Міністерство освіти і науки України

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Факультет економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту та маркетингу

 

        

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор

з навчально-методичної роботи

_________      ____________.

 

“ _______ “ _______________ 2014 р.

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ

КУРСОВИХ  РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

“Функціональне  управління”

 

напрям підготовки:  6.030601  «Менеджмент»

 

галузь підготовки   0306 « Менеджмент і адміністрування»

 

 

 

Схвалено вченою радою факультету економіки та менеджменту

(протокол від  “__” ____________ 2014 року № ___)

 

 

 

 

 

 

 

 

Киїїв - 2014 рік

 

 

 

 

УДК:

ББК:

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації до виконання курсових робіт для студентів

/   Укладачі: к.е.н., проф. Грозний І.С.,к.е.н., доцент Сохацька Г.В. – Київ. – 27с.

 

 

 

 

У науково-методичних рекомендаціях визначено структуру та зміст  курсової роботи, методологію наукових досліджень, сформульовано вимоги до її оформлення, організації виконання і захисту роботи, наведено тематику курсових  робіт і літературу, яка рекомендується.

 

 

 

 

Рецензенти:

Відповідальний за випуск :_____________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Структура та зміст роботи……………………………………………………...4

2. Методологія наукових досліджень…………………………………………….6

3. Вимоги до виконання роботи…………………………………………………..8

4. Організація виконання курсової роботи………………………………17

5. Тематика курсових  робіт…………………………………………………21

6. Зразки планів курсових робіт……………………………………………23

Список джерел, що рекомендовані до використання………………………….26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Курсова робота повинна виявити рівень підготовки студента до самостійної роботи в обраній галузі. Майбутній фахівець повинен правильно використовувати теоретичні положення менеджменту та маркетингу для успішного розв'язання поставленої проблеми, вміти користуватись науковим апаратом.

В ході виконання курсової роботи студент  повинен продемонструвати:

- вміння   та навички проведення наукових досліджень:

- вміння та навички формування інформаційного забезпечення відповідно до обраної проблеми;

- вміння та навички застосування адекватних методів дослідження та обробки інформації;

- вміння використовувати сучасні інформаційні технології для вирішення управлінських задач;

- вміння та навички аналітичної та конструктивної роботи в галузі управління підприємствами в цілому та їх окремими функціональними підсистемами.

Студент повинен обрати напрямок дослідження, коло питань, які його цікавлять з наукової точки зору. На основі цього Студент  обирає тему роботи. Після цього разом з науковим керівником Студент повинен скласти план роботи та визначити технологію і термін її виконання відповідно до затверджених науково-методичних рекомендацій та графіку підготовки етапів курсовох роботи.

І. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОБОТИ

Рекомендується наступна структура курсової роботи:  вступ, три розділи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки.

Магістерська робота  повинна мати обсяг 2-3 авторських аркушів або 40-60 сторінок друкованого тексту.

У вступі потрібно обґрунтувати актуальність теми курсової роботи, освітити ступінь її розробленості на сучасному етапі в теорії та практиці, перспективність теми, сформулювати мету та задачі курсової роботи, вказати методологічну інформаційну базу, визначити предмет дослідження, об'єкт дослідження, вказати елементи новизни, які містяться в роботі, визначити практичне значення роботи, вказати апробацію результатів дослідження.

У першому розділі  курсової роботи необхідно розкрити теоретичні аспекти теми, яка досліджується.

Перший розділ курсової роботи (теоретичний) містить 2-3 підрозділи, в яких дається теоретичне обґрунтування напрямку роботи (стан проблеми), розкривається відношення різних авторів до проблеми, що досліджується.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 35% від загального обсягу дипломної роботи.

Матеріал першого розділу необхідно викласти у проблемному плані, тобто робота з ним не повинна зводитися до переписування відомих істин з літератури. Студент повинен обміркувати проблему, проаналізувати та узагальнити її висвітлення у літературі, показати своє відношення до позитивних та негативних сторін питання, при цьому необхідне використовувати ілюстративний матеріал у вигляді таблиць, схем, рисунків.

Рекомендований зміст підрозділів першого розділу:

1. Визначається сутність певної управлінської категорії, її місце в системі категорій науки управління та взаємозв'язок між ними, характеризується теоретичне та прикладне значення категорії, що розглядається в системі управління підприємством.

2. Характеризується досягнутий рівень теоретичної розробки та практичного вирішення проблеми, що досліджується, з зазначенням позитивних моментів та недоліків з посиланням на літературні джерела, приклади практики, визначаються методи дослідження.

В результаті написання першого розділу студент повинен виявити проблему, сформулювати мету та задачі її вирішення, зробити висновки. Розділ повинен завершуватися  висновками, в яких необхідно узагальнити основні теоретичні  та практичні  проблеми, які будуть вирішуватися в роботі.

У другому розділі (аналітико-дослідницькому) на практичних матеріалах  підприємства, яке обрано в якості об'єкту дослідження, повинно бути проведено дослідження з метою вирішення задач, які поставлені студентом для досягнення мети курсової роботи.

