ФУНКЦІОНАЛЬНА ЛОГІСТИКА

ФУНКЦІОНАЛЬНА ЛОГІСТИКА 26.08.2013 01:41

ВСТУП

Завдання присвячене питанням управління транспортом у процесі транспортно-експедиторського обслуговування (ТЕО) підприємств оптового продажу товарів.

Реалізація функції товаропостачання вимагає значних інвестицій капіталу в ресурси, до яких відносяться складські приміщення, запаси, технологічне устаткування, персонал, а також транспортні засоби для доставки товару споживачеві. Тому для підвищення ефективності товаропостачання, зниження транспортних витрат, підвищення якості обслуговування споживачів організація ТЕО передається на договірній основі спеціалізованим транспортно-експедиторським підприємствам (ТЕП), які мають необхідну матеріально-технічну базу (складські приміщення для зберігання й обробки товарів, парк автомобілів, необхідний персонал). У функції ТЕП входить пошук шляхів досягнення максимального прибутку від використання ресурсів.

Розподілення – це поняття, яке узагальнює кілька функцій. Зусилля з оптимізації використання ресурсів і зниження витрат розглядаються в контексті впливу на процес розподілу. Планування розподілення повинне здійснюватися з урахуванням характеру впливу окремих рішень на весь процес товаропостачання.

Метою курсової роботи є поглиблення проробленої теми транспортної логістики, отримання навичок менеджерів з логістики в транспортно-експедиторській діяльності, а саме: визначення маршрутів доставки вантажів під час міських перевезень, що здійснюються за принципом «точно в термін» та «від дверей до дверей»; оцінка часу доставки вантажу, враховуючи статистичні закономірності та розрахунок витрат на перевезення.

У рамках даної роботи операції з транспортним парком розглядаються як приклад реалізації однієї з функцій загального процесу розподілення. Задачі планування перевезень невеликих вантажів (складання збірних, розвізних та збірно-розвізних маршрутів) виникають у випадку, коли вантажомісткість транспортних засобів, що використовуються, перевищує розмір партії вантажу у вантажовідправників (склад) або вантажоодержувачів (магазин).

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1.1. Мета та завдання до виконання курсової роботи

Виконання КР є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з логістики.

Метою КР є закріплення, систематизація, узагальнення і поглиблення знань, розвитку навичок їх практичного застосування, стимулювання самостійності при вирішенні конкретних фахових завдань, які мають практичну направленість. Розроблені у вигляді формування стратегії транспортно-логістичного обслуговування споживачів на певному підприємстві.

Для досягнення поставленої мети студенти повинні виконати такі завдання:

-        вивчити моделі та методи вибору оптимального способу транспортування вантажів;

-        виконати побудову імітаційної моделі транспортування вантажу;

-        зробити аналіз і узагальнення фактичного матеріалу, що використовується у процесі виконання КР;

-        вивчити основи побудови логістичних схем доставки вантажу;

-        одержати результати, які мають виробниче і  прикладне  значення.

У процесі підготовки й захисту КР студент  повинен продемонструвати:

-        уміння працювати з літературними джерелами, науковими працями, узагальнювати та систематизувати інформацію;

-        уміння аналізувати теоретичний та практичний матеріал;

-        уміння застосовувати методи рішення оптимізаційних задач при маршрутизації перевезень вантажів;

-        здатність застосовувати набуті теоретичні знання та практичні вміння для самостійного вирішення проблеми та прийняття управлінського рішення;

-        уміння грамотно і логічно викладати теоретичний та практичний матеріал, результати розрахунків і розробок;

-        уміння оцінювати можливості використання одержаних результатів у науковій і практичній діяльності.

Час, потрібний для виконання КР, – 20 годин самостійної роботи.

2. ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1. Загальні вимоги до курсової роботи та змісту пояснювальної записки

Курсова робота за своїм змістом повинна відповідати профілю підготовки та вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності 6.050200 „Логістика”. Курсова робота повинна мати внутрішню єдність та свідчити про підготовленість автора до виконання самостійної роботи зі спеціальності з використанням теоретичних знань і практичних навичок у сфері проектування транспортно-логістичних схем обслуговування споживачів.

Курсова робота складається з пояснювальної записки (ПЗ).

Пояснювальна записка повинна бути якомога стислішою, але в той же час містити всі необхідні матеріали, що обґрунтовують суть, методику, аналіз, ефективність і реальність проектних розробок. Вона повинна супроводжуватися оригінальними схемами, рисунками, таблицями тощо.

