|
|
Главная \ Методичні вказівки \ ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО« Назад
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО 28.07.2015 08:07
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Навчально-методичні матеріали з курсу: «ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО» для студентів за спеціальністю 7.03040101 «Правознавство»
Укладач: Поєдинок В.В. кандидат юридичних наук, доцент
КИЇВ-2013
Навчально-методичні матеріали з курсу «Господарське право» (укладач Поєдинок В.В., кандидат юридичних наук, доцент) для студентів спеціальності 7.03040101 «Правознавство».
Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Протокол № 6 від «12» лютого 2013 р.
З М І С Т
Загальні методичні поради Сучасний етап розвитку економіки України характеризується бурхливим виникненням нових та ускладненням існуючих господарських зв’язків, наявністю численних різноспрямованих (підчас конфліктуючих) інтересів у сфері господарювання. Актуальними залишаються завдання структурно-інноваційної перебудови економічної системи та забезпеченням її соціальної спрямованості. Глобалізація економічного життя, вступ України до Світової організації торгівлі та стратегічний курс на набуття членства у Європейському Союзі зумовлює необхідність орієнтації вітчизняних суб’єктів господарювання на кращі світові стандарти комерційної практики. Важлива роль у забезпеченні інтенсивного розвитку економіки, недопущенні кризових явищ, ефективному захисті прав та законних інтересів учасників господарського життя належить правовому регулюванню господарських відносин. Центральне місце в механізмі правового регулювання сфери господарювання належить нормам господарського права як комплексної галузі, що використовує як приватно-правові, так і публічно-правові регулятивні інструменти, забезпечуючи баланс приватних інтересів виробників та публічних інтересів. Це обумовлює підвищення вимог до майбутніх фахівців з правознавства щодо знань основ господарського права та практичних навичок застосування норм господарського законодавства у повсякденній правозастосовчій практиці, в регулюванні господарських відносин на локальному рівні (при розробці установчих та внутрішніх документів суб’єктів господарювання, господарських договорів). Навчальна дисципліна «Господарське право» покликана забезпечити опанування слухачами основних знань з правового регулювання суспільних відносин щодо організації, безпосереднього здійснення та управління господарською діяльністю. Вивчення слухачами основних правових інститутів господарського права має ґрунтуватися на вже одержаних знаннях з теорії держави та права, конституційного, фінансового, цивільного та інших галузей права України. Навчально-методичні матеріали з курсу «Господарське право» містять: а) тематичний план курсу; б) програму курсу, в) вказівки щодо виконання контрольних робіт. Для оптимального опанування курсом «Господарське право» слухачі повинні:
Для поглиблення вивчення окремих тем з курсу «Господарське право», виконання контрольних робіт до кожної теми курсу пропонується список літератури (нормативно-правові акти, збірники законодавства та його коментарі, наукові статті, монографії, підручники та навчальні посібники). При цьому слухачі мають враховувати період написання (виходу з друку) тих чи інших джерел, в т.ч. можливість прийняття нових нормативно-правових актів, внесення змін в чинні нормативно-правові акти після написання (виходу з друку) відповідних джерел. До всіх тем курсу «Господарське право» можуть бути рекомендовані підручники, навчальні посібники та науково-практичні коментарі:
Програма курсу «Господарське право»
Тема 1. Господарське право в системі права України
Господарська діяльність: поняття та ознаки. Господарська комерційна діяльність (підприємництво): поняття, принципи, обмеження свободи здійснення. Господарська некомерційна діяльність. Господарче забезпечення діяльності негосподарюючих суб’єктів. Господарські відносини: поняття, ознаки, класифікація. Розмежування господарських відносин з іншими видами відносин у сфері господарювання. Предмет господарського права. Методи правового регулювання господарських відносин. Господарське право як галузь права. Дискусія навколо питання про самостійність галузі господарського права. Господарське законодавство: поняття та характерні риси. Господарський кодекс України як стрижневий акт господарського законодавства. Напрями удосконалення господарського законодавства.
Нормативно-правові акти: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон УРСР від 03.08.1990 р. «Про економічну самостійність Української РСР» // ВВР УРСР. – 1990. – №34. – Ст.499. Закон УРСР від 07.02.1991 р. «Про підприємництво» // ВВР УРСР. – 1990. – №14. – Ст.168. Закон УРСР від 16.04.1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» // ВВР УРСР. – 1991.– № 29. – Ст. 377. Закон України від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність» // ВВР України. – 1991. – № 47. – Ст. 646. Закон України від 28.12.1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» // ВВР України. – 1995. – № 4. – Ст. 28. Закон України від 05.10.1995 р. «Про боротьбу з корупцією» // ВВР України. – 1995. – № 34. – Ст.266. Закон України від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // ВВР України. – 2000. - №36. – Ст. 299. Закон України від 19.06.2003 р. «Про основи національної безпеки України» // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 351. Закон України від 11.09.2003 р. «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 351. Закон України від 16.03.2004 р. «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» // Офіційний вісник України. – 2004.– №15.– Ст. 1028. Закон України від 29.06.2004 р. «Про міжнародні договори України» // ВВР України. – 2004. – № 50. – Ст. 540. Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки. Схвалена Верховною Радою Української РСР 01.11.1990 р. // ВВР УРСР. – 1990.– № 48 – Ст. 631. Постанова Верховної Ради України від 12.09.1991р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» // ВВР України. – 1991. – № 46. – Ст. 621. Указ Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» // Бюлетень нормативних актів України. – 1995.– № 1.– С. 3–4. Указ Президента України від 10.06.1997 р. «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» // Офіційний вісник України. – 1997. - № 24. – Стор. 11. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 667 «Про затвердження Положення про Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва» // Офіційний вісник України. – 2007.– № 32.– Ст. 1296. Наказ Мін’юсту України від 31.07.2000 р. № 32 «Про затвердження Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру» // Офіційний вісник України. – 2000. - №31. – Ст. 1336. Лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» // Вісник господарського судочинства. – 2008. - № 3. – Стор. 45. Додаткова література:Бобкова А.Г., Дутов М.М. О некоторых результатах принятия и применения Хозяйственного кодекса Украины: Брошюра / ИЭПИ НАН Украины. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005. – 22 с. Вінник О. Проблеми кодифікації законодавства, що регулює суспільні відносини в сфері ринкової економіки // Вісник Київського університету. Юридичні науки. Вип. 36.– 1998.– С. 10–15. Вінник О. Приватні та публічні інтереси, їх роль і відображення в господарському праві // Підприємництво, господарство і право. – 2001.– №4.– С. 6; № 5.– С. 11–13. Гайворонский В., Жушман В. Предпринимательство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное регулирование // Предпринимательство, хозяйство и право.– 1998.– № 9. Загайнова С. К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. – М.: Изд-во НОРМА, 2002.– 176 с. Зинченко С. А. Предмет и метод хозяйственного права.– Ростов-на-Дону: Изд-во Ростовского университета, 1984.
Знаменский Г.Л. Совершенствование хозяйственного законодательства: Цель и средства.– К.: Наукова думка, 1980.– 188 с. Знаменский Г.Л. Хозяйственное законодательство Украины. Формирование и перспективы развития.– К.: Наукова думка, 1996. – 63 с. Знаменський Г.Л. Співвідношення загального та спеціального законодавства України // Вісник Академії правових наук України. – 2003.– № 1 (32). Исаев И.А. Становление хозяйственно-правовой мысли в СССР (20-е годы).– М.: Юридическая литература, 1986. Концепция модернизации хозяйственного законодательства Украины на базе Хозяйственного кодекса Украины (Проект) // Економіка та право. – 2006. - №2. – С. 16. Курбатов А.Я. Сочетание частных и публичных интересов при правовом регулировании предпринимательской деятельности.– М., 2001.– 212 с. Лаптев В.В. Хозяйственное право – право предпринимательской деятельности // Государство и право.– 1994.– № 4 – С. 61–69. Лаптев В.В. Предпринимательское право: понятие и субъекты.– М.: Юристъ, 1997.– 140 с. Мамутов В. К. Экономика и право: Сб. научных трудов.– К.: Юринком Интер, 2003.– 544 с. Мамутов В. К., Чувпило О. О. Господарче право зарубіжних країн. – К.: Ділова Україна, 1996.– 352 с. Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи: Збірник наукових праць. – К., 2006. – 318 с. Предпринимательское (хозяйственное) право: Учебник. В 2-х томах / Отв. ред. О. М. Олейник.– М.: Юристъ, 2000. Пушкін О. А. Методологічні підходи дослідження проблеми правового регулювання підприємницьких відносин // Методологічні проблеми приватного права. Зб. наукових праць. – К.: Манускрипт, 1996.– С. 28–35. Саніахметова Н. О. Правовий захист підприємництва в Україні: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.– 336с.
Саниахметова Н. Признаки предпринимательства // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– № 8.– С. 6–8. Советское хозяйственное право: Учебник / Под ред. Побирченко И. Г.– К.: Вища школа, 1985.– 335 с. Судебная практика как источник права / Коллектив авторов.– М.: Юристъ, 2000.– 160 с. Торговый свод СССР.– М.: Издание Комиссии по внутренней торговле при СТО, 1923.– 129 с. Хозяйственное право: Учебник / Под общ. ред. Лаптева В. В.– М.: Юридическая литература, 1983.– 528 с. Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: Сб.научн.статей – Донецк: Юго-Восток, 2005.– 584 с. Цитович П. Учебник торгового права.– К.: Оглоблин, 1891.– 300 с. Шаповалова О.О. Правове забезпечення підтримки та розвитку господарювання: Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2004. – 280 с. Шаповалова О.В. Оновлення господарського законодавства у світлі вимог сталого розвитку: Монографія. – Луганськ: Вид-во СНУ ім.. В.Даля, 2007. – 240 с. Шершеневич Г. Ф. Курс торгового права. В 4-х томах.– СПб., 1908. Ющик О. І. Господарський кодекс у правовій системі України // Вісник господарського судочинства. – 2001.– № 1.– С.135–140. Ющик О. І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність).– К.: Оріяни, 2002.– 112 с.
