Фінансовий аналіз

Фінансовий аналіз  13.11.2013 16:31

ЗМІСТ

ВСТУП

1.    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.    ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

3.    ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ЗАТВЕРДЖЕННЯ

4.    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ РОБОТИ

5.    СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

6.    ВИМОГИ ЩОДО СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

7.    ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

8.    ЗАХИСТ І ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

9.    ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

10. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

В умовах ринкової економіки посилюється значення аналітичної складової у фінансовій роботі суб’єктів господарювання, що підвищує актуальність відповідної підготовки студентів освітньо-кваліфікацій­ного рівня «Магістр».

Становлення ринкових відносин, істотне розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності потребує від фахівців певних знань із методики та методології фінансового аналізу з урахуванням особливостей вітчизняної економіки, світового досвіду, що зумовлює необхідність поглибленої підготовки фахівців фінансового профілю. Для стабільної роботи підприємства в ринкових умовах необхідно своєчасно та якісно здійснювати аналіз фінансового стану, давати оцінку ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та знаходити шляхи підвищення і зміцнення фінансової стабільності, оздоровлення підприємства та виходу з кризового стану.

Фінансовий аналіз дає змогу оцінити фінансові можливості підприємства, виявити позитивні і негативні тенденції динаміки фінансових показників у короткостроковому та довгостроковому періодах, визначити потенційні можливості (резерви) підвищення ефективності використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, поліпшення фінансового стану. Знання основ фінансового аналізу має важливе значення для обґрунтованого формування і вибору управлінських рішень у фінансово-економічній сфері.

Вивчення дисципліни «Фінансовий аналіз» орієнтоване на засвоєння сучасних методів аналізу і оцінки фінансового стану суб’єктів господарської діяльності.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Важливою формою опанування курсу «Фінансовий аналіз» є виконання курсової роботи. Курсова робота – це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого характеру, що сприяє поглибленому вивченню навчальної дисципліни, подальшій систематизації, розширенню і закріпленню отриманих знань. Таку форму навчання можна розглядати як своєрідний тренінг, за допомогою якого студент проходить стажування в напрямках:

• ведення наукового дослідження;
• грамотного і логічного викладення матеріалу;
• аргументованого і зрозумілого висвітлення власної думки;
• застосування теоретичних знань для практичного вирішення конкретних фінансово-економічних завдань тощо.

Зміст такої навчальної форми як курсова робота зумовлює її функції, базисом яких є надання студентам навичок:

• підбирати, систематизувати та аналізувати необхідну інформацію про діяльність об’єкта дослідження, проводити його економіко-фінансову діагностику;
• виявляти базові та похідні причини виникнення певних фінансово-економічних явищ, з’ясовувати їх кількісний вплив на об’єкт дослідження;
• вести науковий пошук, узагальнювати різні методичні підходи та концепції, чітко аргументувати власну точку зору з досліджуваної проблеми;
• розробити пропозиції щодо вирішення існуючих на підприємстві проблем з урахуванням зарубіжного досвіду та обґрунтуванням можливостей його застосування в умовах національних особливостей та традицій.

Виконання курсової роботи є завершальним етапом вивчення курсу «Фінансовий аналіз», що дає можливість виявити загальний рівень отриманих теоретичних знань і практичних навичок, вміння їх застосовувати при розв’язуванні конкретних прикладних фінансово-економіч­них завдань.

Приступаючи до виконання курсової роботи, необхідно, насамперед, засвоїти мову науки, яка є дуже специфічною. Від ступеня оволодіння категоріальним науковим апаратом залежить, наскільки точно, грамотно і розумно студент висловить свою думку, пояснить той чи інший факт, обґрунтує висновки та пропозиції.

Мета роботи – узагальнення, поглиблення і закріплення спеціальних знань студентів у галузі аналізу фінансово-економічного стану підприємств, розвиток навичок здійснення аналітичної роботи, самостійного дослідження теоретичних і прикладних аспектів із певної теми, творчого використання літературних джерел і узагальнення практичного матеріалу та логічного викладення інформації.