Обсяг другого розділу має становити 30% загального обсягу .

У другому розділі виходячи з конкретних організаційно-економічних умов підприємств, дається аналіз діяльності підприємства щодо проблеми, яка досліджується. Зміст та кількість підрозділів визначається завданнями дослідження. Питання, що аналізуються, повинні висвітлювати рівень та динаміку показників, достатньо повно встановлювати причини, виявляти недоліки, які мають місце, резерви в потенціалі  підприємства. Результати аналізу повинні стати обґрунтуванням для рекомендацій щодо удосконалення управління підприємством в межах досліджуваної проблеми.

Розділ повинен відображати результати самостійно проведеного студентом дослідження  підприємств, на базі яких виконується робота. Студенту необхідно провести самостійні спостереження, опитування відповідно теми дослідження, проаналізувати первинну та вторинну інформацію та представити її у табличному вигляді. Для обробки інформації необхідно використовувати сучасні комп'ютерні технології. Розділ повинен завершуватися висновками, які містять результати дослідження практичного аспекту  курсової роботи.

У третьому розділі (проектно-рекомендаційному) студенту треба відобразити пропозиції автора щодо вдосконалення напрямку, який досліджувався в курсовій роботі, зокрема, розробки автора: програми, моделі тощо.

Обсяг третього розділу може становити 25% від загального обсягу  роботи.

В третьому розділі представляються  напрямки удосконалення діяльності підприємств  щодо розглянутого питання, представляються конкретні рекомендації та здійснюється розрахунок економічного (умовно-економічного) ефекту від їх впровадження.  При цьому для обґрунтування прийнятого управлінського рішення потрібно використовувати методи та моделі прийняття рішень.

В цьому розділі пропонуються основні напрямки вирішення визначених проблем, даються відповіді на поставлені питання. На основі виконаних теоретичних досліджень та аналізу, проведеного у другому розділі, формулюються та економічно обґрунтовуються пропозиції автора вже в третьому розділі.

У висновках та рекомендаціях курсової роботи студент повинен сформулювати узагальнені висновки, тобто стисло викласти результати теоретичних узагальнень та практичних досліджень з поставлених задач роботи, показати їх використання на практиці і дати конкретні рекомендації щодо вдосконалення досліджуваних питань, вказати елементи новизни в розробках автора, вказати на практичне значення роботи. Доцільно розрахувати економічну та соціальну ефективність пропозицій автора, які повинні бути реальними, економічно обґрунтованими за допомогою методів чи моделей прийняття управлінських рішень.

ІІ. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Знання з методології наукових досліджень студенти повинні застосовувати при вивченні професійно-орієнтованих дисциплін, а також при виконанні курсової роботи, підготовці наукових статей, тез доповідей, рефератів.

Необхідно засвоїти, що наукові дослідження - це цілеспрямований процес пізнання об'єктів, предметів, який здійснюється з метою встановлення причин виникнення, розкриття стану, закономірностей розвитку і перетворення об'єктів, що вивчаються, в залежності від конкретних умов, місця та терміну їх функціонування для подальшого раціонального використання у практичній діяльності.

При проведенні наукових досліджень слід дотримуватись наступних принципів: системний та ситуаційний підхід до проведення наукового дослідження, багатоваріантність, диференціація підходів до організації проведення дослідження в залежності від особливостей об'єкту дослідження, його мети, задач; динамічний, безперервний характер процесу наукового дослідження; наявність концепції проведення наукових досліджень, яку зрозуміли б усі виконавці, замовники, користувачі; цільова спрямованість на пріоритетні економічні і соціальні проблеми.

Мета наукових досліджень  - розвиток і використання їх творчого, трудового потенціалу для вирішення проблем удосконалення управління підприємствами.

Дослідницька діяльність передбачає високу спроможність  до творчого науково-дослідного мислення, головною передумовою якого є об’єм та глибина наукових знань, їх постійне і систематичне поповнення та оновлення. Найважливішою складовою творчого мислення є здатність до прогностичного мислення.

Задачі наукового дослідження:

- оволодіння  науковими методами пізнання, поглиблення і творче засвоєння навчального матеріалу з професійно - орієнтованих дисциплін;

- вивчення   методики   та   засобів самостійного   вирішення   наукових проблем.

Враховуючи характер навчального процесу  на факультеті управління, їх дослідницька діяльність повинна здійснюватися у різних формах. Студентам необхідно опанувати теоретичні засади та методологію проведення наукових досліджень, застосовувати набуті знання з методики досліджень при опрацюванні конкретних актуальних тем.

Формуванню та закріпленню науково-дослідницьких навичок
магістрантів, ознайомленню зі станом інформаційного забезпечення визначеної
теми сприятимуть моніторинг та складання оглядів спеціальної, методичної,
довідкової літератури та інших джерел з обраної теми, підготовка реферату з
конкретної проблеми.

На засадах поглибленого, всебічного вивчення теоретичних джерел і конкретних матеріалів діяльності підприємств,  доцільно готувати спеціальні наукові доповіді, виступати з ними на засіданнях науково-методичного семінару кафедри з проблем менеджменту, захищати свої висновки і пропозиції. Кращі доповіді рекомендуються для повідомлення на науковій конференції Європейського університету або в інших вузах, до опублікування тез доповіді, наукової статті у збірнику наукових праць  університету.

