|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ« Назад
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 22.01.2016 17:29
ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ
Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Навчально-методичний комплекс
Київ – 2013
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
Обговорено і схвалено на засіданні Вченої Ради ВНЗ «Національна академія управління» Протокол № 5 від 30.08.2013 р.
Укладач: Довгань Людмила Петрівна, к.е.н., доцент
Рецензенти: Єрохін Сергій Аркадійович, д.е.н., професор
Фінансовий менеджмент: Навчально-методичний комплекс // Л.П.Довгань – К.: Національна академія управління, 2013. – 79 с.
Запропонований навчально-методичний комплекс "Фінансовий менеджмент" являє собою посібник, який може бути використаний як для самоосвіти, так і для проведення зі студентами економічних вузів і факультетів семінарів, практичних занять та самостійної роботи з курсу "Фінансовий менеджмент"
УДК 314(477) ББК 66.2(4УКР)
© Оригінал-макет, "Національної академії управління", 2013
ЗМІСТ
© ВНЗ "НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ", 2013
1. ПЕРЕДМОВА
Навчальний курс «Фінансовий менеджмент» входить до циклу загальноосвітніх економічних дисциплін і спирається на такі раніше засвоєні студентами предмети як «Економіка підприємства», «Фінанси підприємств», «Фінансовий аналіз» та інші. Комплекс включає опис дисципліни, програму курсу, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи, список рекомендованих джерел, перелік тем наукових есе, орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю та методичні рекомендації. Також комплекс містить Тимчасове положення з впровадження рейтингово-модульної системи оцінювання студентів з урахуванням вимог Болонської декларації. Структура навчально-методичного комплексу відповідає програмі навчального курсу. Ефективній реалізації цілей та завдань курсу підпорядкована тематична логіка його викладання, структура та зміст тем лекцій, проблематика семінарських занять та компоновка у три навчальні модулі.
Мета навчальної дисципліни - дати студентам базові знання з теорії і практики управління фінансами підприємств, операційною та інвестиційною діяльністю, визначення стратегії і тактики фінансового забезпечення суб'єктів господарювання, а також сформувати належні практичні навички. Основними завданнями навчальної дисципліни є:
Ухвалено: Вченою радою НАУ від 30 серпня 2012 року, протокол № _4__
2. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
І. Загальні положення
1.1. Цей порядок запроваджується з метою удосконалення чинної технології оцінювання знань студентів та адаптації її до загальноєвропейський вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).
1.2. Порядок розкриває основні принципи організації поточного і підсумкового оцінювання знань студентів усіх форм навчання НАУ. Порядок спрямовано на ефективну реалізацію таких завдань:
- підвищення мотивації студентів до систематичної активної роботи, інтелектуальної напруги протягом усього періоду навчання, переорієнтація їхніх цілей з отриманням позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок; - систематизацію знань, усунення розбіжностей між завданнями модульного контролю та програмою дисциплін; - подолання елементів суб’єктивізму під час оцінювання знань; - розширення через систему творчих самостійних завдань можливостей для розвитку студентів, всебічного розкриття їх здібностей та підвищення ефективності освітньої діяльності викладацького складу; - оптимізація навчального процесу.
ІІ Принципи та організація поточного і підсумкового оцінювання знань студентів
2.1. Оцінювання знань студентів з навчальних дисциплін здійснюється на основі результатів поточної успішності. Сумарна оцінка встановлюється від 0 до 100 балів. В залікову книжку виставляється сумарна оцінка за національною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та оцінка за шкалою ECTS ( A, B, C, D, E, FX,F). 2.2. Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни, засвоєння якого відповідно перевіряється під час поточного контролю та на іспиті. На іспиті оцінюванню підлягають: - володіння ключовими теоретичними знаннями про об’єкт дисципліни; - здатність творчо мислити та синтезувати знання; - уміння використовувати знання для розв’язання практичних завдань. 2.3. Максимально можлива оцінка за знання програмового матеріалу нормативної дисципліни дорівнює 100 балам і складається з оцінки за поточну успішність та оцінки за іспит. За поточну успішність студент може отримати максимум 50 балів і за іспит 50 балів. 2.4. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів (50 балів максимум) є: - відвідування студентами лекцій та їх підготовка до лекцій в системі випереджувального навчання та проведення проблемних лекцій; - робота студентів на семінарських та практичних заняттях, їх активність, виконання завдань згідно планів занять; - виконання модульних контрольних робіт. Під час виконання завдань та відповідей на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях оцінюванню підлягають і рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських, практичних заняттях та колоквіумах, активність в обговоренні питань, що внесені на семінарські заняття, результати виконання і захисту лабораторних робіт, участь у дискусіях, ділових іграх. Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; підготовка рефератів, есе, конспектів навчальних та наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій. Під час виконання модульних контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні завдання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв’язання виробничих ситуацій (кейсів). При визначенні кількості модульних робіт слід враховувати, що один кредит містить 36 годин і має завершуватись модульним контролем. Викладачі повинні завчасно довести до відома студентів терміни та зміст контрольних завдань. 2.5. Структура поточної успішності (50 балів). а) відвідування лекцій та підготовка до них - 10 балів б) виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях – 0-30 балів; в) виконання завдань для самостійної роботи – 0-10 балів; г) виконання 2-х модульних контрольних робіт – 0-20 балів. д) студентам, які брали участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій, можуть присуджуватися додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів. При цьому загальна кількість балів за поточну роботу не може перевищувати 50 балів. Додатково 20 балів студент може отримати виконавши творчі завдання. 2.6. Оцінки за різні види поточної роботи студентів фіксуються викладачами в журналах академічних груп. На останньому семінарському занятті сумарна оцінка в балах (від 0 до 50) за результатами всіх видів поточної успішності записується у відомість у графі «поточна успішність». 2.7.Результат екзамену оцінюється в діапазоні 0-50 балів.
Шкала оцінювання екзаменаційних завдань
Якщо на екзамені відповідь студента оцінена менше 35 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами екзамену, набрані бали не враховуються у загальній підсумковій оцінці, а вона включає лише оцінку за поточну успішність. У відомості записується сумарна оцінка за результатами поточної успішності та іспиту, яка виставляється в залікову книжку студента та додаток до диплому про освіту. 2.8. Поточна успішність з навчальних дисциплін, що підлягає контролю у формі диференційованого заліку оцінюється за шкалою 50 балів. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 35 балів, він отримує оцінку «не зараховано». У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволом начальника навчального відділу виконати їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач. 2.9. Об’єктами поточного оцінювання знань студентів заочної форми навчання можуть бути: домашні письмові роботи з дисциплін, різні індивідуальні завдання, контрольні роботи, відображені у робочій програмі, вони оцінюються за шкалою 0-50 балів. Іспит оцінюється за шкалою 0-50 балів.
ІІІ. Шкала оцінювання: національна та ECTS
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
Внз "Національна академія управління Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
3. ПРОГРАМА навчальної дисципліни підготовки магістра
Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво" Напрям підготовки 8.03050801 "Фінанси і кредит" Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр» Факультет економіки та інформаційних технологій
(Шифр за ОПП________)ЗАНЯТЬ
Київ-2013
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми з дисципліни «Фінансовий менеджмент»: Єрохін С.А., д.е.н., професор Довгань Л.П.. к.е.н., доцент
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
ВСТУП
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни "Фінансовий менеджмент" складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки «магістра». Предметом вивчення навчальної дисципліни є правильне оцінювання фінансових ризиків та застосовування інструментів антикризового управління підприємством. Дати студентам базові знання з теорії і практики управління фінансами підприємств, операційною та інвестиційною діяльністю, визначення стратегії і тактики фінансового забезпечення суб'єктів господарювання, а також сформувати належні практичні навички. Міждисциплінарні зв’язки:.Навчальна дисципліна "Фінансовий менеджмент" є нормативною для підготовки студентів за спеціальністю «Фінанси і кредит», має теоретико-прикладний характер, входить до циклу загальноосвітніх економічних дисциплін і спирається на такі раніше засвоєні студентами предмети як "Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва", "Макроекономіка", "Мікроекономіка", "Гроші і кредит" та інші.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою дисципліни є: 1) дати студентам базові знання з теорії і практики управління фінансами підприємств, операційною та інвестиційною діяльністю, 2) визначення стратегії і тактики фінансового забезпечення суб'єктів господарювання, а також сформувати належні практичні навички.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Фінансовий менеджмент» є: • ознайомити із сутністю та теоретичними основами фінансового менеджменту; ¨ навчити правильно застосовувати методичний інструментарій управління фінансами підприємств; ¨ сформувати поняття про характер та цілі управління фінансами підприємства, вироблення управлінських рішень в ринкових умовах; ¨ виробити навички управління вхідними та вихідними грошовими потоками на підприємстві; ¨ сформувати вміння застосовувати системний підхід до управління прибутком, інвестиціями, активами; ¨ обґрунтувати необхідність та пояснити методику визначення вартості капіталу, оптимізації його структури; ¨ навчити правильно оцінювати фінансові ризики та застосовувати інструменти антикризового управління підприємством.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: ¨ методичний інструментарій управління фінансами підприємств; ¨ характер та цілі управління фінансами підприємства, вироблення управлінських рішень в ринкових умовах; ¨ як управляти вхідними та вихідними грошовими потоками на підприємстві; ¨ як пояснити методику визначення вартості капіталу, оптимізації його структури; ¨ як оцінювати фінансові ризики та застосовувати інструменти антикризового управління підприємством.
вміти: ¨ правильно застосовувати методичний інструментарій управління фінансами підприємств; ¨ вміти застосовувати системний підхід до управління прибутком, інвестиціями, активами; ¨ обґрунтувати необхідність та пояснити методику визначення вартості капіталу, оптимізації його структури; ¨ правильно оцінювати фінансові ризики та застосовувати інструменти антикризового управління підприємством.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин кредитів 3 ЕСТS
Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ І. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту Тема 1. Теоретичні та організаційні основифінансового менеджменту Сутність фінансового менеджменту. Функції фінансового менеджменту та їх значення. Фінансовий менеджмент як система управління фінансами підприємства. Необхідність і умови ефективності фінансового менеджменту. Мета фінансового менеджменту. Основні завдання фінансового менеджменту. Значення максимізації прибутку і ринкової вартості підприємства для реалізації кінцевих інтересів його власників. Стратегія і тактика фінансового менеджменту. Об'єкти і суб'єкти фінансового менеджменту. Механізм фінансового менеджменту. Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємств. Методи та засоби фінансового менеджменту.
Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту Методологічні основи побудови системи забезпечення фінансового менеджменту. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Характеристика моделі фінансової інфраструктури підприємства. Системи і методи внутрішнього фінансового контролю. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту. Фінансова інформаційна база. Показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Зміст фінансової звітності. Загальні вимоги до інформаційної бази. Основні користувачі фінансової інформації.
Тема 3. Управління грошовими потоками на підприємстві Поняття грошового потоку. Значення грошових потоків у діяльності підприємства. Оптимізація грошових потоків. Види грошових потоків та їх класифікація. Принципи управління грошовими потоками. Складання звіту про рух коштів. Вхідні грошові потоки і їх характеристика. Зміст і завдання управління вхідними грошовими потоками. Управління грошовими потоками, пов'язаними з операційною діяльністю. Управління грошовими потоками, пов'язаними з фінансовими операціями. Управління вихідними грошовими потоками. Зміст і завдання управління вихідними грошовими потоками. Управління грошовим потоком «оплата рахунків суб'єктів господарювання». Перерахування коштів до бюджету і цільових державних фондів. Погашення зобов'язань за кредитами та інших боргових зобов'язань. Витрати на оплату праці. Планування надходження й використання коштів. Розробка й застосування платіжного календаря.
Тема 4. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках Необхідність і значення визначення вартості грошей у часі. Фактори, що впливають на зміну вартості грошей у часі. Вплив інфляції на зміну вартості грошей. Ризик і його вплив на зміну вартості грошей. Нарахування простих і складних процентів. Майбутня вартість грошей і її зміст. Поняття компаундування. Розрахунок майбутньої вартості грошей з урахуванням ануїтетів. Використання процентного фактора в розрахунках майбутньої вартості грошей. Теперішня вартість грошей і її зміст. Поняття дисконтування та його застосування. Визначення суми дисконту. Визначення чистого дисконтного доходу. Розрахунок теперішньої вартості ануїтетів. Поточна вартість довічної ренти. Використання процентного фактора в розрахунках теперішньої вартості грошей. Урахування фактора часу в розрахунках вартості облігацій та акцій.
ЗМІСТОВНИЙ Модуль 2. Управління прибутком, активами, інвестиціями, вартість і оптимізація структури капіталу Тема 5. Управління прибутком Зміст і завдання управління загальним прибутком. Системний підхід до управління прибутком. Інформаційна база управління прибутком. Управління прибутком від операційної діяльності. Формування прибутку від основної діяльності. Фактори, що впливають на формування прибутку. Зовнішні та внутрішні фактори. Управління формуванням собівартості. Розрахунок граничної виручки і граничних витрат. Аналіз беззбитковості. Розробка цінової політики та її оптимізація на підприємстві. Політика максимізації прибутку підприємств. Операційний леверідж. Управління формуванням прибутку від іншої операційної діяльності. Формування прибутку від фінансових операцій. Сутність і завдання управління розподілом прибутку. Фактори, що впливають на розподіл загального прибутку. Вплив на розподіл прибутку системи оподаткування підприємств. Управління використанням чистого прибутку. Аналіз використання прибутку. Створення резервного фонду. Політика розвитку підприємства з використанням прибутку. Дивідендна політика.
Тема 6. Управління активами Склад і структура активів підприємства. Оцінка активів. Зміст і завдання управління оборотними активами. Управління виробничими запасами. Управління дебіторською заборгованістю. Визначення оптимальної структури дебіторської заборгованості. Забезпечення ефективного контролю за рухом і своєчасним поверненням дебіторської заборгованості. Методи інкасації дебіторської заборгованості. Методи рефінансування дебіторської заборгованості. Управління коштами. Оптимізація залишку коштів підприємства. Джерело формування оборотних активів підприємств та способи забезпечення їх оптимальної структури. Стратегія фінансування оборотних активів: агресивна модель, консервативна модель, компромісна модель. Управління необоротними активами підприємства. Управління основними засобами, нематеріальними активами. Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу Сутність капіталу підприємства. Класифікація капіталу. Визначення загальної потреби в капіталі. Фактори, що впливають на обсяг капіталу. Власний капітал і його формування. Статутний капітал. Пайовий капітал. Резервний капітал. Нерозподілений прибуток. Управління формуванням власного капіталу. Позичковий капітал. Довгострокові фінансові зобов'язання. Короткострокові фінансові зобов'язання. Кредиторська заборгованість. Управління позичковим капіталом. Управління кредиторською заборгованістю. Вартість капіталу. Вартість капіталу як міра прибутковості. Норма капіталу. Базова концепція визначення вартості капіталу. Визначення вартості власного капіталу. Вартість акціонерного капіталу. Оцінка позик. Оцінка загальної вартості капіталу. Інфляція та ринкова вартість капіталу. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу. Фінансовий ліверідж. Ефект фінансового леверіджу. Структура капіталу. Факторії, що впливають па структуру капіталу. Управління структурою капіталу. Оптимізація структури капіталу. Політика підприємства щодо структури капіталу. Вплив структури капіталу на вартість підприємства.
Тема 8. Управління інвестиціями Сутність і класифікація інвестицій. Зміст і завдання управління інвестиціями. Види інвестицій. Формування інвестиційної політики. Форми реальних інвестицій і особливості управління ними. Капітальні вкладення. Види інвестиційних проектів і вимоги до їх розробки. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів. Окупність капітальних вкладень та її розрахунок. Особливості управління інноваційними інвестиціями підприємств. Управління реалізацією реальних інвестиційних проектів. Порядок розробки бюджету капітальних вкладень. Управління джерелами фінансування капітальних вкладень. Амортизаційна політика підприємства. Використання прибутку. Інструменти довготермінового фінансування інвестицій. Визначення оптимальної структури джерел фінансування капіталовкладень. Прогнозування джерел. Фінансова інвестиційна діяльність підприємства. Управління фінансовими інвестиціями. Вкладання коштів у цінні папери. Розміщення коштів на депозитних рахунках. Портфель фінансових вкладень та принципи його формування. Методи оцінки інвестиційного портфеля з урахуванням ризику. Диверсифікація інвестиційного портфеля. Ризикові інвестиції (венчурний капітал).
