Гігієна та екологія 29.09.2015 01:41

 

 

4. Підчас гігієнічного обстеження стоматологічного кабінету встановлено: температура повітря + 15°С, швидкість руху повітря 0,01 м/с, вологість 50%. Яким чином буде впливати мікроклімат приміщення на тепловіддачу лікаря-стоматолога?

         А. Посиленням випаровування;          В. Послабленням випромінювання;

C. Посиленням випромінювання;       D. Послаблення випаровування;

Е. Посилення конвекції.

5. Зубний технік, працюючи в ливарні зубо-технічної лабораторії в умовах високої температури повітря, у халаті з тканини, яка має низьку повітропроникність, в кінці робочого дня відчув м’язову слабкість, неприємне відчуття жару, спрагу, головокружіння. При госпіталізації – температура тіла 40⁰С, частота пульсу вдвічі перевищує фізіологічну норму, дихання поверхневе. Про яке захворювання найімовірніше свідчить така клінічна картина?

А. Тепловий удар;                          В. Сонячний удар;         C. Судомна хвороба; 

D. Висотна хвороба;               Е. Гірська хвороба.

Тема 5. Гігієнічна оцінка повітряного середовища приміщень (визначення концентрації СО₂, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень)

 

Актуальність теми

Вуглекислий газ та окиснюваність повітря є чутливими непрямими показниками антропогенного забруднення повітря за якими можна судити про санітарний стан повітря приміщень. Широке застосування і розповсюдження хімічних сполук, у тому числі в стоматології, призводить до забруднення повітря громадських і виробничих приміщень та негативного впливу на стан здоров’я людей, знижує їхню працездатність. Значна частка захворювань припадає на хвороби пилової та хімічної етіології, в тому числі персоналу стоматологічних кабінетів та зубо-технічних лабораторій.

Гігієнічна оцінка природної та штучної вентиляції є важливою передумовою забезпечення оптимального хімічного складу повітря приміщення.

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічне значення компонентів повітря приміщень різного призначення та хімічних факторів виробничого середовища.

Засвоїти принципи методів визначення вуглекислого газу у повітрі, окиснюваності повітря та методи дослідження ефективності вентиляції приміщень.

Вміти проводити гігієнічну оцінку стану повітряного середовища приміщень різного призначення, ефективності вентиляції приміщень і розробляти заходи з профілактики забруднення повітряного середовища приміщень.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати хімічний склад і фізіологічне значення окремих компонентів атмосферного повітря: кисню, азоту, вуглекислого газу (нормальна фізіологія).

Знати агрегатні стани речовин, поняття про аерозоль (фізколоїдна хімія).

Вміти провести кількісний та якісний аналіз хімічних речовин в повітрі (фізика, хімія).

 

Зміст теми

Джерела забруднення повітря приміщень комунально-побутового, громадського, виробничого призначення та приміщень лікувально-профілактичних закладів, в тому числі стоматологічного профілю. Критерії та показники забруднення повітря (фізичні, хімічні, бактеріологічні). Окиснюваність повітря та діоксид вуглецю як чутливі непрямі показники антропогенного забруднення повітря. Вплив різних концентрацій вуглекислого газу на організм людини. Принцип визначення вуглекислого газу в повітрі приміщень за методом Лунге-Цекендорфа.

Хімічні фактори виробничого середовища. Виробнича токсикологія. Поняття про токсичність і небезпечність речовин, кумуляцію та її види. Віддалені наслідки впливу шкідливих речовин на організм людини (онкогенна, мутагенна, гонадотоксична, тератогенна та ембріотоксична дії) та алергенна дія, їхня профілактика.

Виробничий пил, його класифікація, профілактика шкідливої дії. Біологічні фактори у виробництві, профілактика їхньої несприятливої дії.

Вентиляція приміщень, її види, гігієнічне значення вентиляції приміщень. Показники ефективності вентиляції. Необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, методи визначення. Кондиціонування повітря. 

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 131-137.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 79-85, 438-490.

Додаткова:

1. Загальна  гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 59-66, 294-318.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 1999.- С. 74 – 82, 308 – 310, 490-515. 
3. Никберг И.И. Гигиена больниц. – К.: Здоров’я, 1993, с. 215-221.
4. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г. Гончарук, Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 357-378, 412-434.

Завдання  для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. 1.   Джерела забруднення повітря приміщень комунально-побутового, громадського, виробничого призначення та приміщень лікувально-профілактичних закладів, в тому числі стоматологічних кабінетів, зубо-технічних лабораторій.
2. 2.   Критерії та показники забруднення повітря (фізичні, хімічні, бактеріологічні).
3. 3.   Окиснюваність повітря та діоксид вуглецю як чутливі непрямі показники антропогенного забруднення повітря.
4. 4.   Вплив різних концентрацій вуглекислого газу на організм людини. Методика визначення вуглекислого газу в повітрі приміщень за Лунге-Цеккендорфом.
5. 5.   Хімічні фактори виробничого середовища, зокрема стоматологічних кабінетів та зубо-технічних лабораторій.
6. 6.   Поняття про токсичність і небезпечність речовин. Поняття про кумуляцію та її види (матеріальна, функціональна, змішана).
7. 7.   Поняття про віддалені наслідки впливу шкідливих речовин на організм людини (онкогенна, мутагенна, гонадотоксична, тератогенна та ембріотоксична дії) та алергенну дію, їхня профілактика.
8. 8.   Виробничий пил, його класифікація, профілактика шкідливої дії.
9. 9.   Біологічні фактори повітряного середовища у лікувально-профілактичних закладах, у тому числі стоматологічного профілю, профілактика їхньої несприятливої дії.
10. 10.    Вентиляція приміщень у лікувально-профілактичних закладах, у тому числі стоматологічних кабінетів, зубо-технічних лабораторій, її види, гігієнічне значення. Кондиціонування повітря.
11. 11.    Показники ефективності вентиляції. Необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, методи їх визначення.

 

Контрольні тести

1. Гігієнічне значення СО₂  в повітрі приміщення:

а) непрямий показник антропогенного забруднення повітря приміщень; б) непрямий  показник забруднення повітря приміщень відпрацьованими газами автотранспорту; в) прямий показник забруднення повітря приміщень; г) регулятор дихального центру; д) непрямий показник забруднення атмосферного повітря.

2. Смертельна концентрація СО₂ у повітрі приміщень становить:

а) 1 %;   б) 3 %;   в) 5 %;    г) 7-8 %;  д) 10-12 %

3. Реакція визначення СО₂  за Лунге-Цеккендорфом базується на його взаємодії з:                   а) Na₂СО₃ ;   б) Ba(СО₃ )₂;   в) Ba(OH)₂;   г) NaHСО₃ ;   д) BaCl_2.

4. Що таке окиснюваність повітря?

а) кількість кисню в мг, що необхідна для  окислення  органічних речовин в 1 м³ повітря за допомогою титрованого розчину біхромату калію К₂Сr₂О₇; б) кількість біхромату калію у мг, що окислює органічні речовини в 1 м³ повітря; в) кількість КМnO₄ в мг, що окислює органічні речовини в 1 м³ повітря; г) кількість СО_2, що міститься в 1 м³ повітря приміщень; д) максимальна концентрація антропотоксинів в 1 м³ повітря.

5. Основним стоматологічним симптомом отруєння свинцем є:

а) ерозії слизової оболонки ротової порожнини; б) кровоточивість ясен; в) крапкові крововиливи на слизовій оболонці щік і м’якого піднебіння; г) облямівка на яснах синюватого кольору; д) сіра кайма на яснах.

6. Основним стоматологічним симптомом отруєння ртуттю є:

а) сіра кайма на яснах; б) кровоточивість ясен; в) ерозії слизової оболонки ротової порожнини; г) облямівка на яснах синюватого кольору; д) крапкові крововиливи на слизовій оболонці щік і м’якого піднебіння.

7. До віддалених наслідків впливу токсичних речовин належать:

а) резорбтивна дія; б) ембріотоксична дія; в) місцева подразнювальна дія; г) мутагенна дія; д) кумулятивна дія; е) канцерогенна.

8. У ливарні стоматологічної лабораторії концентрація кремнійвмісного пилу розміром 5 мкм перевищує гігієнічний норматив у 4 рази. Це може сприяти розвитку?

а) ангіни; б) гострого респіраторного захворювання; в) бронхіту; г) пневмонії;
д) пневмоконіозу.

9. Який вид  пилу характеризується  найбільшою фіброгенною активністю?

а) з вільним оксидом кремнію; б) з оксидом заліза; в) чистий вугільний; г) з металічним алюмінієм; д) органічний.

 

Контрольні задачі

1. Частота дихання дорослої людини в стані спокою становить 18/хв, об’єм кожного видиху 0,5 л, середня частка СО₂ у видихуваному повітрі становить 4,18 %. Розрахувати годинний об’єм повітря, який видихає людина і вміст у ньому вуглекислого газу
2. Після роботи в полімеризаційній зубо-технічної лабораторії у лікаря-стоматолога з’явилися головний біль, слабкість. При лабораторному дослідженні в крові визначено карбоксигемоглобін. Дайте гігієнічну оцінку щодо якості повітряного середовища приміщення.
3. У лікарняній палаті хірургічного відділу окиснюваність повітря дорівнює 8 мг О₂/м³, концентрація СО₂ – 0,007%, загальне мікробне обсіменіння – 1500 у м³). Дайте санітарно-гігієнічне заключення щодо стану повітряного середовища лікарняної палати, запропонуйте заходи покращення його якості.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Визначити концентрацію вуглекислого газу в лабораторії за методом Лунге-Цеккендорфа і зробити гігієнічний висновок стану повітря.

2. Ознайомитись з принципом визначення фактичної та необхідної кратності повітрообміну.

3. Розв’язати ситуаційну задачу.

Задача. Площа стоматологічного кабінету 27 м², висота 3,3 м. Вміст СО₂ в повітрі становить 1,5%о. У приміщенні знаходяться четверо стоматологів та четверо пацієнтів. Кожен з присутніх виділяє упродовж однієї години 23 л СО₂. За отриманими результатами дати гігієнічну оцінку повітрообміну.

4. Ознайомитись з принципом методу визначення хімічних речовин у повітрі за допомогою газоаналізатора УГ-2 та методом визначення концентрації пилу в повітрі гравіметричним методом.

5. Ознайомитись з принципом визначення мікробного обсіменіння повітряного середовища приміщень за допомогою приладу Кротова.

6. Розв’язати ситуаційну задачу.

Задача. В повітрі ливарні зубо-технічної лабораторії кількість кремнійвмісного пилу розміром 5мкм у кілька раз перевищує норму, вміст СО₂ становить 2 %, ртуті – 0,001 мг/м³ (ГДК – 0,01 мг/м³ ), свинцю – 0,001 мг/м³ (ГДК – 0,01 мг/м³ ), окиснюваність – 8 мг/м³, загальне мікробне обсіменіння – 3500 у м³, кількість гемолітичного стафілококу – 24 у м^3. 

1)    дати гігієнічну оцінку стану повітря виробничого середовища;

2)    вказати, яке захворювання може розвинутись;

3)    запропонувати заходи покращення стану повітря виробничого середовища.

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Тестові завдання:

1. До лікаря стоматолога звернувся чоловік 40 років, що працює в стоматологічній лабораторії зубним техніком зі скаргами на кровоточивість ясен, псування зубів. Об’єктивно ― на яснах облямівка синюватого кольору, гінгівіт, стоматит. Яка речовина імовірно може викликати цей симптомокомплекс?

A. Оксид вуглецю;                B. Марганець; 

C. Свинець;                            D. Ртуть;                                E. Гіпс.

2. У стоматологічному кабінеті необхідно провести визначити рівень антропогенного забруднення повітряного середовища. Який з наведених показників є найбільш чутливим непрямим показником?

A. Концентрація СО₂;         

B. Загальна кількість мікроорганізмів;

C. Кількість стрептококів;  

D. Вміст сірководню;      

E. Вміст аміаку.

3. У зубо-технічній лабораторії необхідно визначити кратність повітрообміну у витяжній шафі, в якій планується проводити роботу з амальгамою. Який прилад для цього слід використати?

A. Аерометр;               B. Актинометр;                     C. Анемометр;  

D. Аспіраційний психрометр;                          E. Кататермометр.

4. У кабінеті ортопедичної стоматології готуються пломби із використанням амальгами. Який тип вентиляції найдоцільніше застосувати у цьому разі?

A. Припливну вентиляцію;     B. Кондиціонер;     C. Витяжну шафу;

D. Місцевий відсмоктувач;       E. Витяжну парасолю.

5. У стоматологічній лабораторії необхідно визначити експрес-методом наявність ртуті у повітрі робочої зони. Який прилад для цього слід використати?

А. УГ-2;            В. Апарат Мігунова;             С. Станційний психрометр; 

D. Апарат Кротова;                     Е. Актинометр.

 

Контрольні завдання

Задача 1. У повітрі робочої зони стоматологічної лабораторії вміст пилу розміром 6 мкм перевищує гігієнічний норматив у 5 разів, концентрація парів ртуті – у 8 разів. Дайте мотивоване санітарно-гігієнічне заключення щодо ступеня забруднення повітря та запропонуйте заходи профілактики забруднення повітря.

Задача 2. Площа групової дитячого садку 40 м², висота 3,2 м, кратність повітрообміну становить 2,6. Визначити, чи можуть 25 дітей одночасно знаходитися у цьому приміщенні.

 

 

Тема 6. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їхня профілактика

 

Актуальність теми

Вода, яка відповідає гігієнічним вимогам, відіграє позитивну роль у збереженні та зміцненні здоров’я людей, у створенні належних санітарно-побутових умов. Вміння оцінити якість питної води за результатами аналізу дозволить вирішити питання можливості її використання населенням, запобігає виникненню та поширенню захворювань інфекційної та неінфекційної природи.

тривале вживання води в якій вміст фтору перевищує гігієнічний норматив чи знаходиться у концентрації нижче фізіологічної потреби може привести до розвитку ендемічних захворювань – флюорозу чи карієсу відповідно.

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічне значення води (фізіологічне, ендемічне, епідеміологічне, токсикологічне, господарсько-побутове).

Знати гігієнічні вимоги до питної води.

Засвоїти основні принципи профілактики карієсу, флюорозу зубів у населення.

Вміти за результатом лабораторного аналізу оцінити якість питної води.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати фізичні та хімічні властивості води (неорганічна хімія). Фізіологічне та біохімічне значення води для організму людини (нормальна фізіологія, біохімія).

 

Зміст теми

 

Гігієнічні вимоги до якості питної води централізованого господарсько-питного водопостачання (ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» № 400, 2010р.). Методи поліпшення якості питної води та методи знезаражування води. Захворювання, спричинені особливостями макро- та мікроелементного складу води (ендемічний флюороз, карієс, ендемічний зоб, водно-нітратна метгемоглобінемія), умови виникнення та їхня профілактика. Джерела забруднення води. Інфекційні захворювання, збудники які передаються з водою (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.).

Принципи визначення вмісту фтору в питній воді, оцінка отриманих даних. Значення фторування і дефторування води для профілактики карієсу та флюорозу зубів.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 178-219.
2. Даценко І.І. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології./ Даценко І.І., Габович Р.Д. // – К.: Здоров’я, 2004. – С. 141-204.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів, Світ, 2001. – С. 104-128.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 159-175, 185-209, 222-248.
3. ДСАНПІН “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” № 400, 2010 р.
4. Гигиенические критерии состояния окружающей среды: Совмест. изд. Программы ООН по окружающей среде и Всемир. орг. здравоохранения. – Вып. 36: Фтор и фториды / Пер. с англ. – М.: Медицина. – 1989. – С. 94.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

контрольні питання

1. Гігієнічні вимоги до якості питної води централізованого господарсько-питного водопостачання ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» № 400, 2010р.: 1) показники епідемічної безпеки питної води; 2) показники санітарно-хімічної безпечності та якості питної води ; 3) показники радіаційної безпечності питної води; 4) показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води.
2. Методи поліпшення якості питної води та методи знезаражування води.
3. Роль води і умов водопостачання у розповсюдженні неінфекційних захворювань.
4. Ендемічний флюороз, його стадії, методи профілактики.
5. Карієс, умови його виникнення та заходи профілактики.
6. Захворювання, спричинені природними особливостями макро- та мікроелементного складу води (ендемічний зоб, водно-нітратна метгемоглобінемія). Заходи профілактики.
7. Захворювання, які викликані токсичними елементами техногенного походження, умови їхнього виникнення та заходи профілактики.
8. Роль води і умов водопостачання в розповсюдженні інфекційних захворювань (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.), їхня профілактика.

 

 

 

Контрольні тести

1. Недостатнє надходження з водою якої речовини може призвести до виникнення ендемічного карієсу:

а) збільшення свинцю; б) збільшення молібдену; в) збільшення фтору; г) зменшення фтору; д) зменшення йоду.

2. Надмірне надходження з водою якої речовини може призвести до виникнення ендемічного флюорозу:

а) збільшення свинцю; б) збільшення молібдену; в) збільшення фтору; г) зменшення фтору; д) зменшення йоду.

3. Вміст у воді залишкового вільного хлору повинен становити не більше?

а) 0,5 мг/дм³; б) 0,09 мг/дм³; в) 0,05 мг/дм³; г) 0,1 мг/дм³; д) 0,3 мг/дм³.

4. При якій кількості фтору у питній виникає ймовірність розвитку карієсу у населення, що проживає у I – II кліматичному поясі?

а) 0,05 мг/дм³; б) 0,8 мг/дм³; в) 1,5 мг/дм³; г) 3,8 мг/дм³; д) 6,3 мг/дм³.

5. Прикарпатський геохімічний регіон характеризується:

а) надлишком йоду та фтору; б) надлишком йоду та нестачею фтору; в) надлишком фтору; г) недостатністю йоду; д) недостатністю фтору та йоду.

6. Плямистість зубів пов’язана з:

а) недостатнім надходженням в організм кальцію; б) недостатнім надходженням в організм фтору; в) надлишковим надходженням в організм кальцію і фосфору; г) надлишковим надходженням в організм йоду; д) надлишковим надходженням в організм селену; е) надлишковим надходженням в організм фтору.

7. Яке захворювання може виникнути із збільшеним вмістом алюмінію у питній воді?         а) водно-нітратна метгемоглобінемія; б) карієс; в) флюороз; г) хвороба Альцгеймера; д) сечокам’яна хвороба.

8. Яке захворювання може виникнути із підвищеною загальною жорсткістю питної води?         а) водно-нітратна метгемоглобінемія; б) карієс; в) флюороз; г) хвороба Альцгеймера; д) сечокам’яна хвороба.

9. Для яких хвороб характерний водний шлях передачі:

а) лептоспіроз; б) туляремія; в) гепатит А; г) гепатит В; д) дизентерія;  е) черевний тиф;  є) грип.

10. Число бактерій в 1 см³ води (ЗМЧ), що досліджується, повинно становити не більше:                а) 1;  б)  10;  в) 50;  г) 100;  д) 300.

11. Виберіть з перерахованого показники санітарно-хімічної безпечності та якості питної води:        а) каламутність; б) загальне мікробне число; в) хлор залишковий вільний; г) свинець; д) нітрати; е) хлороформ.

12. Які речовини можуть утворюватись у воді при знезаражуванні води методом озонування?

а)  кетони;  б) хлорфеноли;  в) формальдегіди;  г) толуол;  д) кисень.

 

Контрольні задачі

1. Для питного водопостачання використовують воду, яка містить 20,5 мг/дм³ нітратів, 0,2 мг/дм³ фтору, заліза 0,2 мг/дм³, загальна жорсткість – 7 ммоль/дм³, загальне мікробне число – 110 КУО/см³, загальні коліформи – 10 КУО/см³. Оцініть придатність питної води.

2. Для питного водопостачання використовують воду, яка містить 15 мг/ дм³ нітратів, 3,5 мг/дм³ фтору, міді 0,9 мг/дм³, загальна жорсткість –5 ммоль/дм³, смак – 4 бали, кишкові гельмінти – 3 у 50 м³, E.coli – 50 КУО/100см³. Оцініть придатність питної води.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Ознайомитись із державними санітарними нормами та правилами “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” (ДСанПіН 2.2.4-171-10)

2. Ознайомитись із принципом методу визначення вмісту фтору у воді.

3. Скласти структунологічну схему заходів для покращення якості питної води

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

         Задача. У мешканців селища виявлено пігментованість емалі зубів, яка проявляється появою крейдоподібних, жовто-коричневих плям, спостерігаються випадки генералізованого остеосклерозу з кальцифікацією міжхребцевих зв'язок. Виникнення цих симптомів пов’язують із споживанням води з артезіанської свердловини. При лабораторному дослідженні проби води встановлено: залізо – 0,004 мг/дм³, фтор – 5 мг/дм³, нітрати – 47 мг/дм³, свинець – 0,001 мг/дм³, натрій – 15 мг/дм³, сульфати – 200 мг/дм³.

1. Вміст у воді якого хімічного елементу не відповідає нормативам   ДСанПіН № 400, 2010 р?

2. До якого захворювання може призвести вживання такої води?

3. Укажіть, як покращити якість цієї води.

 

Тестові завдання

1. Результати аналізу проб питної води за показниками фізіологічної повноцінності її мінерального складу такі: сухий залишок – 500 мг/дм³, загальна жорсткість – 1,8 ммоль/дм³, лужність загальна – 4,5 ммоль/дм³, магній – 50 мг/дм³, фтор – 0,4 мг/дм³. Концентрація якого з показників досліджуваного взірця води нижча мінімально необхідного для біологічної потреби організму?

А. Мінералізації загальної;           

В. Лужності загальної;

С. Загальної жорсткості;               

D. Магнію;                  

Е. Фтору.

2. При санітарно-гігієнічному обстежені вододжерела (ІІ кліматичний район), яке використовується для потреб стоматологічної поліклініки було встановлено: вміст заліза – 0,2 мг/дм³, свинцю – 0,01 мг/дм³, фтору – 2,7 мг/дм³, загальна жорсткість 5,0 ммоль/дм³. Який спеціальний метод поліпшення якості питної води доцільно використати для усунення можливого негативного впливу такої води на організм?

А. Знезалізнення;         

В. Фторування;           

С. Пом’якшення

D. Опріснення;                 

Е. Дефторування.

3. При лабораторному дослідженні води централізованого водопостачання було виявлено вміст арсену становить 0,01 мг/дм³, свинцю – 0,04 мг/дм³, нітратів – 20 мг/дм³, фтору – 1,1 мг/дм³, окиснюваність – 4,0 мг/дм³. Який із  токсикологічних показників хімічного складу води перевищує нормативи для водопровідної води?

А. Арсен;                         

В. Свинець;  

С. Нітрати;                      

D. Фтор;                               

Е. Окиснюваніть.

4. Для водоспоживання використовують воду, яка містить 0,01 мг/дм³ алюмінію, 30 мг/дм³ нітратів, 1,0 мг/дм³ фтору, 0,9 мг/дм³ свинцю, загальна жорсткість – 3 ммоль/дм³. Яке захворювання ймовірно може виникнути при довготривалому вживання такої води?

А. Сатурнізм;              

В. Сечокам’яна хвороба;

С. Водно-нітратна метгемоглобінемія;  

D. Флюороз;               

Е. Карієс.

5. Лабораторним дослідженням водогінної води в населеному пункті М. було встановлено: залізо загальне 0,2 мг/дм³, нітрати – 90 мг/дм³, фтору – 1,5 мг/дм³, E coli та ЗМЧ – відсутні у 100см³, патогенні кишкові найпростіші – відсутні у 50 дм³, залишковий вільний хлор – 0,2 мг/дм³. Яке захворювання ймовірно може виникнути при довготривалому вживання такої води?

А. Гемосидероз;          

В. Нітратна метгемоглобінемія;

С. Рак шлунка;            

D. Флюороз;      

Е. Карієс.

 

 

Додаток 1

Нормативи для питної води

(Витяг з наказу МОЗ України N 400 від 12.05. 2010 р.

