Фінансовий облік ІІ 11.10.2016 07:00

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

                                ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

бухгалтерського обліку __________Є.Ю. Шара

“___”_______________2015 р.

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

І ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

 

з дисципліни «Фінансовий облік ІІ»

 

для здобуття ступеня вищої освіти - «бакалавр»

денної та заочної форм навчання

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напрям підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірпінь – 2015

 

Методичні вказівки і тематика  курсових робіт з дисципліни «Фінансовий облік ІІ» складені на основі робочої навчальної програми курсу «Фінансовий облік ІІ», затвердженої у 2012 році.

 

Автори                                                     Є.Ю. Шара, к.е.н., професор

Т.М. Сторожук, к.е.н., професор

Т.С. Іванова, ст. викладач

О.М. Герасименко, ст. викладач

О.П. Новікова, викладач

                                                                 

 

Рецензент                                                Т.І. Тесленко, к.е.н., доцент

 

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку,

протокол № __ від «___»_____________2015 р.

 

 

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензія

на методичні вказівки для написання курсових робіт

з дисципліни «Фінансовий облік ІІ» для підготовки фахівців

за ОКР «бакалавр» галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

 

Конверсія фінансового обліку на міжнародні стандарти є важливим кроком для підприємств у залученні інвестицій  та повної оцінки його діяльності.

Використовуючи інформацію зібрану, оброблену та узагальнену в процесі облікових робіт, керівники підприємств матимуть можливість оперувати інструментарієм для прийняття ділових рішень. Знання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та запроваджених ними принципів необхідна для того, щоб визначити напрямки розвитку української системи обліку і звітності; з’ясувати, які законодавчі та нормативні документи складають основу обліку і звітності; як організовується та ведеться облік на підприємствах усіх форм власності та видів діяльності. Відповідно, призначення курсу «Фінансовий облік ІІ» – надати студентам можливість опанування знаннями бухгалтерського обліку, набуття навиків критичного мислення, а також усвідомлення необхідності постійної самоосвіти.

Завершальним етапом вивчення курсу «Фінансовий облік ІІ» є написання курсової роботи.

Мета і завдання методичних вказівок для написання курсових робіт розвивати необхідні навички та знання з теорії і практики ведення фінансового обліку на підприємствах різних форм власності, вивчення методики ведення фінансового обліку та використання прогресивних форм і національних стандартів.

Методичні вказівки для написання курсових робіт передбачають виконання робіт по основних темах курсу, причому викладення матеріалу побудоване таким чином, що формуються основоположні принципи, методи та положення, за допомогою яких здійснюється побудова і організація фінансового обліку на підприємстві та наводяться практичні дані щодо конкретного досліджуваного підприємства.

Тематика та зміст курсових робіт мають на меті виробити практичні навички студентів для проведення аналітичного і синтетичного обліку господарських операцій.

Методичні вказівки щодо написання курсових робіт з курсу «Фінансовий облік ІІ» відповідають вимогам вищої школи та можуть біти рекомендовані до практичного застосування у навчальному процесі для підготовки бакалаврів галузі знань «Економіка та підприємництво» напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит».

 

 

Рецензент                                                 Т.І. Тесленко, к.е.н., доцент

 

 

ЗМІСТ

 

 

1. Мета курсової роботи та її структура. 5

2. Зміст курсової роботи. 6

2.1. Загальні вимоги. 6

2.2. Титульний лист, завдання на курсову роботу та зміст. 6

2.3. Вступ. 7

2.4. Основна частина. 7

2.5. Висновки. 9

2.6. Список використаних джерел. 9

2.7. Додатки. 12

3. Вимоги до оформлення курсової роботи. 13

3.1. Загальні вимоги. 13

3.2.Нумерація. 15

3.3. Ілюстрації 16

3.4. Таблиці 17

3.5. Формули. 18

3.6. Правила цитування та посилання на використані джерела. 19

3.7. Оформлення списку використаних джерел. 21

3.8. Додатки. 21

4. Організація виконання, захист та оцінювання роботи. 22

5. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ.. Ошибка! Закладка не определена.

6. Додатки. 28

 

1. Мета курсової роботи та її структура

 

Мета курсової роботи – закріпити та систематизувати теоретич­ні знання, навчитися використовувати їх у бухгалтерській пра­к­ти­ці, а також залучати студентів до на­уково-дослідницької ро­­бо­ти.

Курсова робота повинна бути виконана на високому теоретичному рівні з вико­ристанням новітніх даних вітчизняного і зарубіжного досвіду з бухгалтерського обліку. При підготовці ку­р­сової роботи студенти повинні: показати знання нормативних до­кументів із питань бухгалтерського обліку, оподаткування, що ді­ють на дату написання курсової роботи, а також теоретичних питань з бухгалтерського обліку, вмі­ння використовувати комп’ю­тер­ну техніку при веденні обліку; володіти ме­то­­да­ми ведення бухгалтерської роботи, вносити конкретні пропозиції щодо вдоско­на­­лен­ня практики ведення бухгалтерського обліку.

Курсова робота повинна містити:

 – обґрунтування обраної теми (вступ);

 – методику бухгалтерського обліку за матеріалами базового підприємства;

– уза­галь­нення її результатів та пропозиції щодо вдосконалення практики ведення бу­хга­л­­терського обліку;

 – висновки за результатами проведеного дослідження.

У курсовій роботі подаються теоретичні основи бухгалтер­ського обліку в сучас­них умовах господарювання, інструктивні ма­теріали, висвітлюються питання, ви­кладені в спеціальній економічній літературі.

Курсова робота виконується згідно з тематикою, затвердженою кафедрою бухга­лтерського обліку та узгодженою з викладачем-керівником. Не дозволяється на­писання курсової роботи з однієї і тієї ж теми двома студентами в одній академічній групі.

Студенти денної форми навчання при виборі теми орієнтуються на напрями ро­боти студентського наукового товариства. Студенти заочної форми навчання керу­ються досвідом і потребами виробничої діяльності того підприємства, на якому во­ни працюють.

Студент разом з керівником розробляє план курсової роботи, узгоджує графік її виконання, визначає конкретні джерела, на підставі яких буде проводитись досліджен­ня. Курсова робота, виконана тільки за літературними джерелами без викори­ста­­н­ня практичного матеріалу до захисту не допускається.

 

2. Зміст курсової роботи

 

2.1. Загальні вимоги

 

Тема курсової роботи знаходить своє відображення у змісті, що складається із всту­пу, основної частини, висновків, списку вико­­ристаних джерел та додатків. Зміст ку­­рсової роботи повинен пе­­редбачати послідовний, логічний зв’язок викладення резуль­та­тів дослідження і відображати її суть; усі частини курсової ро­бо­ти мають бути пов’язані між собою, доповнювати та поглиблю­вати одна од­­ну.