Тема 2. Державне регулювання господарської діяльності
Об’єктивні підстави державного регулювання економіки. Форми та основні напрями державної економічної політики. Форми державного регулювання господарської діяльності (планування, управління, контроль, нормативне регулювання). Методи державного регулювання господарської діяльності (економічні, адміністративні. Система засобів державного регулювання господарської діяльності. Державне замовлення. Ліцензування певних видів господарської діяльності. Дозвільна система у сфері господарювання. Патентування окремих видів підприємницької діяльності. Технічне регулювання у сфері господарювання. Ціноутворення у сфері господарювання.
Нормативно-правові акти: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Закон УРСР вiд 03.12.1990 р. «Про ціни і ціноутворення» // ВВР УРСР. – 1990. - № 52. – Стор. 650. Закон України вiд 22.12.1995 р. «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» // ВВР України. – 1996. - N 3. – Ст.9. Закон України вiд 24.01.1997 р. «Про державний матеріальний резерв» // ВВР України. – 1997. - N 13. – Ст.112. Закон України від 23.03.2000 р. «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // ВВР України. – 2000. - № 25. – Ст. 195. Закон України від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Урядовий кур’єр. – 2000. – 2 серпня. Закон України вiд 17.05.2001 р. «Про стандартизацію» // ВВР України. – 2001. - № 31. – Ст. 145. Закон України вiд 17.05.2001 р. «Про підтвердження відповідності» // ВВР України. – 2001. - № 32. – Ст. 169. Закон України вiд 17.05.2001 р. «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» // ВВР України. – 2001. - № 32. – Ст. 170. Закон України від 11.09.2003 р. «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» // ВВР України. – 2003. – № 39. – Ст. 351. Закон України від 18.03.2004 р. «Про державні цільові програми» // ВВР України. – 2004. - № 25. – Ст. 352. Закон України від 01.12.2005 р. «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» // ВВР України. – 2006. - № 12. – Ст. 101. Закон України від 05.04.2007 р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» // ВВР України. – 2007. № 29. – Ст. 389. Декрет Кабінету Міністрів України вiд 08.04.1993 р. «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення // ВВР України. – 1993. - № 23. – Ст. 247. Декрет Кабінету Міністрів України вiд 10.05.1993 р. «Про стандартизацію і сертифікацію» // ВВР України. – 1993. - № 27. – Ст. 289. Указ Президента України вiд 01.06.2005 № 901/2005 «Про деякі заходи щодо забезпечення здійснення державної регуляторної політики» // Офіційний вісник України. – 2005. - №22. – Ст. 1193. Указ Президента України від 03.09.2007 № 816/2007 «Про Концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності» // Офіційний вісник України. – 2007. - № 66. – Ст. 2540. Указ Президента України від 09.08.2008 № 698/2008 «Про невідкладні заходи щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності» // Офіційний вісник Президента України. – 2008. - № 31. – Ст. 955. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.2000 р. № 1719 «Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності» // Офіційний вісник України. - 2000 р. - №47. – Ст. 2035. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 р. №1755 «Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу» // Офіційний вісник України. – 2000. - № 48. – Ст. 2093. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. № 1698 «Про затвердження Переліку органів ліцензування» // Офіційний вісник України. – 2000. - № 46. – Ст. 2001. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2001 р. № 756 «Про затвердження Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності» // Офіційний вісник України. – 2001. - № 27. – Ст. 1212. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 667 «Про затвердження Положення про Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва» // Офіційний вісник України. – 2007.– № 32.– Ст. 1296. Наказ Держпідприємництва України вiд 05.12..2005 р. №116 «Про затвердження Типового положення про адміністратора та порядок його взаємодії з місцевими дозвільними органами, суб’єктами господарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності // Офіційний вісник України. – 2006. - №1. – Ст. 68. Наказ Держпідприємництва України вiд 15.05.2006 №45 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру» // Офіційний вісник України. – 2006. - № 23. – Ст. 1732. Наказ Держспоживстандарту України вiд 01.02.2005 р. № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» // Офіційний вісник України. – 2005. - № 19. – Ст. 1006. Лист Вищого господарського суду України вiд 16.12.2004 р. № 01-8/3273 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про ціни і ціноутворення» // www.portal.rada.gov.ua Додаткова література: Барабаш А. Г. Правове регулювання лізингових відносин в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2004. – 18с. Бекірова Е.Е. Правове регулювання ліцензування певних видів господарської діяльності: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04. / НАН України. Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2006. – 17 с. Герчикова И. Н. Регулирование предпринимательской деятельности: государственное и внутрифирменное: Учебное пособие.– М.: Изд-во «Консалтбанкир», 2002.– 704 с. Грицаєнко Л. Підприємництво в Україні: проблеми державного регулювання // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999.– № 7. – С. 53–55. Добровольская В. Государственное регулирование предпринимательской деятельности: понятие и основания // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 6. Добровольская В. Правовое обеспечение государственного регулирования предпринимательской деятельности // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 8. Добровольська В. Засоби державного регулювання підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2006.– № 2. – С.89-91. Добровольська В. Деякі питання щодо непрямих (економічних) методів державного регулювання підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 5. – С. 49-52. Дойников И.В. Правовое регулирование государственного предпринимательства: Учебно-методическое пособие.– М., 2001.– 112 с. Задихайло Д. Мобілізаційна стратегія економічного розвитку в контексті правового господарського порядку: постановка питання// Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 1 (48). – С. 158 – 168. Захарченко А.М. Господарська компетенція місцевих державних адміністрацій. Автореферат дис…канд. юрид.наук. – Донецьк, 2007. – 20 с. Милейко И. Структурно-отраслевая политика государства: правовые аспекты реализации // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 3. Мілейко І. Дефекти законодавчого забезпечення функціонування промислової політики держави // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 12. Пальчук П. Проблеми визначення поняття «ліцензія» на здійснення господарської діяльності // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 1. Попелюк В. Правові засади здійснення контролю у сфері господарювання // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 11. Поповская И. Проблема ответственности в планировании хозяйственной деятельности // Підприємництво, господарство і право.– 2005.– № 12. Саниахметова Н. Государственное регулирование экономики и предпринимательства // Підприємництво, господарство і право. – 2001.– № 7.– С. 3–6. Шестак Л. Окремі проблеми чинності ліцензій у часі // Підприємництво, господарство і право.– 2005.– № 1. Шпомер А.І.Ліцензування господарської діяльності (господарсько-правовий аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04. – К., 2006. – 20с. Юлдашев О.Х. Проблеми вдосконалення державної регуляторної політики в Україні: монографія. – К. : МАУП, 2005. – 336 с. Юсупов В. Удосконалення правового забезпечення функціонування державної економічної політики // Підприємництво, господарство і право .– 2005.– № 10.
Тема 3. Суб’єкти господарського права Коло суб’єктів господарського права (учасників відносин у сфері господарювання). Суб’єкти господарювання: поняття, ознаки, види. Споживачі як учасники відносин у сфері господарювання. Особливості правового становища суб’єктів організаційно-господарських повноважень. Утворення суб’єкта господарювання: загальний та спеціальний порядок. Способи утворення суб’єкта господарювання (заснування, реорганізація). Установчі документи суб’єкта господарювання. Порядок державної реєстрації суб’єкта господарювання. Припинення суб’єкта господарювання: загальний та спеціальний порядок. Добровільне та примусове припинення суб’єкта господарювання. Порядок (етапи) припинення суб’єкта господарювання шляхом реорганізації. Способи припинення суб’єкта господарювання (реорганізація, ліквідація). Порядок (етапи) припинення суб’єкта господарювання шляхом реорганізації. Порядок (етапи) припинення суб’єкта господарювання шляхом ліквідації.