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА ."Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10))

Показники епідемічної безпеки питної води

№ з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Водопровідна вода
1	2	3	4
	1. Мікробіологічні показники
1.	Загальне мікробне число	КУО/см3	< 100
2.	Загальні коліформи	КУО/100 см3	відсутність
3.	E.coli	КУО/100 см3	відсутність
4.	Ентерококи	КУО/100 см3	відсутність
5.	Патогенні ентеробактерії	наявність в 1 дм3	відсутність
6.	Коліфаги	БУО/дм3	відсутність
7.	Ентеровіруси, аденовіруси, антигени ротавірусів, реовірусів, вірусу гепатиту А та інші	наявність в 10 дм3	відсутність
2. Паразитологічні показники
8.	Патогенні кишкові найпростіші: ооцисти криптоспоридій, ізоспор, цисти лямблій, дизентерійних амеб, балантидія кишкового та інші	клітини, цисти в 50 дм3	відсутність
9.	Кишкові гельмінти	клітини, яйця, личинки в 50 дм3	відсутність

 

Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води

N з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Водопровідної  води
1	2	3	4
1. Органолептичні показники
1	Запах:	бали	≤ 2
2	Забарвленість	градуси	≤ 20
3	Каламутність	нефелометрична одиниця каламутності  (1 НОК = 0,58 мг/дм3)	≤ 1,0
4	Смак та присмак	бали	≤ 2
2. Фізико-хімічні показники
а) неорганічні компоненти
5	Водневий показник	одиниці pH	6,5 - 8,5
6	Залізо загальне	мг/дм3	≤ 0,2
7	Загальна жорсткість	ммоль/дм3	≤ 7,0
8	Марганець	мг/дм3	≤0,05
9	Мідь	мг/дм3	≤ 1,0
10	Поліфосфати  (за PO43-)	мг/дм3	≤ 3,5
11	Сульфати	мг/дм3	≤ 250
12	Сухий залишок	мг/дм3	≤ 1000
13	Хлор залишковий вільний	мг/дм3	≤ 0,5
14	Хлориди	мг/дм3	≤ 250
15	Цинк	мг/дм3	≤ 1,0
б) органічні компоненти
16	Хлор залишковий зв'язаний	мг/дм3	≤ 1,2
3. Санітарно-токсикологічні показники
а) неорганічні компоненти
17	Алюміній	мг/дм3	≤ 0,20
18	Амоній	мг/дм3	≤ 0,5
19	Діоксид хлору	мг/дм3	≤ 0,1
20	Кадмій	мг/дм3	≤ 0,001
21	Кремній	мг/дм3	≤ 10
22	Миш'як	мг/дм3	≤ 0,01
23	Молібден	мг/дм3	≤ 0,07
24	Натрій	мг/дм3	≤ 200
25	Нітрати (по NO3)	мг/дм3	≤ 50,0
26	Нітрити	мг/дм3	≤ 0,5
27	Озон залишковий	мг/дм3	0,1 - 0,3
28	Ртуть	мг/дм3	≤ 0,0005
29	Свинець	мг/дм3	≤ 0,010
30	Фториди	мг/дм3	для кліматичних зон:  IV ≤ 0,7  III ≤ 1,2  II ≤ 1,5
31	Хлорити	мг/дм3	≤ 0,2
б) органічні компоненти
32	Поліакриламід залишковий	мг/дм3	≤ 2,0
33	Формальдегід	мг/дм3	≤ 0,05
34	Хлороформ	мкг/дм3	≤ 60
в) інтегральний показники
35	Перманганатна окиснюваність	мг/дм3	≤ 5,0

Показники питомої сумарної альфа- і бета-активності питної води

 

№ з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1	Сумарна альфа-активність	Бк/дм3	0,1
2	Сумарна бета-активність	Бк/дм3	1,0

 

Радіаційні показники безпечності питної води

 

N з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1	Сумарна активність природної суміші ізотопів U	Бк/дм3	≤ 1
2	Питома активність 226Ra	Бк/дм3	≤ 1
3	Питома активність 228Ra	Бк/дм3	≤ 1
4	Питома активність 222Rn	Бк/дм3	≤ 100
5	Питома активність 137Cs	Бк/дм3	≤ 2
6	Питома активність 90Sr	Бк/дм3	≤ 2

 

Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води

 

№ з/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Нормативи
1.	Загальна жорсткість	ммоль/дм3	1,5 - 7,0
2.	Загальна лужність	ммоль/дм3	0,5 - 6,5
3.	Йод	мкг/дм3	20 - 30
4.	Калій	мг/дм3	2 - 20
5.	Кальцій	мг/дм3	25 - 75
6.	Магній	мг/дм3	10 - 50
7.	Натрій	мг/дм3	2 - 20
8.	Сухий залишок	мг/дм3	200 - 500
9.	Фториди	мг/дм3	0,7 - 1,2

 

 

Тема 7. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очищення населених місць

 

Актуальність теми

Ґрунт як складова біосфери відіграє одну з провідних ролей у формуванні санітарного благополуччя та здоров'я населення. Він є головним чинником формування природних і штучних біогеохімічних провінцій; визначає кількість, різноманітність та якість продуктів харчування; від його фізико-хімічних властивостей залежить формування складу підземних вод; він може бути чинником поширення інфекційних хвороб та інвазій; є найпридатнішим природним  середовищем для знешкоджування рідких і твердих відходів.

Санітарне очищення населених місць (збирання, видалення, знезаражування та утилізація відходів, що забруднюють ґрунт) має важливе значення для збереження здоров’я населення та упорядкування території.

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічне, епідеміологічне, токсикологічне значення ґрунту, показники гігієнічної оцінки санітарного стану ґрунту.

Вміти дати гігієнічне заключення про санітарний стан ґрунту за даними санітарного обстеження ділянки, результатами лабораторного аналізу проб та ситуаційними задачами.

Ознайомитися із основними принципами, етапами та методами очищення населених місць від твердих та рідких відходів при вивізній та каналізаційній системі очищення.

 

Базові знання, вміння та навики

Біологічне значення ґрунту (біологія).

Забруднення та самоочищення ґрунту, роль ґрунту у поширенні інфекційних захворювань та геогельмінтозів інвазій (біологія, мікробіологія).

 

Зміст теми

Ґрунт як фактор навколишнього середовища. Гігієнічне значення ґрунту. Класифікація ґрунтів за механічним складом. Показники, що характеризують фізичні властивості ґрунту: пористість, фільтраційна властивість, вологоємність, гігроскопічність, капілярність, їхнє гігієнічне значення. Джерела забруднення ґрунту. Показники забруднення ґрунту екзогенними хімічними речовинами. Біогеохімічні провінції та ендемічні захворювання. Показники епідемічної безпеки ґрунту. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту за комплексом показників.

Системи очищення населених місць, гігієнічна характеристика методів очищення від рідких та твердих відходів. Лікарняні відходи, їхнє знезараження та утилізація. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очищення населених місць.

 

Рекомендована література

Основна

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 210-224.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004. – С. 205-230.

Додаткова

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко. – Львів; Світ, 2001. – С. 128-139.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.; Здоров’я, 1999. – С. 220-248.
3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко -Львів: Світ, 1992. – С. 79-89. 

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Визначення поняття «ґрунт», його механічна структура, фізичні властивості та хімічний склад.
2. Санітарно-фізичні показники ґрунту: пористість, фільтраційна здатність (водопроникність), капілярність, гігроскопічність, повітропроникність, вологоємність ґрунту, їхня  гігієнічне значення, методика визначення.
3. Роль ґрунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій, принципи профілактики.
4. Біогеохімічні провінції та ендемічні захворювання.
5. Джерела забруднення ґрунту. Хімічне та радіоактивне забруднення ґрунту як гігієнічна та екологічна проблема.
6. Показники санітарного стану ґрунту. Гігієнічні нормативи, що регламентують санітарний стан ґрунту (хімічні, бактеріологічні, гельмінтологічні, радіологічні).
7. Принципи очищення населених місць, сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми.
8. Основні системи, методи та способи збирання, транспортування, знезараження, знешкодження рідких та твердих відходів, їх гігієнічна характеристика.
9. Методи і споруди для очищення та знезараження стічних вод окремих об’єктів, зокрема лікувально-профілактичних закладів.

 

Контрольні тести

1. Санітарно-фізичні властивості ґрунту характеризують такі показники:

а) механічний склад; б) капілярність; в) активна реакція; г) вологоємність; д) санітарне число Хлєбнікова.

2. До показників хімічної безпеки ґрунту належать:

а) залишкові кількості пестицидів; б) загальний органічний азот; в) вміст сірчаних сполук; г) вміст рухомих форм важких металів; д) органічний вуглець.

3. До санітарно-хімічних показників епідемічної безпеки ґрунту належать: а) окиснюваність ґрунту; б) загальний органічний азот; в) вміст сірчаних сполук; г) вміст нафти та нафтопродуктів; д) органічний вуглець.

4. Фізична властивість ґрунту піднімати воду з глибини на поверхню називається:

а) гігроскопічністю; б) водопроникністю; в) водоємністю; г) капілярністю;
д) пористістю.

5. Санітарне число ґрунту характеризує:

а) самоочисну здатність ґрунту; б) забруднення ґрунту органічними речовинами; в) забруднення ґрунту сапрофітними мікроорганізмами; г) забруднення ґрунту патогенними мікроорганізмами; д) забруднення ґрунту бактеріями групи кишкових паличок.

6. Хвороба Кашина-Бека виникає унаслідок підвищеного вмісту у ґрунті низки мінеральних речовин (стронцію, заліза, марганцю, свинцю, срібла, фтору) на тлі низького вмісту:

а) фосфору; б) натрію; в) кальцію; г)   магнію; д) цинку.

7. Підвищений вміст у ґрунті молібдену може призвести передусім до виникнення таких захворювань:

а) подагра; б) анемія;   в) рак стравоходу; г) пневмонія; д) гіпертонічна хвороба.

8. Через забруднений ґрунт можуть передаватися такі антропонози:

а) черевний тиф; б) поліомієліт; в) амебіаз; г) лептоспіроз; д) малярія.

9. Забруднений ґрунт є чинником передачі наступних анаеробних інфекцій:

а) правця; б) черевного тифу; в) сибірки; г) ботулізму; д) газової гангрени.

10. У світовій практиці для знищення медико-біологічних відходів перевагу надають таким методам:

а) термічним із спалюванням; б) механічним; в) біотермічним; г) термічним без спалювання; д) хімічним.

 

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

 

1. Розв’язати ситуаційні задачі.

Задача 1. Дані аналізу ґрунту, відібраного з території шкільного майданчика: колі-титр – 0,01, титр анаеробів – 0,001, число яєць гельмінтів – 70 в 1 кг, природний рівень радіаційної активності ґрунту перевищений у 2 рази, вміст свинцю знаходиться на рівні 30 ГДК. Зробити висновок про ступінь забруднення ґрунту.

Задача 2. При лабораторному дослідженні проб ґрунту, відібраних на території населеного пункту, який належить до біогеохімічних провінцій, було виявлено перевищення ГДК водорозчинного фтору, нітратів, ртуті, свинцю та недостатній вміст йоду. Які захворювання можуть спостерігатися поміж мешканців цього населеного пункту та як їм запобігти?

2. Скласти графологічну структуру методів очищення населених місць.

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні задачі

1. При дослідженні ґрунту було виявлено пестициди: карбофос 13 мг/кг (ГДК = 2 мг/кг), ділор 6,5 мг/кг (ГДК = 0,5 мг/кг). Зробити висновок про ступінь забруднення ґрунту пестицидами.

2. При дослідженні ґрунту було встановлено, що природний рівень радіаційної активності перевищений у 1,5 рази. Зробити висновок про санітарний стан ґрунту за показниками радіаційної безпеки.

 

Тестові завдання

1. Для вирішення питання про виділення під забудову земельної ділянки, яка певний час забруднювалась органічними речовинами необхідно визначити ступінь гуміфікації ґрунту. Який із показників для цього слід використати?

А. Колі-титр;                В. Титр анаеробів;

С. Мікробне число;     D. Санітарне число;              Е. БПК

2. При гігієнічній оцінці придатності ґрунту під забудову було встановлено, що вміст важких металів не перевищує ГДК, сумарний показник забруднення хімічними речовинами становить 15, вміст кишкових паличок в 1 г ґрунту – 9 клітин, ентерококів – 8 клітин, патогенних ентеробактерій – 3 клітини. За яким із визначених показників ґрунт не придатний під забудову?

А. Вмістом важких металів;                    В. Кількістю ентерококів;

С. Кількістю кишкових паличок;   

D. Сумарним показником забруднення;

Е. Кількістю патогенних ентеробактерій.

3. При санітарно-гігієнічній оцінці стану ґрунту встановлено, що титр perfringens становить 0,01; колі-титр – 0,5; число яєць гельмінтів в 1 кг    ґрунту – 9; число личинок і лялечок мух на 0,25 м² ґрунту – 7; санітарне число – 0,93. Оцініть зтупінь забрудненняч ґрунту за комплексом отриманих показників.

А. Чистий;                 В. Мало забруднений;                     С. Забруднений;  

D.  Сильно забруднений;                Е.  Надзвичайно забруднений.

4. Унаслідок  багаторічного забруднення довкілля викидами металургійного заводу на прилеглій території сформувалася біогеохімічна провінція. За якою провідною ознакою можна дати їй гігієнічну оцінку?

А. Підвищений рівень захворюваності населення

В. Обмеження умов санітарно-побутового водокористування

С. Погіршення якості продуктів рослинного походження

Д. Накопичення у ґрунті специфічних хімічних речовин

Е. Забруднення атмосферного повітря

5. При будівництві населеного пункту, у якому передбачалось часткове каналізування, постало питання вибору системи видалення відходів. Яку із перелічених нижче систем доцільно застосувати у цьому населеному пункті?

А. Сплавну;              В. Вивізну;               С. Вивізну планово-подвірну;

D. Вивізну планово-поквартиру;                        Е. Змішану.

 

Тема 8. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб у харчових речовинах

 

Актуальність теми

Харчування є одним із найважливіших факторів збереження здоров’я і працездатності людини. Воно повинно компенсувати добові енерговитрати людини з урахуванням віку, статі, стану здоров’я і забезпечувати нормальну життєдіяльність організму за рахунок надходження всіх харчових речовин в оптимальному фізіологічному співвідношенні.

Визначення енерговитрат і фізіологічних потреб в основних харчових речовинах необхідне при складанні добового раціону харчування, адекватного потребам індивідуума і колективу, а також з метою виявлення причин захворювань, що пов’язані з недостатнім або надмірним надходженням харчових речовин.

 

Навчальні цілі

Знати рекомендовані норми потреби в харчових речовинах та енергії для населення України різних вікових груп.

Засвоїти методику визначення добових енерговитрат людини та потреб організму в харчових речовинах.

Вміти визначити індивідуальні енерговитрати, фізіологічні індивідуальні потреби в основних харчових речовинах.

 

Базові знання, вміння та навики

Обмін речовин і енергії. Визначення поняття основного обміну. Енергетичні коефіцієнти білків, жирів, вуглеводів. Методи прямої і непрямої калориметрії для визначення основного обміну. Значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин для організму (нормальна фізіологія, біохімія).

 

Зміст теми

Енергетичні витрати організму, складові сумарних добових витрат енергії людини, енергетичний баланс. Групи фізичної активності працездатного населення. Поняття про коефіцієнт фізичної активності. Рекомендовані величини потреб в енергії та харчових речовинах для різних груп населення України (1999). Методика визначення (розрахункові методи) середньодобових енерговитрат (ВООЗ, 1986) та індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії. Методика розрахунку енерговитрат хронометражно-табличним методом.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 277-287 .
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 287-322.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів, Світ, 2001. – С. 140-146.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 310-393.
3. Гігієна харчування з основами нутриціології / За ред. В.І. Ципріяна. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 51-132.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

контрольні питання

1. Групи працездатного населення в залежності від фізичної активності.
2. Поняття про коефіцієнт фізичної активності.
3. Добові енерговитрати людини, складові добових енерговитрат.
4. Методика визначення основного обміну розрахунковими методами.
5. Методи визначення добових енерговитрат.
6. Методика складання добової хронограми та розрахунку енерговитрат хронометражно-табличним методом.
7. Методика визначення індивідуальних потреб в основних харчових речовинах і енергії для здорової дорослої людини.

8. Норми потреб у харчових речовинах та енергії для різних груп населення України (1999).

 

Контрольні тести

1. За якою групою показників можна розрахувати величину основного обміну людини?

а) маса тіла, вік, зріст; б) маса тіла, зріст, стать; в) вік, зріст, стать; г) маса тіла, вік, стать; д) маса тіла, вік, коефіцієнт фізичної активності; е) маса тіла, зріст, коефіцієнт фізичної активності.

2. Величина основного обміну за 1 годину на 1 кг маси тіла у середньому складає для чоловіків (ккал):   а) 0,1;   б) 1;   в) 5;   г) 10;   д) 100.

3. КФА – це величина, що характеризує співвідношення:

а) загальних добових енерговитрат (ккал) до величини основного обміну, вираженого у ккал/годину; б) основного обміну до величини специфічно-динамічної дії їжі; в) основного обміну до загальних (добових) енерговитрат; г) загальних добових енерговитрат (ккал) до основного обміну, вираженого у ккал/добу; д) добових енерговитрат до величини специфічно-динамічної дії їжі.

4. Специфічно-динамічна дія їжі є найвищою при споживанні:

а) вуглеводів; б) жирів; в) білків; г) харчових волокон; д) вітамінів; е) їжі  рослинного і тваринного походження.

5. Специфічно-динамічна дія їжі у разі змішаного харчування складає від основного обміну (%):   а) 1-2;   б) 3-5;  в)10-15;   г)10-20;   д) 30-40.

6. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону повинні складати білки:     а) 7-10;   б) 10-11;   в)11-13;   г)13-16;   д) 25-30.

7. Яку частку (%) енергоцінності добового раціону повинні складати жири:      а) 10-15;  б) 25-30;  в) 35-40;  г) 45-50;  д) 55-60.

8. Енергетичний коефіцієнт для білків і вуглеводів становить (ккал/г):

а) 3,0;  б) 3,1;  в) 4,0;  г) 4,1;  д) 9,0;  е) 9,3.

9. Енерговитрати організму поповнюються за рахунок надходження в організм:   а) білків; б) жирів; в) жиророзчинних вітамінів; г) водорозчинних вітамінів; д) простих вуглеводів; е) складних вуглеводів; є) мінеральних речовин.

10. Енергоцінність добового раціону харчування чоловіка 75 років у порівнянні з 30-річним повинна бути:    а) більшою на 10 %; б) більшою на 30 %; в) меншою на 10 %; г) меншою на 30 %; д) збігатися.

11. Для дорослої здорової людини рекомендується добова кількість вітаміну С (мг):     а) 20-30;  б) 30-50;  в) 50-70;  г) 70-90;  д) 90-110.

12. Для дорослої здорової людини рекомендується добова кількість кальцію (мг):   а) 1200-1300; б) 1100-1200; в) 1000-1200; г) 900-1000; д) 800-900.

13. Для дорослої здорової людини рекомендується добова кількість йоду (мкг):             а) 50;   б) 100;   в) 150;   г) 200;   д) 250.

14. Для дітей і підлітків рекомендується добова кількість вітаміну D:

а) 4 мкг;  б) 6 мкг;  в) 8 мкг;  г) 10 мкг;  д) 20 мкг.

 

Контрольні задачі

Задача 1. Величина основного обміну медичної сестри складає 1300 ккал, робоча надбавка (професійна і самостійна активність) – 1400 ккал. Визначте добові енерговитрати медичної сестри.

Задача 2. На професійну і самостійну активність лікар-стоматолог витрачає 1100 ккал. Специфічно-динамічна дія їжі складає 130 ккал. Визначте добові енерговитрати лікаря-стоматолога.

Задача 3. Енергоцінність добового раціону харчування студента складає 2200 ккал. Частка енергоцінності за рахунок білків становить 11%. Визначте кількість білка (г) у раціоні. До якої групи фізичної активності належить студент?

Задача 4. Енергоцінність раціону педагога складає 2500 ккал. До складу раціону входить 350 г вуглеводів. Визначте частку (%) енергоцінності раціону за рахунок вуглеводів.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Визначити індивідуальні добові енерговитрати за методикою ВООЗ (кожний студент визначає свої добові енерговитрати):

а) визначити величину основного обміну розрахунковими методами за таблицями і рівняннями Гаріса-Бенедикта;

б) розрахувати загальні добові енерговитрати.

2. Визначити індивідуальні потреби в основних харчових речовинах і енергії.

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

1. Чоловік – 20 років, маса тіла 70 кг, зріст 1,70 м, належить до I групи фізичної активності. Визначити середньодобові енерговитрати та індивідуальні потреби в основних харчових речовинах (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни).

2. Жінка – 32 роки, маса тіла 60 кг, зріст 1,68 м, належить до ІІІ групи фізичної активності. Визначити середньодобові енерговитрати та індивідуальні потреби в основних харчових речовинах (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни).

 

Тестові завдання

1. Енергоцінність добового раціону медсестри складає 2160 ккал, з них за рахунок жирів –  25 %. Скільки грамів жиру міститься в добовому раціоні?

А. 40;         В. 50;          С. 60;        D. 70;          E. 80.

2. Величина основного обміну (ВОО) будівельника 40 років, складає 1700 ккал. Обчисліть його добові енерговитрати (ккал).

А. 2380;     В. 2720;      С. 3230;     D. 3910;      E. 3060.

3. Лікар-хірург 30 років з добовим раціоном харчування отримує  90 мг аскорбінової кислоти, 1,3 мг тіаміну, 2,0 мг рибофлавіну, 3 мкг ціанкобаламіну та 22 мг ніацину. Кількість якого вітаміну потребує корекції?

А. Вітаміну С;             

В. Вітаміну В₁;            

С. Вітаміну В₂;

D. Вітаміну В₁₂;          

E. Вітаміну РР.

4. студент медичного університету 20 років, з добовим раціоном харчування отримує 1200 мг кальцію, 15 мг заліза, 15 мг цинку, 100 мкг йоду та 70  мг селену. Кількість якого мінерального елементу потребує корекції?

А. Кальцію;                  В. Заліза;   

С. Цинку;                     D. Йоду;                                E. Селену.

5. з добовим раціоном дітей 4-6 років, що відвідують дитячий заклад, в організм надходить тіаміну 0,8 мг, фолату 80 мкг, кальцію 800 мг, токоферолу 7 мг, заліза 5 мг. Який нутрієнт не відповідає рекомендованим потребам для дітей цього віку?

А. Кальцій;                   В. Вітамін В₁;    

С. Фолат;                      D. Залізо;                     E. Вітамін Е.

 

Додаток

Методика оцінки енерговитрат (ВООЗ,1986)

Для розрахунку енерговитрат при різній фізичній активності стосовно величини основного обміну (ВОО) розроблено метаболічні константи. Метаболічна константа – це співвідношення енерговитрат на певний вид роботи за 1 хвилину до ВОО, вираженого у ккал/хв, наприклад, ВОО дорівнює 1,08 ккал/хв, а енерговитрати на певний вид роботи складають 3,24 ккал/хв, тоді значення метаболічної константи буде дорівнювати 3,24/1,08=3. Метаболічна константа для сну дорівнює 1, оскільки енерговитрати на сон прирівнюють до ВОО. Величини метаболічних констант (коефіцієнти фізичної активності при різних видах діяльності) виражені як кратні величини основного обміну, включають енерговитрати на незначну рухову активність, м’язовий тонус і специфічну метаболічну реакцію на їжу. У Національних «Нормах фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії для різних груп населення України» (1999) визначення середніх добових енерговитрат проведено за системою ФАО/ВООЗ у вигляді основного обміну з внесенням надбавки на фізичну активність. Коефіцієнт фізичної активності (КФА) є величиною, що отримана при співвідношенні загальних енерговитрат до величини основного обміну.

Орієнтовні ВОО можна розрахувати, виходячи з того, що ВОО для жінок у середньому дорівнює 0,9 ккал/кг маси тіла за годину, для чоловіків - 1ккал/кг/годину або за допомогою рівнянь з урахуванням маси тіла, зросту, віку, зокрема, за рівняннями Гаріса-Бенедикта:

для жінок  ВОО = 655+9,6W+1,8Н - 4,7А;

для чоловіків ВОО = 66+13,7W+5Н - 6,8А,

де W – маса тіла в кг, Н – зріст в см, А – вік в роках.

Для розрахунку загальних середніх добових енерговитрат значення ВОО множимо на КФА. Тоді енерговитрати для I групи фізичної активності будуть дорівнювати 1,4 ВОО, II групи - 1,6 ВОО, III групи -1,9 ВОО, IV групи - 2,3 ВОО (чоловіки) і 2,2 ВОО (жінки).

 

 

Тема 9. Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини і медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами

 

Актуальність теми

Харчовий статус організму є одним із показників оцінки здоров’я. Харчовий статус – це стан організму, який обумовлений харчуванням і характеризується показниками і симптомами, що пов’язані з харчуванням. Вивчення харчового статусу організму дозволяє визначити адекватність харчування людини, виявити схильність організму до виникнення аліментарних і соматичних захворювань з харчовим чинником ризику, внести корекції до раціону харчування для профілактики таких захворювань.

 

Навчальні цілі

Знати основні показники, що характеризують харчовий статус організму, клінічні ознаки основних проявів вітамінної недостатності.

Засвоїти методику вивчення і оцінки харчового статусу.

Вміти оцінити харчовий статус людини, виявляти аліментарні захворювання у тому числі стоматологічні, проводити профілактику порушень здоров’я аліментарного походження.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати і вміти обґрунтувати значення білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів у харчуванні людини та індивідуальні добові потреби в основних нутрієнтах; знати захворювання, що виникають унаслідок недостатнього надходження вітамінів в організм; вміти визначати основні антропометричні показники. Знати вплив нутрієнтів на метаболічні процеси в організмі (нормальна фізіологія, біохімія, гігієна та екологія).

 

Зміст теми

Поняття про харчовий статус організму. Методика вивчення та оцінка харчового статусу. Методика об’єктивного обстеження пацієнта для вивчення і оцінки харчового статусу. Поняття про аліментарні та аліментарно-залежні захворювання, їхня профілактика Вітамінна недостатність, мікроелементози, причини її виникнення, профілактика. Аліментарна профілактика карієсу. Критерії оцінки енергетичної адекватності харчування.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 259-276.
2. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; у 2 кн. – Кн. 1 / Т.І. Аністратенко, Т.М. Білко, О.В. Благодарова та ін.,; За ред. проф. В.І.Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – С. 116-128, 210-224.
3. Даценко І.І., Габович Д.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 287-322.

    Додаткова:

1. Гігієна харчування з основами нутриціології /За ред. В.І.Ципріяна. – К.: Здоров’я, 1999. – С.19-34, С.474-476.
2. Федоренко В.І. Аліментарні, аліментарно-залежні та трансаліментарні захворювання, їх профілактика. Навчально-методичний посібник до практичних занять з розділу гігієни харчування для студентів медичного факультету та лікарів-інтернів. Львів. – 1999. – 48 с.
3. Ванханен. В.В., Ванханен В. Д., Ципріян В.І. Нутріціологія. Підручник. – Донецьк. – 2001. –С.95-123.
4. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії / Наказ МОЗ України № 272. – К. , 1999. – 10 с.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про звичайний, оптимальний, надмірний, недостатній харчовий статус.
2. Показники оцінки харчового статусу.
3. Гіпо- і гіпервітамінози, клінічні ознаки вітамінної недостатності, причини виникнення, профілактика.
4. Оцінка вітамінної адекватності харчування. Принципи визначення С-вітамінної недостатності за резистентністю капілярів (манометром Матуссіса або Нестерова), язиковою або внутрішньошкірною пробою з реактивом Тільманса.
5. Критерії оцінки енергетичної адекватності харчування.
6. Оцінка стану харчування за біомас-індексом (ВМІ Кетле).
7. Поняття про аліментарні та аліментарно-залежні захворювання.
8. Аліментарна профілактика карієсу.
9. Функціональні показники і лабораторні дослідження при вивченні та оцінці харчового статусу.
10. Карта-анкета обстеження харчового статусу організму.

