________________ (підпис) (ініціали, прізвище)
Київ-2015
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Курсова робота з дисципліни «Фінансовий аналіз» – це самостійна теоретико-дослідницька робота, передбачена навчальним планом базової економічної підготовки студентів за напрямами «Фінанси і кредит», «Облік та аудит» та «Економіка підприємства». Курсова робота займає важливе місце в розвитку навичок самостійної творчої роботи студентів. Ії виконання покликане прищепити їм навички наукових досліджень, закріпити здобуті знання, поглибити і узагальнити їх, навчити використовувати при вирішенні конкретних завдань. В рамках виконання курсової роботи студенти набувають практичних навичок по застосуванню отриманих теоретичних знань з дисципліни. Курсова робота – це основна форма оволодіння навчальним матеріалом під час поза аудиторної роботи, засвоєння як теоретичних знань, так і надбання практичних навичок. Вона є важливою складовою навчального процесу, що впливає на глибину та стійкість набутих знань і умінь, які допомагають творчо їх застосовувати у майбутній професійній діяльності. Метою курсової роботи є опанування в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студента самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації. У процесі виконання роботи студент повинен проявити свої знання з загальнотеоретичних, загальноекономічних і спеціальних дисциплін; повторити й закріпити матеріал, що був поданий викладачами на лекційних заняттях та опанувати програмні питання тих тем, які визначено для самостійного вивчення.
2. ВИБІР ТА КОНКРЕТИЗАЦІЯ ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ Вибір теми курсової роботи – одна з найвідповідальніших складових частин кожного наукового дослідження. Тема має бути актуальною і перспективною з точки зору можливості використання теоретичних узагальнень для практичного застосування. Вибір теми курсової роботи має визначатися за такими критеріями:
Після вибору теми роботи студент має визначити об’єкт дослідження: підприємство чи організацію, на матеріалах якого буде виконана курсова робота. Студент, обравши тему курсової, надає заяву на ім’я завідувача кафедри фінансів та кредиту з проханням затвердити обрану тему роботи. Після розгляду кафедрою даної заяви виноситься рішення про закріплення за студентом обраного напряму дослідження та призначення наукового керівника. Після цього студент за допомогою викладача-керівника може приступити до конкретизації теми, складання завдання та виконання роботи.
3. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ Курсова робота з дисципліни “Фінансовий аналіз” має складатися зі вступу, теоретико-методичної, аналітико-дослідницької та рекомендаційної частин, висновків та пропозицій, списку використаних джерел, додатків. У вступі необхідно довести актуальність досліджуваної проблеми з точки зору теоретичного та прикладного її значення. Слід чітко сформулювати предмет дослідження, мету роботи, основні завдання, вирішення яких дасть змогу досягти поставленої у роботі мети. У теоретико-методичній частині потрібно розкрити суть основних економічних категорій з досліджуваної проблеми, надати побудову економічних показників та моделей. Обов’язковим елементом цієї частини є наявність дискусійних питань з основних напрямків теоретичних узагальнень. Їх дослідження передбачає виклад різних точок зору, що міститься в літературі, їх обґрунтування і формування власної точки зору автора. Для якісної підготовки курсової роботи необхідно глибоко опрацювати основні літературні джерела, особливу увагу звернути на роботи класиків, монографічну літературу, статті у наукових журналах останніх років видання. У аналітико-дослідницькій частині необхідно провести ретельний аналіз обраного об’єкта дослідження з використанням статистичних та аналітичних даних. Наприклад, необхідно проаналізувати фінансово-господарську діяльність обраного підприємства, враховуючи його галузеву належність: вивчити форми бухгалтерської і статистичної звітності, описати інформаційну базу досліджуваних показників, навести блок-схеми взаємозв'язків при їх аналізі, провести необхідні розрахунки і сформувати аналітичні узагальнення щодо предмету дослідження. Подальша конкретизація аналітичного дослідження передбачає обґрунтування чинників, що впливають на предмет дослідження, якщо можливо слід навести статистичні дані, що містяться у статистичних збірниках і періодичних виданнях. Особливу увагу потрібно зосередити на розрахунково-аналітичній системі щодо предмета дослідження. Необхідно виявити причини існуючого стану економічних процесів, зробити прогнозні передбачення, підкріпити аналіз графічним матеріалом. Аналіз здійснюється на матеріалах динаміки показників фінансово-господарської діяльності підприємства за 3-5 періодів. У рекомендаційній частині повинні міститися обґрунтування можливих напрямків вирішення досліджуваної проблеми, пропозиції автора з удосконалення методичних підходів до аналізу та планування окремих результативних показників, реалізації резервів ефективності використання ресурсів та витрат. У висновках та пропозиціях у сконцентрованому вигляді мають бути представлені результати теоретичних та аналітичних досліджень, рекомендаційні узагальнення та висновки. Список використаних джерел. Перелік джерел, на які є посилання в основній частині роботи, наводять у кінці тексту МДКР. Список використаних джерел має нараховувати не менше 40 джерел. У додаткивиносяться громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми, зразки форм таблиць, аналітичні дані тощо.
4. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИСНОВКІВ І ПРОПОЗИЦІЙ Висновки – це стислий виклад одержаних результатів з суті поставленої проблеми, а також з побічних питаннях, що мають практичну значимість та можливість застосування. Висновки рекомендується формулювати ретельно і точно, не перевантажуючи поясненнями і частковостями. Їх обґрунтування має міститися у попередніх параграфах роботи. Пропозиції і рекомендації з практичного застосування висновків виправдовують себе лише в разі їх перспективності. Тому слід враховувати не лише існуючі умови господарювання, але й ті зміни, що повинні здійснитися в економіці найближчим часом. Пропозиції можуть мати як позитивний, так і негативний характер, наприклад, відмови від діючої системи управління або методик планування окремих показників. Висуваючи ті чи інші пропозиції, необхідно визначити їх потенційну ефективність. Позитивний результат треба порівнювати з витратами, які забезпечують отримання даного результату. Не слід забувати і про можливість побічного ефекту.
5. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Оформлення курсової роботи має відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення». Загальні вимоги. Текстовий матеріал друкується комп’ютерним способом на одному боці білого аркуша паперу формату А4 через 1,5 інтервал з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення. Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим – 30 мм, правим – 10 мм, верхнім – 20 мм, нижнім – 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм. Шрифт – Times New Roman, 14 кегль, через 1,5 інтервал, масштаб 100%, звичайний, абзац 1,0 – 1,25 см. Структурні елементи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви виступають як заголовки структурних елементів. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів і розділів слід розміщувати посередині рядка та друкувати великими літерами без крапки в кінці. Кожний розділ має починатися з нового аркуша. Наступний підрозділ починається одразу після завершення попереднього. Заголовки підрозділів друкуються з абзацним відступом без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Перенесення слів у заголовках не допускається. Заголовки розділів і підрозділів слід виділяти напівжирним шрифтом. Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом повинна бути не менше двох рядків. Якщо після заголовка залишається лише один рядок тексту, необхідно перенести сам заголовок на наступну сторінку. Розділи та підрозділи нумеруються арабськими цифрами. Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою (1.1., 1.2. і т.д.) і після останньої цифри ставлять крапку. Таблиці, графічний матеріал, формули. Рисунки, таблиці розташовують після першого посилання на них у тексті, або не далі як на наступній сторінці. На рисунки та таблиці у тексті роблять посилання скороченням слів та порядковим номером – табл.1.2 (друга таблиця першого розділу), рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). На всі таблиці та рисунки повинні бути посилання в тексті. У разі повторного посилання вказують у скороченому вигляді – «див. табл. 1.3».
Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць для уточнення та зручності порівняння показників. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над нею і друкують симетрично до тексту, як показано на рис. 4.1. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Слово «Таблиця» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами таблиці пишуть: «Продовження таблиці ___» із зазначенням номера таблиці. Назва таблиці розміщується по центру. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Назва таблиці має точно і стисло відображати її зміст, а також умови часу (роки, півріччя, квартали, місяці) та місця (конкретна організація, галузь, економічна сфера тощо). Таблиця ____ - _______________________________ (номер) (назва таблиці)
Рисунок 4.1. – Макет таблиці Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців – з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. У заголовках стовпців і рядків обв’язково зазначаються одиниці вимірювання, у яких наведено відповідну до них цифрову інформацію. Для одиниць вимірювання може бути окремо передбачений рядок (стовпчик), який розміщується безпосередньо поряд з рядком (стовпчиком) із заголовками. Якщо всі дані таблиці мають одну одиницю вимірювання, її вказують один раз, відокремлюючи комою після назви, або праворуч, над верхньою обмежувальною лінією в дужках чи без них. Одиниці вимірювання слід зазначати, дотримуюючись загальноприйнятих правил скорочення слів. Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. Але за необхідності допускається їх пендикулярне щодо рядків розміщення. Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша, тобто використовувати функцію альбомного комп’ютерного друку. За таких умов, назва таблиці повинні розміщуватись з боку брошурування сторінки. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують на наступних сторінках, позначають як “Продовження таблиці __”, повторюючи при цьому її форму. У разі поділу таблиці на частини допускається її боковик заміняти відповідно номерами стовпців і рядків. При цьому, обв’язково нумерують арабськими цифрами стовпці і (або) рядки першої частини таблиці. Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами в межах розділу. При цьому номер таблиці складається з номеру розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою літери позначення додатка. Наприклад, “Таблиця В.1” – перша таблиця у додатку В. На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які містять слово “таблиця” із зазначенням її номера. Наприклад, “За даними, наведеними у табл. 3.2”. В таблиці використовують шрифт Times New Roman, 12 кегль, міжрядковий інтервал – 1. Зразок оформлення таблиці, що характеризує фінансово-економічний стан підприємства, наведено у табл. 4.1.