Нормативно-правові акти: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон УРСР вiд 12.05.1991 р. «Про захист прав споживачів» // ВВР УРСР. – 1991. - № 30. – Стор. 379. Закон України від 12.07.2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» // ВВР України. – 2002.– № 1.– Ст. 1. Закон України від 15.05.2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» // Юридичний вісник України. – 2003.– № 25. –Ст. 1128. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» // Урядовий кур’єр. – 1996. – 1 лютого. Наказ Держпідприємництва України від 09.06.2004 р. №65 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу» // Офіційний вісник України. – 2004.- № 26. – Ст. 1725. Наказ Держпідприємництва України від 20.10.2005 р. № 97 «Щодо затвердження деяких нормативно-правових актів про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» // Офіційний вісник України. – 2005.- № 44. – Ст. 2785. Наказ Держпідприємництва України від 20.10.2005 № 99 «Про розмір та порядок внесення плати, що справляється за одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» // Офіційний вісник України. – 2006.- № 9. – Ст. 563. Наказ Держкомпідприємництва, ДПА, Держкомстату України від 07.12.2005 № 121/560/406 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» // Офіційний вісник України. – 2005. - № 51. – Ст. 3222. Наказ Держкомпідприємництва вiд 13.05.2008 № 54 «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» // Офіційний вісник України. – 2008. - № 41. – Ст. 1379. Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (КОПФГ): Затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р. № 97 // www.portal.rada.gov.ua
Додаткова література: Беляневич Е. Физическое лицо как субъект хозяйственных отношений // Предпринимательство, хозяйство и право.– 1997.– № 1.– С. 12–15. Беляневич О. А. Відокремлені підрозділи підприємства як учасники господарського обороту // Вісник Вищого арбітражного суду України.– 1998.– № 2.– С. 248–251. Бігняк О. Поняття права на підприємницьку діяльність // Підприємництво, господарство і право.– 2006.– № 2.– С. 99–102. Волгин В. В. Защита интересов индивидуального предпринимателя: Практическое пособие.– 2-е изд., доп.– М.: Издательско-книготорговый центр «Маркетинг», 2002.– 244 с. Квасницкая О.А. Процедура государственной регистрации субъектов предпринимательства // Підприємництво, господарство і право.– 2004.– № 4. Коваль Е. Особенности правового статуса физического лица как субъекта предпринимательской деятельности // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– № 5.– С. 18–21. Красько И. Юридические проблемы компании одного лица // Предпринимательство, хозяйство и право.– 1998.– № 11. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права. Монографія. – К.: ДП «Юридичне видавництво «Аста», 2004. – 328 с. Лаптев В. В. Проблемы предпринимательской (хозяйственной) правосубъектности // Государство и право.– 1999.– № 11.– С. 80–89. ПетренкоВ.С. Установчі документи суб'єктів господарювання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04. / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2006. – 18 с. Пушкін А., Селіванов В. Відносини підприємництва і правовий статус їх суб’єктів // Право України. – 1994.– № 5–6.– С. 9. Самойленко А. Суб’єкти господарського права: поняття та класифікація // Право України. – 1998.– № 6.– С. 98. Самойленко А.В. Приватний підприємець як одна з форм участі фізичних осіб у господарській діяльності // Вісник Вищого арбітражного суду України.– 2000.– № 2. Саніахметова Н. Поняття суб’єктів підприємницької діяльності // Право України. – 2001.– № 9.– С. 27–33. Щербина В.С. Суб’єкти господарського права. Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 264 с.
Тема 4. Правове становище підприємств
Підприємство: поняття та ознаки. Види та організаційно-правові форми підприємств. Організаційна структура та управління підприємством. Поняття, види та правове становище державних унітарних підприємств. Правове становище комунальних унітарних підприємств. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності. Приватні підприємства та інші види підприємств.
Нормативно-правові акти: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон України від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» // ВВР України. – № 49.– Ст. 682. Закон України від 10.04.1992 р. «Про оренду державного та комунального майна» // ВВР України – 1995. № 15.– Ст. 99. Закон України від 28 грудня 1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» // ВВР України. – 1995. – № 4. – Ст. 28. Закон України вiд 22.12.1995 р. «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» // ВВР України. – 1996. - N 3. - Ст.9. Закон України від 17.07.1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» // ВВР України. – 1997. - № 39. – Ст. 261. Закон України від 19.10.2000 р. «Про державну підтримку малого підприємництва» // ВВР України. – 2000. - № 51. – Ст. 447. Закон України від 15.05.2003 р. «Про особисте селянське господарство» // ВВР України. – 2003 . - № 29. – Ст.232. Закон України від 19.06.2003 р. «Про фермерське господарство» // ВВР України. – 2003. - №45. – Ст.363. Закон України від 10.07.2003 р. «Про кооперацію» // ВВР України. – 2004. - № 5. – Ст. 35. Закон України від 21.09.2006 р. «Про управління об’єктами державної власності» // ВВР України. – 2006. - №46. – Ст.456. Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. «Про впорядкування діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» // ВВР України. – 1993.– № 11.– Ст. 94, № 23.– Ст. 248. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.1998 р. № 914 «Про Типовий статуту казенного підприємства»// Офіційний вісник України. – 1998. - № 24. – Стор. 90. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.1998 р. № 987 «Про перетворення державних підприємств у казенні» // Офіційний вісник України. – 1998.– № 26. – Стор. 44. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. № 1033 «Про перетворення казенних підприємств у державні комерційні підприємства» // Офіційний вісник України. – 2006. - №30. – Ст. 2150. Наказ Мінекономіки, Фонду державного майна України від 11.08.2006 № 275/1252 «Про затвердження Порядку утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації» // Офіційний вісник України. – 2006. - № 36. – Ст. 2516. Рішення ДКЦПФР України від 17.07.2003 р. № 322 «Про затвердження Положення про порядок випуску облігацій підприємств» // Офіційний вісник України. – 2003. - № 33. – Ст. 1799.
Додаткова література: Бондаренко І.М. Правова регламентація господарської діяльності казенних підприємств: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2001. – 18с. Винар Л. Організаційно-правові форми юридичних осіб, заснованих державою // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 8. Гринюк Р. Ф. Правовой статус коммунальных предприятий в Украине. Монография. – Донецк, 2002. – 183 с. Дойников И. В. Правовое регулирование государственного предпринимательства: Учебно-методическое пособие.– М., 2001.– 112 с. Ісаков М. Деякі проблеми приватних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 3. Ісаков М. Правовий статус підприємства як суб'єкта господарювання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових. досліджень. – Донецьк, 2006. – 17 с. Кооперативне право. Підручник / За ред. чл.-кор. НАН України В. І. Семчика. – К.: Ін Юре, 1998. Лаптев В. В. Законодательство о предприятиях (критический анализ) // Государство и право.– 2000.– № 7.– С. 22–28. Мамутов В. К. Предприятие и вышестоящий орган.– М.: Юридическая литература, 1969. Петриченко О. П. Організаційно-правові форми державних підприємств за законодавством України // Право України. – 2000.– № 4.
Тема 5. Правове становище господарських товариств
Поняття та характерні риси господарських товариств. Класифікація господарських товариств. Правове становище акціонерних товариств. Види акціонерних товариств. Управління акціонерним товариством. Правовий режим акцій. Правове становище товариств з обмеженою відповідальністю. Управління товариством з обмеженою відповідальністю. Особливості правового становища товариств з додатковою відповідальністю. Правове становище повних товариств. Порядок ведення справ повного товариства. Правове становище командитних товариств. Порядок ведення справ командитного товариства.
Нормативно-правові акти: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон України від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства» // ВВР України. – № 49.– Ст. 682. Закон України від 30.10.1996. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // ВВР України. – 1996.– № 51.– Ст. 292. Закон України від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» // ВВР України. – 1998.– № 15.– Ст. 67. Закон України від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок» // ВВР України. – 2006. - № 31. – Ст.268. Указ Президента України від 15.06.1993 р. №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» // www.portal.rada.gov.ua Постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.1993 р. № 556 «Про затвердження Положення про спостережну раду» // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1993.– № 8.– С. 19–21. Рішення ДКЦПФР України від 30.12.1998 р. №221 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про їх емісію під час реорганізації товариств // Офіційний вісник України. – 1999. № 10. – Стор. 67. Принципи корпоративного управління України: Затверджені рішенням ДКЦПФР України від 11.12.2003 р. № 571.– К., 2004.– 72 с. Рішення ДКЦПФР України від 22.02.2007 р. № 387 «Про затвердження Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства» // Офіційний вісник України. – 2007. - № 23. – Ст. 956. Рішення ДКЦПФР України від 15.03.2007 р. № 487 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств» // Офіційний вісник України. – 2007. - № 28. – Ст. 1133. Рішення ДКЦПФР України від 26.04.2007 р. № 942 «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій» // Офіційний вісник України. – 2007. - № 44. – Ст. 1826. Рекомендації Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» // Вісник господарського судочинства. – 2008. - № 1. – Стор. 22.
Додаткова література: Артеменко С.В. Цивільно-правові проблеми управління акціонерним товариством: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2004. — 20с. Атаманова Ю. Участие в хозяйственных обществах правами промышленной собственности: правовые проблемы передачи инновационного продукта: Монография. – Харьков, 2004. – 208 с. Блюмхардт О. Органи акціонерного товариства (порівняльно-правове дослідження): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 19с. Блюмгардт А. Модели корпоративного управления: Монография.– К.: Наукова думка, 2003.– 160 с. Вінник О.М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення: Монографія.– К.: Атіка, 2003.- 352 с. Воловик О.А. Інтереси господарських товариств: проблеми правового забезпечення в корпоративних відносинах: Монографія. – Луганськ, 2006. – 132 с. Глусь Н.С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2000. — 23с. Долинская В.В. Акционерное право: основные положения и тенденции: Монография. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 720 с. Ионцев М.Г. Акционерные общества: правовые основы. Имущественные отношения. Управление и контроль. Защита прав акционеров. – М.: «Ось-89», 2005. – 416 с. Задихайло Д.В., Кібенко О.Р., Назарова Г.В. Корпоративне управління: Навчальний посібник. – Харків, 2003. – 688 с. Кашанина Т. В. Корпоративное право. Учебник для вузов.– М.: НОРМА, 1999. Кібенко О.Р. Європейське корпоративне право на етапі фундаментальної реформи: перспективи використання європейського законодавчого досвіду у правовому полі України. Серія «Юридичний радник». – Х.: Страйд, 2005. – 432 с. Кібенко О., Пендак-Сарбах А. Право товариств (company law) порівняльно-правовий аналіз acquis ЄС та законодавства України. – К.: Юстиніан, 2006. – 496 с. Корпоративне управління / За ред. проф. І.Спасибо-Фатєєвої. – Харків: «Право», 2007. – 500 с. Кочергина Е.А. Содержание организационно-правовых форм предпринимательских обществ: интересы, функции, правовые средства: Монография. – Х.: Основа, 2005. – 236 с. Кравченко Р.С. Корпоративное управление: обеспечение и защита права акционеров на информацию (российский и англо-американский опыт). – М.: «Спарк», 2002. – С. 112. Кулагин М. Избранные труды по акционерному и торговому праву. –М.: «Статут», 2004. – 363 с. Молотников А.Е. Ответственность в акционерных обществах. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 240 с. Нецька Л. С. Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю (цивільно-правовий аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2001. – 20 с. Рябота В. Захист прав акціонерів при злитті та поглинанні акціонерних товариств. Монографія. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2007. – 159 с. Спасибо-Фатеева И. В. Акционерные общества: корпоративные правоотношения. Монография.– Х.: Право, 1998.– 251 с. Спасибо-Фатєєва І. В. Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин. Автореферат дис. … докт. юрид. наук.– Х., 2000.– 35 с. Спасибо-Фатєєва І. В. Акціонерні товариства: акції, власність, корпоративне управління (збірник статей).– Х.: Видавничий дім «Райдер», 2002. Сумской Д. А. Статус акціонера по континентальному праву.– М.: Издательство МГСУ «Союз», 2001.– 167 с. Фесечко Л. І. Правове регулювання додаткового випуску акцій акціонерними товариствами: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2006. – 20 с. Шеремет О. С. Правове регулювання організації і діяльності повних товариств: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2006. – 20 с. Щербина О. В. Правове становище акціонерів за законодавством України.– К.: Юрінком Інтер, 2001.– 160 с.