Рекомендується така структура пояснювальної записки:

-        титульний аркуш ;

-        зміст роботи;

-        вступ;

-        основна частина, у розділах якої розкривається зміст КР;

-        висновки;

-        список використаної літератури;

-        додатки (не обов’язково).

Пояснювальна записка повинна мати обсяг від 30 до 40 друкованих сторінок.

Пояснювальна записка має бути зброшурованою таким чином, щоб аркуші були щільно стиснутими. Не допускається їх з’єднання скріпкою або швидкозшивачем.

Пояснювальна записка повинна розкривати зміст КР, містити обґрунтування вибору методів прийняття рішення, необхідні розрахунки, аналіз отриманих результатів, висновки, рекомендації.

 

3. ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

1. Нанесення на вісь координат OXY розташування пунктів транспортної сітки.

2. Визначення відстаней між пунктами транспортної сітки.

3. Вирішення транспортної задачі методом Фогеля, визначення загального пробігу, пробігу з вантажем для маятникових маршрутів, складання розкладу руху для маятникових маршрутів.

4. Визначення маршрутів доставки замовлень магазинам:

4.1. Складання маршрутів руху транспортних засобів (ТЗ) за допомогою методу Свіра.

4.2. Складання маршрутів руху ТЗ за допомогою методу Кларка-Райта.

5. Визначення економічних та технічних характеристик транспортування.

6. Оцінка інтервалу прибуття та відправлення ТЗ для кожного пункту обраних маршрутів доставки.

7. Висновки. Порівняльний аналіз результатів, розрахованих різними методами та їх комбінаціями.

4. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вихідні дані для виконання курсової роботи представлені в додатку 1 (с. 21). У роботі використовуються п’ять останніх цифр залікової книжки студента – abcde, тобто e – остання цифра залікової книжки, d – передостання цифра залікової книжки тощо.

1. Товари, що доставляються в магазини. Зі складів ТЕП у магазини доставляються товари трьох укрупнених груп: продукти (П), напої (Н) та миючі засоби (М). Під час завантаження автотранспорту треба враховувати, що продукти та миючі засоби не можна перевозити сумісно. Товари всіх трьох груп упаковані в короби однакового розміру.

2. Характеристика ТЗ, що використовуються. ТЕП має невеликий парк ТЗ, що складається з трьох автомобілів. Врахувати, що автотранспорт базується на території складу А (для «e» від 0 до 4) та на складі В (для «е» від 5 до 9). Для розрахунку маятникових маршрутів необхідно проводити розрахунки для власного автотранспорту та для найманого. Вантажомісткість ТЗ становить 120 одиниць вантажу (коробів), 150 одиниць, 40 одиниць вантажу.

Врахувати, що кожний зі складів може обслуговувати не більше, ніж 5 магазинів.

3. Розрахунок часу роботи транспорту. Оборот ТЗ включає:

-       час руху ТЗ з бази (у випадку, коли склад завантаження не збігається зі складом базування автотранспорту) до складу, на якому проводиться завантаження;

-       час на завантаження на складі;

-       час руху за маршрутом;

-       час на розвантаження у пункті призначення (магазині);

-       додатковий час, що необхідний для перерв у роботі водія.

Час роботи ТЗ починає розраховуватися з моменту першого завантаження товаром на складі. У випадку, якщо завантаження власного автотранспорту здійснюється на складі, що не збігається зі складом базування власних ТЗ, враховується час руху до даного складу. При цьому, треба врахувати, що час виїзду ТЗ з території складу базування, не залежить від часу початку роботи даного складу.

3.1. Час на завантаження на складі. Час на завантаження автотранспорту розраховується в межах 0,2 хв на одну одиницю вантажу (тобто, 115 коробів буде завантажено за 23 хв).

3.2. Час руху на маршруті. Середня швидкість на маршруті дорівнює 20 км/год, тобто 1 км автомобіль проїжджає за 3 хв.

3.3. Час розвантаження. Час розвантаження розраховується в межах 0,5 хв на одну одиницю вантажу (наприклад, 75 коробів буде розвантажено за 37,5 хв, у даному випадку необхідно збільшити до 38 хв). Необхідно врахувати, що одночасне розвантаження в одному і тому ж магазині двох чи більше ТЗ заборонено.

3.4. Перерва в роботі водія-експедитора. Якщо довжина маршруту потребує, щоб водій провів за роботою більше ніж 5,5 год (330 хв), тоді до його робочого часу треба додати 30 хв для перерви, що розпочинається в межах з 300 хв до 345 хв.