Методика ведення бухгалтерського обліку викладається на практичному матеріалі підприємства з використанням даних за останній звітний період, на підставі яких проводяться розрахунки, бухгалтерські записи і робляться обґрунтовані ви­снов­ки. Обробка конкретної інформації повинна орієнтуватися на використання ко­м­п’ютерної техніки.

Текст курсової роботи викладають від третьої особи, без вико­ри­­­стан­ня займенників «я», «ми». Таких термінів, як «за нашого часу», «тепер», «у цьому році», «в ми­нулому році» потрібно уникати. Краще вказувати конкретно рік і місяць.

Не допускається скорочення слів і назв. Не рекомендується перенасичувати те­кст спе­ціальними термінами, тобто ускладнювати читання.

За зміст курсової роботи, достовірність та об’єктивність усіх даних відповідає сту­дент – автор роботи.

Загальний обсяг курсової роботи (без списку використаних джерел та додатків) – 35–40 сторінок рукописного тексту (23–26 сторінок при друкуванні курсової ро­боти з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з по­луто­р­ним міжрядковим інтервалом).

 

2.2. Титульний лист, завдання на курсову роботу та зміст

 

Курсова робота починається з титульного листа. На лицевій стороні титульного листа для студентів денної та заочної форм навчання (дод. А1), міститься на­зва відомчого органу, вузу, факультету, кафедри, характер роботи (курсова), назва її те­ми та підприємства, за матеріалами якого виконувалась робота. Нижче вказується гру­па, курс, прізвище, ім’я та по батькові виконавця, керівник теми (науковий сту­пінь, посада, прізвище, ім’я, по батькові), місто і рік виконання роботи. На зворотній сто­роні титульного листа – реєстраційний номер роботи; далі на окремому бланку оцінювання наводяться результати пере­ві­р­ки та результати захисту курсової роботи керівником та комісією по захисту курсових робіт (дод. А2).

Обрані студентами теми курсових робіт повинні бути уз­го­джені з керівником, роз­глянуті й затверджені рішенням кафедри. Науковий керівник видає студенту завдан­ня на виконання курсової роботи (дод. А3) і погоджує календарний графік його виконання. Завдання на виконання курсової роботи повинно міститись у курсовій роботі після титульної сторінки.

За титульним листом і завданням вказується змі­ст роботи (дод. А4). У ньому перелічуються: вступ, параграфи основної ча­с­ти­­ни (4–7 параграфів), висновки, список використаних джерел та додатки із вказів­кою сторінок, на яких вони розміщуються у тексті. Кожен параграф має свою назву. До параграфа можуть входити окремі питання (2– 4 у кожному).

 

2.3. Вступ

 

У вступі необхідно:

– розкрити роль і значення обліку з обраної проблеми в сучасних умовах госпо­да­рювання;

– обґрунтувати актуальність теми і важливість її для конкретного підприємства;

– вказати мету та завдання курсової роботи;

– розкрити ступінь вивчення обраної проблеми в економічній літературі;

– вказати базу дослідження, за матеріалами якої виконується курсова робота, та дати їй коротку економічну характеристику (показати виробниче призначення та рі­вень економічного розвитку на основі переліку економічних показників діяльності об’єк­та дослідження, зведених у таблицю (дод. А5). При цьому основну увагу необхідно звернути на показники з обраної проблеми бухгалтерського обліку;

– вказати джерела обліку (первинні документи, облікові реєстри з досліджуваної про­блеми, форми звітності), що були використані під час написання курсової ро­бо­ти.

Обсяг вступу 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні курсо­­­вої роботи з використанням шрифтів текстового ре­дактора Word розміру 14 з по­лу­­торним міжрядковим інтервалом).

 

2.4. Основна частина

 

Основна частина розкриває зміст курсової роботи.

На початку кожного параграфу необхідно вказати, які питання в ньому будуть роз­глянуті, а в кінці параграфу – викласти основні висновки. Між двома суміжними па­раграфами повинен бути взаємозв’язок.

У першому параграфі повинні висвітлюватися загальні теоретичні питання (су­­ть і економічний зміст понять, дослідженню яких присвячена курсова робота). На­­при­клад, суть і зміст поняття “основні засоби” або “прибуток”. Крім того, необхідно описати кла­сифікацію досліджуваних об’єктів обліку, подану вітчизняними та зарубіжними вченими-економістами; показати роль і значення досліджу­ва­но­го питання в різні періоди розвитку економіки. Матеріал доцільно ілюструвати ци­­фровими даними досліджуваного підприємства.

Наступні параграфи, як правило, є основою курсової роботи. У них викладають­ся результати досліджень з обраної проблеми на прикладі базового підпри­єм­ст­ва; дається оцінка роботи базово­го підприємства, за звітний період; наводяться необ­хід­ні розрахунки та бухгалтерські записи; розкриваються причини виявлених недоліків та реа­льні можливості реалізації позитивного досвіду. При цьому зміст питання потрібно роз­кривати так, щоб практика ведення бухгалтерського обліку розглядалася в су­час­них умовах господарювання.

У даних параграфах курсової роботи методику обліку необхідно висвітлювати за такою схемою: спочатку описати діючу ме­тодику бухгалтерського обліку, дати їй кри­­тичну оцінку (якщо в цьому є потреба), а потім викласти порядок її засто­суван­ня на пра­ктиці базового підприємства. Коли діюча методика бухгалтерської роботи відпо­відає сучасним вимогам роботи підприємства, то студент перевіряє, як виконують­ся її можливості з метою пошу­­ку резервів покращення виробничо-господарської ді­яль­ності.

Якщо студент знає декілька методик обліку того чи іншого явища, то в курсовій роботі наводяться обидві, причому студент повинен розглянути їх критично, а са­ме: висвітлити переваги і не­до­ліки кожної методики і дати пропозиції щодо їх удо­сконалення та можливості використання наведених методик в умовах ви­кори­с­та­­н­­ня комп’ютерної техніки.

Висвітлення питань ведення первинного, аналітичного, си­нтетичного обліку та складання звітності потрібно розглядати як складові частини в єдиній системі.

На підставі дослідження практики ведення бухгалтерського обліку на базовому підприємстві в параграфах курсової роботи обґрунтовуються конкретні пропози­ції, спрямовані на його удосконалення.

При написанні курсової роботи, крім навчального матеріалу, необхідно викори­­стовувати діючий інструктивний матеріал, а також практичні облікові та звітні ма­­­те­ріали підприємства.