Тема 6. Правове становище об’єднань підприємств
Поняття та ознаки об’єднань підприємств. Види об’єднань підприємств (добровільні, державні (комунальні) об’єднання). Організаційно-правові форми об’єднань підприємств (асоціації, корпорації, консорціуми, концерни). Правове становище підприємства – учасника об’єднання. Промислово-фінансові групи як особливий вид об’єднань підприємств. Асоційовані підприємства. Холдингові компанії.
Нормативно-правові акти: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Закон України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи в Україні» // Голос України. – 1996.– 21 травня. Закон України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії в Україні» // ВВР України. – 2006. - № 34. – Ст. 291. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. «Про об’єднання державних підприємств вугільної промисловості» // ВВР України. – 1993.– № 13.– Ст. 116. Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. «Про об’єднання державних підприємств зв’язку і введення ліцензування деяких видів діяльності в галузі зв’язку»// ВВР України. – 1993.– № 13.– Ст. 115. Декрет Кабінету Міністрів України від 13.03.1993 р. «Про об’єднання державних підприємств транспорту та шляхового господарства» // ВВР України. – № 19.– Ст. 204. Декрет Кабінету Міністрів України від 29.04.1993 р. «Про об’єднання державних підприємств нафтової, газової, нафтопереробної промисловості та нафтопродукто-забезпечення» // ВВР України. – 1993. – № 26.– Ст. 280. Декрет Кабінету Міністрів України від 29.04.1993 р. «Про об’єднання державних електроенергетичних підприємств» // ВВР України. – 1993.– № 26.– Ст. 279. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 781 «Про затвердження Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп» // Урядовий кур’єр. – 1996.– 1 серпня.
Додаткова література: Бейцун І. В. Об’єднання юридичних осіб в цивільному праві: порівняльно-правовий аналіз Автореф. Дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2006. – 18 с. Вінник О. Правове становище дочірніх підприємств // Предпринимательство, хозяйство и право.– 2000.– № 1.– С. 3–7. Грудницька С.М. Правовий статус об'єднань підприємств у промисловості: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України. – Донецьк, 1997. – 24с. Деревянко Б.В., Грудницька С.М. Державне регулювання функціонування промислово-фінансових групп у сфері підприємницької діяльності: Монографія / За заг. ред.. М.К. Галянтича. – К., НДІ ППП АПрН України, 2005. – 176 c. Лукач І. В. Правове становище холдингових компаній: монографія. – К.: Юрінком Інтер., 2008. – 240 с. Уманців Г.В. Холдингові компанії та промислово-фінансові групи у сучасній економіці. – К.: Альтер-прес, Віра-В, 2002. – 430 с. Шиткна И. С. Холдинги: правовое регулирование и корпоративное управление: научно-практ. издание. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 648 с.
Тема 7. Майнова основа господарювання
Правовий режим майна суб’єктів господарювання. Види майна суб’єктів господарювання та джерела його формування. Право власності як основне речове право у сфері господарювання. Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління). Корпоративні права: поняття, правова природа, суб’єкти.
Нормативно-правові акти: Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р. // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон України від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» // ВВР України – 1992. - № 24. – Ст. 348. Закон України від 10.04.1992 р. «Про оренду державного та комунального майна» // ВВР України – 1992. - № 30. – Ст.416. Закон України від 02.10.1992 р. «Про заставу» // ВВР України. – 1992.– № 47.– Ст. 642. Закон України від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність» // ВВР України. – 1993.– № 23.– Ст. 243. Закон України від 15.12.1993 р. «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» // ВВР України. – 2000.– № 37.– Ст.307. Закон України від 15.12.1993 р. «Про охорону прав на промислові зразки» // ВВР України. – 1994.–№ 7.– Ст. 34. Закон України від 28 грудня 1994 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» // ВВР України. – 1995. – № 4. – Ст. 28. Закон України від 21.05.1997 р. «Про місцеве самоврядування в Україні» // ВВР України. – 1997.– № 24.– Ст.170. Закон України від 03.03.1998 р. «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» // ВВР України. – 1998. – № 34. – Ст. 228. Закон України від 09.04.1999 р. «Про місцеві державні адміністрації» // ВВР України. – 1999.– № 20–21.– Ст. 190. Закон України від 06.06.1999 р. «Про охорону прав на зазначення походження товарів // ВВР України. – 1999.– № 32.– Ст. 267. Закон України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» // ВВР України. – 1999. - № 40. – Ст. 365. Закон України від 12.07.2001 р. «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» // ВВР України. – 2001.– № 47.– Ст. 251. Закон України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» // ВВР України. – 2004. - №51. – Ст.553. Закон України від 21.09.2006 р. «Про управління об’єктами державної власності» // ВВР України. – 2006. - №46. – Ст.456. Тимчасове Положення про Фонд державного майна України: Затверджено Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 р. // ВВР України. – 1992.– № 39.– Ст. 581. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 р. № 791 «Про управління корпоративними правами держави» // Офіційний вісник України. – 2000. - № 20. – Ст. 827. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 р. № 1679 «Про формування і ведення Реєстру корпоративних прав держави» // Офіційний вісник України. – 2003. - № 44. – Ст. 2303. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2004 р. №155 «Про затвердження Основних концептуальних підходів до підвищення ефективності управління корпоративними правами держави» // Офіційний вісник України. – 2004. - № 6. – Ст. 327. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: Затверджені наказами Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, 29.11.1999 р. № 290 та ін. // www.portal.rada.gov.ua Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2007 р. № 832 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності та критеріїв визначення ефективності управління об’єктами державної власності» // Офіційний вісник України. – 2007. - № 45. – Ст. 1839.
Додаткова література: Апанасенко К.І. Правовий режим майна, що є в комунальній власності. Автореферат дис…канд.юрид.наук. – К., 2006. – 20 с. Атаманова Ю. Участие в хозяйственных обществах правами промышленной собственности: правовые проблемы передачи инновационного продукта: Монография. – Харьков, 2004. – 208 с. Беневоленская З. Э. Доверительное управление имуществом в сфере предпринимательства.– СПб.: Юридический центр Пресс, 2002.– 282 с. Борисова В.І., Баранова Л.М., Ігнатенко В.М., Первомайський О.О., Сиротинко С.Є. Правові проблеми комунальної власності: Монографія / За заг.ред. В.І.Борисової. – Харків, Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. – 144с. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность.– М.– Л.: Изд-во АН СССР, 1948.– 840 с. Венедіктова І.В. Договір довірчого управління майном в Україні: Навчально- науковий посібник: Навчальне видання. – Х.: Консум, 2004.- 216c. Герц А.А. Іпотека підприємства як єдиного майнового комплексу: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2006. — 17с. Гуньковський С. Л. Актуальні проблеми існування колективної власності в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 2. – С. 109–111. Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. – К.: Юрінком Інтер, 2001.– 256 с. Дзера О. В. Правовий режим комунальної власності та її розмежування з державною власністю // Реферативний огляд чинного законодавства України / За ред. В. В. Цвєткова, Є. Б. Кубко.– К.: Салком, 2000.– С. 95–112. Ершова И. В. Имущество и финансы предприятия. Правовое регулирование: Практическое пособие.– М.: Юристъ, 1999.– 397. Камышанский В. Право собственности: пределы и ограничения.– М.: Юнити, 2000.– 303 с. Майданик Р. А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві.– К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2002.– 502 с. Михеева Л. Доверительное управление имуществом. – М.: Юристъ, 1999. – 176 с. Михайленко О. О. Суперфіціарне право: історія, сучасність, перспективи // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.– 2002. – № 2. – С. 121–124. Музика Л. А. Територіальна громада як суб’єкт права комунальної власності // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.– 2002.– № 2.– С. 100–102. Муніципальне право України: Підручник / В. Ф. Погорілко, О. Ф. Фрицький, М. О. Баймуратов та ін.– 2-ге вид., стереотип.– К.: Юрінком Інтер, 2001.– 352 с. Овечкін В. Е. Проблемні питання відправлення правосуддя у справах, пов’язаних із застосуванням законодавства про власність // Вісник господарського судочинства. – 2001.– № 1.– С. 42–49. Паскарь А. Д., Польовий В. И. До питання про управління обласними радами майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст // Вісник господарського судочинства. – 2002. – № 2.– С. 225–229. Пересунько С. І. Право державної власності в Україні (історія, сучасність, перспективи). – Кіровоград: «Єлисавет», 1998. – 297 с. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник.– К.: Юрінком Інтер, 1998. Порошенко П. Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин: Монографія.– К., 2000.– 104 с. Право власності в Україні: Навчальний посібник. / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, О. А. Підопригора та ін.; За заг. ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової.– Юрінком Інтер, 2000.– 816 с. Пронська Г. В. Право колективної власності у підприємницькій діяльності в Україні // Концепція розвитку законодавства України. – К., 1996.– С. 272–275. Савельев В. А. Действующее право собственности некоторые сложноструктурные модели права собственности // Государство и право.– 2001.– № 9.– С. 19–23. Скловский К. И. Собственность в гражданском праве.– М.: Дело, 1999.– 512 с. Слипченко С. А. Право доверительной собственности. Монография.– Х.: Консум, 2000.– 176 с. Спасібо-Фатєєва І. Питання управління державною і комунальною власністю: приватноправовий аспект // Предпринимательство, хозяйство и право.– 1999.– № 10.– С. 9–13. Спасибо-Фатеева И. Государственная регистрация в сфере имущественного оборота // Предпринимательство, хозяйство и право.– 2000.– № 7.– С. 5–8. Суханов Е. А. Лекции о праве собственности.– М.: Юрид. лит., 1991.– 240 с. Суханов Е. А. Общие положения о праве собственности и других вещных правах // Хозяйство и право.– 1995.– № 6.– С. 29. Толстой Ю. К. Социалистическая собственность и право оперативного управления // Проблемы гражданского права.– Л., 1987.– С. 35–78. Цюра В.В. Речові права на чуже майно: Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 136 с. Янкова О. С. Правове регулювання статутного фонду комерційних організацій. Автореферат дис. … канд. юрид. наук.– Донецьк. 2000.– 20 с. Яроцький В.Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції): Монографія. – Харків: Право, 2006. – 544 с.