ЗМІСТОВНИЙ Модуль 3. Стратегічне управління підприємством Тема 9. Управління фінансовими ризиками Економічна сутність фінансових ризиків та їх класифікація. Основні види фінансових ризиків: валютний, депозитний, процентний, інфляційний, інвестиційний, кредитний. Факторії, які впливають на рівень фінансових ризиків. Визначення рівня ризику і його впливу на фінансовий стан підприємства та його прибутковість. Зміст управління фінансовими ризиками. Процес їх прогнозування та нейтралізації у фінансовій діяльності підприємств. Методи розрахунку ризиків. Економіко-статистичні методи оцінки рівня ризиків. Експертні методи оцінки. Аналогові методи оцінки. Премія за ризик та порядок її визначення. Способи уникнення та нейтралізації фінансових ризиків. Страхування ризиків. Використання механізмів діверсифікації.
Теми 10. Аналіз фінансових звітів Призначення й види фінансових звітів. Методи оцінки фінансових звітів. Склад, характеристика та зміст фінансової звітності підприємства згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Зміст і завдання аналізу фінансових звітів. Бухгалтерський баланс і його значення для аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу. Аналіз звіту про прибутки (збитки) підприємства. Аналіз звіту про рух коштів. Критерії і методика оцінки незадовільної структури балансу підприємств. Система показників фінансового стану підприємства та їх оцінки. Аналіз економічного потенціалу підприємства. Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка ліквідності балансу підприємства. Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства і їх оцінка. Показники ринкової ділової активності підприємства. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства.
Тема 11. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування Фінансове прогнозування та планування в системі фінансового менеджменту. Цілі й завдання внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування. Методи фінансового прогнозування та планування. Бюджетування та його сутність. Види бюджетів. Складання бюджетів (кошторисів). Методика розрахунку основних фінансових показників бюджетів. Оперативне фінансове планування як основа виутрішньофірмового фінансового контролю.
Тема 12. Антикризове фінансове управління підприємством Зміст та завдання антикризового фінансового управління підприємством. Методи прогнозування банкрутства підприємства. Система випереджального реагування на загрозу банкрутства і комплекс запобіжних заходів. Фінансова санація підприємства як елемент антикризового управління. Досудова санація. Санація з рішення арбітражного суду. Менеджмент санації підприємства, його функції та завдання. Методи фінансування санації підприємства. Управління залученням зовнішніх фінансових джерел та внутрішніми джерелами фінансування. Реструктуризація в системі антикризового фінансового управління підприємством. Організаційно-фінансове забезпечення реструктуризації підприємств.
“ЗАТВЕРДЖЕНО” Перший проректор ВНЗ «Національна академія управління» Матвійчук В.К., д.ю.н., професор ____________________ “26” вересня 2013 р.
Внз "Національна академія управління Кафедра фінансів та банківської справи
4. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
Галузь знань 0305 "Економіка та підприємництво" Напрям підготовки 8.03050801 "Фінанси і кредит" Освітньо – кваліфікаційний рівень «магістр» Факультет економіки та інформаційних технологій
Київ-2013 Робоча програма з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів за напрямом підготовки 8.03050801 "Фінанси і кредит"
Розроблено та внесено: на засідання кафедри фінансів та банківської справи протокол № 12 від 2 липня 2013 р.
Розробники програми: Єрохін С.А., д.е.н., професор Довгань Л.П., к.е.н., доцент
Заст.завідувача кафедри д.е.н., професор Г.Г.Бурлака
Затверджено та схвалено радою факультету економіки та інформаційних технологій, протокол № 1 від «25» вересня 2013 р.
Декан факультету економіки та інформаційних технологій д.фіз-мат.н, професор О.К.Лопатін
5. ОПИС ДИСЦИПЛІНИ
ДИСЦИПЛІНА: «Фінансовий менеджмент»
Навчальний курс «Фінансовий менеджмент» входить до циклу загальноосвітніх економічних дисциплін і спирається на такі раніше засвоєні студентами предмети як «Економіка підприємства», «Фінанси підприємств», «Фінансовий аналіз» та інші. Виступаючи, як складова системи загального менеджменту, фінансовий менеджмент дає змогу збалансовувати фінансові ресурси підприємств відповідно до обраних пріоритетів діяльності, координувати результати та підвищувати ефективність виробничого менеджменту, маркетингу та менеджменту персоналу, формувати високі темпи економічного розвитку, значно підвищувати конкурентоспроможність суб’єктів господарювання і забезпечувати їх стабільний розвиток у довгостроковому періоді. Нові вимоги до фінансових служб підприємств визначають місце дисципліни «Фінансовий менеджмент» та її структуру. Ця дисципліна є базовою для підготовки спеціалістів та магістрів з економіки та менеджменту й орієнтована на засвоєння студентами алгоритмів та методів обґрунтування альтернативних фінансових рішень, оволодіння принципами розробки фінансової політики підприємства з окремих напрямків його діяльності. У процесі вивчення дисципліни «Фінансовий менеджмент» студенти не лише ознайомлюються з теоретичними засадами фінансового менеджменту, а й здобувають навички використання методичного інструментарію управління фінансами, оптимізації грошових потоків, фінансового аналізу та фінансового планування і прогнозування. Необхідно виділити комплексний, узагальнюючий характер цієї дисципліни, яка базується на фундаментальній підготовці студентів з таких дисциплін, як «Фінанси», «Гроші та кредит», «Фінанси підприємства», «Фінансовий аналіз», «Фінансовий ринок», «Інвестування», «Бухгалтерський облік», «Страхування», «Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва».
1. Мета та завдання навчальної дисципліни 1.1. Метою дисципліни є: 1) дати студентам базові знання з теорії і практики управління фінансами підприємств, операційною та інвестиційною діяльністю, 2) визначення стратегії і тактики фінансового забезпечення суб'єктів господарювання, а також сформувати належні практичні навички.
1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Фінансовий менеджмент» є: • ознайомити із сутністю та теоретичними основами фінансового менеджменту; ¨ навчити правильно застосовувати методичний інструментарій управління фінансами підприємств; ¨ сформувати поняття про характер та цілі управління фінансами підприємства, вироблення управлінських рішень в ринкових умовах; ¨ виробити навички управління вхідними та вихідними грошовими потоками на підприємстві; ¨ сформувати вміння застосовувати системний підхід до управління прибутком, інвестиціями, активами; ¨ обґрунтувати необхідність та пояснити методику визначення вартості капіталу, оптимізації його структури; ¨ навчити правильно оцінювати фінансові ризики та застосовувати інструменти антикризового управління підприємством.
1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати: ¨ методичний інструментарій управління фінансами підприємств; ¨ характер та цілі управління фінансами підприємства, вироблення управлінських рішень в ринкових умовах; ¨ як управляти вхідними та вихідними грошовими потоками на підприємстві; ¨ як пояснити методику визначення вартості капіталу, оптимізації його структури; ¨ як оцінювати фінансові ризики та застосовувати інструменти антикризового управління підприємством.
вміти: ¨ правильно застосовувати методичний інструментарій управління фінансами підприємств; ¨ вміти застосовувати системний підхід до управління прибутком, інвестиціями, активами; ¨ обґрунтувати необхідність та пояснити методику визначення вартості капіталу, оптимізації його структури; ¨ правильно оцінювати фінансові ризики та застосовувати інструменти антикризового управління підприємством. Ефективній реалізації цілей та завдань курсу підпорядкована тематична логіка його викладання, структура та зміст тем лекцій, проблематика семінарських занять та компоновка у три навчальні модулі.
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин.
6. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Змістовний модуль 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту. Тема 3. Управління грошовими потоками на підприємстві. Тема 4. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках.
6. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Модуль1. Змістовний модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Змістовний модуль 2.Управління прибутком, активами, інвестиціями, вартість і оптимізація структури капіталу Тема 5. Управління прибутком. Тема 6. Управління активами. Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу. Тема 8. Управління інвестиціями.
Модуль2. Змістовний модуль 2. Управління прибутком, активами, інвестиціями, вартість і оптимізація структури капіталу
Змістовний модуль 3. Стратегічне управління підприємством Тема 9. Управління фінансовими ризиками. Тема 10. Аналіз фінансових звітів. Тема 11. Внутрішньо фірмове фінансове прогнозування та планування. Тема 12. Антикризове фінансове управління підприємством.
Модуль3.Стратегічне управління підприємством
ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
САМОСТІЙНА РОБОТА
7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
Методи навчання (гр. methodos – шлях пізнання, спосіб знаходження істини) – це впорядковані способи взаємопов'язаної, цілеспрямованої діяльності викладача й студентів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-вихових завдань. Вони реалізуються через систему способів і прийомів та засобів навчальної діяльності. Прийоми навчання – це складова методу, конкретні дії викладача і студента, спрямовані на реалізацію вимог тих чи інших методів. Засоби навчання - це різноманітні навчальні обладнання, що використовуються в системі пізнавальної діяльності (книги, письмове приладдя, лабораторні обладнання, технічні засоби тощо). При викладенні курсу «Фінансовий менеджмент» використовуються наступні методи навчання: 1) методи навчання за джерелами передачі і сприйняття інформації. За цією класифікацією виділяються методи: словесні, наочні, практичні, роботи з джерелами (книгою), відеометод. Словесні методи: розповідь, бесіда, лекція. Розповідь – це монологічний виклад навчального матеріалу. При викладенні цього курсу цей метод використовується рідко. Як правило, вона містить міркування викладача, аналіз фактів, подій, прикладів, тобто поєднується з поясненням матеріалу, який вивчається (для створення в уяві певного образу). Пояснення – вербальний метод навчання, за допомогою якого викладач розкриває сутність певного явища (наприклад, злочину і покарання), закону, об'єктивної сторони злочину. Він ґрунтується не стільки на уяві, скільки на логічному мисленні з використанням попереднього досвіду студентів (досвід студентів з певної галузі знань). Лекція – це метод, за допомогою якого викладач у словесній формі розкриває сутність наукових понять, явищ, процесів, логічно пов'язаних , об'єднаних загальною темою. Наочні методи: демонстрація, ілюстрація – це метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у натурі, динаміці (наприклад, знаряддя вчинення злочину або засоби вчинення злочину, місце вчинення злочину тощо). Ілюстрація – метод навчання, за якого предмети і процеси розкриваються через їх символічне зображення (малюнки, схеми, графіки, статистика тощо). Практичні методи : вправи, практичне заняття, рольова гра. Вправи. Суть методу полягає в тому, що студенти виконують багаторазові дії, тобто тренуються у застосуванні засвоєного матеріалу на практиці (наприклад, у роботі фінансового відділу, під час рольових або ділових ігор тощо. Практична робота спрямована на використання набутих знаньу вирішенні практичних завдань із збірників завдань і практикумів. Робота з книгою є одним з найважливіших методів навчання. Головна перевага методу полягає в тому, що студент має можливість багаторазово обробити навчальну інформацію в доступному для нього темпі та в зручний час (підручник, навчальний посібник, монографія, стаття тощо). Структурний метод навчання за характером логіни пізнання: аналітичний метод, індуктивний метод, дедуктивний метод, продуктивний метод. Аналітичний метод передбачає мисленневий або практичний розпад цілого на частини з метою вивчення їх суттєвих ознак (наприклад, склад злочину, елемени складу злочину тощо). Індуктивний метод – це шлях вивчення явищ від одиничного до цілого (наприклад, ознак злочину для розуміння поняття злочину). Дедуктивний метод базується на вивченні навчального матеріалу від загального до окремого, одиничного (наприклад, загальний об'єкт злочину, потім родовий і нарешті безпосередній об'єкт злочину тощо). Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності : репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький. Репродуктивний метод. Він має такі ознаки: 1) знання студентам пропонуються в готовому вигляді; 2) викладач не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх; 3) студенти свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують; 4) міцність засвоєння забезпечується багаторазовим їх повторенням (знань); Метод проблемного викладу знань є перехідним від виконавчої до творчої діяльності (викладач створює проблемну ситуаціюі і пропонує студентам її розв''язати). Частково-пошуковий метод включає студентів у пошук шляхів, прийомів і засобів розв'язання пізнавального завдання. Дослідницький метод спрямований на включення студентів у самостійне розв'язання пізнавального завдання (без повідомлення знань).
8. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Згідно з п.3.2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах від 02.06.93 р. за № 161, розробленого Міністерством освіти України, Положення про державний вищий заклад освіти, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 5 вересня 1996 року за № 1074, п.2.1.2 Положення про кафедру ВНЗ “Національна академія управління” одним з видів навчальних занять є семінарське заняття. Семінарське заняття проводиться у відповідності з програмою, тематичним планом згідно з розкладами навчальних занять з тем, що вказані в робочих навчальних програмах і планах семінарських занять. Семінарське заняття проводиться з широким використанням чинного кримінального законодавства і рекомендованих джерел. Цей вид занять є засобом розвитку у студентів, культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Семінарське заняття являє собою групове заняття, яке проводиться під керівництвом викладача, як правило, після прочитаної лекції з відповідної теми курсу і самостійної підготовки студентів групи. Це форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарське заняття - це завжди безпосереднє контактування зі студентами встановлення довірливих відносин, продуктивне педагогічне спілкування. Викладачі формуючи атмосферу творчої роботи, орієнтують на виступи за характером оцінки, дискусії, співвідносячи їх із простим викладом вивчених та підготовлених тем, заслуховуванням рефератів. Викладач дає установку на прослуховування або акцентує увагу студентів на оцінці та обговоренні, залежно від тематики та ситуації. Враховуючи все це, викладач керує дискусією та розподілом ролей. Невпевненим студентам пропонуються окремі полегшені питання, які дають можливість виступити та відчути психологічний стан успіху. Основними завданнями семінарського заняття є можливість: - розвивати пізнавальну активність і самодіяльність, уміння творчо застосовувати матеріал лекцій; - поглиблювати і закріплювати знання, отримані в процесі вивчення предмета; - сприяти розвитку творчого мислення, вміння логічно висловлювати і аргументувати свої думки, слухати один одного, продуктивно критикувати. Семінарські заняття виступають також засобом перевірки розвитку і закріплення навичок самостійної роботи, що є однією з найважливіших форм навчальної роботи студентів та сприяють вихованню ініціативи, активності, самостійності в роботі, привчають систематичному, планомірному засвоєнню навчального матеріалу, монографічної та іншої літератури, законодавства та підзаконних нормативних актів. Відповідно до завдань, змісту в сучасних вищих навчальних закладах поширені семінарські заняття трьох типів:
- фронтальне семінарське заняття, що передбачає роботу всіх його учасників над темою та питаннями; - семінарське заняття з підготовленими доповідями, що передбачає проведення роботи стосовно -декількох доповідей. Головна увага – підготовка самої доповіді та співдоповіді, інші учасники семінарського заняття вивчають основні джерела за обраною проблемою; - комбіноване - співвідносить комбіновані форми роботи, тобто частина питань розробляється всіма учасниками, решта - підготовка доповідей та повідомлень. Крім цього існує класифікація поділу семінарських занять залежно від ролі, яку вони відіграють в навчально-виховній роботі вищого навчального закладу, і завдань, що ставляться перед ними, на такі групи (види): - сприйняття поглибленого вивчення певного систематичного курсу - пов'язаний неподільно з лекціями з того чи іншого курсу. З кожної теми студенти мають можливість прослухати не лише лекції викладача, а й самостійно попрацювати над літературою чи іншими навчальними матеріалами. В результаті проведення таких семінарських занять студенти можуть прочитати й законспектувати твори, передбачені для вивчення, осмислити ті питання, які ставляться викладачами на лекціях і виносяться на семінарські заняття, підготувати реферати чи виступи і доповісти їх ними на заняттях. Рівень засвоєння навчального матеріалу студентами, цих предметів значно вищий, ніж з тих, де таких семінарів не передбачено; - вивчення окремих основних або найважливіших тем курсу до них відносять ті, що не пов'язані з усіма лекціями курсу. Вивчення деяких дисциплін передбачає в основному лекції і самостійну роботу студентів. Семінарські заняття проводяться з найважливіших тем. 3. Спецсемінар. Спецсемінар дослідницького характеру з незалежною від лекцій тематикою - присвячений більш ґрунтовному вивченню тієї чи іншої наукової проблеми і тому має дослідницький характер. Вони проводяться на старших курсах і мають на меті ширше залучати студентів до науково-дослідницької роботи кафедр і вузу в цілому. Основне, чого набувають студенти на цих семінарських заняттях, - це уміння проводити наукові дослідження з тих чи інших актуальних проблем. Практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізації. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі. За дидактичної метою семінари поділяються на заняття по:
За методикою проведення розрізняють:
МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Надані відомості щодо класифікації семінарських занять повинні зорієнтувати викладача у найперших кроках щодо його підготовки. Адже весь подальший хід роботи залежатиме від того, якого типу семінарське заняття він буде проводити. Підготовка до семінарського заняття поділяється також на попередню та безпосередню. Попередня підготовка включає збір матеріалів по темі, розробку плану заняття, розробку методичних рекомендацій для проведення заняття; безпосередня - відвідування лекцій по темі семінарського заняття чи ознайомлення з її текстом; опрацювання літератури і нормативних документів, підготовку плану-конспекту і дидактичних матеріалів. У плані вказується тема, мета, завдання вивчення навчального матеріалу, питання для обговорення, література (обов'язкова та додаткова). Якщо семінарське заняття формулюється у вигляді доповідей, то формулюються теми, до яких додається основна література для ознайомлення кожного учасника заняття. При проведенні комбінованого семінарського заняття визначаються питання для фронтального вивчення та розробляються теми рефератів. За наявності навчально-методичних комплексів необхідність в останніх видах роботи відпадає, тому що учасники семінару працюють відповідно до розробок кафедри. Отже, алгоритм підготовчої роботи викладача до семінару може виглядати так:
3. Розробити план проведення семінарського заняття, що включає послідовне викладення в тезисній формі основних положень теми;
7. Особливо спрогнозувати все те, що, як правило, викликає певні 8. Розподілити всі елементи семінарського заняття за часом.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Успіх семінарських занять значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення: - тематичні дискусії та диспути; - колективний пошук відповідей і ролей; - бесіда і вільний обмін думками; - інформація про конструктивні пропозиції слухачів (курсантів, - ігрове проектування. Крім організаційних моментів, важливу роль відіграє методика проведення семінарських занять. Основними методами проведення є розповідь викладача (вступне і заключне слово), а також бесіда, ілюстрації і демонстрації, екскурсії. Звичайно, всі вони використовуються не ізольовано, а в єдності. Не існує жодного семінарського заняття, яке б проводилось одним методом. На кожному з них застосовуються різні методи, хоч один з них може бути і домінуючим. Основною складовою частиною більшості семінарських занять є виступи студентів. А ці виступи можуть бути у вигляді розповіді (інколи включають елементи лекції), ілюстрації і демонстрації. Після виступу студента фозгортається бесіда, в якій бере участь як доповідач, так викладач і студенти. Під час проведення семінарських занять викладач:
Семінарське заняття є концентрованим проміжним підсумком всієї навчальної роботи на кафедрах, тому що проведення її на високому теоретичному і методичному рівнях значною мірою обумовлено:
З . Педагогічною майстерністю викладача. 4. Організацією на кафедрі та факультеті самостійної роботи студентів постановкою консультаційної роботи на кафедрі і діяльністю навчальних кабінетів. Під час проведення семінарського заняття слід виділяти і тримати під увагою такі основні компоненти:
Студенти під час семінару можуть виступати з рефератами. Кожний доповідач повинен викласти зміст реферату усно за 10-15 хв. Студенти та викладач ставлять запитання, а виступаючі на них відповідають. Після цього виступають рецензенти від студентів, що попередньо ознайомились із текстами рефератів. Подальший перебіг семінарського заняття передбачає виступи студентів, які зобов'язані висловити свою думку про реферат, про виступи товаришів, викласти суть однієї з проблем, винесених на розгляд на семінарське заняття. Виступ студентів не бажано переривати або виправляти. Робити це можна лише у разі грубих помилок. Після виступу можна ставити запитання. В кінці заняття керівник підводить підсумки, дає оцінку виступів (якщо цього не було зроблено при обговоренні кожного питання) та настанови щодо підготовки до наступних занять. Отже, хід семінарського заняття та його структура за традиційною методикою викладання може визначатися наступним чином:
Загальну схему проведення семінарських занять залежно від мети, яку викладач перед собою ставить, можна представити так: Заняття - вивчення нових знань:
Заняття - поглиблення знань та їх систематизація:
Заняття - формування самостійної діяльності:
Заняття проблемне (використання знань в неадекватних обставинах):
Заняття - формування вмінь і навичок:
Крім того, можуть також проводитися заняття закріплення вмінь і навичок; перевірки знань, умінь і навичок; комбіноване заняття, що включає в себе набуття і відпрацювання практичних навичок: - ігрових (ділова гра, розігрування ролей, ігрове проектування); - неігрових (аналіз конкретних ситуацій, індивідуальний тренаж, імітаційні вправи). Останнім часом у методиці проведення семінарських занять застосовується багато різноманітного, практично використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи. Інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання приймати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов'язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись і ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії. Слід уникати стандартизації семінарських занять, більше урізноманітнювати їх, активізувати пізнавальну діяльність студентів як під час самостійної підготовки, так і на самих заняттях. Типовими помилками при проведенні семінарських занять є:
9. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту Семінарське заняття - 1 година
Самостійна робота –6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Фінансовий менеджмент – це система управління ринкового типу, що базується на таких принципах: плановість і системність, стратегічна орієнтованість, диверсифікованість капіталовкладень, варіативність. Механізм фінансового менеджменту включає: різні форми регулювання фінансової діяльності (державне, ринкове, внутрішньо фірмове); правове, інформаційне, організаційно-методичне забезпечення, а також сукупність фінансових методів, важелів та інструментів. Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Сутність фінансового менеджменту. Функції фінансового менеджменту та їх значення. Фінансовий менеджмент як система управління фінансами підприємства. Необхідність і умови ефективності фінансового менеджменту. Мета фінансового менеджменту. Основні завдання фінансового менеджменту. Значення максимізації прибутку і ринкової вартості підприємства для реалізації кінцевих інтересів його власників. Стратегія і тактика фінансового менеджменту. Об'єкти і суб'єкти фінансового менеджменту. Механізм фінансового менеджменту. Місце фінансового менеджменту в організаційній структурі підприємств. Методи та засоби фінансового менеджменту. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.11-12; 6, С.13-29; 11, С.9-32; 12, С.22-25; 13, С.4-7.
Тема 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОвого менеджменту Семінарське заняття - 1 година
Самостійна робота – 6 годин
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Фінансова звітність підприємства є стандартизованою і регламентується національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО. Облікова політика є важливою методологічною основою фінансового менеджменту. Обгрунтування доцільності фінансових рішень базується на використанні класифікації витрат за певними ознаками: релевантні й не релевантні, постійні й змінні, дійсні й можливі, інкрементні та маржинальні.
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Методологічні основи побудови системи забезпечення фінансового менеджменту. Організаційне забезпечення фінансового менеджменту. Характеристика моделі фінансової інфраструктури підприємства. Системи і методи внутрішнього фінансового контролю. Інформаційне забезпечення фінансового менеджменту. Фінансова інформаційна база. Показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту. Зміст фінансової звітності. Загальні вимоги до інформаційної бази. Основні користувачі фінансової інформації. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.24-60; 6, С.39-68; 11, С.33-55; 12, С.25-31; 13, С.7-14.
Тема 3. УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ Семінарське заняття - 1 година 1. Поняття грошових потоків та їх класифікація 2. Принципи управління грошовими потоками підприємства 3. Планування грошових потоків підприємства Самостійна робота – 6 годин
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Вільні ціни встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за виключенням тих, по яким здійснюється державне регулювання цін і тарифів, вони формуються залежно від попиту та пропозиції без обмеження розміру прибутку. Виручка від реалізації – це вартісний вираз реалізованих за відповідний період товарів, продукції, виконаних робіт і здійснених послуг. Дебіторська заборгованість – сума заборгованості юридичних і фізичних осіб підприємству на певну дату. Довгострокові фінансові інвестиції –це інвестиції, термін погашення яких перевищує один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Еквіваленти грошових коштів– це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості (казначейські векселі, депозитні сертифікати тощо). Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також ті види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції з терміном погашення до одного року, вони можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання.Поняття грошового потоку. Значення грошових потоків у діяльності підприємства. Оптимізація грошових потоків. Види грошових потоків та їх класифікація. Принципи управління грошовими потоками. Складання звіту про рух коштів. Вхідні грошові потоки і їх характеристика. Зміст і завдання управління вхідними грошовими потоками. Управління грошовими потоками, пов'язаними з операційною діяльністю. Управління грошовими потоками, пов'язаними з фінансовими операціями. Управління вихідними грошовими потоками. Зміст і завдання управління вихідними грошовими потоками. Управління грошовим потоком «оплата рахунків суб'єктів господарювання». Перерахування коштів до бюджету і цільових державних фондів. Погашення зобов'язань за кредитами та інших боргових зобов'язань. Витрати на оплату праці. Планування надходження й використання коштів. Розробка й застосування платіжного календаря. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.469-499; 6, С.79-107; 11, С.56-90; 12, С.31-39; 13, С. 84-114.
Тема 4. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ У ЧАСІ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ Семінарське заняття - 2 години 1.Об'єктивна необхідність визначення вартості грошей у часі. 2. Нарахування простих процентів. 3.Розрахунок майбутньої вартості грошового потоку методом компаундування. 4.Розрахунок теперішньої вартості грошового потоку методом дисконтування. Самостійна робота – 4 години
Теми рефератів, доповідей 1. Розрахунок майбутньої вартості грошового потоку методом компаундування. 2. Розрахунок теперішньої вартості грошового потоку методом дисконтування.
Перелік ключових термінів та понять Ануїтет (рента)– це надходження або платежі одного розміру, які здійснюються через однакові інтервали часу. Майбутня вартість (FV) являє собою суму інвестованих у теперішній момент коштів, в яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента. Компаундування (нарахування) — операція, що дозволяє визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів. Дисконтування — процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта дисконтування. Теперішня вартість (РV) являє собою суму майбутніх грошових надходжень, що наведені з урахуванням певної ставки процента до теперішнього періоду. Ефективна ставка відсотків відображає реальний відносний дохід, який отримують у цілому за рік. Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання.Необхідність і значення визначення вартості грошей у часі. Фактори, що впливають на зміну вартості грошей у часі. Вплив інфляції на зміну вартості грошей. Ризик і його вплив на зміну вартості грошей. Нарахування простих і складних процентів. Майбутня вартість грошей і її зміст. Поняття компаундування. Розрахунок майбутньої вартості грошей з урахуванням ануїтетів. Використання процентного фактора в розрахунках майбутньої вартості грошей. Теперішня вартість грошей і її зміст. Поняття дисконтування та його застосування. Визначення суми дисконту. Визначення чистого дисконтного доходу. Розрахунок теперішньої вартості ануїтетів. Поточна вартість довічної ренти. Використання процентного фактора в розрахунках теперішньої вартості грошей. Урахування фактора часу в розрахунках вартості облігацій та акцій. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.68-86; 6, С.113-124; 11, С.91-120; 13, С.35-84.
Тема 5. УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота 6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Операційний прибуток — це прибуток від операційної (в т.ч. основної) діяльності підприємства, тобто від виробництва і реалізації продукції, послуг, робіт, а також інших операцій, які супроводжують виробництво і реалізацію. Адміністративні витрати - це загальногосподарські витрати, пов'язані з утриманням і обслуговуванням підприємства Собівартість реалізованої продукції включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та виробничі накладні витрати. Оцінювання собівартості запасів методом ФІФО передбачає врахування вартості найбільш ранніх за часом надходження одиниць запасу, включаючи їх залишки на початок року, незалежно від собівартості та дат надходження останніх партій запасів. Валова маржа, або маржинальний прибуток, розраховується як різниця між обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних витрат
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Зміст і завдання управління загальним прибутком. Системний підхід до управління прибутком. Інформаційна база управління прибутком.Управління прибутком від операційної діяльності. Формування прибутку від основної діяльності. Фактори, що впливають на формування прибутку. Зовнішні та внутрішні фактори. Управління формуванням собівартості. Розрахунок граничної виручки і граничних витрат. Аналіз беззбитковості. Розробка цінової політики та її оптимізація на підприємстві. Політика максимізації прибутку підприємств. Операційний леверідж. Управління формуванням прибутку від іншої операційної діяльності. Формування прибутку від фінансових операцій. Сутність і завдання управління розподілом прибутку. Фактори, що впливають на розподіл загального прибутку. Вплив на розподіл прибутку системи оподаткування підприємств. Управління використанням чистого прибутку. Аналіз використання прибутку. Створення резервного фонду. Політика розвитку підприємства з використанням прибутку. Дивідендна політика. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.186-324; 6, С.130-162; 11, С.122-177; 12, С.46-61; 13, С.171-186.
Тема 6. УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота 6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять При використанні обмежуючої тактики підтримується обсяг оборотних активів на мінімально можливому рівні, тобто підприємство не створює додаткових резервів, підтримує сувору дисципліну розрахунків з постачальниками. Гнучка тактика полягає у забезпеченні високого рівня співвідношення між поточними активами й обсягом реалізації, тобто підприємство збільшує такі статті балансу, які забезпечують можливість збільшення обсягів виробництва при відповідній зміні кон'юнктури ринку і дають змогу стимулювати обсяг продажу за рахунок надання відстрочки платежів. Чистий оборотний (робочий) капітал - та частина оборотних активів, яка фінансується за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу. Агресивна стратегія полягає у фінансуванні на довгостроковій основі необоротних активів і постійної частини оборотних активів. Консервативна стратегія полягає у фінансуванні майже всіх активів за рахунок довгострокових джерел. Компромісна стратегія полягає у фінансуванні необоротних активів, постійної частини оборотних активів і приблизно половини змінної частини оборотних активів за рахунок довгострокових джерел.
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Склад і структура активів підприємства. Оцінка активів. Зміст і завдання управління оборотними активами. Управління виробничими запасами. Управління дебіторською заборгованістю. Визначення оптимальної структури дебіторської заборгованості. Забезпечення ефективного контролю за рухом і своєчасним поверненням дебіторської заборгованості. Методи інкасації дебіторської заборгованості. Методи рефінансування дебіторської заборгованості. Управління коштами. Оптимізація залишку коштів підприємства. Джерело формування оборотних активів підприємств та способи забезпечення їх оптимальної структури. Стратегія фінансування оборотних активів: агресивна модель, консервативна модель, компромісна модель. Управління необоротними активами підприємства. Управління основними засобами, нематеріальними активами. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.153-248; 6, С.186-235; 11, С.179-225; 12, С.80-116; 13, С.151-171.
Тема 7. ВАРТІСТЬ І ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота 6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємства, називають конкретним капіталом. Абстрактний капітал - це сукупність усіх позицій пасиву балансу. Власний капітал — це сальдо між загальною сумою активів та позичковим капіталом. Позичковий капітал характеризує частину активів підприємства, що профінансована його кредиторів усіх видів. Капітал підприємства — це засвідчені в пасивній стороні балансу вимоги на майно, яке відображено в активах; він показує джерела фінансування придбання активів підприємства. Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Сутність капіталу підприємства. Класифікація капіталу. Визначення загальної потреби в капіталі. Фактори, що впливають на обсяг капіталу. Власний капітал і його формування. Статутний капітал. Пайовий капітал. Резервний капітал. Нерозподілений прибуток. Управління формуванням власного капіталу. Позичковий капітал. Довгострокові фінансові зобов'язання. Короткострокові фінансові зобов'язання. Кредиторська заборгованість. Управління позичковим капіталом. Управління кредиторською заборгованістю. Вартість капіталу. Вартість капіталу як міра прибутковості. Норма капіталу. Базова концепція визначення вартості капіталу. Визначення вартості власного капіталу. Вартість акціонерного капіталу. Оцінка позик. Оцінка загальної вартості капіталу. Інфляція та ринкова вартість капіталу. Розрахунок середньозваженої вартості капіталу. Фінансовий ліверідж. Ефект фінансового леверіджу. Структура капіталу. Факторії, що впливають па структуру капіталу. Управління структурою капіталу. Оптимізація структури капіталу. Політика підприємства щодо структури капіталу. Вплив структури капіталу на вартість підприємства. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.251-371; 6, С.248-296; 11, С.225-273; 12, С.131-174; 13, С.134-151.