Студентам необхідно враховувати, що процес наукового дослідження по прикладній темі з проблем менеджменту  складається з наступних етапів:

-      організаційного;

-      дослідного;

-      узагальнення, апробації і реалізації результатів наукового дослідження.

Розглянемо зміст етапів наукового дослідження, кожен з яких передбачає виконання конкретних видів робіт.

На етапі організації студенти повинні вивчити стан об'єкту дослідження, здійснити організаційно-методичну підготовку дослідження.

При вивченні стану об'єкта дослідження студенти конкретизують тему і попередньо визначають теоретичні посилання її дослідження.

Першочергово студенти визначають основний напрямок досліджень, виходячи з актуальності для поточного часу, ступеня розробленості у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі; виявляють ті аспекти досліджуємої тематики, які залишаються недостатньо розробленими. Вибір теми наукового дослідження студенти повинні здійснювати самостійно, керуючись наступними критеріями: актуальність теми (значимість, необхідність і невідкладність її вирішення для потреб виробництва); очікувана ефективність розробки; новизна і перспективність теми дослідження; відповідність теми, яку обирає студент, профілю навчання; можливість розробки теми в університеті з точки зору часу,
забезпечення літературою, методиками, матеріалами; відповідність теми
напрямкам НДР кафедри менеджменту, що полегшує пошук
відповідних наукових методів і рішень, прискорює процес впровадження
результатів дослідження. 

Обираючи тему, студент повинен ознайомитися з переліком і змістом
робіт з даної проблеми, виділити та систематизувати питання, які недостатньо
розроблені, дискутуються, потребують подальшої розробки, не розроблені, або
такі, що випливають із висновків проведених досліджень.

Відповідно до обраної теми наукового дослідження студенту слід самостійно підібрати спеціальні літературні джерела (книги, брошури, статті), нормативні документи, статистичні матеріали і вивчити теоретичні засади та історію питання. З урахуванням цього остаточно формулюється тема. Надалі студенти, конкретизуючи тему дослідження, визначають її місце у науковій проблемі, встановлюють зв'язок з суміжними темами, планами, програмами, які виконуються, виконувалися раніше іншими дослідниками або плануються до розробки на кафедрі менеджменту, інших кафедр факультету управління.

Разом з конкретизацією теми студенти обирають і обґрунтовують об'єкти дослідження, вивчають об'єкт дослідження, проводячи діагностику його стану, визначаючи перспективи розвитку. Об'єкт обстеження - це предмет або явище дійсності, що досліджується з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливості подальшого використання результатів пізнання у практичній діяльності.

Об'єктом дослідження можуть бути торговельні, виробничо-торговельні, виробничі підприємства, підприємства сфери послуг, функціонують у конкретному регіоні . Предметом дослідження є процеси, що відбуваються у об'єкті, його властивості. Предметом дослідження можуть бути маркетингове середовище функціонування підприємства; процес управління підприємством та його ефективність, процес управління економічною, фінансовою маркетинговою діяльністю, комерційною діяльністю, інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень у практиці діяльності підприємства; процес управління персоналом підприємства; управління рекламною діяльністю підприємства; економічний потенціал підприємства; цінова політика підприємства; управління комерційною, збутовою діяльністю підприємства та ін. Оскільки кожен об'єкт дослідження оточує маркетингове середовище, то магістранти повинні виявити чинники, що впливають на нього, визначити характер і ступінь впливу шляхом проведення SWОТ- аналізу.    

При попередньому визначенні теоретичних посилок наукового дослідження студенти вивчають теоретичні основи дослідження (встановлюють повному висвітлення теми у раніше виконаних дослідженнях; обґрунтовують наукову новизну і необхідність  її подальшої розробки); вивчають історію і сучасний стан проблеми для того, щоб дослідник володів теорією питання, оскільки вона орієнтує його при відбиранні історичного матеріалу; здійснюють збирання та вибір інформації для дослідження (за літературними джерелами, які відображають стан теми дослідження, звітами науково-дослідних організацій, за бухгалтерською, статистичною звітністю підприємств, за договірною, нормативно-плановою, комерційною документацією); висувають і обґрунтовують гіпотези, які будуть вихідним пунктом при вивченні перспектив подальшого вивчення проблеми і встановлення параметрів дослідження; визначають наукову і теоретичну новизну гіпотез.