Тема 8. Господарські договори
Поняття та ознаки господарського договору. Співвідношення господарських та цивільно-правових договорів. Функції господарського договору. Види господарських договорів (плановані та регульовані, вертикальні та горизонтальні, прості та складні, попередні та основні, майнові та організаційно-господарські; типові та примірні; договори приєднання; публічні договори). Умови дійсності господарських договорів (правоздатність сторін за договором, законність, договору, належна форма договору). Зміст господарського договору. Істотні умови господарського договору. Розмежування неукладених та недійсних договорів. Форма господарського договору та наслідки її недодержання. Реквізити господарського договору. Порядок укладання господарського договору у неконкурентний спосіб (проект договору, протокол розбіжностей, врегулювання розбіжностей, судовий розгляд переддоговірного спору). Конкурентні способи укладання господарського договору. Порядок зміни та розірвання господарського договору.
Нормативно-правові акти: Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. // ВВР України. –1992.– № 6.– Ст. 56. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон України від 22.12.1995 р. «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» // ВВР України. – 1996. - №3. – Ст. 9. Закон України від 05.04.2001 р. «Про платіжні системи та переведення грошей в Україні» // ВВР України. – 2001.– №29.– Ст. 137. Закон України від 22 травня 2003 р. «Про електронні документи та електронний документообіг» // ВВР України. – 2003.– № 36.– Ст. 276. Закон України від 22 травня 2003 р. «Про електронний цифровий підпис» // ВВР України. – 2003.– № 36.– Ст. 276. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2000 р. № 201 // Офіційний вісник України. – 2001.– № 39.– Ст. 1784. Постановление СМ СССР от 25.07.1988 р. № 888 «Об утверждении Положения о поставках продукции производственно-технического назначения, Положения о поставках товаров народного потребления» // СП СССР.– 1988.– № 24–25.– Ст. 70. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 15 червня 1965 року № П-6 // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР.– 1975.– № 2. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 25 квітня 1966 року № П-7 // Бюллетень нормативных актов министерств и ведомств СССР.– 1975.– № 2
Спеціальна література: Аномалії в цивільному праві України: Навчально-практичний посібник / Відп.ред. Р.А. Майданик. – К.: Юстініан, 2007. – 912 с. Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладання: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 2002.– 279 с. Беляневич О. А. Теоретичні питання тлумачення договорів // Вісник господарського судочинства. – 2002.– № 2.– С. 187–196. Беляневич О. А. До питання про недійсність господарських договорів // Вісник господарського судочинства.– 2004.– № 2.– С. 200–206. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти). Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с. Безклубий І. Банківські правочини. Монографія. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – 456 с. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с. Білоус Ж.А. Дійсність господарських договорів: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 20с. Блащук А.М. Припинення договірних зобов'язань у цивільному праві України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 20с. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві. Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 270с. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання у цивільному праві (загальні положення): Навчальний посібник. – К.: Юстиніан, 2007. – 280 с. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая. Общие положения: Изд. 2-е, испр.– М.: Статут, 1997.– 848 с. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая. Договоры о передаче имущества.– М.: Статут, 2000.– 800 с. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг.– М.: Статут, 2003.– 1055 с. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга четвертая: Договоры в сфере транспорта.– М.: Статут, 2004.– 910 с. Вінник О. М. Проблеми дійності угод, що укладаються виконавчим органом господарського товариства // Предпринимательство, хозяйство и право.– 1998.– № 11.– С. 5-7. Віхров О. Роль і місце організаційно-господарських зобов’язань у сучасній економіці // Право України. – 2004.– №4.– С. 53–57. Договірне право. Загальна частина: Підручник / За ред.. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с. Джунь В. В. Принцип номіналізму у грошових зобов’язаннях. Валютне застереження // Вісник господарського судочинства. – 2002.– № 2.– С. 183–186. Дрішлюк В.І. Публічний договір (цивільно-правовий аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НДІ приватного права і підприємництва Академії правових наук України. – К., 2007. – 20с. Жеков В.І. Правочини, які порушують публічний порядок за цивільним законодавством України: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. – О., 2006. – 20с. Заменгоф Э. М. Изменение и расторжение хозяйственных договоров.– М.: Юрид. лит., 1967.– 144 с. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навчальний посібник для студентів юридичних вузів і факультетів університетів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та ін.; За ред. О. В. Дзери.– К.: Юрінком Інтер, 1998.– 912 с. ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року) // Урядовий кур’єр. – 2002.– № 63, 68. Йоффе О. С. Обязательственное право.– М.: Юридическая литература, 1975.– 880 с. Клейн Н. И. Организация договорно-хозяйственных связей.– М.: Юрид. лит., 1976.– 192 с. Кот О. О. Перехід прав кредиторів. Історія. Теорія. Судова практика. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 160 с. Коссак В. М. Співвідношення категорій «розірвання» та «припинення» договірних зобов’язань // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.– 2002.– № 2.– С. 34–36. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с. Луць В. В. Теоретичні проблеми договірного права в контексті нового Цивільного кодексу України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.– 2002.– № 2.– С. 29–30. Мережко А. Договор в частном праве.– К.: Юстиниан, 2003.– 176 с. Мілаш В.С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов. Монографія. – Харків, 2007. – 440 с. Подцерковний О.П. Грошові зобов’язання господарського характеру: Монографія. – К.: Юстиніан, 2006. – 424 с. Притика Д. Договорное право. Общая часть: Комментарий.– Севастополь: Ин-т юридических исследований, 2002.– 880 с. Притыка Д. Н., Осетинский А. И. Правовое регулирование поставок.– К., 1989.– 255 с. Саніахметова Н. О. Поняття та класифікація підприємницьких договорів // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.– 2002.– № 2.– С. 31–33. Судова практика у справах господарського судочинства. Договірні зобов’язання. За заг.ред.І.І.Балаклицького. – К.: Юрисконсульт, 2007. – 611 с. Устименко В. А. Деякі аспекти договірних відносин у діяльності органів місцевого самоврядування // Питання вдосконалення економіки на сучасному етапі.– Донецьк, 1993. Чучковська А. В. Правове регулювання електронної комерції в Україні. Навч.посібн. – К., ЦУЛ, 2007.– 224 с.
Тема 9. Господарсько-правова відповідальність
Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності. Види господарсько-правової відповідальності. Функції господарсько-правової відповідальності. Підстави господарсько-правової відповідальності: теорія вини та теорія спричинення. Принципи, межі та строки застосування господарсько-правової відповідальності. Форми господарсько-правової відповідальності (відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції, адміністративно--господарські санкції).
Нормативно-правові акти: Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. // ВВР України. –1992.– № 6.– Ст. 56. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон УРСР від 04.12.1990 р. «Про державну податкову службу» // ВВР УРСР. – 1991. - № 6. – Стор. 37. Закон УРСР від 12.05.1991 р. «Про захист прав споживачів» // ВВР УРСР. – 1991. - № 30. – Стор. 379. Закон України від 26.01.1993 р. «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» // ВВР України. – 1993 р. - № 13. – Ст. 110. Закон України від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» // ВВР України. – 1994. – № 46. – Ст. 411. Закон України від 07.06.1996 р. «Про захист від недобросовісної конкуренції» // ВВР України. – 1996.– № 36.– Ст. 164. Закон України від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» // ВВР України. – 1997.– № 5.– Ст. 28. Закон України від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність» // Голос України. – 1999. – 23 червня. Закон України від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» // Урядовий кур’єр. – 2000.– 2 серпня. Закон України від 11.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції» // ВВР України. – 2001.– № 12.– Ст. 64. Закон України від 28.11.2002 р. «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» // ВВР України. – 2003. – № 1. – Ст. 2. Декрет Кабінету Міністрів України від 08.04.1993 р. «Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм та правил і відповідальність за їх порушення» // ВВР України. – 1993.– № 23.– Ст. 247. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1177 «Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів» // Урядовий кур’єр. – 2002.– 28 серпня. Наказ ДПА України від 04.10.1999 р. №542 «Про затвердження Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» // Офіційний вісник України.– 1999.– № 42. Наказ Мінекономіки, Мінфіну України вiд 03.12.2001 р. № 298/519 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами» // Офіційний вісник України. – 2001. - № 51. – Ст. 2324. Рішення ДКЦПФР України вiд 11.12.2007 № 2272 «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» // Офіційний вісник України. – 2008. - № 12. – Ст. 317.