Тема 8.УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота 6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Сутність і класифікація інвестицій. Зміст і завдання управління інвестиціями. Види інвестицій. Формування інвестиційної політики. Форми реальних інвестицій і особливості управління ними. Капітальні вкладення. Види інвестиційних проектів і вимоги до їх розробки. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів. Окупність капітальних вкладень та її розрахунок. Особливості управління інноваційними інвестиціями підприємств. Управління реалізацією реальних інвестиційних проектів. Порядок розробки бюджету капітальних вкладень. Управління джерелами фінансування капітальних вкладень. Амортизаційна політика підприємства. Використання прибутку. Інструменти довготермінового фінансування інвестицій. Визначення оптимальної структури джерел фінансування капіталовкладень. Прогнозування джерел. Фінансова інвестиційна діяльність підприємства. Управління фінансовими інвестиціями. Вкладання коштів у цінні папери. Розміщення коштів на депозитних рахунках. Портфель фінансових вкладень та принципи його формування. Методи оцінки інвестиційного портфеля з урахуванням ризику. Диверсифікація інвестиційного портфеля. Ризикові інвестиції (венчурний капітал). ЛІТЕРАТУРА: 1, С.380-452; 6, С.316-340; 11, С.275-321; 12, С.183-196; 13, С.186-218.
Тема 9. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ Семінарське заняття – 1година
Самостійна робота 6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Виявлення умислу, закінченийзамах, незакінчений замах, добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Придатний замах. Непридатний замах. Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Економічна сутність фінансових ризиків та їх класифікація. Основні види фінансових ризиків: валютний, депозитний, процентний, інфляційний, інвестиційний, кредитний. Факторії, які впливають на рівень фінансових ризиків. Визначення рівня ризику і його впливу на фінансовий стан підприємства та його прибутковість. Зміст управління фінансовими ризиками. Процес їх прогнозування та нейтралізації у фінансовій діяльності підприємств. Методи розрахунку ризиків. Економіко-статистичні методи оцінки рівня ризиків. Експертні методи оцінки. Аналогові методи оцінки. Премія за ризик та порядок її визначення. Способи уникнення та нейтралізації фінансових ризиків. Страхування ризиків. Використання механізмів діверсифікації. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.522-551; 6, С.355-377; 11, С.323-363; 12, С.205-221; 13, С.218-235.
Тема 10. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ Семінарське заняття – 2 години
Самостійна робота 6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Виявлення умислу, закінченийзамах, незакінчений замах, добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Придатний замах. Непридатний замах.
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Призначення й види фінансових звітів. Методи оцінки фінансових звітів. Склад, характеристика та зміст фінансової звітності підприємства згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Зміст і завдання аналізу фінансових звітів. Бухгалтерський баланс і його значення для аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу. Аналіз звіту про прибутки (збитки) підприємства. Аналіз звіту про рух коштів. Критерії і методика оцінки незадовільної структури балансу підприємств. Система показників фінансового стану підприємства та їх оцінки. Аналіз економічного потенціалу підприємства. Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка ліквідності балансу підприємства. Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства і їх оцінка. Показники ринкової ділової активності підприємства. Комплексний аналіз фінансового стану підприємства. ЛІТЕРАТУРА: 6, С.389-425; 11, С.365-424; 12, С.25-31; 13, С.114-134.
Тема 11. ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ Семінарське заняття – 1 година
Самостійна робота 6 годин.
Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Виявлення умислу, закінченийзамах, незакінчений замах, добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Придатний замах. Непридатний замах.
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Фінансове прогнозування та планування в системі фінансового менеджменту. Цілі й завдання внутрішньофірмового фінансового прогнозування та планування. Методи фінансового прогнозування та планування. Бюджетування та його сутність. Види бюджетів. Складання бюджетів (кошторисів). Методика розрахунку основних фінансових показників бюджетів. Оперативне фінансове планування як основа виутрішньофірмового фінансового контролю. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.50-60; 6, С.435-450; 11, С.425-476; 13, С.235-252.
Тема 12. АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ Семінарське заняття – 1 година
Самостійна робота 6 годин. Теми рефератів, доповідей
Перелік ключових термінів та понять Готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину. Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Виявлення умислу, закінченийзамах, незакінчений замах, добровільна відмова від доведення злочину до кінця. Придатний замах. Непридатний замах.
Методичні вказівки При вивченні теми необхідно розглянути наступні питання. Зміст та завдання антикризового фінансового управління підприємством. Методи прогнозування банкрутства підприємства. Система випереджального реагування на загрозу банкрутства і комплекс запобіжних заходів. Фінансова санація підприємства як елемент антикризового управління. Досудова санація. Санація з рішення арбітражного суду. Менеджмент санації підприємства, його функції та завдання. Методи фінансування санації підприємства. Управління залученням зовнішніх фінансових джерел та внутрішніми джерелами фінансування. Реструктуризація в системі антикризового фінансового управління підприємством. Організаційно-фінансове забезпечення реструктуризації підприємств. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.585-645; 6, С.456-483; 11, С.478-517; 13, С.252-271.
10. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Самостійна робота студента передбачає:
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи Самостійна підготовка є важливою складовою частиною навчального процесу. Вона ставить за мету успішне оволодіння студентами курсу фінансового менеджменту, вироблення у них навичок і вміння правильного застосування теоретичних положень науки фінансового менеджменту в практичній діяльності фінансистів. Досягнення цієї мети потребує від студентів навичок самостійного мислення, оволодіння методами аналізу наукових проблем, методикою роботи з літературою і законодавчими матеріалами. Самостійна робота студентів при вивченні фінансового менеджменту має місце в процесі підготовки до семінарських та практичних занять, іспитів і заліків, при написанні рефератів, контрольних та курсових робіт, доповідей і повідомлень для виступів на наукових семінарах і конференціях. Її формами являються: вивчення відповідних положень Конституції України, законів, підручників і навчальних посібників, монографічної літератури і статей, конспектів лекцій, підбір необхідних матеріалів фінансової практики. При підготовці до семінарських та практичних занять результати самостійної роботи відображаються у вигляді конспектів керівних матеріалів і рекомендованої літератури, робочих планів виступів студентів на названих заняттях, письмового вирішення задач і виконання завдань. Основою правильної організації самостійної роботи студентів являється її планування в відповідності з відведеними для цього бюджетом часу. Починати самостійне вивчення теми і її питань потрібно з роботи над керівними матеріалами. Після глибокого осмислення змісту керівних матеріалів, студент повинен скласти їх конспект. Як правило, конспект повинен бути невеликим по обсягу, оскільки кафедра рекомендує лише окремі сторінки підручників документів, що відносяться до проблем фінансового менеджменту, що вивчаються. Закінчивши конспектування керівні матеріали студент вивчає рекомендовані закони. Після цього потрібно вивчити конспект лекції по даній темі, відповідні глави підручника чи навчального посібника. Завершення цієї частини самостійної роботи дозволяє студенту мати мінімум знань по темі, але недостатньо для глибокого засвоєння питань, що вивчаються. Глибоке засвоєння теоретичних аспектів теми вимагає від студента вивчення рекомендованої монографічної (додаткової) літератури і журнальних статей. Ця робота найбільш відповідає виробленню вміння самостійно мислити. Вивчаючи в складній дискусії фінансові проблеми, усвідомлюючи їх, порівнюючи спірні питання, оцінюючи надійність і ефективність їх аргументації, студент, по-перше, отримує глибокі теоретичні знання, необхідні для юриста вищої кваліфікації, по-друге, вчиться формулювати свою позицію по теоретичним питанням, обгрунтовуючи її. Конспектування додаткової літератури не являється обов’язковими. Сума знань по темі, отриманих з названих джерел, дозволяє студенту перейти до вирішення задач і виконання завдань. Самостійна робота при підготовці до екзаменів і заліків не потребує конспектування і вирішення задач, а являє собою повторення пройденого матеріалу. При цьому особлива увага приділяється незадовільно вивченим питанням і темам (питання організації самостійної роботи при написанні рефератів, курсових і контрольних робіт викладається в окремих методичних рекомендаціях). Роль викладача в організації самостійної роботи студентів полягає в наданні допомоги в здійсненні цієї важливої роботи і контролі за її проведенням. Надання допомоги в організації самостійної роботи має місце в процесі читання лекції, проведення семінарських та практичних знань, групових та індивідуальних консультацій. При проведенні самостійних і практичних занять викладач звертає увагу студентів на особливу важливість вивчення певних нормативних актів і літературних джерел для засвоєння тієї чи іншої теми, конкретного питання. Важливу роль для правильної організації самостійної роботи студентів має їх особисте спілкування з викладачем в процесі індивідуальних консультацій. При особистому спілкуванні з викладачем, студент має можливість задати йому питання, почути його роз’яснення по проблемам, що його цікавлять, отримати поради по плануванню самостійної роботи, по раціональному опрацюванню кримінально-правової літератури, по методиці зібрання матеріалу для виконання курсової роботи, реферату, наукової доповіді чи повідомлення і т.д. В цілому таке спілкування пробуджує у студента інтерес до курсу, розширює його наукові інтереси і часто викликає потяг до більш глибокого з’ясування теоретичних проблем даної науки шляхом заняття науково-дослідницькою роботою в науковому семінарі, проблемній групі студентів. Контроль за самостійною роботою студентів викладач здійснює на семінарських та практичних заняттях, в процесі прийняття екзаменів та заліків. Але найбільш дієвою формою контролю є систематична перевірка викладачем ведення студентами конспектів лекцій і першоджерел, а також робочих зошитів. Після таких перевірок викладач дає вказівки студентам по усуненню недоліків при веденні названих зошитів. Вся робота викладача по організації самостійної роботи студентів повинна бути направлена на вироблення у них переконання про необхідність глибокого знання фінансового менеджменту, що викликано вимогами їх професійного обов’язку. Таке знання необхідно не тільки для правильної відповіді на іспиті, але й для вірного застосування економічних законів в майбутній практичній діяльності.
11. Методичні рекомендації З ПІДГОТОВКИ РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ
Вибір теми реферативного повідомлення проводиться студентами до початку занять за узгодженням з викладачем, який проводить семінарські, практичні та інші заняття у відповідних навчальних групах. Перевагу слід віддавати питанням, які мають важливе теоретичне та практичне значення, або є найбільш складними для опанування і зв’язку з цим потребують більш широкого й детального розгляду: Мета: – більш поглиблене засвоєння студентами важливих теоретичних положень, які виносять на розгляд семінарського чи практичного заняття; зв’язок цих положень з діяльністю правоохоронних органів; – прищеплення студентам навичок самостійної роботи з нормативними матеріалами і літературними джерелами; – контроль знань студентів навчального матеріалу. Структура: Реферативне повідомлення передбачає слідуючі частини: вступ, описова частина, висновки. У вступній частині розкривається актуальність теми перелік рекомендованої літератури. При цьому бажано витримувати слідуючу послідовність: – закони та інші нормативні акти; – навчальна, монографічна та інша література; – слідча та судова практика. В основній частині розкривається суть питання, аналізуються нормативні матеріали, судова практика, точки зору вчених, які досліджували і досліджують цю проблему, в даний час вказується важливість для практики, висловлюється та обгрунтовується думка студента, наводиться теоретичний матеріал та практика застосування законів. Висновок передбачає стисле резюме з найбільш важливих положень питання, що викладене в реферативному повідомленні. Оформлення: Реферативне повідомлення повинно бути виконане самостійно, розбірливим почерком або надруковане. Аркуші підшиваються та нумеруються. На титульному листі вказується назва роботи, прізвище виконавця, номер навчальної групи. Використану по тексту літературу необхідно “знести” в підстрочник, де вказати назву джерела, рік та місце видання, а також відповідну сторінку. Обсяг роботи не повинен перевищувати 8-10 сторінок рукописного тексту формату А – 4. Методика: Перед тим, як розпочати написання реферату, необхідно вивчити літературу, передбачену по даній темі планом проведення та рекомендовану викладачем. Щоб реферат був змістовним і відповідав вимогам, які пред’являються до такого виду робіт, студенту який його виконує, важливо “схопити” суть питання, іншими словами, те головне без якого неможлива сама його постановка. Це найбільш складна і відповідальна сторона роботи, що виконується, тому вона вимагає глибокого знання того чи іншого питання. Структурно-описова частина реферативного повідомлення повинна мати слідуючий вигляд: – спочатку окреслюється суспільно-політична характеристика питання яке розглядається, його практичне значення; – аналізується нормативний матеріал (закони, укази, постанови, відомчі накази, інструкції), літературні джерела: висвітлюється особиста думка студента відносно тієї чи іншої позиції питання, яке розглядається, чи його згода з однією із думок, висловлених в літературі. Кожна думка, незгода з відомими точками зору мають бути обгрунтованими. Це означає, що студент, посилаючись на нормативний матеріал (з вказівкою джерела інформації) або шляхом логічних висновків повинен довести життєвість, приорітет своєї позиції. Реферативне повідомлення може супроводжуватись з використанням на кожне реферативне повідомлення відводиться в середньому 10 хвилин ТЗН. Реферативне повідомлення обов’язковою оцінюється викладачем.
12. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Тему контрольної роботи студент вибирає самостійно з переліку тем контрольних робіт, що пропонуються в цих методичних рекомендаціях, виходячи з останньої цифри номера залікової книжки. Перед написанням контрольної роботи необхідно скласти список літератури, яка підлягає вивченню, уважно з нею ознайомитися. Контрольна робота повинна носити самостійний характер, бути змістовною і вичерпною. 13. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДО МОДУЛІВ
ТЕСТИ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
1. Складний процент – це… 1) сума, яку нараховано на первинну вартість вкладу в кінці одного періоду; 2) сума доходу, яка утворюється в результаті інвестування за умови, що сума нарахованого процента не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і у подальшому платіжному періоді сама приносить дохід; 3) ефективна ставка процента; 4) вірної відповіді немає.
2. Ануїтет (рента) – це… 1) надходження або платежі одного розміру, які здійснюються через однакові інтервали часу протягом визначеного періоду; 2) сума майбутніх грошових надходжень, що наведені з урахуванням певної ставки процента до теперішнього часу; 3) надходження або платежі одного розміру, які здійснюються через різні інтервали часу протягом визначеного періоду; 4) сума інвестованих у теперішній момент коштів, в яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.
3. Дисконтування – це… 1) операція, що дозволяє визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів; 2) процес нарахування і утримання відсотків наперед; 3) вірної відповіді немає; 4) процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта.
4. Коли рентні платежі здійснюються в кінці періоду, то це -… 1) вексельна рента; 2) вірної відповіді немає; 3) поточна рента; 4) звичайна рента
5. Центр відповідальності управління підприємством – це… 1) логічне співвідношення рівнів управління та функціональних областей, які організовані таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення цілей; 2) структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті чи інші аспекти фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення в межах цих аспектів і несе повну відповідальність за виконання доведених йому планових (нормативних) фінансових показників; 3) структура, що характеризується багаторівневим управлінням та незначним обсягом управління на кожному рівні; 4) структура, що побудована у відповідності до видів робіт, які виконуються окремими підрозділами.
6. Назвіть показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, які формуються із зовнішніх джерел…. 1) нормативно-законодавчі акти; 2) показники, що характеризують загальний економічний розвиток країни; 3) нормативно-планові показники, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства; 4) показники, що характеризують фінансовий стан та результати фінансової діяльності підприємства в цілому;
7. Назвіть показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, які формуються із внутрішніх джерел…. 1) показники, що характеризують фінансові результати діяльності окремих структурних підрозділів підприємства; 2) показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів; 3) показники, що характеризують кон’юктуру фінансового ринку; 4) показники, що характеризують фінансовий стан та результати фінансової діяльності підприємства в цілому. 8. Різниця між чистими доходами від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) представляє собою... 1) прибуток від операційної діяльності; 1) валовий прибуток; 3) чистий прибуток; 4) прибуток від звичайної діяльності.