Організаційно-методична підготовка передбачає:

-      розробку програми дослідження, в якій визначаються керівник теми,
дослідник - виконавець, замовник теми, завдання, зміст і методи дослідження, очікуваний результат;

-      техніко - економічне обґрунтування (ТЕО) науково - дослідної роботи
містить: назву теми і проблеми, до якої вона включена, дані про замовника, наукового керівника, підстави для виконання і класифікацію НДР (теоретична, пошукова, прикладна), термін виконання, час і  місце можливого впровадження, розрахунковий економічний ефект від впровадження НДР;

-      розробку плану дослідження, який повинен складатися з вступу,
розділів і підрозділів, висновків та рекомендацій;

-      формування методики дослідження, що характеризує методи та
прийоми, які передбачається застосовувати при виконанні робіт з
теми, висувають гіпотези дослідження та їх доведення;

-      складання   робочого   плану   відповідно   до   програми   та   плану
дослідження, який відображає термін і конкретні строки виконання
розділів роботи. Це забезпечує контроль проведення дослідження;

-      створення умов для проведення наукового дослідження з проблем
менеджменту: забезпечення Законами України, нормативно - правовими
актами, спеціальною науковою, методичною, довідковою літературою
з теми, що розробляється, практичними даними підприємств - об'єктів
дослідження, обчислювальною, комп'ютерною технікою, прикладними
комп'ютерними програмами.

Студент повинен акцентувати увагу на тому, що ефективність наукового дослідження обумовлена правильним використанням методології.

Методологія - наука (вчення) про методи та засоби дослідження.
Розвиток методології науки пов'язаний з розвитком методів наукового пізнання
дійсності, загальними законами розвитку наукового знання, перевіркою
істинності теорії практикою.             

Головною метою методології є вивчення засобів, методів і прийомів дослідження, за допомогою яких насуваються нові знання в науці.

Предмет вивчення методології - це поняття і методи самої науки, сфера їх застосування, обґрунтованість наукових результатів, осмислення досягнень науки.

Слід знати, що методологічним інструментом, який організує процес дослідження та визначає його логіку є робоча гіпотеза.

Робоча гіпотеза - це направляюча наукова ідея, яка потребує подальшої перевірки. Після перевірки гіпотеза перетворюється або у достовірну теорію, або у достовірне знання певного факту. Відмовлення від гіпотези, яка виявилася неправильною, також є суттєвим кроком вперед у пошуках істини, оскільки помилкові гіпотези поглиблюють пізнання, вказують на труднощі проблеми та спонукають до пошуку кращих рішень.

Студенту необхідно пам'ятати, що науковий рівень дослідження визначається його методом. По відношенню до процесу пізнання метод дослідження є формою практичного і теоретичного вивчення певного об'єкта шляхом використання різних засобів.

Студенти  повинен знати, що системний підхід до вивчення предметів і явищ обумовлює необхідність комплексного використання різних методів дослідження.

Спеціальні методи, що застосовуються у наукових дослідженнях у сфері економіки, розподіляються відповідно до окремих етапів проведення досліджень на методи збору інформації, її обробки, аналізу, програмних (планових) розрахунків і методи прогнозування.

На засадах вибраних методів, які використовуються на окремих етапах дослідження, повинна визначатися загальна методика дослідження. Методичні засади дослідження у менеджменті складаються із загальнонаукових, аналітичних, прогностичних методів.

Загальнонаукові методи - це системний, ситуаційний аналіз, програмно-цільовий підхід, комплексні дослідження. Вони використовуються при дослідженні ринкової ситуації, обґрунтуванні цілей підприємства, розробці стратегії і тактики досягнення цілей,  вивченні взаємозв'язку витрат і результатів діяльності.

Аналітичні методи включають:

-      методи порівняння, групування, балансовий, графічний, табличний, ланцюгових підстановок, індексний, що застосовуються для дослідження  стану, динаміки об'єкта, предмета дослідження;

- лінійне програмування використовується для рішення екстремальних задач (формування оптимального асортименту товарів при обмеженості ресурсів,
планування товарообіг) в асортиментному розрізі, рішення транспортних задач,   вибір раціональних форм товарозабезпечення, обкантування оптимального рівня товарних запасів, визначення раціонального розміщення складської та торговельної мережі та ін.);     

- сітьове планування призначене для дослідження і управління взаємопов'язаними роботами, які виконуються для досягнення однієї або декількох цілей (розробка програм комплексних заходів, що спрямовані на збільшення продажу товарів, завоювання певної частки ринку одержання визначеного прибутку, підвищення якості обслуговування, розробка нових товарів та експериментальне їх випробовування на ринку; підготовка рекламних кампаній); 

- теорію масового обслуговування доцільно використовувати для визначення тривалості та черговості обслуговування замовників, покупців, складання графіків постачання, управління товарними запасами; метод ділових ігор слід застосовувати для визначення та дослідження оптимальної стратегії в ситуаціях, що мають ігровий характер, для вибору оптимального варіанту із різних рішень;        

- теорія зв'язку розглядає механізм зворотних зв'язків, дозволяє отримати інформацію з ринку і більш ефективно її використовувати;

- факторний аналіз дозволяє визначити  вплив чинників на результати маркетингової діяльності;

- кластерний аналіз - це розподіл об'єктів на відносно однорідні групи відповідно з їх потребами для досліджень їх специфіки;

- багатомірне шкалування дозволяє одержати просторове відображення  відносин, які існують між об'єктами, зокрема оцінка конкурентоспроможності товарів  порівнянні із зразком; співставлення іміджу двох підприємств;

- контент - аналіз - це формалізований, кількісний аналіз (вивчення) документів з метою одержання достовірної, надійної інформації, у якій зацікавлені маркетологи. Він використовується, головним чином, при роботі з вторинними даними соціально-психологічної спрямованості, а також при аналізі результатів опитувань. Напрямки використання контент - аналізу: виявлення та оцінка характеристик тексту, як індикаторів певних сторін об'єкту, що вивчається; виявлення причин, які викликали повідомлення; оцінка ефекту впливу повідомлення;

- моніторинг діяльності - це механізм здійснення спеціалістами підприємства постійного спостереження за найважливішими поточними результатами діяльності   та   фінансового   стану   підприємства   в  умовах   динамічного маркетингового середовища.