Оскільки виклад методики бухгалтерського обліку проводиться на практичному цифровому матеріалі, до курсової роботи потрібно прикласти заповнені доку­мен­ти (первинні, зведені, накопичувальні тощо), реєстри аналітичного та синте­тич­но­­го обліку (журнали, відомості, машинограми тощо), звітні форми, і на основі їх да­­­них показати методику обліку, можливості та шляхи її подальшого вдоскона­лен­ня, впровадження комплексної ком­п’ю­тер­ної обробки облікової інформації.

У тексті курсової роботи необхідно відобразити господарські опера­ції на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до підсумко­вих сум облікових ре­є­с­­трів.

Бухгалтерські проводки потрібно подавати по тексту або зво­дити в таблицю. За­пис по тексту простої бухгалтерської прово­дки виконується таким чином:

зараховані об’єкти до складу основних засобів:

Дт 10 «Основні засоби»

Кт 15 «Капітальні інвестиції»                                                      12 140 грн. (ж 4).

При здійсненні складної бухгалтерської проводки запис виконується наступним чином:

перераховані кошти постачальникам за обладнання:

Дт 631 «Розрахунки з постачальниками та

підрядниками»                                                                    5 000 грн.

Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»                           3 000 грн. (ж 1)

Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»                           2 000 грн. (ж 1)

При викладі матеріалу з кожного питання необхідно пов’язувати методику облі­ку з використанням комп’ютерної техніки, що є на підприємстві.

У параграфі з обліку в умовах використання сучасних засобів комп’ютерної те­хніки необхідно розкрити процес обліку відповідного об’єкта при використанні про­грамного забезпечення «1С-Бухгалтерія» або програмного забезпечення, що вико­­­ристо­вується на досліджуваному підприємстві. При цьому рекомендується така по­­­слідовність викладу матеріалу:

загальна характеристика програмного забезпечення та ко­м­п’ю­теризація предме­т­­ної області;

постановка задачі;

опис вхідної інформації;

технологія обробки інформації;

перелік та характеристика вихідної інформації.

 

2.5. Висновки

 

Висновки повинні складатися з короткого викладення осно­в­них підсумків курсо­вої роботи і пропозицій, спрямованих на вдосконалення бухгалтерського обліку на даному підприємстві, та є результатом виконаної студентом дослідної роботи. Вис­новки містять узагальнені внутрішньо-господарські резерви, пропозиції щодо усунення порушень і зловживань. Крім того, у висновках роботи відображають й ін­ші переваги, пов’язані з реалізацією пропозицій, розроблених автором.

Обсяг висновків – 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні кур­сової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з по­­луторним міжрядковим інтервалом).

 

2.6. Список використаних джерел

 

У списку використаних джерел повинні бути вказані лише ті­,­ ­що дійсно викори­­стовувалися.

Список використаних джерел розміщують в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків та нумерують у порядку зростання. Список використаних джерел подається на мові оригіналу.

Список літературних джерел обов’язково повинен містити прізвище та ініціали автора, повну назву джерела (при необхідності – номер тому та зібрання творів), мі­сто видавництва, видавництво та рік видання, кількість сторінок чи посилання на сто­рінки (табл. 2.1). Загальний обсяг книги в сторінках вказується у тому випадку, коли по­си­лан­ня на неї проводиться повністю або відмічаються сторінки (від... до), якщо по­си­ла­ння відносяться до окремої частини літературного джерела.

Список використаних джерел повинен містити 15–20 джерел.

Таблиця 2.1

Зразок оформлення списку використаних джерел

Характеристика джерела	Приклади оформлення бібліографічного запису
Один автор   Аналітичний опис (стаття)               Два автори     Аналітичний опис (стаття)         Три автори               Чотири автори               П’ять та більше авторів     Перекладні видання	Усач Б. Ф. Контроль і ревізія : підручник / Б.Ф. Усач. – [4-те вид.]. – Київ : Знання-Прес, 2002. – 253 с. 1.Горицька Н. Удосконалення обліку основних фондів – усвідомлена необхідність здійснення процесу відтворення / Н. Горицька // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – №10. – С. 22-27. 2.Зюкова М. М. Проблемні питання оцінки та переоцінки основних засобів у бухгалтерському обліку / М. Зюкова // Вісник Донецького національного університету. – 2008. – № 4. – С. 238-244.   Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами / С.Ф. Голов, В.М. Костюченко. – К. : Екаунтінг Ю, 2000. – 348 с. 1.Гринчук І.П. Сучасні економічні проблеми фінансування машинобудівних підприємств України / І.П. Гринчук, М.В. 2.Ніколайчук // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – Хмельницький. – 2010. – №6. – Т.3. – С. 75 – 79.   1.Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік : навч. посіб. / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук. – Житомир : ЖІТІ, 2000. – 448 с. 2.Мурашко В. М. Контроль і ревізія діяльності підприємств промисловості України: навчальний посібник / В.М. Мурашко, Т.М. Сторожук, О.В. Мурашко; заг. ред. П. В. Мельника. – Київ : ЦУЛ. – 2003. – 311 с.   1.Лень В.С. Звітність підприємств : підручник / В.С. Лень, В.В. Гливенко, М.П. Бочок, Л.П. Іванов. – К. : Знання – Прес, 2004. – 474 с. – (Вища освіта ХХІ століття). 2.Методика нормування ресурсів для виробництва продукції рослинництва / [Вітвіцький В. В., Кисляченко М. Ф. та ін.]. – К. : НДІ «Украгропромпродуктивність», 2006. – 106 с. – (Бібліотека спеціаліста АПК. Економічні нормативи).   Економіка підприємства : Альбом наочних матеріалів : навчальний посібник. / [Семенда Д.К., Бурляй О.Л., Коротєєв М.А. та ін.]. – Умань : Видавець «Сочінський», 2009. – 228с.   Нидлз Б. Принципы бухгалтерского учета : [пер. с англ.] / Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 496 с.
Багатотомний документ	Межгосударственные стандарты : каталог в 6 т. / [сост. Ковалева И. В., Рубцова Е. Ю. ; ред. Иванов В. Л.]. – Львов: НТЦ «Леонорм-Стандарт», 2005 – . – (Серия «Нормативная база предприятия»). Т. 1. – 2005. – 277 с.
Без автора	1.Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики; під ред. О.Г. Осауленка. – К. : Українська енциклопедія, 2008. – 624 с. 2.Статистично-аналітичний огляд стану ринку праці у 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/rp/pres-reliz/dop2007.html
Законодавчі та нормативні документи	1.Податковий кодекс України. // Все про бухгалтерський облік : – 2011. – №1-3. – 506 с. 2.Основні засоби : Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 : [затв. Наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92] // Бухгалтерія. – 2008. – № 47. – С. 22-27. 3.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : закон України від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції від 01.01.2011 р.). – [Електронний ресурс] : Верховна Рада України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/ 4.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 (в редакції від 25 вересня 2009 р.). – [Електронний ресурс] : Бібліотека бухгалтерського обліку. – Режим доступу : http://www.pro-u4ot.info/ 5.Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку: наказ Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. № 356 (за станом на 10.09.2008). – [Електронний ресурс] : Бібліотека бухгалтерського обліку. – Режим доступу : http://www.pro-u4ot.info/ Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів, документів і розрахунків від 11.08.94 № 69. // Баланс. – 2004. – 49. – С. 12-18. 6.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій : наказ Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 (в редакції від 14.10.2008 р.). – [Електронний ресурс] : Закони України. Інформаційно-правовий портал. – Режим доступу: http://uazakon.com/big/text620/pg1.htm
Стандарти	Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст]: (ГОСТ 7.1-2003, IDT): ДСТУ ГОСТ 7.1 :2006. - Чинний з 2007-07-01. - К. : Держспоживстандарт України, 2007. - ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29 см. - (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи) (Національний стандарт України).
Матеріали конференцій	1.Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: матеріали Всеукр. конф. молодих учених-аграрників [«Молодь України і аграрна реформа»], (Харків, 11-13 жовт. 2000 р.) / М-во аграр. політики, Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва. –Х. : Харк. держ. аграр. ун-т ім. В. В. Докучаєва, 2000. – 167с. 2.Проблемы экономики, организации и управления реструктуризацией и развитием предприятий промышленности, сферы услуг и коммунального хозяйства : материалы IV междунар. науч.-практ. конф., 30 марта 2005 г. Новочеркасск / редкол. : Б. Ю. Серебряков (отв .ред.). – Новочеркасск : Темп, 2005. – 58 с.
Тези доповідей на конференції	Степуріна С. О. Цілі та методи прогнозування фінансового стану промислового підприємства / С. О. Степуріна, І. М. Чуйко // Проблеми економічної кібернетики : ХІV Всеукраїнська науково-методична конференція, 08-09 жовтня 2009 р. : тези доповідей. –Харків. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2009. – С.231-233.
Дисертації	Сулима М.І.. Формування системи мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах: дис. кандидата екон. наук 08.00.04 / Сулима Михайло Іванович. – К., 2009. – 199 с.
Автореферати дисертацій	Поліщук О.А. Інвестиційне забезпечення відтворювальних процесів споживчого ринку регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.05 «Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка» / О.А. Поліщук. – Полтава – 2009. – 20 с.