 

Контрольні тести

1. Оптимальною середньою величиною значення біомас-індексу Кетле для жінок і чоловіків вважається (кг/м²):   а) 18-20;  б) 20-22;  в) 18-22;  г) 20-23;    д) 22-23.

2. Індекс Кетле визначається за формулою (маса тіла – М, кг; зріст – ЗР, м):       а) М(кг)/ЗР (см²); б) ЗР (м²)/М(кг); в) М(кг)/ЗР (м²); г) М(кг)/ЗР(м); д) М(кг)/ЗР(см).

3. Енергетичний баланс зумовлює:

а) надлишкову масу тіла і підвищену угодованість; б) надлишкову масу тіла і початкові ознаки ожиріння; в) недостатню масу тіла і знижену угодованість; г) недостатню масу тіла і нормальну угодованість; д) нормальну масу тіла і нормальну угодованість.

4. Ангулярний стоматит виникає за умови недостатності надходження в організм:

а) аскорбінової кислоти і ретинолу; б) ретинолу і заліза; в) ретинолу і рибофлавіну; г) рибофлавіну і піридоксину; д) тіаміну і ціанокобаламіну.

5. Дерматит, діарея, деменція виникають за умови недостатнього надходження в організм: а) фолацину; б) ніацину; в) ретинолу; г) селену; д) тіаміну.

6. Крейдоподібна плямистість зубів передусім пов’язана з:

а) недостатнім надходженням в організм кальцію; б) недостатнім надходженням в організм білків тваринного походження; в) надлишковим надходженням в організм кальцію і фосфору; г) надлишковим надходженням в організм йоду; д) надлишковим надходженням в організм селену; е) надлишковим надходженням в організм фтору; є) недостатнім надходженням в організм фтору.

7. Знижена екскреція з сечею N1- метилнікотинаміду свідчить про недостатнє забезпечення організму:

а) тіаміном; б) піридоксином; в) рибофлавіном; г) ніацином; д) ціанокобаламіном.

8. Бляшки Біто свідчать про недостатнє надходження в організм:

а) токоферолу; б) філохінону; в) ретинолу; г) піридоксину; д) аскорбінової кислоти.

9. До аліментарних захворювань належать:

а) атеросклероз; б) ботулізм; в) виразкова хвороба; г) селеноз; д) дизентерія.

10. Посилює виведення фтору з організму передусім вітамін:

а) В₁;  б) В₂;  в) С;  г) D;  д) РР.

11. Зменшенню всмоктуванню фтору в кишках та депонуванню його в кістковій системі сприяє надходженню в організм:

а) заліза;  б) кальцію;  в) фосфору;  г) цинку;  д) йоду.

 

Контрольні задачі

Задача. При медичному обстеженні моряків дальнього плавання у них виявлено симптоми недостатності вітамінів С і РР. Назвіть ці симптоми і дайте рекомендації щодо аліментарної корекції харчового статусу моряків.

Задача 2. Жінка 30 років має масу 80 кг, зріст 160 см. Оцініть її харчовий статус за індексом маси тіла.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Визначити і оцінити енергетичну адекватність харчування.

1.1. Визначити фактичні антропометричні показники фізичного розвитку – масу тіла, зріст, обвід грудної клітки.

1.2. Визначити ідеальну масу тіла за формулою Брока, зіставити з фактичною, оцінити результати.

1.3. Визначити біомас-індекс Кетле, оцінити стан харчування за його значенням.

2. Ознайомитися з принципами визначення С-вітамінної адекватності харчування за даними об’єктивного обстеження.

3. Оцінити індивідуальний харчовий статус за енергетичною і вітамінною адекватністю харчування.

4. Ознайомитися з анкетою обстеження харчового статусу організму (Додаток).

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні задачі

Задача 1. У хворого наявні клінічні ознаки: безсоння, пригніченість, дратівливість, сухість і блідість, язик сухий, яскраво-червоний, болючий, з тріщинами та гіпотрофією сосочків, лущення шкіри. Лабораторні дані: вміст у крові: вітаміну С – 30 мкмоль/л, піродиксину – 0,4 мкмоль/л, ніацину – 4 мкмоль/л; у добовій сечі: N-метилнікотинаміду – 9 мкмоль, вітаміну С – 75 мкмоль.

1. Недостатність яких вітамінів зумовили виникнення зазначених  симптомів.

2. Дайте рекомендації щодо аліментарної профілактики зазначеного стану хворого.

Задача 2. Жінка 30 років має масу 80 кг, зріст 160 см. Обчисліть належну масу тіла жінки за значенням індексу маси тіла.

 

Тестові завдання

1. При обстеженні пацієнта лікар-стоматолог виявив набряк міжзубних сосочків, кровоточивість та рихлість ясен. Недостатність яких вітамінів сприяло виникненню зазначених симптомів?

А. Віт. С, Р;                  В. Віт. В₂, РР;   

С. Віт. А, С;                 D. Віт. B₂, B₆;               E. Віт. C, B_6.

2. При обстеженні пацієнта лікар-стоматолог виявив карієс та ангуліт. Назвіть найімовірнішу причину виникнення зазначених змін.

А. Недостатність віт. С,Р та фтору;

В. Недостатність віт. А, В₂, B₆ та фтору;

С. Недостатність віт B₂, B₆ та фтору;

D. Недостатність віт. B₂, РР, кальцію;

Е. Недостатність віт. С, Р та кальцію.

3. Фактична маса тіла жінки перевищує ідеальну масу тіла на 17 %. Це характеризує:

А. Надлишкову масу тіла;            

В.Ожиріння І ступеня; 

С. Ожиріння ІІ ступеня;                

D. Ожиріння  III ступеня;   

E. Ожиріння ІV ступеня.

4. У хворого діагностовано авітаміноз С. Які харчові продукти передусім необхідно рекомендувати йому до вживання?

А. Куряче м’ясо;         В. Молоко;         С. Морську капусту;

D. Чорну смородину;                              E. Моркву.

5. При профілактичному обстеженні дітей лікар-стоматолог зауважив на зубній  емалі утворення лілових плям. Назвіть імовірну причину їхньої появи:

А. Надлишокове надходження в організм фтору;

В. Надлишокове надходження в організм заліза;

С. Надлишокове надходження в організм кальцію;

D. Недостатнє надходження в організм кальцію;

E. Недостатнє надходження в організм фосфору.

 

Додаток

 

АНКЕТА ОБСТЕЖЕННЯ ХАРЧОВОГО СТАТУСУ ОРГАНІЗМУ

1. Прізвище, ім’я, по батькові.               2. Стать.                       3. Вік.

4. Професія.                

5. Стаж роботи.                    

6. Тривалість робочого дня.

7. Соціально-економічний стан.

8. Вживання ліків, котрі впливають на харчування, вітамінів, мінеральних речовин (для жінок вказати фізіологічний стан – вагітність, лактація).

9. Умови праці та побуту:

а) професійний характер трудової діяльності, група фізичної активності;

б) шкідливі виробничі фактори;

в) робота вдома, заняття спортом тощо, їхня тривалість.

10. Зріст (см), маса тіла (кг) – фактична і розрахункова; значення BMI (індексу Кетле) або % відхилення від ідеальної маси тіла.

11. Розрахункові добові енерговитрати.

12. Розрахункові величини потреб в основних харчових речовинах.

13. Основні показники фактичного харчування (енергоцінність, кількість білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин у раціоні).

14. Зовнішній огляд: зовнішній вигляд, конституція, стан і вигляд шкіри, очей, губ, язика, зубів, ясен, волосся, нігтів, кісткової і м’язової систем.

15. Показники обводу м’язів плеча, товщини шкірно-жирової складки.

16. Результати обстеження:

а) органів травлення; б) серцево-судинної системи; в) неврологічного статусу.

17. Функціональні показники.

18. Попередній висновок (за результатами оцінки харчового статусу).

19. Рекомендації щодо додаткових досліджень для диференційної діагностики визначених порушень.

20. Результати лабораторних досліджень.

21. Висновок (оцінка харчового статусу).

 

 

Тема 10. Методика оцінки адекватності харчування за меню-розкладкою

 

Актуальність теми

Гігієнічний контроль за харчуванням організованих колективів та індивідуума розрахунковим методом (за меню-розкладкою, анкетний) або лабораторними методами проводиться з метою профілактики аліментарних і аліментарно-залежних захворювань, а також для з’ясування причин виникнення симптомів, що пов’язані з недоліками у харчуванні та їхнього усунення шляхом раціональної корекції раціону у відповідності до фізіологічних потреб організму. Добовий раціон харчування повинен забезпечувати потреби організму людини в енергії і поживних речовинах у залежності від інтенсивності праці, статі, віку, підтримувати здоров’я, працездатність і сприяти профілактиці захворювань, прямо або опосередковано пов’язаних з харчуванням.

 

Навчальні цілі

Знати основні принципи раціонального харчування, показники гігієнічної оцінки якості харчового раціону і основні гігієнічні вимоги до його побудови; методи вивчення та оцінки адекватності харчування індивідуума та організованих колективів.

Вміти розрахувати хімічний склад та енергоцінність раціону за меню-розкладкою, оцінити добовий раціон харчування і адекватність харчування індивідуума й організованих колективів.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати значення білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів у харчуванні людини, рекомендовані величини потреб в енергії і харчових речовинах для різних груп населення, принципи раціонального харчування.

Вміти визначити індивідуальні енерговитрати людини та її потреби в основних харчових речовинах (нормальна фізіологія, біохімія, гігієна та екологія). Знати склад, властивості харчових продуктів і їхнє значення у харчуванні людини (гігієна та екологія).

 

Зміст теми

Гігієнічні вимоги до раціонального харчування. Значення медичного контролю за харчуванням різних вікових та професійних груп населення. Методи вивчення фактичного харчування. Методика гігієнічної оцінки харчування в організованих колективах розрахунковим методом за меню-розкладкою. Методика оцінки адекватності фактичного харчування індивідуума. Показники гігієнічної оцінки якості харчового раціону, вимоги до харчового добового раціону, режиму харчування. Хімічний склад харчових продуктів та їхня енергоцінність. Втрати харчових речовин при холодовій і тепловій обробці харчових продуктів.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 288-300.
2. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; у 2 кн. – Кн. 1 / Т.І. Аністратенко, Т.М. Білко, О.В. Благодарова та ін.,; За ред. проф. В.І.Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – С. 134-192, 210-224.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Здоров’я, 2004. - С. 287-322.

Додаткова:

1. Гігієна харчування з основами нутриціології /За ред. В.І. Ципріяна - К., Здоров’я, 1999. - С. 43-50; 472-474.
2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко. - Львів: Світ, 2001. - С. 147-157.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології.: Здоров’я, 1999. - С. 310-320.
   1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І.Даценко. - Львів: Світ, 1992. - С. 94-103.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Принципи  раціонального харчування.
2. Принципи харчування різних вікових та професійних груп населення.
3. Фізіолого-гігієнічна роль та джерела білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин.
4. Основні гігієнічні вимоги до побудови  харчового раціону.
5. Поняття про меню, меню-розкладку, добовий раціон харчування.
6. Принципи і методика складання меню-розкладки.
7. Методика гігієнічної оцінки добового раціону харчування розрахунковим методом за меню-розкладкою.
8. Методика оцінки адекватності фактичного харчування людини.
9. Вимоги до органолептичних властивостей страв, температура страв при їхньому вживанні.
10.  Гігієнічні показники добового раціону харчування.

 

Контрольні тести

1. Назвіть основний метод контролю харчування в організованих колективах: а) анкетний; б) опитувально-ваговий; в) ваговий; г) балансовий; д) статистичний за звітами; е) статистичний за меню-розкладками.

2. Співвідношення між білками, жирами та вуглеводами для населення I групи фізичної активності повинно становити:

а) 1:0,8:4;   б) 1:1:4;    в) 1:1,1:3,8;    г) 1:1:5,8;    д) 1:1,2:5;    е) 1:0,9:4,6.

3. При надходженні в організм 50 г жиру людина отримує ... ккал енергії:

а) 50; б) 200; в) 350; г) 450; д) 500.

4. При надходженні в організм 100 г цукру людина отримує ... ккал енергії:      а) 400;  б) 380;  в) 520;  г) 600;  д) 750;  е) 900.

5. У добовому раціоні харчування дорослої людини повинно бути ... % білків тваринного походження від загальної кількості:

а) 25;  б) 30;   в) 40;   г) 55;    д) 65.

6. У добовому раціоні харчування дорослої людини повинно бути не менше ... % рослинних жирів від загальної кількості: 

а) 25;  б) 30;  в) 40;  г) 55;  д) 65.

7. Енергоцінність раціону складає 2000 ккал, з них за рахунок білка – 10 %. Яку кількість білка (г) отримає людина з раціоном?

а) 100;  б) 90;  в) 80;  г) 70;  д) 60;  е) 50; є) 40.

8. Енергоцінність раціону складає 2000 ккал, із них за рахунок жирів – 540 ккал. Яку кількість жирів (г) отримає людина з раціоном?

а) 100; б) 90; в) 80; г) 70; д) 60; е) 50; є) 40.

9. Які види жирів не рекомендується використовувати у харчуванні дітей дошкільного віку:  

а) кукурудзяну олію;   б) вершкове масло;   в) смалець;   г) гусячий жир; д) вершковий маргарин; е) кухонні жири.

10. Виберіть правильний порядок розподілу енергоцінності раціону на сніданок, другий сніданок, обід, вечерю при 4-разовому харчуванні дорослої здорової людини:

а) 10 %; 20 %; 40 %; 30 %;   б) 25 %; 15 %; 45 %; 15 %;   в) 25 %; 15 %; 35 %; 25%; г) 30 %; 20 %; 45 %; 5 %;    д) 10 %; 15 %; 50 %; 25 %.

11. Втрати вітаміну С при тепловій обробці харчових продуктів у середньому становлять ....... %:    а) 20;   б) 40;   в) 60;   г) 80;   д) 90.

12. Співвідношення між кальцієм і фосфором у добовому раціоні харчування чоловіків (I) і жінок (II) 18-59 років повинно становити:

а) 1:0,5;   б) 1:0,7;   в) 1:0,9;   г) 1:1;    д) 1:1,1;   е) 1:1,2.

13. Для осіб розумової праці рекомендується на добу вітаміну С (мг):

а) 70; б) 80; в) 90; г) 100; д) 110.

14. Вміст білків тваринного походження у добовому раціоні харчування для студентів повинен становити від загальної кількості білків:

а) 45 %;   б) 50 %;   в) 55 %;   г) 60 %;   д) 65 %.

 

Контрольні задачі

Задача 1. З добовим раціоном харчування чоловік отримує 70 г білка. Співвідношення між білками, жирами і вуглеводами складає 1:1:5. Скільки жирів (г) і вуглеводів (г) міститься у раціоні чоловіка?

Задача 2. Енергоцінність раціону становить 3000 ккал, обід – 45 % енергоцінності раціону. Обчисліть енергоцінність обіду у ккал.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Оцінити фактичне харчування індивідуума і зіставити з індивідуальними потребами в енергії та харчових речовинах (з навчальною метою кожний студент оцінює свій добовий раціон харчування):

а) записати одноденне фактичне меню і на його основі скласти меню-розкладку раціону за кожний прийом їжі на сніданок, обід, вечерю (необхідно вказати й окремі харчові продукти, котрі споживаються за день – хліб, печиво, молоко та молокопродукти, зелень, яблука та інші фрукти, морозиво тощо);

б) обчислити нутрієнтний склад і енергоцінність фактичного добового раціону, користуючись таблицями хімічного складу харчових продуктів. Остаточний нутрієнтний склад і енергоцінність раціону обчислити з урахуванням узагальнених величин втрат харчових речовин при тепловій обробці.

в) провести гігієнічну оцінку раціону за показниками, наведеними у додатку, звернути увагу на середньодобовий продуктовий набір, різноманітність, поєднання і чергування продуктів і страв;

г) зіставити отримані показники раціону харчування з індивідуальними потребами в енергії і харчових речовинах, котрі було розраховано на попередньому занятті, дані записати в таблицю, зробити висновки, провести корекцію раціону.

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання

Задача. До складу добового раціону лікаря-хірурга віком 30 років входить 100 г білка, 90 г жирів, 500 г вуглеводів. Обчисліть енергоцінність раціону, визначте частку енергоцінності (%) за рахунок білків, жирів, вуглеводів. Зробіть висновки.

 

Тестові завдання

1. При вивченні фактичного харчування студентів-медиків установлено, що калорійність раціону коливається в межах 2200-2400 ккал, кількість білків і жирів у раціоні складає по 50-60 г, вітаміну С – 40 мг, співвідношення
Са : Р=1 : 1,5. Який показник потребує корекції?

А. Кількість білків;     В Кількість жирів;      С. Енергоцінність раціону;

D. Кількість вітаміну С;      Е. Співвідношення між Са і Р.

2. До складу добового харчування студентів входить: цукор, кава, какако, печиво, шоколад. Назвіть продукт, який містить карієстатичний чинник?

А. Цукор;   В. Кава;   С. Какао;   D. Печиво;   Е. Шоколад

3. До складу добового харчування студентів входить: цукор, кава, какако, печиво, шоколад. Назвіть найбільш імовірний продукт, що має карієсогенні властивості?

А. Цукор;   В. Кава;    С. Какао;   D. Печиво;    Е. Шоколад

4. При вивченні фактичного харчування групи чоловіків 30 років встановлено, що в їхньому раціоні знижена кількість кальцію. Які продукти передусім необхідно включити у раціон?

А. Овочі та фрукти;                        В. М’ясо та м’ясопродукти;  

С. Рибу і морепродукти;                D. Молоко і молокопродукти;  

E. Житній хліб та хліб з висівками.

5. При аналізі розподілу добового раціону встановлено, що енергоцінність сніданку складає – 10 %, обіду – 40 %, вечері – 50 %. Яким чином слід відкоригувати розподіл енергії за рахунок надходження їжі згідно з принципами раціонального харчування?

А. Збільшити енергоцінність сніданку за рахунок обіду;

В. Збільшити енергоцінність сніданку за рахунок вечері;

С. Зменшити енергоцінність обіду;

D. Збільшити енергоцінність обіду за рахунок сніданку;

E. Зменшити енергоцінність обіду та збільшити енергоцінність вечері.

Додаток

Показники гігієнічної оцінки раціонів

1. Загальна кількість білків (г/добу).
2. Кількість тваринного та рослинного білка (г на день та відсоток до загальної кількості).
3. Загальна кількість жиру ( г на день).
4. Кількість молочного жиру (г на день).
5. Загальна кількість вуглеводів (г на день).
6. Співвідношення між білками, жирами, вуглеводами (за 1 прийняти кількість білків).
7. Загальна енергоцінність раціону.
8. Частка енергоцінності раціону за рахунок білків (%).
9. Частка енергоцінності раціону за рахунок жирів (%).
10. Частка енергоцінності раціону за рахунок вуглеводів (%).
11. Розподіл білків, жирів, вуглеводів і енергоцінності за кожний  прийом їжі.
12. Вміст у раціоні кальцію, фосфору, магнію, заліза (мг).
13. Співвідношення між кальцієм і фосфором (за 1 прийняти кількість кальцію).
14. Співвідношення між кальцієм і магнієм (за 1 прийняти кількість кальцію).
15. Вміст у раціоні  вітамінів (мг): С, В₁, В₂, В₆, РР, А та β-каротину.

 

 

Тема 11. Методика розслідування випадків харчових отруєнь. Профілактика харчових отруєнь

 

Актуальність теми

Порушення санітарно-гігієнічних вимог до виробництва, транспортування, зберігання та реалізації харчових продуктів, забруднення продуктів харчування шкідливими хімічними домішками, низький рівень гігієнічних навиків серед працівників харчових об’єктів і населення призводить до виникнення харчових отруєнь мікробного і немікробного походження в організованих колективах і побуті. Кожний випадок харчового отруєння розслідується санітарно-епідеміологічною службою для з’ясування причин і обставин його виникнення, опрацювання заходів щодо ліквідації спалаху та профілактики виникнення аналогічних захворювань.

 

 

Навчальні цілі

Знати класифікацію, причини виникнення харчових отруєнь, обов’язки  лікаря при розслідуванні харчового отруєння.

Засвоїти методику розслідування випадків харчових отруєнь.

Вміти оформити термінове повідомлення про харчове отруєння та проводити розслідування випадків харчових отруєнь, розробляти заходи з ліквідації спалаху та профілактики харчових отруєнь.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати збудників кишкових інфекцій, харчових токсикоінфекцій та бактерійних токсикозів, їхню морфологію, властивості, лабораторну діагностику.

Вміти відбирати залишки їжі та брати змиви для бактеріологічного аналізу (мікробіологія).

 

Зміст теми

Поняття про якість і безпечність харчових продуктів. Поняття про харчові отруєння. Класифікація харчових отруєнь за етіологічною і патогенетичною ознакою; причини їх виникнення. Мікробіологічні критерії безпеки харчових продуктів, мікробіологічні нормативи. Методика розслідування випадків харчових отруєнь. Основні принципи профілактики харчових отруєнь мікробної і немікробної етіології.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 321-328.
2. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; у 2 кн. – Кн. 2 / В.І. Ципріян, І.Т. Матасар, В.І. Слободкін та ін.; За ред. проф. В.І.Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – С. 392-494.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина.Загальна гігієна з основами екології. -К.: Здоров'я, 2004. - С. 358-385.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять /За ред. І.І. Даценко. -Львів: Світ, 2001.- С.161-171.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина.Загальна гігієна з основами екології. -К.: Здоров'я, 1999. - С. 393-423.
3. Гігієна харчування з основами нутриціології /За ред. В.І. Ципріяна - К., Здоров’я, 1999. - С. 385-466.
4. Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”.
5. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов. № 5061-89. М.: 1990.–185 с.

 

Матеріали для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про якість та безпечність харчових продуктів.
2. Правила зберігання продовольчої сировини, продуктів, що швидко псуються, та готової їжі.
3. Визначення поняття “харчові отруєння”. Класифікація харчових отруєнь.
4. Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, профілактика.
5. Харчові бактерійні токсикози (ботулізм, стафілококовий токсикоз) етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, профілактика.
6. Мікотоксикози (афлатоксикоз, фузаріотоксикоз, ерготизм), етіологія, патогенез, основні клінічні прояви, профілактика.
7. Харчові отруєння продуктами рослинного і тваринного походження, отруєння грибами. Профілактика.
8. Харчові отруєння, що спричинені домішками хімічних речовин (важкі метали – свинець, кадмій, ртуть, миш’як, пестициди, нітрати, харчові і кормові добавки, діоксини, поліхлоровані біфеніли тощо), їх профілактика.
9. Оформлення термінового повідомлення про харчове отруєння.
10. Обов’язки лікаря при розслідуванні харчових отруєнь.

 

Контрольні тести

1. Харчові токсикоінфекції викликаються:

а) бактеріями роду протея; б) ентеропатогенними кишковими паличками;
в) ентеротоксигенними стафілококами; г) сальмонелами;  д) афлатоксинами.

2. Гноячкові захворювання шкіри можуть бути причиною виникнення:

а) дизентерії; б) сальмонельозу; в) стафілококового токсикозу; г) харчової токсикоінфекції, що викликається Bac. cereus.; д) єрсініозу.

3. Ботулізм найчастіше виникає при вживанні домашнього виготовлення:

а) ковбасних виробів; б) консервованих м’ясопродуктів; в) консервованих овочів; г) домашнього сиру з не пастеризованого кислого молока; д) кремових виробів; е) консервованих (маринованих) грибів.

4. Сальмонельоз найчастіше виникає при вживанні:

а) молока; б) риби; в) м’яса; г) кондитерських виробів; д) консервованих овочів.

5. Для харчових токсикоінфекцій характерно:

а) інкубаційний період 6-24 год.; б) інкубаційний період 1-2 год.; в) відсутність контактних випадків захворювань у побуті; г) контагіозність у колективах; д) раптовий розвиток спалаху; е) поступовий розвиток спалаху.

6. Стафілококові токсикози найчастіше зумовлені вживанням:

а) молока; б) кефіру; в) печених яблук; г) копченої риби; д) тістечок із заварним кремом; е) м’ясних котлет; є) морозива.

7. У яких продуктах за умов кімнатної температури стафілокок найшвидше продукує ентеротоксин?

а) м’ясний фарш; б) готові котлети з білим хлібом; в) варене м’ясо; г) печінковий паштет; д) риба гарячого копчення; е) картопляне пюре;  є) манна каша; ж) сире порційне м’ясо.

8. Продукти, що швидко псуються повинні зберігатися при температурі:

а) від -2°С до -5°С; б) не вище ніж 6°С; в) не вище ніж 8°С; г) від 0°С до -10°С; 
д) від 0°С до 8°С.

9. Афлатоксини передусім уражують:

а) нирки;  б) печінку;  в) кістковий мозок;  г) серце;  д) шлунок.

10. Афлатоксини частіше зустрічаються в:

а) зернопродуктах;  б) рибі;  в) м’ясі;  г) молоці;  д) яйцях.

11. Проросла картопля містить токсин:

а) атропін; б) фагін; в) соланін; г) біотин; д) амігдалін.

12. При хронічному отруєнні метилртуттю хворобу називають:

а) хвороба Ю-шо; б) хвороба Ітай-Ітай; в) хвороба Бері-Бері; г) хвороба Мінамата; д) хвороба Прасада.