- дисперсійний аналіз необхідно використовувати для оцінки однорідності сукупності, що досліджується, та ступенів впливу чинників на процес, який вивчається;

- кореляційний аналіз слід застосовувати для визначення напрямку та тісноти зв'язку за допомогою коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення, ступенів змінювання результатних показників під впливом різних чинників за допомогою коефіцієнта детермінації;

- регресійний аналіз дозволить визначити форми зв'язку та ступінь впливу
чинників па конкретні показники діяльності підприємства;

Для розробки різних видів прогнозів слід використовувати прогностичні
методи прогнози попиту, збуту, маркетингових витрат, товарних запасів та ін.).
Це методи експертних оцінок (метод Дельфі, метод кібернетичних сесій, метод
мозкових атак, метод номінального колективного мислення); методи
економіко-математичного моделювання за допомогою динамічних коефіцієнтів
еластичності, трендових моделей, одно- та багатофакторних статичних та
динамічних рівнянь регресії; комплексні методи.

Окрім того, ще. існує комплекс методичних прийомів, які притаманні окремій науці. Так, у маркетингу є методи, які орієнтовані на вирішення специфічних маркетингових проблем: маркетинговий (ситуаційний) аналіз; SWOТ-аналіз; SТР- маркетинг, АВС- аналіз асортименту товарів; матричний метод.

Аналітичні та прогностичні методи на сучасному етапі доцільно використовувати на засадах комп'ютерних програм.

З урахуванням гіпотези та методики дослідження студент разом з
науковим керівником повинен розробляти програму досліджень, у якій
визначає:

q       уточнену назву (формулювання) теми;

q       загальні та окремі задачі роботи (цільова постанова);

q       стан питання та обґрунтування вибраного напрямку роботи;

q       зміст, об'єкти та методи дослідження;

q       етапи роботи із зазначенням змісту і термінів завершення кожного етапу (календарний план роботи);

q       виконавців;

q       форму представлення результатів дослідження та їх впровадження в практику.

Програмою студентам слід керуватися при проведенні наукових досліджень.

При організації збору інформації у підприємстві необхідно передбачити:

• правильний вибір об'єктів обстеження;
• обґрунтоване визначення показників, що підлягають збору;  
• розробку методик отримання окремих показників;
• правильне документальне оформлення даних обстеження.

Правильний вибір об'єкта та предмета вивчення сприяє обґрунтованості результатів дослідження.

Обравши об'єкт та предмет дослідження, необхідно визначити параметри
об'єкта, тобто повноту його вивчення відповідно до мети дослідження. Тому
завдання дослідника полягає у формуванні досьє підприємства згідно
розробленої схеми.                                  

На дослідному етапі магістранти повинні: вибрати критерії оцінки дослідження; зібрати необхідну інформацію; обробити її із застосуванням технологій; теоретичних, конкретно - наукових методів відповідно до програми дослідження; проаналізувати зібрану інформацію,  довести або відкинути поставлені гіпотези; сформулювати попередні висновки; провести їх апробацію, при необхідності внести корективи.

Збір показників у підприємствах повинен проводитися в декілька етапів:

¨                     розробка переліку всіх вихідних показників з кожного і питання, що вивчається, та методики їх одержання; 

¨                     формування зведеного переліку вихідних показників щодо теми;

¨ визначення  джерел  одержання  інформації,  розробка форм   збору
показників (таблиці, анкети).

Зібрані інформативні матеріали необхідно обробити і систематизувати за допомогою таких методичних прийомів як класифікація, типологія, ранжування. За результатами систематизації даних повинні бути розраховані відносні та середні величини, оброблені ряди динаміки, визначені основні тенденції розвитку, розроблені таблиці, графіки з використанням персональних комп'ютерів, комп'ютерних програм.

Отриману первинну і повторну інформацію потрібно перевірити з точки зору її логічної відповідності кінцевим результатам дослідження.

Оброблені інформативні матеріали студентт повинен глибоко проаналізувати за допомогою комплексу економічного, функціонально-вартісного аналізу, довести або відкинути висунуті на попередніх етапах дослідження гіпотези.

Перш ніж робити короткий виклад отриманих результатів (висновки) студенту слід ще раз перевірити завершеність кожного розділу роботи та доведеність аргументації роботи у цілому. Лише після цього слід формулювати висновки по суті поставленої проблеми, питань практичного значення, впровадженню і використанню одержаних результатів.