Підготовка курсової роботи спрямована на оволодіння теоретико-методологічними основами розрахунково-аналітичної роботи, яка є основою для обґрунтування фінансових рішень у сфері управління фінансами підприємств.

Студент несе відповідальність за дотримання встановлених вимог до курсової роботи і регламенту її виконання. Позитивний результат захисту курсової роботи є необхідною умовою допуску студента до іспиту.

 

 

2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ

1)   вибір теми курсової роботи та її затвердження;

2)   огляд літератури за темою роботи;

3)   складання плану;

4)   аналіз і обробка теоретичного та фактичного матеріалу;

5)   написання і оформлення курсової роботи;

6)   подання роботи на рецензування та її доопрацювання (в разі необхідності);

7)   захист курсової роботи.

 

3. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ
ТА ЇЇ ЗАТВЕРДЖЕННЯ

Тема курсової роботи обирається студентом відповідно до проблемно-практичної спрямованості власних науково-дослідних інтересів згідно з переліком тематики, наведеної в даних методичних вказівках, за погодженням із викладачем.

З огляду на індивідуальні здібності студентів і їх схильність до науково-дослідницької роботи, набутий практичний досвід, викладач має право вносити певні корективи в тематику і розподіл курсових робіт.

Обираючи тему, слід враховувати її актуальність для обраного об’єкта дослідження, можливість одержання відповідних планових, звітних та статистичних матеріалів, розрахунків, наявність літературних джерел, певні власні напрацювання.

Обрана студентом тема має бути узгоджена з викладачем. Уточнення або зміна теми курсової роботи можливі лише в окремих випадках при достатньо аргументованих причинах із дозволу викладача.

Студенти повинні обирати і закріплювати за собою теми в установлений термін (протягом двох перших тижнів від початку навчального семестру).

Під час вибору теми курсової роботи слід мати на увазі, що:

• кількість однакових тем курсових робіт в групі не повинна бути більше двох;
• теми, які повторюються, не повинні виконуватися студентами на базі матеріалів одного підприємства.

 

 

4. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ РОБОТИ

У процесі підготовки складання плану і написання курсової роботи студент підбирає та вивчає відповідні літературні джерела і складає бібліографію.

Перегляду мають підлягати всі види джерел, зміст яких пов’я­заний із темою курсової роботи. До них належать матеріали, які опубліковані в різних вітчизняних та зарубіжних виданнях, статистичні збірники, Закони, Постанови Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, Указів Президента, а також інші нормативно-правові документи, фактичні статистичні показники та дані бухгалтерського обліку, планові та прогнозні показники досліджуваного підприємства.

Для самостійного пошуку літературних джерел студент використовує бібліографічні каталоги (алфавітний та систематичний), бібліографічні довідники, літописи, реферативні журнали, внутрішньокнижкові та післястатейні списки літератури, а також автоматизовані інформаційно-пошукові системи, бази та банки даних.

При вивченні літератури не слід прагнути тільки до запозичення матеріалу.

Паралельно слід осмислювати знайдену інформацію. Цей процес повинен відбуватися протягом всієї роботи над темою, тоді власні думки, що виникають в ході опрацювання зібраного матеріалу, стають основою для власних спостережень, винаходів, висновків.

При викладенні матеріалу за обраною темою використовується не вся інформація, а тільки та її частка, яка має безпосереднє відношення до теми курсової роботи, і тому є більш цінною та корисною.

Попереднє ознайомлення з досліджуваною проблемою на основі літературних джерел є основою для складання плану курсової роботи.

 

5. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

План курсової роботи студент складає самостійно і погоджує його з керівником. Такий план в основних рисах характеризує предмет дослідження, але в подальшому (залежно від специфіки діяльності підприємства, що досліджується, особливостей обліку та практики ведення господарської діяльності) він може уточнюватися, залишаючи основне завдання роботи незмінним.

