Господарське право

Господарське право 19.03.2014 01:43

1. Наприкінці вересня 2011 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Агат” звернулось до господарського суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення. Позивач є користувачем земельної ділянки площею 178,3 м² відповідно до укладеного між ним і виконавчим комітетом Донецької міської ради договору оренди та власником розташованих на ній об’єктів торговельної мережі. У серпні 2011 р. позивач уклав із приватним підприємством “Простір” договір купівлі-продажу одного з об’єктів торговельної мережі (торговельного павільйону), який розташований на зазначеній земельній ділянці. У договорі оренди земельної ділянки, укладеної між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради, безпосередньо не передбачена можливість переходу права користування земельної ділянкою (її окремою частиною) до третіх осіб. Проте приватне підприємство “Простір” не звільняє земельну ділянку від належного йому майна і продовжує користуватися нею, у зв’язку із чим позивач, посилаючись на ст. 27 Закону України “Про оренду землі”, просить суд зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, звільнивши її від проданої ним відповідачу споруди (торговельного павільйону). Чи підлягає означений позов задоволенню? На підставі яких норм чинного законодавства (норм якої галузевої належності) має бути вирішений даний спір? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. Суб’єкт підприємницької діяльності М. відкрив магазин із продажу будівельних матеріалів. Через деякий час він орендував в іншому магазині два відділи, де здійснював реалізацію деяких будівельних матеріалів. Чи необхідно придбати торговельний патент у даному випадку? Які види діяльності за законодавством підлягають патентуванню?

 3. До адвоката звернувся іноземний громадянин із запитом, в якому просив надати юридичні консультації з питань організації бізнесу в Україні. Іноземця, зокрема, цікавило, за якою організаційно-правовою формою слід створити юридичну особу, щоб вона відповідала наступним вимогам:

– мета – отримання прибутку;

– предмет діяльності – торгівля цінними паперами або послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

– учасники – фізичні та юридичні особи резиденти і нерезиденти;

– можливість концентрації капіталу у значних розмірах;

– управління відбувається всіма його учасниками;

– підвищений рівень забезпеченості вимог кредиторів. Підготуйте письмову юридичну консультацію з цих питань.

4. Один з учасників товариства поступився своєю часткою другому. Документи про реєстрацію цих змін в установчих документах товариства були надані державному реєстратору лише рік потому. Державний реєстратор відмовив у реєстрації змін в установчих документах, посилаючись на те, що зміни подані з пропуском строку. Чи правомірні дії реєстратора? Протягом якого часу зміни до установчих документів повинні були бути подані на реєстрацію? Які наслідки пропуску цього строку? З якого моменту другий учасник вважається таким, що набув прав на частку першого учасника? Чи може перший учасник скасувати передачу своєї частки другому до реєстрації відповідних змін?

5. А. залишив нащадкам у спадок пакет акцій Публічного акціонерного товариства, пакет акцій Приватного акціонерного товариства, частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, частку в складеному капіталі повного товариства та частку вкладника в командитному товаристві. Загальні збори учасників кожного з названих товариств відмовились приймати нащадків А. до свого складу. Чи правомірні рішення загальних зборів? Якщо ні, в який спосіб нащадки можуть захистити свої права?

6. На загальних зборах ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент” було прийняте рішення про нарахування дивідендів за 2010 р. у розмірі 100 грн на кожну акцію та виплату дивідендів у формі акцій товариства другої додаткової емісії. ТОВ “Альянс”, що є власником 10 акцій ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент”, звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент” про стягнення дивідендів за 2010 р. у сумі 1000 грн. Крім того, Д., як власник 20 акцій ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент”, подав за місцем свого проживання до Дзержинського районного суду м. Харкова аналогічний позов про стягнення 2000 грн.

Відповідач не визнав вимоги позивачів. Щодо позову ТОВ “Альянс” відповідач заявив, що загальні збори акціонерів проводились у відповідності до вимог чинного законодавства і прийняли рішення про виплату дивідендів за 2010 р. акціями другої емісії та внесення відповідних змін до статуту товариства (у зв’язку з збільшенням статутного фонду). Представник ТОВ “Альянс” не брав участі у проведенні загальних зборів, але назване товариство повинно виконувати законно прийняте рішення загальних зборів ПАТ “Інвестиційний фонд ЕССЕТ-Менеджмент” і не має права вимагати сплати дивідендів у грошовій формі. Відносно позовних вимог Д. відповідач зазначив, що Д., по-перше, подаючи свій позов, порушив правила підвідомчості та підсудності; по-друге, придбав акції у 2011 р. (за тиждень перед проведенням загальних зборів) і тому не має права на отримання дивідендів за 2000 р. Які рішення мають ухвалити суди?