На засадах результатів аналізу студент повинен сформулювати чіткі, точні, не переобтяжені цифровими даними, випадковостями, висновки щодо поставленої проблеми, перевірити, апробувати їх. Обґрунтовані висновки необхідно викласти у відповідному розділі роботи.

Пропозиції щодо практичного використання висновків при вирішенні конкретної задачі у певних умовах повинні бути перспективними. Висуваючи ті або інші пропозиції, дослідник повинен розрахувати їх ефективність. Без такої оцінки неможливо визначити ступінь реальності проведення та окупності заходу.

У тому разі, коли при дослідженні рекомендується використовувати одну з декількох конкуруючих пропозицій, необхідно провести порівняльний розрахунок ефекту і витрат з кожного варіанту і вибрати той, який забезпечує найкращі показники.

Студент повинен оволодіти змістом та методикою розробки складових, основних компонентів (архітектонікою) кожної з форм викладення результатів дослідження.

ІІІ. ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота оформлюється відповідно до стандарту ДСТУ 3008-95 від
23.02.1995 р. "Документація. Роботи у сфері науки та техніки. Структура та
правила оформлення".

Мова  роботи державна, стиль – науковий. Під час написання думки повинні вкладатися у логічній послідовності, без орфографічних і синтаксичних помилок. Пряме переписування матеріалів з літературних джерел неприпустиме.

Робота має бути надрукована з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). Робота, виконана за допомогою ЕОМ  має відповідати таким вимогам:

Шрифт                                                         Times New Roman

Розмір шрифту                                            14 пунктів

Відстань між рядками                                 1,5 інтервали

Розташування                                                       книжне                        

 Текст слід розташовувати, дотримуючись наступних розмірів полів: зверху, та знизу - не менш 20 мм, ліворуч – 25 мм, з правого боку - не менш 10 мм.

Структурні елементи "ЗМІСТ", "ВСТУП"; "ВИСНОВКИ  та РЕКОМЕНДАЦІЇ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТОК" не нумерують, а їх назви є заголовками структурних елементів.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка, друкувати великими літерами без крапки у кінці, не підкреслювати.

Заголовки підрозділів, пунктів, підпунктів роботи слід починати з
абзацного відступу, що дорівнює 5 знакам. Друкувати рядковими літерами,
крім першої великої, не підкреслювати, без крапки у кінці. Якщо заголовок
складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою. Переноси слів у
заголовках розділів не дозволяються. Між заголовком і наступним або
попереднім текстом повинно бути не менш двох, при машинописному -
не менш трьох інтервалів. Не дозволяється розташовувати назву розділу,
підрозділу у нижній частині сторінки, якщо після нього розташовано тільки
один рядок тексту. Написання кожного розділу починається з нової сторінки, а
підрозділів - продовжуючи її.                       

Сторінки роботи необхідно нумерувати арабськими цифрами, дотримуючись нумерації протягом усього тексту. Номер сторінки проставляється у правому верхньому кутку сторінки без крапки на кінці. Титульний аркуш включається у загальну нумерацію сторінок роботи і вважається першою сторінкою, але номер сторінки на титульному аркуші не проставляється. Ілюстрації та таблиці, що розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію сторінок роботи.

Розділи, підрозділи роботи слід нумерувати арабськими цифрами (1,2, З і т.д.). Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять (1.1, 1.2, 2.3, і т.д.).

Таблиці та ілюстрації (малюнки, графіки, схеми, діаграми) слід розташовувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці та ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті роботи. Якщо таблиці чи ілюстрації створені не
автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватися вимог
чинного законодавства про авторську права.

Таблиці, так само як й ілюстрації, слід нумерувати арабськими цифрами
порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць (ілюстрацій), які
наводяться у додатках. Номер таблиці (ілюстрації) складається з номера розділу
і порядкового номера таблиці (ілюстрації), відокремлених крапкою, наприклад,
таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.          

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею після слова «Таблиця» з зазначенням її номера.      

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки,
таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну
сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При
поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти
відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у
першій частині таблиці.                     

Слово «Таблиця» та її номер слід писати один раз зліва над першою
частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження
таблиці__ » з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Ілюстрації повинні також мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок     », яке разом з номером і назвою   ілюстрації   розміщують   після   пояснювальних   даних,   наприклад, «Рисунок 2.1 - Схема апарату управління».

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на
інші сторінки, зазначаючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні
дані - на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок      , аркуш      ».

У разі необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації в роботі використовують примітки. Примітка розташовується безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки.

Приклад

Примітка._______________________________

Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою.

Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки.

Приклад

Примітка:

1. __________________________________________________________
2. __________________________________________________________

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти висновками, які позначають надрядковими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки. Текст, виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання роботи через один інтервал, за машинного способу - з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому
вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули повинно
бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули та рівняння
складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння,
відокремлених крапкою, та зазначається на рівні формули або рівняння в
дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід
давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом
«де» без двокрапки.     

В додатках можуть бути включені додаткові таблиці, ілюстрації, матеріали, які через великій розмір, специфіку викладання, або форми подання не можуть бути віднесені в основну частину (розрахунки, методика, програма роботи, анкети та ін.).