Таблиця 4.1. – Фінансово-економічний стан підприємства
(наступна сторінка)
Продовження таблиці 4.1.
* – згідно даних бізнес-плану розвитку підприємства на 2012р.
У разі необхідності по тексту чи до таблиць оформлюють примітки, в яких наводять довідкові та пояснювальні дані. Примітки нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток декілька на одному аркуші, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад: Примітки: 1. ... 2. ... Якщо примітка одна, її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку. Графічний матеріал. Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) розміщують у курсовій роботі з метою ілюстрації властивостей або характеристик об’єкта, а також для ліпшого розуміння змісту тектовового викладення того чи іншого питання. На графічний матеріал обов’язково мають бути посилання в тексті роботи. Розміщувати графічний матеріал треба безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. За наявності у роботі таблиць, які доповнюють графічний матеріал, їх слід розміщувати одразу (або на наступній сторінці) після графічного матеріалу. Графічний матеріал повинен мати тематичну назву, яку розміщують під ним. За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані (примітки, посилання на джерела інформації тощо). Графічний матеріал позначають словом «Рисунок ___». Наприклад, «Рисунок 3.2. – Структура витрат виробництва кінцевого продукту підприємства «ХХХ». Рисунок (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки з зазначенням пояснювальних даних на кожній сторінці: «Рисунок ___, аркуш ___». Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додатків) слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою, наприклад, “Рисунок 3.2.” – другий рисунок третього розділу. Приклад оформлення графічного матеріалу представлено на рис. 4.2.
Рисунок 4.2. – Семантична схема сутності термінів Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Наприклад, “Рисунок В.3” – третій графічний матеріал у додатку В. Допускається виконання великих рисунків на аркушах формату А3, відповідно згорнувши їх для брошурування роботи. Але звичайно такі рисунки виносять у додатки. Формули.Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, посередині сторінки. Формули за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою: (2.3) означає, що це 3-тя формула 2-го розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в круглих дужках, у крайньому правому положенні на рівні відповідної формули. Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою літери позначення додатка. Наприклад: “…відповідно до формули (В.1) додатка В ...”. Символи (умовні позначення) величин, які є складовими формул, слід використовувати відповідно встановленим стандартам або загально прийнятним скороченням. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де» без двокрапки після нього. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. Підставляти чисельні значення в початковий аналітичний вираз категорично забороняється. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули на знаку множення застосовують знак "х". Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Приклад: Чиста теперішня вартість розраховується за формулою (2.3): , (2.3) де Bt – валовий дохід за рік t; Ct – повні витрати за рік t; t – відповідний рік дії проекту; n – загальна кількість років реалізації проекту; і – ставка дисконту [7, с. 121]. Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках. Наприклад: “Розрахуємо чисту теперішню вартість проекту згідно формули (2.3)”. Додатки. Матеріал, що доповнює положення роботи, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого розміру, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ПК і т. ін. Додатки необхідно вказувати в порядку появи посилань на них у тексті. Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, Є, З, И, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І, О. Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням вгорі посередині сторінки слова “Додаток” і його позначенням. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком. У разі потреби текст додатка можна поділити на розділи, підрозділи і пункти (наприклад, А 4.1. – пункт 4.1. додатка А). Ілюстрації, таблиці, формули і рівняння необхідно нумерувати в межах кожного додатка (наприклад, рисунок Е.3, таблиця Б, формула А.1). Список використаних джерел. Приклади оформлення літературних джерел для оформлення переліку посилань представлені в додатку. Правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться у роботі. Такі посилання дають змогу, за необхідності, відшукати ті чи інші документи і перевірити як достовірність наведених у роботі відомостей, так і отримати необхідну інформацію щодо змісту і обсягу опрацьованого автором першоджерела. Посилатися слід переважно на останні (свіжі) видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання. З метою підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору доцільно наводити цитати. Загальні вимоги до цитування наступні: а) текст цитати варто починати і закінчувати лапками та наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи особливості авторського написання. Наукова термінологія, що вживається іншими авторами, не виділяється лапками, крім тієї, яка викликала загальну дискусію. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора; в) після кожної цитати обов’язково необхідно вказати посилання на джерело; г) у разі непрямого цитування (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), варто точно викладати думки автора, бути коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело; д) у разі необхідності виявлення ставлення автора праці до окремих слів або думок з цитованого тексту варто після них у круглих дужках ставити знак оклику або знак питання. Посилання даються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку використаних джерел та відповідна сторінка джерела (наприклад, [3, с.18]) – означає, що використано інформацію з джерела під номером 3 у списку використаних джерел, яка знаходиться на сторінці 18). Нумерація сторінок. Нумерація сторінок здійснюється арабськими цифрами в правому верхньому кутку без крапки вкінці, зі збереженням наскрізної нумерації усього тексту, але на титульному аркуші номер не проставляють.
6. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ Виконана студентом курсова робота реєструється на кафедрі фінансів та кредиту. На закінчену курсову роботу науковий керівник обов’язково повинен написати рецензію (див. додаток) У випадку незадовільної оцінки, курсова робота до захисту не допускається та повертається студенту на доопрацювання. Студент повинен усунути зазначені у рецензії недоліки і повернути роботу для повторного рецензування. При цьому попередня рецензія обов’язково додається. Якщо роботу допущено до захисту, студент повинен ознайомитися з рецензією та підготуватися до захисту. При цьому він повинен підготувати відповіді на запитання, згадані у рецензії, та показати виправлені у роботі недоліки, відмічені рецензентом. Захист курсової роботи проводиться у встановлений час згідно розкладу складеною на кафедрі перед сформованою комісією. Порядок захисту курсової роботи: а) виступ автора (до 10 хвилин), в якому розкривається основний зміст роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації; б) відповіді автора на запитання щодо досліджуваної проблеми членів комісії; в) оцінювання членами комісії змісту та захисту курсової роботи студента. При оцінці курсової роботи враховуються: ─ науково-теоретичний рівень змісту, практична обґрунтованість об’єкту дослідження, чітко розроблений науковий апарат; ─ вироблення навичок щодо розробки і вирішення наукової проблеми: вміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, ставити експеримент, грамотно оформляти бібліографію; ─ використання методів дослідження, самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів; ─ планомірний і систематичний характер роботи студента над темою; ─ правильність оформлення роботи і своєчасність її здачі. Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюється за 100-бальною шкалою оцінювання. Оцінка курсової роботи проставляється у заліковій книжці та реєструється у відомості.
7. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ
ДОДАТКИ
Додаток А ПВНЗ «Міжнародний університет фінансів» Кафедра фінансів та кредиту
КУРСОВА РОБОТАз дисципліни “Фінансовий аналіз”
на тему:_____________________________________________________ ____________________________________________________________
Студента (ки) _____ курсу ______ групи напряму підготовки__________________ спеціальності_______________________ __________________________________ (прізвище та ініціали) Керівник ___________________________ ____________________________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________ Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали) ________________ ___________________________ (підпис) (прізвище та ініціали
м. Київ - 20 __рік
Додаток Б Зразок оформлення рецензії наукового керівника на курсову роботу
РЕЦЕНЗІЯ керівника курсової роботи з дисципліни “Фінансовий аналіз” виконаної на тему “_______________________________” студентом групи _______ (шифр групи) ____________________________________________ (прізвище, ім’я, по-батькові студента повністю)
Актуальність обраної теми КР.................
Характеристика КР (кількість розділів та що в них розкривається).
Якість проведеного аналізу проблеми у КР...............
Практична цінність висновків і рекомендацій.................
Наявність недоліків...................
Характеристика студента та його роботи над КР.............
Загальний висновок (відповідність роботи вимогам кафедри, рекомендація до захисту перед комісією та рекомендована оцінка наукового керівника).
Керівник КР
______________________ _______________ ____________________ (вчені звання і ступінь) (підпис) (прізвище та ініціали керівника)
Додаток В Зразки оформлення бібліографічних описів у списку використаних джерел відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» КнигиОднотомний документ Один автор
Два автори
Три автори
Чотири автори
П’ять і більше авторів
Без автора
Багатотомний документМатеріали конференцій, з’їздівПрепринтиСловникиЗаконодавчі та нормативні документиСтандартиКаталогиБібліографічні покажчикиАвтореферати дисертаційЧастина книги, періодичного, продовжуваного виданняЕлектронні ресурси
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||