 

Контрольні задачі

Задача 1. Через 24 год. після вживання картопляного пюре і м’ясних котлет у інфекційну лікарню поступив хворий з попереднім діагнозом харчове отруєння. При лабораторному дослідженні із залишків їжі та промивних вод шлунка виділено: Bac. Cereus.

1. Яке харчове отруєння (токсикоінфекція чи токсикоз) виникло в даному випадку?
2. Перелічіть заходи профілактики цього захворювання.

Задача 2. Захворіло 5 чоловік через 12 год. після вживання відвареного м’яса, салату з огірків та консервованих грибів домашнього приготування. Клінічні ознаки захворювання: слабкість, блювота, пронос, температура тіла нормальна, через 6 год. з’явилась сухість у роті, утруднене ковтання, хрипкий голос, опущення повік.

1. Для якого харчового отруєння характерні ці клінічні ознаки?

2. Що могло стати причиною харчового отруєння?

3. Перелічіть заходи профілактики цього захворювання.

Задача 3. Допустима добова доза нітратів складає 5 мг/кг. З добовим харчовим раціоном дитина масою тіла 20 кг отримала 300 мг нітратів (тобто допустиме добове надходження для дорослої людини).

1. Обчисліть фактичну добову дозу нітратів, що отримала дитина.

2. Яке захворювання може викликати надмірне надходження нітратів і нітритів в організм дитини?

3. Назвіть основні принципи профілактики харчових отруєнь, що можуть бути спричинені домішками хімічних речовин.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Оформити термінове повідомлення про харчове отруєння.

2. Накреслити схему розслідування харчового отруєння.

3. Розв’язати ситуаційну задачу:

До санітарно-епідеміологічної станції влітку надійшло термінове повідомлення про масове захворювання дітей у санаторії. Захворювання розпочалося через 3-4 години після святкового обіду. У 110 дітей з’явилися головні болі, нудота, блювота, сильні болі в епігастрії та животі, пронос. Температура тіла була нормальною або субфебрильною, у декількох дітей 38,0-38,5°С. За результатами санітарно-епідеміологічного розслідування встановлено, що до святкового обіду дітям напередодні приготували тістечка із заварним кремом, котрі зберігалися до ранку в холодильній камері, а потім від ранку до обіду – в приміщенні кондитерського цеху. Установлено, що опівночі було відключено подачу електричного струму до санаторію на 4 години. При медичному огляді кухарів виявлено, що кухар кондитерського цеху мала катаральні ознаки верхніх дихальних шляхів.

1. Яке, на Вашу думку, харчове отруєння мало місце у даному випадку?

2. Назвіть причини, що призвели до харчового отруєння.

3. Назвіть принципи профілактики харчових отруєнь мікробної етіології.

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання

Задача. У травні в інфекційну лікарню було госпіталізовано сім’ю: батьків і двох дітей віком 6 та 8 років. Клінічна картина: загальна слабкість, головокружіння, блювота, біль у ділянці шлунка, блідість шкіри, пульс слабкий, брадикардія. Після надання медичної допомоги стан батьків покращився, діти залишилися у важкому стані. На другий день у дітей пожовтіли склери, шкіра обличчя і всього тіла, з’явився сильний головний біль. Після відповідного лікування через 20 днів діти видужали. З анамнезу виявилося, що захворювання розпочалося через 8 годин після вживання в їжу свіжих грибів, котрі було куплено на ринку. Гриби засмажили на олії без додаткового попереднього оброблення.

1. Дайте заключення про характер захворювання та причини його виникнення.

2. Які дії лікаря мають бути у даній ситуації?

3. Назвіть заходи профілактики аналогічних захворювань.

 

Тестові завдання

1. До лікарні доставлено 3 місячну дитину з ціанозом обличчя, рук, ніг, пульс – 120 уд/хв., тахіпноє – 60 дихань за хвилину. При лабораторному аналізі крові виявлено – анемію, кров шоколадного кольору. Із анамнезу відомо, що дитина знаходилася на штучному вигодовуванні. Сухі молочні суміші  розводилися криничною водою. Вкажіть імовірну причину захворювання:

А. Вада серця;    В. Отруєння свинцем;      С. Отруєння нітратами;

D. Пневмонія;      Е. Анемія.

2. Вдома готували домашню ковбасу, до якої додавали суміш нітриту натрію та кухонної солі. Залишки суміші використали як харчову сіль для картопляного пюре. Після споживання двоє дітей у сім’ї захворіли. Попередній діагноз – отруєння нітритом натрію. Що потрібно визначити передусім у крові дітей для підтвердження діагнозу?

А. Редукований гемоглобін.         В. Карбоксигемоглобін.   

С. Оксигемоглобін.       D. Метгемоглобін.      Е. Фетальний гемоглобін.

3. Унаслідок довготривалого споживання рису з перевищенням ГДК кадмію в жителів одного з населених пунктів спостерігалася деформація скелету, остеомаляція кісток, порушення функції підшлункової залози, травного каналу, нирок, гіпохромна  анемія. Яке захворювання виникло в жителів?

А. Хвороба Мінамата.       В. Хвороба Ітай-Ітай.        С. Хвороба Прасада.

D. Хвороба Кешана.        Е. Нітритно-нітратна метгемоглобінемія. 

4. У липні в сім’ї з 4-х осіб через 12-16 годин після споживання смажених котлет з телятини, виникли різкі болі в животі, блювота, часті рідкі випорожнення, загальна слабкість, головний біль, висока температура. Назвіть найімовірніший збудник харчового отруєння.

А. Ентеротоксичні стафілококи;    

В. Патогенні серотипи Е. Соli;   

С. Бактерії роду Proteus;      

D. Сl. Botulinum;     

Е. Сальмонели.

5. У дитячій дошкільній установі до меню входять такі страви: борщ, каша гречана з м’ясною підливою, макарони запечені з м’ясним фаршем, салат з капусти, кисіль. Яку з перелічених страв необхідно виключити з меню?

А. Кашу гречану з м’ясною підливкою;             

В. Салат з капусти;               С. Борщ;               D. Кисіль;          

Е. Макарони запечені з м’ясним фаршем.

 

 

Тема 12. Методи дослідження та оцінка здоров’я дітей та підлітків за умов впливу факторів навколишнього середовища

 

Актуальність теми

Вивчення стану здоров’я школярів засвідчує, що в останні роки лише третина учнів початкових класів вважаються практично здоровими, а після закінчення школи лише 3-5 % дітей. Однією з причин погіршення стану здоров’я дітей є негативний вплив шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів довкілля на організм, що може призвести до зниження резистентності організму, порушення фізичного розвитку, зростання рівня загальної та стоматологічної захворюваності, екологічної патології. Оцінка здоров’я дітей проводиться за комплексом показників у тому числі і за показниками фізичного розвитку, що використовується для розроблення профілактичних заходів, у дитячих контингентах. Правильно організовані розпорядок дня та харчування, уроки фізичного виховання сприяють підвищенню опірності організму дітей та підлітків до несприятливих факторів середовища.

 

Навчальні цілі

Знати критерії оцінки стану здоров’я, показники фізичного розвитку дітей та підлітків у зв’язку із впливом факторів довкілля.

Засвоїти методи дослідження соматоскопічних, соматометричних і фізіометричних показників, оцінки фізичного розвитку дітей, методику комплексної гігієнічної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків, критерії розподілу їх на групи здоров’я.

Розробляти заходи з покращення стану здоров’я і сприяння гармонійному розвитку.

Базові знання, вміння та навики

Анатомо-фізіологічні особливості будови, росту та розвитку організму людини, основні методики дослідження анатомо-фізіологічних показників організму дітей та підлітків (нормальна фізіологія, анатомія).

 

Зміст теми

Визначення поняття “фізичний розвиток”. Соматоскопічні, соматометричні та фізіометричні показники фізрозвитку дитини. Критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей і підлітків. Групи здоров’я. Вплив факторів довкілля на формування здоров’я і фізичного розвитку дітей та підлітків. Комплексна оцінка фізичного розвитку за морфологічним та біологічним статусом (поняття про гармонійний та дисгармонійний, пропорційний та диспропорційний фізичний розвиток). Поняття про акселерацію, децелерацію (ретардацію). Стандарти фізичного розвитку дітей та підлітків. Основні методи оцінки фізичного розвитку індивідуума і колективу. Визначення біологічного та календарного віку дитини. Поняття про шкільну зрілість. Вимоги до режиму дня та організації харчування, розкладу уроків та фізичного виховання. Показники психофізіологічного розвитку. Профілактика гіпокінезії. Критерії стоматологічного здоров’я дітей.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 391-412, .433-448, 457-467.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я, 2004. C.532-534.

Додаткова:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров'я,1999. C.529 – 540, 566-587.
   1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять/Під ред. I.I. Даценко, -Львів. Світ, 2001. C.210-241.
   2. Готовність дитини до навчання / Упоряд.: С.Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос-СВС, 2003. – (Психологічний інструментарій).

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Які фактори та умови довкілля впливають на формування здоров’я дітей.

2. Критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей.

3. Групи здоров’я дітей та підлітків, їх критерії.

4. Визначення поняття “фізичний розвиток дітей та підлітків”. Показники та методи оцінки фізичного розвитку дитини.

5. Поняття про календарний та біологічний вік дитини. Оцінка фізичного розвитку комплексним методом.

6. Значення оцінки форми та стадії розвитку зубів для визначення біологічного віку дитини.

7. Поняття про акселерацію та ретардацію. Поняття про шкільну зрілість.

8. Гігієнічні вимоги до організації харчування в школі.

9. Гігієнічні вимоги до організації уроків фізичного виховання, режиму дня та розкладу уроків навчання.

 

Контрольні тести

1. До 1-ої групи здоров’я  належать діти:

а) здорові з функціональними і деякими морфологічними відхиленнями; б) хворі хронічними хворобами в компенсованому стані, з фізичними  недоліками, наслідками травм, що не порушують пристосування до умов праці і умов життя; в) хворі хронічними хворобами в субкомпенсованому стані; г) хворі в декомпенсованому стані, інваліди І і ІІ групи; д) абсолютно здорові.

2. При проведенні поглибленого медичного огляду в дитячій дошкільній установі встановлено, що частина дітей більше 4 разів на рік хворіє на гострі респіраторні захворювання. До якої групи здоров’я належить цей контингент?

а)  І; б) ІІ;  в) ІІІ; г) IV; д)V.

3. На скільки груп поділяють школярів для занять фізичною культурою на основі даних про стан здоров’я та фізрозвиток?

а)  2; б) 3;  в) 4; г) 5; д) 6.

4. Оберіть ознаки, що  належать до соматометричних:

а) зріст; б) життєва місткість легень; в) статевий розвиток; г) маса тіла; д) обвід грудної клітки; е) м'язова сила кисті; є) форма ніг; ж) форма грудної клітки; з) обвід плеча.

5. Оберіть ознаки, що  належать до соматоскопічних:

а) зріст; б) життєва місткість легень; в) статевий розвиток; г) маса тіла; д) обвід грудної клітки; е) м'язова сила кисті; є) форма ніг; ж) форма грудної клітки; з) обвід плеча.

6. До фізіометричних ознак фізичного розвитку належать:

а) зріст; б) життєва місткість легень; в) статевий розвиток; г) маса тіла; д) обвід грудної клітки; е) м'язова сила кисті; є) форма ніг; ж) форма грудної клітки; з) обвід плеча.

7. Середній ступінь фізичного розвитку дитини характеризується величиною сигмального відхилення від середньої в межах:

а) від +2,1σ і більше; б) +1,1 - +2σ; в) -1 - +1σ; г) -1,1 - -2σ; д) від -2,1σ і нижче.

8. При вивченні розкладу уроків для учнів 5-го класу загальноосвітньої школи встановлено: у вівторок 1-й урок географія, 2 – математика, 3 – іноземна мова, 4 – рідна мова, 5-6 – праця. Яке порушення має місце в розкладі уроків ?

а) місце уроку географії; б) місце уроку математики; в) поспіль уроки іноземної та рідної мови; г) спарення уроків праці; д) місце спарених уроків праці.

9. При оцінці уроку фізкультури в 9-у класі встановлено, що урок, тривалістю 45 хв, складається із вступної, основної і заключної частин. Моторна щільність уроку – 85 %. Фізіологічна крива пульсу (за даними, отриманими за 3-ма учнями класу) піднімається в основній частині заняття на 95 % від вихідної величини. За розкладом уроків фізкультура передбачається 2 рази на тиждень в понеділок і четвер на 4-у уроці. Яке порушення має місце в даному випадку ?

а) порушено тривалість уроку; б) порушена моторна щільність уроку; в) порушена кількість уроків фізкультури на тиждень у розкладі занять; г) порушено місце розташування уроків фізкультури у розкладі занять.

10. У середній школі встановлена наступна тривалість перерв між уроками: між 1 і 2 уроками – 5 хв, 2 і 3 – 10 хв, 3 і 4 – 10 хв, 4 і 5 – 20 хв. Як слід оптимізувати тривалість перерв між уроками ?

а) 5-30-10-10; б) 5-20-20-10; в) 10-10-10-10; г) 10-10-20-5; д) 10-20-20-10. 

 

Контрольні задачі

1. Опишіть стадію статевого дозрівання дитини, якщо формула виглядає наступним чином:

а) хлопчик, 7 років – Р₀А₀; б) хлопчик 14 років – Р₂А₃V₁L₁F₁;  в) дівчинка 11 років – М_а1Р₁А₁; г) дівчинка 15 років – М_а1Р₃А₃М_е13; д) дівчинка 12 років – М_а2Р₂А₁М_е13.

2. При аналізі навчального розкладу для 8 класу середньої школи із 6-денною формою навчання встановлено, що тижневе навантаження – 32 години, складні предмети – на 2 і 3 уроках, уроки праці і математики спарені, тривалість перерв – 10 хв. (малих) і 20 хв. (великих). Які порушення мають місце в розкладі? Дайте  гігієнічні рекомендації щодо їх  усунення.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Визначити календарний вік дитини.

2. Ознайомитися з методами оцінки фізичного розвитку дітей. Розв’язати ситуаційну задачу.

Задача. Оцініть фізичний розвиток дівчинки 12 років за шкалою регресії за антропометричними даними: довжина тіла 158 см, маса – 45, 5 кг, обвід грудей – 70,9 см. Шкала регресії за зростом вказує, що при довжині тіла 158 см маса має бути 47,9 кг, обвід грудної клітини – 75,2 см. Частки сигми коефіцієнтів регресії для маси тіла і обводу грудноїклітки відповідно дорівнюють 5,93 і 5,09. 

3. Визначити групу здоров’я дитини за ситуаційною задачею.

Задача. Дівчинка 12 років має фізичний розвиток “нижче середнього’’, в анамнезі часті гострі респіраторні захворювання, формується вада серця, ревматизм в стадії ремісії. Проба на дозоване фізичне навантаження: пульс, частота дихання та артеріальний тиск приходять до норми за 12 хвилин після закінчення проби. До якої групи здоров’я слід віднести дівчинку?

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання

Задача 1. При визначенні біологічного віку хлопчика 6 років і 2 міс., що проходить медогляд  при поступленні  до школи виявлено наявність ядер  окостеніння кісток зап’ястка, 4 постійних зуба і пришийковий карієс молочних зубів. Оцініть відповідність біологічного розвитку календарному віку за  даними показниками.

Задача 2. Дівчинка 8 років, зріст 132 см, маса тіла 28 кг, обвід грудної клітки 63,6 см. Оцініть фізичний розвиток дитини за шкалами регресії.

 

Тестові завдання

1. Дівчинка 12 років за рік, що передував медичному огляду, хворіла гострими респіраторними захворюваннями 4 рази, перенесла ангіну, якою хворіла протягом місяця і знаходиться зараз в стадії реконвалесценції. В якій групі фізичного виховання слід займатися дівчинці на уроках фізкультури?

A. Підготовчій;                     B. Основній;

C. Спеціальній;                      D. Гімнастичній;          E. Функціональній.

2. При аналізі режиму дня учня 2-го класу загальноосвітньої школи було встановлено, що активний відпочинок перед виконанням домашнього завдання складає 1,5 години. Яка найоптимальніша тривалість активного відпочинку (год.)?

A. 3,5-5;               B. 3-3,5;             C. 2,5-3;              D. 2-2,5;     E. 1,5-2.

3. Хлопчик 8 років, зріст 129 см, маса тіла 29,5 кг (+ 0,3σ), обвід грудної клітки 62,9 см (+0,2σ). Оцініть фізичний розвиток дитини:

A. Пропорційний;                

B. Не пропорційний;

C. Гармонійний;                   

D. Дисгармонійний;             

E. Різкодисгармонійний.

4. У дівчинки 7 років спостерігається відхилення у зрості, яке становить -2,3 σ від вікових стандартів. Який ступінь фізичного розвитку за зростом має дівчинка?

A. Середній;                 B. Вище середнього;         C. Нижче середнього;
D. Високий;                  E. Низький.

5. При дослідженні фізичного розвитку дитини за соматоскопічними ознаками було виявлено кіфотичний хребет. За якими з перелічених ознак це було встановлено?

A. Велика шийна і слабо виражена поперекова кривизна;

B. Мала шийна і сильно виражена поперекова кривизна;

C. Звернені вперед невеликі шийна і поперекові кривизна;

D. Сильно виражені шийна, грудна і поперекова кривизна;

E. Звернені назад невеликі шийна і поперекова кривизна.

 

 

Тема 13. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл

 

Актуальність теми

Планування та благоустрій дитячих дошкільних та шкільних установ з урахуванням віку дітей та характеру організації навчально-виховного процесу лежать в основі факторів, що впливають на здоров’я і розвиток дітей. Обладнання навчальних закладів, що використовується для дітей та підлітків має повністю відповідати анатомо-фізіологічним особливостям і можливостям дитячого організму. Поза учня та дотримання гігієнічних вимог до навчального приладдя і меблів сприяють здоровому функціонуванню органів та систем, підвищенню працездатності учнів в процесі навчання, запобігають виникненню захворювань опорно-рухового і зорового апарату, зниженню працездатності дітей.

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічні вимоги до планування та обладнання дитячих дошкільних та шкільних установ.

Знати гігієнічні вимоги до планування, облаштування та обладнання, санітарно-технічного благоустрою школи, класу, дитячих установ.

 

Базові знання, вміння та навики

Анатомо-фізіологічні особливості дітей  різних вікових груп. Особливості формування і розвитку опорно-рухового апарату в дітей (пропедевтична педіатрія, гігієна, анатомія, фізіологія). Знати правила читання креслень (креслення, геометрія).

 

Зміст теми

Гігієнічні вимоги до планування, санітарно-технічного благоустрою, оснащення та утримання дитячих дошкільних та навчальних закладів. Принципи групової та індивідуальної ізоляції. Гігієнічні вимоги до шкільного класу та меблів (основні параметри, тип, кількість посадочних місць, матеріал, колір, стан поверхонь, кутів, країв). Правила підбору меблів та розсаджування учнів у класі з метою профілактики порушення постави та зору. Методика гігієнічної оцінки навчального кабінету (класу).

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 413-432, 449-456.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 543-555.

 

 

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко, - Львів. Світ, 2001. – С.190-210.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 590-605.
3. Гигиена детей и подростков (под ред. Кардашенко В.Н.) М.: Медицина, 1980. – С.269-334, 339-351, 361-368.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Гігієнічні вимоги до будівлі дитячої дошкільної установи та школи.
2. Площа земельної ділянки та зонування дитячих дошкільних установ, процент забудови.
3. Гігієнічні вимоги до планування та обладнання дошкільних установ, групової секції дитячої дошкільної установи.
4. Принципи групової та індивідуальної ізоляції.
5. Гігієнічні принципи розміщення шкільних закладів в населених пунктах. Розміри і зонування земельної ділянки школи, площа на одного учня. Процент забудови та озеленення ділянки школи.
6. Гігієнічні вимоги до класних кімнат, кабінетів, їх кількості, розмірів і площі на одного учня.
7. Гігієнічні вимоги до планування, розташування, обладнання медпункту та стоматкабінету школи.
8. Гігієнічні вимоги до шкільних меблів. Гігієнічні вимоги до розташування парт в класі. Правила розсаджування учнів.
9. Основні та допоміжні розміри парти, групи, маркування, визначення відповідності меблів зросту учнів.

 

Контрольні тести

1. Навчально-дослідна зона школи складає: а) 6-10%; б) 10-20%; в) 20-30%; г) 30-40%; д) 40-50% загальної площі школи.

2. При розміщені класів та кабінетів у двоповерховій будівлі загальноосвітньої школи на першому поверсі передбачається розташування 1-4х класів, майстерень для уроків праці, медичного блоку, їдальні, спортзалу та кабінетів для учнів 10-12 класів. Які порушення допущені в даному випадку?

а) розташування на 1 поверсі 1-4х класів; б) розташування на 1 поверсі майстерень для уроків праці; в) розташування на 1 поверсі медичного блоку; г) розташування на 1 поверсі їдальні; д) розташування на 1 поверсі спортзалу; е) розташування на 1 поверсі кабінетів для учнів 10-12 класів.

3. На першому поверсі загальноосвітньої школи обладнали клас для трудового навчання учнів у якому розмістили 30 верстатів у два ряди при лівобічному природному освітленні, є окремі гардероб і туалет. Які недоліки допущенні при обладнанні класу трудового навчання?

а) кількість верстатів; б) розташування верстатів у 2 ряди; в) розташування майстерні на 1 поверсі; г) наявність природного освітлення з лівого боку; д) організація окремого туалету та гардеробу.

4. Для будівництва міської загальноосвітньої школи слід обрати оптимальний тип забудови для компактного навчання трьох паралелей класів для дітей одного віку. Запропонуйте оптимальну систему архітектурно-композиційного рішення (систему забудови)?

а) блочно-секційна; б) змішана; в) компактна; г) децентралізована; д) централізована.

5. У середній загальноосвітній школі з кабінетною системою навчання кабінети 5-9 класів розташовані на 3 поверсі, на другому поверсі – 10-12 класів із розрахунку 2 кабінети на один предмет, а класні кімнати для учнів 1-4 класів розміщені на першому поверсі в окремому блоці. Укажіть на порушення санітарно-гігієнічних правил при взаєморозташуванні навчальних приміщень:

а) розташування кабінетів 5-9 класів на останньому поверсі; б) кількість кабінетів на один предмет; в) розташування 1-4 класів на першому поверсі; г) розташування 1-4 класів у окремому блоці; д) розташування кабінетів 10-12 класів на другому поверсі.

6. Кут розглядання дошки, для дітей, що сидять за першими партами має бути не менше: а) 15⁰; б) 25⁰: в) 30⁰; г) 35⁰; д) 40⁰.

7. Для правильного підбору учнівських меблів визначається довжина стегна і відміряється його 2/3 довжини. Який розмір шкільних меблів при цьому встановлюється?

а) глибина сидіння; б) висота сидіння; в) дистанція спинки; г) висота спинки стола; д) диференція.

         8. На занятті з гігієни студент оцінив відстань від заднього краю кришки парти до спинки стільця яка перевищує передньозадный розмір грудної клітки учня 7 класу на ширину його долоні. Який основний розмір парти був визначений при цьому: а) дистанція спинки; б) диференція; в) глибина сидіння; г) висота спинки; д) рельєф сидіння.

9. Учнівські столи групи 1 розраховані для дітей, що мають ріст:
а) до 115 см; б) до 120 см; в) до 130 см; г) до 145 см; д) до 160 см.

10. З метою профілактики розвитку патології зору (міопії) у дітей, в класі при 3-х рядному розташуванні парт, відстань від дошки до першої парти повинна становити не менше як  __ (м):   а) 1,0; б) 1,5; в) 2,0; г) 2,5; д) 3,0; е) 3,5.

 

Контрольні задачі

Задача 1. На земельній ділянці середньої школи загального типу на 536 учнів площею 2 га виділені такі зони: а) навчально-дослідна зона – 1,350 м²; б) фізкультурно-спортивна зона – 6500 м²; в) зона господарська – 500 м²; г) зелених насаджень – 4000 м²; д) зона відпочинку – 7650 м². Щільність забудови ділянки 20%, озеленення - 25%. Дати гігієнічну оцінку ділянки середньої школи.

Задача 2. Класна кімната для учнів старших класів загальноосвітньої школи на 300 учнів має площу 40 м². У класі навчаються 34 учні. Співвідношення сторін 1:1 при глибині кімнати 6,2 м, довжині 6,45 м та висоті  3 м. Дайте гігієнічну оцінку відповідності планування класу кількості учнів.

Задача 3. При оцінці проекту дитячого комбінату на 240 місць встановлено, що він розташований всередині житлового кварталу. На ділянці передбачені групові майданчики, город-ягідник, господарський майданчик, зелені насадження. Площа озеленення складає 10 м² на одну дитину. Ясла-сад розташовані в одному двоповерховому будинку, де передбачені групові з набором приміщень: приймальня (роздягальня), спальня, групова (ігрова), туалет. Дайте оцінку плануванню дитячої дошкільної установи.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Дати обґрунтоване гігієнічне заключення про планування та обладнання класу (за даними ситуаційної задачі).

Задача. При перевірці класу встановлено: клас площею 32 м², учнів – 35, парти розставлені в 4 ряди, у 25 % не відповідають росту учнів, перша парта на відстані 1 м від дошки, світло з вікон падає зліва, СК=1/8, КПО - 1,18%. Дайте гігієнічне заключення, щодо обладнання та улаштування класу, розробіть рекомендації для оптимізації умов навчання дітей.

2. Провести гігієнічну оцінку шкільної парти, дати заключення щодо відповідності росту учнів.

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання

Задача 1. Середня школа на 489 учнів розташована всередині мікрорайону. Земельна ділянка огороджена решітками. На ділянці є спортивна площадка, навчально-дослідна і господарська зони. Площа озеленення займає 25% від площі ділянки. Відстань від будівлі до червоної лінії 28 м. Шляхи підходу учнів пересікають проїжджу частину магістральної вулиці. Навчальні приміщення розташовані по одній повздовжній стіні коридору, а друга сторона світлонесуча. Виділені навчальні секції для учнів 1-х класів, 2-4 класів, 5-9 класів, 10-11 класів. Оцініть планування і набір приміщень школи і дайте необхідні рекомендації.