ТЕСТИ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ 2. Управління прибутком, активами, інвестиціями, вартість і оптимізація структури капіталу
1. Точка беззбитковості визначається як відношення... 1) різниці між ціною одиниці продукції і змінними витратами одиниці продукції на постійні витрати; 2) різниці між ціною одиниці продукції і змінними витратами одиниці продукції на постійні витрати одиниці продукції; 3) постійних витрат на різницю між ціною одиниці продукції і змінними витратами одиниці продукції; 4) вірної відповіді немає 2. Операційний леверидж представляє собою фінансовий механізм управління... 1) прибутком підприємства; 2) рентабельністю власного капіталу підприємства; 3) рентабельністю позичкового капіталу підприємства; 4) вірної відповіді немає. 3. До напрямів використання прибутку підприємства не відноситься... 1) сплата до бюджету податків і зборів; 2) виплата дивідендів; 3) поповнення статутного капіталу; 4) поповнення резервного фонду. 4. До складу оборотних активів підприємства входять... 1) виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари дебіторська заборгованість, грошові кошти; 2) прибуток, спрямований на фінансування їх постійної частини, 3) власні акції; 4) довгострокові фінансові інвестиції. 5. Чистий оборотний (робочий капітал) визначається як... 1) власний капітал мінус короткостроковий позичковий капітал; 2) статутний капітал мінус довго- та короткострокові позики банків, 3) поточні зобов’язання мінус оборотні активи; 4) оборотні активи мінус поточні зобовязання 6. До складу необоротних активів підприємства не входять... 1) нерозподілений прибуток; 2) нематеріальні активи; 3) основні засоби; 4) довгострокові фінансові інвестиції. 7. Ідеальна стратегія фінансування оборотних активів полягає... 1) у фінансуванні на довгостроковій основі необоротних активів іпостійної частини оборотних активів; 2) у фінансуванні майже всіх активів за рахунок довгострокових джерел; 3) у тому, що поточні активи фінансуються за рахунок поточних зобов’язань; 4) у фінансуванні необоротних активів, постійної частини оборотних активів і приблизно половини змінної частини оборотних активів за рахунок довгострокових джерел.
8. Обмежуюча тактика вибору величини оборотних активів полягає в тому, що… 1) підприємство збільшує такі статті балансу, які забезпечують можливість збільшення обсягів виробництва при відповідній зміні кон'юктури ринку і дають змогу стимулювати обсяг продажу за рахунок надання відстрочки платежів; 2) вірної відповіді немає; 3) активи фінансуються за рахунок власного і довгострокового капіталу; 4) підтримується обсяг оборотних активів на мінімально можливому рівні.
9. Мінімальний залишок грошових коштів визначається як відношення… 1) планового обсягу платіжного обороту на фактичну оборотність грошових коштів; 2) фактичної оборотності грошових коштів на плановий обсяг платіжного обороту; 3) вірної відповіді немає; 4) плановий обсяг реалізації на фактичну оборотність грошових коштів.
10. Фінансовий менеджмент – це… 1) система управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта та ефективним кругообігом його грошових коштів; 2) система грошових фондів, зосереджених в руках держави і призначених для забезпечення виконання її функцій; 3) вірної відповіді немає; 4) система економічних відносин щодо формування розподілу та використання доходів і грошових фондів суб¢єктів господарювання в процесі відтворення;
11. Функції фінансового менеджменту як керуючої системи є такі… 1) розробка фінансової стратегії підприємства; 2) створення організаційних структур, які забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень щодо всіх аспектів фінансової діяльності підприємства; 3) управління капіталом; 4) здійснення планування фінансової діяльності підприємства за основними її напрямами.
12. Функції фінансового менеджменту як галузі управління підприємством є такі… 1) здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у галузі фінансової діяльності; 2) управління активами; 3) управління інвестиціями; 4) управління грошовими потоками.
13. Резервний капітал – це… 1) сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами; 2) вірної відповіді немає; 3) сума емісійного доходу, отриманого в результаті реалізації акцій товариствами власних корпоративних прав; 4) перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.
14. Додатковий капітал – це… 1) частина активів підприємства, яка профінансована його кредиторами; 2) сукупність усіх позицій пасиву балансу; 3) сума приросту майна підприємства яка виникла в результаті переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необоротних активів та від емісійного доходу; 4) сальдо між загальною сумою активів та позичковим капіталом.
15. Додатковий вкладений капітал – це… 1) вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, суми дооцінки (уцінки) необоротних активів, сума іншого вкладеного капіталу; 2) сума емісійного доходу, отриманого в результаті реалізації акцій товариствами власних корпоративних прав; 3) сукупність усіх позицій І розділу пасиву балансу; 4) частина активів підприємства, які профінансовані його кредиторами.
16. Пайовий капітал – це… 1) сума непокритого збитку звітного і минулих періодів; 2) підсумок першого розділу пасиву балансу; 3) вартість, яка відображається в сертифікаті акцій; 4) сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності;
17. Власний капітал – це… 1) сукупність усіх позицій пасиву балансу; 2) перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями; 3) вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу; сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами.
18. Назвіть складові брутто-інвестицій… 1) створення нового підприємства або виробництва; 2) купівля нового підприємства або виробництва; 3) інвестиції на розширення; 4) реінвестиції.
19. Доінвестиційна (попередня) стадія інвестиційного проекту – це… 1) проміжок часу від моменту появи проекту до моменту його ліквідації; 2) фаза підготовки проекту та забезпечення його фінансування; 3)фаза проектування і будівництва інвестиційного проекту; 4) фаза експлуатації інвестиційного об’єкта.
20. Експлуатаційна (виробнича) стадія – це… 1) проектування, будівництво, закупівля і монтаж обладнання, пусконалагоджувальні роботи, маркетинг, навчання персоналу; 2) вірної відповіді немає; 3) визначення інвестиційних можливостей, попередня техніко-економічна оцінка проекту, детальне техніко-економічне дослідження проекту, оцінка потенційних учасників проекту і можливих джерел фінансування, підготовка попереднього інформаційного меморандуму, ведення переговорів з учасниками проекту та укладання контрактів, відкриття фінансування проекту; 4) створення виробництва, інтенсивна експлуатація, згортання (ліквідація) або продаж іншому власнику.
21. Чиста теперішня (приведена) вартість характеризує… 1) скільки потрібно часу, щоб початкові інвестиції в проект повністю окупилися за рахунок генерованих проектом грошових потоків; 2) рівень віддачі інвестованого капіталу; 3) вірної відповіді немає; 4) загальний прибуток від реалізації інвестиційного проекту.
ТЕСТИ ДО ЗМІСТОВНОГО МОДУЛЯ 3. Стратегічне управління підприємством
1. Дисперсія – це інструмент, який відноситься до… 1) розрахунково-аналітичних методів оцінки ризику; 2) експертних методів оцінки ризику; 3) аналогових методів оцінки ризику; 4)економіко-статистичних методів оцінки ризику. 2. Чим більша величина дисперсії і середньоквадратичного відхилення, тим… 1) ризикованіше управлінське рішення; 2) менш ризиковане управлінське рішення; 3) більша стабільність прогнозної ситуації; 4)відсутній вплив на ризиковість управлінського рішення.
3. Аналогові методи оцінки ризику … 1) базуються на суб’єктивній оцінці розмірів можливих фінансових результатів окремими експертами; 2) полягають у використанні даних про розвиток аналогічних напрямків діяльності в минулому; 3) передбачають вивчення статистики втрат і прибутків на цьому або аналогічному підприємстві за попередні періоди; 4) застосовуються для оцінки окремих видів ризиків і полягають у виборі ключових показників, від яких залежить ступінь ризику, та порівнянні їх фактичних значень з критичними для певного підприємства.
4. Хеджування фінансових ризиків … 1) здійснюється шляхом встановлення відповідних фінансових нормативів (лімітів) за окремими напрямками фінансової діяльності з метою фіксації можливих втрат на допустимому для підприємства рівні; 2) передбачає зменшення імовірності їх виникнення за допомогою деривативів або похідних цінних паперів; 3) здійснюється шляхом часткової передачі ризиків окремим партнерам, задіяним у проведенні ризикової операції; 4) полягає у зменшенні рівня їх концентрації. 5. Виберіть зміст форми фінансової звітності №1 «Баланс»... 1) доходи, витрати, фінансові результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, чистий прибуток (збиток)Ю структура операційних витрат, показники прибутковості акцій; 2) наявність активів або ресурсів, які контролюються підприємством та забезпечать економічні вигоди у майбутньому, джерела формування активів або власний капітал і зобов’язання; 3) вхідні й вихідні грошові потоки за статтями та видами діяльності, чистий грошовий потік та залишок коштів на кінець року; 4) рух власного капіталу. 6. До складових фінансового аналізу відноситься... 1) аналіз беззбитковості; 2) аналіз грошових потоків; 3) аналіз ризику; 4) кредитний аналіз. 7. Фінансовий аналіз, в процесі якого досліджується динаміка фінансових показників та вплив на них окремих факторів називається... 1) трендовим; 2) структурним; 3) інтегральним; 4) К-аналізом.
8. «Золоте правило» економіки підприємства передбачає додержання умови, за якої… 1) темпи зростання прибутку підприємства мають перевищувати темпи зростання обсягів продажу, а останні повинні бути вищими за темпи зростання активів (майна); 2) темпи зростання активів (майна) підприємства мають перевищувати темпи зростання обсягів продажу, а останні повинні бути вищими за темпи зростання прибутку; 3) темпи зростання обсягів продажу підприємства мають перевищувати темпи зростання активів (майна), а останні повинні бути вищими за темпи зростання прибутку; 4) темпи зростання обсягів продажу підприємства мають перевищувати темпи зростання прибутку, а останні повинні бути вищими за темпи зростання активів (майна).
9. Метод використання додаткових бюджетів … 1) здійснюється для коригування і обґрунтування бюджетів, які встановлюють ліміти на витрати, наприклад, бюджет капітальних витрат підрозділу фірми; 2) вірної відповіді немає; 3) полягає в тому, що розробляються таблиці змінних витрат бюджету, які показують управлінцям рівень дійсних витрат при зміні обсягів продажу і виробництва; 4) полягає в необхідності розробки декількох варіантів бюджеті.
10. Діагностика банкрутства - це... 1) фаза розбалансованої діяльності підприємства, яка характеризується обмеженими можливостями впливу на його фінансові відносини; 2) вірної відповіді немає; 3) використання сукупності методів фінансового аналізу для своєчасного розпізнавання симптомів фінансової кризи на підприємстві й оперативного реагування на неї на початкових стадіях з метою зменшення імовірності повної фінансової неспроможності суб’єктів господарювання; 4) система своєчасних методів і прийомів, здатних запобігти фінансовій кризі й уникнути банкрутства.
14. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ТЕМ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
Тема 1. Теоретичні основи фінансового менеджменту (6 ГОД) Розкрийте зміст наступних питань: - сутність фінансового менеджменту; - функції фінансового менеджменту; - задачі фінансового менеджменту; - напрямки фінансового менеджменту; - значення фінансового менеджменту.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 1 1. Фінансовий менеджмент як галузь економічної науки сформувався... 1) у кінці XIX століття; 2) на початку XX століття; 3) у середині XX століття; 4) у кінці XX століття. 2. Головною метою фінансового менеджменту є... 1) максимізація добробуту власників підприємства; 2) максимізація прибутку підприємства; 3) максимізація обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства; 4) вірної відповіді немає 3. До задач фінансового менеджменту не відноситься... 1) максимізація грошового обороту підприємства; 2) максимізація прибутку підприємства; 3) мінімізація рівня фінансового ризику; 4) забезпечення постійної платоспроможності підприємства. 4. Об'єктом фінансового менеджменту є... 1) фінанси держави; 2) фінанси підприємств і його фінансова діяльність; 3) фінанси домашніх господарств; 4) фінанси приватних осіб. 5. Чи можуть підприємства недержавного сектору сьогодні самостійно формувати свої фінансові ресурси? 1) так; 2) так, при наявності дозволу державного органу; 3) ні.
6. Механізм фінансового менеджменту – це… 1) система грошових фондів, зосереджених в руках держави і призначених для забезпечення виконання її функцій; 2) система грошових фондів, що формуються з доходів громадян, отриманих на основі трудової, господарської та іншої діяльності; 3) система основних елементів, які регулюють процес управління фінансовою діяльністю підприємства; 4) система грошових фондів, яка забезпечує процес простого відтворення в рамках підприємства; 5) система економічних відносин щодо формування розподілу та використання доходів і грошових фондів суб¢єктів господарювання в процесі відтворення;
7. Фінансовий менеджмент – це… 1) система управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта та ефективним кругообігом його грошових коштів; 2) система грошових фондів, зосереджених в руках держави і призначених для забезпечення виконання її функцій; 3) вірної відповіді немає; 4) система економічних відносин щодо формування розподілу та використання доходів і грошових фондів суб¢єктів господарювання в процесі відтворення;
8. Функції фінансового менеджменту як керуючої системи є такі… 1) розробка фінансової стратегії підприємства; 2) створення організаційних структур, які забезпечують прийняття та реалізацію управлінських рішень щодо всіх аспектів фінансової діяльності підприємства; 3) управління капіталом; 4) здійснення планування фінансової діяльності підприємства за основними її напрямами. 9. Функції фінансового менеджменту як галузі управління підприємством є такі… 1) здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських рішень у галузі фінансової діяльності; 2) управління активами; 3) управління інвестиціями; 4) управління грошовими потоками.
ЛІТЕРАТУРА: 1, С.11-12; 6, С.13-29; 11, С.9-32; 12, С.22-25; 13, С.4-7.
Тема 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОвого менеджменту (6 ГОД) Розкрийте зміст наступних питань: - вплив облікової політики на результати управлінських рішень; - класифікація витрат для прийняття управлінських рішень;
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 2 1. Ієрархічна побудова центрів управління підприємством ґрунтується на... 1) виділенні різних рівнів управління; 2) їх розподілі за функціями управління або видами діяльності; 3) створенні центрів відповідальності. 2. Функціональна побудова центрів управління підприємством передбачає... 1) виділення різних рівнів управління; 2) їх розподіл за функціями управління або видами діяльності; 3) створення центрів відповідальності. 3. До складу фінансових служб вітчизняних підприємств не входить... 1) планово-економічний відділ; 2) бухгалтерія; 3) відділ постачання; 4) відділ збуту. 4. До складу внутрішніх користувачів фінансової інформації не входять... 1) власники підприємства; 2) директори підприємства; 3) фінансові менеджери; 4) потенційні інвестори. 5. До складу зовнішніх користувачів фінансової інформації не входять... 1) акціонери підприємства; 2) кредитори підприємства; 3) податкові органи; 4) аудиторські фірми.
6. Центр відповідальності управління підприємством – це… 1) логічне співвідношення рівнів управління та функціональних областей, які організовані таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення цілей; 2) структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті чи інші аспекти фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення в межах цих аспектів і несе повну відповідальність за виконання доведених йому планових (нормативних) фінансових показників; 3) структура, що характеризується багаторівневим управлінням та незначним обсягом управління на кожному рівні; 4) структура, що побудована у відповідності до видів робіт, які виконуються окремими підрозділами.
7. Назвіть показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, які формуються із зовнішніх джерел…. 1) нормативно-законодавчі акти; 2) показники, що характеризують загальний економічний розвиток країни; 3) нормативно-планові показники, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства; 4) показники, що характеризують фінансовий стан та результати фінансової діяльності підприємства в цілому;
8. Назвіть показники інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, які формуються із внутрішніх джерел…. 1) показники, що характеризують фінансові результати діяльності окремих структурних підрозділів підприємства; 2) показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів; 3) показники, що характеризують кон’юктуру фінансового ринку; 4) показники, що характеризують фінансовий стан та результати фінансової діяльності підприємства в цілому. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.24-60; 6, С.39-68; 11, С.33-55; 12, С.25-31; 13, С.7-14.
Тема 3. УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ (6 ГОД)
Розкрийте зміст наступних питань: - управління грошовими потоками від інвестиційної і фінансової діяльності; - зміст та методика складання звіту про рух грошових коштів; - управління грошовими потоками за допомогою платіжного календаря.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 3 1.Чистий грошовий потік підприємства характеризує... 1) сукупність надходжень чи витрат грошових коштів; 2) різницю між надходженнями та витратами грошових коштів; 3) різницю між валовим грошовим потоком та податковими платежами. 2.Надлишковий грошовий потік підприємства формується... 1) при перевищенні надходжень грошових коштів над плановою потребою; 2) при перевищенні надходжень грошових коштів над реальною потребою; 3) при перевищенні надходжень грошових коштів над потребою минулого періоду. 3.Початковим етапом управління грошовими потоками підприємства є... 1) їх аналіз у минулому періоді; 2) їх контроль; 3) їх облік; 4) їх планування. 4.Прискорення залучення грошових коштів може бути досягнуто за рахунок... 1) рефінансування дебіторської заборгованості; 2) збільшення терміну надання підприємству комерційного кредиту; 3) переведення короткострокових позик підприємства в довгострокові 5.Як зміняться платежі постачальникам у разі зростання виданих авансів і збільшення запасів на складі: 1) платежі зростуть; 2) платежі не зміняться; 3) платежі зменшаться?