 7. Державне казенне підприємство “Оптико-механічний завод” (Продавець) у січні 2011 р. уклало контракт із приватною фірмою “Індіан-Інтернешнл” (Покупець) на поставку оптичних лінз на умовах FCA до м. Харків на загальну суму 40 000 доларів США. При цьому умовами контракту передбачалося, що оплата за поставлені лінзи здійснюється поетапно: 40 % – передплата, 60 % – протягом 60 днів з моменту поставки. Сторони домовилися, що “все, що не врегульовано цим контрактом, регулюється чинним законодавством України”. У разі виникнення спору він передається на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду, місце розгляду справи – м. Стокгольм, мова судочинства – англійська.

У зв’язку з невиконанням своїх обов’язків по оплаті 60 % приватною фірмою “Індіан-Інтернешнл” у зазначені в контракті строки постачальник розпочав розшук засновника Покупця – Рашида А. З цією метою звернувся з : відповідним запитом до посольства Індії в Україні, листом до “Інтерполу”, скаргою до Міністерства внутрішніх справ Індії. Всі ці інстанції відповіли, що Рашид А. не проживає за зазначеною адресою в Індії понад один рік, знаходиться в розшуку правоохоронними органами. Податкові органи направили повідомлення про наявність податкового боргу через несвоєчасне повернення валютної виручки Державним казенним підприємством “Оптикомеханічний завод”.

Не погоджуючись із цим рішенням-повідомленням, Державне казенне підприємство “Оптико-механічний завод” звернулося до Господарського суду Харківської обл. про визнання його недійсним, вказуючи, що як постачальник воно здійснило всі необхідні дії для повернення валютної виручки.

1. Які вимоги до форми зовнішньоекономічного контракту встановлені законодавством України?

2. Що таке арбітражне застереження? Його значення. Проаналізуйте можливі варіанти оптимальних арбітражних застережень.

3. До якої групи відносяться базисні умови поставок FCA? Проаналізуйте їх зміст, права і обов’язки Покупця та Постачальника.

4. Які вимоги до розрахунків в іноземній валюті в зовнішньоекономічній діяльності встановлені законодавством України? Проаналізуйте їх значення.

5. Які наслідки несвоєчасного повернення валютної виручки за зовнішньоекономічними договорами? Які види відповідальності передбачені законом за такі порушення? Чи поширюються строки позовної давності на такі правовідносини?

6. Які форми розрахунків та платіжні умови Ви вважаєте найбільш оптимальними в зовнішньоекономічних відносинах?

7. Які органи розглядають такі спори та який порядок судового розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності? Чи правомірні дії податкових органів?

8. Згідно з контрактом № 1 від 19 жовтня 2011 р. ТОВ “ОТТО” покупцю нерезиденту ЗАТ “Оптово-розничная торго-

вая и производственная фирма «Кубаньоптпродторг»” (Росій-

ська Федерація) поставило конструкторський набір зверхлегко-

го літака Х-32 “Бекас” на умовах EXW Харків. Оплата за поста-

влений товар проведена в іноземній валюті. 1 грудня 2011 р. представники податкових органів скла-

ли акт про проведення перевірки правильності визначення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету ТОВ “ОТТО”. В акті зазначалось, що ТОВ “ОТТО” неправильно визначило роз-

мір ПДВ, який підлягає відшкодуванню з бюджету, бо не вклю-

чило в податкові зобов’язання суму ПДВ, яка підлягає сплаті за контрактом із ЗАТ “Оптово-розничная торговая и производст-

венная фирма «Кубаньоптпродторг»” за ставкою 20 %. Згідно з Податковим кодексом України операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому товари вважаються вивезеними (експортованими) плат-

ником податку за межі митної території України у разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажно-митною декларацією. А ТОВ “ОТТО” не є експортером, бо ЗАТ “Оптово-розничная торговая и производственная фирма «Кубаньоптпродторг»” отримала товар на складі продавця.

1. Порівняйте правові категорії: зовнішньоекономічна і зовнішньоторговельна діяльність, експорт товару.