План складається з переліку вузлових питань, що пов’язані внутрішньою логікою дослідження за темою.

При складанні плану базові питання необхідно розмістити в такій послідовності, яка б дозволяла знайти найбільш логічну і прийнятну для даного дослідження схему викладення матеріалу.

Позитивно зарекомендувала себе практика, коли студент перш, ніж прийняти до роботи остаточний план, складає план-проспект, в якому, крім назв розділів роботи, тезисно викладає їх зміст. Це вдосконалює логіку і дозволяє оцінити необхідність та кількість дрібних частин розділу – параграфів.

У процесі складання плану, а також у подальшій співпраці керівник надає студенту наукову і методичну допомогу, вносить певні корективи до плану, надає рекомендації про доцільність висвітлення того чи іншого питання в контексті обраної теми, систематично контролює виконання роботи.

 

6. ВИМОГИ ЩОДО СТРУКТУРИ І ЗМІСТУ
КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна містити:

• титульний аркуш (додаток А);
• рецензію на курсову роботу (додаток Б);
• зміст (додаток В);
• вступ;
• основну частину (складається з трьох розділів);
• висновки;
• список використаної літератури;
• додатки (при необхідності).

Загальний обсяг роботи (без врахування додатків) не повинен перевищувати 35-40 сторінок друкованого тексту або 45-55 сторінок рукописного тексту формату А4.

Курсова робота повинна мати певну логіку побудови, послідовність та завершеність: теоретичні і методичні положення повинні слугувати відправним моментом для аналізу, а запропоновані заходи повинні бути обґрунтовані та підкріплені відповідними практичними розрахунками. Гармонійне поєднання структурних частин курсової роботи суттєво впливає на її оцінку.

Курсова робота має бути написана на основі використання фактичних даних конкретного підприємства, організації чи установи. Виконання курсової роботи без практичного обґрунтування, що міститься в аналітичній частині, не допускається.

Зміст курсової роботи є послідовним переліком її складових із зазначенням їх повної назви і початкових сторінок. Назви всіх розділів та підрозділів повинні відповідати суті обраної теми дослідження, відображати її складність і багатогранність, відповідати логічній послідовності викладання матеріалу. Вони повинні бути стислими та зрозумілими, тісно пов’язаними з темою роботи, але не повторювати її.

У вступі обґрунтовується актуальність та практична значимість теми, формулюються мета і завдання, визначається предмет і об’єкт дослідження, наводиться загальна характеристика інформаційної бази і перелік методів, застосованих у ході дослідження.

Основна частина курсової роботи передбачає безпосередній виклад теоретичних і прикладних аспектів теми курсової роботи. Вона містить три основні розділи: перший – теоретичний, другий – аналітичний і третій розділ – конструктивний.

У першому розділі необхідно розкрити теоретичні напрацювання з обраної теми дослідження, проаналізувати існуючі різноманітні точки зору на досліджувану проблему, а також обґрунтувати вибір найбільш доцільного методу аналізу. Даний розділ курсової роботи використовується для аргументації, узагальнення і поглиблення основних положень теми, конкретизації подальших пропозицій. Матеріал, що міститься в першому розділі роботи, повинен стати своєрідною базою для прикладного дослідження, яке буде здійснюватися в другому розділі.

Бажано наводити фактичні статистичні дані, які відображають тенденції змін відповідних економічних явищ на макрорівні (України та світу в цілому) і дозволяють визначити особливості зовнішнього соціально-економічного клімату.

Не допускається прямий переказ нормативно-правових актів, матеріалів, викладених у навчальних посібниках, інструкціях та лекціях. Перший розділ структурно складається з 2-3 підрозділів.