Додатки слід оформляти як продовження тексту роботи на її наступних сторінках. Вони повинні мати назву.

Назва додатку починається з великої літери симетрично відносно тексту сторінки. Посередині сторінки над назвою повинно бути написано слово "Додаток" і велика літера, яка позначає додаток. Додатки слід  позначати послідовно великими літерами українського алфавіту, за винятком Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.

Статут підприємства, зразки наказів та іншу документацію підприємства слід оформляти як додаток.

Робота повинна починатися з титульного аркуша. На окремому аркуші слід викласти зміст роботи, де повинні бути вказані назви розділів і підрозділів і відповідні їм сторінки роботи.

При написанні роботи магістрант повинен творчо використовувати інформацію, що подається в літературі, а при використанні матеріалу, окремих результатів, факторів, цифр робити посилання на відповідне джерело.

Посилання на використану літературу можуть бути двох видів: внутрішньотекстові та підстрокові.

У внутрішньотекстових посиланнях на джерело, що включається у список використаних джерел, після згадування про нього або після цитати з нього у прямих дужках вказують номер, під яким воно значиться у списку використаних джерел, і конкретні сторінки джерела. Наприклад: Ф. Котлер [10, с. 99].

У підстрокових посиланнях наводять повністю бібліографічний опис джерела, на яке робиться посилання, і розташовується воно у нижній частині сторінки під текстом. Наприклад, у тексті: Віханський вважає: “Внутрішнє середовище аналізується за наступними напрямками..."; в посиланні:

Виханский О. С. Стратегическое управление. -М.: МГУ,1995- с.17.

Список джерел, що використовувалися при написанні роботи відображає
міру опанування магістром даної проблеми. При складені списку джерел треба
дотримуватися вимог, що пред'являються до їх оформлення. У якості зразку
студенти можуть використовувати наведений наприкінці даних методичних
рекомендацій список джерел інформації, що рекомендуються використовувати
при написанні роботи.

ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ  РОБОТИ

В процесі виконання роботи студент повинен здійснювати підбір та вивчення спеціальної та методичної літератури, проводити теоретичні та практичні дослідження, одержувати індивідуальні консультації у наукового керівника з проблемних питань.

По завершенні кожного розділу роботи студент заслуховується на кафедри із доповіддю за результатами проведеного дослідження. Це дозволяє своєчасно корегувати напрямки та зміст дослідження, виявити відхилення віл графіку виконання робота, а також активізувати наукову діяльність  студента.

Виконана робота у чернетковому варіанті подається науковому керівнику не пізніше як за 1 місяця до терміну захисту.

Після доопрацювання завершена  робота, підписана студентом, подається науковому керівнику..

У   процесі   підготовки до   захисту   студент   повинен   підготувати доповідь, яка містить результати теоретичних і практичних досліджень, що проводилися   у      роботі   (тривалість   доповіді — 5 хвилин), комп'ютерну презентаційну програму (виконану у редакторі Роwег Роіnt).

 

 

V.   РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ

“ Функціональне  управління ”

 

        

          1. Модель загального управління організацією.

2. Прийняття управлінських  рішень у процесу управління організацією.

  3. Планування як функція  управління в діяльності організації.

  4. Управління  людськими ресурсами в організації.

  5. Контроль як функція  управління в діяльності організації.

  6. Інформаційне забезпечення у процесу управління організацією.

  7. Організаційне проектування в системі  управління організацією.

  8. Мотивація як функція  управління в діяльності організації.

            9. Інноваційне управління в організації.

           10. Соціальна відповідальність в управлінні сучасною організацією.

           11. Маркетингове управління  в організації.

           12. Фінансове управління   в організації.

 13. Комунікація  у процесу управління організацією.

           14. Операційне управління   в організації.

          15. Ситуаційне  управління   в організації.

          16. Методи управління в організації.

          17. Управління змінами в організації.

          18. Управління конфліктами в організації.

19. Адміністративний менеджмент як один з підходів управління   в організації.

20. Організація  як функція  управління в діяльності організації.

21.  Керівництво як функція  управління в діяльності організації.

          22.  Реінженіринг бізнес процесів або реструктуризація як один із сучасних підходів управління.

23. Лідерство як функція  управління в діяльності організації.

24. Конкурентне управління організацією.

25. Управління якістю в діяльності організації.

26. Антикризове управління діяльністю підприємства.

27. Економічна ефективність управління організацією.

28. Еволюція теорії управління персоналом організації.

29. Соціальний розвиток трудового колективу

30. Методи організації залучення та відбору кадрів

31. Управління кадровим потенціалом організації.

32. Методи оцінки та атестації кадрів

33. Сучасні методи мотивації та стимулювання праці

34. Система професійного розвитку кадрів: вітчизняний та зарубіжний досвід.

35. Соціотипи та застосування соціонічних моделей особистості.

36. Стратегічне управління персоналом

 

37. Політика управління персоналом

38. Сучасна служба персоналу

39. Управління знаннями працівників.

40. Атестація і сертифікація працівників.