2. Яке правове значення мають правила ІНКОТЕРМС? Проаналізуйте правила ІНКОТЕРМС за чотирма групами:  E, F, C, D. А саме: коли продавець вважається таким, що виконав свої зобов’язання за поставкою товарів; хто проводить очистку товару для експорту та імпорту, виконує митні про-

цедури і несе пов’язані з цим розходи і ризики; хто організовує та оплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики загибелі або пошкодження товару; які документи необхідні у зв’язку з поставкою товару, хто, за чий рахунок і як їх передає;

яка упаковка необхідна для товару і хто її забезпечує?

3. Що таке митна територія? Надайте поняття вантажно-митної декларації. Її функції та порядок оформлення.

 9. До юридичної фірми звернувся директор ломбарду “Барс”, створеного у формі повного товариства, з проханням розробити нову редакцію установчого договору, яка б відповідала вимогам чинного законодавства. При ознайомленні із проектом нової редакції договору директор помітив, що з предмета діяльності було виключено положення про здійснення ломбардом операцій щодо збереження майна та скупки виробів із дорогоцінних металів. Юристи пояснили директору, що ломбард є фінансовою установою і не може займатися іншими видами діяльності, аніж фінансові послуги. Директор наполягав на залишенні цієї послуги в договорі, мотивуючи свою позицію тим, що ломбард надає такі послуги дуже давно і не мав жодних ускладнень з боку контролюючих органів. Поясніть: чи є обґрунтованою позиція юристів?

10. Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) надала позику за рахунок власних коштів фізичній особі – працівнику фірми на умовах строковості та платності. Представники податкових органів звернулися до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору позики, оскільки ВКФ не мала права надавати фінансові позики (без реєстрації у якості фінансової установи та отримання відповідної ліцензії). Яке рішення повинен винести суд?

11. У банк надійшов запит про надання інформації про рух коштів на рахунку фізичної особи – не суб’єкта підприємницької діяльності, підписаний начальником відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю і скріплений гербовою печаткою цього органу. Чи має право банк надати відповідь на такий запит? Яким органам МВС України банк повинен надавати відповідь на оформлені в установленій формі запити?

 12. Позичальник своєчасно не перераховував проценти за користування кредитом банку. Суд задовольнив позов банку до позичальника про розірвання кредитного договору на підставі того, що у кредитному договорі містилася умова дострокового розірвання при наявності прострочення виконання зобов’язань позичальником, але відмовив банку у стягненні кредиту, процентів та пені з поручителя у зв’язку з визнанням кредитного договору розірваним. Чи є розірвання кредитного договору на таких умовах законним? Які підстави для припинення поруки? Чи законне рішення суду? Обґрунтуйте відповідь.

 

Варіант 1

 

1. Правове регулювання реєстрації юридичних осіб – суб’єктів господарювання та фізичних осіб – підприємців. Правовий статус державного реєстратора. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

2. Порівняльна характеристика господарських товариств.

3. Приватне підприємство “Стройбуд” звернулося до органу ліцензування з метою отримання ліцензії на проведення будівельної діяльності. Підприємству було відмовлено у видачі ліцензії на тій підставі, що подана заява про видачу ліцензії підписана особою, яка не мала на це повноважень.

Запитання:

1) Який орган здійснює ліцензування будівельної діяльності та контроль за додержанням ліцензійних умов?

2) Чи правомірні дії органу ліцензування (яке рішення у даному випадку повинен був прийняти орган ліцензування)?

3) Які підстави для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії? За яких умов заявник може повторно звернутися до органу ліцензування з заявою про видачу ліцензії?

 

4. 28 листопада 2011 р. АТ “Світанок” (позивач) звернулось з позовом до АТ “Насіння” (відповідача) про розірвання договору поставки насіння кукурудзи. Під час судового розгляду справи були встановлені наступні обставини. 1 січня 2010 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір, за умовами якого відповідач був зобов’язаний постачати позивачу перед початком посівних сезонів (2011 – 2012 рр.) насіння кукурудзи. Договір укладений позивачем з метою забезпечення своїх постійних партнерів (сільськогосподарських підприємств) посівним матеріалом та отримання від останніх за договорами поставки кукурудзяної муки, необхідної для власного виробництва. У визначений договором термін (за 1 місяць до початку посівного сезону 2011 р.) позивач не отримав насіння кукурудзи, у зв’язку із чим неодноразово звертався до відповідача з листами про відпуск насіння і, в кінцевому результаті, був змушений купувати насіння в інших суб’єктів господарювання для забезпечення своїх партнерів посівним матеріалом. Тільки після закінчення посівного сезону відповідач повідомив позивача про свою готовність виконати зобов’язання за договором та відшкодувати понесені позивачем збитки. Утім позивач відмовився від прийняття простроченого відповідачем виконання зобов’язання та направив йому пропозицію про розірвання договору. Відповідач не погодився на розірвання договору та у своїй відповіді позивачу зазначив, що останній неправомірно відмовляється від прийняття запропонованого ним виконання, оскільки така відмова є оперативно-господарською санкцією, яка не передбачена в укладеном між ними договорі. Зазначені обставини і стали підставою для звернення АТ “Світанок” до суду.