 

Примітки:

1. Усі умовні розділові знаки, котрі відділяють окремі зони чи елементи у межах зон бібліографічного опису (за винятком граматичної пунктуації у назві видання) відділяються проміжками з двох сторін.

2. Якщо видання має лише одного автора, його прізвище все одно повторюється в області відповідальності після скісної лінії.

3. Дані, котрі взяті не з титульного аркуша книжкового видання, беруться у квадратні дужки: відомості про упорядників, авторів, вид видання, котрі наведені на звороті титульного аркуша.

У квадратні дужки береться також вся інформація, котра взята не безпосередньо з видання, а встановлена самостійно на основі аналізу видання.

4. Усі частини бібліографічного опису, крім перших слів нових зон бібліографічного опису та власних назв, пишуться з малої літери, у тому числі, додаткові відомості про назву, інформація про відповідальність тощо.

 

2.7. Додатки

 

Оформленню додатків у курсовій роботі потрібно приділити ува­гу, оскільки їх кіль­­кість та якість свідчать про те, наскільки глибо­­ко та конкретно студент вивчив практичні та теоретичні матеріали з обраної теми, як старанно підібрав ці матеріали і наскільки ґрунтов­но підтверджено висновки та пропозиції, відображені у курсовій роботі.

Додатки подаються в кінці курсової роботи у вигляді форм пе­­р­винних, зве­де­них документів, облікових реєстрів. В обов’язковому порядку в додатках повинні міститися форми фінансової звітно­с­ті: «Баланс» та «Звіт про фінансові результати» за відповідний звітний період поточного і попереднього років.

У додатки необхідно також виносити допоміжний матеріал, як­ий при включенні в основну частину захаращує текст (проміжні ро­­зрахунки; таблиці допоміж­них­ та вихідних цифрових даних; інс­тр­­укції, методики, розроблені в процесі виконання ро­бо­­ти; ілюстра­­ції допоміжного характеру; запропоновані форми документів то­що).

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщу­ючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі малими літерами (з першої великої) симетрично відносно тексту сто­рін­ки. Посередині рядка, над заголовком малими літерами (з першої великої) друкуєть­ся слово «Додаток___» , велика літера, що позначає додаток та його номер.

Додатки потрібно позначати послідовно, великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Нумерація додатків здійснюється в межах кожного питання. Наприклад, додатки до вступу: А 1, А 2 і т.д.; додатки до параграфа 1: Б 1, Б 2, Б 3 і т.д.; додатки до параграфа 2: В 1, В 2, В 3 тощо.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Наприклад, дода­ток В 3.1; додаток Д 4.2 тощо.

Ілюстрації, таблиці і формули, що розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад, рис. Д 1.2 – другий рисунок додатка Д 1; формула А 1.1 – перша формула додатка А1.

У разі посилання у тексті на додатки, вказується їх номер, наприклад, (дод. А1).

Документи, що додаються та використовуються у курсовій ро­боті, облікові реєс­три, форми звітності та інші матеріали повинні бути правильно оформлені (усі ре­к­­візити заповнені) та достові­рні. Замість підпису на документах вказуються прізви­ща посадо­вих осіб. Додатки, розміри яких більші формату А4, враховують як одну сто­­рін­ку і згортають за форматом листів курсової роботи.

 

 

3. Вимоги до оформлення курсової роботи

 

3.1. Загальні вимоги

 

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам щодо оформлення. Текст роботи необхідно написати чітким почерком, пастою або чорнилом чорного кольору, без скорочень, на од­ній стороні аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210 x 297 мм) або на­д­рукувати із використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом до тридцяти рядків на сторінці. Допускається за необхідністю мінімальний розмір шрифту 12 мм. (в ілюстраційному матеріалі).