Другий розділ повинен містити ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми виключно на матеріалах конкретного об’єкта дослідження. У цьому розділі можна виділити 2-3 відносно самостійні підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльності підприємства, установи, організації. Описувати історію виникнення і розвитку підприємства недоцільно.

Аналітичний розділ повинен бути максимально насиченим фінансово-статистичною і розрахунково-аналітичною інформацією, представленою у вигляді таблиць, графіків, діаграм, схем. Інформація повинна відображати стан, структуру і динаміку відповідних кількісних показників діяльності досліджуваного підприємства за останніх три-п’ять років.

Бажано порівняти показники діяльності підприємства з відповідними середньогалузевими показниками, з показниками конкурентів. Таке порівняння дасть змогу охарактеризувати ринкову позицію підприємства, його можливості для подальшого розвитку і шанси в конкурентній боротьбі.

У текстовій частині другого розділу необхідно чітко розмежовувати джерела походження інформації, використаної при аналізі: запозичені з літератури; одержані з документів підприємства; дані, отримані шляхом власних спостережень, розрахунків. Усі форми представлення фактичних даних повинні мати відповідні посилання, наприклад, «за власними розрахунками», «власні розрахунки за даними додатка А», «за даними [12, с. 33]».

Не допускається пряме посилання в тексті другого розділу на дані фінансової звітності підприємства без формування на їх основі аналітичних таблиць або застосування іншої форми обробки і представлення фінансової інформації.

На основі вивчення реального стану справ об’єкта дослідження студент має сформулювати власні узагальнюючі висновки за кожним підрозділом даного розділу курсової роботи.

Третій розділ курсової роботи повинен містити теоретично і розрахунково обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення поточного стану обраного об’єкта дослідження відповідно до мети, визначеної у вступі. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на результатах аналізу, що був проведений у другому розділі.

Розділ «Висновки» є завершальною частиною курсової роботи. Обсяг висновків – не більше 3 сторінок. Він містить стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок і узагальнень під час проведення аналізу та пропозиції автора щодо вирішення існуючих проблем для конкретного об’єкта дослідження.

Список використаної літератури містить перелік літературних джерел, які використовувалися студентом при написанні курсової роботи. Обов’язковою умовою є наявність посилань на всі літературні джерела з даного переліку в основній частині курсової роботи, особливо в першому розділі. Під час опрацювання теми необхідно дослідити останні видання і публікації з даної проблематики. Список використаної літератури має містити не менше, ніж 40 позицій.

Додатки складаються із змістових та значних за обсягами таблиць допоміжного характеру, діаграм, схем та фінансової і статистичної документації, що розміщуються і позначаються у тій послідовності, в якій на них надається посилання у тексті основної частини курсової роботи.

7. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Текст роботи має бути написаний чітким розбірливим почерком (без виправлень), або виконаний у вигляді комп’ютерного набору на одній стороні аркуша формату А4 (210х297мм). Її обсяг повинен відповідати встановленому зразку: до 35-40 сторінок машинописного або 45-55 сторінок рукописного тексту.

Основний шрифт – TimesNewRoman, розмір основного шрифту – 14 pt, міжрядковий інтервал – полуторний, між словами не більше одного пробілу. На друкованій сторінці розміщується 26-28 рядків.

Параметри сторінки (поля): зверху та знизу – 20 мм, зліва – 30 мм, справа – 15 мм.

Нумерація сторінок тексту роботи повинна починатися з титульного аркуша і бути послідовною: перша сторінка – титульний аркуш, друга – зміст і т.д. Нумерують сторінки арабськими цифрами у правому верхньому куті 12 кеглем без знака № та без крапки в кінці. На титульному аркуші, завданні, змісті та на першій сторінці вступу номер не ставиться.

Зразок оформлення змісту наведено в додатку В.

Вступ, основні розділи, висновки, список використаної літератури та додатки містяться в змісті у вказаній вище послідовності із зазначенням нумерації початкових сторінок.