Запитання:

1) Які правові наслідки несвоєчасного виконання господарсько-договірного зобов’язання? Чи правомірною є відмова АТ “Світанок” від прийняття виконання зобов’язання?

2) У яких випадках сторона договору може розірвати договір в односторонньому (позасудовому) порядку?

3) Яке рішення повинен постановити суд?

 

 Варіант 2

 

1. Поняття, ознаки та класифікація суб’єктів господарювання. Організаційно-правові форми господарської діяльності.

2. Поняття і види господарських зобов’язань, загальні умови їх виконання та підстави припинення.

3. ТОВ “Світанок” звернулося до Господарського суду м. Київ із позовною заявою про стягнення з ПП “Ранок” штрафних санкцій за неналежне виконання останнім господарсько-договірних зобов’язань через визнання недійсним статуту ПП “Ранок”. Суд ухвалою від 26 квітня 2013 р. відмовив ТОВ “Світанок” у прийнятті позовної заяви.

Запитання:

1) Чи правомірно діяв суд?

2) Чи є визнання недійсними установчих документів господарської організації підставою для визнання недійсними укладених нею господарських договорів та підставою для звільнення від відповідальності за їх неналежне виконання?

3) Чи є статут правочином? Визначте правову природу статуту та підстави визнання його недійсним.

4. ПП “Ніка” у відповідності до укладеного договору поставки здійснило відвантаження на адресу ТОВ “Дельта” продукції виробничо-технічного призначення на суму 315 тис. грн, при цьому частина продукції на суму 76 тис. грн виявилась некомплектною, в частині продукції на суму 14 тис. грн були виробничі дефекти, крім цього, в порушення умов договору поставки було здійснено недопоставку продукції на суму 168 тис. грн

Запитання:

1) Якими нормативними актами передбачені вимоги до встановленого порядку прийому продукції виробничо-технічного призначення за кількістю та якістю?

2) Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за порушення договору поставки в частині: несвоєчасної та неякісної поставки, недопоставки продукції?

3) Чи має право господарський суд зменшити розмір неустойки передбаченої умовами договору поставки чи звільнити відповідача від сплати неустойки?

 

 Варіант 3

 

1. Підприємство та його різновиди.

2. Поняття та види господарських договорів. Порядок укладання господарських договорів.

3. Між ТОВ “А” та ТОВ “В” був укладений договір купівлі-продажу канцелярських товарів. Проте ціна товару в договорі не була вказана.

Запитання:

1) Які умови договору є істотними?

2) Які правові наслідки відсутності у договорі істотних умов?

3) Чи є відсутність ціни у договорі підставою вважати його неукладеним?

4. Один з учасників товариства відступив свою частку іншому учаснику. Документи про реєстрацію цих змін в установчих документах товариства були надані державному реєстратору лише рік потому. Державний реєстратор відмовив у реєстрації змін в установчих документах, посилаючись на те, що зміни подані із пропуском строку.

Запитання:

1) Чи правомірні дії реєстратора?

2) Протягом якого часу зміни до установчих документів повинні бути подані на реєстрацію? Які наслідки пропуску цього строку?

3) З якого моменту другий учасник вважається таким, що набув прав на частку першого учасника? Чи може перший учасник скасувати передачу своєї частки другому учаснику до реєстрації відповідних змін?

 

 Варіант 4

 

1. Поняття та види санкцій. Штрафні санкції за порушення господарських зобов’язань. 2. Зовнішньоекономічний контракт: поняття, порядок укладання. Вимоги до форми контракту.

3. ТОВ “Сигнал” на фасаді будівлі, в якій орендує приміщення під офіс, розташувало банер з назвою товариства, торговим знаком і основними видами діяльності. Розміщення даного банера не було погоджено з органами виконавчої влади. За що Інспекція з питань захисту прав споживачів до ТОВ “Сигнал” застосувала фінансові санкції за порушення законодавства про рекламу.