При написанні курсової ро­бо­­ти таблиці, формули й рисунки необхідно виконувати тільки чорною пастою або чо­р­нилом. Нумерація та будь-які виділення по тексту не допускаються.

Загальний обсяг курсової роботи (без списку використаних джерел та додатків) повинен становити – 35–40 сторінок рукописного тексту та 23–26 сторінок при дру­куванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word ро­з­міру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом, як це вже зазначалось у п.2.1. Обсяг вступу – 5 сторінок рук­о­пи­с­ного тексту (3 сторінки при друкуванні курсової роботи з використанням шри­ф­тів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом). Обсяг основної частини курсової роботи – 25–30 сторінок рукописного тексту (17–20 сторінок при друкуванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового ре­дактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом). Обсяг висновків – 5 сторінок рукописного тексту (3 сторінки при друкуванні курсової роботи з вико­ри­ста­нням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим ін­­тер­валом).

Текст курсової роботи необхідно друкувати, залишаючи такі параметри сторінок: лівий – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту курсової роботи повинна бути однаковою.

Вписувати в текст курсової роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на параграфи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин курсової роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», назва параграфу, «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. При цьому може бути застосований напівжирний шрифт. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 одинарним інтервалам. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати після попередньої через 3 одинарних інтервали.

До загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел. Таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки, доцільно виносити у додатки. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Ілюстрації і таблиці курсової роботи мають обов’язково містити посилання на джерело в кінці назви. Приклад використання їх з літературного джерела: [25, с. 15]. Якщо таблиця або рисунок є розробкою автора, про це необхідно вказати, наприклад: [запропоновано автором].

Якщо у курсовій роботі наводяться списки (перерахування), які вимагають нумерування або маркірування, їх потрібно оформлювати за єдиним форматом у всієї роботі. Вони можуть бути наведеними всередині пунктів чи підпунктів. Перед перерахуванням ставлять двокрапку. Перед кожною позицією перерахування першого рівня деталізації слід ставити символ « - », другого рівня – або малу літеру українського алфавіту з дужкою, або нумерувати. Перерахування першого рівня деталізації в курсовій роботі пишуть (друкують) малими літерами з абзацного відступу, встановленого для всієї роботи, другого рівня – с відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня.

Приклад перерахувань у курсовій роботі:

- споживчий ринок;

- ринок організацій:

а) ринок продукції виробничо-технічного призначення;

б) ринок перепродажів;

в) ринок державних установ.

 

3.2.Нумерація

 

Нумерацію сторінок, параграфів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул курсової роботи подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок курсової роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини курсової роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «І. ВСТУП» або «6. ВИСНОВКИ».

Пункти нумерують у межах кожного параграфу. Номер пункту складається з порядкових номерів параграфу, пункту, між якими та в кінці ставлять крапку, наприклад: «1.2.» (другий  пункт першого параграфу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю та ілюстрації розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис. …» і нумерують послідовно в межах параграфу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера параграфу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого параграфу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в курсовій роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах параграфу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера параграфу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого параграфу). Якщо в курсовій роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл. …», наприклад: «Продовження табл.1.2».

Формули в курсовій роботі нумерують у межах параграфу. Номер формули складається з номера параграфу і порядкового номера формули в ньому, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правої границі аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього параграфу).

Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

 

3.3. Ілюстрації

 

Ілюструють у курсовій роботі, виходячи із певного загального задуму за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов'язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності, ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковим підписом). Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис. …»;

- порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад:
Рис. 1.24. Структура управління підприємством:

1 – Загальне управління.

2 – Управління економічними службами.

Основними видами ілюстративного матеріалу у курсовій роботі за напрямом підготовки «Облік і аудит» є рисунок, схема, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1) « або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

 

3.4. Таблиці

 

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) – у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким. Зразок побудови таблиці поданий на рис. 3.1.

Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні – посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

 

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка						Заголовки граф
						Підзаголовки граф
Рядки
(показники)

        Боковик           (заголовки рядків)                  Графи (колонки)

Рис. 3.1. Зразок побудови таблиці.

 

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку курсової роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

 

3.5. Формули

 

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули.

Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: якщо у тексті перед формулою є узагальнююче слово, або якщо цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

 

3.6. Правила цитування та посилання на використані джерела

 

При написанні курсової роботи студент повинен вказувати посилання на джерела, матеріали або окремі результати, з яких наводяться в курсовій роботі,  або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи, перевірити достовірність відомостей про цитування, знайти необхідну інформацію щодо нього; допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.

Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання. Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в курсовій роботі. Посилання в тексті курсової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...», «… у таблиці 2.3 [21, с. 5]...», «… на рис. 1.1 [4, с. 32]...».

Якщо в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Приклад:

Цитата в тексті: «... класифікація власного капіталу за зонами фінансової стійкості в найбільш загальному вигляді дає уяву про фінансовий стан підприємства/6/1)», де 6 – порядковий номер джерела у списку літератури, 1 – номер розділу, в якому наведена цитата.

Пояснимо наш приклад:

Опис у переліку посилань:

6. Гаука Д., Лазоришин М. Шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку формування та змін власного капіталу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_AND_2011/Economics/7_89446.doc.htm.

Подання у виносці:

Розділ 1. Теоретичні основи власного капіталу, стор.29.

Посилання на ілюстрації у курсовій роботі вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

Посилання на формули у курсовій роботі вказують порядковим номером формули у дужках, наприклад «...у формулі (2.1)».

На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...в табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

в) кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора курсової роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання;

е) якщо автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора курсової роботи, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. – М.Х.), (розрядка моя. – М.Х.).

 

3.7. Оформлення списку використаних джерел

 

Список використаних джерел у курсовій роботі слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Приклади наведені у таблиці 2.1.

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно надавати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів і джерел:

- ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», про що згадувалось у п.4.6;

- ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила»;

- Наказ ВАК України № 63 від 26.01.2008 року, форма 23 «Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел»;

- Бюлетень ВАК України, №5, 2009 р. – C.26-30.

3.8. Додатки

Допоміжний матеріал, необхідний для повноти розкриття курсової роботи, за необхідності доцільно включати до додатків. Це можуть бути:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

- таблиці допоміжних цифрових даних;

- первинні та регламентовані звітні документи, розрахунки економічного характеру тощо;

- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв’язку задач на ПК, які розроблені або застосовуються в процесі виконання курсової роботи;

- ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток __» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) – перша формула додатка А.

При значній кількості додатків вони можуть бути пронумеровані в межах розділу, до якого вони належать. Наприклад: І.А – перший додаток першого розділу, ІІІ.Б – другій додаток третього розділу.