Задача 2. Учні ІІІ класу до кінця третьої четверті не набули навику швидкого читання, відмічають частий головний біль, подразнюваність та втому на уроках. В 3% учнів відмічена міопія, 2% – перша стадія сколіозу. При перевірці класу виявлено: клас площею 32 м², учнів – 35, парти в 4 ряди, в 25 %  не відповідають зросту учнів, перша парта на відстані 1 м  від дошки, світло з вікон падає зліва, СК = 1/8, КПО – 1,18 %. Дайте гігієнічне заключення, щодо обладнання та улаштування класу, розробіть рекомендації з оптимізації умов навчання.

 

Тестові завдання

1. На земельній ділянці міської загальноосвітньої школи передбачається виділення навчальної, навчально-виробничої, навчально-дослідної, відпочинкової та господарської зон. Яку ще зону на території школи необхідно виділити?

A. Фізкультурно-спортивну;

B. Сільськогосподарську;

C. Майданчик для активних ігор;

D. Город-ягідник;

E. Зону для збору сміття.

2. У класній кімнаті поперечної конфігурації парти розтавлені в 4 ряди. Учні, що сидять за першими партами мають міопію середнього ступеня і їм необхідно забезпечити оптимальний кут розглядання дошки – 35⁰. Яка відстань від дошки до парти забезпечить такий кут розглядання?

A. 1 м;                 B. 1,5 м;              C. 2 м;            D. 2,5 м;          E. 3 м.

3.  З метою профілактики порушень постави, гостроти зору та слуху учитель має регулярно пересаджувати учнів з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту. Як часто це слід робити учителю?

A. 2 рази на рік;                    B. 1 раз у чверть;                  C. 1 раз на місяць;

D. 2 рази в чверті;                 E. 4 рази на рік.

4. При оцінці проекту дитячого садочку акцентується увага на необхідності організації для кожної вікової групи дітей окремих фукціонально-об'єднаних приміщень, у склад яких входить групова, роздягальна, спальня, ігрова-їдальня, буфет, туалет. На дотриманні якого гігієнічного принципу планування дитячих дошкільних установ акцентуцється увага?

A. Принцип групової ізоляції;               

B. Принцип функціональної єдності;

C. Принцип функціонального роз'єднання;

D. Принцип взаєморозташування;

E. Принцип загального доступу.

5. При обстеженні дитячого садочку встановлено, що він розташований внутрішньоквартально. Ділянка має групові майданчики, розділені зеленими насадженнями. Площа озеленення – 12 м² на одну дитину, будинок одноповерховий, групові мають роздягальня-приймальню, спальню, ігрову кімнату і туалет, принцип групової ізоляції в середині будівлі дотриманий. Дайте рекомендації щодо оптимізації планувальних заходів.

A. Збільшити площу озеленення на 1 дитину до 20 м²;

B. Збільшити поверховість будівлі на 2 поверхів;

C. Збільшити поверховість будівлі до 3 поверхів;

D. Об'єднати туалети для всіх груп;

E. Об'єднати роздягальні для всіх груп.

 

Тема 14. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їхній вплив на організм, профілактичні заходи. Гігієна праці лікарів – стоматологів та зубних техніків

 

Актуальність теми

Гігієнічна оцінка умов і характеру праці працівників різних спеціальностей у т.ч.лікарів – стоматологів та зубних техніків, яка здійснюється відповідно до сучасної гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, дає можливість реально оцінити ступінь небезпеки виробничих факторів на організм людей та дозволяє розробити комплекс заходів, що сприятимуть максимальній працездатності.

Шкідливий виробничий фактор може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних і інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я у нащадків. Небезпечний виробничий фактор середовища і трудового процесу зумовлює гостре захворювання та раптове різке погіршення здоров’я або смерть.

Попередження професійних захворювань, передбачає проведення регламентування  та гігієнічної оцінки шкідливих та небезпечних факторів.

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічні показники праці за шкідливістю та небезпечністю факторів виробничого середовища, важкістю й напруженістю трудового процесу, вплив перенапруження окремих органів і систем, робочої пози на організм лікарів-стоматологів та зубних техніків, особливості фізичних, хімічних та біологічних виробничих факторів у лікувальних закладах стоматологічного профілю.

Вміти проводити гігієнічну оцінку праці за показниками важкості та напруженості трудового процесу.

Засвоїти основні методи профілактики шкідливого впливу виробничих чинників на організм лікарів – стоматологів та зубних техніків і поширення стоматологічних захворювань робітників, що працюють у несприятливих виробничих умовах.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати будову слухового аналізатора (нормальна анатомія), фізіологічні зміни, що виникають в організмі під час фізичної та розумової праці, причини втоми і перевтоми, механізм слухового, больового, тактильного сприйняття (нормальна фізіологія), поняття про фізичну природу звуку, силу звуку і звуковий тиск (фізика).

Вміти досліджувати показники функціонального стану організму (частоту пульсу, дихання, артеріальний тиск, показники легеневої вентиляції, м'язової сили та витривалості) (нормальна фізіологія), параметри мікроклімату і концентрацію хімічних речовин у повітрі за допомогою газоаналізатора УГ-2 (загальна гігієна).

 

Зміст теми

Вплив фізичної та розумової праці на організм, втома і перевтома. Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час роботи. Профілактика перевтоми. Гігієна розумової праці.

Фактори  виробничого середовища та трудового процесу.

Шкідливі чинники виробничого процесу, пов’язані з перенапруженням окремих органів і систем та неправильною організацією трудового процесу.

Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога (шум, вібрація, ультразвук, надвисокі та ультрависокі частоти), профілактика шкідливого впливу.

Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали та інше). Захворювання, що ними викликаються, заходи профілактики.

Біологічні фактори, бактеріальне забруднення повітря і інструментарію у стоматологічному стаціонарі, профілактика їхньої шкідливої дії.

Гігієнічна класифікація праці за показниками важкості та напруженості трудового процесу, шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища. Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників. Засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища (у кабінетах терапевтичної стоматології, стаціонарах хірургічної та ортопедичної стоматології, зубо-технічних лабораторіях).

Профілактика шкідливого впливу виробничих чинників на організм, розповсюдження стоматологічних захворювань на організм працюючих у несприятливих виробничих умовах.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 332-366. 
2. Основи стоматологічної діяльності (організаційно-правові,гігієнічні, деотологічні / Під загальною редакцією В.Г. Бардова. Видання 2-е. – Вінниця: Нова Книга, 2011. –  С.216 – 260 с.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович/ - К.: Здоров'я, 2004. – С. 409 – 438, 451-459, 480-490. 

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 248 – 255, 259-276.
2. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології / І.І. Даценко, Р.Д. Габович– К.: Здоров'я, 1999.- С.  440 – 465, 480 – 490, 519-527.
3. Загальна гігієна та екологія людини: навч. посіб. для студентів стоматологічних факультетів / за ред. В.Г. Бардова  та І. В. Сергети. – Вінниця: Нова Книга, 2002. – .С. 126– 130.
4. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (затверджена наказом МОЗ України № 528 від 27.12 2001р.).

 

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Втома і втомлення, механізм, прояви і стадії втоми. Перевтома, її причини і прояви.
2. Ергономічні показники важкості і напруженості процесу праці. Шкідливі і небезпечні чинники на виробництві.
3. Вплив перенапруження окремих органів і систем, робочої пози на організм лікарів-стоматологів та зубних техніків,  представників інших професій.
4. Професійні шкідливості в лікувальних закладах стоматологічного профілю. Виробничий травматизм.
5. Поняття про фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога (шум, вібрація, ультразвук, надвисокі та ультрависокі частоти), профілактика їхнього шкідливого впливу.
6. Професійні отруєння свинцем, ртуттю, чадним газом. Профілактика професійної патології хімічної етіології. Вплив полімерних матеріалів. Поняття про гранично-допустиму концентрацію (ГДК) шкідливих хімічних речовин.
7. Специфічні зміни у порожнині рота працівників промислових об’єктів, зумовлені впливом виробничих отрут.
8. Біологічні фактори, бактеріальне забруднення повітря й інструментарію в стоматологічному стаціонарі, профілактика їх шкідливої дії.
9. Засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища (у кабінетах терапевтичної стоматології, стаціонарах хірургічної та ортопедичної стоматології, зубо-технічних лабораторіях).

 

Контрольні тести

1. Напруженість праці – це: а) навантаження на організм під час розумової праці; б) нерівномірне навантаження; в) психоемоційне навантаження; г) навантаження під час фізичної праці; д) критерій витривалості організму.

2. Важкість праці – це:          а) навантаження на опорноруховий апарат під час фізичної праці; б) тривалість зосередженого спостереження; в) навантаження під час розумової праці; г) нерівномірне навантаження; д) психоемоційне навантаження.

3. Інтенсивність шуму в гігієнічній практиці вимірюється у: а) м/сек²; б) Гц; в)дБ; г) Па; д) Вт/м.

4. Ультразвуком називаються коливання з частотою:

а) до 16 Гц; б) 16 - 20000 Гц; в) понад 20000 Гц; г) понад 10³ Гц; д) 40-80 Гц.

5. Інфразвуком називаються коливання частотою:

а) до 16 Гц; б) 16 - 20000 Гц; в) понад 20000 Гц; г) понад 10³ Гц; д) 40-80 Гц.

6. Специфічна (місцева) дія шуму проявляється змінами з боку:

а) слухового аналізатора; б) центральної нервової системи; в) вегетативної нервової системи; г) серцево-судинної системи; д) травної системи.

7. Одним з перших провідних симптомів вібраційної хвороби, що зумовлена дією локальної високочастотної вібрації є:

а) порушення трофіки; б) ангіоспазм дистальних відділів верхніх кінцівок;  в) ангіоспазм дистальних відділів нижніх кінцівок; г) зміни у кістково-суглобовому апараті; д) вестибулярні порушення: е) зміни всіх видів шкірної чутливості (вібраційної, температурної, тактильної, больової).

8. Виберіть один з типових симптомів хронічної ртутної інтоксикації:

а) психомоторне збудження; б) тремор кінцівок; в) ретикулоцитоз; г) маскоподібне обличчя; д) новоутвори носової порожнини.

9. Виберіть один з типових симптомів хронічної свинцевої інтоксикації:

а) кайма на яснах; б) тремор кінцівок; в) ретикулоцитоз; г) збільшення гематопорфірину у сечі; д) лейкопенія; е) наявність еритроцитів з базофільною зернистістю.

 

Контрольні задачі

Задача. Скласти графологічну схему шкідливих та небезпечних факторів  виробничого середовища у лікувальних закладах стоматологічного профілю та ергономічних показників важкості та напруженості трудового процесу.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%

1. За даними ситуаційної задачі визначте клас умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу:

Задача. Хірург відділення щелепно-лицевої хірургії під час операції, що триває 4 год., нахиляється над операційним полем більше 100 разів з кутом нахилу > 30⁰, виконує роботу в умовах дефіциту часу, з великим емоційним навантаженням та відповідальністю за якість проведеної роботи.

2. При гігієнічному дослідженні повітря зубо-технічної лабораторії визначено, що фактичний вміст токсичних речовин гостроспрямованої дії перевищує гранично допустиму концентрацію утричі. Як можна охарактеризувати такі умови праці?

3. Скласти алгоритми демеркуризації виробничих приміщень стоматологічного закладу.

 

Матеріали для контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Контрольні завдання

Задача 1. На робочому місці зубного техніка фактичні концентрації оксиду вуглецю та ртуті становлять  5 мг/м³ та 0,001 мг/м³ відповідно. Визначте в скільки разів перевищено ГДК і дайте гігієнічну оцінку умовам праці в зубо-технійчній лабораторії.

Задача 2. Для захисту органів дихання лікар-стоматолог використовує маску, яку змінює один раз на два дні. Оцініть правильність використання засобів  індивідуального захисту.

 

Тестові завдання

1. У результаті вивчення умов праці робітника встановлено, що рівень факторів виробничого середовища створює високий ризик виникнення каліцтва та загрозу для життя. Визначте клас умов праці на виробництві.

А. Оптимальний;

В. Допустимий;               

С. Шкідливий 1 ступеня;

D. Шкідливий 2 ступеня;         

Е. Небезпечний.

2. При гігієнічній оцінці умов праці необхідно визначити наслідки впливу шкідливого виробничого чинника:

А. Травма;                                          В. Гостре отруєння;             

С. Загальне захворювання;               D.  Каліцтво;                                  

Е. Професійне захворювання.

3. При гігієнічній оцінці умов праці необхідно визначити наслідки впливу небезпечного виробничого чинника:

А. Гостре отруєння;                   В. Шумова хвороба;        С. Вібраційна хвороба;

D. Хронічне отруєння;                                                 Е. Інвалідність.

4. У відділенні щелепно-лицевої хірургії поступив пацієнт зі скаргами на сильний зубний біль, розхитування та випадіння зубів, зменшення маси тіла. При огляді виявлено нориці та зони некрозу в ділянці нижньої щелепи. З анамнезу відомо, що хворий упродовж останніх 10 років працював на різних об’єктах хімічної промисловості. Який шкідливий виробничий чинник найімовірніше міг спричинити зазначені прояви? 

А. Свинець;                                В. ртуть;                                 С. Сірчана кислота;

D. Сполуки фосфору;                    Е. Сполуки фтору.

5. За результатами огляду робітника встановлено, що у порожнині рота спостерігаються розрихлення і кровоточивість ясен, пацієнт скаржиться на металевий присмак, відчуття притуплення зубів, посилене слиновиділення. Який шкідливий виробничий чинник найімовірніше  міг спричинити зазначені прояви? 

А. Свинець;                В. Сполуки ртуті;                 С. Сірчана кислота;

D. Сполуки фосфору;                          Е. Сполуки фтору.

 

Додаток

Зміни в порожнині рота при отруєннях промисловими отрутами

Ртуть. У порожнині рота спостерігаються розрихлення і кровоточивість ясен, металевий присмак, відчуття притуплення зубів, посилене слиновиділення. Трофічні розлади характеризуються появою ртутних стоматитів і гінгівітів з утворенням по краях ясен ціанотичної облямівки в результаті відкладення сірчистої ртуті. У важких випадках стоматити і гінгівіти протікають як гнійний пародонтоз. Патологічні зміни в яснах починаються передусім у каріозних зубах, а також біля зубів мудрості і останніх корінних зубів. Поступово процес переходить на сусідні ділянки слизової оболонки щік, стають помітними відбитки зубів. Сірувато-білий наліт на шийках зубів має неприємний запах.

Свинець. Первинними ознаками отруєння є анемія, блідо-сірий колір обличчя і свинцева облямівка на яснах, що є вузькою смужкою сіро-фіолетового кольору яка йде по краю ясен, переважно над передніми зубами. Вона виникає унаслідок імпрегнації ясен сірчистим свинцем. Облямівка має діагностичне значення лише за наявності інших ознак свинцевого отруєння. При регулярному чищенні зубів свинцева облямівка буває слабо вираженою. При хронічному отруєнні свинцем спостерігається своєрідний неприємний запах з рота унаслідок виділення свинцю слинними залозами. Часто при цьому буває слинотеча, солодкуватий, металевий присмак в роті.

Фосфор. При хронічних отруєннях на перший план виступають зміни в кістковій системі (ламкість кісток). Найчастіше уражується нижня щелепа, котра рясно омивається слиною, що містить фосфор; наявність каріозних зубів сприяє швидшому розвитку отруєння. Хвороба починається  зазвичай із запальних явищ, ясна набухають, з'являються інтенсивні зубні болі, зуби розхитуються і випадають, утворюються гнійні нориці і розвивається фосфорний некроз нижньої щелепи, іноді з відторгненням секвестрів. Запах з порожнини рота неприємний, спостерігається гарячковий стан, зменшення маси тіла, ознаки загального виснаження, пародонтоз.

Фтор. У виробничих умовах зустрічається не чистий фтор, а фторид водню, в який він перетворюється в повітрі. Фторид водню сильно подразнює слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. На зубах з'являється жовто-коричнева пігментація, відкладення фтору в кістках і зубах, може розвинутися флюороз. У робочих суперфосфатних заводів спостерігається стирання зубів.

Неорганічні кислоти. Під впливом неорганічних кислот відбувається декальцинування зубів з виникненням кислотного некрозу на верхніх і нижніх фронтальних зубах. Ранні ознаки його можуть з'явитися через декілька місяців роботи і виражаються у втраті природного блиску і кольору емалі, стертою поверхнею передніх зубів, відчутті оскомини, зменшенні твердості зубів, появі ерозій на емалі й зубному болі. Спочатку зуби стають чутливими до температури і хімічних подразників, що з часом зникає. Руйнування зубів прогресує, починаючи з ріжучого краю до шийки зубів і кореня, поступово зуби зникають. Одночасно уражається слизова оболонка порожнини рота, розвиваються гінгівіт і стоматит. До процесу можуть залучатися лунки зубів, що приводить до їх розхитування і випадання.

Аналогічні ураження зубів спостерігаються в робітників, що контактують на виробництві з мінеральними добривами, оксидами азоту і парами азотної кислоти. Спостерігається також патологія тканин пародонту (гінгівіт катаральної форми, набряклість, гіперемія і кровоточивість ясен), відкладення зубного каменю.

Кадмій. Хронічні отруєння кадмієм супроводжуються деякими патологічними змінами в порожнині рота. У ділянці шийок зубів може з'явитися жовтувате кільцеподібне фарбування ясен (кадмієве кільце). Це пов'язують з відкладенням сірчистого кадмію, який утворюється в результаті взаємодії кадмію з сірководнем ротової порожнини.

Оксиди азоту. При хронічних отруєннях спостерігається руйнування зубів, перш за все різців, на яких з'являється зеленкуватий наліт.

 

 

 

Тема 15. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів

 

Актуальність теми

Стоматологічна поліклініка – це лікувально-профілактичний заклад, діяльність якого спрямована на профілактику стоматологічних захворювань, своєчасне виявлення та лікування хворих із захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Для ефективної роботи лікаря-стоматолога велике значення має раціональна організація та сучасне технічне устаткування робочого місця, завдяки чому можна успішно діагностувати та лікувати стоматологічні захворювання.

 

Навчальні цілі

Знати гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання та утримання терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та зубо-технічної лабораторії, вміти розробити оздоровчі заходи.

Знати гігієнічні вимоги до параметрів мікроклімату, опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації у приміщеннях стоматологічних закладів.

Знати гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування, інструментарію, правила його утримання, а також методи об’єктивного контролю за дотриманням гігієнічних умов у стоматологічних закладах.

Вміти провести гігієнічну оцінку природного та штучного освітлення приміщень стоматологічних закладів.

Вміти провести профілактичні заходи щодо виникнення внутрішньо-лікарняних інфекцій в стоматологічних закладах.

 

 

 

Базові знання, вміння та навики

Знати фізичні і хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога та зубного техніка (загальна гігієна з екологією), запобіжний та поточний санітарний нагляд (загальна гігієна з екологією).

Знати гігієнічні параметри мікроклімату, показники природного та штучного освітлення, види вентиляції та опалення, їхню гігієнічну характеристику (загальна гігієна з екологією).

 

Зміст теми

Гігієнічні вимоги до планування, улаштування та санітарно-технічного благоустрою терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та зубо-технічної лабораторії. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання та очищення у стоматологічних закладах. Особливості природного та штучного освітлення виробничих приміщень. Обладнання стоматологічних кабінетів для роботи з амальгамою. Умови, що призводять до виникнення внутрішньо-лікарняних інфекцій у стоматологічних закладах, методи і засоби профілактики. Методи об’єктивного контролю за дотриманням гігієнічних умов у стоматологічних закладах. Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування, інструментарію, правила його утримання та знезаражування.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 575-597.
2. Основи стоматологічної діяльності (організаційно-правові, гігієнічні, деонтологічні / під загальною редакцією В.Г. Бардова. Видання 2-е. – Вінниця: Нова Книга, 2011. – С. 148-163, 170-215.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 382-383, 389-393.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С.647-658.
3. Санітарні правила устаткування, обладнання, експлуатації амбулаторно-поліклінічних закладів стоматологічного профілю, охорони праці та особистої гігієни персоналу №2956 а-83 від 28.12.1983 р.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Розташування та структура стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій.
2. Гігієнічні вимоги до складу та площі приміщень терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та зубо-технічної лабораторії.
3. Гігієнічні вимоги до внутрішнього оздоблення кабінетів хірургічної, ортопедичної стоматології та зубо-технічної лабораторії.
4. Особливості внутрішнього оздоблення та обладнання кабінетів терапевтичної стоматології для роботи з амальгамою та полімерними матеріалами.
5. Гігієнічні вимоги до обладнання терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та зубо-технічної лабораторії.
6.  Гігієнічні вимоги до мікроклімату приміщень стоматологічних поліклінік та зубо-технічних лабораторій.
7. Гігієнічні вимоги до природного та штучного освітлення виробничих приміщень стоматологічних закладів та зубо-технічних лабораторій.
8. Гігієнічні вимоги до водопостачання, опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, видалення рідких та твердих відходів.
9. Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування, інструментарію, правила його утримання та знезаражування.
10. Правила особистої гігієни персоналу стоматологічних закладів.

 

Контрольні тести

1. Максимальна кількість крісел у відділенні хірургічної (І), терапевтичної (ІІ), ортопедичної (ІІІ) стоматології становить:              

а) 1;  б) 2;  в) 3;  г) 4;  д) 5.

2. Площа на додаткове крісло із стоматологічною установкою повинна становити не менше, м²:      а) 3;   б) 5;    в) 7;    г) 10;   д) 14.

3. Площа на одного техніка в основному приміщенні зубо-технічної лабораторії повинна становити не менше, м²:   а) 2;   б) 4;   в) 6;   г) 7;   д) 10.

4. Для того, щоб не викликати світової передадаптації зору при переведенні погляду з різко освітлених поверхонь, рівень освітленості, що утворюється місцевим джерелом на робочому місці лікаря-стоматолога не повинен перевищувати загального освітлення більше, ніж:

а) у 2 рази; б) у 5 разів; в) у 10 разів; г) у 15 разів; д) у 15 разів.

5. Світловий коефіцієнт стоматологічних кабінетів повинен складати:

а) 1:2 – 1:3; б) 1:4 – 1:5; в) 1:6 –1:7; г) 1:8 – 1:9; д) 1:9 – 1:10.

6. КПО на робочих місцях у стоматологічних кабінетах повинно бути не менше, %:                   а) 0,5;   б) 1,0;   в) 1,5;   г) 2,0;   д) 2,5.

7. Рівень загальної освітленості за рахунок люмінесцентних ламп у стоматологічних кабінетах повинен становити, лк:

а) 100;   б) 200;   в) 300;   г) 400;   д) 500.

8. При односторонньому природному освітленні глибина стоматологічного кабінету не повинна перевищувати, м:           

а) 3;   б) 4;   в) 5;   г) 6;   д) 7.

9. У стоматологічних кабінетах та основних приміщеннях зубо-технічної лабораторії гігієнічний норматив швидкості руху повітря повинен становити:

а) 0,1 м/с;   б) 0,2 м/с;   в) 0,3 м/с;   г) 0,5 м/с;   д) 1 м/с.

10. Операційну хірургічної стоматології обладнують вентиляцією:

а) природною;   б) загальнообмінною припливною;   в) загальнообмінною витяжною;   г) припливно-витяжною з переважанням припливу.

11. Приміщення зубо-технічної лабораторії обладнують вентиляцією:

а) природною;  б) загальнообмінною припливною;  в) загальнообмінною витяжною;  г) припливно-витяжною з переважанням витяжки.

12. Найкращим теплоносієм для систем опалення стоматологічних закладів з гігієнічної точки зору є:  а) нагріте повітря;  б) вода; в) сонячне випромінювання;   г) пічне опалення.

13. Для своєчасного виявлення і лікування хронічних запалень верхніх дихальних шляхів і носової порожнини, а також носійства золотистого стафілококу планове обстеження персоналу стоматологічних кабінетів проводиться:

а) 1 раз на 3 місяців; б) 1 раз на 6 місяців; в) 1 раз на рік; г) 1 раз на 12 місяців; д) 1 раз на 2 роки.

 

Контрольна задача

Основне приміщення зубо-технічної лабораторії площею 40м² містить 12 столів зубних техніків, які обладнані газовими пальниками. Вентиляція приміщення в паяльній та ливарні передбачена за рахунок природної вентиляції.

1. Дайте гігієнічну оцінку умовам улаштування приміщення зубо-технічної лабораторії.
2. Дайте рекомендації щодо покращення вентиляції.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Ознайомитися з санітарними правилами розміщення, обладнання та утримання відділень терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та зубо-технічної лабораторії.
2. Розв’язати ситуаційну задачу:

Терапевтичний стоматологічний кабінет загальною площею 30 м², обладнаний трьома стоматологічними кріслами з установкою і одним без установки. У кабінеті є два вікна, площа заскленої поверхні кожного з них становить 3,4 м². 

1. Обчислити світловий коефіцієнт і порівняти з нормативними значеннями.
2. Дати гігієнічну оцінку умовам улаштування приміщення терапевтичної стоматології

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15 %)

Контрольні завдання

Розв’язати ситуаційну задачу:

При санітарно-гігієнічному обстеженні терапевтичного стоматологічного кабінету встановлено, що в перехідний сезон мікроклімат приміщення характеризується температурою повітря 17°С, радіаційною температурою стін 15°С, відносною вологістю повітря 70 %, швидкістю руху повітря 0,25 м/с. Перепади температур по вертикалі ±2,5°С, по горизонталі ±3°С, добові коливання температур становлять 6°С. Концентрація вуглекислого газу у повітрі кабінету під час обстеження 1,2%.