Додаткова література: Богун В., Солодухін Г. Господарсько-правова відповідальність за порушення законодавства про ціни // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 1. Вінник О. М. Проблеми відповідальності суб’єктів господарювання, їх учасників і власників майна // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1998.– № 3.– С. 130–136. Вінник О. Проблеми майнової відповідальності посадових осіб органів акціонерного товариства // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999.– № 3.– С. 115. Гелевей О.І. Неустойка як вид забезпечення виконання зобов'язання: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / НАН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2003. – 20 с. Головань І. В. Правова робота і захист прав підприємців: Монографія.– Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2003.– 168 с. Комаров С. Ответственность в коммерческом обороте.– М., 1991.– 208с. Кравченко К. В. Правові аспекти компенсації моральної (немайнової) шкоди // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.– 2002.– № 2.– С. 84–87. Кройтор В. Претензии и иски в практике разрешения хозяйственных споров.– Х.: Эспада, 2001.– 352 с. Липницький Д., Болотова Г. Нове у відповідальності по Господарському кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6.– С. 8–10. Лук’янець Д. Про правову природу адміністративно-господарських санкцій // Підприємництво, господарство і право. – 2005.– № 3. Малеин Н.С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях.– М.: Наука, 1968.– 206 с. Отраднова О. О. Неустойка в цивільному праві. Автореферат дис. … канд. юрид. наук.– К., 2002.– 20 с. Подцерковный О., Черновол А. Законодательные пробелы, способствующие умышленному неисполнению хозяйственных обязательств // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– № 7.– С. 10–13. Примак В. Д. Непереборна сила у контексті цивільно-правової відповідальності // Вісник господарського судочинства.– 2001.– № 4.– С. 167–173. Саниахметова Н. Санкции, применяемые к предприятиям при осуществлении лицензирования предпринимательской деятельности, и правовые средства защиты от их необоснованного применения // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. – Саніахметова Н. О. Правовий захист підприємництва в Україні. Навчальний посібник.– К.: Юрінком Інтер, 1999.– 333 с. Середюк А. Неустойка и убытки по денежным обязательствам как правовая природа снижения хозяйственных рисков // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999.– № 9.– С. 9–10. Ткачук А. Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов’язань. Автореферат дис. ... канд. юрид. наук.– К., 2002.– 22 с. Черешнюк В. Штрафні санкції за порушення господарських договорів // Підприємництво, господарство і право.– 2006.– №7.– С. 83–87. Чернадчук В., Чернадчук Т. До питання щодо оперативно-господарських санкцій // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– № 3.– С. 13–15. Шульженко Ф. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки: Навчальний посібник.– К.: КНЕУ, 2003.– 171 с. Щербина В. С. Попередження господарських правопорушень.– К.: Либідь, 1993.– 132 с. Щербина В. С. Проблеми попередження господарських правопорушень в умовах становлення ринкової економіки. Автореф. дис. докт. юрид. наук.– К., 1996.– 46 с.
Тема 10. Правове регулювання банкрутства
Поняття та ознаки банкрутства. Матеріально-правові та процесуально-правові підстави порушення провадження у справі про банкрутство. Боржник у справі про банкрутство. Особи, які не можуть виступати боржниками у справі про банкрутство. Правове становище кредиторів у справі про банкрутство. Інші учасники провадження у справі про банкрутство. Стадії провадження у справі про банкрутство. Судові процедури банкрутства (розпорядження майном боржника, санація, мирова угода, ліквідаційна процедура).
Нормативно-правові акти: Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. // ВВР України. –1992.– № 6.– Ст. 56. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 14 березня. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 р. // Голос України. – 2003. – 12–13 березня. Закон України від 14.05.1992 р. «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // ВВР України. – 1992. – № 1. – Ст. 440. Закон України від 21.04.1999 р. «Про виконавче провадження» // ВВР України. – 1999.– № 24.– Ст. 207. Закон України від 29.09.2001 р. «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» // Урядовий кур’єр.– 2001.– 26 грудня. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.1994 р. №55 «Про затвердження Порядку проведення досудової санації державних підприємств» // Офіційний вісник України. – 2000. - №12. – Ст. 467. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.1996 р. № 1403 «Про Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств та організацій» // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1997.– № 5.– С. 24–28. Порядок подання пропозиції арбітражному суду щодо кандидатур арбітражних керуючих: Затверджено наказом Міністерства економіки України від 25 квітня 2001 р. № 87 // Бюлетень законодавства і юридичної практики. - 2002. – № 4: Законодавство про банкрутство. – С. 103–106. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів): Затверджено наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України від 04.05.2001 р. № 72/49 // Бюлетень законодавства і юридичної практики. - 2002.– № 4: Законодавство про банкрутство. – С. 100–102. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства: Затверджено наказом Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. № 10 // Бюлетень законодавства і юридичної практики. - 2002. – № 4: Законодавство про банкрутство. – С. 122–129. Наказ Фонду державного майна України вiд 06.06.2007 р. № 895 «Про затвердження Положення про порядок погодження планів санації та мирових угод» // Офіційний вісник України. – 2007. - № 54. – Ст. 2197. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 25 березня 2002 р. № 01-8/339 «Про деякі питання практики розгляду справ про банкрутство» // Вісник господарського судочинства. - 2002.– № 3.– С. 116–122.
Додаткова література Банкрутство. Правозастосування та судова практика / Упорядник Грек Б.М. та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 304 с. Бірюков О.М. Інститут неспроможності: порівняльно-правовий аналіз. Монографія. – К.: Видивничий центр «Київський університет», 2000. Дмумагельдиева Г. Арбитражный управляющий как особый субъект хозяйственного права // Підприємництво, господарство і право. – 2001.– № 8.– С. 15–18. Джунь В. В. Про доцільність створення спеціальних судів для розгляду справ про неспроможність // Вісник Вищого арбітражного суду України. - 2000.– № 1. Джунь В. В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні. - Львів: Інститут технології, бізнесу і права, 2000.– 180 с. Джунь В. В. Сучасні тенденції розвитку та визначальні риси законодавства про неспроможність // Вісник господарського судочинства. - 2002.– №. 3.– С. 155–160. Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід і особливості становлення в Україні: Монографія. – К.: Юридическая практика, 2006. – 384 с. Закурін М. К. Проблеми реалізації мирової угоди у разі її невиконання обома або однією зі сторін // Вісник господарського судочинства. - 2002.– № 2.– С. 45–46. Коломієць О. О. Визнання громадянина-підприємця банкрутом // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. - 2002.– № 2.– С. 51–52. Поляков Б. М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине. – К.: Ин Юре, 2004. – 440 с. Поляков Б.М. Практика розгляду справ про банкрутство.– К.: Юридична практика, 2006. – 336 с. Радзивілюк В. В. Санація як судова процедура банкрутства: порівняльно-правове дослідження: Монографія.– К.: Атіка, 2005.– 116 с. Рябцева Я.Г. Правовий статус арбітражного керуючого: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 18 с. Сгара Е.В. Використання інституту мирової угоди у процедурі банкрутства: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2005. – 17 с. Степанов О.О. Господарсько-правові засоби попередження банкрутства: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2006. – 20 с.