3.5. Загальний час роботи. Максимальний допустимий час денного робочого часу для кожного ТЗ та водія становить 11 год. Ні за яких умов графік доставки вантажів не повинен перевищувати цього максимуму.

Основна тривалість робочого часу водія – 8 год, або 510 хв (включаючи можливі перерви на шляху та час на розвантаження вантажу). Після 8 год роботи робочий час водія оплачується за системою понаднормової оплати.

4. Витрати на утримання та експлуатацію транспортних засобів. Кожний економічний суб’єкт, що володіє транспортом, несе умовно-постійні та умовно-змінні витрати на його утримання. Умовно-постійні витрати на утримання одного ТЗ складають 50 грн/день (включаючи заробітну платню водія). Умовно-змінні витрати визначаються питомою вагою 1 км пробігу, яка для особистого транспорту складає 10,0 грн/км.

Для найманого автотранспорту, кожний кілометр пробігу сплачується у розмірі 20 грн/км – для ТЗ з вантажомісткістю 150 одиниць вантажу та 15 грн/км – для ТЗ з вантажомісткістю 40 одиниць вантажу.

5. Витрати за наднормативну роботу. Наднормативна робота розраховується з точністю до хвилини та оплачується за розцінками 60 грн/год (тобто 1 грн / хв.) незалежно від приналежності ТЗ.

6. Інші види витрат. Якщо графік передбачає використання ТЗ, що наймаються, для перевезення напоїв, тоді з метою безпеки треба найняти робітника для охорони. Додаткова вартість такої послуги дорівнює 100 грн за одного робітника охорони на одне ТЗ на один день (незалежно від кількості поїздок одного ТЗ).

Особистий транспорт фірми обладнаний засобами безпеки, що виключає необхідність використання додаткової охорони.

7. Штрафні санкції.

7.1. Неповне використання місткості ТЗ. Наприклад, якщо ТЗ з вантажомісткістю 120 чи 150 одиниць вантажу (власне чи те, що наймається) відправлено в рейс із завантаженням меншим установленого мінімуму кількості вантажу (40 одиниць), тоді треба врахувати суму штрафу в розмірі 10 грн за кожну недозавантажену одиницю, незалежно від приналежності ТЗ (наприклад, якщо завантажено 38 одиниць вантажу, тоді сплата штрафу дорівнює 20 грн). Для ТЗ з вантажомісткістю 40 одиниць вантажу встановлений мінімум становить 10 одиниць і розмір штрафу 10 грн за кожну недозавантажену одиницю вантажу.

У випадку, коли ТЗ необхідно переїхати на інший склад для продовження роботи, штраф за відсутність вантажу в даному випадку не сплачується.

Якщо власний транспорт фірми зовсім не використовується впродовж дня, тоді в розрахунок транспортних витрат треба включити постійну вартість його денного утримання – 150 грн на один ТЗ.

7.2. Неповне використання транспорту за часом. Мінімальний робочий день – 6 год (тобто 390 хв з врахуванням обідньої перерви). Штраф за ТЗ, що працюють менше 6 год складає: власний ТЗ –     50 грн/день, ТЗ, що винаймається, – 75 грн/день.

7.3. Штраф за простій ТЗ між доставками становить 0,5 грн/хв (тобто якщо ТЗ прибув на склад о 08.50 та має стати на завантаження для наступної поїздки о 09.37, тоді маємо 73 хв простою та відповідно штраф становитиме 36,50 грн).

7.4. Неповне виконання замовлення магазина. Необхідно вживати всіх заходів, щоб виконати доставку за замовленням магазинів. Однак, якщо поставка не була виконана, тоді стягується штраф у розмірі 300 грн за кожний недопоставлений короб.

 

5. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

5.1. Визначення характеристик району, що обслуговується

Студент виступає в ролі експедитора (транспортного менеджера) ТЕП, що поставляє різні товари в п’надцять магазинів, розташованих на території району. Для формування транспортної мережі побудувати систему координат, на якій позначити склади та магазини. В отриманій схемі мають міститися відомості про потреби кожного торгового пункту (магазину).

5.2. Визначення відстаней між пунктами транспортної сітки

Відстань між двома пунктами визначається за такою формулою:

,

де  – координатиi-го та j-го пунктів транспортної сітки в декартовій системі координат відповідно. Розраховані значення округлюються до цілого значення.