У роботі не повинно бути повторів та відступів від основної теми. Не слід переобтяжувати текст довгими теоретичними описами. Ряд однотипних розрахунків слід оформити у вигляді таблиці, а в тексті дати лише один розгорнутий приклад розрахунку. Виконання дуже великої за обсягом розрахункової частини, на якій базується дослідження, рекомендується оформляти у вигляді окремого додатка.

Вступ, кожен розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ – одразу після закінчення попереднього.

Текстова частина курсової роботи, рисунки, таблиці мають бути написані чорнилом (пастою) одного кольору (чорного, синього, фіолетового) або надруковані на машинці чи принтері.

Заголовки. Розділи, підрозділи, пункти повинні мати заголовки, що чітко й коротко відображають їхній зміст. Заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів і пунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати з великої літери (жирним шрифтом) без крапки в кінці та без підкреслень. Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Зразок оформлення сторінки наведено в додатку Г.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Правила цитування та посилання на використані джерела. При написанні курсової роботи студент повинен надавати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в курсовій роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена курсова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію про нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них міститься матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел із великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул із джерела, на яке є посилання в курсовій роботі.

Посилання на літературні джерела вказуються порядковим номером у списку використаної літератури і даються в тексті у квадратних дужках, (наприклад, [1]). Якщо наводиться цитата, то позначається порядковий номер джерела і номер сторінки, з якої взято цитату (наприклад, [1, с. 35-36]).

Цитати беруться в «горизонтальні» лапки («…»).

Графічний матеріал. Графічний матеріал – рисунки (схеми, діаграми та ін.) розміщують у роботі для встановлення властивостей або характеристик об’єкта, а також для кращого розуміння тексту роботи. Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а при необхідності – в додатку.

Ілюстрації починаються словом «Рис.» і нумеруються послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад: «Рис. 1.2» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва розміщуються під ілюстрацією.

Усі ілюстративні матеріали оформлюються акуратно і згідно із вимогами стандарту. Посилання на раніше згадані ілюстрації, схеми, таблиці позначають словом «дивись» (наприклад: «див. рис. 1.4»). Зразки оформлення рисунка наведено в додатку Д.

Таблиці. Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівняння показників. Таблиці повинні бути простими, зрозумілими. Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... в табл. 1.3». У повторних посиланнях на таблиці треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Напис «Таблиця» із зазначенням її номера арабськими цифрами розміщується над заголовком таблиці з правої сторони. Таблиці повинні бути уніфікованими, а цифрова інформація вірогідною. Кожна таблиця повинна мати тематичний заголовок, що відтворює її зміст. При нумерації таблиць знак «№ » перед таблицею не ставиться. Якщо всі показники таблиці мають однакові виміри, їх виносять у заголовок. Позначення одиниць виміру повинно відповідати стандартам. Цифри в графах слід розмістити так, щоб відповідні розряди чисел по всій колонці були розміщені один під одним. Потрібно дотримуватися однакової кількості десяткових знаків для всіх значень цифрових величин в одній графі. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.3». Кожну таблицю необхідно супроводжувати відповідним аналізом змісту і висновками. Зразок оформлення таблиці наведено в додатку Е.

Формули. Формули, за винятком формул, що є у додатках, нумеруються в межах розділу арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

У формулі, що містить символи фізичних величин, слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Зразок оформлення формули наведено в додатку Д.

Список використаної літератури. Список літератури слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті чи в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку.

При оформленні списку літератури слід дотримуватися бібліографічних вимог: вказати прізвище, ініціали автора, повну назву книги (статті), місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичних виданнях, вказують прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу або газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети. Зразок оформлення списку використаної літератури наведено в додатку Ж.