1. Оцінити параметри мікроклімату та вміст вуглекислого газу в стоматологічному кабінеті.
2. До яких змін в організмі може призвести перебування персоналу на постійних робочих місцях?
3. Дайте рекомендації щодо покращування гігієнічних показників мікроклімату та вентиляції приміщеня.

 

Тестові завдання

1. При санітарно-гігієнічному обстеженні зубо-технічної лабораторії виявлено відсутність витяжної парасолі над нагрівальними приладами і робочим столом у полімеризаційній та газовими нагрівальними приладами у паяльній. Забруднення повітря лабораторії за таких умов може спричинити:

А. Бензол;                              В. Пари ртуті;              С. Чадний газ; 

D. Оксиди азоту;                   E Сірководень.

2. У новому мікрорайоні міста для медичного забезпечення мешканців необхідно розташувати стоматологічну поліклініку. Визначіть оптимальну орієнтацію вікон основних виробничих приміщень.

А. Північна;                 В. Південно-східна;               С. Південна;

D. Західна;                             Е. Східна.

3. Площа стоматологічного кабінету для прийому терапевтичних хворих становить 24 м². Яку максимальну кількість крісел із стоматологічною установкою можна розмістити у ньому?

А. 1;           В. 2;              С. 3;             D. 4;                 Е. 5;.

4. У кабінеті терапевтичної стоматології, в якому передбачається робота з амальгамою, проводиться оштукатурювання стін розчином з додаванням до нього речовини для зв’язування парів ртуті. Яку хімічну речовину використовують з цією метою?

А. Соду;

В. Кальцій;

С. 5% порошок сірки;

D. Пероксид водню;

Е. Йодистий калій.

5. У процесі роботи з термічної обробки пластмас полімеризаційна забруднюється оксидами азоту, що може спричинити отруєння працівників. Визначення якого з показників крові є найбільш інформативним у цьому випадку?

А. Карбогемоглобін;            В. Карбоксигемоглобін; 

С. Оксигемоглобін;               Д. Метгемоглобін;                

Е. Редукований гемоглобін.

 

 

Додаток

Санітарні правила устаткування, обладнання, експлуатації амбулаторно-поліклінічних закладів стоматологічного профілю, охорони праці і особистої гігієни персоналу № 2956 а-83 від 28.12.1983 р. (витяг)

 

1. Загальні положення

1.1. Чинні Санітарні Правила вводяться в дію з моменту їх опублікування замість "Правил устаткування і експлуатації стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій" № 469-64.

1.2. Санітарні Правила призначені для головних лікарів стоматологічних поліклінік, завідувачів стоматологічними відділеннями, кабінетами і зуботехнічними лабораторіями, лікарів-стоматологів і зубних техніків архітекторів, інженерів та інших спеціалістів, які займаються питаннями проектування, реконструкції і експлуатації стоматологічних лікувально- профілактичних закладів, а також санітарних лікарів, що здійснюють контроль за санітарним станом стоматологічних закладів.

1.3. Проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій повинні здійснюватися у відповідності з завданням на проектування, що відповідає вимогам теперішніх Правил.

1.4. Прийом в експлуатацію знову збудованих чи реконструйованих стоматологічних об'єктів здійснюється у встановленому порядку державною комісією у складі спеціалістів стоматологічного профілю, санітарно- епідеміологічної служби, а також інших зацікавлених організацій.

1.5. Устаткування і експлуатація рентгенівських і фізіотерапевтичних кабінетів, автоклавних, адміністративних і побутових приміщень, електрообладнання і електромережі в стоматологічних поліклініках, відділеннях, кабінетах і зубо-технічних лабораторіях проводиться відповідності до діючих правил та інструкцій із дотриманням вимог техніки безпеки, охорони праці та пожежної безпеки.

1.6. Кожний заклад стоматологічного профілю повинен мати екземпляр чинних правил.

1.7. За дотримання вимог санітарно-протиепідемічного режиму та техніки безпеки відповідає головний лікар закладу і завідувачі стоматологічними відділеннями, кабінетами, зуботехнічними лабораторіями.

1.8.   Завідувачі стоматологічними відділеннями (кабінетами) зуботехнічними лабораторіями зобов'язані розробити на основі чинних Правил інструкції з техніки безпеки і виробничої санітарії до окремих видів робіт.

1.9.   Затверджені керівником закладу і профспілковим комітетом інструкції чи витяги з чинних Правил повинні бути вивішені на видних місцях відповідних ділянок робіт.

1.10. Контроль за виконанням Правил здійснюється органами охорони
здоров'я і санітарною службою, а також технічною інспекцією праці
профспілкового комітету.

2. Вимоги до розміщення і обладнання приміщень стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій

2.1. Стоматологічні поліклініки, відділення, кабінети і зуботехнічні лабораторії розміщуються в окремо споруджених типових будівлях чи, в окремих випадках, в пристосованих приміщеннях, вбудованих у споруди, при умові дотримання чинних Правил.

2.2. Розташування в житлових спорудах стоматологічних поліклінік і відділень, що мають у своєму складі рентгенівські і фізіотерапевтичні кабінети, неприпустимо.

2.3. Стоматологічні відділення і кабінети можуть бути організовані також в загальних поліклініках, лікарнях, санаторіях, школах та інших закладах, де потрібне надання стоматологічної допомоги.

2.4. У підвальних приміщеннях будинків можуть бути розміщені тільки санітарно-побутові приміщення для персоналу (гардероби, душові, склади тощо), що мають природне освітлення через вікна, а також компресорні установки і вентиляційні камери, що освітлюються штучним світлом

2.5. Дитяче відділення поліклініки повинно мати окремий вхід, гардероб, кімнату очікування, санвузол і не сполучатися з відділенням для дорослих.

2.6.   Стоматологічні кабінети (терапевтичні, хірургічні, ортопедичні, дитячі, ортодонтичні) повинні мати на основне стоматологічне крісло 14 кв. м площі і по 7 кв. м на кожне додаткове. При наявності у додаткового крісла універсальної стоматологічної установки площа на додаткове крісло збільшується до 10 кв. м. Висота кабінетів повинна бути не менше 3 м, а глибина при односторонньому природному освітленні не повинна перевищувати 6 м.

3. Вимоги до внутрішнього оздоблення приміщень

3.1. Всі матеріали, які використовуються для внутрішнього оздоблення приміщень повинні бути дозволеними МОЗ України для використання у будівництві.

3.2. Стіни стоматологічних кабінетів повинні бути гладкими, без щілин. Всі кути і місця з'єднання стін, стелі і підлоги повинні бути закругленими, без карнизів і прикрас.

3.3.   Стіни кабінетів хірургічної стоматології і стерилізаційної облицьовуються на висоту не нижче 1,8 м, а операційної – на всю висоту глазурованою плиткою. Вище панелі фарбуються масляними або водоемульсійними фарбами.

3.4. Стіни кабінетів ортопедичної стоматології і основних приміщень зубо-технічної лабораторії на висоту дверей фарбуються алкідностирольними, полівінілацетатними, масляними фарбами або нітроемаллю. Вище панелі стіни фарбують силікатними або клеєвими фарбами. Стелі стоматологічних кабінетів (операційних, передопераційних, стерилізаційних) і приміщення зубо-технічних лабораторій фарбуються водоемульсійними, масляними або силікатними клеєвими фарбами в білий колір.

3.5. В спеціальних виробничих приміщеннях зубо-технічної лабораторії стіни на висоту дверей облицьовуються глазурованою плиткою. Вище панелі фарбуються силікатними або клеєвими фарбами.

3.6. Підлога в стоматологічних кабінетах повинна настилатися рулонним полівінілхлоридним матеріалом (вініпластом, лінолеумом) і не повинна мати щілин. Для цього всі шви зварюються за допомогою спеціальних пальників, або високочастотною зваркою. В кабінетах хірургічної стоматології і операційних допускається керамічна плитка.

3.7. Підлога в приміщеннях зубо-технічної лабораторії повинна бути: а) в основних – з рулонних полівінілхлоридних матеріалів (лінолеуму); б) в спеціальних - з керамічної плитки

3.8. Колір поверхні стін і підлоги в лікувальних кабінетах повинен бути ясних тонів з коефіцієнтом відбиття не нижче 40% (салатовий, охра).

Бажано використовувати нейтральний ясно-сірий колір, який би не заважав правильно відрізняти відтінки кольору слизових оболонок, шкіри, крові, зубів (натуральних і штучних), пломбувальних і зубопротезних матеріалів.

3.9.   Двері і вікна у всіх приміщеннях фарбуються емалями або масляними
фарбами в білий колір. Дверна і віконна фурнітура повинна бути гладкою, яка б легко піддавалася очищенню.

3.10. Оздоблення кабінетів терапевтичної стоматології в зв'язку з можливістю застосування амальгамових пломб має ряд особливостей:

– стіни і стеля кабінетів оштукатурюються (цегляні) або затираються (панельні) з додаванням в розчин 5% порошку сірки для зв'язування сорбуючих парів ртуті в стійкі сполуки (сірчана ртуть), яка не піддається десорбції фарбуються водоемульсійними або масляними фарбами;

– основа підлоги під лінолеумом повинна бути захищена від проникання ртуті у відповідності з вимогами "Санітарних правил проектування, обладнання, експлуатації і утримання виробничих приміщень, які призначені для проведення робіт з ртуттю її сполуками і приладами з ртутним заповненням";

– застосування плиточного пластика замість рулонного не допускається;

– покриття підлоги з лінолеумом повинно бути піднятим на стіни на висоту; 5-10 см і закладається у рівень зі стіною, плінтуси повинні бути внутрішніми (під лінолеумом).

4. Вимоги до обладнання стоматологічних кабінетів і приміщень зубо-технічних лабораторії.

4.1. Забезпечення стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів зубо-технічних  лабораторій  медичним обладнанням здійснюється у відповідності з діючим табелем забезпечення стоматологічних закладів.

4.2. В терапевтичних і ортопедичних стоматологічних кабінетах повинно розміщуватися не більше трьох, а в хірургічних - не більше двох крісел з обов'язковим відокремленням робочих місць лікарів непрозорими перегородками висотою до 1,5 м.

4.3. В кабінетах з одностороннім природним освітленням стоматологічні крісла встановлюються в один ряд вздовж світлонесучої стіни.

4.4. Для роботи з амальгамою і полімерними матеріалами в кабінетах терапевтичної і ортопедичної стоматології повинна бути витяжна шафа, що відповідає наступним вимогам:

а)   у відкритому робочому отворі шафи розміром 30х60 см автономна механічна тяга повинна забезпечувати швидкість руху повітря не менше 0,7 м/с;

б)   видалення повітря повинно проходити зі всіх зон шафи,

в)   внутрішні поверхні шафи повинні бути ртутьнепроникними;

г)   підлога шафи повинна мати нахил 1-2 см на погонний метр в сторону жолоба, з'єднаного з посудиною для збору пролитих крапель ртуті;

д)   в шафу повинна бути вмонтована водопровідна раковина з уловлювачем ртуті;

е)   всередині шафи повинна встановлюватися шафка для зберігання добового запасу амальгами та демеркуризаційних засобів.

4.5. Амальгамозмішувач, що виключає ручні операції при приготуванні срібної амальгами, повинен постійно знаходитися у витяжній шафі.

4.6. У приміщеннях, де проходить робота з амальгамою, всі робочі меблі повинні мати ніжки висотою не менше 20 см від рівня підлоги для забезпечення якісного прибирання і полегшення демеркуризації.

4.7. Столики для роботи з ртуттю повинні бути покриті ртутьнепроникним матеріалом (вініпластом, реліном, лінолеумом) і мати бортики по краях, що запобігають скочуванню крапель ртуті на підлогу; під робочою поверхнею столиків не повинно бути ящиків.

4.8. Робоче місце зубного техніка в основному приміщенні повинно мати:

– спеціальний зуботехнічний стіл розміром 1,0 х 0,7 м;

– електрошліфмашину з місцевим відсмоктувачем пилу;

– підводку газу (допускаються безпечні спиртові пальники чи електронагрівальні прилади).

4.9. Основні приміщення зубо-технічних лабораторій повинні бути обладнані вмонтованими у стіни шафами, що не згорають (сейфами) для зберігання золотих виробів, що знаходяться в роботі.

4.10. Стоматологічні кабінети повинні бути обладнані в залежності від потужності поліклініки централізованою системою подачі стисненого повітря, кисню.

4.11. На підводках води до універсальних стоматологічних установок слід передбачити вентилі для вимикання подачі води.

4.12. Стічні води з раковин і з гіпсувалень перед спуском в каналізацію повинні звільнятися від гіпсу.

4.13. В лікувальних кабінетах і приміщеннях зубо-технічної лабораторії повинні бути окремі раковини для миття рук персоналу, обладнані кранами ліктевим чи ножним управлінням і спеціальні ванни для інших виробничі потреб (миття інструментів, посуду, обладнання тощо).

4.14. У кожному стоматологічному кабінеті повинен бути стіл для стерильних матеріалів та інструментарію.

4.15. В приміщеннях кімнат очікування і приймальнях повинні бути встановлені емальовані чи порцелянові плювальниці.

4.16. В приміщеннях з плитковою підлогою на робочих місцях повинні бути обладнані дерев'яні настили для захисту ніг від охолодження.

4.17. Стоматологічні поліклініки, відділення, кабінети і зубо-технічної лабораторії повинні бути забезпечені аптечками з набором необхідних медикаментів для надання нагальної і першої медичної допомоги, а також дезінфікуючих засобів.

5. Вимоги до мікроклімату, опалення, вентиляції виробничі приміщень стоматологічних поліклінік і зубопротезних лабораторій

5.1. На постійних робочих місцях, де лікарі і зубні техніки перебувають понад 50% робочого часу чи більше двох годин безперервно (стоматологічні кабінети, основні приміщення зубо-технічної лабораторії), параметри мікроклімату нормуються наступним чином:

 

Сезон	Температура, °С		Відносна вологість,%		Швидкість руху повітря, м/с
Холодний і перехідний (середньодобова температура повітря + 10 і нижче)	18-23		40-60		0,2
Теплий (середньодобова температура повітря + 10 і вище)	21-25		40-60		0,2
5.2. На місцях тимчасового перебування працюючих (спеціальні приміщення зубо-технічної лабораторії) параметри мікроклімату можуть бути наступними:
Сезон		Температура, °С		Відносна вологість,%		Швидкість руху повітря, м/с
Холодний і перехідний (середньодобова температура повітря + 10 і нижче)		17-25		Не більше 75		0,2-0,3
Теплий (середньодобова температура повітря + 10 і вище)		Не більше 28		Не більше 65		0,2-0,5

5.3. В будівлях стоматологічних поліклінік слід передбачати системи центрального опалення.

5.4. Теплоносієм системи центрального опалення повинна бути вода температурою +95°С.

5.5. Нагрівальними приладами в системі центрального опалення, як правило, повинні бути чавунні радіатори з гладкою поверхнею, що допускає легку очистку, які розміщуються під вікнами, за винятком кутових приміщень.

5.6. В будівлях стоматологічних поліклінік, в стоматологічних відділеннях, кабінетах і приміщеннях зубо-технічних лабораторій слід передбачати загально-обмінну припливно-витяжну вентиляцію з кратністю повітрообміну 3 рази за годину по витяжці і 2 рази за годину по притоку. В приміщенні "чистої" операційної повинна бути тільки загальнообмінна припливна вентиляція.

5.7. Незалежно від наявності загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції повинні бути:

–фрамуги чи кватирки, що легко відкриваються - у всіх приміщеннях;

–витяжні шафи з механічним спонуканням - в терапевтичних і ортопедичних кабінетах, в стерилізаційних і паяльних;

–місцеві відсмоктувачі пилу - на робочих місцях зубних техніків в основних приміщеннях і біля кожної полірувальної машини в полірувальних;

–витяжні парасолі - в ливарні над піччю центробіжного лиття, над газовою плитою в паяльній, над нагрівальними приладами і робочим столом в полімеризаційній.

5.8 Устаткування, що призначено для видалення забрудненого пилом, парами ртуті та інших металів повітря, повинно бути обладнано відповідними фільтрами для запобігання забруднення атмосферного повітря.

5.9. Кондиціонування повітря повинно передбачатися в основних приміщеннях зубо-технічної лабораторії, кабінетах ортопедичної стоматології і операційних.

6. Вимоги до природного та штучного освітлення виробничих приміщень стоматологічних поліклінік, відділень, зубо-технічних лабораторій.

6.1. Всі приміщення стоматологічних поліклінік, відділень і зубо-технічних лабораторій повинні мати природне освітлення.

6.2. У новопобудованих стоматологічних поліклініках вікна стоматологічних кабінетів повинні бути орієнтовані у північному напрямку (ППС, ПЗ) для запобігання значних перепадів яскравості на робочих місцях за рахунок попадання прямих сонячних променів при інших видах орієнтацій, а також перегріву приміщень у літній час, особливо в південних районах країни.

6.3. В північному напрямку повинні бути зорієнтовані основні приміщення і ливарні зубо-технічних лабораторій для запобігання перегріву приміщень у літній час.

6.4. В існуючих закладах, що мають неправильні орієнтації, у літній час рекомендується затемняти вікна за допомогою тентів, маркіз, жалюзей тощо.

6.5. Світловий коефіцієнт (відношення заскленої поверхні вікон до площі підлоги) у всіх стоматологічних кабінетах і основних приміщеннях зубо-технічної лабораторії повинен складати 1:4 - 1:5, а в інших виробничих приміщеннях бути не нижче 1:8.

6.6. Коефіцієнт природного освітлення на постійних робочих місцях у і стоматологічних кабінетах і основних приміщеннях зубо-технічної лабораторії повинен бути не менше півтора відсотки.

6.7. При установці стоматологічних крісел в два ряди і односторонньому природному освітленні слід користуватися штучним світлом навіть в денний час в другому ряді крісел, і лікарі повинні періодично мінятися своїми робочими місцями.

6.8. Розташування столів зубних техніків в основних приміщенні зубо-технічної лабораторії повинно забезпечувати лівостороннє природне, освітлення робочих місць.

6.9. Усі приміщення стоматологічних поліклінік, відділень і зубо-технічних лабораторій повинні мати загальне штучне освітлення люмінесцентними лампами чи лампами розжарювання.

6.10. Для загального люмінесцентного освітлення у всіх стоматологічних кабінетах і основних приміщеннях зубо-технічної лабораторії рекомендують лампи зі спектром випромінювання, що не спотворює передачу кольорів.

6.11. Світильники загального освітлення повинні розміщуватися з таким розрахунком, щоб не попадати в поле зору працюючого лікаря.

6.12. Передбачувані для встановлення люмінесцентні світильники повинні бути укомплектовані пускорегулюючими апаратами з особливо низьким рівнем шуму.

6.13. Рекомендуються наступні рівні загального штучного освітлення горизонтальної освітленості робочих поверхонь:           

Назва приміщень	Рівні загального освітлення лампами, лк
	люмінесцентними	розжарювання
Лікувальні кабінети лікарів, процедурні, маніпуляційні, основні приміщення зубо-технічних лабораторій	500	200
Кабінети головних лікарів, зав. відділеннями, гіпсувальні, полімеризаційні	400	200
Кабінети медичних сестер, санітарок, мийні	300	150
Ливарні, паяльні, кабінети рентгенівських знімків зубів, приміщення для підготовки хірургічних інструментів до стерилізації	200	100
Реєстратура, кімнати очікувань, коридори, стерилізаційна-автоклавна	150	75
Сходові клітки, тамбур	100	50
Приміщення санвузлів	75	30

 

6.14. Стоматологічні кабінети, основні та полірувальні приміщення зубо-технічної лабораторії, крім загального, повинні мати і місцеве освітлення у вигляді:

рефлекторів при універсальних стоматологічних установках на робочих місцях терапевтів і ортопедів;

спеціальних (бажано безтіневих) рефлекторів для кожного робочого місця хірурга;.

- світильників на кожному робочому місці зубного техніка в основних і полірувальних приміщеннях.

6.15. Рівень освітленості, що утворюється місцевим джерелом, не повинен перевищувати рівень загального освітлення більше, ніж в 10 разів, щоб не викликати втомлюваної для зору лікаря світлової передадаптації при переведенні погляду з різко освітлених поверхонь.

6.16. Світильники місцевого і загального освітлення повинні мати відповідну захисну структуру, що охороняє органи зору персоналу від осліплюючої дії ламп.

7. Правила особистої гігієни і гігієни праці персоналу стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів, зубо-технічних лабораторій

7.1. Адміністрація установи зобов'язана своєчасно забезпечувати працівників стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій туалетним милом в дрібній розфасовці для одноразового використання чи рідким милом, щітками для миття рук, індивідуальними рушниками чи паперовими серветками разового користування, спецодягом, сан одягом і засобами особистого захисту у відповідності з діючими нормами. Електрорушники можна встановлювати тільки в приміщеннях санвузлів.

7.2. Приступати до роботи на будь-яких стоматологічних універсальних установках, кріотерапевтичному апараті, зі стерилізаторами, амальгамозмішувачами, одонтометром, діатермокоагулятором та іншими технічними засобами слід за умови суворого дотримання спеціальних інструкцій з техніки безпеки для даних технічних засобів.

7.3. Лікарі-стоматологи, в залежності від характеру лікувального втручання можуть працювати в положенні сидячи і стоячи (при положенні пацієнта лежачи, напівлежачи, сидячи).

Працювати сидячи рекомендується не більше 60% робочого часу, а решта - стоячи і переміщаючись кабінетом. Сидячи повинні виконуватися маніпуляції, що потребують тривалих точних рухів при хорошому доступі. Стоячи виконуються короткочасні операції при ускладненому доступі, що супроводжуються значними фізичними зусиллями.

7.4. Під час препарування каріозних порожнин і при обточуванні зубів високообертовими бормашинами чи турбінами рекомендується захищати від різноманітних аерозолів, що утворюються, органи дихання лікаря і помічника чотиришаровими масками із стерильної марлі, які потрібно міняти кожні 4 години і знезаражувати кип'ятінням протягом 15 хвилин з моменту закипання, чи респіратором одноразового користування типу "Лепесток - 200". Також необхідно захищати спеціальними захисними окулярами органи зору лікаря.

7.5. Підбір інструментів з дрібними елементами (борів, пульпоекстракторів тощо) необхідно проводити в умовах достатнього освітлення для зниження зорової напруги лікаря.

7.6. Для попередження можливості виникнення у лікуючого лікаря нервово-емоційного напруження внаслідок взаємовідносин з пацієнтом, який характеризується легко збуджуваною нервовою системою, рекомендується до лікування заспокоїти хворого, при потребі призначити йому "легкі транквілізатори", і при наступному лікувальному втручанні застосовувати засоби знеболювання (місцеві і загальні).

7.7.     Для збереження нормального стану шкіри рук в процесі роботи слід:

мити руки водою кімнатної температури (близько + 20°С) до і після прийому кожного пацієнта;

- після миття ретельно просушувати шкіру рук сухим індивідуальним рушником;

- не допускати попадання на відкриті поверхні шкіри лікарських алергенів (антибіотиків, новокаїну, полімерів, гіпсу тощо).

Бажано:

- застосовувати нейтральні сорти мила ("Дитяче", "Яєчне");

обробляти шкіру рук перед початком роботи кремами "Захисний”, "Силіконовий";

– пом'якшувати шкіру рук кремами "Ідеал", "Янтар" чи сумішшю гліцерину, води, нашатирного спирту в рівних частинах після роботи і на ніч.

7.8. Для запобігання можливості передачі інфекції необхідно:

7.8.1. Після проведення гнійної операції при лікуванні хворого, в анамнезі якого є дані про перенесений гепатит В, чи носійство його НВ₅-антигена (але не гепатиту А!) обробити руки одним з наступних бактерицидних препаратів: 80% етиловим спиртом, 0,5% розчином хлоргексидину біглюконату в 70% етиловому спирті, 0,5% (1,125% по активному хлору) розчином хлораміну потім промити теплою водою, температурою + 40°С.

7.8.2. Робочі розчини вказаних препаратів, як правило, готує аптека лікувально-профілактичної установи. Посудини з розчинами встановлюють стоматологічних кабінетах

7.8.3. При знезараженні рук етиловим спиртом чи хлоргексидином, 5-8 мл препарату наносять на долоні і втирають в шкіру протягом 2 хвилин.

7.8.4. Обробку рук розчинами хлораміну проводять у тазі, куди наливають 3 л розчину. Руки занурюють в розчин і миють протягом 2 хвилин. Вказаний розчин придатний для 10-кратного використання.

7.8.5. При контактуванні з хлорними препаратами, в кінці робочого дня руки обробляють ватним тампоном, змоченим у 1% розчині гіпосульфіту натрію для нейтралізації залишкових кількостей хлору.

7.9. Під час роботи з амальгамою для запобігання небезпечного для здоров'я забруднення приміщень ртуттю необхідно суворо дотримуватися наступних заходів:

- приготування срібної амальгами будь-яким способом повинно проводитися тільки у витяжній шафі при включеній тязі;

– готова амальгама повинна знаходитися у витяжній шафі в скляній або фарфоровій посудині з водою з притертим корком.