41. Управління трудовою кар'єрою працівників

42. Оцінювання заслуг працівників перед організацією

43. Психологічні аспекти управління персоналом

44. Компетенції менеджера з персоналу

45. Економіка персоналу

 

 

 

 

Затверджено і обговорено на засіданні кафедри

протокол № 5 від 6 листопада 2014 р.

Зав. кафедри __________________________________ проф. Грозний І.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

 

 

Титульний аркуш курсової  роботи

 

 

 

_____________________________________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

_____________________________________________________________________________________________

(повна назва кафедри, циклової комісії)

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з ___________________________________________________________

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

 

 

 

 

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

 __________________________________

 

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)  

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

 

 

 

 

                                                                     Члени комісії          ________________  ___________________________

                                                                                                                                             (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                      ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                                                                                ________________  ___________________________

                                                                                                                                              (підпис)                         (прізвище та ініціали

 

 

 

 

 

                                                                        м. _________   20 12рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Приклад побудови таблиці

Таблиця ____

Назва таблиці

Шапка   Рядки						Заголовки граф     Підзаголовки граф

        Боковик

(заголовки рядків)             Графи (колонки)

     

Таблиця 2.3

Окремі показники ефективності роботи підприємства

№ п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Квартали			Відхилення, +/-		Темп росту, %
			1 кв.	II кв.	III кв.	II кв.	III кв.	II кв.	III кв.
1	Товарообіг	тис. грн.	2333	2242,9	2561,7	-900,9	315,8	96,1	114,2
2	Дохід валовий із ПДВ	тис. грн.	731,7	702,5	783,8	29,2	81,2	96	111,6
3	Дохід валовий без ПДВ	тис. грн.	627,2	602,2	671,8,	-25	96,6	96,6	111,6
4	Прибуток чистий	тис. грн.	225	304,4	648,7	7,9	334,2	135,3	212.9
5	Середньооблікова кількість персоналу	чол.	275	273	274	-2	1	99,3	100,4
6	Фонд оплати праці	тис. грн.	214	215,5	231,5	1,5	16	100,7	107,4
7	Продуктивність праці	тис. грн.	8,5	8,2	9,3	-0,3	1,1	96,5	113,4
8	Середня заробітна плата	тис. грн.	0,78	0,79	0,85	0,01	0,05	101,3	107,6
9	Прибуток на 1 грн. ФОП	тис. грн.	0,05	0,2	0,4	0,15	0,2	400	200
10	Товарообіг на 1 грн. ФОП	тис. грн.	10,9	10,4	11,1	0,5	0,7	95,4	106,7

 

Зразок оформлення рисунка

Становлення до зміни

"Прихильник"	"Супротивник"
"Пасивний прихильник"	"Небезпечний елемент"

Приймається

 

Не приймається

 

Рис. 2.1.  Матриця "Зміна – опір"

Додаток В

 

Приклади оформлення списку використаної літератури,

який наводять у дипломній роботі

 

Характеристика джерела	Приклад оформлення
Монографії (один, два або три автори)	Бланк И. А. Управление прибылью: - СПб.: Ника-Центр Эльга, 1998. - 543 с.
Чотири автори	Финансовое управление компаний / Дж.В. Смит, Е.В. Кузнецова, С.К. Курочкин, К. Дж. Уолперс / под ред. Е.В. Кузнецовой. - М.: Фонд "Правовая культура", 1995. - 383 с.
П'ять та більше авторів	Финансы предприятий: Тексты лекций / Л.Д. Буряк, Г.Г. Нам, А.Н. Павликовский  и др.; под ред. А.Н. Поддерегина. - К.: Междунар. ун-т финансов, 1998. - 256 с.
Колективне авторство	Діяльність підприємств, які змінили форму власності у 1998 році:  зб. / Держ. ком. статистики України, 1999. - 100 с.
Багатотомні видання	Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. Т 2. - К.: Ника-Центр Эльга,  1999. – 328с.
Перекладні видання	Блех Ю., Гетце У. Инвестиционные расчеты: Пер. с нем. - Калининград: Янтар. сказ, 1997. - 438 с.
Збірники наукових праць	Маркетинг: теорія та практика6 Зб. наук. пр. - К.. КДТЕУ, 1996. - 244 с.
Депоновані наукові праці	Мешков А.З., Константинов  С.Н. Обзор аналитических методов расчета и оптимизации мультиресурсных систем обслуживания / Науч. - произв. корпорации "Киев. ин-т автоматики". - К., 1996. - 44с. - Рус.-Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, № 2210-Ук 96 // Автоматизация производственных процессов. - 1996. - № 2. – С.12
Складові частини книги	Фатхутдинов Р.А. Разработка стратегического управленческого решения // Стратегия менеджмент. - М.: ЗАО "Бизнес-школа":  "Интел-синтез", 1998. - С. 65-113.
Складові частини журналу (стаття)	Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України. - 1996. - № 5. - С. 7-17.
Складові частини Web - сторінки, сайту	Афанасьев А. Методы управления документооборотом в организации. - 2000 // http: // www. citforum. ofis / 104. shtml