Додатки. Матеріал, що доповнює курсову роботу, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв'язуються на ЕОМ та ін. Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру. Додатки розміщуються в порядку появи посилань у тексті. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово «Додаток...» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

У разі повного використання літер української абетки допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Додаток, який вказується перед таблицею, рисунком чи схемою, надається без слова «таблиця», «рисунок», «схема».

Курсову роботу слід зброшурувати. На останній сторінці списку використаної літератури студент власноручно ставить дату закінчення роботи і підпис.

На виконану курсову роботу викладач складає рецензію, в якій відображає її теоретичний рівень, глибину досліджень, правильність і обґрунтованість рекомендацій.

8. ЗАХИСТ І ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ

Виконана курсова робота у встановлений термін подається на кафедру та після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування.

У рецензії відмічаються позитивні сторони та недоліки курсової роботи, оцінюється наявність елементів творчого пошуку та новизни і обсяг охопленої інформації, дотримання вимог оформлення роботи, робиться висновок щодо можливості допуску роботи до захисту і виставляється попередня оцінка.

На кожне зауваження викладача, вказане в рецензії, студенту потрібно дати обґрунтовані відповіді. Захист курсової роботи здійснюється прилюдно, перед комісією. Процедура захисту передбачає стислий (до 7 хвилин) виклад студентом основних результатів проведеного дослідження та пропозиції. Після доповіді студент відповідає на всі запитання членів комісії. У процесі захисту можуть використовуватись таблиці, схеми, графіки.

У ході захисту комісія оцінює глибину знань студента по досліджуваній темі, його вміння вести дискусію, відповідати на запитання, обґрунтовувати та відстоювати свою власну точку зору.

Підсумкова оцінка виставляється за результатами захисту курсової роботи з урахуванням попередньої оцінки наукового керівника, наданої в рецензії на роботу.

Оцінка »відмінно» виставляється, якщо курсова робота є бездоганною за змістом та оформленням, має практичне значення; доповідь студента під час захисту логічна і стисла; відповіді на запитання членів комісії ґрунтовні і правильні.

Оцінка »добре» виставляється, якщо тема роботи розкрита, але мають місце окремі недоліки непринципового характеру: в теоретичній частині поверхово зроблений аналіз літературних джерел, недостатньо використані інформаційні матеріали підприємства; мають місце окремі зауваження в рецензії; доповідь логічна, відповідь на запитання членів комісії в основному правильні; оформлення роботи в межах встановлених вимог.

Оцінка »задовільно» виставляється, якщо тема курсової роботи в основному розкрита, але мають місце недоліки змістовного характеру: нечітко сформульована мета роботи, теоретичний розділ має виражений компілятивний характер; в аналітичній частині є надлишок елементів описовості; добір ілюстративних матеріалів не завжди обґрунтований, заходи і пропозиції, що містяться в третьому розділі, обґрунтовані непереконливо, рецензія і відгуки містять окремі зауваження; не всі відповіді на запитання членів комісії правильні або повні. Є зауваження щодо оформлення роботи.

Оцінка »незадовільно» виставляється, якщо нечітко сформульована мета курсової роботи. Розділи логічно не пов’язані між собою. Аналіз виконаний поверхово, переважає описовість, відсутня системність і глибина. Запропоновані заходи не мають зв’язку з аналізом, проведеним у попередніх розділах роботи, економічне обґрунтування неповне. Оформлення роботи цілком не відповідає нормативним вимогам. Відповіді на запитання членів комісії неточні та неповні.

Курсова робота до захисту не допускається, якщо вона подана на перевірку з порушенням термінів. Спрямованість та структура роботи не відповідає нормативним вимогам. Відсутнє економічне обґрунтування запропонованих заходів. Робота неохайно оформлена, без дотримання нормативних вимог.

 

9. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

1.     Аналіз складу, структури та динаміки активів підприємства.

2.     Аналіз майнового стану підприємства.

3.     Аналіз наявності та стану основних фондів підприємства.

4.     Аналіз наявності та стану основних фондів і нематеріальних активів підприємства.