6. Фінансова діяльність підприємства – це... 1) придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів; 2) операція ,яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному період;. 3) основна діяльність підприємства, а також ті види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю; 4) вірної відповіді немає. 7. Звичайна діяльність підприємства – це... 1) операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному період;. 2) будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають внаслідок її проведення. Події такої діяльності прогнозуються і передбачаються повторюватись в наступних періодах; 3) вірної відповіді немає; 4 ) діяльність підприємства, пов¢язана з форс-мажорними обставинами. 8. Основна діяльність підприємства – це... 1) діяльність підприємства, яка впливає на структуру капіталу, тобто призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства; 2) вірної відповіді немає; 3) діяльність, яка включає операції, що передбачені статутом підприємства, пов¢язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) і повинні забезпечувати основну частку його доходу; 4) придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. 9. Надходження від розміщення акцій та інших операцій, що призводять до збільшення власного капіталу – це... 1) операційна діяльність; 2) інвестиційна діяльність; 3) вірної відповіді немає; 4) фінансова діяльність. 10. Надходження від реалізації іноземної валюти – це... 1) вірної відповіді немає; 2) операційна діяльність; 3) фінансова діяльність; 4) інвестиційна діяльність.
11. Надходженнявідреалізаціїакцій, борговихзобов¢язаньіншихпідприємств, частокукапіталііншихпідприємств – це... 1) фінансова діяльність; 2) вірної відповіді немає; 3) операційна діяльність; 4) інвестиційна діяльність.
ЛІТЕРАТУРА: 1, С.469-499; 6, С.79-107; 11, С.56-90; 12, С.31-39; 13, С. 84-114.
Тема 4. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ У ЧАСІ ТА ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У ФІНАНСОВИХ РОЗРАХУНКАХ (6 ГОД)
Розкрийте зміст наступних питань: - розрахунок майбутньої вартості ануїтету; - розрахунок теперішньої вартості ануїтету.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 4 1. Які з наведених видів процентної ставки використовуються для оцінки вартості грошей у часі? 1) ставка нарощування і ставка дисконтування; 2) фіксована і плаваюча ставки; 3) періодична й ефективна ставки; 4) базова і договірна ставки. 2. Процес визначення теперішньої вартості грошей називається... 1) нарощуванням; 2) компаундуванням; 3) дисконтуванням. 3. До ануїтету не можна віднести... 1) виплати за привілейованими акціями; 2)страхові внески; 3) суми перерахування до бюджету податку на додану вартість. 4. Інфляційна премія - це... 1) премія за інфляційне очікування, яку інвестори додають до реального, вільного від ризиків рівня доходу (норми прибутку); 2) сума, на яку зросли ціни за рахунок інфляції; 3) всі відповіді вірні. 5. Як співвідносяться між собою рівні доходності фінансових операцій і ризику? 1) зі зростанням значень першого показника зменшується значення другого; 2) зі зростанням значень другого показника зростають значення першого; 3) зі зростанням значень першого показника зростають значення другого і навпаки; 4) ці показники не пов'язані між собою.
6. Якщо відсотки нараховуються в кінці періоду нарахування, вони називаються: 1) антисипативними; 2) дисконтними; 3) декурсивними; 4) простими; 5) складними. 7. Складний процент – це… 1) сума, яку нараховано на первинну вартість вкладу в кінці одного періоду; 2) сума доходу, яка утворюється в результаті інвестування за умови, що сума нарахованого процента не виплачується після кожного періоду, а приєднується до суми основного вкладу і у подальшому платіжному періоді сама приносить дохід; 3) ефективна ставка процента; 4) вірної відповіді немає.
8. Ануїтет (рента) – це… 1) надходження або платежі одного розміру, які здійснюються через однакові інтервали часу протягом визначеного періоду; 2) сума майбутніх грошових надходжень, що наведені з урахуванням певної ставки процента до теперішнього часу; 3) надходження або платежі одного розміру, які здійснюються через різні інтервали часу протягом визначеного періоду; 4) сума інвестованих у теперішній момент коштів, в яку вони мають перетворитися через певний проміжок часу з урахуванням певної ставки процента.
9. Дисконтування – це… 1) операція, що дозволяє визначити величину остаточної майбутньої вартості за допомогою складних процентів; 2) процес нарахування і утримання відсотків наперед; 3) вірної відповіді немає; 4) процес визначення теперішньої вартості потоку готівки шляхом коригування майбутніх грошових надходжень за допомогою коефіцієнта.
10. Коли рентні платежі здійснюються в кінці періоду, то це -… 1) вексельна рента; 2) вірної відповіді немає; 3) поточна рента; 4) звичайна рента
ЛІТЕРАТУРА: 1, С.68-86; 6, С.113-124; 11, С.91-120; 13, С.35-84.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. Управління прибутком, активами, інвестиціями, вартість і оптимізація структури капіталу
Тема 5. УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ (6 ГОД)
Розкрийте зміст наступних питань: - управління операційними витратами; - роль операційного аналізу в управлінні прибутком.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 5 1. Різниця між чистими доходами від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) представляє собою... 1) прибуток від операційної діяльності; 2) валовий прибуток; 3) чистий прибуток; 4) прибуток від звичайної діяльності.
2. Точка беззбитковості визначається як відношення... 5) різниці між ціною одиниці продукції і змінними витратами одиниці продукції на постійні витрати; 6) різниці між ціною одиниці продукції і змінними витратами одиниці продукції на постійні витрати одиниці продукції; 7) постійних витрат на різницю між ціною одиниці продукції і змінними витратами одиниці продукції; 8) вірної відповіді немає 3. Операційний леверидж представляє собою фінансовий механізм управління... 5) прибутком підприємства; 6) рентабельністю власного капіталу підприємства; 7) рентабельністю позичкового капіталу підприємства. 4. До напрямів використання прибутку підприємства не відноситься... 1) сплата до бюджету податків і зборів; 2) виплата дивідендів; 5) поповнення статутного капіталу; 6) поповнення резервного фонду. 5. Метою дивідендної політики є оптимізація пропорцій між:.. 1) поточним споживанням та капіталізацією прибутку; 2) іменними, привілейованими та простими акціями; 3) одноголосими, багатоголосими та безголосими акціями..
6. Сума одержаних підприємством штрафів за порушення іншими підприємствами умов договору поставок сировини і матеріалів – це... 1) інші доходи; 2) інші операційні доходи; 3) вірної відповіді немає; 4) доходи від участі в капіталі; 5) інші фінансові доходи.
7. Назвіть елементи доходів від операційної діяльності: 1) дохід від операційної курсової різниці; 2) дохід від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); 3) дохід від оперативної оренди (лізингу); 4) дохід від реалізації необоротних активів; 5) дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; 6) дохід від інвестицій в асоційовані підприємства.
8. Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається... 1) як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут; 2) як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат; 3) вірної відповіді немає; 4) як алгебраїчна сума валового прибутку(збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут, доходів від участі в капіталі; 5) як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут, доходів від участі в капіталі, інших фінансових доходів. 6) різниці між ціною одиниці продукції і змінними витратами одиниці продукції на постійні витрати.
9. В чому проявляється ефект операційного лівереджу або операційного важеля? 1) в тому, що чим менший рівень точки беззбитковості, тим легше її подолати; 2) в тому, що визначається сума, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків; 3) в тому, що темпи збільшення (зменшення) прибутку випереджають темпи збільшення (зменшення) обсягів продажу; 4) в тому, що темпи збільшення (зменшення) обсягів продажу випереджають темпи збільшення (зменшення) прибутку;
10. Коефіцієнт ефекту операційного лівереджу розраховується як відношення… 1) обсягів реалізованої продукції до змінних витрат; 2) постійних витрат до коефіцієнту валової маржі; 3) постійних і змінних витрат; 4) темпів приросту прибутку від операційної діяльності до темпів приросту обсягів реалізації.
11. Поріг рентабельності – це… 1) сума, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків; 2) коефіцієнт, який показує, у скільки разів збільшиться (зменшиться) прибуток підприємства при збільшенні (зменшення) на один відсоток обсягу реалізації; 3) різниця між обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних витрат; 4) такий обсяг реалізованої продукції, за якого всі витрати покриваються, збитків немає, але немає і прибутків.
12. Валова маржа або маржинальний прибуток –це… 1) такий обсяг реалізованої продукції, за якого всі витрати покриваються, збитків немає, але немає і прибутків; 2) сума, на яку підприємство може знизити обсяг реалізації до моменту появи збитків; 3) вірної відповіді немає; 4) різниця між обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних витрат.
13. До статей адміністративних витрат не відносяться… 1) витрати на зв'язок; 2) витрати на дослідження і розробки; 3) витрати на пакувальні матеріали, ремонт тари; 4) представницькі витрати.
14. До статей витрат на збут не відносяться… 1) собівартість реалізованих виробничих запасів; 2) втрати від операційних курсових різниць; 3) оплата послуг збутових, посередницьких зовнішньоторгових організацій; 4) оплата праці й комісійні продавцям, агентам, водіям, робітникам складу.
ЛІТЕРАТУРА: 1, С.186-324; 6, С.130-162; 11, С.122-177; 12, С.46-61; 13, С.171-186. Тема 6. УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ (6 ГОД)
Розкрийте зміст наступних питань: - тактика формування оборотних активів та стратегії їх фінансування; - управління грошовими активами.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 6 1. Майно підприємства, яке відображено в його балансі називається... 1) активами; 2) власним капіталом; 3) статутним капіталом. 2. До складу оборотних активів підприємства входять... 5) виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари дебіторська заборгованість, грошові кошти; 6) прибуток, спрямований на фінансування їх постійної частини, 7) власні акції; 8) довгострокові фінансові інвестиції. 3. Чистий оборотний (робочий капітал) визначається як... 5) власний капітал мінус короткостроковий позичковий капітал; 6) статутний капітал мінус довго- та короткострокові позики банків, 7) поточні зобов’язання мінус оборотні активи; 8) оборотні активи мінус поточні зобовязання 4. До складу необоротних активів підприємства не входять... 5) нерозподілений прибуток; 6) нематеріальні активи; 7) основні засоби; 8) довгострокові фінансові інвестиції. 5. Ідеальна стратегія фінансування оборотних активів полягає... 1) у фінансуванні на довгостроковій основі необоротних активів іпостійної частини оборотних активів; 2) у фінансуванні майже всіх активів за рахунок довгострокових джерел; 3) у тому, що поточні активи фінансуються за рахунок поточних зобов’язань; 4) у фінансуванні необоротних активів, постійної частини оборотних активів і приблизно половини змінної частини оборотних активів за рахунок довгострокових джерел.
6. Обмежуюча тактика вибору величини оборотних активів полягає в тому, що… 1) підприємство збільшує такі статті балансу, які забезпечують можливість збільшення обсягів виробництва при відповідній зміні кон'юктури ринку і дають змогу стимулювати обсяг продажу за рахунок надання відстрочки платежів; 2) вірної відповіді немає; 3) активи фінансуються за рахунок власного і довгострокового капіталу; 4) підтримується обсяг оборотних активів на мінімально можливому рівні.
7. Мінімальний залишок грошових коштів визначається як відношення… 1) планового обсягу платіжного обороту на фактичну оборотність грошових коштів; 2) фактичної оборотності грошових коштів на плановий обсяг платіжного обороту; 3) вірної відповіді немає; 4) плановий обсяг реалізації на фактичну оборотність грошових коштів.
8. Сутність моделі Баумоля знаходження оптимального розміру залишку грошових коштів полягає у тому, що… 1) якщо в певний момент часу за рахунок значних поточних надходжень грошових коштів їх залишок досягає верхнього порогу, підприємство має одразу ж конвертувати частину грошових коштів у фінансові інструменти і зменшити свій залишок грошових коштів до оптимального рівня; 2) поповнення грошових коштів за рахунок конвертації високоліквідних цінних паперів потрібно здійснювати в той момент, коли повністю використано запаси грошових коштів 3) вірної відповіді немає; 4) поточні активи фінансуються за рахунок поточних зобов’язань.
9. Щоб визначити ставку дисконту при обліку векселя (рефінансуванні) необхідно використати такі показники: 1) номінал векселя; 2) кількість днів у році; 3) ставка страхування; 4) номінал векселя; 5) кількість днів до оплати векселя; 6) ставка банківського процента з урахуванням премії за ризик.
10. Назвіть показники, які використовуються для розрахунку амортизації прямолінійним методом… 1) норма амортизації; 2) первісна вартість необоротних активів; 3) ліквідаційна вартість необоротних активів; 4) строк корисної експлуатації необоротних активів; 5) балансова вартість необоротних активів.
ЛІТЕРАТУРА: 1, С.153-248; 6, С.186-235; 11, С.179-225; 12, С.80-116; 13, С.151-171.
Тема 7. ВАРТІСТЬ І ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ (6 ГОД)
Розкрийте зміст наступних питань: - взаємодія фінансового і операційного важелів - управління структурою капіталу.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 7 Тест 1.Капітал підприємства не може бути визначений як... 1) майно, що є в його розпорядженні; 2) сукупні ресурси, що використовуються у підприємницькій діяльності; 3) стартова сума коштів, призначених для здійснення підприємницької діяльності. Тест 2.До складу власних фінансових ресурсів підприємства входять... 1) статутний капітал, резервний капітал; 2) нерозподілений прибуток, відстрочені податкові зобов'язання; 3) нерозподілений прибуток, векселі видані. Тест 3.До складу позичкових коштів підприємства входять... 1) пайовий капітал, неоплачений капітал; 2) довго- та короткострокові кредити банків; 3) вилучений капітал, кредиторська заборгованість.
Тест 4.До чинників, які визначають вартість капіталу підприємства, не відносяться... 1) витрати праці на формування його цілісного майнового комплексу, 2) структура його капіталу; 3) рівень його фінансового ризику.
Тест 5. Фінансовий лсверидж представляє собою фінансовий механізм управління... 1) прибутком підприємства; 2) рентабельністю власного капіталу підприємства; 3) рентабельністю позичкового капіталу підприємства.
Тест 6. Резервний капітал – це… 1) сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами; 2) вірної відповіді немає; 3) сума емісійного доходу, отриманого в результаті реалізації акцій товариствами власних корпоративних прав; 4) перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями.
Тест 7. Додатковий капітал – це… 1) частина активів підприємства, яка профінансована його кредиторами; 2) сукупність усіх позицій пасиву балансу; 3) сума приросту майна підприємства яка виникла в результаті переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необоротних активів та від емісійного доходу; 4) сальдо між загальною сумою активів та позичковим капіталом.
Тест 8. Додатковий вкладений капітал – це… 1) вартість безкоштовно отриманих необоротних активів, суми дооцінки (уцінки) необоротних активів, сума іншого вкладеного капіталу; 2) сума емісійного доходу, отриманого в результаті реалізації акцій товариствами власних корпоративних прав; 3) сукупність усіх позицій І розділу пасиву балансу; 4) частина активів підприємства, які профінансовані його кредиторами.
Тест 9. Пайовий капітал – це… 1) сума непокритого збитку звітного і минулих періодів; 2) підсумок першого розділу пасиву балансу; 3) вірної відповіді немає; 4) сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві відповідно до установчих документів для здійснення його господарсько-фінансової діяльності; 5) вартість, яка відображається в сертифікаті акцій.
Тест 10. Власний капітал – це… 1) сукупність усіх позицій пасиву балансу; 2) перевищення балансової вартості активів підприємства над його зобов’язаннями; 3) вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу; 4) сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами.