 

 

4. Організація виконання, захист та оцінювання роботи

 

Підготовка до виконання курсової роботи починається з попереднього вивчення літератури. Після цього складається план майбутньої роботи, який узгоджуєть­­ся з науковим керівником.

Підбір джерел є самостійною роботою студента, в якій він повинен проявити ініціативу, вміння використовувати каталоги, біб­ліотечні довідники тощо. При підбо­­рі літератури потрібно вико­ристовувати найновіші видання й узгоджувати з керів­ни­ком список підібраних джерел. Вивчення джерел необхідно починати з підруч­ни­ків та навчальних посібників, а потім переходити до ро­біт дослідницького характеру (мо­но­графій), наукових статей, ін­структивних матеріалів тощо.

У визначений кафедрою термін повністю закінчена робота студентом подається на кафедру. Після перевірки науковий керівник відмічає у відгуку позитивні сто­ро­­ни і недоліки (якщо вони є), дає рекомендації для їх усунення, підготовки та за­хи­с­ту роботи. За необхідності доопрацювання, робота разом із відгуком повертається сту­ден­ту для усунення недоліків. Доопрацюваний варіант повертається на перевірку разом з попереднім.

Курсова робота захищається при комісії, до складу якої входять ви­клад­ачі кафедри, після допуску роботи до захисту науковим керівником.

Керівник курсової роботи до захисту при написанні відгуку оцінює роботу від 0 до 50 балів (табл. 4.1).

 

 

Таблиця 4.1

Оцінювання курсової роботи керівником

Об’єкти контролю	Діапазон оцінки в балах	Фактична кількість балів	При-мітки	Дата, П.І.П.: керівника, (підпис)
1. Зміст курсової роботи (якість теоретичного матеріалу, його зв’язок з практичним, вміння представляти матеріал в логічній послідовності, наявність висновків та пропозицій)	від 0 до 20
2. Якість практичного матеріалу та додатків	від 0 до 10
3. Дотримання вимог щодо оформлення	від 0 до 10
4. Вчасне виконання роботи на всіх етапах у встановлені кафедрою терміни	від 0 до 10
РАЗОМ БАЛІВ*	від 0 до 50

 

Комісія по захисту здійснює оцінювання від 0 до 50 балів (табл. 4.2).

 

Таблиця 4.2

Оцінювання курсової роботи за результатами захисту

Об’єкти контролю	Діапазон оцінки в балах	Фактична кількість балів	При-мітки	Дата, П.І.П.: керівника, голови комісії членів комісії, секретаря, (підписи)
1. Зміст курсової роботи та якість практичного матеріалу	від 0 до 15
2. Дотримання вимог щодо оформлення	від 0 до 5
3. Знання теоретичного та практичного матеріалу, вміння відповідати на запитання	від 0 до 30
РАЗОМ БАЛІВ	від 0 до 50
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ	від 0 до 100

 

При цьому враховується:

повнота відображення в курсовій роботі нових досягнень економічної теорії та практики по відповідній проблемі;

глибина розкриття теми в цілому та за окремими частинами роботи;

використання нової літератури та практичного матеріалу підприємства;

здібність студента узагальнювати теоретичний матеріал, якість аналітичних досліджень;

обґрунтованість висновків, практична направленість пропозицій;

дотримання вимог оформлення курсової роботи;

чіткість докладу на захисті, грамотність відповіді на зауваження наукового керівника, питання членів комісії.

За результатами оцінювання курсової роботи керівником, комісія виставляє загальну (підсумкову) оцінку в балах та переводить її у оцінки за національною шкалою та шкалою ESTS (таблиця 4.3).

 

Таблиця 4.3

Підсумкове оцінювання курсової роботи

Оцінка за 100- бальною шкалою	Оцінка за шкалою ЕCTS	Оцінка за національною шкалою	Дата	П.І.П. : голови, членів комісії, секретаря, (підпис)

 

Для переведення оцінки в балах у відповідні оцінки за національною шкалою та шкалою ESTS використовуються правила, які містяться у табл. 4.4.

 

Таблиця 4.4

Правила переведення бальних оцінок до національної шкали та шкали ECTS

Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою
90-100	А	5 (відмінно)
80-89	В	4,5 (дуже добре)
70-79	С	4 (добре)
60-69	D	3,5 (задовільно)
50-59	E	3 (достатньо)
35-49	FX	2 (незадовільно)
0-34	F	1 (не прийнято)

 

Студент, який не виконав без поважних причин роботу у визначений термін, не допускається до захисту. Студент, який не з’явився на захист, або одержав на захисті незадовільну оцінку, має право на перезахист курсової роботи, дату якої назначає кафедра.

 

 

 

5. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

 