5.3. Вирішення транспортної задачі методом Фогеля

Метод Фогеля дозволяє без використання ПК отримати оптимальний чи близький до нього розв’язок транспортної задачі. Алгоритм розв’язання:

-       матриця відстаней доповнюється стовпчиком та рядком. Потім у кожному рядку та у кожному стовпчику матриці знаходять два найменших елементи, та визначають абсолютну різницю між ними, яка заноситься відповідно в стовпчик різниць та в рядок різниць. Якщо дві клітини в одному і тому ж рядку чи стовпчикові мають однакові значення, тоді різниця для цього рядка чи стовпчика приймається рівною нулю;

-       обирається найбільше значення різниці незалежно від того, стоїть вона в стовпчику чи в рядку різниць. Клітина з мінімальним елементом в даному рядку чи стовпчику визначає закріплення даного магазину за складом;

-       операція повторюється до тих пір, поки не буде складений допустимий план закріплення споживачів за постачальниками.

5.4. Складання маятникових маршрутів

У курсовій роботі студентом для кожного маятникового маршруту розраховуються: завантаження автотранспорту, час на подолання маршруту, витрати на маршрут. Маршрути складаються до тих пір, поки всі потреби магазинів не будуть задоволені.

5.5. Складання маршрутів руху транспортних засобів (ТЗ) за допомогою методу Свіра

Метод Свіра дозволяє визначити, які пункти включаються в розвізний кільцевий маршрут, що обслуговується одним автомобілем та полягає в такому:

– уявний промінь, що виходить з точки, де розташований склад, поступово обертається за чи проти годинникової стрілки, «витираючи» з карти відображення магазинів. У той момент, коли сума замовлень «витертих» магазинів досягне вантажомісткості ТЗ, фіксується сектор, що обслуговується одним кільцевим маршрутом.

5.6. Складання маршрутів руху ТЗ за допомогою методу Кларка-Райта

Суть метода полягає у такому: маятникові маршрути, що виходять з одного транспортно-логістичного комплексу (складу), попарно групуються у кільцеві маршрути за принципом одержання на кожному кроці максимального «виграшу» від цього об’єднання.

«Виграш» (оцінка, вигода, «функція вигоди») від об’єднання пунктів i та j у маршрут (Δi, j) визначається за формулою:

,

де l_i,0  – найкоротша відстань від магазину і до складу;

  l_0,j – найкоротша відстань від складу до магазину j;

  l_i,j – найкоротша відстань між магазинами i та j.

Сутність «виграшу» полягає у скороченні пробігу ТЗ при заміні двох маятникових маршрутів {0, i ,0} та {0, j, 0} на кільцевий, що складається з двох пунктів: {0, i, j, 0}.

Схематично процедура зображена на рис. 5.1.

 

Рис. 5.1. Схема отримання «виграшу» від складання кільцевого
маршруту

Алгоритм побудови маршрутів з використанням методу Кларка-Райта наведений в додатку 2 (с. 22). Даний алгоритм є базовим та має бути використаним студентом під час побудови початкових маршрутів для автомобілів. У подальшому (побудова 2-х та більше маршрутів) треба виходити лише з вантажомісткості ТЗ, а інтервали часу враховувати лише умовно. Після закінчення складання маршруту (максимально можлива вантажомісткість для ТЗ) розраховуються інтервали доставки та вираховується загальний час роботи ТЗ (обідня перерва тощо).

5.7. Визначення економічних та технічних характеристик транспортного процесу

Загальні витрати на виконання замовлень С_загал розраховують як суму складових, описаних у розділі 4, пп. 4-7.

Витрати на доставку вантажу, на 1 км пробігу, грн./км розраховуються за такою формулою:

,

де  – загальний пробіг транспорту, км.

Витрати на перевезення одиниці вантажу, грн:

,

де  – об’єм перевезеного вантажу, короб.

Також необхідно розрахувати коефіцієнт використання вантажомісткості транспорту:

,

де  – загальна кількість поїздок власним ТЗ та ТЗ, що винайняли, відповідно;

 – вантажомісткість власного ТЗ та ТЗ, що винайняли, відповідно.

 

 

Приклад.

1. Маючи вихідні дані (додаток 3) розрахуємо найкоротші відстані між усіма пунктами (додаток 4).

2. Використовуючи метод Фогеля, закріплюємо магазини за складами (додаток 4 – вихідна матриця для метода Фотеля). Встановлюємо магазини, що будуть закріплені за відповідним складом: за складом А закріплені магазини –  2, 4, 5, 7, 11, 13, 15 (загальна кількість 7 магазинів), за складом Б – 1, 3, 6, 8, 9, 10, 12, 14 (загальна кількість 8 магазинів).