Тема 11. Правове регулювання економічної конкуренції
Законодавство про захист економічної конкуренції. Види порушень конкурентного законодавства. Правове становище Антимонопольного комітету України. Контроль за концентрацією суб’єктів господарювання. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Розгляд справ про порушення конкурентного законодавства. Нормативно-правові акти: Закон України від 26.11.1993 р. «Про Антимонопольний комітет України» // ВВР України. – 1993.– № 36; 1995.– № 14.– Ст. 90. Закон України від 21.11.1995 р. «Про промислово-фінансові групи» // ВВР України.– 1996.– № 28.– Ст. 90. Закон України від 07.06.1996 р. «Про захист від недобросовісної конкуренції» // Урядовий кур’єр. – 1996.– 29 червня. Закон України від 22.12.1998 р. «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» // ВВР України. – 1999.– № 9–10.– Ст. 65. Закон України від 22.12.1998 р. «Про захист національного виробника від субсидованого імпорту» // ВВР України. – 1999.– № 12–13.– Ст. 80. Закон України від 22.12.1998 р. «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» // ВВР України. – 1999.– № 11.– Ст. 78. Закон України від 20.04.2000 р. «Про природні монополії» // УК.– 2000.– 24 червня. Закон України від 11.01.2001 р. «Про захист економічної конкуренції» // ВВР України. – 1999.– № 12.– Ст. 64. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 219 «Про затвердження Порядку надання Кабінетом Міністрів України дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання» // Конкуренційне законодавство України: Юридичний збірник. – К., 2002.– С. 118–125. Правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України: Затв. розпорядженням АМК України від 29.06.1998р. № 169 (з наступними змінами) // www.portal.rada.gov.ua. Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України: Затверджено розпорядженням АМК України від 23.02.2001 р. № 32-р. (з наступними змінами) // // www.portal.rada.gov.ua Положення про порядок проведення перевірок додержання законодавства про захист економічної конкуренції: Затверджено розпорядженням АМК України від 25.12.2001 р. // www.portal.rada.gov.ua. Типові вимоги до узгоджених дій суб’єктів господарювання для загального звільнення від попереднього одержання дозволу органів Антимонопольного комітету України на узгоджені дії суб’єктів господарювання: Затверджено розпорядженням АМК України від 12.02.2002 р. № 27-р // // www.portal.rada.gov.ua. Положення про порядок подання заяв до органів Антимонопольного комітету України про надання дозволу на узгоджені дії суб’єктів господарювання: Затверджено розпорядженням АМК України.– від 12.02.2002 р. // // www.portal.rada.gov.ua. Положення про порядок надання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання (Положення про концентрацію): Затверджено розпорядженням АМК України від 19.02.2002 р. № 33-р // www.portal.rada.gov.ua Методика визначення монопольного (домінуючого) становища на суб’єктів господарювання ринку: Затверджено розпорядженням АМК України від 05.03.2002 р. № 49-р // // www.portal.rada.gov.ua. Лист Вищого господарського суду України вiд 03.12.2004 № 04-5/3180 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)» // Вісник господарського судочинства. – 2005. - № 2. - Стор. 41
Додаткова література: Анохіна І.О. Правове регулювання діяльності суб’єктів природних монополій. Автореферат дис…канд.юрид.наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2005. – 18 с. Безух О. В. Захист від недобросовісної конкуренції у сфері промислової власності. Автореферат дис. … канд. юрид. наук.– Донецьк, 2001.– 19 с. Беляневич Е. А. Механизм правового регулирования отношений, возникающих в сфере экономической конкуренции // Конкуренция.– 2003.– № 3.– С. 28–30. Валитов С.С. Конкурентное право Украины: Учебное пособие. – Донецк: Норд-пресс, 2005. – 384 с. Бильденс А. Основные черты германского и европейского антимонопольного права // Основы немецкого торгового и хозяйственного права.– М.: Изд-во БЕК, 1995.– С. 63–75. Журик Ю.В. Розгляд Антимонопольними органами України справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції: Монографія. – Кам`янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2006. – 148 с. Коваль В. Я. Недобросовісна конкуренція: поняття та ознаки // Вісник господарського судочинства.– 2002.– № 3.– С. 178–185. Коваль И. Неправомерное использование знаков для товаров и услуг и недобросовестная конкуренция // Підприємництво, господарство і право.– 2004.– № 4.– С. 7–11. Корчак Н. М. Правові питання антимонопольного регулювання підприємницької діяльності в Україні. Автореф. дис. … канд. юрид. наук.– К., 1996. Корчак Н. Конкурентне законодавство: формування та перспективи розвитку в Україні // Предпринимательство, хозяйство и право.– 1999.– № 10.– С. 16–19. Корчак Н. Загальні положення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності // Підприємництво, господарство і право.– 2001.– № 2.– С. 7–8. Кулишенко В. С. Правовое регулирование сравнительной рекламы // Предпринимательство, хозяйство и право.– 2000.– № 9.– С. 24–26. Кулишенко В. С. Неправомерное использование деловой репутации в конкуренции в виде незаконного использования товара другого производителя и копирования его внешнего вида // Підприємництво, господарство і право. – 2002.– № 5.– С. 31–34. Кулішенко В. С. Захист від неправомірного використання ділової репутації суб’єктів господарювання у конкуренції. Автореферат дис. … канд. юрид. наук.– Донецьк, 2003.– 17 с. Мельник С. Б. Монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання на ринку. Автореферат дис. … канд. юрид. наук.– Донецьк, 2001.– 20 с. Мельниченко О. І. Про практику застосування судами конкурентного законодавства // Вісник господарського судочинства.– 2001.– № 1.– С. 38–51. Реформа конкурентного права ЕС // Конкуренция.– 2003.– № 3.– С. 56–58. Саніахметова Н., Мельник С. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку: поняття та види // Підприємництво, господарство і право.– 2003.– № 1. Саніахметова Н., Мельник С. Підстави та види юридичної відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку // Підприємництво, господарство і право.– 2003.– № 3. Туйськ І. І. Антимонопольні правоохоронні засоби. Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – Донецьк, 2003. – 19 с. Шуміло І. А. Відповідальність за порушення законодавства про захист конкуренції. Автореферат дис. … канд. юрид. наук. – Донецьк, 2001. – 18 с. Чернелевська О.Л. Конкурентне законодавство України: формування, зміст та розвиток: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2006. – 16 с.
Вказівки до виконання контрольних робіт:
Виконання контрольних робіт з курсу «Господарське право» сприяє систематизації, закріпленню і розширенню знань, набутих слухачами в результаті прослуховування лекцій, набуттю навичок практичного застосування гоподарсько-правових норм до конкретних ситуацій. Контрольна робота складається з одного теоретичного питання та двох задач (казусів). Слухач обирає варіант контрольної роботи відповідно до першої літери прізвища згідно з таблицею:
Для відповіді на теоретичне питання слухач повинен ознайомитися з відповідними нормативно-правовими актами, розділами підручників (навчальних посібників) та додатковою літературою. Виклад відповіді на питання повинен бути чітким, послідовним, аналітичним, містити огляд усіх основних аспектів проблеми, супроводжуватися посиланнями на використовувані нормативні та доктринальні джерела. Вирішення задач (казусів) передбачає логічну відповідь на усі поставлені питання з повним обґрунтуванням отриманих висновків посиланнями на нормативно-правові акти. Слід конкретно вказувати номер статті нормативно-правового акта (у разі потреби – частину статті), наводити лише ті положення статті, які мають відношення до розв’язку. Відповідь повинна бути однозначною, свідчити про знання усього нормативного матеріалу, який стосується фабули та усвідомлене його застосування. Контрольна робота оформлюється у відповідності з існуючими методичними вказівками. Роботи, тексти яких є ідентичними, не зараховуються. Варіант 1.
Теоретичне питання. Особливості господарського права як галузі права України. Задачі. 1. Державний службовець Ващенко виступив співзасновником ТОВ «Гарант», метою діяльності якого було визначено надання консалтингових послуг з метою отримання прибутку. Установчими зборами Ващенка було одноголосно обрано Головою правління створюваного ТОВ. Державний реєстратор відмовив у проведенні державної реєстрації ТОВ «Гарант», вказавши на неможливість здійснення засновництва суб’єкта підприємництва державним службовцем. Ващенко оскаржив дії державного реєстратора в суді, посилаючись на те, що набуття і реалізація корпоративних прав не є підприємництвом, а відтак не обмежуються. Чи були допущені порушення законодавства при створенні ТОВ «Гарант»? Чи правомірна відмова у проведенні державної реєстрації ТОВ? Вирішіть спір. 2. Власник приватного підприємства «Фенікс» прийняв рішення про ліквідацію підприємства. За результатами складання проміжного ліквідаційного балансу з’ясувалося, що майна підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Власник вирішив ініціювати справу про визнання підприємства банкрутом. Який сенс для боржника ініціювати справу про власне банкрутство? В яких випадках боржник зобов’язаний ініціювати справу про банкрутство? За наявності яких матеріально-правових умов господарський суд повинен порушити справу про банкрутство?
Варіант 2. Теоретичне питання. Господарське законодавство України: поняття, характерні риси та напрями удосконалення. Задачі. 1. При створенні повного товариства один з його засновників наполягав на включенні до засновницького договору положення про звільнення його від обмежень власної підприємницької діяльності з огляду на те, що він відмовляється від участі в управлінні справами товариства на користь двох інших учасників. Як здійснюється ведення справ повного товариства? Які обмеження власної підприємницької діяльності засновників (учасників) повного товариства встановлені законом? Чи правомірна вимога одного з засновників товариства? 2. ЗАТ «Моноліт» та ТОВ «Спектр» уклали договір купівлі-продажу, предметом якого було визначено «будівельні суміші згідно з Додатком (специфікацією), що є невід’ємною частиною Договору». Договором були встановлені загальна вартість товару, строк його передачі та оплати. Специфікація сторонами не складалася. Товар був переданий покупцю своєчасно, претензії щодо його кількості і якості заявлені не були. Однак пізніше покупець відмовився від оплати товару, мотивуючи відмову тим, що договір є недійсним, оскільки відсутня специфікація. Продавець звернувся до суду з позовом про стягнення з покупця основного боргу та штрафних санкцій. Дайте правову оцінку ситуації. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню? Варіант 3. Теоретичне питання. Ліцензування та патентування господарської діяльності: порівняльна характеристика. Задачі. 1. Голова правління ВАТ «Фортуна» уклав на вигідних для ВАТ умовах кредитний договір з банком. Однак загальні збори акціонерів ВАТ не затвердили цей договір через заінтересованість найкрупнішого акціонера в погіршенні фінансово-господарського становища ВАТ та скупці акцій міноритарних акціонерів за низькою ціною. Зазначений акціонер подав позов до суду про визнання кредитного договору недійсним. Який порядок укладення угод від імені акціонерного товариства? Як загальні збори акціонерів можуть вплинути на вирішення цього питання? Якими можуть бути в цьому випадку правові наслідки несхвалення загальними зборами акціонерів вже укладеного договору? 2. Між підприємствами «Альфа» (постачальник) та «Спектр плюс» (покупець) був укладений договір поставки промислового холодильного обладнання строком дії до 31 грудня 2007 р. Протягом строку дії договору обладнання поставлене не було. Застереження про те, що закінчення строку дії договору не звільняє від його виконання, договір не містив. Після закінчення строку дії договору покупець продовжував наполягати на фактичній поставці обладнання і подав до суду позов про спонукання продавця до виконання договору в натурі. Продавець проти позову заперечував, вказуючи, що після закінчення строку дії договору покупець має право лише на відшкодування збитків, заподіяних неналежним виконанням договору, в разі, коли доведе наявність таких збитків. Яке правове значення має умова про строк в господарському договорі? Вирішіть спір. Варіант 4. Теоретичне питання. Учасники господарських відносин: поняття, проблеми класифікації. Задачі. 1. Загальними зборами акціонерів ВАТ «Сонола», що були скликані за ініціативою наглядової ради, останній делегувалося право призначати склад правління, а правлінню – приймати рішення про створення філій, представництв та дочірніх підприємств ВАТ. Що таке виключна компетенція загальних зборів АТ? Чи є правомірним рішення загальних зборів про делегування відповідних повноважень іншим органам АТ? 2. Між ЗАТ «Прогрес» (підрядник) та ТОВ «Старт» (замовник) був укладений договір на переробку деревини зі строком дії з 1 січня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. Під впливом підрядника, що використав своє монопольне становище, замовник був вимушений у лютому 2008 р. укласти додаткову угоду до договору, згідно з якою вартість робіт, виконаних у 2007 р., у кілька разів збільшили. Протягом 2007 р. розрахунки проводилися по заздалегідь узгоджених сумах, і до 31 грудня 2007 р. замовник повністю розрахувався з підрядником. У березні 2008 р. підрядник подав до господарського суду позов про стягнення з замовника підвищеної вартості робіт відповідно до додаткової угоди. Яке правове значення має умова про строк в господарському договорі? Чи можуть змінюватися умови договору після закінчення строку його дії? Вирішіть спір.