5.     Аналіз впливу ефективності використання необоротних активів на фінансові результати діяльності підприємства.

6.     Аналіз оборотності й ефективності використання основних засобів підприємства.

7.     Аналіз оборотних коштів підприємства.

8.     Аналіз забезпечення підприємства оборотними коштами.

9.     Аналіз джерел формування, структури та розміщення оборотного капіталу.

10. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу підпри­ємства.

11. Аналіз забезпечення підприємства виробничими запасами.

12. Аналіз оборотності товарно-матеріальних цінностей підприємства.

13. Аналіз дебіторської заборгованості підприємства.

14. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства.

15. Аналіз динаміки складу та структури джерел формування фінансових ресурсів на підприємстві.

16. Оцінка ефективності формування та використання фінансових ресурсів підприємства.

17. Аналіз структури капіталу підприємства.

18. Аналіз джерел фінансування діяльності підприємства та ефективності їх використання.

19. Аналіз власного капіталу підприємства та ефективності його використання.

20. Аналіз позикового капіталу підприємства та ефективності його використання.

21. Аналіз кредиторської заборгованості підприємства.

22. Аналіз короткострокової заборгованості підприємства.

23. Оцінка ефективності використання власного і залученого капіталу.

24. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства.

25. Аналіз ліквідності підприємства.

26. Аналіз платоспроможності підприємства.

27. Оцінка ймовірності банкрутства підприємства.

28. Аналіз кредитоспроможності підприємства.

29. Аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства.

30. Аналіз руху грошових коштів підприємства.

31. Аналіз формування грошових коштів підприємства за видами діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

32. Аналіз формування грошових потоків підприємства від операційної діяльності.

33. Аналіз ділової активності підприємства.

34. Аналіз і оцінка економічного потенціалу підприємства.

35. Оцінка ринкової позиції підприємства та її вплив на ділову активність.

36. Аналіз формування витрат та їх впливу на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

37. Оцінка впливу системи оподаткування на фінансовий стан підприємства.

38. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

39. Аналіз реалізації і рентабельності продукції.

40. Факторний аналіз прибутковості підприємства.

41. Аналіз рентабельності підприємства.

42. Аналіз формування і розподілу чистого прибутку підприємства.

43. Факторний аналіз і шляхи максимізації прибутку від операційної діяльності підприємства.

44. Факторний аналіз формування чистого прибутку підприємства.

45. Факторний аналіз і шляхи максимізації рентабельності підприємства.

46. Оцінка фінансових ризиків підприємства та обґрунтування заходів щодо їх мінімізації.

47. Аналіз фінансових інвестицій підприємства та їх ефективності.

48. Аналіз ризику і доходності фінансових інвестицій підприємства.

49. Оцінка ефективності реальних інвестицій підприємства.

50. Порівняльний аналіз інвестиційних проектів підприємства.

51. Методи узагальнюючої оцінки фінансового стану підприємства.

52. Методи рейтингової оцінки фінансового стану підприємства.

53. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємства.

54. Особливості оцінки фінансового стану акціонерних товариств.

55. Особливості оцінки фінансового стану спільних підприємств.

56. Особливості оцінки фінансового стану малих та середніх підприємств.

57. Оцінка і прогнозування фінансового стану підприємства.

58. Аналіз операційної діяльності підприємства.

59. Виявлення резервів підвищення ефективності функціонування підприємств виробничої сфери.

60. Особливості аналізу фінансового стану страхових компаній.

61. Особливості аналізу фінансового стану сільськогосподарських підприємств.

62. Особливості фінансового аналізу підприємств торгівельної сфери.

63. Особливості фінансового аналізу підприємств галузі (на прикладі певної галузі промислового виробництва).

64. Бенчмаркінг як форма динамічного аналізу фінансово-господар­ської діяльності підприємства.

65. Оцінка фінансової стратегії розвитку підприємства.