3. Місцем базування власного автотранспорту є склад А. Враховуючи це, розрахуємо час та витрати на виконання даних замовлень. У додатку 5 (с. 25) наведені розрахунки маятникових маршрутів для трьох автомобілів (власні та наймані). Після закінчення складання маршрутів формується зведена таблиця витрат за маршрутами (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Зведена таблиця витрат за маятниковими маршрутами

Особистий ТЗ		ТЗ, що найняли
Опис	грн	Опис	грн
Витрати на використання:
1 автомобіля	3274,0	1 автомобіля	1619,0
2 автомобіля	2020,0	2 автомобіля	1290,0
3 автомобіля	2724,0	3 автомобіля	1249,0
		Витрати у зв’язку з невикористанням особистого ТЗ: 150 грн ∙ 3 шт.	450,0
ЗАГАЛОМ	8018,0	ЗАГАЛОМ	4608,0

 

Проаналізувавши отримані розрахунки, можна зробити висновок, що для ТЕП вигідніше при плануванні маятникових перевезень користуватися найманими ТЗ з меншою вантажомісткістю.

4. Використовуючи метод Свіра, визначаємо, які магазини включаємо в розвізний маршрут. Згідно з даним методом маємо такі послідовності: А → 11 → 5 → 13 → 4 → 15 → 2 → 7 та А →Б →6 →10 → 14 → 12 → 3 → 8 → 9 → 1 (додаток 6).

Складемо маршрути доставок, враховуючи вище наведену послідовність та розміри замовлення магазинів (додаток 7).

Складемо розклад доставки партій товару (додаток 8), використовуючи дані: з розкладу роботи магазинів та складів (дод. 3), щодо найкоротших відстаней (дод. 4) та щодо маршрутів доставки (дод. 7).

Під час планування виникають моменти, на які слід звернути особливу увагу, а саме: після завершення першої поїздки першим автомобілем очікуємо для завантаження 12 хв у зв’язку з обмеженнями в інтервалах часу роботи магазинів на такому маршруті (магазин 15 працює в проміжках часу 11.30–14.30 або 15.15–21.30); під час побудови розкладу третього автомобіля магазин 9 починає працювати о 12.00, відповідно всі попередні інтервали часу побудовані так, щоб приїхати не раніше за встановлений термін.

Порівнюючи витрати за маятниковими та кільцевими маршрутами (метод Свіра), отримуємо значно менші витрати під час використання для складання графіка перевезень кільцевих маршрутів.

5. Складемо маршрути доставки, використовуючи метод Кларка-Райта. Для цього побудуємо матрицю оцінок (виграш від об’єднання пунктів розвезення у кільцевий маршрут), враховуючи закріплення магазинів за складами, отриманими методом Фогеля (табл. 5.2, 5.3).

 

Таблиця 5.2

Матриця оцінок (склад А)

Магазини	2	4	5	7	11	13	15
2	–	3	0	3	5	0	16
4	3	–	1	2	0	1	20
5	0	1	–	1	2	6	13
7	3	2	1	–	1	0	17
11	5	0	2	1	–	2	13
13	0	1	6	0	2	–	13
15	16	20	13	17	13	13	–

 

 

Таблиця 5.3

Матриця оцінок (склад Б)

Магазини	1	3	6	8	9	10	12	14
1	–	4	0	4	4	1	3	2
3	4	–	1	10	8	3	11	7
6	0	1	–	1	0	4	2	3
8	4	10	1	–	10	2	9	5
9	4	8	0	10	–	1	7	4
10	1	3	4	2	1	–	4	5
12	3	11	2	9	7	4	–	10
14	2	7	3	5	4	5	10	–

 

У додатку 9 представлені кінцеві результати побудови маршрутів із врахуванням усіх обмежень.

6. На базі проведених розрахунків складання маршрутів доставки продукції різними методами, складемо зведену таблицю економічних та технічних характеристик для всіх побудованих маршрутів (додаток 10). Аналізуючи отримані результати, можна зробити такі висновки: за усіма показниками вигідніше використовувати маршрути розроблені за допомогою методів Фогеля та Свіра, порівняно з методом Кларка-Райта, це досягається за рахунок дозволу розбивати партію однотипних товарів на дві чи більше при необхідності. Однак, якщо умовою клієнтів буде неподільність партії однотипних товарів під час доставки, оптимальним буде планування за допомогою методів Фогеля та Кларка-Райта.