Основи організації бухгалтерського обліку і аналізу і контролю
1.	Форми бухгалтерського обліку та їх розвиток на сучасному етапі
2.	Національні і міжнародні стандарти обліку та звітності: характеристика та основні відмінності
Облік, контроль і аналіз грошових коштів, фінансових інвестицій та розрахунків з дебіторами
3.	Бухгалтерський облік готівки
4.	Бухгалтерський облік операцій на рахунках у банках
5.	Бухгалтерський облік валютних коштів та операцій в іноземних валютах
6.	Бухгалтерський облік інших коштів
7.	Бухгалтерський облік поточних фінансових інвестицій
8.	Бухгалтерський облік довгострокових фінансових інвестицій
9.	Бухгалтерський облік цінних паперів
10.	Бухгалтерський облік розрахунків з покупцями
11.	Бухгалтерський облік розрахунків з замовниками
12.	Бухгалтерський облік розрахунків з різними дебіторами
13.	Бухгалтерський облік витрат майбутніх періодів
14.	Інвентаризація грошових коштів та відображення її результатів в обліку
15.	Інвентаризація розрахунків та відображення її результатів в обліку
Облік, контроль і аналіз запасів
16.	Бухгалтерський облік матеріалів
17.	Бухгалтерський облік надходження виробничих запасів та формування їх первісної вартості
18.	Бухгалтерський облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
19.	Бухгалтерський облік палива
20.	Бухгалтерський облік запасних частин
21.	Бухгалтерський облік тари та тарних матеріалів
22.	Бухгалтерський облік наявності та руху сировини
23.	Бухгалтерський облік дорогоцінних металів
24.	Бухгалтерський облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції
25.	Бухгалтерський облік прямих витрат
26.	Бухгалтерський облік витрат основного виробництва
27.	Бухгалтерський облік діяльності допоміжних (підсобних) виробництв
28.	Бухгалтерський облік діяльності обслуговуючих виробництв та господарств
29.	Бухгалтерський облік та оцінка незавершеного виробництва
30.	Бухгалтерський облік собівартості продукції та послуг допоміжних (підсобних) виробництв
31.	Бухгалтерський облік браку
32.	Бухгалтерський облік купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів
33.	Бухгалтерський облік напівфабрикатів власного виробництва
34.	Облік відходів
35.	Облік витрат за центрами виникнення і місцями відповідальності
36.	Бухгалтерський облік витрат та калькулювання собівартості продукції при позамовному методі
37.	Бухгалтерський облік витрат та калькулювання собівартості продукції при по передільному методі
38.	Бухгалтерський облік витрат та калькулювання собівартості продукції при нормативному методі
39.	Бухгалтерський облік готової продукції та її оцінка
40.	Бухгалтерський облік переоцінки оборотних активів
41.	Інвентаризація запасів та відображення її результатів в обліку
Облік, контроль і аналіз необоротних активів
42.	Бухгалтерський облік капітальних інвестицій
43.	Бухгалтерський облік основних засобів
44.	Бухгалтерський облік будинків та споруд
45.	Бухгалтерський облік земельних ділянок та витрат на поліпшення земель
46.	Бухгалтерський облік транспортних засобів
47.	Бухгалтерський облік багаторічних насаджень
48.	Бухгалтерський облік зносу основних засобів
49.	Бухгалтерський облік витрат на поліпшення основних засобів
50.	Бухгалтерський облік операцій з оперативної оренди майна
51.	Бухгалтерський облік операцій з фінансової оренди(лізингу) майна
52.	Бухгалтерський облік інших необоротних матеріальних активів
53.	Бухгалтерський облік малоцінних необоротних матеріальних активів
54.	Бухгалтерський облік нематеріальних активів
55.	Бухгалтерський облік переоцінки необоротних активів
56.	Інвентаризація необоротних активів та відображення її результатів в обліку
Облік, контроль і аналіз зобов’язань
57.	Бухгалтерський облік зобов’язань за розрахунками з постачальниками та підрядниками
58.	Бухгалтерський облік короткострокових позик
59.	Бухгалтерський облік довгострокових позик
60.	Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по податку на прибуток підприємства
61.	Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість
62.	Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по акцизному податку
63.	Бухгалтерський облік плати за землю
64.	Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом за єдиним податком
65.	Бухгалтерський облік розрахунків з бюджетом по податку на доходи фізичних осіб
66.	Бухгалтерський облік вексельних операцій
67.	Бухгалтерський облік зобов’язань з оренди
68.	Бухгалтерський облік  розрахунків за страхуванням
69.	Бухгалтерський облік єдиного соціального внеску
70.	Бухгалтерський облік  основної заробітної плати
71.	Бухгалтерський облік додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат
72.	Бухгалтерський облік фонду оплати праці
73.	Бухгалтерський облік розрахунків за виплатами працівникам
74.	Бухгалтерський облік доходів майбутніх періодів
Облік, контроль і аналіз власного капіталу та забезпечення зобов’язань
75.	Бухгалтерський облік власного капіталу
76.	Бухгалтерський облік зареєстрованого капіталу
77.	Бухгалтерський облік додаткового капіталу
78.	Бухгалтерський облік резервного капіталу
79.	Бухгалтерський облік поточних забезпечень
80.	Бухгалтерський облік довгострокових забезпечень
81.	Бухгалтерський облік цільового фінансування і цільових надходжень
Облік, контроль і аналіз витрат діяльності та витрат за елементами
82.	Бухгалтерський облік загальновиробничих витрат
83.	Бухгалтерський облік адміністративних витрат
84.	Бухгалтерський облік витрат на збут
85.	Бухгалтерський облік інших витрат операційної діяльності
86.	Бухгалтерський облік фінансових витрат
87.	Бухгалтерський облік інших витрат
88.	Бухгалтерський облік витрат за елементами
89.	Бухгалтерський облік матеріальних витрат
90.	Бухгалтерський облік витрат на оплату праці
91.	Бухгалтерський облік відрахувань на соціальні заходи
92.	Бухгалтерський облік амортизаційних витрат
Облік, контроль і аналіз доходів діяльності та фінансових результатів
93.	Бухгалтерський облік доходів від реалізації
94.	Бухгалтерський облік інших операційних доходів
95.	Бухгалтерський облік доходів фінансової діяльності
96.	Бухгалтерський облік інших доходів
97.	Бухгалтерський облік фінансових результатів діяльності
98.	Бухгалтерський облік формування та використання прибутку
Фінансова звітність та контроль і аналіз її показників
99.	Методика складання бухгалтерського балансу
100.	Методика складання звіту про фінансові результати
101.	Методика складання звіту про власний капітал
102.	Методика складання звіту про рух грошових коштів
103.	Методика складання приміток до фінансової звітності
104.	Фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва, порядок її складання та подання
105.	Методика складання консолідованої  і іншої зведеної фінансової звітності
106.	Бухгалтерський облік процесу ліквідації та банкрутства підприємства
Облік, контроль і аналіз операцій на позабалансових рахунках
107.	Бухгалтерський облік операцій на позабалансових рахунках
Особливості обліку, контролю та аналізу окремих господарських операцій та облік в різних галузях
108.	Бухгалтерський облік експортних операцій
109.	Бухгалтерський облік імпорту та реекспорту товарів
110.	Бухгалтерський облік обмінних (бартерних) операцій та операцій із давальницькою сировиною
111.	Ведення бухгалтерського обліку в малих підприємствах
112.	Ведення бухгалтерського обліку на підприємствах з іноземними інвестиціями
113.	Бухгалтерський облік товарів
114.	Бухгалтерський облік реалізації товарів
115.	Бухгалтерський облік будівельних матеріалів
116.	Бухгалтерський облік витрат та калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт
117.	Бухгалтерський облік тимчасових (нетитульних) споруд
118.	Бухгалтерський облік витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва
119.	Бухгалтерський облік витрат та калькулювання собівартості продукції тваринництва
120.	Бухгалтерський облік продукції сільськогосподарського виробництва
121.	Бухгалтерський облік поточних біологічних активів
122.	Бухгалтерський облік довгострокових біологічних активів
123.	Бухгалтерський облік матеріалів сільськогосподарського призначення
124.	Бухгалтерський облік послуг підприємств громадського харчування
125.	Бухгалтерський облік послуг автотранспортних підприємств
126.	Бухгалтерський облік продукції лісового господарства
127.	Інфляція та її вплив на об’єкти обліку

 

 

6. Додатки

 

Додаток А 1

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКР­АЇ­Н­И

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

 

 

                              ННІ _______________________

   Кафедра ___________________

 

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

на тему:_______________________________

______________________________________

______________________________________

(за матеріалами ________________________)

 

 

 

 

Робота виконана студентом(ко­ю) групи________________________  _____________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

Науковий керівник ___________

                                                        _____________________________

(науковий ступінь, посада)

                                               _____________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

 

 

 

 

ІРПІНЬ – 20__

 

 

Продовження додатку А 1

 

Реєстраційний №____ ____________    __________________  

                                     (дата)                        (П.І.П.)                                     

                   ____       ____________    __________________

                                            (дата)                          (П.І.П.)                                                                    

 

Результати перевірки_______        __________     ______________

   (до захисту,         (дата)                       (П.І.П.) 