Тест 11. Фінансовий лізинг – це… 1) кредит, який надається у товарній формі, а суб’єктами кредитних відносин виступають підприємства; 2) це вид цивільно-правових відносин, за яких кредитор зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених позичальником специфікацій та умов і передати у користування позичальнику на визначений строк не менше одного року за встановлену плату; 3) вірної відповіді немає; 4) кредит, який надається одержувачу коштів по векселю і пов'язаний із обліком векселя.
Тест 12. Вартість підприємства – це… 1) відношення витрат з обслуговування залученого капіталу до величини цього капіталу; 2) вірної відповіді немає; 3) середній рівень витрат для підтримки економічного потенціалу підприємства за наявної структури джерел коштів, вимогою інвесторів і кредиторів та прийнятої дивідендної політики; 4) загальна вартість підприємства, яка залежить від величини власного капіталу, дохідності, вартості корпоративних прав та ін.
Тест 13. Щоб визначити силу дії операційного важеля, необхідно використати такі показники… 1) чистий прибуток; 2) виручка від реалізації; 3) змінні витрати; 4) операційний прибуток.
Тест 14. Щоб визначити силу дії операційного важеля, необхідно використати такі показники… 1) фінансові витрати; 2) виручка від реалізації; 3) змінні витрати; 4) операційний прибуток.
Тест 15. Що показує ефект фінансового важеля? 1) співвідношення позикового і власного капіталу; 2) різницю між рентабельністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами; 3) на скільки відсотків підвищується рентабельність власного капіталу підприємства за рахунок залучення в господарський оборот позикового капіталу; 4) вірної відповіді немає;
Тест 16. Диференціал плеча важеля розраховується як… 1) відношення витрат з обслуговування залученого капіталу до величини цього капіталу; 2) вірної відповіді немає; 3) різницю між рентабельністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами; 4) на скільки відсотків підвищується рентабельність власного капіталу підприємства за рахунок залучення в господарський оборот позикового капіталу. Тест 17. Щоб визначити силу дії операційного-фінансового важеля, необхідно використати такі показники… 1) фінансові витрати; 2) виручка від реалізації; 3) змінні витрати; 4) операційний прибуток; 5) чистий прибуток.
Тест 18. Структура капіталу – це… 1) вірної відповіді немає; 2) відношення витрат з обслуговування залученого капіталу до величини цього капіталу; 3) співвідношення позикового і власного капіталу; 4) різницю між рентабельністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.251-371; 6, С.248-296; 11, С.225-273; 12, С.131-174; 13, С.134-151.
Тема 8.УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ (6 ГОД) Розкрийте зміст наступних питань: - класифікація інвестицій за цілями відтворювального процесу; - схема інвестиційної діяльності підприємства; - структура джерел інвестиційних ресурсів підприємства; - стадії життєвого циклу інвестиційного проекту.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 8 1. Практичне здійснення інвестицій підприємства забезпечується його… 1) інвестиційною ідеологією; 2) інвестиційною культурою; 3) інвестиційною позицією; 4) інвестиційною діяльністю. 2. Головною стратегічною метою інвестиційної діяльності підприємства 1) забезпечення високих темпів інвестування; 2) диверсифікацію форм інвестування, 3) забезпечення зростання власного капіталу в п разів. 3. До основних показників оцінки реальних інвестиційних проектів 1) чистий приведений дохід, період окупності, індекс прибутковості; 2) коефіцієнт автономії, коефіцієнт доходності, період окупності; 3) коефіцієнт дохідності, внутрішня ставка доходності, коефіцієнт фінансування. 4. До реальних інвестицій відносяться… 1) реконструкція, технічне переозброєння, нове будівництво, інновації, вклади. депозити; 2) реконструкція, технічне переозброєння, нове будівництво, інновації, інтелектуальні інвестиції, освіта і підготовка; 3) реконструкція, технічне переозброєння, нове будівництво, інновації, вклади, цінні папери, деривативи; 4) вклади, депозити, цінні папери, деривативи, освіта і підготовка, інновації. 5. Реструктуризація портфеля фінансових інвестицій представляє собою… 1) формування нового інвестиційного портфеля; 2) коригування сформованого інвестиційного портфеля; 3) зменшення процентного ризику портфеля.
6. Назвіть складові брутто-інвестицій… 1) створення нового підприємства або виробництва; 2) купівля нового підприємства або виробництва; 3) інвестиції на розширення; 4) реінвестиції.
7. Доінвестиційна (попередня) стадія інвестиційного проекту – це… 1) проміжок часу від моменту появи проекту до моменту його ліквідації; 2) фаза підготовки проекту та забезпечення його фінансування; 3)фаза проектування і будівництва інвестиційного проекту; 4) фаза експлуатації інвестиційного об’єкта.
8. Експлуатаційна (виробнича) стадія – це… 1) проектування, будівництво, закупівля і монтаж обладнання, пусконалагоджувальні роботи, маркетинг, навчання персоналу; 2) вірної відповіді немає; 3) визначення інвестиційних можливостей, попередня техніко-економічна оцінка проекту, детальне техніко-економічне дослідження проекту, оцінка потенційних учасників проекту і можливих джерел фінансування, підготовка попереднього інформаційного меморандуму, ведення переговорів з учасниками проекту та укладання контрактів, відкриття фінансування проекту; 4) створення виробництва, інтенсивна експлуатація, згортання (ліквідація) або продаж іншому власнику.
9. Чиста теперішня (приведена) вартість характеризує… 1) скільки потрібно часу, щоб початкові інвестиції в проект повністю окупилися за рахунок генерованих проектом грошових потоків; 2) рівень віддачі інвестованого капіталу; 3) вірної відповіді немає; 4) загальний прибуток від реалізації інвестиційного проекту.
10. Внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту характеризує… 1) загальний прибуток від реалізації інвестиційного проекту; 2) рівень віддачі інвестованого капіталу; 3) ставку дисконту, за якої сумарний дисконтований грошовий потік за весь строк експлуатації об’єкта дорівнює початковим інвестиціям; 4) вірної відповіді немає.
11. Назвіть види пайових цінних паперів… 1) ощадні сертифікати; 2) облігації державної позики; 3) портфельні; 4) облігації корпорацій; 5) стратегічні.
12. Портфель доходу… 1) формується за рахунок тих фінансових інструментів, які в першу чергу забезпечують надійний інфляційний захист та високу ліквідність при невисокому рівні доходу; 2) формується за рахунок цінних паперів, які забезпечують інвесторам високі поточні доходи; 3) вірної відповіді немає; 4) передбачає орієнтацію інвестора на збільшення його ринкової вартості шляхом включення фінансових інструментів, ринкова ціна яких має тенденцію до постійного (або стабільного) зростання.
13. Ступінчатий метод ( метод «драбини») формування інвестиційного портфеля полягає в тому, що: 1) істотна частка інвестиційного портфеля складається з довгострокових зобов’язань, урівноважених короткостроковими цінними паперами; 2) кошти вкладаються в цінні папери так, щоб кожен рік протягом найближчих 10 років минав строк погашення певної їх частини; 3) задовольняє непередбачену потребу в коштах, яка виникає у зв’язку з вилученням клієнтами своїх коштів або одержанням заявок на позички, які перевищують наявні ресурси; 4) вірної відповіді немає.
14. Трастове (довірче) управління інвестиційним портфелем полягає… 1) в тому, що інвестор може сам здійснювати епізодичний вихід на ринок цінних паперів або користуватися послугами брокерів; 2) вірної відповіді немає; 3) у передачі інституціональним інвесторам ряду управлінських функцій; 4) в тому, що управління портфелем має здійснюватись з урахуванням стратегічних цільових орієнтирів інвестиційної політики. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.380-452; 6, С.316-340; 11, С.275-321; 12, С.183-196; 13, С.186-218.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3.Стратегічне управління підприємством
Тема 9. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ (6 ГОД) Розкрийте зміст наступних питань: - економічна сутність фінансових ризиків та їх класифікація. - основні види фінансових ризиків та фактори впливу на їх рівень. - зміст управління фінансовими ризиками. - методи розрахунку ризиків. - способи уникнення та нейтралізації фінансових ризиків.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 9 1. Глобальні ризики - це... 1) ризики, що виникають на рівні підприємства; 2) ризики, які безпосередньо залежать від фінансово-господарської діяльності підприємства і виникають, як правило, при допущенні помилок суб’єктами кправління; 3) відповіді немає; 4) Ризики на рівні народного господарства, викликані зміною політичної ситуації в країні та макроекономічних параметрів її розвитку. 2. Заключним етапом оцінки ризиків реальних інвестиційних проектів є... 1) співставленням рівнів їх ризику і доходності; 2) ранжування проектів за рівнем ризику; 3) визначення методів оцінки ймовірності настання ризику; 4) оцінка рівня ризику. 3. Початковим етапом оцінки ризиків фінансових інструментів інвестування є... 1) співставлення рівнів їх ризику і доходності; 2) ідентифікація ризику; 3) оцінка ймовірності настання ризику; 4) оцінка рівня ризику. 4. До внутрішнього страхування як методу нейтралізації фінансових ризиків не відноситься... 1) формування страхових резервів за окремими видами оборотних активів; 2) хеджування з використанням ф'ючерсних контрактів; 3) формування цільових резервних фондів; 4) фрмування залишку нерозподіленого прибутку минулого і звітного року.
5. Виберіть методи, що відносяться до кількісного аналізу фінансового ризику… 1) експертні методи; 2) аналогові методи; 3) ідентифікація фінансових ризиків; 4) виявлення факторів ризику; 5) економіко-статистичні методи; 6) розрахунково-аналітичні методи.
6. Дисперсія – це інструмент, який відноситься до… 1) розрахунково-аналітичних методів оцінки ризику; 2) експертних методів оцінки ризику; 3) аналогових методів оцінки ризику; 4)економіко-статистичних методів оцінки ризику.
7. Чим більша величина дисперсії і середньоквадратичного відхилення, тим… 1) ризикованіше управлінське рішення; 2) менш ризиковане управлінське рішення; 3) більша стабільність прогнозної ситуації; 4)відсутній вплив на ризиковість управлінського рішення.
8. Аналогові методи оцінки ризику … 1) базуються на суб’єктивній оцінці розмірів можливих фінансових результатів окремими експертами; 2) полягають у використанні даних про розвиток аналогічних напрямків діяльності в минулому; 3) передбачають вивчення статистики втрат і прибутків на цьому або аналогічному підприємстві за попередні періоди; 4) застосовуються для оцінки окремих видів ризиків і полягають у виборі ключових показників, від яких залежить ступінь ризику, та порівнянні їх фактичних значень з критичними для певного підприємства.
9. Хеджування фінансових ризиків … 1) здійснюється шляхом встановлення відповідних фінансових нормативів (лімітів) за окремими напрямками фінансової діяльності з метою фіксації можливих втрат на допустимому для підприємства рівні; 2) передбачає зменшення імовірності їх виникнення за допомогою деривативів або похідних цінних паперів; 3) здійснюється шляхом часткової передачі ризиків окремим партнерам, задіяним у проведенні ризикової операції; 4) полягає у зменшенні рівня їх концентрації.
10. Інвестиційний ризик – це… 1) імовірність неповернення депозитних вкладів при невдалому виборі комерційного банку для здійснення депозитних операцій; 2) ризик зменшення реальної вартості капіталу у формі грошових активів, а також знецінення доходів і прибутків у зв’язку зі зростанням півня інфляції; 3) імовірність втрат через зміни процентної ставки на фінансовому ринку; 4) імовірність збільшення втрат, зменшення доходів і прибутків від інвестиційної діяльності, а також можливість втрати всього інвестованого капіталу. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.522-551; 6, С.355-377; 11, С.323-363; 12, С.205-221; 13, С.218-235.
Тема 10.АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ (6 ГОД) Розкрийте зміст наступних питань: - фінансова звітність підприємства:склад, зміст та принципи підготовки; - критерії визнання інформації у фінансовій звітності; - аналіз руху грошових коштів.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 10 1. Виберіть зміст форми фінансової звітності №1 «Баланс»... 1) доходи, витрати, фінансові результати від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, чистий прибуток (збиток)Ю структура операційних витрат, показники прибутковості акцій; 2) наявність активів або ресурсів, які контролюються підприємством та забезпечать економічні вигоди у майбутньому, джерела формування активів або власний капітал і зобов’язання; 3) вхідні й вихідні грошові потоки за статтями та видами діяльності, чистий грошовий потік та залишок коштів на кінець року; 4) рух власного капіталу. 2. До завдань аналізу фінансової звітності не відноситься... 1) визначення точки беззбитковості; 2) виявлення резервів ефективного розвитку підприємства; 3) планування фінансової діяльності підприємства. 3. До складових фінансового аналізу відноситься... 1) аналіз беззбитковості; 2) аналіз грошових потоків; 3) аналіз ризику; 4) кредитний аналіз. 4. Фінансовий аналіз, в процесі якого досліджується динаміка фінансових показників та вплив на них окремих факторів називається... 1) трендовим; 2) структурним; 3) інтегральним; 4) К-аналізом. 5. До коефіцієнтів оборотності власного капіталу не відноситься... 1) кількість оборотів власного капіталу; 2) період обороту власного капіталу; 3) коефіцієнт маневреності власного капіталу.
6. Прийоми аналізу фінансового стану підприємства — це... 1) Аналіз відносних показників. 2) Факторний аналіз. 3) Аналіз платоспроможності. 4) Аналіз кредитоспроможності. 5) Порівняльний аналіз.
7. «Золоте правило» економіки підприємства передбачає додержання умови, за якої… 1) темпи зростання прибутку підприємства мають перевищувати темпи зростання обсягів продажу, а останні повинні бути вищими за темпи зростання активів (майна); 2) темпи зростання активів (майна) підприємства мають перевищувати темпи зростання обсягів продажу, а останні повинні бути вищими за темпи зростання прибутку; 3) темпи зростання обсягів продажу підприємства мають перевищувати темпи зростання активів (майна), а останні повинні бути вищими за темпи зростання прибутку; 4) темпи зростання обсягів продажу підприємства мають перевищувати темпи зростання прибутку, а останні повинні бути вищими за темпи зростання активів (майна).
8. Які показники належать до групи показників ліквідності та платоспроможності? 1) Маневреність власних оборотних коштів. 2) Коефіцієнт концентрації залученого капіталу. 3) Частка виробничих запасів у активах. 4) Заборгованість кредиторам. 5) Коефіцієнт покриття запасів.
9. Як саме визначається коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів? 1) Відношення позикових коштів до власних. 2) Відношення власних коштів до позикових. 3) Відношення позикових довгострокових коштів до власних. 4) Відношення власних оборотних коштів до залучених. 5) Відношення власних і довгострокових залучених коштів до позикових.
10. До якої групи показників належать показник маневреності власного капіталу? 1) До показників прибутковості. 2) До показників фінансової стійкості. 3) До показників ліквідності. 4) До показників майнового стану. 5) До показників ділової активності підприємства.
11. Які показники характеризують майновий стан підприємства? 1) Коефіцієнт зносу основних засобів. 2) Головний показник прибутковості. 3) Коефіцієнт покриття запасів. 4) Коефіцієнт критичної оцінки. 5) Сума господарських коштів, яка є в розпорядженні підприємства.
12. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається як відношення:
ЛІТЕРАТУРА: 6, С.389-425; 11, С.365-424; 12, С.25-31; 13, С.114-134.