Варіант 5. Теоретичне питання. Акціонерне товариство і товариство з обмеженою відповідальністю: порівняльна характеристика. Задачі. 1. Громадяни Устименко та Сизоненко створили приватне підприємство «Люкс». Через деякий час Устименко, який сам провадив підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець, зіткнувся з неможливістю розрахуватися з кредиторами за власними зобов’язаннями. Кредитори почали вимагати задоволення своїх вимог за рахунок частки майна приватного підприємства «Люкс», належної Устименку і подали відповідний позов до суду. Устименко та Сизоненко заперечували проти позову, вказуючи, що майно приватного підприємства належить тільки цьому підприємству як самостійному суб’єкту господарювання, і не може використовуватися для задоволення вимог кредиторів за власними зобов’язаннями засновника підприємства. Визначте особливості правового становища приватного підприємства. Який правовий режим має його майно? Вирішіть спір. 2. Підприємства «Юніверс» (продавець) та «Октава» (покупець) уклали договір купівлі-продажу запчастин до мікроавтобуса «Богдан». Проте в договорі не були зазначені: а) конкретний перелік запчастин; б) вимоги до їх якості; в) сума договору. За результатами перевірки підприємства «Юніверс» податковий орган звернувся до суду з позовом про визнання договору недійсним, посилаючись на відсутність у ньому істотних умов. Сторони договору заперечували проти позову, наполягаючи на дійсності договору. Які наслідки відсутності у договорі хоча б однієї з істотних умов? Чи є підстави для визнання договору недійсним в даній ситуації? Вирішіть спір.
Варіант 6. Теоретичне питання. Вили акціонерних товариств: порівняльна характеристика. Задачі. 1. Здійснюючи розрахунки з постачальниками продукції, керівник державного комерційного підприємства «Спецбуд» передав у власність одного з постачальників закріплений за підприємством вантажний автомобіль. Яким є правовий титул майна державного комерційного підприємства? У чому полягає зміст цього правового титулу? Чи правомірне рішення керівника? 2. Підприємство «Мрія» звернулося до обленерго з пропозицією про укладання договору на постачання електроенергії з 1 січня 2008 р. Обленерго направило підприємству для підписання два примірники відповідного договору. Підприємство підписало договір з протоколом розбіжностей до нього, у якому збільшило обсяг електроенергії, яка підлягала постачанню, виходячи з власних виробничих потреб. Відповіді щодо протоколу розбіжностей від обленерго підприємство не отримало. З 1 січня 2008 р. обленерго почало постачати електроенергію підприємству у обсягах, визначених у основному тексті договору, а не у протоколі розбіжностей. Підприємство звернулося до господарського суду з позовом про спонукання обленерго до виконання договору в повному обсязі. Обленерго заперечувало проти позову, вказуючи, що не має можливості постачати електроенергію у збільшеному обсязі, не підписувало протоколу розбіжностей, а відтак чинним є основний текст договору. Дайте оцінку обставинам справи. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Варіант 7. Теоретичне питання. Умови дійсності господарських договорів. Задачі. 1. Власник майна приватного підприємства «Квант» вирішив реорганізувати приватне підприємство у відкрите акціонерне товариство. Які переваги і недоліки такого рішення? Чи потрібно власнику майна приватного підприємства шукати співзасновників ВАТ? Які дії необхідно вчинити для здійснення реорганізації? 2. Здійснюючи перевірку ТОВ«Ліга-Нова», податковий орган виявив факт бездоговірного відвантаження ТОВ комплектуючих на користь ЗАТ «Фаворит». ТОВ«Ліга-Нова» вказало на наявність між ним та ЗАТ «Фаворит» усної угоди про поставку комплектуючих, яка була виконана належним чином, що підтверджується рахунком-фактурою, відпускною накладною, податковою накладною та платіжним дорученням на оплату товару. Податковий орган подав до суду позов про визнання усної угоди між ТОВ«Ліга-Нова» та ЗАТ «Фаворит» недійсною. Відповідачі наполягали на дійсності угоди. Дайте правову оцінку обставинам справи. Чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Варіант 8. Теоретичне питання. Функції і підстави господарсько-правової відповідальності. Задачі. 1. Акціонер закритого акціонерного товариства «Альфа» Петренко продав належні йому акції своєму родичеві. Засновники ЗАТ звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу цих акцій. Петренко заперечував проти позову на тій підставі, що статут ЗАТ «Альфа» не містив ніяких положень щодо заборони відчуження акцій товариства третім особам. Яке рішення має винести суд? У чому полягає різниця у правовому статусі акціонерів ВАТ і ЗАТ? Чи відрізняються за своїм правовим режимом акції ВАТ і ЗАТ? 2. Об’єднання «Будмаш» протягом багатьох років було постачальником комплектуючих деталей автозаводу. Договори поставки укладалися контрагентами щорічно. Наприкінці 2007 р. автозавод звернувся до «Будмашу» з пропозицією укласти договір поставки на наступний 2008 р. Однак постачальник відмовився від укладання договору, мотивуючи це наявністю вигіднішого замовлення на свою продукцію. Не погоджуючись з відмовою постачальника і посилаючись на існування сталих господарських зв’язків, автозавод звернувся до господарського суду з позовом про спонукання до укладання «Будмашем» договору поставки комплектуючих на 2008 рік. За яких умов господарські суди розглядають спори про спонукання до укладання договору? Яке рішення має винести суд?
Варіант 9. Теоретичне питання. Соціально-економічна роль, поняття та ознаки банкрутства. Задачі. 1. Казенне підприємство «Пульсар» не змогло розрахуватися з постачальниками комплектуючих виробів, необхідних для виробництва його продукції, що спричинило подання постачальниками позовів до суду про стягнення заборгованості казенного підприємства. На яке майно казенного підприємства може бути звернено стягнення? На якому правовому титулі державне майно закріплюється за казенним підприємством? У чому полягає зміст цього титулу? 2. ЗАТ «Такт» (продавець) та ТОВ «Імпульс» (покупець) уклали договір купівлі-продажу металорізального верстата. Товар був переданий покупцю згідно з умовами договору, однак оплачений вчасно не був. Договір встановлював, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару покупцем він сплачує пеню у розмірі 0,5% вартості товару за кожен день прострочення. ЗАТ «Такт» звернулося до ТОВ «Імпульс» з позовом про стягнення вартості поставленого товару та пені. ТОВ «Імпульс» визнало основний борг, однак заперечувало проти вимог про стягнення пені з двох міркувань: по-перше, умова договору про пеню суперечить законодавству, оскільки пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; по-друге, продавець звернувся до суду через вісім місяців після настання встановленого договором терміну оплати товару, тоді як строк позовної давності по вимогах про стягнення штрафних санкцій становить шість місяців. Оцініть аргументацію ТОВ «Імпульс». Чи підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені (якщо так, то в якому обсязі)?
Варіант 10.
Теоретичне питання. Види порушень конкурентного законодавства. Задачі. 1. При створенні командитного товариства два його засновники (громадяни Бойко та Потапенко, перший з яких мав бути повним учасником КТ, а другий – вкладником) уклали засновницький договір КТ, у якому закріпили його назву: «Командитне товариство Бойко і Потапенко» та передбачили розмір часток в складеному майні товариства: Бойко – 35%, Потапенко – 65%. Чим відрізняється правовий статус повних учасників КТ та вкладників? Чи відповідає вимогам закону укладений засновницький договір? Які дії слід вчинити у цій ситуації, щоб процес створення КТ відповідав вимогам закону? 2. До господарського суду звернулася Холдингова компанія «Київміськбуд» з позовною заявою про врегулювання розбіжностей, які виникли при зміні договору про компенсаційні виплати на утримання житлового фонду між Житловим управлінням «Центральне» та ВАТ «Київбудтранс». Матеріалами справи було встановлено, що управління «Центральне» є відособленим підрозділом ХК «Київміськбуд», діє на підставі Положення, відповідно до якого має право укладати від свого імені договори, та має власний поточний рахунок, ідентифікаційний код та круглу печатку. Господарський суд, керуючись ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, визнав договір між Житловим управлінням «Центральне» та ВАТ «Київбудтранс» недійсним, мотивуючи своє рішення тим, що договір мав укладатися Житловим управлінням від імені ХК «Київміськбуд», а не від власного імені. Дайте правову оцінку рішенню суду. Відповідь мотивуйте.
Контрольні питання
КомментарииКомментариев пока нет Пожалуйста, авторизуйтесь, чтобы оставить комментарий. |