– при пломбуванні порожнини зуба лишню амальгаму слід збирати в лоток з водою, недопускаючи її розкидання навколо робочого місця;

 – очищення посуду від залишків ртуті потребує ретельної обробки хромовою сумішшю, ополіскування чистою водою із наступним промиванням 2,5% розчином йоду в 30% розчині йодистого калію;

– випадково пролиту ртуть слід негайно зібрати гумовою грушею, а дрібні краплі пензликом з тонкого мідного дроту, занурити в посудину з водою і помістити у витяжну шафу; забруднену ртуттю поверхню необхідно негайно піддати демеркуризації за допомогою 20%-го розчину хлорного .заліза або підкисленим розчином перманганату калію (до 1 л 0,2% розчину перманганату калію додають 5 мл концентрованої соляної кислоти);

– роботи, пов'язані з забрудненням рук амальгамою (а також слиною, харкотинням, виділеннями з ран, збиранням і переносом плювальниць, хімічними засобами, що подразнюють шкіру рук, прибиранням приміщень) потребують захисту рук персоналу гумовими рукавицями. Після роботи рукавиці миють, кип'ятять або замочують в 0,5% розчині хлораміну на годину;

– працівникам, зайнятим приготуванням і застосуванням амальгами, повинні видаватися хірургічні халати без кишень;

–  в приміщеннях де проводяться роботи з ртуттю, забороняється приймати їжу;

– спецодяг працівників, які мають контакт з амальгамою повинен зберігатися окремо від домашнього одягу і одягу інших співробітників;

– механізоване прання спецодягу, забрудненого ртуттю проводиться один раз на 7 днів в комунальних пральнях за методом, рекомендованим "Санітарними Правилами проектування, обладнання, експлуатації і утримання виробничих і лабораторних приміщень, призначених для проведення робіт з ртуттю, її сполуками і приладами з ртутним наповненням" № 780-69;

– винесення забрудненої білизни для прання вдома чи у міських пральнях категорично забороняється;

– в приміщеннях, де працюють з амальгамою, один раз на два тижні повинен проводитися якісний аналіз повітря на вміст парів ртуті за допомогою індикаторних папірців, які розміщують на рівні дихання в робочій зоні і біля місць можливого виділення парів ртуті у повітря приміщення;

– приготування розчинів демеркуризаторів, індикаторних папірців і проведення демеркуризаційних робіт при виявленні перевищення гранично допустимої концентрації ртуті у повітрі приміщень (0,01 мг/м ) проводиться згідно рекомендацій Санітарних Правил № 780-69;

– персонал, що має контакт з амальгамою, підлягає періодичним медичним оглядам.

7.10. Лікарі-стоматологи та зубні техніки у відповідності до вимог повинні проходити обов'язковий профілактичний медичний огляд при зарахуванні на роботу і надалі у терміни, встановлені місцевими СЕС.

7.11. Для своєчасного виявлення і лікування карієсу і пародонтозу хронічних запалень верхніх дихальних шляхів і носової порожнини субтрофічних станів слизових оболонок носа і зіву, а також носійстві золотистого стафілококу 1 раз на 6 місяців проводиться планове обстеженні персоналу стоматологічних кабінетів згідно з вимогами.

8. Санітарно-протиепідемічний режим і прибирання приміщень стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій.

8.1. Використані стоматологічне обладнання та інструментарій повинні підлягати передстерилізаційній очистці з метою видалення з них білкових жирових, механічних забруднень, а також лікарських препаратів.

8.2. Найбільш доцільно і раціонально передстерилізаційну очистку стерилізацію  стоматологічного інструментарію та виробів проводити і централізованих стерилізаційних відділеннях.

8.3. Передстерилізаційна очистка і стерилізація стоматологічних інструментів проводиться згідно з вимогами "Інструкції по очистці і стерилізації стоматологічних інструментів".

8.3.1. Передстерилізаційну обробку стоматологічного інструментарію проводять ручним способом або механізованим за допомогою спеціального обладнання з використанням миючих розчинів.

8.3.2. Передстерилізаційну обробку ручним способом проводять і наступній послідовності:

– кожен інструмент попередньо ополіскують проточною водою в окремій мийній ванні протягом 30 сек.;

– повністю занурюють інструменти на 15 хвилин в бачок з високою температурою
+ 50°С) миючим розчином, що складається з комплексу 0,5°/ розчину перекису водню з 0,5% розчином одного з миючих засобів: ”Астра” "Лотос" "Новость"; "Айна"; миють інструменти у цьому ж розчині йоржами або ватно-марлевими тампонами протягом 30 сек; ополіскують проточною водопровідною водою у розрахунку 200 мл води на кожний виріб і потім дистильованою водою протягом 2 хвилин сушать в сухо-повітряном стерилізаторі гарячим повітрям при температурі 80-85°С до повного зникнення вологи.

8.3.3. Механізована передстерилізаційна очистка повинна проводитися з допомогою апаратів та обладнання отруйним методом, ультразвуком чи йоржуванням також з застосуванням миючих засобів.

8.3.4. Миючий розчин після обробки інструментарію, забрудненого кров’ю негайно виливається і замінюється свіжим.

8.3.5. Стоматологічний інструментарій, що застосовується при лікуванні інфекційних хворих перед передстерилізаційною очисткою підлягає обов'язковому знезараженню в розчині 3% перекису водню з миючимими засобами "Астра", "Лотос", "Айна" або "Новость" при температурі 50°( протягом 30 хвилин, або "трійним розчином" протягом 45хв) після чого виконуються згадані вище етапи передстерилізаційної обробки.

8.4. Контроль якості передстерилізаційної обробки стоматологічних інструментів і виробів необхідно проводити методами, які рекомендуються "Методичними вказівками по передстерилізаційній очистці виробів медичного призначення".

8.4.1. Контролю підлягає 1 % (але не менше 3-5 виробів одного найменування одночасно обробленого інструментарію).

8.4.2. Якість передстерилізаційної обробки інструментів перевіряють методом проведення бензидинової, амідопіринової чи ортотолуїдинової проб і визначення залишкових кількостей лужних компонентів миючого препарату за допомогою проведення проби з фенолфталеїном.

8.4.5. Інструменти чи вироби, що дали позитивні результати проби на кров, обробляють повторно, а ті, що забруднені залишковими кількостями миючих засобів - повторно промивають проточною водою.

8.5. Всі вироби (інструменти, перев'язочні матеріали, посуд тощо), що контактують з раневою поверхнею, кров'ю чи з ін'єкційними препаратами, а також зі слизовою оболонкою і можуть викликати її пошкодження, повинні підлягати стерилізації.

8.6. Контроль стерильності стоматологічних інструментів проводять бактеріологічні лабораторії СЕС 2 рази на рік або бактеріологічні лабораторії лікувальних закладів 1 раз на місяць.

8.7. Перевірці на стерильність підлягає не менше 1% від загального кількості простерилізованого інструментарію, але не менше 3-5 одиниць одного найменування. Відбір проб здійснюється шляхом:

– безпосереднього занурення дрібних інструментів у стерильне живильне середовище;

– взяття змивів з великих інструментів стерильними марлевими серветками 5x5 см, зволоженими стерильним фізіологічним розчином, які потім засівають на живильні середовища;

– інструменти вважаються стерильними при відсутності росту вегетативних і спороутворюючих форм мікроорганізмів.

8.8. При роботі з деззасобами необхідно суворо дотримуватися вимог з техніки безпеки і виробничої санітарії.

8.10. При роботі в кабінетах терапевтичної стоматології з амальгамою 1 раз на місяць необхідно проводити особливе прибирання, що полягає в обробці всього приміщення, меблів і обладнання, особливо на робочих місцях лікарів біля крісла і витяжної шафи , підкисленим розчином перманганату калію шляхом пульверизації чи протирання ганчіркою, змоченою в цьому розчині. Через годину все протирається насухо, використаний матеріал викидається в сміттєзбірник на території закладу. Весь інвентар для прибирання не повинен використовуватися в інших приміщеннях і зберігатися в нижньому відділенні витяжної шафи.

8.11. Лотки і плювальниці, забруднені амальгамою, після механічної очистки слід обробити підкисленим розчином перманганату калію, через 1,5-2,0 години насухо протерти, а забруднений матеріал негайно винести з приміщення у сміттєзбірник.

8.12. Спуск в каналізацію води, що вміщує ртуть, без спеціальних сифон забороняється. Очистка сифонів від ртуті повинна проводитися один раз в З місяці.

8.13. Прибирання стоматологічних кабінетів і приміщень зубо-технічних лабораторії проводять вологим способом 2 рази на день з використаним дезінфектантів.

8.14. Генеральне прибирання кабінетів хірургічної стоматологічної проводиться один раз на тиждень із застосуванням дезінфектантів (суміш 6% перекису водню і 0,5% миючого засобу). Після дезінфекції приміщення опромінюють бактерицидними лампами. Генеральне прибирання решти стоматологічних кабінетів проводять один раз на місяць.

 

Додаткові приміщення і їх площі (м²) в стоматологічних відділення) зубо-технічних лабораторіях (витяг з Будівельних Норм і Правил "Лікувально- профілактичні заклади" і "Правил влаштування і експлуатації стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій")

 

Назва додаткового приміщення	Поза-категорійна			І		II		III		IV
Відділення терапевтичної стоматології:
а) почекальна для дорослих в розрахунку 1,2 м2 на одного хворого, але не менше	6			6		6		6		6
Відділення хірургічної стоматології: а) очікувальна для дорослих в розрахунку 1,2 м2 на одного хворого, але не менше	6			6		6		6		6
б)апаратна	6			6		-		-		-
в) передопераційна	10			10		-		-		-
г) стерилізаційна	8			8		-		-		-
д) передопераційно- стерилізаційна	-			-		10		10		10
е) кімната тимчасового перебування післяопераційних хворих з розрахунку 2 кушетки на одне крісло, але не менше	12			12		12		12		12
Відділення ортопедичної стоматології: а) очікувальна для дорослих в розрахунку 1,2 м2 на одного хворого, але не менше	6			6		6		6		6
б) стерилізаційна	8			8		8		8		8
Зуботехнічна лабораторія: а) основне приміщення не       більше як на 15 техніків	3-4 приміщення в розрахунку 4 м2 на одного техніка (не менше 60 м2 кожне)					2 приміщення (не менше 60 м2 кожне)				1 прим, не менше 60 м2 кожне
б) спеціальні приміщення: гіпсувальна	4 м2 на одне робоче місце					-		-		-
паяльна	4 м2 на одне робоче місце					-		-		-
полімеризаційна	4 м2 на одне робоче місце					-		-		-
полірувальна	4 м2 на одне робоче місце					-		-		-
ливарна	Не менше 11м2, при використанні високочастотного обладнання не менше 24 м
Гіпсувальна і полімеризаційна	-	-			-			4 м на одне робоче місце
паяльна і полімеризаційна					-			4 м2 на одне робоче місце
спеціальне виробниче приміщення (гіпсувальна, паяльна, полімеризаційна, полірувальна)	-	-			-			4 м2 на одне робоче місце
Приміщення для одержання, зважування, зберігання і видачі золота, вікна і двері якого повинні бути захищеними металевими гратами	Не менше 4 м2
Фізіотерапевтичне відділення: а) очікувальна для дорослих в розрахунку 1,2 м2 на одного хворого	6		6				6		6		6
б) приміщення для електросвітлолікування	6 м2 на кушетку (не менше 2 м)
в) приміщення для гідротерапії	5 м2 на душову установку (не менше 25 м2)   -
г) кабінет фізіотерапії	12 м2 (не менше)

 

 

Тема 16. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах, у тому числі стоматологічних

 

Актуальність теми

Створення належних умов перебування хворих і здоров’я медичних працівників у лікарнях та стоматологічних поліклініках визначається плануванням і забудовою ділянки, її санітарно-технічним благоустроєм та санітарним станом у процесі експлуатації. Дотримання гігієнічних нормативів мікроклімату, повітряного середовища, вентиляції, природного та штучного освітлення, організація харчування хворих у лікарняних стаціонарах, забезпечення оптимального режиму, гігієнічних умов для хворих підвищує ефективність лікування, сприяє видужуванню хворих та створює безпечні умови праці для медичного персоналу.

 

Навчальні цілі

Знати вимоги до санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму лікарень, у т.ч. стоматологічного профілю. Знати гігієнічні умови перебування хворих у лікарні. Знати санітарно-гігієнічні вимоги до утримання і організації роботи харчоблоку лікарні.

Вміти оцінити умови перебування хворих у лікувально-профілактичних закладах. Вміти провести профілактичні заходи, спрямовані на профілактику харчових отруєнь та внутрішньолікарняних інфекцій.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати гігієнічні показники природного та штучного освітлення (загальна гігієна з екологією). Знати вплив опалення, вентиляції, освітлення, водопостачання, каналізування на стан здоров’я людини (загальна гігієна з екологією).

 

Зміст теми

Сучасні системи забудови лікарень, їхня порівняльна гігієнічна оцінка. Особливості планування спеціалізованих лікарень та відділень (інфекційних, фтизіатричних та ін.). Гігієнічні вимоги до соматичної лікарняної палати для дорослих і дітей, операційного блоку. Поняття про палатну секцію. Особливості планування боксів, напівбоксів у інфекційних лікарнях. Організація харчування у лікувально-профілактичних закладах. Організація та засоби об’єктивного контролю за здоров’ям персоналу харчоблоків лікарень та дотриманням ними вимог особистої гігієни. Профілактика харчових отруєнь та внутрішньо-лікарняних інфекцій.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 474-484.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 385-390, 395-397, 558-575.

Додаткова:

1. Загальна  гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко. – Львів: Світ, 2001.- С. 174-181, 344-357.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 423-430, 608-626.
3. Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В. 2.2 – 10 – 2001. – Київ: Держбуд України, 2001. – 164 с.
4. Комунальна гігієна / За ред. Гончарука Є.Г. – Київ: «Здоров’я», 2003. – С. 615-658.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Сучасні системи забудови лікарень, їхня порівняльна гігієнічна оцінка.
2. Особливості планування спеціалізованих лікарень та відділень (інфекційних, фтизіатричних та ін.).
3. Гігієнічні вимоги до палат соматичного відділення для дорослих та дітей.
4. Особливості планування операційного блоку.
5. Гігієнічні вимоги до планування, місткості та площ боксів, напівбоксів, боксованих палат.
6. Гігієнічні вимоги до мікроклімату, повітряного середовища, вентиляції, опалення, природного та штучного освітлення палат різних відділень лікувально-профілактичних закладів.
7. Бактеріологічні показники чистоти повітря приміщень відділень лікувально-профілактичних закладів.
8. Поняття про централізований та децентралізований харчоблоки.
9. Санітарно-гігієнічні вимоги до утримання приміщень харчоблоку лікарні, його устаткування.
10. Особиста гігієна персоналу харчоблоків лікарень.
11. Профілактика харчових отруєнь та внутрішньолікарняних інфекцій.

 

Контрольні тести

1. Які гігієнічні переваги має децентралізована система забудови лікарень?

а) максимально запобігає поширенню внутрішньолікарняних інфекцій; б) полегшує постачання хворих їжею; в) полегшує медичне обслуговування хворих; г) зменшує розміри земельної ділянки; д) сприяє перебуванню хворих на свіжому повітрі.

2. Відсоток озеленення лікарняної ділянки має становити не менше ….%:

а) 40; б) 50; в) 60; г) 70; д) 80.

3. Площа на одне ліжко у багатоліжковій палаті соматичного відділення для дорослих має становити не менше як …. м²:   

а) 5;  б) 7;  в) 9;  г) 12;  д) 14.

4. Санітарні розриви між палатними корпусами повинні становити:

а) 10 м; б) 25 м; в) 40 м; г) 2,5 висоти будинку навпроти, але не менше 25 м; д) 1,5 висоти будинку навпроти, але не менше 15 м.

5. Кількість одноліжкових палат, що входять до складу палатної секції соматичного відділення для дорослих, повинна становити не менше … % загальної кількості ліжок у секції:         а) 3;   б) 7;   в) 10;   г) 15;   д) 20.

6. Повна ізоляція інфекційних хворих здійснюється у:

а) напівбоксах; б) соматичних палатах; в) палатах зі шлюзом; г) боксованих палатах; д) боксах.

7. Скільки операційних столів має бути в операційній?  

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.

8. Загальна площа одноліжкового півбоксу становить … м²:

а) 7; б) 13; в) 20; г) 22; д) 27.

9. Якою вентиляцією необхідно обладнати операційну?

а) природна; б) припливна; в) витяжна; г) припливно-витяжна з переважанням припливу; д) припливно-витяжна з переважанням витяжки.

10. Для оцінки ефективності санації повітря маніпуляційного кабінету поліклініки за допомогою штучних джерел ультрафіолетового випромінювання використали коефіцієнт ефективності санації. Яке мінімальне значення цього показника свідчить про ефективну санацію повітря?

а) не менше 5; б) не менше 10; в) не менше 20; г) не менше 25; д) не менше 2.

11. На які основні групи поділяються всі приміщення харчоблоку:

а) виробничі цехи; б) комори для овочів; в) холодильні установки; г) складські приміщення; д) адміністративно-побутові.

12. Якість готової їжі перед видачею її з кухні перевіряє:

а) головний лікар; б) завідувач відділення; в) медсестра ; г) старша медсестра; д) черговий лікар.

13. Не допускаються до роботи з готовими продуктами працівники харчоблоку, котрі мають:  

а) ангіну; б) атеросклероз; в) гноячкові захворювання шкіри рук; г) опіки поверхні кисті рук І ступеня.

14. Знезаражування столового посуду в буфетних відділень лікарні повинно проводитись:   а) кип’ятінням упродовж 15 хв; б) занурюванням посуду в 0,5% розчин хлораміну на 10 хв; в) занурюванням посуду в 0,5% розчин хлораміну на 30 хв; г) занурюванням посуду в 0,2% розчин хлораміну на 10 хв.

 

Контрольна задача

Площа операційна загального профілю якої становить 36 м², розміщені два операційні столи; вікно площею розміром 2,2х2 м, орієнтоване на південний схід; вентиляція загальнообмінна припливно-витяжна, опалення центральне водяне.

Дайте рекомендації щодо покращення планування, обладнання та дотримання гігієнічних вимог до показників природного освітлення, вентиляції операційної.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Ознайомитися з вимогами до санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму лікарень, у т.ч. стоматологічного профілю.

2. Ознайомитися з санітарно-гігієнічними вимогами до утримання і організації роботи харчоблоку лікарні.

3. Розв’язати ситуаційну задачу:

При гігієнічній оцінці палати терапевтичного відділення встановлено, що ширина палати 4,5 м, глибина - 7 м, висота - 3 м. У палаті є одне вікно розміром 2,2х1,8 м, орієнтоване на північний схід.

1. Дайте гігієнічну оцінку природного освітлення палати.

2. Які заходи сприятимуть оптимізації світлового режиму палати?

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15 %)

Контрольні завдання

Розв’язати ситуаційну задачу:

Під час планового обстеження кабінетів хірургічної стоматології за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму було встановлено, що на постійних робочих місцях лікарів у зимовий період температура повітря становить 13ºС, відносна вологість – 40 %, швидкість руху повітря – 0,2 м/с, вміст діоксиду вуглецю – 0,2 %, окиснюваність повітря – 15 мг О₂/м³. Генеральне прибирання кабінетів хірургічної стоматології проводиться один раз на місяць із застосуванням дезінфектантів. Після дезінфекції приміщення опромінюють бактерицидними лампами.

1. Дайте гігієнічну оцінку температурно-вологісного режиму, ступеня чистоти повітря та дотримання режиму прибирання кабінетів.

2. Дайте рекомендації щодо покращення якості повітряного середовища кабінетів хірургічної стоматології.

 

Тестові завдання

1. У палатній секції на 40 ліжок кількість 4-ліжкових палат складає 60 %,
2-ліжкових – 20 %, 1-ліжкових – 20 %, ширина коридору – 2,8 м. Який з показників вимагає корекції?

А. Кількість одноліжкових палат;

В. Кількість дволіжкових палат;

С. Загальна кількість ліжок в палатній секції;

Д. Ширина коридору;

Е. Кількість 4-ліжкових палат;

2. Під час лабораторного дослідження повітря в кабінеті хірургічної стоматології знайдено: загальна кількість мікроорганізмів у повітрі — 2500 на 1м³, з них 125 на 1м³ — гемолітичного стрептококу. Які заходи повинні проводитись з метою знезаражування повітря?

А. Опромінення УФО бактерицидними лампами;            

В. Розпилення в повітрі 0,5% розчину хлораміну ;

С. Електроаероіонізація повітря;          

Д. Інфрачервоне опромінювання повітря;               

Е. Кондиціювання.

3. Після проведення операції хворому, у анамнезі якого є дані про перенесений гепатит В, необхідно провести дезінфекцію рук лікаря-стоматолога. Який бактерицидний препарат слід використати з цією метою? 

А. 5% розчин перекису водню;

В. 5% перманганату калію;

С. 80% етиловий спирт;

D. 2% розчин метиленового синього;

E. 5% розчин брильянтового зеленого.

4. Під час роботи в стоматологічному кабінеті лікар використовує штучне місцеве освітлення у вигляді рефлекторів стоматологічної установки та загальне штучне освітлення люмінісцентними лампами. Яким повинен бути рівень загального штучного освітлення в цьому приміщенні?

А. 200 лк;        В.  300 лк;       С. 500 лк;        Д.  650 лк;       Е. 800 лк.

5. При проведенні санітарно-гігієнічного обстеження харчоблоку лікарні встановлено, що усі виробничі цехи знаходяться в одному приміщенні, яке через коридор з’єднується із складовими, підсобними і допоміжними приміщеннями. Який основний принцип планування приміщень харчоблоку порушено ?

А Ізольованість виробничих приміщень

В. Поточність технологічного процесу

С. Суміжність виробничих приміщень

D. Відокремленість харчоблоку від інших підрозідлів ЛПУ

Е. Дотримання належної кількості приміщень

 

 

Тема 17. Гігієнічні засади здорового способу життя. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота

 

Актуальність теми

Основою підтримання і зміцнення здоров’я людини і населення в цілому є здоровий спосіб життя і використання методів та засобів особистої гігієни.

Здоровий спосіб життя передбачає знання і вміння дотримання режиму праці та відпочинку, правил особистої гігієни, визначення і обов’язкового виконання оптимального рухового режиму, раціонального харчування, загартовування, відмову від шкідливих звичок. Здоровий спосіб життя є ефективним засобом збільшення тривалості життя та його активного періоду.

        

Навчальні цілі

Знати гігієнічне значення та основні принципи здорового способу життя та особистої гігієни як засобу збереження і зміцнення здоров’я індивіда та населення  в цілому.

Вміти впроваджувати засади здорового способу життя, методи і засоби особистої гігієни та загартовування організму, методи профілактики шкідливих звичок у практичній діяльності лікаря стоматолога.

Вміти обґрунтовувати необхідність, методи та засоби гігієнічного догляду за ротовою порожниною як засобу профілактики стоматологічних захворювань.

 

Базові знання, вміння та навички

         Знати анатомічні особливості і фізіологічні функції шкіри (нормальна анатомія, фізіологія).

Знати основи здорового способу життя (біоетика, валеологія).

Знати етику і деонтологію лікаря (філософія).

Знати концепцію і зміст Закону України “Про затвердження Загальнодержавної програми “Здоров’я-2020: український вимір”.

        

Зміст теми

Здоровий спосіб життя. Методи і засоби здорового способу життя. Гігієна тіла (шкіри, волосся), методи та засоби її дотримання. Гігієна ротової порожнини. Засоби гігієни порожнини рота – зубні щітки, пасти, еліксири та вимоги до них. Гігієнічний індекс зубів.

Фізична культура як один з найважливіших елементів здорового способу життя. Загартовування. Принципи, методи та режим загартовування. Гігієна одягу та взуття.

Психогігієна як наука, її завдання.

Шкідливий вплив на здоров’я активного та пасивного паління тютюну, надмірного вживання алкоголю, наркоманії та токсикоманії, їх профілактика.

Концепція Загальнодержавної програми “Здоров’я-2020: український вимір.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 536-545,559-583.
2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С.608-638.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гончарука., Ю.І. Кундієв, В.Г. Бардов та ін. / За редакцією Є.Г. Гончарука. - К.: Вища школа, 1995.- С. 479-490, 494-506.
2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Л.: “Афіша”, 2000. – С. 133-171,174-181, 189-194. 
3. Бардов В.Г., Сергета I.В. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / Вінниця: Нова книга, 2002. – С. 185-203.
4. І.І. Нікберг, І.В. Сергета, Л.І. Цимбалюк. Гігієна з основами екології. –Київ “Здоров’я”, 2001. – С. 382-404.
5. Проект Закону України “Про затвердження Загальнодержавної програми “Здоров’я-2020: український вимір”.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про здоровий спосіб життя. Методи і засоби здорового способу життя.
2. Методи та засоби дотримання гігієни тіла (шкіри, волосся).
3. Гігієнічні вимоги до засобів гігієни порожнини рота (зубні щітки, пасти, еліксири). Гігієнічний індекс зубів.
4. Значення фізичної культури для здоров’я людини.
5. Принципи і методи загартовування.
6. Гігієнічні вимоги до  одягу та взуття.
7. Поняття про психогігієну, її завдання.
8. Шкідливий вплив на здоров’я активного та пасивного паління тютюну, надмірного вживання алкоголю, наркоманії та токсикоманії, їх профілактика.
9. Концепція Загальнодержавної програми “Здоров’я-2020: український вимір”.

 

Контрольні тести:

1. До суб’єктивних методів і засобів здорового способу життя належать:

а) дотримання режиму праці і відпочинку; б) режиму харчування;  в) регулярне підтримування чистоти тіла;  г) регулярні заняття фізичною культурою; д) загартовування;  е) матеріальне забезпечення особистості.

2. До об’єктивних методів і засобів здорового способу життя належать:

а) матеріальне забезпечення особистості; б) забезпечення холодним і гарячим водопостачанням; в) повноцінність, збалансованість харчування; г) режим харчування; д) відповідність гігієнічним вимогам, напруженості праці, факторів виробничого середовища; е) рівень культури особистості.

3. Фізичні вправи впливають на:

а) кору головного мозку та підкоркові центри; б) викликають відчуття бадьорості; в) стимулюють розвиток мускульної системи організму; г) підвищення психоемоційної стійкості; д) пониження артеріального тиску і частоти дихання.

4. Які види загартовування водою є найбільш ефективні:

а) душ; б) обливання; в) обтирання; г) купання; д) обливання ніг.