Тема 11.ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ (6 ГОД) Розкрийте зміст наступних питань: - сутність та особливості бюджетування внутрішніх підрозділів підприємства; - розробка бюджетів структурних підрозділів підприємства.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 11
1. Фінансове прогнозування –це… 1) процес планування діяльності підприємства, його структурних підрозділів методом розробки системи взаємопов’язаних бюджетів та встановлення всіх видів фінансових витрат, джерел їх покриття і очікуваних результатів; 2) процес визначення майбутніх доходів підприємства, напрямів витрат грошових коштів, обґрунтування заходів щодо забезпечення платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості; 3) дослідження та розробка ймовірних шляхів розвитку фінансів підприємства, альтернатив реалізації фінансових стратегій, які забезпечують стабільне фінансове становище підприємства в майбутньому; 4) процес синхронізації у часі грошових надходжень та витрат, визнання послідовності здійснення всіх розрахунків та розробки заходів щодо запобігання відхилень від графіку надходжень і планів. 2. Балансовий метод планування полягає… 1) в змозі з певною ймовірністю визначити динаміку показників залежно від зміни факторів, які впливають на розвиток фінансових процесів у майбутньому; 2) у використанні фінансових норм, нормативів для розрахунків потреби у фінансових ресурсах та визначення джерел їх формування; 3) в розробці узгодженого плану доходів і витрат підприємства (баланс доходів і витрат); 4) у визначенні встановлення залежності між обсягами товарообороту та фінансовими показниками. 3. Фінансове планування не включає... 1) фінансове прогнозування; 2) поточне фінансове планування; 3) фінансовий контролінг; 4) бюджетування; 5) оперативне фінансове планування. 4. До внутрішньої інформації, що лежить в основі розробки фінансових планів не відносять… 1) виробнича програма підприємства; 2) прогноз кон'юктури ринку; 3) розрахунки платежів до бюджету і позабюджетні фонди, план технічного розвитку та обсяги інвестицій; 4) план соціального розвитку підприємства. 5. Прогноз (план) фінансових результатів … 1) розробляється з метою виявлення змін у структурі активів і капіталу і відображає фінансовий стан на кінець планового періоду; 2) полягає у визначенні всіх доходів і надходжень коштів з одного боку та витрат і відрахувань з іншого, а потім на цій основі визначається або дефіцит фінансових ресурсів, або їх надлишок; 3) базується на прогнозі виручки від реалізації продукції, послуг, доходів від іншої операційної діяльності, сум витрат на виробництво і реалізацію продукції, витрат на позареалізаційні операції та загальногосподарських витрат; 4) це прогноз надходження грошових коштів, з якими співставляються фактичні грошові операції.
6. Операційний бюджет підприємства –це… 1) система окремих операційних і функціональних бюджетів; 2) відображає витрати і доходи кожного підрозділу; 3) вірної відповіді немає; 4) плановий документ, який відображає надходження та витрати за господарськими операціями.
7. Метод використання додаткових бюджетів … 1) здійснюється для коригування і обґрунтування бюджетів, які встановлюють ліміти на витрати, наприклад, бюджет капітальних витрат підрозділу фірми; 2) вірної відповіді немає; 3) полягає в тому, що розробляються таблиці змінних витрат бюджету, які показують управлінцям рівень дійсних витрат при зміні обсягів продажу і виробництва; 4) полягає в необхідності розробки декількох варіантів бюджеті.
8. Коефіцієнтний метод планування або метод відсотка від реалізації – це… 1) у використанні фінансових норм, нормативів для розрахунків потреби у фінансових ресурсах та визначення джерел їх формування; 2) в розробці узгодженого плану доходів і витрат підприємства (баланс доходів і витрат); 3) у визначенні встановлення залежності між обсягами товарообороту та фінансовими показниками; 4) розрахунок планових показників шляхом коригування фінансових показників базового періоду на зміни, які передбачаються в плановому періоді, та визначення впливу різних факторів на ці показників.
Тема 12. АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ( 6 ГОД) Розкрийте зміст наступних питань: - правове та організаційне забезпечення санаційних і ліквідаційних процедур; - форми та джерела фінансової санації. ЛІТЕРАТУРА: 1, С.50-60; 6, С.435-450; 11, С.425-476; 13, С.235-252.
ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ДО ТЕМИ 12 1. До причин банкрутства підприємства не відноситься... 1) низька ліквідність його активів; 2) висока фінансова залежність підприємства; 3) збитковість підприємства; 4) посилення конкуренції. 2. Система антикризового фінансового управління підприємством не включає... 1) діагностику банкрутства на ранніх стадіях; 2) приведення в дію внутрішніх механізмів фінансової стабілізації; 3) проведення реорганізаційних процедур; 4) проведення ліквідаційних процедур. 3. Діагностика банкрутства - це... 5) фаза розбалансованої діяльності підприємства, яка характеризується обмеженими можливостями впливу на його фінансові відносини; 6) вірної відповіді немає; 7) використання сукупності методів фінансового аналізу для своєчасного розпізнавання симптомів фінансової кризи на підприємстві й оперативного реагування на неї на початкових стадіях з метою зменшення імовірності повної фінансової неспроможності суб’єктів господарювання; 8) система своєчасних методів і прийомів, здатних запобігти фінансовій кризі й уникнути банкрутства. 4. До ознак можливого банкрутства підприємства не відноситься... 1) тривалий термін його діяльності на ринку; 2) падіння ринкової ціни його цінних паперів; 3) зменшення дивідендів по його акціях; 4) збільшення його змінних витрат. 5. Стійкий економічний розвиток підприємства не може бути забезпечений за рахунок... 1) зростання рентабельності; 2) зростання капіталізації прибутку; 3) зростання тривалості обертання активів.
6. Назвіть модель, яка не відноситься до моделей прогнозування банкрутства… 1) модель Міллера-Орра; 2) модель Альтмана; 3) модель Ліса; 4) модель Спрінгейта; 5) універсальна дискримінантна функція.
7. Мирова угода – це… 1) система заходів з нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника; 2) система заходів щодо оздоровлення фінансово-господарського стану боржника та задоволення вимог кредиторів; 3) домовленість між боржником і кредиторами про відстрочку або прощення кредиторами боргів боржника; 4) відкриття ліквідаційної процедури та призначення господарським судом ліквідатора для припинення діяльності банкрута і задоволення вимог кредиторів шляхом продажу майна.
8. Виберіть вірну послідовність етапів організації санаційної процедури… 1) оголошення про порушення справи про банкрутство → виявлення кредиторів та складання реєстру вимог кредиторів, визнаних судом → виявлення інвесторів, які бажають взяти участь у санації боржника → створення комітету кредиторів → винесення судом ухвали про проведення санації боржника та призначення управляючого санацією → розробка та затвердження судом плану санації боржника → здійснення санаційних заходів; 2) розробка та затвердження судом плану санації боржника → оголошення про порушення справи про банкрутство → виявлення кредиторів та складання реєстру вимог кредиторів, визнаних судом → виявлення інвесторів, які бажають взяти участь у санації боржника → створення комітету кредиторів → винесення судом ухвали про проведення санації боржника та призначення управляючого санацією → здійснення санаційних заходів; 3) розробка та затвердження судом плану санації боржника → оголошення про порушення справи про банкрутство → виявлення кредиторів та складання реєстру вимог кредиторів, визнаних судом → виявлення інвесторів, які бажають взяти участь у санації боржника → створення комітету кредиторів → винесення судом ухвали про проведення санації боржника та призначення управляючого санацією → здійснення санаційних заходів; 4) виявлення інвесторів, які бажають взяти участь у санації боржника → оголошення про порушення справи про банкрутство → виявлення кредиторів та складання реєстру вимог кредиторів, визнаних судом → створення комітету кредиторів → винесення судом ухвали про проведення санації боржника та призначення управляючого санацією → розробка та затвердження судом плану санації боржника → здійснення санаційних заходів.
9. Які розділи не відносяться до програми санації… 1) цілі санації; 2) стратегія санації; 3) проект санації; 4) реструктуризація підприємства-боржника; 5) план санації; 6) управління впровадженням програми санації.
9. Які розділи не відносяться до програми санації… 1) цілі санації; 2) стратегія санації; 3) проект санації; 4) реструктуризація підприємства-боржника; 5) план санації;
ЛІТЕРАТУРА: 1, С.585-645; 6, С.456-483; 11, С.478-517; 13, С.252-271.
15. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
10. Економічна сутність прибутку підприємства та його види. 11. Управління формуванням прибутку підприємства. 12. Управління розподілом прибутку підприємства. 13. Об’єктивна необхідність визначення вартості грошей у часі. 14. Нарахування простих відсотків. 15. Розрахунок майбутньої вартості грошового потоку методом компаундування. 16. Розрахунок теперішньої вартості грошового потоку методом дисконтування. 17. Завдання управління активами підприємства 18. Тактика формування оборотних активів та стратегії їх фінансування 19. Фінансове управління товарно-матеріальними запасами 20. Управління грошовими активами 21. Управління дебіторською заборгованістю 22. Особливості управління необоротними активами 23. Економічна сутність капіталу 24. Особливості формування власного і позикового капіталу 25. Визначення вартості капіталу 26. Взаємодія фінансового і операційного важелів 27. Управління структурою капіталу 28. Сутність та форми інвестицій 29. Принципи розробки інвестиційної політики 30. Особливості управління реальними інвестиціями 31. Особливості управління фінансовими інвестиціями 32. Сутність та види фінансових ризиків 33. Мета та принципи ризик-менеджменту 34. Методи оцінки фінансових ризиків 35. Методи нейтралізації фінансових ризиків 31. Інформаційне забезпечення та методи оцінки фінансового стану підприємств. 32. Оцінка майнового стану підприємства. 33.Оцінка фінансової стійкості підприємства. 34.Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. 35.Оцінка прибутковості підприємства. 36.Оцінка ділової активності підприємства. 36. Завдання та методи фінансового планування і прогнозування. 37. Система фінансових планів підприємства. 38. Сутність та особливості бюджетування внутрішніх підрозділів підприємства. 39. Розробка бюджетів структурних підрозділів підприємства. 40. Сутність та принципи антикризового фінансового менеджменту. 41. Методи діагностики банкрутства. 42. Правове та організаційне забезпечення санаційних і ліквідаційних процедур. 43. Форми і джерела фінансової санації.
16. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ курсу «Фінансовий менеджмент» 1.Довгань Л.П. Фінансовий менеджмент: Навчально-методичний комплекс. – К.: ВНЗ «Національна академія управління».
Структурними частинами навчально-методичного комплексу є: 1. Програма навчальної дисципліни. 2. Робоча програма, до якої входять: 2.1. Опорний конспект лекцій (окрема папка); 2.2. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.3. Методичні рекомендації та завдання для практичних і семінарських занять; 2.4. Тестові завдання; 2.5. Екзаменаційні та залікови білети (окрема папка); 2.6. Пакет контрольних завдань для комплексної перевірки знань (окрема папка); 2.7. Пакет контрольних завдань для заміру залишкових знань (окрема папка); 2.8. Фонд законодавчих та інструктивних матеріалів ( окрема папка та електроний віріант); 2.9. Методичні вказівки та тематика науково-дослідних робіт студентів (НДРС) (окрема папка); 2.11. Методичні вказівки та контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.
17. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛIТЕРАТУРИОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Бланк И.А. Финансовый менеджмент:Учебный курс.- 2-е изд., перераб. и доп. – К.:Эльга, Ника-Цент, 2006. -656с. 2.Данилюк М.О., Савич В.І. 3. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А., Стороженко О.А. 5. Єрохін С.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.. Підручник/ 2 вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2008. - 518 с. (лист №14/18.2 - 1659 від 13.07.2004р). 6. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. –К.:Знання, 2005. - 485с. 7. Кірейцев Г.Г.,Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник 8. Крайник О.П., Клепикова З.В.Фінансовий менеджмент 12. Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент:Навч.посібник. –К.: Центр навчальної літератури,2006. -352с. 13. Салига С.Я., Дацій Н.В., Корецький С.О., Нестеренко Н.В., Салига К.С. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – К.:Цент навчальної літератури, 2006. -274с.
______________________
* Цим шрифтом позначена література, що є в бібліотеці НАУ
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
14. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.91. 15. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91. 16. Закон України «Про цінні напери та фондовий ринок» від 23.02.06 17. Податковий кодекс України. 18. Закон України «Про лізинг» від 16.12.97. 19. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 30.06.99. 20. Господарський кодекс України. 21. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.99. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99. 22. Закон України «Про акціонерні товариства» від 1 8.02.09. 23. Астахов В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры, связанные с банкротством. - М.: Ось-89, 1995. – 80 c. 24. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: как управлять капиталом? - Изд. 2-е. - М.: Финансы и статистика, 1997. – 384 c. 25.Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента: учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997. – 480 c. 26. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. - К.: Ника-Центр, 1999. – 528 c. 27.Бочаров В.В. Управление денежным оборотом предприятий и корпораций. - М.: Финансы и статистика, 2001. – 144 c. 28. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1997. – 1000 c. 29. Бригхем Ю., Галенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-х т. / Пер с англ. под ред В.В.Ковалева. - СПб.: Экономическая школа, 1997. – 669 c. 30. Єрмошенко М.М. Кількісний аналіз операцій на ринку фінансових послуг. Наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 259 с. 31. Єрмошенко М.М. та ін. Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 452 с. 32. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А., Стороженко О.А.Фінансовий менеджмент. Курс лекцій. – К.: НАУ, 2004. – 506 с. 33. Єрохін С.А. та ін. Фінансово-економічні механізми інноваційно-інвестиційного розвитку України. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 252 с. 34. Єрохін С.А., Белінська Я.В. Фінансово-економічні розвиток України в умовах глобалазації. Колективна наукова монографія. - К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2008. - 212 с. 35. Задачи финансового менеджмента: учебное пособие для вузов/ Под ред. Л.А.Муравья, В.А.Яковлева. - М.: Финансы, 1998. – 248 c. 36.Ковалев В.В. Методы оценки инвестиционных проектов. - М.: Финансы и статистика, 1998. – 144 c. 37. Колпина Л.Г., Марочкина В.М. Финансовые планы предприятий/ Под ред. Плотницкого М.И., Головачева А.С. - Мн.: Вышэйшая школа, 1997. – 114 c. 38. Крайник О.П., Клепикова З.В. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Львів: ДУ "Львівська політехніка", 2000. – 260 c. 39. Лобанова Е.Н., Лимитовский М.А. Финансовый Менеджер. - М.: "ДеКА", 2000. – 400 c. 40. Павлова Л.Н. Финансовый менеджмент. - М.: Банки и биржи, 1995. – 400 c. 41. Плотніков О.В., Фінансовий менеджмент у транснаціональних корпораціях: Навчальний посібник - К.: Кондор, 2004. - 252 с. 43. Рындин А.Г., Шамаев Г.А. Организация финансового менеджмента на предприятии. - М.: Русская Деловая Литература, 1997. – 352 c. 44. Стоянова Е.С., Быкова Е.В., Бланк И.А. Управление оборотным капиталом: Учебно-практ. пособ./ Под ред. Стояновой Е.С. - М.: Перспектива, 1998. – 128 c. 45. Стоянова Е.С., Штерн М.Г. Финансовый менеджмент для практиков: Краткий профессиональный курс. - М.: Перспектива, 1998. – 239 c. 46. Уткин Э.А. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов. - М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. – 272 c. 47. Фінансовий менеджмент/ А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Буряк, Н.Ю. Калач та ін. Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2001. – 294 c. 48. Финансовый менеджмент. Практикум: Учебное пособие для вузов/ Под ред. Н.Ф.Самсонова; Л.А.Бургомистрова, Е.Ю.Ветрова, О.А.Жеволюкова и др. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 269 c. 49. Финансовый менеджмент. Учебник для вузов/ Под ред. Г.Б.Поляка. - М.: Финансы, 1997. – 518 c. 50. Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник/ Под ред. Стояновой Е.С. - М.: Перспектива, 1998. – 656 с. 51. Шелудько В.М.,Назва Фінансовий менеджмент: ПідручникВидання - К.: Т-во "Знання", 2006. - 439 с. 53. Damarey R. Finance and Entrepreneurship: Theory and Practice. 3rd ed. – NY: Business Publ., 1999. – 409 p. 54. Edwards B. Portfolio Management. – London: “John Whiley & Sons”, 2000. – 769 p. 55. Helferte E. Financial Analysis: Investments & Risks. 2nd.ed. – Bradford: Trial Brain Publ., 2001. – 348 p. 56. Horn L. Financial Management. 5th ed.– NY: 4AD, 1998. – 614 p. 57. Middletone D. Financial Management’s Accounting. – NY: West Publ., 1997. – 236 p.
WEB-РЕСУРСИ 58. Державний комітет статистики України www.ukrstat.gov.ua 59. Міністерство фінансів України www. minfin.gov.ua 60. Міжнародний валютний фонд (МВФ) www.imf.org 61.Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) www.workbank.org/ibrd Навчально-методичне видання
Кафедра фінансів та банківської справи
ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Навчально-методичний комплекс
Відповідальний технічний редактор:
Підп.до друку. ХХ.ХХ.2013. Формат вид. 60х801/16 Ум. друк. арк. 9,21. Обл.-вид. арк. 8,79. Тираж 300 пр.
03151, Україна, м.Київ, вул. Вінницька, 10 Телефон (044) 246-24-46; Тел/факс (044) 246-24-40 E-mail: nam@nam.kiev.ua Інтернет: www.nam.kiev.ua КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||