Запитання:

1) Чи правомірні дії Інспекції з питань захисту прав споживачів?

2) Чи порушило ТОВ “Сигнал” своїми діями чинне законодавство про рекламу?

3) Яка відповідальність передбачена для суб’єктів господарської діяльності за порушення законодавства про рекламу?

4. Зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки за строками розрахунків при експорті товарів встановлені ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 р. № 185/94-ВР. Український суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності з метою усунення відповідальності відмовився укладати зовнішньоекономічний контракт з іноземним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності з умови здійснення повної передоплати за імпортний товар і поставки строком вісім місяців з моменту оплати, обґрунтовуючи рішення тим, що названим Законом України обмеження встановлено і до відстрочення поставки імпортного товару, тому термін поставки в договорі не може перевищувати строків, встановлених названим Законом України.

Запитання:

1) Чи розповсюджується цей Закон на імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки при повній передплаті резидентом на користь нерезидента?

2) Чи можливо в окремих випадках продовження строків розрахунків або поставки, які встановлені Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”? На яких підставах? Надайте обґрунтовану відповідь з обох питань.

 

 Варіант 5

 

1. Провадження у справах про банкрутство. Порушення справи про банкрутство. Судові процедури, які застосовуються до боржника.

2. Поняття та види фінансових послуг. Поняття ринків фінансових послуг.

3. Господарським судом справи за спрощеним порядком провадження, передбаченим ст. 90-92 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника чи про визнання його банкрутом”, введена ліквідаційна процедура по справі про визнання банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності А.

Запитання:

1) Чи має право господарський суд порушити справу про банкрутство у відношення фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності?

2) У яких випадках відкривається ліквідаційна процедура і порядок її проведення?

3) Які наслідки визнання боржника фізичної особи –підприємця банкрутом?

4) Які повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі по справі про банкрутство фізичної особи – підприємця?

4. ТОВ “Октопус” здійснює займається будівництвом багатоквартирних житлових будинків. Будівництво здійснюється за рахунок коштів фізичних осіб, які мають намір придбати квартиру, і оформлюється договором про пайову участь у будівництві. Юрист товариства вважає, що у даному випадку порушуються норми Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та законодавства про фінансові послуги, оскільки ТОВ “Октопус” фактично надає фінансові послуги із управління грошовими коштами фізичних осіб, не маючи статусу фінансової установи. Директор товариства хоче отримати роз’яснення від уповноваженого державного органу. Запитання: До якого органу він має звертатися? Підготуйте проект відповіді на запит.

 

 Варіант 6

 

1. Ліцензування та патентування господарської діяльності.

2. Система банківських послуг (операцій), їх регулювання.

3. Фізична особа Т. не мав відповідної ліцензії щодо перевезень пасажирів власним транспортом і передав власні автобуси у користування третій особі – автотранспортному підприємству на підставі договору оренди автомобіля. Після перевірки автотранспортного підприємства уповноваженими особами Міністерства доходів і зборів України контролюючий орган звер-нувся до суду з заявою про застосування адміністративного штрафу на підставі ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення до фізичної особи Т. у зв’язку з відсутністю у нього ліцензії щодо перевезень пасажирів. Запитання: 1) Чи є правомірним застосування санкцій до фізичної особи Т. у наведеній ситуації? Надайте обґрунтовану відповідь.

4. У договорі на розрахунково-касове обслуговування було передбачено, що у випадку відсутності операцій по рахунку на протязі трьох місяців рахунок закривається банком. У банку (АКБ) було прийнято розпорядження про закриття рахунка клієнта після відсутності операцій по рахунку на протязі трьох місяців, а кошти, які залишалися на рахунку, за вирахуванням оплати вартості розрахунково-касового обслуговування, яку банк списав на свою користь, було відправлено на інший рахунок клієнта в іншому банку, про який у банку (АКБ) була наявна інформація в справі по відкриттю рахунка. Але ці кошти з іншого рахунка клієнта в законному порядку були списані на підставі платіжної вимоги в рахунок погашення боргів клієнта. Клієнт звернувся з позовом до банку (АКБ) про відшкодування шкоди у розмірі коштів, які було перераховано з рахунка. Запитання:

1) Чи має право банк самостійно списувати кошти в рахунок оплати розрахунково-касового обслуговування клієнта, якщо має, на яких умовах?

2) Яких збитків зазнав клієнт? Надайте обґрунтовану відповідь з відображенням умов, які необхідно виконати банку з метою недопущення спору.