5. Основними загартовуючими чинниками є…..:

а) повітря; б) вода; в) сонячне випромінювання; г) режим харчування;  д) ранкова гігієнічна гімнастика.

 

6. Вкажіть основні принципи загартовування:

а) поступовість; б) систематичність; в) комплексність; г) індивідуальний режим; д) сезонність; е) переривчастість.

7. Повітряні ванни (аеротерапія) поділяються на:

а) теплові; б) прохолодні в) індиферентні г) холодні; д) гарячі.

8. Навантаження розподіляється рівномірно між переднім і задніми відділами стопи при висоті каблука (см) ?

а) 1-2;   б) 2-3;   в) 3-4;    г) 5-6;    д) 6-8;    е) 8-10.

9. Які біологічно-активні речовини входять до складу рецептури лікувально-профілактичних паст?

а) вітаміни; б) рослинні екстракти; в) мінеральні солі; г) мікроелементи;  д) білки;  е) жири.

10. Гігієнічний індекс зубів визначають за допомогою розчину:

а) йодиду калію;  б) глюкози;  в) перекису водню;  г) коаліну; д) мурашиного спирту;

11. Психічне здоров’я людини характеризується - …..:

а) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом; б) певним резервом сил, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом; в) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, певним резервом сил; г) відсутністю виражених нервово-психічних розладів, стійкою рівновагою між організмом та навколишнім світом.

12. Критеріями оцінки психічного здоров’я є…..:

а) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; б) відсутність психічних захворювань, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; в) нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові, сприятливий функціональний стан організму, особливо центральної нервової системи; г) відсутність психічних захворювань, нервово-психічний розвиток, що відповідає вікові.

 

 

Контрольні задачі

Задача 1. У школі-інтернаті при проведенні обстеження за дотриманням правил особистої гігієни виявлено, що у 10 % учениць 11 класу натільна білизна виготовлена з нейлону, другий шар одягу – з лавсану, взуття з штучної шкіри із звуженими носками, висота каблука 5-7 см.

1. Який шар одягу не відповідає гігієнічним вимогам?

2. Які негативні наслідки в організмі можуть виникнути при використанні даного взуття?

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Ознайомитися з концепцією Загальнодержавної програми “Здоров’я-2020: український вимір”.

2. Скласти схему методів і засобів здорового способу життя.

3. Скласти структурно-логічну схему “Засоби і предмети догляду за ротовою порожниною”.

4. Ознайомитися з методикою визначення та гігієнічною оцінкою базисних властивостей темпераменту.

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття - 15%)

Тестові завдання

1. У школі при проведенні обстеження за дотриманням правил особистої гігієни виявлено, що в 6 учнів 2–го класу гігієнічний індекс зубів становить 3 бала. Як оцінити гігієнічний індекс зубів за отриманою кількістю балів?

А. Відмінний;                         В. Добрий;               С. Негативний;   

D. Задовільний;                                 E. Різко негативний.

2. У великому промисловому місті відмічається підвищений рівень захворюваності дітей. Назвіть найбільш значущу групу факторів, яка формує рівень здоров’я дитини:

А. Стан довкілля;        В. Спосіб життя;      С. Генетична схильність;

D. Природно-кліматичні умови;         Е. Рівень медичного обслуговування.

3. Педіатр для підвищення загартовуваності організму молодших школярів розробив програму в основу якої покладено наступні принципи: поступовість, комплексність, індивідуальний режим, контрастність, систематичність. Який принцип загартовування необхідно вилучити з програми?

А. Поступовість;          В. Комплексність;         С. Індивідуальний режим; 

D. Контрастність;                  E. Систематичність.

4. З метою профілактики карієсу лікар-стоматолог рекомендує пацієнту використовувати лікувально-профілактичні пасти, що містять біологічно-активні речовини (вітаміни, рослинні екстракти, мінеральні солі, фтор, йод). Яка з біологічно-активних речовин є ефективна в даному випадку?

А. Вітаміни;                           В. Рослинні екстракти;  

С. Мінеральні солі;               D. Фтор;                       Е. Йод.

5. В учнів шостого класу визначали гігієнічний індекс зубів. Який розчин при цьому використовується?

А. Йодид калію;                    В. Мурашиний спирт;      С. Розчин глюкози;

D. Розчин коаліну;                 E. Перекис водню.

 

 

Тема 18. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення

 

Актуальність теми

Іонізуюче випромінювання у зв’язку з високою біологічною активністю негативно впливає на людину, тварин, рослини, біоценоз у цілому та за певних умов призводить до їхньої загибелі. Збільшення кількості джерел іонізуючого випромінювання та розширення сфери його використання, умови і можливість його несприятливого впливу зумовлюють необхідність забезпечення радіаційної безпеки населення в тому числі працюючого, яка ґрунтується на дотриманні комплексу нормативно-правових,  проектно-конструкторських, технічних та організаційних заходах.

Конкретна система захисту залежить від типу джерел і виду випромінювання. Необхідним захистом від зовнішнього випромінювання при роботі з джерелами випромінювання є дотримання (не перевищення) лімітів доз опромінення, що встановленні національними нормами безпеки для різних категорій населення. Протирадіаційний захист при роботі з іонізуючим випромінюванням забезпечується також за допомогою захисного екранування.

 

Навчальні цілі

Знати основні принципи радіаційної безпеки та заходи захисту від зовнішнього іонізуючого опромінення.

Оволодіти розрахунковими методами оцінки радіаційної безпеки.

Вміти розрахувати параметри захисту від зовнішнього опромінення при роботі з джерелами β, γ та рентгенівського випромінювання.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати будову атома, його ядра, визначення понять “радіоактивність”, “радіонукліди”, “ізотопи”.

Знати фізичні основи іонізуючого випромінювання, його природні та штучні джерела.

Знати закономірності біологічної дії іонізуючих випромінювань на живі організми (фізика, хімія, біологія).

 

Зміст теми

Визначення поняття“іонізуюче випромінювання”. Основні якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (енергія, проникна та іонізуюча здатність, види доз опромінення, одиниці вимірювання). Поняття про закриті і відкриті джерела радіації. Поняття про зовнішнє та внутрішнє опромінення. Стохастичні та нестохастичні ефекти дії іонізуючого випромінювання. Ліміти доз зовнішнього та внутрішнього опромінення. НРБУ-97. Сутність радіаційної небезпеки при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання. Заходи протирадіаційного захисту від зовнішнього опромінення, основані на фізичних законах його послаблення (захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням). Методи визначення параметрів радіаційної небезпеки з протирадіаційного захисту. Значення розрахункових методів оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 493-535.
   1. Основи стоматологічної діяльності / Під заг. ред. В.О. Бардова. – Вінниця. – Нова книга, 2011. – С. 163-170.
   2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С.639-644.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко, - Львів. Світ, 2001. – 394-421.
2. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.
3. Мащенко М.П., Мечів Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна . – Харків. 1999. – 392 с.
4. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – 160 с.
5. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д 2000). – К., 1997.–121 с.
6. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. Підручник / За ред. Гончарука Є., Київ, “Вища школа”, 1995. С. 254-277.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Радіоактивність, одиниці радіоактивності.
2. Види ядерних перетворень.
3. Основні види іонізуючих випромінювань.
4. Поняття про закриті і відкриті джерела радіації.
5. Поняття про зовнішнє та внутрішнє опромінення.
6. Стохастичні та нестохастичні ефекти дії іонізуючого випромінювання.
7. Якісні показники іонізуючих випромінювань.
8. Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань (дози іонізуючих випромінювань, одиниці виміру).
9. Ліміти доз опромінення осіб категорії А, Б, В від джерел іонізуючого випромінювання.
10. Поняття про радіаційну безпеку та протирадіаційний захист.
11. Заходи протирадіаційного захисту.
12. Фізичні принципи протирадіаційного захисту.
13. Параметри радіаційної небезпеки протирадіаційного захисту.

 

Контрольні тести

1. Основною системною одиницею вимірювання радіоактивності є:  а) Кюрі;  б) Грей;  в) Беккерель; г) Зіверт; д) Рентген; е) Кулон.

2. Назвіть іонізуюче випромінювання, яке характеризується найбільшою іонізуючою здатністю:       а) α - випромінювання;   б) β⁺ - випромінювання; 
в) β^- - випромінювання;   г) γ - випромінювання;   д) χ - випромінювання;.

3. Назвіть кількісні характеристики іонізуючого випромінювання: а) активність;  б) поглинута доза; в) щільність потоку частинок для корпускулярних випромінювань; г) α-розпад; д) еквівалентна доза.

4. Системною одиницею еквівалентної дози є:   а) Грей;  б) Зіверт; в) Рентген; г) Бекерель; д) Дж/кг; е) Кюрі; є) МЕВ; і) Бер.

5. Яка річна доза опромінення населення передбачається згідно з концепцією проживання населення на територіях з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС?

а) 0,01 мЗв;     б) 0,1 мЗв;    в) 1,0 мЗв;    г) 2,0 мЗв;    д) 20 мЗв.

6. До методів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання належить:   а) захист відстанню;  б) захист кількістю; в) захист часом ; г) захист харчуванням; д) хімічні заходи захисту; е) екранування.

7. Доза опромінення прямо пропорційна:      а) активності джерела;  б) відстані між джерелами випромінювання та опромінюваним об’єктом; в) квадрату відстані між опромінюваним об’єктом та джерелом випромінювання; г) часу опромінення; д) кратності послаблення.

8. Допустима доза опромінення γ-променями за робочий тиждень для осіб категорії А установлена на рівні:         а) 0,04 мЗв;   б) 0,1 мЗв;  в) 0,4 мЗв; г) 1 мЗв;  д) 2 мЗв;  е)  20 мЗв.

9. Інтенсивність поглинання γ-випромінювання прямо пропорційна:           а) густині матеріалів;  б) енергії іонізуючого випромінювання; в) товщині матеріалів; г) активності  ;  д) потужності поглиненої дози.

10. Для захисту від γ-випромінювань слід застосувати екрани з:

а) бетону; б) свинцю; в) заліза; г) алюмінію; д) скла; е) барито-бетону.

 

Контрольні задачі

Задача 1. Відстань між джерелом опромінення та оператором збільшили від 0,5 м до 1 м та від 0,5 м до 4 м. У скільки разів за цих умов збільшиться чи зменшиться доза опромінення?

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Ознайомитися з методами оцінки радіаційної безпеки від зовнішнього опромінення.

2. Розв’язати ситуаційну задачу:

При роботі з радіоактивним кобальтом (γ-постійна радіонукліду 13,2), активність якого становить 5 мКі на відстані 1м упродовж 20 годин на тиждень працівник отримує опромінення.

1) Обчислити дозу зовнішнього опромінення за тиждень, за рік.

2) Розрахувати:

а) допустиму активність джерела випромінювання;

б) допустимий час роботи працівника на тиждень, на рік;

в) допустиму відстань від джерела іонізуючого випромінювання.

3) Дати гігієнічну отриманих результатів.

Примітка – допустиму дозу зазначати в рентгенах (R).

3. Розрахувати параметри захисту від зовнішнього опромінення при використанні захисних екранів.

Задача. У радіологічній лабораторії необхідно захистити робоче місце лаборанта екраном зі свинцю для зниження потужності доз з 480 мР/год до 2 мР/год. Енергія γ-випромінювання становить 1,5 МЕВ. Визначіть необхідну товщину екрана за кратністю послаблення.

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15 %)

Контрольні завдання

Задача. Поясніть, як зміниться доза опромінення при збільшенні у 2, 4, 8 разів: а) активності джерела,

б) тривалості роботи

в) відстані.

 

Тестові завдання

1. У радіологічній лабораторії необхідно екранувати робоче місце рентген-лаборанта від β-випромінювання. Які матеріали Ви запропонуєте?

A. Залізобетон;          B. Свинець;                      C. Парафін;                

D. Просвинцьовану гуму;                  E. Алюміній.

2. Ефективну дозу опромінення лікар-рентгенолог за рік отримав у 2 рази нижчу, ніж допустима. При цьому він працював 50 робочих тижнів по 30 годин на тиждень. На Вашу думку, найбільша роль від зовнішнього опромінення лікаря належала захисту:

A. Захисту кількістю;           

B. Захисту часом;                 

C. Захисту відстанню;

D. Захисту екрануванням;            

E. Індивідуальному захисту.

3. Пожежники, під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС отримали високу дозу опромінення організму. У лікарні було встановлено чітку залежність важкості уражень від дози опромінення організму. Назвіть характер уражень організму.

A. Стохастичні ефекти;           

B. Сомато-стохастичні ефекти;

C. Детерміністичні ефекти;              

D. Генетичні порушення;

E. Хромосомні аберації.

4. Увібрана доза біологічними об’єктами для α-випромінювання становить 0,001 Гр, для β-електронного – 0,02 Гр, для  β-позитронного – 0,03 Гр, для γ-випромінювання 0,04 Гр, для рентгенівського 0,05 Гр. У якому випадку еквівалентна доза буде найбільшою?

A. Для α-випромінювання;

B. Для β-електронного випромінювання;

C. Для β-позитронного випромінювання;

D. Для γ-випромінювання;

E. Для рентгенівського випромінювання;

5. Оператор, котрий працював з закритими джерелами іонізуючого випромінювання активністю 2 мг/екв, отримав за тиждень дозу опромінення 0,8 мЗв. Виявлено порушення тривалості роботи упродовж тижня. Для забезпечення допустимої дози опромінення необхідно скоротити тривалість робочого тижня на:

A. 20 %;                 B. 50 %;              C. 100 %;           

D. 150 %;               E. 200 %.

 

 

Тема 19. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань у лікувальних закладах, зокрема рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки

 

Актуальність теми

У сучасній медицині активно використовуються різні методи діагностики та лікування із застосуванням рентгенівської апаратури, гама-установок, прискорювачів заряджених частин та радіоактивних препаратів. Рентгенівські дослідження широко використовуються у стоматологічній практиці. Робота медичного персоналу рентгенологічних і радіологічних відділень пов’язана з радіаційною небезпекою внутрішнього і зовнішнього опромінення. Для пацієнтів променеве навантаження за рахунок медичних рентгенівських досліджень зростає, що є одним із факторів ризику виникнення негативних наслідків. Зниження променевого навантаження на персонал і пацієнтів при рентгенологічних дослідженнях (променевій терапії), зокрема й у стоматології, може бути досягнуто завдяки раціонально організованим заходам радіаційного захисту. Радіаційний контроль (дозиметричний, індивідуально-дозиметричний та радіометричний) є складовою частиною радіаційної безпеки в медичних закладах, у яких застосовують джерела іонізуючого випромінювання. Знання та дотримання санітарно-гігієнічних вимог при застосуванні джерел іонізуючого випромінювання з діагностичною і лікувальною метою, а також формування культури радіаційної безпеки в медичного персоналу, правильне здійснення радіаційного контролю сприяють зниженню опромінення медичного персоналу і пацієнтів.

 

Навчальні цілі

Знати організаційно-методичні основи, значення та види радіаційного контролю.

Знати принципи протирадіаційного захисту персоналу і пацієнтів при застосуванні джерел іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах, зокрема при рентгенологічних дослідженнях у стоматології.

Ознайомитися з методами і засобами радіаційного контролю за умовами праці персоналу та захисту пацієнтів у лікувальних закладах при застосуванні джерел іонізуючого випромінювання.

Вміти оцінювати радіаційну ситуацію в рентген-кабінетах, давати гігієнічні рекомендації щодо усунення надмірного опромінення персоналу.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати види іонізуючого випромінювання, його кількісні та якісні характеристики, джерела.

Знати методи оцінки радіаційної небезпеки та параметри захисту від зовнішнього опромінення. Ліміти доз зовнішнього опромінення для різних категорій населення.

Вміти оцінювати параметри захисту від іонізуючого випромінювання (фізика, гігієна та екологія).

 

Зміст теми

Використання в медицині джерел іонізуючого випромінювання. Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість для медичного персоналу. Медичні рентгенологічні діагностичні процедури для пацієнтів та працівників стоматологічних закладів як компоненти променевого навантаження. Поняття про закриті і відкриті джерела іонізуючого випромінювання за умов лікування. Протирадіаційний захист персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань. Радіаційна безпека пацієнтів та персоналу при рентгенологічних дослідженнях у стоматології. Вимоги до розміщення, улаштування, організації роботи рентгеностоматологічного кабінету. Радіаційний контроль за виробничим середовищем та індивідуальними дозами опромінення персоналу. Основні завдання радіаційного контролю. Методи і засоби радіаційного контролю. Медичний контроль за здоров’ям медичного персоналу.

 

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В. : Нова Книга, 2006. – С. 525-535.
2. Основи стоматологічної діяльності / Під заг.  ред. В.О. Бардова. – Вінниця. – Нова книга, 2011. – С. 163-170, 221-223.
3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина: Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 639-644.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під ред. І.І. Даценко, - Львів. Світ, 2001. – 394-421.
   1. Державні санітарні правила і норми “Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур”, затв. МОЗ України 04.06.2007, № 294. – С. 32.
   2. Мащенко М.П., Мечів Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна . – Харків. 1999. – 392 с.
   3. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – 160 с.
   4. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д 2000). – К., 1997. – 121 с.
   5. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про відкриті і закриті джерела іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах.
2. Принципи протирадіаційного захисту медичного персоналу і пацієнтів при застосуванні іонізуючого випромінювання при діагностичних дослідженнях та лікуванні.
3. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань у лікувально-профілактичних закладах.
4. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з закритими джерелами іонізуючих випромінювань у лікувально-профілактичних закладах.
5. Принципи забезпечення протирадіаційного захисту персоналу і пацієнтів у рентгенологічних відділеннях (кабінетах).
6. Гігієнічні вимоги до рентгеностоматологічного кабінету.
7. Радіаційна безпека пацієнтів та персоналу при рентгенологічних дослідженнях у стоматології.
8. Стаціонарні, пересувні та індивідуальні засоби захисту персоналу й пацієнтів у рентген-кабінеті та при дентальних дослідженнях.
9. Граничні рівні опромінення для чотирьох категорій пацієнтів.
10. Поняття про дозиметричний, індивідуально-дозиметричний, радіометричний контроль.

 

Контрольні тести

1. ГДД опромінення на шкіру для секретаря-друкарки директора АЗС (мЗв/рік):                   а) 50;  б) 1; в) 5; г) 10; д) 15; е) 30.

2. ГДД опромінення на кисті  рук для рентгенолога (мЗв/рік):

а) 50;  б) 10; в) 15; г) 30; д) 35; е) 40.

3. Назвіть основні принципи захисту медичного персоналу від зовнішнього опромінення:

а) захист часом; б) захист віддалю; в) екранування; г) захист кількістю; д) індивідуальний захист; е) використання захисних костюмів; є) дотримання норм радіаційної безпеки.

4. Основну небезпеку для медичного персоналу за умов рентгенологічних досліджень становлять:

а) зовнішнє опромінення; б) внутрішнє опромінення;  в) опромінення рук і тулуба;  г) дія рентгенівського пучка на очі;  д) мікроклімат у рентген-кабінеті.

5. Що належить до пересувних засобів захисту від іонізуючого випромінювання у рентген-кабінеті:

а) велика захисна ширма для персоналу з оглядовим вікном; б) мала захисна ширма для пацієнтів; в) комір захисний для захисту щитоподібної залози; 
г) екран захисний для пацієнтів;  д) екран захисний для персоналу; е) фартух захисний стоматологічний; є) накидка захисна.

6. Для радіолога за 10 років роботи найбільшою допустимою сумарною дозою опромінення згідно з НРБУ-97 може бути :

а) 100 мЗв; б) 200 мЗв 2,4;  в) 300 мЗв;  г) 400 мЗв;  д) 500 мЗв.

7. Які види радіаційного контролю повинні проводитися в рентгенологічному кабінеті?

а) дозиметричний; б) індивідуально-дозиметричний; в) радіометричний; г) спектрометричний; д) рентгенометричний.

8. До категорії А (персоналу) належать такі працівники:

а) рентгенологи;  б) радіологи; в) інженери АЕС; г) директори АЕС;
д) санітарка рентген-кабінетів; е) референти директорів АЕС.

9. Які приміщення обов’язково повинні входити до складу рентгеностоматологічного кабінету:

а) процедурна з дентальним апаратом; б) кімната управління; в) фотолабораторія; г) процедурна з дентальним апаратом і панорамним томографом; д) матеріальна; е) кімната лікаря.

10. До медичних заходів, які забезпечують зниження променевого опромінення пацієнтів належать:

а) застосування високочутливих рентгенівських плівок ; б) правильний вибір пози пацієнта при рентгенографії; в) вибір площі опромінення тканин пацієнта; г) правильний режим роботи рентгенівського апарату; д) підвищення кваліфікації персоналу рентгенівських кабінетів; е) вибір методу дослідження; є) використання широкоформатної флюорографії при профілактичних оглядах.

 

Контрольні задачі

Задача 1. При огляді ротової порожнини дитини 7 років лікар-стоматолог зауважив на декількох зубах поверхневі ураження карієсом і скерував дитину для проведення дентальних рентгенівських знімків.

1. Поясніть доцільність (недоцільність) дій лікаря;

2. Перелічіть заходи, які повинні обмежувати дози опромінення при стоматологічних дослідженнях дітей.

Задача 2. Назвіть заходи, які необхідно проводити з метою зменшення кількості стоматологічних рентгенологічних досліджень та зниження рівнів опромінення стоматологічних пацієнтів.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Ознайомитися з принципами, засобами та методикою контролю протирадіаційного захисту персоналу і пацієнтів при застосуванні джерел іонізуючого випромінювання в лікувальних закладах.

2. Ознайомитися з гігієнічними вимогами розміщення, улаштування рентгеностоматологічного кабінету, організації роботи при проведенні рентгенологічних дентальних досліджень. Розв’язати задачу.

Задача. Рентгенологічний кабінет розташований на І поверсі поліклініки, має процедурну з дентальним апаратом (12 м²), кімнату управління (6 м²), фотолабораторію (6 м²). Під час проведення радіаційно-дозиметричного контролю установлено, що потужність рентгенівського випромінювання в процедурній 1,7 мР/год. У рентген-кабінеті наявні наступні засоби індивідуального захисту пацієнтів: комір, фартух з просвинцьованої гуми (у тканинному чохлі)

1) дайте гігієнічну оцінку стану і організації протирадіаційного захисту в рентген-кабінеті;

2) зробіть необхідні рекомендації щодо забезпечення протирадіаційного захисту персоналу і пацієнтів рентгенстоматологічного кабінету;

3) накресліть схему рентген-кабінету

3. Накреслити принципову схему та конструкції радіодозиметричних приладів.

 

 

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15 %)

Контрольні завдання

Задача 1. До складу рентгендіагностичного кабінету дільничної лікарні входить процедурна площею 30 м², пультова – 4 м², фотолабораторія – 4 м², кабінет лікаря – 6 м², очікувальна – 4,8 м². Вентиляція в процедурній – природна припливно-витяжна, з вентиляційними каналами біля підлоги та біля стелі (висота 3 м). Для захисту рентгенолога використане просвинцьоване скло товщиною 10 мм і мала захисна ширма з просвинцьованої гуми товщиною 4 мм.

1. Визначте, чи відповідає гігієнічним нормативам та умовам праці медичного персоналу рентгенодіагностичний кабінет дільничної лікарні.

2. Запропонуйте (у разі необхідності) обґрунтовані оздоровчі заходи.

Задача 2. У рентгенологічному відділенні лікарні в приміщенні для постійного перебування персоналу (процедурній) фактична потужність дози опромінення 6,8 мР/год, відстань екрану до рентгенівської трубки 2 м, анодний струм 3 mА.

1. Обчисліть коефіцієнт послаблення випромінювання.

2. Укажіть допустиму потужність дози радіації в даному приміщенні.

3. Дайте гігієнічну оцінку радіаційної ситуації у відділенні.

 

Тестові завдання

1. Студенти віком 19-20 років навчаються у приміщеннях, де використовуються джерела випромінювання. Річна доза опромінення для них у цьому разі не повинна перевищувати:

А. 0,05 мЗв;           В. 1 мЗв;           С. 1,5 мЗв;        

D. 2 мЗв;                E. 20 мЗв.

1. У радіологічному відділенні лікарні для лікування злоякісних новоутворень використовують γ-установки променевої терапії (закриті джерела іонізуючих випромінювань). Які заходи при цьому потрібно використовувати для захисту персоналу під час роботи?
   1. Герметизація установок та організація вентиляції приміщення;
   2. Скорочення часу роботи та екранування джерела;
   3. Збільшення відстані від джерела та дотримання особистої гігієни;
   4. Систематичне очищення поверхонь від радіоактивних забруднень та скорочення часу роботи;
   5. Екранування джерела ти використання засобів індивідуального захисту органів дихання.
   6. Для радіаційної безпеки лікаря рентгенолога рентгендіагностичного кабінету використані захисні засоби типу екранів: просвинцьоване скло на екрані рентген-кабінету, велика і мала пересувні захисні ширми, захисні рукавиці з просвинцьованої гуми. Які ще засоби екранування необхідні?
      1. Спецвзуття;
      2. Нагрудний фартух з просвинцьованого матеріалу;
      3. Окуляри з додатком свинцю до скелець;
      4. Указаних засобів досить;
      5. Збільшити відстань від екрану рентгенівського апарату.
      6. При проведенні лікування хворих у радіологічному відділенні використовують джерело γ-випромінювання. У повітрі процедурного кабінету радіоактивні ізотопи відсутні. Назвіть види опромінення, якому підлягають хворі:

A. Зовнішнє;                          

B. Внутрішнє;               

C. Інкорпороване;

D. Змішане;          

E. Внутрішньопорожнинне.

1. Лікар-рентгенолог за рік зазнав опромінення, при цьому ефективна доза становила 15 мЗв. Назвіть, який відсоток складає отримана доза опромінення щодо регламентованого для нього ліміту дози:

А. 25 %;       В. 50 %;    С. 75 %;     D. 100 %;        E. 125 %.