                       на доопрацювання)

 

 

Результати захисту_______            __________       _____________

     (оцінка)                (підпис)                     (П.І.П.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А2

БЛАНК ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Об’єкти   контролю	Діапазон оцінки в балах	Фактична кількість балів	Примітки	Дата, П.І.П. керівника (членів ко-місії), підписи
ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ КЕРІВНИКОМ
1.Зміст курсової роботи (якість теоретичного матеріа-лу, його зв’язок з практичним, вміння представляти матеріал в логічній послідовності, наяв-ність висновків та пропозицій)	від 0 до 20
2.Якість практичного матеріалу та додатків	від 0 до 10
3.Дотримання вимог щодо оформлення	від 0 до 10
4.Вчасне виконання роботи на всіх етапах у встановлені кафедрою терміни	від 0 до 10
РАЗОМ БАЛІВ*	від 0 до 50
ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ КОМІСІЄЮ ПО ЗАХИСТУ
1.Зміст курсової роботи та якість практичного матеріалу	від 0 до 15
2.Дотримання вимог щодо оформлення	від 0 до 5
3. Знання теоретичного та практичного матеріалу, вміння відповідати на запитання	від 0 до 30
РАЗОМ БАЛІВ	від 0 до 50
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ	від 0 до 100

 

ПЕРЕВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ЗА 100-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ШКАЛИ ТА ШКАЛИ ECTS

Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою	Дата	П.І.П. членів комісі), підпис

*До захисту не допускається робота студента, яка оцінена керівником менше як на 25 балів. При цьому в примітках керівник рекомендує студентові доопрацювати роботу. Після доопрацювання керівник не заповнює додатковий бланк оцінювання курсової роботи, а плюсує добрані бали в стовпчику «Фактична кількість балів» з вказівкою дати та підпису

 

Правила переведення оцінок до національної шкали та шкали ECTS

Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою
90-100	А	5 (відмінно)
80-89	В	4,5 (дуже добре)
70-79	С	4 (добре)
60-69	D	3,5 (задовільно)
50-59	E	3 (достатньо)
35-49	FX	2 (незадовільно)
0-34	F	1 (неприйнято)

 

Національний університет державної податкової служби України

(назва вищого навчального закладу)

 

Кафедра ________________________________________________

Дисципліна ______________________________________________

Спеціальність ____________________________________________

Курс______________ Група _________________ Семестр _______

 

З А В Д А Н Н Я

на курсову роботу студента

 

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи _____________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Строк здачі студентом закінченої роботи _____________________________

3. Вихідні дані по роботі _____________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають роз­ро­бці) ________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним значенням обов’яз­ко­вих крелень) __________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

     6.Дата видачі завдання______________________________________________

 

 

 

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назва етапів курсового проекту (роботи)	­Строк викона­н­ня етапів про­­­ек­­ту (ро­боти)	Приміт­ки
	Вибір  теми, вив­чення літера­ту­р­них джерел та скла­дання плану роботи
	Підготовка 30 % курсової ро­боти та подання її керівнику
	Підготовка 70 % курсової ро­боти та подання ке­рівнику
	Підготовка 100 % курсової р­о­­­­­­­бо­ти та по­да­н­ня керівнику
	Доопрацювання роботи з ура­хуванням за­у­ва­жень керів­ника
	Отримання відгуку керівника роботи
	Захист курсової роботи

 

 

 

 

Студент ________________

               (підпис)

 

Керівник_______________           ____________________________

               (підпис)                                    (прізвище, ім’я, по батькові)

 

“___” _____________ 20__р.

 

 

 

 

Додаток А4

 

Приклад змісту курсової роботи

 

на тему: «Облік наявності та руху основних засобів»

З М І С Т

Стор.

Вступ............................................................................................................ 3

1. Характеристика основних засобів, їх класифікація та оцінка.............. 8
2. Облік наявності основних засобів........................................................ 12
3. Облік руху основних засобів............................................................... 16
4. Порядок нарахування амортизації (зносу) та

відобра­­ження в бухгалтерському і податковому обліку......................... 20

1. Особливості інвентаризації основних засобів..................................... 24
2. Облік орендованих основних засобів.................................................. 28
3. Особливості обліку основних засобів в умовах

використання комп’ютерної техніки......................................................... 32

Висновки.................................................................................................... 34

Список використаних джерел................................................................... 39

Додатки...................................................................................................... 42

                                                                                                                                                                         

 

 

 

 

                                                                          

 

 

 

Додаток А5

 

Зразок оформлення таблиці

 

Таблиця 1

Основні економічні показники діяльності

Акціонерного промислово-комерційного підприємства

Бучанського заводу скловиробів за 2010–2011 рік

 

Показники	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відхилення + (-)
Статутний капітал, тис. грн.	5 130	5 133	+3
Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.	4 100	6 700	+2 600
Собівартість реалізованої про­­дукції, тис.грн.	3 400	5 800	+2 400
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	540	710	+170
Фонд оплати праці, тис.грн.	2 201,8	2 717,8	+516
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	556	596	+40
Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.	330	380	+50
Первинна вартість основних засобів, тис.грн.	2 230	2 420	+190
Залишкова вартість основних засобів, тис.грн.	2 050	2 260	+210

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А6

 

Зразок оформлення рисунка

 

Залишкова

вартість

основних      

засобів,

тис. грн.

 

         160

 

         150

 

         140

 

         130

 

         120

 

         110

 

         100

 

         90

 

         80

 

         70

 

         60

 

         50                                                                                      Роки

        

                     2003        2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 

                                                                                                                          

 

Рис. 4.2.  Динаміка залишкової вартості основних засобів Ак­ціо­нер­­­­ного товариства промислово-комерційного підприє­м­с­т­ва Бучанського заводу скловиробів за 2003–2011 р.